Tag: Йоханніс

  • 21 серпня 2019 року

    ВІЗИТ
    У США
    – Президенти США Дональд Трамп і Румунії Клаус Йоханніс у вівторок у
    Вашингтоні підписали спільну заяву, в якій зобов’язалися діяти як друзі та
    союзники для просування міцного і сталого стратегічного партнерства між двома
    країнами. Лідери двох держав стверджують, що енергетична безпека – це
    національна безпека і заявили про опозицію проектам, які роблять союзників та
    партнерів США і Румунії енергозалежними від Росії. Клаус Йоханніс і Дональд
    Трамп наголосили на тому, що чудове партнерство у сфері співпраці між правоохоронними
    органами та боротьби з корупцією ґрунтується на взаємній відданості
    верховенству закону та незалежному правосуддю. Вони також підкреслили значне
    зростання товарообігу між двома країнами та спільний інтерес до створення
    інвестиційного клімату, який забезпечує прозорість, передбачуваність та
    стабільність. Президенти також обговорили питання приєднання Румунії до Програми безвізового в’їзду в США, а американська сторона підтвердила
    свою підтримку зусиллям Бухареста щодо отримання цього права, відповідно до
    вимог законодавства США. Це була друга зустріч Трампа та Йоханніса, а попередня
    мала місце теж у Вашингтоні два роки тому.




    ЕКОНОМІКА
    – Фактичні темпи зростання реального ВВП Румунії в першому півріччі 2019 року
    на рівні 4,8% у річному вираженні виявилися вищими за очікування. Про це заявила
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле у середу на початку засідання уряду. Румунія є
    другою країною ЄС за показником зростання ВВП, зазначила прем’єрка, додавши, що
    за перші шість місяців цього року прямі іноземні інвестиції зросли на 30%
    порівняно з аналогічним періодом минулого року. Таким чином, на даний момент в
    румунській економіці є майже 6,5 мільйонів активних робочих місць, – сказала
    Віоріка Денчіле. Прем’єр-міністр також зазначила, що уряд виділить необхідні кошти
    на реалізацію проекту «Інтегрована електронна система Національного офісу
    торговельного реєстру», на основі якого буде створений публічний портал
    взаємодії з клієнтами, що дозволить скоротити час, необхідний для реєстрації фірм.
    Проект матиме значні переваги для громадян та бізнес-середовища.




    НАЦМЕНШИНИ
    – У місті Сігішоара, єдиній заселеній середньовічній фортеці у південно-східній
    Європі, сьогодні стартував XVII-й
    Міжкультурний фестиваль «ProEtnica». Упродовж п’яти днів на головній сцені заходу виступатимуть понад 50
    художніх колективів усіх національних меншин Румунії, в тому числі української.
    На вулицях середньовічної фортеці розміщені стенди народних майстрів та
    презентаційні стенди національних меншин. За словами
    організаторів, у цьому році новинкою фестивалю є «Літературна зала», розділ, у
    якому письменники національних меншин, а також письменники, які пишуть про
    нацменшини, представлять свої твори, проведуть дебати, читання, презентації
    книг, виставки тощо. «ProEtnica» – це традиційний фестиваль, спрямований на заохочення соціальної взаємодії задля
    зміцнення міжетнічного миру в плюралістичному та демократичному суспільстві,
    сприяючи міжкультурному діалогу та мистецькій взаємодії.




    БРЕКЗИТ – Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон
    сьогодні проведе офіційну зустріч з канцлером Німеччини Ангелою Меркель,
    центральною темою якої є можливість внесення змін до угоди про вихід Великобританії з ЄС,
    повідомляє BBC. Борис
    Джонсон знову озвучить заклик до європейських лідерів щодо зміни положень щодо
    кордону між Ірландією і Північною Ірландією. Він вважає, що положення про
    уникнення встановлення «жорсткого кордону» в Північній Ірландії є
    «недемократичним» і має бути змінене, що дозволить уникнути Брекзиту без угоди.
    Європейський Союз відхилив будь-яку можливість внесення змін до угоди про вихід
    Великобританії зі співтовариства, узгодженої колишнім прем’єр-міністром
    Терезою Мей з європейськими лідерами. У четвер прем’єр-міністр Великобританії
    зустрінеться з президентом Франції Еммануелем Макроном, а в суботу візьме
    участь в саміті Великої Сімки у Франції.




    АЧС – Африканська чума свиней (АЧС) продовжує
    поширюватися територією Румунії швидкими темпами. На сьогодні карантин
    по АЧС діє у 280 населених пунктах країни. Про це сьогодні повідомило
    Національне ветеринарно-санітарне управління. По всій країні зафіксовано 950
    спалахів, з яких шість – у великих тваринницьких підприємствах. Загалом було
    забито понад 420 тис. уражених хворобою свиней та ліквідовано понад 1000
    спалахів, більшість у південно-східних повітах: Тульча, Бреїла, Яломіца, Келерашь
    та Констанца. Румунська влада компенсувала втрати понад 9200 власників свиней, а
    загальна сума платежів становила близько 250 мільйонів леїв. Перший спалах АЧС
    у Румунії був виявлений два роки тому у повіті Сату Маре (північний захід країни).




    ПАРЛАМЕНТ – Наступного тижня відбудеться позачергова
    сесія Парламента Румунії, скликана на
    прохання опозиції, яка вимагає скасування закону про амністію та помилування, а
    також суперечливої термінової постанови уряду №114, яку опозиція вважає
    надзвичайно «токсичною» для економіки Румунії. Постанова містить низку податково-бюджетних
    заходів, в тому числі так званий «податок на жадібність», запроваджучи додаткове оподаткування
    енергетичних компаній і банків, які, на думку керівної лівоцентристської
    більшості, отримують в Румунії неприродні і аморально високі прибутки.
    Представники Соціал-демократичної партії зауважують, що нормативно-правовий акт
    також передбачає підвищення пенсій з 1 вересня та обмеження цін на природний
    газ і електроенергію для населення.

  • 20 серпня 2019 року

    ВІЗИТ
    ДО США
    – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні зустрінеться
    з президентом США Дональдом Трампом. Лідери двох країн
    обговорять, серед іншого, подальше зміцнення та розширення Стратегічного
    партнерства між Румунією й США, в тому числі
    в сфері безпеки та енергетики. Клаус Йоханніс обговорить зі своїм
    американським колегою й питання енергетичної безпеки, в умовах коли
    американська сторона висловила стурбованість тим, що Європа може стати занадто
    залежною від Росії в енергетичній галузі. Напередодні президент Румунії
    висловив сподівання, що нове енергетичне законодавство, яке викликало
    невдоволення іноземних інвесторів, в тому числі американських, буде змінено на
    тлі готовності уряду внести ряд поправок до кількох нормативно-правових актів.
    Клаус Йоханніс заявив, що планує обговорити з Дональдом Трампом питання
    лібералізації США візового режиму для громадян Румунії, а також чисельність
    американського військового контингенту в Румунії, уточнивши, що офіційний
    Бухарест готовий прийняти більше американських військовослужбовців. Він також
    знову запросить президента США відвідати Румунію. Візит Клауса Йоханніса має
    місце на тлі відзначення 30-ої річниці падіння комунізму в Румунії та 15-річчя
    набуття Румунією членства в НАТО.




    ЄВРОСОЮЗ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле сьогодні в Брюсселі зустрілася з
    майбутнім президентом Європейської комісії німкенею Урсулою фон дер Лейєн, яка
    вступить на посаду цієї осені. Дискусії були зосереджені на майбутній посаді
    європейського комісара від Румунії, але були розглянуті й подальші пріоритети
    Європейської комісії. Під час зустрічі Віоріка Денчіле зазначила, що Румунія
    заслуговує важливу галузь, як наприклад транспорт чи захист довкілля,
    нагадавши, що єврокомісари від Румунії успішно показали себе на чолі двох важливих
    відомств: сільське господарство та регіональний розвиток. В інтерв’ю Радіо
    Румунія Віоріка Денчіле заявила, що до тепер не було визначено кандидатуру на
    пост європейського комісара від Румунії. Вона додала, що румунський представник в Єврокомісії буде оголошений
    в залежності від, того яку сферу Брюссель надась в управління Румунії.

