Tag: забруднення

Як ми будемо співживати з новим коронавірусом у найближчі місяці і як
зміниться наше відношення до навколишнього середовища, щоб не заразити нас та
наших близьких? Ці питання, які стали актуальними, особливо у великих та
забруднених містах, таких як Бухарест, зазнали численних структурних проблем.
Наприклад, перед пандемією транспортні засоби громадського транспорту були перевантажені,
що, очевидно, полегшило зараження будь-якими бактеріями чи вірусами. Також забруднення є проблемою, яка посилилася в останні роки, нещодавно Суд
Європейського Союзу засудив Румунію за недотримання зобов’язань щодо якості
повітря в Бухаресті. А із захворюваністю на COVID 19 став ще краще
усвідомлювати наступне: низька якість повітря у поєднанні з поганими умовами
життя підвищує вразливість організму до будь-якого типу мікробів. Отже, щоб
краще захистити себе від хвороб у майбутньому, нам потрібно змінити спосіб життя.
Приємний факт полягає в тому, що багато неурядових організацій залучаються до
запропонованих рішень, щоб зробити міське життя максимально приємним і менш
небезпечним для здоров’я.

Частина пропозицій належить громадській ініціативі BAZA, до складу якої входять
архітектори та містобудівники. Під назвою «Місто, спільний простір. Пост-COVID
низка правил, маніфест організації BAZA хоче, перш за все, бути приводом для
майбутнього стійкого діалогу між місцевою адміністрацією та громадянами, – каже
архітектор Марія Дуда: «Вулиця як загальний простір повинна бути
перетвореною, пристосованою і включати або мати більше функцій, ніж громадський
простір досі. Ми також включили рекомендацію відкрити сади громадських
закладів, які будуть використовуватися як загальні зелені простори, скасувати
огорожу, відкрити шкільні двори, щоб спортивними майданчиками користались вся громада чи весь мікрорайон. Ми
також рекомендували розширення пішохідного простору на дорозі або так звану
пішохідну вулицю. Ми рекомендуємо полегшення громадського транспорту та надання
таксі або послугами типу UBER можливості спільного користування автомобілем. Ми
пропонуємо безпечну ходьбу або використання велосипеда на більші відстані, а
також пристосовуємо вулиці для пересування людей з вадами руху. Третій набір
рекомендацій стосується безпеки на відкритому просторі, і тут ми посилаємось на
датчики контролю якості повітря та можливості чистоти в громадському просторі,
встановлюючи крани, громадські туалети, підключені до каналізаційних та
електричних мереж.»

Напевно, проблема безпечного переміщення з одного місця в інше у великому і
багатолюдному місті є найбільш тернистою, і пропозиції уникати громадського
транспорту є досконалюючими та регулюються лише шляхом діалогу, наголошує
архітектор Александру Белені, член
спільноти BAZА: «У
Бухаресті всі ми знаємо, що громадський транспорт створює великі проблеми,
особливо на певних маршрутах, де рух
транспортних засобів був дуже низьким. Крім того, перевантажені автобуси,
трамваї, тролейбуси та метро. Тому дуже важко уявити, як будь-яка форма
соціального дистанціювання може бути застосована в цих умовах. Очевидно, ми
також боїмося, що надмірне користування особистим автомобілем спричинить удар
для громадськості та пішохідного простору, оскільки кожен використовуватиме
його як ідеальне рішення. Очевидно, що це рішення не є стійким у довгостроковій
перспективі. Я б, однак, робив різницю між особистим автомобілем та таксі чи
спільним використанням автомобілів.»

