Tag: захист

Найважливіші види осетрових риб у світі ще можна зустріти у дикій природі у нижньому Дунаї та на північно-західному Чорномор’ї. На жаль, впродовж останніх десятиліть, через вплив людини різко скоротилася кількість цих стародавніх мігруючих риб. Будівництво гребель та гідроелектростанцій на ріках призвело до перешкоджання міграції осетрових риб. Серед інших причин можна назвати браконьєрський вилов риби, головним чином заради їхньої ікри, а також забруднення довкілля, втрата нерестовищ та місць існування. Із шести видів залишилося лише чотири: білуга, стерлядь, севрюга і осетер руський, які входять до Червоного списку видів, що перебувають під загрозою зникнення Міжнародного союзу охорони природи. Румунія заборонила в 2006 році протягом 10 років ловити осетрових в територіальних водах Дунаю і Чорного моря, а в 2016 році заборона вилову осетрових була продовжена ще на п’ять років.

Для того, щоб допомогти збереженню осетрових риб, Всесвітній фонд дикої природи Румунія проводить різні проекти, пов’язані з проблемою надмірного рибальства, що є головною прямою загрозою для виживання останніх диких популяцій дунайських осетрових риб. Фахівці цієї організації стверджують, що вимагається набагато більш активна участь. Вимагається європейське співробітництво, створення механізмів для підтримки рибалок, щоб отримати грошей від альтернативних джерел, щоб вони залучалися до дій зі збереження та охорони довкілля та головних міграційних шляхів осетрів.

В даний час, у Румунії заборонено комерційний вилов диких дунайських осетрових, але і продаж осетрової ікри та м’яса, стверджує Крістіна Мунтяну, головний менеджер проекту Всесвітнього фонду дикої природи в Румунії (WWF): Дунайські осетрові ще багато страждають. У нас немає точних даних про кількість видів осетрових риб, які ще залишилися у дикій природі у нижньому Дунаї та на північно-західному Чорномор’ї, оскільки ці методи часткового спостереження є дорогими і забирають багато часу. Але скільки нам відомо, внаслідок часткових спостережень, ще не можна говорити про відновлення популяцій осетрових риб в Дунаї таким чином, щоб могти почати комерційне рибальство, наприклад. Заборона вилову осетрових триватиме до квітня 2021 року, а потім буде прийняти відповідне рішення, ймовірно в 2022 році на основі останніх наукових даних, наявних в нашому розпорядженні .

Всесвітній фонд дикої природи в Румунії співпрацює з Всесвітнім товариством з охорони осетрів, глобальною мережею дослідників, разом з яким розробив загальноєвропейський план по збереженню осетрових. План було прийнято в Страсбурзі Постійним комітетом Бернської конвенції (Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі), наприкінці минулого року. Це рамковий план для всіх країн регіону, де ще живуть дикі осетрові. Минулого року 10 європейських країн (Німеччина, Австрія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Хорватія, Сербія, Румунія, Болгарія та Україна) ініціювали трирічний проект, щоб зберегти мігруючі риби, що знаходяться під загрозою зникнення.

Деталі подає Крістіна Мунтяну: Проект фінансується Європейським Союзом через Дунайську транснаціональну програму і розпочався у червні минулого року. Він спрямований на пошуку спільних методологій для встановлення ареалу проживання осетрових риб, поповнення запасів, визначення методології для створення осетрової аквакультурної продукції з метою відновлення популяції осетрових риб в Дунаї та Чорному морі. Нарешті, на підставі аналізу нинішньої політики будуть прийняті певні рекомендації про те, як має бути включено збереження цих видів до різних планів, такі як навігаційні плани, плани з видобутку гравію або піску з вод Дунаю або будь-які інші проекти, які будуть розгортатися по Дунаю. 10 країн працюють в робочих групах над вищезгаданим планом. У залежності від досвіду, кожен партнер бере участь у одному або двох робочих групах. Окрема робоча група працює над виявленням місць проживання риб, інша група – над збереженню аквакультурних господарств, третя група займатиметься політиками у цій галузі, а четверта – базою даних. Проект знаходиться на ранній стадії, але деякі речі вже були зроблені. Наприклад, наявний проект довідника про місця існування диких осетрових риб, ми почали аналіз політики у цьому напрямі та продовжуємо процес розробки звіту про цю політику.

Теж у рамках вищезгаданого проекту,
18 квітня, в Ісакчі Тульчанського повіту відбулося відновлення популяції Дунаю
осетровими рибами. Деталі подає Крістіна Мунтяну: Акція, яка відбулася була більш демонстративною, не
обов’язково була заміною екземплярів, яких у нас вже немає. Таким чином, 1500
осетрових риб були звільнені, які
будуть підлягати моніторингу, щоб побачити, як вони поводяться в Дунаї та в
Чорному Морі стільки часу, скільки ймовірно залишаться на кормових майданчиках.
Відновлення популяції осетрових риб також матиме місце в Угорщині, але меншою кількістю
осетрових риб, за якими також будуть спостерігати. Наступного року повторяться
ці два процеси відновлення популяції осетрових риб.

У Румунії побудовано кілька
рибницьких ферм, які спеціалізуються на виробництві осетрових. Один кілограм осетрових
риб становить 45 леїв (9,5 євро), а ікра коштує від 600 (127,6 євро) до 1000
леїв (212,7 євро) за сто грамів.

Цієї весни Фонд збереження Карпат продовжив
діяльність з екологічного відновлення в горах Фегераш (південь), території,постраждалої через незаконні вирубки лісів. Починаючи з 2012 року, екологічній організації вдалося успішно відновити понад 700
гектарів повністю вирубаних ділянок і посадити більше 2 млн саджанців ялиці, смереки, бука, клена, в’яза та
явора.

Міхай Зотта, технічний директор Фонду
збереження Карпат розповідає:
«Ми засадили територію, яка в майбутньому призведе до повернення природного лісового
типу, який існував раніше у цих районах. Більшість цих лісів були буковими та
змішаними лісами, буковими, ялиновими та смерековими, кленовими, яворовими та іншими видами, що поширені в лісах
у значно меншій мірі. Добре відомо, що в комуністичний період, якщо вирубовували ліс, територію
знову засаджували. Ялинові ліси є лісами де біорізноманіття набагато нижча. Таким чином, існує менше видів
рослин, менше комах, менше видів птахів, велика фауна не може знайти джерел їжі,
і тому всі ці речі вплинули на екосистеми в цілому. Тому практично ці букові
ліси та суміші, які існували були стабільними екосистемами з
довгостроковим балансом. Коли справа доходить до змін, це не добре. Ці
штучні ліси першими постраждають, вони не мають такої стабільності, як природні екосистеми. Долиною
ріки Дамбовіца із 600 га ми засадили близько 400 га, тому що
відбулося природне відновлення від 10% до 30%.Тож на 200 га відбулось
природне відновлення, і
400 гектарів засаджено півтора мільйоном саджанців.»

Екологічна організація також має
власні розплідники, де розсаду готують до посадки. Щороку близько 200 місцевих
жителів беруть участь у роботах з екологічного відновлення.Окрім відновлення лісів, в останні роки екологічна
організація також проводила роботи з охорони ґрунтів від ерозії. Уздовж водотоків, на площі в 23 км,
було відновлено оригінальну рослинність, що дуже важливо для закріплення
берегів. Фахівці Фонду збереження Карпат також мають намір повернути в дику
природу бобрів і зубрів ,
які в даний час є видами, захищеними законом. Навіть з цієї осені в районі
проекту відбудеться реінтродукція зубрів.

При першому шумі бензопили
дерева кричать про
допомогу. Ні, ми не в сценарії СФ. Це технологія, яка також застосовується в
Румунії. Screaming Trees – назва проекту, встановленого для тестування з травня 2017 року в лісі повіту Ковасна (центр). Румунія стала першою країною в
Європі, яка застосувала технологію, створену американським start-up Rainforest
Connection, партнер AgenGreen в застосуванні проекту, як сказав його ініціатор і президент НУО Agent Green Габріель
Пеун: «Ідея виникла
лише,тому що в Румунії крадуть. На жаль, ми є однією з країн не
тільки в Європі, а й у світі, де ліс треба охороняти, оскільки його крадуть. І в цьому немає нічого нового. Новим є той
факт, що ми намагаємося
знайти більш інноваційні рішення, які є технологічно доступними.»