    НАЦМЕНШИНИ – У місті Сігішоара, в центрі Румунії, з 21 по 25 серпня відбудеться XVII-й Міжкультурний фестиваль «ProEtnica». У ньому візьмуть
    участь понад 600 представників національних меншин. За словами організаторів, у
    цьому році новинкою є «Літературна зала», розділ, у якому письменники
    національних меншин, а також письменники, які пишуть про нацменшини,
    представлять свої твори, проведуть дебати, читання, презентації книг, виставки
    тощо. Уже традиційний розділ «Агора для міжкультурного діалогу», включає численні
    лекції, круглі столи, симпозіуми, дискусії, спрямовані на сприяння розумінню
    культурного різноманіття як визначального елемента європейської ідентичності.
    До неділі на сцені заходу в Сігішоарі, єдиної заселеної середньовічної фортеці
    у південно-східній Європі, виступатимуть 37 художніх колективів 20 національних
    меншин Румунії, в тому числі української. Так само буде вечір, присвячений
    театру та виставкам сучасних художників, що належать до національних меншин. «ProEtnica» – це традиційний фестиваль, спрямований заохочення соціальної взаємодії задля зміцнення міжетнічного
    миру в плюралістичному та демократичному суспільстві, сприяючи міжкультурному
    діалогу та мистецькій взаємодії.




    ПАРЛАМЕНТ -
    Депутати наступного тижня зберуться на
    позачергову сесію на прохання опозиції, – заявив сьогодні спікер Палати
    депутатів, соціал-демократ Марчел Чолаку. Опозиційні партії у вівторок внесли
    на розгляд Постійного бюро Палати депутатів прохання скликати 26-30
    серпня позачергове засідання парламенту, до порядку денного якого внести
    розгляд скасування закону про амністію та помилування та закону про
    відкриття касаційного провадження по окремих справах. Лідер фракції
    Націонал-ліберальної партії у нижній палаті парламенту Ралука Туркан заявила,
    що це звернення було підписане 118 депутатами від чотирьох опозиційних
    політичних сил, а мінімальна кількість, необхідна для скликання позачергової
    сесії становить 110 парламентаріїв. Теж під час позачергової сесії опозиція
    вимагатиме скасування термінової постанови №114 на тій підставі, що її наслідки
    шкідливі для економіки Румунії.




    ІНЦИДЕНТ -
    Прокурори, які розслідували інцидент у психіатричній лікарні Сепока
    Бузеуського повіту, у вівторок відкрили провадження і щодо працівників закладу
    за фактом службової недбалості та вбивства з необережності. Раніше було
    відкрито кримінальне провадження за фактом умисного вбивства, скоєного
    38-річним пацієнтом, який штативом для крапельниці до смерті забив п’ятьох
    хворих та завдав тяжких травм ще вісьмом особам. Після трагедії у лікарні
    Міністерство охорони здоров’я Румунії повідомило, що здійснить службові
    перевірки у всіх психіатричних лікарнях країни, а за результатами перевірки,
    проведеної представниками МОЗ, директор закладу подала у відставку.

    НАГОРОДА -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс посмертно нагородив Національним орденом «За
    заслуги» альпініста Жольта Тьорьока за
    видатні досягнення у спорті та вагомий особистий внесок в утвердження
    авторитету Румунії у світовому спортивному співтоваристві упродовж часу. Один з
    найвідоміших румунських альпіністів Жольт Тьорьок, який встановив чимало
    національних та світових рекордів висоти сходження, був знайдений мертвим в
    суботу в горах Фегераш.



    СТАТИСТИКА -
    Румунія є найнебезпечнішою країною ЄС для велосипедистів і пішоходів,
    Принаймні це випливає з інформації, опублікованої у вівторок
    Статистичним бюро Європейського союзу – Євростат. Таким чином, у Румунії було
    зареєстровано 10 смертей на мільйон жителів в 2017 році. На протилежному боці
    знаходяться Кіпр і Люксембург – жодної смерті. Європейській середній показник становить
    3,9 смертей на мільйон жителів. Аналогічна ситуація спостерігається й щодо
    пішоходів, повідомляє Євростат. У
    Румунії було зареєстровано 37 смертей на мільйон жителів, в той час як у Данія було
    зафіксовано 3 смерті на мільйон жителів. Загалом у Румунії в 2017 році у ДТП загинуло 1951 особа, із них 812 – пасажири автомобілів, а решта – велосипедисти і пішоходи.

  • 19 серпня 2019 року

    ВІЗИТ ДО США -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні, 19 серпня 2019 року, розпочав дводенний
    офіційний візит в США за запрошенням президента Дональда Трампа. Лідери
    двох країн зустрінуться 20 серпня та обговорять, серед іншого, подальше
    зміцнення та розширення Стратегічного партнерства між Румунією й США, в тому
    числі в сфері безпеки та енергетики. Клаус
    Йоханніс обговорить зі своїм американським колегою й питання енергетичної
    безпеки, в умовах коли американська сторона висловила стурбованість тим, що
    Європа може стати занадто залежною від Росії в енергетичній галузі. Напередодні
    президент Румунії висловив сподівання, що нове енергетичне законодавство, яке
    викликало невдоволення іноземних інвесторів, в тому числі американських, буде
    змінено на тлі готовності уряду внести ряд поправок до ряду нормативно-правових
    актів. Клаус Йоханніс заявив, що планує обговорити з Дональдом Трампом питання
    лібералізації США візового режиму для громадян Румунії, а також чисельність
    американського військового контингенту в Румунії, уточнивши, що офіційний
    Бухарест готовий прийняти більше американських військовослужбовців. Він також
    знову запросить президента США відвідати Румунію. Візит Клауса Йоханніса має місце на тлі відзначення 30-ої річниці падіння комунізму в Румунії та 15-річчя
    набуття Румунією членства в НАТО.




    ІНЦИДЕНТ -
    Міністерство охорони здоров’я Румунії здійснить службові перевірки у всіх психіатричних лікарнях країни. Про це, у
    понеділок, повідомила глава відомства Соріна Пінтя після трагедії, яка сталася у психіатричній лікарні Сепока (південний схід Румунії). У ніч проти суботи
    пацієнт медзакладу штативом для крапельниці до смерті забив п’ятьох хворих та завдав
    тяжких травм ще вісьмом особам. Після оприлюднення результатів перевірки,
    проведеної представниками МОЗ, директор закладу подала у відставку. Тим часом судді
    Трибуналу міста Бузеу у неділю прийняли рішення про госпіталізацію до
    психіатричного закладу в примусовому порядку для встановлення осудності 38-річного
    пацієнта у кримінальному провадженні за фактом умисного вбивства.




    МИРОТВОРЧА МІСІЯ
    – Сьогодні на території 57-ої військово-повітряної бази імені Міхаїла
    Когелнічану відбулася церемонія відправлення підрозділу «Карпатські пуми» в
    Малі. Румунські військовослужбовці долучаться до виконання завдань Багатопрофільної
    інтегрованої Місії ООН зі стабілізації в цій країні. Миротворчий контингент, що
    приступить до виконання завдань в середині жовтня, складатиметься зі 120
    військових та чотирьох гелікоптерів IAR-330 PumaL-RM.
    Упродовж одного року вони забезпечуватимуть транспортні та пасажирські
    перевезення, проводитимуть повітряне патрулювання та спостереження, медичну
    евакуацію та пошуково-рятувальні операції. Станом на сьогодні 1033 румунських
    військовослужбовців беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру.




