Tag: Йоганніс

Румунія намагатиметься й надалі бути на
зовнішньому плані фактором стабільності та рішучою у просуванні демократії, -
заявив президент Клаус Йоганніс на щорічній зустрічі з керівниками
дипломатичних представництв, акредитованих у Румунії.

Глава держави представив основні напрями
зовнішньої політики Румунії цього року, що базується на трьох стовпах. «Наше
членство в ЄС та НАТО разом із нашим Стратегічним партнерством зі США
залишаються основними опорами нашої зовнішньої політики або, як ми їх називали
минулого року, стратегічною концептуальною тріадою зовнішньої політики Румунії.
Ці стовпи доповнюють один одного. У той же час, ми продовжуватимемо роботу над вступом
до Шенгенського простору, що суттєво сприятиме зміцненню безпеки всієї зони
вільного пересування усередині Євросоюзу, а також над вступом до єврозони, коли
всі умови будуть виконані. Незабаром Великобританія вийде з Європейського
Союзу. Це момент, якого ми не хотіли, але діятимемо так, щоб дружба та союз,
які об’єднували нас, залишалися такими ж міцними. Так само ми прагнемо
модернізувати наше стратегічне партнерство між Румунією та Великобританією, над
яким ми зараз працюємо.»

«Закордонна політика Румунії буде, як і раніше,
під знаком послідовності та передбачуваності. Однак деякі нюанси зміняться для
більшої узгодженості та консистенції», – додав глава держави. Про які акценти
та нюанси йде мова? Як можна надати більшу узгодженість та консистенцію і, що
це означає? На ці запитання відповів колишній міністр закордонних справ, аналітик
Крістіан Дяконеску. «Означає проєкт країни, який має збігатися з проєктом регіону, котрий
повинен, звісно, з одного боку відповідати інтересам Румунії щодо безпеки і
стабільності в одному з найскладніших регіонів у світі, а з іншого боку – має збігається
з партнерськими відносинами, стандартами та цінностями, які ми всі поділяємо в
ЄС та Північноатлантичному альянсі. Отже, з цієї точки зору, це припускає більшу
творчість у регіоні між Чорним морем та Західними Балканами, із надзвичайно
складним східним сусідством та особливо на перехресті енергетичних коридорів, а
також із загрозами, що йдуть зі сходу Європи чи Середнього Сходу.»

У
нинішньому міжнародному контексті, що припускає чимало ризиків, викликів та
загроз, старих чи нових, потреба у сильному, об’єднаному та ефективному
Північноатлантичному альянсі більша, ніж коли-небудь, – сказав президент Клаус
Йоганніс: «НАТО є успішним військовим альянсом, а ми продовжимо дуже тісно
співпрацювати з нашими союзниками, щоб зробити його ще сильнішим. Це – головне
послання ювілейного саміту в Лондоні, що відбувся у грудні 2019 року, і в цьому
напрямку Румунія зосередиться на нових зусиллях як важливий союзник,
розташований на східному фланзі НАТО. Ми сповнені рішучості надалі
дотримуватися наших зобов’язань щодо виділення 2% ВВП на оборону і продовжимо
працювати над зміцненням політики стримування та оборонної позиції Альянсу,
особливо на його східному фланзі. У той же час, не впливаючи на зусилля Альянсу
в Чорному морі, Румунія підтримуватиме посилення участі НАТО на Середньому Сході
та в боротьбі з тероризмом.»

