Tag: енергетика

Селище Чугуд у повіті Алба відоме численними сучасними проєктами, що
припускають використання відновлюваної
енергії. Протягом багатьох років голови цього населеного пункту освоюють кошти з європейських фондів, які перетворили селище на сучасне місто з асфальтованими дорогами,
електрикою, системою централізованого комунального
водопостачання та водовідведення, Інтернетом, автоматичними квитками на
громадський транспорт або автоматичною сплатою податків та місцевих зборів.

А в галузі зеленої
енергетики Чугуд впроваджує проєкт створення системи фотоелектричних панелей
та зарядної станції для електромобілів, -
каже речник мерії Чугуду Дан Лунгу. «Ми розробили розумну систему виробництва електроенергії, яка забезпечить
електроенергією приміщення мерії, а також станцію зарядки електромобілів. Фактично
на цій зарядній станції одночасно можна буде заряджати два електрокари. По
перше, ми матимемо нульові витрати на все, що означатиме споживання
електроенергії, але в той же час ми заохочуватимемо використання електрокарів. Мерія
Чугуду вже більше року використовує стовідсотковий електрокар. Ми маємо розумну
школу, яку відкрили нещодавно та хочемо, щоб ця школа також була забезпечена сонячною
енергетикою.»

У Чугудській
середній школі діти користуватимуться сучасними освітніми технологіями, такими
як цифрові підручники, інтерактивні дошки, віртуальна бібліотека, електронний журнал
або платформа, завдяки якій вчителі, учні та батьки можуть краще взаємодіяти.
Інноваційне рішення пропонується дітям, які з медичних причин не можуть відвідувати
уроки. Вони мають у розпорядженні систему дистанційного навчання, до якої
можуть підключитися вдома вводячи ім’я користувача та пароль. Так само учні Чугуда
більше не будуть змушені носити в портфелях купу книжок, оскільки отримають
планшет, на якому будуть всі потрібні їм в навчальному процесі підручники та
книжки у цифровій формі. Селище Чугуд також впровадило два проєкти на суму понад 150 тис. євро, які
фінансуються з Екологічного фонду, завдяки яким на площі 1 га було побудовано розважально-ігровий
комплекс для дітей. Так само місцеві жителі вже вибірково збирають відходи та
компостують побутові відходи.

Включаючи 12-ох з 28 держав-членів, ініціатива Трьох морів Чорноморського, Адріатичного та Балтійського – є одним з найбільших клубів у Європейському Союзі та має переважно економічну складову. Газда Третього саміту ініціативи, Бухарест прийняв дев’ять глав держав, двох спікерів національних парламентів, прем’єр-міністра та міністра закордонних справ, а також президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера. Економічний форум на відкритті саміту завершився підписанням декларації про створення мережі торговельних палат у 12-ох країнах Центральної та Східної Європи. Президент Румунії Клаус Йоганніс також підкреслив, що необхідно аби Ініціатива Трьох морів перейшла до етапу конкретних економічних проектів та прагматичних результатів.

Він вважає, що Форум є першим кроком, який роблять разом найбільш динамічні економіки країни Європейського Союзу заради використання регіонального потенціалу, і є гарною можливістю надавати політичну підтримку регіональному переліку пріоритетних проектів взаємозв’язку в галузі енергетики, транспорту та оцифрування. Клаус Йоганніс: «Я твердо вірю в те, що посилення взаємозв’язків між 12-ма державами-учасницями сприятиме збільшенню економічної конвергенції та згуртованості серед членів Європейського Союзу, поглибленню європейської інтеграції та, безумовно, стабільності та процвітанню Союзу. Майбутнє Європейського Союзу – це єдність і згуртованість, а Ініціатива Трьох морів може реально сприяти його окресленню.

Президент Йоганніс також сказав, що хорошим способом зменшення розриву економічного розвитку між старими та новими членами ЄС є збільшення взаємозв’язків у регіоні трьох морів. Президент Австрії Олександр Ван дер Белен заявив, що спільною метою країн, що беруть участь у Ініціативі, має стати забезпечення енергетичної безпеки для всіх європейських громадян, що вимагає диверсифікації джерел енергії, а також транспортних шляхів.

