Tag: допомога

Рішення
Австрійської
влади привести від 1 січня поточного року обсяг грошової допомоги для дітей працівників, які працюють в Австрії, але приїхали з інших країн ЄС, у
відповідність до рівня життя країни, у якій проживають діти, викликало реакції
в тих країнах, де цей захід
призвів до скорочення цієї допомоги.
Серед них налічується й
Румунія, де індексація становить 0,484, коефіцієнт, що представляє різницю між рівнем цін у цих двох країнах, розрахований за європейським показником. Точніше, допомоги для дітей будуть вдвічі скорочені.

Ця індексація не поважає принцип рівності й недискримінації, загальні
цінності, на
яких ґрунтується Євросоюз, а
також принцип «Єдності
в різноманітності», на
якому розвинувся європейський
проект, – заявила у
Бухаресті міністр з питань румунів
звідусіль Наталія-Елена
Інтотеро.

Міністр Наталія-Елена Інтотеро ствердила, що ситуацію румунів,
які страждають внаслідок впровадження вищезгаданого закону, вважають
пріоритетною, підкреслюючи, що цей закон стосується не тільки громадян
Румунії, а питання має вирішуватися на європейському рівні.Бухарест вважає, що якщо румуни вносять свій вклад у національну систему
соціального забезпечення держав
де вони працюють, вони можуть розраховувати на ті ж переваги. Індексація грошової допомоги дітям-нерезидентів працівників в Австрії є дискримінаційною, а уряд Румунії розглядає можливість
звернутися в Європейський Суд, -
заявив міністр
закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану.

У свою чергу, міністр праці Маріус
Будей у інтерв’ю Радіо
Румунія сказав: Румунія вважає, що для всіх європейських робітники мають бути рівні умови в усіх країнах-членах
ЄС, де вони працюють відповідно
до принципу свободи пересування, який є фундаментальним для єдиного ринку. Таким чином, Румунія виступає проти
будь-якої ініціативи, яка може ставити під загрозу принцип рівності щодо
вільного руху працівників та прав, що випливають з рівних внесків, сплачених
румунськими працівниками в державах-членах, та вживатиме заходів для вирішення
цієї проблеми. Крім того, я провів дискусію з Комісаром ЄС з питань працевлаштування
пані Маріаною Тіссен, яка поділяє позицією
Румунії стосовно цього питання.

До речі, Європейська Комісія уточнила, що буде уважно
аналізувати закон прийнятий Австрією з огляду на його
сумісність із законодавством ЄС. Між часом, речник Єврокомісії нагадала, що позиція Брюсселя добре відома
– індексація сімейних виплат не відповідає законодавству ЄС. У першому своєму
виступі, австрійський міністр у справах
сім’ї та молоді відкинув критику Бухареста, заявивши, що Румунія, яка тепер
головує у Раді Європейського Союзу, повинна мати нейтральну позицію.

Це правда, – стверджує університетський професор Юліан Кіфу, але за столом переговорів Румунія, як і будь-яка інша держава, має свою
точку зору. З іншого боку, питання соціальних пільг обговорювалося у
Великобританії й під час кампанії референдуму про Брекзит, – нагадує професор Юліан
Кіфу: У той період, Партія незалежності Великої Британії з Найджелом Фаражем,
висунула такого роду питання. До цієї абераційної ідеї долучилися й деякі консерватори,
наприклад Боріс Джонсон – у той час, мер Лондона, але який між часом відмовився
та став політиком. І з тих пір велися дебати на рівні Європейської Комісії, і Велика Британія дізналася про це, всім іншим державам, в тому числі Австрії, відомий
той факт, що замінити ці соціальні пільги, грошові допомоги та податки неможливо
шляхом дискримінації між громадянами-резидентами та європейськими громадянами
та у залежності від країни походження. Отже, речі відносно ясні. Коли схвалюється
закон, який порушує правила Європейського законодавства, тоді проти відповідної країни
розпочато процедуру притягнення до відповідальності, а потім, якщо держава не бажає вносити поправки до закону
упродовж виділеного її терміну з боку Європейської Комісії, яка є захисником договорів,
в тому числі європейських угод – тоді, після цих кроків, Європейська Комісія
подає до Європейського Суду скаргу проти цієї держави.

На думку професора Юліана Кіфу, якщо речі прямуватимуть у цьому напрямку, процедура буде проходити досить швидко таким чином, щоб не повстало питання надмірної затримки санкціонування такого закону, який є явно
дискримінаційним на європейському рівні, повністю антиєвропейським. Зазвичай,
судовий розгляд справи відбувається швидше, кілька місяців до півтора року до прийняття остаточного рішення. Рішення, якого має дотримуватися держава, та внести зміни до
власного законодавства, щоб відповідало європейським правилам, які вона
взяла на себе, коли стала членом Європейського Союзу.

Напередодні і під час зимових свят, коли розслабленість і радість традиційно поєднуються зі щедрістю, мало забезпечені люди не забуваються. Особливо в Румунії є ще багато людей на межі бідності або навіть бідні. Згідно зі статистикою, підготовленою Соціальним монітором, проектом Фонду Фрідріха Еберта в Румунії, більше 1,5 мільйонів людей заробляють менше 3 євро на день. Ці показники ставлять нас на перше місце серед європейців, що у найбільш вразливих ситуаціях: доходи 10% найбідніших румунів в 10 разів менші, ніж 10% найбідніших європейців. У селі існують навіть цілі громади з численними вразливостями, як це виявив Фонд World Vision в Румунії через соціологічне дослідження Добробут дитини на селі.

Пояснює Оана Шербан, директор зі спілкування Фонду World Vision: «Є проблеми всіх видів, є серйозні проблеми що стосуються невідвідування школи, тому що ці діти не мають достатньо фінансових ресурсів для того, щоб ходити до школи, або ж у них немає нікого, хто б підтримував їх морально, а не тільки матеріально, бо не мають, що взути або одягнути. Крім невідвідування школи існують й інші види проблем: відсутність можливостей для дорослих. Батьки цих дітей не знаходять роботу в країні. Ось чому деякі з них виїжджають за кордон працювати там, а інші – працюють тимчасово, однак за невеликі гроші. В умовах, коли люди в селі мають багато дітей, дуже важко забезпечити їх належно.»