Президент згадав
про ООН та ОБСЄ як платформи для посилення діалогу та поваги до міжнародного
права і, зазначають політичні оглядачі, кілька разів вживав слово
мультилатералізм. Ось, що каже про це аналітик Крістіан Дяконеску: «По-перше,
тому, що багатосторонність є основним елементом просування та відстоювання
інтересів Румунії. По-друге, тому що насправді, якщо говорити лише про ООН та
ОБСЄ, певна політична релаксація, мінімізація ролі та функціональності цих
багатосторонніх організпцій спостерігається у всьому світі, навіть якщо вони
продовжують зберігати свою актуальність, дуже цікаву з багатьох точок зору, і
це, знову ж таки, дуже важливо для Румунії. І по-третє, тому що справді спостерігається
тенденція, особливо на рівні великих держав, вести діалог і приймати рішення в
обхід багатосторонніх організацій, що викликає певний тип занепокоєння,
особливо в державах. які знаходяться в складних регіонах земної кулі, таких як
Румунія, і в тій чи іншій формі змушені погоджуватися з певним видом рішень у
переговорах щодо яких не брали участі.»

Говорячи про нинішню
ситуацію на Середньому Сході президент зазначив, що негативні наслідки цієї
кризи впливають на європейську та глобальну безпеку. Глава держави заявив, що
Румунія приділятиме й надалі особливу увагу подальшому розвитку стратегічних чи
спеціальних партнерських відносин з Німеччиною, Францією, Польщею, Італією,
Іспанією, Великобританією, Туреччиною чи Ізраїлем, а також з усіма безпосередніми
сусідами. Що стосується відносин з Республікою Молдова, то Бухарест відновить
повну співпрацю з Кишиневом, коли переконається, що на урядовому рівні
молдовська влада вживає заходів для продовження європейського шляху та реформ у
сфері правосуддя, державного управління та боротьби з корупцією, – сказав Клаус
Йоганніс.

«Закордонна політика Румунії буде, як і раніше,
під знаком послідовності та передбачуваності. Однак деякі нюанси зміняться для
більшої узгодженості та консистенції», – заявив президент Клаус Йоганніс перед
іноземними послами, акредитованими у Румунії. За словами глави держави,
членство Румунії в Європейському Союзі та НАТО, разом із стратегічним
партнерством з США залишаються у 2020 році основними опорами зовнішньої
політики. У сучасному міжнародному контексті, що стикається з ризиками,
викликами та загрозами, потреба у сильному, об’єднаному та ефективному
Північноатлантичному альянсі більша, ніж коли-небудь, – сказав Клаус Йоханніс.

У той же час приєднання до Шенгенського простору та
до єврозони залишаються одними з головних пріоритетом, – заявив також президент
Румунії. Він торкнувся й виходу Великої Британії з Європейського Союзу: «Ми продовжимо
докладати зусилля щодо приєднання до Шенгенської зони, що суттєво сприятиме
зміцненню безпеки всього простору вільного пересування в ЄС, а також вступу до
єврозони, коли всі умови будуть виконані. Незабаром Великобританія вийде з
Європейського Союзу. Це момент, якого ми не хотіли, але діятимемо так, щоб дружба
та союз, які об’єднували нас, залишалися такими ж міцними. Так само ми прагнемо
модернізувати наше стратегічне партнерство між Румунією та Великобританією, над
яким ми зараз працюємо.»

З іншого боку, президент торкнувся ситуації на Середньому
Сході та наголосив на тому, що негативні наслідки цієї кризи впливають на
європейську та глобальну безпеку. «Румунія підтримує зусилля ЄС, що має бути
більш активним, його стратегічних партнерів та міжнародної спільноти для зниження
напруження, посилення діалогу та пошуку сталих рішень. Потрібні рішення, здатні
забезпечити мир та безпеку громадян, незалежно від того, чи є вони проживають
на Середньому Сході, в Європі, у США чи в інших регіонах, як у зв’язку з
ситуацією в Іраку, так і в Ірану, а також у Лівії. Потрібен прогрес у сирійському
питанні, в Ємені, а також у мирному процесі на Середньому Сході, щодо якого
позиція Румунії залишається незмінною.»

Стосовно відносин з Республікою Молдова,
глава держави уточнив, що Бухарест відновить повну співпрацю з Кишиневом, коли переконається,
що на урядовому рівні молдовська влада вживає заходів для продовження
європейського шляху та реформ у сфері правосуддя, державного управління та боротьби
з корупцією.

