Tag: Йоганніс

  • Саміт Європейського політичного співтовариства в Будапешті

    Саміт Європейського політичного співтовариства в Будапешті

    Європейські лідери зустрілися в Будапешті, щоб обговорити безпекові виклики, що стоять перед Європою, з наголосом на ситуацію в Україні, а також міграцію та економічну безпеку. На п’ятому саміті Європейського політичного співтовариства (ЄПС) вони відзначили значний вплив російської агресії проти України на весь континент і в усьому світі.

    Посадовці наголосили на необхідності скоординованих дій на європейському рівні для продовження підтримки України, яка бореться за захист своєї незалежності, суверенітету та територіальної цілісності. Президент Румунії Клаус Йоганніс, який взяв участь у засіданні робочої групи з питань міграції, підкреслив, що міграція залишається важливим викликом на європейському рівні, який потребує спільної та всеосяжної відповіді.

    Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, він підкреслив, що розвиток подій у сфері міграції продовжує викликати занепокоєння на тлі конфлікту на Близькому Сході та триваючої війни в Україні. Клаус Йоганніс наголосив на важливості ефективної імплементації на рівні ЄС Пакту про міграцію – інструменту, який також може бути корисним у відносинах з партнерами, що не є членами ЄС.

    Він також зазначив, що Румунія вже імплементує деякі положення Пакту через пілотний проєкт на кордоні з Сербією, який виявився прикладом належної практики з точки зору повернення, процедур надання притулку та запобігання нелегальній міграції. Глава румунської держави також наголосив на важливості регіональної оперативної співпраці, яка, за його словами, є дієвим інструментом для ефективного управління цим явищем.

    У цьому контексті Клаус Йоганніс підкреслив, що Румунія залишається відданою впровадженню ефективних заходів з управління міграцією, забезпеченню безпеки зовнішніх кордонів ЄС і повному виконанню своєї ролі держави-члена, яка застосовує Шенгенське законодавство. Стосовно цього він підтвердив, що для Румунії завершення процесу приєднання до зони вільного пересування відображає її тверду прихильність до європейського проєкту.

    На зустрічі, присвяченій підтримці Республіки Молдова, яка відбулася на полях засідання Європейського політичного співтовариства, Клаус Йоганніс, разом з іншими європейськими лідерами, високо оцінив зусилля з реформування, які нещодавно були зроблені в Кишиневі, що призвело до стійкого прогресу, незважаючи на виклики, пов’язані із загрозами з боку Росії. Він також наголосив на необхідності збереження швидкого темпу реформ, високого ступеня інституційної пильності та застосування уроків, винесених з нинішніх виборів і напередодні парламентських виборів 2025 року.

    Інші європейські лідери також заявили про свою рішучу підтримку Республіки Молдова після президентських виборів і референдуму, які підтвердили її європейський курс, і наприкінці зустрічі пообіцяли продовжувати надавати підтримку Кишиневу в досягненні його цілей миру і демократії.

  • Румунсько-італійські відносини

    Румунсько-італійські відносини

    Румунія є надзвичайно важливим двостороннім, європейським та міжнародним партнером Італії і ми хочемо, щоби вони увійшла до Шенгенської зони вільного переміщення і з сухопутними кордонами. Про це заявив Президент Італії Серджо Маттарелла, перебуваючи з офіційним візитом у Бухаресті, де його прийняли глава держави Клаус Йоганніс та прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

    Клаус Йоганніс привітав міцну основу для розвитку двосторонніх відносин та співпраці з Італією на різних рівнях, у тому числі в європейському та євроатлантичному контексті. Минулого року товарообіг між Румунією та Італією сягнув 20 мільярдів євро, повідомив президент, який зазначив, що ця зустріч є продовженням постійного діалогу між двома країнами. У той же час глава держави привітав цінний внесок Італії у забезпечення безпеки сусідніх з Румунією регіонів. Він зазначив, що обидві країни продовжать працювати разом з усіма союзниками над посиленням ролі НАТО у запобіганні будь-якій війні.

    Клаус Йоганніс: «Ми обговорили наші занепокоєння щодо безпеки, які виникають у зв’язку з триваючою війною Росії проти України, що має сильний негативний вплив не лише на регіон, а й на весь євроатлантичний простір. Ми продовжимо працювати разом над посиленням ролі НАТО у запобіганні будь-якій війні і захисті наших держав шляхом зміцнення сил і засобів стримування й оборони на східному і південному флангах Альянсу.»

    Щодо розширення Європейського Союзу, президент Італії висловив сподівання, що Україна та Республіка Молдова приєднаються до нього якнайшвидше. Серджо Маттарелла також згадав про свій попередній візит до Кишинева: «У зв’язку з цим вважаємо необхідним, і президент Йоганніс згадав про цей аспект, продовження розширення Євросоюзу за рахунок прийняття нових країн-кандидатів. Як згадав і президент Йоганніс, я вчора був у Молдові, де підтвердив міцну переконаність Італії у необхідності вступу Молдови до Європейського Союзу і подальшої допомоги, щоб це сталося якнайшвидше. Так само, як це, на нашу думку, має статися з країнами Західних Балкан та Україною.»

    Під час зустрічі з прем’єр-міністром Марселем Чолаку глава італійської держави підкреслив важливість економічного співробітництва як основи двосторонніх відносин. Румунсько-італійське економічне співробітництво, спільні цінності та зв’язки між громадянами роблять двосторонні відносини ще міцнішими, – сказав прем’єр-міністр. Важливим пунктом дискусій були румуни в Італії, одна з найбільших румунських громад за кордоном. У цьому контексті Марчел Чолаку привітав підтримку італійською владою інтеграції румунської громади, повагу до її прав та визнання користі, яку вона приносить італійському суспільству.

