Tag: довкілля

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Державний бюджет Румунії на 2025 рік обговорюється Палатою депутатів та Сенатом після того, як 1 лютого його затвердив коаліційний уряд. Це бюджет розвитку, – сказав міністр фінансів Танцош Барна, – з рекордними коштами, виділеними на інвестиції і планами щодо скорочення державних витрат. Він озвучив основні цифри, на яких ґрунтується цьогорічний бюджет: економічне зростання на 2,5% та середня інфляція на рівні 4,4%. Головною метою уряду є скорочення бюджетного дефіциту до 7%, не враховуючи, однак, підвищення податків.

 

ДОВКІЛЛЯ – Міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт заявив в інтерв’ю Радіо Румунія, що Система “гарантія-повернення тари” досягла своїх основних цілей за перший рік роботи. Наступним кроком у 2025 році, за словами міністра, є те, щоб система стала звичним явищем у всіх румунських громадах. Мірча Фекєт також повідомив, що в січні цього року було повернуто понад 340 мільйонів ПЕТ-пляшок, скляних пляшок та алюмінієвих банок, а також було введено в експлуатацію близько 80 нових автоматичних пунктів збору тари.

 

ЗУСТРІЧ  – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся сьогодні з послами країн-членів Європейського Союзу, акредитованими в Бухаресті. Зустріч була організована польським головуванням у Раді Європейського Союзу, – йдеться у прес-релізі. Польща перейняла від Угорщини ротаційне головування в Раді Європейського Союзу 1 січня 2025 року на шестимісячний період, у складному геополітичному контексті, з пріоритетами європейської безпеки, підтримки України та зміцнення європейської економіки.

 

ПРАВОСУДДЯ – Апеляційний суд Бухареста сьогодні обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів екс-голові  комітету з питань правової політики Палати депутатів від Соціал-демократичної партії  (СДП) Лаурі Вікол та її чоловіку Владіміру Чорбе, головним акціонерам компанії Nordis. Рішення суду, прийняте в середу ввечері, не є остаточним, але підлягає виконанню. Прокуратура стверджує, що протягом 2019-2024 років лідери угруповання збирали гроші з десятків фізичних та юридичних осіб як авансові платежі за придбання квартир і паркомісць, при цьому квартири та паркомісця так і не переходили у власність покупців. Були також випадки, коли одна і та ж квартира продавалася кільком покупцям, кажуть слідчі. Прокуратура звинувачує засновників компанії в розкраданні понад 195 мільйонів євро. Гроші, зібрані фірмами Nordis, нібито використовувалися головними акціонерами в особистих цілях. Серед інших звинувачень – відмивання грошей, ухилення від сплати податків, шахрайство з особливо тяжкими наслідками, ухилення від сплати податків, зборів або внесків, а також шахрайське нарахування податків, зборів або внесків. Йоана Бесеску, старша дочка колишнього президента Траяна Бесеску та колишня депутатка СДП Андрея Косма також дали показання в рамках розслідування фактів їхньої причетності до справи Nordis в якості нотаріусів. Загальна сума привласнених коштів перевищує 70 мільйонів євро.

 

ВІДСТАВКА – Ніколає Чуке, колишній лідер Націонал-ліберальної партії та екс-кандидат цієї політичної сили у президенти на виборах восени минулого року, оголосив у середу про своє рішення піти у відставку з посади сенатора Румунії. Він не пояснив причину такого рішення. “Настав час публічно оголосити про своє рішення піти у відставку з посади сенатора румунського парламенту. З поваги до моїх колег-лібералів, це рішення, про яке я раніше повідомив керівництву НЛП. Я хотів би, щоб цей жест був сприйнятий як природний, враховуючи, що я прийшов на цю посаду завдяки підтримці Націонал-ліберальної партії”, – написав Чуке в короткому повідомленні, опублікованому на своїй сторінці в Facebook.

 

ТЕНІС – Світ тенісу відреагував на заяву румунської тенісистки Сімони Галеп про завершення професійної спортивної  кар’єри, зроблену у вівторок ввечері в Клуж-Напоці (північний захід) після поразки в першому колі турніру Transylvania Open. Організатори турніру Великого шолома на Ролан Гаррос, який Галеп виграла у 2018 році, написали повідомлення на платформі X: «Наша чемпіонка 2018 року, Сімона Галеп, оголосила про завершення кар’єри. Ми бажаємо тобі всього найкращого в наступному розділі життя, Сімона!». Організатори Вімблдонського турніру також прокоментували заяву румунки: «Наша чемпіонка 2019 року в одиночному розряді @Simona_Halep завершила професійну тенісну кар’єру – ми бажаємо їй всього найкращого після завершення спортивної кар’єри!».

 

ЕНЕРГЕТИКА – Литва, Латвія та Естонія готуються до суботи, коли вони мають від’єднатися від російської електромережі, назавжди розірвавши свої енергетичні зв’язки з Москвою, що збереглися з радянських часів. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибуде до столиці Литви Вільнюса на символічну церемонію. Хоча Литва, Латвія і Естонія є членами ЄС і НАТО з 2004 року, підготовка до інтеграції в європейську електромережу затягнулася на кілька років через численні технічні та фінансові проблеми і необхідність диверсифікації джерел постачання. Від’єднання від російської енергосистеми стало ще більш нагальним після вторгнення РФ в Україну.

 

КОМІСАР ЄС – У вівторок у Бухаресті чинний президент Румунії Клаус Йоганніс обговорив з виконавчою віце-президенткою Європейської комісії Роксаною Минзату роль освіти у боротьбі з дезінформацією і маніпуляціями та зміцненні демократичної стійкості європейських суспільств. Роксана Минзату, відповідальна в Єврокомісії за соціальні права і зайнятість, наголосила на необхідності інвестицій в базові навички, технічну і професійну освіту.