Щоб уникнути забруднення, спричиненого автомобілями, а також привернути громадян
до міста, у якому вони живуть, столична мерія вперше прийняла проект неурядової
організації: заборонити рух автомобілів на деяких артеріях у центрі міста у
вихідні та їх відкриття виключно для пішоходів та велосипедистів. Марія
Дуда: «Організації ARCEN вдалося
відкрити шлях за допомогою проекту, який здивував багатьох людей. Вони
запропонували перетворення для пішоходів малих вулиць навколо парку Іоаніда, і
цей проект був перейнятий мерією та поширений і в інших зонах без консультацій з громадськістю
чи жодної документації. Однак ми вважаємо, що цей перший крок, навіть якщо він
є важливим для жителів цих районів, є необхідним шляхом знайти способи
адаптації та подальшої оптимізації, щоб стати опорою для обговорення всього
громадянського суспільства, з місцевими громадами та адміністрацією.»

Незалежно від вжитих заходів вони повинні постійно адаптуватися, відповідно до обміну думками, який нарешті
має бути встановлений між громадянами та адміністрацією, додає Александру Белені.
Парадоксально, але пандемія також може мати користь, одна з яких – це відкриття
ефективного діалогу між владою та мешканцями. Окрім маніфесту членів спільноти
BAZA, ще один список пропозицій сформулювала громада батьків «Зростання
Румунії», інша громадська організація, яка прагне дивитися на пандемію COVID 19
оптимістично, дізнаємось від активістки Дани Остачіє: «Ми бачили цей період і
як можливість виправити деякі речі, навіть вимушені обставинами. Я почала з
написання статті, в якій зібрала якомога більше пропозицій від громади батьків
«Зростаюча Румунія», але також взяла із прикладів, запропонованих іншими
країнами. З цього плану адаптації міста до пандемії коронавірусу ми спробували
розпочати дискусію. Ця стаття була написана і для нас, як для громадян, яким
потрібно стати більш відповідальними та трохи змінити наші звички, які ми маємо
у громадському ппросторі, а також для влади як відправна точка або як посібник
з належної практики.»

Ось що містить посібник Grow Up Romania: необмежений доступ дітей на траву,
в парки та на зелені простори в околицях, встановлення кранів з милом або забезпечення
їх у існуючих громадських туалетах, щоб полегшити часте миття рук, заборонити
споживання їжі в парку, щоб уникнути дотику до обличчя забрудненими руками, а
також постійне очищення алей та вуличних меблів відповідними речовинами, які не
шкодять рослинам, тваринам чи людям. Наскільки сприйнятливою буде влада до цих
пропозицій та наскільки готові наші співгромадяни поважати їх, залишається
побачити, але Дана Остачіє оптимістка: «Ми сподіваємось, що громадянський тиск
діятиме і в майбутньому. Багато людей зрозуміли, що багато наших пропозицій
могли бути реалізовані до пандемії, будучи нормальними в європейській столиці.
Наша ідея закріпилась, оскільки світ відчуває потребу у змінах. Начебто ми не
можемо повернутися до звичайного життя так, ніби нічого не сталося. Це потребує
спільних зусиль як громадян, так і адміністрації.»

Генеральний мер Бухареста Габрієла Фіря заявила, що скасує рішення про запровадження так
званої віньєтки «Кисень» для забруднюючих автомобілів, яка набула чинності на початку року, але виписування
штрафів за її порушення було
відкладене до 1
березня. Вона пояснила, що за
підсумками опитування, проведеного на своєму Facebook, 90% респондентів виступили проти цього податку.

Проєкт «Кисень» передбачав, що власники транспортних засобів екологічного стандарту Євро-5 та вище не сплачують податок за їзду по Бухаресту. Користувачі
автомобілів стандарту Євро-3 були зобов’язані мати віньєтку, але вона не давала право
на в’їзд до центру столиці, а для транспортних засобів стандарту Євро-4 це положення набувало чинності з січня 2021 року. Крім того документом запроваджувалася повна
заборона на використання в Бухаресті автомобілів екологічного класу не-Євро, Євро-1 та Євро-2 з 2022 року, та Євро-3 – з 2024 року. Вартість віньєтки, що мала б діяти з понеділка по п’ятницю, коливала, в залежності від рівня
забруднення від 500 леїв (приблизно 100 євро) для транспортних засобів класу Євро-4 до 1900 леїв (близько 400 євро) для авто стандарту нижче Євро-1.

