Tag: довкілля

Румунія має багату і цінну природну спадщину, має найрізноманітніші біогеографічні
умови в ЄС, які зберігають унікальні екосистеми та рідкісні види фауни та флори. Вона має 30 природних і національних парків, два геопарки, кілька сотень природних заповідників і пам’ятників природи, 19 водно-болотних угідь,
що охороняються Рамсарською конвенцією, Біосферний заповідник дельти Дунаю і багато природних заповідників європейського
значення, включених до мережі «Натура 2000».

Коаліція «Натура 2000»,
наприкінці минулого року запустила проект «Віднайди Румунію», який пропонує нове
бачення сталого розвитку Румунії, шляхом збереження природи в природоохоронних
територіях. Екологи пропонують краще управляти природоохоронними територіями, сприяючи
збереженню біорізноманіття та сталому розвитку населених пунктів. Лівіу Чойняг, виконавчий директор Фонду «Коаліція Натура 2000»: «На жаль, хоча 25%
національної території Румунії призначено для захисту, цей захисний статус
часто застосовується лише на папері. Існує дефіцитне управління, яке, звичайно,
треба поліпшити, якщо ми хочемо дійсно захищеного природного середовища, якщо
ми хочемо, щоб нинішня природа проіснувала ще 30 років у тій формі, якою ми її
знаємо сьогодні. Саме тому Коаліція «Натура 2000» запустила проект, що є
результатом бачення фахівців нашої організації. Більше 20 НУО, які беруть участь
в збереженні біорізноманіття та інші НУО, які
не входять до Коаліції «Натура 2000», працювали майже два роки над документом
– стратегією, що показує нам, як має виглядати природа через 10 або 20 років.
Це довгострокова мрія, яка демонструє
наше бажання мати більше природних заповідних територій. Відсоток
природоохоронних територій має зрости від 23% сьогодні до близько 30%. Крім
того, перш за все ми хочемо, щоб усіма цими парками управляли послідовно, а основною
метою має бути захист біорізноманіття. Тобто, ступінь збереження, рівень
невтручання – спосіб дії людини в цих парках, території, в які втручається
людина мають зменшитися, а природа відновлювалася на якомога більшій площі, тобто
75% площі кожного природного парку має існувати без людського втручання. Це
означає здійснення лише туристичної або наукової діяльності.»

НУО та екологічні активісти піддали гострій критиці
скасування терміну «опікун» з чинного природоохоронного законодавства, у
результаті чого природоохоронними територіями управлятиме Національне агентство
природоохоронних територій. Опікуни упродовж часу завадили здійсненню суперечливих
проектів у захищених районах (будівництво готелів, шахт і копалень, доріг,
вирубки лісів, проекти нерухомості), оскільки для будь-якого подібного втручання
була потрібна їхня згода. Іншою проблемою природоохоронних територій є брак
коштів, необхідних для належного управління ними та досягати цілей щодо захисту
природи. Говорить Лівіу Чойняг. «Потрібне унітарне управління. Румунська держава повинна координувати
управління цими природоохоронними територіях унітарним чином. Ми наполягаємо на
створенні спеціальної лінії фінансування всіх природоохоронних територій,
оскільки на сьогодні лише парки, якими управляє Національне лісове господарство -
ROMSILVA, отримують кошти
з бюджету експлуатації деревини десь на рівні 3 мільйонів євро на рік. Усі інші
природоохоронні території, в тому числі ті, що входять до мережі «Натура 2000», не мають фінансування. Ними до осені
минулого року керували різні типи організацій, від агентств з питань охорони
навколишнього природного середовища до повітових рад, інших місцевих органів
влади, вишів та неурядових організацій. Фактично восени минулого року ми стали
свідками централізації управління цими територіями. Національне агентство природоохоронних
територій, створене два роки тому, перейняло управління всіма територіями
мережі «Натура 2000» за винятком Біосферного заповідника дельти Дунаю та
національних парків ROMSILVA. Ми стали свідками справжнього шоку з точки зору управління природоохоронними
територіями. До недавнього часу НУО та громадянське суспільство брали участь у
залученні коштів та в проведенні досліджень, моніторингу, ідентифікації видів,
збереження, патрулювання, туристичної діяльності, що допомагало місцевим
громадам. Тепер вони були усунені. Можна сказати, що в даний момент природні заповідні
території Румунії, за винятком національних парків ROMSILVA, нічийні, вони позбавлені будь-якої
охорони, будь-якої форми управління.»