Війна Росії в Україні призвела до споживання мільярдів літрів пального для військової техніки, спалення майже мільйона гектарів полів і лісів, підриву сотень об’єктів нафтогазової інфраструктури, а також використання величезної кількості сталі та цементу для укріплення сотень кілометрів лінії фронту. Згідно з найповнішим на сьогодні дослідженням такого роду, викиди під час дворічного російського вторгнення в Україну склали близько 175 мільйонів тонн вуглекислого газу.

Ці викиди еквівалентні річному використанню 90 мільйонів автомобілів. Загалом, конфлікт завдає чистої шкоди клімату, оскільки скорочення викидів через ослаблення української економіки було більш ніж компенсовано викидами, спричиненими конфліктом, переміщенням людей і виробництва в інші країни та збільшенням світових військових витрат, зазначають автори звіту IGGAW (Ініціатива з обліку парникових газів у воєнний час).

Дослідник Влад Замфіра підсумовує результати дослідження на сайті румунської організації Infoclima і пояснює їх: “Пожежі, атаки на енергетичну інфраструктуру, тисячі кілометрів, які облетіла авіація, – все це має ціну для клімату. Мільярди спалених літрів палива, теперішня і майбутня потреба в горах свіжої сталі і бетону для укріплень по обидва боки лінії фронту, а також процес відновлення України, сотні ударів по енергетичних системах – все це малює похмуру кліматичну картину, яка може призвести до того, що Росія понесе відповідальність за мільярди євро збитків. Окрім руйнівного впливу на соціальну та економічну інфраструктуру і пов’язаних з цим людських жертв, війни та надмірна мілітаризація є основним джерелом забруднення. Через навмисне чи ненавмисне знищення природних ресурсів – лісів, вододілів – глобальна військова машина є одним з найбільших забруднювачів у світі. Які основні джерела викидів від війни в Україні? Супутникові знімки показують, що близько 27 000 пожеж випалили майже мільйон гектарів землі. Майже три чверті з них припадає на прифронтові території, де інфраструктура управління пожежами майже покинута, а умови для реагування майже неможливі. Але по всій країні спостерігаються пожежі більшої інтенсивності, оскільки лісівники, пожежні команди та обладнання були мобілізовані або переведені до міст, що сповільнило час реагування. Енергетична інфраструктура стала мішенню з серйозними кліматичними наслідками. У перші тижні війни Росія завдала потужних ударів по українських родовищах викопного палива, але кліматична ціна цих ударів затьмарюється руйнуванням трубопроводів “Північного потоку”, що призвело до тижневого підводного виверження метану, яке мало руйнівний кліматичний вплив. Вважається, що внаслідок багатомісячної неконтрольованої пожежі на буровій платформі в Чорному морі згоріло понад 150 мільйонів кубометрів природного газу”.

Один з незвичайних наслідків був спричинений найпотужнішим парниковим газом – гексафторидом сірки (SF6), який під час конфлікту вивільнився у незвично великій кількості. Використовуваний для ізоляції електричних вимикачів, він має потенціал потепління майже в 23 тисячі разів більший, ніж вуглекислий газ. Вважається, що близько 40 тонн SF6, що еквівалентно приблизно одному мільйону тонн CO2, витекло в атмосферу після того, як понад тисяча російських ударів пошкодили близько половини високовольтних електромереж України.

З іншого боку, обмеження або обережність значною мірою очистили небо над 18 мільйонами квадратних кілометрів України і Росії, додавши години до подорожей між Європою та Азією, які витрачають додаткове паливо. За межами України, російське вторгнення спричинило різке зростання військових витрат, особливо в Європі, що підвищило попит на вибухівку, сталь та інші високовуглецеві матеріали. У 2023 році загальні світові військові витрати сягнули 2.400 млрд доларів США, що на 6,8% більше в реальному вираженні, ніж у 2022 році, і є найстрімкішим річним зростанням з 2009 року.

Крім виробництва, до викидів призводять також поставки важкого озброєння на великі відстані, повідомляє Infoclima. У звіті підраховано, що якби ми зараз вели мирні переговори, Російська Федерація була б змушена сплатити 32 мільярди доларів на відновлення клімату за перші 24 місяці війни, згідно з методологією визначення вартості за тонну викинутого вуглецю. “Росія завдає шкоди Україні, а також нашому клімату. Цей конфлікт є значним і буде відчутним у глобальному масштабі через викиди вуглецю.

Російська Федерація повинна заплатити за це – борг, який вона має перед Україною та країнами глобального півдня, які найбільше постраждають від кліматичної шкоди”, – каже Леннард де Клерк, провідний автор IGGAW. Загальний обсяг викидів можна було б різко скоротити, якби війна закінчилася ш

Весна – це час регенерації, відродження природи, тому не дивно, що група мультидисциплінарних митців і творців, а також група студентів створили подію “Еко-сенсорність. Шляхи для спільнот майбутнього”, з ідеєю побудови разом альтернативних спільнот майбутнього.

Захід проходив по черзі в Петрошанах та Бухаресті. У Петрошанах, в колишньому осідку асоціації Urban Lab, присутні мали можливість стати активною частиною досвіду занурення в еко-сенсорну інсталяцію, яка приводить в рух всі органи чуття, взяти участь у перформативних моментах і дослідити візуальний всесвіт планети за допомогою віртуальної реальності. В інсталяції також були представлені роботи команди робототехніки з Валя Жіулуй, команди молодих людей, нагороджених національними та міжнародними преміями за внесок в галузі робототехніки.