Габрієла Фіря заявила, що продовжить реалізацію
інших складових проєкту «Кисень» у Бухаресті, а саме придбання
екологічно чистих транспортних засобів, гібридних автобусів, трамваїв,
тролейбусів, а також здійснення інвестицій в інфраструктуру, спрямованих на скорочення руху транспорту
та, відповідно, зменшення викидів. Одночасно
будуть створені нові велосипедні доріжки та продовжена
посадка дерев. «Після справжньої лавини повідомлень та з огляду на посилений інтерес до цієї
делікатної тематики, обмеження для транспорту та екологічна віньєтка будуть
скасовані. У березні я внесу це питання на розгляд Генеральної ради, ми
скасуємо проєкт і, якщо я виграю вибори, ми не будемо його знову запроваджувати,
оскільки населення проти. Але впровадження проєкту «Кисень»
триває. Ми працюємо над вирішенням екологічних проблем, продовжуємо боротьбу із
забрудненням, тому що ми несемо за це відповідальність.»

Податок міг
би стати гарним рішенням для покращення якості повітря
в Бухаресті, – зазначив міністр охорони навколишнього середовища Костел Алексе,
який дорікнув столичному меру за те, що не
організувала широке громадське обговорення цієї ініціативи з самого початку. На
його думку, скасування податку свідчить про те, що муніципалітет не має
конкретних рішень для покращення якості довкілля. «Як ліберал, я погоджуюся з
принципом «забруднювач платить» у будь-якій ситуації, будь то якість повітря,
автомобіль чи будь-який інший транспортний засіб, або відходи. Ідея запровадження
податку «Кисень» була непоганою і це, безумовно, могло бути на користь як столичному
муніципалітету, так і мешканцям Бухареста в цілому. Цього року уряд Румунії не розглядає
цю ідею, але в майбутньому після того, як ми проведемо громадські слухання та
узгодимо свою позицію з Брюсселем, ми будемо змушені це зробити.»

Усі 1600 користувачів
транспортних засобів, які вже придбали віньєтку «Кисень» отримають свої гроші
назад.

Людство
зобов’язане припинити вести війну проти природи, планета реагує, а точка
неповернення вже не за горами, -
попередив генеральний секретар ООН Антоніо Гутерреш у своїй промові
напередодні недавньої кліматичної конференції в Мадриді. Він сказав, що докладені до тепер зусилля з обмеження викидів парникових газів недостатні, висловивши своє переконання в тому, що на Мадридській конференції будуть схвалені більш рішучі зобов’язання.

Однак ряд великих країн, включаючи США та Бразилію, встояли під тиском наполягань на необхідності активізації зусиль у боротьбі з глобальним потеплінням, незважаючи на незадоволення
менших держав і незважаючи на протестні рухи, що вимагають
невідкладних заходів. Отже, Мадридський саміт, що розглядався як випробування на здатність урядів прислуховуватися до порад дослідників, спрямованих на те, щоб
глобальні температури не досягли порогу незворотних змін – не приніс сподіваних результатів.

Зустріч на
високому рівні відбулася після того наприкінці листопада Європейській Парламент прийняв резолюцію,
що оголошує надзвичайну ситуацію з кліматом та довкіллям у Європі та в усьому
світі. Євродепутати закликали ЄС розробити стратегію досягнення кліматичного
нейтралітету до 2050, довгострокової мети, відповідно до Паризької угоди.

Зміна клімату наражає нас на величезні ризики і
вони стали очевидними для всіх. Ми повинні інвестувати в чисті технології, щоб
реагувати на вимоги мільйонів молодих людей, які вийшли на вулиці, а також тих,
хто прийшов сюди, в зал засідань Європейського парламенту, щоб нагадати, що ми
не маємо другої планети», – сказав президент Давід Сассолі.

