Tag: захист

Дикий ірис, виявлений дослідниками Банку генетичних ресурсів рослин у лісі Кринг біля міста Бузеу, був вперше представлений у Німеччині на міжнародному конгресі, на тему біорізноманіття, який проходив з 18 по 23 серпня в німецькому місті Лейпциг. Генеральний конгрес EUCARPIA був організований однойменною міжнародною асоціацією, членами якої є представники різних національностей. Асоціація має на меті сприяти науково-технічному співробітництву в галузі селекції рослин.

Дикий ірис був виявлений в декількох місцях в бузеуському лісі Кринг, що  муніципалітеті Бузеу, що залишився від пралісу Влесієй, та є рідкісною рослиною, яку дослідники вивчають разом з місцевим видом тюльпану. Рослина цвіте навесні, має стебло заввишки до 40-50 сантиметрів, квітка блакитна з жовтими плямами на пелюстках у верхній частині, вона виразна і дуже дрібна, але не пахне. Ланцетне листя не дуже велике, але відрізняється яскравим забарвленням, з фіолетово-блакитними відтінками. Це дуже гарна рослина, яку ніколи раніше не було виявлено в Бузеуському повіті, а дослідники Банку генетичних ресурсів рослин сподіваються показати, що ці елементи біорізноманіття є унікальними і румунськими.

З моменту свого відкриття Дикий ірис став об’єктом кампаній з висаджування для розширення його ареалу. Водночас дослідники намагаються визначити фенотипічні відмінності цієї рослини від інших диких видів ірису, щоб потім вжити заходів для її захисту.

Дикий ірис зберігається в Банку. Це рідкісна, неприручена і ендемічна рослина. У даний час дослідники намагаються з’ясувати де в світі або в Румунії ще можна знайти такі сорти ірису і, в майбутньому, визначити, які заходи необхідні, незалежно від того, чи знаходиться він під загрозою зникнення або ні. Насправді, це діяльність, спільна для всіх видів рослин, якими займається Банк генетичних ресурсів рослин в Бузеу, каже директор установи Костел Винетору. «Йдеться про стратегічну структуру Румунії, дослідницьку установу, єдину при Міністерстві сільського господарства. Його основна місія полягає в тому, щоб врятувати, по суті, зберегти румунський генетичний скарб, румунські генетичні ресурси рослин, наші сорти, місцеві популяції, все те, що Бог посіяв у цій країні і що наші предки і пращури відточували. Ці ресурси повинні бути врятовані, вони повинні бути збережені і, звичайно, крім збереження ми також повинні знати їх дуже добре, ми повинні знати їх генотипічно, фенотипічно, ми повинні знати їх характер. Ми повинні знати все про ці ресурси, щоби показати їх чітку і точну ідентичність, що вони є румунськими і чим вони відрізняються від інших видів. Наші види рослин були залишені в дикій природі і багато з них були втрачені. Ми провели нещодавно аналіз і показали, що тільки після 1990 року в овочевих культурах було втрачено понад 3600 сортів. Насправді було втрачено набагато більше видів, ніж ті, які ми ідентифікували, тому що у нас було лише кілька офіційних каталогів Міністерства сільського господарства.»

Також у 2024 році Банк генетичних ресурсів рослин Бузеу взяв участь з п’ятьма науковими доповідями у 5-му Європейському конгресі садівництва, організованому в Бухаресті Міжнародним товариством садівничих наук.

За прогнозами Світового банку, до 2050 року кількість відходів на світовому рівні зросте до 3.400 мільйонів тонн від 2.010 мільйонів тонн, зареєстрованих у 2016 році. Системи переробки відходів повинні не
відставати від цього величезного обсягу. Наскільки ми підготовлені?
Статистичні дані про управління твердими побутовими відходами в ЄС показують,
що між державами-членами наявні великі розриви, і найяскравішим з них – це при
порівнянні співвідношення між сміттєзвалищами та переробкою сміття.

Метою є скорочення сміттєзвалищ, що вважається
найгіршим «варіантом» управління відходами, але, на жаль, це далі залишається основним засобом знищення відходів у окремих державах-членах. У Румунії все ще
поширена практика збору змішаних відходів без попереднього сортування на місці,
в той час як переробка відходів здійснюється незначною мірою і лише для
окремих потоків відходів. Ось, чому Румунія посідає
передостаннє місце в ЄС з показником у чотири рази нижчим від
середньоєвропейського, який становить близько 47%, та не досягла рівня
переробки на 50% до 2020 року, а тепер вона стикається з новим порогом: рівень
переробки має досягти 55% до 2025 року. Це ціль для Румунії, яка все ще
бореться із закриттям нелегальних сміттєзвалищ. У Румунії все ж таки переробляють відходи.
Для цього з Європи імпортують сотні тонн відходів. Ціну, яку сплачують західні країни за переробку відходів у Румунії, набагато вигідніша. Переробні компанії імпортують сортоване сміття з-за кордону через брак сировини в країні, інакше ризикують
закриттям. Однак, під приводом переробки, тонни відходів потрапляють в країну та нарешті
вони скинуті на полях або нелегально спалені.

У Румунії, як ніколи, є потреба в
широких інформаційних кампаніях, оскільки переробка відходів є складною темою,
яка вимагає виховання населення, – стверджують екологічні активісти. У інтерв’ю Радіо
Румунії міністр навколишнього середовища Танцош Барна ствердив, що зміна
менталітету щодо цього питання, це мабуть, найскладніша місія, і навів як приклад кілька ініціатив, що розгортає влада: «Зміна менталітету кожної людини стосовно цього питання -
це складний і тривалий процес. Саме тому ми почали виховання ще в школі в
рамках проєкту «Освічена Румунія». Ми подаємо необхідну інформацію для кожного класу, кожної школи. До кінця навчального року 10 хвилин, 15 хвилин ми будемо говорити
дітям про важливість вибіркового збору та важливість утилізації відходів у спеціальних місцях. Наступного навчального року будемо розгортати проєкт «Зелений тиждень», передбачений у шкільній програмі. Цей тиждень присвячений
довкіллю, не тільки відходам, ми навчатимемо дітей як поводитися в лісі, як дбати
про різні види флори та фауни тощо. Ми повинні нести цю інформацію у школах, вона має доходити до дітей, тому що діти в 10 та навіть в 100 разів більш уважні до цієї інформації. Я сподіваюся, що вони, у свою чергу, навчатимуть
нас, дорослих, тому що ми часто є безвідповідальними або байдужими до цього
питання.»