З нагоди проєкту також відбулася конференція, проведена трьома залученими асоціаціями – асоціація Macaia (через Plastic Art Performance Collective), Urban Lab та Creatorium (Норвегія). Під назвою “Відновлення зв’язку з природою” (Å gjenopprette kontakten med naturen), тема розглядалася з різних точок зору, як на місцевому, так і на загальноєвропейському рівні. Обговорювалися питання захисту довкілля та важливість активного залучення громади, а також роль культури та активізму в переоцінці місцевості, як сільської, так і міської.

Аліна Тофан, художня керівниця та виконавиця проєкту, розповідає про вибір міста Петрошани як фокусної точки проєкту, як фактичного робочого простору, так і точки натхнення для мистецького підходу проєкту: “Видобуток корисних копалин у космосі є одним із трендів майбутнього. На жаль, ми прагнемо колонізувати космос та інші планети, нові форми життя, яких ми так прагнемо. Тим часом, долина річки Жіу залишається територією, де після видобутку ресурсів, здається, нічого не залишилося, окрім незліченних можливостей відновити зв’язок з тим, що у нас ще залишилося: Природою. Ось чому ми вже два роки поспіль пропонуємо проєкти тут, у долина річки Жіу, і цього разу ми раді бачити двох митців з-за кордону, з Норвегії, і я думаю, що це спосіб для нас по-новому відкрити природу, історії людей, які тут живуть. А мистецтво може відкривати світи, воно може принести світло навіть туди, де було багато страждань і темряви”.

Для Владислава Калестру (Італія/Норвегія), творця сенсорного досвіду/сенсорної інсталяції, залученого до арт-проєкту: “Цей проєкт пов’язує нас з місцевою громадою, місцевим середовищем і спадщиною цього місця. Відвідування шахтарськох місцевості Петріла було дуже потужним досвідом, який змусив мене пережити дуже сильні почуття. Історія видобутку корисних копалин справила на мене велике враження. Коли я приїхав, у мене були сумніви і питання, наприклад, наскільки важко істоті інтегруватися в місцеву систему і наскільки складним може бути цей зв’язок. І я дуже радий бути частиною цього мистецького проєкту, який поєднує різні медіа в ідеї відтворення різних чуттєвих реальностей. Ми з нетерпінням чекаємо на кінцевий результат і сподіваємося на майбутню співпрацю з Plastic Art Performance Collective та організацією Macaia”.

“Екосенсорність: шляхи для спільнот майбутнього” представляє бачення планети, якої не торкнулася людина, а отже, і не використала. Планету, на якій існують, ростуть і процвітають рослинні, мінеральні та тваринні царства поза руйнівними наслідками глобального потепління та забруднення.

Дана Кодря, студентка з команди робототехніки, яка бере участь у проєкті, зазначила: “Подія презентує ідею спільної побудови альтернативних спільнот майбутнього. Проєкт є ініціативою об’єднати творчість та уяву з різними концепціями зв’язку між людиною та природою. Для мене проєкт – це можливість налагодити зв’язки з новими людьми та місцями, а для команди – нові громадські зв’язки та можливість включити технології у незвичний спосіб у розвиток нашої громади”.

Йорген Й. Йенссен, тренер воркшопу з еко-спільноти, розповів про свій досвід роботи з проєктом: “Принадність цього проєкту в тому, що я можу поїхати туди, де експериментальні проєкти можна робити так легко. Ми застосовуємо наскрізний підхід, коли досліджуємо минуле, заглиблюємося в можливі види майбутнього людства, а також у відношення до природи і до того, як вона нас трансформує, як ми стаємо гібридами. І ідеальним середовищем для вивчення того, як людина може трансформуватися в майбутньому, з багатьох точок зору, є шахтарський населений пункт Петрошань, оскільки воно пов’язане з гірничодобувною промисловістю. Тож яке ще місце може бути більш підходящим? Люди видобували корисні копалини завжди, і ми, ймовірно, будемо розкопувати астероїди, планету Марс, вийдемо в космос і все одно будемо видобувати корисні копалини. І все тому, що нам потрібні ресурси. Але ким ми станемо, коли опинимося в космосі? Це питання, яке ми досліджуємо”.

Чи можемо ми переосмислити роль і позицію людини по відношенню до довкілля, інших царств і видів? Чи можемо ми уявити світ, в якому людський наратив про світ не домінує, а діалогізує в гармонії з усіма іншими нелюдськими сприйняттями, почуттями та досвідом? Саме на ці питання прагне відповісти проєкт.

Повний календар виборчих перегонів у Румунії

Перший тур президентських виборів у Румунії відбудеться 15 вересня, а другий, у разі необхідності, – 29 вересня. Таке рішення прийняла правляча коаліція, яка також вирішила не проводити дводенні вибори до Європейського парламенту для румунів за межами країни, оскільки, за її словами, це порушило б конституційне право румунів з країни голосувати в один день. Натомість було подовжено час роботи виборчих дільниць. Слід нагадати, що коаліція раніше вирішила, що вибори до Європарламенту відбудуться разом з місцевими виборами 9 червня, з метою підвищення явки, зменшення витрат і скорочення виборчого періоду. Склад румунського парламенту буде визначено 8 грудня, коли пройдуть загальні вибори. Голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле оголосив, що понад 30 000 виборчих експертів готові до цьогорічних чергових виборів. Він вважає, що з інституційної точки зору Румунія готова до цього року, який він назвав нетиповим. Тоні Гребле: “Чому я сказав, що цей рік нетиповий? Тому що всі види виборів – європейські, місцеві, парламентські та президентські – проводяться практично лише за півроку, і через це з організаційних та інших причин буде не дуже легко”. Крім того, Тоні Гребле запевнив, що вибори будуть організовані прозоро, з дотриманням принципу справедливості по відношенню до всіх політичних гравців, щоб результат був таким, якого бажає більшість виборців.