Румунське головування в
Раді ЄС

Рівно через
12 років від вступу в ЄС у січні Румунія офіційно прийняла піврічне ротаційне
головування у Раді Європейського Союз. Бухаресту вдалося закрити 90 кейсів та
провести близько 2500 заходів. Незаперечним успіхом став Європейський саміт у місті
Сібіу (у центрі) щодо майбутнього Євросоюзу, на якому була окреслена Стратегічна
програма дій на період 2019-2024 роки. За словами тогочасного прем’єр-міністра, соціал-демократки Віоріки Денчіле,
концепція згуртованості між громадянами, громадами, регіонами та
країнами-членами була головним гаслом румунського головування в Раді ЄС. За її словами Бухарест також
поставив перед собою такі завдання як: вдосконалення соціальної політики,
сприяння гендерній рівності та боротьбі з антисемітизмом, ксенофобією та
ненавистю.

Поразка лівих на виборах Європарламенту

За
результатами голосування румунських виборців 26 травня до Європейського
Парламенту потрапили депутати від шістьох політичних сила. Націонал-ліберальна
партія, яка на той час була в опозиції, здобула найбільшу кількість голосів,
близько 27%. Друге і третє місця поділили між собою Соціал-демократична партія,
«перша скрипка» тодішньої керівної коаліції та правий альянс, до якого входять
Союз «Рятуйте Румунію» та партія PLUS. По
двоє депутатів пройшли до Європарламенту від партії «Про Румунія», Демократичного
союзу угорців Румунії та партії «Народний рух», які набрали 5-6%. Іншим сімом політичним
силам, які взяли участь у виборах, в тому числі Альянсу лібералів та демократів,
на той час меншого партнера соціал-демократів по керівній коаліції, не вдалося здолати 5% виборчий поріг. На закордонних виборчих дільницях румунам довелось
знову годинами чекати у нескінченних чергах, при цьому основні звинувачення у
неналежному проведенні виборчого процесу за кордоном були спрямовані у бік
Міністерства закордонних справ. Одночасно з виборами до Європарламенту був
проведений і референдум з питань правосуддя, скликаний президентом Клаусом Йоганнісом.
Понад 80% тих, хто взяв участь у референдумі, сказали «так» продовженню боротьбі
з корупцією.

Кінець
соціал-демократичної епохи

Наступного
дня, 27 травня, фактичний лідер коаліції при владі, голова Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня був ув’язнений за
рішенням Верховного суду, який засудив його до 3 років з половиною років
позбавлення волі за корупцію. Він отримав цей вирок у справі про фіктивне
працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні з питань захисту
дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової ради. Раніше Лівіу Драгня був засуджений умовно за спроби фальсифікувати результати
референдуму 2012 року про імпічмент президента Траяна Бесеску. Після ув’язнення
Лівіу Драгні прем’єр-міністр Віоріка Денчіле перейняла лідерство у партії, а
соціал-демократ Марчел Чолаку був обраний замість нього на посаду спікера Палати
депутатів.

Зміна уряду

Уперше за тридцять років посткомуністичної
демократії, Румунія має «одноколірний» ліберальний уряд. 4 листопада парламент затвердив Програму дій нової
урядової команди на чолі з лідером Націнал-ліберальної партії Людовіком Орбаном. Підрахунок голосів поклав край тривалому напруженому
очікуванню, адже напередодні було важко
сказати, чи зуміє Людовік Орбан набрати 233 голоси, тобто половину плюс один
від загальної кількості сенаторів і депутатів, необхідних для затвердження
уряду. Урешті-решт набралося 240 голосів, враховуючи, що частка лібералів у парламенті становить близько 20%. Ліберали «сіли за кермо» уряду після того як парламент підтримав
ініціативу Націонал-ліберальної партії й оголосив недовіру
соціал-демократичному уряду Віоріки Денчіле. Ініціатори резолюції про недовіру уряду назвали команду Віоріки Денчіле найбільш шкідливим кабінетом міністрів за останні 30 років і заявили, що після їх відставки представлять у
парламенті відповідальну програму діяльності, спрямовану на розвиток та модернізацію країни та
реальне процвітання кожного румуна.

