Tag: енергетика

Румунія і в 2023 році була основним постачальником нафтопродуктів до Респіблуки Молдова. Про це повідомило молдовське агентство з регулювання енергетики. Минулого року Молдова імпортувала майже 1.000.000 тонн дизельного палива, бензину та скрапленого газу, що майже на 7% більше, ніж у 2022 році і, таким чином, відбулося повне відновлення ринку нафтопродуктів після послідовних криз, викликаних пандемією COVID-19 і початком війни в Україні, – кажуть експерти в галузі енергетики, яких цитує Радіо Кишинів.

Найбільш імпортованим нафтопродуктом стало дизельне паливо, з часткою в майже 75%. Майже весь бензин, що імпортується до Р.Молдови надходить з Румунії, так само як і 70% дизельного палива. Росія, яка раніше була одним з найбільших постачальників нафтопродуктів на молдовський ринок, минулого року експортувала до Молдови незначні обсяги дизельного палива, лише 1,7% від загального обсягу.

З іншого боку, Уряд Румунії продовжив термін дії зобов’язання, накладеного на румунських виробників, укладати прямі контракти на продаж електроенергії до Р.Молдови, якщо цього вимагатиме ситуація. Причина полягає в тому, що влада в Кишиневі може зіткнутися з браком електроенергії від електростанції в сепаратистському проросійському регіоні Придністров’я, яка є її основним джерелом. Румунські ЗМІ нещодавно повідомляли, що об’єднання енергетичних і газових мереж Румунії і Республіки Молдова стало важливою економічною і стратегічною метою офіційного Бухареста після того, як підписаний між двома країнами меморандум був затверджений постановою уряду.

Згаданий нормативно-правовий акт констатує наявність спільної волі до інтеграції Республіки Молдова в європейський енергетичний ринок і до довгострокового постачання енергоресурсів з Румунії до цієї країни. У сфері природного газу сторони мають намір розвивати проєкти, спрямовані на взаємозв’язок між двома країнами, вивчаючи можливість збільшення потужностей двостороннього транспортування природного газу, розширення трубопроводів, розвитку потужностей зі зберігання природного газу на території Румунії.

Сторони також співпрацюватимуть з метою підтримання мінімального рівня запасів сирої нафти і нафтопродуктів і підпишуть двосторонню угоду, яка передбачатиме визначення сховищ для створення аварійних запасів Республіки Молдова на території Румунії. Румунія і Р.Молдова зобов’язуються просувати цілі Меморандуму перед Європейською Комісією та іншими глобальними фінансовими установами з метою залучення коштів для їх досягнення, а також отримання необхідної  консультації.

У п’ятницю, 22 березня, міністр енергетики Себастіан Бурдужа зустрівся у Брюсселі з комісаром ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон і обговорив в тому числі наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру України. Себастіан Бурдужа оголосив, що Румунія підтримує Україну аварійною допомогою, позитивно відреагувавши сьогодні вранці на запит, отриманий від Києва.

«Сьогодні в Брюсселі відбулася важлива зустріч з єврокомісаром з питань енергетики Кадрі Сімсон. Ми обговорили ситуацію в регіоні, в тому числі наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру України, наймасштабніших з початку вторгнення. Румунія підтримує Україну аварійною допомогою, позитивно відреагувавши сьогодні вранці на запити Києва. Ми продовжимо підтримувати ці зусилля в межах можливостей національної енергетичної системи», – повідомив у п’ятницю міністр енергетики на своєму Facebook.

Нагадаємо, що НЕК «Укренерго» запросила аварійну допомогу у Польщі, Румунії та Словаччини для підтримки безпечної роботи власної енергосистеми після атаки росіян на енергетичну інфраструктуру 22 березня.

«Для підтримки безпечної роботи енергосистеми залучена аварійна допомога з енергосистем Румунії, Словаччини, Польщі», – повідомило «Укренерго».

У Європейському Союзі триватимуть заходи щодо добровільного скорочення споживання газу після того, як у понеділок міністри енергетики з блоку ЄС домовилися з цього приводу. Продовження погоджено до березня 2025 р. На зустрічі в Брюсселі міністри енергетики обмінялися думками щодо безпеки енергопостачання та підготовки до зими 2024-2025 рр. Згідно з прес-релізом Міністерства енергетики в Бухаресті, вони досягли політичної згоди щодо пропозиції Європейської комісії про рекомендацію Ради ЄС продовжити добровільні заходи зі скорочення споживання газу.