    ІНФЛЯЦІЯ – У
    липні 2019 року в Румунії були зафіксовані найбільші серед країн-членів ЄС
    темпи зростання споживчих цін. Рівень інфляції сягнув 4,1%, на 0,2% більше порівняно з
    червнем. За даними Європейського статистичного бюро (Євростат), це вже сьомий
    місяць поспіль, коли Румунія має найвищу річну інфляцію в Європейському Союзі. Серед
    країн-членів ЄС найбільші темпи зростання цін були зафіксовані у Румунії,
    Угорщині (3,3%) та Литві (3 найвищий річний рівень інфляції зареєстрований у
    Румунії, Угорщині (3,3%), Латвії (3%) та Словаччині (3%). Натомість найнижчі
    темпи – у Португалії, Кіпрі та Італії.


    БРЕКЗИТ
    – Європейська комісія стверджує, що Європейський Союз готовий до «Брекзиту» без
    угоди, але попереджає, що найбільше від такого сценарію потерпатиме Велика Британія.
    Речниця комісії Наташа Берто попередила, що негативні економічні наслідки для
    Великобританії будуть набагато більшими, ніж для решти 27 держав ЄС. Нагадаємо,
    що в понеділок опозиційна Лейбористська партія зажадала скликання позачергового
    засідання парламенту для обговорення дій, які мають бути вжиті для обмеження
    можливих наслідків «Брекзиту». З таким закликом опозиція виступила після
    оприлюднення в ЗМІ урядових документів, в яких зазначається, що Великобританія
    може зіткнутися з браком продуктів харчування, медикаментів та палива в разі
    виходу з Європейського союзу без угоди 31 жовтня.

  • 18 серпня 2019 року

    ВІЗИТ ДО США -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс 19-20 серпня на запрошення президента США
    Дональда Трампа здійснить другий за час свого президентства офіційний візит у
    Вашингтон. На порядку денному візиту – розвиток
    двосторонніх партнерств з питань безпеки та енергетики, а також лібералізація візового
    режиму для громадян Румунії. Президент
    Румунії висловив сподівання, що енергетичне законодавство, яке викликало невдоволення
    іноземних інвесторів, в тому числі американських, буде змінено на тлі
    готовності уряду внести ряд поправок до термінової постанови №114 та закону про
    офшорні зони, які, на думку глави держави, були недостатньо продумані. У
    Вашингтоні Клаус Йоханніс планує обговорити з Дональдом Трампом чисельність американського
    військового контингенту в Румунії, уточнивши, що офіційний Бухарест готовий
    прийняти більше американських військовослужбовців. Він також знову запросить
    президента США відвідати Румунію. Візит Клауса Йоханніса відбудеться на тлі відзначення
    30-ої річниці падіння комунізму в Румунії та 15-річчя набуття Румунією членства
    в НАТО.




    ІНЦИДЕНТ – У Бузеуському
    повіті пацієнт психіатричної лікарні Сепока вбив чотирьох хворих, ще дев’ять
    осіб отримали важкі травми, а троє з них з важкою черепно-мозковою травмою
    перебувають у реанімації. За попередніми даними слідчих 38-річний чоловік був
    поміщений до медичного закладу для лікування від алкоголізму. Міністр охорони
    здоров’я Румунії Соріна Пінтя зажадала проведення у психіатричній лікарні службової перевірки за даним фактом та вжиття необхідних заходів. Прокурори відкрили кримінальне провадження за фактом умисного вбивства.




    КНИГА – Румунія
    буде почесним гостем Книжкового ярмарку в Пекіні, який відбудеться з 21 по 25
    серпня. Тимчасового виконуючий обов’язки президента Румунського інституту
    культури Мірел Талош заявив, що у заході візьмуть участь близько
    40 румунських письменників та видавництв. На румунському стенді буде представлено
    понад 600 друкованих видань. Одночасно відбудуться дебати на теми: «Румунсько-китайські
    культурні інтерференції», «Сучасна румунська поезія» та «Література і пам’ять».
    Крім цього буде проведена філателістична виставка «Румунія – Китай – 70 років
    потому», відбудеться показ вистави «Злочинці», відкриття пересувної виставки
    «Корнеліу Баба» та виступ відомого румунського колективу «Тріо Замфіресків».




    МИРОТВОРЧА МІСІЯ
    – Міністерство оборони Румунії у понеділок проведе на території 57-ої військово-повітряної
    бази імені Міхаїла Когелнічану церемонію відправлення підрозділу «Карпатські пуми» в Малі.
    Румунські військовослужбовці долучаться
    до виконання завдань Багатопрофільної інтегрованої Місії ООН зі стабілізації в
    цій країні. Румунський миротворчий контингент, що приступить до виконання
    завдань в середині жовтня, складатиметься зі 120 військових та чотирьох
    гелікоптерів IAR-330 Puma L-RM. Вони забезпечуватимуть транспортні та
    пасажирські перевезення, проводитимуть повітряне патрулювання та спостереження,
    медичну евакуацію та пошуково-рятувальні операції. Станом на сьогодні 1033
    румунських військовослужбовців беруть участь у міжнародних операціях з
    підтримання миру.

  • 12 червня 2019 року

    ЕКОНОМІКА – Президент Клаус Йоханніс сьогодні
    закликав уряд вжити
    швидких заходів по зміцненню державних фінансів і збору доходів до бюджету на тлі«поглиблення вразливостей». Він зробив цю
    заяву на пленарному засіданні Коаліції заради розвитку Румунії. Президент
    нагадав, що на початку року повернув закон «Про Державний бюджет Румунії на
    2019 рік» до парламенту на доопрацювання. Він зазначив, що соціал-демократи, які
    є основною складовою керівної коаліції, знехтували інвестиціями на користь
    політики з короткостроковими наслідками, що в майбутньому дорого обійдеться всім
    громадянам. Президент сказав, що в останні роки бізнес опинився під шквалом небезпечних
    і несподіваних заходів. Інвестори і приватні роботодавці відчувають гостру
    потребу в модернізації та розвитку інфраструктури, – сказав президент, додавши
    що це стосується не тільки автомобільних доріг, а всього, що пов’язано із
    забезпеченням високих соціальних стандартів сучасного життя громадян: лікарень,
    шкіл, залізниць, аеропортів, енергетики і комунальних послуг, цифрової інфраструктури
    і промисловості майбутнього.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ -
    Резолюція про недовіру чинному уряду Румунії, ініційована правими опозиційними
    силами сьогодні була зачитана в парламенті. Вона буде внесена на голосування
    наступного вівторка. Для відставки уряду на чолі з соціал-демократкою Віорікою
    Денчіле потрібні голоси не менше 233 (з 465) сенаторів і депутатів парламенту,
    тоді як опозиція має близько 150 голосів і потребує підтримки партії Про
    Румунія, яку очолює колишній прем’єр-міністр Віктор Понта, Демократичного союзу
    угорців Румунії, фракції національних меншин у Палаті Депутатів і навіть
    кількох членів керівної більшості
    СДП-АЛДЕ. З іншого боку Віоріка Денчіле закликала соціал-демократів бути
    присутніми в залі, щоб забезпечити кворум, але не голосувати.

    Р.МОЛДОВА – Глава румунської держави Клаус Йоханніс у середу
    направив листа президенту Ради Європи Дональду Туску та Європейської Комісії Жан-Клоду
    Юнкеру з проханням знати
    рішення для виходу з конституційної та політичної кризи в Республіці Молдова. Така криза в безпосередній близькості від Румунії
    та ЄС створює значні ризики для регіональної стабільності та безпеки, якими
    Європейський Союз та його держави-члени не можуть нехтувати, -
    зазначається у листі. Крім того, глава
    румунської держави вважає, що ЄС повинен допомогти громадянам Р.Молдова у світлі зобов’язань, взятих на перед цією країною. Фракція
    Європейської народної партії (ЄНП), найбільша в Європарламенті, заявила в
    середу, що вона повністю підтримує рішення, прийняті Парламентом Республіки Молдова, у тому
    числі щодо створення коаліційного уряду на чолі з
    Майєю Санду, який має про-європейську
    орієнтацію.


