Tag: зарплатня

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Парламент Румунії  на пленарному засіданні у середу ввечері прийняв законопроєкти про державний бюджет та бюджет державного соціального страхування на 2025 рік. Бюджет базується на економічному зростанні у 2,5% та дефіциті бюджету у 7% ВВП, що, за словами міністра фінансів Танцоша Барни, відповідає умовам підтримки розвитку через рекордні інвестиції, забезпечення виплати зарплат та пенсій, захисту вразливих верств населення та відновлення рівноваги у фінансах країни.

УРЯД – Коаліційний уряд провів сьогодні своє перше засідання після прийняття цьогорічного державного бюджету. На порядку денному кабінету міністрів було затвердження кількох інвестиційних проєктів, спрямованих на “зелений” перехід, вартістю майже 90 мільйонів леїв (близько 18 мільйонів євро), обговорення цьогорічних пріоритетів у рамках Програми місцевого розвитку ім. Ангела Саліньї, а також затвердження формули розрахунку мінімальної базової заробітної плати, з урахуванням тенденцій інфляції та продуктивності праці, відповідно до положень європейською директиви у цій галузі. З початку року мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 4050 леїв (близько 810 євро), а нова формула розрахунку має забезпечити передбачуваність динаміки доходів працівників.

СКОРОЧЕННЯ – Чисельність парламентських державних службовців буде скорочена на 400 посад після того, як Палата депутатів, нижня плата румунського парламенту, схвалила в середу рішення про реорганізацію свого робочого апарату. Скорочення будуть проведені від Канцелярії голови Палати депутатів та офісів членів Постійного бюро до різних департаментів та управлінь палати. За словами керівництва Палати депутатів, скорочення на 240 посад призведе до щорічної економії в розмірі 35 мільйонів леїв (близько 7 мільйонів євро). Нещодавно Сенат прийняв аналогічне рішення про скорочення майже 200 посад, незважаючи на протести з боку працівників. Керівна коаліція посилається на необхідність скорочення витрат з метою обмеження бюджетного дефіциту, в той час як опозиція критикує відсутність прозорості та порушення законодавства.

ІМПІЧМЕНТ – У середу ввечері Партія молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, з третьої спроби зареєструвала в парламенті пропозицію про усунення президента Клауса Йоганніса з поста в порядку імпічменту. Цей крок був зроблений після двох невдалих спроб внести це питання до порядку денного парламенту через процедурні недоліки. Якщо цього разу всі юридичні процедури будуть дотримані, керівництво парламенту скличе спільне пленарне засідання обох палат для голосування. 21 грудня минулого року мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін Клауса Йоганніса, але після скасування президентських виборів його перебування на чолі країни було продовжено до обрання нового глави держави.

ВІЗИТ – Румунія продовжить надавати всю необхідну підтримку як країна, що приймає Бойову групу НАТО в Румунії, –  сказав у четвер міністр оборони Ангел Тилвер французькому міністру з європейських справ Бенджаміну Хаддаду. Переговори в Бухаресті були зосереджені на співпраці в рамках НАТО, зокрема на посиленні Бойової групи НАТО в Румунії, де Франція є рамковою країною. У середу Бенджаміна Хаддада також прийняв міністр закордонних справ Еміль Гурезяну. Французький міністр перебував з дводенним візитом у Бухаресті, щоб висловити солідарність своєї країни з Румунією, яка зазнає іноземного кібернетичного втручання у внутрішні справи. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Франції. Французька служба з питань захисту від іноземних цифрових перешкод – VIGINUM, стверджує у звіті, який цитує паризький кореспондент Радіо Румунія, що такі дії порушили нормальний перебіг президентських виборів в Румунії наприкінці минулого року.

РАБСТВО – Іспанська поліція звільнила 52 громадян Румунії, яких утримували в напіврабстві на плантації в регіоні Севільї. Умови, в яких вони жили і працювали, були описані владою як такі, що “важко собі уявити”. Відповідальне угруповання складалася з чотирьох румунів і займалося залученням громадян Румунії до сільськогосподарських робіт, переважно для збору апельсинів і оливок. Підозрювані вербували працівників за допомогою оголошень, розміщених у соціальних мережах, обіцяючи високий заробіток, пристойне житло та безкоштовний транспорт. Після прибуття до Іспанії у них конфіскували документи, що посвідчують особу, під приводом укладання договору про надання соціальних послуг, хоча розслідування виявило, що жоден із 52 румунів не був зареєстрований для отримання цих пільг. Заробітна плата, яку вони отримували, також була набагато нижчою за обіцяну, оскільки румуни працювали від світанку до заходу сонця. Особи виправдовували зменшену суму необхідністю покрити борги робітників за житло і транспорт. Жертвам погрожували насильством, якщо вони звертатимуться до органів влади. Члени угруповання були заарештовані співробітниками поліції в Андалусії, а 52 жертви зараз перебувають під захистом іспанських соціальних служб.

РОБОТА – Румуни є одними з найбільш працьовитих громадян Європи. Принаймні це випливає з опублікованого сьогодні дослідження Євростату. Таким чином Бухарест та навколишній повіт Ільфов має найвищий показник інтенсивності праці серед усіх європейських регіонів. За ними йдуть Зальцбург і Тіроль в Австрії з аналогічними показниками, Братислава в Словаччині, а на п’ятому місці знову північно-східний регіон Румунії, де лише 1,7% домогосподарств мають низьку інтенсивність праці. Інтенсивність праці визначається кількістю годин, фактично присвячених роботі. Дані Євростату також показують, що найвищий показник низької інтенсивності праці спостерігається в домогосподарствах на французьких територіях за межами континентальної Європи, у Французькій Гвіані та Реюньйоні. У Французькій Гвіані, наприклад, майже 42% домогосподарств мають цю характеристику. За нею йдуть два регіони в Німеччині, такі як Бремен, з майже 23%, а також регіони в Бельгії та Італії з аналогічними показниками.

