Tag: звинувачення

  • Конституційний суд Румунії та президентські вибори

    Конституційний суд Румунії та президентські вибори

    З вечора 24 листопада минулого року, коли практично невідома людина несподівано перемогла в першому турі президентських виборів і усунула з виборчої гри вагомих політиків, його ім’я стало найпомітнішим на телебаченні та новинних сайтах. На питання, як це стало можливим, відповіла, на думку деяких, не дуже переконливо, Вища рада оборони країни, яка, узагальнивши дані спецслужб, дійшла висновку, що незалежний Келін Джорджеску став бенефіціаром гібридної атаки іноземної держави – читайте, Росія, головним чином через дуже високу популяризацію на платформі TikTok.

    Після першого туру широка громадськість змогла дізнатися дещо з програми кандидата Джорджеску і, таким чином, нарешті познайомилася з персонажем, який коливався десь між дивним і токсичним. Запеклий критик Заходу, членства Румунії в НАТО та ЄС і шанувальник путінської Росії, Джорджеску просував автократичну економічну систему, що нагадує пізній чаушескуїзм, і вихваляв те, що він вважав румунською винятковістю. А серед експонентів, яким він найбільше надавав перевагу, були провідні діячі міжвоєнного фашизму.

    6 грудня Конституційний суд прийняв безпрецедентне рішення за три з половиною десятиліття демократії: він скасував президентські вибори, пославшись на недосконалий виборчий процес на користь Джорджеску. За підтримки самоназваних сувереністських партій, насправді популістських і ультранаціоналістичних, які об’єдналися навколо нього, минулої п’ятниці Джорджеску зареєструвався для участі в наступних президентських перегонах, які відбудуться 4 і 18 травня.

    Однак у неділю Центральне виборче бюро визнало його кандидатуру недійсною, посилаючись на грудневе рішення КСР. Як і очікувалося, у вівторок суд відхилив як необґрунтовану апеляцію Келіна Джорджеску на рішення ЦВБ і відхилив його кандидатуру, і це рішення є остаточним. На думку ЦВБ, кандидатура Келіна Джорджеску не відповідає умовам законності, оскільки, не дотримуючись правил виборчої процедури, він порушив сам обов’язок захищати демократію, яка ґрунтується на справедливих, чесних і неупереджених виборах.

    Сувереністи на чолі з Aлянсом за об’єднання румунів (АUR) засудили те, що вони назвали неправомірним рішенням Конституційного суду. Стрімка, але дуже коротка політична кар’єра Келіна Джорджеску, що почалася практично в TikTok, здається, закінчилася в КСР. Але надмірна його популярізація принесла йому інші проблеми. Нещодавно щодо колишнього кандидата було порушено кримінальну справу та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд у справі, в якій йому висунуті серйозні звинувачення. Перше з них стосується одного з найбільш суворо караних злочинів у Кримінальному кодексі, а саме підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу.

    Серед інших злочинів, у яких його звинувачують, – поширення неправдивої інформації, неправдиві заяви щодо декларацій про майно та джерела фінансування виборчої кампанії, ініціювання або створення фашистських, расистських, ксенофобських або антисемітських організацій, вступ до таких груп або підтримка їх у будь-якій формі, а також публічна пропаганда культу осіб, винних у скоєнні злочинів геноциду проти людяності та воєнних злочинів. Келін Джорджеску заперечує всі ці звинувачення.

  • 2 – 8 березня 2025 року

    2 – 8 березня 2025 року

    Виконуючий обов’язки президента Румунії – на засіданні Європейської Ради в Брюсселі

    Виконуючий обов’язки президента Румунії Іліє Боложан у четвер у Брюсселі закликав до посилення ролі Європи у підтримці миру на континенті, підтримки України та збільшення витрат на оборону. Він взяв участь у позачерговому засіданні Європейської Ради, на якому глави держав та урядів ЄС пообіцяли підтримати Україну в контексті зовнішньої політики президента США Дональда Трампа та збільшити витрати на оборону. ЄС запровадив узгоджений лідерами ЄС план озброєння, який буде спрямований на зміцнення оборони на східному фланзі від Балтійського до Чорного моря. Країни ЄС матимуть у своєму розпорядженні фонд витрат на оборону в розмірі 150 млрд євро. Іліє Боложан про цей план: «Звичайно, значна частина цього фонду, цих інвестицій буде розміщена в цій зоні, а виробнича частина, частина консорціумів, буде розподілена по всій території Європейського Союзу. І я думаю, що це також можливість для нашої оборонної промисловості, щоб деякі з цих продуктів вироблялися на заводах у Румунії, створюючи робочі місця». Що стосується України, то Румунія не надсилатиме війська до сусідньої держави, але зможе стати регіональним військовим, організаційним та опорним центром для військ, які надсилають інші країни. Іліє Боложан: «Присутність Румунії буде необхідна для того, щоб знати, які є думки і чи будуть елементи, пов’язані з використанням нашої інфраструктури, військових баз, наприклад, на румунській території або елементів іншої військової інфраструктури: портів, аеропортів». Після саміту в Брюсселі Іліє Боложан заявив, що Румунія не може подвоювати свої військові витрати з року в рік, і нагадав, що минулого року оборонний бюджет Бухареста становив понад 2,2% ВВП, тоді як середньоєвропейський показник становив 1,9%.