Таким чином, в селі кожна 11 дитина лягає спати голодною. Серед наслідків є відмова від школи, що становить 19% всіх румунських учнів. 74% тих, хто не ходить до школи, походять із села. Якраз тому благодійні організації, такі як World Vision, спрямовують свої проекти на запобігання цьому явищу, що походить від бідності. Один з проектів називається «Хліб і завтра». Оана Шербан розповідає: Хліб і завтра – це програма, за допомогою якої ми намагаємося зменшити величезну кількість учнів, котрі не відвідують школу. Завдяки цій програмі ми пропонуємо теплу їжу в школі і дві години допомоги виконати домашнє завдання. До програми залучено понад 1250 дітей з трьох повітів (Долж, Вилча і Васлуй). На початку року ми збираємося розширити цю програму і на громаду, що у повіті Клуж. Ми запровадили цю програму два роки тому, якраз тому, що дізналися, що досі є проблеми з годуванням дітей в селі. Діти не їдять, або їдять погано і мало. І гарячу страву, яку ми запропонували, добре прийняли і діти, і вчителі. Вони намагаються ходити до школи, і добре інтегровані. Вони щасливіші в школі.»

Ця програма приєдналася в останні роки до 10-річного проекту для учнів ліцеїв під назвою Я хочу в 9-ий клас, як розповідає нам Оана Шербан: «Ми в основному пропонуємо стипендії дітям, які походять з дуже бідних сімей, але які хочуть вчитися. Ми пропонуємо їм допомогу, яка не є лише грошовою. Частина грошей йде їм, які б вони самі витрачали, а решта йде на інші заходи, що проводяться в рамках проекту. Крім підтримки, яку вони отримують для реквізитів, проживання або транспорту, існує також компонент, який допомагає їм стати більш незалежними. Дитині нелегко переїхати з села в місто, щоб вчитися в ліцеї. Ми організовуємо для них різноманітні соціальні заходи, а також пропонуємо їм допомогти виконати домашнє завдання. Це складна програма, і для кожного учня існує індивідуальний план втручання. Ми не діємо однаково зі всіма. За ці 10 років у нас було 1395 випускників ліцею. 74% наших випускників по всій країні склали іспит на атестат зрілості. І 260 закінчили факультет. Вони підтримуються окремими донорами та через партнерство з різними компаніями.»

І тому, що зима приходить зі своїми специфічними проблемами, що додаються до тих, що вже обтяжують дітей, нещодавно була запущена сезонна кампанія пожертвування взуття. У бідних сільських громадах, взимку діти не мають що взувати, констатувала Оана Шербан: «Це сумна реальність, але це правда. Часто одну і ту ж пару чобіт взувають кілька дітей, щоб вийти з дому або йти до школи. Ось чому ми хотіли щось зробити. Ми збираємо гроші, щоб купити взуття для всіх дітей у громадах, де ми працюємо. Є близько 14 500 дітей. Як їх можна підтримувати? Через SMS-пожертви на 4 євро. Це кампанія, яку ми придумали, розрахована тривати до кінця січня.»

Однак для того, щоб поліпшити життя цих людей у довгостроковій перспективі, потрібна постійна та систематична допомога.

Нещодавно, у румунському просторі, але і в сусідній Республіці Молдова, появилися інформації, згідно з якими критичні висновки
стосовно Республіки Молдова мали бути ухвалені, у Брюсселі, головами
міністерств закордонних справ держав-членів ЄС під час засідання Ради ЄС із закордонних справ.
Радіо
Вільна Європа / Радіо Свобода, цитовані Agerpres, стверджують, що в документі зазначено, що розвиток подій у Республіці Молдова з лютого поточного року
викликали
серйозні побоювання щодо виконання
Кишиневом своїх зобов’язань
стосовно демократичних принципів, верховенства закону та дотримання прав людини.

У документі також зазначено, що міністри закордонних справ держав-членів ЄС очікують проведення парламентських виборів,
запланованих на лютий 2019 року, відповідно до міжнародних стандартів та закликали молдовську владу
забезпечити всім кандидатам рівні можливості
та
доступ до засобів масової інформації, а також забезпечити наявність відповідної кількості виборчих дільниць, як всередині країни, так і
за кордоном.

Міністерство закордонних справ у Бухаресті роз’яснило! Румунія далі підтримуватиме європейський шлях Республіки Молдова та
сприятиме необхідності здійснення реформ, які Кишинів взяв на себе у відносинах з Європейським Союзом. До речі – зазначає дипломатія в Бухаресті – Румунія, як держава-член
Європейського Союзу, повністю налаштована на сприяння спільній політиці Євросоюзу у відносинах з Республікою Молдова, приділяючись своїм власним досвідом та проектами
допомоги у процесі консолідації політичної асоціації та економічної інтеграції між Європейським Союзом та Республікою Молдова.

Слід нагадати, в цьому контексті, що підтримка Румунії для
того, щоб критичний звіт міністрів закордонних справ держав-членів ЄС не був
прийнятий, має місце після того як наприкінці листопада Європейська комісія вже
вирішила скоротити фінансову допомогу для Республіки Молдови на понад 22
мільйони доларів щорічно як для 2017 року, так й для 2018 року, на тлі занепокоєння з приводу
верховенства права та порушення демократичних норм. Єврокомісія також
призупинила програму макрофінансової допомоги в розмірі 113 мільйонів доларів доти,
доки не буде ухвалено інше рішення.

На думку Бухареста, Європейський Союз повинен проводити зважену,
послідовну і прагматичну політику щодо країн-сусідів, на основі постійного і змістовного діалогу між офіційними особами Брюсселя та владою Республіки
Молдова. Незважаючи на наявність угоди про відносини з Республікою Молдовою на
рівні держав-членів Європейського Союзу щодо визначення найбільш ефективних
способів дій, можуть з’явитися деякі нюанси щодо підходу. Отже, Румунія вважає,
що наразі не виконані всі умови для прийняття
висновків Ради ЄС із
закордонних справ стосовно Республіки Молдова.

У 2014 році, Республіка Молдова одностайно вважалася премійованою державою Східного партнерства – програми, за допомогою якої
Європейський Союз прагне пропагувати цінності демократії та
процвітання в колишньому радянському просторі, який також включає Вірменію, Азербайджан, Білорусь, Грузію та Україну.
Разом з Тбілісі та Києвом, Кишинів підписав, тоді, угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Брюсселем, легітимізувавши заявлені
амбіції європейської інтеграції. Однак, пізніше,ситуація змінилася в малій румуномовній республіці, а тон європейських партнерів на
адресу тамтешньої влади став дедалі серйозним.

