Tag: заходи

  • Румунія та Болгарія повністю в Шенгені

    Румунія та Болгарія повністю в Шенгені

    Напередодні Нового року символічними церемоніями було відзначено повний вступ до Шенгенської зони Румунії та Болгарії, які приєдналися до європейського простору вільного пересування й своїми сухопутними кордонами. У пункті переходу Джурджу-Русе представники влади обох країн, а також громадяни, які вперше перетнули румунсько-болгарський кордон без перевірки, відсвяткували цей момент.

    «Справді історичний момент з особливими практичними наслідками для кожного румунського громадянина і для румунських компаній. Інтеграція Румунії до Європейського Союзу є повною і безповоротною», – заявив міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою, який був присутній на заході разом зі своїм болгарським колегою Атанасом Ільковим. Ще одна коротка церемонія відбулася на одному з пунктів перетину кордону між Угорщиною та Румунією, де зустрілися голова угорської національної поліції та головний інспектор румунської прикордонної поліції.

    Відповідаючи технічним критеріям з 2011 року, Румунія і Болгарія змогли частково приєднатися до зони вільного пересування лише в березні минулого року, коли був скасований контроль в аеропортах і морських портах. Кілька місяців по тому, в середині грудня, ці дві країни нарешті отримали згоду від усіх європейських партнерів користуватися однаковими привілеями при перетині сухопутного кордону. Це стало можливим після того, як Австрія відмовилася від своїх заперечень. Відень нарікав на наплив шукачів притулку, який мав посилитися в разі розширення Шенгенської зони наземним шляхом, але наприкінці 2024 року визнав, що заходи, запроваджені в останні місяці, дозволили «суттєво скоротити кількість перетинів кордону».

    З 1 січня водіям і пасажирам більше не потрібно пред’являти жодних документів, що посвідчують особу, і автомобілі можуть проїжджати без перевірок. Навіть автоперевізники, які до цього часу мали стояти в черзі до 20 годин, щоб проїхати, будуть позбавлені цього клопоту. Однак, принаймні, протягом перших шести місяців будуть проводитися вибіркові перевірки на кордоні з метою запобігання злочинній діяльності, з особливим наголосом на великі транспортні засоби. Водночас буде посилено нагляд за болгарсько-турецьким кордоном, який став зовнішнім кордоном Шенгенської зони. Що стосується туризму, то гравці сектору розраховують на збільшення кількості мандрівників, у тому числі тих, які прямують до Греції.

    Очікується, що повне членство в Шенгенській зоні принесе значні економічні вигоди і, за оцінками, збільшить валовий внутрішній продукт (ВВП) обох країн щонайменше на 1%. Створена у 1985 році, Шенгенська зона зараз включає 25 з 27 країн-членів ЄС, а також їхніх асоційованих сусідів – Швейцарію, Норвегію, Ісландію та Ліхтенштейн.

     

  • Фіскальні заходи на кінець року

    Фіскальні заходи на кінець року

    На останньому засіданні цього року уряд Румунії прийняв надзвичайну постанову, на основі якої буде складено державний бюджет на 2025 рік. Документ, який викликав бурхливі суперечки, має на меті обмежити державні витрати і скоротити бюджетні витрати на один відсоток від валового внутрішнього продукту, що становить близько 19 мільярдів леїв. Іншою метою є збільшення бюджетних надходжень за рахунок реалізації структурних реформ Національного плану відновлення та стійкості.

    Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку зазначив, що Румунія отримала від Європейської комісії продовження з чотирьох до семи років терміну скорочення бюджетного дефіциту, і першим кроком є його зниження до 7% у 2025 році. Попереду важкий економічний рік, підкреслив Чолаку, і в цьому контексті необхідні заходи, щоб захистити Румунію «від можливих великих фінансових ризиківˮ. Заплановані заходи включають заморожування пенсій і зарплат у бюджетному секторі, а також державних допомог для дітей.

    Документ також скорочує субсидії політичним партіям на 25% від цьогорічного рівня. З іншого боку, у 2025 році не будуть приймати на роботу у державному секторі, а окремі державні установи будуть скасовані або об’єднані. Водночас, ваучери на відпустку будуть надаватися за умови доплати працівником 800 леїв. Міністр фінансів Танцош Барна заявив, що постанова також передбачає, що люди, які працюють у будівництві, сільському господарстві та ІТ, сплачуватимуть податок на свою заробітну плату. Ухвалений урядом документ збільшує податок на дивіденди з 8 до 10 відсотків та вводить новий податок на спеціальні споруди. Цей податок не стягуватиметься протягом наступних 90 днів, протягом яких будуть розроблені правила його застосування, а міністр фінансів проведе консультації з великими компаніями, що інвестують в Румунію, щодо цього податку.

    Кілька профспілкових організацій та організацій роботодавців висловили своє невдоволення податковими та бюджетними заходами, прийнятими виконавчою владою. Профспілки секторів освіти, державного управління та соціальної допомоги, а також Федерація роботодавців енергетики розкритикували відсутність соціального діалогу та поспіх, з яким просувалась термінова постанова уряду.

    Профспілки освітян виступають проти заморожування зарплат, роботодавці харчової промисловості не схвалюють скасування податкових пільг для працівників галузі, а представники малого та середнього бізнесу заперечуюють знизження податкового порогу та підвищення податку на дивіденди. Студенти, зі свого боку, незадоволені скороченнями на залізничний транспорт. Співробітники пенітенціарної поліції вийшли на вулиці, щоб висловити своє невдоволення щодо постанови. Вони кажуть, що втратять до 30% своєї зарплати.