     

    Румунія і східний фланг НАТО

    У понеділок в.о. президента провів телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої підкреслив, що Північноатлантичний альянс залишається головним гарантом безпеки Румунії. Він підкреслив важливість трансатлантичних відносин і американської присутності в Європі, яка, за його словами, є необхідною для безпеки континенту. Румунія продовжує робити внесок у стабільність і безпеку східного флангу НАТО разом зі своїми партнерами і підтримує зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні, підкреслив Іліє Боложан, додавши, що Румунія готова збільшити інвестиції в оборонний сектор. Говорячи про ситуацію в Україні, він підкреслив необхідність справедливого і тривалого миру і важливість збереження підтримки для сусідньої держави. Зі свого боку, Марк Рютте подякував Румунії за її внесок на союзницькому рівні, а також за те, що вона як держава-член ЄС відповідально діє як важливий фактор безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні та на східному фланзі.

     

    Румунія відкидає звинувачення Росії

    Влада в Бухаресті категорично відкинула звинувачення Служби зовнішньої розвідки Росії в тому, що Європейський Союз шантажував Румунію, щоб заблокувати кандидатуру незалежного Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. Не надаючи жодних доказів, російська служба стверджує, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зажадала від руимунської влади заборонити йому брати участь у наступних виборах, попередивши, що в іншому випадку вона обмежить доступ Румунії до фондів ЄС. Міністерство закордонних справ Румунії назвало звинувачення російської служби «смішними і абсолютно безпідставними» і заявило, що вони є частиною гібридної кампанії з підриву демократії та зниження довіри до влади. Зі свого боку, прем’єр-міністр Марчел Чолаку вважає неприпустимими коментарі російської спецслужби щодо рішень румунської влади. Тим часом, Джорджеску все ще перебуває під підпискою про невиїзд у межах судового контролю протягом 60 днів після того, як у четвер судді відхилили як необґрунтовану його скаргу проти цього рішення у справі, в якій проти нього ведеться кримінальне розслідування за низкою злочинів. Прокуратура звинувачує Джорджеску в розробці плану дестабілізації Румунії за допомогою найманців на чолі з Хораціу Потрою після того, як Конституційний суд анулював результати першого туру президентських виборів.

     

    Справа про державну зраду в Румунії

    Бухарестський апеляційний суд постановив взяти під варту двох членів угруповання, створеного за зразком військової структури, звинувачених у державній зраді і зв’язках з російськими агентами, а також звільнити під підпискою про невиїзд у межах судового контролю протягом 60 днів чотирьох інших учасників угруповання. Раду Теодору, 101-річний генерал-майор у відставці, також є підозрюваним у цій справі. За даними Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму (DIICOT), метою угруповання було виведення Румунії з НАТО, повалення конституційного ладу, скасування партій, прийняття нової конституції, а також зміна прапора, гімну і навіть назви країни. Слідчі також стверджують, що учасники угруповання зверталися за підтримкою до співробітників російського посольства і неодноразово контактували з агентами іноземної держави як в Румунії, так і в Росії. Тим часом, румунська влада оголосила російського військового аташе в Бухаресті та його заступника персонами нон-грата. Румунська розвідувальна служба заявила, що ці двоє збирали інформацію зі сфер інтересів і підтримували антиконституційні дії шести румунів, звинувачених у державній зраді. Більше того, нещодавно ім’я заступника російського військового аташе з’явилося в матеріалах кримінальної справи колишнього кандидата в президенти, проросійського екстреміста Келіна Джорджеску.

  • Нові звинувачення у корупції

    Нові звинувачення у корупції

    Викриття в ЗМІ та розслідування прокуратури продовжують очищувати списки кандидатів, з якими румунські політичні партії хочуть постати перед виборцями на парламентських виборах 1 грудня. Минулого тижня соціал-демократка Лаура Вікол подала у відставку з посади голови Комітету з правової політики Палати депутатів.

    Це стало наслідком журналістського розслідування, опублікованого медіа-платформою «Рекордер» щодо діяльності на ринку нерухомості компанії Nordis, яка, як стверджується, була нічим іншим, як гігантською аферою. Видання пише про «бізнес фінансово-політичного клану зі зв’язками на найвищому рівні», в центрі якого знаходиться Владімір Чорбе, чоловік Лаури Вікол. Пізніше вона вийшла й з Соціал-демократичної партії через нібито «медіа-лінчування».

    Потім настала черга Націонал-ліберальної партії, яка перебуває при владі разом із соціал-демократами. Палата депутатів підтримала подання Національного антикорупційного директорату про зняття недоторканності та проведення обшуку комп’ютера та помешкання колишнього міністра охорони здоров’я, ліберала Нелу Тетару, у справі за фактом хабарництва. Останній наполягає на своїй невинуватості і стверджує, що не брав грошей від пацієнтів та хоче справедливості.

    Прокурори, на підтримку своїх звинувачень, наводять 57 матеріальних доказів того, що він брав хабарі в постійній формі. ЗМІ розважає те, що лікар, який колись був шанованим громадським діячем і колишнім міністром-знаменитістю, брав у пацієнтів не тільки гроші на загальну суму в кілька десятків євро, але й живих курей. Хірург Нелу Тетару очолював міністерство освіти під час пандемії COVID-19.

    У Палаті депутатів представники націоналістичного, опозиційного Альянсу за об’єднання румунів та позафракційні депутати закликали до розширення розслідування Національного антикорупційного директорату і на період, протягом якого Тетару, як міністр, управляв процесом закупівель під час пандемії. За цих обставин Націонал-ліберальна партія вирішила звільнити лікаря з усіх посад і виключити його зі списків на парламентських виборах.

