Tag: допомога

Румунське агентство з міжнародного
співробітництва заради
розвитку (RoAid), у контексті виконання взятих на себе на європейському рівні зобов’язань, надало Буковинському клінічному онкологічному диспансеру фінансову допомогу щодо придбання засобів, необхідних
для попередження розповсюдження вірусної інфекції Covid-19.

Допомога
спрямована на покращення
медичних послуг і задоволення
потреб населення, яке потерпає від
пандемії. Кошти були використані для
придбання захисних масок, щитків,
хірургічних рукавичок та інших засобів індивідуального захисту для медичних
працівників.

Ця допомога
є продовженням заходів, які румунське
агентство RoAid здійснює в сфері
охорони здоров’я, Нагадаємо,
що раніше RoAid виділило
70 тисяч євро на ремонт відділення радіології Чернівецького обласного
онкологічного диспансеру.

Пізніше, у результаті
ефективного співробітництва між румунським агентством та чернівецьким медичним закладом проєкт був продовжений, сторони підписавши нову угоду про
співпрацю для подальшого оснащення онкодиспансеру механічними медичними ліжками вартістю 20 тисяч
євро.

А цьогорічна фінансова
допомога – це третій етап двосторонньої співпраці між Румунією та Україною у
галузі охорони здоров’я та прояв солідарності і підтримки України з боку Румунії
для запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

Коронавірус
у Румунії

Майже
15 тис. підтверджених випадків захворювання на Covid-19 – таким є баланс коронавірусної
епідемії у Румунії станом на суботу. Президент Клаус Йоганніс попередив, що
ситуація не покращилася і що епідемія не минула, але повторив, що після 15
травня надзвичайний стан, запроваджений у середині березня, не буде продовжений,
а перейде в режим надзвичайної ситуації. Румуни зможуть знову вільно
пересуватися, без необхідності заповнювати і мати при собі декларацію під власну
відповідальність. Знову запрацюють салони краси, стоматологічні кабінети, відкриються
музеї, але за умови дотримання «масочного режиму» та соціальної дистанції. Водночас
румуни будуть надалі зобов’язані носити захисну маску в закритих громадських
місцях, а також під час проїзду в громадському транспорті. Заходи щодо послаблення
режиму обмежень не поширюються на закриті на карантин населені пункти: місто Сучаву
(північний схід), місто Цендерей (південь) та два мікрорайони міста Бузеу
(південний схід).

Неконституційні
штрафи

Конституційний
суд Румунії, що вже багато часу перебуває під шквалом критики, залишається суперечливим арбітром. У справі за
конституційним поданням Омбудсмена, судді КСР прийшли до висновку, що штрафи, виписані
за порушення режиму карантину та самоізоляції, є неконституційними. Однак вони
не будуть скасовані автоматично, а мають бути оскаржені в суді. Прем’єр-міністр,
ліберал Людовік Орбан вважає, що унаслідок цього рішення уряд та інші органи
влади опинилися в ситуації неможливості захищати здоров’я та життя румунів. Міністр
фінансів Флорін Кицу наголосив, що роль цих штрафів полягає не в поповненні
державної казни, а в зниженні ризику поширення епідемії. Раніше, однак, його колега
по уряду, міністр внутрішніх справ Марчел Вела визнав факти зловживання поліцейських під час перевірки дотримання режиму обмеженого пересування. З моменту запровадження
надзвичайного стану загальна сума штрафів, виписаних громадянам Румунії за
порушення карантину, становить 120 мільйонів євро.

ЄСПЛ
проти КСР

Прокурор
Лаура Кодруца Кьовеші виграла справу в ЄСПЛ проти Румунії. Європейський Суд з Прав
Людини прийняв рішення на користь колишнього головного прокурора Національного
антикорупційного директорату Румунії. Кьовеші оскаржила в ЄСПЛ рішення, яким Конституційний
Суд Румунії зобов’язав президента Клауса Йоганніса підписати указ про її звільнення
до завершення законного терміну на посаді. У цій справі ЄСПЛ одноголосно встановив,
що держава порушила права Кьовеші на справедливий суд та на свободу вираження
поглядів, позбавивши її можливості оскаржити в суді рішення про свою передчасну
відставку. Лаура Кодруца Кьовеші, яка сьогодні очолює Європейську прокуратуру,
створену для боротьби з шахрайством у витраті коштів ЄС, заявила, що не вимагала
сплати фінансових компенсацій, оскільки їх мали б сплатити румунські платники
податків.

Криза після пандемії

Економіка
Румунії скоротиться на 6% у цьому році.
Принаймні це випливає з весняних оцінок Європейської Комісії. До речі
Європейський Союз переживе найбільший у своїй історії економічний спад,
європейська економіка знизиться на рекордні 7,4%. Комісар ЄС з питань
економіки Паоло Джентілоні заявив, що за попередніми оцінками дефіцит бюджету
Румунії становитиме щонайменше 8%, додавши що в цій ситуації знаходяться більшість
країн ЄС, оскільки змушені підтримувати економіку ліквідністю та захистити
робочі місця. Єврокомісар попередив, що хоча вже було вжито низку заходів, а
інші будуть вжиті найближчим часом, потрібно ще більше таких ініціатив, оскільки безробіття зросте
та зменшиться кількість робочих годин.
За даними Європейської Комісії у Румунії рівень безробіття становитиме 6,5% в
цьому році та 5,4% в наступному. Що стосується інфляції, то в цьому році вона
досягне 2,5% та зросте наступного року, також повідомляє Єврокомісія.