Паризьку угоду підписали 194 країни, а також Європейський
Союз. Нинішня мета Брюсселя – зменшити викиди вуглекислого газу на 40% до 2030
року, порівняно з показниками 1990 року. Однак останнім часом все більше
науковців та політиків, а також представників громадянського суспільства наполягають на встановленні все більш амбітного
рівня. Цю ідею підтримує й новий президент Європейської комісії Урсула фон дер
Ляйен: «Якщо говорити про сферу, в якій світ потребує лідерство Європі, то це сфера
боротьби зі зміною клімату. Це екзистенційна проблема для Європи та світу
загалом. Як може бути інакше, коли 85% людей живуть у крайній бідності у 20-ти
найбільш вразливих до кліматичних змін країнах? Як не вважати цю проблему екзистенційною?
Ми не маємо права втрачати жодної миті у
боротьбі зі зміною клімату.»

Європейська Комісія до березня планує розробити європейський
нормативно-правовий акт, щоб зробити незворотним нейтралітет клімату в
Європейському Союзі. Цей перший європейський закон про клімат передбачатиме
залучення всіх економічних секторів, – сказала Урсула фон дер Ляйен, – це
проект про чисту та доступну енергію та розробку стратегії біорізноманіття. Під
час круглого столу, в якому взяли участь багато світових лідерів, Фон дер Ляйен
розповіла про інвестиційний план щодо впровадження кліматичних заходів,
заснованих на дослідженнях, інноваціях та нових технологіях. Цей план буде здійснений
з допомогою інвестицій в мільярд євро протягом наступних десяти років, а
президент Європейської комісії зазначила, що якщо хтось скаржиться на занадто
високі витрати, нехай вони порахують в скільки може обійтися невжиття жодних
заходів і для зменшення шкідливого впливу викидів парникових газів.

Зміни клімату серйозно впливають на здоров’я та життя
людини, – попереджає Всесвітня організація охорони здоров’я. Все більше людей
страждають у світі через забруднення і стресу, викликаного спекою, спричиненою
екстремальними погодними умовами. Щороку фіксуються приблизно 7 мільйонів
передчасних смертей через забруднення повітря. Розповідає кореспондент Радіо
Румунія у Мадриді Аннамарія Даміан: «Астма, захворювання легень, рак легенів,
пневмонія, інфаркт, інсульт – це багато серйозних захворювань, викликаних забрудненням.
Представник Всесвітньої організації охорони здоров’я пояснив у Мадриді, що люди
платять здоров’ям відсутність заходів по боротьбі зі зміною клімату. Легені,
мозок, серцево-судинна система страждають від забруднення повітря. Основна
складність проблеми полягає в тому, що менше 1% міжнародного фінансування з
пом’якшення наслідків забруднення виділяється на сферу охорони здоров’я, що
експерти вважають неприйнятним.»

Європейська Комісія запропонувала створити перехідний
фонд, щоб не залишати позаду тих, хто повинен зробити найбільші кроки до
нейтральності клімату. Цей фонд, який включатиме як державні, так і кошти, а
також фінанси від Європейського інвестиційного банку. Однозначним залишається
те, що перетворення Європи на перший кліматично-нейтральний континент до 2050
року є найбільшим викликом. Для досягнення цієї мети Єврокомісія представила
Європейський екологічний пакт – найбільш амбітний пакет заходів щодо переходу
до зеленої та сталої економіки.

