Tag: кандидат

  • ЦВБ відхилило кандидатуру Келіна Джорджеску

    ЦВБ відхилило кандидатуру Келіна Джорджеску

    Центральне виборче бюро (ЦВБ) у неділю ввечері відхилило кандидатуру Келіна Джорджеску на президентських перегонах, повідомив лідер Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміон.

     

    Відмова у реєстрації кандидатури Келіна Джорджеску є новим зловживанням і продовженням державного перевороту, що стався 6 грудня, – написав Сіміон на своїй сторінці у Facebook. Кілька прихильників кандидата біля приміщення ЦВБ прорвалися через огорожу, встановлену жандармами, після того, як дізналися про це рішення. Поліція втрутилася, відтіснила їх і відновила захисні огорожі, використовуючи сльозогінний газ, – повідомляє столична Жандармерія. Влада закликає учасників протесту уникати будь-яких порушень закону, зберігати спокій, проводити мирні демонстрації і продовжувати діалог з переговорниками жандармерії.

     

    У неділю ввечері, виборче бюро проаналізувало кандидатури Нікушора Дана, Келіна Джорджеску та двох інших незалежних кандидатів. У випадку перших двох кандидатів, до додаткового порядку денного також було включено кілька звернень від окремих осіб. Рішення ЦВБ може бути оскаржене в Конституційному суді.

     

    Згідно з календарним планом проведення президентських виборів, реєстрація або відмова в реєстрації кандидатів чи виборчих знаків має відбутися протягом 48 годин з моменту подання кандидатур, але не пізніше 17 березня.

     

    Не пізніше 18 березня кандидати, політичні партії, організації громадян, що належать до національних меншин, політичні об’єднання, виборчі блоки та виборці можуть подавати скарги до Конституційного суду (КС) щодо реєстрації або відмови в реєстрації кандидатів або виборчих знаків, залежно від обставин. КС розглядає подання і приймає остаточні рішення, які негайно доводяться до відома Центрального виборчого бюро та публікуються в Офіційному віснику.

  • 26 січня 2025 року

    26 січня 2025 року

    КРАДІЖКА – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку оголосив у неділю про створення урядового кризового штабу, який координуватиме повернення чотирьох румунських артефактів, викрадених напередодні з музею Дренте в Нідерландах. Він також розпорядився перевірити юридичну документацію, на підставі якої була організована виставка. Прем’єр-міністр обговорив з міністром внутрішніх справ Кетеліном Предою необхідність терміново направити до Нідерландів групу офіцерів-криміналістів, які працюватимуть разом з голландською поліцією в розслідуванні цієї справи. У той же час, Генеральна Прокуратура Румунії повідомила, що за фактом крадіжки експонатів з музею Дренте було порушено кримінальну справу. Нагадаємо, що невідомі підірвали єдину зовнішню стіну будівлі музею і викрали золотий дакійській шолом з Коцофенешть, датований 5-4 століттями до н.е., і три золоті дакійські браслети з Сармізегетузи, датовані другою половиною 1 століття до н.е., які є одними з найважливіших артефактів у національній спадщині Румунії. Усі викрадені артефакти були застраховані відповідно до румунського законодавства та міжнародних стандартів організації виставок

     

    ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – Колишній лідер Націонал-ліберальної партії (НЛП) Крін Антонеску був одноголосно затверджений єдиним кандидатом від правлячої коаліції на президентських виборах, які відбудуться у травні. Виборча кампанія до президентських виборів є найважливішою політичною битвою для Румунії після падіння комунізму, – заявив тимчасовий виконувач обов’язків голови НЛП Іліє Боложан. Він підкреслив, що для відновлення довіри румунів необхідні рішучі дії, належне управління та прозорість. Крін Антонеску заявив, що балотується не для себе чи НЛП, а заради громадян країни і для Румунії. Ліберали першими серед політичних сил урядової коаліції офіційно затвердили кандидатуру Кріна Антонеску. Демократичний союз угорців Румунії  проголосує наступного тижня, а 2 лютого на позачерговому з’їзді аналогічне рішення мають прийняти й  соціал-демократи. Перший і другий тури президентських виборів були намічені на 4 і 18 травня. У грудні минулого року Конституційний суд анулював вибори на найвищу державну посаду на підставі того, що весь виборчий процес був порушений на користь незалежного кандидата, проросійського екстреміста Келіна Джеорджеску.

     

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік буде схвалений урядом та направлений до парламенту на затвердження найближчими днями. Уряд планує внести дежрбюджет на голосування депутатів і сенаторів у перший тиждень роботи парламенту нового скликання, який розпочнеться 3 лютого. Бюджет базується на цільовому показнику дефіциту в 7% від Валового Внутрішнього Продукту, на понад півтори відсотка менше ніж минулого року. З цією метою уряд вже прийняв рішення заморозити будь-яку індексацію або підвищення заробітної плати працівникам бюджетного сектора та не підвищувати пенсії відповідно до рівня інфляції. Водночас було оголошено про реорганізацію центральних державних установ та державних компаній. Ці заходи викликали невдоволення та протести.

     

    ЄВРОСОЮЗ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну візьме участь у понеділок у Брюсселі у засіданні Ради ЄС із закордонних справ. На порядку денному засідання – агресія Росії проти України, ситуація на Середньому Сході та відносини між ЄС і США. Серед поточних питань – енергетична криза в Молдові та події в Грузії. Також у вівторок, 28 січня, міністр закордонних справ Румунії проведе двосторонні зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, віце-президенткою Європейської комісії, відповідальною за соціальні права та навички, якісні робочі місця та професійну підготовку Роксаною Минзату та Комісаром з питань розширення Мартою Кос.

     

    ЦЕРКВА – Минулого року Православне архиепископство Бухареста витратило понад 17 мільйонів леїв (близько 3,4 мільйона євро) на підтримку вразливих верств населення або на будівництво медичних центрів чи закладів догляду. Сотні соціальних центрів по всій Румунії працюють під патронатом Православної Церкви Румунії, надаючи допомогу людям похилого віку, людям у скруті та дітям з неблагополучних сімей. Ці цифри представив Патріарх Православної Церкви Даниїл, який також нагадав, що роботи з будівництва Національного собору триває. Він буде освячений цього року 26 жовтня – історична подія, яка співпаде з 140-річчям визнання Румунської Православної Церкви Автокефальною Церквою та 100-річчям її піднесення до рангу Патріархату.

     

    ЗАБРУДНЕННЯ – Сьогодні в Чорному морі біля берегів Краснодарського краю Росії та анексованого Кримського півострова були виявлені нові плями мазуту після аварії двох російських танкерів у Керченській протоці в грудні минулого року. Москва визнала, що на ліквідацію наслідків можуть піти роки. Хоча експерти поки що виключають можливість того, що забруднення досягне румунського узбережжя, влада розпочала моніторинг Чорного моря. Однак Міністерство навколишнього середовища в Софії, проаналізувавши оновлені супутникові знімки і морські течії, заявило, що ризику забруднення територіальних вод Болгарії немає. Танкери, що затонули, перевозили 9 200 тонн мазуту.

