Radio România Internațional

Tag: кандидат

  • 27 жовтня – 2 листопада 2019 року

    27 жовтня – 2 листопада 2019 року

    Багатосерійна історія «Комісар ЄС»
    триває






    «Є серйозні сумніви в тому, що кандидатура Румунії на пост єврокомісара була
    внесена урядом «легітимно», оскільки вона не була узгоджена з президентом Клаусом
    Йоганнісом, – заявила речниця Єврокомісії Міна Андрєєва. Вона сказала, що «не йдеться про «так», або «ні», або про відхилення кандидатури», додавши,
    що ця проблема має бути вирішена в Румунії. «Враховуючи подальші виклики та
    можливості, усі зацікавлені у тому, щоб Європа рухалася вперед без зволікань, і
    хто б не був румунським кандидатом, він повинен бути прийнятним для голови
    Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і має, так само, заручитися необхідною
    підтримкою в Європарламенті», – наголосила Міна Андрєєва. Раніше відставлений прем’єр-міністр,
    соціал-демократка Віоріка Денчіле висунула кандидатуру колишнього міністра
    європейських справ Віктора Негреску на посаду європейського комісара від
    Румунії. Президент Клаус Йоганніс, однак, оцінив, що глава уряду, якому
    парламент 10 жовтня оголосив вотум недовіри та відправив у відставку, не має
    легітимності висувати кандидата у комісари. Це вже третя пропозиція соціал-демократів
    після Ровани Плумб та Дана Ніки. Кандидатура першої була відхилена комітетом з
    питань правової політики Європарламенту з міркувань доброчесності, а
    кандидатура другого навіть не була розглянута, після того як уряд, який висунув
    її провалив іспит вотуму недовіри в
    парламенті.




    Урядова команда перед голосуванням у
    парламенті




    13 із 16 кандидатів на міністерські посади,
    запропоновані призначеним прем’єр-міністром та лідером Націонал-ліберальної
    партії Людовіком Орбаном, були схвалені у результаті парламентських слухань у
    спеціалізованих комітетах законодавчого органу. Були відхилені, однак
    кандидатури Йона Штефана на пост міністра громадських робіт, розвитку та
    управління, Віолети Александру на посаду міністра праці та Флоріна Кицу на посаду
    міністра фінансів. За підсумками парламентських слухань призначений
    прем’єр-міністр назвав рішення про відхилення трьох кандидатів політично
    мотивованими, давши, що він задоволений тим, як показали себе кандидати. Він
    сказав, що постане перед парламентом з тим же складом уряду. Висновки спеціалізованих комітетів мають
    консультативний характер. У відповідь голова Палати депутатів, соціал-демократ
    Марчел Чолаку зазначив, що існує неписане правило, згідно з яким кандидатури,
    які не пройшли слухання у комітетах, мають бути замінені призначеним
    прем’єр-міністром. Людовіку Орбану необхідні голоси 233 парламентаріїв для
    затвердження свого кабінету міністрів. Для отримання необхідної підтримки у
    парламенті ліберали підписали політичні угоди з Союзом «Рятуйте Румунію»,
    Демократичним союзом угорців Румунії, партією «Народний рух», Альянсом
    лібералів і демократів та фракцією національних меншин, в тому числі української, у Палаті депутатів.




    14 кандидатів у президенти


    У Румунії триває кампанія виборів президента, яку
    оглядачі називають нецікавою і тьмяною. Остаточний список кандидатів на виборах Президента
    Румунії-2019 містить 14 осіб від усіх парламентських партій зокрема: чинний
    президент Клаус Йоганніс, кандидатуру якого підтримує Націонал-ліберальна
    партія, лідер Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле, лідер Союзу «Рятуйте
    Румунію» Дан Барна, Теодор Палеологу від Партії «Народний рух» колишнього
    президента Траяна Бесеску, Мірча Діакону, кандидатуру якого підтримують Альянс
    лібералів та демократів і партія Про Румунія, а також лідер Демократичного
    союзу угорців Румунії Келемент Хунор. Про бажання стати президентом також
    заявили кандидати від низки позапарламентських партій: Кетелін Іван, Нінел
    Пейя, Себастьян-Константін Попеску, Джон-Йон Бану, Рамона-Іоана Брюйнсельс та
    Віорел Катараме, а також двоє незалежних кандидатів – Богдан Станоєвіч та
    Александру Кумпенашу. Перший тур президентських виборів відбудеться 10
    листопада, а другий – 24 листопада. Відповідно до рішення уряду, закордонні
    румуни зможуть голосувати у першому турі виборів президента з 8 по 10
    листопада, а у другому турі з 22 по 24 листопада. Серед країн, де буде створено
    найбільше закордонних виборчих дільниць налічуються: Іспанія (148), Італія (142),
    Німеччина (84), Великобританія (73), Франція (48), США (38) та Республіка
    Молдова (36). Румуни які мешкають за кордоном і раніше зареєструвались на спеціальному порталі в
    Інтернеті, мають можливість голосувати поштою.