Водночас, Міністерство охорони навколишнього середовища розпочало масштабну акцію з прибирання на державному рівні, до цієї акції запрошують долучитися всіх громадян, у тому числі місцеву владу, установи та громадські організації. Така
акція відбувається в умовах, коли комісари з питань охорони навколишнього середовища
майже щодня виявляють місця, де скидають сміття, де не вживаються місцеві заходи для прибирання та дезінфекції, – додав Танцош Барна: «Є десятки тисяч місць, де скидають відходи,
і жодна установа охорони навколишнього середовища не може ідентифікувати всі місця. Нам, мабуть, знадобляться тисячі людей, щоб ходити з вулиці на вулицю, перевіряти всі місця на полях, всі місця в лісі. Тому, перш за все, для того, щоб прибирати Румунію, нам потрібна підтримка місцевої влади.
Крім цієї підтримки, нам обов’язково знадобиться зміна менталітету населення стосовно цього питання, тому що ми
прибираємо місця, але після цього треба зберігати чистоту в цих місцях.»

Ми зосереджуємо нашу увагу на вибірковому збиранні сміття, щоб, наприклад, шини, пластмаси, текстильні матеріали можна переробляти та щоб вони повернулися до циркулярної економіки, – стверджують представники влади, оскільки найважливіше скорочувати з кожним днем, рік за роком,
обсяги відходів, сміттєзвалища, тому що ці відходи є практично сировиною для циркулярної економіки. Водночас останнім часом
вживаються заходи покращення управління відходами, будучи передбачені штрафи для дій, що негативно впливають на навколишнє середовище, якість
повітря та здоров’я населення.

Протягом
століть румунські ліси були надійним притулком для бурих ведмедів: за даними
Всесвітнього фонду диких тварин-Румунія, з приблизно 18 тис. екземплярів, що водяться
у всій Європі, близько 8 тисяч мешкають у Карпатах, а понад 6 тис. у Румунії. Це
найбільша популяція бурого ведмедя на старому континенті. Лівія Чімпоєру,
спеціаліст з питань проєктів, спрямованих на великих хижаків зазначає. «Ведмідь є
природним багатством Румунії. Ми не можемо нехтувати цим аспектом і я вважаю,
що всі згодні з тим, що ці природні багатства повинні бути захищені, тому що
вони зникають. Якимось чином ми повинні взяти на себе відповідальність за те,
що наші дії, те, що ми споживаємо або що ми робимо, впливають на добробут і
життєздатність цих природних ресурсів.»

Тільки
розвиток транспортної інфраструктури, міської чи сільської інфраструктури,
законне чи незаконне вирубування лісів або надмірна експлуатація природних
ресурсів, таких як гриби чи ягоди, з часом зробили ведмедя всеїдним і наблизили
до районів з легким доступом до джерел їжі в населених пунктах. У результаті
деякі ведмеді стають загрозою для людини, а багато хто вважає, що їх потрібно
вбивати. Це надзвичайно хибна думка, каже Лівія Чімпоєру, яка стверджує, що
організація, яку вона представляє – WWF Румунія, вважає цілком можливим
безпечне співіснування людини і тварини. «Цей баланс може бути забезпечений
лише тоді, коли ми як нація, як народ, що займає цей благословенний простір із
надзвичайним біорізноманіттям, зрозуміємо, що ми єдині, повторюю, єдині, хто
може захистити ці багатства. Поки ми звинувачуємо ведмедя, вовка чи інших
тварин у цих конфліктах дикої природи, ми нікуди не дійдемо. Ведмідь – дика
тварина, у нього немає понять «хороший» і «поганий», в результаті він не може
приймати рішення, не може проводити політику тощо. Ми – мислячий вид, той, хто
може розумно вирішити ці, скажімо, незручності чи конфлікти та знайти рішення.
Наша діяльність має очевидний вплив на ведмедів і переважна більшість
конфліктів між людьми та ведмедями спричинені людиною.»

В
Європейському Союзі ведмедів охороняє Директива про середовища існування, яка
включає їх до списку захищених видів тварин, на яких не можна полювати в
рекреаційних цілях, або, як вони кажуть, для трофеїв. Однак деякі країни,
включаючи Румунію, в даний час використовують статтю 16 Директиви, яка передбачає
винятки і можливість полювання на обмежену кількість особин, в даному випадку
небезпечних для людини.

Нещодавня
новина про вбивство 17-річного бурого ведмедя на прізвисько Артур, можливо,
найбільшого ведмедя на території Румунії, завдяки його вражаючим розмірам і
поставі, обійшла весь світ. У Румунії на перший план знову вийшла проблема способу,
на думку багатьох невідповідного, в який влада захищає цих ссавців. Насправді
Артур нібито був вбитий під час трофейного полювання на підставі дозволу,
виданого на відстріл іншого екземпляра, який спричинив пошкодження будинків
людей.