Нещодавно започаткований шведською активісткою-підлітком Гретою Тунберг, всесвітній
рух з поінформованості з питань клімату та екології під назвою П’ятниці
заради майбутнього вже має прибічників
і в Румунії. Протягом одного тижня, з 20 по 27 вересня, кілька
природоохоронних організацій ініціювали низку акцій протесту та заходів,
спрямованих на те, щоб привернути увагу компетентних органів влади щодо
рівня забруднення та його безперечного шкідливого впливу на здоров’я людей. Утім, заходи під назвою П’ятниці заради майбутнього
відбулися в Румунії протягом усього
року, спочатку в Бухаресті, пояснила Меделіна Скарлат, одна з ініціаторів страйків в Румунії: «Потім ми зібралися,
також, в інших містах, щоб протестувати, і
разом домовитися щодо акції протягом тижня з 20 по 27
вересня. Вже відомо, що це «Тиждень клімату», коли проходить Саміт
ООН у Нью-Йорку, на якому присутні й представники руху П’ятниці заради
майбутнього, щоб переконати світові уряди визнати надзвичайну кліматичну ситуацію,
що склалася у нас, та вжити необхідних заходів для зменшення впливу зміни
клімату.»

Після маршу протесту, який відбувся 20
вересня, перед будинком Національної бібліотеки в Бухаресті, і в якому взяли участь
близько тисяча молодих людей віком від 16 до 17 років, будуть проведені заходи у більш ніж 75 партнерських школах, що приєдналися до заходу. Заходи не надто масштабні, але вони інформують та
мобілізують учнів сприяти кожний
по своєму запобіганню нагріванню клімату
або підвищенню рівня забруднення. Все ґрунтується на ідеї, що будь-який окремий
внесок має значення, якщо він додається до інших подібних
внесків, сказала Меделіна Скарлат: «Кожна людина може
внести свій внесок, якщо приєднується
до загальної картини, це
може призвести до значного покращення. Той факт, що ми вирішили використовувати менше пластику, що ми використовуємо
особисту склянку, що в магазинах ми більше не ставимо фрукти та овочі в поліетиленові сумки, усі
ці дії взяті разом мають більший вплив, ніж індивідуальні заходи».

Однак, згідно з останнім опитуванням, яке вимірює уявлення румунів про зміни клімату та
глобальне потепління, про «#fridaysforfuture» чули лише 6% респондентів, тоді як
майже дві третини респондентів чули про «Годинку Землі» і серед них взяли участь
у останньому заході – 36%. Крім того, 73% румунів не
чули про Паризьку угоду. З іншого боку, дослідження свідчить про високий рівень
стурбованості екологічними проблемами. 96% респондентів кажуть, що чули про
глобальне потепління, а 86% учасників дослідження вважають, що глобальне
потепління є дуже серйозною проблемою. Ці дані є обнадійливими, особливо в
порівняні з тими, які були включені до іншого опитування,
проведеного у 2009 році. Тоді
зміни клімату хвилювали лише 16% румунів, у той час як зараз трохи більше
25% вважають, що найважливішою проблемою у світі є зміни клімату, які
вважаються другою основною проблемою людства після бідності. Якими були б причини цієї зміни
у сприйнятті, ми дізнаємось від соціолога Дана Журкана: «Увага з боку ЗМІ цьому питанню дала результатів. Недостатньо, щоб політики говорили про Паризьку угоду.
(…) Більш переконливими були усі погодні події, що мали місце, навіть на місцевому рівні. Лише цього року у Румунії були два руйнівних
міні-торнадо, а минулого року щось подібне трапилося у місті Тімішоара.(…) Зрозуміло, що наслідки зміни клімату для невеликих
громад, що були оприлюднені ЗМІ, призводять до зміни поведінки та в когнітивному
плані.»

Згідно з тим же дослідженням, респонденти стверджують, що зацікавлені в
проведенні екологічних кампаній зі збору відходів у дещо менших пропорціях
(75%) порівняно з тими, що стосуються інтересу до лісонасаджувальних кампаній
(86%). Однак рівень участі останніх є нижчим (33%), порівняно з першими (38%). Отже
різниця між наміром і самою дією існує, а також між бажанням громадян та
досягненнями влади, вважає Дан Журкан: «Якби на рівні населення існувала би
сильна екокультура, то поведінка була б іншою. Наприклад, наше дослідження виявило,
що румунам подобається казати, що вони відбирають відходи, але насправді ми
знаємо, що це не так. І це не вина громадян, бо вони проявляють добрий намір у
цьому сенсі. Але, найчастіше відповідальність за це несе влада та компанії, які
займаються збиранням відходів. Утім є позитивні приклади поведінки місцевих
органів влади, які роздали людям різнокольорові мішки для відокремлення побутового
сміття від пластикових відходів або відходів паперу та скла. І люди дотримуються
цих правил, що є ознакою того, що вони готові проявляти екологічну поведінку.
Про це свідчить наше дослідження, а саме що влада повинна лише створити для
цього правильні рамки.»

