Tag: карантин

Європейські
країни починають пом’якшувати жорсткі
правила, які регулюють боротьбу з
пандемією. Данія стає першою європейською
країною, яка скасувала
від сьогодні всі
внутрішні обмеження,
після введення карантину в грудні для
протидії штаму
коронавірусу Omicron. Влада Данії скасувала
решти
обмежень після того, як дійшла висновку,
що хвороба, спричинена вірусом SARS-CoV-2,
більше не є критичною загрозою. У
Бухаресті влада поки що залишається
обережною, зберігаючи внутрішні
обмеження.

Проте
зміни відбулися, але вони стосуються
умов карантину для
осіб інфікованих
SARS-CoV-2. Керівник Департаменту з
надзвичайних
ситуацій лікар
Раєд Арафат оголосив про рішення
національних органів відмовитися від
класифікації країн за кольорами
залежно від епіднебезпеки.
Водночас запроваджено єдине правило
в’їзду до Румунії: встановлюється
п’ятиденний карантин для осіб, які не
пред’являть цифровий сертифікат
Європейського Союзу чи інші документи,
сумісні з ним.

Державний
секретар Раєд
Арафат: «Це діюче
правило зараз. Таким чином, вакциновані
особи, особи, які перенесли хворобу, або
пред’являють негативний ПЛР-тест,
зроблений протягом 72 годин до в’їзду;
для тих, хто
прибуває наземним транспортом, на в’їзді
в країну -
негативний ПЛР-тест, зроблений протягом
72 годин до в’їзду,
для тих, хто пересувається
повітрянним транспортом – негативний
ПЛР-тест, зроблений протягом 72 від
посадки. Водночас,
прямі контакти
інфікованих будуть поміщені протягом
п’яти днів
на карантин. Виключаються від цього
правила особи,
які перенесли хворобу і у яких інфекція
була подолана за останні 90 днів. Отже
особи, які
вступають у безпосередній контакт
з інфікованими,
будуть поміщені на карантин протягом п’яти
днів, навіть якщо вони вакциновані».

Голова
Департаменту з
надзвичайних
ситуацій також повідомив, що Румунія буде дотримуватися європейської
норми, яка діє з вівторка, 1 лютого, щодо
терміну дії довідки про щеплення. Таким
чином, він обмежений дев’ятьма місяцями
для людей, які пройшли
повний курс вакцинації, дводозовий або
однодозовий від Johnson&Johnson. Після 270
днів необхідна бустерна доза, щоб
сертифікат про вакцинацію був дійсним.
Цей захід є обов’язковим для всіх
держав-членів Європейського Союзу, але
застосовується лише у
разі поїздок
всередині ЄС.

Європейський
центр з контролю та профілактики
захворювань порекомендував
приймати бустерну дозу через шість
місяців після закінчення повного курсу
вакцинації,
оскільки ефективність вакцини за цей
час зменшується. До нових
правил, в
Румунії сертифікат дійсний для в’їзду
у
країну та для доступу до магазинів,
ресторанів чи театрів, а також для людей,
які не прийняли бустерну дозу.

Уряд Румунії на цьому тижні схвалив
рішення про продовження дії запровадженого більше року тому режиму надзвичайної
ситуації. Продовження його дії, хоча епідеміологічна ситуація обнадійлива,
дозволяє владі діяти швидко, у разі погіршення становища. Це рішення принесло й
радісну новину футбольним вболівальникам: на матчі 1/8 фіналу чемпіонату Європи
з футболу-2020, тобто четвертого та останнього поєдинку, який відбудеться на
Національній арені в Бухаресті буде допущено 50% глядачів від загальної кількості
наявних місць.

Так само було дозволено
організовувати та проводити заходи просто неба, мітинги у рамках передвиборчої
кампанії місцевих перевиборів у низці населених пунктів 27 червня за участю до
1000 осіб та збільшення до 200 максимально дозволеної кількості людей, які
беруть участь у приватних заходах, весіллях, хрещеннях, які проходять у приміщеннях,
площею щонайменше 2 квадратні метри для кожної особи. Залишаються в силі й послаблення
карантинних обмежень, схвалені на початку червня, на тлі спаду пандемії.

