Tag: заповідник

  • Гори ‘Педуря Краюлуй’ – місце екотуристичного призначення

    Гори ‘Педуря Краюлуй’ – місце екотуристичного призначення







    Гори Педуря Краюлуй, що розташовані в
    Біхорському повіті на північному заході Західних Карпат готуються стати
    об’єктом екотуристичного призначення. Уся необхідна документація про виконання
    критеріїв сертифікації вже була подана, а структура, що займатиметься
    управлінням відповідної території – Центр захисту природоохоронних територій та
    сталого розвитку – Біхор, завершила створення відповідного заповідника.
    Проект, фінансований з норвезьких фондів, здійснювався протягом 20 місяців, з
    2014 по 2016 роки, і був спрямований на виявлення територій з потенціалом
    розвитку екологічного туризму та визначення можливих інвестицій, а також ряду інших заходів, необхідних для того, аби Гори Педуря Краюлуй стали
    привабливими для туристів.




    Більше цікавих деталей про це ми дізналися
    від Павла Якобаша, керівника Центру захисту природоохоронних територій та
    сталого розвитку – Біхор: Ми створили багато маршрутів для велосипедного
    туризму без розпізнавальних знаків на місці, але є інформація для
    GPS-навігаторів, карти, описи маршрутів англійською і румунською мовами. Зараз
    працюють два центри прокату велосипедів і мікроавтобус, який обслуговує
    туристів, охочих покататися на велосипеді. В рамках інших попередніх проектів
    ми створили маршрут печер, обладнаних для туристичних відвідувань. Печера
    гірського кришталю у шахті Фарку і печера Мезіаду є найбільш популярними в
    регіоні. Вони обладнані за найвищими стандартами в Європі щодо безпеки та
    наслідків туристичної діяльності для
    довкілля. Потім йдуть печера Ваду Крішулуй і печера Унгуру Маре. Ці чотири
    печери входять до мережі печер, які туристи можуть відвідати в дуже хороших
    умовах. Зараз ми працюємо і над мережею печер сплеотурстичного призначення, що
    будуть доступними з 2018 року. Вона буде створена з 10 печер відкритих для
    відвідування для різних категорій туристів, обладнаних містками,
    сходинами, освітленням всередині. Так само будуть вжиті спеціальні заходи
    безпеки і працюватимуть місцеві гіди, котрі супроводжуватимуть туристів. Крім
    цього ми створили ряд пригодницьких маршрутів. Йдеться про два маршрути Віа
    феррата, які поєднують скелелазіння з пішохідними прогулянками. Вони
    пролягають вертикально по скелях, а турист може пройти їх за допомогою основних
    елементів, таких як металеві скоби та сталевий кабель. За допомогою захисного
    обладнання ним можуть піднятися й туристи-аматори. Є також маршрут для
    рафтингу, що починається поблизу печери Булз і закінчується у Ваду Крішулуй,
    котрий пролягає крізь надзвичайно гарну ущелину по річці Крішул Репеде. Це
    маршрут початково-середнього рівня, що може бути легко адаптований і доступний
    в тому числі для дітей, молоді та сімей. Для цього тут працюють прокатні центри
    човнів та монітори і компанії, що надають технічну допомогу, з тим, щоб все
    здійснювалося якомога безпечніше.




    У горах Педуря Краюлуй, що незабаром стане об’єктом екотуристичного
    призначення, створено мережу пов’язаних між собою тематичних велосипедних
    стежок. Вона називається Карстова дорога оскільки таким є тутешній рельєф з
    численними карстовими явищами (печерами, ярами, ущелинами тощо).
    Переважна частина природоохоронної території Природа 2000 Ущелина річки Крішул
    Репеде – Педуря Краюліуй покрита лісами. Вони чергуються з широкими галявинами
    і квітучими луками, а також культурами сільськогосподарського призначення на
    карстових плато. Про тутешнє біорозмаїття розповідає менеджер заповідника
    Андрей Ач: Педуря Краюлуй є природоохоронною територією європейського значення,
    що має понад 37 унікальних видів флори і фауни та понад 16 біотопів. Тут
    водяться деякі види великих хижаків: вовк, ведмідь, рись, видра, маємо кілька
    охоронюваних видів флори, такі як Півники угорські або Сон лучний. Маємо три дуже важливі біотопи, тому що вони
    знаходяться в дуже невеликому відсотку в Європейському Союзі, менше 0,5% всієї
    території ЄС. Слід сказати і про пухнастого дуба, вид середземноморського
    дерева, що рідко можна побачити в цій частині країни. Скелястий вапняковий
    рельєф дещо змінює мікроклімат, завдяки якому тут росте велика кількість видів
    рослин, специфічних іншим регіонам.




