Radio România Internațional

Tag: голосування

  • Нові правила передвиборчої агітації

    Нові правила передвиборчої агітації

    Тепер вже офіційно: Уряд Румунії прийняв термінову постанову, згідно з якою президентські вибори відбудуться в травні – перший тур 4 травня, а другий через два тижні. Президентські вибори мали завершити минулорічний виборчий марафон, але Конституційний суд скасував їх незадовго до початку другого туру 8 грудня на підставі того, що весь виборчий процес був спотворений і сфальсифікований за участю зовнішнього державного суб’єкта на користь переможця першого туру, про-російського екстреміста Келіна Джорджеску.

    Крім того кабінет міністрів змінив порядок голосування в діаспорі та проведення передвиборчої кампанії. Румуни, які проживають за кордоном, зможуть голосувати протягом трьох днів, як і раніше, але дещо інакше. Зокрема, у п’ятницю та суботу голосування в діаспорі триватиме з 7:00 до 21:00 за місцевим часом, але в неділю 4 травня, коли вибори проходитимуть і в Румунії, голосування закінчиться о 21:00 за румунським часом.

    Це рішення було прийняте за пропозицією Постійного виборчого органу, щоб уникнути розриву в часі, коли на результати виборів можна вплинути, після того як голосування завершилося в Румунії, але залишилося відкритим за кордоном на виборчих дільницях на захід від Румунії у відповідних часових поясах. Якщо все ще є бажаючі проголосувати, голосування в країнах на захід від Румунії може бути продовжено до півночі за бухарестським часом. Постанова також встановлює більше зобов’язань щодо розміщення та розповсюдження матеріалів передвиборчої кампанії в Інтернеті. Вони повинні бути чітко позначені як політична реклама, включаючи інформацію про те, хто платить за них і чи використовуються таргетингові технології.

    Порушення нових правил карається штрафом у розмірі до 50 000 леїв, що еквівалентно 10 000 євро, а у випадку великих онлайн-платформ штраф може сягати 5% від обороту, якщо рекламний матеріал не буде видалений протягом п’яти годин після звернення Постійного виборчого органу. Представники уряду кажуть, що існує механізм моніторингу матеріалів, що публікуються в соціальних мережах, а скарги та заяви про можливі порушення правил необхідно подавати до Центральної виборчої комісії.

    Нові правила покликані запобігти тому, що сталося перед першим туром, коли рекламні матеріали самопроголошеного незалежного кандидата Келіна Джеорджеску були масово поширені в TikTok. Однак кілька великих неурядових організацій розкритикували нові правила, які, за їхніми словами, були запроваджені без попереднього громадського обговорення і можуть вплинути на основні права громадян та загрожувати свободі вираження поглядів. Згідно з експертами цих НУО, новий нормативно-правовий акт може обмежити політичні погляди та легітимні дебати.

    Лідерка Союзу За порятунок Румунії Елена Ласконі, яка наприкінці минулого року пройшла до другого туру разом з Келіном Джорджеску, розкритикувала зміни до порядку голосування в діаспорі, стверджуючи, що вони є дискримінаційними і серйозно порушують право голосу закордонних румунів.

  • Румунія, вибори за виборами

    Румунія, вибори за виборами

    8 грудня о 21:00 за місцевим часом у Румунії завершиться марафон усіх чотирьох можливих видів виборів, організованих вперше за один рік: суміщених у червні – виборів до Європарламенту та місцевих органів влади, а потім президентських і парламентських. Три неділі поспіль – 24 листопада, 1 і 8 грудня – відведені для виборів президента і парламенту країни, стали, хоча б теоретично, випробуванням для влади і суспільства в цілому.

    Але після першого туру президентських виборів, що відбувся 24 листопада, до логістичних викликів додалася велика несподіванка та політичний і соціальний скандал. Всупереч усім прогнозам, незалежний кандидат Келін Джорджеску та кандидат від СПР (правоцентристська опозиція) Елена Ласконі посіли перші місця в уподобаннях румунського електорату. Минулого черверга Конституційний суд Румунії зажадав від Центрального виборчого бюро перерахувати дійсні і недійсні бюлетені.

    Після завершення парламентських виборів 1 грудня судді Конституційного Суду знову зібралися в понеділок і відхилили подання про скасування першого туру голосування. Як наслідок, другий тур відбудеться, як і планувалося, 8 грудня… і ʺв ньому візьмуть участь пан Келін Джеорджеску та пані Елена Валеріка Ласконіʺ, – оголосив голова КСР.

    Але хто ці двоє? 62-річний Келін Джорджеску, випускник Агрономічного факультету, свого часу був директором Національного центру сталого розвитку, головою Європейського дослідницького центру Римського клубу, директором в Міністерстві закордонних справ, генеральним секретарем Міністерства навколишнього середовища та доповідачем в офісі ООН.

    Частина румунського електорату вважає Келіна Джорджеску патріотом і захисником християнських цінностей, інші – антисемітом-русофілом, який критикував ЄС і НАТО, а перед першим туром президентських виборів він був віднесений до категорії «і тих, і інших». На подив більшості, він набрав майже 23 відсотки голосів.

    І теж, на майже загальне здивування, за ним, з трохи більше ніж 19%, слідує Елена Ласконі. Вона народилася в 1972 році. Після більш ніж 20 років роботи репортером, продюсером і ведучою телевізійних новин вона прийшла в політику в 2020 році, коли стала мером міста Кимпулунг, в південному повіті Аргеш, і була переобрана на цю посаду в ході місцевих виборів у червні цього року. Її підйом до національної політики був швидким: також у червні Ласконі було призначено головою СПР і кандидатом на найвищу посаду в державі.

    Елена Ласконі також була втягнута в суперечки протягом своєї кар’єри. Одна з найпомітніших була пов’язана з її протрадиційною сімейною позицією, яка призвела до напруженості як всередині власної партії, так і публічно, в її стосунках з дочкою, членом ЛГБТК+ спільноти. Таким чином, фінальна передвиборча битва між ними – Келіном Джорджеску та Еленою Ласконі – відбудеться 8 грудня. І вона обіцяє бути дуже гострою та напруженою!