Підсумки НАД

Прокурори знову знайшли в собі “сміливість” розслідувати випадки великої корупції – заявив головний прокурор Національного антикорупційного директорату Маріус Войняг на презентації звіту про діяльність установи за 2023 рік. Він закликав слідчих і надалі демонструвати максимальний професіоналізм, посилаючись на витрати на корупцію, які залишаються неприйнятно високими для румунського суспільства. Головний прокурор НАД представив основні віхи минулорічної діяльності. Маріус Войняг: “Ми хотіли інституційної консолідації шляхом збільшення кадрового потенціалу, і нам вдалося найняти 29 прокурорів, не беручи до уваги останню процедуру, яка затвердила 23 нових прокурорів на початку цього року. Упродовж 2023 року до суду було скеровано 651 обвинуваченого. Значно збільшилася кількість обвинувачених, які постали перед судом і щодо яких було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У 2023 році ми мали 2 259 справ порівняно з 2 087 у 2022 році”. У 2024 році, з огляду на виборчий контекст, НАД обіцяє, що й надалі матиме таку ж рішучість у боротьбі з корупцією. За словами керівництва установи, воно планує посилити інституційну спроможність з акцентом на кадровійполітиці, а увага буде спрямована на справи великої корупції та пріоритетні сфери, що впливають на життя громадян.

Румунія разом з іншими європейськими країна підтримує Україну

На конференції в Парижі, організованій на початку цього тижня за ініціативи президента Еммануеля Макрона на підтримку України також був присутній і президент Румунії Клаус Йоганніс. Глава румунської держави наголосив на тому, що єдність і солідарність міжнародного співтовариства на підтримку України є надзвичайно важливими і мають бути збережені, а незмінною позицією Румунії є багатовимірна підтримка України доти, доки вона буде необхідною. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс заявив, що збереження єдності та скоординованих дій на рівні ЄС та НАТО залишається важливим. Він також наголосив на необхідності збереження особливої уваги до Республіки Молдова та підкреслив важливість скоординованої реакції для протидії гібридним діям Російської Федерації. Він також звернув увагу на наслідки війни Росії для європейської та євроатлантичної безпеки і, зокрема, для безпеки в Чорноморському регіоні, де вони відчуваються особливо гостро. Одностайним висновком паризької зустрічі стало те, що необхідно активізувати всі зусилля для продовження багатовимірної підтримки України.

Зелений пакт у Румунії

На зустрічі в столиці з представниками кількох неурядових організацій президент Клаус Йоганніс заявив, що необхідний національний пакт, який зробить захист довкілля пріоритетом. “Від цього залежить якість життя, здоров’я і безпека громадян”, – сказав глава держави. Він підкреслив, що поточні екологічні рішення і дії мають наслідки для нинішнього і майбутніх поколінь, і подякував громадянському суспільству за його участь. За його словами, “охороною довкілля не можна нехтувати”, а завдяки проєктам неурядових організацій громадяни краще зрозуміли переваги екологічних дій і стали справжніми партнерами у “зеленому переході”. Присутній на заході міністр навколишнього середовища Мірча Фекет вважає, що неурядові організації відіграють життєво важливу роль у моніторингу та спрямуванні урядової політики, освіті громадськості та просуванні сталих практик у світі, де екологічні проблеми стають все більш нагальними. “Я переконаний, що разом ми можемо досягти значних змін у тому, як ми захищаємо та управляємо природними ресурсами нашої планети”, – сказав Мірча Фекет.

За прогнозами Світового банку, до 2050 року кількість відходів на світовому рівні зросте до 3.400 мільйонів тонн від 2.010 мільйонів тонн, зареєстрованих у 2016 році. Системи переробки відходів повинні не
відставати від цього величезного обсягу. Наскільки ми підготовлені?
Статистичні дані про управління твердими побутовими відходами в ЄС показують,
що між державами-членами наявні великі розриви, і найяскравішим з них – це при
порівнянні співвідношення між сміттєзвалищами та переробкою сміття.

Метою є скорочення сміттєзвалищ, що вважається
найгіршим «варіантом» управління відходами, але, на жаль, це далі залишається основним засобом знищення відходів у окремих державах-членах. У Румунії все ще
поширена практика збору змішаних відходів без попереднього сортування на місці,
в той час як переробка відходів здійснюється незначною мірою і лише для
окремих потоків відходів. Ось, чому Румунія посідає
передостаннє місце в ЄС з показником у чотири рази нижчим від
середньоєвропейського, який становить близько 47%, та не досягла рівня
переробки на 50% до 2020 року, а тепер вона стикається з новим порогом: рівень
переробки має досягти 55% до 2025 року. Це ціль для Румунії, яка все ще
бореться із закриттям нелегальних сміттєзвалищ. У Румунії все ж таки переробляють відходи.
Для цього з Європи імпортують сотні тонн відходів. Ціну, яку сплачують західні країни за переробку відходів у Румунії, набагато вигідніша. Переробні компанії імпортують сортоване сміття з-за кордону через брак сировини в країні, інакше ризикують
закриттям. Однак, під приводом переробки, тонни відходів потрапляють в країну та нарешті
вони скинуті на полях або нелегально спалені.