     

    ГАНДБОЛ – Чемпіон Румунії з гандболу серед жінок CSM Бухарест у неділю на виїзді здобув перемогу над данським Nykobing з рахунком – 29:27 і піднялися на третє місце в групі А Ліги чемпіонів. Перші два місця посідають французька команда Metz та угорський Ferencvaros. На сьомому місці в групі знаходиться ще одна румунська команда Gloria Бістріца. Третя румунська команда, присутня на змаганнях Rapid Бухарест програла у неділю, з рахунком – 26:28, данській команді Esbjerg у групі B Ліги чемпіонів з гандболу. Rapid посідає 7-е місце в своїй групі.

  • 5 січня 2025 року

    5 січня 2025 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд планує завершити роботу над Державним бюджетом 2025 року до кінця цього місяця, щоб новий парламент зміг його обговорити і прийняти, найімовірніше, на позачерговій сесії. При розробці бюджету кабінет міністрів враховуватиме дефіцит не більше 7% ВВП, як це було погоджено з Європейською комісією, без інших фіскальних заходів. Однак необхідні значні скорочення витрат державного сектору та реформи, передбачені Національним планом відновлення та стійкості. Заходи включають заморожування заробітних плат у державному секторі та заморожування державних виплат на дітей. Субсидії політичним партіям також скорочено на 25% порівняно минулорічними сумами. Цього року призупиняється процес заміщення вакантних посад, а деякі державні установи будуть реорганізовані та об’єднані. Податок на дивіденди також збільшується з 8% до 10%, а також запроваджується новий податок на спеціальні споруди. Пенсії цього року також не підвищуватимуться. Уряд має на меті скоротити бюджетні витрати на 1% ВВП, або 19 млрд леїв (близько 3,8 млрд євро), одночасно збільшивши бюджетні надходження за рахунок реалізації реформ, передбачених Національним планом відновлення та стійкості.

     

    ВИБОРИ – Тимчасовий виконувач обов’язків голови Націонал-ліберальної партії (НЛП) Іліє Боложан попередив, що президентські вибори можуть бути перенесені на травень, якщо партії правлячої коаліції не ухвалять виборчий календар до наступного тижня. Ліберали виступають за проведення виборів до Великодня. Щодо офіційного висунення колишнього лідера НЛП Кріна Антонеску як єдиного кандидата в президенти від коаліції, Іліє Боложан пояснив, що це питання може бути затверджене в керівних органах кожної партії одразу після затвердження виборчого календаря. Він закликав до узгодженості та єдності у підтримці спільного кандидата. Лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Гунор також заявив, що дата президентських виборів має бути визначена якомога швидше і, що вони мають відбутися до Великодня. За його словами, рішення має бути прийняте наступного тижня. З іншого боку, голова Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі звинуватила правлячі партії в тому, що вони зацікавлені лише в збереженні влади і привілеїв, а не в стабільності країни.

     

    КАНДИДАТ – Колишній лідер Націонал-ліберальної партії Крін Антонеску вважає призупиненою угоду, досягнуту з партіями правлячої коаліції про підтримку його кандидатури на посаду президента Румунії. Він заявив у суботу ввечері в програмі на приватному телеканалі, що прийняв це рішення в односторонньому порядку, не знімаючи свою кандидатуру, додавши, що виявив, що “чотири політичні лідери, які зробили цю пропозицію і взяли на себе це зобов’язання, не мали достатніх повноважень, коли поставили свій підпис під цією угодою”. Конституційний суд скасував президентські вибори, які мали відбутися наприкінці 2024 року, на тлі звинувачень у втручанні Росії у виборчий процес. 23 грудня Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Демократичний союз угорців Румунії та група національних меншин у Палаті депутатів домовилися про висунення спільного кандидата в президенти в особі Кріна Антонеску, домовленість схвалена в керівними органами кожної політичної сили. Пізніше, 28 грудня, вони домовилися про проведення першого туру президентських виборів 23 березня і другого туру 6 квітня. Для того, щоб ці вибори відбулися в узгоджені дати, уряд має прийняти відповідне рішення до 7 січня.

     

    ДОСЛІДЖЕННЯ – Протягом наступних чотирьох років Румунія братиме участь у дослідженні про навички, необхідні у повсякденному та професійному житті для кращої інтеграції на ринку праці та активної участі в житті суспільства. Проєкт, який реалізується Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), має на меті оцінити і порівняти базові навички дорослих у віці від 16 до 65 років у різних країнах, щоб краще зрозуміти рівень грамотності та вміння вирішувати проблеми в цифровому контексті. Результати цього дослідження будуть використані органами влади та установами для розробки політики у сфері освіти та навчання, адаптації до потреб ринку праці, зменшення нерівності у навичках та підтримки соціальної інтеграції.

     

    ГРИП – Перед тим, як учні повернуться до школи після зимових канікул, фахівці виступають з новими рекомендаціями щодо вакцинації проти грипу, оскільки в лікарнях фіксуються все більше випадків захворювання на грип, а батьки на різних форумах запитують про час очікування у відділеннях невідкладної допомоги. В останній тиждень грудня 57 000 румунів були діагностовані з грипом, пневмонією або іншими респіраторними інфекціями. Решта Європи також переживає сплеск захворюваності на грип. У Франції багато лікарень були змушені створити тимчасові додаткові відділення, щоб зменшити навантаження на відділення невідкладної допомоги. Лікарі, яких цитують інформаційні агентства, кажуть, що це велика епідемія, і більшість серйозних випадків грипу – у невакцинованих людей. Така ж ситуація і в Іспанії, де і без того переповнені лікарні готуються до сплеску захворюваності, особливо через домінуючий штам грипу В.

     

    РІЗДВО – Православні християни Румунії, які святкують за старим церковним календарем, зокрема уродженці з Республіки Молдова, етнічні українці, росіяни-липованці та серби, починають підготовку до Різдва. Вони святкують народження Ісуса Христа 7 січня за юліанським календарем, що на 13 днів пізніше від офіційного календаря. Вірмени також мають іншу дату Різдва, святкуючи його 6 січня. Напередодні Різдва, після церковної служби, групи вірменських дітей та молоді ходять від хати до хати, співаючи традиційну вірменську колядку «Аведіс», що означає «Чудова звістка про народження Ісуса Христа», пояснила продюсер Радіо Румунія Констанца Рафаела Казазян. У дельті Дунаю і на гірських курортах заброньовано заброньовано багато місць для святкування Різдва за старим стилем.

     

    ГРЕЦІЯ – Колишній прем’єр-міністр Греції Костас Сімітіс помер у неділю у віці 88 років у своєму літньому будинку на Пелопоннесі. Про це повідомляють грецькі ЗМІ. “З сумом і повагою я прощаюся з Костасом Сімітісом, гідним і благородним політичним опонентом і прем’єр-міністром, який супроводжував Грецію в її великих національних кроках”, – йдеться в заяві прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса. Костас Сімітіс був одним із засновників соціалістичної партії Pasok (Загальногрецький соціалістичний рух), створеної в 1974 році, щойно після падіння диктатури військової хунти «чорних полковників». Він став наступником Андреаса Папандреу, історичного лідера партії, і був прем’єр-міністром з 1996 по 2004 роки. Костас Сімітіс відіграв особливо важливу роль у запровадженні євро в Греції у 2001 році.