  • Передвиборчі кампанії в Румунії

    Передвиборчі кампанії в Румунії

    Виборча кампанія по парламентських виборах у Румунії стартувала минулого тижня, уніч з четверга на п’ятницю, і завершиться 30 листопада. Протягом цього періоду партії, альянси чи незалежні кандидати, які беруть участь у боротьбі за місце в новому двопалатному законодавчому органі країни, повинні переконати виборців надати їм голос 1 грудня. Зараз у Палаті депутатів є 330 депутатів, а в Сенаті – 136 сенаторів, а в наступні чотири роки кількість місць у Законодавчому органі залишиться на рівні 466.

    У країні голосування на парламентських виборах відбуватиметься в сам Національний день з 7:00 до 21:00. Віддати свій голос можна на виборчій дільниці, де виборець зареєстрований у постійних списках. Якщо на момент закриття виборчої дільниці є виборці в черзі або на дільниці, голова виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, коли система автоматично закриється. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати поштою, якщо вони обрали цю можливість, або на будь-якій виборчій дільниці, організованій за кордоном.

    З іншими подробицями, голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле: „950 виборчих дільниць були створені для того, щоб румуни, які перебувають за межами Румунії, могли скористатися своїм правом голосу. За кордоном період голосування довший, тобто в суботу та неділю, з 7:00 до 21:00, з можливістю того, що в неділю, повторюю, тільки в неділю, якщо на виборчій дільниці ще будуть громадяни, вони зможуть скористатися своїм правом голосу до 23:59 за місцевим часом”.

    Та ж сама кількість виборчих дільниць — 950 – буде створена для румунів які проживають за кордоном для голосування на президентських виборах, перший тур яких відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Такий виборчий графік означає, що дві виборчі кампанії до парламенту та за найвищу посаду в державі наразі накладаються, а публічний простір захоплений політикою та політиканством майже до відмови.

    Кампанія з першого туру президентських виборів, яка розпочалася 24 жовтня, завершиться вранці 23 листопада. До того часу «14 для Румунії» – 10 кандидатів, висунутих політичними партіями, та 4 незалежні кандидати – намагаються максимізувати свої шанси на вихід до другого туру. Наприкінці 8 грудня, після трьох неділь поспіль закликів до виборчих дільниць, румуни нарешті зможуть зітхнути з полегшенням: 2024 рік, після двох десятиліть, стане роком усіх видів виборів – європарламентських, місцевих, президентських виборів та виборів до національного законодавчого органу.

  • 21 вересня 2024 року

    21 вересня 2024 року

    ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

     

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – На початку наступного тижня румунський уряд має обговорити проєкт поправок до Держбюджету 2024 року, першу в цьому році, представлену Міністерством фінансів. Незважаючи на зростання доходів, витрати були значно більшими, що призвело до дефіциту в 7%, тобто на два відсотки вище, ніж передбачалося владою на початку року. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевняє, що поправка є стійкою, оскільки 84% дефіциту складають інвестиційні витрати. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, додаткові кошти отримують галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти. Бюджети соціального страхування також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування.

     

    ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску представила в Торонто досвід Румунії у просуванні рівних можливостей, боротьбі з дискримінацією та стереотипами, а також викоріненні всіх форм насильства та зловживань. Вона взяла участь у “Зустрічі міністерок закордонних справ”, організованій в Торонто міністерками  закордонних справ Канади Мелані Джолі та Ямайки Каміною Джонсон Сміт. Лумініца Одобеску підтвердила важливість, яку Міністерство закордонних справ Румунії надає рівним можливостям в румунській дипломатії, що призвело до ситуації паритету між чоловіками і жінками, як з точки зору персоналу МЗС в цілому, так і на вищих посадах в міністерстві. З іншого боку, глава румунської дипломатії зустрілася з представниками румунської громади в Торонто і групою студентів з Йоркського університету на лекції професора Дана Бербечела.

     

    ДУНАЙ – Максимальний обсяг потоку води Дунаю становив  у суботу в Будапешті 8 200 кубометрів за секунду, що може призвести до значного зниження максимального потоку води на вході на румунську територію, повідомила Національна адміністрація водних ресурсів Румунії. За оцінками фахівців, обсяг потоку води Дунаю на румунській ділянці досягне піку 28-29 вересня і становитиме приблизно 9 000 куб. м/с. Для порівняння, у 2006 році потік Дунаю на вході в Румунію становив 15 600 кубометрів за секунду. У Будапешті Дунай вийшов з берегів, були підтоплені вулиці і будівлі поблизу набережної, вода навіть досягла будівлі парламенту. Дунай також вийшов з берегів у Словаччині та Австрії. Європейська комісія пообіцяла виділити 10 млрд. євро екстреної допомоги країнам Центральної та Східної Європи, що постраждали від повені.

     

    СВЯТО – Сьогодні стартували Дні Бухареста, подія, що відзначає 565-ту річницю першої документальної згадки про столицю Румунії. Програма святкування включає концерти, театральні вистави, акробатику та анімацію, мистецькі інсталяції та виставки, а також різноманітні інтерактивні заходи для дітей. На площі Джордже Енеску програма 12-го Бухарестського фестивалю музичного кіно включає виступи престижних ансамблів та артистів наприкінці цього тижня. У неділю діти також запрошені на майстер-клас «Ремі і пригода звуків: барабани і ритм, малі ударні інструменти», де вони зможуть поекспериментувати з різними звуками і ритмами.

     

    ГОЛОСУВАННЯ – Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало на своєму сайті путівник для виборців, які голосуватимуть поштою на цьогорічних президентських та парламентських виборах. Згідно з документом, крайній термін, до якого румуни, які проживають або перебувають за кордоном, можуть зареєструватися у виборчому реєстрі – 10 жовтня для участі у виборах нового глави держави та 17 жовтня для участі у парламентських виборах. Міністерство нагадує, що право голосувати поштою є альтернативою голосуванню на виборчій дільниці і реалізується за допомогою послуг поштового зв’язку. Реєстрація здійснюється шляхом заповнення онлайн-форми на сайті votstrăinătate.ro, яким керує Постійний виборчий орган.