    Також минулого тижня сенатору Єуджену Пирвулеску було пред’явлено звинувачення і взято підписку про невиїзд у справі за фактом купівлі впливу, до якої, ймовірно, причетний колишній генеральний директор Державного управління з питань винаходів і товарних знаків (OSIM) Маріан-Кетелін Бурческу. На відміну від Тетару, Пирвулеску не є «гарячою картоплею» в руках лібералів. Він був обраний чотири роки тому за списком НЛП і залишався майже анонімним на публічній арені, поки не вибухнув корупційний скандал, але напередодні він вийшов з лав цієї партії і приєднався до передвиборчої команди претендента на президентський пост Мірчі Джоане, який був представлений громадськості як незалежний кандидат, хоча має один з найдовших строків перебування на посаді лідера Соціал-демократичної партії.

  • Дуель на відстані між кандидатами у президенти

    Дуель на відстані між кандидатами у президенти




    Публічна
    суперечка довкола необхідності прямого протистояння між фіналістами
    президентської гонки, фактично набула форму бурхливого обговорення, що вийшло
    далеко за межі класичних дебатів, на яких наполягають прихильники, переважно
    телеканали, тези, що президентські змагання не можуть бути позбавлені такого
    медіа-шоу. Практично розмови довкола постійних закликів до прямої зустрічі лідерки
    Соціал-демократичної партії Віоріки Денчіле та рішучої відмови від участі у
    дебатах чинного президента Клауса Йоганніса, надають достатню інформацію, що
    допоможе виборцям визначитись з вибором.




    Клаус
    Йоганніс на зустрічі з журналістами пояснив, що він не проводитиме дебати з
    Віорікою Денчіле, тому що вона є відставленим та скомпрометованим
    прем’єр-міністром, який підтримав те, що глава держави назвав спробами взяти
    під контроль систему правосуддя і управляла країною на шкоду румунам. Клаус Йоганніс:
    «Пані Денчіле – представниця недемократичної, нереформованої партії, яка використала
    владу проти румунів, а зараз, під час передвиборчої кампанії, видає себе за демократичного
    кандидата та хоче, щоб всі до неї ставилися з великою повагою, так ніби досі
    вона захищала румунську демократію та інтереси румунів.»




    Віоріка
    Денчіле у відповідь сказала журналістам, що її опонент відмовився від прямої
    дискусії, оскільки боїться, що таким чином, буде знищена пропаганда проти
    Соціал-демократичної партії та її лідера. Віоріка Денчіле: «Мабуть цим
    пояснюється відмова, яку він намагається пояснити безглуздим і неаргументовним
    способом. Між кандидатами мають бути дебати, це наш обов’язок перед
    громадянами, які голосуватимуть. Чого боїться пан Йоганніс? Чи продемонструє
    він повагу до румунів, які проголосували за нього, або до румунів, які прийдуть
    на виборчі дільниці в день голосування?»





    Обмін
    звинуваченнями між Йоганнісом та Денчіле містить і рудиментарні підсумки дій
    президента, відповідно, прем’єр-міністра. Клаус Йоганніс: «Румунія пережила складні
    роки і думаю, що сьогодні я можу стверджувати, що попри дії
    Соціал-демократичної партії, мені вдалося досягти успіху. Мені вдалося зберегти
    чіткий євроатлантичній курс Румунії, вдалося уникнути глибокої кризи в Румунії і,
    чесно кажучи, я хотів би мати можливість співпрацювати з урядом, який працює на
    користь румунів, який рухає Румунію вперед! Я думаю, що зараз, наприкінці свого
    мандату, можу сказати, що в політичних умовах останніх п’яти років, й особливо
    протягом останніх трьох років, я зробив усе, що міг зробити президент у конституційних
    рамках.»




    Відповідь
    Віоріки Денчіле не змусила на себе чекати: «Він говорить про катастрофічне
    урядування. Якщо підвищення зарплат і пенсій, інвестиція в розвиток місцевих
    громад, зростання економіки Румунії до найвищого рівня серед країн-членів,
    друге місце в Європі за темпом росту економіки, означає катастрофічне урядування,
    тоді він або недобросовісний, або просто погано поінформований. Більше того, не
    може бути катастрофічним управління країною, під час якого ми успішно довели до
    кінця ротаційне головування в Раді Європейського Союзу, настільки добре, що нас
    похвалили усі держави-члени і треті країни.»





    Дуель
    на відстані триває, а взаємні звинувачення продовжують лунати!

  • 19 – 25 серпня 2018 року

    19 – 25 серпня 2018 року

    Наслідки
    розгону антиурядового протесту в Бухаресті



    Два тижні, що минули від антиурядової акції протесту
    діаспори у Бухаресті так і не пролили світло на причини силового
    розгону протестувальників.
    Прокурорами вже було зареєстровано більше 700 скарг на дії
    жандармів, а виявлення винних у вчиненні насильства триває. У четвер на допит до Генеральної
    прокуратури був викликаний начальник підрозділу спеціального призначення Жандармерії, полковник Кетелін
    Парасків, який
    того вечора командував жандармами.
    Раніше Міністр внутрішніх справ Кармен
    Дан провела прес-брифінг на тему подій, що мали місце 10 серпня, який почала з вибачень
    перед усіма тими, хто постраждав від насильства, незалежно від того чи йдеться
    про цивільних осіб або про жандармів. Водночас глава МВС засудила те, що вона
    назвала «фейками та брехнею» у зв’язку з діями жандармів, які поширювалися як в
    Інтернеті, так і в ЗМІ. А у вівторок Кармен Дан відзвітувала перед членами
    Комітету з питань оборони Палати депутатів Румунії, стверджуючи, що не мала
    оперативних повноважень під час протесту, додавши що звіт, який вона
    отримала від підпорядкованих їй компетентних органів буде поставлений в
    розпорядження депутатів щойно після завершення слухань у парламенті. Опозиція,
    яка вимагає відставки міністра, висловила своє невдоволення накладенням на
    відповідний звіт грифу «Для службового користування» та відсутністю на
    слуханнях префекта Бухареста, який підписав наказ про розгін протестувальників. Опозиційні
    партії в унісон звинувачують Кармен Дан у спробі виправдати протиправні дії жандармерії, яка
    використала сльозогінний газ та надмірну силу проти мирних людей. Тим часом керівна Соціал-демократична партія звинувачує главу держави та
    опозицію в спробі силового повалення легітимного уряду.