     

    АВСТРІЯ – Канцлер Австрії Карл Негаммер заявив, що подасть у відставку найближчими днями після того, як переговори між очолюваною ним Народною партією та соціал-демократами провалилися. У п’ятницю третя партія вийшла з коаліційних переговорів. Лідер консерваторів канцлер Негаммер заявив, що його партія і соціал-демократи не можуть дійти згоди з важливих питань. Карл Негаммер оголосив, що піде у відставку з посади канцлера і лідера партії. Ультраправа Партія свободи (FPÖ) перемогла на загальних виборах у вересні, але Карл Негаммер та інші партії виключили можливість створення коаліції з лідером партії Гербертом Кіклем.

     

    ГАНБОЛ – Чоловіча збірна Румунії з гандболу програла Грузії з рахунком 34:35 в останньому матчі турніру “Карпатський трофей”. Сьогодні також був зіграний матч Туреччина-Сербія, в якому серби перемогли з рахунком 35:30. Перший день змагань, організованих у п’ятницю в місті Міовень (південь країни), румуни розпочали з перемоги над Туреччиною з рахунком 35:26, а в суботу зіграли внічию з Сербією з рахунком 31:31. За підсумком усіх матчів Сербія очолила турнірну таблицю і завоювала “Карпатський трофей”.

     

  • Румунія – ціль кібератак

    Румунія – ціль кібератак

    Менш звичним жестом, президент Клаус Йоганніс розсекретив документи, представлені на останньому засіданні Вищої ради національної оборони, де йшлося про недотримання правил передвиборчої реклами напередодні першого туру виборів. У сухому прес-релізі, опублікованому після засідання, говорилося про існування кібератак з метою вплинути на чесність виборчого процесу в першому турі президентських виборів, в якому, на загальний подив, переміг Келін Джорджеску, незалежний кандидат, який з’явився з нізвідки і отримав вигоду від масового висвітлення в мережі TikTok.

    Документи показують, що нічого не було випадковим, і говорять самі за себе про масштаби і серйозність дій, спрямованих проти Румунії. Звіти Румунської розвідувальної служби свідчать про те, що в контексті першого туру президентських виборів була проведена агресивна рекламна кампанія в обхід національного виборчого законодавства, а також використання платформ соціальних мереж для швидкого зростання популярності Джорджеску.

    Румунська розвідувальна служба стверджує, що кампанія в TikTok, посилена за два тижні до дня голосування, забезпечила кандидату перемогу в першому турі, оскільки на початку листопада він мав дуже низький рівень популярності. Зростання кількості акаунтів, що просували його, не було органічним, а їхня діяльність, як стверджується, координувалася державним суб’єктом, який використовував альтернативний канал зв’язку для поширення повідомлень на платформі.

    Таким чином, перед першим туром президентських виборів Джорджеску вийшов на дев’яте місце у світових трендах. Згідно зі звітами Румунської розвідувальної служби, було встановлено громадянина Румунії, який, як стверджується, зробив пожертви на суму понад 1 мільйон євро в TikTok для фінансування просування Джорджеску. Також мали місце кібератаки в день виборів і в ніч після виборів. У звіті Служби зовнішньої розвідки йдеться про те, що Румунія є мішенню для агресивних гібридних дій Росії, включаючи витоки і саботаж.

    Відкритий шанувальник путінської Росії та антисемітських, фашистських лідерів Румунії міжвоєнного періоду, невтомний критик НАТО та ЄС, а також допомоги Україні, Келін Джорджеску бентежить політичні та ділові кола своїм автаркічним баченням економіки, що нагадує націонал-комунізм у стилі Чаушеску. Його ідеї знайшли відгук у стратегічних партнерів Румунії. Речник Державного департаменту Метью Міллер заявив, що США стурбовані звітом Вищої ради національної оборони про причетність Росії до зловмисної кібердіяльності, спрямованої на порушення цілісності виборчого процесу.

    На думку Міллера, важко здобутий Румунією прогрес у закріпленні в трансатлантичній спільноті не може бути скасований іноземними гравцями, які прагнуть дистанціювати зовнішню політику країни від її західних альянсів. І він попереджає: будь-який такий зсув матиме серйозний негативний вплив на співпрацю США з Румунією в галузі безпеки, а рішення про обмеження іноземних інвестицій відштовхне американські компанії від подальшого інвестування в Румунію.

  • Несподіваний результат на президентських виборах у Румунії

    Несподіваний результат на президентських виборах у Румунії

    У неділю понад 9,4 мільйона румунів висловили свій вибір за наступного президента країни в першому турі голосування. Явка склала 52,55%, що набагато вище, ніж п’ять років тому, коли вона становила 42,19%. Понад 820 000 румунів проголосували за кордоном, з найбільшою явкою у Великобританії (150 000), Німеччині (145 000) та Італії (123 000). Великою несподіванкою голосування став незалежний кандидат Келін Джорджеску, 62-річний інженер-аграрник, який посів перше місце в уподобаннях електорату.

     

    Він працював експертом зі сталого розвитку та був державним секретарем у міністерстві навколишнього середовища. Очолював директорат в МЗС, потім кілька років обіймав різні посади в ООН у сфері збереження навколишнього середовища. З 2013 року він був призначений директором Європейського дослідницького центру Римського клубу, а зараз є професором Університету в м. Пітешть (південь). Міжнародна преса повідомляє, що румуни голосують за екстремізм, що є геополітичною катастрофою.

    Виборчий землетрус у Румунії: проросійський кандидат, якого ніхто не очікував, вийшов на перше місце в першому турі президентських виборів, випередивши проєвропейського прем’єра Марчела Чолаку, зазначає AFP. Ультраправий румунський політик і критик НАТО отримав шокуючий результат, який ставить під загрозу стійку проукраїнську позицію Румунії, повідомляє Reuters. Келін Джорджеску був пов’язаний з Альянсом за об’єднання румунів (АЄР), партією, яка кілька разів згадувала його ім’я як кандидата на посаду прем’єр-міністра.

     

    Пізніше він був усунений керівництвом АОР, яке звинуватило його в тому, що його проросійська та антинатовська позиція завдала шкоди іміджу партії. В інтерв’ю 2021 року Келін Джорджеску назвав щит протиракетної оборони НАТО в Девеселу «ганьбою дипломатії» і заявив, що Альянс не захистить жодного зі своїх членів, якщо вони зазнають нападу з боку Росії. Крім того, він назвав національними героями Іона Антонеску, фактичного лідера Румунії у Другій світовій війні, який був засуджений до смертної кари за свою роль у Голокості, і Корнеліу Зелю Кодряна, лідера легіонерського руху – одного з найбільш жорстоких і антисемітських в Європі .

     

    Проти Джорджеску порушено кримінальну справу за просування культу особистостей людей, підозрюваних у геноциді. Найкращий шанс для Румунії – це «російська мудрість», сказав він в іншому інтерв’ю. Надзвичайно релігійний і націоналістичний, він виступав за зменшення залежності Румунії від імпорту, підтримку фермерів і збільшення внутрішнього виробництва продуктів харчування та енергії.