     

    ЕКОЛОГІЯ – Понад 150 тисяч волонтерів беруть участь сьогодні в 11-й національній кампанії «Національний день прибирання, зробимо це, Румунія!». Цього року був запущений додаток «Let’s Do It, Romania!», доступний на iOS та Android, який дозволяє користувачам безкоштовно повідомляти про наявність сміття або амброзії, а повідомлення передаються компетентним органам для забезпечення очищення цих територій. Це цифрове рішення є ключовим елементом зусиль із захисту довкілля, оскільки дозволяє громадянам безпосередньо та швидко долучатися до цього процесу. Згідно з даними, зібраними командою «Let’s Do It, Romania!», з 2009 року і дотепер, понад 2,4 мільйона волонтерів взяли участь у Національному дні прибирання по всій країні. Проводячи Національний день прибирання, Румунія приєднується до 198 інших країн у цьому глобальному прагненні зменшити кількість відходів і сприяти чистому і здоровому навколишньому середовищу.

     

    СЕРЕДНІЙ СХІД – Міністр оборони США Ллойд Остін під час шостої менш ніж за тиждень телефонної розмови зі своїм ізраїльським колегою знову висловив занепокоєння ескалацією напруженості між Ізраїлем та ліванським угрупуванням «Хезболла» і закликав до дипломатичного вирішення кризи. Американський урядовець зосередився на дипломатії після того, як міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант заявив про новий етап у війні. У п’ятницю ізраїльські військові оголосили, що в результаті повітряного удару по Бейруту було вбито одного з головних командирів угруповання “Хезболла”, а також інших високопоставлених членів ліванського руху. Цей напад стався після дводенних атак на ліванське угруповання, під час яких вибухали пейджери і радіостанції його членів, в результаті чого загинули 37 осіб і кілька тисяч були поранені. Вважається, що атаки були здійснені ізраїльськими спецслужбами, які не підтвердили і не спростували свою причетність.

  • Вибори та кандидати

    Цьогорічна серія виборів у Румунії розпочнеться 9 червня місцевими та європарламентськими виборами, в яких візьмуть участь близько 19 мільйонів румунів. На прес-конференції, під час якої зробив кілька роз’яснень, пов’язаних з проведенням виборів, президент Постійного виборчого органу Тоні Гребле заявив, що по всій країні буде майже 19 000 виборчих дільниць, а за кордоном – 915, що вдвічі більше, ніж на попередніх виборах. Загальна кількість кандидатів становить понад 207.000, з яких 494 зареєструвалися для участі в перегонах до Європарламенту.

    Близько 100 мільйонів виборчих бюлетенів вже надруковано та розповсюджено на території, повідомив голова ПВО, який зазначив, що на місцевих виборах громадяни Румунії можуть голосувати лише на виборчій дільниці, де вони зареєстровані за місцем проживання. Громадяни Румунії, які встановили своє місце проживання принаймні за 60 днів до виборів, також можуть голосувати за місцем проживання. Тоні Гребле нагадав, які саме документи румуни можуть використовувати для голосування в країні – посвідчення особи або інший еквівалентний документ, але не простий туристичний паспорт.

    Особи, які потребують пересувної виборчої скриньки, можуть подати заяву у цьому сенсі, а громадяни, які не можуть реалізувати своє право голосу через видимий стан здоров’я, можуть бути супроводжувані до кабінки для голосування особою на свій вибір, але яка не може бути членом виборчої дільниці або кандидатом. На виборах до Європейського Парламенту громадяни Румунії, які мають право голосу і які постійно проживають, тимчасово проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці, організованій за кордоном, на підставі румунського документа, що посвідчує особу, дійсного на день голосування.

    Виборці повинні поставити штамп на кожному з п’яти бюлетенів, які вони отримають, а якщо бюлетені будуть помилково вкинуті в одну чи іншу виборчу скриньку, то вони вважатимуться дійсними і не будуть анульовані, уточнив Тоні Гребле.

    З минулого тижня Міністерство закордонних справ завершило відправку виборчих матеріалів до дипломатичних представництв та консульських установ Румунії. Серед них понад 2,5 мільйона виборчих бюлетенів, штампи з позначкою «ПРОГОЛОСОВАНО», наклейки та контрольні марки. Зі списком виборчих дільниць за кордоном можна ознайомитися на сайті Міністерства закордонних справ у розділі, присвяченому виборам до Європейського парламенту.

    Голосування розпочнеться о 7:00 і закінчиться о 22:00, з можливістю продовження до 23:59, якщо в черзі залишаться виборці, які бажають голосувати, пояснив Тоні Гребле. З іншого боку, Центральне виборче бюро оголосило, що прийняло рішення про те, що дані про явку виборців будуть представлені в онлайновому режимі реального часу в день голосування на кожних виборах, а після закриття виборчих дільниць дані з протоколів, заповнених на виборчих дільницях, будуть опубліковані на веб-сайті Центрального виборчого бюро.

  • Молодь та вибори

    Молодь та вибори

    Напередодні виборчого марафону, через який Румунія пройде цього року, з виборами до Європарламенту та місцевими виборами 9 червня, президентськими виборами у вересні та законодавчими у грудні, у парламенті була започаткована ініціатива «Молодь голосує», спрямована на заохочення молодих людей голосувати та просувати порядок денний своїх пріоритетів. На заході було презентовано повне дослідження “Молодь Румунії у виборчому 2024 році”.

    Серед проблем, про які повідомили респонденти, – відсутність добре оплачуваної роботи, якість системи освіти, проблеми, пов’язані з рівнем життя. Щодо рівня довіри до інституцій, то на першому місці – університетське середовище, якому 56% молодих людей довіряють на високому або дуже високому рівні, далі йдуть Європейський Союз (51%), армія (50%) та НАТО (50%). Серед інституцій, які користуються низьким рівнем довіри серед молоді – преса і, насамперед, політичні інституції: Адміністрація Президента, Уряд, Парламент та партії.

    Молоді люди критично ставляться до певних аспектів функціонування держави, таких як передбачуваність, справедливість, незалежність та орієнтація країни на своїх громадян, показує також дослідження. Відсутність надії змушує двох з трьох молодих людей розглядати можливість тимчасової або постійної міграції з Румунії, причому 68% вважають, що країна рухається в неправильному напрямку. Основними проблемами, які, на думку більшості молодих людей, викликають занепокоєння щодо їхнього становища в Румунії, є відсутність можливостей на ринку праці, низька якість освіти, пороки та рівень життя.