Американський секретар енергетики Рік Перрі прибув до Бухаресту, а глава Польщі Анджей Дауда підкреслив геополітичний вимір ініціативи та оцінив, що і Європейський Союз, і Північноатлантичний Альянс є ключовими чинниками її успіху. До речі, вважають всі учасники, ця ініціатива має сприяти зміцненню трансатлантичних відносин, заохочуючи американську економічну присутність в регіоні як каталізатора посилення співпраці. Румунія, підкреслив, у свою чергу, Йоганніс зацікавлена в підтримці оперативних та надійних трансатлантичних відносин, життєво необхідних для системи цінностей західної цивілізації.

Національна
енергетична система є потужною та
стабільною, а Румунія має всі умови, щоб стати енергетичними експортером, – заявив профільний міністр
Румунії Антон Антон, який додав,
що сьогодні, в процесі значних змін енергетичних політики на міжнародному та європейському рівнях, Румунія є частиною процесу
створення та розвитку
Енергетичного Союзу разом з іншими європейськими країнами.

Чого прагне Бухарест? Стати регіональним полюсом
енергетичної безпеки, а не тільки ринком збуту,
стати вузлом транспортних шляхів, що зв’язують
Європейський Союз, а також ефективним і конкурентоспроможним виробником електроенергії та газу в Європі. На що спирається Румунія для досягнення цих цілей? На енергетичну суміш, завдяки якій Румунія має особливу позицію в Європі, – каже міністр Антон. «Наша країна
сповнена ресурсів. Румунія є однією з небагатьох європейських країн, що можуть говорити про різноманітність ресурсів. За допомогою цих ресурсів і низьких
виробничих потужностей, які ми маємо на сьогоднішній день, ми повністю забезпечуємо наші потреби
споживання електроенергії, а також
експортуємо енергетику в регіоні. Румунія є полюсом
енергетичної безпеки.»

Крім того, після початку видобутку вуглеводнів на
континентальному шельфі Чорного моря, Румунія може покращити свою позицію майже
незалежного гравця на європейському газовому ринку і може відмовитися від імпорту
газу з Росії. Таким є висновок дослідження Делойт, оприлюдненого нещодавно,
здійсненого в умовах, коли Румунія вже забезпечує більшу частину споживання
природного газу за рахунок власного виробництва і в даний час займає третє
місце в ЄС з точки зору цього критерію. З 28 держав-членів з точки зору залежності
від імпорту ресурсів Румунію випереджають лише Естонія та Данія.

Колишній міністр енергетики Румунії Резван Ніколеску, в
даний час експерт агентства Делойт, пояснив, що з офшорних периметрів можна буде отримати в
цілому 170 мільярдів кубічних метрів, тобто в середньому п’ять мільярдів
кубічних метрів на рік. Інвестиції в нафтову промисловість в акваторії Чорного
моря принесуть до державного бюджету доходи на суму до 26 млрд. доларів США та
додатково 40 млрд. доларів до ВВП Румунії до 2040 року.

Делойт дає більш обережнішу оцінку ніж румунська
влада, враховуючи технічні дані експлуатації офшорних родовищ у Мексиканській
затоці, подібних до тих, що знаходяться у Чорному морі. Разван Ніколеску: «Говорячи
про запаси, чиновники заявили про 200 мільярдів кубометрів. Ми кажемо 170
мільярдів, принаймні це випливає з наших підрахунків. Європейська комісія, за
результатами досліджень впливу, повідомляє про підвищення цін на газ. Ми
прогнозуємо, що у нас буде надлишок виробництва і, що ця надлишкова продукція
призведе до позитивного конкурентного впливу та стримає тенденцію зростання цін
у Румунії.»