    ВІЗИТ – Спікер Сенату, верхньої палати парламенту
    Румунії, Келін Попеску-Терічану розпочав дводенний візит до Франції, на
    запрошення його французького колеги Жерара Лархера. Візит, як складова
    парламентської дипломатії, спрямований на поглиблення й урізноманітнення
    двостороннього політичного діалогу і зміцнення особливого характеру
    традиційних дружніх відносин з цією країною. У той же час Келін
    Попеску-Терічану з четверга по суботу візьме участь у Парижі у ХХ-му засіданні
    Асоціації Сенатів Європи.




    БЕЗПЕКА – Офіційні представники НАТО й ЄС, установ, відповідальних за зовнішні відносини та національну безпеку, а також
    науковці беруть участь у триденній міжнародній конференції «Чорноморський і
    Балканський безпековий форум», який проходить на курорті Мамая. Теми, включені
    до порядку денного, стосуються військових та гібридних загроз, інформаційної
    війни та кібер-ризиків, впливу кліматичних змін на регіон, ролі релігійного
    чинника в процесах примирення, але і радикалізації. У той же час, дебати
    зачіпають і вплив мілітаризації Чорноморського регіону на безпеку Східної
    Європи, енергетичну безпеку, формати регіональної співпраці, такі як «Бухарестська
    Дев’ятка» або «Ініціатива Трьох Морів» та на промислове співробітництво в
    галузі оборони.




    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – У Румунії тривають найбільші
    міжнародні військові навчання НАТО в цьому роціSaberGuardian 2019. Вони триватимуть до 24 червня і
    проходять одночасно на 5 полігонах: Чінку, Бордушань, Бабадаг, Смирдан і
    Ришнов. Основне
    завдання маневрів – демонстрація єдності, згуртованості і солідарності
    країн-союзників і партнерів для відбиття будь-якої агресії, особливо шляхом
    мобілізації та швидкого зосередження сил за короткий час у будь-якій точці
    Європи. До міжнародних навчань було залучено представників 14 країн-членів і
    партнерів НАТО, у тому числі з України, яку представляє зведена ротно-тактична група
    25-ї окремої повітрянодесантної бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил
    України. Від Румунії у військових маневрах беруть участь 7.600
    військовослужбовців.

  • 4 травня 2019 року

    ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоханніс, який перебуває
    з візитом в італійському місті Флоренція, у субота поклав вінок до пам’ятної
    дошки, присвяченої румунському князю
    Александру Йоану Кузі, розташованої недалеко від резиденції, в якій перший
    правитель об’єднаної Румунії провів, на засланні, останні роки свого життя. У
    церемонії взяли участь і представники місцевих органів влади, які сказали
    Клаусу Йоханнісу, що у Флоренції мешкають близько восьми тисяч румунів, які
    утворюють найбільшу іноземну громаду в регіоні. У п’ятницю президент Румунії узяв
    участь, як почесний гість, у конференції «Про стан Союзу»,
    організованій Європейським університетським інститутом у Флоренції та провів
    зустріч з прем’єр-міністром Італії Джузеппе Конте. Клаус Йоханніс підкреслив
    важливість майбутнього саміту ЄС, що відбудеться у місті Сібіу (центральна
    Румунія) 9 травня, в якому візьмуть участь глави держав та урядів країн-членів
    ЄС, 36 офіційних делегацій, 400 високопоставлених гостей, близько 900
    журналістів і 100 перекладачів. Нагадаємо, що Румунія головує упродовж
    поточного півріччя в Раді Європейського Союзу.



    ЄВРОПАРЛАМЕНТ – На майбутніх виборах до Європарламенту
    найбільше голосів виборців здобудуть Європейська народна партія – 170 місць та
    Прогресивний альянс соціалістів і демократів – 149 місць. Принаймні це
    випливає з висновків, опублікованих електронним виданням politico.eu, за підсумком аналізу
    національних опитувань в країнах членах ЄС. З дослідження даних останніх 6
    місяців у Румунії керівна Соціал-демократична партія отримала б майже 22,7% -
    тобто 9 мандатів, опозиційна Націонал-ліберальна партія – 8 мандатів, опозиційний
    Альянс 2020 (Союз «Рятуйте Румунію»-ПЛЮС) – 7 мандатів, правлячий Альянс
    лібералів і демократів та партія «Про Румунія» – по 4 мандати. Згідно politico.eu Демократичний союз угорців Румунії та
    партія «Народний рух» не отримали б жодного мандата в майбутньому Європейському
    парламенті. Вибори пройдуть в країнах членах ЄС з 23 по 26 травня. У Румунії вибори
    до Європарламенту відбудуться 26 травня.



    СЕРЦЕ – Серцево-судинні
    захворювання є головною проблемою здоров’я у Румунії – б’є на сполох
    Міністерство охорони здоров’я з нагоди Національного дня серця. За даними
    відомства смертність, викликана серцево-судинними захворюваннями утричі вища за
    смертність, викликану раком. У цьому контексті, серед іншого, влітку поточного
    року буде ініційована програма скринінгу, для раннього виявлення осіб з
    ризиком розвитку серцево-судинних захворювань. Програма буде проводитися
    протягом 5 років, а для цього виділено бюджет в 20 мільйонів євро з
    європейських безвідплатних грантів. Більше 170 тис осіб зможуть пройти
    профілактичний скринінг. Серцево-судинні захворювання є головною причиною
    смертності по всій Європі, як серед жінок, так і серед чоловіків. Контроль над головними
    чинниками ризику – паління, неправильне харчування і пасивний спосіб життя -
    може привести до скорочення рівня смертності.



    ХОКЕЙ -
    Збірна Румунії за підсумками поєдинків на чемпіонаті світу з хокею (Дивізіон
    1В) здобула путівку в дивізіон рангом вище. У суботу, в останній грі змагання,
    румуни перемогли команду Нідерландів з рахунком 3:1. Збірна Румунії перемогла у
    всіх поєдинках групового етапу: з Польщею, Японією, Естонією та Україною. Таким чином
    після 15-річної перерви Румунія повертається до групи A першого дивізіону світового
    хокею.

  • 3 травня 2019 року

    ЄВРОСОЮЗ
    – Демократія не знаходиться під загрозою в Євросоюзі, але перебуває під тиском,
    а ті, хто вірить в Європу, повинні мати більше мужності в умовах, коли ЄС
    стикається з різними проблемами, такими як Брекзит, імміграція або безробіття,
    – заявив президент Румунії Клаус Йоханніс на конференції «Про стан Союзу»,
    організованій Європейським університетським інститутом у Флоренції. На його
    думку, для того, щоб відновити оптимізм на європейському рівні, треба йти до
    джерела проблеми і шукати локальні, регіональні рішення, оскільки не існує
    єдиного рішення на рівні всього ЄС. Глава румунської держави був запрошений на
    конференцію в контексті головування Румунії в Раді Європейського
    Союзу, проведення Саміту ЄС у Сібіу 9 травня та з нагоди десятої річниці
    приєднання Румунії до Конвенції про створення Європейського університетського
    інституту у Флоренції. ІХ-а конференція була присвячена питанням демократії у
    ХХІ столітті в Європі із наголосом на європейському виборчому контексті.




