Tag: голосування

Близько 19 мільйонів виборців обирають сьогодні 33 представників Румунії в новому Європейському Парламенті. 13 політичних
партій і 3 незалежних кандидата беруть участь у перегонах за місце в брюссельському
парламенті на п’ятирічний термін. 33 оголошений румунський євродепутат перейме свій
термін повноважень, відповідно до рішення Європейської Ради, тільки після дати
виходу Великобританії з ЄС.

Для румун з-за кордону
було створено 441 виборчу дільницю, більшість з них в Італії, Іспанії та
сусідній Республіці Молдова. За даними Центральної виборчої комісії, явка на
виборах за 10 годин після відкриття виборчих дільниць становила 35,07%. У столиці, станом на 17:00
годину явка на виборах склала 37,61%.
За даними Центральної виборчої комісії, в
діаспорі проголосували до 17.00 години – 208.970 виборців.

У багатьох виборчих дільницях з-за кордону створилися
черги ще з моменту відкриття виборчих дільниць.
Такі ситуації склалися у Турині, Лондоні, Парижі, Марселі, Римі, Відні та
Брюсселі. За даними МВС Румунії, до тепер не було зафіксовано жодних серйозних
інцидентів, які могли б вплинути на безперебійний процес виборів. Вибори до Європарламенту
відбуваються сьогодні і в 20 інших країнах ЄС. Громадяни Великобританії,
Нідерландів, Чехії, Ірландії, Словаччини, Латвії та Мальти вже проголосували
минулими днями.

Паралельно з виборами до Європарламенту, в Румунії відбувається й скликаний президентом Клаусом Йоханнісом референдум з питань правосуддя. Таким чином виборці мають відповісти «так» або «ні» на два питання: 1. Чи згодні Ви із забороною амністії та помилування за корупційні правопорушення? та Чи згодні ви із забороною на прийняття урядом термінових постанов у сфері кримінальних злочинів, покарань та судоустрою, а також з розширенням права оскарження цих постанов безпосередньо до Конституційного Суду?

Відповідно до закону, референдум визнається таким, що відбувся, якщо в ньому взяло участь понад 30% громадян, що перебувають у постійних виборчих списках. Крім того, результат референдуму затверджується, якщо визнані дійсними бюлетені становлять щонайменше 25% тих, хто перебуває в постійних виборчих списках.

Станом на 16.00 годину, явка на референдумі з питань правосуддя становила 29,11%, повідомляє Центральна виборча
комісія. У столиці явка склала 32,05%. У діаспорі проголосували до 17.00
години – 206.200 виборців.

Центрист Еммануель Макрон, лідер руху, заснованого лише рік тому – Вперед! – і Марін Ле Пен, представниця ультраправого Національного Фронту, зустрінуться в другому турі президентських виборів у Франції. Вибори від 7 травня позначать, таким чином, прем’єру – відсутність представників консервативних правих і лівих соціалістів. Пояснення аналітика для цієї ситуації просте – відбувається на тлі неясної виборчої агітації, в Франції, де традиційні партії функціонують досить погано, як це відбувається, до речі, і в решти європейських країнах, і в момент, коли у західноєвропейському світі відбуваються глибокі перетворення, тому що установи залишаються трохи позаду політичних подій та еволюції суспільства.

Я вже зараз хочу побудувати більшість, щоб управляти і змінити ситуацію, заявив незабаром після оголошення результатів першого туру виборів кандидат, який отримав найкращий результат, Еммануель Макрон. Ця більшість, уточнив він, буде створена з нових фігур, нових талантів, і кожен може знайти своє місце в ній. Я не буду питати тих, хто приєднується до мене, звідки вони приходять, але чи вони згодні з оновленням нашого політичного життя, із забезпеченням життя французів, з вивільненням енергій на ринку праці, так щоб кожен міг розвиватися всередині суспільства, незалежно від того, звідки він приходить, чи вони згодні з оживленням європейського проекту.

На діаметрально протилежному полюсі стосовно позиції щодо Європи, Марін Ле Пен продовжила виборчу агітацію повідомляючи французам, що перед ними стоїть історична можливість. Тому що, каже вона, великою ставкою цих виборів є глобалізація без правил, що створює загрозу нашій цивілізації. Французи повинні зробити простий вибір – або продовжити йти тим же шляхом, без кордонів і без захисту, наслідками чого є, отже, переміщення робочих місць, недобросовісна міжнародна конкуренція, масова міграція, вільне пересування терористів, або обрати Францію із кордонами, які захищають наші місця праці, нашу купівельну спроможність, безпеку і національну ідентичність.