Кожен вкладений у видобуток газу на шельфі Чорного моря лей дасть утричі більше
доходу, через прямі чи опосередковані наслідки або в суміжних галузях економіки.
Тут, на думку експертів Делойт, ми говоримо не тільки про продаж газу, а й про
весь економічний «ланцюг», задіяний у процесі експлуатації цього ресурсу. Говорить
координатор проекту Сорін Елісей. «Інвестиція становитиме 22,2 млрд доларів. Для
впровадження цих проектів на всіх чотирьох етапах буде потрібно в середньому
понад 30.000 працівників на рік. Сукупні доходи до державного бюджету зростуть
фактично на 26 млрд. доларів, а також – ще понад 70 млрд. доларів додаткових
надходжень у результаті цих інвестицій.»

За оцінками Делойт 65% газу піде на внутрішнє споживатися Румунії, а решта -
на експорт, що зміцнить позицію Бухареста на європейському газовому ринку. Згідно
з Енергетичною стратегією Румунії, що перебуває на останньому етапі розробки, в
наступні роки енергетичний сектор зазнає стрімкого розвитку, а зростання
енергетичного сектора призведе до створення нових і модернізації наявних потужностей з виробництва, транспортування і дистрибуції, кажуть представники
румунської влади.

З географічного погляду, Румунія знаходиться в регіоні Європейського Союзу,
що мають перетнути декілька маршрутів, а серед них особливе місце займає проект
БРУА. Маршрут цієї магістралі є вигідним для нас, і ми повинні зробити так, аби
цей трубопровід не тільки перетинав Румунію, а й приносив країні прибуток, – сказав
міністр енергетики. БРУА – це новий проект європейського транспортного коридору
газу, загальною довжиною 1318 км, що має забезпечити кращий взаємозв’язок між
країнами, розташованими вздовж вісі Болгарія-Румунія-Угорщина-Австрія, а також підтримати
енергетичний ринок, шляхом створення нових зв’язків з великими інфраструктурними
проектами, такими як газорозподільні вузли у Центральній Європі та майбутні експлуатації офшорних родовищ на шельфі Чорного
моря. Проект розроблений з метою розвитку інтеграції європейського газового
ринку і підвищення безпеки поставок.

Румунська національна
енергетична система є міцною і життєздатною, – ствердив, у понеділок, перед членами Палати Депутатів міністр
енергетики Антон Антон, який
був запрошений
опозиційними депутатами від
Союзу Рятуйте Румунію на Годину
уряду. Вони зажадали роз’яснень у зв’язку з питаннями, які, на їхню думку, поставили під загрозу
енергетичну безпеку Румунії. Міністр зазначив, що бачення
національної енергетичної стратегії на період 2018-2020 роки має на меті розвивати цей сектор шляхом створення нових та модернізації наявних потужностей.

На його думку, енергетична
система країни здатна забезпечити енергетичну безпеку для промислових та побутових споживачів, а також для
держав регіону. Антон Антон сказав, що в даний час Румунія є регіональним полюсом енергетичної
безпеки, має значні запаси, а для розвитку енергетичного сектора будуть створені нові та модернізовані наявні потужності шляхом залучення інвестицій в цьому секторі. Він також зазначив, що в
минулому році багато державних компаній стали прибутковими. Антон Антон: Енергетичний комплекс
Олтенія вперше зареєстрував прибуток в минулому році з моменту його відкриття, а саме майже 200 мільйонів леїв. Гідроелектрика отримала
прибуток у розмірі 1,6 мільярдів
леїв, Нуклеарелектрика – майже 340
мільйонів леїв. Компанія з виробництва електроенергії Elcen, навіть якщо перебуває в процедурі
неплатоспроможності, отримала прибуток у розмірі майже 45 мільйонів леїв. Ми не вирішили всі ситуації,
але працюємо над ними, йде мова про Енергетичний
комплекс Хунедоара та Національну компанію урану.