     

    Келін Джорджеску залишався поза увагою преси і зосередився на соціальних мережах. Румуни проголосували за нього, в тому числі з діаспори, незважаючи на його сильні антисемітські, легіонерські, «месіанські», проросійські та антизахідні виступи. «Я сказав, що ми займаємося не політикою, ми займаємося історією. Це збулося», – зазначив він після закриття виборчих дільниць.

  • Румунія напередодні президентських виборів

    Румунія напередодні президентських виборів

    Наступного місяця президент Клаус Йоганніс завершує свій другий та останній п’ятирічний термін перебування на посаді, адже згідно з Конституцією одна й та сама особа не може бути Президентом Румунії більш як два строки поспіль. Так зване «десятиліття Йоганніса» вже стало предметом аналізу, чи то в газетних статтях, чи то в документальних фільмах, а висновки далеко не в усьому є на користь чинного глави держави.

    Зовнішня політика Румунії є президентською прерогативою і це також та сфера, де накопичилися найсерйозніші недоліки. Багато румунів досі відчувають себе другосортними громадянами Європейського Союзу, оскільки їхня країна була лише частково прийнята до Шенгенської зони, яка є зоною вільного переміщення, тобто тільки з повітряними та морськими кордонами, без сухопутних.

    Хоча стратегічне партнерство між Бухарестом і Вашингтоном, за словами офіційних осіб, досягло свого піку, Румунія все ще не включена до програми безвізового в’їзду до США. Послідовна підтримка Румунією сусідньої України, проти якої Росія розв’язала повномасштабну війну, спричинила серйозні проблеми для низки місцевих соціально-професійних груп, від фермерів до транспортників, які вийшли на вулиці, щоб висловити своє невдоволення. Усередині країни на адресу президента Йоганніса лунає незліченна кількість критичних зауважень, одне з яких полягає в тому, що він повністю проігнорував свою роль посередника в суспільстві, яка також передбачена Конституцією.

    Після Йоганніса залишається відчуття, що президентом може стати будь-хто, – написав нещодавно один з румунських політичних оглядачів. Цього разу 14 кандидатів вступили в боротьбу за президентське крісло. Це як лідери парламентських партій, так і представники маргінальних політичних сил або незалежні кандидати. Один з них, колишній прем’єр-міністр Людовік Орбан, кандидат від Сили правих, оголосив у понеділок про зняття своєї кандидатури  на користь лідерки правого опозиційного Союзу “За порятунок Румунії” Єлени Ласконі. Передвиборчі пристрасті серед команд 13 кандидатів, що залишилися у перегонах, набирають обертів в останні дні кампанії, яка завершиться в переддень голосування – 23 листопада о 7:00.

    Вибори в Румунії пройдуть у неділю з 7:00 до 21:00. Якщо на момент закриття виборчих дільниць будуть виборці в черзі або на дільниці, голова виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, коли система автоматично закриється. Виборці можуть голосувати тільки в тому населеному пункті, де вони проживають тимчасово або мають постійне місце проживання, а в Бухаресті – тільки в тому окрузі, де вони зареєстровані в постійних списках. Адресу виборчої дільниці можна знайти на веб-сайті Постійного виборчого органу.

    Виборці, які перебувають в іншому населеному пункті, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці на додаткових списках. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати поштою або на будь-якій виборчій дільниці, відкритих в країні чи за кордоном. Другий тур виборів, в якому візьмуть участь два кандидати, що набрали найбільшу кількість голосів, запланований на 8 грудня. А за тиждень до цього – 1 грудня, у Національний день Румунії, населення країни також обиратиме своїх представників у новому парламенті.

  • Календар президентських виборів

    Календар президентських виборів

    Уряд Румунії ухвалив у середу календарний план проведення цьогорічних президентських виборів, рівно через тиждень після затвердження дати проведення парламентських виборів. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада. Закон передбачає, що для того, щоб бути обраним, кандидат у першому турі повинен набрати голоси половини плюс 1 від загальної кількості виборців, тобто понад 9 мільйонів, що є практично неможливим, тому заплановано другий тур 8 грудня. Парламентські вибори відбудуться між двома турами президентських перегонів 1 грудня, в Національний день Румунії.

    Румунські виборці, які проживають за кордоном, зможуть проголосувати на президентських виборах протягом трьох днів – у п’ятницю, суботу та неділю, і протягом двох днів – на парламентських виборах. Якщо остання боротьба за найвищу посаду мала очікуваний фінал, а ліберальний кандидат на посаду президента – Клаус Йоганніс підтвердив дані опитувань і випередив представницю СДП Віоріку Денчіле у 2019 році, то боротьба за президентське крісло у 2024 році виглядає зовсім інакше.

    Це пов’язано з тим, що доза непередбачуваності є вищою, ніж коли-небудь раніше, що також відображено в опитуваннях. Колишній лідер Соціал-демократичної партії Мірча Джоане, який нині обіймає посаду заступника генерального секретаря НАТО, та нинішній очільник соціал-демократів, прем’єр-міністр Марчел Чолаку мають хороші шанси потрапити до другого туру. Мірча Джоане заявив, що офіційно оголосить про свою кандидатуру після закінчення свого мандату в НАТО. Він був опонентом Траяна Бесеску в 2009 році і програв менш ніж на один відсоток, що викликало підозри у фальсифікаціях і спонукало СДП оскаржити результати виборів, але безуспішно.

    Фактично, ліві політичні сили не мали президента з 2000 року, коли Йон Ілієску, тодішній лідер соціал-демократів, був обраний вдруге. Марчел Чолаку, якого на нещодавньому з’їзді СДП було затверджено кандидатом у президенти від цієї партії, впевнений, що саме він зможе зруйнувати монополію правих на найвищу посаду. Контекст складається на його користь: кандидат від Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, колишній начальник штабу ЗСР, який за широкої підтримки Клауса Йоганніса був просунутий на посаду лідера лібералів, за результатами опитувань громадської думки має нижчий рейтинг, ніж партія. СДП і НЛП є партнерами в уряді, але передвиборча напруженість і гостра риторика підривають їхню співпрацю.

    Також з правого боку румунської політичної сцени, попри свою ідеологічну невизначеність, походить нова лідерка Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі. Єдиною її перевагою на даний момент є свіжість на політичному «фронті». У боротьбі за президентське крісло також візьмуть участь представники сувереністської, націоналістичної течії, лідер Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон та сумнозвісна Діана Шошоаке  від партії СОС Румунія.

    Другий тур президентських перегонів завершить цьогорічний виборчий марафон в Румунії. Вибори до місцевих органів влади та до Європарламенту відбулися 9 червня.

  • Хто балотується в президенти?

    Хто балотується в президенти?

    Кандидати від Соціал-демократичної та Націонал-ліберальної партій на посаду президента Румунії, Марчел Чолаку та Ніколає Чуке, відповідно, можуть взяти участь у фінальних президентських перегонах у грудні цього року. Це випливає  з результатів опитування CURS, проведеного 6-22 серпня. Лідер соціал-демократів  посідає перше місце за прихильністю електорату на президентських виборах з 32%, за ним з досить великим відривом йде лідер лібералів з 19%. За ним ідуть Мірча Джоане, нинішній заступник генерального секретаря НАТО, який, як очікується, балотуватиметься як незалежний кандидат, і націоналіст Георге Сіміон, лідер партії AUR, який, як очікується, отримає 14% голосів.

