Виконуючий обов’язки президента Румунії – на засіданні Європейської Ради в Брюсселі
Виконуючий обов’язки президента Румунії Іліє Боложан у четвер у Брюсселі закликав до посилення ролі Європи у підтримці миру на континенті, підтримки України та збільшення витрат на оборону. Він взяв участь у позачерговому засіданні Європейської Ради, на якому глави держав та урядів ЄС пообіцяли підтримати Україну в контексті зовнішньої політики президента США Дональда Трампа та збільшити витрати на оборону. ЄС запровадив узгоджений лідерами ЄС план озброєння, який буде спрямований на зміцнення оборони на східному фланзі від Балтійського до Чорного моря. Країни ЄС матимуть у своєму розпорядженні фонд витрат на оборону в розмірі 150 млрд євро. Іліє Боложан про цей план: «Звичайно, значна частина цього фонду, цих інвестицій буде розміщена в цій зоні, а виробнича частина, частина консорціумів, буде розподілена по всій території Європейського Союзу. І я думаю, що це також можливість для нашої оборонної промисловості, щоб деякі з цих продуктів вироблялися на заводах у Румунії, створюючи робочі місця». Що стосується України, то Румунія не надсилатиме війська до сусідньої держави, але зможе стати регіональним військовим, організаційним та опорним центром для військ, які надсилають інші країни. Іліє Боложан: «Присутність Румунії буде необхідна для того, щоб знати, які є думки і чи будуть елементи, пов’язані з використанням нашої інфраструктури, військових баз, наприклад, на румунській території або елементів іншої військової інфраструктури: портів, аеропортів». Після саміту в Брюсселі Іліє Боложан заявив, що Румунія не може подвоювати свої військові витрати з року в рік, і нагадав, що минулого року оборонний бюджет Бухареста становив понад 2,2% ВВП, тоді як середньоєвропейський показник становив 1,9%.
Румунія і східний фланг НАТО
У понеділок в.о. президента провів телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої підкреслив, що Північноатлантичний альянс залишається головним гарантом безпеки Румунії. Він підкреслив важливість трансатлантичних відносин і американської присутності в Європі, яка, за його словами, є необхідною для безпеки континенту. Румунія продовжує робити внесок у стабільність і безпеку східного флангу НАТО разом зі своїми партнерами і підтримує зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні, підкреслив Іліє Боложан, додавши, що Румунія готова збільшити інвестиції в оборонний сектор. Говорячи про ситуацію в Україні, він підкреслив необхідність справедливого і тривалого миру і важливість збереження підтримки для сусідньої держави. Зі свого боку, Марк Рютте подякував Румунії за її внесок на союзницькому рівні, а також за те, що вона як держава-член ЄС відповідально діє як важливий фактор безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні та на східному фланзі.
Румунія відкидає звинувачення Росії
Влада в Бухаресті категорично відкинула звинувачення Служби зовнішньої розвідки Росії в тому, що Європейський Союз шантажував Румунію, щоб заблокувати кандидатуру незалежного Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. Не надаючи жодних доказів, російська служба стверджує, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зажадала від руимунської влади заборонити йому брати участь у наступних виборах, попередивши, що в іншому випадку вона обмежить доступ Румунії до фондів ЄС. Міністерство закордонних справ Румунії назвало звинувачення російської служби «смішними і абсолютно безпідставними» і заявило, що вони є частиною гібридної кампанії з підриву демократії та зниження довіри до влади. Зі свого боку, прем’єр-міністр Марчел Чолаку вважає неприпустимими коментарі російської спецслужби щодо рішень румунської влади. Тим часом, Джорджеску все ще перебуває під підпискою про невиїзд у межах судового контролю протягом 60 днів після того, як у четвер судді відхилили як необґрунтовану його скаргу проти цього рішення у справі, в якій проти нього ведеться кримінальне розслідування за низкою злочинів. Прокуратура звинувачує Джорджеску в розробці плану дестабілізації Румунії за допомогою найманців на чолі з Хораціу Потрою після того, як Конституційний суд анулював результати першого туру президентських виборів.
Справа про державну зраду в Румунії
Бухарестський апеляційний суд постановив взяти під варту двох членів угруповання, створеного за зразком військової структури, звинувачених у державній зраді і зв’язках з російськими агентами, а також звільнити під підпискою про невиїзд у межах судового контролю протягом 60 днів чотирьох інших учасників угруповання. Раду Теодору, 101-річний генерал-майор у відставці, також є підозрюваним у цій справі. За даними Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму (DIICOT), метою угруповання було виведення Румунії з НАТО, повалення конституційного ладу, скасування партій, прийняття нової конституції, а також зміна прапора, гімну і навіть назви країни. Слідчі також стверджують, що учасники угруповання зверталися за підтримкою до співробітників російського посольства і неодноразово контактували з агентами іноземної держави як в Румунії, так і в Росії. Тим часом, румунська влада оголосила російського військового аташе в Бухаресті та його заступника персонами нон-грата. Румунська розвідувальна служба заявила, що ці двоє збирали інформацію зі сфер інтересів і підтримували антиконституційні дії шести румунів, звинувачених у державній зраді. Більше того, нещодавно ім’я заступника російського військового аташе з’явилося в матеріалах кримінальної справи колишнього кандидата в президенти, проросійського екстреміста Келіна Джорджеску.