Tag: Йоханніс

Правові реформи, боротьба з корупцією та економічний розвиток залишаються, обіцяє президент Ніколає Тімофті, пріоритетами уряду Республіки Молдова, яка, після того як підписала, в кінці минулого року, угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Брюсселем, сподівається отримати зелене світло на вступ до Європейського Союзу у 2020 році.

Підтримка Бухареста, додав президент, є суттєвою: “У нас є декілька проектів інфраструктури — в енергетичній системі, транспорті, освіті, медицині і т.д. Ці проекти мають життєво важливе значення для Республіки Молдова, і за допомогою цінної підтримки Румунії, вони матеріалізуються. Я сказав пану президенту Йоханнісу, що бажаю, щоб до Республіки Молдова надходили більше інвестицій у всіх областях”.

Союзник, партнер, гід сусідньої республіки ще з 1991 року, коли вона проголосила свою незалежність від Москви, Румунія робитиме, як і раніше, все що від неї залежить для виходу Кишинева із сірого пострадянського простору. І лише приналежність до вільного світу та привласнення західних цінностей можуть гарантувати демократію, права людини, верховенство закону і процвітання, до яких прагнуть громадяни Республіки Молдова – підкреслив у Кишиневі глава румунської держави.

Клаус Йоганніс: Я розмовляв з президентом Тімофті про незаперечні переваги європейської інтеграції. Тільки європейська інтеграція є гарантією благополучного майбутнього, в умовах безпеки та гідності для всіх громадян Республіки Молдова. Ми обидва погодилися, що пріоритети, які на даний момент зближують Республіку Молдову до цього моменту є продовження реформ в областях, повязаних з впливом на життя людей, такі як економіка, фінансовий сектор, система правосуддя, боротьба з корупцією.”

Президент Румунії запрограмував свій перший офіційний візит до Республіки Молдова після його вступу на посаду, 21 грудня. Але тому що, у Кишиневі призначення нового уряду все затримувалося, він вирішив відкласти його і почекати затвердження нового уряду. Створений, нарешті, коаліцією меншості між ліберал-демократами і демократами, при підтримці проросійських комуністів, новий виконавчий орган на чолі з молодим бізнесменом Кирилом Габурічем є, на думку аналітиків, крихким з політичного погляду.

Перед відїздом до Кишинева, Йоханніс зазначив, що найкращим варіантом для продовження європейського курсу Молдови був би уряд, що складався би з усіх прозахідних партій, за які 30 листопада проголосувало більшість виборців цієї країни, – з натяком на залучення до урядування лібералів, які, хоча є найбільш рішучими промоутерами наближення Молдови до Бухареста і Брюсселя, залишилися в опозиції. Президент уточнив, однак що, Румунія може лише висловити свій варіант, і не повинна диктувати Молдові.

Президент Румунії Клаус Йоханніс прийняв сьогодні міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який перебуває з офіційним візитом в Бухаресті.

Співрозмовники обговорили поточний стан двосторонніх відносин у всіх сферах, запримітивши, що на нинішньому етапі створені об‘єктивні передумови для перезавантаження цих відносин на основі добросусідства, дружби, взаємовигідного співробітництва.

Президент Клаус Йоханніс висловив сподівання, що набуття чинності 15 лютого мінської домовленості про припинення вогню буде дотримуватися всіма зацікавленими сторонами і приведе до стабілізації ситуації в регіоні. Президент Румунії підтвердив свою підтримку територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України і тверду підтримку Румунії щодо продовження демократичного і європейського курсу України. Було, також, підкреслено велике значення успіху цього підходу, продовження і поглиблення київською владою процесу реформи, особливо в боротьбі з корупцією та зміцненні державних установ.

Міністр Павло Клімкін подякував Президенту Румунії за його послідовну підтримку територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України, а також за засудження анексії Кримського півострова Російською Федерацією, агресії Росії в східних частинах Донецької та Луганської областей України та підтримки Москвою терористичних організації «ДНР» і «ЛНР».

Президент Румунії Клаус Йоханніс взяв участь у Брюсселі у першому після вступу на посаду засіданні Європейської Ради, головними темами якого були криза в Україні, боротьба з тероризмом і боргова ситуація Греції. Як зізнався навіть глава держави, це перше засідання Європейської Ради, в якому взяв він участь, пройшло в надзвичайно складному геополітичному контексті.