  • Росія досягла протилежного ефекту

    Росія досягла протилежного ефекту

    Румунія це країна-член
    Європейського Союзу та НАТО, яка має найдовший кордон з Україною, а також країна, яка має
    вихід до Чорного Моря, регіону, де триває війна, – заявив румунський
    президент Клаус Йоганніс виступаючи перед студентами
    престижного Колумбійського університету в США, де він був запрошений World Leaders
    Forum. Саме тому погляд Румунії на вплив війни в стратегічному сусідстві та в
    глобальному масштабі є актуальним, – підкреслив він. Клаус
    Йоганніс сказав, що Росія розраховувала на слабке міжнародне
    співтовариство та на Україну, яка виконує вимоги Кремля. Але, погрожуючи, а
    потім застосовуючи силу, росіяни досягли протилежного ефекту.

    За словами спеціального кореспондента
    Радіо Румунія, президент Клаус Йоганніс
    стверджує, що вторгненням в Україну Росія намагається повернути практики
    ревізіонізму в міжнародних відносинах, а
    також сфери впливу в глобальній і регіональній політиці. Москва використовує
    застарілі концепції, а саме так зване право великих сил, щоб
    нав’язати свої зовнішньополітичні директиви тим, кого вона називає малими
    державами, атакуючи демократичні цінності, верховенство права і заснований на
    правилах світовий порядок, – додав президент Румунії.

    Він також розповів студентам, що
    Румунія, як стратегічний партнер США і союзник НАТО, зараз перебуває на
    найвищому рівні безпеки в своїй новітній історії. Тепер ми маємо більш
    узгоджений і багатосторонній підхід до оборони на східному фланзі. Ми зробили
    конкретні кроки для інтенсифікації співпраці з іншими союзниками в
    Чорному морі, особливо зі Сполученими Штатами, – ствердив
    Йоганніс. За його словами, Україна повинна перемогти у
    війні, роспочатій Російською Федерацією, і не може
    бути миру без відновлення незалежності, територіальної цілісності та
    суверенітету країни.

    «Всі ті, хто скоїв жахливі злочини в
    Україні та проти України, повинні бути притягнуті до відповідальності. Всі
    країни-однодумці згодні з тим, що ми повинні продовжувати підтримувати Україну», -
    заявив Президент Румунії. І Україна, і сусідня Республіка Молдова повинні і
    надалі отримувати повну підтримку для їхньої інтеграції до Європейського Союзу, – відмітив
    Клаус Йоганніс.

    Раніше, перебуваючи на Генеральній
    Асамблеї ООН в Нью-Йорку, глава румунської держави підкреслив, що ця війна
    показала, що Чорне море потребує більшої уваги на глобальному рівні, оскільки
    має стратегічне значення для трансатлантичної безпеки. Він також пообіцяв, що
    Румунія і надалі сприятиме транзиту українського зерна на світові ринки,
    оскільки це має важливе значення для глобальної продовольчої безпеки.

  • Президент Румунії здійснив візит до Києва

    Президент Румунії здійснив візит до Києва

    «Історичний
    день для України», так описав Президент України Володимир Зеленський спільний візит
    від четверга до Києва президента Франції Еммануеля Макрона, президента Румунії
    Клауса Йоганніса, федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца та прем’єр-міністра
    Італії Маріо Драґі. Від початку російського вторгнення в Україну, 24 лютого, візити
    на високому рівні були постійними, в тому числі в Румунії, але ніколи дотепер не
    були настільки скоординованими, за участі представників кількох країн, всіх
    європейських.

    «Україна користується підтримкою одразу
    чотирьох потужних держав Європейського Союзу» – сказав Володимир Зеленський. Він
    додав, що зараз його країна як ніколи
    ближче до спільнотного блоку. Лідери Німеччини, Італії, Франції та
    Румунії ствердили, що підтримують
    негайне надання
    Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу та що вони продовжуватимуть
    підтримувати Київ коштами та зброєю, щоб протистояти російському вторгненню. Вони
    говорили й про відновлення України після закінчення війни.

    Зі свого боку, президент
    Клаус Йоганніс заявив, що Румунія активно бере участь у зусиллях щодо полегшення транзиту
    експорту зерна з України. Клаус Йоганніс: «Від початку російського вторгнення, порт Констанца
    забезпечив транзит понад 1 млн тонн зерна з України. Ми працюємо над відкриттям
    нових пунктів пропуску на кордоні та над відновленням ширококолійної ділянки
    залізниці на території Румунії. Крім того, Румунія закликає до залучення всіх
    відповідних суб’єктів до коаліції держав для підтримки міжнародних зусиль зі
    створення блакитних коридорів для безпечного морського транспорту
    через Чорне море.»

    Румунія, як сусід і надійний
    партнер, а також як держава-член Європейського Союзу та НАТО, має найдовший кордон з Україною та повністю солідарна з українським народом, – зазначив у
    Києві президент Клаус Йоганніс. Підтримка України з боку Румунії, – повторив він, – зосереджена на кількох рівнях. Румунський уряд та громадяни прийшли на
    допомогу понад 1,2 мільйонам біженців, переважно жінкам та дітям. Було створено
    механізми для задоволення потреб бажаючих в освіті та працевлаштуванні. У місті
    Сучава, на північному сході Румунії, працює з максимальною потужністю та
    швидкістю Міжнародний центр розподілу гуманітарної допомоги для України.

    «Незаконну,
    невиправдану та неспровоковану агресію з боку Росії потрібно зупинити!» – наголосив президент Клаус Йоганніс, у баченні якого Європа знаходиться на
    переломному етапі своєї історії, екстраординарні часи вимагають екстраординарних, стратегічних і далекоглядних відповідей. Отож, надання статусу
    кандидата на вступ до Європейського Союзу Україні, а також сусідній Республіці
    Молдова та Грузії має важливе значення для побудови міцного та стійкого щита
    навколо спільних європейських цінностей, – підсумував президент Клаус Йоганніс.