    ЕКОНОМІКА
    – Міністр економіки Румунії Нікулає Бедулеу очолив неформальну зустріч
    міністрів з питань конкурентоспроможності (COMPET) у розділі «Внутрішній ринок
    та промисловість». У засіданні в Бухаресті взяли участь міністри, відповідальні
    за економіку, промисловість, внутрішній ринок і МСП з 28 країн-членів ЄС і двох
    держав-членів Європейської асоціації вільної торгівлі – Швейцарії та Норвегії.
    Європейську комісію представив Комісар ЄС з питань внутрішнього ринку,
    промисловості, підприємництва та МСП Ельжбета Бенковська. Внутрішній ринок є
    спільною відповідальністю Європейської Комісії та держав-членів, а його
    посилення є одним із пріоритетів Румунського головування в Раді ЄС.




    СВОБОДА
    ЗМІ
    – Недавні погрози на адресу румунських журналістів-розслідувачів не мають
    місця в демократичній цивілізації, – зазначається в повідомленні Посольства США
    в Бухаресті, поширеному з нагоди Всесвітнього дня свободи преси. Посольство США
    висловлює солідарність з відповідальними та мужніми румунськими журналістами,
    які роблять свою справу попри тиск та залякування, як у Бухаресті, так в різних
    регіонах. Незалежність преси та судової системи лежить в основі альянсу НАТО, -
    наголошують американські дипломати в заяві. Документ підкреслює, що вільні ЗМІ є
    гарантією отримання громадянами якісної інформації, демократичного управління
    та економічного успіху будь-якої країни. Нещодавно журналістка, яка розслідує
    випадки плагіату в Бухарестській поліцейській академії, отримала погрози
    вбивством, за цим фактом було порушене кримінальне провадження.




    ЖУРНАЛІСТИКА
    – Всесвітню премію ЮНЕСКО за свободу преси імені Гільєрмо Кано в цьому році
    присудили журналістам з М’янми Ва Лону і К’яу Су Оо, які були засуджені до
    позбавлення волі і зараз відбувають покарання. Вони працювали у британському
    прес-агентстві Reuters і були визнані винними у порушенні державної таємниці та
    засуджені 3 вересня 2018 року до семи років в’язниці в М’янмі. Журналісти
    розслідували утиски і репресії з боку бірманських військ проти членів
    мусульманської спільноти Рохінґа. ООН та інші міжнародні правозахисні
    організації звинуватили уряд М’янми в етнічній чистці та геноциді проти цієї громади.
    Премія імені Гільєрмо Кано, колумбійського журналіста і редактора, убитого в
    1986 році біля редакції своєї газети, була створена в 1997 році та вручається
    людині або організації, які зробили внесок у захист або розвиток свободи преси
    у будь-якій точці світу. 3 травня відзначається Всесвітній день свободи преси.




    ПРАВОСУДДЯ
    – Військові прокурори Генеральної Прокуратури Румунії розширили кримінальне
    провадження, порушене за ознаками кількох злочинів, серед яких співучасть у
    зловживанні службою, після силового розгону антиурядового протесту 10 серпня
    2018 року. Нагадаємо, що в цій справі було оголошено про підозру керівникам
    Жандармерії та одному держсекретарю Міністерства внутрішніх справ. Прокурорами
    Генеральної прокуратури було зареєстровано було зареєстровано вже кілька сотень
    скарг на дії жандармів під час протесту. Паралельно було порушено кримінальне провадження
    за фактом нападу на жандармів при виконанні службових обов’язків.

  • К.Йоханніс привітав В.Зеленського з перемогою на виборах

    К.Йоханніс привітав В.Зеленського з перемогою на виборах

    Президент Румунії
    Клаус Йоханніс привітав Володимира Зеленського з перемогою на виборах
    президента України, висловивши сподівання, що шляхом діалогу сторони зуміють
    зміцнити відносини між двома сусідніми країнами.




    Глава румунської
    держави у понеділок надіслав листа-привітання новообраному президенту України Володимиру
    Зеленському.




    mesaj-iohannis-zelenski.jpg

    Текст листа
    оприлюднено на сайті Адміністрації Президента Румунії.






    «З нагоди
    Вашого обрання на посаду глави української держави, я хотів би привітати Вас і побажати
    успішного виконання президентських
    завдань,» – зазначається у листі.






    З цієї нагоди я хочу висловити своє переконання, що шляхом
    діалогу та спільними зусиллями ми зможемо зробити внесок у зміцнення та урізноманітнення
    відносин між Румунією та Україною, на підтримку територіальної цілісності та
    безпеки України, а також в її модернізацію відповідно до Угоди про асоціацію між
    Україною та Європейським Союзом, на благо всіх громадян української держави, у
    тому числі тих, хто належить до румунської меншини,» – написав Президент
    Румунії.

  • Теми референдуму 26 травня

    Теми референдуму 26 травня




    Цього тижня, на
    тлі закликів Європейської Комісії, Єврпарламенту та низки країн-партнерів та союзників, включаючи
    США, до чинної ліво-центристської влади в Бухаресті повернути в нормальне русло
    реформу правосуддя, щоб уникнути колізії з принципом верховенства права,
    президент Клаус Йоханніс оголосив теми референдуму 26 травня.




    Це заборона
    амністії та помилування за корупційні правопорушення та заборона прийняття
    урядом термінових постанов у сфері злочинів, покарань та судоустрою, одночасно
    з наданням іншим органам влади права безпосередньо звертатись до
    Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
    нормативно-правових актів.




    Президент
    застеріг уряд Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів від
    спроби прийняти нові термінові постанови у сфері правосуддя та кримінальної
    політики до референдуму, оскільки, на його думку, будь-яке подібне рішення
    виконавчої влади буде нелегітимною і суперечитиме Конституції.




    «Громадяни, -
    сказав Клаус Йоханніс, – повинні висловитися, чи хочуть вони пробачити
    засуджених за корупцію осіб і чи згодні вони з тим, щоб уряд приймав термінові
    постанови в таких чутливих сферах, як кримінальне законодавство та організація
    судової системи.»




    Клаус Йоханніс:
    «Нульова толерантність до явища корупції, шляхом заборони амністії та
    помилування у цій сфері, є правильним способом продовжити боротьбу з корупцією,
    оскільки термінові постанови набирають чинності негайно після їх ухвалення, а в
    кримінальних справах, навіть мають зворотну силу, а право звертатись до
    Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
    нормативно-правових актів має лише Омбудсмен. Настав час громадянам вирішувати,
    чи не варто надати й іншим конституційним органам право звертатися до
    Конституційного Суду з подібним поданням, щоб припинити наслідки
    неконституційних постанов.»




    Найбільша
    опозиційна, Націонал-ліберальна партія, яка підтримує рішення Клауса Йоханніса
    йти на другий президентський термін, вважає референдум з питань правосуддя
    корисним для суспільства. Лідер лібералів Людовік Орбан заявив, що він
    переконаний, що більшість громадян підтримають позицію в цьому питання
    Йоханніса і Націонал-ліберальної партії.




    Соціл-демократи,
    які останнім часом стали об’єктом постійної критики з боку глави держави, у
    поширеній заяві зазначили, що не виступають проти референдуму і очікують
    оприлюднення запитань. Вони кажуть,
    однак, що не дозволить невиправданих нападок на Румунію через вигадані проблеми
    в сфері правосуддя.




    Келін Попеску
    Терічану, лідер Альянсу лібералів і демократів (АЛДЕ), меншого партнера
    соціал-демократів по керівній коаліції, інтерпретує в електоральному ключі
    рішення президента провести референдум одночасно з виборами до Європарламенту.
    Президента найбільше хвилює не правосуддя, а другий термін, він використовує
    референдум як трамплін для входу в політичну гру і хоче почати раніше інших
    кампанію до президентських виборів, – стверджує голова АЛДЕ.




    Лідер
    Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор каже, що він очікував такі
    теми для референдуму від Клауса Йоханніса і запропонував взагалі відмовитися від термінових постанов.