Торкнувшись напруженої ситуації в сусідній Україні і недавньої домовленості в Мінську, Президент заявив, що Румунія розуміє підвищену небезпеку збройного конфлікту на сході країни і візьме участь у розвязанні політичної кризи. Клаус Йоханніс: Я висловлюю переконання в тому, що єдиним рішенням для української кризи є політичне, на базі діалогу, метою якого є припинення кровопролиття. До домовленості в Мінську ми ставимося із довірою, але ми усвідомлюємо, що залишаються напруженість і чутливі пункти, які ми не можемо вирішити без політичної волі та без єдності.”

Йоханніс зазначив, однак, що як він, так і інші європейські лідери не плекають жодних ілюзій, що від тепер сторони дотримуватимуться всіх пунктів домовленості, враховуючи, що частина положень цієї домовленості фігурувала і у попередній мінській угоді з вересня. У кулуарах засідання Європейської Ради, Президент Румунії зустрівся зі своїм київським колегою Петром Порошенко, щоб обговорити двосторонні відносини та питання регіонального порядку. Порошенко подякував Йоханнісу за дуже сильну позицію в підтримку України і запросив його зробити візит до Києва, пропозиція будучи прийнята Президентом Румунії.

Іншою важливою темою порядку денного засідання Європейської Ради була боротьба проти тероризму. Президент Йоханніс сказав, що антитерористичні заходи набувають нового виміру і політичного значення після теракту з Франції, але застеріг, що вони не повинні створювати нових барєрів, їх слід застосувати в середині ЄС, без відмінностей між країнами шенгенського простору і країнами поза цим простором. Він уточнив, що була прийнята декларація про заходи по боротьбі з тероризмом, спрямовані на безпеку громадян, запобігання радикалізму, співпрацю з міжнародними партнерами.

Бухарест підтримує в тому числі співпрацю з партнерами поза європейського простору, щоб протистояти цим загрозам, повною мірою використовуючи існуючі вже рамки. Третьою важливою темою була ситуація заборгованості Греції, щодо чого європейські лідери і грецька влада не змогли досягти домовленості. Міністри фінансів єврозони і представники Греції відновлять у понеділок переговори про реструктуризацію величезного боргу цієї країни перед закінченням строку програми допомоги Греції наприкінці місяця.

На першій зустрічі з іноземними дипломатами, акредитованими в Румунії, президент Клаус Йоханніс представив основні напрямки зовнішньої політики Румунії. У своєму виступі Президент підкреслив, що входження країни до Шенгенської зони і перехід на євро є головними цілями Бухареста.

Він сказав послам, що Румунія повністю виконала критерії вступу до Шенгену, а європейські партнери зобовязані бути коректними в своїх оцінках і дотримуватися правил, які не повинні змінюватися в залежності від швидкоплинних інтересів.

Клаус Йоханніс: “Повна європеїзація Румунії є основною метою мого президентського терміну. Це означає продовження процесу європейської інтеграції шляхом приєднання до Шенгенського простору та єврозони. Місце Румунії в Шенгені, як повноправного члена. Ми повністю виконуємо критерії вступу в Шенгенську зону. Будь-які питання на цьому рівні мають чисто політичний характер.”

Стратегічне партнерство з США є основою румунської зовнішньої політики, сказав президент Йоханніс, який висловився за динамічне продовження політичного діалогу та співробітництва з Вашингтоном. Він підкреслив, з іншого боку, що загрози безпеці в розширеному Чорноморському регіоні збільшують стратегічну роль Румунії в забезпеченні миру і безпеки на східному кордоні Європейського Союзу та НАТО. Він заявив, що ЄС є найпотужнішою гарантією миру і стабільності і закликав до зміцнення попереджувального потенціалу НАТО, в умовах кризи в сусідній Україні і постійної зміни безпекової ситуації.

Торкаючись відносин Румунії з Російською Федерацією, Клаус Йоханніс сказав, що вони затьмарені українською кризою, додавши, що їх повернення до стадії конструктивного діалогу залежить від дотримання Москвою принципів міжнародного права. Президент підтвердив підтримку європейського курсу Р.Молдова, України та Грузії.

Іншим важливим напрямом зовнішньої політики Бухареста є відновлення та поглиблення відносин Румунії, особливо економічних, з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Глава румунської держави висловився за подальший розвиток та диверсифікацію відносин з Китаєм, за зміцнення стратегічного партнерства з Південною Кореєю і Японією, а також за впровадження розширеного партнерства з Індією.