    «Колектив» – 4 роки по тому

    У середу панахидою та пішою ходою у Бухаресті відзначили четверті роковини найбільшої трагедії упродовж тридцятирічної
    посткомуністичної історії Румунії. 30 жовтня 2015 року під час рок-концерту у
    бухарестському нічному клубі «Колектив» спалахнула велика пожежа, після того як іскри феєрверку перекинулися на
    стіни і стелю переповненої зали, яка мала лише один вихід. Від опіків або від токсичного
    диму 64 людини загинули і майже 200 отримали травми. Кількість загиблих зросла до
    65 людей через два роки, коли ще одна особа, яка отримала сильні опіки через депресію
    покінчила життя самогубством. У порушених за цим фактом провадженнях досі не
    знайдено винних. Власникам клубу досі не
    оголошено вироку. Тодішній міністр охорони здоров’я Ніколає Бенічою не з’явився
    до Генеральної прокуратури для допиту в
    якості свідка у кримінальній справі в зв’язку з діями представників влади після
    пожежі. З іншого боку, громадська організація з Ясс написала заяву до
    прокуратури на посадовців Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій на
    чолі державним секретарем Раєдом Арафатом. Їх звинувачують у приховуванні важливих
    доказів, після того як електронна публікація виклала в Інтернет досі невідомий відеозапис,
    зроблений першим екіпажем рятувальників, який прибув на місце трагедії для
    ліквідації наслідків пожежі. «Ми всі знали, наскільки хаотичними були дії, з
    самого початку ми казали про непрофесіоналізм та відсутність емпатії «рятувальників»,
    а відеодокази лише підтвердили наші підозри», – зазначили активісти відповідної
    організації. Раєд Арафат заявив, що не бачив відозаписів і не подаватиме у
    відставку, додавши, що піде з посади, лише якщо цього зажадає прем’єр-міністр.

  • Румунія перед президентськими виборами

    Румунія перед президентськими виборами








    Від падіння комуністичної диктатури у грудні 1989 року, особливо пристрасними
    завжди були вибори президента. У дійсності тричі в посткомуністичній
    історії країни кандидат з найбільшими шансами на перемогу несподівано програвав
    у вирішальному, другому турі виборів. І кожного разу тим, хто програвав, був
    представник лівих, а перемогу здобував – кандидат від правих політичних сил.




    У 2004 та 2009 роках Траян Бесеску двічі зруйнував мрії соціал-демократів дати
    країні ще одного президента після Йона Ілієску – центральної фігури румунського
    політикуму в перші роки посткомуністичної демократії. Якщо Бесеску завжди
    перемагав з невеликим відривом, то перемога чинного глави держави Клауса Йоханніса
    у 2014 році була не лише вражаючою, а й упевненою.

    П’ять років по тому Клаус Йоханніс, маючи підтримку найбільшої опозиційної Націонал-ліберальної
    партії, знаходиться на позиції головного фаворита президентських перегонів. Відрив
    в опитуваннях настільки великий, що деякі оглядачі заговорили про можливість його
    перемоги з першого туру, що практично неможливо, враховуючи, що для цього йому
    потрібно набрати більше 50 відсотків голосів, тобто здобути підтримку понад 9 мільйонів румунів.




    Непримиренний противник Соціал-демократичної партії, якій, попри обмежені
    повноваження, таки завадив довести до кінця суперечливу реформу правосуддя, Клаус
    Йоханніс, упродовж першого президентського терміну був, в той же час, головною
    мішенню для критики з боку тих, хто дорікає йому за те, що він робив це надто
    мляво. Переконаний євроатлантист Клаус Йоханніс сприймається у Вашингтоні та
    Брюсселі як головний гарант верховенства закону та незалежної правосуддя. Крім
    того він заручився підтримкою потужної партії, яка на останніх виборах, до
    Європейського парламенту, підтвердила високу здатність мобілізувати своїх людей
    для досягнення виборчої мети.