Фахівці,
які ініціювали проект «Віднайди Румунію», визначили десять основних принципів
управління мережею природоохоронних територій та збереження природи в Румунії. Розповідає
Еріка Станчу, директор фонду «ПроПарк -
Фонд природоохоронних територій», який входить до коаліції «Натура 2000»: «Я б
згадала, насамперед, принцип пріоритету, тобто там, де є природоохоронні
території, їхні цілі мають бути пріоритетними перед будь-якими іншими цілями.
Саме цього вимагає закон, так має бути, тому що в районах, де є природоохоронні
території, ставлячи на перший план їхні цілі, які стосуються охорони природи та
сталого розвитку, ми дійсно зуміємо зробити ці території зразковими для нашого
суспільства. Ці моделі розвитку також сприятимуть соціальному розвитку. Іншим
дуже важливим принципом є прозорість. Система прийняття рішень в процесі
управління природоохоронними територіями в Румунії повинна бути прозорою і
повинна забезпечувати активну участь усіх зацікавлених сторін. Це веде нас до
іншого важливого принципу, а саме партисипативного (спільного) управління. Це дуже
важливий принцип, тому що на даний момент ця система партисипативного
управління природоохоронними територіями знаходиться під загрозою, через
усунення опікунів, які протягом 18 років дбали про природоохоронні території.
Принцип спільного управління означає для нас те, що всі зацікавлені сторони та
ресурси повинні мати можливість брати участь в управлінні об’єктами
природно-заповідного фонду.»

Автори
цього документа сподіваються, що проект «Віднайди Румунію» буде включений румунськими
компетентними органами до національній стратегії у цій галузі з тим, щоб забезпечити прийняття правильних рішень для збереження цієї унікальної в Європі
природної спадщини.

Морські відходи є серйозною загрозою для морського
середовища в усьому світі. Все більша кількість пластикових відходів потрапляє у
води та негативно впливає на здоров’я біотопів. Дослідження показують, що до 2050 року
кількість сміття перевищуватиме кількість риби, оскільки в океані плавають
тонни пластику. 85% морських відходів – це пластик, по багатьох
морях плавають справжні
острови пластсики. Багато морських тварин плутають їжу з пластиковими мікрочастинками, і кінець-кінцем пластик потрапляє в їжу людей.

Екологи б’ють на сполох і закликають до розробки планів ефективних заходів для зменшення
кількості морських відходів. Луїс Попа, генеральний директор Національного
музею природознавства імені Грігорія
Антіпи, пояснює вплив пластики на морське
середовище: По-перше, починаючи з 1960-х років, почала виходити
пластична продукція, а протягом
50-ох років понад 300 мільйонів тонн пластмаси вироблялось у світі. Джерелом пластику, понад
90%, є нафта. Практично вся пластмасова промисловість використовує стільки ж
нафти, скільки і вся аерокосмічна промисловість разом. Потім пластик є синтетичним матеріалом,
який за самою своєю природою дуже важко деградується, адже це й перевага, для якої ми його використовуємо, і ця перевага, якщо вона
стає відходами, перетворюється на великий недолік. У середовищі пластика зберігається сотнями або тисячами років, а в океанах навіть більше. Які ефекти пластики? По-перше, існують прямі впливи на
тварин, але є і непрямі ефекти. Наприклад, пластикові частинки, що досягають
пляжів, знижують температуру на пляжі, і це впливає на черепах, які потребують
певної температури на пляжах, щоб розмножуватись. Також половина пластику плаває, а
половина опускається на дно океану. Тут пластика змінює кисневий обмін, змінює
склад флори і фауни, ефект є на рівні всієї екосистеми. Багато з цих частинок поглинається, як їжа іншими тваринами.»

Починаючи з 2009 року, «Mare Nostrum»
в Констанці проводить моніторинг пляжів Чорного моря, усуваючи тонни відходів.
2018 рік вважався найбруднішим роком, займаючи
перше місце з найбільшим морським сміттям, зафіксованим на румунському
узбережжя Чорного моря. Починаючи з 2014 року, зібрано та знешкоджено понад 100 тисяч штук відходів. Негативний рекорд належить
сектору Констанца
(22 612), найменше відходів
зібрано у секторі курорту Костінешть (4096) та Корбу (4,182). Маріан Паю,експерт еколог в рамках НУО «Mare Nostrum» розповідає: «На жаль, минулого року ми
зафіксували найбільшу кількість відходів. Навіть якщо спочатку мені здалося, що
це був досить чистий рік, я пізніше побачив, що це був найбрудніший рік, коли ми
зібрали понад 38 тисяч штук лише
восени. Це дуже велика
кількість. У порівнянні з рештою років, у 2015 році ми мали десь 2019 елементів у весняний періоді, у 2016 році- 3885
елементів, у 2017 році ми вже досягли 18 000, а в 2018 році році ми зібрали 24 000 штук. Спостерігається поступове збільшення кількості
предметів, які ми ідентифікували, хоча ця кількість не була такою великою. В
основному, більшість відходів, які ми ідентифікуємо, – це малі відходи,
залишаючи осторонь одяг або будівельні матеріали. Всі ці відходи, які ми
збираємо, а потім відправляємо для знищення, знаходимо на піску. Останніми роками під
час моніторингу найчастіше виявлялися відходи сигарет. Наприклад, в секторі
Констанца, ми зібрали понад 6000 недопалок в осінній період, і цей сектор не перевищує 10000
квадратних метрів.»

