Tag: забруднення

СПЕКА – У семи повітах на південному заході Румунії до ранку неділі оголошено «червоний» рівень небезпеки через спеку. Максимальна температура повітря сягатиме 38-39° за Цельсієм, місцями навіть 40° тепла. У той же час, у вісьмох інших повітах і в столиці через спеку оголосили «помаранчевий» рівень небезпеки, з сильним тепловим дискомфортом і максимальною температурою близько 38°C. У решті території країни діє «жовтий» код небезпеки через спеку і тепловий дискомфорт, з температурою 34-37°C. Лише південно-східний повіт Тульча та чорноморські курорти не підпадають під дію цих попереджень.

 

ЗАБРУДНЕННЯ – Викиди парникових газів від економічної діяльності в Європейському Союзі скоротилися у 20 країнах-членах, залишилися стабільними на Кіпрі та зросли в Румунії, Мальті, Литві, Латвії, Греції та Словенії. Найбільш значне скорочення викидів парникових газів в ЄС відбулося в Болгарії – понад 15% та Німеччині – майже 7%. Скорочення викидів парникових газів вплинуло на європейський ВВП, який, за даними Євростату, зріс лише на 0,3%. З 20 країн, де було зафіксовано скорочення, вісім також повідомили про зниження свого ВВП, тоді як інші 12 повідомили про незначне зростання Валового Внутрішнього Продукту.

 

ПОЖЕЖІ – Румунські пожежники, які допомагають гасити пожежі в Греції, в суботу вирушили з моніторинговою місією до двох районів в регіоні Аттика. Згідно з прес-релізом Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій, 16 вогнеборців на 3 лісових пожежних машинах та авто першого втручання і командування діють в районі Агія Кіріакі, в той час як інша команда з 15 рятувальників діє в районі Рафіна. Обидві групи румунських пожежників супроводжують грецькі офіцери зв’язку. Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій заявляє, що в разі виникнення пожеж обидві команди будуть попереджені і, за координації своїх колег з приймаючої країни, втрутяться у визначені місця, щоб обмежити наслідки пожеж. Ризик лісових пожеж є дуже високим, в тому числі в районі, де діють румунські пожежні бригади, – йдеться в заяві.

 

GAUDEAMUS – Книжковий ярмарок Gaudeamus, організований Радіо Румунія, триває цими вихідними в старому центрі міста Сібіу. Ярмарок об’єднує понад 40 експонентів у 15 павільйонах. Серед них – найвідоміші румунські видавництва та дистриб’ютори книг, ігор, музики та освітніх матеріалів. Організовуються видавничі заходи, презентації книг та автограф-сесії. Усі заходи також транслюють онлайн на сайті gaudeamus.ro.

 

ВІЙНА ПРОТИ УКРАЇНИ – Українські війська продовжують наступати в Курській області Росії. Київ заявляє, що захопив 82 населених пункти і 1150 квадратних кілометрів території в ході наступу в Росії, який триває вже 12-й день. Командувач українських ВПС заявив, що вони також беруть участь в операції і бомбардують шляхи постачання і логістичні центри противника. Reuters зазначає, однак, що найзапекліші бої в п’ятницю відбувалися за сотні кілометрів на Донбасі, який росіяни намагаються повністю окупувати. Протягом місяців російська армія просувається на Донбас, незважаючи на те, що, за оцінками, втрачає близько 1000 солдатів на день, пригнічуючи українську оборону інтенсивними артилерійськими обстрілами і піхотними атаками.

 

СЕРЕДНІЙ СХІД – Переговори про припинення вогню і звільнення ізраїльських заручників, утримуваних палестинським ісламістським рухом ХАМАС у секторі Газа, мають поновитися наступного тижня в Каїрі на основі нової пропозиції США. Про це йдеться у спільній заяві, оприлюдненій у Досі США, Катаром та Єгиптом – головними посередниками між Ізраїлем та ХАМАС-ом. Вашингтон представив дорожню карту з кількома кроками для припинення бойових дій і звільнення заручників, викрадених під час нападу ісламістського руху ХАМАС на півдні Ізраїлю 7 жовтня. За словами трьох країн-посередників, шлях до порятунку життів, допомоги населенню Гази і зниження регіональної напруженості тепер відкритий. У відповідь ХАМАС відкинув нові ізраїльські умови в пропозиції, повідомили агентству France Presse два представники палестинського угруповання. За їхніми словами, нові умови передбачають збереження ізраїльських військ у секторі Газа вздовж кордону з Єгиптом. Війна, що послідувала за вторгненням ХАМАС 7 жовтня, в результаті якого в Ізраїлі загинуло близько 1200 осіб, призвела до катастрофічної гуманітарної ситуації майже для всіх 2,4 млн. палестинців, які страждають від нестачі продовольства в секторі Газа. Крім того, бомбардування і наступ ізраїльської армії призвели до загибелі майже 40 000 палестинців, переважно мирних жителів.

Зв’язок між антропогенними змінами в навколишньому середовищі та ризиком спалахів хвороб стає все більш очевидним. Це випливає з комплексного аналізу майже 1000 наукових досліджень, опублікованих в журналі Nature. У статті зазначається, як такі фактори, як втрата біорізноманіття, зміна клімату, зміна біотопів, хімічне забруднення та інтродукція чужорідних видів сприяють поширенню та загостренню інфекційних захворювань.

Одним з ключових висновків є значний вплив втрати біорізноманіття на передачу хвороб. Втрата рідкісних видів може призвести до збільшення поширеності хвороб, оскільки патогени і паразити мають тенденцію процвітати в найбільш поширених видах. Це явище, відоме як «ефект розбавлення», свідчить про те, що види, які залишилися, стають більш ефективними переносниками хвороб. І навпаки, було виявлено, що втрата та зміна середовища існування знижує ймовірність спалахів хвороб у міських середовищах з надійними санітарними системами.

Однак вирубка лісів та інші форми втрати біотопів можуть посилити передачу хвороб, як це сталося з малярією та лихоманкою Ебола. Дослідження підкреслює важливість врахування ширшого екологічного контексту при оцінці ризику захворювань. Явища, спричинені зміною клімату, такі як танення вічної мерзлоти, що вивільняє патогени, та зміни в біотопах, які змушують тварин наближатися до людських поселень, ще більше загострюють проблеми, з якими стикаються фахівці у сфері охорони здоров’я. Це дослідження слугує сигналом тривоги для проактивних заходів.

Ще одним наслідком втрати біорізноманіття є зменшення кількості запилювачів як в Європі, так і в усьому світі, – каже Кармен Педурян, менеджер проєктів Всесвітнього фонду дикої природи в Румунії. «Дослідження в Європі показують, що понад 37% популяції бджіл і 31% популяції метеликів знаходяться в занепаді. Більше того, якщо ми подивимося на Румунію, помітимо, що тема запилювачів, хоча перебуває на європейському та глобальному порядку денному, не цікавить румунських можновладців. Ми не маємо точних звітів про те, що означає зменшення кількості запилювачів у Румунії. Бачимо і відчуваємо ефект чистого вітрового скла, коли вирушаємо в подорож і не так часто протираємо лобове скло від комах. Охоронний статус видів комах в цілому знижується. У Румунії статус 58% цих видів або невідомий, або несприятливий, або поганий, або неадекватний. Несприятливий, поганий і неадекватний – це не означає, що все добре. Але чому ці комахи зникають, і чому вони в такому поганому стані? Я думаю, всі усвідомлюють, що відбулося багато змін у землекористуванні, використовується багато пестицидів, навколишнє середовище забруднене, з’являється багато інвазивних видів, а також хвороби бджіл і, звичайно ж, зміна клімату.»