Нагадуємо, що максимально
дозволена кількість учасників культурно-мистецьких та розважальних заходів, що
проводяться на свіжому повітрі зросла з 500 до 1000 осіб, якщо вони щеплені,
перенесли хворобу або мають негативний результат тесту. Дозволяється приймати і
більше осіб, якщо всі вони щеплені, але відповідальність за це несе організатор.
Кількість тих, хто може брати участь у культурних, наукових, мистецьких або розважальних
заходах у приміщенні, також була збільшена з 50% до 70% місткості приміщення та
до 100%, якщо всіх особи були імунізовані.
Знову запрацювали й криті ігрові майданчики, але на половину потужності, за умови, що особи, які
супроводжують дітей були щеплені або перехворіли новим короноавірусом.

Спортзали та фітнес-центри можуть
працювати з наповненістю до 70%, і навіть до 100% якщо всі присутні вакциновані.
Знову були відкриті криті басейни, але їм дозволено працювати на 70%
максимальної потужності. У ресторанах дозволено сидіти більшій кількості осіб
за одним столом та була підвищена дозволена заповнюваність приміщення. На
узбережжі була збільшена дозволена заповнюваність готелів. Було дозволено відновити
роботу барам, клубам та ігровим залам з 5.00 ранку до опівночі, але лише на
половину потужності і тільки для щеплених осіб. З 1 червня було скасовано
масковий режим у приміщеннях, але лише в офісах, де працює щонайбільше 5 осіб і
всі вони щеплені. Носіння маски є надалі обов’язковим у місцях загального
користування.

З іншого боку, був опублікований
оновлений список країн «червоної», «жовтої» та «зеленої» зон за рівнем
поширення COVID-19, а Великобританія зараз є єдиною європейською державою, яка
все ще перебуває у «червоній» зоні.

У Румунії щодня
​​зменшується кількість випадків зараження новим коронавірусом, що дозволило уряду
схвалити нові заходи щодо послаблення обмежень, починаючи з 1 червня, як і було
обіцяно. Таким чином, з наступного
місяця у культурно-мистецьких та розважальних заходах просто неба зможуть брати
участь до 1000 осіб, при наявності довідки про щеплення, негативного результату
тестування на Covid-19, а також якщо особа перенесла коронавірусну хворобу. У зазначених
заходах буде дозволена участь більшої кількості осіб, якщо всі учасники прищеплені,
а організатор бере на себе відповідальність за перевірку цього факту.

Можна буде
організовувати приватні заходи, весілля, хрестини за участі 50 осіб в закритому приміщенні та 70 осіб просто
неба. І в цьому випадку кількість учасників може бути більшою, якщо всі учасники
вакциновані. Спортивні заходи можуть проводитись як у приміщенні, так і просто
неба, за участю глядачів та вболівальників з рівнем наповненості до 25% місць. Перевищити
цю межу можна буде, якщо всі учасники були щеплені від COVID-19 або мають
негативний тест або були вакциновані на вході до заходу. Кількість тих, хто
може брати участь у культурних, наукових, мистецьких або розважальних заходах у
закритих приміщеннях, також була збільшена з 50% до 70% місткості приміщення. Так
само можна буде проводити заходи з максимальною місткістю приміщення, якщо у ньому
беруть участь лише імунізовані особи.

Буде дозволено
проводити конференції за участі до 100 осіб, і створена можливість проводити їх
за повноцінним форматом, якщо у заході беруть участь лише вакциновані особи.
Знову відкриваються дитячі майданчики в закритих приміщеннях, з максимальною
наповненістю 50% місць, за умови, що особи, які супроводжують дітей матимуть
при собі довідку про щеплення чи про те, що перехворіли коронавірусною хворобою.
Кількість людей, які можуть входити в спортзали була збільшена – з 50% до 70% від
загальної місткості приміщення, але вона може бути більшою, якщо всі вони прищеплені.

Були відкриті до
70% максимальної місткості й криті
басейни. Зайнятість столів у ресторанах також збільшена з 50% до 70%. Знову ж
таки, кількість клієнтів може бути більшою, якщо всі вони щеплені від COVID -19.
І останнє, але не менш важливе, тим більше, що був відкритий літній сезон,
дозволено збільшити заповнюваність готелів на узбережжі з 70% до 85%. Бари,
клуби, дискотеки та гральні зали були знову відкриті з 5-ї ранку до опівночі,
при цьому вони можуть працювати із 50% від максимальної місткості приміщення,
але прийматимуть лише вакцинованих осіб. З 1
червня можна буде відмовитися від маски на робочих місцях, але лише в офісах,
де працюють максимум 5 працівників і всі вони імунізовані. Носіння маски на
робочому місті залишається обов’язковим
у місцях загального користування.