Аналізуючи результати першого туру виборів, Валентин Наумеску, доцент в Університеті Babes-Bolyai в м. Клуж-Напока, вважає, що, перш за все хорошою вісткою є те, що у другий тур виборів пройшов проєвропейський кандидат Еммануель Макрон, і що ймовірно, він буде обраний 7 травня президентом французької Республіки: За допомогою цього нового президентства Франція залишиться надалі в ЄС. Це хороша вістка. Однак, якщо розглянути уважно це питання, ми побачимо, що дві основні традиційні повоєнні французькі партії, республіканці і соціалісти, втратили суспільну підтримку, демократичну підтримку, не зумівши вперше в історії П’ятої Республіки, пройти в другий тур виборів. Це ознака того, що ми є свідками якоїсь політичної поляризації, нової вісі. Якщо до цих пір, віссю політичної поляризації була правоцентристська – лівоцентристська, зараз ми є свідками різкої зміни політичної прогалини по лінії крайнього центристського спрямування. Йдеться теж про політичну та ідеологічну поляризацію, про різні набори цінностей, але це зростання екстремізму, популізму, націоналістичних антиєвропейських рухів, чи то правих, чи то лівих, підживлює, як це було, природно, реакцію раціональної більшості, порядної, демократичного французького тіла згрупованого навколо центру. Таким чином, це несподіваний шанс, що надається ліберальному політичному центру, проєвропейському, перевизначитися, практично, з політичної точки зору і взяти участь в змаганні, ми сподіваємося, успішному, проти французького ультраправого крила.

Висхідний шлях або зміцнення екстремізму має як наслідок природну реакцію мобілізації під час голосування раціональної, врівноваженої більшості, яка бажає захистити свої цінності, каже Валентин Наумеску: Я не можу бути таким оптимістом і сказати, що анти-європейська популістська хвиля минула. Вона не минула, вона знаходиться на найвищому в історії післявоєнної Європи рівні, але, на щастя, ще не утворює критичну масу людей, здатну перемогти на виборах..

За словами Валентина Наумеску, це можна вважати найбільш важливою ознакою президентських виборів у Франції, а саме те що важлива частина, і, на щастя, до цих пір ще більша частина французького суспільства хоче захистити свої цінності – так як це зробили і нідерландці 15 березня, коли відсоток людей, що мобілізувалися на голосування, був зразковим – 83%. У першому турі виборів у Франції, 23 квітня, явка на голосуванні склала майже 80%. Є ознаки політичної заангажованості, відповідальності, і все це показує нам, що битва ще не втрачена, вважає Валентин Наумеску. Справа в тому, що враховуючи ставку і міжнародний контекст, теперішні президентські вибори у Франції є, мабуть, одними з найважливіших протягом останніх десятиліть, французи не обираючи тільки одного президента, але й шлях, яким йтиме їх країна і шлях Європейського Союзу в майбутньому.

У Румунії, кандидати у депутати і сенатори на законодавчих виборах від 11 грудня готуються до кінця передвиборчої агітації. Відповідно до законодавства, вона закінчується у суботу, 10 грудня, о 7:00 годині. До тих пір, кандидати у сенатори і депутати можуть представляти свої політичні програми і передвиборні пропозиції за допомогою плакатів, мітингів і зустрічей з громадянами. Що стосується ЗМІ, передвиборча кампанія завершилася в п’ятницю о 7:00 годині.

На фінішній прямій є й приготування органів влади до організації виборів. У суботу, за день до голосування, будуть вручені головам виборчих дільниць бюлетені, печатки, постійні виборчі списки та інші необхідні документи. Міністерство внутрішніх справ уточнило, що всі комп’ютерні операції реєструються і зберігаються, підрахунок голосів буде записано відеокамерою, протоколи будуть опубліковані в електронному вигляді автоматично. Іншу технічну інформацію пропонує нам керівник Служби спеціальних телекомунікацій Марчел Опріш: Не знімання на камеру або не здійснення цих операцій вважається злочином, тому що це означає внесення змін до виборчого процесу. У момент коли, десь на виборчій дільниці, на ноутбуку було призупинено функціонування додатку для відео запису, в центрі моніторингу автоматично сигналізується про це.

Майже 6500 кандидатів балотуватимуться на цьогорічних парламентських виборах аби зайняти ті 466 парламентських посад – 136 в Сенаті і 312 у Палаті Депутатів. 18 місць в Парламенті гарантовано зарезервовано для нацменшин, окрім угорської. Будуть створені 43 виборчі округи: 41 у повітах Румунії, один в Бухаресті та ще один для громадян з-закордону. Голосування проводиться у відповідності до положень нового виборчого законодавства, який реактивує, після восьмирічної паузи, голосування за пропорційною системою відкритих партійних списків. Попередня система поіменного голосування довела велику слабкість, враховуючи, що нинішній Парламент нараховує майже 600 обранців. Найкращі місця в опитуваннях займають так звані традиційні партії – СДП та НЛП.

Зовсім нова партія на політичній сцені Союз Рятуйте Румунію прагне стати третьою силою в майбутньому Парламенті. Реальні шанси здолати 5%-й виборчий поріг мають ДСУР, репрезентативна партія угорської меншини, Альянс лібералів і демократів (права партія), що був заснований чинним спікером Сенату Келіном Попеску Терічану і партія Народний рух створена колишнім главою держави Траяном Бесеску. Президент Румунії Клаус Йоханніс, у звичайній кампанії, що закликає до голосування, ствердив: Йдіть голосувати, не дозволяйте іншим вирішувати за вас. Якщо вас дратують всі політики, йдіть голосувати!.

Парламентські вибори в Румунії пройдуть 11 грудня, відповідно до рішення, прийнятого виконавчим органом. З цією метою, Міністерство закордонних справ провело кампанію з інформування громадськості про можливості голосування за кордоном. Стажисти і працівники міністерства поширювали листівки і заяви про включення до Реєстру виборців. Румуни, які проживають за кордоном, можуть зареєструватися в цьому списку до 14 вересня.