Румунки
на важливих європейських посадах

Комісаром
ЄС з питань транспорту у новій Європейській комісії, яка розпочала роботу 1 грудня, стала
євродепутат від Націонал-ліберальної партії Румунії-Європейської народної
партії Адіна Велян. Серед пріоритетів та цілей, які вона поставила перед собою налічуються екологічно чистий та рівноправний транспорт. Колшиня вчителька та депутат Європарламенту
з 2007 року, Адіна Велян (51 рік) була віцеспікером європейського законодавчого
органу та очолювала в минулому комітети з питань навколишнього середовища та з питань
промисловості. За даними дослідження, здійсненого у квітні групою VoteWatch
Europe Адіна Велян посіла четверте місце у рейтингу найвпливовіших депутатів
Європарламенту попереднього скликання. Вона є четвертим єврокомісаром від Румунії
після Леонарда Орбана, який був відповідальним за багатомовність, Дачіана
Чолоша на чолі сільськогосподарського відомства та Коріни Крецу, яка
відповідала за регіональну політику Єврокомісії. Інша румунка, колишній головний
антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші очолила майбутню Прокуратуру ЄС,
створену передусім для посилення боротьби з шахрайством та зловживаннями у
використанні коштів з бюджету Європейського Союзу.

Переобрання
президента

Чинний
президент Клаус Йоганніс, за підтримки Націонал-ліберальної партії, здобув
перемогу в чергових президентських перегонах. У другому турі президентських
виборів 24 листопада він набрав понад 66% голосів, удвічі більше ніж експрем’єрка
Віоріка Денчіле. Через два дні після найбільш розгромної поразки кандидата від соціал-демократів
у посткомуністичній історії Румунії, остання пішла у відставку з посади лідера
партії. На церемонії інавгурації переобраний президент Клаус Йоганніс пообіцяв,
що й надалі буде непохитним прихильником дотримання основних прав і свобод
громадян, найвищих цінностей, закріплених у Конституції, у дусі демократичних
традицій румунського народу та ідеалів грудневої антикомуністичної революції
1989 року, за які боролися і пролили кров румуни 30 років тому.

Спорт

У
червні молодіжна збірна Румунії дійшла до півфіналу чемпіонату Європи з
футболу, проведеного в Італії та Сан-Марино, і таким чином здобула путівку на
Олімпійські ігри в Токіо. Після 56-річної перерви румунські футболісти знову братимуть
участь в олімпійських змаганнях. У розіграші Європейських кубків чемпіон
Румунії з футболу клузький CFR вийшов до 1/16
фіналу Ліги Європи, де у лютому зустріне іспанську «Севілью». У тенісі румунка
Сімона Халеп та канадійка румунського походження Б’янка Андреєску закінчили поточний
рік на 4-му та 5-му місцях у світовому рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA).

Президент України Володимир Зеленський надіслав свої привітання Клаусу
Йоганнісу з перемогою на виборах президента Румунії.

Щирі вітання
Президенту Румунії Клаусу Йоганнісу з переобранням на найвищу посаду! – написав
на своїй сторінці в Twitter Президент України.

Володимир
Зеленський вважає, що «довіра переважної більшості виборців – найкраща оцінка
та вагомий кредит для нового мандата.»

«Очікую на
активізацію двостороннього діалогу в інтересах наших країн та регіону», -
зазначив глава Української держави.

У неділю, 24
листопада, відбувся другий тур виборів Президента Румунії. Як свідчать
результати опрацювання понад 99% електронних протоколів, лідирує Клаус Йоганніс,
за якого свої голоси віддали 65,18% виборців. За експрем’єрку Віоріку Денчіле проголосували
34,12%.