Що
потрібно зробити, щоб така практика стала історією? Відповідь дає Лівія Чімпоєру,
представниця WWF Румунія. «Ми, починаючи з 2009 року закликаємо вдосконалити
законодавство, що передбачає надання цих дозволів на переселення та «збір» (це
технічний термін для відстрілу ведмедів), оскільки в цих дозволах, виданих з
2017 року, якщо я не помиляючись, не було чітко зазначено, що відбувається з
ведмежими трупами, хто бере участь у процесі «збору» або переселення, який
пункт призначення і хто є кінцевим бенефіціаром відстрілених тварин. У 2019
році ми вимагали, щоб у «зборі» брали участь лише члени мисливських товариств,
і, таким чином, зняти ці підозри, що процес «збору» насправді є прихованим полюванням
на трофеї. Знову ми попросили активно маркувати та контролювати проблемні екземпляри,
щоб усунути підозру щодо було вилучено тварину, що викликає проблеми. І випадок
ведмедя Артура дуже повчальний у цій дискусії. Знову ж таки, ми не розуміємо,
чому протягом багатьох років не створювались групи швидкого втручання, які
діяли б у таких випадках. Тобто, перш ніж вбивати цього ведмедя, давайте пошукаємо
інші варіанти, які можуть бути ефективними, і мати ці команди втручання скрізь,
де, очевидно, є велика популяція ведмедів. В даний час ми не тільки не маємо
реального наукового моніторингу популяції ведмедів у Румунії, але навіть не моніторимо ведмедів,
які через людську недбалість, почали пов’язувати людину з джерелом їжі та
завжди шукати її у населених пунктах.»

Тим часом, на тлі скандалу довкола ведмедя Артура,
Міністерство охорони навколишнього середовища Румунії оголосило, що
законодавство про відстріл ведмедів, які становлять небезпеку для громад, було
змінено. Таким чином, якщо раніше було передбачено 60 денний строк з моменту
видачі документів на відстріл тварини, а законодавство не передбачало, хто
може відстрілювати тварину, то зараз небезпечні екземпляри можна «вилучити» не
більше ніж за 15 днів і тільки технічним
персоналом мисливського товариства, яке отримало дозвіл. Це добре рішення, але його
недостатньо, зазначає Лівія Чімпоєру, «Окрім цих рішень, схвалених на швидкоруч,
щоб якось заспокоїти громадськість, мають бути прийняті й інші для досягнення у
довгостроковій перспективі гармонійного співіснування з ведмедем. Я маю тут на
увазі надання фінансової підтримки фермерам чи домогосподарствам у районах,
заселених ведмедями, щоб ці люди могли купувати електричні огорожі, собак для
охорони, щоб захистити свійські тварини, домогосподарства тощо. Ці заходи були
оголошені минулого року колишнім міністром Алексє. Ми були дуже раді, коли він
заявив, що міністерство збирається запустити програму фінансування цих заходів
запобігання, але цього так і не сталося і ми не розуміємо, чому.»

Всесвітній
фонд дикої природи-Румунія також зазначає, що в даний час Міністерство охорони
навколишнього середовища має достатньо даних, з яких можна почати розробляти
карти зон ризику, які будуть доступні для спеціалістів, органів місцевого
самоврядування та широкого загалу, щоб усі чітко знали найбільш небезпечні місця.
Водночас ця неурядова організація є частиною міжнародного проєкту, що
фінансується з європейських фондів – «Euro Large Carnivores» і націлена на покращення
умов співіснування людей і тварин за допомогою транскордонного співробітництва
та спілкування. Навіть якщо не всі заходи, вжиті в інших країнах, можуть бути
застосовані в Румунії, вони, безумовно, можуть бути адаптовані до національних
особливостей. Інакше кажучи, ідеї є, їх не мало. Однак для їх застосування на
практиці потрібна політична воля.

Однією з найбільших загроз для диких видів птахів є зіткнення з лініями електропередач, що призводить до їх ураження струмом і загибелі. Саме тому Управлінння біосферного заповідника дельти Дунаю спільно з електророзподільною компанією E-Distribuţie Dobrogea, яка діє на східній частині Румунії, та у партнерстві з бенефіціарами із семи європейських країн розгортають проєкт LIFE Danube Free Sky, метою якого є захист 12 видів пріоритетних птахів у Європейському Союзі, та, в тому числі, збереження біорізноманіття вздовж ріки Дунай. Координований Raptor Protection зі Словаччини та фінансований через Європейську програму LIFE, проєкт триває п’ять років і буде реалізований партнерами зі Словаччини, Німеччини, Австрії, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії та Румунії та є продовженням попереднього проєкту New Free Sky, (Нове вільне небо), реалізованого мережею дунайських природоохоронюваних територій, Danube Park.

Габрієла Крецу від Управління біосферного заповідника дельти Дунаю подає деталі про цей проєкт: «Проєкт є прикладом транснаціональної співпраці вздовж ріки Дунай. Цей проєкт реалізується Управлінням біосферного заповідника дельти Дунаю спільно з E-Distribuţie Dobrogea в Румунії та у партнерстві з бенефіціарами з інших європейських країн. Проєкт фінансується через програму LIFE, інструмент Європейського Союзу з охорони природи. Проєкт буде розгортатися протягом 5 років. Ми хочемо захистити 12 пріоритетних видів птахів у Європейському Союзі, в тому числі зберегти біорізноманіття та екосистеми вздовж ріки Дунаю».

У рамках цього проєкту Управління біосферного заповідника дельти Дунаю буде проводити моніторинг потенційно небезпечних зон для птахів. Габрієла Крецу: «Ми розробимо схему моніторингу повітряних ліній електропередачі, які ми інвентаризували під час попередніх партнерських проєктів, і таким чином визначимо сектори потенційно
небезпечних ліній для пріоритетних видів птахів. Ми також прикріпемо передавачі до 6 молодих кучерявих пеліканів, щоб визначити, які стовпи небезпечні, та які з них знаходяться в зоні гніздування та годівлі пріоритетних видів птахів. Конкретні заходи щодо ізоляції 100 стовпів від ураження електричним струмом на мережі середньої напруги та маркування пристроями проти зіткнень на мережі середньої напруги у 30 км та високої напруги у 5 км буде здійснювати компанія-партнер E-Distribuţie Dobrogea. Йде мова про спеціальні маркування. У ході попереднього проєкту ми проводили маркування на відрізку 2,5 км і помітили ефективність цих пристроїв. Було проведено моніторинг перед та після маркування, і, таким чином, спостерігалося зниження смертності видів птахів».