    Головними контркандидатами Йоханніса є лідер керівної Соціал-демократичної
    партії та глава уряду Віоріка Денчіле і представник Альянсу USR-PLUS Дан Барна.
    Палкий критик суперечливої судової реформи та низки економічних заходів лівого
    уряду, Дан Барна відмежовується від Йоханніса, щоб збільшити свої шанси на
    виборах. Барна каже, що чинний президент є виразником морально виснаженого
    політичного класу, який несе відповідальність за застій, в якому опиналася
    Румунія в останні роки.

    Віоріка Денчіле, майже невідома широкому загалу до її виведення на
    політичну арену колишнім лідером соціал-демократів Лівіу Драгня, перейняла лідерство в партії після ув’язнення Драгні за корупцію у травні цього
    року. Кандидатка у президенти від Соціал-демократичної партії у своїй
    програмі зосередилася на притаманних лівій ідеології тезах, таких як доступ до освіти, захист малозабезпечених верств населення, охорона здоров’я.
    Проте головна ціль прем’єрки та партії – вийти у другий тур виборів, де, як уже
    показала історія, неможливе може стати можливим.




    Наразі президентські перегони є грою утрьох. Однак у неділю партія «Народний Рух» висунула
    цікавого кандидата – професора, есеїста та дипломата, колишнього міністра
    культури Теодора Палеологу, котрий може оживити передвиборчі баталії за президентський
    пост, підвищивши його непередбачуваність і, звісно, інтелектуальний рівень.

  • 25 серпня 2019 року

    ВИБОРИ – Колишній міністр культури Теодор Палеологу є
    кандидатом у президенти від партії «Народний рух (ПНР). Його кандидатура була одноголосно
    схвалена у неділю членами Національної колегії за пропозицією почесного голови
    ПНР, колишнього глави держави Траяна Бесеску. У суботу делегати з’їзду Соціал-демократичної
    партії, «першої скрипки» у керівній коаліції висунули кандидатом у президенти
    лідера партії та прем’єр-міністра Віоріку Денчіле. До тепер про намір
    балотуватися у президенти вже заявили чинний глава держави Клаус Йоханніс,
    якого підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, лідер
    опозиційного альянсу USR-PLUS Дан Барна, Рамона Йоана Брюнсільс від невеличкої
    позапарламентської партії, а також актор та колишній депутат Європарламенту Мірча
    Дякону. Згідно зі ЗМІ і лідер Альянсу лібералів і демократів (при владі) Келін
    Попеску Терічану незабаром оголосить про свій намір поборотися за крісло
    президента. Вибори Президента Румунії пройдуть у листопаді цього року.

    УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у понеділок
    внесене на розгляд глави держави Клауса Йоханніса кандидатів на посади міністрів
    юстиції, освіти, внутрішніх справ та віце-прем’єра з економічних питань. Суддя
    Дана Гирбован може очолити Міністерство юстиції замість Ани Бірчалл, яка знову
    обійме посаду віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних партнерств,
    генеральний секретар СДП Михай Фіфор очолить Міністерство внутрішніх справ,
    сенатор Шербан Валека – Міносвіти, а на посаду віце-прем’єр-міністра з
    економічних питань запропонована кандидатура депутата Юліана Янку. Новина про
    висунення кандидатури судді Дани Гирбован на посаду міністра юстиції викликала
    жорстку критику опозиції, яка нагадує, що вона була гарячим прихильником
    суперечливої судової реформи, зокрема внесення ряду змін до законодавства,
    якими керівна коаліція намагалася підпорядкувати собі судову гілку влади і
    припинити боротьбу з корупцією.




    ПАРЛАМЕНТ -
    Наступного тижня відбудеться позачергова сесія Парламенту Румунії,
    скликана на прохання опозиції, яка
    вимагає скасування закону про амністію та помилування, а також суперечливої
    термінової постанови уряду №114, яку опозиція вважає надзвичайно «токсичною»
    для економіки Румунії. Постанова містить низку податково-бюджетних заходів, в
    тому числі так званий «податок на жадібність», запроваджучи додаткове
    оподаткування енергетичних компаній і банків, які, на думку керівної
    лівоцентристської більшості, отримують в Румунії неприродні і аморально високі
    прибутки. Представники Соціал-демократичної партії зауважують, що
    нормативно-правовий акт також передбачає підвищення пенсій з 1 вересня та
    обмеження цін на природний газ і електроенергію для населення.