Братська допомога

У четвер до столиці
Республіки Молдова прибув конвой з 20 вантажівок з гуманітарною допомогою з
Румунії, що включає 500 тис. захисних масок, 50 тис. захисних комбінезонів,
ліки, які використовуються в лікуванні пацієнтів з COVID-19 та інше. Конвой
супроводжувала офіційна делегація, до складу якої входили міністр охорони
здоров’я Нелу Тетару, начальник управління з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат
та державний секретар Департаменту з питань взаємодії з Республікою Молдова Ана
Гуцу. Уряд Румунії вирішив підтримати сусідню країну в боротьбі проти епідемії
COVID-19 та надати гуманітарну допомогу на загальну суму 3,5 млн. євро. Раніше Румунія
також направила кілька десятків лікарів і медсестер, які допомагають своїм молдовським
колегам лікувати хворих на коронавірус.

Автономія під
час пандемії

Сенат Румунії,
більшістю голосів, відхилив законопроєкт про автономію угорськомовного Секейського
краю, в центрі країни. Згідно з цим суперечливим проєктом ця територія мала
стати угорською автономією з правосуб’єктністю. Раніше
законопроєкт,
ініційований народними обранцями Демократичного Союзу Угорців Румунії (ДСУР), був
прийнятий Палатою
депутатів за процедурою «мовчазного схвалення». Єдиний регіон Румунії, де угорці складають
більшість населення, Секейський край,
мав об’єднати в своєму складі нинішні повіти Ковасна і Гаргіта та частину Муреського
повіту, в тому
числі місто Муреш, мав би отримати свого президента, власні установи, в яких угорська мова мала б стати офіційною, а
також право вільно використовувати
«символіку угорської нації».П ісля цього
настала черга
Палати депутатів відхилити проєкт внесення змін до Адміністративного кодексу
Румунії, який був раніше прийнятий у Сенаті за тією ж процедурою «мовчазного схвалення». Ініційовані тим
же ДСУР, поправки надавали право використовувати мову
національних меншин в органах місцевої влади та державних установах у населених
пунктах, де національні меншини становлять не менше, ніж 20% населення, а також право вивішувати
прапор Секейського
краю на державних установах.
Президент Клаус Йоганніс піддав гострій критиці опозиційну Соціал-демократичну
партію, яка має
більшість в обох палатах парламенту, звинувативши її у пособництві ДСУР та Будапешту. Соціал-демократи
відповіли не менш гостро, а політична атмосфера знову починає
загострюватися у перспективі намічених на другу половину цього року місцевих та парламентських виборів.

Компанія Isopan Est дарує всі необхідні
матеріали для будівництва модульної лікарні, яка буде розміщена у дворі лікарні
швидкої медичної допомоги Elias в Бухаресті, де лікуватимуться пацієнти з
COVID-19, відповідаючи таким чином на заклик, який надіслала Асоціація Даруй життя компаніям приєднатися
до проекту. Згідно із прес-релізом направленим агентству
AGERPRES, Isopan Est запропонує 3850 квадратних метрів вогнестійких
сендвіч-панелей, ізоляцію з мінеральної вати та сендвіч-панелей з
пінополіуретану, Isobox. Загальна вартість матеріалів, що використовуються в будівництві
Isopan, перевищує 100 000 євро.

Ми
розуміємо і безпосередньо підтримуємо ті
ініціативи, які наразі виявляються дуже важливими. Тепер, як ніколи, нам
потрібно проявляти відповідальність та солідарність. Завдяки цьому
пожертвуванню ми приєднуємось до благородної, людської справи, яка рятує життя.
Участь у цьому проекті означає побудову якісної Румунії. Ми раді, що багато
компаній насправді виявили соціальну відповідальність перед громадою, до якої
належать. Як державна влада, так і приватне середовище докладають зусиль, щоб
мінімізувати вплив пандемії. На даний момент партнерські стосунки з приватними
ініціативами в соціальній сфері виявляються найбільш ефективними та швидко
реалізованими.Ми впевнені, що разом, відповідально
діючи, ми подолаємо ці важкі часи. І врешті-решт, не забуваймо залишатися
такими ж згуртованими та продовжувати
будувати якісну Румунію, – сказав Тоні Пера, генеральний директор Isopan
Est.

За словами Оани
Георгіу, засновниці Асоціації Даруй життя, модульна лікарня є
результатом швидкої мобілізації тих, хто зрозумів, наскільки важливо
прийти на підтримку лікарень, лікарів та пацієнтів, щоб подолати цю пандемію. Ми високо
оцінили швидку реакцію Isopan Est та оперативність, з якою вони відповіли на
наш запит, щоб гарантувати, що ми дотримуємось термінів, встановлених для побудови
лікарні, де лікуватимуться пацієнти із COVID-19. Ми сподіваємось, щой інші компанії залучаться, щоб бути з їхньою громадою , – сказала Оана
Георгіу.