  • Уряд ухвалив фіскально-бюджетний пакет

    Уряд ухвалив фіскально-бюджетний пакет

    Закон, за який румунська виконавча влада обрала взяти на себе відповідальності
    в парламенті, має на меті більш ефективну боротьбу з ухиленням від сплати
    податків, зупинення бюджетних витрат та досягнення фіскальної справедливості шляхом скасування
    пільг та привілеїв. Серед заходів передбачено, що
    всі працівники платитимуть страхові внески до фонду медичного страхування,
    включаючи ті, хто працює в будівництві та сільському господарстві, які в даний
    час звільнені від цього. Також податок сплачуватимуть ті, хто
    працює в ІТ-сфері і мають зарплату понад 10.000 леїв, а бюджетники із зарплатою
    понад 8.000 леїв чистими більше не отримуватимуть відпочинкові путівки або
    харчові купони. Спеціальний податок платитимуть люди, які володіють будинками
    вартістю понад 500.000 євро, але тільки якщо вони не платять банківські кредити.
    Також передбачені нові податкові правила для бізнесу. Великі компанії та банки
    сплачуватимуть новий податок від обороту.


    Закон не передбачає суттєвих
    змін щодо ПДВ.
    За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку,
    9-відсотковий ПДВ на продукти харчування і ліки та 5-відсотковий податок на
    дрова, енергію, газ і книги залишаються без змін. Прем’єр-міністр відкинув
    твердження, що ці заходи є заходами жорсткої економії. Румунія більше не може
    дозволити собі пільги і привілеї на суму 75 млрд. леїв (15 млрд. євро) і
    ухилення від сплати податків на суму 150 млрд. леїв (30 млрд. євро) щорічно, що
    становить 15% ВВП, – уточнив Марчел Чолаку. Глава румунського
    уряду сказав, що мінімальна заробітна плата в економіці
    зросте на 10%, від 3.000 до 3.300 леїв, а в будівництві – мінімальна заробітна плата
    буде збільшена на 12,5%, від 4.000 до 4.500 леїв. Марчел Чолаку також зазначив, що проект
    фіскально-бюджетної реформи дозволить здійснити найамбітнішу реформу бюджетного
    апарату з часів Революції.

    Опозиційні Союз «За порятунок
    Румунії» та Альянс за об’єднання румунів піддали критиці ці заходи й оголосили
    про намір ініціювати вотум недовіри кабінету міністрів, який, однак не планує
    підтримати Демократичний союз угорців Румунії. Але це лише теоретичний варіант,
    який нинішня парламентська арифметика, сприятлива для партій правлячої
    коаліції, СДП та НЛП, робить малоймовірним, якщо не неможливим. Інший
    шлях – оскаржити закон у Конституційному суді. Згідно з Конституцією, якщо протягом
    трьох днів уряд не буде відправлений у відставку шляхом висловлення вотуму
    недовіри, законопроєкт, за який він взяв на себе відповідальність, вважається
    прийнятим.

    Незалежний
    Економічний та соціальний комітет вже дав негативний висновок щодо законопроєкту, заявивши,
    що заходи зі скорочення витрат є непереконливими і матимуть
    негативний вплив на економіку. Покриття бюджетного дефіциту за рахунок збільшення
    податкового навантаження на приватний сектор у минулому мало протилежний ефект,
    і дуже ймовірно, що в результаті цих заходів доходи бюджету зменшаться, а не
    збільшаться, – попередив Економічний та соціальний комітет.

  • Дискусії довкола скорочення енергоспоживання

    Дискусії довкола скорочення енергоспоживання

    Термінова постанова
    уряду про продовження обмеження та компенсації рахунків за електроенергію до
    серпня наступного року обговорюється в парламенті Румунії. Постанова
    також передбачає додаткове оподаткування
    енергетичних компаній та штрафування тих, хто спекулює на кризі в цій галузі
    шляхом послідовних продажів і перепродажів. Проти цих останніх заходів виступають бізнес-середовище та опозиція. Зрозуміло, що під час проходження через законодавчий
    фільтр документ зазнає змін.

    Урядова коаліція, до
    складу якої входять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та
    Демократичний союз угорців Румунії, проаналізувала можливе
    внесення змін до постанови, що регулює ціни на енергетичному
    ринку, і запровадження нових схем підтримки, в тому числі для стимулювання
    заощаджень, як цього вимагає Європейська комісія. Обговорення продовжаться
    наступного тижня. Для того, щоб скоротити марнотратне споживання енергії, лідери коаліції
    погодилися, що Міністерство навколишнього середовища має виступити з пропозицією
    щодо заміни лампочок розжарювання на економні. Цей захід адресується в тому числі побутовим споживачам.

    З іншого боку, Міністерство
    навколишнього середовища Румунії має розробити проєкт для обмеження
    ціни на дрова на 6 місяців. Паралельно, може бути тимчасово обмежений експорт
    дров для опалення як всередині ЄС, так і за його межами. Перед цими
    дискусіями міністр енергетики Вірджіл Попеску рекомендував споживачам
    шукати на ринку електроенергії постачальників, які пропонують їм найнижчі ціни. Він каже, що уряд розглядає можливість надання бонусів
    тим, хто хоче енегозберігати. За словами міністра 90% населення споживає до 300 кіловат та користується компенсаціями. Постанова
    передбачає, що перші 255 спожитих кіловат оплачуються обмежено, а
    різниця до 300 кіловат – за договірною ціною. У випадку природного газу
    обмеження застосовують незалежно від споживання.

    Щодо скорочення споживання енергії в
    державних установах міністр Вірджіл Попеску сказав, що кожне міністерство має представити
    власний план і вжити власних заходів. Окремі державні установи, великі споживачі електроенергії вже
    впровадили заходи щодо скорочення споживання. Наприклад,
    в Палаці Парламенту, одній з найбільших адміністративних
    будівель у світі, буде проведено термореабілітацію окремих ділянок будівлі,
    замінено внутрішні джерела освітлення на світлодіодні, а зовнішнє освітлення буде зменшено
    на 50%. Водночас святкове освітлення фасаду буде скорочене до двох годин.

  • Попередження про важку зиму

    Попередження про важку зиму

    Наступаюча зима
    стане першою, коли енергетична криза буде сильно відчуватися, посилена війною,
    санкціями Заходу проти Москви та енергетичним шантажем, яким режим
    Путін намагається протистояти цим санкціям.Росія більше не є надійним
    постачальником, і скорочення залежності від російського газу та
    диверсифікація джерел постачання енергії стали імперативними на
    рівні Європейського Союзу.