  • Наміри та побоювання щодо вакцинації

    Наміри та побоювання щодо вакцинації


    Вакцинація – найбезпечніший спосіб зупинити розповсюдження вірусу, -
    підкреслив у середу президент Клаус Йоганніс і закликав румунів використовувати
    всі доступні способи: онлайн-платформу, мобільні центри або організовані
    великими компаніями центри з імунізації. Президент зробив цю заяву після того,
    як цього тижня кількість доступних місць на національному рівні для вакцинації
    проти COVID-19 вперше перевищила кількість людей, які записалися до ​​списків
    очікування. Глава держави нагадав про успішну модель країн, яким вдалося
    досягти достатнього рівня імунізації населення і котрі вже почали поетапно
    скасовувати антиепідемічні обмеження.


    «Ми з кожним днем все ближче до моменту, коли зможемо повернутися до нормального
    способу життя, організовувати концерти, шоу, відкривати індустрію гостинності,
    а румуни зможуть безпечно їхати на відпочинок у країні або за кордон. Єдина умова
    для цього – продовжити вакцинацію швидким темпами», – сказав Клаус Йоганніс: «Ми
    все ще живемо в умовах пандемії. Так
    звані «протиепідемічні обмеження» не скасовують пандемію. Ці обмеження лише
    зменшують наслідки. На жаль, ми все ще маємо пацієнтів з важкими формами перебігу захворювання. Існує
    лише один вихід із пандемії – вакцинація.»




    Президент взяв участь в урочистому відкритті мобільного центру щеплення,
    заявивши, що задоволений поточним станом національної кампанії імунізації, яка
    перевищила 90 000 щеплених людей на день. У свою чергу, новий міністр охорони
    здоров’я Йоана Міхеїле заявила, що направить на затвердження уряду надзвичайну
    постанову з метою сприяння вакцинації на рівні кабінетів сімейних лікарів. Нам
    потрібно доставити ці вакцини в ті місця і до тих людей, до яких нам не вдалося
    дістатись до цього часу. Усі можливі ресурси повинні бути використані в
    найближчі місяці для імунізації громадян, оскільки лише таким чином кількість
    людей, які потребують медичної допомоги, зменшиться, – додала Йоана Міхеїле.




    Опитування громадської думки, проведене медичною мережею MedLife, показує,
    що кількість румунів, охочих пройти щеплення менша початкових очікувань, свою готовність
    імунізуватися до кінця року озвучили лише близько 30% опитаних віком понад 16
    років. Страх перед побічними ефектами – довготривалими або негайними – є
    основною причиною відмови від щеплення. За результатами дослідження рівень освіти опитуваних є одним з
    головних факторів, який сильно впливає на намір щодо імунізації: чим вищий
    рівень освіти, тим більше люди бажають імунізуватися.



  • У Румунії не буде загальнонаціонального карантину

    У Румунії не буде загальнонаціонального карантину








    Дев’ять місяців по тому, як у Румунії
    було зафіксовано перший випадок зараження новим коронавірусом, країна вийшла на
    «плато» другої хвилі пандемії. Тривожний приріст щоденних випадків,
    зафіксований два-три тижні тому, уповільнився після введення низки обмежувальних
    заходів, таких як обов’язкове носіння захисної маски як у закритих приміщеннях,
    так і на вулиці, обмеження нічного пересування людей та виключно дистанційне
    навчання всіх навчальних закладів. Було
    введено карантин у певних населених пунктах, але лише там, де цього вимагала
    епідеміологічна ситуація.




    На рівні суспільства є різні думки:
    в той час як одні кажуть, що були вжиті правильні заходи і, що потрібно було,
    навіть, повторно запроваджувати режим надзвичайного стану, як навесні, інші
    вважають, що нові обмеження є надто жорсткими,
    а повний карантин не був введений в останні місяці лише тому, що в Румунії наближаються
    парламентські вибори. Тому президент
    Клаус Йоганніс відчув необхідність надати деякі роз’яснення: «Я хочу, щоб мене чітко зрозуміли: я не маю
    наміру оголошувати національний карантин, так званий локдаун, після
    парламентських виборів 6 грудня. Ми будемо й надалі запроваджувати місцеві чи
    регіональні заходи, тобто у населених пунктах, де цього вимагатиме ситуація, отже
    там, де буде занадто стрімке збільшення кількості випадків.»


    Глава держави, за підсумками засідання
    з оцінки чинних протиепідемічних норм заявив, що на сьогодні спостерігається тенденція
    до зменшення кількості заражень новим коронавірусом на національному рівні.
    Національний інститут охорони здоров’я надав конкретні дані, які підтверджують
    правильність вжитих владою заходів щодо боротьби з пандемією, – сказав
    президент Клаус Йоганніс, додавши, що населення дотримувалося встановлених
    протиепідемічних правил і обмежень, тому існують підстави для оптимізму. Однак
    зараз не час для розслаблення, – зазначив глава держави, який закликав румунів і
    надалі дотримуватися заходів з охорони здоров’я та проводити зимові канікули в
    обмеженому родинному колі.