    Отож, гори Педуря Краюлуй відомі завдяки безлічі печер, в яких, у різні
    пори року, живуть цілі колонії кажанів. Розповідає Андрей Ач: У нас є понад 16
    видів кажанів. Тут водиться найбільша летюча миша, що зустрічається в Румунії -
    Підковик великий, а також найменший вид кажанів, розміром із сірникову коробку. У всіх тутешніх печерах живуть
    більші чи менші колонії. Тут ми маємо більше 2000 природних порожнин, що
    простягаються на площі у понад 40 тис. гектарів гірського масиву. У Мезіаді живе друга за величиною в Румунії і одна з найбільших в Європі колонія кажанів,
    що налічує більше 60 тисяч одиниць в зимовий період. У горах Педуря Краюлуй
    ми маємо й ботанічні заповідники, скоріше змішаного характеру. Наприклад,
    ущелина річки Крішул Репеде є заповідником, що містить печери, археологічні
    знахідки, унікальні види рослин, які ростуть тут завдяки мікроклімату, з огляду
    на високе альбедо вапняку. Гори Педуря Краюлуй є сприятливим середовищем для
    гніздування птахів. Тут живуть три пари беркуту, що вважався вимерлим, але в
    останні 10 років став повертатися в Румунію. Маємо і два гнізда чорних лелек,
    котрі вкрай рідко зустрічаються в Європейському Союзі.




    У районі гір Педуря Краюлуй досі живі і добре зберігаються традиційні
    заняття. У селі Рошія є водяний млин, якому більше ста років і він до цих пір
    діє. Так само варто побачити дерев’яні церкви у Петряса та Безня або скельні
    церкви у місцевостях Реметя і Ваду Крішулуй.




    Слід ще додати, що головними регіонами екотуристичного призначення в
    Румунії є Мара-Косеу-Кряста Кокошулуй на Мараморощині, Хацег та Колінеле
    Трансільванєй на заході і Дельта Дунаю на південному сході.

  • Зубри повернулися!

    Зубри повернулися!




    Харизматична
    тварина великих розмірів, широко поширена в румунській історії та
    культурі, зубр кілька століть завмер в імлі часу. Однак мало-помалу був
    створений перший заповідник зубрів у Румунії в районі Хацег (центр Румунії),
    потім другий – у місцеовсті Винеторь, повіту Нямц (схід), де зубрів можна
    побачити у напівсвободі. З 2012 року їх можна побачити там й на свободі.

    Інші
    заповідники зубрів були створені в Нягра Букшань (південь, повіт Димбовіца), у
    Вама Бузеулуй (центр, повіт Брашов), а нещодавно ще один був відкритий в районі
    Плопу, села Арменіш у Караш-Северінському повіті (південний захід), де
    незабаром зубрів буде випущено на свободу.




    Про
    долю румунських зубрів сьогодні нам розкажуть Адріан Хегетіш та Александру
    Булаку, відповідальні за програму Дунай-Карпати Всесвітнього фонду дикої
    природи.




    Александр
    Булаку, координатор представництва Всесвітнього фонду дикої природи в Румунії
    розповів про традицію зубрів на румунських землях та про спроби повернути цю символічну тварини на її батьківщину: Є дуже багато топонімів як MeguraZimbrului (Височина зубра) чи AvenulZimbrului (Урочище зубра), які свідчать про те, що зубр був у Румунії завжди і ми
    намагаємось повернути цих тварин у Румунію після їх зникнення понад 200 років тому.
    Ідея реїнтродукції зубра виникла понад 15 років тому, багато фахівців працювало
    над програмою повернення зубрів в їхнє природне середовище. Проект, який ми
    впроваджуємо зараз фактично припускає пошук інших місць та збільшення кількості
    зубрів, реїнтегрованих в природне середовище. Таким чином ми вже маємо 29
    зубрів в повіті Караш-Северін, в районі Плопу, які незабаром будуть випущені у
    природне середовище.