    Після кількох місяців ухилення від
    делікатної теми раціонального споживання газу та електроенергії, тепер, відповідно
    до майже загальної думкина континенті, румунська влада почала робити повідомлення, якими намагається
    переконати населення, що марна витрата енергії ризикує поглибити
    кризу.

    Ліберальний прем’єр-міністр Ніколає Чуке розглядає можливість запровадження
    бонусної системи для румунів, які заощаджують, особливо в
    пікові години. Однак жодних заходів не буде
    вжито доти, доки пропозиції
    міністрів з питань енергетики країн-членів ЄС, зроблені на нещодавній зустрічі в
    Брюсселі, не будуть обговорені в Європейській раді. Ніколає Чуке: «На даний момент
    передчасно говорити про конкретні заходи, оскільки вони ще
    не були прийняті. На даний момент нам вдалося прийнятими
    заходами забезпечитися, що у нас безпечна та
    функціональна енергетична система, у нас
    є енергія, люди платять ті самі ціни як дотепер як за газ, так і за
    електроенергію, і, звичайно, ми дбаємо про те, щоб вразливі
    категорії населення були захищені, щоб економіка була захищена. У нас є запаси природного газу в сховищах для наступаючої зими.»

    На думку експертів, румунські сховища можуть забезпечити споживання взимку. Румунія, порівняно з більшістю країн-членів ЄС, є виробником природного газу та може забезпечувати споживання з внутрішнього виробництва. У Брюсселі на зустрічі з енергетичних питань, Румунія підтримала такі заходи, як обмеження ціни на російський газ тастворення платформи для спільної закупівлі газу в ЄС. У короткостроковій перспективі Європейська комісія націлена на такі заходи, як скорочення споживання електроенергії на європейському рівні через добровільні та обов’язкові механізми у пікові години, солідарний внесок компаній у секторі викопного палива, скорочення цін на природний газ, з наголосом зокрема на обмеження ціни на природний газ, що імпортується з Росії.

    Лідер соціал-демократів Марчел
    Чолаку, партнер лібералів по коаліції, заявив, що він не може вимагати румунам, окремі з яких
    зазнали позбавлень комуністичної епохи, вимкнути лампочки, щоб скоротити
    споживання електроенергії, враховуючи той
    факт, що Румунія виробляє скільки споживає. Однак, Марчел
    Чолаку погоджується з обмеженням рівня споживання,
    до якого держава надає компенсації, причому все, що перевищує
    цей рівень оплачується за ціною, встановленою постачальником.

  • Румунія страждає від посухи

    Румунія страждає від посухи

    Румунська влада стверджує, що 70%
    території країни страждає
    від посухи та закликає населення
    раціонально використовувати водні ресурси, щоб їх було достатньо для всіх бенефіціарів.
    Метеорологи повідомляють, що слідують ще два тижні посухи з малою кількістю
    опадів і високими температурами, що вимагає вживання заходів для захисту
    ресурсів, щоб забезпечити необхідну
    питну воду на довгострокову та середньострокову перспективи.

    Ми повинні швидко втрутитисявсіма
    національними та європейськими засобами, щоб захистити наше сільське
    господарство та наших фермерів, – заявив прем’єр-міністр Ніколає Чуке під час
    першого засідання Міжміністерського комітету з управління наслідками зміни
    клімату в сільському господарстві.«Ситуація цього року дуже складна.
    Ми максимально втручалися, щоб збільшити потужність зрошення, але є території,
    де це було неможливо, і тому велика частина посівів постраждала», -
    пояснив міністр сільського господарства Петре Дая.

    Міжвідомчий комітет має на меті вивчити
    наслідки зміни клімату та посухи в аграрному секторі та вжити заходів, які збільшать
    індустріалізацію сільськогосподарського виробництва та допоможуть фермерам підготуватися
    до осінньої сільськогосподарської кампанії. Глава уряду сказав, що румунська влада
    готує переговори, щоб європейські кошти від Національного плану відновлення та
    стійкості (PNRR) також могли профінансувати розвиток зрошувальної системи.

    У цьому контексті Національне
    управління водними ресурсами Румунії попередило, що в нинішніх умовах зменшення
    запасів води в країні населення має споживати воду відповідально. В даний час
    споживання питної води обмежено в більш ніж 200 населених пунктах по всій
    країні через посуху і велику кількість води, що використовується. Влада
    оголошує заходи щодо захисту ресурсів питної води та її постачання в
    довгостроковій та середньостроковій перспективах.

    Зараз ситуація серйозна на всьому
    європейському континенті, спустошеному рослинністю та лісовими пожежами,
    викликаними надзвичайно високими температурами. Франція зазнала дуже значних
    збитків, десятки тисяч гектарів було знищено, і десятки тисяч людей було евакуйовано.
    У Греції, на північ від Афін, лише за 24 години зафіксували кілька лісових
    пожеж. Пожежі також спустошують Іспанію та Португалію, де також повідомили про
    кілька сотень жертв через спекотну погоду, яка охопила дуже велику частину
    Європи.

  • Суперечки щодо ціни на паливо

    Суперечки щодо ціни на паливо

    В останні місяці в Європі ціни на паливо різко зросли, і навряд чи цей процес подорожчання енергоносіїв зупиниться. Румунія імпортує 70 відсотків своїх потреб у нафті, поставки здійснюються виключно через Чорне море, а витрати на транспортування та страхування значно зростають у контексті війни в Україні. Партії урядової коаліції в Румунії шукають рішення щодо зниження цін на паливо, однак їм не вдається домовитися щодо найкращого способу дій.

    Хоча всі погоджуються, що підвищення цін досягло критичної точки, ліберали та соціал-демократи не домовляються щодо того, як можна їх знизити – через замороження цін, варіант який підтримує Соціал-демократична партія, або через інший вид фіскального втручання – і перекидають відповідальність від міністр енергетики ліберала до міністра фінансів соціал-демократа. У вівторок опозиційний Союз «За порятунок Румунії» подав на розгляд Палати депутатів резолюцію про вотум недовіри міністру енергетики Вірджілу Попеску, якого звинувачує в некомпетентності. З іншого боку, перевізники закликають урядовців якнайшвидше вибратися з цієї дилеми і знайти рішення.