У свою чергу
Кармен Ускату, засновниця Асоціації Даруй
життя, каже, що Румунії важливо збільшити можливості лікування хворих на
коронавірус та захистити тих, хто має інші патології, які вже госпіталізовані. Модульна
лікарня, яку Асоціація «Даруй життя» будує за допомогою наших донорів,
спонсорів та партнерів, робить саме це в контексті, в якому очікується
збільшення кількості випадків зараження.У цей
період # Досягаємо успіху разом, найкраще синтезує наші зусилля, волонтерів,
донорів та компаній, які беруть участь у цьому проекті, які врятують життя не
тільки під час пандемії, але й після цього, коли їй можна буде дати інше призначення, наприклад, лікарня
для лікування опіків, – додала
вона.

Isopan Est, частина
італійської групи Isopan, є лідером на ринку виробництва теплоізольованих
металевих панелей або сендвіч-панелей. Присутня в Румунії з 2006 року, Isopan
Est сприяє вдосконаленню будівельного сектору, пропонуючи рішення, що поєднують
функціональність матеріалів, стійкість процесу, безпеку користувачів та
енергоефективність будівель. Сендвіч-панелі, виготовлені компанією Isopan,
допомагають отримати необхідні кредити для сертифікації LEED (лідерство в
енергетичному та екологічному дизайні), найбільш широко використовуваного
стандарту в усьому світі для підтвердження стійкості будівель.

50% виробництва
Isopan Est залишається в Румунії, а інша половина виробництва, спрямована на проекти, розроблені в Україні, Республіці
Молдова, Болгарії, Сербії, Македонії, Боснії, Чорногорії, Словаччині та
Угорщині.

Розташований на південному заході Бухареста, мікрорайон
Фєрєнтарь став синонімом сміттєзвалища, бідності, насильства та дуже поганих умов життя.
Оскільки там живуть переважно роми цей квартал став подібним до гетто, з огляду
на те, що мешканці Фєрєнтарь дуже рідко переїжджають за реальні та символічні
межі мікрорайону, аби жити в іншому районі столиці. Отже, єдиним рішенням для цих
людей є покращення умов їх життя, чим вже більше десяти років займається
Валеріу Ніколає.

Фахівець з інформаційних технологій із досвідом роботи в США та Канаді, засновник
першого аналітичного центру з питань ромів у Румунії, член Верховного комісаріату
ООН з прав людини, регіональний директор з адвокації міжнародної благодійної
організації World
Vision Internațional та державний секретар уряду Румунії у 2016 році
Валеріу Ніколає завжди відстоював права соціально знедолених осіб. Він, ром за
національністю, народився і провів своє дитинство у подібному неблагополучному
середовищі, тому добре розуміє проблеми маргіналізації та знає, наскільки
важливо дати комусь, передусім дітям, шанс вийти з такого «гетто».

Ось чому в 2007-2008 рр. разом з іншими волонтерами
він почав працювати в одній із шкіл у Фєрєнтарь, допомагаючи учням, у першу чергу,
робити домашні завдання. «Школа знаходилася у зазначеному мікрорайоні поблизу
так званої «алеї наркотиків», де щодня можна було побачити щонайменше 40-50 осіб,
яких трясло», – каже Валеріу Ніколає. Сміття, щури, таргани, невеликі однокімнатні
квартири площею не більше 14 квадратних метрів, в яких мешкають по 5-6 осіб,
доповнюють реалії, в яких живуть ті, кому Валеріу Ніколає допомагає.

Завдяки наполегливості
та допомозі волонтерів минулого літа, щосуботи та щонеділі, діти із зазначеного
мікрорайону приходили робити уроки та займали іноді навіть п’ять класів, – пригадує
Валеріу Ніколає. «Ми допомагали їм робити домашні завдання, а також робили
багато інших речей: отримували довідки про втрату працездатності для батьків з
обмеженими можливостями, допомагали людям з проблемами здоров’я, від допомоги стоматолога
або операції на серце до лікування поліпів носа, від видалення зуба до встановлення
ортодонтичних апаратів. Ми намагалися допомогти у всьому, що було потрібно. До того майже всі діти, з якими ми працювали, часто прогулювали уроки і багато з них
збиралися не йти до школи. Урешті-решт цього не сталося і з понад ста дітей, зараз
лише двоє з них мають деякі проблеми з навчанням. Перед цим ситуація була
катастрофічною. До того більшість з них у п’ятому класі переставали ходити до
школи. На сьогодні ми маємо дітей, які йдуть до ліцею, тому ситуація набагато
краща. Ми також мали для них гарячий обід.»