ПРАВОСУДДЯ – Дві медсестри постали перед судом у справі про пожежу, що спалахнула в листопаді 2020 року у відділенні анестезії та інтенсивної терапії П’ятра-Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги, в результаті якої загинули дев’ять осіб. Їм були пред’явлені звинувачення у необережному знищенні або пошкодженні майна, що призвело до катастрофи, і недотриманні правил охорони здоров’я та безпеки на робочому місці. Дві медсестри нібито не вжили необхідних заходів, щоб винести з палати або загасити свічку, що горіла на тумбочці пацієнта, який перебував в агонії. Цим вони нібито порушили низку правил охорони здоров’я та безпеки праці, пожежної безпеки та належної практики надання медичної допомоги.

ФЕЙК – Міністерство національної оборони Румунії спростовує повідомлення в ЗМІ про те, що кілька солдатів Сил спеціальних операцій брали участь у приватних охоронних місіях в Африці. Жоден румунський військовослужбовець не брав за власний рахунок для участі в таких місіях, – повідомив інтернет-виданню PressOne речник міністерства генерал-майор Константін Спину. Він зазначив, що в період 2022-2024 років лише один військовослужбовець Сил спеціальних операцій перебував у неоплачуваній відпустці з об’єктивної причини, не пов’язаної з темою статті. За даними вищезгаданого видання, у 2023 році Хораціу Потра, найманець з оточення кандидата в президенти сувереністів Келіна Джорджеску, нібито взяв близько 1 000 румунів воювати в Конго, в тому числі десятки солдатів з елітних структур, резервістів зі спецпідрозділів, колишніх комбатантів Французького легіону, співробітників спецслужб і людей зі спеціальних підрозділів поліції.

ГАЗА – Сектор Газа є невід’ємною частиною майбутньої палестинської держави,- заявив у середу Європейський Союз у відповідь на заяви президента США Дональда Трампа напередодні про перехід цієї території під контроль  США. Брюссель залишається твердо прихильним рішенню про дві держави – єдиному шляху до міцного миру для ізраїльтян і палестинців, – заявив речник ЄС. Плани глави Білого дому переселити палестинців, які проживають на охопленій війною території, до Йорданії або Єгипту викликали лавину протестів по всьому світу. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та його єгипетський колега Абдель Фаттах ас-Сісі попередили, що будь-яке насильницьке переміщення палестинців зі Смуги Гази і Західного берега річки Йордан буде серйозним порушенням міжнародного права і серйозним дестабілізуючим фактором для Єгипту та Йорданії, куди їх можуть відправити.

ВРОК – Президент Румунії Клаус Йоганніс скликав засідання Вищої ради оборони країни, яке відбудеться в четвер у Бухаресті, повідомила Адміністрація президента. За інформацією джерела, на порядку денному – аналіз можливих ризиків для національної безпеки, спричинених діями державних та недержавних кібер-суб’єктів щодо ІТ-інфраструктур, які підтримують виборчий процес. З іншого боку, Національний орган з управління та регулювання у сфері комунікацій (ANCOM) звернувся до Європейської комісії з проханням провести детальне розслідування впливу китайської платформи TikTok на цьогорічні вибори в Румунії, стверджуючи, що ця соціальна мережа може становити значний ризик для національної безпеки та суверенітету румунської держави. Розслідування преси показали, що TikTok проводив інтенсивну кампанію з просування переможця першого туру недільних президентських виборів.

ВИБОРИ – Очікується, що Конституційний суд Румунії затвердить результати першого туру президентських виборів до 28 листопада, а кампанія другого туру розпочнеться 29 листопада. У вівторок Центральне виборче бюро оприлюднило остаточні результати недільних виборів.  Згідно з цими даними, незалежний кандидат Келін Джорджеску посів перше місце, отримавши 22,94% голосів виборців. На другому місці опинилася лідерка Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі з 19,18%, а на третьому – голова Соціал-демократичної партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку з 19,15%. За ними йдуть лідер Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон з 13,86% голосів, голова Націонал-ліберальної партії Ніколає Чука – 8,79% і колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотувався як незалежний кандидат і якому віддали перевагу 6,32% виборців. Решта кандидатів набрали менше 5%.

БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ – Румунія виконала критерії щодо рівня відмов у видачі віз, щоб отримати право на участь у програмі безвізового режиму. У середу Державний департамент США оприлюднив загальну ситуацію з відмовами у візах B1/B2 на 2024 фінансовий рік, згідно з якою Румунія досягла 2,61%, що нижче 3% порогу, необхідного за американським законодавством для участі в програмі, яка дозволяє безвізові подорожі до США. Цю заяву привітали виконавча влада Румунії та міністерство закордонних справ. Посольство США в Бухаресті зазначає, що дотримання рівня відмов у видачі туристичних віз є лише одним з багатьох критеріїв, які визначають право країни на участь у програмі безвізового режиму. Міністерство внутрішньої безпеки США, консультуючись з Державним департаментом, оцінює весь спектр вимог програми, включаючи підтвердження того, що уряд країни-партнера надає взаємні привілеї всім громадянам і резидентам США, виконує певні угоди та домовленості про обмін інформацією, а також співпрацює у забезпеченні дотримання імміграційного законодавства, в тому числі щодо виїзду своїх громадян зі Сполучених Штатів Америки. Безвізовий режим – це урядова програма США, яка дозволяє громадянам певних країн подорожувати до Сполучених Штатів на термін до 90 днів з метою туризму, бізнесу або транзиту через територію Сполучених Штатів без візи.