    Як і очікувалося, соціальні мережі очолюють список джерел інформації для молодих людей. 4 з 10 молодих людей кажуть, що отримують інформацію з таких джерел, як Facebook, TikTok, Instagram, WhatsApp. Інтерес молоді до політики є низьким. Найважливішими вважаються президентські вибори. Явка виборців, як повідомляється, дуже висока, але вона може змінитися на виборчих дільницях. Трохи більше 25% молодих румунів проголосували на парламентських виборах 2020 року, а найвища явка серед молоді за останні 8 років була на виборах до Європейського парламенту 2019 року, коли проголосувало понад 40%. Вибір “меншого зла” – це питання, на яке вказали 4 з 10 респондентів.

    “Молодь голосує” – це не ініціатива однієї людини або однієї особи, а проєкт цілого покоління, підкреслив Александру Манда, засновник та організатор заходу. На його думку, головний висновок полягає в тому, що кожен четвертий молодий румун каже, що не визначився і не знає, за кого голосуватиме на цьогорічних виборах. Ймовірно, найбільшою проблемою є те, що багато молодих людей не бачать свого майбутнього на батьківщині, не тому, що вони не хочуть цього, а скоріше тому, що система побудована таким чином, що вона не відповідає їхнім потребам, вважає соціолог Дан Журкан, науковий директор Румунського інституту оцінки та стратегії (IRES). Опитування IRES було проведене в березні серед 800 молодих респондентів, з похибкою 3,5%.

  • Остаточний календар виборів

    Остаточний календар виборів

    Цього року румуни тричі підуть на вибори, домовилися лідери правлячої коаліції. Громадянам Румунії доведеться обирати нового президента, своїх представників в Європейському парламенті та національному законодавчому органі, а також мерів та депутатів місцевих рад. Перші вибори заплановані на 9 червня, коли пройдуть вибори до Європейського парламенту разом місцевими. Через три місяці, 15 вересня, відбудеться перший тур президентських виборів, а в разі необхідності 29 вересня буде проведено другий тур. Склад парламенту Румунії буде визначено 8 грудня, коли відбудуться парламентські перегони.

    Керівна коаліція планувала провести вибори до Європарламенту для румунів, які проживають за кордоном протягом двох днів. Однак, врешті-решт політики відмовилися від цього варіанту, оскільки, за їхніми словами, це порушило б конституційне право румунів всередині країни, які мали б лише один день на волевиявлення. Натомість, час роботи виборчих дільниць було продовжено з 21:00 до 22:00 години, а в деяких випадках, у разі потреби, голосувати можна буде до опівночі.

    Президент Постійного виборчого органу Румунії Тоні Гребле оголосив, що понад 30 000 виборчих експертів готові до цьогорічних чергових виборів. Він вважає, що інституційно Румунія готова до цього року, який він назвав атиповим.

    Тоні Гребле: «Чому я кажу, що цей рік нетиповий? Тому що всі види виборів – до Європарламенту, місцеві, парламентські та президентські – проводяться протягом лише шести місяців, і з цієї та інших організаційних причин це буде зовсім не легко, тому що поза виборами життя триває і потрібно забезпечувати повсякденну діяльність кожного громадянина, щоб життя людей не постраждало.»

    Щодо довіри румунів до виборчого процесу, голова Постійного виборчого органу Румунії заявив, що вибори будуть організовані прозоро, з дотриманням принципу справедливості по відношенню до всіх політичних конкурентів, щоби результат був таким, який відображає волевиявлення виборців. На попередніх президентських виборах у 2019 році проголосувало понад 10 мільйонів румунів, що становить 54,86% від загальної кількості виборців, зареєстрованих у постійних виборчих списках. З них близько 945 000 закордонних румунів.

    Того ж року відбулися вибори до Європарламенту, на яких проголосували понад 8,9 мільйонів румунів, а явка склала 49,02%. Через рік, у 2020 році, трохи більше 5,9 мільйонів румунів взяли участь у виборах до румунського парламенту, явка тоді склала 33,24%. А потім були місцеві вибори, в яких взяли участь 8,4 мільйона румунів, або 46,02% населення з правом голосу.

  • Резолюція про вотум недовіри

    Резолюція про вотум недовіри




    233 голоси
    за необхідні для відставки ліберального уряду в Бухаресті, якому в
    останній день позачергової сесії Парламенту була
    винесена резолюція про вотум недовіри. Ініціаторами резолюції є опозиційна
    Соціал-демократична партія, яка втратила владу в кінці минулого року, але
    залишається надалі найбільшою партією в Парламенті. Вони стверджують, що можуть
    скласти кількість голосів для повалення
    уряду, якому закидають нездатність утримати під контролем пандемію, зруйнування
    національної економіки і різке зниження рівня життя населення.

    Натомість,
    Соціал-демократична партія пропонує урядову програму, засновану на цілком
    реалістичних цілях. Перший заступник голови СДП Сорін Гріндяну: «Основні три
    пріоритети СДП – це охорона здоров’я, освіта і економіка. Ми розробили цю
    урядову програму, щоб охопити чотири життєво важливих аспекти – професійне
    управління санітарною кризою, початок навчального року у безпечних умовах,
    реальне відновлення економіки і збільшення доходів румунських громадян ».


    У свою чергу,
    представники Націонал-ліберальної партії звинувачують своїх опонентів у
    безвідповідальності і спробі використати кризу пандемії в цілях, пов’язаних із
    виборами. Ліберали оскаржили цей демарш соціал-демократів у Конституційному
    Суді, який оголосив, що очікує до 1 вересня думки про можливий правовий
    конфлікт між Урядом і Парламентом. Між часом, політичні розрахунки здійснюють
    до останнього моменту, а переговори можна описати як дуже напружені.
    Прем’єр-міністр Людовик Орбан: «Як вам відомо, переговори ведуться із закритими
    дверима. Побачимо результатів. Я назвав би це не резолюцією про вотум недовіри,
    а «отрутою», за допомогою якої СДП намагається знову отруїти країну».


    На думку
    експертів, маневр соціал-демократів – які швидко отримали підтримку партії ПРО
    Румунія та Альянсу лібералів та демократів, має на меті покращення іміджу СДП напередодні
    намічених на 27-е вересня місцевих виборів, а також парламентських виборів, що
    мають пройти наприкінці року, вважають оглядачі. І це в умовах,
    коли після парламентських виборів 2016-го року основна опозиційна партія
    втратила більше половини підтримки румунського електорату.