Усе було добре, можливо, аж занадто добре допоки мер
5-го сектора столиці, в якому знаходиться мікрорайон Фєрєнтарь, вирішив
реалізувати власну програму допомоги у цій школі, відкликавши дозвіл на
здійснення проєкту, який ініціювали Валеріу Ніколає та його волонтери. Але
Валеріу не здався і створив Добрий дім. У будівлі поблизу його помешкання,
розташованого неподалік Фєрєнтарь, звідки дітей привозили для продовження позашкільної освіти. Завдяки
щедрості донорів та відданості волонтерів Добрий дім був відкритий лише через
місяць від його купівлі, – розповідає Валеріу Ніколає. «Ми купили й два
мікроавтобуси, а також на власних авто наших волонтерів щовихідних привозили
дітей у Добрий дім. Мало помалу у суботу та неділю у нас знову збиралося до 100
дітей, було навіть краще ніж раніше. Добрий дім – це місце, де ми можемо робити
все, що хочемо. Ми також створили чудову бібліотеку, справи йшли чудово,
оскільки багато людей зголосилося допомогти, наприклад, відомі шеф-кухарі
приходили і готували їжу для цих дітей.»

Усе йшло гладко, поки не було введено надзвичайний
стан через пандемію COVID-19, і в школах призупинили навчальний процес. Дітей
більше не можна було возити на позашкільні заняття у Доброму домі. Але навіть і
в цих умовах Валеріу Ніколає знайшов вихід із ситуації. «Діти прогресували і ми
не могли перервати навчальний процес напівдорозі. Тому я взявся встановлювати
комп’ютери та хот-споти в мікрорайоні. Ми отримали спонсорську допомогу у
вигляді карток з необмеженим доступом до Інтернету, від різних людей я зібрав
кілька старих телефонів. Нам вдалося дуже швидко налагодити весь процес, а я
повернувся до свого попереднього досвіду фахівця з інформаційних технологій і
мені вдалося встановити майже все, що потрібно було встановити. Ми встановили
комп’ютери та оснастили їх усім необхідним, навчальним програмним забезпеченням
і тепер понад 50 волонтерів щодня працюють з цими дітьми в режимі онлайн. Зараз
діти навчаються щодня, кожен у себе вдома. В Інтернеті ми постійно з ними на
зв’язку.»

У Фєрєнтарь численні обмеження та призупинення економічної
діяльності ще більше ускладнюють життя людей. Але Валеріу Ніколає та його
команда волонтерів отримують допомогу від різних компаній та роздають людям молочні
та хлібобулочні вироби, різні продукти харчування, каву, чай тощо. «Нам
вдається забезпечити продовольчі потреби. Багато людей там втратили роботу. Але
відколи почалася ізоляція, у цих сімей усе добре, нам вдається покрити їхні
потреби. Я сподіваюся, що ми зможемо продовжити це робити, але з кожним днем тамтешні
умови життя погіршуються. Хоча люди, навіть наркомани, мене добре знають, ситуація
загострюється, все частіше спостерігаються прояви насильства, оскільки
наркомани теж хочуть їсти. Вони знають, що я приходжу допомагати дітям, але їм
також потрібна їжа. Також зросла кількість випадків домашнього насильства і, на
жаль, у такі райони ніхто не приходить, щоб зупинити це явище.»

За оцінками
Валеріу Ніколає, лише в Бухаресті є кілька десятків дітей з обмеженими
можливостями, які не мають доступу до освітніх ресурсів в Інтернеті, і які в
цей період ізоляції, коли школи закриті, можуть назавжди перестати ходити до
школи.

Медичні послуги та ліки,
необхідні для лікування випадків COVID-19 та їх ускладнень, надаються всім
особам на території Румунії протягом усього періоду надзвичайного стану, передбачає урядове рішення, ухвалене в понеділок.
Нормативний акт також встановлює низку нових заходів щодо забезпечення доступу
до медичних послуг у безпечних умовах як для лікарів, так і для пацієнтів
шляхом обмеження подорожей та взаємодії з іншими людьми. Таким чином, у період
надзвичайного
стану сімейні лікарі та спеціалізовані лікарі
з клінічної амбулаторії можуть надавати віддалені консультації, яких можна отримати будь-якими засобами зв’язку, з максимальною кількістю
8 консультацій / годину, зазначається у повідомленні Національного будинку
медичного страхування.

Лікарі записують віддалені консультації у листі пацієнта та у реєстрі обстежень,
залежно від випадку, із зазначенням використовуваних засобів зв’язку та
часового інтервалу, в який вони проводились. Вони видадуть пацієнтам усі
необхідні документи в результаті медичного акту, які будуть передані їм
електронними засобами зв’язку. Сімейний лікар все ще може виписати рецепт
пацієнтам із хронічними захворюваннями зі стабільним графіком лікування,
виходячи з документів, виданих лікарями-спеціалістами, також передбачено урядовим
рішенням. Водночас, під час надзвичайного стану зобов’язання користуватися
національною медичною карткою та її замінними документами припиняється.

Прес-секретар уряду Іонель Данке заявив: Продовжується рамковий
договір на медичні послуги, укладений Національним будинком медичного
страхування, відповідно, рамковий договір, укладений на період 2018-2019 рр., і
в період надзвичайного стану. У цей період користуватися національною карткою
медичного страхування не потрібно. В основному медичні послуги, домашнє
обслуговування, медичні засоби, медикаменти та медичні вироби можуть надаватися
та підтверджуватися без підписання з національною карткою медичного
страхування. Зобов’язання, передбачені у зв’язку з цим для сімейних лікарів змінені, в тому сенсі, що більше не
обов’язково надсилати медичне страхування в межах ІТ-платформи протягом трьох
днів з дати їх надання, відповідно, виписання медичних послуг та медичних
виробів».