Після повторних попереджень, Брюссель офіційно оголосив, у вівторок, що
через відхилення від демократії, він призупинить макрофінансову допомогу на 100 мільйонів євро для Республіки Молдова. Голова Представництва Європейської Комісії в Кишиневі Пітер Мігалко
зазначив, що минулого року Кишинів займав важливе місце в порядку
денному ЄС, у виключно негативному контексті. Він згадав, у цьому сенсі, про дві резолюції Європейського парламенту, висновки лютневої Ради з
питань зовнішніх відносин та занепокоєння, які неодноразово висловлювали
високопосадовці ЄС.

Він додав, що Європейський Союз очікує конкретних результатів у
боротьбі з корупцією на високому рівні, а також покарання винуватих за банківське шахрайство на суму 1
мільярд доларів. На думку європейського дипломата, якого цитують
кореспонденти Радіо Румунія в Кишиневі, інший критичний момент відбувся влітку, коли
Суд Кишинева оголосив недійсними вибори мера
Кишинева, на яких переміг голова проєвропейської Платформи
Гідність і правда Андрій Нестасе.

У висновок сказав Пітер Мігалко: Європейський Союз залишається прихильним зобов’язанню щодо політичної асоціації та європейської інтеграції Р. Молдови.
Ми очікуємо на те, що молдовська влада поважатиме свої зобов’язання
та основи наших відносин, особливо в галузі демократії та верховенства права.
Коли ми не бачимо прогресу та достатньо політичного бажання бачити реальні
результати, тоді ЄС застосовує суворі умови щодо надання допомоги.

Душ тим більш холодний, чим результати останнього опитування
показують, що 48% опитаних вважають, що Республіка Молдова повинна вступити в Європейський Союз, і лише
37% вважають цю країну
частиною Євразійського союзу, в якому домінує Росія. Вирішальними для політичної та геополітичної долі республіки будуть, за
прогнозами аналітиків, парламентські вибори, заплановані на 24 лютого 2019 року.

Колись, Молдову вважали преміанткою Східного партнерства, програми, за допомогою якої Європейський
Союз прагне поширювати демократію і процвітання в країнах колишнього радянського простору, який включає також Грузію, Україну, Вірменію,
Азербайджан і Білорусь. Кишинів, разом з Тбілісі та Києвом, чотири роки тому
підписав з Брюсселем угоди про
асоціацію та вільну торгівлю, важливий крок
на шляху до європейської інтеграції. Проте з часом оцінка європейських установ стала більш суворою. У вівторок, Комітет
закордонних справ Європейського парламенту схвалив проект звіту про застосування Угоди про асоціацію з Республікою Молдова, і в цьому документі висловлюється
занепокоєння з приводу погіршення стану дотримання демократичних цінностей.

Як застерігали
й фахівці
Венеціанської комісії, прийняття змішаної системи голосування на парламентських
виборах наступного року, коли половина депутатів буде обрана по списках, а інша половина по
одномандатним округам, є вигідною так званим великим
партіям – тобто Демократичній партії, прозахідній, та правлячій Соціалістичній партії, президента Ігоря Додона. Відхиленням від стандартів
демократії є й скасування червневих виборів до кишинівської мерії. Їх переможець,
колишній громадянський активіст та один із лідерів проєвропейської опозиції
Андрій Настасе, був визнаний винним у порушенні Виборчого кодексу, оскільки він
закликав громадян голосувати в день виборів.

Сам прем’єр-міністр Павел Філіп тоді визнав, що рішення суду
ставить багато запитань і що виникають різні спекуляції, які не є на користь нинішньому урядуванню. Із сусідньої Румунії, яка
завжди підтримувала прагнення Кишинева до інтеграції, міністр закордонних справ
Теодор Мелешкану
попередив, що рішення це
може вплинути на стабільність республіки.

Посли європейських країн, з іншого
боку, оцінили, що рішення скасувати голосування
та спосіб прийняття цього
рішення позбавляє права кишинівських громадян мати демократично обраного мера. І Єврокомісія оголосила, що до коли
не будуть виконані політичні умови, пов’язані з
демократією, верховенством права та правами людини, виплату першого
траншу макрофінансової
допомоги у розмірі 100 млн. євро Молдові буде припинено. У доповіді Комітету із закордонних
справ Європейського парламенту також засуджується тиск на лідерів опозиції,
відсутність незалежності судової влади та монополія влади над засобами масової
інформації.

Оглядач Йон Теберце, цитований
кореспондентами Радіо Румунія, зазначає, що відносини Кишинева з Брюсселем погіршуються,
і висловив побоювання що, крім припинення макрофінансової допомоги, існує ризик
повернення до візового режиму для громадян Республіки Молдови, які подорожують
до Європейського Союзу.

Ферентарь – найбідніший і найбільш проблемний район Бухареста. Він відомий за домашнє насильство, проституцію, споживання наркотиків та торгівлю людьми, бідність та неграмотність. Які шанси на нормальне життя для дітей, народжених і вихованих тут? У районі Ферентарь є кілька соціальних проектів для підтримки цих дітей, а також дорослих ромів, які тут живуть.

Йонуц Опря за професією актор. Шість років тому він почав викладати театр як волонтер в Альтернативному навчально-виховному клубі, програма Центру політики Неурядової організації з питань ромів та меншин. Клуб був створений для дітей з ризиковими ситуаціями, що живуть у зонах гетто району Ферентарь. Потрапивши випадково до цієї програми, Йонуцу Опря з часом вдалося подолати культурні різниці та наблизитися до цих дітей, для яких театр став формою терапії: Я прийшов з власними цінностями, знаннями та моєю освітою, і потрапив до місця, де мої цінності були не дуже життєздатними. Тут світ дещо іншим з цієї точки зору. З середовища, з якого вони приходять, освіта вважається чимось добрим, звичайним, яку повинні мати якомога більше. Але у цьому напрямку треба докладати значних зусиль, щоб переконати як дітей, з якими працюєш, так і їхніх батьків, що освіта може бути способом і рішенням вийти з важкої ситуації. Чесно кажучи, я не знаю, чи переконав їх. Все що я можу зробити, це щодня приходити і казати те ж саме. І наполягати. Ніхто не гарантує мені ніякого успіху, ніхто не гарантує, що я щось змінив».