  • 5 квітня 2019 року

    АНТИСЕМІТИЗМ – Президент Румунії Клаус Йоханніс засудив прояви антисемітизму, які були зафіксовані останнім часом і зажадав від компетентних органів рішучої
    боротьби з ними. У прес-релізі Адміністрації Президента зазначається, що Румунія була відзначена як успішний приклад на
    регіональному рівні з точки зору збереження пам’яті про Голокост, правильного розуміння
    минулого, боротьби з антисемітизмом, запереченням Голокосту, ксенофобією, ненавистю, расизмом і популізмом, а токож з погляду боротьби з мовою ненависті. Напередодні президент
    Ізраїлю Реувен Рівлін відреагував на вандалізм проти близько 70 надгробних плит на
    єврейському кладовищі в місті Хушь, на сході Румунії,
    заявивши, що це один з найгірших подібних проявів в
    Європі цього року. Президент Ізраїлю також додав, що румунський уряд активно
    бореться з антисемітизмом і ксенофобією.
    Ізраїльська преса цитує президента Федерації єврейських громад Румунії Аурела Вайнера, який заявив, що
    подібні антисемітські прояви є неприйнятними і негативно впливають на демократію в Румунії. І Посольство США в Бухаресті однозначно засудило нещодавній вандалізм на єврейському
    кладовищі в Хушь і вважає, що він спрямований не лише проти євреїв, а проти
    різноманіття всього румунського суспільства.




    ВІЗИТ – Товарообіг між Румунією та Словаччиною наприкінці 2018 року вперше перевищив 3 млрд. євро, – заявила у п’ятницю румунський прем’єр-міністр Віоріка Денчіле після зустрічі зі своїм
    словацьким колегою Пітером Пеллегріні. Переговори
    були зосереджені на розвитку двосторонньої співпраці
    в різних сферах, включаючи освіту, енергетику, культуру, внутрішні справи,
    державне управління, туризм і навколишнє середовище, охорону здоров’я та
    сільське господарство. У свою чергу, Пітер Пеллегріні висловив сподівання, що нинішні двосторонні
    торговельні та політичні відносини, які зараз є дуже гарними, стануть ще
    кращими. Глави урядів двох країн зустрілися в
    містечку Банська Бистриця, де румунський прем’єр поклала вінок квітів на площі Словацького національного повстання. Віоріка Денчіле потім відвідала військове кладовище у
    Зволені, де поховано понад 10 тисяч румунських
    солдатів, які загинули у боях за звільнення Чехословаччини від фашистської окупації.




    Б-9 – Міністр національної оборони Румунії Габріель Леш перебуває з робочим
    візитом у Варшаві для участі у зустрічі міністрів оборони країна-членів Ініціативи
    «Бухарестська дев’ятка». У зустрічі, організованій міністерствами Польщі та
    Румунії, беруть участь глави оборонних відомств країн-членів ініціативи
    (Болгарії, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини),
    представники НАТО, а також представники Міністерства оборони США. Як повідомляє
    прес-служба Міністерства національної оборони Румунії зустріч є можливістю
    обговорити актуальні питання щодо порядку денного НАТО та ЄС, у перспективі
    ювілейного саміту Альянсу та на тлі головування Румунії в Раді ЄС.




    НАВЧАННЯ – Військово-морські сили Румунії розпочали
    сьогодні найбільші у регіоні багатонаціональні морські навчання «Морський
    щит-2019», які проходитимуть у територіальних водах Румунії та міжнародних
    водах Чорного моря. У них візьмуть участь 14 румунських військових кораблів і 6
    військових суден з Болгарії, Канади, Греції, Нідерландів і Туреччини. Понад
    2000 військовослужбовців відпрацьовуватимуть спільні бойові процедури проти
    підводних, наземних та повітряних загроз, адаптованих до видів загроз, що
    виникають у Чорноморському регіоні. Гіпотетичний сценарій навчань спрямований
    на планування та проведення операцій з реагування на кризу, згідно мандату
    Резолюції Ради Безпеки ООН. У навчаннях беруть участь і шість кораблів 2-ї
    Постійної військово-морської групи НАТО, що дія зараз в Чорному морі.




    РЕФЕРЕНДУМ -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс запросив політичні партії на консультації щодо
    референдуму з питань правосуддя. У листі, надісланому у п’ятницю лідерам
    парламентських політичних партій зазначається, що консультації відбудуться 11 і
    12 квітня. У четвер Клаус Йоханніс направив до парламенту лист щодо двох питань
    національного інтересу, які стануть темами всенародного референдуму, що
    проходитиме 26 травня разом з виборами до Європейського парламенту. Мова йде
    про заборону амністії та помилування за корупційні правопорушення, а також про заборону прийняття урядом термінових постанов у сфері злочинів, покарань та
    судоустрою, одночасно з наданням іншим органам влади права безпосередньо
    звертатись до Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
    нормативно-правових актів.




    КОРУПЦІЯ – Депутати Європарламенту сьогодні прийняли нормативно-правовий
    акт, який зумовлює виділення коштів з європейських фондів дотриманням принципу
    верховенства права та ефективною боротьбою з шахрайством і корупцією. Про це
    повідомляє прес-служба Європарламенту. Згідно з цим документом перед Єврокомісією
    буде поставлено завдання визначити «узагальнені недоліки верховенства права» і
    вирішити, які заходи мають бути вжиті, аж до призупинення платежів з бюджету ЄС
    або обмеження попереднього фінансування. Відповідний нормативно-правовий акт
    вступить в силу після його схвалення як Європейським Парламентом, так і Радою
    ЄС.



  • 24 лютого – 2 березня 2019 року

    24 лютого – 2 березня 2019 року

    Протести
    румунських магістратів



    У Румунії тривають
    безпрецедентні протести магістратів, прокурорів і суддів після прийняття урядом
    чергової термінової постанови №7/2019 року про внесення низки суперечливих
    поправок до законів, що визначають правові засади організації судової влади та
    здійснення правосуддя у Румунії. На знак протесту на цьому тижні була призупинена
    діяльність кількох прокуратур, в тому числі Управління по боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом, яке уперше вирішило припинити діяльність з 26
    лютого по 8 березня, період, протягом якого будуть розглядатися лише термінові ситуації.
    І судді найбільшої румунської інстанції – Трибуналу міста Бухарест призупинили
    свою діяльність до 7 березня. Усі
    справи, що перебувають на розгляді трибуналу, за винятком термінових випадків,
    будуть відкладені на сім днів. Магістрати вимагають скасування відповідної
    постанови та призупинення діяльності Управління з розслідування злочинів,
    вчинених магістратами, доки Суд ЄС не винесе рішення за поданням з цього
    питання. Тим часом, міністр юстиції Тудорел Тоадер, ініціатор суперечливої
    постанови, заявив, що розробив нову термінову постанову, яка скасує низку положень
    постанови №7, що викликала хвилю протестів, зокрема ті, що передбачають, що і судді
    можуть посідати керівні посади в прокуратурах.




    Колишня керівниця
    антикорупційного управління Румунії є фавориткою на посаду головного прокурора
    Європейської прокуратури





    Колишній головний
    антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші отримала найбільшу кількість голосів
    у Комітеті громадянських свобод (LIBE) та Комітеті з питань бюджетного контролю
    (CONT) Європейського парламенту за підсумками слухань трьох кандидатів на
    посаду першого в історії головного прокурора Європейської прокуратури. Друге і
    третє місця посіли француз Жан-Франсуа Бонерт і німець Андрес Ріттер. Лаура
    Кодруца Кьовеші заявила, що результат голосування в Європарламенті – це не
    просто особиста перемога: «Це голосування не тільки за мене, це голосування за
    всю румунську систему правосуддя. Це голосування за всіх громадян Румунії, які
    підтримали боротьбу з корупцією та верховенство права в останні
    роки. Це голосування за всіх прокурорів та суддів в Європі, які працюють під
    постійним тиском. Я не мала підтримки румунського уряду, але й не просила її,
    не чекала і не чекаю.»
    У Бухаресті права парламентська опозиція привітала
    перемогу колишнього керівника антикорупційного управління і розкритикувала керівні
    Соціал-демократичну партію та Альянс лібералів і демократів, заявивши, що вони
    «зрадили Румунію» і «організували наклепницьку кампанію» проти румунського
    кандидата. Депутати Європарламенту від цих двох політичних сил голосували
    проти кандидатури Лаури Кодруци Кьовеші. Сенатор від Соціал-демократичної
    партії Клаудіу Манда заявив, що
    соціал-демократи проголосували проти, оскільки вона зловживала владою на посаді
    голови антикорупційного управління. Кандидатура на посаду головного прокурора
    Європейської прокуратури має бути погоджена шляхом переговорів між
    Європарламентом і Радою держав-членів ЄС.