Уряд також схвалив збільшення на тисячу посад відділів громадського здоров’я
та служб швидкої допомоги строком на 6 місяців. Рішення приймається в контексті
розмноження випадків зараження новим коронавірусом на румунській території, що
призвело до збільшення кількості активних заходів з нагляду, раннього виявлення,
ізоляції та лікування пацієнтів.

Команда «Просто журнал» (DOR) запустила «24/7: Путівник
по життю та праці заради творчого підприємництва-2019». Останнє видання цього
путівника присвячене соціальному підприємництву і наводить 20 прикладів
асоціацій, фондів, компаній або мобільних застосунків на початку дороги,
коворкінгів та бізнесу що перетворюється.

Американська журналістка та підприємець Дженніфер Брендел
стала почесним гостем на презентації путівника DOR. Випробувавши численні
бізнес-моделі, які вже не відповідають сучасним потребам суспільства Дженніфер
Брендел вирішила запропонувати альтернативу компаніям типу «єдиноріг». Якщо остання
монополізує ринок, а прибуток та конкуренція є цінностями, що забезпечують успіх
такого бізнесу, нова модель типу «зебра» пропонує підхід, орієнтований на
людський фактор та на соціальний вплив, який може мати компанія. Розповідає Дженніфер
Брендел: «В останні роки ми писали як спосіб перетворення світу, який ми хочемо
бачити, про бажане нами підприємництво, включаючи ці наші компанії, які мають
інший набір цінностей. Ми назвали ці окреслені нами підприємства компаніями типу «зебра». На
відміну від «єдинорогів» «зебри» є тваринами реальності і мають чорні та білі
смуги. Вони можуть бути орієнтовані одночасно як на прибуток, так і на цілі. «Зебри»
існують завдяки співпраці. Ці тварини виживають у дикій природі завдяки
об’єднанню в табуни, вони добре працюють разом і не намагаються знищити одна одну.
Цей набір значень не є протилежним, але він різний. Замість експонентного зростання,
компанії «зебри» націлені на сталий розвиток. Замість монополізації ринку вони мають
на меті створення якомога більшої кількості підприємств, здатних співіснувати.
Замість гри з переможцями та переможеними ми обрали гру, в якій виграють усі. Є
можливості для співпраці, щоб кожен міг отримати достатньо.»

Цінності, запропоновані Дженніфер Брендел, стоять в
основі історій, наведених у Путівнику соціального підприємництва, складеного
командою «Просто журнал». Вплив на громаду, рівень довіри працівників, рівень
задоволеності споживачів, а також ланцюг поставок, заснований на етиці та
хорошій співпраці між партнерами, мають найбільше значення у цих ділових
прикладах, – каже координатор проекту DOR Ірина Таку. «Ми спробували знайти
людей, які мають бізнес та організації в різних містах, а також діють у різних
сферах. Ми намагалися, перш за все, зрозуміти, як соціальне підприємництво сприймається
людьми, які знають екосистему, оскільки вони працюють в організаціях, які
підтримують соціальне підприємництво, таких як Ashoka Румунія, Фонд NESsT або Social Innovation
Solutions. Нам було дуже цікаво дізнатись, що спонукає цих людей у своїй боротьбі, яку
роль вони надають собі в суспільстві та чому вони встають з ліжка вранці.»

Приклади підприємництва, наведені в путівнику DOR
включають декілька напрямків діяльності, в тому числі освіту. Альтернативні
методи виховання, відповідно до емоційних потреб дітей, були застосовані у
проєкті «Ціці-Пок», – зазначила Ірина Таку. «Серед історій, які ми
задокументували разом із командою DOR налічується й «Циці-Пок». Це бізнес, який
Мірона Пеун почала з метою зрозуміти, як вона може якнайкраще використати
емоції в навчанні дітей у віці від 3 до 8 років. Для цього вона створила
театральну виставу, в якій присутні в залі діти можуть взяти безпосередню
участь та взаємодіяти з героями. Таким чином, вони можуть краще зрозуміти такі
емоції, як співпереживання, дружба, навіть неспокій, в ранньому віці.»

Коли мова заходить про соціальне підприємництво, не можна
оминути й харчову сферу. Нові сільськогосподарські кооперативи мають намір
підтримати малі громади підприємців і водночас надати румунським споживачам
свіжі овочі. А одне кондитерське підприємство пропонує роботу жінкам з
неблагополучних сімей, – розповіла Ірина Таку. «Ми також побували в Апахіді, невеличкому
населеному пункті в Клузькому повіті, де діє сільськогосподарський кооператив Лунка
Сомешулуй Мік. Там ми зустріли менеджера з продажу Анку Марку. Від неї ми зрозуміли як працює
сучасний сільськогосподарський кооператив, який допомагає багатьом фермерам об’єднати
зусилля і співпрацювати для кращої реалізації своєї продукції, аби споживачі
мали змогу купляти овочі безпосередньо від виробників. А Сімона Кречун назвала
свій бізнес «Торт безе». Вона намагається робити добро і допомагати іншим
запрошуючи їх до колективу співробітників «Торт безе». Після трьох років
бізнесу зараз Сімона намагається знайти більш структуровані способи допомогти
своїм співробітникам жити краще.»