    Повалення уряду
    Орбана не дорівнює переходу влади в руки соціал-демократів. Особливо якщо
    врахувати, що президент Клаус Йоханніс неодноразово стверджував, що він не
    призначить прем’єр-міністра соціал-демократа, навіть якщо ця партія, за допомогою
    малих партій, утворять більшість. Можливий варіант тимчасового управління
    лібералів означало б, однак, істотне скорочення повноважень, що не дозволяє їм
    видавати термінові постанови, до чого, наприклад, навіть в умовах уряду
    меншості, лібералам не раз доводилося вдаватися в останні місяці. Опозиційні
    Союз Рятуйте Румунію і Партія Народний Рух оголосили, що вони проголосують
    проти цієї резолюції про вотум недовіри, у той час як Демократичний союз
    угорців Румунії ще не вирішив якими будуть його наміри.

  • Подовження режиму надзвичайної ситуації в Румунії

    Подовження режиму надзвичайної ситуації в Румунії








    Після засідання
    з прем’єр-міністром Людовиком Орбаном та кількома
    міністрами, глава держави
    Клаус Йоханніс оголосив, у вівторок, про нові заходи щодо зняття обмежень, які були накладені для уникнення поширення нового коронавірусу. Президент заявив, що після 15 червня, можна буде
    знову відкрити торгові центри, але без ресторанів та ігрових майданчиків, а
    також фітнес-зали та відкриті басейни, але з дотриманням спеціальних санітарних норм та
    суворих правил фізичного дистанціювання. Також буде можливим проведення приватних заходів, де найбільша кількість учасників не може перевищити 20 осіб, якщо вони відбуваються у критому приміщенні, та 50 осіб, якщо вони
    відбуваються під відкритим
    небом. Водночас, щоб прийти
    на допомогу батькам, яким
    доведеться йти на роботу під час шкільних канікул, буде можливо відкрити приватні позашкільні заклади, дитячі садки та ясла.




    Однак
    президент Клаус Йоханніс вважає, що запобіжні заходи все ще потрібні. Режим надзвичайної
    ситуації, за словами глави держави, слід подовжити й після його закінчення, в
    середині цього місяця, оскільки немає значного зменшення кількості заражень
    новим коронавірусом. Подовження режиму надзвичайної ситуації, яке було
    встановлено в середині травня, після скасування режиму надзвичайного стану,
    введеного 16 березня, залежить, проте, від голосування Законодавчого органу.
    Саме тому президент закликав парламентарів схвалити подовження режиму
    надзвичайної ситуації.




    Клаус
    Йоханніс: «Шановні парламентарі, будьте
    відповідальними. Подумайте, що вірус не зникає шляхом голосування в парламенті,
    але якщо ви підтримаєте уряд, тоді ми зможемо ефективно контролювати – як ми цього
    й довели – поширення епідемії. Ви, напевно, читали про зовсім нове дослідження престижного
    лондонського інституту. Він вказує на те, що без цих заходів у світі, зокрема в
    Європі, ми мали б мільйони смертей. Той факт, що ми запровадили ці заходи в
    Румунії заздалегідь, допомогло нам максимально контролювати поширення епідемії».




    Заяви
    президента піддали критиці представники опозиції, згупованої навколо СДП. Прессекретар
    СДП Лучіан Ромашкану оголосив, що соціал-демократи
    не проголосують за подовження режиму надзвичайної ситуації: «Пропозиція
    президента є неприйнятною, принаймні з точки зору причин, які він повідомив
    нам. Їх не підтримує жодна точка зору вчених, епідеміологів».




    Парламентарі
    ПРО Румунія також заявили, що не проголосують на користь подовження редиму
    надзвичайної ситуації, а Союз Рятуйте Румунію обумовлює голосування
    від представлення чітких даних про епідеміологічну ситуацію. Союз «Рятуйте Румунію»
    вважає
    більш доцільним ввести режим надзвичайної ситуації лише в тих місцевостях, де
    існує ризик зараження вірусом SARSCoV-2.

  • Об’єднання Трансільванії з Румунією

    Об’єднання Трансільванії з Румунією

    1 грудня 1918 р. Національну асамблею
    румунів із Трансільванії було викликано в Алба- Юлію, місто, в якому були страчені через
    колесування Хорія та Клошка, два із трьох лідерів селянського повстання
    1784-1785 років. Велика Румунська національна рада, представницький орган із
    роллю законодавчої влади, скликала 1228 делегатів у місто, що стало символом укладення
    резолюції про приєднання
    до Королівства Румунії. Утворена з 8-ми єпископів,
    включаючи греко-католика Іуліу Хоссу та православного Мирона Крістя, та 200 членів з
    усіх соціальних верств, Велика національна рада взяла на себе місію консультувати
    румунів щодо їхнього майбутнього шляхом голосування. Разом з Румунською національною радою, яка
    взяла на себе виконавчу функцію, до складу якої входило 6 членів Румунської національної партії та 6 членів
    Соціал-демократичної партії, Велика національна рада вирішила, що новий початок
    можна поставити лише на основі загального голосування, голосування, за яке
    румунські партії та національні організації Трансільванії виступали
    з 1881 року.


    Труднощі в організації таких виборів
    були величезними. Перша світова війна з її великимиматеріальними та
    людськими
    втратми щойно
    закінчилася. Трансільванія була провінцією без держави. Угорська Корона перебувала в стані
    розпуску, в заблокованому
    стані, вона не могла реагувати. Авторитет угорської держави,
    представлений
    правовою системою, парламентом, урядом, магістратами, армією та державними
    службовцями, усіма, хто забезпечував громадський порядок і суверенітет Великої
    Угорщини, вже не існувало. В Австро-Угорщині перші вибори на основі загального
    виборчого права відбулися в 1907 році, але лише в австрійській частині імперії.
    За рік до цього, 1906 року, за часів імператора Франца Йосифа, було прийнято
    новий виборчий закон, згідно з яким всі чоловіки старше 24 років, незалежно від
    багатства та соціального походження, мали право голосу. Оскільки Трансільванія
    та Банат були в угорській частині імперії, румуни не могли скористатися
    реформою загального голосування, крім румунів Буковини,що була в складі
    Австрії. У 1907 році п’ять румунських депутатів із Буковини
    пішли до Віденського парламенту, стільки ж депутатів направили до віденського
    парламенту на виборах 1911 року, останніх перед Великою війною.