Екологічна організація Mare
Nostrum в Констанці наразі впроваджує проект Покращення доступу
громадськості до даних моніторингу морських відходів з метою зменшення морського
забруднення в басейні
Чорного моря. Загальною метою проекту є сприяння більш сильній
транскордонній інтеграції інформації, знань і досвіду в галузі моніторингу навколишнього середовища та питань морських
відходів в басейні Чорного моря. Маріан Паю зазначив: «Це проект, який намагається об’єднати існуючі дані, зробити їх доступними
не тільки дослідникам і установам, які могли б використовувати їх для кращого
управління, а й населенню, щоб побачити серйозність проблеми. Ми вже провели семінар, щоб
дізнатися, які установи збирають дані про морське сміття, яку інформацію вони зібрали, і як зменшити кількість морських
відходів на румунському узбережжі. Після цього семінару висновки були досить очевидними і показали нам до якого рівня
ми дійшли. Такі дані збирають лише невелика частина установ. Фактично, ніхто
не враховує, скільки відходів виробляється або збирається щорічно.»

На початку травня в Румунії,
Туреччині, Болгарії та Україні, в рамках європейського проекту ANEMONE, буде організовано 4 інші семінари з
питань морського сміття та його впливу на екосистему Чорного моря.

З кожним роком чистого повітря на планеті стає все менше, причиною цього є, в основному забруднення природи, а якість життя страждає, оскільки атмосфера є однією з найголовніших умов життя. Основними джерелами забруднення атмосфери є природні, промислові та побутові процеси. Промислові й транспортні викиди, неконтрольована вирубка лісів, екологічні катастрофи, пластикої або радіоактивні відходи є відкритими ранами планети, що ведуть до дисбалансу з драматичними наслідками для людства, – стверджують експерти. Збереження екологічно збалансованого середовища має важливе значення для здоров’я людей.

Саме тому екологічна політика останнім часом набуває все більшого значення. У середу, румунський міністр охорони навколишнього середовища Грацієла Гаврілеску повідомила в місті Алба-Юлія (центр країни), що у близькому майбутньому відбудуться десять регіональних зустрічей з громадянами на тему управління з відходами. Представники міністерства також надаватимуть підтримку операторам для вирішення цього питання, з яким вони стикаються. Грацієла Гаврілеску: Ми будемо намагатися стукати у двері кожного господарства, навчати та інформувати громадян про переваги цього селективного збору відходів та з цього моменту, в цьому році, ми надаватимемо більшого значення відходам.

Теж у місті Алба Юлія, міністр охорони навколишнього середовища сказала, що 9000 домогосподарств, які без електрики будуть оснащені фотовольтаїчними сонячними панелями за допомогою проекту Сторіччя світла. Слід уточнити, що фотовольтаїчні сонячні панелі перетворюють сонячну енергію на електричну, економічно та екологічно. Влада хоче, щоб в Румунії, не існувало жодне помешкання без електрики, – сказала Габрієла Гаврілеску, яка додала, що бажає монтаж перших фотовольтаїчних сонячних панелів ще з цього року.

Інший проект Міністерсства охорони навколишнього середовища є впровадження програми для збору несправних або старих товарів побутового вжитку. Міністр Грацієла Гаврілеску уточнює: Тому що ми дійсно повинні позбутися старих та несправних речей з наших власних будинках, речі які є джерелом забруднення довкілля, починаю з 1 жовтня стартуватиме програма для збору старих товарів побутового вжитку. Вже були передбачені 30 мільйонів леїв (близько 6,4 мільйони євро) в бюджеті Управління фондом для навколишнього середовища для запуску цієї програми.

Більше того на наступному засіданні уряду буде винесено на затвердження пропозицію для виділення додаткових коштів для ще 30 тисяч ваучерів для так званої програми «таратайка» з метою оновлення національного автопарку. До тепер було придбано 21 тисяча автомобілів шляхом цієї програми. Міністр охорони навколишнього середовища також додала, що було опубліковано в Офіційному віснику Гід фінансування для скорочення викидів парникових газів, шляхом закупівлі електричних автобусів, і трамваїв, а також автомобілів або автобусів на стисненому природному газі.

Карпатські гори
простягаються на 1500 км на території восьми держав та займають друге місце по
величині в Європі, після Альп. Карпати – це унікальний природний ресурс з
високою біологічною цінністю, важливим середовищем існування та притулком для
багатьох видів рослин та тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, а також
має найбільшу в Європі площу пралісів.

У цих горах
знаходяться більше 300 тис. га незайманих лісів, невелика частина лісової
площі, яка колись покривала Європу. До них належать понад 100 тис. гектарів
букових лісів у Східній Словаччині та Західній Україні, що є частиною спадщини
ЮНЕСКО, а також одна з небагатьох ділянок незайманих лісових ландшафтів в
Європі, що знаходяться в Південних Карпатах Румунії. Слід підкреслити, що в
цьому році до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО було включено понад 24 тис.
га букових лісів Румунії. Проте Карпати продовжують перебувати під загрозою
людського втручання шляхом фрагментації біотопів, зникнення багатьох видів
рослин і тварин, зміни та антропогенізації природних ландшафтів або знищення
гірських річок.

Для боротьби з
цими явищами країни Карпатського регіону 14 років тому вирішили налагодити
співпрацю для захисту та сталого розвитку Карпат, заклавши основи Карпатської
конвенції.