У висновок,
хоча це опитування
має достатньо елементів для стримування початкового оптимізму, один аспект
залишається обнадійливим: екологічні питання стоять на громадському
порядку
денному румунів. Дан Журкан: «Коли
тема сприймається як така, що має високий рівень
соціальної бажаності, зазвичай відповіді мають бути позитивними. Але дуже
важливо, що ця тема досягла обізнаності громадськості і що люди про неї
говорять. Тож тема зміни клімату – це не просто тема
політиків
та кількох вчених, які
намагаються внести до порядку денного громадськості. Вона вже є громадським
порядком
денним.»

Оголошений Генеральною асамблеєю ООН у 1972 році, Всесвітній день навколишнього середовища відзначається щороку 5 червня. Боротьба із забрудненням пластмасою! (Beat Plastic Pollution), тема, обрана Програмою Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища для святкування цього Дня, є закликом до зміни поведінки стосовно використання пластмасових виборів.

Менш ніж одна десята загальної кількості пластику, що коли-небудь вироблялася, була утилізована, і якщо всі пластикові пакети, вироблені за один рік, ми розмістили би поруч, їхня поверхня покрила б територію, яка вдвічі перевищувала би територію Франції. Пластмаси вбивають океанські істоти, забруднюють ґрунт і, після спалення, викидають токсичні сполуки в атмосферу.

Незважаючи на те, що в деяких країнах були прийняті обмеження та навіть заборонені пластикові пакети одноразового використання, Агентство ООН з охорони навколишнього середовища вимагає більш рішучих заходів: підвищення рівня утилізації, сприяння використання продуктів багаторазового використання, екологічно чисті альтернативи та навчання споживачів. Румунія, яка приєднується до міжнародного співтовариства низкою заходів у багатьох містах країни, застерігає, що ми, пересічні громадяни та представники влади, більше як ніколи повинні усвідомити важливість збереження навколишнього середовища, цінної спадщини, що залишаємо майбутнім поколінням. Габріела Дорожан, комісар Національної гвардії з питань довкілля: Якщо ми почнемо збирати вибірково, невелика кількість пластикових, скляних, картонних, паперових відходів дістанеться до складів, а більша кількість буде перероблена. Отож, ми всі – уряд, промисловість, громади – повинні об’єднатися і знайти стійкі альтернативи надмірному використанню пластику, який, як відомо, забруднює як водне, так і наземне середовище, та загрожує нашому здоров’ю.

У понеділок, у повіті Прахова (південна Румунія), перші технологічні випробування проходили на Станції Механічно-біологічної обробки, здатної переробляти 110 тисяч тонн біологічних відходів на рік. У заході також взяла участь міністр навколишнього середовища Граціела Гаврілеску: По-перше, мова йде про освоєння європейських фондів у розмірі близько 11 мільйонів євро на будівництво цієї станції, яка має найбільшу потужність у Румунії. Таким чином, ми доводимо нам та Європейському Союзу, що ми можемо залучити та адекватно використовувати європейські фонди, що ми можемо створювати станції для механічної та біологічної утилізації відходів. І ще одна річ: установка на сто відсотків румунська.

У Бухаресті, генеральний мер Габріела Фіря представила рішення щодо зменшення забруднення та поліпшення повітря в столиці, а в мережі великих магазинів пластикові сумки були замінені на біологічно розбірливі сумки. Це, в умовах коли, найближчим часом Румунія остаточно відмовиться від пластикових сумок, подібно багатьом іншим країнам Західної Європи.