    Президент також повідомив, що стратегія
    вакцинації Румунії від COVID-19 буде затверджена у п’ятницю на засіданні уряду,
    після чого наступного тижня, найімовірніше, у середу, буде схвалена Верховною радою
    оборони країни. Клаус Йоганніс також наголосив, що підтримує вакцинацію від
    COVID-19, нагадавши, що на рівні Європейського Союзу розподіл вакцин буде пропорційним
    кількості жителів кожній країни. Він висловив сподівання, що коли будуть
    оприлюднені незаперечні дані про сироватку, скептицизм щодо щеплення
    зменшиться. Згідно з опитуванням Групи передових соціально-поведінкових
    досліджень, лише 30% румунів готові зробити щеплення від нового коронавірусу,
    як тільки в Румунії з’явиться така можливість.

  • Проєкт нової оборонної стратегії країни

    Проєкт нової оборонної стратегії країни




    Верховна
    Рада Оборони Країни у середу прийняла проєкт Національної оборонної стратегії
    Румунії на період 2020-2024 рр., документ, що найближчим часом буде переданий
    на розгляд Парламенту.




    Президент
    Клаус Йоганніс заявив, що стратегія була розроблена в умовах пандемії, що викликала глибоку економічну кризу та змінила владні
    відносини. За словами глави держави, «Румунія була змушена справитися з цією
    пандемією за короткий час, а перспектива циклічного спалаху вірусу змушує
    румунську державу продовжити заходи щодо збільшення спроможності щодо подолання
    подібних криз на різних рівнях».




    Клаус
    Йоганніс зазначив, що Національна стратегія оборони на наступні чотири роки має
    в основі ту саму концепцією розширеної національної безпеки, що була внесена та
    визначена в попередньому документі. Крім збройної оборони, стратегія охоплює й
    інші аспекти, такі як зовнішня політика, громадський порядок, освіта, охорона
    здоров’я, економіка, навколишнє середовище, енергетична безпека та
    кібербезпека.




    Глава
    держави також сказав, що документ базується на концепції країни, яка завдяки потужним
    демократичним установам захищає всіх своїх громадян. «Нова стратегія дає
    відповіді на найважливіші питання про наші пріоритетні національні цілі щодо
    забезпечення безпеки Румунії та її громадян, а також показує, що ми повинні
    зробити для їх досягнення. Державна політика у сфері національної безпеки буде
    розроблена та впроваджена, а кінцевим бенефіціаром є громадянин, тому що кожен
    румун повинен відчути, що він живе в безпечному середовищі та мати впевненість,
    що державні установи його захищають.»




    Стратегічне
    партнерство зі Сполученими Штатами Америки, а також членство в НАТО та в Європейському
    Союзі, згідно з документом, залишаються основними напрямками закордонної політики
    та політики безпеки. Президент заявив, що Національна стратегія безпеки Румунії
    на наступні чотири роки передбачає новий підхід, який випливає з погіршення
    відносин між Північноатлантичним альянсом і Російською Федерацією, поширенням тероризму,
    а також гібридними та кібернетичними загрозами.




    На
    тому ж засіданні Верховна Рада Оборони Країни проаналізувала та затвердила участь
    військовослужбовців Збройних Сил Румунії у місіях та операціях за межами
    держави в наступному році, а також програму з трансформації, розвитку та
    оснащення ЗСР протягом наступних років та в середньо- і довгостроковій перспективах.

  • Від надзвичайного стану до надзвичайної ситуації

    Від надзвичайного стану до надзвичайної ситуації








    У середині травня виповниться два місяці відколи президент Румунії Клаус Йоганніс оголосив введення надзвичайного стану для
    запобігання поширенню вірусу SARS CoV-2, що призвело до обмеження низки основних прав
    громадян, в тому числі право на вільне пересування.




    У понеділок глава
    держави зробив довгоочікуване оголошення: з 15 травня Румунія перейде від
    надзвичайного стану до режиму надзвичайної ситуації. Останній є запобіжним
    заходом, необхідним для негайного виконання планів дій та заходів щодо
    запобігання, попередження населення, обмеження та усунення наслідків
    надзвичайної ситуації. Заходи повинні бути пропорційними з масштабом ситуації,
    що їх спричинила та застосовуватимуться відповідно до встановлених законом умов
    та обмежень. Президент попередив, що ситуація ще не покращилася. «Ми не можемо
    сказати, що хвороба була подолана, але, в якийсь момент, ми маємо йти далі і це
    надалі означає перехід від надзвичайного стану до режиму надзвичайної ситуації»,
    – сказав глава держави.




    Він уточнив, що
    послаблення обмежень після завершення дії надзвичайного стану буде
    здійснюватися поетапно, з інтервалом приблизно в два тижні. Із середини травня країна
    почне повертатися до звичного способу життя, знову запрацюють салони краси,
    стоматологічні кабінети, знову відкриються музеї, а поїздки усередині населених
    пунктів, крім тих, що знаходяться на карантині, будуть дозволені без декларації
    під власну відповідальність. Натомість поїздки за межі населеного пункту будуть можливі лише за певних умов, – додав
    глава держави.




    Клаус Йоганніс: «З 15
    травня знову відкриються перукарні, стоматологічні кабінети, музеї, але все це за
    умов дотримання соціальної дистанції та правил гігієни. Усі ми будемо
    зобов’язані носити захисну маску в закритих громадських місцях, а також під час
    проїзду в громадському транспорті. Надалі буде обмежене право виїзду з населеного
    пункту постійного проживання. Але й тут є кілька винятків. Дозволено виїжджати
    з міста проживання, наприклад, в інтересах роботи, для медичного лікування, для
    індивідуальних спортивних занять, їзди на велосипеді.»




    Клаус Йоганніс додав,
    що професійні спортсмени зможуть розпочати тренування в спеціальних умовах, але
    спортивні змагання розпочнуться пізніше. При цьому він підкреслив, що й під час
    режиму надзвичайної ситуації буде
    заборонено збиратися групами більше 3 осіб. Президент знову закликав до
    відповідальності. «Ніхто не знає, скільки триватиме ця епідемія і залежить лише
    від нас самих, чи вдасться нам, у Румунії, втримати ситуацію під контролем. Мені
    дуже хочеться, щоб разом ми змогли подолати цей виклик, а це означає дотримуватися
    рекомендацій влади,» – сказав також глава держави.