Таким чином, останні дослідження показують, що поки світ бореться з наслідками зміни клімату і втрати біорізноманіття, системи охорони здоров’я повинні адаптуватися, щоб знизити ризики, пов’язані з новими інфекційними захворюваннями.

Шум стає все більшим викликом для сучасного суспільства і може спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям, зокрема, з серцем та системою кровообігу, що спричинені довготривалим фізіологічним та емоційним впливом, а також погіршенням якості сну. Шум, як відомо, дратує, тривожить і викликає стрес. Мало хто може пристосуватися до шумного середовища, а у великих містах житло в тихих районах важко знайти і часто воно коштує дорожче.

Але хто ж створює цей шум: насамперед транспорт – автомобільний, залізничний і повітряний. В автомобілях шумове забруднення походить від шин, що взаємодіють з дорогою під час прискорення або уповільнення. Потім – шум двигуна і звук тертя повітря, залежно від того, наскільки аеродинамічним є автомобіль. Аналогічна ситуація з потягами, а з літаками основна проблема виникає під час зльоту та посадки.

Іншими джерелами шуму є промислові шуми, переважно від різних установок. Будівельний сектор також є важливим, хоча і тимчасовим, джерелом шумового забруднення. У свою чергу, швидкість і напрямок вітру, а також температура повітря можуть змінювати траєкторію звукових хвиль, а отже, впливати на їх поширення набагато далі від початкового джерела.

Після транспорту та промисловості, індивідуальна діяльність людини також має сильний шумовий вплив, каже Алекс Лукіян – лідер спільноти на платформі моніторингу шуму (pulse.eco). На цій посаді він керує та розвиває інформаційну платформу для Румунії, залучаючи членів спільноти до збору та обміну екологічними даними. Майже кожна дія сучасного суспільства спричиняє шумове забруднення, від косіння газону, автоматичного поливу квітів до миття автомобіля.

Так само як і все, що створює комфорт – компресори кондиціонерів, центральне опалення. Або побутові прилади – пральні машини, сушарки, пилососи, холодильники. Двигуни човнів, гідроциклів та інших морських транспортних засобів можуть створювати шум у водному середовищі, впливаючи на водну дику природу та спільноти, що мешкають на прибережжі. Крім того, ми також забруднюємо навколишнє середовище шумом через розваги – концерти, фестивалі, нічні клуби та інші соціальні заходи. Або через спортивні заходи: стадіони та арени можуть видавати гучні звуки під час матчів, заважаючи навколишнім громадам.

У Румунії, як зазначає Алекс Лукіян у його онлайновій статті, майже 4 мільйони людей піддаються впливу високого рівня шуму від дорожнього руху вдень і майже 3 мільйони – вночі. Майже 150 000 людей піддаються впливу високого рівня шуму від залізничного руху вдень і 133 000 вночі. Близько 20 000 румунів страждають від впливу гучного шуму від повітряного руху, як вдень, так і вночі.

Румунія має найгірші показники серед європейських країн, коли йдеться про промислове шумове забруднення, незважаючи на занепад цього сектору економіки. Але рівень шуму зростає в усьому світі, і це впливає на наше здоров’я. Шум можна визначити як безладну комбінацію звуків різної частоти та інтенсивності, що передаються механічними коливаннями в навколишньому середовищі, які створюють дискомфорт, втомлюють і викликають неприємні відчуття. Вимірюється в децибелах, а значення 80 – це поріг, вище якого інтенсивність звуку стає шкідливою. Надмірний вплив гучного шуму, особливо протягом тривалого часу, може призвести до пошкодження барабанної перетинки або навіть до глухоти.

За оцінками, тривалий вплив навколишнього шуму спричиняє 12 000 передчасних смертей і сприяє 48 000 нових випадків ішемічної хвороби серця на рік у Європі. Понад 22 мільйони людей страждають від високого рівня хронічного стресу, а 6,5 мільйонів людей страждають від хронічних сильних розладів сну. Однак цілком ймовірно, що ці наслідки для здоров’я недооцінені, а реальність набагато гірша. Шумове забруднення впливає не лише на нас, але й на дику природу. Антропогенний шум викликає низку фізіологічних і поведінкових реакцій у наземних і морських тварин, які можуть призвести до зниження репродуктивного успіху, підвищення ризику смертності та міграції, що призводить до скорочення популяції.

Деякі рішення для зниження рівня шуму в містах: звукопоглинаючий асфальт, пішохідні вулиці, велосипедні доріжки, електромобілі. На залізниці – використання безшумних вантажних поїздів, повна заборона на використання вагонів, які не відповідають європейським нормам, встановлення безшумних гальм у пасажирських поїздах. В авіаперевезеннях – зміна розкладу та маршрутів польотів. На закінчення – зниження рівня шуму є важливою частиною “зеленого переходу” до більш сталого способу життя.

ЗОЛОТИЙ СКАРБ РУМУНІЇ – Національний банк Румунії та депутат Європарламенту Єуджен Томак організували у вівторок в Європейському парламенті виставку, присвячену Румунському скарбу, вивезені на збереження до Російської імперії у грудні 1916 року і досі не повернутому нашій країні. Це унікальний випадок в історії, а Бухарест хоче привернути до нього увагу Європейського Союзу як до ще одного прикладу порушення Москвою міжнародного права. Очікується, що наступного тижня Європейський парламент вимагатиме виправлення цієї несправедливості в резолюції, яку підтримають усі політичні групи. 91 тонну золота, творів мистецтва, артефактів та архівних документів було відправлено до Москви у 1916 та 1917 роках під час Першої світової війни, коли більша частина країни була окупована Центральними державами. Пізніше, після більшовицької революції 1918 року, Радянський Союз, а потім Російська Федерація відмовилися повернути скарб, за винятком кількох творів мистецтва та інших культурних цінностей. Виставка в Європарламенті представляє юридичні докази та історичні документи, що стосуються відправки румунського скарбу до Москви, а також зобов’язань Росії повернути його на вимогу нашої країни.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Палата депутатів Румунії сьогодні відхилила вотум недовіри міністру фінансів у коаліційному уряді, лібералу Марчелу Болошу, ініційований опозиційними Союзом «За порятунок Румунії» та партією «Сила правих». Текст резолюції був обговорений напередодні, коли ініціатори піддали критиці  рішення міністра про запровадження 10% податку на лікарняні з метою латання «фінансових дірок» у державному бюджеті. Вони також стверджували, що Болош порушив закон, оскільки від прийняття нового податку та його застосуванням не пройшло щонайменше шість місяців. Міністр відкинув звинувачення і назвав дії опозиції політиканством. Він пояснив, що система охорони здоров’я недофінансована, а заходи уряду спрямовані на те, щоб перешкоджати використанню лікарняних, оскільки вони оплачуються краще, ніж якби працівник працював.

ЗУСТРІЧ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку сьогодні провів зустріч в Бухаресті з президенткою Р.Молдова Майєю Санду, під час якої підтвердив «тверду» підтримку європейського курсу Кишинева. Пізніше і президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв Майю Санду в палаці Котрочень. «Я повторив, що безпека Р.Молдова є пріоритетом для Румунії, яка залишається найсильнішим прихильником її європейського курсу», – написав президент у мережі Х. Очолювана Клаусом Йоганнісом до того, як він став президентом, Націонал-ліберальна партія (яка зараз перебуває при владі з соціал-демократами) входить до Європейської народної партії. У Бухаресті президент Європейської народної партії Манфред Вебер заявив, що підтримує рішення про те, щоб «хтось із країн Центральної або Східної Європи» очолив Євросоюз під час наступних мандатів інституцій ЄС. Понад 1 500 представників Європейської народної партії, в тому числі 13 глав держав і урядів, перебувають у Румунії для участі у Конгресі ЄНП, який пройде в Бухаресті в середу і четвер.