Прес-секретар Міністерства закордонних справ Іонуц Вилку закликав їх заповнити форму заяви і пояснив, що є кілька простих кроків, яких необхідно дотримуватися: Заяву можна завантажити з веб-сайту Міністерства закордонних справ або можна отримати з дипломатичних представництв і консульських установ Румунії за кордоном. Заяву необхідно заповнити, підтвердити один з двох варіантів – голосування поштою або голосування у виборчій дільниці, відкритій неподалік місця проживання за кордоном. Потім, слід перейти до кроку номер два, відповідно, прикласти до заяви копії документів, що підтверджують місце проживання за кордоном. У разі румунських громадян, які оселилися за кордоном, вони повинні прикласти тільки копію паспорта з місця проживання за кордоном, а ті, чиє постійне місце проживання фігурує в Румунії, повинні додати копію посвідчення особи або паспорту, плюс копію документа, виданого державою перебування, засвідчуючи їх перебування на своїй території.

Прес-секретар МЗС також повідомив, що заяви про включення до Реєстру виборців необхідно подати до найближчого посольства або консульства. Так само, їх можна надіслати поштою або електронною поштою. Постійний виборчий орган оголосив, у понеділок, що, на сьогоднішній день, було затверджено 8.364 заяви про включення до Реєстру виборців, які були подані румунськими виборцями з постійним місцем проживання за кордоном. З них 6.205 виборців обрали варіант голосування поштою, а 2.159 – на виборчих дільницях. Постійна виборча влада також уточнила, що заяви на реєстрацію в Реєстрі виборців з можливістю голосування поштою були подані в 40 країнах світу, і ті з можливістю голосування на виборчих дільницях були подані в 33 країнах.

Населеними пунктами, де не був досягнутий мінімальний поріг 100 виборців включених до Реєстру виборців, скільки необхідно для організації нових виборчих дільниць, є Сорока та Кеушень в Республіці Молдова. На президентських виборах 2014 року, тисячі румунів, які бажали скористатися своїм правом голосу, провели багато годин у величезних чергах перед виборчими дільницями у великих європейських містах, таких як Париж, Лондон, Відень, Мюнхен. Залишається побачити наскільки цікавими будуть для румунів з-закордонну цьогорічні парламентські вибори.

Уряд в Бухаресті встановив дату
цьогорічних парламентських виборів. Румуни оберуть своїх сенаторів і депутатів
11 грудня, передвиборна кампанія буде проходити в період з 11 листопада по 10
грудня.

Незважаючи на те, що йшлося про
кілька варіантів щодо визначення дати виборів, члени Виконавчого органу вибрали
другу неділю грудня. Прес-секретар Уряду Лівіу Йолу пояснив це рішення:
Внаслідок консультацій з парламентськими партіями ми помітили, що
більшість підтримує цю дату – 11 грудня – а саме: Націонал-ліберальна партія,
Демократичний союз угорців Румунії, Партія Народний рух та Національний союз
за прогрес Румунії. За варіант проведення виборів 4 грудня виступали тільки
Соціал-демократична партія і Альянс лібералів і демократів.

Уряд також ухвалив, серед іншого,
і деякі зміни щодо процедури голосування для румунів з-за кордону. Марія Лігор,
міністр зі зв’язків з румунами звідусіль, уточнила, що уряд бажав, в основному,
усунути технічні бар’єри що стосується голосування. Таким чином, румуни можуть
голосувати або поштою, або на виборчих дільницях при дипломатичних
представництвах, або на нових виборчих дільницях, організованих на вимогу не
менш як 100 румунських громадян з-за кордону в конкретному регіоні або
населеному пункті: Румуни, які проживають за кордоном, можуть голосувати
на будь-яких виборчих дільницях за кордоном, а саме вони можуть бути включені
на додаткові списки, незалежно від виборчої дільниці, якій вони належать.

Під знаком майбутніх виборів для нового законодавчого органу розпочалася 1 вересня і парламентська сесія. Лідери
основних парламетських партій кажуть, що з-поміж пріоритетів фігурують проекти,
що охоплюють кілька галузей: соціально-економічну, охорону здоров’я чи освіту.
Лідер СДП Лівіу Драгня: Ми маємо на увазі питання діаспори, тому що ми
зацікавлені нею, маємо на увазі також законопроект, який дав би можливість
майбутнім урядам користуватися інструментом, за допомогою якого вони могли б
створити виробничі потужності.

І Націонал-ліберальна партія готує
ряд законодавчих ініціатив. Прес-секретар партії Адріана Сефтою перерахувала
проекти, які НЛП ініціюватиме в цій парламентській сесії. Адріана Сефтою:
Закон про статус місцевих обранців, закон про несумісність місцевих
обранців, закон про гендерну рівність в політиці, закон про профілактику в області охорони здоров’я та законодавчу
пропозицію щодо оголошення 10 травня Днем національної незалежності
Румунії. У списку проектів, які
мають бути обговореними парламентом, фігурує зменшення на 5% внесків до фонду
соціальної допомоги та закон про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Конституційний суд Румунії відхилив заперечення деяких парламентарів про неконституційність і одноголосно визнав, що Закон про поштове голосування відповідає Основному закону країни. Прийнятий в кінці жовтня, нормативно-правовий акт пропонує альтернативу, мета якого полягає у вирішенні серйозних організаційних недоліків унаслідок яких в листопаді 2014 року, на президентських виборах, у діаспорі сформувались величезні черги перед виборчими дільницями. Простоявши кілька годин у черзі тисячі румунів не змогли проголосувати.