    Дві жінки, які поки що оголосили про свій намір балотуватися на найвищу посаду в державі, отримали б… Елена Ласконі від Об’єднаного правого альянсу – 11%, і скандально відома Діана Шошоаке (партія «СОС Румунія») – 5%. Президентські вибори в Румунії відбудуться 24 листопада (перший тур) та 8 грудня (другий тур). Вони відбудуться одночасно з парламентськими виборами, котрі пройдуть 1-го грудня, Національний день Румунії. Парламентська виборча кампанія розпочнеться 1 листопада і завершиться вранці 30 листопада. На території Румунії громадяни з правом голосу зможуть проголосувати 1 грудня з 7:00 до 21:00, а в діаспорі голосування розпочнеться 30 листопада о 7:00 за місцевим часом і завершиться 1 грудня о 21:00 за місцевим часом.

    До цього часу, згідно з опитуванням CURS, проведеним у період з 6 по 22 серпня, дві партії, що лідирують за кількістю голосів виборців, мають більше відсотків, ніж їхні кандидати в президенти: зокрема, СДП отримала б 34% голосів, а НЛП – 24%. Подолати виборчий поріг можуть також Альянс за об’єднання румунів – 14%, Об’єднаний правий альянс – 12%, СОС Румунія – 5% та Демократичний союз угорців Румунії – 5%. Якщо до зими не буде сюрпризів, румунами можуть керувати ті ж дві партії, що формують нинішню керівну коаліцію – соціал-демократи та ліберали, які все ще користуються комфортною більшістю в парламенті.

    Якщо говорити про персоналії, то на внутрішній політичній сцені можуть домінувати майже ті самі фігури, що й сьогодні. Однак у разі перемоги на президентських виборах Марчел Чолаку, нинішній прем’єр-міністр, став би першим за останні 20 років главою держави від соціал-демократів. А якщо Ніколає Чуке завоює прихильність виборців, нинішній спікер Сенату змінить на цій посаді ліберала Клауса Йоганніса. Інакше кажучи, ставки високі для обох партій!

    Слід зазначити, що цього року Румунія вперше організовує всі чотири види виборів. Вибори до органів місцевого самоврядування та до Європарламенту відбулися одночасно 9 червня.

     

  • Післявиборчі політичні стратегії

    Післявиборчі політичні стратегії

    У Румунії політичні сили правлячої коаліції утвореної з лівої Соціал-демократичної партії (СДП) та правої Націонал-ліберальної партії (НЛП), здобули майже половину голосів виборців на недільних виборах до Європейського парламенту. Потім йдуть ультранаціоналістичний Альянс за об’єднання румунів (АОР), Об’єднаний правий альянс (ОПА), Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР) і невелика партія «СОС Румунія». Один з депутатів Європарламенту, який представлятиме Румунію в законодавчому органі ЄС, балотувався як незалежний кандидат.

    У неділю також відбулися місцеві вибори. СДП отримала найкращі результати на виборах мерів і голів та членів повітових і місцевих рад, за нею йдуть НЛП і ДСУР. У Бухаресті нинішній генеральний мер, який балотувався як незалежний кандидат Нікушор Дан, був переобраний з великим відривом від своїх суперників, тоді як Об’єднаний правий альянс і СДП посіли перші місця в столичній раді.

    Як і очікувалося, одразу після цієї перемоги СДП і НЛП почали створювати свої політичні стратегії до президентських виборів, намічених на вересень. Для двох великих переможців на виборах ситуація виглядає непростою, враховуючи, що ні СДП, ні НЛП не відмовляються від ідеї висунення власного кандидата. Лідер НЛП та спікер Сенату Ніколає Чуке підтвердив, що ліберали матимуть свого кандидата на цих виборах, але додав, що, на його думку, нинішня правляча коаліція все ще може працювати, навіть якщо партії, що входять до неї, перебуватимуть у прямій конкуренції. Щодо можливого тандему майбутнього президента країни з лідером СДП Марчелом Чолаку на посаді прем’єр-міністра, президент НЛП заявив, що вирішальним фактором буде забезпечення стійкої більшості в парламенті.

    Ніколає Чуке: «Я можу сказати вам з повною відповідальністю, що Націонал-ліберальна партія матиме свого кандидата на президентських виборах. Якщо ми подивимося на цифри, отримані кожною партією, то їх сума значно перевищує голоси, отримані за загальним списком. Таким чином, електорат кожної з нас підтягується і мотивується, мобілізується на все, що стосується цінностей та ідентичності кожної партії.»

    І лідер СДП і чинний прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що соціал-демократи матимуть власного кандидата на президентських виборах. Він додав, що рішення буде прийнято після внутрішньопартійних консультацій.

    Марчел Чолаку: «Соціал-демократична партія матиме свого кандидата. Цього тижня я зустрінуся з усіма лідерами партії і ми приймемо відповідне рішення.»

    Перебуваючи в опозиції, партія «Союз за порятунок Румунії»  (СПР) та право-популістська партія «Альянс за об’єднання румунів» також шукають рішення. Після хорошого результату на виборах до місцевих органів влади та до Європарламенту, АОР збирається оголосити свого кандидата на президентських виборах в особі свого лідера  Джордже  Сіміона. СПР розпочав процедуру призначення нового керівництва партії, яке потім визначиться з кандидатом на цю посаду.

    Парламент вирішив, що вибори наступного глави держави можуть відбутися не пізніше, ніж за три місяці до закінчення терміну повноважень Клауса Йоганніса, який закінчується 21 грудня. На цей останній місяць року в Румунії також заплановані парламентські вибори.

  • 20 – 27 квітня 2024 року

    20 – 27 квітня 2024 року

    Окремо, але разом

    Запеклі політичні противники у минулому  Соціал-демократична та Націонал-ліберальна партії зробили румунам несподіваний сюрприз восени 2021 року, коли вирішили «закопати сокиру війни» і сформувати широку коаліцію більшості в Румунії. Найбільш відчайдушні оптимісти  давали двом політичним силам шанси на співіснування щонайбільше до виборів 2024 року, коли в Румунії намічені усі чотири види перегонів: місцеві та до Європарламенту 9 червня, президентські у вересні та парламентські у грудні. Однак новий сюрприз стався, коли соціал-демократи і ліберали вирішили запропонувати на 9 червня спільних кандидатів як до Європейського парламенту, так і, в деяких містах, на посади мерів. На пост генерального мера Бухареста вони висунули спільним кандидатом невідомого в політиці – незалежного Кетеліна Кирстою, лікаря та менеджера однієї з найбільших столичних лікарень. Але приблизно через місяць після оголошення його кандидатури на цьому тижні соціал-демократи і ліберали відкликали свою підтримку лікарю Кирстою на тлі звинувачень в несумісності посади менеджера державної лікарні з іншими видами діяльності, зокрема з надання консультацій в приватній клініці своєї дружини. У результаті цього рішення голови соличних організацій Соціал-демократичної та Націонал-ліберальної партій Габрієла Фіря, відповідно Себастіан Бурдуджа, які мали задовольнятися лише координацією виборчої кампанії Кетеліна Кирстою, стали кандидатами, кожен від своєї партії, на пост генерального мера Бухареста. Обидва кандидати пообіцяли, що не будуть виступати один проти одного під час передвиборчої  кампанії, а вестимуть конструктивну агітацію, зосереджену на конкретних рішеннях для Бухареста.