  • Підготовка до нової нормальності

    Підготовка до нової нормальності




    Майже через 60 днів від повідомлення про перший випадок зараження новим
    коронавірусом у Румунії, у Бухаресті вже більше говорять про
    плани перезапуску економіки, а також зняття обмежень, запроваджених після
    введення понад місяць тому надзвичайного
    стану. 16 травня – це дата, коли може початися повернення життя в нормальне русло, але,
    як зазначають глава держави, міністр
    охорони здоров’я та всі фахівці, які беруть участь в управлінні цією винятковою
    ситуацією, вірус не зникне і доведеться звикати жити довше під його загрозою.

    Дискусії на цю тему ведуться
    майже щодня, а президент Клаус Йоганніс вже оголосив
    про деякі заходи, які будуть впроваджені наступного місяця. Один з них – зняття
    обмежень на індивідуальні поїздки. «Після 15 травня усі
    будуть зобов’язані носити захисні маски у закритих громадських приміщеннях та
    під час користування громадським транспортом. Цей захід не обмежений у часі і
    ми зможемо скасувати обов’язковість носіння маски, можливо, наступного року,
    коли ця пандемія буде під контролем і не буде ризику зараження. Друге рішення мабуть
    порадує багатьох румунів. Після 15 травня, коли закінчиться дія режиму
    надзвичайного стану, ми скасуємо обмеження щодо пересування людей, тобто не будуть продовжені
    обмеження на індивідуальні поїздки або, інакше кажучи, люди знову зможуть вільно
    пересуватися у громадських просторах, без необхідності мати при собі декларацію
    про мету поїздки. Йдеться про свободу пересування.»





    Ми маємо звикнути до так
    званої «нової нормальності», пояснив глава держави, наголосивши, однак, що для
    загального захисту населення та для індивідуального захисту багато обмежень
    залишаться в силі: «Таким чином, чимало обмежень залишаться в силі і після 15
    травня, зокрема заборони на всі громадські збори, на всілякі маніфестації. До
    15 травня, коли закінчиться дія режиму надзвичайного стану, усі обмеження
    залишаються в силі. Повторюю, до 15 травня залишайтеся вдома, всі обмеження залишаються
    в силі. Після 15 травня ми зможемо вільніше пересуватися, але життя, на жаль,
    не повернеться до тієї нормальності, про яку ми знали до цієї пандемії. У нас
    буде план послаблення обмежень, поетапно ми визначимо, які самі види діяльності
    зможуть бути відновлені.»




    Після послаблення обмежень кожен
    з нас має стати більш відповідальним за інших, особливо за найбільш вразливих
    верств населення, – заявив президент Клаус Йоганніс.

  • Більші штрафи за порушення обмежувальних заходів

    Більші штрафи за порушення обмежувальних заходів






    Румуни, які не дотримуються обмежень, запроваджених військовими розпорядженнями,
    прийнятми після введення надзвичайного стану через пандемію коронавірусу, платитимуть більші штрафи з
    п’ятниці. Для фізичних осіб вони становитимуть від 2000 леїв (близько 410 євро)
    до 20 000 леїв (близько 4 100 євро). Для юридичних осіб розмір штрафів становитиме
    від 10 000 леїв (близько 2000 євро) до 70 000 леїв (близько 14 500 євро).




    За даними Групи стратегічної комунікації, люди можуть надалі ходити на
    роботу, але повинні мати при собі усі передбаченні законодавством документи:
    службове посвідчення, видану роботодавцем довідку або декларацію під власну
    відповідальність, в якій чітко зазначено місце проживання та місце роботи.




    За покупками дозволяється виходити з дому тільки в найближчий продуктовий
    магазин, із обов’язком мати при собі документ, що посвідчує особу та заздалегідь
    заповнену декларацію під власну відповідальність. Військове розпорядження не
    передбачає обмежень відстані для поїздок для догляду за літніми батьками, а це
    означає, що дозволяється возити продукти харчування та ліки літнім родичам, які проживають в іншому повіті. Також дозволено щодня вигулювати домашніх тварин, а
    також виходити на короткі прогулянки, але поблизу будинку. Усі парки, ігрові та
    спортивні майданчики – закриті. Влада також рекомендує оплачувати комунальні
    платежі або здійснювати банківські платежі через Інтернет.




    Слід зазначити, що за останню добу кільком тисячам порушникам правил карантину
    поліція виписала штрафів на понад 11 млн леїв (понад 2 мільйони євро). Йдеться,
    зокрема, про осіб, які порушили режим самоізоляції або без дозволу покинули місце,
    куди були поміщені на карантин. Станом на четвер порушено сотні кримінальних
    справ за фактом перешкоджання боротьбі з інфекційними хворобами.




    Президент Румунії Клаус Йоганніс у середу нагадав, що всі зобов’язані
    дотримуватися законів щодо боротьби із поширенням коронавірусу. «Від початку спалаху
    епідемії було виписано понад 78 тис. штрафів і в зв’язку з цим я хочу
    наголосити: закон чіткий, він захищає людей, захищає лікарів. Хто його не дотримується,
    буде оштрафований. Шановні румуни, я повторюю те, про що неодноразово
    наголошував у своїх попередніх виступах: дотримуйтесь правил поведінки, дотримуйтесь
    дистанції, не подавайте руки при вітанні, не обіймайтеся при зустрічі, дотримуйтесь
    запроваджених владою правил.»