На тлі зниження
рівня зараження новим коронавірусом 15 травня 2021 у Румунії набули чинності
заходи щодо послаблення протиепідемічних обмежень. Таким чином, скасовано
масковий режим на вулиці у небагатолюдних місцях. Він залишається обов’язковим
на ринках, ярмарках або зупинках громадського транспорту і в зонах, де проводяться
мітинги, релігійні процесії, концерти або інші види зборів. Також була
скасована комендантська година, а ресторани, бари та тераси можуть бути
відкриті між 5-ї ранку і до опівночі. Одночасно можна організовувати та
проводити спортивні змагання просто неба, за участю глядачів із наповненістю до
25% місць.

Однак участь у
таких заходах дозволяється лише щепленим особам, якщо з моменту вакцинації
обома дозами вакцини пройшло десять днів, особам, які мають негативний
результат ПЛР-тесту, виданий не пізніше ніж за 72 годин до початку заходу, або
негативний результат швидкого тесту на антиген виданий офіційною лабораторією
не пізніше доби до початку заходу. Також з 15 травня дозволено проводити культурні
заходи просто неба за участю максимум 500 осіб, які також повинні відповідати зазначеним
вище вимогам.

«Разом ми
пережили непростий рік, разом носили захисну маску, разом дотримувалися соціальної відстані, разом отримали щеплення.
Я хочу подякувати румунам за розуміння ситуації. У нас триває триває кампанія
вакцинації, а сьогодні маємо рекордну кількість – 120 000 щеплених людей.
Кампанія триває, румуни зрозуміли, що єдиним рішенням виходу з пандемії є вакцинація»,
– сказав у суботу ввечері прем’єр-міністр Флорін Кицу, який взяв участь у
пілотній виставі в Бухарестському національному театрі. Він оголосив, що з 1 червня набудуть чинності інші послаблення, якщо еволюція
епідеміологічної ситуації залишатиметься сприятливою.

З першого дня
довгоочікуваного послаблення обмежень румуни «взяли штурмом» чорноморські та
гірські курорти, у результаті чого на автостраді «Сонця»
до моря і на автотрасі національного значення «DN1» в гори
– утворилися величезні затори, протяжністю до 2 км. Ті, хто вирішив не їхати на
вихідні надто далеко від дому, скористались послабленням обмежень, щоб зустрітися
із друзями та провести час на природі біля мангалу, прогулятися у парках, які враз стали
багатолюдними або вийшли на тераси. Уряд вирішив, що наступні три етапи
послаблення обмежень відбудуться 1 червня, 1 липня та 1 серпня.

Обмеження будуть
поступово скасовані, але це зумовлено кількістю людей, які пройдуть щеплення та розвитком пандемії, точніше рівнем захворюваності в країні. Цільові показники
озвучив президент Клаус Йоганніс: 1 червня – 5 мільйонів щеплених людей, 1
липня – 6 мільйонів щеплених, 1 серпня – 7 мільйонів щеплених людей. За таких
умов, наприклад, з наступного місяця буде дозволено проводити заходи просто
неба за участю до 1000 осіб, а у весіллях, хрестинах чи інших святкових заходах
просто неба зможуть брати участь до 70 осіб, а в приміщеннях до 50 людей.
Кількість учасників на таких заходах поступово збільшуватиметься з 1 липня по 1
серпня, якщо це дозволить епідеміологічна ситуація.

Після довготривалого періоду
карантинних обмежень, румуни очікували окреслення перспективи, навіть
віддаленої, поступового повернення до нормального допандемічного стилю життя,
без корсету обмежень, спрямованих на боротьбу з пандемією. У понеділок про таку
перспективу озвучив прем’єр-міністр Флорін Кицу, який сказав, що червень може принести
перші послаблення карантинних обмежень,
які дозволять повернутися до нормального життя. Глава уряду сказав, що для досягнення
цієї мети під його координацією було створено міжвідомчий комітет, до складу
якого також увійдуть представники організацій роботодавців та інших спілок. Комітет
розгляне найближчим часом подальші рішення щодо кроків поетапного виходу з
карантину.