А в сфері архітектури путівник DOR наводить приклади проєктів,
створених людьми для людей. Ірина Таку розповідає: «В Асоціації ArhiPera ми
дізналися цікаву історію про групу архітекторів, яка займається тим, що
називається партисипативною архітектурою. Ці архітектори допомагають сім’ям з
малозабезпечених громад у кількох районах країни звести собі будинок, який вони
проектують та будують разом з цими сім’ями. FABER – це історія з Тимішоари, де
13 людей з творчих галузей об’єднали свої зусилля, щоб реабілітувати історичну
будівлю в місті, де планують створити й центр для творчих людей, бістро та
приміщення для заходів. Таким чином вони прагнуть згуртувати творчу спільноту
міста для кращої співпраці.»

Інші історії соціального підприємництва, ідеї для
соціальних підприємців на початку дороги, думки про те, що означає майбутнє для
всіх, а також інформацію про Академію творчих розумів – усе це можна знайти у
путівнику 2019 року, розробленому колективом «Просто журнал». Путівник
знаходиться у вільному доступі на веб-сайті www.dor.ro.

«Спільна операційна програма «Румунія – Україна 2014-2020»
цього року також приєднується до інших програм співпраці, профінансованих
Європейським Союзом, в рамках події, яка вже стала традиційною – День
європейської співпраці. Наші заходи сприятимуть порятунку людських життів шляхом
організації кампанії з донорства крові на всій території програми»-
повідомило Сучавське Регіональне бюро транскордонної співпраці.

«Європа за ТЕБЕ! Ти за ЖИТТЯ! Будь
ДОНОРОМ! – гасло кампанії, яка одночасно проходила в Румунії та Україні, з 18 по 20 вересня 2019 року в
центрах переливання крові основних міст Програми: Тульча, Ботошани, Сучава, Бая-Маре,
Сату-Маре (Румунія), Чернівці, Івано-Франківськ, Ужгород, Одеса (Україна).

Інгрід Букша директор Спільного технічного
секретаріату в Сучаві зазначила: «Ми відзначаємо разом з іншими країнами Європейського Союзу та програмами, що фінансуються Європейським Союзом День європейського співробітництва. Цього разу
ми подумали провести
кампанію з донорства крові, яка проходить одночасно в Румунії та Україні, на всій території
програми – тому тут мова
йде про дев’ять регіональних центрів переливання крові. Ми чекаємо на якомога
більше донорів тут у центрах переливання крові. Ми знаємо, що кров є стратегічним
резервом, і
тому будь-яка допомога, будь-яка крапка крові, насправді має значення для порятунку людських життів».

Я
вважаю, що якщо здоров’я дозволяє нам то ми повинні зробити цей людський
жест солідарності для наших ближніх, які
мають проблеми зі здоров’ям і потребують крові, – сказав префект
Ботошанського повіту Дан Шлінку, який здав кров.

А один з донорів
зазначив: «Я роблю добре людині, якій кров дуже потрібна. Я сподіваюся, що це буде
корисно людині, яка отримає кров. Це дуже хороша кампанія, адже вона допомагає людям, яким
потрібна кров.»

Лікарка Марія Пілат, директорка Центру
переливання крові в Сучаві зазнавчила, що такі донорські
акції, як і ця, щоорганізована
Сучавським регіональним бюро транскордонного
співробітництва,у прикордонних регіонах Румунії та України, спрямовані
на усвідомлення та інформування населення про
необхідність та важливість донорства крові.



«Івано-Франківськ вперше бере участь у
такому заході. І ця кампанія, що проводиться, дуже благородна і відповідає
вимогам сьогодення. Її особливістю є те, що в ній беруть участь свідомі люди», – говорить лікар-методист обласної станції переливання
крові Любов Грицишин.

Під час проведення кампанії програма
підготувала сюрпризи для донорів, а в кінці методом жеребкування, яке
відбудеться 26 вересня,
вручать головний подарунок – по одному гірському велосипеду в кожному з 9 міст
проведення кампанії.

День
європейського співробітництва відзначається щороку, починаючи з 2012 року, 21
вересня, під девізом «Біля кордонів ми розвиваємось разом!». Мета цього дня -
відзначити досягнення співробітництва між європейськими регіонами та країнами.

Як правило, коли ми говоримо про
підприємництво чи про створення нових підприємств, ми особливо зацікавлені в
діяльності, яка веде до фінансових вигод. Прибуток тут розуміється в суворо
економічних цілях. Але в останні роки інший тип підприємництва змушує
замислюватися про вигоди з соціальної точки зору: можна створити нове
підприємство, яке забезпечить професійну кваліфікацію і роботу для людей з
обмеженими можливостями. Це те, що робить Atelier Merci, соціальна
майстерня з шиття одягу, яка підтримує соціальні та медичні випадки шляхом: прийняття на
роботу та 100%-го використання прибутку для підтримки
гуманітарних справ, підтриманих асоціацією та переробкою пожертвуваних текстильних виробів.