Зовнішня політика Румунії буде ефективною і творчою та швидко реагуватиме на виклики прискорених змін в регіоні, зазначив президент Клаус Йоханніс. Він сказав, що головування Румунії в Раді ЄС у 2019 році буде великою відповідальністю тому Бухарест мусить підготувати солідні плани, на користь всіх держав-членів ЄС.

У своєму виступі президент торкнувся й відносин з Україною. Зокрема він заявив, що Румунія засуджує порушення суверенітету і територіальної цілісності України і продовжуватиме підтримувати її європейські та євроатлантичні устремління. Він сказав, що сприяння європейському курсу Республіки Молдова й України було й буде одним з пріоритетів зовнішньої політики Румунії. Це зумовлено не лише нашими відомими історичними звязками, але й географічною близькістю Румунії до зон конфлікту в цих державах, в яких Російська Федерація вдається до незаконних дій, – сказав Клаус Йоханніс на зустрічі з послами іноземних держав, акредитованими в Румунії.

16 січня Президент Румунії Клаус Йоханніс зробив запис у Книзі співчуття, яку відкрило Посольство України в Бухаресті з приводу вшанування памяті жертв теракту поблизу селища Волноваха.

“У ці дні важких випробувань хочу передати скорботним сімям і всій українській нації мої співчуття та запевнення солідарності з боку всіх румунських громадян. Румунія рішуче засуджує обстріл мирних людей, які стали невинними жертвами кривавого конфлікту. Поновлюємо заклик до діалогу та до винайдення політичного рішення, яке б дозволило уникнути важкі людські втрати. Румунія підтримувала, підтримує та завжди підтримуватиме сусідню і дружню, незалежну і суверенну Україну в її європейських та євроатлантичних прагненнях”, – написав президент Клаус Йоханніс.

Нагадаємо, що напередодні, після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО у Брюсселі глава румунської держави заявив, що Україна, Грузія і Республіка Молдова мають отримати особливу увагу Альянсу для відповіді новим викликам безпеці в регіоні.

Президент Румунії Клаус Йоханніс здійснив у четвер і пятницю візити до європейських установ та до штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Перед зустріччю з головою Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером, з головою Європейської Ради Дональдом Туском і Генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом, глава держави заявив, що поглиблення європейської інтеграції Румунії є одним із пріоритетів свого мандата. Таком Бухарест зобовязаний краще відіграти свою роль – як члена НАТО.

Бажання Румунії перейти на євро, зростання темпів поглинання коштів від європейських фондів та досягнута політична згода щодо збільшення фінансування для Міністерства оборони були теми, розглянуті в ході дискусій між Клаусом Йоханнісом та головою Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером. Президент також обговорив з європейським чиновником питання вступу Румунії до Шенгенської зони. Румунська влада вже домагається цієї мети протягом тривалого часу, вступ будучи обумовлений досягненням реального прогресу в галузі правосуддя в рамках Механізму співробітництва та контролю. Клаус Йоханніс: “Тільки через кілька днів ми будемо мати нову доповідь по цій справі. Ми домовилися, щоб це спонукало нас стверджувати, що в найближчі роки в ході наших мандатів, ми успішно завершемо цю процедуру, тому що Румунія домоглася значного прогресу в зміцненні державних установ, у проведені структурних реформ, зміцненні верховенства закону і незалежності судової системи.“

Присутня на дискусіях між Клаусом Йоханнісом та Жаном-Клодом Юнкером, комісар ЄС з питань регіональної політики, румунка Коріна Крецу уточнила, що на європейському рівні була створена робоча група для надання технічної допомоги державам-членам, які мають низький рівень освоєння коштів від європейських фондів, включно Румунії. Коріна Крецу: “Ми відвідуватимемо ці держави-члени. Ми знаходимося в постійному діалозі з ними, щоб повною мірою використовувати 11 місяців, що залишилися до грудня 2015, це будучи останній місяць, коли можна вимагати грошей для бюджетного періоду 2007-2013 рр.”

Нарешті, на списку повідомлень зроблених в Брюсселі, фігурує й візит Президента Клауса Йоханніса, наступного місяця, до Франції та Німеччини, яких вважають двигунами Європи.