У середині жовтня на угорському курорті Ліллафюред відбулася п’ята
Конференція сторін Конвенції про захист та сталий розвиток Карпат. У ній взяла участь й Аліна Сас, громадський менеджер в Брашовській повітовій раді.
«Карпатська конвенція була ратифікована Румунією в 2006 році. Це домовленість, укладена між країнами, котрі
перетинають Карпатські гори: Україною, Словаччиною, Угорщиною, Сербією, Польщєю
та Румунією і має на меті налагодити єдиний підхід до Карпат як до єдиного
цілого, без конкуренції та кордонів. Сторони намагаються забезпечити належне
управління культурними та природними ресурсами, можливості для створення
робочих місць, передусім для тих, хто проживає в Карпатських горах. Конвенція
сама по собі має вісім тематичних робочих груп: стале збереження
біорізноманіття, просторовий розвиток, сільське господарство і розвиток
сільських районів, збалансоване управління лісами, промисловістю, транспортом
та інфраструктурою, сталий туризм, культура й традиції та адаптація до
кліматичних змін. На додаток до цих восьми робочих груп, Конвенція має чотири
протоколи: протокол про стале використання та збереження біологічного
різноманіття, протокол про стале управління лісами, протокол про сталий
розвиток туризму і протокол про сталий розвиток транспорту. В основному під час зустрічі Сторін, яка проводиться раз на 3 роки, було взято кожен протокол
окремо, кожна стаття Конвенції, і представлено позитивні аспекти, вжиті кроки і
що має бути зроблено надалі. Кожна країна представляє зроблене на своїй
території.»

Починаючи з цього року на території Румунії запрацювало Бюро Платформи з
питань співпраці в сфері сталого
туризму в рамках Карпатської конвенції, перше на національному рівні і третє в
регіоні після України та Польщі. Тут буде проведено ряд заходів, спрямованих на
використання величезного потенціалу Карпат та визначення оптимальних шляхів
співпраці у сфері туризму між усіма зацікавленими сторонами, які розгортають
свою діяльність в гірській місцевості Румунії. Розповідає Аліна Сас: «Ми
презентували в Угорщині, Ліллафюреді, план роботи, яку плануємо здійснити
з 2017 по 2020 роки, що має п’ять
загальних цілей, серед яких і створення
та управління базою даних, до якої буде постійно внесено інформацію про
проекти, що розробляються або здійснюються в гірській місцевості, наявні джерела фінансування тощо. Таким чином, всі адміністративно-територіальні
одиниці, всі НУО на рівні Румунії та уздовж
всієї карпатської дуги матимуть доступ до інформації про проекти, які
були здійснені у гірській місцевості, з тим щоб уникнути дублювання, а також
мати позитивні приклади. На додаток до цих п’яти загальних завдань, ми
визначили 15 з 27 видів діяльності, які були включені до Плану національних дій
та 9 з 24 заходів, включених до Плану спільних дій країн-учасниць. Ці два плани
дій (національний та спільний), в дійсності є стрижнем стратегії сталого
розвитку туризму. Ця стратегія створює загальні рамки, визначає заходи, які
мають бути вжиті в Карпатських горах і кожна країна, в залежності від ступеня
розвитку, має встановити що потрібно зробити. Таким чином, ми хочемо досягти
однакового рівня розвитку.»

Важливий внесок у
впровадження Карпатської конвенції зробила й румунська філія міжнародної
організації «Всесвітній фонд дикої природи» (WWF), яка розробила та впровадила численні проекти, про які
розповідає Крістіан Пап координатор регіонального проекту «Природоохоронні
території» WWF-Румунія: «Ми мали проект, впроваджений на території всього
Карпатського екорегіону, в рамках якого обговорили питання сталого
використання природних ресурсів. Мова йде про ліси, різні види рослин і тварин,
воду тощо. У даний час ми маємо проект, спрямований на сталий розвиток
інфраструктури на рівні Карпат. У ньому нашими стратегічними партнерами є Міністерство
навколишнього середовища та Міністерство транспорту, і ми прагнемо, наприклад,
будівництва автострад з урахуванням в тому числі й руху великих
тварин в районах з високим рівнем біорізноманіття. Ми маємо на увазі так-вані екодуки
(тунелі, що дозволяють тваринам безпечно перетинати автомобільні дороги) або
інші заходи, спрямовані на зменшення впливу автотрас на життя великих хижаків.
З іншого боку були зроблені важливі кроки до ідентифікації незайманих лісів та
їх захисту. Ми також активно працюємо над наслідками зміни клімату. Два тижні тому
в Угорщині, наприклад, була прийнята
нова редакція Конвенції, що включає нову статтю, в якій Сторони визнають уразливість
Карпат до зміни клімату. Ця стаття зобов’язує Сторони Конвенції вжити заходів
для пом’якшення наслідків зміни клімату, таких як, наприклад, скорочення
викидів парникових газів. У той же час, вона зобов’язує Сторони вживати заходів
для адаптації до наслідків зміни клімату, з якими ми вже стикаємося.»

Представники семи держав, присутні на
зустрічі в Угорщині зійшлись на необхідності продовження співпраці та докладання
спільних зусиль для вирішення нових викликів у Карпатському регіоні. Шоста
Конференція Сторін Карпатської конвенції відбудеться в 2020 році у Польщі.