І все-таки успіх уже помітний, і підтвердження роботи Йонуца починають надходити: Одним з моїх найбільших задоволень є Ніколета. З самого початку я помітив у ній ставлення до життя, до мене та роботи з театром, і я подумав, що вона може бути лідером. Я бачив, як інші відносяться до неї, як вона відноситься до інших. Вона дає мені найбільші надії, тому що вона почала писати, вона інформується, пише музику, вже почала писати п’єсу … І вона лише один приклад. У групі ще є хлопці, які після кількох років починають проявляти різні навички та мати своє місце в театральній трупі. Один з них виконує роботу технічного режисера, інший займається афішами та зображеннями, інший відповідає за репетиційну дисципліну … Кожен виявляє роль в трупі. І це змушує мене рухатися далі».

Ніколеті Гіце, один з найбільших успіхів Іонуца Опря, 18 років і вона почала відвідувати уроки театру, ще до приходу Йонуца в Ферентарь. Змалку вона відчувала, що театр є її пристрастю, і вона вже продемонструвала, наскільки вона талановита. Вона мала дуже важке дитинство, і працює від 15 років: Тепер я можу сказати, що я у деякій мірі досягла своєї мети, тому що я багато розвинулася. Від тієї нещасної дитини, яку ніхто не любив, і яка нікого не любила, Я добилася того, щоб мати друзів, знайомих, щоб мене всюди з радістю зустрічали. А тепер і я люблю людей! Це повна зміна. І я можу сказати, що коли я бачу, що Йонуц пишається мною, то і я також буду пишатись собою. Якщо Йонуц наполягав майже три, чотири місяці, щоб я почала писати історії, нарешті я згодилась, і побачила, що саме так я висловлююсь. Часто, є деякі історії, які я пишу, і розміщую їх на Facebook , а деякі я пишу тільки для себе пишу, щоб розповісти про свої проблеми, про те, що, на мою думку змінилося, про мої розчарування … Крім того, я захоплююсь музикою, і я хотіла б піти в музично-театральну сферу».

Данієлі Влесчану 34 роки, вона має троє дітей. Вона народилась і виросла у Ферентарь. Вона більше восьми років, допомагає тим, хто цього потребує, і в червні 2016 року вона допомогла створити в цьому районі громадський центр, який, звичайно, відкритий для всієї громади. Тут з дітьми вона займається рекреаційною діяльністю, допомагає їм писати домашнє завдання, організовує урочистості, збирає пожертвування … Тепер вона хоче зібрати гроші, щоб піти з дітьми до літнього табору. Вона працює з приблизно 25 дітьми, більшість з них у віці від 6 до 12 років. Вона має намір піти з ними до кінця, тобто побачити їх, якщо можливо, в середній школі, або в коледжі.

І дорослі приходять в громадський центр. Багато з них не мають ніяких документів або їхні діти споживають наркотики. Основна проблема? Звичайно, бідність. Данієла Влесчану: «Через бідність не мають медичного страхування, не можуть йти до лікаря, не можуть лягти в лікарню. Вони не мають ніякого доходу. І хворі, і бідні … Я ніколи не піду з району Ферентарь, але я так думаю, що трохи, кожен з нас може зробити. Ми допомагаємо комусь зробити документи, або надходить допомога з проектів інших організацій … Тепер, п’ять літніх осіб отримують їжу один раз в тиждень від іншої організації. Хоча б тільки … Ми знаємо, що кожного тижня хтось йде і несе їм істик, що вистачає на кілька днів. Дехто не має свідоцтва про народження, і ми можемо допомогти їм зробити свідоцтво, внутрішній паспорт, і вони можуть піти взяти медичну допомогу, пенсію … ».

Також від Данієли ми дізнались, що останнім часом в районі Ферентарь працюють кілька неурядових організацій, як з консультування споживачів, так і з одержання документів, що посвідчують особу. Чому в Фернантарь треба щось змінювати? Я навіть не знаю, з чого почати … Робота дуже важлива, щоб люди мали з чого жити. Потрібні краще оснащені школи, щоб не падала стеля на дітей. У нас є кілька навчальних закладів, але які знаходяться на рівні … району Ферентарь. Діти приходять в школу, але вони, здається, не вчаться багато. Я думаю, що існує потреба більш підготовлених викладачів. Потрібні поліклініки … не кажучи вже про лікарні в Ферентарь, це вже занадто багато ».

Румунія
зажадала грошей від Європейського Союзу для фермерів, постраждалих від
африканської чуми свиней. Запит був зроблений, у вівторок, міністром сільського господарства Петром Дая на зустрічі в Брюсселі з його колегами з країн ЄС. За словами офіційного представника
Бухареста, 12 міністрів підтримали ситуацію в Румунії. Гроші мають покрити прямі втрати, понесені фермерами через поголівне знищення свиней, витрати
зареєстровані в результаті припинення виробництва свинини, а також витрати
генеровані падінням цін на свинину в постраждалих районах. Допомога буде покривати також витрати, пов’язані з дезінфекцією та знищенням кормів, говориться в прес-релізі міністерства сільського господарства.

Так
само, міністерство уточнило, що Румунія продовжує вживати заходів для обмеження
спалахів інших вогнищ африканської чуми свиней. На даний момент, більшість з
них локалізовано біля кордону з Україною. Страждають від цього, в основному, північно-західні
та південно-східні повіти Румунії – Сату-Маре і Тулча. Вогнища однак з’явився і
в Констанці та Бреїлі (південний-схід), так і в Прахові (південь) та Біхорі
(північний-захід). Загальна кількість спалахів перевищила 300. Поголівне
знищення свиней безкровним методом, а також ліквідація всіх тварин у радіусі 10
кілометрів від нього триває надалі, а групи фахівців Національного санітарно-ветеринарного
управління вживають заходів, щоб уникнути поширення вірусу. Представники
свинокомплексів стверджують, що ситуація є дуже серйозною, оскільки вона
впливає на торгівлю свининою по всій країні.

Йоан
Ладоші, голова Асоціації виробників свинини, заявив нашій радіостанції, що
існує ризик настання кризи на профільному ринку. Йоан Ладоші: Якщо ця
ситуація не буде вирішена за дуже короткий період, ми вважаємо, що це призведе
до настання кризи, і ця криза може бути серйозною. Вся торгівля живими
тваринами та свининою буде заблокована по всій країні. У замороженому м’ясі вірус
триває три роки, тому це велика проблема, пов’язана не тільки з ризиком для
здоров’я людини, бо людина не заразиться цією хворобою, а пов’язана з розповсюдженням
вірусу.