    ЗОЛОТИЙ ОЛЕНЬ – Головний
    приз фестивалю Міжнародного фестивалю естрадної музики «Золотий олень», який
    традиційно проходить у місті Брашов отримала
    італійська співачка Еліза Гайотто. 12 солістів з десяти країн, в тому
    числі двоє з Румунії, боролися за трофей фестивалю. За рішенням журі в суботу
    ввечері подіум зайняли: 1 місце – Сара Де Блу з Австрії, 2 місце – Ральфс
    Ейландс з Латвії, 3 місце – Моніка Марія з Литви. Продовжуючи півстолітню
    традицію, учасники виконували, крім пісні з власного репертуару, й одну
    румунську пісню. У суботу на урочистому гала-вечері було вручено й кілька
    спеціальних призів, у тому числі і за найкраще виконання румунської пісні, яку Національне
    телебачення та Радіо Румунія присудили австралійському співаку Альфі Аркурі. Сьогодні
    програмою заходу передбачено вечір фольклору з найвідомішими співаками, в тому
    числі леутарами. Міжнародний фестиваль «Золотий олень» дебютував у 1968 році і
    проходив 18 разів, востаннє у 2018 році, коли організатори відзначили 50-річчя
    створення фестивалю.




    НАЦМЕНШИНИ – У місті Сігішоара, єдиній заселеній
    середньовічній фортеці у південно-східній Європі, сьогодні парадом етнорізноманітності завершився XVII-й Міжкультурний фестиваль «ProEtnica». Упродовж п’яти днів на головній сцені заходу виступали понад 50 художніх
    колективів усіх національних меншин Румунії, в тому числі української. На
    вулицях середньовічної фортеці були розміщені стенди народних майстрів та
    презентаційні стенди національних меншин. У цьому році новинкою фестивалю була
    «Літературна зала», розділ, у якому письменники національних меншин, а також
    письменники, які пишуть про нацменшини, представили свої твори, провели дебати,
    читання, презентації книг, виставки тощо. «ProEtnica» – це традиційний фестиваль, спрямований на
    заохочення соціальної взаємодії задля зміцнення міжетнічного миру в
    плюралістичному та демократичному суспільстві, сприяючи міжкультурному діалогу
    та мистецькій взаємодії.

  • 22 серпня 2019 року

    ВИБОРИ -
    Національний виконавчий комітет Соціал-демократичної партії, «першої скрипки»
    керівної коаліції у Румунії, у п’ятницю, напередодні конгресу політичної сили,
    має розглянути і схвалити кандидатуру прем’єр-міністра Віоріки Денчіле на пост
    президента. Крім неї про намір балотуватися в президенти вже заявили чинний
    глава держави Клаус Йоханніс, якого підтримує найбільша опозиційна
    Націнал-ліберальна партія, лідер опозиційного альянсу USR-PLUS Дан Барна та
    лідер Альянсу лібералів і демократів (при владі) Келін Попеску Терічану. Вибори
    Президента Румунії пройдуть восени цього року.




    РІЧНИЦЯ – У
    п’ятницю виповнюється 75 років з того часу, як 23 серпня 1944 р. Король Румунії
    Міхай І вирішив заарештувати маршала Іона Антонеску, керівника пронімецького
    режиму в Бухаресті, вийти з коаліції з Німеччиною та приєднатися до своїх традиційних союзників англо-американців.
    Історики вважають, що його рішення скоротило війну в Європі на півроку і
    врятувало сотні тисяч життів. Через три роки, коли країна фактично перебувала
    під радянською військовою окупацією та під управлінням
    комуністично-маріонеткового уряду, король Михай І був змушений зректися
    престолу і покинути Румунію. Він повернувся на Батьківщину лише після
    антикомуністичної революції 1989 року і помер в 2017 році на 96 році життя.