Смерть птахів, спричинена ураженням електричним струмом була задокументована для понад 380 видів птахів. Ураження струмом має місце особливо під час міграційного періоду, але також у місцях гніздування та годівлі птахів, на траверсах, перетнутих лініями електропередач. Крім ізоляції стовпів від ураження електричним струмом птахів, цей проєкт включатиме встановлення сотень гніздових ящиків для птаха, характерного дельті Дунаю – сиворакши (Coracias garrulus – лат.), який зазвичай гніздиться в дуплах дерев, що відсутні, особливо в сільськогосподарських зонах в Пардіні та Кілії Веке в дельті Дунаю.

Колонії кажанів у транскордонному регіоні, що включає Румунію, Україну,
Словаччину та Угорщину, будуть інвентаризовані та захищені за
допомогою проєкту,
фінансованого Європейським союзом під керівництвом Асоціації у Сату-Маре, йдеться у нещодавно опублікованому прес-релізі. Проект BAT 4 MAN очолює Асоціація
E-Consult Сату-Маре у партнерстві з українським Інститутом еколо-релігійних студій, Словацьким товариством збереження кажанів та Угорською
асоціацією орнітології та охорони природи. Проект фінансується Програмою транскордонного
співробітництва ENI 2014-2020 Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна.Бюджет
проєкту: 449 635 євро, з них внесок ЄС – 404 671 євро.

Загальна мета
проєкту BAT 4 MAN – підтримка сталого використання навколишнього природного
середовища в прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії та України
шляхом спільного захисту кажанів в рамках активних заходів з їх збереження,
кампанії з підвищення обізнаності громадськості та поширення передової практики
для місцевих громад. Проєкт, спрямований на ефективну транскордонну співпрацю
партнерів, який ініціює прогрес у сферах
існуючих екологічних труднощів та підтримує збереження та стале використання
загальноприродних цінностей у прикордонній зоні.

За даними
асоціації E-Consult, існує багато історій про кажанів та багато забобонів. «Цей
проєкт народився через негативне ставлення великої групи місцевих жителів
прикордонної території до кажанів. Це може призвести до деградації природних
ресурсів, погіршення стійкості екосистеми на територіях Угорщини, Румунії,
Словаччини та України. Кажани є ключовим елементом екосистеми, оскільки вони
безпосередньо відповідають за боротьбу з сільськогосподарськими шкідниками
(споживають комах). Завдяки створеним людиною міфам та історіям кажани стають
предметом забобонів. Вимирання деяких видів кажанів матиме як наслідок величезні екологічні втрати та великі порушення
екосистем. Серед завдань проекту – створення альтернативних притулків для
кажанів.

Цей проект буде,
спрямований на охорону кажанів у цільовому регіоні через конкретні заходи по
охороні, такі як: адекватна оцінка популяцій зникаючих кажанів, створення альтернативних притулків
для колоній кажанів (наприклад, штучні дупла). Також буде зосереджено увагу на
охороні культурних цінностей, таких як охорона релігійних об’єктів у церквах.
Будуть проведені заходи з підвищення обізнаності серед широкої громадськості,
такі як: мобільна виставка, майстер-класи з підготовки будинків з кажанами з
місцевими жителями та документальний фільм про проект та кажанів.

Результати проєкту
поширюватимуться шляхом друку матеріалів (інструкції по захисту кажанів та
книги для дітей), через веб-сторінку та соціальні мережі (наприклад, Фейсбук),
попереджувальні таблиці Церква прихильна до кажанів. Цільова група складається з
священників, єпархій, адміністраторів церков, громадських організацій, місцевих
жителів, які дізнаються про значення кажанів, їх охорону та збереження.

MOL Румунія та Фонд партнерства
продовжують ів 2020 році програму Зелені
простори, яка фінансує екологічні проекти. Програма
призначена для неурядових організацій у партнерстві з навчальними закладами чи
державними установами міст Румунії. Можна вимагати кошти на створення та відновлення громадських парків, ігрових
майданчиків, шкільних парків, дитячих садків із залученням громад для громадського
використання.

Програма, що була започаткована у
2006 році, спрямована на зелені міські простори, але з 2009 року вона має
новий компонент:
Захищені природні території, метою якого є просування та популяризація охоронних територій Румунії. До 20 лютого
природоохоронні організації вже зареєструвались для фінансування в рамках
одного з двох компонентів програми: міських зелених зон та заповідних природних
територій. З 2018
року надається фінансування
також для проектів на тему Європейський
тиждень мобільності (який проходить у вересні), які передбачають діяльність та акції з
високим рівнем залучення громад. Ласло Потоцькі, директор Фонду партнерства
зазначив: На 2020
рік ми зберегли два компоненти і, побачивши успіх програми до цього часу, ми
збільшили загальну суму програми майже до 800 тис. леїв. Ще однією новизною є
той факт, що зросла максимальна сума, яку
можна запросити в рамках проекту, а це означає, що для проектів міських зелених
просторів можна вимагати 11 тис. леїв, а також для проектів, що
стосуються охоронних територій Румунії. максимальна сума складає
26 тис. леїв ».