Нагадаємо, що країни ЄС поставили собі за мету у 2022 році скоротити споживання газу щонайменше на 15% порівняно з середнім показником за останні п’ять років. Це один із низки заходів, вжитих після того, як Росія значно скоротила постачання газу до Європи, що спричинило проблеми з постачанням та рекордне зростання цін. “Ми говоримо про рекомендацію, а не зобов’язання, в тому ж контексті необхідності для інших європейських країн зменшити свою залежність від російського газуˮ, – заявив міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа.

Він зазначив, що стверджував перед Радою міністрів, що Румунія не планує скорочувати споживання газу, а розраховує покрити його за рахунок власних джерел видобутку, тим більше з 2027 року, після введення в експлуатацію родовища “Нептун Діп”, яке зробить Румунію провідним виробником газу в ЄС. Слід зазначити, що “Нептун Діп” є найбільшим проектом з видобутку природного газу в румунському районі Чорного моря. За оцінками, загальний обсяг поставок природного газу протягом періоду експлуатації становитиме близько 100 мільярдів кубометрів.

Себастьян Бурдужа додав, що влада в Бухаресті очікує збільшення споживання газу в Румунії, як за рахунок перезапуску промисловості хімічних добрив, так і за рахунок розширення газорозподільних мереж для населення. У Брюсселі представники держав-членів, які засідали в Раді ЄС, висловили свою підтримку продовженню диверсифікації джерел постачання газу.

Серед них – зменшення залежності від Росії відповідно до цілей плану REPowerEU, перехід до відновлюваної та низьковуглецевої енергетики, використання місцевих джерел природного газу, інвестиції в газову та енергетичну інфраструктуру, впровадження інноваційних рішень, таких як акумулятори, сховища, водень. Програма дискусії також включала обмін думками з представниками індустрії сонячних панелей в ЄС з метою підвищення її глобальної конкурентоспроможності.

Стартує
етап 2023 року програми «Фотоелектричний
зелений дім». Точніше, з 2 травня компанії
та монтажники, які
встановлюють такі системи альтернативної
зеленої енергетики, можуть брати участь
у програмі. Після цього розпочнуться
процедури для фізичних чи юридичних
осіб, які хочуть отримати від держави
20 тисяч леїв (еквівалент 4 тисяч євро)
на встановлення фотоелектричних панелей.
Міністр навколишнього середовища Танцош
Борно вважає, що вже
виділені кошти можна буде
подвоїти, і в цьому випадку майже 150.000
домогосподарств могли б мати
фотоелектричні панелі до кінця року.

Це, якщо буде достатньо монтажників
для реєстрації в програмі. Танцош
Борно: «Зараз реєструються
компанії, які встановлюють фотоелектричні
панелі. В принципі, 15 травня ми відкриваємо
сесію для подачі заявок на фінансування
для першого єврорегіону. Ми розділили
прийом заявок на фінансування на окремі
періоди, залежно від єврорегіонів, щоб
зменшити тиск на ІТ-систему, і, якщо нам
вдасться отримати згоду Європейської
Комісії, разом з міністром європейських
інвестицій і проєктів, ми зможемо цього
року подвоїти бюджет, виділений на цю
програму, і досягти 150 тис. встановлених
систем у 2023 році».

Щоб
отримати можливість зареєструватися,
ті, хто хоче отримати фінансування на
цьому новому етапі програми «Фотоелектричний
зелений дім»,
повинні довести, що будинок зареєстрований,
що він не має боргів до місцевого
та державного бюджетів.
Нововведенням
є те, що адреса в посвідченні особи
відповідає адресі
місця встановлення панелей.
Щоб зарезервувати субсидію
від держави, цього року заявники
реєструватимуться самостійно (не через
монтажні компанії) в ІТ-додатку Управління
Фонду з
питань довкілля.

Встановивши
системи фотоелектричних панелей для
виробництва електроенергії, вони зможуть
покрити свої потреби в споживанні, а
також доставляти надлишок до національної
мережі. Бенефіціари отримують фінансування
до 90% від загальної суми прийнятних
витрат, у межах 20.000 леїв, для встановлення
систем фотоелектричних панелей потужністю
не менше 3 кВт. Загальний виділений
бюджет становить 2 мільярди леїв (близько
500 мільйонів євро), гроші необхідні для
100.000 бенефіціарів. Незалежно від того,
чи звертаються вони за допомогою до
держави, чи вирішують встановити
альтернативні зелені енергетичні
системи повністю з власного бюджету,
румуни, здається, все більше зацікавлені
в тому, щоб стати енергетично незалежними.
Особливо після підвищення цін на
електроенергію та природний газ попит
на сонячні панелі вибухнув.

Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску взяв участь у четвер в Одесі у першій тристоронній зустрічі міністрів закордонних справ Румунії, Республіки Молдова та України разом зі своїм колегою з Кишинева Ніку Попеску та українським міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Міністри енергетики так само були присутні на зустрічі, а також представники національних регуляторів трьох країн та провідних енергетичних компаній, їхня участь відображаючи стратегічне зобов’язання трьох країн тісно співпрацювати в цій сфері.

До речі, в ході зустрічі вони домовилися укласти тристоронню міжурядову угоду з метою зміцнення взаємопов’язаності енергопостачання між трьома країнами та розпочати роботу з Європейською Комісією задля її негайного впровадження, включаючи фінансування. Започаткування цього тристороннього формату має на меті зміцнити співпрацю між трьома сусідніми країнами як у нинішньому контексті незаконної, неспровокованої та невиправданої агресії Росії проти України, так і в перспективі створення довгострокового механізму діалогу та координації, з наголосом на активній підтримці Румунією влад з Кишинева та Києва з метою впровадження необхідних реформ у процесі євроінтеграції.

З цієї нагоди глава румунської дипломатії підтвердив рішучу солідарність Румунії з українським народом та особливо оцінив мужність і героїзм, які виявили українські громадяни. У цьому контексті Богдан Ауреску підкреслив численні заходи, прийняті на національному рівні для підтримки України, згадавши, у цьому сенсі, гуманітарну допомогу понад 2,3 мільйонам українських біженців, які в’їхали в Румунію, а також зусилля влади в Бухаресті для сприяння експорту українського зерна.

Він зазначив, що з початку російської агресії до сьогодні через Румунію було експортовано близько 4 мільйони тонн. З іншого боку, міністр закордонних справ Румунії підкреслив, що Республіка Молдова залишається сусідньою державою, яка найбільше постраждала від російської військової агресії в Україну, підкресливши той факт, що Румунія підтримувала і підтримуватиме постійно та всебічно Кишинів у подоланні цих безпрецедентних викликів.

Нагадуючи про історичне рішення Європейської Ради в червні надати Україні та Республіці Молдова статус країн-кандидатів на вступ до ЄС, що є стратегічною метою, над якою Румунія наполегливо працювала, міністр Богдан Ауреску підтвердив рішучу відданість підтримці двох держав у процесі європейської інтеграції, як на двосторонній основі, через пряму підтримку реформаторських зусиль, так і всередині Союзу.

25
лютого румунська платформа економічних новини та фінансового аналізу
Financialintelligence.ro провела другий Чорноморський онлайн-форум на тему «Геостратегічне
та економічне значення Чорного моря». Його учасниками стали чільні посадовці,
експерти, аналітики керівники
енергетичних компаній, організацій тощо.

Після
приєднання до НАТО та ЄС, Румунія продовжила наполягати на стратегічній важливості
Чорного моря для стабільності регіону та європейського континенту в цілому, що
випливає як з подальшого розвитку подій у чорноморських країнах, так і з
важливої ​​ролі, яку Чорне море відіграє у сполученні Європи, Азії та Середнього
Сходу, – відзначили організатори. На цьому наголосив і спеціальний
уповноважений з питань енергетичної безпеки Міністерства закордонних справ
Румунії Крістіан Бедеску. «Що стосується Чорного моря, то, як відомо, Румунія і
в НАТО, і в Європейському Союзі, постійно привертала увагу на можливості, а
також на виклики, з якими ми тут стикаємось. На жаль, у Чорноморському регіоні за
останні 10 років двічі застосовувалася військова сила, ситуація досі напружена.
Ми весь час намагаємось на рівні міжнародних організацій привернути увагу до наслідків
розвитку подій у Чорному морі не тільки для регіону, але і для всієї структури
двох організацій. Ми продовжуємо наполягати на посиленні присутності НАТО в
регіоні.»

По
суті, основні цілі Румунії в Чорноморському регіоні залишаються незмінними вже
більше десяти років а саме: консолідація, на сході, стабільного, демократичного
та процвітаючого простору, шляхом включення Чорного моря до простору європейських
та євроатлантичних цінностей та співпраці, а також динамізація регіональної
співпраці з наголосом на конкретних проєктах та перевагах для громадян держав
регіону.