    КОРУПЦІЯ – Національна
    антикорупційна дирекція Румунії скерувала до суду справу колишнього начальника Національної
    служби податкового управління Румунії Соріна Блежнара за фактом хабарництва. У
    цій справі також проходять і колишній заступник голови служби Віорел Коменіце,
    колишній заступник генерального комісара Сорін Флоря та дружина Соірна Блежнара.
    Прокурори стверджують, що Блежнар, Коменіце та Флоря через посередників отримали
    гроші від бізнесмена для кришування незаконного бізнесу компанії останнього. Гроші,
    призначені колишньому голові податкової служби, були отримані його дружиною від
    двох посередників бізнесменів. Прокурори управління по боротьбі з корупцією кажуть,
    що з травня 2011 року по квітень 2012 року Сорін Блежнар отримав 1,2 мільйона євро
    хабара, Коменіце – 960 тис. євро, а Флоря – 300 тис. євро.

    НАПРУЖЕННЯ – У Республіці Молдова спостерігається нове
    напруження усередині керівної коаліції, утвореної з Соціалістичної партії
    президента Ігоря Додона та проєвропейським блоком ACUM на чолі з прем’єр-міністром Майєю Санду та
    віце-прем’єр-міністром Андреєм Нестасе. Уряд оголосив 23 серпня днем жалоби. У
    цей день в 1939 р. був підписаний радянсько-нацистська угода відома як Пакт
    Ріббентропа-Молотова. У результаті цього в 1940 році СРСР висунув Румунії
    ультиматум й анексував східні румунські території, на яких була створена
    нинішня Республіка Молдова. Цього дня в Європі відзначають День пам’яті жертв
    тоталітарних й авторитарних режимів, таких як фашистський та комуністичний. З іншого боку Адміністрація Президента
    Республіки Молдова 24 серпня організовує святковий концерт з нагоди 75-річчя «визволення
    Р.Молдова від фашистської окупації», тобто повторної анексії Москвою цих земель,
    наприкінці Другої світової війни. На ньому буде присутній і міністр оборони
    Росії Сергій Шойгу, якого запросив його молдовський колега, соціаліст Павел
    Войку, без відома прем’єр-міністра Майї Санду. Остання зазначила, що з огляду
    на це відповідний візит має приватний, під час якого не буде підписано жодної
    офіційної угоди. Вона зажадала від міністра закордонних справ Ніку Попеску викликати
    молдовського посла в Москві для пояснень.




    ЗОЛОТИЙ
    ОЛЕНЬ     – У місті Брашов (в центрі Румунії) у четвер стартує Міжнародний
    фестиваль «Золотий олень». У 19-му за рахунком фестивалі естрадної музики візьмуть
    участь відомі імена вітчизняної та світової музичної сцени, серед яких: Штефан Беніке
    молодший, Ірина Рімес та ірландський співак Ронан Кітінг. Перші два вечори будуть
    присвячені конкурсу виконавців. 12 солістів з десяти країн, в тому числі двоє з
    Румунії, боротимуться за головний трофей. Продовжуючи півстолітню традицію,
    учасники виконуватимуть, крім пісні з власного репертуару, й одну румунську
    пісню. Переможці будуть оголошені у суботу на гала-вечері вручення призів. У
    неділю пройде вечір фольклору з найвідомішими співаками, в тому числі леутарами. У той же
    час відбудуться концерти румунських і міжнародних зірок. Міжнародний фестиваль «Золотий
    олень» дебютував у 1968 році і проходив 18 разів, востаннє у 2018 році, коли
    організатори відзначили 50-річчя створення фестивалю.




    РІВЕНЬ
    ЖИТТЯ     – Річний чистий дохід на душу населення в Румунії у минулому році збільшився
    на 18%, сягнувши 5.083 євро. Принаймні це випливає з дослідження, опублікованого
    компанією GfK Румунія. Найбільш розвиненими є столиця і повіти Клуж, Тіміш та Їльфов.
    На протилежному кінці списку – повіти Ботошань (північний схід), Васлуй (схід),
    Келерашь (південний схід) та Джурджу (південь), де купівельна спроможність
    значно нижча середнього по Румунії. Дослідження також відзначає підвищення
    рівня життя в повітах Брашов і Сібіу, регіонах, де окреслюється нова промислова
    зона Румунії, що залучає великі інвестиції. Індекс купівельної спроможності,
    який вимірюється GfK, являє собою чистий річний дохід на душу населення, із зарплати,
    пенсії, допомоги по безробіттю та допомоги по догляду за дитининою після
    вирахування податків та соціальних внесків.

  • Хто входить до складу нового уряду?