Бухарест – одне з найбільш
забруднених міст, стверджують екологічні активісти, забруднення, спричинене автомобільним рухом, будівельними майданчиками, які не контролюються належним
чином,електростанціями та квартирними станціями. Ще один фактор, що сприяє збільшенню
забруднення в Бухаресті, є відсутність зелених просторів. За даними мерії столиці, в Бухаресті на даний момент є не більше 23 квадратних метрів зелених насаджень на
одного жителя, за умови, коли законодавство, як європейське, так і національне, передбачає
мінімум 26 квадратних метрів. Інші цифри, надані Рахунковою палатою показують, що у нас буде лише 9, 86 кв.м зеленої площі для
кожного бухарестського жителя. Ласло Потоцькі: «У міській зоні, починаючи з перших років нового тисячоліття, було досить
багато статей, що розповідали про недостатню кількість зелених насаджень або
про стан, в якому вони перебувають, про інтенсивну урбанізацію наших міст.Багато будується, і часто ці будівельні
роботи здійснюються на
шкоду існуючим зеленим насадженням, які тоді були недостатніми. Були також
деякі порівняння між Бухарестом та іншими столицями, і вони показали нам, що ми
дуже бідні в цьому напрямку. Тому я сказав, що варто почати з такої програми, за
допомогою якої ми
намагаємось зберегти або покращити те, що ми маємо, і створити нові простори,
де це можливо. Отже, щодо складової Міські зелені простори я можу вам сказати, що після 14 років
у нас є вражаючі цифри. Завдяки фінансованим проектам було створено та
відновлено понад 550 000 квадратних метрів зелених насаджень.
Мені здається багато, якщо говорити про невеликі проекти, які на той момент
становили 7000 леїв, а тепер вони досягли 11000 леїв. Також було посаджено понад
80 000 дерев, понад 85 000 чагарників, не кажучи про освітню сторону».

Ця програма також спрямована
на виховання молоді шляхом неформальної
екологічної діяльності, яка проводиться в дитячих садках, школах або в широкій
громаді, в якій здійснюється відповідний проект. Таким чином, крім участі в цих
проектах,учням , студентам та волонтерам також забезпечуються різні навчальні заходи, пов’язані із
захистом лісів, вод, поводженням з відходами, екосистемами, моніторингом
біорізноманіття, правилами поведінки на захищених природних територіях тощо. Ласло Потоцькі: Мені часто подобається
нагадувати, що якщо є
одна сфера, в якій
Румунія займає провідне місце в ЄС, це біорізноманіття, яке ми ще маємо. Отже, ми найкращі в цій галузі в Європі. Але, на жаль, кошти, надані румунською державою на
охорону природи чи охорону природних зон майже нульові. І тоді у нас є інші програми, що
підтримують захист біорізноманіття, і, як результат, ми можемо говорити про
сотні проектів з корисними втручаннями в різних заповідних територіях, від
національних парків до менших місцевих охоронних територій. Ось кілька прикладів: 141
табір для молодих рейнджерів, кілька днів, коли діти вчаться поводитися на
природі, що означає заповідна територія, захищені рослини, як ставитися до них. Також понад 100 тематичних маршрутів
різних типів у цих заповідних зонах влаштовано тими, хто реалізував проекти.
Загалом було проведено понад 1270 позакласних заходів з екологічної освіти за
двома компонентами».

За 14 років існування програми
«Зелені простори» було профінансовано загалом 620 проектів, в яких взяли участь
понад 235 000 людей, особливо дітей та молоді. Минулого року через велику
кількість проектів, реалізованих у межах компонента Міські зелені
простори, фінансисти
вирішили нагородити два проекти. «Квітковий годинник» від Національного коледжу імені
Петру Рареша, проект, впроваджений
в місті
П’ятра-Нямць Асоціацією батьків – Петру Рареш з П’ятра-Нямць, та проект «Гра та радість,надворі гармонія», реалізований Асоціацією Piticot в місті
Деж. В рамках цього
проекту на подвір’ї дитячого садка було висаджено сенсорну алею, лабіринт та
сад з ароматними рослинами, через засадження майже 150 квітів. Одночасно огорожа дитячого
садка була пофарбована життєрадісними кольорами, облаштовано дитячий майданчик,
відремонтовано наявні меблі надворі та посаджено понад 200 дерев та кущів.

Наразі в Румунії кількість захворювань новим коронавірусом значно нижча,
ніж у західноєвропейських країнах, таких як Італія, Іспанія, Франція,
Німеччина, Швейцарія чи Нідерланди. Однак фахівці у Бухаресті схильні вважати, що пік на національному рівні
може бути досягнутий наприкінці квітня. Тож, беручи до уваги найбільш
песимістичний сценарій, влада готується, щоб система охорони здоров’я зробила
все можливе для вирішення завдань, що стоять перед нею. У неділю ввечері було оголошено низку заходів,
спрямованих на медичний персонал. Таким чином, спеціалізований медичний
персонал, середній санітарний, допоміжний санітарний та санітарний персонал з
вищою освітою не можуть відмовити бути перевединими в інші лікарні або делеговані
під час надзвичайного стану, вони
повинні йти куди потрібно, навіть до державних лікарень з великим дефіцитом
персоналу в інших повітах, – оголосив начальник відділу надзвичайних ситуацій
Раєд Арафат.

Він також підкреслив, що лікарні не можуть більше відмовляти в прийомі
пацієнтів, з огляду на те, шо немає підтвердження чи заперечення зараження новим коронавірусом. У таких умовах
медичний персонал зобов’язаний захищати себе у всіх випадках. Раєд Арафат:
Відмова від госпіталізації пацієнта, який потребує лікарняної медичної
допомоги, підпадає під кримінальну справу. Застерігаємо керівників лікарень та відділень,
а також лікарів, що пацієнтам не можна відмовити у лікуванні, оскільки немає
підтвердження чи заперечення, що вони позитивні чи негативні із COVID-19.ʺ

З іншого боку, ступінь тестування населення буде зростати прогресивно, за
словами професора Александру Рафіли, президента Румунського товариства
мікробіології: Той факт, що нам вдається щотижня дублювати тестування це
дуже гарна річ, і я сподіваюся, що протягом декількох тижнів ми зможемо щодня
тестувати до 10 000 людей».