    Наприклад, представники асоціації «Розумна енергія» вважають, що зниження цін на пальне було б можливим за рахунок зниження акцизів і ПДВ. Аналіз асоціації показує, що основним бенефіціаром від підвищення цін на паливо є держава, яка заробила на 600 млн євро більше ніж в аналогічному періоді минулого року. Асоціація вважає, що одним із заходів, який принесе більше шкоди, ніж користі, є замороження цін на АЗС. З іншого боку, галузеві експерти кажуть, що процес подорожчання цін на бензин і дизельне паливо не зупиниться, доки попит на пальне буде високим, а втручання з боку Уряду під тиском вулиці може мати небажані наслідки.

    Вони вважають що, поряд із високим попитом, однією з головних причин зростання цін на пальне є знецінення лея, у контексті, в якому зараз американський барель нафти дорівнює рівню літа 2013 року. Габріель Авакаріцей, головний редактор платформи Energynomics пояснив у інтерв’ю Радіо Румунія, коли завершиться цей процес з підвищенням цін на паливо. Габріель Авакаріцеї: «Швидше за все, до тих пір, поки буде попит, тенденція до зростання цін залишатиметься сильною. Доки ми продовжуватимемо бачити багато автомобілів на вулиці, це означає, що населення може дозволити собі таку високу ціну на пальне. За останні десять років середній дохід населення Румунії зріс на 100%. Він був десь на рівні 2300 леїв, зараз він на рівні 5000 леїв (близько 1000 євро). Як наслідок, з цієї точки зору існує більший купівельний потенціал, а середні доходи зросли набагато сильніше, ніж ціна на пальне, наприклад.»

    Габріель Авакаріцеї вважає, що, хоча в кількох європейських країнах були вжиті різні заходи, їх вплив на кінцеву ціну пального поки не був значним. А в країні, між часом, на тлі зростання цін стартували несміливі протести.

  • Підтримка економіки Румунії

    Підтримка економіки Румунії

    Економіка Румунії, яка є складовою світової
    економіки, переживає важкий період, спричений, серед іншого, і
    російсько-українським конфліктом. Уряд Румунії в четвер прийняв перші заходи
    для підтримки економіки, спрямовані, зокрема, на будівельний сектор. 1,77 млрд.
    леїв буде виділено на покриття подорожчання будівельних матеріалів, а також на підвищення
    сум на оплату праці. Згідно зі статистичними даними за січень будівельний
    сектор складав 6,6% від валового внутрішнього продукту Румунії.

    Прем’єр-міністр
    Ніколає Чуку заявив, що лінії фінансування вже були визначені: «Ми зацікавлені, щоб цей сектор працював
    та розгортав в майбутньому й інші проєкти, оскільки ми також маємо широкий
    спектр проєктів, які розгортатимемо в рамках Національного плану відновлення та
    стійкості, та, які ми повинні виконати. Практично, у всьому цьому комплексі заходів
    є дві суттєві складові: ми інвестуємо в економіку, зберігаємо робочі місця і нам вдається досягти поставлених цілей для
    розвитку Румунії.»

    Крім того, румунський міністр з
    питань розвитку Чеке Аттіла заявив, що існує ризик блокування окремих
    контрактів і навіть банкрутства окремих підприємців. Він навів кілька прикладів
    стрімкого зростання цін у будівельній галузі. «З січня по березень метал подорожчав
    на 70%, цемент – на 20%. Протягом останніх місяців послуги у цьому секторі також
    підвищились. Також зросли ціни протягом останнього року на електроенергію,
    дизель, бітум, залізо, дерево, цеглу», – додав міністр з питань розвитку.

    Чеке Аттіла пояснив у яких
    ситуаціях буде застосовано захід підтримки будівельному сектору: «Стосуватиметься
    також договорів, які були предметом процедури закупівлі на момент ухвалення
    урядової постанови №15 наприкінці серпня минулого року. Коригуватимуться також
    договори щодо державних закупівель, для яких ще не були подані пропозиції. Також застосовуватиметься поточних контрактів, які не мають застереження про
    коригування, а також тих, які мають застереження про коригування згідно з Постановою
    №15 від минулого року, але це нове положення, яке регулюється прийнятою терміновою
    постановою уряду, краще покриває реалії ринку.»

    З іншого
    боку, у четвер уряд дав зелене світло на відновлення залізничної інфраструктури на порту Констанца (південний схід), спрямованої на полегшення прийняття
    додаткових вантажних потоків та розвитку мультимодального транспорту. На
    залізничну інфраструктуру буде виділено 200 мільйонів леїв від бюджетного
    резервного фонду, доступного уряду. За словами міністра з питань транспорту
    Соріна Гріндяну цей захід і надалі забезпечуватиме темпи та здатність усієї транспортної
    діяльності в порту.

  • Про обмеження та центри вакцинації

    Про обмеження та центри вакцинації

    У Румунії спостерігається тенденція до зниження рівня захворюваності на коронавірус. Влада все частіше говорить про скасування обмежень і навіть про скасування режиму надзвичайної ситуації.

    Однак ці заходи будуть прийняті лише з урахуванням низки важливих показників, – зазначив міністр охорони здоров’я Александру Рафіла: «У перше чергу йде мова про зниження кількості пацієнтів хворих на COVID-19, які потрапили до лікарні, зокрема в реанімацію. І тому прохання до всіх набратися трохи більше терпіння і, насамперед, далі дотримуватися правил, про які я неодноразово згадував: продовжувати вакцинацію зокрем осіб, які відносяться до вразливих категорій населення, щоб ми всі могли мати весну, якомога більше до звичайної весни, та звичайне літо й осінь цього року.»