ОЕСР – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що в 2026 році румунській владі вдасться досягти однієї з найважливіших цілей: вступу Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Для цього необхідно провести реформи, передбачені Національним планом відновлення та стійкості, – сказав глава уряду. До ОЕСР входять найрозвиненіші країни світу, на які припадає 70% світового виробництва і торгівлі та 90% прямих світових інвестицій.

ЗАБРУДНЕННЯ – Бухарест посідає 35 місце в рейтингу найбільш забруднених столиць. Це випливає з даних платформи, яка надає незалежну інформацію про глобальне забруднення повітря. Румунську столицю випередили кілька європейських міст, серед яких Берлін, Стамбул, Брюссель та Варшава. Столиця В’єтнаму, Ханой, посідає перше місце серед найзабрудненіших міст. У понеділок вона була вкрита густим смогом, що є наслідком високих викидів від транспортних засобів та дрібних частинок, пов’язаних з діяльністю будівельної промисловості. Забруднення повітря – це невидимий ворог, який пошкоджує дихальну систему і може сприяти виникненню хронічних захворювань.

ІСПИТ – Симуляція іспиту на здобуття повної середньої освіти в Румунії продовжилася у вівторок обов’язковим письмовим іспитом відповідно до профілю навчання, згідно з календарем, затвердженим Міністерством освіти. У понеділок відбувся письмовий іспит з румунської мови та літератури, а в середу відбудеться письмовий іспит відповідно до профілю або спеціалізації. Учні, які відносяться до національних меншин, складатимуть письмовий іспит з рідної мови та літератури 7 березня. Результати будуть оголошені 15 березня. Симуляція іспиту на здобуття повної середньої освіти у 2023-2024 навчальному році проходить у понад 1 320 навчальних закладах і передбачає участь понад 146 тисяч учнів, – повідомляє Міністерство освіти.

ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою на засіданні Ради ЄС з питань правосуддя та внутрішніх справ у Брюсселі знову заявив, що Румунія заслуговує на повний вступ до Шенгенської зони, а не лише з морським та повітряним кордонами, як це станеться наприкінці цього місяця. Румунія зміцнить Шенген і зовсім не справедливо продовжувати мати лише часткову інтеграцію в цю європейську зону вільного пересування – сказав Предою. Минулого року Румунія скоротила міграцію приблизно на 60%, а на кордоні з Сербією, завдяки пілотній програмі, лише 40 осіб перетнули кордон нелегально, – додав міністр. Його австрійський колега Герхард Карнер, уряд якого виступає проти вступу Румунії, заявив, що Відень не поспішає приймати рішення про сухопутні кордони.

НАРКОТИКИ – У Румунії торговці наркотиками підвищеного ризику більше не зможуть отримувати умовне покарання, а торгівля психоактивними речовинами каратиметься позбавленням волі від 3 до 10 років. Відповідний законопроєкт був прийнятий у вівторок Палатою депутатів в останньому читанні. Депутати підкреслили, що явище вживання наркотиків ігнорувалося протягом тривалого часу і, що для боротьби з ним необхідні додаткові заходи: сканери на кордоні, центри детоксикації та профілактичні центри.

ТЕНІС – Спортивний арбітражний суд (САС) у Лозанні скоротив термін допінгового покарання румунської тенісистки Сімони Халеп з чотирьох років до дев’яти місяців. Румунка, колишня перша ракетка світу, зможе повернутися на корт, оскільки її тимчасове відсторонення розпочалося 7 жовтня 2022 року. Рішення САС, опубліковане на сайті трибуналу, є остаточним і оскарженню не підлягає. Нагадаємо, що тенісистка завжди стверджувала, що приймала забруднену домішку, а на слуханнях у лютому заручилася допомогою французького експерта, який спеціалізується на фармакології, токсикології та біології. У вересні 2023 року Міжнародне агентство з чесного тенісу заявило, що Сімона навмисно порушила антидопінгові правила і відсторонило її на 4 роки.

ГАНДБОЛ – Чемпіон Румунії з гандболу серед чоловіків Динамо «Бухарест» сьогодні ввечері приймає вдома португальську команду Спортинг «Лісабон» в останньому матчі IV основної групи Європейської ліги EHF. У цій же групі ЧСМ «Констанца» грає на виїзді з німецьким Фуксе «Берлін», володарем трофею. Динамо, яке забезпечило собі 3-тє місце в групі, зіграє в плей-офф з командою, що посяде друге місце в ІІІ-й основній групі, ймовірно, з данською командою Б’єррінгбро «Сількеборг». Перший матч відбудеться в Бухаресті 26 березня, а другий – на виїзді 2 квітня. З іншого боку, ЧСМ «Констанца» закінчує груповий етап на останньому місці і вибуває зі змагання.

Столиця Румунії Бухарест є не тільки найбільш забрудненою європейською столицею, але рівень забруднення значно перевищує норму, що загрожує здоров’ю жителям. Крім того, за останні кілька років спостерігається ще одне явище: якість повітря в Бухаресті мінлива, особливо в залежності від сезону. Взимку, а останнім часом і восени, забруднення, як правило, зростає, через збільшення рівня джерел горіння. Ці висновки, поряд з багатьма іншими, містяться у звіті про дослідження якості довкілля в Бухаресті, нещодавно опублікованому на прохання Бухарестського громадського фонду.

Фактично цей звіт є основою для платформи цієї неурядової організації, до участі, в якій запрошуються громадські активісти та представники місцевої адміністрації. Екологічні проблеми в Бухаресті виникають у багатьох формах і тривалий час ігноруються. Тепер вони потребують узгоджених зусиль для пошуку рішень, що і є причиною створення цієї платформи. Звичайно, будь-якій спробі цього має передувати детальний аналіз ситуації. Саме це зробив професор Крістіан Йоже з цим дослідницьким звітом, аналізуючи джерела забруднення в Бухаресті. Ось що він констатував: «Бухарест має проблеми здрібними частинками у вигляді суспензії, має проблеми з оксидами азоту, з бензолом, а також з багатьма категоріями забруднюючих речовин. Зрештою, мова йде здебільшого про те, як ми вибираємо їздити по місту, тому що основним джерелом забруднення в місті є транспорт. Більшість жителів міста вибирають автомобіль для поїздок і пересування в межах міста. Також у Бухаресті досить низький рівень використання громадського транспорту. Які наслідки має цей вид мобільності? Ця мобільність означає зайнятість громадського простору. Ми здивовані кількістю автомобілів, зареєстрованих у Бухаресті за останні кілька років. Ми бачимо, що більшість тротуарів у місті зайняті автомобілями. Звідси виникає проблема прибирання міста, тому що, якщо установи хочуть очистити місто, необхідно докласти величезних зусиль, щоб перемістити всі автомобілі, щоб прибрати вулиці. Також, якщо говорити про зелені насадження, то влада показує нам деякі цифри, і нам каже, що вони дуже близькі до визначених законодавством цілей. Але якщо ми подивимося на те, що відбувається насправді, то можна побачити, що наші основні зелені зони переповнені, в тому числі автомобілями.»