Отже, коли вони опинились перед закритими дверима посольств і консульств їхня втома і розчарування перетворились на акції протесту в Парижі і Турині, а поліція використала сльозогінний газ, щоб їх розігнати і відновити громадський порядок. У Бухаресті, унаслідок скандалу два міністри закордонних справ пішли у відставку, а їхній начальник прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта програв президентські вибори своєму опонентові Клаусу Йоганнісу. Поступивши на посаду, він включив до своїх пріоритетів прийняття законодавства, яке б дозволило громадянам за кордоном голосувати в найкращих умовах.

Після дискусій на парламентському рівні та взаємних звинувачень між соціал-демократами, при владі, і лібералами в опозиції, після відставок або голодування парламентський комітет розробив проект- закону, і закон побачив світ. На першому етапі, він буде застосовуватися тільки на парламентських виборах восени наступного року, і якщо доведе свою ефективність, застосується і на президентських та європарламентських виборах.

У проекті, ініційованому Постійним виборчим управлінням, зазначається, що виборці, які проживають за кордоном і хочуть голосувати поштою, зможуть записатися до Реєстру виборців. Для цього вони повинні подати відповідну заяву, особисто чи поштою, до дипломатичного представництва або консульської установи Румунії в країні проживання. На відміну від першої редакції закону, прийнятої Сенатом, депутати скасували можливість он-лайн реєстрації. Також була внесена поправка, згідно з якою розкриття таємниці голосування і голосування за інших осіб тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Постійне виборче управління привітало рішення румунського Конституційного суду, який визнав закон конституційним, і оцінило, що його застосування в 2016 році на парламентських виборах є реальним виграшем демократії, адже підтримує мільйони румунів, що виїхали за кордон.

Майже через рік після
організаційного провалу процесу голосування на закордонних виборчих дільницях
під час президентських виборів у листопаді 2014 року, Парламент Румунії,
здається, знайшов рішення, щоб уникнути в майбутньому такої ситуації,
принизливої для громадян і соромної для уряду.

Тисячі закордонних румунів були
змушені годинами, в дощ і вітер, стояти в нескінченних чергах, що утворилися
перед румунськими посольствами та консульствами, а багато з них так і не змогли
проголосувати. Закриття виборчих дільниць викликало спонтанні спалахи
невдоволення, а в Парижі, і Турині люди вдалися до
протестів, які місцеві сили правопорядку розігнали використовуючи сльозогінний
газ. Про це миттєво дізналися вдома родичі та друзі тих румунів і ринули до
виборчих дільниць, щоб покарати відповідальних за організаційне безладдя.

Після кожного туру голосування
тодішні міністри закордонних справ Тітус Корлецян і Теодор Мелешкану,
поплатилися посадою, а їх керівник, прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів
Віктор Понта зазнав нищівної поразки на президентських виборах, на яких беззаперечну перемогу
отримав ліберал Клаус Йоханніс.

Як минулого тижня в Сенаті, так
і в середу в Палаті депутатів, правляча Соціал-демократична партія та
опозиційна Націонал-ліберальна партія підтримали законопроект про поштове
голосування, який дозволить громадянам Румунії, які проживають за кордоном
голосувати поштою на парламентських виборах 2016 року. Лідер соціал-демократів
Лівіу Драгня оголосив про те, що члени комісії з питань розробки Виборчого кодексу
продовжать працювати, вже з наступного тижня, над розробкою положень про
застосування цієї ж системи голосування й на президентських перегонах та на
виборах до Європарламенту.

Ліберали висловили невдоволення
рішенням про використання системи поштового голосування лише на виборах до
Сенату і Палати депутатів, але проголосували за законопроект. Не підтримали цю
ініціативу представники опозиційного Демократичного союзу угорців Румунії, які
вважають закон неконституційним. Раніше і спікер Сенату та голова правлячого
Альянсу лібералів та демократів Келін Попеску Терічану сказав, що планує оскаржити
закон в Конституційному Суді.

У проекті, ініційованому
Постійним виборчим управлінням, зазначається, що виборці, які проживають за
кордоном і хочуть голосувати поштою, зможуть записатися до Реєстру виборців.
Для цього вони повинні подати відповідну заяву, особисто чи поштою, до дипломатичного
представництва або консульської установи Румунії в країні проживання.

На
відміну від першої редакції закону, прийнятої Сенатом, депутати скасували
можливість он-лайн реєстрації. Також була внесена поправка,
згідно з якою розкриття таємниці голосування і голосування за інших осіб
тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Соціал-демократична партія, номер один у правлячій коаліції в Румунії, зобов’язалася до наступного тижня розробити закон про поштове голосування. Депутат соціал-демократ Габрієль Власе став головою спеціальної парламентської комісії з питань розробки Виборчого кодексу, після того як, депутат від Націонал-ліберальної партії Міхай Войку, в знак протесту, подав у відставку з цієї посади, в умовах, коли членам комісії не вдалося досягти домовленості щодо закону про поштове голосування. Лідер депутатів від СДП Маріян Накшу зобов’язався в ім’я тих партій, які входять до урядової коаліції, що Комісія запропонує, до наступного тижня, варіант закону, який буде внесений на розгляд Парламенту. Маріан Някшу: Я беру на себе зобов’язання, яке я тут ствердив в ім’я голови комісії та разом з Постійною виборчою комісією, і колегами парламентських груп, що відповідна комісія запропонує Парламенту діючий закон з метою вирішення проблеми голосування румунів із-за кордону.