    Від
    Адріана Хегетіша, менеджера Всесвітнього фонду дикої природи-Румунія, ми
    дізналися про етапи впровадження проекту заселення зубрів в румунських лісах:
    У Польщі було багато програм, особливо в 60-70-тих роках, спрямованих на
    повернення популяції зубрів до рівня життєздатності. Вони створили багато
    заповідників і розпочали процес випуску тварин в природне середовище. Окрім
    цього, у Польщі діє Європейський центр захисту зубрів, де ведуться записи всіх
    зразків зубрів, з допомогою яких були зроблені спроби схрещення з генетичної
    точки зору, щоб уникнути інбридингу, бо ризик був дуже великим. Це відбувається
    і в інших заповідниках Європи, в тому числі й у вже відомих заповідниках
    Румунії – Хацег та Нягра Букшань, де спостерігається це явище інбридингу.
    Звичайно, що такий проект повернення видів у природне середовище має дуже
    багато змінних, які ми намагаємося врахувати. Йдеться не лише про випуск тварин
    на свободу, а й про відтворення природного явища, тому що популяція зубрів
    потребує великих територій, диких природних ареалів, з низьким людським тиском,
    що є дуже великою проблемою в Європі. У Румунії є загроза фрагментації біотопів
    зубрів, фрагментації екологічних коридорів, які потрібні великим ссавцям. І не
    тільки зубрам, а й іншим видам місцевої фауни. Над цією проблемою ми працюємо
    зараз. Так само ми працюємо зараз у двох районах, де плануємо випустити
    зубрів на волю: в горах Царку та, з
    наступного року в горах Пояна Руске. Ми намагаємося створити невеликі
    популяції, які б могли мігрувати, хочемо створити засади для природного
    генетичного обміну. Ми хочемо у певний момент припинити наше втручання,
    прагнемо справжньої реадаптації зубрів. Намагаємося створити функціональну
    систему управління зубрами.



    Стрес,
    який відчувають тварини з моменту тимчасового усипляння та під час
    кількаденного перевезення, є дуже великим. До цього додається інтеграція в нове
    середовище. З подробицями Адріан Хегетіш: У нас є програма, основана на
    поступовій реїнтеграції. Наша система основана на загонах, трьох видах загонів:
    загін ветеринарного контролю, який ми використовуємо для перевірки стану здоров’я зубрів, привезених із різних країн
    Європи. Ми уникаємо інбридингу, так що ми повинні доставляти різні екземпляри з
    різними генами із заповідників чи зоопарків зі всього континенту. Привезені
    зубри повинні пройти період акліматизації, який триває один місяць у великому загоні,
    а потім їх випускають у ще більший загін,
    у напівдике середовище, загін площею в понад 100 гектарів, де вони,
    практично, адаптуються до нового природного середовища.





    Ми
    запитали Александра Булаку, які проблеми можуть виникнути після того, як зубр потрапить
    на свободу: Я не думаю, що ця тварина може створювати проблеми. Звичайно,
    багато людей бояться такої великої тварини, але ми повинні мати на увазі те, що
    це травоїдна тварина, і, як будь-яка дика тварина, уникає контакту з людьми.
    Звичайно, існує ризик того, що зубр може спуститися до населених пунктів,
    особливо в зимовий період, коли їжу знайти важче, але у нас є проекти для
    зменшення такого типу ймовірного конфлікту.





    Ініціатори
    проекту з реїтеграції зубрів сподіваються, що в наступні 20 років в Румунії
    будуть на волі близько 500 екземплярів, які знайдуть дорогу одне до одного.

  • Румунія та Україна створять транскордонний заповідник

    Румунія та Україна створять транскордонний заповідник

    Влади Румунії та України за рекомендацією ЮНЕСКО, розробили процедуру
    організації Транскордонного заповідника дельта Дунаю Румунія-Україна.