ШЕНГЕН – У повідомленні, розміщеному на Facebook Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав у середу схвалення послами ЄС повного приєднання Румунії до Шенгенської зони. Аналогічне повідомлення зробив і прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Це рішення було прийнято після неодноразових відтермінувань і через 17 років після вступу Румунії до ЄС. Згідно з повідомленням, вступ був схвалений сьогодні Комітетом постійних представників урядів країн-членів ЄС (COREPER). Рада з питань юстиції та внутрішніх справ повинна буде офіційно схвалити це рішення 12 грудня, оголосив також президент Румунії.

ЄВРОКОМІСІЯ – Новий склад Європейської комісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн був затверджений сьогодні на пленарному засіданні Європейського парламенту в Страсбурзі. Нова команда Урсули фон дер Ляєн отримала 370 голосів «за», 282 – «проти» і 36 – «утрималися». До складу нової виконавчої влади ЄС, що складається з 6 віце-президентів і 20 комісарів, також увійшла румунська депутатка Європарламенту Роксана Минзату, яка обіймає посаду виконавчого віце-президента з соціальних питань, навичок і готовності до кризових ситуацій. У дебатах перед голосуванням Урсула фон дер Ляєн заявила, що свобода і суверенітет Європейського Союзу «більше, ніж будь-коли» залежать від його «економічної сили». Вона зазначила, що перша велика ініціатива нової Єврокомісії буде зосереджена на конкурентоспроможності, щоб скоротити розрив зі Сполученими Штатами і Китаєм у нових бізнесах і технологіях, а також посилити безпеку ЄС і підвищити його здатність стояти на власних ногах. Вона також наполягала на європейській обороні та необхідності докладати більше зусиль, щоб конкурувати з військовими витратами Росії в розпал війни з Україною і в той час, коли Дональд Трамп готується повернутися до Білого дому. Нова Європейська комісія розпочне роботу 1 грудня. Також у середу ЄП проголосував за бюджет ЄС на 2025 рік на суму близько 200 млрд євро.

ЗАРПЛАТНЯ – Мінімальна заробітна плата в Румунії зросте з 3 700 до 4 050 леїв (1 євро = 5 леїв) брутто, починаючи з 1 січня наступного року, відповідно до переговорів між урядом, роботодавцями та профспілками. Проєкт Міністерства праці досі перебуває на стадії громадського обговорення і був схвалений виконавчим органом на засіданні в середу. Це приведе Румунію у відповідність до європейської директиви, яка надає працівникам право на справедливу заробітну плату для забезпечення гідного рівня життя. Мінімальна заробітна плата брутто повинна становити від 47% до 52% від середнього валового заробітку по країні, а формула розрахунку, яку розроблять фахівці Міністерства праці, повинна буде враховувати кілька критеріїв, таких як купівельна спроможність, темпи зростання заробітної плати та продуктивність праці в країні.

МОЛДОВА – Європейський парламент готує фінансовий пакет для Республіки Молдова на суму 1,8 млрд євро. На пленарному засіданні в Страсбурзі депутати Європарламенту заявили, що результати референдуму про європейську інтеграцію Молдови зобов’язують ЄС вжити заходів підтримки. Депутат Європарламенту від Румунії Зігфрід Мурешан заявив, що, серед іншого, йдеться про зміну співвідношення між грантами та кредитами. За його словами, Єврокомісія запропонувала, щоб 20% плану зростання становили гранти, а 80% – кредити на надзвичайно вигідних умовах. Віце-президент Європейського парламенту Віктор Негреску, зі свого боку, заявив, що мета полягає в тому, щоб остаточне голосування щодо цього фінансового пакету відбулося в травні 2025 року. Він додав, що вживаються заходи для відкриття офісу Європарламенту в столиці Молдови, Кишиневі, який надаватиме необхідні консультації та підтримку для полегшення транспозиції європейського законодавства в національні закони. У цьому контексті у понеділок в Кишиневі відбувся 10-й Форум європейської інтеграції за участю Президента Республіки Молдова Майї Санду. Кишинів офіційно подав заявку на членство в ЄС 4 березня 2022 року, всього через кілька днів після російського вторгнення в Україну. У червні 2022 року Європейська Рада визнала європейську перспективу країни і вирішила надати їй статус країни-кандидата на членство.

ПАРАД – Генеральна репетиція військового параду, присвяченого Національному дню Румунії, 1 грудня, спочатку запланованого на четвер, відбудеться в суботу – про це оголосило Міністерство оборони після того, як вже відбулася перша репетиція. У параді візьмуть участь близько 2500 військовослужбовців і фахівців з Міністерства національної оборони, Міністерства внутрішніх справ, Румунської служби інформації, Служби спеціальних телекомунікацій, Пенітенціарної адміністрації і Митної служби Румунії, а також близько 190 технічних засобів і 45 літаків. Разом з румунськими військовими у військовому параді пройдуть близько 240 іноземних військовослужбовців у складі підрозділів з Албанії, Бельгії, Чехії, Хорватії, Франції, Німеччини, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Республіки Молдова, Польщі, Португалії, Іспанії, Туреччини, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, США і Франції, а також військовослужбовці з країн-союзників, які беруть участь у структурах НАТО, розташованих на території Румунії. До складу іноземних підрозділів входить близько 21 технічного засобу, в тому числі бойові літаки, повідомляє Міноборони Румунії.