У цьому контексті директор університетського Чорноморського фонду Дан
Дунгачу виклав своє бачення Чорного моря як регіону зі зростаючим
стратегічним значенням для майбутнього багатьох країн регіону, таких як
Республіка Молдова, Україна і навіть Білорусь. «Те, що ми зараз бачимо в
дійсності у Чорному морі – це дуже цікавий експеримент, випробування різних сценаріїв.
У Республіці Молдова в 2009 році був такий експеримент, спроба зібрати разом
Схід та Захід, тобто зібрати пані Майю Санду та пана Ігоря Додона
за одним столом, за яким вже сиділи американці, європейці та росіяни, для
побудови нової реальності в цьому регіоні. Білорусь є іншим подібним
випробуванням. У Білорусі відбулася так звана антипомаранчева революція, тобто
революція без геополітичного вектору, що є сигналом про те, що було б бажано створити
в цих країнах, тобто своєрідний пакет, що включає вільні вибори, цивілізованих політичних
лідерів, не таких як Лукашенко, чесні вибори з циклами політичних змін, але без
прагнень до європейської інтеграції чи вступу до НАТО. Це можна назвати білоруською
парадигмою в цьому регіоні: наявність політичної цивілізованості, але без
геополітичних прагнень. Інакше кажучи геополітика померла в цьому просторі
Чорного моря.»

Дан
Дунгачу підкреслив, що на сьогодні країни зі східного сусідства ЄС та НАТО
перебувають у невизначеному стані через ускладнення суперечностей між Заходом і
Росією: «Чорноморський регіон перебуває в процесі стратегічного налаштування і
заморожені конфлікти та всі події в Білорусі повинні нас зацікавити, оскільки
вони є інструментами стратегічного налаштування, а не окремими епізодами.
Заморожений конфлікт у Нагірному Карабаху сам по собі не важливий, але має
значення з точки зору перебування там Російської Федерації. Це сигнал Заходу,
що «близьке закордоння» Російської Федерації має бути стратегічно підконтрольне
Російській Федерації. Білорусь сьогодні, після прекрасних революцій або протестних
рухів проти Лукашенка, перебуває в більш міцних обіймах Росії, ніж раніше.
Україна перебуває в клінчі, з якого їй буде важко вийти, а Республіка Молдова
знаходиться в процесі налаштування.»

Учасники
форуму також наголосили, що Чорне море є ключовим регіоном транзиту енергії,
перебуваючи на кордоні Європи, біля кордонів Росії та України, на кордоні Азії з
Туреччиною та Грузією. У сфері енергетичної безпеки Чорне море стало предметом
максимального інтересу в перспективі видобутку природного газу з офшорної зони
в контексті зусиль із забезпечення енергетичної безпеки або принаймні
скорочення імпорту природного газу з Росії.

Більшість
учасників заходу зійшлись на тому, що Румунія повинна скористатися можливостями
видобутку газу на глибоководних ділянках чорноморського шельфу, використати цей
природний газ для забезпечення потреб населення та перезапуску румунської
промисловості, а також експортуючи його в сусідні країни, які мають менше
ресурсів і перебувають під великим енергетичним
та політичним тиском Росії.

Форум
мав чотири основні панелі – тематичні частини: Геостратегічний підхід до
ресурсів Чорного моря, Економічна вартість чорноморських ресурсів, Інвестиції в
Чорне море через Національну програму відновлення та стійкості і Зелений курс:
наслідки та бюджетний підхід.

Сучавський університет імені Штефана Великого
у партнерстві з Ужгородським національним університетом та українською Міжнародною асоціацією
інституцій регіонального розвитку впроваджують проєкт «Розумна енергія
транскордонного співробітництва» (CBCSmartEnergy), в рамках Спільної
операційної програми Румунія-Україна 2014-2020. Про це повідомила прес-служба румунського
університету в заяві, поширеній 24 грудня.

Проєкт почав реалізовуватися 12 березня
2020 року, а його термін дії – 18 місяців. Загальний бюджет складає понад 331
тис. євро, з яких Європейський Союз виділить 298. тис євро. Сума гранту для сучавського
вищого навчального закладу становить 158 тис. євро, а для УжНУ – 81 тис. євро.

Основною метою проєкту
є підвищення рівня використання нових технологій та інновацій у галузі
відновлюваної енергетики, що забезпечуються сприянням та підтримкою досліджень
та інновацій у сталий спосіб у прикордонних регіонах Румунії та України. Також
планується створення потужної платформи для спільних науково-дослідних заходів
та досліджень (включаючи закупівлю відповідного обладнання) у галузі
відновлюваної енергії та ефективності використання ресурсів.

З огляду на те, що загальна мета Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020 стосується поліпшення економічного розвитку та покращення
якості життя шляхом спільних інвестицій, проєкт CBC SmartEnergy сприяє цій меті,
надаючи нові рішення щодо енергозбереження та економічного розвитку на місцевому
рівні. Його конкретними цілями є створення інституційної та інформаційної бази
для проведення спільних теоретичних та практичних досліджень з питань
енергоефективності у прикордонних регіонах Румунії та України, з наголосом на
університетах та громадах, які беруть участь у цьому проєкті.

