Tag: зміни

Після літніх канікул більше 3-х мільйонів учнів в Румунії повернулись сьогодні до школи. Відновлення навчальних занять застало і в цьому році багато шкіл без кваліфікованих учителів, і майже половина шкіл – працює без сандозволу. Більше того, частину підручників учні так і не отримали через оскарження аукціонів. Більшість шкіл з проблемами знаходиться в сільській місцевості. Тут учні вчитимуться в неналежних або імпровізованих приміщеннях без опалення, які не мають каналізації, а меблі дуже старі.

Новий навчальний рік починається з трохи зміненою структурою в порівнянні з минулим роком з точки зору навчальних семестрів, канікул та позашкільних занять Школа інакше. Прес-секретар Шкільного інспекторату міста Бухарест Маріан Бану пояснює, що саме змінилось: Структура навчального 2016-2017 року зазнала змін, але вони були необхідні, тому що пов’язані з реальною ситуацією освіти протягом навчального року. Це 35-тижневі заняття. Перший семестр починається 12 вересня 2016 року і триватиме до 3 лютого 2017 року. Будуть і міжсеместрові канікули. Другий семестр почнеться 13 лютого 2017 і завершиться 16 червня 2017 року.

Зміни відбулися і що стосується позашкільних занять Школа інакше, школи мають можливість обирати, в певних межах, коли проводитимуть 5-ти денні заняття. Новизною нового навчального року є те, що учні будуть мати свій власний статус. Цей документ врегульовує права і обов’язки учнів, що навчаються в державних, приватних або конфесійних освітніх закладах, перший в своєму роді, розроблений в Румунії протягом останніх 25 років. Права учнів діляться на 5 категорій: освітні права, право на об’єднання і вираження думок, соціальні права, нагороди та інші права.

Водночас, що стосується національних іспитів було усунуто положення, згідно з яким кінцева оцінка, після оскарження, змінюється тільки якщо є мінімальна різниця в 0,5 пункта між першою оцінкою і оцінкою отриманою після оскарження. Міністерство освіти вирішило, що при розрахунку середньої оцінки при вступі до ліцеїв вагомість середніх оцінок V-VIII становитиме 20%, в порівнянні з 25%, в даний час. Іспити до ліцею відбудуться в один комп’ютеризований етап, за яким послідує етап, на якому будуть розглядатися спеціальні випадки.

Внесені
зміни до Податкового кодексу, ціллю яких є збільшення споживання та економічне
зростання, зі стриманістю були прийняті міжнародними кредиторами Румунії.
Дискусії на цю тему були проведені вчора в Бухаресті, а румунській владі не
вдалося досягти домовленості з представниками Європейської комісії.

Міністр
фінансів Єуджен Теодорович безуспішно намагався усунути побоювання у зв’язку з
тим, що податкові зміни, зокрема зниження ставки податку на додану вартість з
24% до 19%, зможуть розбалансувати державний бюджет через зниження податкових
надходжень на 2016 рік. Аргументами міністра фінансів були: Тимчасове
збільшення державного дефіциту знаходиться під контролем. У 2016 році державний
дефіцит становитиме максимум 2,9%, враховуючи нинішній Податковий кодекс, але
восени, коли ми формуватимемо бюджет на наступний рік, ми зможемо скоротити
непотрібні витрати в адміністрації, в економіці взагалі, без того щоб вплинути
на інвестиції, таким чином, щоб починаючи від 2016 року, дефіцит бюджету
становив 2,5%. Відповідно
до міністра фінансів, податкові зміни, зокрема зниження ставки податку на
додану вартість з 24% до 19%, призведуть до збільшення споживання та до
створення нових місць праці.

Георге
Яломіцяну від опозиційної Націонал-ліберальної партії, колишній міністр
фінансів, стверджує, що представлені бюджетні цифри урядом вказують на те, що
заходи податкового пом’якшення можуть бути стійкими, але додав, що МВФ і ЄС
заперечують прогнози румунського уряду щодо бюджетних надходжень на 2016 рік.
Георге Яломіцяну стверджує, що вплив скорочення ставки податку на додану
вартість на державний бюджет становитиме майже 3 млрд. Євро.

З
іншого боку, Рада іноземних інвесторів вітає нещодавні скорочення податків.
Заступник голови ради Данієль Ангел ствердив, що диференційовані податки на
додану вартість практикуються у багатьох розвинених країнах. У Румунії ПДВ був
на дуже високому рівні, а головна проблема є надходження до державного бюджету.
Данієль Ангел: У Румунії збирається ПДВ на рівні 50%. Ми привітали зниження
ставки ПДВ на продукти харчування на 9%. Якщо ставка ПДВ скоротиться до 19%
треба щоб цей захід був стійким на середньостроковий і довгостроковий періоди.
Ми бажаємо, щоб податкова політика та податкове середовище були більш
передбачуваними і прозорими. Ми не хочемо, щоб через рік або два податкова політика
знову зазнала змін.