ЕКОНОМІКА – Валовий внутрішній продукт Румунії залишився незмінним у третьому кварталі цього року в порівнянні з попереднім, тоді як у порівнянні з тим же кварталом 2023 року, ВВП знизився на 0,2 відсотка. Про це свідчать останні дані, опубліковані у четвер Національним інститутом статистики. У своєму останньому звіті “Перспективи розвитку світової економіки”, опублікованому нещодавно, Міжнародний валютний фонд переглянув з 2,8% у квітні до 1,9% свої оцінки зростання економіки Румунії в цьому році. У Бухаресті Національна комісія зі стратегії та прогнозування у вересні знизила прогноз економічного зростання на цей рік з 3,4% до 2,8%.

ЗАРПЛАТНЯ – Президент Клаус Йоганніс підписав закон про підвищення мінімальної зарплатні до половини середнього заробітку в Румунії. Закон набуде чинності в перший день наступного року. Підвищення відбуватиметься за формулою, заснованою на чітких економічних показниках, а на першому етапі мінімальна заробітна плата брутто становитиме 4050 леїв (близько 800 євро), відповідно до угоди між урядом та профспілками. Це збільшення від 47% до 52% від середнього валового заробітку по країні, відповідно до формули, розрахованої фахівцями Міністерства праці на основі таких критеріїв, як купівельна спроможність, темпи зростання заробітної плати та національна продуктивність праці. Доходи 1,8 мільйона людей зростуть після цього підвищення заробітної плати.

КОНСТИТУЦІЯ – Нова Конституція Республіки Молдова зі змінами, внесеними за підсумками референдуму 20 жовтня, була опублікована в середу в Офіційному віснику Молдови. У новій редакції Основного закону Республіки Молдова зазначається, що інтеграція до Європейського Союзу є стратегічною метою країни, європейський шлях є незворотнім, а ідентичність народу Республіки Молдова – європейською, повідомляє Радіо Кишинів. Референдум 20 жовтня пройшов з крихкою більшістю голосів: 50,38% виборців сказали “так” внесенню змін до Конституції, які дозволять Молдові приєднатися до ЄС, в той час як різниця між тими, хто сказав “так” і “ні” склала 11 400 голосів.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс перебуватиме з п’ятниці до понеділка з офіційним візитом у Німеччині, на запрошення свого колеги Франка-Вальтера Штайнмаєра. Як повідомляє Адміністрація Президента, програма візиту включає офіційні переговори між главами двох держав, а також зустрічі пана Йоганніса з канцлером Олафом Шольцем і спікером Бундестагу (нижня палата парламенту) Барбелем Басом. На неділю пан Йоганніс запрошений виступити з промовою у Федеральному парламенті під час урочистої церемонії, присвяченої Дню пам’яті жертв війни та диктатури. Згідно з офіційною статистикою, Німеччина є головним торговельним партнером Румунії та другим за обсягом інвестором в румунську економіку. Обидві країни є союзниками по НАТО і партнерами в ЄС. Йоганніс, етнічний німець з Румунії, завершує свою другу й останню президентську каденцію. Президентські вибори заплановані на 24 листопада – перший тур і 8 грудня – другий. У проміжку між ними – 1 грудня, в Національний день Румунії, пройдуть парламентські вибори.

УКРАЇНА – Європейський Союз оголосив у четвер, що вперше профінансував спільні закупівлі озброєнь країнами-членами, причому більша частина цих закупівель призначена для України, – повідомляє AFP. Згідно із заявою Єврокомісії, ЄС інвестував 300 мільйонів євро, щоб допомогти близько 20 країнам-членам придбати засоби протиповітряної оборони, бронетехніку та боєприпаси. ЄС також фінансував закупівлі зброї для Києва, але поза бюджетом ЄС через спеціальний фінансовий інструмент. Від початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року ЄС працює над зміцненням своєї оборонної промисловості та спроможності підтримувати Київ.

МЗС – Міністерство закордонних справ інформує громадян Румунії, які перебувають у Норвегії, прямують транзитом через цю країну або мають намір відвідати її, про рішення норвезької влади продовжити внутрішній прикордонний контроль до 1 грудня. Громадяни Румунії можуть звернутися за консульською допомогою за номерами телефонів Посольства Румунії в Королівстві Норвегія, дзвінки будуть переадресовані до Центру контактів та підтримки румунських громадян за кордоном, де на них відповідатимуть оператори колл-центру, які працюють цілодобово. Крім того, громадяни Румунії, які зіткнулися з важкою, особливою, надзвичайною ситуацією, можуть також зателефонувати до Посольства Румунії в Осло за номером екстреного виклику: + 4799153137. МЗС рекомендує відвідувати веб-сайти oslo.mae.ro та www.mae.ro.

ТЕНІС – У четвер в Малазі (Іспанія) в першому колі фінального раунду жіночого командного тенісного турніру Кубка Біллі Джин Кінг збірна Румунії зазнала поразки від Японії з рахунком 2:1. Після того, як Ана Богдан обіграла Нао Хібіно 6:2, 6:4, Ена Шибахара перемогла Жаклін Крістіан 6:4, 7:6 (7/2). У парному розряді Моніка Нікулєску та Габрієла Русе програли парі Шуко Аояма/Ері Хозумі. У чвертьфіналі Японія зіграє з минулорічним фіналістом, командою Італії. Румунська команда вперше брала участь у фінальному турнірі Кубка Біллі Джин Кінг.

ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу готується до матчу Ліги націй проти Косово, запланованого на п’ятницю в Бухаресті. Румунія завершить свої домашні матчі проти Кіпру в понеділок. Румунська збірна очолює групу С2 Ліги націй з чотирма перемогами в чотирьох матчах і 12 очками. За нею йдуть Косово – 9 очок, Кіпр – 3, Литва – 0. Чотири найкращі збірні групового етапу Ліги націй візьмуть участь у плей-офф відбору до Чемпіонату світу 2026 року, який пройде в США, Мексиці та Канаді.