    Хто входить до складу нового уряду?




    Ми політичний уряд,
    але політикою займаються в іншому
    місці, – заявив з самого початку новопризначений
    прем’єр-міністр Румунії Сорін Гріндяну. Він наголосив
    на тому,
    що його виконавча команда сформована коаліцією, що
    складається з лівої Соціал-демократично партії та правоцентристського Альянсу
    лібералів і демократів, приділить основну увагу управлінню країною з відповідальністю,
    скромністю та повагою до румунів.




    Я відмінно розумію свою позицію,
    сказав прем’єр-міністр, визнавши, що політичні
    рішення прийматимуть лідери соціал-демократів
    Лівіу Драгня, відповідно, ліберал-демократів Келін Попеску Терічану, обрані нещодавно головами двох палат парламенту. Драгня особисто вибрав 43-річного Соріна Гріндяну, який раніше був
    головою Тіміської повітової ради і депутатом від Соціал-демократичної партії, якому доручив
    впровадження дуже амбітної програми СДП,
    яка здобула
    впевнену перемогу на парламентських виборах 11 грудня.




    Він, до
    речі, став другою кандидатурою на пост глави уряду після того, як президент Клаус Йоханніс
    відхилив, з неозвучених причин, першу кандидатуру, колишнього міністра розвитку Севіль Шайдех. У разі отримання згоди глави держави, вона могла стати
    першою жінкою-прем’єром та мусульманського віросповідання в історії Румунії. Пані Шайдех буде, однак, принаймні
    формально, другою людиною в новому уряді, на посаді віце-прем’єра і міністра величезного відомства, що
    включає в себе регіональний розвиток, державне управління та європейські
    фонди.




    Другим віце-прем’єром є співголова АЛДЕ,
    колишній міністр сільського господарства Данієль Константін, який на цей раз
    очолить міністерство навколишнього середовища. Майбутній уряд складатиметься з 24 міністрів, двоє з яких обійматимуть і посаду віце-прем’єр-міністра, і двох
    делегованих міністрів. Деякі імена вже викликали критику ЗМІ.

    Переобрана в
    червні мером міста Крайова Лія Олгуца Васілеску (СДП), незважаючи на порушене
    проти неї провадження за фактами корупції, стає міністром праці і соціальної
    справедливості. Зовнішньополітичне відомство очолить 75-річний Теодор Мелешкану
    (АЛДЕ), який у 2014 році пішов у відставку і вибачився перед діаспорою за
    погану організацію президентських виборів на закордонних виборчих дільницях, де
    тисячам румунам довелося годинами стояти у чергах, так і не зумівши
    проголосувати. Крім того, в дипломатичній сфері
    діятимуть й міністр-делегат з європейських справ, депутат Ана Бірчалл та міністр
    у справах закордонних румунів, чинний посол Румунії в Ізраїлі Андрея Пестирнак.




    Політолог Крістіан Пирвулеску каже, що
    нові міністри як правило є людьми з близького оточення лідера
    Соціал-демократичної партії і, за кількома винятками, мало відомі широкому
    загалу. Соціолог Марус Пьєляну вважає, однак, що члени нового уряду є командою
    фахівців, здатною отримати добрі результати, в той час як його колега
    Альфред Булай попереджає, що для нового уряду все найважче ще попереду.

  • Новий лідер для правлячої партії

    Новий лідер для правлячої партії

    На минулих вихідних, у Бухаресті, члени основної правлячої в Румунії партії, СДП, обрали на виборах нового лідера. Це було вперше в історії партії, коли лідер був обраний прямим голосуванням тими понад 500.000 членів, а не їхніми представниками на зїзді.



    Сюрпризів не було, єдиним кандидатом на цей пост будучи Лівіу Драгня, який перейняв керівництво СДП в липні, після того як колишній голова, чинний прем’єр-міністр Віктор Понта подав у відставку на тлі корупційного скандалу. Після виборів, Драгня заявив, що він не вагатиметься виконати всі взяті на себе зобов’язання, ризикуючи навіть викликати певне невдоволення серед соціал-демократів.