Іншим важливим напрямом є стимулювання відновлюваної
енергетики та енергоефективності шляхом впровадження спільних дослідницьких
ініціатив, створення енергетичних лабораторій для громад Сучави та Ужгорода щодо
моніторингу енергії, розробки нових рішень для громад та пілотних локацій.
Передбачається проведення курсів підготовки фахівців у галузі енергоефективності,
запровадження навчальних програм у галузі енергетичного менеджменту в Румунії
та Україні, а також створення розумних енергетичних лабораторій на благо
населення прикордонних регіонів.

Також, в рамках проєкту, передбачається здійснення
досліджень енергетичного аудиту із застосуванням нових технологій та інноваційних
методів для місцевих громад, які беруть у ньому участь. Це має
призвести до покращення регіональної ситуації шляхом сталого використання
енергії у транскордонному регіоні в результаті співпраці університетів-партнерів
з професійними установами. Буде запроваджено стратегічний підхід до
енергоефективності, а діяльність, спрямована на сприяння та підтримку
досліджень у галузі енергоефективності буде узгоджена з діяльністю
Європейського Союзу.

Проєкт має назву «Розумна енергія
транскордонного співробітництва», й оскільки його успіх значною мірою залежить
від створення сприятливого підприємницького середовища, особлива увага
приділяється залучення всіх зацікавлених сторін, включаючи значну частину населення
двох регіонів, оскільки підвищення рівня обізнаності громадськості про
енергоефективність спричинить зміну у сприйнятті та заохочуватиме розвиток
підприємницького середовища. Для того, щоб створити таке сприятливе
підприємницьке середовище, дуже важливо залучити якомога більше молодих
підприємців та створити позитивний соціальний менталітет щодо інновацій та
підприємництва, що робить це ключовою метою стратегії комунікації проєкту.
Також особлива увага приділяється залученню органів місцевої влади до досягнення
цілей проєкту, щоб його основне послання було передано якомога ефективніше
широкій громадськості, а також зацікавленим суб’єктам.

Адміністративно-територіальні одиниці з
обох сторін румунсько-українського кордону отримають аудиторську допомогу в
процесі вжиття заходів та прийняття інноваційних рішень щодо енергоефективності
будівель та моніторингу енергії за допомогою найсучаснішого обладнання. Для
цього з румунської сторони було укладено угоди про партнерство з
територіальними громадами населених пунктів Сучава, Сірет, Вама, Літень, Дерменешть, Шкея, Мітоку
Драгомірней.

За словами румунського координатора
проєкту, інженера Раду-Думітру ПЕНТЮКА, завідувача кафедри електротехніки Факультету
електротехніки та обчислювальної техніки Сучавського університету «підвищення рівня
обізнаності, серед зацікавлених осіб (студентів, магістрів, докторантів) та
широкого загалу щодо використання нових технологій та інновації у галузі
відновлюваної енергетики є надзвичайно важливою метою, яку усвідомлюють усі
партнери транскордонного проєкту CBC SmartEnergy.»

З результатами проєкту будуть
ознайомлені члени академічного середовища, а також представники бізнесового та дослідницького
середовища, які хочуть просувати нові технології у прикордонних регіонах за
допомогою різних заходів. У Сучавському та Закарпатському регіонах-партнерах будуть
створені групи спеціалістів за допомогою спільних навчальних сесій провідних експертів
спеціалізованих лабораторій для навчання та консультування зацікавлених сторін
з питань сталої енергетики та зміни клімату, шляхом організації тематичних
семінарів та сесій обміну передовими практиками.

Крім цього будуть
створені нові лабораторії, що займатимуться здійсненням заходів, пов’язаних з
енергоефективністю та проведенням консультацій/тренінгів у галузі відновлюваних
джерел. Лабораторії будуть оснащені найсучаснішим обладнанням, а їхніми
можливостями матимуть змогу скористатися 20 студентів та 8 викладачів Ужгородського
національного університету, які пройдуть навчання в галузі
енергоефективності під керівництвом фахівців Сучавського університету з
використанням обладнання останнього покоління, придбаного за кошти проєкту.