    Міністр також зазначив, що першим послабленням, яке буде застосовано, ймовірно, буде скасування зобов’язання носити маски на вулиці, а також інші заходи, залежно від щоденної кількістості нових підтверджених випадків хворих на COVID-19 у наступні тижні. Лише половина дорослого населення Румунії наразі отримали вакцину проти коронавірусу, нижче показника в інших європейських країнах, і ця різниця помітна стосовно більшої кількості госпіталізованих пацієнтів та важких випадків, – пояснив міністр з питань охорони здоров’я.

    Незважаючи на неодноразові заклики, інтерес населення до імунізації залишається низьким, і в наступний період через низький попит закриється велика кілька центрів вакцинації. Деякі з них, які залишаться відкритими, можуть бути частково або повністю перетворені на центри тестування, – заявив координатор кампанії вакцинації, військовий лікар Валеріу Георгіце: «Ми визначили 322 центри вакцинації, які зменшили свою активність, а саме менше 10 доз вакцини, що вводяться щодня. 171 припиняють свою діяльність. Крім того, окремі центри, ймовірно, будуть перетворені на центри тестування на коронавірус, особливо в селах, а також деякі центри працюватимуть у гібридному форматі, в тому сенсі, що будуть проводити щеплення а також тестування.»

    У Румунії близько 8,1 мільйона людей отримали принаймні одну дозу вакцини проти COVID-19.

  • Соціальний пакет від 1 січня 2022 року

    Соціальний пакет від 1 січня 2022 року

    Уряд Румунії, у середу, на черговому засіданні схвалив нормативно-правові акти, які передбачають підвищення пенсій в державній системі та грошової допомоги для дітей. Ці постанови необхідні були для доопрацювання
    державного бюджету на наступний рік, а саме включення ці підвищення, що пообіцяли Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румунії у своїй спільній програмі урядування.


    Від 1 січня 2022 року п’ять мільйонів пенсіонерів отримають на 10% вищі доходи. Пенсійний пункт становитиме 1.586 леїв (майже 320 євро), а мінімальна пенсія зросте з 800 до 1000 леїв (приблизно 200 євро). Також з 1 січня наступного року будуть збільшені грошові допомоги для дітей. Найвищі дитячі грошові допомоги у розмірі 600 леїв (приблизно 120 євро) отримають діти до 2 років та діти з різними вадами. Для решти неповнолітніх грошові допомоги становитимуть 243 леїв (майже 50 євро). Відповідно до прийнятих у середу нормативно-правових актів, з 2022 року встановлюється 13-а допомога особам з інвалідністю. Міністр з питань праці та соціального захисту населення, соціал-демократ Маріус Будей визнав, що ці підвищення не призведуть до зростання купівельної спроможності, але лише захистять населення від останніх підвищень цін.

    Зростання ціни на газ та електроенергію, взагалі на комунальні послуги, а також на інші товари, призвело до підвищення рівня інфляції до майже 8 відсотків, і оглядачі не виключають той факт, що в наступному році інфляція перевищить 9 відсотків. Також уряд має намір прийняте термінову постанову про надання наступного місяця допомоги від держави пенсіонерам з низьким рівнем доходу для оплати рахунків. Цей захід допоможить два з половиною мільйонам пенсіонерам, які в січні матимуть доходи у розмірі 2200 леїв (440 євро). Загалом бюджетний тиск внаслідок підвищення пенсій, дитячих допомог та надання допомог найбіднішим пенсіонерам, складе майже 16 мільярдів леїв (3,2 мільярда євро). Це значні позабюджетні зусилля, тому на інші збільшення надходжень у державному секторі більше не буде грошей.

    Згідно з оприлюдненим Міністерством фінансів проєктом термінової постанови, базова заробітна плата та різні грошові надбавки, які оплачуються з державних коштів, не будуть підвищені наступного року. Таким чином буде уникнутий додатковий тиск на бюджетні витрати. Також будуть заморожені спеціальні пенсії, а надання спеціальних пенсій мерам перенесено ще на один рік. Лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку стверджує, що це рішення вже було прийнято в урядовій коаліції. Він заявив для приватного телеканалу, що рівень державної заборгованості дуже високий, майже 50% від ВВП. У свою чергу, голова Націонал-ліберальної партії, колишній прем’єр-міністр Флорін Кицу привернув увагу на те, що дефіцит державного бюджету має залишатися на рівні 5,84% від ВВП, а інвестиції – на рівні 7%, відповідно до спільної урядової програми.

  • Антиінфляційні заходи Національного банку Румунії

    Антиінфляційні заходи Національного банку Румунії

    У
    вівторок Національний банк Румунії вирішив підвищити, як облікову ставку, так і
    процентну ставку, за якою комерційні банки можуть позичати у Центрального
    банку, намагаючись таким чином стримувати галопуючу інфляцію. Облікова ставка
    зросла з 1,5% до 1,75% на рік, лише через місяць після подібного зростання.


    Аналітики
    очікували зростання облікової ставки, особливо тому, що інші центральні банки в
    регіоні нещодавно прийняли такі рішення. Згідно
    з комюніке Національного банку Румунії, річний рівень інфляції продовжував
    зростати та становить тепер понад 3,5%, тобто вище прогнозованого рівня банком,
    на тлі різкого зростання цін на природний газ та
    електроенергію в липні, до чого додається вплив зростання цін на паливо та
    значне зростання цін на овочі у вересні. Очікується,
    що рівень річної інфляції далі зростатиме до середини наступного року, в
    основному в результаті зростання цін на енергоносії за останні три місяці, які
    очікуються й в першому кварталі 2022 року, в контексті стрімкого зростання цін
    на міжнародному рівні.

    Економічний
    аналітик Адріан Кодирлашу пояснив для Радіо Румунії, що зростання цін також є
    глобальним наслідком того факту, що чимало країн відмовляються від джерела
    енергії, які забруднюють навколишнє середовище, і ця тенденція збережеться в
    довгостроковій перспективі: Очікується, що в майбутньому ціни будуть далі
    нестабільними. Можливо вони не зростуть набагато більше, ніж поточного рівня,
    за винятком нафти, але вони залишаться нестабільними, враховуючи той факт, що
    енергетичні системи зазнають трансформації, щоб відповідати новим екологічним
    вимогам. Отож, є цей шок. Також на ціну будь-якого товару чи послуги
    споживчого кошика вплине принаймні один із цих енергетичних продуктів. Чому?
    Оскільки ці продукти сприяють виробництву товару або наданню послуг, у нас буде
    так звана друга хвиля інфляції або наслідки другої хвилі, тобто збільшення
    рівня інфляції через вплив зростання цін енергетичних продуктів на всі товари
    та послуги споживчого кошика.