Як дійшлося до цієї ситуації? Поєднуючи певні економічні інтереси та недбалість жителів Бухареста, – вважає професор Крістіян Йоже: «Я думаю, що зараз на міському рівні від забрудненого навколишнього середовища, від забрудненого повітря, від поганої якості води, від відсутності зелених насаджень, від поганого поводження з відходами та від нашого надмірного споживання, хтось виграває. Отож, в основному ми зараз говоримо про економіку, орієнтовану на модель споживання в Бухаресті, де людина не усвідомлює або не враховує так багато екологічні проблеми, які виникають. Проте я також вважаю, що однією зх причин головних екологічних проблем міста, пов’язана з тим, що все ще дуже низька прихильність до міста. Наявна надзвичайно низька прихильність до міста та дуже низька чутливість до того, що станеться далі, а це випливає з нашої індивідуальної поведінки. Якщо ми вживаємо автомобіль щодня і для будь-якої потреби, ми повинні усвідомлювати той факт, що у нас немає як бути чисте повітря. Також якщо ми надмірно споживаємо продукти, ми не можемо мати циркулярну економіку. Таким чином, в основному, наша поведінка доводить до безліч проблем, з якими ми стикаємося в даний момент.»

За останні роки поводження з відходами справді стало серйозною проблемою, оскільки сміття помножилося, а влада не встигає за вибірковим збиранням, обробкою та зберіганням сміття. Тому на околицях столиці з’явилися імпровізовані сміттєзвалища, а в прибічних селах практикується спалювання відходів, які виділяють у повітря надзвичайно шкідливі для здоров’я жителів Бухареста речовини. Поки що адміністрація, здається що не в змозі впоратися з великою кількістю пожеж, а втручання Управління охорони довкілля є незначними в порівнянні з масштабами явища. Взагалі влада обтяжена бюрократією, – зауважив сам мер другого сектору столиці Раду Міхаю: «Місцева поліція сказала нам, що ми повинні штрафувати управління румунськими водами за те, що вони не чистять русла вод. Є кілька озер на північному сході Бухареста, і ми мали дискусії з Управлінням румунськими водами, представники цього управління сказали, що вони можуть оштрафувати нас,тому що жителі другого сектору викидають сміття у води міста. Так виникла наступна ситуація: нам прийшлося штрафувати один одного. Саме тому ми почали переговори з директором Управління румунськими водами і запропонували вирішити цю ситуацію спільно. Ми підписали протокол, на формування якого пішло близько трьох місяців, тому що, хоча була політична воля, йде мова про румунську бюрократію. Нам знадобилося три місяці, щоб підписати протокол, згідно, з яким Управління румунським водами надає обладнання, а мерія дркгого сектору видаляє ці відходи з води та вивозить на сміттєзвалище. І ми вивезли понад 10.000 тонн відходів з озера Бухарест, що свідчить про стан забруднення, який нам принесли останні 30 років. Сміття не зникає. Дуже часто сміття доходить на поле, у русла річок і дуже часто спалюються у печах людей. Це реальність. Ми повинні цим управляти. Співпраця з громадським суспільством нам дуже допомагає.»

Співпраця між громадським суспільством і владою є метою Екологічної платформи, нещодавно запущеної Бухарестським фондом громади, який повністю усвідомлює, що це співробітництво має бути розширене на дуже тривалий період, щоб мало результати та щоб зменшити забруднення.

Вантажоперевізники,
які працюють у державах-членах
Європейського Союзу, зобов’язані з
понеділка дотримуватися нових правил,
включених до положень Пакету мобільності.
Таким чином, компанії повинні привозити
свої вантажівки додому раз
на два
місяці, що, на їхню думку, означає
споживання палива, забруднення та час,
витрачений на митницях,
особливо для профільних
компаній
зі Східної
Європи,
включаючи
з
Румунії.

Нові
правила
були
прийняті два роки тому і були вжиті,
згідно з європейськими установами,
аби
водії
користувалися більшою
кількістю прав.
Румунія разом з іншими державами
оскаржила Пакет мобільності в Суді ЄС,
показавши, що цей захід суперечить
європейській політиці декарбонізації
та впливає на вільний рух товарів. За
словами представників Румунії, а також
інших 8 держав Європейського Союзу,
включаючи Болгарію, Кіпр, Литву, Польщу
та Угорщину, нова форма Пакету мобільності
призведе до збільшення кількості
«порожніх перегонів», які матимуть як
результат додаткові викиди вуглекислого
газу.

Більше
того, повернення в країну походження в
кожні два місяці еквівалентно тисячі
зайвих вантажівок на день на європейських
автошляхах і на кордонах без будь-якого
економічного виправдання. Відразу ж
після затвердження Пакету мобільності,
два роки тому, дослідження консалтингової
та аудиторської компанії KPMG оцінило
зменшення доходів від міжнародних
вантажних перевезень для румунських
компаній на рівні 4,5 млрд євро та ризик
переміщення бізнесу.

У
дослідженні KPMG підкреслюється, що
застосування
міри повернення вантажівок кожні
вісім тижнів до центру управління
транспортного підприємства в державі-члені
його місцезнаходження призведе до
зменшення доходів від міжнародних
вантажних перевезень на 4,5 мільярда
євро.
Водночас,
за оцінками, понад
50% румунських перевізників, які здійснюють
міжнародні автомобільні перевезення
в ЄС
(каботажні перевезення
та cross trade перевезення
(при виконанні завантаження/розвантаження)),
або призупинять
свою діяльність, або перенесуть свій
оперативний центр до інших держав-членів,
– йдеться у прес-релізі
Національного
об’єднання автомобільних
перевізників Румунії (UNTRR).

Правило
повернення
вантажівок додому кожні два місяці
застосовується також
після
того, як набула
чинності на початку місяця Директива
про делегування (відрядження) водіїв
для компаній, що здійснюють міжторговельні
або каботажні операції (перевезення
між двома державами-членами, відмінними
від країни реєстрації), десятки тисяч
румунських водіїв будучи
залучені
до цієї діяльності. За даними Національного
об’єднання
автомобільних перевізників Румунії,
наша
країна
займає 8-е місце у
списку транспортних ринків
ЄС і
третє місце в міжнародних автомобільних
перевезеннях, типу міжторговельні
та
каботажні
операції.

Офіційні
дані показують, що автомобільний
транспорт генерує близько 5% ВВП Румунії,
будучи основним контриб’ютором
експорту послуг країни – 22 мільярди
євро за останні чотири роки. Згідно з
останніми статистичними даними, наразі
в Румунії працюють 36.000 транспортних
компаній, в яких розгортають діяльність
приблизно 250.000 професійних водіїв.

Через обмеження свободи пересування, пов’язаних з
пандемієюCOVID-19, забруднення довкілля у
великих містах зменшилося, особливо під час режиму надзвичайної ситуації в
першій половині 2020 року. Тоді в Румунії був обмежений рух дорожнього
транспорту, відповідно зменшилися викиди вихлопних газів автомобілів, особливо
в Бухаресті, який посідає друге місце за рівнем забруднення серед європейських
столиць. Проте з цього приводу на перший план вийшло явище, на яке до цього мало
хто звертав увагу: стихійне спалювання відходів у населених пунктах навколо
Бухареста. Густий дим і задушливий запах, характерний для пожеж, відчували і
досі відчувають жителі Бухареста, які живуть у периферійних районах.