    Реакції після акції протесту діаспори


    Через два тижні від силового розгону антиурядових
    протестів у столиці глава уряду уперше прокоментувала події 10 серпня.
    Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле
    звинуватила опозицію в спробі взяти владу недемократичними методами після
    поразки на виборах. Глава уряду зазначила, що останнім часом спостерігається
    почастішання нападок на державні установи, а першою мішенню стала жандармерія.
    Вона попросила своїх міністрів та керівників підвідомчих установ уникати «цієї
    спіралі конфлікту». У відповідь на це лідер опозиційної Націонал-ліберальної
    партії Людовік Орбан піддав гострій критиці прем’єрку за те, що вона не
    відважується взяти на себе відповідальність за застосування жандармерією
    надмірної сили до протестувальників. «Немає ніякої спіралі конфлікту, яку б
    розкручували опозиційна НЛП або президент Клаус Йоханніс, є однак спіраль
    брехні та зловживань, в якій загрузли лідер соціал-демократів Лівіу Драгня,
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, міністр внутрішніх справ Кармен Дан і всі ті,
    хто видав наказ про силовий розгін протесту та побиття людей, які взяли участь
    в антиурядовій акції протесту 10 серпня», – сказав він. Події 10 серпня є для
    представників румунської влади нагодою добре обміркувати та знайти найкращий
    шлях подальшого розвитку спеціалізованих структур, від організації, прав і
    підготовки персоналу до контрольних важелів та використовування спецзасобів, -
    заявив французький експерт у сфері забезпечення та відновлення громадського
    порядку, майор Бертран Кавальєр, який добре відомий на європейському рівні і,
    котрий добре обізнаний з системою громадського порядку в Румунії. Колишній керівник
    французької Національної жандармерії зустрівся з членами Комітету з питань
    оборони, громадського порядку та національної безпеки Палати депутатів Румунії,
    зустріч, яка відбулася в рамках зусиль із прояснення основних аспектів подій 10
    серпня.




    Поширення АЧС



    Чверть повітів Румунії потерпають від епідемії
    африканської чуми свиней, після того як більш ніж 700 спалахів вірусу було
    виявлено компетентними структурами на південному сході та північному заході країни. Йдеться,
    переважно, про свиней в особистих домогосподарствах. До тепер було забито близько
    120 тис свиней. Національна федерація «Pro Agro» просить уряд розпочати
    процедуру обговорення у Верховній раді оборони країни ситуації, що склалася у
    результаті стрімкого поширення вірусу свинячої лихоманки, що серйозно впливає
    на виробництво м’яса у Румунії. Федерація вважає, що у повітах де були
    зафіксовані спалахи АЧС має бути оголошена надзвичайна ситуація, оскільки
    компанії, які інвестували в сфері свинарства, знаходяться на межі банкрутства.
    Влада продовжує вживати заходів для запобігання розповсюдженню захворювання,
    включаючи надання дозволів на полювання на диких кабанів і шакалів у дельті
    річки Дунай.





    Невдалий виступ румунських клубів в плей-офф Ліги Європи УЄФА



    Чемпіон Румунії з футболу «ЧФР» Клуж-Напока та срібний призер минулого
    сезону «ФЧСБ» (колишня «Стяуа» Бухарест у четвер програли на виїзді у перших
    матчах раунду плей-офф Ліги Європи УЄФА. «ЧФР» оформив історичну прем’єру, ставши
    першою румунською футбольною командою, яка поступилася люксембурзькому клубу,
    програвши з рахунком 2:0 футболістам Дюделанжа. У свою чергу столичний «ФЧСБ»
    теж на виїзді поступився віденському «Рапіду». Матчі у відповідь пройдуть 30
    серпня. Якщо жодна команда не зможе отримати кваліфікацію, Румунія не матиме
    жодного клубу на континентальних змаганнях з футболу.

  • Чергове напруження у відносинах між Румунією та Україною

    Чергове напруження у відносинах між Румунією та Україною

    У відносинах між Румунією та Україною може з’явитися чергове
    напруження. Несподівані дії співробітників Служби Безпеки України в Чернівцях
    викликали здивування в Бухаресті та звинувачення в переслідуванні за етнічною
    ознакою з боку лідерів місцевої румунської громади.




    Сепаратизм чи історія?