    У заплутаній ситуації кінця 1918 р.,румуни відреагували на основі принципів самоврядування. Але акція була і
    політичною. Румуни, які займалися політикою в той час у двох партіях з відносно
    рівною вагою представлення в Будапештському парламенті, Румунській національній партії
    та румунській секції Соціал-демократичної партії Угорщини, організували цей
    виборчий процес. Даніель Барбу – історик та професор факультету політичних наук
    Бухарестського університету. Він описав те, що назвав єдиним виборчим процесом
    у сучасну епоху, неорганізованим урядом чи державним органом, організованим
    громадянським суспільством: Дані
    мікроісторії, які ми маємо стосовно вибору делегатів у кожній місцевості,
    показують, що використовувались різні римські процедури, а саме акламація. Як
    правило, двоє-троє лдей із села, тобто священик, землевласник, якщо він був румуном, нотаріус,
    вчитель чи багатіший селянин тощо, були через акламацією та консенсус, наділені авторитетом, що
    представляли всю місцеву громаду».


    Голосування, яке направило 1228
    делегатів в Алба-
    Юлію, щоб прийняти рішення про об’єднання Трансільванії з Румунією, було б, за сьогоднішніми стандартами, менш демократичною процедурою. Але часи були
    неспокійними, кінець Першої світової війни вибрав на
    поверхню очікування та реакції
    придушені в попередні
    роки. Даніель Барбу каже, що на зустріч між демократією та універсальним
    голосуванням слід
    дивитися очима тих, хто був сучасником більшовицьких революцій та анархії, що виникла після 4 років кривавої війни: «Були учасники Асамблеї в Алба-Юлії принаймні ті, хто підготували резолюцію та запропонували її широкій акламації демократами? Очевидно вони були румунські патріоти. Були люди,
    які мали тривалий парламентський досвід, володіли політичною наукою та практикою. Я здогадуюсь, що
    вони не були демократами, що буде доведено в найближчі місяці. Що сталося 6 грудня? Румунська армія окупує
    Трансільванію. Вона була дуже рішучою щодо встановлення кордонів, і, перш за все, відновила
    мир у країні. У нас є дуже чіткі свідчення, Іон Лепедату говорить у своїх спогадах, на
    сторінках журналів, написаних у ті часи, де він писав, що села
    рухаються. Коли ми говоримо про радянську комуну, ми думаємо лише про
    Будапешт та Угорщину за Тисою. Але всю Європу, включаючи Англію, охопив
    революційний трепет. Протягом багатьох місяців такі міста, як Турін, Мюнхен, Берлін, були
    керовані під червоним прапором військових та робітничих об’єднань.
    Подібні речі почали відбуватися і в Трансільванії».


    Голосування за об’єднання
    Трансільванії з Румунією було масштабним процесом, який тривав майже місяць, після закінчення якого
    було зрозуміле бажання до нового початку. Це зусилля
    великої людської спільноти було організовано без
    установ та без допомоги, лише на основі волі до встановлення миру та нової державної приналежності. 1 грудня 1918 року в Алба-Юлії був центр ідеї румунізму в Трансільванії. Кінець того року був славним, це був кінець
    епохи, але це також початок іншої, в якій люди будували свої сподівання.

  • Вибори президента Румунії

    Вибори президента Румунії




    У суботу вранці завершується виборча
    кампанія до першого туру президентських виборів. Вона, практично, співпала з політичною
    кризою, породженою поваленням
    соціал-демократичного
    уряду Віоріки Денчіле, за чим послідувало встановлення ліберального кабінету Людовіка Орбана і неминуче була затьмарена цими
    подіями. Майже не було представлень програм та дебатів між кандидатами за найвищу функцію в державі, що на думку журналістів є демократичним регресом. 14 кандидатів балотуються на цю
    посаду. Діючий президент
    Клаус Йоханніс, якого підтримує НЛП, балотується на новий п’ятирічний
    термін.




    Колишня глава уряду Віоріка Денчіле
    представляє соціал-демократів, чиїм лідером вона є. Від альянсу СРР-ПЛЮС балотується
    Дан Барна, від Партії «Народний рух» – Теодор Палеологу та від Демократичного союзу
    угорців Румунії – їхній лідер Келемен Хунор. «Про Румунія» та Aльянс
    лібералів і демократів створили Альянс «ЛЮДИНА», кандидатом якого на цих
    виборах є актор Мірча Діакону. Це список кандидатів у президенти, які користуються підтримкою парламентських партій
    чи альянсів. Іншими кандидатами є Віорел Катараме – від позапарламентської
    партії «Ліберальне праве крило», Рамона-Іоана Брюйнсельс – від партії «Гуманістична влада», Кетелін Іван
    – від Альтернативи заради національної гідності, Богдан Маріан-Станоевич -
    незалежний кандидат, Джон-Іон Бану – від партії «Румунська нація»,
    Себастьян-Константін Попеску – від партії «Нова Румунія», Александру Кумпенашу
    – незалежний, Нінель Пія – партія «Румунська нація». Вибори приносять важливі
    організаційні прем’єри.




    У діаспорі, де на попередніх президентських виборах та на
    останніх європарламентських виборах створилися нескінченні черги біля виборчих
    дільниць, на цих виборах можна голосувати протягом вихідних. Практично, голосування
    розпочалося в п’ятницю о полудні і закінчується в неділю ввечері. Щодня протягом
    цих трьох днів програму голосування можна буде продовжити до щонайпізніше 23 години
    59 хвилин, якщо в час закриття, о 21.00 годині, люди стоять в чергах на виборчих
    дільницях або біля них.




    Також вперше громадяни Румунії мали можливість голосувати
    поштою. З метою усунення ризику нескінчених черг на виборчих дільницях, їх
    кількість практично збільшилася вдвічі порівняно з виборами до Європейського
    парламенту, досягнувши 835 виборчих дільниць. Країнами, де буде організовано найбільше
    число виборчих дільниць є – Іспанія, зі 143 виборчими дільницями порівняно з 50
    організованими на виборах до Європейського парламенту, Італія (142), Німеччина
    (80), Великобританія та Франція (50). 639 виборчих дільниць буде організовано в
    країнах Європейського Союзу.