Першими на сполох забили, як і в інших випадках, громадські
організації. Про цю ситуацію розповідає Оана Ненечу, координатор мережі датчиків
моніторингу параметрів навколишнього середовища Aerlive і член екологічної
асоціації Ecopolis. «На жаль, ми не маємо офіційних даних від органів державної
влади, які мали б займатися цим явищем. Переконливих даних у нас немає. Ми
маємо лише інформацію від тих, хто був на полі, або інформацію, яку ми
помітили, коли були на полі. Це матеріали з розбирання автомобілів, переважно
шини, і взагалі матеріали, які не підлягають перепродажу. Їх вивозять у поля або
на території, які належать навколостоличним селам, наприклад у повіті Димбовіца.
Їх туди везуть і, оскільки їх досить багато, а потім спалюють. Їх просто
підпалюють мешканці сільських громад, які, як ми розуміємо, займаються демонтажем.
Але ми не можемо про це більше говорити, бо не маємо офіційних даних. Тому ми,
громадська організація Ecopolis та Aerlive, цієї осені розпочали акцію під
назвою «Спалене повітря». Ми намагаємося задокументувати це явище, щоб
побачити, звідки беруться відповідні матеріали, що з ними відбувається, чому їх
спалюють на полях і чому мерії відповідних населених пунктів не реагують рішучіше.
Наприклад, ми хочемо знати, чому їх не збирають сміттєві компанії, які працюють
на цих ділянках, щоб ці відходи не спалювали.»

Наскільки шкідливі ці пожежі, ми дізнаємося з
нещодавнього дослідження, проведеного Aerlive за підтримки Інституту атомної
фізики в Мегуреле. Це дослідження показує, що при спалюванні відходів у
побутових печах частинки типу PM10, які містять канцерогенні хімічні речовини,
виділяються в повітря в значно більшій кількості, ніж при спалюванні дров.
Також було виявлено, що при спалюванні пластикових відходів (ПЕТ,
пінополіуретану, одягу) виділяється до 700 разів більше вуглеводнів з у тисячі
разів вищою токсичністю порівняно з викидами від спалювання деревини. Водночас,
однак, останнім часом це явище набуло досить загрозливих масштабів, щоб
привернути увагу влади. Наприклад, Інспекторат з надзвичайних ситуацій повідомив,
що у 2020 році в районі Бухарест-Ільфов про здійснення понад 130 виїздів на
ліквідацію пожеж , в результаті спалювання відходів. Загалом було спалено понад
870 тонн відходів, каже Оана Ненечу. «ІНС повідомляє про виїзди для ліквідації
пожеж, які виникли на приватних ділянках, де відбуваються ці неконтрольовані
підпали, тобто навколо подвір’я чи навіть у подвір’ї людей,. Але пожежі на
полях, які трапляються досить часто, часто гасять ті, хто їх вчинив ще до прибуття
пожежних екіпажів. Ці пожежі були більш-менш задокументовані Інспекцією з охорони
навколишнього середовища навесні, коли провела ряд ретельних перевірок,
особливо в районі села Сінтешть. Але насправді ми не маємо багато даних на цю
тему і це нас дуже турбує. Тому ми якось намагаємося тиснути на владу, щоб вона
знайшла рішення.»

Пояснення існування такої великої кількості незібраних відходів
належним чином надає Європейська комісія, яка подала на Румунію до
Європейського суду за недотримання Директиви про управління відходами. Румунія
просто не відновила достатню кількість сміттєзвалищ, щоб відходи зберігалися
таким чином, щоб не впливати на здоров’я людей і не забруднювати навколишнє
середовище. Асоціація з питань природи та захисту довкілля на чолі з Богданом
Тукмяну вже кілька років вивчає ситуацією зі сміттєзвалищами навколо Бухареста.
«Станом на сьогодні у північно-західній частині столиці розташована скупчення компаній
зі збору сміття та зберігання відходів. Є близько 6-7 компаній, які мають цей предмет
діяльності. Крім цього є один з
найбільших об’єктів: сміттєзвалище Бухареста, яке належить Генеральній мерії
столиці, розташоване поблизу села Рудень, фактично на території 1-го сектора столиці
1. З кожним роком проблеми забруднення стають все більшими. Усі ці об’єкти, про
які я вам розповів і до яких слід додати багато промислових об’єктів,
надзвичайно забруднюють довкілля. Є багато промислових або напівпромислових
одиниць, які, у свою чергу, роблять надзвичайно великий внесок у вже класичне
забруднення, спричиненим автотранспортом та опаленням житлових будинків.»

Невідповідні сміттєзвалища виділяють сморід, а
також шкідливі хімічні речовини, а відходи, які не знаходять свого місця в цих
немодернізованих об’єктах, найімовірніше спалюють. Крім того, ці пожежі
влаштовують в економічних цілях. Наприклад, шини та електричний кабель
спалюють, щоб потім продати метал, каже Богдан Тукмяну. «Так, на жаль, це
прикра мода і надзвичайно токсичний спосіб, обраний певною категорією людей,
які побачили в цьому спосіб заробити на життя. Проблема в тому, що ми не можемо
кількісно оцінити всі наслідки цих пожеж, вчинених для отримання і продажу рідкісних
металів. Знову ж таки, ми стикаємося з тим самим браком узгодженості дій між державними
установами. Я наведу на перший погляд смішний, але насправді дуже сумний
приклад. На одному з таких сміттєпереробних підприємств виникла пожежа. Через
15 хвилин після нашого прибуття туди система оповіщення населення «112» надіслала
повідомлення про пожежу сухої рослинності, хоча пожежники вже були на місці
події.»

Однак нещодавно в Сенат був внесений законопроект, який
пропонує вважати злочином незаконне спалювання відходів та карати його позбавленням
волі на строк від 6 місяців до 3 років або штрафом.

Відходи, що забруднюють водне середовище, передусім пластик, стали
надзвичайно серйозною проблемою у всьому світі і, звичайно, в Румунії. Усе
більше екологічних організацій намагаються вживати заходів, використовуючи
різні методиочищення води, якісь
унікальні та максимально дружні з природою, але особливу увагу вони приділяють
роботі з широким загалом, інформуванню громадськості та місцевої влади про
небезпеку, яку несе цей вид забруднення. Серед них і організація «ActForTomorrow», яка розробила проєкт «Ми діємо заради води – A.P.A.» На думку переважної більшості фахівців, пластик становить 90% відходів,
що виробляються людиною та виявляються в морському середовищі. За даними ООН,
тільки від пластикових відходів щорічно гине 1 млн морських птахів і 100 000
морських тварин.

Яка ситуація в Румунії? Навіть якщо
офіційних даних не так багато, вони, швидше за все, відповідають світовій
тенденції. Ось що каже представниця екологічної асоціації «ActForTomorrow» Андрея Петруц.«У розділі відходи у водоймах ситуація у Румунії погана з
точки зору наявних статистичних даних. Ми не маємо офіційної статистики від
Міністерства охорони навколишнього середовища чи інших громадських організацій,
які б надали чітку інформацію про забруднення національних вод макровідходами.
Є загальноєвропейська статистика, в якій одні вважають Чорне море другим за
рівнем забруднення техногенними відходами морем в Європі, інші ставлять його на
перше місце. Що можу точно сказати, це те, що в результаті дослідження, яке ми
провели на початку цього року, у всіх прісних водах Румунії і навіть у Чорному
морі був виявлений мікропластик. Він являє собою дрібні частинки синтетичних
полімерів, розміром в кілька наномікронів, це частинки розкладеного пластику.
Абсолютно у всіх прісних водах Румунії є ці фрагменти мікропластику. Усі ми
маємо усвідомити, що це велика проблема, оскільки мікропластик небезпечний як
для водних екосистем, так і для нашого здоров’я.»