    Про що саме йдеться? 11 червня на веб-сторінці СБУ
    з’явилося повідомлення згідно з яким, співробітники Служби безпеки
    України проводять у Чернівцях слідчі дії в одній із громадських організацій,
    представники якої нібито поширювали матеріали, що можуть містити заклики до порушення
    територіальної цілісності України. «У рамках кримінального провадження,
    відкритого за ч. 1 ст. 110 Кримінального кодексу України, перевіряються дані
    щодо представників організації, які під час публічного заходу в обласному
    центрі демонстрували картографічні
    зображення території Чернівецької області у складі так званої «Великої
    Румунії». Співробітники СБ України встановили, що надруковані карти виготовлені
    для пропаганди «святкування» на території України 100-річчя створення «Великої
    Румунії». Правоохоронці також зафіксували, що учасники громадської організації
    поширювали літературу, в якій можуть міститися заклики до відновлення так
    званої «історичної справедливості» через анулювання існуючих
    міжнародно-правових і міждержавних документів та «повернення» територій
    Північної Буковини, Північної Бессарабії та Південної Бессарабії до складу румунської держави. Наразі
    відбуваються слідчі дії в офісних приміщеннях громадської організації.» – йдеться у заяві.




    Заява румунської громадської організації



    Пізніше виявилося, що мова йде Центр румунської культури
    ім. Єудоксія Гурмузакі, у приміщенні якого напередодні відбувся Міжнародний
    науковий колоквіум «Буковина напередодні великого Воз’єднання» приурочений до
    сторіччя об’єднання румунських земель з Королівством Румунія. До цієї річниці було надруковано й історико-науковий матеріал, в тому числі
    історичні карти із заголовком «Румунія 1918 – 2018 роки». У поширеній пізніше
    заяві, директор центру, член-кореспондент Академії наук Румунії, поет Васіле
    Терицяну відкинув усі обвинувачення і пояснив, що йдеться про дві карти,
    присвячені сторіччю Возз’єднання, із зображенням міжвоєнної Румунії, відповідно
    міжвоєнної Буковини, яка тоді входила до складу Румунію, стверджуючи, що це
    ніяким чином не можна називати закликами до зміни меж території та державного
    кордону України. Він зазначив, що під час обшуку з Центру були вилучені не
    тільки діві зазначені карти, а весь травневий тираж газети «Нямул руминеск/Румунська
    нація» (кілька сотень примірників), всі екземпляри журналу «Голос Буковини» (№ 1/2018), книги,
    такі як «Мірча Друк або боротьба до останнього проти імперії» (автор Віорел Патрікі),
    «Невидиме лице агресора» (автор Йоан Попа), «Мирна конференція в Парижі» тощо.
    Тобто мова йде друкований матеріал історико-культурного характеру. У заяві наголошується, що просте розміщення карт
    або презентація міжвоєнної Румунії в наукових роботах, підручниках або
    загальнокультурній літературі, в календарях, плакатах тощо не є діями,
    спрямованими проти територіальної
    цілісності будь-якої сусідньої держави, в тому числі проти України.




    Депутатське звернення Г. Тіміша


    І депутат народний депутат Григорій Тіміш, фактичний
    представник румунської громади України у Верховній Раді відреагував на
    відповідний інцидент. У своєю депутатському зверненні на ім’я керівника СБУ він висловив сподівання, «що слідчі дії,
    які проводилися 11 червня та інші процесуальні дії в рамках зазначеного вище
    кримінального провадження проводитимуться неупереджено, з дотриманням закону та
    не спричинять шкоди іміджу України і добросусідським стосункам між Україною та
    Румунією». На на своїй сторінці у Facebook Григорій Тіміш написав: «Надіюсь на
    неупередженість і особисте втручання в справу з обшуком на вулиці Кобилянській
    в Чернівцях Голови Служби Безпеки України пана Грицака. Забагато запитань і мало відповідей останнім часом
    навколо румунського питання на Буковині. Засуджувати і захищати зараз замало,
    як ніколи потрібно забезпечити максимальну реалізацію прав і свобод людини та
    громадянина, не забувати про право на ідентичність меншин, без цього неможлива побудова
    справжнього європейського суспільства. Мені здається, що справа занадто
    заполітизована, тому фахове розслідування потрібно як ніколи. Взаємні звинувачення локального характеру лунали і лунають з вуст багатьох так званих
    лідерів- представників окремих ГО, ці речі ніколи не додавали, а навпаки
    руйнували міжетнічні стосунки, заважали співпраці між країнами сусідами.»




    Реакція МЗС Румунії


    Тим часом у Бухаресті висловили стурбованість обшуками у Центрі
    румунської культури імені Єудоксіу Гурмузакі.
    МЗС Румунії, у відповіді на запит агентства AGERPRES, повідомило, що «між владою Румунії та України відбулися
    дискусії щодо обшуків у Центрі румунської культури імені Єудоксіу Гурмузакі в
    Чернівцях, із наголосом на необхідності
    дотримання прав румунської меншини у сусідній країні». У повідомленні
    зазначається, що «під час зустрічі, у понеділок, у приміщені МЗС, на рівні держсекретаря,
    Посла України в Румунії Олександра Банькова попросили надати додаткову
    інформацію щодо обставин обшуків у румунському культурному центрі у Чернівцях».
    Так само румунська сторона наголосила на необхідності забезпечення українською
    владою прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні та уникати
    будь-яких дій, які можуть призвести до їх порушення, або можуть бути
    інтерпретовані як елементи залякування.