    Рекомендації Європейської Комісії для Румунії



    Економіка Румунії стикається з підвищеними ризиками, – попереджає
    Європейська Комісія у своєму піврічному звіті про кожну країну співтовариства.
    У документі, оприлюдненому в середу, Єврокомісія згадує, зокрема, термінову
    постанову уряду №114/2018 р., а також прийнятий парламентом закон, який попри
    принцип незворотності дії обмежує відсотки за іпотечними кредитами, загрожуючи нормальному функціонуванню фінансового сектора. Крім того, у звіті Європейської
    комісії заначається, що заходи передбачені постановою №114 сильно послаблюють другий
    рівень пенсійної системи. Фахівці ЄС стверджують, що нововведення мають
    негативний вплив на майбутні пенсії румунів, на ринок капіталу і негативно вплинуть
    на майбутні інвестиції, збільшать невизначеність, роблячи економіку Румунії
    менш привабливою як для румунських, так і для іноземних інвесторів. Ризики для
    румунської економіки пов’язані зі збільшенням дефіциту рахунку поточних
    операцій, а також зі збільшенням витрат на оплату праці унаслідок підвищення
    мінімальної заробітної плати та зарплат працівників у державній системі.
    Європейська Комісія також привертає увагу на низьку ефективність системи освіти та сфери досліджень.
    У своєму аналізі Єврокомісія наголосила на необхідності стимулювання інвестицій,
    проведення відповідальної бюджетно-фіскальної політики та здійснення добре
    продуманих реформ.




    Участь президента Румунії Клауса Йоханніса у саміті «Бухарестської
    дев’ятки»




    Президент Румунії Клаус Йоханніс на цьому тижні здійснив
    візит у Кошице, Словаччина з метою участі у саміті «Бухарестської дев’ятки (Б9)»,
    на якому виступив за посилену присутність НАТО в Чорному морі. Лідери дев’яти держав-членів
    ЄС і члени НАТО на східному фланзі Альянсу у заключній заяві наголосили, що Європейський
    Союз і НАТО сильніші разом. Переговори, у яких взяв участь і Генеральний
    секретар НАТО Йенс Столтенберг, також зосередилися на безпековій ситуації у
    східному сусідстві та в Чорноморському регіоні. Клаус Йоханніс висловив
    занепокоєння з приводу подій в Чорноморському регіоні, стверджуючи, що
    військові дії протягом останніх років свідчать про те, що Росія продовжує бути
    загрозою для стабільності в регіоні. Він сказав, що події в регіоні свідчать
    про те, що союзники мають зробити більше: посилити наземні, повітряні і морські
    оборонні можливості і забезпечити сили для збільшення присутності НАТО в
    регіоні. Президент Йоханніс наголосив на необхідності надання більшої підтримки
    партнерам НАТО на Сході, передусім Україні та Грузії, щоб збільшити їх
    обороноздатність перед усіма видами загроз, від військових і кіберзагроз до
    чистої пропаганди. Формат Б9 був створений з ініціативи президентів
    Румунії та Польщі. Перший саміт відбувся в листопаді 2015 року в Бухаресті, а
    другий – у Варшаві в червні 2018 року.

  • 16 лютого 2019 року

    БЕЗПЕКА – Президент Румунії Клаус Йоханніс у суботу заявив, що міжнародна багатостороння система знаходиться
    під зростаючим тиском, відповідь якому має
    бути згуртованість, а
    головна мета – Посилена Європейська Готовність.
    Ось чому, – сказав глава румунської держави, – цей заклик до єдності
    і згуртування фундаментально визначає
    пріоритети Румунського головування в
    Раді Європейського Союзу. Клаус Йоханніс є
    почесним гостем 55-ої Мюнхенської конференції з міжнародної безпеки. Президент Румунії заявив, що зусилля мають бути спрямовані на
    розвиток гармонізованого підходу між НАТО й ЄС. На його думку, цього можна досягнути поєднуючи
    унікальну роль НАТО в колективній обороні з інтегрованим
    підходом ЄС до врегулювання криз. Глава румунської держави сказав, що НАТО має надалі посилити свій стримуючий і оборонний потенціал на Східному фланзі. Канцлер Німеччини Ангела Меркель закликала до зусиль з
    роззброєння, які мають включати росіян, американців,
    європейців, а також китайців,
    після припинення дії російсько-американського
    договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (INF). Ангела
    Меркель попередила, що міжнародні політичні структури можуть
    розвалитися і закликала до посилення глобального співробітництва з низки питань,
    від відносин з Іраном до запобігання чергової міграційної кризи.




    ПЕРЕГОВОРИ – Президент Клаус Йоханніс у суботу під час зустрічі з віце-президентом США
    Майком Пенсом підтвердив прихильність Румунії до зміцнення Стратегічного
    партнерства з США і до зміцнення трансатлантичних відносин. Як повідомляє
    прес-служба Адміністрації Президента Клаус Йоханніс та Майк Пенс наголосили на
    чудовій співпраці в рамках Стратегічного партнерства Румунія-США і на
    можливостях його поглиблення із наголосом на економічному вимірі та обороні. У
    кулуарах безпекової конференції в Мюнхені президент Румунії також зустрівся з
    лідером фракції Європейської народної партії в Європарламенті Манфредом Вебером,
    з яким обговормив основні проблеми порядку денного румунського головування в
    Раді ЄС, а також майбутні вибори до Європарламенту, які пройдуть в травні цього
    року. Президент Румунії також провів двосторонні зустрічі з головним
    переговірником ЄС щодо Brexit Мішелєм Барньє та з президентом Американського
    єврейського комітету Девідом Харрісом.




    МІНІСТРИ
    – Соціал-демократ Мірча Дрегіч заявив, що прийняв рішення зняти свою кандидатуру
    на посаду міністра транспорту. У вівторок і його колега по партії Лія Олгуца
    Васілеску зняла свою кандидатуру на посаду міністра регіонального розвитку та
    державного управління. Їх кандидатури на відповідні посади у грудні минулого
    року виснула керівна Соціал-демократична партія. Тиждень тому президент Клаус
    Іоханніс відхилив кандидатуру Лії Олгуци Васілеску, але нічого не згадав про
    кандидатуру Мірчі Дрегіча.




    ФІНАНСИ ЄС – Європейський Союз незабаром матиме міцніші регуляторні та наглядові рамки для
    банків, в результаті схвалення послами країн-членів угоди, досягнутої Румунським
    головуванням в Раді Європейського Союзу та Європарламентом. Погоджені заходи зі
    зменшення банкіівських ризиків забезпечать достатній рівень капіталу в
    банківському секторі для безпечного кредитування фізичних та юридичних осіб. У
    той же час, платники податків будуть захищені від наслідків можливих труднощів,
    з якими стикатимуться банки, – заявив міністр фінансів Румунії Єуджен
    Теодоровіч.