Згадана організація діє у кількох
напрямках: профілактика, інформація, збір та переробка. Звичайно, таку серйозну
та складну проблему не може вирішити одна громадська організація, але її
ініціативи можуть бути відтворені як іншими організаціями, так і органами
влади. Крім того, інформування громадськості про небезпеку, яку представляє
випадково викинутий пластик, має важливе значення, і будь-які зусилля з цього
приводу є великим плюсом. Насправді, «ActForTomorrow» – це лише одна з
численних організацій, які займаються охороною вод у Румунії і про кілька з них
ми вже розповідали в минулих програмах.

Андря Петруц також розповіла нам про
основні координати програми «Ми діємо заради води»: «Наші дії в
цьому проєкті зосереджені на чотирьох стратегічних напрямках: по-перше, це
освіта та виховання задля профілактики, тобто намагаємось завадити потраплянню
у водне середовище «нового покоління» сміття. Потім наші дії спрямовані на
втручанні та очищенні, після чого йде мобілізація громад та адвокація,
включаючи сферу досліджень, і, що не менш важливо, ми закриваємо ланцюг,
використовуючи пластик та всі відходи, які збираємо з водойм, тобто ми вводимо
пластик в сферу економічного виробництва за допомогою концепції кругової
економіки. Минулого року ми привезли до Румунії першу інфраструктуру зі збору
відходів у форматі гігантських морських тварин – їх до того часу не було на
пляжах Румунії. Цього року ми вже маємо вісім таких тварин, які розміщені на
пляжах і мають роль подавати туристам тривожний сигнал про відходи, які вони
генерують і котрі потрапляють у воду. Ми розпочали унікальний в Румунії проєкт:
EBISU. Це практично перший у Румунії електричний човен, який
збирає сміття. Насправді він перший у Європі. Це човен, який ми розробили з нуля в
Румунії разом з нашими співробітниками. Минулого
року ми проводили інформаційно-просвітницьку кампанію під назвою «Віч-на-віч з
відходами у воді», яка була нагороджена різними спеціалістами в галузі довкілля
та комунікацій. Практично ми поставили всі види, що знаходяться під загрозою
зникнення, або охоронювані види у водах Румунії віч-на-віч з відходами, і це
якимось чином порівняння між їх тривалістю життя та тим фактом, що відходи
залишаються назавжди. Тривалість життя водної фауни значно менша. У Констанці
ми зробили найбільший у світі мурал, що очищає повітря, головна тема якого -
бити на сполох через забруднення, яке ми генеруємо у морському середовищі. На
додаток до всіх цих кампаній, ми ставимо особливий наголос на екологізації. Ми
провели численні заходи з очищення вод – або на нашому човні, що збирає
відходи, або на човнах чи байдарках та з великою кількістю добровольців на
берегах.»

За словами організаторів, результати
кампанії перевищили очікування: всього за 5 місяців було зібрано майже 19 тонн
відходів як з узбережжя, так і з найбільш забруднених річок та озер Румунії.
Усі вибірково зібрані відходи переробляються для перетворення на нові ресурси.
Загалом 400 добровольців взяли участь у заходах, під час яких вони присвятили
свій час та енергію очищенню водойм від відходів, що накопичилися на поверхні
води або на їхніх берегах. Понад 1 мільйон людей переглянули в Інтернеті
згадувану вище інформаційну кампанію «Віч-на-віч з відходами у воді». Так само
плече підклали й деякі органи місцевого самоврядування, які не тільки
підтримали відповідні ініціативи, а й стали партнерами у проведених акціях.
Багато місцевих неурядових організацій продовжили відповідну кампанію в своїх
громадах та сприяли мобілізації добровольців.

«Майбутнє не виглядає добре», – написано великими буквами на веб-сайті Асоціації Mai Mult Verde (Більше зелені), яка розгортає програму «Чисті води» для боротьби з пластиковим забрудненням Дунаю, головної річки Румунії, яка протікає територією значної частини Європи, впадаючи в Чорне море через чудову та унікальну дельту Дунаю. Проєкт був задуманий на підставі оцінки екологів, які попереджають, що у випадку, якщо ми не зробимо нічого у цьому сенсі, у 2050 році у водах планети буде більше пластику, ніж риби.

Оцінки, зроблені Адміністрацією біосферного заповідника дельти Дунаю, свідчать про те, що Дунай транспортує щорічно понад 1500 тонн пластику. Води майже всіх річок нашої країни впадають в Дунай. До їх впаду ці річки а також озера та інші водні притоки накопичують величезну кількість пластику, що призводить до руйнування водного біорізноманіття, різкого зниження якості води, а також погіршення стану ландшафтів. Однак потворні пейзажі купами сміття – це лише одна з турбот. Кампанії зі збору пластику, що вже наявний у руслі річки, як і заходи щодо боротьби та запобігання викидам і скидам забруднюючих речовин є головними цілями роєкту Чисті води, який розгортається в Румунії. Для боротьби з потоком відходів у приблизно 4 тонн щоденно необхідні масштабні та довгострокові дії по всьому басейну Дунаю та його приток як у Румунії, так і в прибережних країнах.

Але чим займаються члени Асоціації «Більше зелені», переважно молоді люди, розповідає директор з питань комунікацій Оана Шербан: «Ми почали зі заходами гігієнізації, ми організували та розробили інфраструктуру для збору відходів, розмістили сміттєві контейнери для роздільного збору відходів обладнані інформаційними панелями уздовж Дунаю. Ми зібрали майже 40 тонн пластику у 2020 році, які вже не потрапили до вод ріки. Ми використовуємо також інноваційні технології, як наприклад дрону, що є свогороду плавучий бар’єр, що працює вздовж річки Жіу, та яку ми хочемо розмістити також на інших річках, це справжні сітки для збору сміття. Окрім усіх цих речей, дуже важливим є екологічне виховання. Тобто, люди повинні розуміти, чому важливо не викидати відходи будь-де, чому важливо сортувати відходи, а також які альтернативи одноразовому пластику. Тому що це теж велика проблема, тому що ми використовуємо надзвичайно багато столових приборів, тарілок, склянок з пластику. Вони є скрізь … Тобто, крім пластикових пляшок є цей пластиковий посуд. З цією метою ми створили фрески у містах, які б’ють на сполох через забруднення річок пластиком.»

Крім того, активісти організації намагаються об’єднати партнерів неурядового сектору, урядово-адміністративних структур, ділового середовища та, звичайно, місцевих громад. Починаючи з 2008 року, від коли запрацювала асоціація, її вдалося побудувати культуру відповідальності та волонтерської діяльності задля охорони довкілля. Шляхом освітніх проєктів та кампаній під гаслами як наприклад «Життя після збору сміття» або «Відходи – це не сміття» волонтери зібрали понад 350 тонн пластику з лісів, русел річок чи туристичних стежок. Крім того, були зроблені конкретні адвокаційні заходи для вдосконалення державної екологічної політики.