Румунський біолог і еколог Габріель Пеун кілька років тому був під
увагою ВСРР з нагоди завоювання призу Euronatur 2016 за участь у охороні лісу. Приз, який не є
матеріальним, нагороджує надзвичайну
прихильність до збереження природи і раніше його отримали
такі відомі імена, як принц
Чарльз, Нельсон Мандела
або Горбачов. Габріель Пеун проводив національні та міжнародні кампанії для захисту
природи та тварин: «Я був дуже сором’язливим хлопцем. Мені довелося зробити
так, щоб мене почули.
Від потреб, які не є моїми, але навколишнього середовища, яке є підтримкою
життя для всіх нас.Я повинен працювати так, щоб мене почули», – сказав нам Габріель Пеун, як пояснення того, що він бореться протягом багатьох років з інерцією і
злою волею щодо
захисту навколишнього середовища.

Конго, Індонезія та Румунія – це
країни, де для захисту лісу потрібна технологія Screaming Trees
Кричущі дерева. Ми дізнаємося більше від Габріеля Пеуна, ініціатора кричущих дерев та президента
неурядової організації Зелений агент: Це перша країна на планеті, в помірному кліматі, де технологія тестується нашими партнерами з Rain Forest Connection тільки в тропічних лісах, в країнах де крадуть.Йдеться про тропічні ліси в Амазонії, Конго
або Індонезії,
де є великі проблеми з останніми незайманими лісами, а також в Румунії. Там було
трохи легше, тому що, крім тропічного дощу, немає проблем з холодом.»

За допомогою смартфонів, розміщених
на деревах, ліс має голос і оповіщає на
шум бензопилу, великого
транспортного засобу або пострілу. А система
попередження справилася
з першою зимою в Румунії: «Ми працювали з деякими каліфорнійськими інженерами для
розробки технології, яка, мабуть, виглядає просто, але вона не така
проста. В основному, у
нас вже є смартфони, які встановлюємо на вершини дерев, де сигнал кращий, ніж на землі, і сонце заряджає батареї, щоб мати постійну енергію протягом усього
року. І ці пристрої, звичайно, мають додаткові підсилювачі і антени, щоб ловити якомога більше сигналу. До речі, це лише деякі термінали, в задній
частині є програма, розроблена інженерами з Каліфорнії, які роблять, щоб мікрофон телефону захоплював звуки для яких він запланований. Єдиний подібний
термінал покриває
один квадратний
кілометр. Досить важлива площа для одного пристрою.

Декілька десятків кричущих дерев
тепер проходять
випробування в двох лісах повіту Ковасна, за допомогою пожертвувань і волонтерства. На цьому
етапі в кожному з двох лісів де випробовується система, є волонтер, який отримує сигнал
тривоги і намагається не допустити незаконних дій. Габріель Пеун підкреслив: «Ми маємо там місцевого жителя, який вирушає на місце оповіщення
і намагається уникати конфлікту з
злодіями. Попередження
є дуже важливим, оскільки цей проект попереджає лісовий злочин, або проти диких
тварин, перед тим як би він стався. Це надзвичайна частина цього проекту.За допомогою
такої простої технології можеш попереджати».

Залежно від коштів, які проект
отримає, є намір розширити його і особливо співпрацювати з владою в цій галузі. Габріель Пеун: Наступним кроком, який ми
хочемо зробити, є підписання протоколу з Міністерством охорони навколишнього середовища, Лісовою та
навколишнього середовища гвардією, оскільки ми хочемо зібрати достатньо коштів, щоб покрити всі
праліси Національного каталоuу. У всіх лісах занесених до Всесвітньої спадщини
ЮНЕСКО та районах суворо охоронених в природних і національних парках, там ніколи не
повинно бути бензопилу».

За інформацією НУО Агент Грін, в
Румунії щорічно вирубовують 38 мільйонів кубічних метрів деревини, що на 20 мільйонів більше, ніж це дозволено.

У Румунії інформація про здоров’я
жінок і боротьбу з насильством в сім’ї важко доходить до
безпосередньо зацікавлених
жінок. Доказом цього
є також статистика про наслідки відсутності інформації. Наприклад, кожна п’ята жінка не зверталася до лікаря
для обстеження, а 20%
вагітних жінок у Румунії не були у лікаря до народження, враховуючи, що 10% матерів, що
народжують в нашій
країні, є неповнолітніми, а смертність на рак молочної залози і шийки матки є серед перших в європейській статистиці.

Щоб виправити ситуацію, феміністська
організація «Центр Філія» втілює в життя проект Bona Dea для здоров’я та
безпеки жінок. Андрея Русу, яка представляла Центр Filia, взяла участь у цьому проекті і розповідає про те, що вони запланували, але й зуміли зробити з серпня минулого року. Андря Русу: «За допомогою нашоого проекту ми прагнемо забезпечити
жінкам безпечний простір, де вони можуть говорити про свої проблеми, а також
отримати корисну інформацію від експертів. Таким чином, ми були в 18-ох
селах, де ми
обговорювали питання охорони здоров’я матері та грудного вигодовування про
профілактику раку молочної залози та раку шийки матки, про запобігання та
боротьбу з насильством проти жінок. Ми також були в шести містах, де ми обговорювали ті ж
теми, до яких додали дискримінацію жінок на ринку праці та боротьбу з сексуальними домаганнями. За шість
місяців ми зустрілись з близько 1700 жінками і обійшли близько 11000 кілометрів у 85
зустрічах. На жаль, ми помітили, що, хоча в бідних сільських районах,
інформація дуже слабка, таку
ж ситуацію
можна зустріти і в
містах. Наприклад, профілактика раку молочної залози і шийки матки. Румунія займає
погані позиції в ЄС у
зв’язку з цими захворюваннями. Ми на першому місці щодо смертей, викликаних цими раками. Це відбувається
також тому, що жінки не
знають, як запобігти або як отримати ранні ознаки цих захворювань.»

Упродовж розгортання проекту Bona Dea представники Центру
Філія мали
можливість підтвердити
статистику,
зрозуміти менталітет і звички, які стоять за ними. Андрея Русу: «У Румунії ми також маємо цей
менталітет, щоб не говорити про сексуальність, про контрацепцію, навіть про
сексуальне виховання. Все це табу. За даними ЮНІСЕФ, середній вік початку сексуального життя становить 15 з половиною років.
Але багато жінок не мають можливості отримати інформацію. Наприклад, ніхто не
пояснив їм про позаматкову вагітність. Можливо вони почули, що якась
жінка мала таке і вони злякались. Вони не розуміють,
чому їм доводиться звертатися до лікаря під час вагітності. Часто вони
бачать в цьому розкіш і
не розуміють,
що здоров’я дитини залежить від медичного обстеження. Вони ховаються за міфами.»

Можливо, тому перші контакти в рамках проекту Bona Dea були складнішими, нагадує
інший учасник програми Елена Самоїле:
«Жіноча громада
спочатку була дуже стриманою.Так мені здавалося. Все їм здавалося дивним, вони нас навіть не знали …
Вони не знали, чого очікувати і чому витрачати час, щоб приходити на наші зустрічі. Але після першої
зустрічі – про здоров’я матері та грудне вигодовування – ми побачили, що їх
цікавить інформація. Тому вони прийшли і на наступні заходи, задали запитання і були дуже активні в
дискусіях.»

Іншою була взаємодія з представниками
місцевої адміністрації та поліції, як ми дізнаємося від Андреї Русу: «На жаль, інколи влада є
некомпетентною або шкідливою. Однак для того, щоб зберегти позитивну думку, ми
також зустрілися з надзвичайними людьми: соціальними працівникfми та санітарними посередниками, які щодня відвідують громади і знають проблеми кожного і
знають, як їм допомогти. Я також зустрічалась з надзвичайними жінками
співробітники поліцїї, які втручалися. Щоправда, я мала також погані досвіди з владою, але я думаю, що вони незначні
у порівнянні з добрими враженнями, з яких я
багато чого навчилась.»

Залучення місцевої поліції, проте,
має вирішальне значення в застосуванні законодавства по боротьбі з
насильством в сім’ї. У Румунії, кожна четверта жінка зазнала фізичного або сексуального насильства з боку партнера або колишнього партнера. Більше 20000 випадків насильства між членами сім’ї були
зареєстровані в поліції в 2017 році, і ситуація покращилася разом із введенням в липні 2018 року тимчасового
розпорядження про захист.Протягом перших 10 днів після введення цього попереднього захисту було видано 150 розпоряджень. З цими заходами повинні спочатку звикати
представники влади, каже
Андрея Русу: «Якщо на рівні влади зберігається традиційний менталітет за яким
«місце жінки вдома, де вона повинна прибирати і піклуватися про дітей», тоді і інформації, які вони повинні передати спотворені. Якщо
поліцейський вважає, що жінка заслуговує бути побитою, оскільки не
справилась із домашніми справами, не введе тимчасове розпорядження про захист і не буде захищати її права.»