Нагадаємо, що у вересні президенти Румунії
та України провели зустріч на полях 74-ої Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку.
Сторони обговорили цілу низку питань двостороннього співробітництва. Наприкінці
зустрічі президент Володимир Зеленський запросив Клауса Йоганніса відвідати
Україну найближчим часом.

Президент Румунії
Клаус Йоганніс у Нью-Йорку зустрівся з Президентом України Володимиром
Зеленським на полях 74-ої Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку.

Про це повідомила
прес-служба Адміністрація президента Румунії.

У цьому контексті
сторони обговорили актуальні питання двостороннього співробітництва між
Румунією та Україною та перспективи розвитку політичного діалогу на найвищому
рівні. Президент Клаус Йоганніс висловив готовність до просування співпраці між
Румунією та Україною, в тому числі шляхом залучення двох президентів,
наголосивши на необхідності пошуку рішень проблем питань, що стоять на порядку
денному.

Зокрема, президент
Румунії наголосив на необхідності відповідного вирішення, шляхом пошуку чітких
функціональних рішень, проблем, спричинених Законом України «Про освіту»,
прийнятим у вересні 2017 року, який негативно вплинув на права осіб, які
належать до румунської меншини, щодо забезпечення освіти рідною мовою, з тим,
щоб рівень і якість освіти румунською мовою не зазнали обмежень. Клаус Йоганніс
згадав у цьому контексті значні зусилля, які докладає румунська держава для
забезпечення найкращих умов для осіб, які належать до національних меншин
Румунії, в тому числі й української, у результаті чого румунська модель у цій
галузі високо цінується на міжнародному та європейському рівнях.

Водночас глава Румунської
держави підтвердив постійну підтримку, яку Румунія надає Україні на шляху
зближення з ЄС, а також підтримку суверенітету і територіальної цілісності
України. Клаус Йоганніс підкреслив послідовну підтримку Румунією політичного
діалогу та глибокої практичної співпраці між Північноатлантичним альянсом та
Україною, на прикладі здійснення першого етапу Трастового фонду НАТО із
забезпечення кіберзахисту України, в якому Румунія є лідерською країною.

Президенти Румунії
та України зійшлися на необхідності посилити діалог з питань регіональної
безпеки та обмінялися думками щодо напрямів врегулювання конфлікту на сході
України, включаючи наступну зустріч на високому рівні у рамках «Нормандського
форматі». У цьому контексті президент Румунії привітав нещодавній обмін
полоненими, який стався 7 вересня між Україною та Російською Федерацією.

Глави двох сусідніх
держав також обговорили питання енергетичної безпеки, заявивши про опозицію обох
країн проекту «Північний потік-2». У цьому контексті президент Клаус Йоганніс
згадав про зусилля, докладені Румунським головуванням в Раді ЄС щодо успішного внесення
змін до Європейської директиви у цій галузі.

Так само була
обговорена важливість посилення економічних відносин між двома країнами, а
президент Володимир Зеленський закликав румунських інвесторів вкладати кошти в
Україну.

Президент України
зазначив, що розуміє занепокоєння румунської сторони та надав запевнення, що
Київ працюватиме над вирішенням проблем, утворених прийняттям закону про
освіту, з тим, щоб права осіб, які належать до румунської меншини, навчатися
рідною мовою не зазнали змін. Глава Української держави подякував Клаусу
Йоганнісу за незмінну підтримку Румунії суверенітету і територіальної
цілісності України.

Наприкінці
президент Володимир Зеленський запросив Клауса Йоганніса відвідати Україну
найближчим часом.

Президент Румунії
Клаус Йоганніс у Нью-Йорку зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським
на полях 74-ої Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку.

Про це повідомила
прес-служба Офісу президента України.

Глави двох
сусідніх країн домовились активізувати політичний діалог на найвищому рівні та,
у цьому контексті, обговорили можливість обміну візитами в найближчому
майбутньому.