     

    Румунія на міжнародній арені

    Румунія та Південна Корея розширили двосторонню співпрацю. Під час візиту президента Клауса Йоганніса цього тижня до Сеула сторони підписали спільну декларацію щодо зміцнення стратегічного партнерства та кілька угод про співпрацю в сферах оборони, енергетики та управління надзвичайними ситуаціями. Президент Йоганніс також відвідав провідний світовий комплекс у виробництві енергії, де було підписано меморандум про взаєморозуміння щодо ядерних технологій, Румунія будучи зацікавлена ​​у розробці та впровадженні технології малих модульних реакторів. Також на цьому тижні президент Клаус Йоганніс приєднався до лідерів 18 країн, які підписали спільну заяву з вимогою звільнити заручників у секторі Газа. У заяві наголошується, що їх звільнення призведе до негайного та тривалого припинення вогню в цьому районі, сприятиме збільшенню необхідної додаткової гуманітарної допомоги та стане кроком вперед до вірогідного припинення ізраїльсько-палестинських бойових дій. Нарешті, міністр оборони Ангел Тилвер провів у середу телефонну розмову зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном щодо співпраці Румунії зі Сполученими Штатами на підтримку України. Румунія повністю підтримує Україну і продовжить надавати всебічну підтримку її зусиллям із захисту від російської агресії, – заявив Ангел Тилвер. У цьому контексті сторони підтвердили необхідність продовжувати зусилля для поглиблення двостороннього стратегічного партнерства та підтримки трансатлантичної єдності.

     

    Винищувачі для ВПС Румунії

    Ще три літаки F-16 Fighting Falcon, придбані Румунією у Королівства Норвегія днями приземлилися на 71-й авіабазі «Генерал Емануїл Йонеску» у місті Кимпія Турзій і увійдуть до складу 48-ї винищувальної ескадрильї. «Придбання цієї нової партії літаків F-16 і пов’язаного з ними пакету товарів і послуг забезпечить посилення спроможностей Румунії у захисті національного повітряного простору і повітряного простору НАТО в мирний час і в кризових ситуаціях Постійною бойовою службою НАТО – Повітряною поліцією», – йдеться в заяві Міністерства оборони  Румунії. Літаки F-16, які щойно прибули на авіабазу в Кимпія Турзій, є другою серією з трьох таких винищувачів, придбаних Румунією у норвежців, а перші три наприкінці листопада 2023 року приземлилися на 86-й авіабазі «Лейтенант Георге Мочорніце» в місті Борча (південний схід). За словами міноборони, завдяки поступовому надходженню 32 багатоцільових літаків F-16 Fighting Falcon протягом цього і наступного років, якими будуть оснащені ще дві ескадрильї ВПС, Румунія посилює свою протиповітряну оборону до рівня, адаптованого до викликів безпеки в регіоні. Станом на сьогодні на озброєнні ВПС Румунії перебувють 20 літаків F-16.

     

    Румунські фільми в Каннах

    Знаменитий Каннський кінофестиваль 2024 року завершив свій офіційний відбір, запросивши до участі в конкурсі румунського режисера Емануеля Пирву з фільмом «Три кілометри до кінця світу». Також на фестивалі в розділі «Спеціальні покази» буде представлений документальний фільм «Насті» про життя і кар’єру першої ракетки світу, румунського тенісиста Іліє Нестасе, знятий режисерами Тудором Джурджіу, Крістіаном Паскаріу і Тудором Д. Попеску. А французька акторка румунського походження Анамарія Вартоломей грає головну роль у фільмі французької режисерки Джессіки Палуд «Марія», який також бере участь в офіційній програмі Каннського кінофестивалю. Загалом за «Золоту пальмову гілку» у 2024 році змагатимуться 22 фільми. Серед них – стрічки таких видатних режисерів, як Френсіс Форд Коппола, Жак Одіар та Паоло Соррентіно. 77-й Каннський кінофестиваль триватиме з 14 по 25 травня.

     

    Блискучий результат молодих румунських робототехніків

    Команда робототехніки AICitizen фокшанського коледжу ім. Александру Йоана Кузи перемогла на чемпіонаті світу з робототехніки First Tech Challenge у Г’юстоні, США. Румунські учні змагалися у фіналі разом з колегами з США та Південної Африки, з якими вони сформували Синій альянс. Їхнім суперником був Червоний альянс, до якого увійшла ще одна команда з Румунії – з Коледжу імені Міхая Вітязула в Плоєшті. Румунія мала чотири команди на змаганнях у Г’юстоні і всі вони дійшли до півфіналу. Змагання проходило з 17 по 20 квітня і зібрало понад 200 найкращих команд з робототехніки з різних країн світу.

     

     

     

  • Окремі кандидати на пост мера столиці

    Окремі кандидати на пост мера столиці

    Історія доктора Кетеліна Кирстою, відомого хірурга-ортопеда і директора великої лікарні в Бухаресті, залишається успішною лише в медичному плані, оскільки партії керівної коаліції зняли його кандидатуру на посаду мера Бухареста. Рішення було прийнято вчора пізно ввечері після тривалих і палких дискусій. Лікар Кирстою став ідеальним політичним невдахою: він зіткнувся зі звинуваченнями в несумісності посади менеджера державної лікарні з іншими видами діяльності, зокрема з надання консультацій в приватній клініці своєї дружини. А 10% голосів, виборців, готових за нього проголосувати, відповідно до соцопитувань, робили його кандидатом другого ешелону.

    Не знайшовши іншої реальної кандидатури на крісло очільника Бухареста, коаліція вирішила висунути окремих кандидатів, а саме Габрієлу Фірю, колишнього генерального мера і голову столичної організації СДП, а також Себастіана Бурдужу, нинішнього міністра енергетики і голову бухарестської організації Націонал-ліберальної партії. Обидві політичні сили заявляють, що це допоможе їм мобілізувати власний електорат.

    Згідно з політичними джерелами, на які посилаються ЗМІ, обидва кандидати не будуть виступати один проти одного під час передвиборчої  кампанії, тобто вони не будуть критикувати один одного, а вестимуть конструктивну агітацію, зосереджену на конкретних рішеннях для Бухареста. У шістьох секторах столиці кандидати у мери залишаються спільними, як і списки до місцевих рад. Опитування показують, що є фаворитами на пост мера нинішній незалежний мер Нікушор Дан, якого підтримує Об’єднаний правий альянс, що складається з Союзу «За порятунок Румунії», партії «Народний рух» та парті «Сила правих», а також популістський мер 5-го сектору Крістіан Попеску П’єдоне, кандидат від Соціал-ліберальної гуманістичної партії.