І продовжує Елена Самоїле: «Автоматично жодна жінка не матиме
сміливості, коли зазнає домашнього насильства, іне звернеться до поліцейського отримати захист, на
який вона має право. Цей захід було введено для надання тимчасового
розпорядження про захист, який може бути виданий працівником поліції на місці,
на основі заповненого формуляру. Якщо це розпорядження видано, агресор може бути вилучений з дому
на п’ять днів. Протягом цього часу жертва має можливість вжити заходів для
того, щоб звернутися до суду і отримати розширений захист.»

Розпочатий
минулого літа проект Bona Dea буде завершено в кінці цього місяця, коли
представники Центру Філія сподіваються, що вони зможуть повідомити
і про
скорочення відс

Один з чотирьох видів тварин та один з восьми видів птахів перебувають під загрозою зникнення. На це звернув увагу звіт фахівців, згідно з якими багато видів рослин і тварин зникають в даний час принаймні в 1000 разів швидше, ніж до появи людини на Землі. Живі істоти здебільшого зникають унаслідок людської діяльності. Ситуація є ще більш серйозною, через стрімке зростання цього явища, внаслідок чого говориться про шосте масове вимирання живих істот, після зникнення динозаврів 65 мільйонів років тому.

За результатами проведених досліджень данськими та швейцарськими вченими, опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences багато видів тварин зникнуть протягом наступних 50 років. Вищезгадані вчені стверджують, що на Землі вже почалося «шосте масове вимирання», а це не через стихійні лиха, а внаслідок людської діяльності. Темпи зникнення є занадто швидкими для того, щоб еволюційний процес не відставав від цього явища, – стверджують дослідники. Що можна зробити? Згідно з найбільш оптимістичним сценарієм, люди можуть зупинити знищення ареалів проживання диких тварин та запобігти вимиранню різних видів рослин, тварин, птахів і комах. Але навіть якщо цей оптимістичний сценарій стане реальністю, ссавцям буде потрібно від 3 до 5 мільйонів років лише для того, щоб диверсифікуватися з метою відновлення еволюційного дерева та відновлення тих видів, які передбачається, що зникнуть протягом наступних 50 років. Румунія налічується серед тих країн, які завдяки географічному розташуванню та своєму рельєфу має багату фауну. З метою збереження цієї різноманітності діють закони про захист численних диких тварин, таких як: ведмідь, карпатський олень та рись, чорна коза, гірський півень, лисиця, бобер, дикий кабан або зубр. Але надмірний захист може призвести до безконтрольного розмноження, створюючи ситуації, якими важко управляти. Це стосується ведмедів у Румунії, кількість яких, за офіційними даними становить 6.800 особин. Враховуючи окремі статистичні дані, справжня цифра становить майже 8.000 ведмедів, а це значно перевищує 6.000 особин, для яких Бухарест взяв на себе відповідальність перед Європейською комісією, що буде їх утримувати в природних ареалах Румунії.

Університетський професор Мірча Дуцу, голова Бухарестського екологічного університету відмічає: Завжди повинна бути рівновага у природі. Якщо з провини людей порушується рівновага в природі, це обертається проти самих людей. Стосовно питання захисту диких тварин, слід уточнити, що у нас ведмідь та, навіть, вовк, є природними та культурними символами. Довкола них виникли локальні конфлікти та медіа-кампанії щодо захисту їхніх природних ареалів. Таким чином, проблема ставиться на європейському та міжнародному рівнях щодо загрози зникнення цих видів. І тому повстає питання необхідності захисту диких тварин людиною. Отож, незрозуміле екологічне сприйняття та наше ставлення до цього питання призвели в Румунії до зворотної проблеми, а саме до того, що перенаселеність певними видами диких тварин порушує екологічну рівновагу, виникаючи інші проблеми економічного характеру а також стосовно захисту людей та потреби усунення загрози.

Ведмідь є одним з видів-символів лісових екосистем, якому треба забезпечити сприятливий охоронний статус, але в Румунії на перший погляд стикаємося з абсурдною ситуацією, стверджує професор Дуцу. Не обов’язкового через перебільшення захисту ведмедів, а через комплекс факторів, цей вид тварин надмірно розмножився, загрожуючи природній рівновазі. Професор Мірча Дуцу пояснює: Ми переживаємо кризовий період. З 2016 року не були здійснені полювання на ведмедів, щоб забезпечити таким чином необхідну рівновагу. Якщо ця ситуація триватиме, то дуже ймовірно, ми не зможемо її контролювати. Отож, необхідно провести дослідження, яке б показало сьогоднішній стан, їхнє число, причини, які призвели до такої ситуації, наслідки, а також розроблення в короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективах, плану вирішення цієї проблеми. Виникла наступна абсурдна ситуація: по всій Європі ставиться питання відсутності ведмедів, а в Румунії є занадто багато ведмедів, які становлять загрозу для екологічної рівноваги, для економіки та навіть для населення. Упродовж останніх років, у окремих регіонах Румунії, ведмеді майже щоденно були присутні у домогосподарствах, завдаючи серйозної шкоди або навіть поранення людям. Їхнє число постійно зростає, збільшуючи занепокоєння жителів, які вимагають переселення ведмедів та застосування інших заходів для вирішення цієї ситуації.

Ставши основним інформаційним полем боєм в останні роки, кіберпростір набуває все більшого значення для євроатлантичної безпеки, і кібероборона вважається головною місією Альянсу. Це було також встановлено на саміті 2014 року в Уельсі та на зібранні НАТО, що пройшло у Варшаві цього року, а кіберпростір було визнано операційною сферою, подібною до повітряного, наземного та морського простору. Це після того, як НАТО вирішило ще минулого року створити центр кібероперацій, щоб покращити захист альянсу в кіберпросторі.

Одночасно кожна держава зміцнює свою оборону в цьому напрямку, реалізуючи стратегії, які включають в себе контроль вразливостей, протидії атакам або співпраця з партнерами, які мають спільні цілі. Наприклад, Вашингтон нещодавно опублікував свою першу стратегію кіберзахисту за останні 15 років. Кореспондент Радіо Румунія у Вашингтоні Дойна Сайчук розповідає: «Нова стратегія кібербезпеки адміністрації Трампа зазначає, що поряд з новим агресивним використанням власної кіберзброї, має намір працювати з міжнародними партнерами, щоб домовитися про швидкі і прозорі наслідки, які б стримували ворожі кібердії з боку таких противників, як Росія та Китай. Документ звинувачує той факт, що Росія, Іран, Китай і Північна Корея зробили «безвідповідальні кібератаки, які завдали шкоди США, їх союзникам і партнерам, не заплативши ціну, яка б стримувала їх від майбутніх кібератак».

Правосуддя США також оголосило, з іншого боку, звинувачення семи агентам російських військових спецслужб (ГРУ) в результаті всесвітньої кампанії кібератак, приписаних Кремлю і засуджених Нідерландами, Англією, Канадою та Австралією. Кібератаки можуть бути запущені з будь-якого місця, мішень може бути будь-де, і все це надзвичайно широке коло маневрів ускладнює протидію. Запрошений Радіо Румунія, Кетелін Араме, генеральний директор національного центру реагування на інциденти з кібербезпеки (CERT-RO) розповідає: Тепер кіберпростір не тільки дозволяє атакувати декілька областей, не враховує кордони, але, більше того, кожен день цифровий світ, який нас оточує зростає, і збільшує вплив на наше життя. Ми оточені всіма видами обладнання. ІТ-світ є в бумі, і все це несе ряд вразливостей. Що стосується цих вразливостей, то їх намагаються ідентифікувати та протидіяти за допомогою захисних заходів. Зрештою, ключовими словами залишаються спілкування, довіра та обмін інформацією. Для захисників цей процес є більш складним. Вони повинні захищати весь цей простір від можливих атак, тоді як ті, хто атаку дуже цілеспрямовані».

Технологія швидко розвивається, Інтернет поширюється в повсякденну діяльність і зростає вразливість в кіберпросторі. Космін Ioaн Міхай, віце-президент Румунської асоціації з питань забезпечення кібербезпеки пояснює: «Технологія сильно розвивається і приходить з новими можливостями і ризиками. Кібернапади є транскордонними, прості кібернапади можуть включати дві, три або більше держав, і тоді ключ до боротьби з кібератаками – це співпраця. Співпраця між відповідними установами і, в зв’язку з цим, на законодавчому рівні ми маємо Будапештську конвенцію укладену 2001 року. Румунія ратифікувала цю Конвенцію в 2004 році. Переважна більшість країн світу ратифікували цю Конвенцію, і, таким чином, можна досягти механізмів співпраці, але, на жаль, не всіх. Є ще країни, які не ратифікували Конвенцію,і тоді коли в рамках кібератаки системи в одній країні, яка не ратифікувала Конвенцію були включені, дуже важко досліджувати ці кібератаки.