    Він також сказав, що 18 жовтня, на зїзді СДП, представить політичну програму, із врахуванням досягнень і помилок, допущених в останні роки. Лівіу Драгня: Після цього голосування, я відчуваю величезну відповідальність. З одного боку, я відчуваю себе зобов’язаним не повторювати помилки, які були зроблені в партії, не йти на компроміси, зробити все, що в моїх силах, для того щоб ця партія дійсно представляла ліве румунське крило, щоб партія взяла на себе і поважала основоположні принципи лівого крила: солідарність, соціальну справедливість, рівність шансів та соціально-економічний прогрес.



    Переможець внутрішніх виборів в СДП та його нова команда будуть підтверджені на з’їзді партії в ці вихідні, в якому візьме участь і засновник та колишній лідер партії Іон Ілієску. Почесний голова СДП Іон Ілієску піддав критиці рішення керівництва партії щодо способу обрання нового лідера, зазначивши, що на його погляд, цей метод обрання лідера всіма членами партії нагадує про комуністичну епоху. На з’їзді, прем’єр-міністр Віктор Понта представить звіт про його діяльність на чолі СДП, посаду, яку він звільнив для вирішення власних проблем із судовою системою.



    Нагадуємо, Національна антикорупційна дирекція направила до суду обвинувальний акт стосовно прем’єр-міністра, якого звинувачує у підробці документів, співучасті в ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей. Звинувачення стосуються періоду, коли Віктор Понта працював юристом і не обіймав державну посаду. Ані нового лідера СДП не оминули проблеми із системою правосуддя. Лівіу Драгня був засуджений, у першій інстанції, до одного року позбавлення волі умовно за порушення закону під час референдуму з відставки колишнього президента Траяна Бесеску у 2012 році. Апеляція має бути розглянута судом у листопаді поточного року.

  • Кандидати на пост Президента Румунії

    Від лівих до правоцентристів, від популізму в його найчистішому вигляді до класичного правого екстремізму, від маловідомих імен до популярних акторів політичної сцени, румунський електорат має щедру пропозицію кандидатів у президенти, з яких обере найкращого на виборах в листопаді. Ця різноманітність плавно переходить в інфляцію претендентів на пост глави держави, яких на цей раз аж 14.



    Головним фаворитом президентських перегонів залишається премєр-міністр Віктор Понта, який покладається на підтримку правлячої Соціал-демократичної партії та двох політичних союзників по правлячій коаліції — Національного союзу “За прогрес Румунії” і Консервативної партії. Щоб продемонструвати свої виборчі шанси або принаймні популярність, не обовязково результативність роботи на посаді глави уряду, Віктор Понта офіційно додав до своєї заявки на пост президента 2.300.000 підписів виборців при необхідних 200 тисячах. Така кількість підписів, коментують аналітики, має стати нищівним ударом, який має відправити в глибокий нокаут усіх суперників.



    З них, найбільші шанси має кандидат від опозиційного правоцентристського Християн-ліберального альянсу, в який обєдналися недавно Демократ-ліберальна і Націонал-ліберальна партії. Мова йде про мера міста Сібіу, найвідомішого виразника німецької громади в Румунії Клауса Йоханніса, який завоював велику популярність серед населення своїми методами управління невеличкого міста, що стало перлиною Трансільванії. Наступні кандидати, кажуть оглядачі, мають лише теоретичні шанси пробитися в другий тур президентських перегонів.



    І колишні однопартійки із Демократ-ліберальної партії, які на піку своєї політичної карєри досягли посади міністра, Елена Удря, нині лідер пропрезидентської партії “Народний рух” та європарламентарка Моніка Маковей, яка балотується як незалежний кандидат, потиснуть одна одній руки в ході президентських змагань. Таким чином уперше в історії Румунії дві жінки змагатимуться за посаду президента. Серед претендентів налічуються і нинішній спікер Сенату Румунії (верхня палата парламенту) Келін Попеску Терічану і Теодор Мелешкану, який на цьому тижні подав у відставку з посади глави Служби зовнішньої розвідки Румунії.



    Потім йдуть не менш відомі лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор, голова однойменної популістської партії Дан Дяконеску, лідер націоналістської партії “Велика Румунія” Корнеліу Вадим Тудор та його колишній помічник, незалежний кандидат Гьорге Фунар. З-поміж менш відомих широкому загалу кандидатів на президентське крісло згадаємо Константіна Ротару від партії “Соціалістична альтернатива”, Вільяма Бринзе від Екологічної партії Румунії, Мірела Амеріцей від партії “Продемо” і Жолта Сілагі від Народної угорської партії Трансільванії.