Понад
400 тис. європейців щороку
передчасно помирають через
забруднення навколишнього середовища, ще більше
людей страждають від респіраторних та серцево-судинних
захворювань, викликаних забрудненням повітря. 25 тис. з
них проживають у Румунії, яка
разом з іншими країнами Європейського Союзу – Чехією, Німеччиною, Іспанією,
Францією, Італією, Угорщиною, Словаччиною та Великою Британією – нещодавно були
попереджені про перевищення гранично допустимих концентрацій забруднювальних речовин у повітрі і зобов’язані розробити
низку заходів для виправлення ситуації.

Між часом
Міністерство охорони навколишнього середовища Румунії направило в Брюссель план
з пропозиціями щодо зменшення забруднення повітря. В інтерв’ю нашій радіостанції
Генеральний директор Генеральної дирекції по оцінці впливу і наслідків
забруднення Доріна Мокану заявила: «Оцінка якості повітря в Румунії
здійснюється у 13 кластерах в 41 регіоні, у відповідності до європейських
директив. Дійсно, в Румунії, як і в багатьох інших європейських країнах, однією
з найбільших проблем є високий рівень твердих частинок PM10 в деяких міських
районах, основною причиною перевищення їх рівня будучи інтенсивність дорожнього
руху, опалення житлових приміщень і, навіть якщо в меншій мірі, будівельні
майданчики. Крім того треба наголосити, що через високий рівень забруднення
повітря в трьох великих румунських містах
– Бухаресті, Яссах та Брашові, Європейська комісія в 2014 році розпочала
процедуру притягнення до відповідальності Румунії за порушення законодавства ЄС
через перевищення гранично допустимої максимальної концентрації твердих
мікрочасток PM10 у повітрі.»

Наприкінці
січня, на прохання Комісара ЄС з питань навколишнього середовища Кармену
Велли, Румунія надала інформацію про стан виконання заходів Плану впровадження,
які були вжиті органами місцевої влади трьох міст, а також графік та заходи, що
мають бути вжиті надалі. Говорить Доріна Мокану. «Ці заходи можна розділити на
три категорії: ті, що пов’язані з дорожнім рухом і зосереджені на організації дорожнього
руху, що включає в себе в тому числі Програму оновлення автопарку, тобто програму
утилізації старих автомобілів під назвою «Таратайка», національну програму
розбудови інфраструктури для електромобілів та модернізації громадського
транспорту, в тому числі шляхом переходу на електричний громадський транспорт.
Друга категорія заходів включає житлове опалення, заходи щодо підвищення
енергоефективності на основі теплової реабілітації будівель та шляхом
модернізації системи опалення, монтаж систем опалення з використанням
поновлюваних джерел енергії, заміна або доповнення традиційних систем опалення сучасними системами опалення. Більшість цих заходів можуть бути фінансовані або
фінансуються з програм Фонду охорони довкілля. І, невостаннє, але не менш
важливе, третій набір заходів – це озеленення.»