    За
    даними Національного Банку Румунії, очікується, що рівень інфляції впаде
    відносно швидко і досягне рівня нижче 3,5% у третьому кварталі 2023 року. Однак
    до того часу Національний інститут статистики повідомляє, що річний рівень
    інфляції зріс до 7,9% у жовтні 2021 року від 6,3% у вересні, враховуючи той
    факт, що електроенергія, природний газ, паливо та харчова олія зросли найбільше
    за останній рік. Крім того, жовтень є першим місяцем, в якому не відбулося
    жодного скорочення цін, порівняно з тим же місяцем попереднього року.

  • Українці Румунії вшанували пам’ять жертв та ветеранів війни

    Українці Румунії вшанували пам’ять жертв та ветеранів війни

    Кожного року в травні, у селах Поляни та Верхня Рівна Марамороського повіту, де компактно проживають етнічні українці, вшановують пам’ять солдатів, полеглих на полях битв Другої світової війни та ветеранів-добровольців, які боролися проти фашистських сил. На честь цих воїнів були споруджені пам’ятники: у селі Поляни у 1956 році та в селі Верхня Рівна 2016 року. Біля пам’ятників Союз українців Румунії провів цього року вже традиційні вшанувальні заходи.

    Деталі про акцію, проведену 8 травня в населеному пункті Верхня Рівна подає голова Комісії з питань молоді та спорту Союзу українців Румунії Чіпріан Лушкан: «Програма розпочалась з покладання вінків до місцевого пам’ятника та панахиди за загиблими, яку відслужив отець Української православної церкви Юрій Албічук з Верхньої рівни. Учасники висловили вдячність за мужність, відданість та самопожертву своїх попередників. У заходах взялиучасть голова СУР і депутат Микола Мирослав Петрецький, голова Марамуреської філії СУР Мирослав Петрецький, заступник сільського голови Верхньої Рівні Йоан Рускован, місцеві радники СУР Лоредана Лушкан, Міхай Копощук, Гафія Челенюк та інші члени СУР. Пам’ятник був споруджений 2016 року за власні кошти заступника сільського голови Йоана Рускована. З нашого села багато людей брали участь у Другій світовій війні, але, на жаль тепер, вже жодного з них немає між нами. Я вважаю, що завдяки їм ми сьогодні вільні та ми всі можемо жити у мирі.»

    Наступного дня, 9 травня, у місцевості Поляни відбулася акція
    «Вшанування ветеранів війни та збереження традицій в українців». Голова
    Полянської організації СУР Степан
    Кіфа розповів,
    що захід
    почався панахидою біля пам’ятника героям, яку відправили
    православні священники Адріан Вішован та Дмитро Курак, потім відбулась
    церемонія покладання вінків з боку мерії та сільської ради села Поляни, а також від Союзу
    українців Румунії. На спеціально влаштованій
    сцені просто неба виступили з промовами голова
    СУР та депутат Микола Мирослав Петрецький, голова Марамуреської філії Мирослав
    Петрецький та перший заступник голови СУР Василь Пасинчук, які відмітили
    важливість вшанування героїв
    війни. Захід
    продовжився виступами чоловічого вокального
    гурту «Голос полонини» (керівник Михайло Мачока), хору української православної
    церкви з села Бистрий під проводом Юстини Юрчі, художнього колективу «Молоді
    гуцули» з Вишавської долини (керівниця Марія Папарига) та гурту «Надія» з
    Кривого, на чолі з Адріаною Рекало. Художні колективи
    виконали воєнні пісні, а також інші українські традиційні пісні. «На жаль, у нас
    у селі померли всі ветерани, але живуть три вдови та їх нащадки» – додав Степан
    Кіфа.

    Учителька історії та радник Марамуреської філії Союзу українців Румунії Марія Папарига з Вишавської Долини, керівник художнього колективу «Молоді гуцули» поділилась своїми враженнями від участі в заході «Вшанування ветеранів війни та збереження традицій в українців», який відбувся у Полянах: «Це дуже цікава подія для нас всіх. Ми сьогодні маємо можливість жити у вільній країні, тому що наші предки зробили нам такий подарунок. У нашу чергу, ми повинні шанувати їх пам’ять. Моя думка така: якщо будемо шанувати наше минуле, нам буде добре в майбутньому. Наші дівчата та хлопці виконали українську відому пісню «Повіяв вітер степовий» та іншу гарну пісню «Ой на тім Дунаю», у якій йде мова про дівчину, яка чекає на свого коханого, щоб повернувся з війни, але він, на жаль, там вмирає, а також кілька коломийок. Мій батько допоміг мені знайти у нашому українському селі коломийки на військову або воєнну тематику. Ось наведу як приклад коломийку «Відправлєла мама сина»:






    Відправлєла мама сина
    Понад Молдовицю,
    Кучерики розчисала
    Понад потилицю.




    Та іди, іди синку,
    Та не завалися
    Через дві, три неділеньки,
    Та й дома вернися.

    Тай вернув би х ся я мамко,
    Тай третої днини,
    Та не знаю доріжечки,
    Через полонини.

    Та не знаю мамко рідна,
    Та й це я ся верну,
    Кінь вороний, я молодий,
    Туда ся ожену.

    Та не знаю мамко рідна,
    Чому ся вертати,
    Кінь вороний, я молодий
    Туда ми вмирати.

    Та йду Йванку на стоянку,
    Там де я стояла,
    Під білими ніжечками
    Травиця зів’яла.