  • 08 – 14 квітня 2018 року

    08 – 14 квітня 2018 року

    К.Йоханніс дав згоду на притягнення до кримінальної відповідальності екс-президента Йона Ілієску



    Президент Румунії Клаус Йоханніс направив міністру
    юстиції клопотання про порушення кримінального провадження щодо колишнього
    глави держави Йона Ілієску, колишнього прем’єр-міністра Петра Романа та колишнього
    віце-прем’єра Джелу Войкана Войкулеску у справі «Революція», в якій прокурори
    розслідують події, що призвели до падіння комуністичного режиму в грудні 1989
    року. Усіх трьох звинувачують у злочинах проти людяності. За даними Генеральної
    Прокуратури стрілянина по людях, що мала місце після 22 грудня у різних населених
    пунктах Румунії, наводить на думку, що озброєні люди діяли за заздалегідь
    визначеним планом, метою якого було перейняття влади новими лідерами та їх
    легітимізація. Нагадаємо, що через затягування розслідування цієї справи Європейський суд з
    прав людини зобов’язав Румунію виплатити компенсацію позивачам. Судді ЄСПЛ вважають, що важливість
    цієї справи для румунського суспільства повинна спонукати владу розслідувати її
    в прискореному режимі. За офіційними даними в грудні 1989 року понад 1100 осіб загинуло
    і близько трьох тисяч одержали поранення, більшість вже після затримання диктатора
    Ніколая Чаушеску.




    Звіт Єврокомісії щодо Румунії


    Представництво
    Європейської Комісії в Румунії у середу провело конференцію під назвою «Європейський
    семестр: звіт щодо Румунії 2018». За даними Єврокомісії румунська влада досягнула
    лише обмежений прогрес у дотриманні податкових зобов’язань та збору податків, в
    галузі освіти та амбулаторного лікування, державного управління та встановлення
    пріоритетів державних інвестицій. Не було досягнуто прогресу щодо мінімальної
    заробітної плати, пенсійного віку та фіскальної системи. Натомість спостерігається
    певний прогрес у сфері державних закупівель, боротьби з незаконним працевлаштуванням
    та в боротьбі з неформальними виплатами в системі охорони здоров’я. Темпи зростання
    ВВП Румунії є надалі вищими середньоєвропейського показника, але в основному
    воно базується на споживанні, – заявила голова Представництва Європейської
    Комісії в Румунії Анжела Крістя. «Ця тенденція економічного зростання
    зберігається, але, водночас, зберігається парадокс соціальної нерівності та
    бідності, особливо серед малозабезпечених верств населення. Це зростання,
    скоріше, ґрунтується на споживанні, ніж на інвестиціях. Воно, також, базується
    на позиках, а дефіцит бюджету небезпечно наближається до максимального порогу в
    3%, тоді як структурний дефіцит продовжує істотно віддалятися від планового
    показника в 1%.»
    Глава Представництва Європейської Комісії в Румунії Анжела Крістя
    заявила, що рівень безробіття в країні опустився до найнижчої позначки за
    останні 20 років, однак виникають проблеми дефіциту робочої сили внаслідок
    старіння населення. Зі свого боку міністр фінансів Єуджен Теодоровіч висловив
    переконання, що в цьому році бюджетний дефіцит Румунії за підсумками року не
    перевищить планових показників. «До кінця квітня ми надішлемо відповідь на звіт
    Єврокомісії щодо Румунії, в якій представимо низку кількісних заходів та
    дуже чітких термінів, щоб показати, як ми плануємо зберегти цей дефіцит на
    рівні до 3%.»
    З іншого боку, за даними Національного інституту статистики у
    березні ц.р. споживча інфляція в Румунії прискорилась до 5% (з 4,7% в лютому),
    зокрема в результаті подорожчання непродовольчих товарів, продуктів харчування
    та послуг. У лютому цього року Національний банк Румунії переглянув прогноз
    інфляції на кінець поточного року з 3,2% до 3,5%.


    .




    Країни GRECO стурбовані судовою реформою в Румунії



    Група держав проти корупції Ради Європи (GRECO) висловила
    глибоку стурбованість деякими положеннями нових законів про статус суддів і
    прокурорів, про судоустрій та про функціонування Вищої ради магістратури, прийнятих
    нещодавно парламентською більшістю в Румунії. У звіті, опублікованому в середу,
    GRECO висловлює
    заклопотаність і наміченими поправками до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів. GRECO розробила відповідний документ на
    основі рішення, прийнятого на пленарному засіданні Ради Європи в грудні 2017
    року присвяченому оцінці термінових реформ румунської судової системи,
    враховуючи те, що вони можуть призвести до серйозних порушень антикорупційних норм.
    Про намагання керівної коаліції Соціал-демократична партія-Алянс лібералів та
    демократів підпорядкувати собі судову гілку влади і зупинити боротьбу з
    корупцією, шляхом суперечливої судової реформи неодноразового говорили представники
    правої опозиції, ЗМІ і громадянського
    суспільства. Тисячі румунів протестували проти цих ініціатив на вулицях багатьох
    міст країни. Зі свого боку, представники влади стверджують, що ці зміни повністю
    відповідають рішенням Конституційного Суду Румунії і ЄСПЛ.




    Візит до Румунії глави МЗС
    Франції


    Президент Румунії
    Клаус Йоханніс у четвер прийняв міністра закордонних справ Франції Жана-Іва Ле
    Дріана. Під час зустрічі глава румунської держави зазначив, що вступ до
    Шенгенської зони залишається важливою метою Румунії та висловив надію на те, що
    Франція підтримає Бухарест в цьому
    питанні. Французький міністр відповів, що Франція не виступає проти приєднання
    Румунії до Шенгенської зони. Він також заявив, що в наступний період наголос у
    стосунках з Бухарестом буде поставлений на діалозі з європейських питань, на обороні
    та на економічному розвитку. У свою чергу Клаус Йоханніс підкреслив чудовий
    рівень двосторонніх відносин, наголосивши на тому, що на 2018 рік припадають
    відразу кілька круглих дат у румунсько-французьких взаєминах, а саме: 10-річчя
    підписання Стратегічного партнерства, започаткування Культурного сезону «Румунія-Франція»
    та відзначення 100-річчя Великого Об’єднання, до якого Франція внесла величезний
    внесок.