Європейський парламент нещодавно прийняв ряд нормативно-правових актів, які забезпечують зростання частки перероблених відходів, в умовах все більш забруднювальної світової економіки. Таким чином, частка перероблених відходів повинна сягнути з 44% сьогодні до 70% у 2030 році.

Водночас депутати Європарламенту поставили перед країнами ЄС ще більш амбітне завдання щодо перероблення пакувальних матеріалів, таких як папір і картон, пластмаса, скло, метал і дерево – до 80% в 2030 році, з проміжними цілями для кожного матеріалу до 2025 року.

Проте, чи здатні держави-члени виконати ці нові вимоги? Представники Румунії в Європарламенті ставляться до цього досить скептично. Член фракції Європейської народної партії Маріан-Жан Марінеску: Як громадянин, я хочу збільшення цієї частки, тому що всі хочуть жити в більш чистому навколишньому середовищі. У той же час, однак, ми повинні враховувати реальні можливості, маємо бути реалістами, хоча й повинні робити більше.

У свою чергу, говорячи про ситуацію в Румунії депутат від Прогресивного альянсу соціалістів і демократів Марія Грапіні заявила: Проблема полягає в тому, що з одного боку, в Румунії відчувається брак технологій та інвестицій в технології перероблення, а з іншого боку, є брак бюджетних коштів, необхідних для інвестицій. І я думаю, що 2025 рік дуже короткий строк для досягнення поставленої мети, надто амбітної.

Проблема відходів є дуже важливою, ми повинні вирішити деякі аспекти порушення європейського законодавства. Нам необхідно адаптувати модель економічного розвитку до екологічних вимог, – сказала підбиваючи підсумки свого мандату колишній міністр охорони навколишнього середовища, водних і лісових ресурсів Крістіана Пашка-Палмер.

А нинішній очільник відповідного відомства Данієль Константін повідомив, що Європейська комісія ініціювала щодо Румунії десять процедур про порушення екологічних норм ЄС. Три великих міста в даний час перебувають в процедурі порушення європейського законодавства через високий рівень забруднення – Бухарест, Ясси і Брашов. Ми зараз працюємо з муніципалітетами цих міст в пошуку рішень. На жаль, в сфері захисту довкілля Румунія має найбільше проблем у відносинах з Європейською комісією. Перевищено строки, багато з того, що ми зобов’язалися виконати не здійснено, в результаті чого проти нас ініційовано не менше десяти процедур порушення законодавства ЄС. Вони пов’язані, зокрема, і згруповані у дві категорії: відходи та забруднення навколишнього середовища.

Через невідповідні сміттєзвалища проти Румунії вже подано позов до Суду ЄС та, досить ймовірно, Бухарест буде оштрафований за порушення норм ЄС.

Якщо вам здається, що нинішнє масове переселення біженців є масштабним, уявіть собі явище в сотні разів більше, що відбуватиметься в найближчому майбутньому. Це похмурий прогноз експертів Інституту імені Макса Планке з Німеччини, згідно з яким, на тлі зростання температур на глобальному рівні, понад 500 мільйонів людей будуть змушені покинути їхні батьківщини. Статистичні дані показують, що в період між 1986 і 2005 роками, було близько 16 дуже жарких днів на рік. Водночас, кліматичні дані вказують на те, що число таких днів зростає і досягне до кінця століття приблизно 200.

Хвилі тепла у поєднанні з піщаними бурями перетворять Середній Схід і Північну Африку на зони, де виживання буде практично неможливим. Попри ці дослідження, наслідки кліматичних змін відчуваються на кожному кроці. Мірча Дуцу, ректор Бухарестського екологічного університету, розповість про найбільш важливі наслідки кліматичних змін та про галузі, де вони залишають свої найбільш видимі сліди: Без сумніву, вони різноманітні і стосуються, зокрема, збільшення частоти та інтенсивності екстремальних погодних умов, як наприклад підвищення температури, періодів тривалої посухи, спекотних днів, посилення режиму дощів, виникнення повеней та інших подібних явищ. Через це страждають особливо такі галузі як сільське господарство, транспорт, але й життя в сільському та міському середовищі, індивідуальна ситуація. Наслідки кліматичних змін є реаліями, яких не можна заперечувати, вони присутні на глобальному, регіональному та місцевому рівнях, і тому відчувається необхідність втручання на двох важливих рівнях, маючи на увазі, що вони викликані головним чином в результаті діяльності людини за рахунок використання викопного палива і викидів парникових газів.