Оана Шербан також зазначає, що дуже важливим аспектом програми є організація громади в населених пунктах, де розгортається цей проєкт: «Ми не йдемо в населені пункти з стандартами розробленими нами рішеннями, а працюємо з тамтешніми жителями. Нам вдалося створити в 10 населених пунктах ініціативні групи. Окремі особи брали участь у навчанні з організації та розвитку громад, щоб зрозуміти, як громадяни можуть долучатися до проєктів, які є важливими для громади. Після двох років цим особам вдалося досягти певного рівня,тепер вони знають, як мобілізувати громадян до дії. Деякі з них вже зв’язалися з профільними установами, проводять різні акції, кампанії. Вони зрозуміли, що їм потрібно тиснути на владу для вирішення проблем. Отож роль цих людей, насправді, дуже важлива. Ми покладаємось на них!».

Проєкт Чисті води сприяє досягненню 6 із 17 Цілей сталого розвитку Глобального договору ООН, а саме розділам: Чиста вода, Відповідальне споживання та виробництво, Кліматичні дії, Збереження морських ресурсів, Захист екосистем суші Партнерство заради стійкого розвитку. Ми намагаємось очистити не лише води, але й розум, установи та громадянські механізми, які змушують суспільство функціонувати органічно та злагоджено, – стверджують члени екологічних організацій. І теж вони кажуть, що якщо ми тепер не вживемо заходів, знаменита золота рибка з казки може незабаром стати пластиковою. Що стосується виконання трьох бажань …

Програма оновлення румунського автопарку, тобто програма утилізації старих автомобілів під назвою «Рабла» (укр. «Таратайка») стартувала наприкінці квітня. Програма фінансується Управлінням Фонду охорони навколишнього середовища на суму 840 мільйонів леїв (близько 170 мільйонів євро) для фізичних та юридичних осіб, які хочуть замінити старий автомобіль новим, метою програми будучи зменшення забруднення через автомобільний рух. Згідно зі статистичними даними, в кінці 2019 року, Румунія, населення якої нараховує 19 мільйонів жителів, мала понад 8,7 мільйона транспортних засобів, з яких 24% старше 20 років. Нові транспортні засоби, виставлені на продаж в Румунії та оснащені бензиновими або дизельними двигунами, мають норму забруднення Євро 6d.

Фізичні особи можуть звернутися до виробників, затверджених Управлінням Фонду охорони навколишнього природного середовища, щоб заповнити анкети з метою реєстрації в програмах «Rabla Clasic» та «Rabla Plus». Програма «Rabla Clasic» пропонує тим, хто зацікавлений в утилізації старого автомобіля та закупівлі нового, на бензиновому або дизельному двигуні, ваучер на суму 7.500 леїв (близько 1.500 євро), вартість якого була збільшена порівняно з минулим роком на 1.000 леїв (близько 200 євро). На додаток до ваучеру за утилізацію, надаються також еко-бонуси для гібридних роз’ємних автомобілів та для тих, хто має низькі викиди вуглекислого газу – менше 96 грамів на кілометр. Еко-бонус та ваучер за утилізацію старого автомобіля означають зниження на 12.000 леїв (2400 євро) від загальної ціни нового автомобіля. Крім того, на придбання нового мотоциклу в обмін на утилізацію вживаного автомобіля надається ваучер у розмірі 5.500 леїв (1.100 євро). Сума, виділена під час фінансової сесії 2021 року в рамках програми «Rabla Clasic», становить 440 мільйонів леїв, що означає понад 58 тисяч ваучерів та стільки ж вживаних автомобілів, вилучених з обігу.

Для придбання електричних або роз’ємних гібридних автомобілів, вартість ваучера на утилізацію набагато вища. Таким чином, надаються два типи екобонусів, відповідно 45.000 леїв (9 тис. євро) для повних електромобілів та 20.000 леїв (4 тис. євро) для гібридних автомобілів, але не більше 50% від вартості нового автомобіля. Ті, хто хоче відмовитися від вживаного забруднюючого автомобіля та придбати електричне авто, отримають як ваучер на утилізацію, наданий через Програму «Rabla Clasic», вартістю 7.500 леїв, а також і екобонус, виділений в рамках Програми «Rabla Plus».

Порівняно з аналогічною програмою попередніх років, програма Таратайка пропонує можливість передачі ваучерів за утилізацію між усіма типами фізичних та юридичних осіб. Ця зміна дозволить і тим, хто не має вживаних автомобілів, отримати доступ до програми. Також було запроваджено заборону відчуження протягом одного року придбаного транспортного засобу в рамках програми, а також зобов’язання повернути фінансування у разі недотримання цієї заборони.

Щороку в останній день жовтня відзначають Міжнародний день Чорного моря. Нагодою
для становлення цього дня стало підписання 31 жовтня 1996 року
урядовими організаціями 6 причорноморських країн – Болгарії, Грузії, Росії, Румунії,
Туреччини та України Стратегічного плану дій з відновлення та захисту Чорного моря.
Необхідність в такому документі виникла у зв’язку з небезпекою руйнування
унікальних природних комплексів водної території, адже після проведення
досліджень морського середовища, було констатовано, що його життєздатність
погіршилася порівняно з попередніми десятиліттями.

Стратегічний план дій був оновлений та схвалений у
2009 р. в Софії та був задуманий як важливий робочий інструмент співпраці у
Чорноморському регіоні. Основна його мета – оцінити, розробити, гармонізувати,
впровадити та контролювати екологічну політику та стратегії зменшення та
усунення антропогенного тиску, що призвело до деградації екологічного
різноманіття екосистеми Чорного моря.

Головна теза цього дня – екологія чорноморського басейну та її збереження. У цей день різні установи, організації та
активісти проводять різноманітні заходи щодо інформування широкого загалу про поточний
екологічний стан Чорного моря, пропагують ідеї очищення і збереження морського
середовища, в тому числі шляхом протидії перелову риби, який завдає значної
шкоди морській екосистемі.

У Румунії Міністерство навколишнього середовища впроваджує положення Стратегічного
плану дій щодо Чорного моря, який є інструментом для роботи та співпраці на
регіональному рівні. У цьому контексті щорічно відомство фінансує комплексний моніторинг фізико-хімічних та біологічних факторів
Чорного моря. Отримані результати стають основою для прийняття рішень щодо
поліпшення екологічного стану Чорного моря.

Крім цього у Румунії діє Національний інститут морських досліджень та розробок
імені Григорія Антіпи, з осередком у Констанці. Його основним завданням є
здійснення фундаментальних досліджень, прикладних та технологічних розробок у
галузі океанографії, морської та прибережної техніки, екології та охорони
морського середовища, а також управління живими ресурсами в Чорному морі чи
інших морських районах.

29 жовтня цього року Національний інститут
морських досліджень та розробок відзначив не лише Міжнародний день Чорного моря,
а й 50 років безперервної діяльності. У зв’язку з коронавірусною пандемією подія
та наукові дискусії, присвячені ювілею та святкуванню Міжнародного дня Чорного
моря, пройшли в режимі відеконференції. У них взяли участь експерти з
причорноморських країн та різних профільних організацій. Серед них і директор Українського
наукового центру екології моря Віктор Коморін.

Однією з основних тем онлайн-конференції були заходи, вжиті для зменшення
впливу забруднення на морську екосистему. Скидання стічних вод, неконтрольовані
розливи нафти та надмірний вилов призвели до екологічного дисбалансу в
акваторії Чорного моря за останні три десятиліття. Останнім часом прибережні
країни активізували свої зусилля щодо зменшення впливу забруднення на морську
екосистему, зазначив організатор заходу Сіміон Ніколає, директор Національного
інституту морських досліджень та розробок ім. Григорія Антіпи. він сказав, що ефективно боротися з цим явищем можна лише спільними зусиллями. «Якою б сильною
не була певна держава, вона не може самотужки вирішити проблеми в цій галузі.
Забрудненню немає меж, оскільки кругові течії, що існують у Чорному морі,
значною мірою гомогенізують дію цих забруднювачів.»