У сфері інновацій та досліджень для створення комплексного шкідливого програмного забезпечення та організація цілеспрямованих атак, загрозливі гравці підтримані державами зміцнюють свої позиції у боротьбі з кіберзлочинцями, фінансово вмотивованими. Це те, що констатує російська група ІТ-безпеки Group-IB, яка проаналізувала діяльність близько 40 груп хакерів. Вони фінансуються урядами Північної Кореї, Пакистану, Китаю, США, Росії, Ірану та України, уточнюють експерти Group-IB, виявляючи використання нового шпигунського вектора – піратство персональних пристроїв державних службовців, у тому числі вдома.

Всесвітній
фонд природи-Румунія нещодавно видав перший освітній путівник в якому йдеться
про Дунай, дельту Дунаю та про осетрових риб в дунайській дельті.

Путівник «Дослідники Дунаю і дунайських
осетрів» складається з трьох частин. У перших двох розділах розглядаються
теоретичні питання, пов’язані з Зеленим коридором Нижнього Дунаю, його дельтою та осетровими рибами, а третій розділ
створює засади для майбутніх клубів молодих активістів, борців за захист Дунаю і
дунайських осетрів. Остання частина корисна для формування майбутніх поколінь молодих
людей, відповідальних за навколишнє середовище, готових взяти участь у
виявленні та вирішенні проблем, з якими стикаються їх громади.

Драматична
ситуація, в якій опинилися нині вісім європейських видів осетрових риб стала центральним
питанням тематичної конференції, організованої на початку липня в Австрії, у контексті
головування цієї країни в ЄС. За підсумками цього заходу учасники зійшлись на
необхідності застосування заходів та розробки політики співробітництва та
координації дій між країнами регіону, де водяться осетрові, щоб захистити цей вид
риб,що знаходяться під загрозою зникнення.

Найважливіші осетрові
види ще можна зустріти у дикій природі у нижньому Дунаї та на
північно-західному Чорномор’ї. Навіть і
в цих районах, незважаючи на спроби штучного розведення, цей стародавній вид
перебуває на межі повного вимирання. Був 10-річний період заборони, а в 2016
році вилов осетрів в їх природних середовищах був заборонений ще на п’ять
років.

І все ж, нелегальний промисел і торгівля ікрою та м’ясом осетрових
продовжують ставити під загрозу майбутнє цих видів риб. Фахівці ще не мають
чітких даних про наслідки заборони через їх браконьєрський вилов. Говорить Крістіна
Мунтяну, національний менеджер з питань прісних водойм Всесвітнього фонду природи в Румунії: «Ситуація досі є досить неясною, оскільки в
даний момент ми не маємо інтегрованих даних про осетрів. Проте з часткових
даних, зібраних в рамках проектів дослідження того, що відбувається з цими рибами
в певних районах можна сказати, що ситуація не стала набагато кращою. Можливо є
більше екземплярів білуги, севрюги, стерляді, але у випадку осетра руського ситуація
залишається драматичною. Коли була введена заборона на вилов, популяції цього
виду вже знизилися приблизно на 99% і досі не спостерігається жодного
поліпшення.»

Всесвітній фонд природи разом зі Всесвітньою асоціацією зі збереження осетрових
недавно опублікували Віденську декларацію щодо збереження осетрових
риб у всьому світі. Цей документ є закликом до всіх органів і чільних
посадовців вжити негайних заходів, щоб забезпечити виживання зникаючих видів
риб в світі. Декларація
складається з 22 рекомендацій для державних органів і містить практичні
настанови, як впроваджувати ці рекомендації.

Розповідає Христина Мунтяну: «Віденська декларація була бере свій початок в міжнародній конференції Всесвітньої
асоціації зі збереження осетрових, яка відбулася у вересні минулого року. Саме
тоді були закладені основи цього документу та схвалена ідея стандартизації
підходів до збереження осетрових риб у всьому світі. Документ заснований на висновках
наукових досліджень з різних куточків світу, на соціально-економічній ситуації
рибопромислових регіонів і пропонує кроки, які врешті-решт мають призвести до захисту осетрових,
збереження однієї з найдавніших груп риб, що є дуже важливо.»

І фахівці Центру з питань досліджень і розмноження осетрових, водного
середовища та біорізноманіття» галацкого університету «Нижній Дунай», отримали
фінансування для здійснення двох проектів для продовження моніторингу і
наукових досліджень видів осетрових риб, що знаходяться під загрозою зникнення.
У рамках проектів буде знято й документальний фільм про ситуацію дунайських осетрів
упродовж останніх 100 років.

Румунія має багату авіфауну. Тисячі птахів знаходять тут
умови для зупинки, гніздування та годівлі. Із загальної кількості видів,
відомих по всій Румунії, близько 100 – осілі та 150 перелітні, а також зимуючі,
які перетинають Румунію та, іноді, заблуклі види.

У Румунії існує 5 місць зосередження хижих перелітних
птахів (Добруджа, верхня і нижня течії річки Муреш, долина річки Прут, долина
річки Тур). Мігруючі птахи, які оминають Карпати і Чорне море, перелітають
через Добруджу, що вважається справжнім раєм для цих птахів. Гори Мечінулуй – є
одним з найкращих місць для міграції в Європі з точки зору кількості видів.
Щорічно мігрують близько 10 тисяч хижих птахів і близько 20000 білих лелек.
Прутська заплава є іншим водно-болотним угіддям особливого значення з точки
зору авіфауни як для Румунії, так і для інших країн Південно-Східної Європи.
Упродовж долини річки Прут пролягають важливі маршрути міграції птахів: деякі з
них тимчасово зупиняються тут, інші годуються, треті гніздяться.

Розповідає Овідіу Буфніле експерт Румунського
орнітологічного товариства: «Ми маємо близько 400 осілих видів птахів (горобці,
синиці) та види птахів, які тепер, навесні, покинули Румунію після зимівлі
(більшість гусей, зимові лебеді). Але є й птахи, які щойно повернулися або перебувають
на шляху до Румунії. Перша перелітна птаха, яку ми вже помітили в цьому році є
чорний лелека. Він зупинився десь
поблизу міста Одорхею Секуєск. Потім був перший білий лелека, що був помічений
над Бухарестом 7 березня. 8 березня мої колеги помітили перші справжні ознаки
весни. Вони спостерігали за одудом поблизу міста Калараш, і теж там побачили
великі зграї лелек, які транзитують Румунію та близько 200 журавлів, які
зупинилися підгодуватися в Добруджі, недалеко від міста Хістрії. Але
найважливішою ознакою є перша зграя косарів, птахів характерних для
водно-болотних угідь, що були помічені не в дельті Дунаю, а на сході, недалеко
від Ясс. Одне за одним стали прибувати всі відомі нам види птахів, але
найбільша міграційна хвиля була помітна в Румунії в період, коли ми мали явище
«крижаного дощу», який застав зненацька багатьох птахів. Наприклад, лелек, які
були змушені перервати політ, щоб позбутися льоду та відпочити, але й набагато слабших комахоїдних птахів,
які важче переносять суворі умови зими, яка прийшла у березні. Ці птахи були
помічені в усіх регіонах країни, особливо на півдні. Деякі з них не встояли
перед холодом, інші продовжили політ на північ. Міграція закінчиться, коли ми
побачимо останніх «вісників весни». Я маю на увазі зозуль та бджолоїдок, дуже
барвистих птахів, які прибудуть на початку травня або наприкінці квітня.»

Науковці вже багато часу намагаються з’ясувати як птахи
орієнтуються під час польоту. Хоча є безліч теорій та
думок, загальноприйнятою є думка, що спосіб орієнтації відрізняється в залежності від виду птахів. Було доказано, що більшість птахів знаходять дорогу, орієнтуючись на Сонце та
зірки. Є й види, які успадковують здатність знаходити напрямок, куди мають
літати для зимівлі (наприклад, зозулі). В інших випадках молоді птахи стежать
за своїми батьками (наприклад, білий лелека). У всіх випадках, після першої
міграції, в їх пам’яті утворюється карта, яку вони використовують при
наступних перельотах.