Даніела Стайку, одна з підприємців, які відкрили цей
магазин добрих справ, як самовизначається майстерня, отримала стипендію Фулбрайта в період з 2018
по 2019 рр. З цієї нагоди Даніела Стайку поглибила свої знання для завершення докторської дисертації, присвяченої соціальному
підприємництву в текстильному секторі.Тому, можливо, вона є найбільш підходящою особою для детальної розповіді
про те, що означає
соціальне підприємництво, і як воно розвивається в Румунії. Даніела Стайку:«Поступово такі ініціативи розвинулись і в Румунії. У Бухаресті їх уже багато, є кілька в Яссах, і в Клужі.
На жаль, законодавство у цій сфері взагалі не сприяє розвитку соціального бізнесу. Ці соціальні підприємства спрямовані
на створення робочих
місць для людей ​​певних категорій, таких як жінки, які самі забезпечують свою сім’ю. Я маю на увазі людей, які не
мають професії,або які ніколи не працювали. Цих людей слід підготувати, навчити, вони повинні навчитись ходити на роботу кожен день, і в той же час цей
бізнес вступає в конкуренцію на ринку з іншим бізнесом з подібною метою. Трохи важко робити добре і мати прибутковий бізнес. У Німеччині та
Італії, наприклад, існує окреме законодавство, що дозволяє функціонувати
соціальному бізнесу саме тому, що на початку можуть виникнути фінансові проблеми. Таким чином, до
такого бізнесу слід мати певне розуміння і з фіскальної точки
зору, щоб вони могли продовжувати, рости і пізніше мати все більший соціальний вплив.»

Які типи соціальних підприємств
з’явилися в Румунії за останні роки? У сфері переробки відходів існує соціальна
майстерня у Бухаресті,
де малозабезпечені люди займаються переробкою рекламних банерів та перетворенням їх на сумки та гаманці. Крім того, через
соціальне підприємництво, була відкрита пекарня, де самотні матері з ненадійним
доходом випікають хліб. Ці підприємства, по суті, є шансом для працівників жити гідно або піти в житті кращою дорогою.
Це те, що робить майстерня Merci де працює і Даніела Стайку: «На даний момент майстерня отримує пожертвування чоловічих
сорочок, які ми пізніше перетворюємо на торбинки, так ми їх називаємо, які потім продаємо в
Інтернеті жінкам. Такий вид переробки ми практикуємо. В основному ми даємо інше життя і інше
використання існуючого продукту. Ця переробка може відбуватися різними способами, але також необхідно навчити споживача дивитися на цей вид
одягу, який вже було трохи використано».

За допомогою виховання споживач погоджується, що,
перетворюючи старі продукти на нові, економимо матеріальні
ресурси, і це може мати
позитивний вплив на навколишнє середовище. Крім того,усвідомлюється, що простягається рука допомоги тим тих, хто перебуває у
скруті. Даніела Стайку: «На даний момент у нас є тільки один
співробітник, і ми збираємося найняти ще одного. Наша майстерня є соціальною не тільки через цей компонент переробки, але й через те, що нам вдається
створити робочі місця для людей малозабезпечених категорій.Маю на увазі той факт, що у них складна сімейна
ситуація: вони мають проблеми зі здоров’ям і не можуть працювати або не мають
спеціальної підготовки. Ми робимо ці зусилля, щоб створити більше робочих місць,
необхідних для розвитку майстерні, а також надати можливість тим, хто хоче працювати з
нами. Таким чином, соціальна складова відображається як у переробці, так і у
створенні робочих місць, а також у тому, що прибутки, отримані в майстерні, йдуть на підтримку мобільного стоматологічного кабінету
і на заходи, які ми
робимо.»

Мобільний кабінет, на який
посилається Даніела Стайку це фактично, вантажівка, обладнана стоматологічними
інструментами, яка їздить до сільських районів для надання стоматологічної профілактики
та лікування дітей,
які не мають доступу до таких послуг. Як степендіантка Фулбрайта, а також завдяки її
залученню до сприяння соціальному підприємництву, Даніела Стайку була запрошена
на запуск глобальної програми підтримки
жінок-підприємців у країнах, що розвиваються – ініціатива W-GDP – програма, під патронажем Іванки Трамп. Даніела Стайку: «Мені було дуже приємно бачити
американські компанії, які обіцяють підтримати цю програму та жінок відповідних країн з різними послугами та продуктами. Таким чином, існує на громадському та приватному рівні розуміння для заохочення соціального
підприємництва та підтримки його через різні механізми, які надходять з
державних та приватних сфер. Це державно-приватне партнерство, яке підтвердило свою життєздатність. Якщо це хороша модель, її слід
проаналізувати і побачити, наскільки вона може бути застосована в Румунії. Там
уряд переконав деякі приватні компанії запропонувати деякі знижки і послуги для
цих майбутніх соціальних підприємств, оскільки вони зрозуміли, що їх трохи
важче почати і підтримувати, ніж виключно комерційні. Для того, щоб добре
продукувати, потрібні неабиякі зусилля, хоча б на початку.»