Також у плані підготовки системи охорони здоров’я у разі погіршення
ситуації літак НАТО C-17 Globemaster III доставив до Бухареста другий транспорт
із 100 000 захисних костюмів, придбаних Румунією з Південної Кореї. Поблизу
Бухареста, в межах периметру Інституту геронтології та геріатрії імені Анни Аслан, у суботу лікарня типу ROL 2,
піднята румунською армією, була оголошена функціональною. Лікарня функціонуватиме
як зовнішня секція Військового госпіталю швидкої допомоги у столиці. А в
Констанці є модульна лікарня ізоляції та лікування, яка буде працювати як
розширене відділення інфекційних хвороб Військового госпіталю чорноморського міста. Нарешті, у неділю
розпочалося вітчизняне виробництво перших захисних масок, і незабаром буде
вироблятися 150 тис. штук на день.

Перша за останні 10 років кампанія з лісонасадження Румунії стартувала наприкінці минулого тижня. Цим самим влада
має намір посадити понад 50 мільйонів саджанців та відновити близько 2 тисяч га лісів.

Таким чином, у всіх повітах відкрито понад 13 тис. лісогосподарських ділянок. Національна кампанія називається «Ліс розміром з країну» і дебютувала в повіті Димбовіца (на півдні), в присутності президента Клауса Йоганніса. Глава румунської держави
звернув увагу на те, що ліси дуже важливі для чистого довкілля, а в Румунії все
ще є праліси, які вона повинна захищати.

Клаус Йоганніс також сказав, що у ХХІ-му столітті є неприпустимим незаконно вирубувати
ліси.
Клаус Йоганніс: «Я закликаю прем’єр-міністра та членів уряду
знайти нові інструменти для захисту лісів Румунії. Інструменти, які були
створені та використані за часів попередніх урядів, виявилися недостатніми та недостатньо застосованими.»

Кампанія має місце в умовах, коли за останні роки було незаконно вирубано мільйони кубічних метрів деревини.
Майже щодня повідомляються про десятки випадків крадіжок, і, на жаль, вони
призвели до вбивства лісників, з яких двоє загинули минулого року. Крім того, понад 650 лісників зазнали тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості від осіб, яких вони спіймали на незаконному вирубуванні лісів.

Оскільки це явище не було припинено, екологічні
громадські організації подали скарги до Європейської комісії щодо знищення
лісів, а в лютому Єврокомісія порушила процедуру притягнення Румунії до відповідальності за порушення законодавства ЄС. Захід було вжито
через неадекватне законодавство,
яке не дозволяє державним органам належним чином управляти та здійснювати контроль вирубки румунських лісів.

«Місце
дітей з вадами – поряд з іншими дітьми, у громаді, в дитячому садку та в
родині», – це головний меседж інформаційної кампанії «Ми ростимо сильнішими,
коли виростаємо разом», розпочату в Бухаресті Міністерством праці та
соціального захисту, зокрема Національним управлінням з прав людей з вадами,
дітей та усиновлень, Міністерством освіти та досліджень та ЮНІСЕФ. У Румунії
офіційно зареєстровано 70 тис. дітей з обмеженими можливостями, з яких майже
половина ізольовані у спеціальних школах, а ті, хто навчається у
загальноосвітніх школах, не отримують необхідної підтримки.

Незважаючи
на те, що Румунія ратифікувала Конвенцію ООН про права людей з інвалідністю та
взяла на себе зобов’язання закрити спеціальні школи, створивши замість них інклюзивні
школи, в дійсності ситуація змінюється дуже повільно, – каже заступник представника ЮНІСЕФ у Румунії Габрієль Вокель. «Офіційна статистика показує, що
в Румунії є близько 70 тис. дітей з обмеженими можливостями, але в той же час
ми знаємо, що реальна кількість значно більша. Через відсутність якісних даних
ми дуже мало знаємо про фактичну кількість дітей з вадами у Румунії та про їх
реальний стан. Ми також знаємо, що надто багато дітей з обмеженими можливостями
все ще ростуть в системі соціального захисту і багато дітей не йдуть до школи,
дитячого садка чи ясел. Вони не інтегровані, а скоріше відокремлені від інших дітей.
Місце дітей з вадами поряд з усіма іншими дітьми, як частина однієї спільноти,
щоб вони могли гратися і рости разом.»

Батьки, які мають дітей з особливими потребами,
витрачають тисячі євро на рік на терапію, а ті, хто не дозволяє собі опиняються
в ізоляції у власних помешканнях чи установах, – каже голова Національного управління
з прав людей з вадами, дітей та усиновлень Меделіна Турза: «На жаль, на даний
момент у Румунії є лише близько 270 денних служб з надання оздоровчих послуг та
терапії для дітей з обмеженими можливостями, а це означає, що на національному
рівні кількість послуг обмежена, яка охоплює мінімум, або навіть менше мінімуму,
менше 18% із загальної кількості дітей з вадами у Румунії. І тому речі
настільки складні з процесом забезпечення включення цих дітей. Крім того, ми
все ще перебуваємо в ситуації, коли головною причиною відокремлення близько 36%
дітей зі спеціальної системі захисту є бідність, а 8% – інвалідність. Отже,
через відсутність достатніх та ефективних важелів для цих дітей, вони доходять
до інституціоналізації…»

Брак
державної допомоги для підтримки дітей з обмеженими можливостями призводить до
відмови батьків від них, – каже Меделіна Турза: «Одним із моїх пріоритетів і Управління
було регулювання послуг типу «респіро» для дітей з обмеженими можливостями,
оскільки в Румунії це надзвичайний тягар на плечі родин дітей-інвалідів, яким у
складних ситуаціях немає де залишити своїх дітей на кілька годин або на
день-два, щоб вирішити певну проблему, а батьки опиняються в безвихідних ситуаціях,
коли зростає ризик відмови від цих дітей. Ми створили мобільні служби на рівні кожного
повіту для надання послуг з раннього втручання для допомоги дітям з обмеженими
можливостями, служби абілітації та реабілітації в громаді, плануємо фінансувати
послуги типу «респіро» та підготовку фахівців. Це найважливіший аспект
включення дітей-інвалідів. Нам потрібні кращі спеціалісти з різних видів
терапії, відновлювального лікування, для надання всіх послуг, які дуже потрібні
дітям з різними формами інвалідності.»