Представники Соціал-демократичної партії взяли на себе встановлений термін, після того як парламентарії від НЛП оголосили японський страйк до прийняття закону про поштове голосування. Ліберали звинуватили соціал-демократів у затягуванні процесу прийняття відповідного нормативно-правового акту, в той час як соціал-демократи привертають увагу на те, що Націонал-ліберальна партія мала досить часу працювати над відповідним законом у період коли очолювала Комісію з питань розробки виборчого кодексу.

Із іншого боку, лідер депутатів від НЛП Еуджен Ніколаеску висловив своє незадоволення у зв’язку з тим, що у рішенні про призначення нового президента комісії не була вказана кінцева дата розробки закону про поштове голосування. Еуджен Ніколаеску: Ми взяли до уваги зобов’язання лідера СДП, згідно якому до середини наступного тижня комісія розробить проект закону про поштове голосування, який буде внесений на розгляд Парламенту. Не бажалося введення кінцевої дати в тексті рішення про зміни голови і тому ми стежитимемо за тим щоб взятий на себе термін поважався.

Закон про поштове голосування має бути прийнятий не пізніше початку наступного місяця, щоб міг бути застосований у ході парламентських виборів від 2016 року. Прийняття закону про поштове голосування наполегливо зокрема вимагає діаспора, щоб уникнути ситуації, на кшталт тієї, що виникла під час минулорічних президентських виборів. Нескінченні черги на закордонних виборчих дільницях, а в деяких випадках неможливість скористатися конституційним правом голосу через погану організацію виборчого процесу, викликали тоді масштабні протести проти соціал-демократичної влади.

Майже три місяці після поганої організації президентських виборів закордоном від листопада минулого року, внаслідок чого багато громадян Румунії були змушені стояти в довжелезних чергах, щоб проголосувати в кількох європейських містах, а багато з них так і не змогли проголосувати, цей сумний епізод залишився на порядку денному громадськості.

Переможець виборів від листопада нинішній Президент Клаус Йоханніс пропонує спрощення виборчого законодавства, яке б призвило до полегшення процедури голосування, зокрема за кордоном. Зміна системи голосування в цілому фігурувала на порядку денному консультацій, які Президент провів з представниками всіх парламентських партій. Між іншим, Клаус Йоханніс запропонував графік виборчого законодавства, таким чином, щоб новий закон про вибори був ухвалений до кінця нинішньої парламентської сесії. Клаус Йоханніс: “Ми домовилися, щоб до кінця першої парламентської сесії було ухвалене нове виборче законодавство, щоб забезпечити голосування румунів у діаспорі, йде мова про закони про місцеві та парламентські вибори, закони про функціонування політичних партій та закони про фінансування партій та виборчих кампаній.”

Законодавство має бути покращено таким чином, щоб румуни, які проживають за кордоном, могли скористатися своїм правом голосу, ствердили представники парламентських партій, які висловили свої пропозиції у цьом сенсі. Головна складова правлячої коаліції в Румунії лівоцентристська Соціал-демократична партія в особі свого лідера прем’єр-міністра запропонувала, щоб Постійне виборче управління організувало вибори за кордоном. Цю ідею поділяє і Національний союзом за прогрес Румунії, який при владі та представники національних меншин в Парламенті. З іншого боку, опозиційна правоцентристська Націонал-ліберальна партія виступає за голосуванням поштою у випадку виборів закордоном. Співголова Націонал-ліберальної партії Васіле Блага: “Ми вважаємо, що румунські громадяни, де б вони не знаходилися в день голосування, повинні мати можливість скористатися своїм правом голосу, тому ми підтримуємо голосування поштою.”

Голосування поштою для румнів з діаспори підтримує і опозиційна популітська Партія народу Дана Дяконеску, яка має і дві ініціативи: обовязковість голосування та можливість голосувати від 16 років. І тому що 2015 рік не є виборчим роком, це відповідний рік для серйозних дискусій на тему виборчого законодавства, які можуть призвети до добрих рішень для виборців як з країни, так і закордону, тому що занадто довго часу законодавство було розроблене таким чином, щоб задовольнити вузькі інтереси партій, а не щоб сприяти організації виборчого процесу.

Комітет з питань Виборчого кодексу почав консультації за участю представників всіх парламентських партій, які готові робити пропозиції щодо внесення змін до виборчих законів. До тепер, члени Комітету проаналізували основні принципи виборчих систем, які застосовуються на президентських, парламентських та місцевих виборах.