  • Європейська комісія про систему судочинства в Румунії

    Європейська комісія про систему судочинства в Румунії

    Перший віце-президент
    Європейської комісії та Європейський комісар з питань кращого регулювання,
    верховенства закону та Хартії основних прав, який здійснив у четвер офіційний візит до Румунії, провів
    зустрічі зі всіма сторонами, причетними до системи судочинства, щоб не існувало сумнівів
    в тому, що до Брюсселля не надходять правильні інформації, – заявив
    європейський чиновник.


    Франс Тіммерманс зустрівся з Президентом
    Клаусом Йоханнісом, прем’єр-міністром Віорікою Денчіле, спікерами двох палат
    парламенту Келіном Попеску Терічану та Лівіу Драгнею, з членами
    парламентської комісії з питань судової реформи, а також з представниками
    органів судової влади. Візит
    має місце на тлі оцінки Єврокомісією Механізму
    співпраці та контролю в сфері правосуддя та на тлі порушення міністром юстиції
    Тудорелом Тоадером процедури звільнення головного прокурора Національної
    антикорупційної дирекції Лаури Кодруци Кьовеші.


    Румунія досягла значного прогресу щодо незалежності системи
    судочинства, але не повинна робити крок назад, – заявив європейський чиновник в
    кінці зустрічей проведених у Бухаресті: За останні 20 років Ви досягли дуже багато в плані незалежності судової
    влади, Ви досягли дуже багато за
    останні 11 років після приєднання Румунії до Євросоюзу і завдяки Механізму
    співпраці та контролю. Це так як би Ви взяли участь у марафонському бігу.
    Ви майже добігли до фінішної прямої, не зупиняйтися, не стійте на місці та не біжіть в протилежному напрямку. Амбітні плани Єврокомісії щодо скасування Механізму про співпрацю та
    контроль у 2019 році можна буде виконати. Необхідно, щоб всі причетні сторони
    працювати разом, а не одна проти одної.


    Торкаючись
    питання можливого звільнення з посади голови Національної антикорупційної
    дирекції Лаури Кодруци Кьовеші, Франс Тіммерманс ствердив, що перевірка праці суддів та
    прокурорів повинна здійснюватися суддями та прокурорами тоді, коли існують
    підозри, а не політичними факторами. Поділ влади в
    державі є дуже важливим принципом, – підкреслив перший віце-президент Європейської комісії. Він запевнив,
    що не ставиться питання активування превентивного механізму, передбаченого пунктом 1 статті 7 договору ЄС
    , який передбачає позбавлення права голосу в Раді ЄС, оскільки в Румунії принципи верховенства
    права не є під неминучою небезпекою, як
    в Польщі. Судова система повністю незалежна та працює ефективно, -
    заявив й Президент Румунії Клаус Йоханніс, який оцінив, що в останні роки
    демократія значно зміцнилася в Румунії, а цивільний дух румунського суспільства є все більш активним, що свідчить зрілість громадянського суспільства.

  • Саміт НАТО в Брюсселі

    Саміт НАТО в Брюсселі

    Нічим не відмінний, по суті від звичайних зустрічей у верхах країн-членів, учорашній саміт НАТО в Брюсселі, відзначився участю в перший раз, нових керівників трьох ключових лідерів Альянсу. Американський президент Дональд Трамп, французький Еммануель Макрон, і прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей, підтвердили прихильність щодо взятих на себе зобов’язань своїми країнами, члени-засновники НАТО, і потужними військовими силами. Перший серед рівних, як це зазвичай визначаються в рамках Альянсу, американці в особі Дональда Трампа повторили, що НАТО повинно зосередитися на тероризмі, імміграції та загрозах Росії.

    Крім того, він знову закликав держав-членів збільшити свої оборонні бюджети, тому що «не справедливо для платників податків в Сполучених Штатах», щоб Вашингтон сплачував більшу частину спільних витрат, а європейці були тільки бенефіціарами союзницької парасольки. Теж вперше, на саміті була представлена Чорногорія. Наступного місяця, невелика колишня югославська республіка буде офіційно двадцять дев’ятим членом НАТО.

    Зі свого боку, Румунія досягла своїх цілей на саміті в Брюсселі, – сказав президент Йоханніс. Він зазначив, що НАТО залишається сильною організацією, і, перш за все, об’єднаною, і привітав повторення твердої американської прихильності щодо колективної оборони і зміцнення східного флангу НАТО. Президент наголосив на важливості міцних трансатлантичних відносин і відзначив, що виділення Румунією 2% від ВВП на оборону дуже цінується союзниками. Клаус Йоханніс: Я можу сказати, що на цій зустрічі Румунія досягла своїх цілей. Я переконаний, що ця зустріч сприяла солідній обороні Румунії і провідній ролі нашої країни в забезпеченні безпеки нашого регіону і євроатлантичного простору. З нашої точки зору, це була вдала зустріч.

    У кулуарах зібрання, президент Румунії зустрівся зі своїм польським колегою, Анджеєм Дудою, з якими обговорював питання організації регіональної зустрічі в Бухаресті в рамках підготовки до саміту НАТО в 2018 році. Двостороннє стратегічне партнерство і спільні дії в рамках НАТО обидвох країн, оцінені військовими експертами як найбільш важливими на східному фланзі, також були обговорені президентами Йоханнісом і Дудою. «Ми обговорили і стан переміщення румунських та польських військ, котрі, як ми встановили в минулому році, беруть участь на території іншої країни на східному фланзі, – сказав президент Румунії.

  • Румунсько-німецькі відносини, розглянуті в Бухаресті

    Румунсько-німецькі відносини, розглянуті в Бухаресті

    Після того, як у листопаді минулого року, етнічний німець Клаус Йоханніс, відомий мер трансільванського міста Сібіу, переміг на президентських виборах у Румунії, не мало було тих, хто казав, що відносини між Бухарестом і Берліном досягнуть іншого рівня. Ідея ця була відновлена з нагоди візиту президента Йоханніса до Берліна в лютому поточного року, і підтверджена з нагоди вчорашнього візиту глави німецької дипломатії Франка-Вальтера Штайнмаєра до Бухареста. В ході переговорів із румунськими посадовцями – главою держави Клаусом Йоханнісом, премєр-міністром Віктором Понтою і міністром закордонних справ Богданом Ауреску – Штайнмаєр торкнувся чутливих питань.



    Щодо питання про Шенгенську зону, можливо, найбільше фіаско закордонної політики Румунії після її вступу до ЄС у 2007 році, німецький дипломат пояснив, що немає ніякого звязку з недоліками безпеки в регіоні, на тлі конфлікту в сусідній Україні. Він підкреслив, з іншого боку, зусилля румунської влади щодо дотримання критеріїв вступу і відзначив прогрес, повязаний з судовою реформою. Ставлення Румунії, яка вважає, що повністю поважає технічні критерії членства в єврозоні було відновлено міністром закордонних справ Румунії. Богдан Ауреску: “У нас є багато досягнень у плані зміцнення Європейського простору проти нелегальної імміграції, проти інших видів загроз. Вступ до Шенгенської зони тільки підвищить ефективність нашої роботи, і очевидно, що ми можемо підтвердити ці твердження з конкретними аргументами”.



    Економічний розмір двосторонніх відносин фігурував, так само, на порядку денному, враховуючи, що, – нагадав премєр-міністр Понта – Німеччина є найважливішим торговим партнером Румунії. Штайнмаєр зазначив, що, хоча були зроблені важливі кроки, які були як слід оцінені німецькими інвесторами, Румунія ще потребує більшої прозорості в галузі регулювання ділового середовища, яке, загалом, зокрема, через недосконалість законодавства і численні податки та збори, вважається одним недружелюбним. Наприкінці візиту міністр Штайнмайер і Президент Йоханніс взяли участь в Сібіу у заходах присвячених 25-річчю створення Демократичного форуму німців в Румунії. З цієї нагоди, міністр закордонних справ Німеччини отримав звання почесного громадянина міста Сібіу, колишньої культурної європейської столиці.