Але депутати від Союзу Рятуйте Румунію не
були задоволені відповіддю міністра.
Депутат Крістіна Пруне сказала, що представник уряду не відповів на запитання стосовно енергетичних джерел в Чорному морі, відсутності інвестицій в державних компаніях, ситуації румунського гірництва й термінів для енергетичної стратегії. Крістіна Плуне: Констатуємо, що, на жаль, Ви не відповіли на наші запитання. До
90% з прибутку було відправлено до держбюджету для покриття втрат, які залишив уряд створений з Соціал-демократичної партії та Союзу лібералів і демократів у
державному
бюджеті.

Наприкінці дебатів міністр енергетики Антон Антон зазначив, що дотримуються терміни для виконання проекту газотранспортної системи по коридору
Болгарія-Румунія-Угорщина-Австрія. Йде
мова про трубопровід, який на території
Румунії матиме
протяжність 560 км. Загальна вартість
газопроводу, який дозволить постачання природного газу з Каспійського регіону
та інших можливих джерел, у тому числі скрапленого газу, в країни Центральної
Європи, становить
майже 560 мільйонів євро. Цей газопровід
буде здатний не тільки доставляти газ до Центральної Європи, а й забезпечувати
двосторонній хід, що призведе до конкурентоспроможності та, принаймні
теоретично, до менших витрат для остаточного користувача. Перший етап будування газопроводу завершиться до кінця 2019 року.

Ми дуже вражені відмінними результатами здобутими Румунією в процесі досягнення цілей Стратегії Європа 2020, спрямованих на зниження викидів парникових газів та підвищення енергетичної ефективності та частки поновлюваних джерел енергії. Про це заявив віце-президент Єврокомісії, з питань Енергетичного Союзу Марош Шефчович. Він оцінив спосіб у який Румунія сприяє підключенню газових мереж в Центральній і Східній Європі.

З іншого боку, влада у Бухаресті оголосила, що може отримати європейські фонди на покращення інфраструктури транспортування природного газу з Чорного моря на захід. Міністр енергетики Андрей Джеря уточнив в ефірі Радіо Румунія, що на рівні ЄС, наголошується на збільшення кількості запасів і джерел поставок, і пояснив, що Бухарест може, таким чином, стати найбільш важливим клієнтом компаній, що видобувають природний газ з Чорного моря.

Андрей Джеря: Ми повинні завершити інвестиції, які розпочали, а саме слід завершити модернізацію газотранспортної інфраструктури з Чорного моря до середини країни. Цьому сприяють нещодавні рішення Європейської комісії щодо включення в список проектів, що становлять спільний інтерес, магістралі, що з’єднає Чорне море і заходом країни.

Посол США у Бухаресті Ганс Клемм, сказав на зустрічі з румунським міністром, що Сполучені Штати Америки з інтересом стежать за діями Румунії що стосуються енергетичної незалежності. Він зазначив, що досягнення Бухареста в плані економічного зростання і поліпшення бізнес-середовища повинні бути більш помітними на міжнародному рівні через адекватну інформацію зацікавлених у цьому сенсі. Міністр енергетики закликав американського посла підтримати існуючі інвестиційні можливості в галузі енергетики в Румунії.

Джеря представив пріоритети в галузі енергетики та нагадав основні проекти у сфері природного газу, як що стосується видобутку, так і транспортної інфраструктури та енергетичних проектів. Він говорив про стан підготовки національної енергетичної стратегії, і оголосив, що нові глави буде винесено на громадське обговорення в майбутньому. Проект енергетичної стратегії Румунії на наступні 20 років, розміщений на веб-сайті Міністерства, показує, що Румунія має найбільші запаси природного газу в Центральній і Східній Європі. Ці запаси будуть вичерпані майже через 14 років, якщо будуть збережені поточні темпи видобутку і споживання, йдеться в Національній енергетичній стратегії.

У травні 2012 року Румунія узгодила з міжнародними фінансовими установами – Міжнародним валютним фондом, Європейською комісією та Світовим банком – графік лібералізації цін на газ внутрішнього виробництва, як для компаній, так і для населення. Відповідно до угоди, до кінця грудня 2014 року треба було врегулювати ціни для промислових споживачів, що до речі було втілено на практику!