Малі та середні підприємства з
фінансовими труднощами, а також студенти з Румунії, які бажають продовжити
навчання за кордоном, отримають європейські кошти на суму 170 мільйонів євро. У зв’язку з
цим у середу було підписано чотири угоди, за якими Європейський інвестиційний
фонд (ЄІФ) виділяє кошти для деяких румунських банків. На практиці вони є
гарантійними угодами, і ЄIФ бере на себе частину ризиків. Частина цих коштів буде спрямована на підтримку студентів,
які бажають здобути ступінь магістра в інших країнах Європейського Союзу.

Таким чином, в рамках гарантійного
фонду Erasmus Plus у розмірі 4,5 млн. євро, близько 450 студентів отримають вигідний кредит
для навчання в іншій країні ЄС, а також в Ісландії, Ліхтенштейні, Північній
Македонії, Норвегії та Туреччині. Керівник представництва Європейської Комісії в Бухаресті Анджела Крістя, яка взяла участь у церемонії
підписання, вважає, що побоювання румунів, пов’язаних з Європейським Союзом,
підживлюються страхом перед невідомим, і найкращим способом позбутися від цієї
нетерпимості є безпосередній контакт з іншими європейськими країнами:

«Чим більше ми маємо програм, які допомагають громадянам Європейського Союзу йти жити в іншій країні, тим
більше у нас толерантніші і відкриті до співпраці суспільства. І саме це ми хочемо, особливо в цей
період, коли вирішується майбутнє Європейського
Союзу. Тому ці угоди, які, на перший погляд, є більш-менш
звичайними фінансовими операціями, їх
ставка набагато більша. Європейський фонд
стратегічних інвестицій
є головним компонентом Плану інвестицій для Європи, так званий План Юнкера.»

За словами Анджели Крістя, у більш розвинутих країнах цей план
прискорив темпи, для яких фінансові інструменти не були викликом, але в Румунії
вже існує 29 проектів, які фінансуються за цим планом. Це 16 великих інфраструктурних
проектів і 13 угод сприяння доступудо фінансування для малих і середніх підприємств. Анджела Крістя також заявила, що на
основі угод, укладених у середу, 3000 МСП отримають підтримку для доступу до
фінансування.

Особливо це стосується тих проектів, де
ми знаємо, що банки, фінансові установи думають двічі, три або чотири рази
перед наданням кредиту, тому що вони можуть вважати,
що проекти мають більш високий ризик, а ми на рівні
Європейського Союзу, через план Юнкера, взяли на себе
зобов’язання покрити цю частину ризику», – додала Анджела Крістя.

Квітень приходить з гарними новинами
для дітей Румунії, яким з цього місяця збільшили допомогу. Бухарестський парламент проголосував на початку
лютого збільшення допомоги з 84 (близько 18 євро) до 150 леїв (близько 32 євро) для
дітей віком від 2 до 18 років, а також для молодих людей, яким
сповнилось 18 років і продовжують навчання до його
завершення. Допомога також збільшуються з 200 леїв (близько 42 євро) до 300 леїв
(близько 63 євро) дітям до двох років, таку ж суму надають дітям-інвалідам до 3 років.
Рішення має місце після внесення зміни до закону про бюджет 2019 року, поданої головною опозиційною НЛП.

Міністр праці Маріус Будий пояснює: Термінова
постанова уряду щодо
збільшення допомоги дітямнабула чинності. Нові надбавки для дітей
становитимуть 150 та 300 леїв. 3,6 мільйона дітей отримають більше
грошей.»

Міністр також повідомив, що всі
пенсії будуть виплачуватися з 1 по 15 квітня, перед великодніми святами. Маріус
Будий також заявив в
інтерв’ю Радіо Румунія, що процес перерахунку відбувається за графіком. Йдеться про людей, які працювали в I і II-ій
робочих групах, тобто
колишні співробітники авіації, металургії, гірничодобувної промисловості,
буріння, нафти і газу, судноплавства. Знову деталі подає Маріус Будий: Цей процес триватиме до 30 вересня, як це передбачено
законом.100 000
пенсіонерів отримають підвищені пенсії. І, звичайно, з 1 вересня вартість пенсійного пункту збільшиться для
всіх 5 мільйонів пенсіонерів, з 1100 до 1265, тобто підвищення на 15 відсотків».

Не всі схвалюють ці
рішення. Колишній
соціал-демократ Віктор Понта, лідер Про-Румунія, відносно нова партія, звертає увагу на той факт, що 3 млрд.
євро позики, яку
нещодавно залучив уряд призначені для поточних витрат, а не для великих
інвестицій. Віктор Понта: Ми заплатимо по кредиту 2,2 мільярди відсотків.
Як відомо, 3 мільярди – це поточні витрати. Тобто, пенсії, заробітна плата,
нічого за ними не залишиться!»

Залишається
тільки борг на рівні 5,2
млрд євро,який всі ми повинні заплатити, стверджує
Понта.