З огляду на зменшення чисельності популяції багатьох
видів перелітних і осілих диких птахів в Європі, Європейський Союз запровадив
політику, спрямовану на приборкання цього явища і вжиття заходів захисту та
управління середовищем проживання птахів. Директива ЄС «Птахи» стала першим
нормативно-правовим актом охорони природи, що грає важливу роль в захисті від
зникнення найбільш уразливих видів птахів в Європі, таких як косар,
орлан-білохвіст та іспанський могильник. У нас фермери отримують субсидії, якщо
долучаються до заходів щодо захисту певних видів птахів, як наприклад підорлик
малий. У Румунії ми маємо понад 2300 пар цих птахів, що складає 10% світової
популяції та 22% – європейської. Це тому, що природа Румунії все ще багата, а
сільське господарство у багатьох місцях практикується екологічно чистим
способом. Говорить Овідіу Буфніле: «Є декілька заходів із захисту агродовкілля.
Ці заходи, які запропонували і ми, і наші партнери, запропонували, мають на
меті допомогти як фермерам, так і фауні Румунії. Я маю на увазі підорлика
малого, якому потрібно багато харчових ресурсів в місцях, де він гніздиться.
Коли фермер висловлює бажання приєднатися до цієї програми, він зобов’язується
дотримуватися певних правил і допомагати видам, за що отримує гроші.»

Інший проект захисту агродовкілля стосується захисту червоноволої казарки, виду, що знаходяться під загрозою зникнення та захищається на рівні всього Європейського Союзу. Ця птаха входить до списку видів під загрозою зникнення, що тимчасово живуть на континенті та охороняються на міжнародному рівні Конвенцію про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. У Румунію вона прилітає наприкінці жовтня і залишається лише до березня. «Червоновола казарка, після того як прилітає в Румунії шукає зерна кукурудзи на полі, після чого з’являється пшениця або ріпак. Цей проект проваджується й надалі, а румунські фермери, які беруть у ньому участь отримують десятки мільйонів євро. Однак проект призначений лише для тих, хто знаходиться в районах існування червоноволої казарки, тобто в Берегані та Добруджі.»

Румунське орнітологічне
товариство проводить багато проектів з охорони птахів та боротьби з
браконьєрством на співочі птахи. «Румунія розкриває крила» – це проект, за
допомогою якого орнітологи та волонтери щодня встановлюють у парках Бухареста
та інших десяти великих міст країни, нові штучні гнізда. Інший проект
стосується охорони виду, що знаходиться під загрозою вимирання в Європі:
балабана. Щоб забезпечити умови гніздування цього виду, на стовпах
високовольтних ліній електропередач на півдні країни були встановлені нові
штучні гнізда. В даний час популяція балабана в Європі налічує близько 450 пар,
половина з яких знаходяться в Угорщині та Словаччині.

Будучи стурбовані незворотними негативними наслідками будівництва малих гідроелектростанцій на екосистеми гірських річок, екологи висувають нову
пропозицію. Йде мова про безкоштовну
інтерактивну карту та про додаток, за допомогою якого всі любителі
природи можуть допомогти захистити річки,
що постраждали від будівництва малих гідроелектростанцій. Цей інструмент був створений
екологічною організацією Всесвітній
фонд дикої природи (WWF) в Румунії
та компанією ESRI
Румунія, яка ще раз попереджає, що малі
гідроелектростанції завдають великої шкоди цінним та унікальним водним екосистемам в гірських районах.

Гірські річки залишаються майже без води, з яких зникає життя, а колишні зелені долини наповнюються купами
будівельних матеріалів й товстими металевими трубами. А це все тому, що протягом багатьох років малі гідроелектростанції стали формою інвестицій, оскільки вони фінансуються коштами від європейських фондів, а прибуток великий, зокрема завдяки зеленим сертифікатам. Діана
Космою, координатор національної
політики WWF в Румунії пояснює: Ми вирішили розробити цю інтерактивну карту з метою представлення наслідків гідроенергетичних робіт на річки. До тепер не
існував такий інструмент
в публічному просторі. Він є досить складним з технічної точки зору, але водночас його можна легко використовувати. За допомогою цього інструменту можна виявити де розміщені
малі гідроелектростанції та де розміщенні захищені природні території, а також показує, які є
найбільш цінними територіями з екологічної точки зору в нашій країні. Дуже мало річок, які не постраждали внаслідок будівництва малих гідроелектростанцій та
інших видів робіт. Слід зазначити, що крім малих гідроенергетичних об’єктів
існують також гідротехнічні
роботи з регулювання річок в Румунії, які завдають великої шкоди з екологічної точки зору, а саме: зменшення
водності, забруднення, міграція
риб тощо.

Інтерактивну карту про стан гірських річок можна скачати за допомогою мобільних телефонів за адресою wwwrâurileromaniei.ro. Діана Космою подає деталі: Практично, за допомогою цієї інтерактивної карти любителі
природи, громадських організацій і тих,
хто зацікавлені такими інвестиціями в Румунії, зможуть отримати
інформації стосовно розміщення малих гідроелектростанцій, враховуючи природоохоронні території та цінні гірські річки з екологічної точки зору. Водночас, любителів природи та неурядові організації зможуть допомогти
у захисті річок, подаючи свіжі
інформації про ці зони. Отож, ми можемо отримати інформації про окрему малу гідроелектростанцію,
про її потужність, рік коли вона запрацювала. Ми можемо отримати інформації
й про певну гірську річку, які роботи були здійснені по її руслу, про інвесторів.
Люди, які проживають у цих зонах а також туристи, дослідники, рибалки можуть відкрити
інтерактивну карту на свій мобільний та за допомогою програми завантажити окремі
інформації про відповідну зону. Ці інформації
будуть перевірені екологічною організацією Всесвітній фонд дикої природи (WWF) та потім, якщо вони коректні, будуть опубліковані.

Нещодавно був оприлюднений гідроенергетичний проект у Національному парку долини річки Жіу (південно-західній частині Румунії), проект, який передбачає
використання майже 85% нинішнього дебіту річки Жіу. У цьому випадку, як
інвестори, так і румунська влада ігнорували європейське законодавство про
охорону природи. Але існують ще
багато інших споруд, деякі навіть в природоохоронних територіях, які обов’язково треба зупинити, – стверджують екологи. Діана Космою: Мова йде про сотні споруд, які уподовж десятки років завдають шкоди гірським річкам. Наявні майже 100 малих гідроелетростанцій, які не фігурують на нашій карті через відсутність
інформації. Це дуже
старі споруди, деякі
з яких вже не працюють, але блокують
течу річок та
завдають шкоди фауні та
флорі. Якщо подивитися на карту, можна помітити, що саме там де найбільший екологічний потенціал, на вершині гір, зазвичай там є й енергетичний потенціал, тому що є найбільший дебіт падіння води і тому інтерес дуже високий.

З такими проблеми стикаються й інші країни Східної Європи. Наприклад, будівництво
двох великих гідроелектростанцій
загрожує річці Драва в Хорватії, яка є притокою Дунаю та складовою Мережі природоохоронних територій Природа 2000. Те
саме має місце і у випадку річки Хрон у Словаччині де планується будівництво гідроелектростанції,
хоча нещодавно середня частина річки стала складовою мережі природоохоронних територій Природа
2000 з метою покращення
стану збереження певних видів риб.

Відомий своїми природними скарбами, Карпато-Дунайський регіон знаходиться у великій небезпеці через екологічні злочини, попереджає Програма Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища, Міжнародна організація WWF і науково-дослідний центр «Eurac Research». Незаконні рубки лісу, торгівля дикими тваринами і осетровими, впорядкування гірських річок загрожують біорізноманіттю цього регіону, незважаючи на європейське та міжнародне законодавство з охорони природи. У цьому році 24 000 га пралісів в Румунії, разом з іншими 5,500 га букових лісів та старовікові ліси Карпат та Поділля були включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО через велике їхнє природне багатство. Крім того, карпатські ліси зберігають найбільші популяції великих хижаків, які, хоча і захищені міжнародними законами і угодами ЄС, як і раніше стикаються з браконьєрством. В даний час WWF Румунія працює в цьому регіоні вже більше 10 років, здійснюючи проекти із збереження біологічного різноманіття, дикої природи та природних екосистем.