    З виходом на арену Габрієли Фірі та Себастіана Бурдужи конкуренція теоретично загострюється. З іншого боку, ми пам’ятаємо, що кандидатура Кирстою була «створена» в політичній лабораторії коаліції саме тому, що Габрієла Фіря і Себастіан Бурдужа не мали реальних шансів на успіх: перша – тому, що має непослідовний мандат і ніколи не отримає голосів лібералів, а другий – тому, що не сприймається навіть правим електоратом як сильний суперник чинного мера. Перед ними стоїть майже неможливе завдання: Габрієла Фіря має відвернути лівий електорат від Крістіана Попеску П’єдоне, а Себастіан Бурдужа – переконати правих у тому, що він заслуговує на обрання.

    Місцеві вибори відбудуться 9 червня і у партій керівної коаліції залишилося мало часу, аби досягти успіху. Відмова від спільної кандидатури в Бухаресті може також вплинути на голосування до Генеральної ради, де список СДП-НЛП, навіть якщо він буде першим в опитуваннях, має невелику перевагу над списком Об’єднаного правого альянсу. Соціал-демократи і ліберали хочуть створити імідж міцної коаліції, яка має шанси стати альянсом, але взаємні нападки, територіальні і не тільки, а тепер ще й фіаско спільного кандидата в мери Бухареста ставлять під загрозу їхні плани.

    Також 9 червня соціал-демократи і ліберали мають пройти ще одне важливе випробування – вибори до Європейського парламенту, на які вони запропонували спільний список і поставили собі за мету отримати більше половини місць від Румунії.

  • Стартувала реєстрація кандидатів на місцеві вибори

    Стартувала реєстрація кандидатів на місцеві вибори

    Супервиборчий рік Румунії, як його називає преса, з президентськими виборами у вересні та парламентськими виборами у грудні, 9 червня ознаменується абсолютним нововведенням: вибори до Європейського парламенту відбудуться одночасно з виборами до місцевих органів влади. 15 політичних партій вже подали свої списки кандидатів до Європарламенту, а також зареєструвалися сім незалежних кандидатів. У вівторок також розпочнеться реєстрація кандидатів на посади мерів, голів повітових рад та радників до місцевих і повітових рад.

    Політичні партії, альянси, організації громадян, які належать до національних меншин, та незалежні кандидати можуть подавати кандидатури на виборчі посади до опівночі 30 квітня. Документація, згідно з рішенням Центральної виборчої комісії, повинна включати список кандидатів, список прихильників кожного кандидата, копію посвідчення особи кандидата, заяву про згоду балотуватися, декларацію про майно та інтереси, а також заяву про те, що кандидат не співпрацював з “Секурітате”, політичною поліцією колишнього комуністичного режиму.

    Виборча кампанія для виборів до Європейського парламенту на державних і приватних радіо- і телеканалах розпочнеться 10 травня о 0:00 і завершиться 8 червня о 7:00. На місцевих виборах висвітлення виборчої кампанії в ефірі також розпочнеться 10 травня о 0:00 і завершиться 7 червня о 7:00. ЗМІ очікують на гучну і часто какофонічну кампанію через незвичний збіг виборів до Європарламенту з місцевими виборами. Це, на думку аналітиків, може призвести до того, що дебати про політику Брюсселя, наприклад, про знаменитий і все більш непопулярний “Зелений курс”, будуть переростати у сварки між кандидатами довкола поганого стану вулиць якоїсь комуни.

    Найбільш дивною, як зазначають ЗМІ, є ситуація правлячої коаліції Соціал-демократичної та Націонал-ліберальної партій. Коли вони вирішили об’єднати місцеві вибори з виборами до Європарламенту, уряд послався на зменшення витрат на організацію виборів, а також на явку виборців, яка завжди вища, коли люди обирають своїх мерів, ніж коли йдеться про вибори депутатів Європарламенту. І ще одна новина – дві правлячі партії склали спільний список на вибори до Європарламенту, хоча вони належать до різних політичних сімей: СДП – до соціалістів, а НЛП – до популістів.

    Однак, у більшості випадків, соціал-демократи та ліберали матимуть власних кандидатів на посади мерів та голів повітових рад, що обіцяє сильну передвиборчу боротьбу. І хоча виборча кампанія навіть ще не розпочалася, політичні дебати на телебаченні вже рясніють взаємними нападками між представниками двох правлячих партій.

  • Румунія – вибори та заяви

    Румунія – вибори та заяви

    50-річний лікар-ортопед Кетелін Кирстою, декан медичного факультету ім. Кароля Давіли та керівник університетської лікарні швидкої допомоги, хоче стати мером Бухареста. Він був оголошений спільним кандидатом від правлячої коаліції Соціал-демократичної партії  (СДП) та Націонал-ліберальної партії (НЛП). Лідер соціал-демократів, прем’єр-міністр Марчел Чолаку розкритикував роботу нинішнього мера і заявив, що столиці потрібна людина, яка може керувати командою і бути каталізатором для високопродуктивних людей у всіх сферах.

    Його колега по коаліції, лідер лібералів Ніколає Чуке наголосив на необхідності забезпечення узгодженості і згуртованості в столичній адміністрації та на спільному знаменнику в діяльності Генеральної мерії та меріях секторів. Цей вибір був розкритикований опозиційною партією Союз за порятунок Румунії (СПР), яка підтримує нинішнього генерального мера Нікушора Дана. Наразі відомо про ще двох кандидатів: нинішнього мера 5-го сектору столиці Крістіана Попеску П’єдоне від Соціал-ліберальної гуманістичної партії та Міхая Енаке від Альянсу за союз румунів (АСР).

    Кампанію Кеталіна Кирстою очолять  голова столичної організації СДП Габріела Фіря та її колега, голова столичної організації НЛП Себастьян Бурдужа, політики, які раніше неодноразово висловлювали своє бажання змагатиметься за крісло мера столиці. Кетелін Кирстою пояснив, чому він прийняв рішення балотуватися на цю посаду.

    «Як лікар і як людина з високою громадською свідомістю я прийшов до висновку, що здоров’я не обмежується лише тим, що людина знаходить в лікарні. На здоров’я пацієнта надзвичайно впливає все: від чистого повітря до ефективного громадського транспорту та ефективної дорожньої інфраструктури. У тому числі  й сприятливе середовище, в якому в столичній мерії кожен громадянин не вимагає своїх прав, а користується ними природним чином.»

    Щойно після оголошення кандидатури СДП-НЛП мер столиці Нікушор Дан відібрав основні виконавчі повноваження у свого заступника, ліберала  Стеліана Буждувяну.

    «Протягом трьох років у Бухарестській міській раді працювала коаліція, до якої входили Націонал-ліберальна партія, Союз за порятунок Румунії та Партія «Народний рух», а тепер ліберали вирішили сформувати іншу коаліцію, з соціал-демократами, яка більше не відповідає позиції, яку займав віцемер», – пояснив своє рішення Нікушор Дан.

    Стеліан Буждувяну управляв такими сферами, як транспорт, активи, відносини з Бухарестською адміністрацією вулицями та комунальними підприємством «Бухарестська транспортна компанія», повноваження, які тепер перейняв на себе генеральний мер столиці.