Володимимр Зеленський подякував Клаусу Йоганнісу за незмінну підтримку Румунії суверенітету і територіальної
цілісності України, а також за сприяння європейським та євроатлантичним
прагненням офіційного Києва.

Окрему увагу було
приділено співпраці в енергетичній і торговельно-економічній сферах, а також
бізнес-відносинам.

Потрібно посилити і підвищити ефективність Організації Об’єднаних Націй, яка повинна адаптуватися до нинішніх викликів, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс в Нью-Йорку з трибуни Генеральної Асамблеї ООН. Люди на земній кулі страждають від жорстоких наслідків війни, бідності, нерівності та несправедливості. Навіть у традиційно відкритих та толерантних суспільствах існує напруга щодо культурної ідентичності або релігійної віри. Терористичні напади поглиблюють почуття небезпеки, і стихійні лиха викликають дедалі більше руйнування кожного сезону, сказав румунський президент. За цих обставин, вважає він, мир і гідне життя для всіх на стійкій планеті має бути під увагою усіх відповідальних лідерів Планети.

За словами президента Клауса Йоганніса, забезпечення миру потребує від глав держав та урядів у всьому світі не тільки швидкої та адекватної відповіді на кризи, а й усвідомлення причин конфліктів та небезпеки, які часто походять з одного джерела. Румунія, – зазначив він, – вітає реформу антитерористичних механізмів ООН та її зусилля, спрямовані на те, щоб боротьба з тероризмом стала ключовим елементом її профілактичної програми. Оскільки жодна країна не може сама боротися проти цього жахливого лиха, Румунія, як зазначив глава держави, зберігає свою прихильність до спільної ініціативи з Іспанією щодо можливого створення Міжнародного суду проти тероризму.

Посилаючись на тривалі конфлікти в безпосередній близькості Румунії, які ставлять під загрозу безпеку Чорноморського регіону, президент Йоганніс підкреслив важливість регіонального співробітництва та заходів щодо зміцнення довіри. Потім Бухарест сподівається на збільшений внесок Організації Об’єднаних Націй в глобальні зусилля в галузі міжнародної міграції. Так само, у візії президента Клауса Йоганніса, зосереджуючи увагу на освіті та забезпеченні процвітання своїх народів, лідери у всьому світі можуть запобігти нестабільності та кризам. Незважаючи на те, що існує певне уявлення про те, що Організація Об’єднаних Націй не управляла належним чином новими численними кризам у їх складності, зрозуміло, що жоден інший спосіб не допомагає знайти життєздатні шляхи вирішення поточних глобальних викликів, ніж багатосторонній підхід.

З одного боку, ООН повинна мати необхідні інструменти, щоб бути ефективною, а з іншого боку, держави-члени повинні збільшити свою прихильність до цієї організації. У цьому відношенні Президент Клаус Йоганніс висловив готовність Румунії внести істотний внесок у роботу Ради Безпеки ООН шляхом прийняття нового мандату непостійного члена цієї установи в період 2020-2021 рр. у випадку успішної кампанії з просування кандидатури.

У понеділок, Президент Клаус Йоганніс повернув для перегляду до Парламенту Румунії закон про фінансову допомогу для Респ. Молдова. Глава держави вважає, що цей законопроект не є доречним, тому що, в Кишиневі немає упевненості у продовженні процесу реформ і поважанні зобов’язань щодо реалізації Угоди про асоціацію з ЄС. Фінансова допомога складає 150 млн євро. Її погоджено урядами двох держав 7 жовтня 2015 року в рамках Спільної заяви про встановлення стратегічного партнерства між Румунією та Респ. Молдова заради європейської інтеграції Р. Молдова, заяви підписаної в Бухаресті 27 квітня 2010 року. Закон передбачає, що фінансова допомога виділяється Респ. Молдові для фінансування бюджетного дефіциту і рефінансування державної заборгованості, і що кредит надається протягом щонайбільше трьох траншів, строк погашення кожного з них будучи щонайбільше п’ять років.