У Румунії, як ніколи, є потреба в
широких інформаційних кампаніях, оскільки переробка відходів є складною темою,
яка вимагає виховання населення, – стверджують екологічні активісти. У інтерв’ю Радіо
Румунії міністр навколишнього середовища Танцош Барна ствердив, що зміна
менталітету щодо цього питання, це мабуть, найскладніша місія, і навів як приклад кілька ініціатив, що розгортає влада: «Зміна менталітету кожної людини стосовно цього питання -
це складний і тривалий процес. Саме тому ми почали виховання ще в школі в
рамках проєкту «Освічена Румунія». Ми подаємо необхідну інформацію для кожного класу, кожної школи. До кінця навчального року 10 хвилин, 15 хвилин ми будемо говорити
дітям про важливість вибіркового збору та важливість утилізації відходів у спеціальних місцях. Наступного навчального року будемо розгортати проєкт «Зелений тиждень», передбачений у шкільній програмі. Цей тиждень присвячений
довкіллю, не тільки відходам, ми навчатимемо дітей як поводитися в лісі, як дбати
про різні види флори та фауни тощо. Ми повинні нести цю інформацію у школах, вона має доходити до дітей, тому що діти в 10 та навіть в 100 разів більш уважні до цієї інформації. Я сподіваюся, що вони, у свою чергу, навчатимуть
нас, дорослих, тому що ми часто є безвідповідальними або байдужими до цього
питання.»

Водночас, Міністерство охорони навколишнього середовища розпочало масштабну акцію з прибирання на державному рівні, до цієї акції запрошують долучитися всіх громадян, у тому числі місцеву владу, установи та громадські організації. Така
акція відбувається в умовах, коли комісари з питань охорони навколишнього середовища
майже щодня виявляють місця, де скидають сміття, де не вживаються місцеві заходи для прибирання та дезінфекції, – додав Танцош Барна: «Є десятки тисяч місць, де скидають відходи,
і жодна установа охорони навколишнього середовища не може ідентифікувати всі місця. Нам, мабуть, знадобляться тисячі людей, щоб ходити з вулиці на вулицю, перевіряти всі місця на полях, всі місця в лісі. Тому, перш за все, для того, щоб прибирати Румунію, нам потрібна підтримка місцевої влади.
Крім цієї підтримки, нам обов’язково знадобиться зміна менталітету населення стосовно цього питання, тому що ми
прибираємо місця, але після цього треба зберігати чистоту в цих місцях.»

Ми зосереджуємо нашу увагу на вибірковому збиранні сміття, щоб, наприклад, шини, пластмаси, текстильні матеріали можна переробляти та щоб вони повернулися до циркулярної економіки, – стверджують представники влади, оскільки найважливіше скорочувати з кожним днем, рік за роком,
обсяги відходів, сміттєзвалища, тому що ці відходи є практично сировиною для циркулярної економіки. Водночас останнім часом
вживаються заходи покращення управління відходами, будучи передбачені штрафи для дій, що негативно впливають на навколишнє середовище, якість
повітря та здоров’я населення.

Уряд Бухареста нещодавно прийняв на пропозицією Міністерства навколишнього середовища, вод та лісів Румунії термінову постанову, спрямовану на вжиття заходів для кращого управління відходами. Серед положень нормативно-правового акта, передбачено зокрема криміналізація діянь, що мають сильний вплив на навколишнє середовище, якість повітря та здоров’я населення. Таким чином, після опублікування акту в Офіційному віснику спалювання відходів під відкритим небом, а також їх закоплення у землю вважатимуться правопорушеннями і каратимуться від трьох до п’яти років позбавлення волі.

Крім того, у нормативно-правовому акті передбачені штрафи для фізичних та юридичних осіб за неправильне викидання сміття. Дискусії щодо кращого управління відходами не є новою, – стверджу міністр навколишнього середовища, вод та лісів Танцош Барна. З початку мого мандата я вважав, що у разі неправильного поводження з відходами штрафу недостатньо,треба притягнути до кримінальної відповідальності тих, хто винний, – додав Танцош Барна.

Міністр також уточнює, що прокуратура, поліція та Охорона навколишнього середовища нарешті мають правову базу для боротьби з мафією незаконної «переробки» відходів у Румунії. Влада Румунії також заборонила спалювати на відкритому повітрі залишки стерні, лісової підстилки, осипу, обрізки живоплотів та чагарників. Штрафи за такі дії становлять від 7.000 леїв (1.400 євро) до 15.000 леїв (3.000 євро) для фізичних осіб та від 50.000 до 100.000 леїв (20.000 євро) для юридичних осіб. Крім того, санкції також спрямовані на власників землі, які нічого не роблять для запобігання спалюванню зелених відходів.

Інше положення, передбачене терміновою постановою, стосується законодавчої бази, яка допомагає державним органам здійснювати експропріацію землі для комплексного управління відходами. Чинні законодавчі поправки полегшують владі контроль над землею, необхідною для кращого розвитку інтегрованих систем управління відходами, на які Румунії виділяються європейські кошти. Таким чином було врегульовано декілька процедур відчуження землі для комунальної потреби.

Не востаннє, термінова постанова прийнята урядом також має на меті врегулювати управління відходами на рівні румунської столиці, Бухарест, який стикається з дуже складною ситуацією через відсутність інфраструктури, яка мала б дозволити переробляти та зберігати відходи.

Контейнер із приблизно 9 тоннами відходів з
Великобританії був виявлений митниками в порту Констанца (схід Румунії).