ВІЗИТ – Під час офіційного візиту до Чорногорії в середу, на запрошення свого колеги Якова Мілатовіча, Президент Клаус Йоганніс підтвердив рішучу підтримку Румунії процесу розширення ЄС із західнобалканськими партнерами та країнами-кандидатами зі Східного сусідства. Глава румунської держави підкреслив, що Чорногорія зробила важливі кроки в переговорному процесі, а її прихильність до європейських цінностей також проявляється у повній відповідності до Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. На двосторонньому рівні президенти підтвердили спільну готовність сприяти посиленню економічного та галузевого співробітництва, що краще відображає потенціал політичних відносин. Обидві сторони домовилися підтримувати сильнішу присутність румунських компаній у Чорногорії, більше контактів у бізнес-середовищі, зокрема на рівні малих і середніх підприємств, підтримуючи в той же час ефективний і регулярний діалог між органами влади. Було також підкреслено зацікавленість у розвитку співпраці в багатьох сферах, що приносять відчутну користь громадянам, таких як оборона, внутрішні справи, туризм, енергетика, сільське господарство. Президент Яков Мілатовіч подякував Румунії за підтримку в процесі європейської інтеграції і підкреслив, що цей візит, перший офіційний візит президента Румунії до Чорногорії з часу відновлення незалежності, є сильним проявом дружби і партнерства між двома країнами. Президент Румунії  привітав співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, як у Чорноморському регіоні, так і в підтримці України та зміцненні східного флангу Альянсу.

Р.МОЛДОВА – Сполучені Штати сьогодні висловили стурбованість втручанням Росії у другий тур президентських виборів у Молдові, який відбудеться 3 листопада. “США стурбовані тим, що Росія знову спробує перешкодити громадянам Молдови здійснити їхнє суверенне право обирати своїх лідерів”, – заявив Державний секретар США Ентоні Блінкен у своїй заяві, яку цитує AFP. Вашингтон вже заявив, що Росія зробила все можливе, щоб зірвати перший тур президентських виборів і референдум минулої неділі, щоб підірвати демократію в маленькій, переважно румуномовній державі, зокрема, за допомогою незаконного фінансування, підкупу виборців, дезінформації та зловмисної кібер-діяльності. Нагадаємо, що молдовські виборці з невеликою перевагою – трохи більше 50% голосів – схвалили поправки до Конституції щодо незворотності процесу євроінтеграції країни. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду посіла перше місце, набравши 42,45% голосів у першому турі президентських виборів, але готується до складного другого туру, де на неї чекає боротьба з представником Соціалістичної партії Александром Стояногло, який здобув 25,98% голосів виборців.

МІГРАЦІЯ – Румунія та Болгарія співпрацюватимуть для ліквідації мереж контрабанди мігрантів, – заявив міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою після стратегічної зустрічі з питань Шенгенської зони зі своїм болгарським колегою Атанасом Ільковим на Зальцбурзькому форумі в Софії. Переговори відбулися в рамках посиленого діалогу щодо повного приєднання Румунії та Болгарії до європейської зони вільного переміщення осіб і товарів та були присвячені узгодженню позицій двох країн щодо вступу до Шенгенської зони до кінця цього року, а також стану двостороннього оперативного співробітництва, з наголосом на боротьбі з нелегальною міграцією та організованою злочинністю. Міністри підкреслили, що чудові результати на місцях та успішні спільні операції, проведені для боротьби з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю, свідчать про те, що рішення про вступ Румунії та Болгарії до Шенгену з наземними кордонами має бути прийняте у 2024 році. Статистичні результати останніх 12 місяців дуже хороші, нелегальна міграція скоротилася в Румунії більш ніж на 75% в порівнянні з попереднім роком, – сказала Кетелін Предою.

ЄВРОПАЛАМЕНТ – Сьогодні Європейський парламент почала розгляд бюджету ЄС на наступний рік у редакції, відмінній від тієї, що була запропонована Єврокомісією та обговорювалася в Європейській Раді, що свідчить про неминучість переговорів. Європейська Комісія спочатку передбачала бюджет у розмірі близько 200 млрд. євро, який вона запропонувала і Раді, і Європарламенту. Рада урізала 8 млрд євро з цієї пропозиції, а Європарламент збільшив її ще на 1 млрд євро. Один з двох головних переговірників від Європарламенту, румунський євродепутат Віктор Негреску, каже, що запропонована законодавчим органом сума в 201 млрд євро була б правильним варіантом як з точки зору багаторічного бюджетного програмування, так і з точки зору того, що необхідно для реалізації спільних політик ЄС. Європарламент виступає за збільшення бюджету на безпеку кордонів, оборону та зовнішню політику, але вважає, що найбільша проблема полягає в економіці та соціальному секторі – сферах, де потрібно більше грошей, – каже Віктор Негреску.

ДІТИ – Румунська влада Бухареста оголосила про підготовку низки заходів напередодні Року дитини в Румунії, який відзначатиметься у 2025 році. Метою є підтримка дітей та просування їхніх прав, особливо дітей з неблагополучних сімей. Закон, що проголошує 2025 рік Роком дитини в Румунії, був прийнятий румунським законодавчим органом на початку цього місяця.