Можливо,
найбільш постраждалим від поширення африканської чуми свиней є повіт
Тулча. Місцеві представники влади пояснили,
що більшість спалахів походять з
району Дунаю, біля кордону з Україною, і поширилися у
вигляді віяла до центру повіту. Економічні збитки є значними. В одному свинокомплексі, в якому налічувалося 50 тисяч свиней, було забито майже половину. Операція, обов’язкова, ставить під сумнів
продовження діяльності в цьому комплексі, звідки майже половину працівників було вже
звільнено. Головними винуватцями поширення вірусу є дикі свині, але мисливці
стверджують, що в даний момент полювання на кабанів не є
доречним, тому що налякані кабани можуть поширювати цю хворобу і на інші території.

Протягом майже трьох десятиліть, відколи Кишинів проголосив свою незалежність від Москви, Бухарест є найбільш твердим і енергійним захисником суверенітету та територіальної цілісності Республіки Молдова. І майже десять років він рішуче заохочує її європейські прагнення. Невипадково, в понеділок в Брюсселі міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану очолив засідання Групи з європейських дій Республіки Молдова, організована в кулуарах засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ.

Неформальний міністерський механізм, започаткований у січні 2010 року, також за ініціативою Румунії та підтримки Франції Група проаналізувала європейський шлях Кишинева, зосереджуючи увагу на процесі реформ та пріоритетних діях в контексті імплементації Угоди про асоціацію між Республікою Молдова та ЄС. Мелешкану висловився за тверду підтримку європейських цілей Республіки Молдова державами-членами та інститутами ЄС. Тому що, за його словами, крім прогресу, досягнутого у багатьох сферах, необхідні додаткові зусилля. Румунський міністр повідомив, що виконавчий орган ЄС виділить Р. Молдова уже з квітня кошти, щоб забезпечити її економічну макростабільність, і заявив – виключно для Радіо Румунія – що це є визнанням реформ, проведених прозахідним урядом в Кишиневі.

Глава дипломатії в Бухаресті додав, що один з висновків Ради стосувався свободи преси в Республіці Молдова, з огляду на те, що кишинівська влада стурбована впливом російських ЗМІ: Рекомендація полягала у забезпеченні свободи мас-медіа, і в той же час знайти способи заохотити і усвідомити про важливість просування справжніх новин, а не підроблених. І, перш за все, збільшення стійкості державних установ, коли різні канали використовуються для поширення часто неправдивих новин та посилань на відносини між Р. Молдова та ЄС.

Заяви Теодора Мелешкану стосуються нового закону про аудіовізуал в Республіці Молдова, так званий антипропагандистський закон, який обмежує трансляцію російських телеканалів. Ані цензура, ані обмеження свободи вираження поглядів, на думку експертів, закон обмежує лише хвилю антизахідної пропаганди і, зокрема, антирумунську пропаганду, що виливається на медіаринок в Кишиневі і приносить наклепи та апокаліптичні чутки. Аналітики відзначають, що ставка цієї медіаї кампанії є як виборчою, так і геополітичною. Тому що під час парламентських виборів служить лише соціалістичній партії проросійського президента Ігоря Додона, який відкрито закликає відмовитися від європейського шляху та повернення республіки до орбіти Москви.

На підставі договору між Румунією та Антантою укладеного в серпні 1916 року, російська армія взяла на себе зобов’язання підтримати фронт на південь і схід від Карпат. У кампанії 1916 російські військові командири не дотримались свого слова, і війна була катастрофою. Російський корпус під командуванням генерала Андрія Медардовича Зайончковського прийшов на підтримку румунської армії у битві, яка була спрямована на захист Бухареста, 30 листопада 1916 року. Але його нерішучість не може допомогти зупинити наступ Центральних держав і зайняття столиці. Інший російський військовий корпус з Добруджі був відправлений пізніше на фронт, але не міг справитись з німецько-болгарськими атаками з півдня.

Внаслідок підтримки в 1917 році, що надійшла від французької армії, румунська армія підкріпилась і змогла зупинити німецький наступ. Присутність східного військового союзника в Молдові, де перебувала влада Румунії, збільшилась. Якщо в 1916 році в Румунії було 50 000 військовослужбовців, в 1917 році росіяни відправили 1 мільйон військових, які воювали пліч-о-пліч з 400.000 румунськими військовими. З вагомою російською допомогою, що покривала близько 80% фронту, наступ армій Центральних держав було зупинено.

Російська військова присутність в Румунії, яка, нарешті, була помітна та з позитивними наслідками, була така, якою важко було управляти. Вона перетворилась, після більшовицької революції, восени 1917 року, на одну з головних причин розвалу всього східного фронту. Також вона була найнебезпечнішим джерелом нестабільності для Румунії. Імідж росіян в Румунії, однак, був негативним, чому сприяла і війна 1877-1878 рр. Присутність російських військ у період з 1916 по 1918 рр. підтвердила румунам, те що вони знали з розповідей своїх предків.

Константіну Мойчану було 5 років, в 1917 році. В інтерв’ю записаному Центром усної історії Румунського радіо, у 2000 році, він розповів про поведінку деяких російських солдатів, коли вони прибули в його село: У певний момент прийшли в наше село російські війська. Розповсюдилась чутка, що російські військовослужбовці п’яниці та скандальники. Мої батьки були багаті люди, мали льох з бочками вина та горілки зі слив. І в один прекрасний день, я пам’ятаю, що мої батьки, з іншими людьми, через повідомлення, що прийдуть росіяни, вони винесли винні бочки у подвір’я і вилили вино. Вони вилили вино бо не було ніде його сховати. Вилили і горілку. І коли прийшли росіяни і провели обшук в льоху вони не знайшли нічого. Все було порожньо, і шукали за запахом, тому що у дворі пахло алкоголем.