    У країні голосування відбудеться лише у неділю.
    Другий тур запланований через два тижні – 24 листопада. Обрання майбутнього президента
    з першого туру практично неможливе, враховуючи, що для того, щоб бути обраним, кандидат
    повинен отримати половину плюс один голосів із загальної кількості
    зареєстрованих виборців, тобто понад 9 мільйонів.

  • Міністерські пропозиції після слухань

    Міністерські пропозиції після слухань

    Депутати та сенатори в Бухаресті повинні висловитись в понеділок на пленарному засіданні щодо ліберального одноколірного уряду, призначеного управляти справами Румунії до наступних парламентських
    виборів. Після дводенних
    слухань у спеціалізованих парламентських комітетах – у вівторок і середу з 16
    кандидатів, обраних призначеним прем’єр-міністром Людовиком Орбаном на посаду міністра, 13 були
    схвалені , а 3 відкинуті. Це пропозиції щодо фінансів, праці та розвитку, тобто міністерства,
    яким доведеться керувати бюджетом країни загалом, відповідно надзвичайно
    великими і важливими бюджетами.




    Незважаючи на це, призначений
    прем’єр-міністр та лідер НЛП оголосив себе задоволеним виступами членів Кабміну, якого він повинен очолити, і зазначив, що піде до парламенту в понеділок з
    тими ж пропозиціями. Людовик Орбан: «Я дуже задоволений виступами кандидатів Націонал-ліберальної
    партії. Вони були на високому рівні, але, я повинен
    нагадати, що, мабуть, такого
    процесу слухань ще не було, які б тривали три години для кожного
    міністра, під час яких
    десятки запитань задавали парламентарі».


    Згода спеціалізованих парламентських
    комітетів є консультативною. Однак президент Палати депутатів, соціал-демократ Марчель Чолаку зазначив, що існує звичай, згідно з яким
    кандидатури, які не отримують зелене світло у комітетах, змінюються призначеним
    прем’єр-міністром. Тому він сказав, що новий раунд слухань може бути
    організований своєчасно, щоб відповідати встановленому графіку голосування. Марчель Чолаку: Якщо призначений
    прем’єр-міністр захоче це зробити, і я, і президент Сенату, пан Теодор Мелешкану, будемо готові
    для нового раунду слухань,
    вчасно, щоб не завадити голосуванню нового
    кабінету у понеділок, 4
    листопада, о 14:00».


    Для того, щоб ухвалений Парламентом, кабінету Людовика Орбана, який замінить соціал-демократичний Віоріки Денчіле, звільнений шляхом
    висловлення йому недовіри,
    потрібно як мінімум 233 голоси. Щоб забезпечити голоси, Людовик Орбан підписав на початку
    цього тижня політичні угоди з Союзом Рятуйте Румунію, Демократичним
    союзом угорців Румунії, Партією Народний рух, Альянсом лібералів та демократів та представниками національних меншин. З іншого боку, партія Про Румунія, яка відірвалась з СДП, заявила, що вирішить, чи братиме
    участь в голосуванні нового уряду, після слухань кандидатів, тоді як СДП оголосила, що не буде брати участь у засіданні в понеділок.
    Тому питання не стільки в тому, чи буде затверджений ліберальний уряд, скільки в тому, чи буде
    необхідний кворум. Тому Людовик Орбан заявив, що переговори з парламентарями
    триватимуть до початку наступного тижня, щоб запобігти будь-яким прогулам чи
    дезертирам.



  • У Румунії стартувала президентська виборча кампанія

    У Румунії стартувала президентська виборча кампанія




    Президентські вибори в Румунії вийшли на фінішну пряму, разом
    із офіційним дебютом виборчої кампанії -
    12 жовтня. У перегонах на 5-річний термін глави держави беруть
    участь 14 кандидатів. Ними є чинний
    президент Клаус Йоханніс,
    якого підтримує основна опозиційна парламентська
    сила – НЛП,
    звільнений прем’єр-міністр, соціал-демократка
    Віоріка Денчіле, представник Альянсу Союз «Рятуйте Румунію» – ПЛЮС, Дан Барна, колишній депутат Європарламенту
    Мірча Діакону, якого підтримує
    партія«Про Румунія»,лідером якої
    є колишній прем’єр-міністр Віктор Понта та АЛДЕ,
    на чолі з Келіном Попеску Терічану, який своїм рішенням покинути урядову коаліцію відкрив шлях до звілнення
    шляхом резолюції про вотум недовіри уряду Денчіле.




    Іншими кандидатами у президенти є професор, есеїст і дипломат Теодор Палеологу, якого підтримує права
    консервативна партія «Народний рух»,
    та Келемен Хунор з боку Демократичного
    союзу угорців Румунії.
    Позапарламентські партії представляють кандидати Кетелін
    Іван, Нінель Пея, Себастьян-Констянтин Попеску, Джон-Іон Бану, Рамона-Іоана
    Брюйнсельс та Віорел Катараме, а Богдан Станоевич та Александру
    Кумпенашу є незалежними кандидатами. Між часом у діаспорі, де на сьогодні створено
    714 виборчих дільниць, розпочалося голосування поштою.
    За даними Постійного виборчого управління, 41 тис. осіб
    зареєструвались для голосування поштою, і багато з них вже це зробили.




    Конверти з виборчими бюлетенями повинні повернутися в
    країну до 7 листопада, для першого туру виборів, та до 21 листопада -
    для другого туру. Як новинка, в діаспорі запрацює варіант списків, генерованих безпосередньо на ноутбуці, і таким чином,кількість виборців в одній
    виборчій дільниці зможе досягти 10
    тисяч,за словами голови Постійного
    виборчого управління Костянтина-Флоріна Мітулецу-Буйке: «Зусилля були
    спрямовані не лише на фізичне та логістичне створення виборчих дільниць, але й на фінансову складову. Так, демократія є
    дорогою і безпечною, але також була
    спрощена процедура
    голосування на виборчих дільницях,
    щоб ми могли переконатися
    у тому, що в одній виборчій дільниці зможе проголосувати значно більша
    кількість громадян, і що більше
    не лунатимуть легенди про
    те як «за один день проголосувало тільки 3.000 громадян».




    Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада, а другий – 24.
    Відповідно до рішення уряду, румуни з-за кордону зможуть голосувати у першому
    турі виборів президента між 8 та 10 листопада, а у другому турі між 22 та 24
    листопада, і голосування можна буде продовжити до півночі, якщо в чергах стоять
    люди, яким не вдалося висловити свій вибір до 21:00 години.