Це
питання обговорюватиметься і на зустрічі міністрів фінансів держав ЄС від 14
липня. Експерти Міжнародного валютного фонду вже не прибудуть наступного тижня до
Румунії, оскільки матимемо у розпорядженні висновки місії Єврокомісії.

Більше ніж через рік після того, як Конституційний суд відхилив проект перегляду основного закону, прийнятого парламентом у Бухаресті, відновлюються дебати з цього питання. Перший проект підготовлений членами комітету був оскаржений колишньою Демократ-ліберальною партією, а судді КС вирішили тоді, що деякі положення виходять за межі перегляду. Серед них встановлений механізм щодо призначення премєр-міністра і втрату депутатського мандата разом з відставкою з політичної партії на списках якої був обраний або у разі вступу до іншої партії. Конституційний суд відхилив і умову запропоновану в перегляді, щоб на парламентських та президентських виборах брали участь “тільки кандидати, які постійно проживають в Румунії, принаймні, 6 місяців до виборів.”

Судді визнали, що це обмеження призводить до придушення фундаментального права обирати і бути обраним. І твердження, “що національні меншини можуть вільно використовувати в суспільному та приватному просторах, свої власні символи, які представляють їх етнічну, культурну, мовну і релігійну ідентичність», було відхилено. Водночас, Конституційний суд відхилив спосіб у який була визначена гарантована університетська автономія запропонована для перегляду, оскільки розглядається, що дане визначення призводить до абсолютної незалежності вищих навчальних закладів, як що стосується управління активами, так і призначення їхніх структур та керівних функцій. На робочий стіл сенаторів і депутатів надійшли і законодавчі ініціативи про місцеві вибори, створення політичних партій та фінансування партій та виборчих кампаній, для внесення поправок.

Документи повернуться до Комітету Виборчого кодексу з пропозиціями сенаторів і депутатів, які будуть винесені на затвердження кожною палатою. Найбільш важливі зміни порівняно з чинним законодавством стосуються скасування можливості багаторазового голосування шляхом введення системи перевірки явки на виборах, обрання голів повітових рад шляхом таємного голосування половини з присутніх радників, створення політичних партій тільки з трьома членами і покриття витрат у виборчому процесі з державного бюджету для кандидатів, які отримують принаймні 3%. У вівторок, у Комітет Виборчого кодексу обговорюватимуться варіанти голосування для діаспори, у спробі знайти оптимальну формулу, щоб всі румуни могли голосувати на виборах. Ліберали виступають за голосування поштою, в той час як соціал-демократи на користь електронного голосування.

Комітет з питань Виборчого кодексу почав консультації за участю представників всіх парламентських партій, які готові робити пропозиції щодо внесення змін до виборчих законів. До тепер, члени Комітету проаналізували основні принципи виборчих систем, які застосовуються на президентських, парламентських та місцевих виборах.

Правляча Соціал-демократична партія повідомила, що запропонує, між іншим, скорочення кількості парламентарів можливо до 300 для Палати Депутатів, та 100 для Сенату. Опозиційна Націонал-ліберальна партія, у свою чергу, запропонує, щоб парламентські вибори розгорталися за змішаною виборчою системою. Міністр-делегат з питань відносин з Парламентом Евджен Ніколіча ствердив, що запропонує Комітету проведення перепису румунів з правом голосу, які проживають закордоном, з метою забезпечення утворення відповідної кількості закордонних виборчих дільниць. “Відразу після того як закон набере чиності, сказав Ніколіча, протягом шести місяців, румуни із-за кордону повідомлять посольствам, що вони перебувають там, таким чином буде утворена достатня кількість виборчих дільниць.”

Внесення змін до трьох законів про вибори є пріоритетом для парламентської сесії, яка починає свою діяльність в лютому, заявив голова Комісії з питань розроблення Виборчого кодексу Валеріу Згоня. Члени Обєднаного комітету вже закликали постійні бюро, щоб всі законопроекти про організування виборів були негайно винесені на розгляд комітету та до 15 березня були внесені зміни та поправки до діючих проектів. Валеріу Згоня додав, що вимагається забезпечення ефективності виборчої системи для кожного громадянина.

Валеріу Згоня: “Всі політичні партії висловили свою готовність, щоб прийнята виборча система, внаслідок ухвалення належного виборчого закону, діяла без жодних логістичних проблем, щоб всі румуни, де б вони не знаходилися, могли скористатися своїм конституційним правом голосу. Ми всі згідні з тим, що треба скоротити кількість депутатів і сенаторів. Ми дійшли згоди стосовно цього питання і знайдемо найкращі рішення, щоб Парламент був більш гнучким з точки зору мандатів, яких ми запропонуємо на парламентських виборах від 2016 року.”

Питання внесення змін до виборчої системи для румунів, які проживають або на день проведення голосування перебувають на території іноземної держави, повстало після подій від листопада 2014 року, коли велика кількість румунів не змогла проголосувати на президентських виборах через різній інтерпретації положень виборчого закону та недоліків виборчої процедури.