Але 1917 рік приніс велике лихо. Більшовицька революція охопила і російську армію і все могло перетворитись в хаос. Батько Іона Одокіана був румунським військовослужбовцем в австро-угорській армії, і через свої націоналістичні переконання не хотів боротись в її рядах. В інтерв’ю записаному в 2001 році Одокіан переповів спогади свого батька про більшовизацію російських військ: Коли революція надійшла з Росії, і фронт був у Галичині, мій батько був дезертиром. Він втік з австро-угорської армії, саме через революцію. Неподалік були дислоковані російські війська. І розповідав батько, що одного ранку зібрались військовослужбовці для свого роду зустрічі. Армія була дислокована недалеко в полі, і один з офіцерів виліз на стіл і почав промову російською мовою. Росіяни були вірні. Мали з собо молитовники, і на першій сторінці була фотографія царя. І після промови російського офіцера всі порвали фотографію царя з молитовника. Про це розповідав мій батько, він все це бачив. І саме тому він нам весь час говорив, що росіяни безбожники.

Професор Пан Візіреску, в 1996 році, згадав епізод з російськими солдатами, дислокованими в Румунії, охоплені більшовицькою лихоманкою: Я бачив дезертирів на вулиці, п’яниць і бешкетників. Це я бачив. Я навіть поговорив з бессарабським поетом Буздуганом. Він добре знав російську мову, і розповів мені, що одного вечора він був в корчмі в місті Ясси. І там була група російських солдатів та офіцерів, і він чув, що вони говорили, як вони планували вбити нашого короля Фердинанда. Вони там все це планували, і він слухав їхні розмови. Вони планували вбити короля Фердинанда, вони були вбивцями. І тоді, Буздуган, пішов до пана Ніколає Йорга, і сказав йому, що він чув. Йорга пішов до Палацу і сказав все королеви. Були прийняті заходи, щоб запобігти нападу. В інших місцях вони вбили свого генерала, мені здається, що в місті Бакеу або П’ятра Нямц. Було відомо, що робили безпорядок і намагались вплинути більшовизмом на нашу армію, але це було неможливо. Наша армія була вірна країні.

Російська присутність в Румунії під час Першої світової війни була суперечливою. Була позитивною, оскільки сприяла істотному військовому успіху, і негативною, тому що поставила під загрозу все, що було досягнуто з великими втратами.

Догляд на дому за літніми людьми є не менш
важливим і проблемним, ніж догляд за маленькими дітьми. І як у випадку останніх,
вибір людини, яка дбає про них, без родини, має дуже велике значення. Цей
аспект є не менш важливим і для осіб, які займаються доглядом на дому.

Це
насправді окрема професія, що входить до категорії домашньої праці, визначення
якої знаходимо в Конвенції (189) Міжнародної організації праці (МОП) про гідну
працю для домашніх працівників, міжнародний документ, спрямований на
забезпечення захисту цих працівників і відстоювання їх права на гідну працю.

Щоб
дізнатися, як виглядає робочий день домашнього працівника ми поговорили з
Анішоарою, яка вже має майже 18-річний досвід роботи. У даний час вона
піклується про трьох літніх людей, до яких йде щоденно і у яких проводить
кілька годин. Я допомагаю їм приймати медикаменти, робити покупки, йду з ними
до лікаря, перу, готую їжу, прибираю.

Незважаючи на існування Конвенції МОП 189 про
гідну працю для домашніх працівників професія Анішоари не узаконена у всіх
європейських державах. А там, де деякі аспекти перебувають під захистом закону,
реальність іноді оминає правила. Анішоара пояснює. Я працювала в компанії, яка
мала контракт з одним районом столиці. Там я мала трудову книжку, але мерія не
мала коштів для оплати працівників цієї компанії. Я залишилася без роботи.
Сьогодні я працюю, але на самостійній основі. А літні люди, які не можуть
дозволити собі оплатити домашнього працівника залишилися без допомоги.

Ця ситуація демонструє вразливість як домашніх
працівників, так і бенефіциарів домашнього догляду. Ті, чиї родини не можуть
дозволити собі платити за послуги домашнього працівника залишаються без
сторонньої допомоги, якщо місцева влада не підтримує їх через спеціалізовані компанії.
У свою чергу, домашні працівники повинні іноді працювати без документів, тобто
без захисту трудових прав працівників, передбачених у трудовому праві.
Анішоара розповідає: Я не маю трудової книжки, не можу платити соціальне і медичне
страхування. Вже багато років я не зверталася до лікаря, хоча мала б, бо страждаю
на гіпертонію, маю й інші проблеми зі здоров’ям…

Детальніше
про правову ситуацію та про
реальний стан речей, в роботі осіб які, займаються доглядом на
дому розповідає Родіка Кечуле, заступник гуманітарної організації Habilitas, що займається підготовкою осіб, які доглядають за людьми похилого віку. Професія домашнього працівника включена до Кодексу
законів про працю Румунії під назвою Доглядач за
літньою людиною. Передбачено, також 1-й рівень кваліфікації
для цієї професії – 360 годин навчання: 240 годин практики і
120 годин теорії. У дійсності
багато людей не мають необхідної кваліфікації, працюють на дому в приватному порядку, не маючи трудових відносин з якоюсь компанією або з органами державної влади чи місцевого самоврядування. Ми не маємо чіткої інформації скільки з них працюють на законних підставах, багато хто з них працює в так званому тіньовому сегменті ринку праці.

Можливим рішенням для захисту прав домашніх
працівників та їх бенефіціарів є ратифікація Конвенції 189 Міжнародної
організації праці. Принаймні такою є позиція Європейського
соціально-економічного комітету, який нещодавно прийняв рекомендаційне рішення,
в якому закликає держави-члени ЄС ратифікувати цю конвенцію. Думітру Форня,
член Європейського соціально-економічного комітету говорить про переваги
вдосконалення законодавства з питань регулювання догляду на дому. Ця Конвенція
дуже важлива. До тепер лише кілька держав її ратифікували: Бельгія, Ірландія,
Португалія, Німеччина, Фінляндія і Швейцарія. З часом до них приєднаються й інші
країни, це будучи обов’язковою умовою для продовження будь-яких серйозних
обговорень легалізації ситуації та повернення гідності цим людям. Ця сфера
видається маргінальною. Але якщо подивитися на реальну ситуацію старіння
населення і потреби медичної допомоги, ця сфера набуває все більшого значення.
Усі ці питання розглядаються як маргінальні аспекти соціального регулювання. А
ми зараз намагаємося повернути гідність працівникам в цьому секторі.