Генеральний директор WWF Румунія Орієта Гуля зазначила: «Румунія має великі площі незайманих лісів. Всесвітній фонд дикої природи Румунії, разом з іншими екологічними організаціями, почав масштабний процес ідентифікації цих областей. Ми почали з близько 200 000 га, 6-7 років тому. Потім ми почали оцінку на терені і систематично скануємо площі, але включення цих площ (підтверджені на основі наукових критеріїв, як незаймані ліси) до Каталогу незайманих лісів, який був створений в минулому році, є важким. Там, де є державні ліси процес трохи простіший, вони переходять безпосередньо під сувору охорону, але там, де приватні ліси процес зазнає перешкод, тому що власники лісу дають дуже важко згоду, щоб ці ліси були захищені. Тому, щоб захистити ліси, які увійдуть до Каталогу і полегшити цей процес, необхідні також компенсаційні заходи для приватних власників. Відтак ми стикаємося з явищем незаконної вирубки. Незважаючи на те, що було зроблено багато демаршів, проблема зменшилася за рахунок контролю і за рахунок більш ретельного моніторингу лісогосподарських робіт, але все-таки є незаконні рубки лісу. Тому необхідно, щоб Румунія створила Інспектора лісу, тобто систему відстеження деревини, яка дозволяє ідентифікувати в реальний час такі ситуації і втручатися. Тобто контроль і втручання.

В останні три десятиліття улови осетрових знизилися більш ніж на 99% у всьому світі через серйозні зниження популяцій цього виду. Однак у басейні Дунаю живуть останні популяції осетрів на всьому континенті. З метою захисту цього виду, в минулому році заборона на осетрову риболовлю було подовжено ще на п’ять років. З шести видів осетрових в Дунаї, один зник повністю, в той час як інші перебувають під загрозою зникнення. Орієта Гуля, генеральний директор WWF Румунія розповідає: «Вилов осетрових заборонений. Спеціальні дозволи надаються лише для наукових досліджень. Проте, ми стикаємося з явищем браконьєрства і ще багато чого потрібно зробити щодо контролю. Існує доповідь, яку ми опублікували в останні роки, пов’язана з незаконною торгівлею ікрою, ми конфіскували, рік тому велику кількість м’яса та ікри. Отож прикордонна поліція докладає значних зусиль в цьому відношенні, але зусилля повинні бути скоординовані і слід працювати з риболовецькими громадами вздовж Дунаю. Тут існує також соціальна проблема, оскільки браконьєрство виступає як засіб поповнення матеріальних ресурсів у цих громадах. Таким чином, ми повинні втрутитися з усіма видами можливостей, механізмами, за допомогою, яких схильні порушувати закон повинні мати інші варіанти для всього свого доходу.

Спеціалісти також попереджають про зникнення диких птахів, захищених видів у Придунайсько- Карпатському регіоні. Десятки мільйонів птахів незаконно гинуть в регіоні Середземного моря, кожен рік це явище поширюється і в Румунії. Орієта Гуля: Цього року були конфісковані в Італії, від двох італійських мисливців, птахи застрелені в Румунії. Ми говоримо про маленьких птахів, які прилітають до країн Західної Європи. Деякі птахи захищені міжнародними законами. На кордоні з Угорщиною було конфісковано кілька тисяч птахів. Схоже, в західних країнах, особливо в Італії, існує попит, оскільки ці птахи споживаються як делікатеси в розкішних ресторанах. Вплив є руйнівним на популяції цих маленьких птахів, які також відіграють свою роль у екосистемі.

Дунайсько-Карпатський регіон, який вважається одним з найважливіших екологічних регіонів у світі, потребує стійкого управління та більш тісної співпраці між національними агенціями та країнами регіону щодо обміну інформаціями та застосування закону. Крім того, необхідна також застосування законів Союзу про дику природу, включно План дій Європейського Союзу проти торгівлі дикими видами.

Майже половина великих хижаків Європи знаходиться в Карпатах Румунії. Найбільшим м’ясоїдником в цьому регіоні, якого також називають королем європейських лісів, є бурий ведмідь – захищений в Європейському Союзі та включений до червоного списку тварин, які під загрозою зникнення. У багатьох європейських країнах ведмідь зник з свого біотопу, зруйнованого втручанням людини, в той час як в румунських лісах все ще існує популяція видмедів, з якою важко впоратися. Протягом багатьох років було повідомлено про випадки, коли ведмеді спускаються з лісу до населених пунктів і завдають величезної шкоди. Багато людей отримали поранення, і десятки домашніх тварин постраждали. Пошкоджені також були сільськогосподарські культури, вівчарські кошари або пасіки. Місцеві органи влади в кількох повітах у гірських районах, не справляються з ситуацією і просять Міністерство охорони навколишнього середовища втрутитися у вирішення цієї проблеми.

Як дійшлося до такої ситуації дізнаємось від Крістіана Паппа, регіонального координатора Природоохоронні території Всесвітній фонд дикої природи Румунія: Дійшлося до цього через безліч факторів, про які ми говоримо тут, включно фрагментацію та зменшення біотопу ведмедів. Ми всі спостерігаємо за величезним скороченням лісу, і це відбувається у всіх масивах країни. Ми говоримо про скорочення натуральної харчової бази, тобто для ведмедів та інших великих м’ясоїдників здобичі все менше. Зникають і лісові фрукти особливо восени, люди витрачають 1-2 місяці в лісах, і збирають лісові фрукти. З іншого боку, ведмеді спускаються в місцевості, які приваблюють погано зберігаючими відходами, а також у фруктові сади. Але ми також можемо говорити про зміну їхньої поведінки через мисливську практику. Є мисливці, які харчують ведмедя, щоб тримати його якомога ближче до своїх мисливських угідь.

Влітку цього року з 18-ох мисливських асоціацій в повіті Харгіта 12 подали заявки, що хочуть вбити 73 ведмеді та 12 вовків. Було затверджено застрелення лише шістьох ведмедів, навіть якщо тільки в цьому окрузі було зареєстровано більше 340 збитків від диких тварин, з яких 80 відсотків були спричинені ведмедями, з початку року. Цієї осені Міністерство охорони навколишнього середовища затвердило доручення зафіксувати понад 140 небезпечних зразків по всій країні, проте представники мисливських асоціацій стверджують, що потрібно набагато більше. Наприклад, в повіті Ковасна, за оцінками, оптимальна кількість ведмедиків становить близько 700, однак реальна кількість майже вдвічі більша. Хоча місцева влада закликає терміново затвердити дозвіл на вбиття ведмедів, екологи пропонують нелетальні рішення для захисту цього виду.

Вони не погоджуються із застреленням ведмедів, як захід запобігання конфліктам, передбачаючи маскування режиму полювання на трофеї. Екологічний активіст, Габріель Пеун розповідає: Мисливські трофеї є головною причиною істерії, яка є штучною, на наш погляд, і це призвело до проблеми, з якою ми стикаємося в даний час. Якщо ми подивимося на історію Румунії, в 80-х і 90-х роках, співіснування людей з дикими тваринами працювало дуже добре. Коли промисловість трофеїв почала розвиватись, і вкоренилася в Румунії, вона стала проблемою, яка дійшла до істерії. Ця галузь відкрила служби, які фактично означали встановлення пунктів для полювання на ведмедів в безпосередній близькості місцевих громад. Більшість з них знаходяться в повітах Ковасна і Харгіта, де є найбільша кількість ведмедів. Там є найбільші проблеми, тому що ведмеді були видалені з лісу до його країв, і якщо їм більше не дають поживу біля цих пунктів ми стикаємося з такими проблемами.

Екологи вважають, що бурий ведмідь потребує значних середовищ існування, в яких вони можуть рухатися без взаємодії з людьми через проїздні коридори. WWF Румунії вже впроваджує низку проектів і кампаній з метою захисту навколишнього природного середовища та карпатських бурих ведмедів, як відмічає Крістіан Папп, регіональний координатор природоохоронюваних територій WWF Румунії: «У період з 2012 по 2014 роки ми впроваджували проект у повіті Марамуреш під назвою «Відкриті кордони для ведмедів в Карпатах Румунії та України», де я намагався придумати рішення для збереження біорізноманітності, особливо великих хижаків, зберігаючи екологічний зв’язок в Карпатах і для зменшення фрагментації середовища проживання. Ми визначили потреби по екологічному відновленню цих коридорів поряд з підтримають стійкого використання природних ресурсів. Всі наші заходи по збереженню враховують компонент сталого розвитку спільнот. Звичайно, ми впроваджували багато інших проектів, в тому числі у Південно-західних Карпатах, де ми намагалися визначити критичні зони для проживання ведмедів. В даний час ми реалізуємо проект Transgreen – міжнародний проект, в якому пропонуються рішення щодо будівництва транспортної інфраструктури з мінімальним впливом на навколишнє середовище. Ми разом з владою готуємо конкретні рішення щодо поєднання як розвитку інфраструктури, так і забезпечення екологічного підключення. Отже, ми говоримо про зелену інфраструктуру, яка необхідна як для людини, так і для тварин. У той же час, у нас є ще один поточний проект під назвою «ЄС Великі Хижаки» – це проект шляхом, якого ми намагаємось зменшити число конфліктів між хижаком і людьми.