На
прикордонному пункті пропуску Борш (західна Румунія) було виявлено понад 15
тонн відходів, що складалися з вживаного одягу та взуття з Польщі, без
документів на імпорт. Поліція та комісари Служби охорони навколишнього
середовища заборонили в’їзд автопоїзду в країну.

Контрольні органи Румунії на пункті перетину
румунсько-болгарського кордону Русе-Джурджу (південь Румунії) заборонили в’їзд
на територію Румунії автопоїзду, що перевозив понад 21 тонну пластикових
відходів з Греції.

За останні два місяці прикордонна поліція при в’їзді до
Румунії через пункт пропуску через державний кордон Русе-Джурджу зупинила 287 тонн відходів зі сталі, пластику,
алюмінію, цинку, інших металевих матеріалів, металевого пилу, латунних стружок
та полістиролу, які 13 болгарських та п’ятеро румунських водіїв намагалися
ввезти в країну без належних документів.

Це лише кілька останніх новин про спроби ввезення в
Румунію різних видів відходів. Порт Констанца є важливим пунктом ввезення в
Румунію великої кількості відходів, хоча, згідно з документами, в контейнерах
мали б бути вживані одяг чи побутова техніка, автозапчастини або сортоване
сміття для переробки. Але насправді вони не потрапляють в мережу кругової економіки.

Тиждень тому генеральний комісар Національної
охорони навколишнього середовища Октавіан Берчану був у Констанці, де всього за
тиждень було виявлено 55 порушень, виписано штрафи за які перевищили 1,2
мільйона леїв (приблизно 240 тисяч євро). Діяльність трьох румунських компаній
була припинена, а понад 1000 тонн незаконно ввезених відходів було відправлено
назад до Нідерландів та Болгарії.

З цього приводу генеральний комісар
Національної охорони навколишнього середовища Октавіан Берчану заявив: «Кордони
Румунії перебувають під постійним тиском. Нам потрібні нові засоби, на іншому
рівні, в міру викликів, а також потрібна реструктуризація служби. Потрібні законодавчі
зміни, що дозволили б нам діяти ефективніше в цій сфері та більш суворі закони.»

У Румунії незаконне скидання та спалення сміття в
даний час вважаються адміністративним порушенням і караються лише штрафами,
тоді як в інших європейських країнах вони вважаються злочинами.

Комісари Служби
охорони навколишнього середовища нещодавно виявили на території незаконного звалища старих
автомобілів поблизу Бухареста 300 вживаних шин, які напередодні були
вивантажені з автопоїзда, імовірно для спалення. Служба охорони
навколишнього середовища повідомила, що з початку року її працівники перешкодили потраплянню в
Румунію понад 3600 тонн відходів.

Хоча переробка відходів може здатися вигідною
економічною діяльністю, враховуючи, що тарифи в Румунії нижчі, ніж в інших
європейських країнах, насправді багато відходів, що ввозяться в Румунію, не
переробляються і не нейтралізуються, а в решті-решт потрапляють на незаконні
звалища, спалюються, забруднюючи повітря, а іноді просто закопуються в землю.

Тривала посуха
все більше впливає на сільське господарство, особливо в південно-східній частині Румунії, а лісівники знову говорять про необхідність відновлення
лісозахисних смуг уздовж сільськогосподарських угідь.

Голова Служби залісення Національного
управління лісів « Ромсілва», інженер Маріус Урекє, каже, що ці лісозахисні
смуги створюють мікроклімат, що утримує вологу і вітер, тим самим захищаючи
посіви від посухи та опустелювання. Він каже, що необхідність таких лісосмуг
уздовж сільськогосподарських угідь на півдні і сході країни була відома
протягом десятиліть, але багато фермерів вирубали їх, щоб збільшити посівні
площі. Маріус Урекє: «На жаль, після антикомуністичної революції в деяких з цих районах були
вирубані лісосмуги. Це було помилкою з їхнього боку, бо в той час вони
розраховували на виграш, але потім побачили, що наслідки для сільськогосподарської
продукції були драматичними».

Через ситуацію,
що склалася, Міністерство навколишнього середовища почало у середу осінній етап
кампанії із заліснення «Ліс розміром з країну», другий після весняної компанії
цього року. Щорічна програма відновлення державного лісового фонду передбачає
два етапи з лісовідновлення площею понад 12.500 га, з яких дві третини це
природна регенерація, а решта за рахунок штучної регенерації. В рамках цієї
кампанії буде посаджено понад 17 мільйонів саджанців, в основному в повітах Тульча
(на південному сході), Галац (на сході), Яломіца (на південному сході), Долж
(на півдні) і Васлуй (на сході).

Йдеться про понад
мільйон саджанців дубу, тополя, верби, ясеня, клена та інші породи. Міністерство
навколишнього середовища також повідомляє, що нові ліси будуть висаджені на площі
1.100 гектарів, а на площі 2 000 га існуючих лісів будуть здійснені додаткові
посадки дерев. В рамках весняної кампанії «Ліс розміром в країну» були
посаджені по всій країні 2.400 нових лісів і підсаджено до 7.000 молодих лісів.
Більшість таких лісових площ знаходяться в повітах Сучава (на північному
сході), Марамуреш (на півночі) і Сібіу (в центрі).

З іншого боку,
відповідно до тих же заходів з охорони навколишнього середовища було оголошено,
що незабаром на узбережжі буде розпочатий другий етап проєкту розширення пляжу,
що фінансується більш ніж на 800 мільйонів євро з європейських фондів. Деякі
курорти на румунському узбережжі Чорного моря будуть мати більш широкі пляжі, підсилені
берегозахисними спорудами. Проєкт також повинен вирішити проблеми ерозії на
курортах, де пляжі могли б в близькому майбутньому стати спогадами. Роботи
почнуться в жовтні, а після їх завершення загальна площа пляжів повинна
збільшитися на 200 га.