Грінпіс-Румунія
уважно стежить за ситуацією і попереджає про ризик накладення величезних штрафів,
у розмірі кількох сотень тисяч євро в день. Алін Тенасе, координатор кампаній з
питань енергетики Грінпіс-Румунії, заявив в ефірі Радіо Румунія, що в нашій
країні основними забруднювальними речовинами є тверді частки та оксиди азоту, які
надходять в атмосферу при спалюванні палива, як правило автомобільного. Щось
потрібно зробити, – говорить Алін Тенасе. «Наскільки мені відомо ми маємо час
до середини березня, коли Єврокомісія має прийняти рішення, проти яких з цих
дев’яти держав-членів буде подано позов до Європейського суду, що призведе до накладення
штрафів. Було зроблено дуже мало, саме тому Єврокомісія погрожує нам штрафами.
Мерії міст, в яких були зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій
певних забруднювачів, повинні скласти інтегровані плани щодо якості повітря. З
того, що я бачив з-поміж комплексних планів забезпечення якості повітря, які
доступні в даний час, я маю на увазі план заходів у Бухаресті, можу сказати, що
деякі з них допомагають більше, інші менше, в тому числі розширення бульварів.
У плані зазначається, що автомобілі будуть рухатися з більшою швидкістю, це
означає, що вони будуть менше стояти на місці і менше забруднювати. Але на мою
думку це має й негативні наслідки, тому що якщо ми будемо розширювати
вулиці, то заохочуватимемо збільшення кількості автомобілів. У доповнення до цих заходів, передбачено створення кількох кілометрів велосипедних доріжок в місті,
насадження лісосмуг. Великою проблемою забруднення, особливо в Бухаресті, є
наслідки вітрової ерозії, вітрами розноситься пил з районів, де немає
рослинності. Є й заходи оновлення громадського транспорту, в тому числі шляхом заміни
забруднювальних транспортних засобів електричними. Я маю на увазі придбання електричних
автобусів.»

Бухарест матиме
Інтегрований План якості повітря щонайпізніше у травні цього року, – запевняє міністр
охорони навколишнього середовища Грацієла Гаврілеску.

Європейський парламент нещодавно прийняв ряд нормативно-правових актів, які забезпечують зростання частки перероблених відходів, в умовах все більш забруднювальної світової економіки. Таким чином, частка перероблених відходів повинна сягнути з 44% сьогодні до 70% у 2030 році.

Водночас депутати Європарламенту поставили перед країнами ЄС ще більш амбітне завдання щодо перероблення пакувальних матеріалів, таких як папір і картон, пластмаса, скло, метал і дерево – до 80% в 2030 році, з проміжними цілями для кожного матеріалу до 2025 року.

Проте, чи здатні держави-члени виконати ці нові вимоги? Представники Румунії в Європарламенті ставляться до цього досить скептично. Член фракції Європейської народної партії Маріан-Жан Марінеску: Як громадянин, я хочу збільшення цієї частки, тому що всі хочуть жити в більш чистому навколишньому середовищі. У той же час, однак, ми повинні враховувати реальні можливості, маємо бути реалістами, хоча й повинні робити більше.

У свою чергу, говорячи про ситуацію в Румунії депутат від Прогресивного альянсу соціалістів і демократів Марія Грапіні заявила: Проблема полягає в тому, що з одного боку, в Румунії відчувається брак технологій та інвестицій в технології перероблення, а з іншого боку, є брак бюджетних коштів, необхідних для інвестицій. І я думаю, що 2025 рік дуже короткий строк для досягнення поставленої мети, надто амбітної.

Проблема відходів є дуже важливою, ми повинні вирішити деякі аспекти порушення європейського законодавства. Нам необхідно адаптувати модель економічного розвитку до екологічних вимог, – сказала підбиваючи підсумки свого мандату колишній міністр охорони навколишнього середовища, водних і лісових ресурсів Крістіана Пашка-Палмер.

А нинішній очільник відповідного відомства Данієль Константін повідомив, що Європейська комісія ініціювала щодо Румунії десять процедур про порушення екологічних норм ЄС. Три великих міста в даний час перебувають в процедурі порушення європейського законодавства через високий рівень забруднення – Бухарест, Ясси і Брашов. Ми зараз працюємо з муніципалітетами цих міст в пошуку рішень. На жаль, в сфері захисту довкілля Румунія має найбільше проблем у відносинах з Європейською комісією. Перевищено строки, багато з того, що ми зобов’язалися виконати не здійснено, в результаті чого проти нас ініційовано не менше десяти процедур порушення законодавства ЄС. Вони пов’язані, зокрема, і згруповані у дві категорії: відходи та забруднення навколишнього середовища.

Через невідповідні сміттєзвалища проти Румунії вже подано позов до Суду ЄС та, досить ймовірно, Бухарест буде оштрафований за порушення норм ЄС.