Рішення, запропоновані природоохоронними організаціями, пов’язані з будівництвом електричних парканів, створенням Служби з надзвичайних ситуацій для диких тварин та кращого управління відходами в населених пунктах біля підніжжя гір. Дехто також запропонували переселення ведмедів, але існує ризик того, що більшість із них повернеться в район, де вони були захоплені. У той час Міністерство охорони навколишнього середовища працює над розробкою плану управління ведмедями і обіцяє висунути його на громадські дебати не пізніше січня. Існує також перепис популяції ведмедів у Карпатах, щоб дізнатись, скільки ми маємо ведмедів.

У Румунії ще є незаймані ліси з місцевими видами дерев різного віку. Незаймані ліси є екосистемою в природні процеси якої не втручається людина. У таких лісах дерева вмирають від старості, падають, ламаються або висихають, а мертва деревина залишається там і харчує екосистему для майбутніх поколінь.

У цих лісах заборонено полювати, збирати ягоди або лікарські рослини. Донедавна 80% лісів Румунії були незайманими людиною. На сьогоднішній день тільки дві третини з них є незайманими. Проте, наша країна має найбільші незаймані ліси в Європі. Букові ліси у басейні Нери, ялицево-букові ліси в Сінаї, змішані ліси бука, ялиці та ялини на Буковині, старовікові ліси у Слетьоара та дубові ліси у горах Зарандулуй та Козія є лише кількома із найкращих захищених лісів в Румунії, деякі з цих лісів будуть оголошені навіть пам’ятниками ЮНЕСКО. Ось що ствердив представник міжнародної неурядової природоохоронної організації Грінпіс Валентин Селеджану: У 2005 році було здійснене дослідження на національному рівні, яке показало, що площа незайманих лісів у Румунії складала 218 тисяч гектарів. Але у наступні 10 роках, можливо майже половина цих лісів потрапили під вирубку. Це відбулося через брак правої бази. Лише після 2012 року була створена правова база для забезпечення захисту незайманих лісів Румунії. Було визначено, що таке незайманий ліс, яким критеріям він повинен відповідати. На жаль, ця правова база має певні недоліки і тому і після 2012 року, частина із цих лісів була знищена. Таким чином, у 2017 році, за оптимістичними оцінками неурядових природоохоронних організацій, включно Грінпіс, площа незайманих лісів у Румунії складає двічі менше, тобто 120 тисяч гектарів.

Для захисту цих лісів Міністерство охорони навколишнього середовища, водних і лісових ресурсів Румунії вирішило минулого року створити Національний реєстр незайманих лісів. Цей процес припускає декілька етап, – стверджує Валентин Селеджану: По-перше треба покращити минулорічний закон, відповідно до якого була встановлена правова база захисту, а саме Національний реєстр незайманих лісів. Є деякі перешкоди щодо встановлення критеріїв, яким повинні відповідати незаймані ліси, що уповільнює працю неурядових організацій. По-друге, треба негайно організувати аукціон щодо використання 2,5 мільйонів євро поставлених у розпорядженні Фондом навколишнього середовища для картування та ідентифікації цих лісів, щоб ми негайно провели нову інвентаризацію незайманих лісів, які ще залишилися. По-третє, вкрай важливим є той факт, щоб всі зацікавлені сторони такі як: Міністерство охорони навколишнього середовища, водних і лісових ресурсів, Національне управління лісів Ромсілва, приватні власники лісів, неурядові організації, дійшли висновку про необхідність співпраці та взаємодії. Інакше ми втрачаємо незаймані ліси, які входять до спадщини всієї Європи. І це шкода, тому що у разі втратили такого роду екосистем, їх не можна більше відновити.

Переважна більшість цих лісів знаходиться в державній власності, але є і у приватній власності, тому власники лісів отримають компенсації, – запевняє Валентин Селеджану: До тепер приватні власники лісів виступали проти, оскільки відразу після включення лісів до Національного реєстру незайманих лісів, вони не могли отримати жодної користі. Але від кінця минулого року набрало сили прийняте рішення Європейською комісією що надання компенсації тим власникам, які можуть втратили потенційні доходи від цих лісів. Тому необхідно, щоб нинішній уряд впровадив рішення Європейської комісії, таким чином щоб приватні власники отримували компенсацію та щоб ця перешкода на шляху порятунку лісів була усунута. Розмір такої компенсації складатиме 500 євро за гектар на рік.

Введені ліси до Національного реєстру незайманих лісів підлягатимуть суворому захисту, тут не будуть допущені ніякі людські роботи. Єдині дозволені дії стосуватимуться наукового дослідження, освіти та відвідування. Валентин Селеджану: Національний реєстр незайманих лісів є базою даним поставленою у розпорядженні людей, до якого будуть введені всі інформації, пов’язані із лісами. Після введення лісів до цього реєстру, їх статус змінюється, вони вже не підлягатимуть лісового порядку. Кожен гектар лісу ввійде до картографічної GPS-системи, всі незаймані ліси матимуть певну назву. До тепер були введені до цього реєстру 13 тисяч гектарів. Інші 24 тисяч гектарів букового лісу, які запропоновані стати пам’ятниками ЮНЕСКО, пройдуть нову інвентаризацію та будуть введені до Національного реєстру незайманих лісів. Потім, слідує третій етап, інвентаризація, за допомогою спільних зусиль всіх зацікавлених сторін, незайманих лісів, про які ми ще не знаємо, де вони знаходяться.

Передбачається, що за рік Національний реєстр незайманих лісів буде доопрацьований та доступний на сайті Міністерства охорони навколишнього середовища, водних і лісових ресурсів.

Оскільки розташована в зоні нестабільності, в Румунії в 2014 році збільшились попередження кібератак, на 80% у порівняні з 2013 роком Ця невидима війна дуже небезпечна. На Румунію нападають кожен день хакери, а мішенню атак є державні установи, приватні компанії та державні банки або навіть сайт Румунської Патріархії, стверджує Августин Жіяну, директор Національного центру відповіді на інциденти в сфері кібербезпеки (CERT-RO), незалежна структура з досвіду, дослідження та розвитку у галузі захисту кібер інфраструктури. Незважаючи на заходи по боротьбі з атаками, уразливість залишається дуже високою.

Проста передача e-mail, або виклад в соціальні мережі надає особисту інформацію, яка може бути використана хакерами. Августин Жіяну пояснює: У момент, коли станція, комп’ютер або кілька пристроїв у мережі заражені стають частиною мережі hot net, і не тільки, і використовуються зловмисниками для здійснення нових нападів на інші інфраструктури без того, щоб власники цих пристроїв або комп’ютерів знали про це. Я вам наведу дуже кумедний приклад, цілком можливо, щоб чиїсь розумний холодильник підключений до домашньої мережі міг розіслати сотні тисяч спам на день і власник розумного холодильника, нічого б не знав про це.

Згідно з офіційним повідомленням CERT-RO, в 2014 році більше половини (54%) з отриманих попереджень, були спрямовані проти уразливих і неправильно сконфігурованих систем, неубезпечених або вразливих, і майже чверть загального обсягу унікальних IP-адрес в Румунії (24%) були причетні до найменше одного попередження атаки на кіберпростір, у порівнянні з 16% в 2013 році Напади на румунський кіберпростір були спрямовані майже на всі сфери економічного та соціального життя і навіть на органи самоурядування, нагадує і президент Центру досліджень в галузі безпеки кризового менеджменту і запобігання конфліктів в Бухаресті, Александру Грошяну: У 2013 році налічувалося близько 44 млн атак, а в 2014 році у нас було більш 78 млн атак. Порушення безпекового балансу і стикання з нашим великим сусідом на сході є причинами, які, на наш погляд, призвели до цього збільшення ризиків і кібер-атак. Переважну більшість атак відхилено, з ними правильно справились. Очевидно, що атаки спрямовані на галузі управління, але також економічних операторів та баз даних. Незважаючи на це, установи в галузі кібербезпеки виконують свою роботу добре, і у нас не було значних інцидентів.

Александру Грошяну нагадав, що Румунія взяла на себе кібер-захист України, і вважає, що Бухарест може перетворитися на постачальника кібербезпеки в регіоні. І це тим більш важливе, оскільки поточний геополітичний контекст вказує на збільшення атак в кіберпросторі. Александру Грошяну розповідає: Якщо ми говоримо про кількість активних IP-адрес, кількість румунських активних сайтів, так визначаємо кіберпростір, то він зростає. Правда, що в період між 2013 і 2014 рр, кількість IP-адрес зменшилася, але зміст кіберпростору, тобто число бази даних зросло, і з цієї точки зору кіберпростір розширюється з кожним днем. Очевидно, що є передумови до збільшення нападів на кіберпростір. Якщо ми подивимося на геополітичний і геостратегічний контекст, я особисто не бачу знайдення безпекового балансу в дуже короткий часовий горизонт, наприклад, шість місяців або рік.