    З іншого боку, в середу відбулося перше засідання Центральної технічної комісії з питань координації діяльності з організації та проведення місцевих виборів та виборів до Європарламенту. Спочатку громадяни прийдуть на виборчі дільниці 9 червня, коли пройдуть одночасно вибори до Європарламенту та місцеві вибори. Також цього року на вересень заплановані президентські вибори, а на грудень – вибори до парламенту. До речі, Конституційний суд Румунії одноголосно відхилив подання партії Союз за порятунок Румунії про перенесення дати виборів президента Румунії. Таким чином, перший тур відбудеться 15 вересня, а другий – 29 вересня.

  • Два кандидати на посаду голови Націонал-ліберальної партії

    Два кандидати на посаду голови Націонал-ліберальної партії




    У неділю на засіданні
    Національної ради ліберали прийняли рішення провести вибори нового лідера 25
    вересня на загальному конгресі Націонал-ліберальної партії. Чинний голова,
    спікер Палати депутатів Людовік Орбан та прем’єр-міністр Флорін Кицу змагатимуться
    за посаду голови НЛП.




    Якщо про намір
    Орбана балотуватися було відомо вже давно, рішення Флоріна Кицу було оголошено у неділю вранці напередодні засідання Нацради
    НЛП. Однак рішення обох політиків було очікуваним і передбачуваним, останнім
    часом їх появи на публіці почастішали. У пошуку підтримки чинний голова партії
    відвідав місцеві організацій партії та був присутній поруч із мерами від НЛП на
    багатьох публічних заходах, тоді як прем’єр-міністр зосередився на кампанії з
    імунізації населення та збільшив кількість виступів у ЗМІ.




    Флорін Кицу заявив,
    що НЛП (головна партія правоцентристського уряду) потребує нового дихання,
    додавши, що він забезпечить перебування партії при владі ще принаймні вісім
    років. «Румунія змінюється. Європа змінюється. Світ змінюється. Потрібен інший
    тип політичного діяча», – сказав чинний прем’єр-міністр.




    Спікер Палати
    депутатів та експрем’єр Людовік Орбан привітав рішення Флоріна Кицу балотуватися
    разом з ним на пост голови НЛП та висловив своє переконання, що змагання не
    вплине на діяльність партії або керівної коаліції. Він висловив своє
    переконання, що між ним і Флоріном Кицу не буде «тріщин», спричинених
    внутрішньопартійною боротьбою, враховуючи цілі НЛП – План дій уряду, національна
    кампанія вакцинації від COVID-19 та підготовка Національного плану відновлення
    та стійкості. «Внутрішнє змагання – нормальне явище, оскільки щочотири роки у партії
    проходять вибори, але ми разом приймаємо всі важливі рішення, разом беремо
    участь у засіданнях урядової коаліції»,
    – додав голова Палати депутатів.




    За продовження командної
    роботи висловився й прем’єр-міністр. Однак, як зазначають ЗМІ, останнім часом Людовік
    Орбан та Флорін Кицу не з’являлися разом на різних публічних заходах, навіть на
    святкуванні 146-ї річниці заснування НЛП. Внутрішнім календарем партії передбачені
    вибори лідерів місцевих організацій у період 1 червня – 15 липня 2021, а з 1
    липня по 10 серпня – обрання повітових лідерів НЛП. Після цього кандидати на
    пост голови партії матимуть в розпорядженні 45 днів для презентації своєї
    програми у філіях, які прийматимуть рішення щодо підтримки того чи іншого
    кандидата.




    Однак, навіть якщо місцева організація приймає
    рішення на підтримку певного кандидата, це не означає, що всі її делегати зобов’язані
    голосувати відповідно до рішення філії. Підтримка місцевих організацій є скоріше
    статутною умовою, оскільки для того щоб балотуватися у лідери партії кожен
    кандидат має отримати підтримку щонайменше десятьох повітових організацій.



  • Підготовка до виборів

    Підготовка до виборів












    Поки у румунському парламенті розглядається
    пропозиція
    про перенесення парламентських виборів на березень
    наступного року,
    усі політичні партії готуються до сценарію їхнього
    проведення
    6 грудня. Аргументи, наведені прем’єр-міністром, лібералом
    Людовіком Орбаном, припускають той факт, що вибори відбулись і в
    інших європейських країнах, які потерпають
    від
    пандемії.

    Партія «Народний рух» та
    Союз «За порятунок Румунії» підтримують цю
    позицію глави уряду.
    Натомість опозиційна Соціал-демократична партія (СДП), а також парламентарії партії ПРО
    Румунія й Альянсу лібералів і демократів, наполягають на відкладені виборів. З огляду на те, що, принаймні на даний
    момент, думка влади переважає, усі політичні партії складають
    списки
    кандидатів у сенатори і депутати. Кінцевий термін
    подання списків – 29 жовтня!




    Ліберали вже подали до Центрального
    виборчого бюро понад 700 000 підписів на підтримку
    виборчого списку своїх кандидатів. Прем’єр-міністр Орбан відкриває список
    кандидатів у Бухаресті до Палати депутатів, а список
    кандидатів у сенатори очолив міністр фінансів Флорін
    Кицу. У дійсності більшість
    міністрів чинного уряду претендують на місце в парламенті. Людовік
    Орбан: «6 грудня румуни повинні прийти на дільниці з упевненістю і
    проголосувати за Націонал-ліберальну партію, яка є єдиною політичною силою,
    здатною перемогти СДП та управляти Румунією.
    Ми йдемо на вибори під простим гаслом: «Ми
    розвиваємо Румунію!». Це наша мета -
    забезпечити пришвидшений розвиток Румунії, використовуючи ресурси інтелекту та працьовитості
    румунів.»





    Соціал-демократи, які гостро критикують
    дії ліберального уряду меншості в умовах пандемії, обіцяють привести
    у парламент багато фахівців.
    У списках СДП, серед інших, можна
    знайти імена відомих експертів у галузі медицини, зокрема професора
    Александра Рафіли, представника
    Румунії при ВООЗ та професора Адріана
    Стреїну-Черчела,
    директора столичного Інституту ім. Матея
    Балша, які беруть
    участь у боротьбі з новим коронавірусом. Перший віце-президент Соціал-демократичної партії Сорін Ґріндяну: «Ми
    продовжили, як і обіцяли, залучати до наших списків фахівців, чесних і
    компетентних осіб, відомих громадськості своїми професійними
    досягненнями, людей, які знають, про що вони говорять, і які мають рішення.
    необхідні для сучасних проблем суспільства, які довели свій досвід у галузях, в
    яких вони працюють, за винятком членства у партії.»





    Від національних меншин, крім угорської,
    Центральне виборче бюро зареєстровало 52
    кандидатів. Від діаспори, де вибори пройдуть
    5 та 6 грудня, були затверджені кандидатури, висунуті вісьмома політичними
    партіями, а також дві незалежні кандидатури на місце в Парламенті Румунії. Закордонні
    румуни, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, можуть
    зареєструватися для голосування поштою до 22 жовтня. Станом на ранок 21
    жовтня було подано близько 32 тис. заявок.