Гроші повинні покрити більшу частину зарплат для бюджетників та пенсійних виплат. Республіка Молдова переживає серйозну політичну кризу, викликану фінансовим та банківським шахрайством і корупційними діяннями, що призвело до повалення уряду Валеріу Стрелеца і відмови МВФ укласти нову кредитну угоду. Румунська сторона підкреслила, в угоді, що кредит може бути виділений тільки якщо Кишиневу вдасться укласти угоду з МВФ. Після оголошення Президента Румунії, лідери правлячих Демократичної партії та Ліберальної партії з Респ. Молдова позитивно відреагували, вважаючи нормальним рішення Румунії не виділити фінансову допомогу.

У політичному плані, в Кишиневі, Президент Ніколає Тімофті почав у понеділок консультації з парламентськими фракціями для призначення кандидата на пост прем’єр-міністра. Після розпаду Альянсу за європейську інтеграцію, ЛДП, чий колишній лідер Валеріу Філат був арештований за корупцію, відмовилася укласти новий альянс з ДП і ЛП, з якими могла би утворити парламентську більшість. Комуністична партія висловлюється на користь уряду технократів, у той час як соціалісти бажають дострокові вибори. З іншого боку, якщо ДП ініціювала консультації і з Партією комуністів, ліберали і незалежні депутати оголосили, що вони не бажають бути в одному альянсі з цією партією.

Премєр-міністр Румунії Віктор Понта, лідер лівоцентристської Соціал-демократичної парії (СДП) оголосив, що балотуватиметься у президенти, у листопаді. Він сказав, що наступного тижня, в рамках Національної ради проситиме офіційно підтримку його партії. Також Понта заявив, що Консервативна партія (КП) і Національний союз за прогрес Румунії, союзники в альянсі з СДП і члени в коаліційному уряді, підтримуватимуть його на президентських перегонах. Займаючи вже деякий час перше місце в опитуваннях згідно яким він є фаворитом виборів, Понта претендує, у 42 роки, на найвищу посаду в державі. Незважаючи на те, що вважається одним з кращих молодих румунських політиків, Понта, на думку аналітиків, не перейшов всі етапи у своєму розвитку як політика.

Парламентар, державний секретар, міністр чи лідер партії- це головні орієнтири в його політичній кар’єрі. Проте, спостерігачі вважають, що Понта має уразливості, як, наприклад, непереконлива робота як премєр-міністра, хоча вже минуло більше, ніж два роки відколи він обіймає цю посаду, або суперечки щодо його академічних досягнень. Йдеться про звинувачення у плагіаті його докторської дисертації. Понта залишається, однак, сильним кандидатом з великою партією, яка підтримує його, котра завдяки своїй внутрішній дисципліні, може переконати прийти на вибори багато лівих прихильників.

І на правому фланзі підготовка у повному розпалі. На цьому тижні мер міста Сібіу, Клаус Йоганніс, лідер головної опозиційної партії, правоцентристської Націонал-ліберальної партії, був висунутий кандидатом в президенти своєю партією. Представник німецької меншини в Румунії Клаус Йоганніс займає друге місце в опитуваннях громадської думки. Він має крім переваги доброго мера, який дуже добре управляв своїм містом і імідж врівноваженого політика. Для політологів, Йоганніс є для Понти, єдиним справжнім суперником.

Але, щоб бути суперником Понти, Йоганніс змушений боротися і з Кетеліном Предою висунутий кандидатом у президенти правоцентристською опозиційною Демократ-ліберальною партією. Дві головні опозиційні партії, які повинні злитися, таким чином, матимуть єдиного кандидата, який буде оголошений після ретельного соціологічного дослідження. Крім того, наприкінці цього тижня, відбудуться три конференції, присвячені злиттю між лібералами і демократ-лібералами. Кандидатами у президенти були підтверджені і лідер Демократичного союзу угорців Румунії-при владі- Клемен Гунорм і Крістіан Дяконеску, представник правоцентристської, пропрезидентської Партії Народний рух.