Температури зростають, характер розподілу опадів змінюються, льодовики і сніг тануть, а глобальний середній рівень води морів зростає – це безсумнівні реалії. Фахівці очікують, що ці зміни продовжаться, а екстремальні погодні умови стануть все більш частими та інтенсивними. Знову Мірча Дуцу: На міжнародному плані були визначені чутливі зони, що сильніше страждають від змін клімату, наприклад, Індія, Бангладеш, острови Вануату в Тихому океані, а також Північна Африка і Середній Схід, які все більше і більше страждатимуть від цих кліматичних змін. Недавнє дослідження, опубліковане німецьким Інститутом хімії Макса Планка та Кіпрським профільним Інститутом, показує що Північна Африка і Середній Схід фігуруватимуть серед найбільш постраждалих регіонів у перспективі 2100 року за рахунок підвищення середнього рівня температури, збільшення періодів спеки і посухи, скорочення сільськогосподарського виробництва і, в кінцевому рахунку, спонукання важливого числа людей, у розмірі навіть сотень тисяч, покинути ці території і шукати місце для поселення у Європі або в інших куточках світу. Чимало досліджень і прогнозів підтверджують ідею про те, що у перспективі 2100 року, ми будемо свідками появи нової, все більш значної категорії біженців, кліматичних біженців. На глобальному рівні говорять навіть про близько 800 мільйонів таких біженців.

Дослідження, проведені включно на рівні Агентств з навколишнього середовища показують, що середземноморський регіон і навіть деякі північні території є найбільш чутливими до кліматичних змін, додав Мірча Дуцу: У тому смислі, що стають районами, де проявляються більш часті екстремальні погодні явища, більш інтенсивні, тенденція до посилення посушливості стає більш очевидною, окреслюється сильніший вплив на сільське господарство та режим продуктів харчування, враховуючи, що все це впливає в тому числі на рівень стану і якості життя. Тут слід нагадати і про те, що говорилося у зв’язку із Сирією. Кажуть, що військові конфлікти і особливо міграція населення були викликані також кліматичним підґрунтям, у смислі що до 2012 року ми були свідками періоду сильної посухи у регіоні, коли чимало людей повинні були переселитися до великих міст. Це породило соціальну напруженість та, в кінцевому рахунку, громадянську війну і масове переміщення населення за межами країни, в тому числі до Європи.

Низка ініціатив ЄС спрямовані на скорочення викидів парникових газів. За словами Мірчі Дуцу, на даному етапі ми повинні очікувати на перегляд політик ЄС з питань енергетики та кліматичних змін, однак головними акторами будуть країни-члени, відповідно до взятих зобов’язань кожною з них.

Незаймані ліси є
екосистемою в природні процеси якої не втручається людина. У таких лісах
дерева вмирають від старості, падають, ламаються або висихають, а мертва
деревина залишається там і харчує екосистему для майбутніх поколінь.

У
незайманих лісах є дерева різного віку. Під кронами велетнів віком понад 500
років живуть більше 10000 видів одноклітинних організмів, грибів, рослин, комах
і тварин, таких як дикий кабан, олень, чорна коза, вовк, рись, пугач, бурий
ведмідь, всі у тісній взаємодії. Такі
ліси є й в Румунії, але з кожним роком їх площа зменшується. Близько 2 мільйонів
гектарів незайманих лісів було в Румунії у 1900 році, а на сьогоднішній день їх
площа складає всього 200 тисяч гектарів. Для захисту цих лісів Міністерство
охорони навколишнього середовища, водних і лісових ресурсів вирішило
створити Національний реєстр незайманих
лісів.

Розповідає Крістіна Пашка
Палмер, міністр охорони навколишнього середовища: Ми створили правову базу для
забезпечення захисту незайманих лісів
Румунії. Наша країна має найбільші незаймані ліси в Європі. Вони ще не були
повністю визначені, ми не мали визначення, що таке незайманий ліс, яким
критеріям він повинен відповідати, і тому багато з них потрапили під вирубку.
Але відтепер ми створимо прозору базу даних, розміщену на веб-сайті і всі
знатимуть, що це незаймані ліси. За даними опису 10-річної давності їх загальна
площа в Румунії складає близько 200 тис га. На жаль багато з них були
вирубані, але метою цього закону є проведення нової інвентаризації, а деякі з
цих лісів будуть оголошені навіть пам’ятниками ЮНЕСКО, ми включили їх в список
всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Румунія має на своїй території
найцінніші екосистеми в Європі загальною площею приблизно 1,6 мільйона
гектарів. Це наукові та природні
заповідники, національні та природні парки, пам’ятки природи, а також
Біосферний заповідник в дельті Дунаю площею 580000 га. Створені в нашій країні
природоохоронні території, в тому числі в рамках європейської екологічної
мережі «Природа-2000», займають 23% території Румунії, із них ліси складають
45% лісових ресурсів держави. Національні та природні парки (за винятком дунайської
дельти) складають лише 5% території Румунії.

Соціальна відповідальність є все більше використаним поняттям у румунських компаніях. Це припускає більш широке їх залучення до суспільного життя громади, в якій вони розгортають свою діяльність, щоб внести свій вклад у розвиток тих громад. Соціальна відповідальність навіть стала життєво важливою частиною стратегії здорового розвитку цих компаній, у довгостроковій перспективі, особливо якщо взяти до уваги обов’язковість, щоб вони звітували щорічно і нефінансові діяльності, чим доказували би їх залучення до соціальних та екологічних заходів.