    Губернатор
    Адміністрації біосферного заповідника Дунайська дельта Лучіан Сіміон вже
    підписав відповідний наказ, – передає Радіо Констанца.

    За його словами принцип,
    на базі якого працюватиме нова структура стосується узгодження дій, які будуть
    дозволені в дельті Дунаю.

    До складу нового заповідника увійде й зона Нижній
    Прут, яка, наразі, не має статусу заповідника.

    Установчі збори нової структури
    відбудуться, найімовірніше, в наступному місяці в Одесі, а штаб-квартира
    майбутньої транскордонної природоохоронної території в дунайській дельті
    знаходитиметься у румунському місті Тульча.

  • Національний парк Келімань

    Національний парк Келімань






    Національний
    парк Келімань знаходиться в північно-центральній
    частині Румунії, на перехресті чотирьох повітів Муреш, Харгіта Сучава і Бістріца Несеуд. Парк займає територію близько 24.000 га і включає в себе численні гірські вершини: П’єтросул Келіманулуй – більше 2100
    метрів заввишки, Рекітіш – 2020 метрів
    або Харгіта – 1800 метрів, а також найбільший в Румунії кратер діаметром близько 10 км.
    Національний парк Келімань відзначається особливою видовою рясністю природного
    біорізноманіття: більше 90 видів лишайників, 800 видів рослин і понад 100 видів
    птахів. У літній сезон Національний парк Келімань
    пропонує любителям природи і гірського відпочинку необмежені можливості.




    Про це розповідає директор парку Басараб Бирледяну: «Головний в’їзд на
    територію Національного парку Келімань пролягає через село Шару Дорней
    Сучавського повіту, зокрема через територію сірчаного кар’єру сірки, який в
    даний час перебуває в процесі озеленення унаслідок закриття шахти. До речі цей
    сірчаний кар’єр є цікавим туристичним об’єктом, де відвідувачі можуть побачити
    розрізану вулканічну гору, вулканічний конус, а далі дорога веде до верхівки
    Рекітіш. Тут можна відвідати метеорологічну станцію, де є можливості для
    кемпінгу, або відпочити на березі озера Єзер. Гості парку можуть насолодитися
    тишею та навколишньою красою природи. Іншою визначною пам’яткою парку є гора 12
    Апостолів. Вона схожа на зооморфні й антропоморфні фігури, утворені внаслідок
    ерозії різних за твердістю гірських порід у гірському масиві Бучеджь, що
    вважається однією з семи природних чудес Румунії. Повірте, що ландшафт має
    неймовірну красу: чергування деревної та високогірної рослинності та крутопіднята
    висока вершина П’єтросу, висота якої становить 1.203 м – це просто неймовірно. Складається таке
    враження, що ти можеш доторкнутися до хмар. У нас дуже багато елементів флори і
    ягід. На території парку знаходиться і заповідник європейської кедрової сосни,
    площею 400 га. Ці сосни є унікальними в країні і вкрай рідкісними в Європі. З
    тварин тут водяться зайці, лисиці, вовки, ведмеді, олені, популяція яких в останні роки стрімко зросла. У селі Шару Дорней працює інформаційний центр,
    створений на кошти з європейських фондів, де можна отримати карти та інформацію про
    парк… У даний момент ми будуємо тематичний маршрут у заповіднику
    «Тіновул-Шару Дорней», неподалік туристичного інформаційного центру. Тіновул є
    природоохоронюваною територією, торфяником, на якому росте сосняк. Дуже цікаво
    побачити дерева, яким 70-80 років, але вони мають лише кілька метрів
    заввишки.»







    Рододендрон миртолистий, відомий в Україні як Червона рута є символом гірського масиву Келімань. Щороку протягом двох тижнів тут утворюється унікальний квітковий
    килим, аналогів якого в інших країнах немає. Це рідкісна рослина, яка росте
    тільки на висоті вище 1700 м і цвіте наприкінці червня, коли у підніжжя гір
    Келімань проходить однойменний фестиваль.