У Румунії є тисячі випадків, коли діти стають жертвами дискримінації або виключення, оскільки не всі вчителі вміють працювати з цими дітьми. Є повіти, де є один спеціальний вчитель на 150 дітей-інвалідів. Міністр освіти і досліджень Моніка Анісіє обіцяє, що кількість психологічних консультантів у школах найближчим часом зросте. «Я планую збільшити кількість психолого-педагогічних консультантів у загальноосвітніх навчальних закладах, але в той же час планую зосередитися на початковій підготовці вчителів починаючи з 2020-2021 навчального року. Таким чином ми спробуємо підготувати якомога більше спеціалістів в цій сфері, тому що школі, громадам дійсно потрібна підтримка … Ми маємо намір підготувати вчителів разом, щоб вони мали навички працювати з дітьми з різними вадами. Ми заохочуємо батьків бути поруч з нами, заохочуємо вчителів допомагати цим дітям, але й отримувати необхідну спеціалізацію з допомогою курсів підвищення кваліфікації або початкових курсів для молодих людей, які хочуть стати вчителями.»

Дискримінація дітей з особливими потребами існує не лише в Румунії, а й в інших європейських державах. Дані ЮНІСЕФ показують, що щонайменше 75% з понад 5 мільйонів дітей з обмеженими можливостями, які проживають у Центральній та Східній Європі та Центральній Азії, не мають можливості отримати якісну інклюзивну освіту. За даними ЮНІСЕФ у світі є понад 93 мільйони дітей-інвалідів.

20 листопада 1989 року Генеральна
Асамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини – документ, ратифікований
також Румунією. Після 30 років застосування цього документа неурядова
організація «Врятуй дітей» та громадська установа – «Омбудсмен» – виокремили найбільш дефіцитні розділи Румунії щодо захисту вищих інтересів дитини. Від економічного статусу дітей, який призводить до відмови
від школи до експлуатації дітей та насильства над ними, короткий підсумок 30-річної імплементації Конвенції ООН в Румунії не обнадіює, зазначає
Габріела Александреску, виконавчий президент
організації «Рятуйте дітей- Румунія: «Ситуація з дитиною в Румунії залишається критичною з огляду
на 30 років після ратифікації Конвенції, коли понад
третина дітей, які проживають за межею бідності, з хронічним і досить великим
розривом між сільською та міською територією щодо дотримання прав дитини: право на здоров’я,
освіту та гідне життя. Так само,
невідвідування школи дуже велике і негативно відбивається
на розвиток суспільства. Ми маємо найвищий
рівень смертності серед дітей в ЄС, а серйозні матеріальні нестатки серед дітей – найвищі в ЄС. У цьому відношенні відсоток серед
румунських дітей становить 21,5% порівняно із середнім рівнем в ЄС 5,9%. Незважаючи на тенденцію до
зменшення, рівень дитячої смертності залишався на рівні 6,5 ‰ порівняно із
середнім рівнем 3,6‰ в
ЄС.»

Хоча із законодавчої точки зору Румунія
прийняла більшість рекомендацій, що містяться в Конвенції ООН про права дитини,
прогрес останніх 10 років був незначним у розділах щодо рівня дитячої
смертності, захисту від насильства та боротьби з бідністю. У багатьох регіонах
рівень життя та доступ до послуг погіршився для ромської меншини та людей з обмеженими можливостями,
згідно з повідомленням про дотримання прав дитини Фондом Врятуй
дітей. Також широкий доступ до освіти, включаючи охорону здоров’я та розмноження є поганими внаслідок багатьох соціальних
проблем. Наприклад, Румунія – європейська країна, де найбільше неповнолітніх
дівчат народжують: серед підлітків спостерігається
понад 17 000 вагітностей на рік, і майже 800 з них мами до 14 років. Габріела Александреску повертається з
подробицями: «Щорічно
ми втрачаємо через невідвідування
у початкових та середніх класах, в середньому близько 30 000 дітей. Рівень участі в освіті
серед ромських дітей все ще низький».

Додамо до цих проблем той факт, що
школа в деяких випадках не є сприятливим середовищем, позбавленим насильства,
яке так чи інакше домінує в житті багатьох дітей, дізнаємось від Габріели Александреску, виконавчого президента
організації «Врятуй дітей»: «Багато сімей використовують вербальне, емоційне та фізичне
насильство у вихованні своїх дітей. Майже дві третини дітей кажуть, що вони
піддаються такій моделі виховання батьків. У школі задіяний кожний
тертій учень, або є
свідком знущань. Тож
наших дітей оточує багато насильства».

З метою зменшення випадків
недотримання прав неповнолітніх, з 2018 року «Омбудсмен» має спеціалізований відділ:
«Адвокат дитини», який вирішує будь-яку скаргу щодо порушення одного чи
декількох прав осіб віком до 18 років. Що робив адвокат у справах дітей упродовж свого першого року існування, ми дізнаємось від радника Ліджії Кречунеску: «Цього року ми зареєстрували понад 517
петицій та понад 425 повідомлень. Понад 90 розслідувань було проведено у разі
можливих порушень прав дитини, а Омбудсмен видав понад 50 рекомендацій щодо цих прав. У столиці
та по країні було зареєстровано 156 телефонних
дзвінків і близько 200 прийомів. Усі ці дані стосуються можливих порушень прав дитини».