Румунська політична сцена після
парламентських виборів

За результатами виборів,
які відбулися 6 грудня, до Парламенту
Румунії нового скликання пройшли п’ять політичних сил: Соціал-демократична партія (СДП),
Націонал-ліберальна партія (НЛП), Альянс із «Союзу за порятунок Румунії» та
партії свободи, єдності та солідарності (USR-PLUS), Альянс за об’єднання
румунів (АОР), який вперше входить парламенту, Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР) та представники
національних меншин. Активність виборців склала трохи більше 33%. Це найнижча
явка за всю історію проведення парламентських виборів в Румунії. За оцінками
оглядачів основними причинами цього були: коронавірусна епідемія, через яку
щодня надходять інформації про тисячі нових інфікованих людей, при цьому показник
смертності через новий коронавірус, вже багато днів поспіль перевищує 100 випадків
на день. Це спричинило владу продовжити на ще 30 днів режим надзвичайної
ситуації, запроваджений усередині травня. Рішення було прийняте під час
тимчасового виконання обов’язків
прем’єр-міністра, міністром оборони Ніколаєм Чуке, після відставки прем’єр-міністра,
ліберала Людовіка Орбана через незадовільні
результати на парламентських виборів. Він вирішив зробити крок назад і очолити
з позиції голови НЛП переговори щодо формування майбутньої парламентської
більшості яка б підтримала майбутній правоцентристський уряд. Тим часом президент
Клаус Йоганніс запросив на консультації, намічені на понеділок, представників
партій, які подолали виборчий бар’єр для обговорення кандидатури нового
прем’єр-міністра. Першими були запрошені представники СДП, яка набрала
найбільше голосів – майже 30%. Несподіванкою виборів став результат, отриманий Альянс за об’єднання румунів (АОР),
який всього за один рік від утворення отримав голоси понад півмільйона румунів,
ставши четвертою політичною силою в румунському парламенті. Її керівники називають
себе радикалами та прихильниками таких цінностей, як сім’я, нація та
християнська віра. У діаспорі, яку представлятимуть 6 парламентаріїв, під час
дводенного голосування близько 265 тисяч румунів прийшли на виборчі дільниці.

Глава румунської держави взяв участь у
засіданні Європейської Ради

Президент Клаус
Йоганніс взяв участь у зустрічі лідерів ЄС у четвер та п’ятницю, де було
досягнуто консенсусу щодо бюджету ЄС на 2021-2027 роки та Фонду відновлення
економіки після пандемії COVID-19, на суму понад 1,8 трлн євро, після того як
Польща та Угорщина від свого наміру ветувати цей масштабний план фінансування. Обидві країни
виступили проти обумовлення надання коштів з європейських фондів дотриманням
принципу верховенства права, а досягнутий компроміс передбачає участь
Європейського суду в цьому процесі. Унаслідок цієї угоди Румунія отримає із
загального бюджету 46,7 мільярдів євро у різних сферах, від сільського
господарства, згуртованості та розвитку сільських районів до інфраструктури і
транспорту. Крім того, з Фонду ЄС з відновлення економіки після пандемії
Румунія отримає 33,5 мільярдів євро у вигляді грантів та позик. Президент
Йоганніс заявив, що Румунія готова використати ці кошти для реформ та
інвестицій у ключових секторах на благо всіх румунів. Іншою обговорюваною темою
було зменшення викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року. Глава
румунської держави закликав створити гнучку систему, яка дозволить всім
країнам-членам ефективно досягати цілі в боротьбі зі зміною клімату. З іншого
боку, європейські лідери показали, що епідеміологічна ситуація залишається
тривожною, незважаючи на появу вакцин, тому необхідно продовжувати зусилля щодо
запобігання появи нової хвилі зараження вірусом SARS-CoV-2.

Новий кіберцентр ЄС у Румунії

Майбутній Європейський
центр промислових, технологічних та дослідницьких компетенцій у сфері
кібербезпеки буде розміщений у Бухаресті. Центр займатиметься розподілом
європейських та національних фондів для фінансування дослідницьких проєктів з
кібербезпеки по всьому ЄС. У змаганні за розміщення центру брало участь сім
держав-членів, але Бухарест отримав перевагу над такими містами, як Мюнхен,
Варшава, Вільнюс чи Люксембург. З Брюсселя пояснили для нашої радіостанції, до
шортлиста увійшли два кандидати, а Румунія мала перевагу над Бельгією у цьому
питанні. Розміщення в Румунії
майбутнього Центру ЄС з кібербезпеки є великим досягненням для Бухареста і
результатом великих дипломатичних зусиль, у тому числі на високому рівні, -
заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску. Кіберцентр є першим агентством
Європейського Союзу, що буде розташоване в Румунії.