Підбиваючи підсумки через два місяці після застосування заходу, президент Національного органу регулювання енергетики Нікулає Гаврелець повідомив, що після переговорів про перегляд 40% контрактів, які були врегульовані і перейшли у вільну зону, остаточна ціна на газ для промислових споживачів знизилась на 5%.

Два основних постачальники, які управляють 90% ринку газопостачання стверджують, що скорочення сягнули навіть 10%. Подешевшання було обумовлено скороченням постачальниками, надбавок. Щодо населення, газ не подорожчає до 1 липня. Після цієї дати, остаточна ціна для населення, однак, може бути збільшена, цього року з 5 до 9%, залежно від підвищення тарифів дистрибюторами, які будуть затверджені Національним органом регулювання енергетики.

Нікулає Гаврелець оприлюднив перші оцінки і зазначив, що переговори з приводу підвищення в найближчі три роки почнуться наступного місяця: “Національний орган регулювання енергетики провів симуляцію у випадку застосування цифр згідно графіку і завершення проекту з лібералізації в 2018 році. У нас є три роки, щоб підвищити ціни на газ. Таким чином, збільшення ціни було б на рівні 7% в цьому році і по 5% в наступні два роки, до остаточної лібералізації. Але це оцінка, внаслідок симуляції. “

За даними Національного органу регулювання енергетики, були створені законодавчі рамки, які дозволять всім споживачам мати можливість обрати постачальника електроенергії або газу, якого вони хочуть. Тим не менш, в контексті конкурентного енергетичного ринку, допомогти їм поінформуватись про зміну постачальника електроенергії і газу. Споживачі мають в розпорядженні безкоштовний номер для дзвінків клієнтів.

За даними Національного органу регулювання енергетики, споживання природного газу на регульованому ринку скоротилось в 2014 році на майже 10%, а на конкурентному ринку зросло на 1,10%.

Понад 150 представників у галузі енергетичної політики в регіоні Чорного моря, в тому числі з України, взяли участь у міжнародній конференції «Енергетична безпека в розширеному Чорноморському регіоні- контрибутор у забезпеченні енергетичної безпеки Європи — бачення до 2035″, яка відбулася в приміщенні Парламенту Румунії, з 19 по 21 листопада. Конференція була організована Центром по запобіганню конфліктам та раннього попередження, якого очолює радник Президента Румунії Юліан Кіфу.

“Всі ми знаємо, що є пункти зустрічі між політичними та економічними інтересами. Ми знаємо, що можемо мати прибутковий бізнес, але разом з появою політичних обмежень бізнес не може розвиватись. Чому 2035 рік? Тому що в галузі енергетики, потрібно майже 20 років, щоб пройти шлях від ідеї до запуску проекту”, – сказав Юліан Кіфу на відкритті міжнародної конференції.

З боку Румунії взяла участь, у конференції в Бухаресті, і Елена Попеску, генеральний директор Департаменту енергетики, яка підкреслила роль Румунії в енергетичній політиці країн Чорноморського регіону, як що стосується збільшення стабільності в регіоні, так і створення передумов для розвитку прибуткових проектів: “Я повинна підкреслити, що у нас є великий потенціал, оскільки ми маємо локальні диверсифіковані ресурси енергії, нафти, газу, поновлюваних джерел енергії, вугілля та ядерної енергії. Я гадаю, що ми повинні скористатися цією енергетичною структурою. Тому що ми в регіоні Чорного моря, і користуємось цими потенційними ресурсами, ми повинні знати, як вести переговори з нашими партнерами, щоб стати і виробником енергії, не тільки споживачем або транзитною країною”, сказала Елена Попеску.

Учасник міжнародної конференції Директор Одеського філіалу Національного інституту стратегічних досліджень Артем Філіпенко зазначив: “Я думаю, що це дуже важлива зустріч, тому що тут присутні фахівці з різних країн Чорноморського регіону. Ми говоримо про великий Чорноморський регіон, який включає в себе не тільки країни, які безпосередньо мають вихід до Чорного моря. Це і країни Каспійського регіону, як Азербайджан, Вірменія Грузія, але й Р. Молдова та Україна. Тобто ми маємо дивитись більш широко. У ході конференції дуже багато уваги приділялось питанню відродження Шовкового шляху, його енергетичній складовій. Справа в тому, шо вирішуючи питання сьогодення ми маємо мислити стратегію, і от такі форуми дають можливість нам глянути не на один, або два роки, а на десятиліття.”