ЗАРПЛАТНЯ – Палата депутатів Румунії ухвалила законопроєкт про мінімальну заробітну плату. Він транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантована мінімальна заробітна плата брутто повинна встановлюватися щорічно, періодично оновлюватися після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховувати прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

ВИСТАВКА – 11-річний хлопчик з Ораді (західна Румунія) отримав запрошення виставити свої картини в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі в рамках міжнародного культурного вечора під назвою “Мистецтво і традиції світу” (Arts et traditions du Monde). У заході взяли участь художники з таких країн, як Японія, Китай, Франція, Португалія та Ліван. Юний румунський художник став єдиною дитиною, запрошеною до участі поряд з відомими митцями. Він отримав запрошення від ЮНЕСКО після того, як вразив публіку та учасників Міжнародного ярмарку сучасного мистецтва “Art – Shopping”, що проходив з 18 по 20 жовтня в Carrousel du Louvre в Парижі. Хлопець представив 50 акрилових картин.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Сім європейських країн, включаючи Румунію, закликають до повного вирівнювання прямих виплат фермерам у країнах-членах ЄС. З такою вимогою до Ради з питань сільського господарства та рибальства в Люксембурзі звернувся тимчасовий виконувач обов’язків міністра сільського господарства Болгарії Георгій Тахов. За його словами, існує потреба у вирівнюванні субсидій, оскільки відмінності між ними наразі призводять до нерівних ринкових умов. Водночас Болгарія підтримала прохання Румунії про збільшення індивідуальної стелі для фермерів, які постраждали від імпорту зернових з України, і продовження тимчасового періоду цієї державної допомоги принаймні до наступного літа.

ЗАРПЛАТНЯ – Уряд Румунії сьогодні схвалив підвищення мінімальної заробітної плати брутто з 3300 до 3700 леїв (приблизно 740 євро), починаючи з 1 липня. За оцінками фахівців, завдяки цьому рішенню зростуть доходи понад 1,8 мільйона працівників. Податкове вирахування в розмірі 200 леїв з мінімальної заробітної плати було збільшене до 300 леїв. Уряд також прийняв проєкт щодо внесення змін та доповнень до Закону про громадянство Румунії. Згідно з Міністерством юстиції, цей був крок необхідний для модернізації нормативно-правової бази, а також у процесі приєднання до Програми безвізового режиму США. Нові положення включають цифровізацію процедур, щоби статус справ можна було відстежувати в режимі онлайн, запровадження картки громадянина, яка буде доказом громадянства, а також біометричне підтвердження особи власника за допомогою зображення обличчя і відбитків пальців.

ГАЗА – Президент Румунії Клаус Йоганніс є одним з 17 глав держав, які підписали спільну декларацію на підтримку припинення вогню в конфлікті між Ізраїлем і ХАМАС. Настав час припинити війну і ця угода є необхідною відправною точкою, – підкреслюється в заяві. Підписанти закликають обидві сторони прийняти план президента США Джо Байдена про шеститижневе припинення вогню як перший крок, що супроводжуватиметься виведенням ізраїльських військ з густонаселених районів сектора Газа, звільненням деяких заручників ХАМАС і палестинських в’язнів. На другому етапі, деталі якого ще належить опрацювати, має відбутися постійне припинення вогню і звільнення всіх заручників.

ВИБОРИ ДО ЄП – Виборчі дільниці відкрилися сьогодні в Нідерландах, першій країні, в якій стартували вибори до Європейського парламенту, заплановані на 6-9 червня. Очікується, що в найближчі дні у 27 країнах-членах ЄС проголосують близько 370 мільйонів людей. Аналітики прогнозують значну перевагу ультраправих і євроскептичних партій на тлі розчарування зростанням вартості життя, міграцією і все більш непопулярною «зеленою» політикою. Як і в більшості країн ЄС, голосування до Європейського парламенту в Румунії заплановане на неділю, одночасно з місцевими виборами. Румунія має 33 місця в Європарламенті, пропорційно до чисельності її населення.

ІНВЕСТИЦІЇ – Міжнародний аеропорт імені Аврама Янку в місті Клуж-Напока, що на північному заході Румунії, має новий термінал, який відповідає стандартам Шенгенської угоди, площею 7 200 квадратних метрів, побудований за один рік. Термінал збільшив пропускну спроможність аеропорту Клуж з 3 мільйонів до 4,5 мільйонів пасажирів на рік. Також у Клужі розпочалися роботи з будівництва першої гілки метро, побудованої в Румунії за межами Бухареста. Лінія метро матиме пропускну спроможність від 15 до 20 тисяч пасажирів на годину. Перші станції метро мають бути побудовані до 2026 року, а весь проєкт буде завершений у 2031 році. Ці роботи також співфінансуються Європейським Союзом через Національний план відновлення та стійкості.

УРОЧИСТІСТІ ЗАХОДИ – Десятки глав держав і урядів відзначили в четвер у Парижі 80-ту річницю висадки союзників у Нормандії, яка стала вирішальним моментом у поразці нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Президент США Джо Байден заявив, що в Україну вторгся тиран і запевнив, що його країна і НАТО підтримуватимуть Київ стільки, скільки буде потрібно у війні, розв’язаній Росією. На церемоніях у Франції також були присутні король Великобританії Чарльз і, звичайно ж, президент Емануель Макрон.  Вони вшанували пам’ять 73 000 британських солдатів, які брали участь у висадці. Були присутні й британські ветерани, багатьом з яких понад 100 років. За меморіальними моментами спостерігала велика місцева аудиторія і багато туристів. Президент Росії Володимир Путін не був запрошений на церемонію через вторгнення в Україну. У заходах також взяв участь Президент України Володимир Зеленський. Кореспондент Радіо Румунія в Парижі повідомляє, що в українського президента заплановані переговори з американським колегою, а в п’ятницю він буде прийнятий президентом Макроном і виступить перед французьким парламентом. У суботу в Парижі Джо Байден та Еммануель Макрон також обговорять довгострокову підтримку України і тісну координацію дій союзників перед обличчям міжнародних криз.