  • Українці Румунії вшанували пам’ять жертв та ветеранів війни

    Українці Румунії вшанували пам’ять жертв та ветеранів війни

    Кожного року в травні, у селах Поляни та Верхня Рівна Марамороського повіту, де компактно проживають етнічні українці, вшановують пам’ять солдатів, полеглих на полях битв Другої світової війни та ветеранів-добровольців, які боролися проти фашистських сил. На честь цих воїнів були споруджені пам’ятники: у селі Поляни у 1956 році та в селі Верхня Рівна 2016 року. Біля пам’ятників Союз українців Румунії провів цього року вже традиційні вшанувальні заходи.

    Деталі про акцію, проведену 8 травня в населеному пункті Верхня Рівна подає голова Комісії з питань молоді та спорту Союзу українців Румунії Чіпріан Лушкан: «Програма розпочалась з покладання вінків до місцевого пам’ятника та панахиди за загиблими, яку відслужив отець Української православної церкви Юрій Албічук з Верхньої рівни. Учасники висловили вдячність за мужність, відданість та самопожертву своїх попередників. У заходах взялиучасть голова СУР і депутат Микола Мирослав Петрецький, голова Марамуреської філії СУР Мирослав Петрецький, заступник сільського голови Верхньої Рівні Йоан Рускован, місцеві радники СУР Лоредана Лушкан, Міхай Копощук, Гафія Челенюк та інші члени СУР. Пам’ятник був споруджений 2016 року за власні кошти заступника сільського голови Йоана Рускована. З нашого села багато людей брали участь у Другій світовій війні, але, на жаль тепер, вже жодного з них немає між нами. Я вважаю, що завдяки їм ми сьогодні вільні та ми всі можемо жити у мирі.»

    Наступного дня, 9 травня, у місцевості Поляни відбулася акція
    «Вшанування ветеранів війни та збереження традицій в українців». Голова
    Полянської організації СУР Степан
    Кіфа розповів,
    що захід
    почався панахидою біля пам’ятника героям, яку відправили
    православні священники Адріан Вішован та Дмитро Курак, потім відбулась
    церемонія покладання вінків з боку мерії та сільської ради села Поляни, а також від Союзу
    українців Румунії. На спеціально влаштованій
    сцені просто неба виступили з промовами голова
    СУР та депутат Микола Мирослав Петрецький, голова Марамуреської філії Мирослав
    Петрецький та перший заступник голови СУР Василь Пасинчук, які відмітили
    важливість вшанування героїв
    війни. Захід
    продовжився виступами чоловічого вокального
    гурту «Голос полонини» (керівник Михайло Мачока), хору української православної
    церкви з села Бистрий під проводом Юстини Юрчі, художнього колективу «Молоді
    гуцули» з Вишавської долини (керівниця Марія Папарига) та гурту «Надія» з
    Кривого, на чолі з Адріаною Рекало. Художні колективи
    виконали воєнні пісні, а також інші українські традиційні пісні. «На жаль, у нас
    у селі померли всі ветерани, але живуть три вдови та їх нащадки» – додав Степан
    Кіфа.

    Учителька історії та радник Марамуреської філії Союзу українців Румунії Марія Папарига з Вишавської Долини, керівник художнього колективу «Молоді гуцули» поділилась своїми враженнями від участі в заході «Вшанування ветеранів війни та збереження традицій в українців», який відбувся у Полянах: «Це дуже цікава подія для нас всіх. Ми сьогодні маємо можливість жити у вільній країні, тому що наші предки зробили нам такий подарунок. У нашу чергу, ми повинні шанувати їх пам’ять. Моя думка така: якщо будемо шанувати наше минуле, нам буде добре в майбутньому. Наші дівчата та хлопці виконали українську відому пісню «Повіяв вітер степовий» та іншу гарну пісню «Ой на тім Дунаю», у якій йде мова про дівчину, яка чекає на свого коханого, щоб повернувся з війни, але він, на жаль, там вмирає, а також кілька коломийок. Мій батько допоміг мені знайти у нашому українському селі коломийки на військову або воєнну тематику. Ось наведу як приклад коломийку «Відправлєла мама сина»:






    Відправлєла мама сина
    Понад Молдовицю,
    Кучерики розчисала
    Понад потилицю.




    Та іди, іди синку,
    Та не завалися
    Через дві, три неділеньки,
    Та й дома вернися.

    Тай вернув би х ся я мамко,
    Тай третої днини,
    Та не знаю доріжечки,
    Через полонини.

    Та не знаю мамко рідна,
    Та й це я ся верну,
    Кінь вороний, я молодий,
    Туда ся ожену.

    Та не знаю мамко рідна,
    Чому ся вертати,
    Кінь вороний, я молодий
    Туда ми вмирати.

    Та йду Йванку на стоянку,
    Там де я стояла,
    Під білими ніжечками
    Травиця зів’яла.

  • Дні Національного музею села

    Дні Національного музею села




    З 10 по 17 травня у Національному музеї села Дімітріє Густі в Бухаресті, в оазисі миру, природи, традицій та культури, протягом семи днів пройшли різні культурні заходи, виставки, ярмарки, які відзначали Дні музею села з нагоди 85-річчя з часу заснування. Музей був урочисто відкритий 10 травня 1936 року в присутності короля Кароля II, будучи з тих часів та дотепер однією з найважливіших туристичних атракцій столиці. Мотивацією влаштування цього музею під відкритим небом була важлива роль, яку відіграє село в культурі Румунії, а також традиції та ремесла, що передаються у сільському середовищі. На березі озера Херестреу, в Бухаресті, було розміщено багато автентичних будівель, майстерень та домогосподарств, які були перевезені до столиці зі всієї країни, поїздами, возами або човнями. Були докладені надзвичайні зусилля, для того щоб відкрити Музей села. Найстаріша хата, розміщена на площі музею була споруджена у XVII столітті, а найновіша в XX столітті.»