    Румунія 16 березня оголосила надзвичайний стан через поширення коронавірусу,
    відтоді було прийнято шість військових розпоряджень, які обмежили вільне
    пересування громадян. Останнє було схвалене у понеділок і запровадило жорсткий карантин у місті Сучава (північний схід) та вісьмох
    суміжних селищах, оскільки із загальної кількості захворювань по всій країні,
    більше чверті було зафіксовано у цьому повітовому центрі та його околицях.

  • Система охорони здоров’я Румунії переживає складний період

    Система охорони здоров’я Румунії переживає складний період




    У Румунії стрімко зростає кількість
    лікарів, медсестер і санітарних працівників, які погрожують відставкою або вже
    подали у відставку. Побоювання заразитися новим коронавірусом, а також
    відсутність адекватних засобів індивідуального захисту є основними причинами
    такої ситуації у кількох лікарнях країни.




    В останні дні подібні ситуації були зафіксовані у Брашовській лікарні психіатрії та неврології (центр), Тімішоарській
    залізничній лікарні (захід) та в Арадській повітовій клінічній лікарні швидкої
    допомоги (захід). Багато працівників цих медзакладів оголосили про вихід на
    пенсію, а десятки інших – лікарі, медсестри, санітарні працівники та
    обслуговувально-допоміжний персонал, просто вийшли на лікарняний, що зробило
    ситуацію в лікарнях дуже або надзвичайно складною. Для того, щоб впоратися з великим
    напливом хворих на коронавірус, керівництво арадської лікарні почало наймати
    медичний персонал на 6 місяців.




    А поки деякі перелякані медпрацівники
    покидають систему, є люди, які, незважаючи на всі незручності, хочуть
    залишитися та допомагати. Так, наприклад, медсестри та санітарки, які через бюджетні обмеження були нещодавно звільнені яським Інститутом психіатрії «Сокола» (північний схід) кажуть, що готові працювати і просять направити їх туди, де
    потрібна їхня допомога. З іншого боку великі зусилля для нормалізації ситуації докладаються
    в Сучаві (північ), де, за словами тимчасового керівника найбільшої лікарні в повіті,
    доктора Флоріна Філіпа, кількість людей, заражених новим коронавірусом, рахується
    сотнями, а медпрацівників катастрофічно бракує, після того, як більшість лікарів
    та медсестер заразилися вірусом CОVID-19 або перебувають в самоізоляції.




    Президент Клаус Йоганніс подякував медпрацівникам,
    які борються з коронавірусом, додавши, що влада робить все необхідне для
    забезпечення засобів захисту та належних умов роботи. Клаус Йоганніс: «Ми
    знаємо, що вам важко, але ви на передовій. Усі ми, румуни, дивимось на вас з
    надією та впевненістю. Ви – лінія оборони населення від цієї епідемії. Я знаю, що
    вам не легко і всі ми знаємо, що, на жаль, настануть все складніші дні, але всі вірять у вас, а ми, влада, політики, зробимо все необхідне, щоб забезпечити усі
    потрібні вам засоби захисту.»





    Глава держави також зазначив, що влада пріоритетно
    займається найбільш уразливими категоріями. Але система охорони здоров’я
    потребує більше грошей, – кажуть фахівці. У 2017 році видатки на охорону
    здоров’я в Румунії склали 5,2% ВВП, це найнижчий відсоток серед країн ЄС і
    майже половина середнього показника в ЄС.

  • Заклик президента Румунії

    Заклик президента Румунії




    У Румунії швидко зростає
    кількість заражених новим коронавірусом і, як очікувалося, були зафіксовані й
    перші випадки смерті. Як і в інших країнах, вірус є летальним в основному серед людей похилого віку, старше 65
    років, зі слабшим імунітетом і хронічними хворобами. У своєму телезверненні
    президент Клаус Йоганніс закликав пенсіонерів не наражати себе на додаткові
    ризики, максимально обмежити пересування вулицями і виходити на вулицю
    винятково за найнагальніших потреб. «Це єдиний спосіб захистити себе та інших
    людей від захворювання та страждань, спричинених цим вірусом
    », – заявив глава
    держави.




    Клаус Йоганніс: «Шановні румуни,
    за жахливою іронією долі, допомагати іншим означає сьогодні і в наступні тижні,
    триматися подалі від них. Як би жорстоко і парадоксально це не звучало, це
    правда. Збереження соціальної дистанції – це шлях, який виведе нас до світла
    після цього неймовірно важкого періоду. Тож давайте тепер подбаємо про наших
    батьків, бабусь і дідусів, але здалеку. Ми живемо у часи важких випробувань для
    всього людства, які ніхто з нас не вважав можливими. Наступні тижні будуть критичними,
    стануть періодом особливо тяжких випробувань для усіх спроможностей держави, а
    також для нашої моральної та емоційної витривалості. Настав час бути сильними і
    солідарними. Справжня сила нації – в її здатності дбати один про одного і не
    кидати напризволяще.»




    Він знову закликав громадян
    суворо дотримуватися вимог та рекомендацій влади, щоб виграти дорогоцінний час,
    упродовж якого медична система може лікувати заражених. «Залишаючись вдома ми
    допомагаємо лікарям надавати допомогу тим, хто реально потребує допомоги. Ми
    мусимо допомагати, а не ускладнювати роботу тих, на чиїх плечах у ці критичні
    моменти лежить величезний тягар»
    , – заявив Клаус Йоганніс. Він пояснив, що до
    тепер обмежувальні заходи були вжиті поетапно, залежно від стадії, на якій ми
    перебуваємо з точки зору поширення вірусу серед населення. «Це непросте, але
    дуже відповідальне рішення для збереження здоров’я румунів та їхніх сімей
    », – зазначив
    глава держави. Він запевнив, що влада робить все від себе залежне, щоб подолати
    ситуацію.