Правляча Соціал-демократична партія повідомила, що запропонує, між іншим, скорочення кількості парламентарів можливо до 300 для Палати Депутатів, та 100 для Сенату. Опозиційна Націонал-ліберальна партія, у свою чергу, запропонує, щоб парламентські вибори розгорталися за змішаною виборчою системою. Міністр-делегат з питань відносин з Парламентом Евджен Ніколіча ствердив, що запропонує Комітету проведення перепису румунів з правом голосу, які проживають закордоном, з метою забезпечення утворення відповідної кількості закордонних виборчих дільниць. “Відразу після того як закон набере чиності, сказав Ніколіча, протягом шести місяців, румуни із-за кордону повідомлять посольствам, що вони перебувають там, таким чином буде утворена достатня кількість виборчих дільниць.”

Внесення змін до трьох законів про вибори є пріоритетом для парламентської сесії, яка починає свою діяльність в лютому, заявив голова Комісії з питань розроблення Виборчого кодексу Валеріу Згоня. Члени Обєднаного комітету вже закликали постійні бюро, щоб всі законопроекти про організування виборів були негайно винесені на розгляд комітету та до 15 березня були внесені зміни та поправки до діючих проектів. Валеріу Згоня додав, що вимагається забезпечення ефективності виборчої системи для кожного громадянина.

Валеріу Згоня: “Всі політичні партії висловили свою готовність, щоб прийнята виборча система, внаслідок ухвалення належного виборчого закону, діяла без жодних логістичних проблем, щоб всі румуни, де б вони не знаходилися, могли скористатися своїм конституційним правом голосу. Ми всі згідні з тим, що треба скоротити кількість депутатів і сенаторів. Ми дійшли згоди стосовно цього питання і знайдемо найкращі рішення, щоб Парламент був більш гнучким з точки зору мандатів, яких ми запропонуємо на парламентських виборах від 2016 року.”

Питання внесення змін до виборчої системи для румунів, які проживають або на день проведення голосування перебувають на території іноземної держави, повстало після подій від листопада 2014 року, коли велика кількість румунів не змогла проголосувати на президентських виборах через різній інтерпретації положень виборчого закону та недоліків виборчої процедури.

Бюджет Румунії на 2015 рік

Уряд у Бухаресті завершив проект державного бюджету на 2015 рік, який побудований на дефіциті на рівні 1,8% -що був досягнутий внаслідок переговорів з представниками МВФ та Європейської комісії, які на початку цього тижня завершили чергову місію в Румунії. Влада в Бухаресті спирається на інфляції в 2,2% і економічному зростанні, що складає 2,5%. У бюджеті на наступний рік, більше грошей у порівнянні з 2014 роком отримають міністерства праці, фінансів, сільського господарства, європейських фондів, транспорту та економіки. Будуть скорочені кошти у міністерствах охорони здоровя, культури, адміністрації та внутрішніх справ. Більше деталей подає премєр-міністр Віктор Понта: “Я хочу твердо сказати, що у 2015 році не будуть збільшені податки. Очевидно, єдина ставка оподаткування на рівні 16% залишається в силі. Наприклад, податок на спеціальні спорудження буде скорочено від 1,5 до 1%. Це було одним з головних завдань. Всі заходи щодо економічного зростання, або спрямовані на соціальну справедливість, вже в силі, включаються до бюджету.”

Бюджет на 2015 рік передбачає підвищення мінімальної заробітної плати в два етапи, так що з 1 січня вона становитиме 975 леїв (220 євро), і з 1 липня 1050 леїв (235 євро). Іншим передбаченим заходом є індексація пенсій на 5% і збільшення соціальної допомоги для пенсіонерів та людей з вадами. Більше грошей виділено і на інвестиції. Міністр бюджету Дарюс Велков: “Ми скоротили кошти там де вони марно витрачаються і спрямували їх на інвестиції. Інвестиції збільшилися на 23% порівняно з минулим роком, а в бюджеті буде представлений перелік пріоритетних інвестицій. З-поміж пріоритетів уряду Румунії фігурує і скорочення на 20 000, тобто до 465 тисяч чоловік, числа безробітних.”

Голосування поштою відхилено

Парламент в Бухаресті – “будинок в якому бродять примари комуністів, зацікавлені покарати громадян, що працюють за кордоном.- вважає депутат Еуджен Томак, який розкритикував голосування в Палаті депутатів, яка відхилила у вівторок законодавчу пропозицію про введення голосування поштою на парламентських, президентських і європарламентських виборах для румунських громадян, які працюють за кордоном. Проект був відхилений в лютому, і в Сенаті. Серйозні проблеми, які виникли за кордоном під час голосування на недавніх президентських виборах, показали знову ж таки, що необхідне внесення змін до закону про вибори, так що на пленарному засіданні Палата Депутатів і Сенат вирішили, що до 30 червня 2015 спеціальна парламентська комісія повинна винести пропозиції в цьому сенсі. Кілька румунів, з багатотисяч, які стояли протягом декількох годин в чергах, щоб голосувати, і не змогли, через погану організацію президентських виборів у листопаді, подали скарги. Справа розпочата Генеральною прокуратурою, була перейнята Національною антикорупційною дирекцією, якій Постійний виборчий орган надіслав у понеділок запитані документи для їх перевірки.

Міграція місцевих обранців, неконституційна?