Крім того, чітке законодавче регулювання цієї
сфери сприятиме забезпеченню кращого
захисту літніх людей. Родіка Кечуле: Важливо, щоб домашній працівник мав
трудові відносини з певною компанією або органом місцевої влади, оскільки люди
похилого віку можуть стати жертвами зловживань. Без документів ніхто не може
втручатися, ні соціальні, ні трудові інспектори. Ми не можемо знати, що
відбувається між доглядачем і літньою особою, в якої він багато часу працює.
Домашній працівник може бути виснажений роботою, тому що ніхто його не замінює,
він не має відпустки, його робота не регулюється нормами трудового права.
Бувають випадки приниження та насильства над літніми людьми, які не можуть себе захистити. Тому ратифікація цієї Конвенції має важливе значення. Якби всі ці
домашні працівники, працювали на законних підставах, вони б представляли собою дуже
важливу для Румунії робочу силу.

В очікуванні кращого регулювання, Анішоара і всі, хто
перебуває в подібній ситуації, а також бенефіціари їхньої роботи, які також знаходяться
в стані невизначеності, продовжують допомагати один одному, як можуть.

Соціальні підприємства, сегмент економіки, який швидше за все має на меті взаємодопомогу і спільнотне згортання довкола певної діяльності, ніж фінансовий прибуток, заохочуються протягом декількох років в ЄС. Для адаптації до європейського законодавства, а й для задоволення реальних соціальних потреб, соціальні підприємства почали повільно розвиватися і в Румунії, особливо з огляду на те, що з середини минулого року, є закон про соціальну економіку. Багато з цих проектів фінансуються з європейських фондів. І тому, що їхні ідеї заслуговують бути висвітленими, Представництво Європейської комісії в Бухаресті присвятило їм, в цьому році, кампанію Так, ми піклуємося. Організована вже упродовж трьох років, кампанія в 2016 році складалася з серії візитів послів держав-членів до соціальних проектів фінансованих ЄС.

Чому була обрана ця тема для кампанії «Так, ми піклуємось в 2016 році ми дізнаємося від Моніке Лолою, член Представництва Європейської комісії в Бухаресті: Румунія починає працювати в цьому напрямку. Важливим кроком є прийняття Парламентом закону про соціальну економіку. Є вже організації і компанії, які реалізують проекти, пов’язані із соціальною економікою, а це значить, що в Румунії, люди знають, що можуть змінити речі за допомогою проектів. Насправді, що таке соціальна економіка? Означає думати про проект за допомогою якого можна вирішити соціальну нерівність або інтегрувати на ринок праці людей у скруті, котрі, таким чином, мають доступ до доброї роботи.

Таке саме сталося завдяки проекту MamaPan, пекарня де хліб печуть за традиційними правилами, без добавок та консервантів. Соціальне підприємство, бенефіціар європейських фондів, відкрите спеціально для одиноких матерів, щоб допомогти їм. Більше дізнаємось від Ірини Сореску, менеджер цього малого бізнесу: Проект був розпочатий в листопаді 2014 року разом з фінансовою підтримкою, яку ми отримали, а ідея виникла в рамках Фонду партнерства і рівності. Фонд, який створив пекарню MamaPan, це соціальне підприємство, яке є асоціацією для жінок з уразливих груп. Протягом контактів з цими жінками ми зрозуміли, що їх найбільша потреба мати стабільну роботу. Серед цих уразливих груп, ми вважали високою зоною ризику матерів, які самі вирощують дітей. Для більшої кількості роботодавців, вони не є бажаними працівниками через їх сімейні обов’язки.

Хоча ринок хлібобулочних виробів великий, особливо в Бухаресті, і конкуренція також, соціальне підприємство MamaPan вистояло. Клієнти були приваблені не тільки смачним хлібом, а й бажанням допомогти шістьом одиноким матерям, що працюють в пекарні. Таким чином, бізнес розвивається і тепер через рік після завершення фінансування ЄС для здобуття якого Центр партнерства і рівності не стикався з проблемами, стверджує Ірина Сореску: Ми є організацією, з досить великим досвідом щодо управління проектами з європейським фінансуванням. Ми не зіткнулися з труднощами щодо написання проекту, особливо тому, що у нас було все ясно. Були труднощі у втіленні проекту, пов’язані, зокрема, із запізненням надходження грошей та іншими бюрократичними вимогами. Але з іншого боку, можливо у нас не було б шансів почати цей бізнес без цієї допомоги, на початку. Набагато важче було на завершенні проекту, коли ми повинні були самі справлятись без будь-якої зовнішньої підтримки, з огляду на те, що ми забезпечуємо працівниці більше, ніж пропонують, за звичай, роботодавці. Досить важко створити ринок дистрибуції, зокрема, в Бухаресті, де хлібобулочних виробів дуже багато. Загалом, дуже важко зберегти на ринку і зробити стійким соціальний бізнес.

Теж стійким виявилося інше соціальне підприємство, засноване на народних виробах та відновленні традиції: ClayPlay. У цьому випадку, все почалося від пристрасті до кераміки ініціатора проекту Габріеле Гобяну: Це проект фінансований з європейських фондів. Ми отримали грант в розмірі 25000 євро, який дуже допоміг нам придбати все необхідне обладнання. Щодо соціальної економіки, з самого початку у нас було два штатні працівники. Однією з умов проекту було те, щоб один працівник мав менше 30 років. До речі, ми співпрацюємо зі студентами, тобто людьми, які не мають відповідну підготовку, але є умілими і пристрасними. ClayPlay являє собою поєднання декоративного та утилітарного керамічного виробництва, організацію майстер-класів з моделювання глини для дорослих і дітей. Ми обрали цей елемент, тому що дуже гарно ліпити глину, що все менше практикується.

Але апетит приходить під час їжі, і було досить, щоб люди знали про існування цих майстерень, аби інтерес відродився. Габріела Гобяну: Я бачу все більше і більше людей, які приходять в майстерню, і вони щасливі, по-перше, тому що знаходять таке заняття в Бухаресті. Це щось красиве, воно розслабляє, це свого роду терапія. Як і у всіх творчих галузях, коли сам робиш щось це велике задоволення.

Під час кампанії «Так, ми піклуємось, румунські соціальні підприємства, що фінансуються ЄС були представлені послам держав-членів у Бухаресті, як приклад успішних історій.

Явище старіння
населення спостерігається практично у всіх країнах Європи і не лише. За даними
Національного інституту статистики, у Румунії зараз проживають більше 3
мільйонів осіб у віці старше 65 років. Одні мешкають в будинках для
перестарілих, а інші живуть самі і безпорадні. Для їх підтримки, Фонд Принцеси
Румунії Маргарети створив безкоштовну
телефонну лінію довіри, на яку люди у віці понад 65 років, можуть подзвонити у будь-який момент з будь-якою проблемою.