Румуно-американське співробітництво в
галузі енергетики

У середу в Бухаресті
була підписана румунсько-американська угода про співпрацю над
ядерно-енергетичними проєктами Чернаводської АЕС (на південному сході Румунії), Умови
угоди були погоджені на початку жовтня під час візиту міністра економіки до
США, коли було підписано меморандум з Ексімбанком США. Для досягнення цілей
декарбонізації (скорочення викидів вуглекислого газу) та енергетичної безпеки
Румунія має на меті модернізацію одного з ядерних реакторів Чернаводської
атомної електростанції та будівництво ще двох енергоблоків. Вартість інвестиції
в проєкт оцінюється у 8 мільярдів доларів США. Експортно-імпортний банк США виділить на
фінансування цього проєкту до 7 мільярдів доларів. Після завершення
модернізації та будівництва реакторів Чернаводська АЕС забезпечить приблизно
40% потреб електроспоживання Румунії. Це вдвічі більше, ніж виробляє
зараз. США також можуть профінансувати видобуток газу у Чорному морі. Ромгаз
веде переговори щодо придбання пакету американської компанія Exxon з офшорної
концесії Neptun Deep, і, щойно інвестиції в Чорному морі будуть розблоковані,
Румунія має шанси стати найбільшим виробником газу та енергії в Європі.

Румунія має величезний
економічний потенціал, тут є великі можливості для інвестицій, не тільки для американських
інвесторів, а й для інвесторів з усього світу, заявив на початку цього місяця
посол США в Румунії Адріан Цукерман, висловлюючи сподівання, що економічне
партнерство між двома країнами наздожене і навіть перевершить військове
співробітництво.

Однією з важливих галузей співпраці
між Вашингтоном та Бухарестом є енергетика. Для досягнення цілей декарбонізації
(скорочення викидів вуглекислого газу) та енергетичної безпеки Румунія має на
меті модернізацію одного з ядерних реакторів Чернаводської атомної електростанції
та будівництво ще двох енергоблоків. Вартість інвестиції в проєкт оцінюється у
8 мільярдів доларів США.

Експортно-імпортний банк США виділить
на фінансування цього проєкту до 7 мільярдів доларів. Після завершення модернізації
та будівництва реакторів Чернаводська АЕС забезпечить приблизно 40% потреб
електроспоживання Румунії. Це вдвічі
більше, ніж виробляє зараз.

Космін Гіца, генеральний менеджер
Nuclearelectrica заявив: «Щодо проєкту 3
і 4 енергоблоків мова йде про подвоєння
поточної потужності ядерної енергетики і це не єдина перевага. У Румунії
атомна промисловість забезпечує приблизно 11 тис. робочих місць. З початком здійснення
цих проєктів кількість робочих місць може збільшитися до понад 20 тис. Що
стосується переваг модернізації першого енергоблоку, вони очевидні:
експлуатація цієї виробничої потужності триватиме ще 30 років, а витрати будуть
удвічі меншими, ніж вартість будівництва нового реактора.»

Угода між Румунією та США про співпрацю
над ядерно-енергетичними проєктами Чернаводської АЕМ була підписана у середу в
Бухаресті міністром економіки Румунії Вірджилом Попеску та Послом США у Румунії,
в присутності т.в.о. прем’єр-міністра Ніколая Чуке. Умови угоди були погоджені
на початку жовтня під час візиту міністра економіки до США, коли було підписано
меморандум з Ексімбанком США. На цьому тижні президент Ексімбанку США Кімберлі
Рід відвідала Чернаводську АЕС, а пізніше, під час зустрічі з міністром Вірджилом
Попеску, підкреслила, що очолюваний нею банк готовий фінансувати й інші проєкти.

США також можуть профінансувати
видобуток газу у Чорному морі. Ромгаз веде переговори щодо придбання пакету американської
компанія Exxon з офшорної концесії Neptun Deep, і, щойно інвестиції в Чорному
морі будуть розблоковані, Румунія має шанси стати найбільшим виробником газу та
енергії в Європі. Посол США Адріан Цукерман наголосив на важливості
забезпечення енергетичної незалежності Румунії та додав, що візит президента
Ексімбанку підкреслює підтримку надану Румунії Сполученими Штатами Америки.

Згідно з останнім дослідженням, 86%
респондентів в Румунії вважають, що глобальне потепління є дуже серйозною
проблемою. Цей відсоток є обнадійливим порівняно з іншим опитуванням,
проведеним у 2009 році, коли зміни клімату хвилювали лише 16% румунів Згідно з
тим же дослідженням з 2019 року, 75% респондентів заявляють, що зацікавлені в
кампаніях з озеленення / збору відходів, а 86% – стурбовані станом
лісонасадження. Однак рівень участі в заходах такого типу є нижчим: 38% румунів брали
участь у зборі сміття, а 33% – у заходах з лісонасадження. Однак є все більше
ініціатив як індивідуальних, так і малих груп щодо участі у зменшенні забруднення та в
екологічно чистій економічній діяльності. Прикладом у цьому сенсі є Діну Дрог, адвокат з Бухареста, ініціатор
групи громадської участі, яка спрямована на вирішення деяких проблем району, де
він живе, а останнім часом – підприємець у галузі відновлюваної енергетики.