Згідно з останнім дослідженням, 86%
респондентів в Румунії вважають, що глобальне потепління є дуже серйозною
проблемою. Цей відсоток є обнадійливим порівняно з іншим опитуванням,
проведеним у 2009 році, коли зміни клімату хвилювали лише 16% румунів Згідно з
тим же дослідженням з 2019 року, 75% респондентів заявляють, що зацікавлені в
кампаніях з озеленення / збору відходів, а 86% – стурбовані станом
лісонасадження. Однак рівень участі в заходах такого типу є нижчим: 38% румунів брали
участь у зборі сміття, а 33% – у заходах з лісонасадження. Однак є все більше
ініціатив як індивідуальних, так і малих груп щодо участі у зменшенні забруднення та в
екологічно чистій економічній діяльності. Прикладом у цьому сенсі є Діну Дрог, адвокат з Бухареста, ініціатор
групи громадської участі, яка спрямована на вирішення деяких проблем району, де
він живе, а останнім часом – підприємець у галузі відновлюваної енергетики.

Наприкінці минулого року він
ініціював створення енергетичного кооперативу з ініціативи сусіда по
району, залучаючи
партнера з Нідерландів. Якщо спочатку кооператив налічував 15 членів, то через два
місяці після його заснування їх 140. Що означає, до речі енергетичний кооператив дізнаємось від Діну Дрога: «Енергетичний кооператив – це, власне, енергетичне
співтовариство, бізнес-механізм, який забезпечує членів кооперативу енергією
від поновлюваних ресурсів. У той же час він також виробляє енергію. Це
енергетичний кооператив, визначений законодавством ЄС. Це тенденція в Європі
демократизувати енергетичний ринок, зробити так, щоб громадяни були максимально
активними, пропонуючи можливість стати учасниками енергетичного ринку, який
виробляє самостійно енергію, розміщуючи сонячні батареї на будинку. Іншою
альтернативою для виробництва енергії є об’єднання в рамках таких енергетичних
кооперативів, що
об’єднують людей, які хочуть виробляти зелену енергію. Ми ведемо дискусії щодо придбання поля сонячних панелей за допомогою членів
кооперативу. В даний час
кооператив функціонує як інвестиційний фонд, і члени, взамін за свої
інвестиції, отримують прибуток, тобто проценти».

Члени кооперативу також є
акціонерами, тому вони мають доступ до його послуг, але вони також стануть
постачальниками зеленої енергії, і
бенефіціарами зеленої енергії після отримання необхідної ліцензії. Пізніше
кооператив також зможе інвестувати в екологічні виробничі потужності. Наразі
унікальний в Румунії та Східній Європі кооператив Діну Дрог є прикладом
громадянcької участі деяких людей, які дуже уважні до навколишнього
середовища, в якому вони живуть, та до повітря, яким вони дихають.Діну Дрог: «Індивідуальні рішення знаходить
кожний: сортує сміття, перероблює, звертає увагу на електроспоживання … Але також є потреба у державних
інструментах, громадах, які надають більшої ваги процесу. І тут може втрутитися
енергетичний кооператив: він є агрегатором людей, зацікавлених такими ідеями:
стійкістю
та екологією.»

Іншим прикладом екологічного чи дружнього
підприємництва є видавництво «Сенека»,перше
зелене видавництво в Румунії. Також частиною бізнесу є книгарня та кафе, де
висвітлюються книги з екології та де ви платите проведений час, не обов’язково споживання, яке
ви можете самі приготувати з найприродніших інгредієнтів. Директорка Штефанія Опріна
розповідає нам про те, як працює зелене видавництво: «Це означає піклуватися про навколишнє
середовище, коли виготовляєш продукт – у нашому випадку книгу -, це означає вибирати вторинний
папір для друку, це означає знати, що аркуш
паперу має
стандартну ширину, і тому завжди є залишки. які зазвичай викидають, але які
можна використовувати при друку інших речей. Наприклад, їх можна
використовувати при друку рекламних матеріалів, щоб
не використовувати новий папір. Це також означає подбати про чорнило, яке ви
використовуєте, і де друкуєте.
Але всю турботу винагороджує той факт, що виходять кілька дуже красивих книжок,
які громадськість вітає з великим задоволенням, знаючи, що за їх зусилля вирубано менше дерев.»

Нещодавній інтерес румунів жити як
найстійкіше з екологічного
погляду також видно з
того, що книга, яка побачила світ у видавництві Сенека під назвою Сім’я
майже з нульовими відходами, написана французькою
парою Єремі Пішон та Бенедікте Море, була найбільш продаваною книгою з екології на книжковому ярмарку Gaudeamus, що
пройшов в кінці минулого року. Штефанія Опріна розповідає: «Люди вже шукають практичних рішень, які застосовують. У них є відновлений
текстильний мішок, щоб не використовувати пластикові мішки. Я вже не використовую пластикові
столові прилади. Вони також хочуть знайти рецепти, як і в книзі: рецепти зубної пасти або
миючі засоби з найменшими забруднювачами. Таким чином, ви економите гроші та
час, оскільки, наприклад, формуються деякі звички, які більше не вимагають витрачення часу в супермаркеті. Крім того,
рецепти вчать виробляти достатньо велику кількість, щоб ви не перетворили свій будинок у лабораторію, де треба
перебувати цілодобово.»

Незалежно від того, чи проявляється
через інвестиції у
відновлювані джерела енергії чи відмовою від пластикових
предметів, турбота румунів про довкілля та громадські ініціативи в цій галузі очевидно зростає.