  • Консенсус щодо внесення змін до виборчого законодавства

    Консенсус щодо внесення змін до виборчого законодавства




    У Бухаресті,
    Спільний спеціальний комітет Палати депутатів і Сенату з
    питань розробки, внесення змін і доповнення
    законодавчих пропозицій у сфері виборчого
    законодавства дав зелене світло проекту зі внесення
    змін до виборчого законодавства з метою президентських виборів. Внесення
    змін до законодавства відбувається після ситуації,
    що склалася 26 травня під час виборів до Європарламенту, що не
    відрізнялася від ситуації від
    2014 року, коли десятки тисяч румунів стояли в чергах
    перед виборчими дільницями за кордоном, щоб скористатися
    їх конституційним правом голосу, а деяким з
    них навіть не вдалося проголосувати.




    Згідно з
    новими положеннями, голосування в діаспорі
    відбуватиметься протягом трьох днів: у п’ятницю, суботу та неділю, а
    член виборчої дільниці має
    визначити, хто буде останньою особою у виборчій
    дільниці або за її межами в черзі, у неділю
    о 21:00 годині, при
    закритті виборчих дільниць,
    яка зможе
    проголосувати до 24:00 години. Крім того, були запроваджені
    законодавчі рішення для дебюрократизації процесу
    голосування – йдеться про
    автоматичне генерування в електронному форматі додаткових
    списків для закордону та підписання на електронному
    пристрої, виключно для румунських громадян, які
    голосують за додатковими списками в діаспорі.




    Спеціальний
    парламентський комітет також дав
    свою згоду на внесення голосування поштою під час президентських
    виборів, що пройдуть в кінці поточного року, а
    також дострокового голосування, а дату
    цих виборів буде оголошено виконавчою владою не пізніше 75
    днів до дня голосування. Від імені головної опозиційної Націонал-ліберальної
    партії, сенатор Лаура Скинтей закликала
    виконавчу владу провести кампанію з інформування румунів за кордоном про
    внесені зміни: Дуже важливо, на нашу думку, щоб
    уряд і всі інші задіяні в цьому процесі органи
    влади провели до організування осінніх
    виборів і публічну інформаційну кампанію щодо
    всіх цих змін для того, щоб всі громадяни
    Румунії ознайомилися зі своїми
    правами і новими змінами в
    контексті виборів.




    Сенатор правлячого
    Альянсу лібералів та демократів (АЛДЕ) Дорін Бедулеску, який очолив спеціальний
    парламентський комітет, заявив, що внесені зміни покращать виборче
    законодавство: Робота в цьому комітеті була прикладом співпраці між усіма
    політичними силами в Парламенті Румунії та співпраці з представниками уряду – відповідно
    Міністерством внутрішніх справ, Міністерством закордонних справ, Постійною
    виборчою владою, Міністерством румунів звідусіль. Я шкодую, що Адміністрація
    Президента не взяла участь на консультаціях, хоча її було запрошено, але я
    думаю, що попри це, результатом нашої співпраці став дуже хороший
    законопроект.




    Глава
    держави Клаус Йоханніс, один з найгучніших критиків організування голосування
    закордоном, нещодавно представив пропозиції щодо вдосконалення виборчого
    законодавства, розроблені робочою групою Адміністрації Президента і направлені
    на розгляд виконавчої влади.

  • Пропозиції щодо внесення змін до виборчого законодавства

    Пропозиції щодо внесення змін до виборчого законодавства

    Дисфункції, що виникли під час
    голосування у діаспорі на нещодавніх виборах до Європарламенту – практично повторення
    ситуації на президентських виборах від 2014 року – призвели до численних звинувачень
    проти керівної Соціал-демократичної партії в Румунії, як тоді, так і тепер.


    Десятки тисяч румунів були змушені годинами стояти
    в чергах на виборчих дільницях, а велика кількість з них навіть не змогла проголосувати. Головними
    причинами були недостатня кількість кабін для голосування або печаток, занадто мало
    уповноважених працівників, які брали участь у виборчому процесі або занадто
    мало виборчих дільниць, незважаючи на подвоєння їх кількості, порівняно з
    попередніми виборами. З внесенням змін до виборчого
    законодавства згідний весь політичний клас, як Уряд, так й Адміністрація Президента та
    політичні партії.




    Нещодавно була створена спеціальна парламентська спільна комісія
    Палати депутатів і Сенату для розробки, внесення змін і доповнення законодавчих
    пропозицій щодо виборчого процесу. На першому засіданні комісії від 20 червня було
    встановлено, що 5 липень є кінцевим терміном для прийняття проекту
    нормативно-правового акту, що регулює проведення виборчого процесу за межами
    країни. Були запрошені брати участь у засіданні представники Постійного виборчого
    бюро, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства закордонних справ,
    Міністерства з питань румунів відусіль та Міністерства юстиції. Цей форум
    повинен мати подвійну роль – законодавчу а також розробляти рекомендації для уряду
    з метою поліпшення виборчого процесу в діаспорі, щоб уникати всіх недоліків,
    – сказав голова спеціальної комісії Дорін Бедулеску.




    Голосування поштою та проведення багатоденного виборчого
    процесу є одними з рішень, запропонованих всіма, причетними у цьому процесі. У
    своїй публічній заяві, Президент Румунії Клаус Йоханніс запропонував деякі
    пропозиції, розроблені робочою групою Адміністрації Президента і відправлені виконавчій
    владі. Йде мова про дебюрократизацію процесу голосування, більшу кількість
    виборчих дільниць за кордоном, а також відповідне оснащення дільниць.




    Глава румунської держави запропонував внесення змін до
    виборчого законодавства й стосовно процедур, яких необхідно дотримуватися при
    закритті виборчих дільниць, а також про раннє голосування за кордоном. Речник Соціал-демократичної
    партії Міхай Фіфор вважає, що не вимагалося спонукання президента,
    оскільки, за його словами, поліпшенням виборчого процесу займаються й соціал-демократи.
    Він повідомив, що Постійне виборче бюро вже готує законодавчі зміни.


    У свою чергу, представники головної опозиційної Національно-ліберальної
    партії заявили, що погоджуються, з раннім голосуванням, а також з голосуванням поштою або електронним голосуванням.