У Румунії, вже 6 років використовується інструмент для виміру впливу компаній на громади та навколишнє середовище. В рамках проекту Зелений Індекс ділової активності проводиться моніторинг зелених ініціатив у румунському бізнес-секторі і складається річний список найзеленіших компаній в Румунії. Використовуючи онлайн платформу з оцінки екологічних показників, з приблизно 200 показниками ефективності, компанії оцінюють щорічно ефективність в управлінні та охороні навколишнього середовища, вимірюють вуглецевий слід і користуються технічною підтримкою і рекомендаціями від екологічних експертів з метою підвищення продуктивності і підвищення конкурентоспроможності, всі вони по відношенню до міжнародних стандартів.

У цьому році, понад 400 компаній, що на 16% більше, ніж в минулому році, були зараховані в конкурсі Зелений Індекс ділової активності, організований Асоціацією Зелена революція, у партнерстві з Норвезькою королівською асоціацією з питань розвитку та за фінансової підтримки Норвезьких фондів. Це означає, за словами Ралуки Фішер, голови асоціації, що компанії в Румунії зацікавлені стійким розвитком і охороною навколишнього середовища. Ралука Фішер: У цьому році ми прийшли з новинами для тих, хто розуміє, що сталий розвиток є невід’ємною частиною бізнес-плану. Компанії вже розуміють, що не тільки красиво врятувати планету і піклуватися про ресурси, які є вигідними для їхніх бізнесів, але вони розуміють, що Брюссель уже говорить про пакет циркулярної економіки. Таким чином, нам вдалося навести ще один новий інструмент, а саме, окрім того що компанії повинні зробити звичайну екологічну оцінку раз на 6 років, їм необхідно вимірювати і циркулярність їхнього бізнесу. Більше того, ми раді, що ми єдині, які зуміли в цьому році оновити інформації в комп’ютері про коефіцієнти викидів парникових газів за 2015 рік в Румунії, так що точність, з якою компанії йдуть на аналіз з метою поліпшення їх екологічних показників, стає все кращою.

За підсумками цьогорічного конкурсу Зелений Індекс ділової активності, 60% промислових компаній використовують екологічно чисті засоби проектування, 47,5% скоротили споживання води і майже 60% компаній проводили заходи щодо підвищення енергетичної ефективності.

У цьогорічному конкурсі, бухарестський Готель Merriott був оголошений найбільш екологічно відповідальною компанією. 2-е місце зайняла компанія DHL Express Румунія, яка отримала спеціальну премію для циркулярності бізнесу. Аліна Опря, менеджер з питань якості цієї компанії: DHL Express Румунія має сертифікат ISO9001, що стосується якості, але й ISO 14001, у сфері довкілля. Крім того, DHL Express Group Румунія і Deutsche Post мають чіткі цілі в галузі охорони навколишнього середовища і основною їхньою метою є зниження споживання двоокису вуглецю (СО2) на 30% до 2020 року. У порівнянні з минулим роком, ми поліпшили нашу продуктивність більш ніж на 20%, і продовжуємо робити це за допомогою різних програм, які доводять, що ми є друзями навколишнього середовища.

Марінела Неделку, фахівець в області якості і захисту навколишнього середовища від компанії DHL Румунія, додає: Мета встановлена на рівні регіону – а саме зменшити вуглецевий слід і бути більш ефективним на 30% до 2020 року, в порівнянні з 2007 роком, майже була досягнута… На рівні групи ми опублікували звіт соціальної відповідальності за 2015 рік, який нам вдалося виконати. Так само у нас є програма, яка підтримується всім персоналом DHL, під назвою GoGreen, але вона підтримується двома іншими програмами соціальної відповідальності а саме Go teach і Go help. Ми довели, що зацікавлені охороною навколишнього середовища. Конкурс є свого роду аудит окремих видів діяльності, що не відбувається заради цього конкурсу. У нашій компанії, заходи з охорони навколишнього середовища є традицією, і ми проводимо їх не тому що хтось придумав такий конкурс, але ми раді мати можливість оголосити або поділитися з іншими з того, що ми навчилися від групи Deutsche Post, і можемо застосувати в Румунії. Наші результати були високо оцінені з нагоди цього змагання. В основному ми дотримуємося природоохоронного законодавства та стандарту ISO 14001.

Компанія Таката Румунія, предметом діяльності якої є виробництво компонентів для виробників автомобільної промисловості, зуміла перемогти у більшості категоріях конкурсу Зелений Індекс ділової активності 2016 року, а саме в категоріях вплив на навколишнє середовище, управління відходами та будівлі і зелені насадження. Андрея Шекей, екологічний офіцер компанії Таката Румунія: У нас є устаткування по скороченню викидів, і з точки зору відповідальності щодо навколишнього середовища були реалізовані кілька проектів по скороченню споживання енергії. Я маю на увазі сучасні системи освітлення, було замінено багато традиційних електричних ламп на світлодіоди. Ми намагаємося використовувати природне світло і вже використовуємо його практично скрізь де можемо встановити зенітні вікна. Крім того, наша компанія забезпечує транспорт персоналу, тобто краще перевозити 40 осіб тим же транспортним засобом, замість того, щоб вони приїжджали на роботу на власних автомобілях. Ми так само заохочуємо наш персонал прибувати на роботу на велосипеді і намагаємося щороку підвищувати обізнаність серед працівників нашої компанії. У минулому році ми посіли третє місце в категорії будівлі і зелені насадження», де були по достоїнству оцінені наші зусилля по зниженню впливу на навколишнє середовище. Ми зацікавлені і зеленими зонами. Наша компанія розташована в промисловій зоні, а це дозволяє нам мати зелені насадження. Ми посадили дерева, посіяли траву, так що намагаємося виробляти кисень, і не тільки споживати.