КНИГИ – До 16 червня Румунія бере участь у 83-му Мадридському книжковому ярмарку з національним стендом та 20 літературними заходами. Це вже тринадцята участь Румунії у цьому великому заході, організованому Румунським інститутом культури (РІК) через Національний центр книги та філію РІК у Мадриді, за підтримки Міністерства культури та Посольства Румунії в Іспанії. Серед учасників заходу – письменники Габрієла Адамештяну, Єуджен Барз, Аура Крісті, Нікіта Данілов, Крістіан Фулаш, Мігель Гане, Стежерел Олару, Раду Парасківеску, Радміла Поповіч, Андрея Ресучану та журналістка Всесвітньої служби Радіо Румунія Коріна Сабеу.

ФУТБОЛ – У п’ятницю ввечері в Бухаресті збірна Румунії з футболу прийме команду Ліхтенштейну в останньому товариському матчі перед чемпіонатом Європи в Німеччині. У вівторок, також у Бухаресті і також у товариському матчі, румуни зіграли внічию 0:0 з командою сусідньої Болгарії. У групі E Євро-2024 Румунія зіграє проти України 17 червня в Мюнхені, Бельгії – 22 червня в Кельні та Словаччини – 26 червня у Франкфурті. Представники Федерації футболу Румунії кажуть, що розраховують на велику присутність румунських уболівальників на матчах, незалежно від того, де вони проживають зараз, у Румунії, Німеччині, чи з інших західноєвропейських країнах. Востаннє Румунія брала участь у фінальному турнірі європейської першості у 2016 році, а на чемпіонаті світу – у 1998 році.

ТЕНІС – Румунсько-українська пара Габрієла Русе/Марта Костюк вийшли до півфіналу жіночого парного розряду Ролан Гаррос після того, як росіянки Мірра Андрєєва/Вєра Звонарьова знялися з чвертьфінального матчу в середу. Русе та Костюк отримали чек на 148 000 євро та 780 очок WTA в парному розряді. Для Русе і Костюк це вже другий півфінал турніру Великого шолома в парному розряді, після Відкритого чемпіонату Австралії в 2023 році. У передостанньому раунді Русе та її українська партнерка зіграють з італійками Сарою Еррані та Жасмін Паоліні, посіяних під 11-м номером.

ЗАРПЛАТНЯ – Мінімальна заробітна плата брутто зросте до 3 700 леїв (близько 740 євро) з 1 липня, а сума у розмірі  200 леїв (40 євро), що не підлягає оподаткуванню для роботодавців буде збережена до кінця року. Про це оголосив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в четвер після закінчення тристоронньої зустрічі представників уряду, роботодавців та профспілок. З іншого боку, уряд збільшив фінансову підтримку для інвалідів. З 1 липня допомога для дорослого з важкою формою інвалідності становитиме 529 леїв (105 євро), а для дитини з важкою формою інвалідності – 463 леї (92 євро). Згідно з офіційними даними, це підвищення торкнеться близько 390 тисяч осіб. Влада також схвалила державну допомогу національній авіакомпанії Tarom, а міністр транспорту Сорін Ґріндяну каже, що це важливий крок на шляху до порятунку компанії.

ШПИГУН – Громадянина Румунії спіймали на шпигунстві на користь Росії, його взято під варту за звинуваченням у державній зраді. Його звинувачують в передачі посольству Росії в Бухаресті інформації про військові цілі НАТО в Румунії. Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму повідомили, що з 2022 року румун стежив за військовими об’єктами поблизу міста Тульча на південному сході країни, збирав інформацію військового характеру і робив фотографії бойової техніки та її пересування в прикордонній зоні з Україною, які надсилав дипломатам російського посольства. У  будинках підозрюваного пройшли обшуки і вилучені докази. Судові заходи були проведені спільно з представниками Румунської служби інформації, Головного управління військової розвідки, жандармерії та поліції. У разі доведення вини підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади та користуватися певними правами. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску викликала тимчасово повіреного у справах Російської Федерації в Румунії, якого поінформувала що дипломат посольства був оголошений персоною нон грата на території Румунії за діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року.

КОРУПЦІЯ – Суд обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд щодо колишнього керівника оперативного управління Румунської служби інформації Флоріана Колді. Такий самий запобіжний захід було обрано щодо генерала у відставці Думітру Думбраве, колишнього керівника юридичної дирекції РСІ та адвоката Дору Треїле. Усіх трьох звинувачують у зловживанні впливом та відмиванні грошей. Їх викликали за заявою бізнесмена Кетеліна Гідега, засудженого до чотирьох років ув’язнення у справі, розслідуваній Європейською прокуратурою за шахрайство з європейськими коштами. Підприємець стверджує, що два колишні генерали через адвоката Дору Треїле вимагали від нього 600 000 євро, обіцяючи домогтися умовного терміну покарання.

ЗАКОРДОННІ РУМУНИ – У п’ятницю в Бухаресті стартували заходи, присвячені «Дню румунів звідусіль», який відзначається щороку в останню неділю травня. Понад 500 румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн світу візьмуть участь у сьомому фестивалі «Тут, там», який об’єднує румунських митців з Румунії та з-за кордону, а також представників асоціацій, академічних кіл та бізнесу з румунських громад за кордоном.

ДРОН – Серійне виробництво першого румунського безпілотника розпочнеться на заводі Carfil у Брашові, центральна Румунія, дочірньому підприємстві румунської національної компанії ROMARM S.A. Перший крок у цьому напрямку був зроблений у п’ятницю на міжнародній виставці «Чорноморська оборона та аерокосмічна промисловість», де було підписано стратегічну угоду з американським виробником військових та цивільних безпілотників Periscope Aviation. Міністр економіки Румунії Раду Опря заявив, що ця угода є першою для румунської оборонної промисловості, оскільки це перше стратегічне партнерство місцевої компанії в галузі виробництва військових і цивільних безпілотників. Він додав, що також були підписані дві інші угоди, пов’язані з науково-дослідницькою діяльністю в цій галузі. Учасники заходу «Чорноморська оборона і аерокосмічна промисловість» в Бухаресті заявили, що метою угоди є серійне виробництво на 100% румунського безпілотника, з варіантами як для оборонних, так і для цивільних галузей, таких як сільське господарство.