    Візит до України держсекретаря МЗС Румунії Дана Некулеєску

    На цьому тижні в Україні з робочім візитом
    побував державний секретар МЗС Румунії Дан Некулеєску. 12 квітня він виступив на
    Київському Безпековому Форумі де підкреслив стратегічну важливість
    Чорноморського регіону для євроатлантичної безпеки і наголосив на ролі
    солідарності серед союзників в управлінні викликами і загрозами, в тому числі
    регіональними. Він сказав, що Бухарест зацікавлений в обговоренні з Києвом усіх
    спірних питань в усіх форматах та завжди підтримуватиме суверенітет,
    територіальну цілісність та незалежність України. Також, в рамках візиту до України, Дан Некулеєску провів політичні
    консультації з заступником Міністра закордонних справ України Василем Боднарем.
    Сторони обговорили основні питання порядку денного двосторонніх відносин,
    наголосивши на необхідності знайдення сталих рішень у питанні забезпечення права
    на освіту рідною мовою для осіб, які належать до румунської меншини в Україні.
    Василь Боднар поінформував румунського колегу про хід імплементації положень
    Закону України «По освіту» та актуальні питання захисту прав представників
    національних меншин в Україні, а Дан Некулеєску підтвердив постійну турботу
    румунської влади про захист та просування прав осіб, що належать до румунської
    меншини в Україні. У той же час сторони
    підтвердили зацікавленість у розвитку економічного співробітництва, в тому
    числі транскордонному плані, на користь обох країн.

  • 7 березня 2018 року

    РЕКОМЕНДАЦІЇ – Румунія домоглася незначного прогресу у виконанні рекомендацій Європейської комісії за період 2017-2018 рр., – зазначається у звіті виконавчої органу ЄС, опублікованому в середу. Згідно з документом у цьому році Бухарест має докласти значних зусиль з точки зору дотримання вимог податкового законодавства та збору податків, щоб досягти середньострокової бюджетної мети. Крім того Румунії доведеться боротися з явищем незаконної праці. Ще однією невирішеною рекомендацією Європейської комісії є прийняття законодавства щодо вирівнювання пенсійного віку для чоловіків та жінок. На думку Брюсселя, Бухарест має також покращити доступ до якісної загальної середньої освіти, особливо для дітей у сільській місцевості. У сфері охорони здоров’я Румунії доведеться продовжити боротьбу з неформальними виплатами та сприяти амбулаторному лікуванню. У наступний період Брюссель проведе двосторонні зустрічі з кожною державою-членом ЄС, а в травні, за підсумками цих зустрічей винесе нові рекомендації.

    ВЗАЄМИНИ – Президент Румунії Клаус Йоханніс у четвер прийме свого сербського колегу Александра Вучича, який відвідає Бухарест з офіційним візитом. Адміністрація Президента Румунії повідомляє, що глави двох сусідніх держав розглянуть шляхи поглиблення двостороннього співробітництва, як політичного, так і економічного та погалузевого. Також буде обговорена підтримка Румунії в процесі вступу Сербії в ЄС, в тому числі в перспективі головування Румунії в Раді ЄС у першій половині 2019 року. Президенти також розглянуть ситуацію національних меншин в обох країнах, питання спільного інтересу щодо співпраці на Західних Балканах та основні події в справі Косова. Румунія є однією з п’яти країн ЄС, які не визнали незалежність, проголошену 10 років тому колишньою сербської провінцією, в якій більшість населення складають албанці.

    ВІЗИТ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану у четвер і п’ятницю відвідає з офіційним візитом
    Хорватію. Програма візиту включає в четвер участь
    в офіційному відкритті Почесного консульства Румунії в
    Спліті, зустрічі з представниками місцевих органів влади та зустріч з
    Президентом Хорватської економічної палати Лукою Буриловічем. У п’ятницю Теодор Мелешкану
    проведе офіційні переговори з віце-прем’єр-міністром та міністром закордонних
    справ Хорватії Марією Пейчинович Бурич, а також з прем’єр-міністром Андреєм Пленконовичем та спікером парламенту Горданом
    Яндроковичем. Програма також включає в себе відвідання Румунської
    Православної Церкви в Загребі, наданої румунській громаді Хорватською католицькою церквою, а також зустріч з керівництвом Асоціації румунів Хорватії.


    ЗВИНУВАЧЕННЯ
    – Проросійський
    молдовський президент Ігор Додон звинуватив Румунію у
    вчиненні дій, що стимулюють уніоністський рух в Р.Молдова, котрі на його думку
    створюють ризики для її державності. Він заявив, що найближчим часом
    звернеться з цього приводу в ООН і Раду Європи, щоб покласти край цій ситуації. Як передають наші
    кореспонденти в Кишиневі Ігор Додон висловив стурбованість проведенням
    наприкінці цього місяця різних заходів з нагоди 100-річчя об’єднання Бессарабії
    з Королівством Румунія. Ці звинувачення були зроблені після того, як понад 100
    молдовських міст і сіл прийняли символічну декларацію про возз’єднання з
    Румунією. Додон нещодавно звинуватив Консула Румунії
    в місті Белць Міхаїла Бачу в підкупі місцевих обранців та в політичній
    упередженості. Міністерство закордонних справ Румунії вважає, що ці твердження
    мають виборчий характер в перспективі парламентських перегонів, що пройдуть
    наприкінці цього року. Республіка Молдова була створена на частині східних
    румунських територій, що в 1940 році внаслідок ультиматуму були анексовані
    колишнім Радянським Союзом. Румунія стала першою країною у світі, яка визнала незалежність
    свого нового сусіда 27 серпня 1991 року, в день її проголошення.