94% громадян Євросоюзу та 87% громадян Румунії
стверджують, що охорона навколишнього середовища важлива – показує
Євробарометр, здійснений у грудні
минулого року. Чотири основні питання щодо яких румуни звертають увагу – це
забруднення повітря, забруднення річок, озер та джерел ґрунтових вод,
забруднення сільськогосподарських джерел та деградація ґрунтів, а також
збільшення кількості відходів.

Парадоксально, хоча Румунія є країною, що
страждає від надмірної кількості сміття, вона імпортує відходи. Ось чому,
наприклад, журналісти ББС прибули
минулої осені до нашої
країни, щоб знайти пояснення. Вони дізналися, таким чином, що румунські
компанії, що займаються утилізацією побутових відходів залишаються, за
відсутності вибіркового збору у нашій країні, без предмета діяльності через
дефіцит … сировини. З цієї причини вони імпортують відібрані відходи з таких
країн, як Великобританія.

Висновок ББC полягав у тому, що національне законодавство повинно
регулювати діяльність з утилізації
відходів та узгодити її зі стандартами Європейського Союзу, але, здається, все
йде не так. Не пізніше вівторка бухарестські прокурори пред’явили звинувачення
трьом румунським громадянам та комерційному товариству за те, бо вони скинули
в річку Арджеш або закопали в ґрунт у повітах Ілфов та Джурджу, отже неподалік столиці
Румунії, сотні тонн відходів, приносячи значну шкоду навколишньому середовищу. Водночас,
столичні співробітники поліції провели численні обшуки в столиці, Ільфові та
Джурджу у кримінальній справі порушеній проти двох комерційних товариств та
кілька осіб, які збирали, перевозили, скидали та закопували відходи в неавторизованих
місцях.

Нещодавно в порту Констанца Південь Аджіджа,
при Чорному морі, було виявлено 16 контейнерів токсичних відходів за
походженням з Великобританії, які у документах
були занесені до предметів домашнього вжитку секонд-хенд. Є підозри, що
привезене сміття мало бути незаконно спалено в повіті Ільфов або мало дістатися
до сміттєвих ям навколо Бухареста. Паралельно з розслідуванням за фактом вчинення
правопорушень імпорту чи експорту відходів з порушенням законодавчих положень у
галузі та використання фальшивих митних документів, відповідні контейнери були
повернуті вантажовідправнику.

Прокурор, який розслідує справу, каже, що тут
йшлося тільки про один підозрілий транспорт, близько 50 інших контейнерів з
відходами будучи привезені до Румунії у період, коли Великобританія ще була членом
Європейського Союзу. Одним з відчутних результатів подібних дій, що схоже вийшли
з-під контролю влади був величезний скандал в Бухаресті, підпалений в ніч на
понеділок: програми, які вимірюють якість повітря, зареєстрували забруднення,
що в 10 разів перевищувало максимально допустимий рівень. Виконуючий обов’язки
міністра довкілля Костел Алексе уточнив, що ця ситуація є результатом неконтрольованих
пожеж в Бухаресті та повіті Ільфов.

У Бухаресті та великих містах країни забруднення
повітря все більше й більше зростає. Незалежні мережі для вимірювання якості
повітря в столиці показують, що забруднення є вищим, ніж свідчать офіційні
дані.

Хоча
столична мерія розробила план заходів щодо поліпшення якості повітря, цей план
не впроваджується як слід, попереджає міністр охорони навколишнього середовища
Костел Алексе, який повідомив, що має на меті підвищити кошти для заохочення
електрифікованого та чистого громадського транспорту у великих містах.

Столична
мерія також оголосила про встановлення податку на використання автомобілів у
Бухаресті, щоб зменшити рівень забруднення, податок, що стягуватиметься з березня. Понад
мільйон автомобілів, зареєстрованих у Бухаресті та повіті Ільфов, буде
оподатковано, сподіваючись що це означатиме більш чисте довкілля.

Ось що заявив міністр навколишнього середовища
Костел Алексе на станції вимірювання якості повітря в центральній частині
столиці Румунії: «Всі
державні адміністрації в Румунії повинні зрозуміти, що вони повинні впроваджувати
свої плани щодо покращення якості повітря. Бухарест перебуває в судовому спорі
з Європейською Комісією, і ми не можемо зробити нічого, крім чекати вироку.
Наразі жоден із заходів, передбачених у Плані з питань боротьби із забрудненням,
не був впроваджений. Тому що якби ми втілили ці заходи, ми мали б, набагато
менші показники забруднення. Кероване мною міністерство звертається із чітким посланням
до місцевих органів самоврядування Румунії не гратися із здоров’ям румунів. Я
повідомляю мерам Бухаресту, Ясс та Брашова, а також іншим мерам румунських
населених пунктів, що установи підпорядковані Міністерству охорони
навколишнього середовища щотижня оштрафуватимуть будь-які відхилення, і що будуть
вжиті необхідні заходи».

Близько 12.000 осіб щорічно помирають від забруднення в Бухаресті. У звіті
Рахункового суду від минулого року вказувалося, що тривалість життя в
Бухаресті на 22 місяці нижча, ніж у решти населених пунктах країни, через
забруднення. Законодавство ЄС вимагає від держав-членів уважно стежити за рівнем,
особливо у міських зонах, різноманітних забруднювальних речовин та діяти у разі досягнення
певних меж. Європейська Комісія неодноразово попереджала Румунію, що вона не
дотримується заходів щодо якості повітря в ЄС, і з цієї причини загрожує
штрафами до 400 тисяч євро на день.