Цифри тривожні. – якщо в минулі роки щодня було 30 тисяч кібератак, в даний час їх число перевищує 390,000. Фахівці з кібербезпеки стверджують, що захист повинен починати з власного комп’ютера або інших пристроїв, що використовує Інтернет. Вони повинні бути захищені антивірусним програмним забезпеченням. Смартфони, як і всі пристрої, підключені до Інтернету, повинні бути захищені в кіберпросторі. Кількість терміналів, підключених до Інтернету коливається від 10 до 55 на сім’ю, більше половина з них відносяться до категорії слабо захищених або не захищених, – пояснює Флорін Талпеш, засновник і генеральний директор Bit Defender, 100% румунська компанія, міжнародно визнана в галузі антивірусів. Для цього, Bit Defender запустив Bit Defender Box, спеціально призначена сім’ям, а найбільші вимоги, як очікується, будуть в США, Німеччині та Японії – найбільш розвинені ринки в галузі.

Флорін Талпеш: Будь-який пристрій, що має сім’я, – який підключений, може бути комп’ютер, смартфон, смарт-ТВ, ігрова консоль – піддається ризикам атак, які можуть бути вкрай шкідливими. Хтось може віртуально покласти руку на ваш телевізор і моніторити без того, щоб ви знали, що ви робите у себе вдома або хтось може просто взяти з комп’ютера дані банківських рахунків.

Мова йде про нові види атак, що відбуваються щодня у всьому світі, каже Флорін Талпеш.

Середня тривалість життя в Румунії нижча ніж в інших країнах Європи. Румуни живуть в середньому на 7 років менше, ніж німці, 8 років менше, ніж іспанці та французи і на 9 років менше, ніж швейцарці. Доповідь Організації економічного співробітництва та розвитку та Європейської комісії показує, що Румунія має добрі показники, що стосується захворювання на діабет і рак, натомість дитяча смертність висока. Особливо в сільській місцевості, де живе 46% населення і майже 50% дітей країни. Рівень дитячої смертності в 2013 році склав 10,4% на тисячу дітей, у порівнянні з міським середовищем де цей показник сягає 6, 8% на тисячу дітей. Причиною є передчасні пологи, що відбувається в 10–ох відсотків вагітних жінок. Фактори, що лежать в основі цього явища є спосіб життя, відсутність інформації та приділення уваги запобіганню і, не востаннє, недостатньо фінансована система охорони здоровя в Румунії.

У сільських районах, багато смертей можна було б запобігти шляхом розробки програм підтримки матерів і дітей, оснащення пологових будинків і відділів для новонароджених сучасним медичним обладнанням. Такими були висновки дискусії на тему “Права пацієнтів між теорією і практикою” організованої фундацією World Vision Румунія в партнерстві з профільними комітетами Сенату Румунії. З цього приводу зроблено заклик до спільної дії всіх вирішальних політичних та інституційних чинників, щоб знайти рішення для поліпшення доступу до якісних медичних послуг, особливо для вразливих сімей у сільських районах.

Організатори дебатів намагались дізнатись, наскільки велика різниця між теорією і практикою, коли ми говоримо про права пацієнтів на добрі послуги. Фундація World Vision Румунія працює особливо в сільських районах і для тамтешніх дітей є багато перешкод, коли мова йде про доступ до основних послуг, включаючи охорону здоровя, як зазначає виконавчий директор фундації Даніела Буздуча: “У дослідженні, яке ми, опублікували в минулому році під назвою “Добробут дітей в сільській місцевості” ми виявили, що кожна пята дитина до пяти років не була до лікаря в останній рік, хоча, як більшість з нас знає, дітей дійсно повинні обстежувати лікарі, щоб були вакциновані та контрольовані в плані фізичного розвитку. Якщо своєчасно не виявити потенційні проблеми, що виникають у дітей в їх росту і розвитку, подальші заходи не тільки дорогі з точки зору бюджету або інвестицій для здоровя, але це обійдеться дорого і для життя і розвитку дитини та її потенціалу стати людиною здатною внести свій внесок у соціально-економічне життя. Не зроблено серйозної інвестиції у виховання батьків спрямоване на здоровя своїх дітей. Все ще є багато батьків, які не знають платити чи ні страхування здоровя, а діти мають право відповідно до законодавства Румунії, на основні послуги охорони здоровя. Крім того, вагітні жінки мають право на охорону здоровя, незалежно від того застраховані вони чи ні. Ми бачимо, що останнім часом є тенденція проти вакцинації. Держава повинна побудувати набагато кращі комунікаційні стратегії про важливість вакцинації. Немає твердого дослідження, щоб виправдати той факт, що так багато батьків відмовляються вакцинувати своїх дітей.”

У дебатах взяв участь і президент Національного будинку медичного страхування лікар Васіле Чуркя. Він говорив, серед іншого, про медичні картки, які стали обовязковими з 1 травня і про витрати на лікування за кордоном, за що Національний будинок медичного страхування заплатив близько 70 млн євро щороку. Васіле Чуркя, однак, зізнався, що в Румунії є багато місць, де немає сімейних лікарів. Наприклад, в дельті Дунаю знаходяться всього три лікарі: “На національному рівні, 300 населених пунктів не мають сімейного лікаря. Деякі дуже малі, інші більші. Є декілька населених пунктів у повіті Васлуй та Західних Карпатах, зазвичай у менш доступних місцях, мало забезпечених регіонах. Якраз, щоб стимулювати залучення лікарів там, ми підвищили надбавки, що надаються лікарями, які йдуть працювати у ці місця, і шляхом нового рамкового договору 25 % лікарів у сільських районах, отримують значні надбавки до зарплати. Якщо стосуємось лікарів, що працюють у дельті Дунаю, де, дійсно, особливі умови, надбавка збільшена на 200%. У них є дуже велика кількість пацієнтів. Лікар має близько 4 500 пацієнтів. Ось чому ми намагаємось говорити з місцевою або повітовою владами, щоб і вони надали надбавку заради стимулювання лікарів працювати там.”

І що стосується захворювань на туберкульоз, на жаль, маємо найбільше випадків: кожен пятий європеєць з діагнозом туберкульозу з Румунії. Кожен день, в Румунії, троє людей помирає від цієї хвороби. Не лікування хвороби являє собою загрозу для інших. Один пацієнт з туберкульозом може заразити до 15 осіб на рік. Необхідність залучення місцевих органів влади до викорінення туберкульозу шляхом фінансування безкоштовних послуг психологічної та соціальної підтримки хворих була у центрі уваги дебатів, організованих останнім часом Фундацією Romanian Angel Appeal. Вже хворі на туберкульоз у чотирьох лікарнях країни (Бухаресті, Бісерікань, Байя Маре і Леордені) отримують безкоштовно консультаційні послуги і соціальну та фінансову підтримку для лікування. Йдеться про проект Фундації Romanian Angel Appeal, що почався минулого року в результаті чого 1000 пацієнтам хворим на туберкульоз допомагають подолати цю хворобу.

Ось, що сказала Христина Поп, лікар Інституту легеневих захворювань імені Марюса Насти в Бухаресті, одна з чотирьох лікарень, що користуються такими послугами: “218 пацієнтів були залучені до проекту і були проведені 163 соціальних анкет. Крім того, 172 особи отримали фінансову підтримку, а це означає, що протягом кожного місяця правильного приймання ліків пацієнти отримували 100 леїв, і 26 хворих були зараховані до професійно-технічних навчальних курсів. З 218 пацієнтів, більшість чоловіки. Щодо цієї програми, на мою думку, коли пацієнт отримує якісну інформацію з декількох точок зору, тоді і якість обслуговування є кращою. Тоді є пряме і відкрите спілкування між членами команди і пацієнтом. Ось я вважаю дуже важливим фактором ставлення до пацієнта, в результаті чого збільшується довіра до медичних послуг. Досі тільки два пацієнтів з 218 відмовилися від лікування, як на мене це дуже хороший результат. Йдеться про 1 відсоток, в той час як Національна програма по боротьбі з туберкульозом погоджується, що число тих, хто відмовляється від лікування складає 10%. “

Важливим кроком, який робить Румунія в боротьбі з туберкульозом є прийняття урядом Національної стратегії по боротьбі з туберкульозом на період 2015-2020 рр. Не менш важливим є бюджет виділений на стратегію – майже півтора мільярда леїв.