Фактично протягом
25 років, відколи Пинцеса Маргарета повернулася до
Румунії, вона намагалася весь час чимось допомогти літнім людям за
допомогою програм, спрямованих на підвищення якості їхнього життя. Телефон
довіри для літніх осіб – це проект з надання допомоги людям похилого віку, від
необхідної інформації до емоційної підтримки і полегшення самотності, як розповів Мугурел
Енеску, виконавчий директор Фонду Принцеси Румунії Маргарети: «Літні люди можуть подзвонити за номером 0800460001 і мати
розмову «від душі до душі» з одним із наших операторів. Усі вони
пройшли спеціальні курси ведення діалогу з літніми людьми та
соціальної допомоги і намагаються з усіх сил допомогти людям вирішити
свої проблеми. Телефон довіри для літніх осіб спрямований на те, аби стати зв’язною ланкою між
літніми людьми та існуючими для них установ з надання послуг.
Ми знаємо, що люди похилого віку не завжди добре поінформовані, як
молоді особи, які мають доступ в Інтернет та вміють ним
користуватися. Тому ми створили дуже добре структуровану базу даних і допомагаємо
їм зв’язатися з різними НУО або установами, які б могли допомогти літнім людям вирішити ту чи іншу проблему. Ми
можемо їм порадити зв’язатися з певним клубом
пенсіонерів або інші наявні в суспільстві послуги.»

На жаль тисячі
літніх людей страждають від явища соціальної ізоляції і не знають, куди
звернутися, щоб з кимось поговорити або отримати добру пораду. Багато з них дізнавшись
про відповідну «гарячу» лінію, скористалися цією можливістю. Говорить Мугурел
Енеску: «За три місяці роботи ми отримали близько 1100 дзвінків, але
найголовніше, що більше 500 осіб звернулися до нас по допомогу або просто подзвонили,
щоб подолати моменти самотності. Було більше 120 годин розмов з людьми похилого
віку. Люди подзвонили до нас, щоб отримати фінансову або медичну допомогу, чи потрібну
їм практичну пораду, а також, щоб повідомити нас про випадок жорстокого
поводження з літньою особою. Якщо людина опинилася в скруті, то ми можемо
налагодити зв’язок між нею і певною неурядовою організацією або місцевою
соціальною службою, яка має серед обов’язків піклування про літніх людей, які
перебувають в складній ситуації.»

62-річна пані Елізабета, яка мешкає в місцевості Бая Спріє, на Мараморощині,
дуже зраділа коли почула про цю ініціативу. «Громадське радіо, яке я постійно
слухаю, оголосило на початку року про створення цього «телефону довіри», а 7
січня, я вирішила подзвонити по ньому. Я хотіла дізнатися про що йде мова, і мені
відповіла дуже доброзичлива дівчина, пані Роксана. Я пояснила, що мені потрібно
і вона мені допомогла, дала потрібний мені номер телефону, попросила повторити,
щоб переконатися, що я записала його без помилок. Знаєте, коли я дзвоню за цим
номером, відчуваю себе як в родині, не відчуваю ніяких емоцій. Я вважаю, що
отримані поради дуже корисні і необхідні.»

77-річна Лучія Фелічія проживає в місті Галац. Щоб не почувати себе самотньою, вона малює
картини і, час від часу, дзвонить на телефон довіри для літніх осіб, оскільки тут
отримала допомогу у вирішенні різних проблем. Тільки тут ій відповідає теплий і
дружній голос: «Я отримала різні варіанти вирішення моїх проблем. Людина має багато
чого сказати іноді, особливо в літньому віці. Коли листоноша принесла мені буклет
з номером телефону я була засмучена, оскільки в квартирі не було тепла і я не
могла малювати. Вирішила подзвонити і мені допомогли, сказали, що робити, куди
звернутися. Отже ця гаряча лінія дуже корисна. Оператор заохочує, питає мене чи
я малюю, чи хотіла б я відкрити власну виставку картин. Після того як мій
чоловік помер, я залишилася одна і мені потрібне підбадьорення, потрібна допомога.»

Фонд Принцеси Маргарети створив
наприкінці минулого року й об’єднання добровольців. Йдеться про асоціацію «Ні самотності!»,
головною метою якої є поліпшення умов життя літніх людей віком понад 65 років, зокрема
шляхом розвитку і розширення послуг, розповів Мугурел Енеску,
виконавчий директор Фонду Принцеси Румунії Маргарети: «Це асоціація, що об’єднує більше 200 волонтерів, які
йдуть в будинки для перестарілих або в центри для літніх людей, щоб познайомитися
з ним, вивести їх зі стану самотності та ізоляції. Асоціація намагається підняти
настрій літнім людям і періодично, коли отримуємо спонсорську допомогу від
компаній, на Великдень чи Різдво, ми відносимо їм різні пакети.»

Нова асоціація була створена, за підсумками дослідження, проведеного
інститутом GFK, в якому зазначені найбільші проблеми, з якими стикаються літні
люди в Румунії. Згідно з дослідженням, близько 1,5 млн людей похилого віку в
Румунії страждають від самотності. Мугурел Енеску розповів і про інші результати
цього дослідження: «З’ясувалося, що кожна друга особа похилого віку страждає
від самотності. Це саме дослідження показало, що багато літніх людей відчувають
почуття непотрібності. Фактично вони більше не мають ніякого значення в своїй
громаді і це глибоко впливає на них. Крім того, літні люди не хочуть залежати
від інших, їм соромно за те, що вони стають тягарем для інших. Ці речі демонструють
нам, що суспільство, в якому ми живемо і, яке швидко старіє мусить обов’язково змінитися.
Ми повинні адаптуватися до нових реалії, пристосуватися до того, що старіємо і повинні
спробувати надати літнім людям можливість відігравати активну роль в
суспільстві. Повинні надати їм можливість займатися волонтерською діяльністю,
як це робимо й ми, дозволити їм бути активними громадянами. Треба дати їм
можливість працювати, заробити щось на додаток до пенсії, якщо вони того хочуть.»

Наостанок слід сказати, що телефонна лінія довіри для літніх осіб була створена
Фондом Принцеси Румунії Маргарети за підтримки Фонду Vodafone-Румунія.