ВІЗИТ – У четвер Її Величність Маргарита, Берегиня Румунської Корони та Його Королівська Високість Принц Раду відвідали Агенцію НАТО з підтримки і постачання в Люксембурзі і зустрілися з румунами, які працюють в цій установі. З цієї нагоди Її Величність Маргарита зазначила, що метою її візиту до Люксембургу є підтримка Республіки Молдова на її європейському шляху, в той час як Принц Раду зазначив, що румунська нація орієнтована на західні цінності. Принц Раду також сказав, що він радий, що величезні зусилля, які докладає Республіка Молдова, «з такими малими засобами і з такою вразливістю, але з такою великою гідністю», визнаються скрізь. Також у четвер вони були прийняті на приватному обіді у Великому герцогському палаці Його Королівською Високістю Анрі, Великим герцогом Люксембургу.

СПІВПРАЦЯ – Румунія продовжує допомагати Республіці Молдова в таких сферах, як постачання електроенергії, відновлення шкіл і студентських гуртожитків та надання спеціального обладнання для правоохоронних органів. Румунія виділить 11,5 млн. леїв (понад 2 млн. євро) на реконструкцію студентського гуртожитку в Кагулі на півдні сусідньої держави, відповідно до нормативно-правового акту, прийнятого на засіданні уряду в четвер. Рішення було прийнято на основі угоди, укладеної між урядами двох країн у лютому 2022 року про грант у розмірі 100 мільйонів євро.

КІНО – Три румунські фільми були показані на 77-му Каннському кінофестивалі, який триватиме до 25 травня, коли буде вручена заповітна Золота пальмова гілка. Художній фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву взяв участь в офіційному конкурсі, в той час як документальна стрічка «Насті» режисерів Тудора Джурджіу, Крістіана Паскаріу і Тудора Д. Попеску була представлена в секції «Спеціальні покази». Крім того, американському актору румунського походження Себастьяну Стану аплодували в Каннах протягом 8 хвилин за роль Дональда Трампа у фільмі «Учень».  Французька актриса румунського походження Анамарія Вартоломей також була на червоній доріжці, зігравши у двох іноземних постановках, головну роль у «Марії», фільмі про життя актриси Марії Шнайдер, і роль другого плану в новій версії «Графа де Монте-Крісто». Слід також згадати і про Міхая Малаймаре-молодшого, оператора-постановника фільму Френсіса Форда Копполи «Мегаполіс», у великому конкурсі.

Міністерство праці Румунії винесло на громадське обговорення проєкт постанови, щодо підвищення заробітної плати деяким категоріям державних службовців на 10% цього року, у два етапи, у червні і вересні. Згідно з проєктом постанови, вищі зарплати отримають працівники закладів культури, торговельного реєстру, дипломати, військовослужбовці, а також працівники мерій та установ, що фінансуються з власних надходжень уряду та парламенту. Співробітники повітових служб охорони навколишнього середовища та Бухарестської адміністрації охорони навколишнього середовища також отримають більші зарплати. Держбюджету це обійдеться у понад мільярд леїв, що еквівалентно 200 мільйонам євро, які будуть отримані завдяки реорганізації та скороченню витрат на товари і послуги.

Спочатку голова коаліційного уряду СДП-НЛП, лідер соціал-демократів Марчел Чолаку, заявив, що виконавча влада не може дозволити собі більшого підвищення. За словами Чолаку, це був результат аналізу, проведеного Міністерством фінансів. 10%-е підвищення зарплати отримають також працівники музеїв та урядові службовці. Вони, а також працівники екологічних агентств негативно відреагували на пропозицію уряду. У середу працівники природоохоронних служб у повітах Бакеу (схід) та Мегединць (південний захід) провели кількагодинний протест, вимагаючи, щоб зарплати у регіонах були підвищення до рівня заробітків на центральному рівні, тобто збільшені щонайменше на 20%.

Протестувальники звинувачують виконавчу владу у просуванні дискримінаційної політики оплати праці, яка не враховує їхні реальні потреби. Якщо нерівність, на яку вони скаржаться, не буде усунута, вони погрожують більш радикальним формами протесту, включаючи припинення видачі дозволів на великі проєкти, наприклад, ті, що фінансуються урядом або коштами з європейських фондів, попереджають екологи. Співробітники Національного архіву в повітовій службі Караш-Северін (південний захід) також влаштували неочікуваний протест на початку цього тижня, засуджуючи нерівність в оплаті праці між повітовими службами і центральним апаратом. Протест полягав у призупиненні роботи, в тому числі прийому звернень громадян. Незважаючи на те, що в січні було розпочато процес зрівняння заробітної плати в декількох бюджетних секторах, працівники Національного архіву були виключені з цього процесу, стверджують профспілчани.

Уряд наразі опинився між молотом, зокрема тиском деяких категорій працівників бюджетної сфери, які вважають, що з ними несправедливо поводяться порівняно з іншими працівниками бюджетної сфери, більшість з вимог яких уряд задовольнив, і ковадлом дефіциту бюджету, який зріс до тривожного рівня. І це в умовах, коли період електоральних обіцянок лише починається, адже цього року 9 червня пройдуть місцеві перегони та вибори до Європейського парламенту, у вересні – президентські вибори, а на грудень намічені вибори до Парламенту Румунії.