    Директорка Національного музею села Пауліна Попою розповідає про 85-річний ювілей музею: «Ми провели у травні «Дні музею села», йде мова про 7 днів, щоб нагадати про перші роки музею та про тих, хто заснував цей музей. Через пандемію коронавірусу цьогорічні святкові заходи були трохи скромнішими, ніж ті які ми провели з нагоди 80-річчя з дня заснування музею, але це нормально, беручи до уваги нинішню ситуацію. Однак і в цих умовах, на нашу думку, можна було багато цікавого побачити. У нас було також багато сюрпризів. Ми вперше та офіційно заснували звання «Почесного посла Музею села», оскільки ми подумали нагородити тих, хто протягом багатьох років, а іноді й протягом всього свого життя сприяли розвитку музею або утвердженню іміджу цієї установи в країні та навіть за її межами. Я сподіваюся, що це звання ми будемо присвоювати до 100-річчя з дня заснування музею.»

    Далі директорка Національного музею села Пауліна Попою розповідає про перші роки музею та про влаштовані виставки: «Я повинна була сказати, можливо, з самого початку, що всі ці дії відбувались під гаслом «Музей та Королівство», тому що музей пов’язаний перш за все з Королівським домом, який підтримував грошима та морально дослідження, проведені Дімітрієм Густі та Бухарестською соціологічною школою у 600 румунських селах, а фонди Принца Кароля сприяли заснуванню цього музею. Ми вважаємо, що музей також є королівською спорудою, і тому природно доводити до відома жителів Бухареста й про те, що минуло 100 років від дня народження короля Міхая I, того короля, який в останні роки був другом музею, з яким ми зустрічалися на вулицях музею вранці. 10 травня ми відкрили виставку, у символічний день, тому, що це День королівства, але й тому, що він слідує після 9 травня – Дня незалежності Румунії та Дня Європи. Ця серія подій дуже гарно пов’язується одна з одною, а Музей села є свого роду головним героєм. Виставка під назвою Музей та Королівство була присвячена життю королю Міхая I та заснуванню музею. Ми співпрацювали з Національним архівом та Королівською сім’єю, яка подарувала нам декілька фотографій та предметів, що належали королю Міхаю I. Для того, щоб якось відтворити атмосферу 1936-х років, ми привезли до музею давні автомобілі, які варто побачити. Також протягом цього 7-денного періоду дами та панове були одягнені у старовинні костюми, запозичені від Бухарестського національного театру. Таким чином ми намагалися відтворити міську атмосферу тих часів, коли був заснований Музей села, бо є дуже цікавий зв’язок між музеєм села і традицією в самому центрі великого міста Бухарест. Певним чином, Музей села, природно, формує серце цього великого міста, адже тут зберігаються важливі цінності, тут ми говоримо про румунського селянина, який також є головним героєм цієї акції, тому що ці споруди належать йому – а ми їх лише отримали у спадок від поколінь і поколінь селян.»

    Наприкінці нашої дискусії, керівник Національного музею села Дімітріє Густі Пауліна Попою зі гордістю говорила про інтерес, проявлений туристами до цього особливого місця в Бухаресті: «Варто зазначити, що до пандемії коронавірусу впродовж одного року музеї відвідували понад 910.000 осіб, багато з них іноземці. Одного року понад 500.000 відвідувачів були іноземцями. Ми назвали Музей села «послом Румунії у світі», тому що ми влаштували чимало виставок за межами країни, та сподіваємось, що матимемо можливість продовжувати такого роду заходів після того, як подолаємо цей важкий період.»

  • Більше ресурсів для медичної системи

    Більше ресурсів для медичної системи

    Паралельно із
    продовженням режиму надзвичайної ситуації та початком третього етапу вакцинації на
    національному рівні, в Румунії проходить підготовка
    на випадок нової хвилі заражень новим коронавірусом. Поки що,
    хоча минулого тижня кількість випадків, про які повідомлялося кожні 24 години зростала, ми не можемо говорити про прискорену еволюцію.

    Однак, як запобіжний захід
    прем’єр-міністр Флорін Кицу вимагав у
    неділю на засіданні Національного
    центру з управління та координації втручання проти Covid-19 збільшення від 1400 до 1600 ліжко-місць у відділеннях інтенсивної терапії та визначити нові лікарні, які приєдналися би до існуючих, у боротьбі з Covid-19. Премєр-міністр вимагав також забезпечення всіх лікарень, що
    лікують хворих на коронавірус необхідними запасами ліків, а медпрацівників
    засобами індивідуального захисту.




    Водночас потрібен
    чіткий план для ситуації, в якій буде необхідно відряджувати медичний персонал. У
    своєму дописі у Фейсбуці Флорін Кицу зазначив: «ми
    не повинні забувати, що еволюція пандемії залежить від кожного з нас, а не лише
    від влади. Ми повинні робити щеплення, дотримуватися
    антиепідемічних правил, і таким чином ми врятуємо
    життя.»




    Прем’єр-міністр
    Румунії зажадав, щоб з понеділка Державна санітарна контрольна група щодня перевіряла кількість ліжко-місць,
    зайнятих у відділеннях
    інтенсивної терапії по всій країні. Після
    перевірок, глава уряду повинен мати щоранку на столі доповідь, яка
    повинна збігатися з інформацією, поданою керівниками
    кожної лікарні. В даний час на національному рівні увідділеннях інтенсивної терапії було б лише 30 вільних ліжок,
    а в столиці навіть жодного.




    Недофінансованароки підряд румунська медична
    система є однією з найбідніших в Європі, пандемія
    Covid-19 висвітлила ще більше недоліків, з якими вона стикається: хронічне недофінансування, недостатня
    кількість місць для пацієнтів, умови, часто несприятливі для медичного акту або
    недостатнього персоналу. На початку цього року
    профспілковців медичної галузі провели серію протестів, будучи
    незадоволені байдужістю
    влади до існуючих проблем, вимагаючи виправлення нерівності щодо заробітної плати
    та заповнення вакансій та розроблення національної стратегії інвестицій.




    Емблематичними для
    стану румунської медичної системи є дві трагедії, які потрясли Румунію:
    пожежа, що сталася в листопаді у реанімаційному відділенні лікарні в
    П’ятра-Нямц (північний схід) та пожежа, яка відбулася наприкінці січня в бухарестському
    Національному інституті інфекційних захворювань імені Матея Балша.
    Внаслідок обох пожеж пацієнти
    померли спаленими живими.