Пан Артем Філіпенко торкнувся і співпраці між Румунією та Україною не лише в енергетичній сфері: “Я б не обмежував співпрацю між Україною та Румунією тільки енергетичним сектором, хоча тут є певні проблеми. Румунія все ж таки є у більш кращій ситуації, враховуючи її запаси нафти і газу, але сьогодні згадувалось про те, що Румунія може стати важливим центром транзиту енергоносіїв, і Україна зацікавлена в тому, щоб мати альтернативні джерела, і такими альтернативними джерелами можуть бути, скажімо, постачання газу з країн Кавказу до Південної Європи, і потім вже в Україну. Є дуже багато різних сфер співпраці. Серед цих сфер співпраці є участь у спільній реалізації Дунайської стратегії Європейського Союзу. Не востаннє, це питання врегулювання придністровського питання. Чому? Тому, що і Україна і Румунія зацікавлені в реінтеграції Р. Молдова. А Румунія є однією з сторін, яка має свій інтерес в регіоні.”

Румунія готова відігравати важливу роль в енергетичному секторі в Чорноморському регіоні-таким є висновок міжнародної конференції, що відбулася в Бухаресті.

Світовий банк переглянув у бік зниження прогноз зростання глобальної економіки цього року. Водночас він поліпшив прогнозовану динаміку валового внутрішнього продукту Румунії з 2,5% в січні до 2,8%. А наступного року економічний прогрес Румунії оцінюється в 3,2%. Ці показники схожі з прогнозованими макропоказниками у всьому регіоні Центральної та Східної Європи.

Згідно зі звітом цієї міжнародної фінансової установи, зростаючий зовнішній попит призведе до поліпшення ситуації на ринку праці в Румунії і до зростання споживання. У той же час, низький рівень інфляції дозволить центральному банку вести грошово-кредитну політику у такий спосіб, щоб підтримати економічне відновлення.

Румунський уряд і Міжнародний валютний фонд, представники якого в ці дні перебувають в Бухаресті для проведення нової оцінки стадії дотримання румунською владою положень угоди “стенд-бай”, укладеної восени минулого року, в своїх планах враховують зростання ВВП в межах 2,2% до 2,5% в 2014 році та на рівні 2,5% наступного року. Румунська влада намагається в основному продемонструвати міжнародним кредиторам, що має ресурси, необхідні для скорочення на 5% внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення з 1 липня.

З іншого боку уряд планує отримати щонайменше 435 мільйонів євро за 51% акцій компанії “Електріка”, розміщених на фондовій біржі. Відповідно до погодженого з МВФ графіка до 26 червня мають бути завершені приготування до лістингу, а 3 липня має початися продаж акцій “Електріка”. Премєр-міністр Віктор Понта впевнений в успіху цієї операції і каже, що отримані кошти будуть спрямовані на інвестиції: “Я впевнений, що лістинг акцій буде успішним, як це було у випадку акцій “Ромгаз” і “Транселектріка”. А весь залучений таким чином приватний капітал буде використаний для інвестицій в енергетичну інфраструктуру.”

Міністр з питань енергетики Резван Ніколеску заявив, що мова йде про найбільший лістинг на Фондовому ринку Румунії, а вартість акції становитиме 11 – 13,5 леїв. 85% акцій зможуть купити великі інвестори і 15% – дрібні інвестори. Якщо буде підвищений інтерес останніх, то цей відсоток буде збільшений від 15% до 22%, а також для всіх можуть бути деякі знижки. Резван Ніколеску сказав, з іншого боку, що з 1 липня виробники природного газу будуть зобовязані продавати частину своєї продукції на біржі і з 2015 року ця вимога буде поширена і на постачальників газу.