Прикладом розв’язаної справи за
власною ініціативою Адвоката
дитини, було неповнолітнього 12-річного віку у повіті Дембовіца, якого відправив на роботу власний батько. Перша інформація
надійшла від
ЗМІ, каже Ліджія
Кречунеску: «Як тільки до нього
надійшла ця інформація, Омбудсмен
за власною ініціативою звернувся до Управління соціальної
допомоги повіту Димбовича щодо цієї справи, а також про застосування необхідних
правових заходів. В результаті цієї акції місцеві органи
влади повіту Димбовіца повідомили нам, що мобільна команда Управління із захисту дітей та представники місцевої влади -
поліції та мерії – відправились
в зону, знайшовши
12-річного хлопця на пасовищі
неподалік міста Геєшти, який сказав, що щодня, з ранку до вечора він мав доглядати за стадом корів. Батько знав,
що дитина працює і забирав
гроші, отримані дитиною. Дитину помістили до Дитячого відділу, де він отримав спеціалізовану допомогу, включаючи психотерапію для
подолання цієї травми.»

За статистикою іншої неурядової
організації «World Vision Romania», 11% бідних дітей не відвідують
школу, оскільки повинні працювати.

Фейкові новини, оманливий термін? На думку
багатьох, його слід замінити дезінформацією, яка передбачає намір ввести в
оману. Ввійшовши в публічний
дискурс разом з останніми президентськими виборами в США – коли республіканці і
демократи звинувачували один одного у поширенні неправдивих новин для того, щоб
перемогти на виборах – фейкові новини стали явищем з глобальними наслідками, які
турбують владу і фахівців через наслідки, які вони можуть мати. Фейкові новини, які не правильно названі дезінформацією,
завжди є. Масштаби цього явища привернули увагу громадськості, можливо,
найбільш очевидно, під час скандалу, пов’язаного з кампанією Cambridge Analytica, фірмою,
звинуваченою в маніпулюванні численними рахунками Facebook, щоб вплинути на
результат виборів у кількох державах.

Запрошена на Радіо Румунія, Андрея Гавріле, одна з засновників rubrika.ro -
першого автоматизованого аналізатора новин з надійних джерел в Румунії аналізує термін
fake-news: Термінологія фальшиві новини не завжди правильна в тому сенсі, що
ми не можемо брати до уваги цю фатальність як біном в порівнянні з істиною. У
цьому сенсі, фальшиві новини або fake-news не обов’язково є новинами, вони не
обов’язково є фальшивими, і, крім того, вони завжди можуть мати частку ​​істини, а це означає, що ми можемо
сприймати цю новину
через термін фальшивих новин, дезінформацію та інформаційне безладдя,що добре підкреслює цю тему підроблених новин або фальшивих новин. Так що, я вважаю, що нам треба наголосити, що це не обов’язково є неправдивими новинами, тим більше, що у фальшивих
новинах існує дуже висока ймовірність того, що існує частка істини».

Розвиток онлайнового середовища та соціальних мереж, їхня залежність
від ексклюзивного медіа-споживання через Інтернет – це фактори, що сприяють
поширенню фейкових новин. Широкий спектр засобів масової інформації надходить у цю зону. І якщо ви підліток, то ви, швидше за
все, зіткнетеся з дезінформацією. Згідно з дослідженням Інституту Рейтер з вивчення журналістики, звичайні
люди, тобто необізнані люди в цій галузі, готові вписатися в сферу фальшивих новин, починаючи з пародії
– яка працює з підробленою інформацією, але без наміру маніпулювати – погана
новина, зроблена незграбністю журналіста, навмисно погано підготовлені
новини, частиною реклами,
гіперполітизованим контентом, вигаданими новинами. Висновок Інституту Рейтер з вивчення журналістики полягає в
тому, що визначення фальшивих новин настільки широке, що стає непрацездатним.

Тому вони пропонують відмовитися від
терміну фальшивих новин, тому що це вводить в оману і слід брати до
уваги ідею
дезінформації, яка передбачає намір ввести в оману. Ідею також підтримує Іоана Аведані, директор Центру незалежної журналістики: «У мене є
досить обгрунтованих стримань використовувати термін«фальшиві новини », хоча це короткий
шлях до цього явища. Не
всі фальшиві інформації,
що надходять до нас, є
новинами. Не всі фальшиві
інформації надходять від
журналістів. Термін фейкові новини безпосередньо посилається на
новини, на журналістів, на професійну сферу, що мені здається
несправедливим.

Як ми можемо захистити себе від фейкових новин? У боротьбі з феноменом фейкових новин і дезінформацією, критичне мислення і медіа-освіта є
двома способами, які можуть бути успішно використані. Тобто, намагатися шукати більше
інформації з різних джерел, реагувати, знаходити джерела достовірної
інформації, не обмежуватися отриманням інформації тільки з соціальних мереж, кажуть представники сайту rubrika.ro. З захисного щита, який
ми завжди повинні мати з нами, не повинні бракувати перевірка справжніх авторів онлайн-новин і,
дуже важливо, перевірити, чи має сайт фізичну адресу та номер телефону – додає
Іоана Авадані. Іншими словами, потрібна якась інформаційна гігієна.

Прагнучи підвищити рівень
обізнаності, Центр незалежної журналістики організовує вже 25 років проекти з виховання учнів ліцеїв, щоб допомогти ім зрозуміти, як працюють ЗМІ. «Ми – кілька НУО, які це робимо. Ми вважаємо, що дуже важливо, якщо ми маємо
систему медіа, яка діє за певними правилами та групу споживачів, які знають ці правила і цінують їх, -стверджує
Іоана Аведані. У Румунії це явище в основному
проявляється в онлайновому середовищі, оскільки аудіовізуальні засоби
регулюються Національною радою з аудіовізуальних засобів, яка може накладати
штрафи за недотримання
правил.