Кожного року у море потрапляють сотні тонн сміття: пластику, мінеральних
добрив, пестицидів і нафтопродуктів. Така концентрація отруйних речовин
призводить до вимирання жителів Чорного моря та руйнування його екосистеми. У
Чорному морі майже не залишилося риб-хижаків і значно зменшилася кількість
дельфінів. Боротьба із забрудненням моря відходами, що потрапляють у воду з
пляжів залишається на першому плані дій громадської організації Mare Nostrum,
тим більше, що в умовах пандемії на додачу до надлишку пластикових відходів,
який вже загрожує морському життю Чорне море заполонив новий вид сміття, каже директор
організації Міхаєла Кандя: «Цього року ми переходимо у віртуальний простір і сподіваємось,
що зможемо обговорити з якомога більшою кількістю наших партнерів з
чорноморських країн проблему нового виду сміття, з яким ми стикаємось на пляжах,
а саме хірургічні маски, а також багато інших пластикових відходів, що Mare
Nostrum зустрічає при кожному моніторингу пляжів.»

Щорічно 33 тис. одиниць сміття викидають туристи на пляжах румунського
узбережжя, а в Чорне море щодня води Дунаю привозять понад 4 тонни пластику,
який складає 83% морського сміття. За статистикою, румунські пляжі найбрудніші серед
країн Європейського Союзу, а в Чорному морі сміття значно більше, ніж в інших
морських водах Європи. Наприклад, кількість морського сміття в Чорному морі
майже вдвічі перевищує аналогічну цифру для Середземного моря. Відсутність
екологічної освіти й турботи про навколишнє середовище або бездіяльність людей
призводять до того, що сміття, яке потрапляє у море негативно впливає на сотні
тисяч морських мешканців та породжує явище забруднення, яке загрожує й нашому
здоров’ю.

Згідно з останнім дослідженням, 86%
респондентів в Румунії вважають, що глобальне потепління є дуже серйозною
проблемою. Цей відсоток є обнадійливим порівняно з іншим опитуванням,
проведеним у 2009 році, коли зміни клімату хвилювали лише 16% румунів Згідно з
тим же дослідженням з 2019 року, 75% респондентів заявляють, що зацікавлені в
кампаніях з озеленення / збору відходів, а 86% – стурбовані станом
лісонасадження. Однак рівень участі в заходах такого типу є нижчим: 38% румунів брали
участь у зборі сміття, а 33% – у заходах з лісонасадження. Однак є все більше
ініціатив як індивідуальних, так і малих груп щодо участі у зменшенні забруднення та в
екологічно чистій економічній діяльності. Прикладом у цьому сенсі є Діну Дрог, адвокат з Бухареста, ініціатор
групи громадської участі, яка спрямована на вирішення деяких проблем району, де
він живе, а останнім часом – підприємець у галузі відновлюваної енергетики.

Наприкінці минулого року він
ініціював створення енергетичного кооперативу з ініціативи сусіда по
району, залучаючи
партнера з Нідерландів. Якщо спочатку кооператив налічував 15 членів, то через два
місяці після його заснування їх 140. Що означає, до речі енергетичний кооператив дізнаємось від Діну Дрога: «Енергетичний кооператив – це, власне, енергетичне
співтовариство, бізнес-механізм, який забезпечує членів кооперативу енергією
від поновлюваних ресурсів. У той же час він також виробляє енергію. Це
енергетичний кооператив, визначений законодавством ЄС. Це тенденція в Європі
демократизувати енергетичний ринок, зробити так, щоб громадяни були максимально
активними, пропонуючи можливість стати учасниками енергетичного ринку, який
виробляє самостійно енергію, розміщуючи сонячні батареї на будинку. Іншою
альтернативою для виробництва енергії є об’єднання в рамках таких енергетичних
кооперативів, що
об’єднують людей, які хочуть виробляти зелену енергію. Ми ведемо дискусії щодо придбання поля сонячних панелей за допомогою членів
кооперативу. В даний час
кооператив функціонує як інвестиційний фонд, і члени, взамін за свої
інвестиції, отримують прибуток, тобто проценти».

Члени кооперативу також є
акціонерами, тому вони мають доступ до його послуг, але вони також стануть
постачальниками зеленої енергії, і
бенефіціарами зеленої енергії після отримання необхідної ліцензії. Пізніше
кооператив також зможе інвестувати в екологічні виробничі потужності. Наразі
унікальний в Румунії та Східній Європі кооператив Діну Дрог є прикладом
громадянcької участі деяких людей, які дуже уважні до навколишнього
середовища, в якому вони живуть, та до повітря, яким вони дихають.Діну Дрог: «Індивідуальні рішення знаходить
кожний: сортує сміття, перероблює, звертає увагу на електроспоживання … Але також є потреба у державних
інструментах, громадах, які надають більшої ваги процесу. І тут може втрутитися
енергетичний кооператив: він є агрегатором людей, зацікавлених такими ідеями:
стійкістю
та екологією.»

Іншим прикладом екологічного чи дружнього
підприємництва є видавництво «Сенека»,перше
зелене видавництво в Румунії. Також частиною бізнесу є книгарня та кафе, де
висвітлюються книги з екології та де ви платите проведений час, не обов’язково споживання, яке
ви можете самі приготувати з найприродніших інгредієнтів. Директорка Штефанія Опріна
розповідає нам про те, як працює зелене видавництво: «Це означає піклуватися про навколишнє
середовище, коли виготовляєш продукт – у нашому випадку книгу -, це означає вибирати вторинний
папір для друку, це означає знати, що аркуш
паперу має
стандартну ширину, і тому завжди є залишки. які зазвичай викидають, але які
можна використовувати при друку інших речей. Наприклад, їх можна
використовувати при друку рекламних матеріалів, щоб
не використовувати новий папір. Це також означає подбати про чорнило, яке ви
використовуєте, і де друкуєте.
Але всю турботу винагороджує той факт, що виходять кілька дуже красивих книжок,
які громадськість вітає з великим задоволенням, знаючи, що за їх зусилля вирубано менше дерев.»

Нещодавній інтерес румунів жити як
найстійкіше з екологічного
погляду також видно з
того, що книга, яка побачила світ у видавництві Сенека під назвою Сім’я
майже з нульовими відходами, написана французькою
парою Єремі Пішон та Бенедікте Море, була найбільш продаваною книгою з екології на книжковому ярмарку Gaudeamus, що
пройшов в кінці минулого року. Штефанія Опріна розповідає: «Люди вже шукають практичних рішень, які застосовують. У них є відновлений
текстильний мішок, щоб не використовувати пластикові мішки. Я вже не використовую пластикові
столові прилади. Вони також хочуть знайти рецепти, як і в книзі: рецепти зубної пасти або
миючі засоби з найменшими забруднювачами. Таким чином, ви економите гроші та
час, оскільки, наприклад, формуються деякі звички, які більше не вимагають витрачення часу в супермаркеті. Крім того,
рецепти вчать виробляти достатньо велику кількість, щоб ви не перетворили свій будинок у лабораторію, де треба
перебувати цілодобово.»

Незалежно від того, чи проявляється
через інвестиції у
відновлювані джерела енергії чи відмовою від пластикових
предметів, турбота румунів про довкілля та громадські ініціативи в цій галузі очевидно зростає.