Наприкінці минулого року він
ініціював створення енергетичного кооперативу з ініціативи сусіда по
району, залучаючи
партнера з Нідерландів. Якщо спочатку кооператив налічував 15 членів, то через два
місяці після його заснування їх 140. Що означає, до речі енергетичний кооператив дізнаємось від Діну Дрога: «Енергетичний кооператив – це, власне, енергетичне
співтовариство, бізнес-механізм, який забезпечує членів кооперативу енергією
від поновлюваних ресурсів. У той же час він також виробляє енергію. Це
енергетичний кооператив, визначений законодавством ЄС. Це тенденція в Європі
демократизувати енергетичний ринок, зробити так, щоб громадяни були максимально
активними, пропонуючи можливість стати учасниками енергетичного ринку, який
виробляє самостійно енергію, розміщуючи сонячні батареї на будинку. Іншою
альтернативою для виробництва енергії є об’єднання в рамках таких енергетичних
кооперативів, що
об’єднують людей, які хочуть виробляти зелену енергію. Ми ведемо дискусії щодо придбання поля сонячних панелей за допомогою членів
кооперативу. В даний час
кооператив функціонує як інвестиційний фонд, і члени, взамін за свої
інвестиції, отримують прибуток, тобто проценти».

Члени кооперативу також є
акціонерами, тому вони мають доступ до його послуг, але вони також стануть
постачальниками зеленої енергії, і
бенефіціарами зеленої енергії після отримання необхідної ліцензії. Пізніше
кооператив також зможе інвестувати в екологічні виробничі потужності. Наразі
унікальний в Румунії та Східній Європі кооператив Діну Дрог є прикладом
громадянcької участі деяких людей, які дуже уважні до навколишнього
середовища, в якому вони живуть, та до повітря, яким вони дихають.Діну Дрог: «Індивідуальні рішення знаходить
кожний: сортує сміття, перероблює, звертає увагу на електроспоживання … Але також є потреба у державних
інструментах, громадах, які надають більшої ваги процесу. І тут може втрутитися
енергетичний кооператив: він є агрегатором людей, зацікавлених такими ідеями:
стійкістю
та екологією.»

Іншим прикладом екологічного чи дружнього
підприємництва є видавництво «Сенека»,перше
зелене видавництво в Румунії. Також частиною бізнесу є книгарня та кафе, де
висвітлюються книги з екології та де ви платите проведений час, не обов’язково споживання, яке
ви можете самі приготувати з найприродніших інгредієнтів. Директорка Штефанія Опріна
розповідає нам про те, як працює зелене видавництво: «Це означає піклуватися про навколишнє
середовище, коли виготовляєш продукт – у нашому випадку книгу -, це означає вибирати вторинний
папір для друку, це означає знати, що аркуш
паперу має
стандартну ширину, і тому завжди є залишки. які зазвичай викидають, але які
можна використовувати при друку інших речей. Наприклад, їх можна
використовувати при друку рекламних матеріалів, щоб
не використовувати новий папір. Це також означає подбати про чорнило, яке ви
використовуєте, і де друкуєте.
Але всю турботу винагороджує той факт, що виходять кілька дуже красивих книжок,
які громадськість вітає з великим задоволенням, знаючи, що за їх зусилля вирубано менше дерев.»

Нещодавній інтерес румунів жити як
найстійкіше з екологічного
погляду також видно з
того, що книга, яка побачила світ у видавництві Сенека під назвою Сім’я
майже з нульовими відходами, написана французькою
парою Єремі Пішон та Бенедікте Море, була найбільш продаваною книгою з екології на книжковому ярмарку Gaudeamus, що
пройшов в кінці минулого року. Штефанія Опріна розповідає: «Люди вже шукають практичних рішень, які застосовують. У них є відновлений
текстильний мішок, щоб не використовувати пластикові мішки. Я вже не використовую пластикові
столові прилади. Вони також хочуть знайти рецепти, як і в книзі: рецепти зубної пасти або
миючі засоби з найменшими забруднювачами. Таким чином, ви економите гроші та
час, оскільки, наприклад, формуються деякі звички, які більше не вимагають витрачення часу в супермаркеті. Крім того,
рецепти вчать виробляти достатньо велику кількість, щоб ви не перетворили свій будинок у лабораторію, де треба
перебувати цілодобово.»

Незалежно від того, чи проявляється
через інвестиції у
відновлювані джерела енергії чи відмовою від пластикових
предметів, турбота румунів про довкілля та громадські ініціативи в цій галузі очевидно зростає.