Конституційний суд Румунії розгляне 17 грудня подання парламентаріїв лібералів та демократ- лібералів про неконституційність Закону про затвердження термінового розпорядження уряду щодо міграції місцевих обранців. Прийняте раніше Палатою депутатів і, на цьому тижні, Сенатом, термінове розпорядження дозволяє їм змінити партію без ризику втрати посади. Опозиція засуджує політичну міграцію, одна з найшкідливіших румунських політичних практик. Лідер групи лібералів в Сенаті Пую Гашоті: “Після того як політична міграція змінила більшості на місцевому, повітовому та національному рівнях, тепер, в результаті цього нормативно правового акту заохочується зміна цієї більшості, що є обурливим з політичної точки зору».

Наслідки зимових паводків

Річки в повітах Олт, Долж, Телеорман, Дембовіца, Джурджу та Ілфов вийшли з берегів і затопили понад 1300 га сільськогосподарських угідь, пасовищ і лісів. Потерпіли і 140 населених пунктів на півдні країни. Були евакуйовані десятки людей. У багатьох районах були зсуви. Найбільше потерпів від погодних умов повіт Телеорман.

Ліга Європи без румунів

Стяуа Бухарест і Астра Джурджу (південь), завершили в четвер ввечері поразкою участь у Лізі Європи. У своїй останній грі в групі J Стяуа програла 0-2 київському Динамо і тільки з 7 очками посіла третє місце в групі. Астра втратила 1-5 на виїзді команді Ред Булл Зальцбург з Австрії і лише 4 очками зайняла останнє місце в групі D.

Телевізійні зображення із тисячами румунів у чергах перед виборчими дільницями за кордоном у першому і другому турі виборів Президента, на початку листопада, обійшли весь світ. І, незважаючи на постійні попередження, що надходили з діаспори, ситуація повторилася через два тижні, у другому турі. З цієї точки зору, румунські офіційні особи уповноважені організацією виборів вжили заходів для покращення процесу голосування, які виявилися, однак, недостатніми.

Два міністри закордонних справ подали у відставку на тлі цієї ситуації, а премєр-міністр соціал-демократ Віктор Понта поплатився з політичного погляду, за власними словами, зазнавши поразки у виборах перед його супротивником, лібералом Клаусом Йоханнісом. Однак на цьому не все. 18 листопада, Генеральна прокуратура порушила кримінальне розслідування за фактом зловживання службовим становищем, службової недбалості і перешкоджання вільному здійсненню громадянинами їхніх виборчих прав, на основі кількох скарг, отриманих від румунів із-за кордону, яким не вдалося проголосувати, хоча чекали в чергах кілька годин поспіль.

Згодом, справа за фактом голосування в діаспорі була перейнята Національним антикорупційним управлінням, так як факти, за які було порушено кримінальне переслідування, передбачені і положеннями Закону про попередження, виявлення та покарання фактів корупції. Відповідно до Кримінального кодексу, перешкоджання вільному здійсненню громадянинами їхніх виборчих прав або бути обраному карається позбавленням волі строком від 6 місяців до 3 років. Іншою темою справи є чи можна було організувати більше виборчих дільниць за кордоном, і чи уряд мав правової основи, щоб підвищити кількість дільниць між двома турами виборів.

Крім юридичного аспекту проблеми, виявлені несправності поставили під сумнів систему голосування, вирішальні особи з Румунії будучи протягом деякого часу в пошуках кращої версії. Раду Карп, професор Факультету політичних наук Бухарестського університету пояснює: “Були два законопроекти про запровадження поштового голосування. Перший був ініційований парламентською групою Демократ-ліберальної партії у 2011 році, був прийнятий Сенатом, потім направлений до Палати депутатів і пролежав там майже 2 роки. У березні 2013 року його було відхилено чинним урядом СДП. Другий проект був ініційований чотирма депутатами. Ця законодавча пропозиція була відхилена Сенатом 25 лютого 2014 року.”

Дискусія, в якій були би розглянуті всі аспекти і наслідки, але яка б гарантували нефальсифікацію поштового голосування, не відбулася до тепер, і на цій основі не можна було прийняти законодавство у галузі, пояснює депутат Європарламенту Віктор Боштінару. З іншого боку, нагадує Віктор Боштінару, багато країн ЄС не використовують поштове голосування. Однак, за його словами, є на рівні ЄС 3-4 зразки, які Румунія повинна обовязково враховувати: “Одним із варіантів є обовязкове голосування для всіх громадян. Уявіть собі, дуже чисельна грецька діаспора повинна повернутися до Греції, аби голосувати. Вони можуть здійснювати своє право голосу тільки в Греції. Це дуже обмежливий варіант. Другим варіантом є той зі списками, на яких зареєстровані всі резиденти держави на території інших держав-членів. За шість тижнів до дати голосування, вони змушені піти до дипломатичного представництва Румунії та підтвердити своє бажання голосувати, уточнити місцевість де вони є редидентами та виборчу дільницю, де вони повинні голосувати.”

Після реєстрації, вони зможуть, без обмеження, голосувати, але тільки ті особи, які оголосили про свій намір голосувати. Третім варіантом є варіант електронного голосування, зазначив румунський європарламентарій: Електронне голосування є простим рішенням, дешевшим, але в однаковій мірі, воно повинно основуватися на політичній згоді всіх акторів Парламенту Румунії, так щоб з технічними рішеннями проти фальсифікації голосування були згодні усі. І, нарешті, є варіант поштового голосування, якого використовують, наприклад, в Італії, але для цього всі політичні партії мали істотні дебати і дійшли незаперечного для всіх варіанту”.