    Клаус Йоганніс: «Усе, що ми
    маємо в розпорядженні, усі фіскальні та економічні інструменти, всі ресурси,
    включаючи ті, які ми можемо отримати на рівні Європейського Союзу, поставлені
    на службу здоров’ю румунів і на допомогу компаніям та працівникам, які переживають
    у ці дні драматичні моменти. Сьогодні ми маємо перевагу приналежності до
    великої європейської родини і, працюючи з нашими партнерами, я впевнений, що ми
    подолаємо соціальний та економічний шок, спричинений цією кризою. У моменти випробувань, коли ми стикаємося з
    найскладнішими викликами, ми показуємо, ким ми є насправді.»



    «Настав час для співчуття,
    щедрості та альтруїзму
    », – зазначив президент Румунії.

  • Надзвичайний стан у Румунії

    Надзвичайний стан у Румунії










    У понеділок вперше за останні 20
    років у Румунії було оголошено надзвичайний стан через пандемію коронавірусу.
    За словами президента Клауса Йоганніса розповсюдження інфекції COVID-19 може
    бути зупинено лише шляхом застосування виняткових заходів, які до тепер дали
    позитивні результати у найбільш постраждалих від нового вірусу країнах. Тому
    протягом 30 днів і в Румунії будуть вжиті подібні заходи, головним пріоритетом
    яких буде охорона здоров’я людей.




    Школи та університети не
    працюватимуть, можуть бути закриті кордони, а в деяких регіонах може бути закрито
    рух всіх видів транспорту – дорожнього, залізничного або повітряного. У разі
    потреби будуть тимчасово закриті ресторани, готелі чи інші громадські місця.
    Одночасно можуть знадобитися запаси захисного обладнання, дезінфікуючих засобів
    та медикаментів, які використовуються для лікування нового коронавірусу.




    Президент Румунії Клаус Йоганніс:
    «Якщо буде потрібно, будуть обмежені ціни на ліки та медичне обладнання, на продукти
    харчування першої необхідності та на комунальні послуги, такі як електроенергія
    і теплозабезпечення, газ, водопостачання, вивезення сміття, паливо, в межах
    середньої ціни за останні три місяці до оголошення надзвичайного стану. Медичні
    послуги з лікування випадків зараження новим коронавірусом та їх ускладнень
    надаватимуться всім особам, які перебувають на території Румунії, а їх вартість
    покриватиметься з бюджету Єдиного національного фонду медичного страхування.
    Для ізольованих осіб, які перебувають вдома, після заходів щодо обмеження
    розповсюдження COVID-19 будуть розроблені заходи підтримки, які
    здійснюватимуться місцевими органами державного управління. Роботодавці та
    працівники, постраждалі від наслідків кризи COVID-19, будуть підтримані шляхом дерогації (часткової відміни) чинних законодавчих положень. Працівники
    та їхні родини з економічних секторів, діяльність яких потерпає чи була повністю
    або частково припинена під час надзвичайного стану, за рішеннями органів
    державної влади, отримуватимуть соціальний захист.»




    Оголошення надзвичайного
    стану також має наслідки у сфері правосуддя, – сказав
    президент Румунії, – який зазначив, що діяльність суду буде здійснюватися
    лише
    у випадках особливої ​​терміновості. Клаус Йоганніс
    повторив свій заклик до громадян дотримуватися всіх визначених
    владою правил: «Дорогі румуни, слухайте заяви офіційних
    осіб, суворо дотримуйтесь правил, дотримуйтесь гігієни рук, уникайте місць
    великого скупчення людей, обмежте якомога більше вихід з помешкань. Бережіть
    своїх близьких більше ніж коли-небудь, особливо людей похилого віку та
    вразливих осіб. Як би важко це не здавалося, зберігайте
    соціальну дистанцію.»





    Указ Президента Румунії
    про введення надзвичайного стану був опублікований в Офіційному
    віснику і набув чинності у понеділок. У четвер, у другій
    половині дня, Парламент проведе спеціальне пленарне засідання для його
    затвердження. Дебати, однак пройдуть в
    режимі телеконференції, а в залі будуть присутні лише
    спікери двох палат законодавчого органу. Парламентарії голосуватимуть через захищений комунікаційний канал, а засідання транслюватиметься
    наживо на веб-сайті Палати депутатів.

  • Новий старий уряд Людовіка Орбана

    Новий старий уряд Людовіка Орбана










    Пандемія коронавірусу зруйнувала
    усі політичні плани на найвищому рівні в Бухаресті, породжуючи, водночас, безпрецедентні
    ситуації. Про що йде мова? Після незаперечної перемоги у 2019 році на
    виборах до Європейського парламенту та Президента Румунії, глава держави Клаус Йоганніс
    та Націонал-ліберальна партія (НЛП), яка його підтримує, планували у цьому році
    спровокувати дострокові парламентські вибори і провести їх, найімовірніше, одночасно з
    місцевими. Таким чином, оголошення недовіри та відставка соціал-демократичного кабінету
    міністрів у жовтні мали, згідно з планами лібералів, призвести до здобуття ними
    більшості у парламенті, яка б допомогла їм втілити в життя свою програму дій.




    Однак, незадоволені роботою
    ліберального уряду меншості, соціал-демократи, котрі в листопаді перейшли в
    опозицію, на початку лютого у свою чергу оголосили кабінету міністрів вотум
    недовіри, який підтримали більшість парламентаріїв. У результаті цього уряд на
    чолі з лідером НЛП Людовіком Орбаном був відправлений у відставку, а глава держави
    та самі ліберали побачили в цьому можливість скорішої реалізації своїх планів
    проведення дочасних парламентських виборів.