Зелений Індекс ділової активності є, починаючи з 2010 року, найбільш популярним змаганням серед компаній з Румунії в галузі результатів в управлінні та захисту навколишнього середовища.

Природний парк Путна розташований у центрально-північно-західній частині Гір Вранча. Площа парку, яка становить 38 тисяч гектарів, охоплює та зберігає біорізноманіття специфічне Східним Карпатам. На території парку живуть великі хижаки, рептилії, риби та 12 видів охоронюваних птахів у Європі. Лісові оселища, які є надзвичайно компактними та важкодоступними, створюють ідеальні ареали для великих хижаків. У парку є кілька видів природних оселищ: букові ліси, пасовища та гірські луки.

Природний заповідник Тішіца – найбільша територія, що охороняється в парку, знаходиться на висоті 850 метрів над рівнем моря та включає середній і нижній басейн річки Тішіца. Кеїле Тішіцей нагадують про каньйон з високими стінами, але і з луговими зонами, де можна дістатися на вузькій лісовій колії. Але 1,5 км частина між Малою і Великою Тішіцею є недоступною, бо ширина ходів є від до 3 до 10 метрів та має безліч порогів і перекатів. У деяких місцях, вода глибока, проте пейзажі є прекрасними. Довжина природного заповідника становить 4,5 км. будучи одним з найбільших охоронюваних районів на території Вранчі. Директор Природного парку Путна Іон Мілітару подає деталі: У природному заповіднику Тішіца, який є найбільшим регіоном Природного парку Путна з територію у 2.700 га, росте едельвейс на дуже низькій висоті. Ми знаходимо тут і зозулині черевички але й ендемічний вид метеликів, яких можна побачити в небагатьох місцях країни. Цей метелик часто зустрічається в Клужі, але й тут у нас. Тут була занесена в 1981 і 1983 роках чорна коза. Згідно окремим літописам, можна сказати, що вона була знову введена тут, оскільки у деяких документах, знайдених в архівах Австро-Угорської імперії, зазначається, що остання чорна коза була застрілена у Тешіці 1902 року. Тут водяться багато видів тварин. Тут живе чисельна популяція видр, на жаль, дощі від 2005 року знищили їх водні оселища, але починаючи від цього року ми доклали зусиль для поліпшення їх місць проживання шляхом нового введення форелі. Теж тут ростуть рододендрон, бузок і купальница. Серед великих хижаків налічуються ведмідь, рись та вовк, види європейського значення, завдяки яким цей район був оголошений природоохоронною територією. Тому, що зона є ізольована та захищена від втручання людини, багато з цих видів дуже добре зберігаються. Лише дві місцевості знаходяться у цій зоні.

Іншим захищеним заповідником ще від 1970 року це Гропа ку пінь, територія якого становить 11 гектарів. Про цей заповідник розповість теж Іон Мілітару: Це заповідник фосільного походження. У скельних шарах можна побачити фосільні рештки здавна зниклих риб, рептилій, равликів. Саме тому був оголошений заповідником, щоб можна тут захистити ці рештки. До заповідника можна легко дістатися, тому що він неподалік туристичного маршруту. Загалом є сім природних заповідників в цьому парку. Ліс Лепша Збойна має більше 200 гектарів, тут багато квітів. Водоспад Путней відвідує велике число туристів. Цей водоспад завдовжки 80 метрів, глибина води в озері, якого він створює, становить 12 метрів. Також тут знаходиться перевал Коза, свого роду дефіле, частина якого внаслідок природних явищ була пошкоджена. Тут також знаходяться природний заповідник Гору, найвищим пік в горах Вранча – 1,787 метрів та Червона Яма, інший природний заповідник, де можна бачити скелясті вежі, які появилися в результаті ерозії.

Природний парк Путна користувався європейським фінансуванням завдяки найкращому збереженню біорізноманіття в цьому регіоні. Проект розпочався в 2010 році та мав три основні напрямки, як стверджує Іон Мілітару: Одним з них була інвентаризація всіх видів флори і фауни, знайдення лісових оселищ, розподіл окремих видів великого значення. Інший напрям проекту був пов’язаний зі усвідомленням значення цього регіону. У цьому сенсі мали місце різні акції з дітьми, студентами та зацікавленими сторонами, які займаються управлінням різних лісових зон. Ми також мали зустрічі зі керівниками мисливських господарств на тему кращого застосування законодавства. Третій аспект проекту стосувався проведення курсів підготовки для відповідного персоналу. Вартість проекту, якого ми завершили минулого року, була 360 тисяч євро.

Відвідувачі природного парку Путна можуть тут знайти чудовий куточок природи, а у навколишніх селах можуть провести незабутні канікули.