    ПРАВОСУДДЯ – Генеральний прокурор Румунії Августін Лазер сьогодні відзвітував про підсумки роботи Генеральної прокуратури за 2017 рік. Основними координатами діяльності прокурорів були: велика кількість кримінальних проваджень, особлива складність справ та велика кількість осіб, причетних до вчинення правопорушень, – сказав Генеральний прокурор. За словами Августіна Лазера у 2017 році прокурори здійснювали процесуальне керівництво майже в 1,75 млн кримінальних справах, було спрямовано до суду обвинувальні акти у більш ніж 550 тис кримінальних провадженнях і майже 60 тис підсудних постали перед судом. З них 35% порушили правила дорожнього руху, що було спричинено двома основними причинами: поганою дорожньою інфраструктурою та невідповідною поведінкою водіїв, зокрема водіння автомобіля в нетверезому стані. Він також повідомив, що в минулому році зросла кількість випадків насильства в сім’ї, а також зросла майже до чотирьох тисяч кількість неповнолітніх правопорушників, які постали перед судом. На презентації звіту роботи Генеральної прокуратури Румунії був присутній і Президент Клаус Йоханніс, який заявив, що хоча дехто намагається поширювати ідею, що вони є ворогами суспільства, прокурори знаходяться по той же бік барикади з тими, хто прагне застосування закону. На заході були присутні представники основних органів судової влади.

    СУДОВА РЕФОРМА – Парламентська група депутатів від опозиційної Націонал-ліберальної партії Румунії закликали спікера Палати депутатів Лівіу Драгню звернутися до Венеційської комісії за експетною оцінкою щодо ініційованої парламентською більшістю судової реформи та призупинити роботу спеціальної комісії з цього питання до отримання відповідних висновків. Ліберали, на підтримку своєї вимоги нагадали про рекомендацію Єврокомісії в рамках Механізму співпраці та контролю правосуддя, а також про публічні заяви, зроблені останнім часом європейськими лідерами. Вони також нагадали, що професійні асоціації суддів та прокурорів наполягають на необхідності затребування експертної оцінки Венеційської комісії. Три закони, що регулюють роботу правосуддя перебувають на розгляді у парламенті, після того як Конституційний суд визнав деякі їх положення неконституційними. Багато з цих змін були піддані гострій критиці з боку громадянського суспільства, суддів і прокурорів, а також Євросоюзу.

    ВВП – Національний інститут статистики підтвердив зростання ВВП Румунії на 7% в минулому році, згідно з останніми попередніми даними, опублікованими сьогодні. Найбільший внесок у розвиток економіки мали промисловість, торгівля та сільське господарство. Економічний прогрес країни завдячується головним чином витратам на кінцеве споживання населення, яке збільшилося більш ніж на 10%. У той же час чистий експорт негативно вплинув на економічне зростання, через те, що вартість імпорту була вищою, ніж вартість експорту.

    АНАЛІЗ – Постійні зміни в економічному середовищі негативно впливають на довіру бізнесменів до румунської влади та ризикують віддалити компанії, на тлі уповільнення економічного зростання. Принаймні це випливає з аналізу Bloomberg. Згідно з цим документом, зниження довіри відбувається в умовах, коли Румунія має потребу в корпоративних витратах, щоб компенсувати уповільнення споживального буму, який дозволив досягти зростання ВВП на 8,8%. Згідно з Bloomberg, в той час як керівна коаліція зосередила державні витрати на підвищенні зарплатні державних службовців та на скороченні податків, інтерес приватного сектора до інвестицій постійно зменшується.

    ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я –
    Профспілкова федерація Sanitas привернула
    увагу уряду на те, що ігнорування вимог профспілок працівників охорони здоров’я
    може привести до протестів. Представники федерації у відкритому листі
    закликають Парламент підтримати поправки до закону про оплату праці бюджетників
    та покласти край дискримінації між працівниками охорони здоров’я та соціальної
    допомоги. Вони стверджують, що з 1-го березня, деякі медичні працівники, такі
    як фармацевти, біологи, психологи і санітари не отримують деякі права, які вони
    мали раніше. За даними представників чинної влади з березня заробітна плата всіх лікарів і медсестер
    збільшилася до максимального рівня в сітці, наміченого на 2022 рік. З іншого
    боку, Румунія не має в даний час жодної дози імуноглобулінів, а єдиним рішенням
    було звернутися по допомогу інших країн ЄС та НАТО. Міністр охорони здоров’я
    Соріна Пінтя активувала Європейський механізм цивільного захисту, щоб покрити
    потребу в 10 тис доз на наступні два місяці. Імуноглобуліни – це лікарські
    засоби, одержувані з плазми та крові людини і містять антитіла, які захищають
    організм від таких хвороб, як лейкемія.

    ВОДНЕ
    ПОЛО
    – Чоловіча збірна Румунії з водного поло потрапила до
    групи D чемпіонату Європи-2018 разом із представниками Сербії, Словаччини та Росії. Жеребкування відбулося сьогодні в іспанському місті Барселоні.
    Фінальний турнір європейської
    першості відбудеться 14-28 липня. Румунські спортсмени
    здобули путівку до фінальної частини ЧЄ-2018 після подвійної
    перемоги над командою Чехії вдома – 20:5
    та на виїзді 17:6.