    Тому президент Клаус Йоганніс знову
    доручив Людовіку Орбану сформувати новий уряд, але голосування за затвердження
    нового складу уряду так і не відбулося через відсутність кворуму. Щойно після
    цього кандидат у прем’єри склав свій мандат. Настала черга екс-міністра
    фінансів, ліберала Флоріна Кицу спробувати сформувати уряд, але минулого
    четверга, на подив багатьох, він також склав в себе мандат на формування уряду,
    і зробив це за півгодини до майже стовідсоткового затвердження його уряду. Тим
    часом, однак, інформація про поширення випадків захворювання на COVID-19
    ставала все більш тривожною, в умовах, коли Румунія не мала повноправного уряду,
    здатного вживати всіх необхідних заходів для управління кризою.




    На тлі цієї надзвичайної
    ситуації президент Клаус Йоганніс у п’ятницю, після політичної відеоконсультацій
    з парламентськими партіями, знову запропонував кандидатуру Людовіка Орбана на
    пост прем’єр-міністра. «Ми повинні на 100% зосередитись на боротьбі з епідемією»,
    – сказав глава держави, додавши, що має обіцянку парламентських сил, що вони голосуватимуть
    за призначення нового уряду, можливо, навіть на позачерговому засіданні у
    суботу.

    Зрештою, так і сталося! Уряд Орбана 2, на думку одних, або 3, на думку
    інших, був затверджений більшістю голосів. 286 народних обранців проголосували «за», 23 – «проти»
    й один «утримався». І сталося це у результаті безпрецедентної процедури. Як би
    дивно це не звучало, голоси соціал-демократів, які відправили у відставку уряд
    Орбана 1, були вирішальними для призначення нового кабінету міністрів, оскільки
    багато парламентарів-лібералів перебували в самоізоляції після контакту зі
    своїм колегою по партії, сенатором Верджилом Кіцаком, у якого напередодні підтвердили коронавірус.




    Голосування пройшло без преси, в
    дезінфікованому приміщенні і тривало 6 годин. Парламентарі входили один за
    одним, невеликими групами, з респіраторними масками на обличчі та гумовими
    рукавицями на руках. Того ж вечора прем’єр-міністр
    Людовік Орбан, який також перебуває в самоізоляції, вийшов з обсервації аби скласти
    присягу перед президентом Клаусом Йоганнісом – з маскою та на відстані 5 метрів
    від глави держави. А поки пандемія є головною темою для ЗМІ, бажане лібералами оновлення
    законодавчого органу найімовірніше станеться восени, коли мають відбутися чергові
    парламентські вибори.

  • Підсумки роботи МВС у 2019 році 

    Підсумки роботи МВС у 2019 році 




    Потрібна глибока реформа у Міністерстві внутрішніх
    справ, – зізнався виконуючий обов’язки керівника цього відомства, ліберал Марчел
    Вела, на презентації підсумків роботи у минулому році. Він сказав, що торік зросло
    навантаження на працівників міністерства порівняно з попереднім роком. Було
    зареєстровано чимало кримінальних справ та чимало осіб постали перед судом, або щодо яких було застосовано запобіжні заходи. Також порівняно з 2018
    роком було зареєстровано більше злочинів: проти особи, проти власності та вуличних
    злочинів.





    Вела нагадав, що два роки тому він зняв гриф
    «таємно» зі справи «10 серпня», порушеної за фактами подій на акції протесту
    представників діаспори. Тоді правоохоронні органи застосували надмірну силу щодо
    учасників протесту проти дій уряду на чолі з соціал-демократкою Віорікою Денчіле.
    «Після того, як прокурори оголосять обвинувальний акт у справі, ми дізнаємося,
    хто має відповідати за ті події. У 2018 та 2019 роках рівень довіри населення
    до поліції та жандармерії різко знизився, зокрема після подій 10 серпня і після
    справи «Каракал»», – додав Марчел Вела. Йдеться, зокрема, про зґвалтування
    і вбивство двох дівчат-підлітків, вчинене 66-річним мешканцем міста Каракал.




    З іншого боку, міністр представив пріоритети на
    поточний рік установи, яку він очолює. Марчел Вела: «Підвищення рівня безпеки
    громадянина, війна на всіх фронтах з організованою злочинністю та з
    правопорушенням, високоякісні державні послуги, підвищення спроможності сил МВС
    та рівня забезпеченості для задоволення сучасних потреб, ефективна система реагування
    на надзвичайні ситуації. У нинішніх міжнародних умовах громадяни повинні знати,
    що ми здатні захищати державний кордон.»




    На підсумковій прес-конференції щодо роботи МВС у 2019
    році був присутній і президент Клаус Йоганніс, який заявив, що в останні роки
    діяльність Міністерства внутрішніх справ мала ряд недоліків у контексті таких
    ситуацій, як справа «Каракал» або прикрі події 10 серпня, додавши, що відомство
    зобов’язане провести організаційну самооцінку. У той же час Клаус Йоганніс додав, що працівники
    міністерства повинні діяти в інтересах громадян та на підтримку державних
    установ, а основна мета повинна бути забезпечення дотримання закону.




    Клаус Йоганніс: «Важливо, щоб керівництво Міністерства
    внутрішніх справ, повністю усвідомило відповідальність, яку несе перед румунами
    та доклало більше зусиль для модернізації та підвищення ефективності роботи. Ви
    повинні бути впевнені, що у всіх кроках, які здійснюють працівники
    міністерства, вони повністю дотримуються цінностей та принципів, таких як:
    гідність, індивідуальна свобода, рівність перед законом, чесність, довіра і
    толерантність.»





    І чинний прем’єр-міністр Людовік Орбан закликав
    працівників МВС виконувати свій обов’язок відповідно до закону.