Румунія повинна терміново знайти найкраще рішення, тому що, у противному випадку – додав Віктор Боштінару – технічно неможливо організувати виборчі дільниці для 3 мільйонів румунів, які проживають за кордоном і мають право голосу, за умов, що всі підуть голосувати.

Міграція політиків від однієї партії до іншої, як природний спосіб проведення політики в Румунії, як до речі й корупція є повязаними з практиками, що ставлять під сумнів чесність посадових осіб. Послідовність при реалізації політичної доктрини, правого, лівого, центристського спрямування або ближче до екстремізму, вважається будь-де у світі “політичним хребтом” політика, який поважає себе.

Ще з початку 90-х років, коли Румунія намагалася пристосуватися до демократичної практики, існували чимало прикладів політиків, які перейшли весь політичний спектр і це не лише раз. ЗМІ назвали їх опортуністами за покликанням. Про масштаби цього явища в Парламенті, наприклад, свідчить той факт, що політична міграція призвела до створення або розпуску урядів. Теж в Парламенті було прийняте спірне термінове розпорядження про міграцію місцевих обранців, тобто перехід з однієї партії до іншої, без втрати своїх мандатів.

Під час дебатів у Сенаті, лідер групи соціал-демократів Іліє Сирбу виступив за необхідність такого врегулювання. Іліє Сирбу: “Наші аргументи були іншими. Ми створили Соціал-ліберальний союз, за якого люди проголосували, а нарешті Союз розпався.” Соціал-ліберальний союз здобув перемогу на парламентських виборах від 2012 року, але після того як Націонал-ліберальна партія покинула альянс, цей політичний проект був похований.

У свою чергу, Націонал-ліберальна партія, яка сьогодні, після злиття з Демократ-ліберальною партією, строго розкритикувала цей проект, якого до речі оскаржить у Конституційному суді. Лідер групи лібералів у Сенаті Пую Хашоті: “Заохочувалася найгірша політична практика в Румунії на місцевому, повітовому та національному рівнях. Після зміни політичної більшості на місцевому, повітовому та національному рівнях тепер, через цей нормативний акт, утверджується закон, який заохочує зміну більшості те, що є обурливим з політичної точки зору.”

Теж у вівторок, на цей раз в Палаті депутатів був відхилений законопроект, який дає можливість румунським виборцям, які проживають або перебувають за кордоном, голосувати поштою. Адміністративний та юридичний комітети рекомендували Пленуму не затверджувати цей законопроект, тому що запропонована форма має недоліки, повязані з безпекою голосів. Для спостерігачів, щонайменше дивно, що Парламент не зміг прийняти закон, який встановлює голосування поштою, що може запобігти натовпу на виборчих дільницях в діаспорі, так як це відбулося на президентських виборах від листопада.

На перший погляд адміністративна помилка, організація голосування в діаспорі виборів президента Румунії стала, почергово медіаскандалом, політичною боротьбою, і від четверга кримінальною справою. Генеральна прокуратура повідомила, що почала кримінальне провадження за фактом, як влада з уповноваженнями в галузі забезпечила право голосу на недавніх президентських виборах для румунів за кордоном. Прокурори відкрили провадження після того, як отримали скарги, що, як 2 листопада, у ході першого туру, так і в другому турі, 16 листопада, тисячі румунів не змогли голосувати, хоча вони простояли в черзі протягом кількох годин.

Приниження і розчарування сильно проявились в Парижі і Турині, де сили правопорядку використовували сльозогінний газ для розгону демонстрантів. Генеральний прокурор, Тіберіу Ніцу, заявив, що провадження було порушене після кримінальних скарг, що стосуються можливих зловживань службовим становищем і перешкоджання виконання виборчого права міністрами і державними чиновниками: “Ми почали переслідування за фактами у зв’язку з чим ми потребували допомоги від інших органів влади, і розслідування продовжиться. Багато скарг надійшло ще з першого туру. Скарги спрямовані проти міністрів, які, на думку заявників, мали обов’язок організувати вибори.”

Після скандалу, викликаного голосуванням в діаспорі, Румунія упродовж одного місяця мала трьох міністрів закордонних справ. Новим міністром стане теперішній посол в ЄС Міхня Моток. Тітус Корлецян подав у відставку через тиждень після першого туру. Його наступник, Теодор Мелешкану покинув посаду два дні після другого туру. Обидва посилались на прогалини у виборчому законі, який не передбачає електронне голосування або поштою, а також можливість відкрити додаткові виборчі дільниці між двома турами. Центральне виборче бюро зазначило, що, насправді, немає ніяких юридичних перешкод, щоб збільшити кількість виборчих дільниць. А президент Верховного суду Лівія Станчу підкреслила, теж у четвер, що влада могла прийняти термінове розпорядження і збільшити виборчі дільниці за кордоном і, як громадянин, виступила на користь перевірки що стосується цього питання.

У політичному плані, на думку аналітиків, проблема голосування за кордоном мала величезний вплив на румунів в країні, з наслідками на результати виборів. За кожного румуна, який не зміг голосувати в діаспорі, стверджують аналітики, пішли на вибори 4-5 в країні – родичі, друзі, колишні колеги — сповненні рішенням покарати уряд, який принизив своїх громадян.