Однак Флорін Кицу підкреслив, що
для досягнення цієї мети вакцинація має здійснюватися стабільними темпами для
щеплення якомога більшої кількості людей. «Наступні два місяці, квітень і травень,
стануть для нас вирішальними, оскільки за ці два місяці Румунія отримає майже
8,3 мільйона доз вакцини. Це дуже важливі місяці, оскільки на кінець травня, за
найбільш песимістичним сценарієм ми повинні мати 5 мільйонів щеплених людей, а
за більш оптимістичним сценарієм – 6,3
мільйона. 5 мільйонів вакцинованих людей означає майже 35% дорослого населення,
яке має пройти імунізацію, і тому, на мій погляд, важливим моментом буде кінець
травня, коли ми повинні мати змогу говорити про початок відновлення економіки. Ось
чому усе це дуже важливо і тут я закликаю всіх політиків, урядову коаліцію, обраних
мерів, місцевих радників, голів повітових рад проводити у своїх громадах кампанії
з підвищення рівня довіри до вакцинації, оскільки всі румуни мають отримувати
актуальні дані щодо кампанії щеплення.»

Відчувається й потреба, – зазначив
прем’єр-міністр, – долучення церкви до цієї кампанії, особливо у сільській
місцевості, де наразі рівень імунізації дуже низький. Усі мешканці сіл Румунії повинні
мати доступ до інформації, з тим, щоб пройти щеплення, – сказав Флорін Кицу,
який уточнив, що обговорив ці питання на зустрічі з представниками румунських культів.

Румунська Православна Церква
оприлюднила заяву, в якій виступила за вакцинацію населення. Прес-секретар Румунського
Патріархату Васіле Бенеску уточнив, що священики РПЦ передають вірянам інформацію,
що міститься в отриманому від уряду буклеті. Бенеску також каже, що він зробив
щеплення і закликав всіх прийняти найкраще рішення задля свого здоров’я та для здоров’я
осіб з близького оточення.

Уряд працює над новою інформаційною
кампанією на тлі побоювань, що коли до Румунії прибудуть мільйони доз вакцини, не
буде достатньої кількості бажаючих прищепитися. З початку кампанії вакцинації, розпочатої
наприкінці грудня, в Румунії було щеплено близько 2,1 (двох мільйонів 100 тис.
осіб ) млн людей, з яких більше половини отримали й повторну дозу.

У неділю ввечері в Румунії набули
чинності нові обмеження, спрямовані на сповільнення поширення COVID-19. Так, у
регіонах, де захворюваність перевищує 4 випадки на тисячу жителів, з п’ятниці
до неділі забороняється пересування людей вночі з 20:00 години, а не з 22:00, як
це відбувається у робочі дні тижня. Також у вихідні дні магазини працюватимуть
до 18:00. Там де показник зараженості становить 7,5 випадків на тисячу
населення, зазначені заходи діятимуть і в робочі дні, доки не зменшиться рівень
зараженості. Діяльність фітнес-залів буде призупинена при перевищенні показника
у 4 випадки на тисячу жителів та відновлена
лише тоді, коли цей показник опуститься нижче 3,5 випадків.

Тим часом уряд Румунії готується
посилити покарання застосовані проти суб’єктів підприємницької діяльності, які
неодноразово порушували протиепідемічні правила. Цього тижня буде прийнятий
законопроект, що стосується зокрема дискотек, клубів, терас та ресторанів.
Міністр внутрішніх справ Лучіан Боде заявляє, що уряд хоче змусити юридичних
осіб дотримуватися протиепідемічних заходів: «Наша мета, як я вже говорив та повторюю
зараз, не є застосування покарань щодо громадян, а притягнення до
відповідальності суб’єктів підприємницької діяльності. Метою структур МВС є сповільнення
поширення пандемії.»

З іншого боку у ніч проти
понеділка, щойно після набрання чинності нових карантинних обмежень у кількох
великих містах країни тисячі людей вийшли на мітинг протесту. На запитання
журналістів щодо причин невдоволення, протестувальники відповіли: «Вони зачиняють
нас у будинках, як собак».

«Ми протестуємо
проти обмеження свободи та права виходити на вулицю. Ми маємо право на свободу,
це право всіх людей і ніхто на може позбавити нас цього права! Нікому це не
дозволено!»

«Ми протестуємо через ці заходи. Вони знущаються з нас. Ми
проголосували за них, поставили їх на державні посади і що вони з нами роблять?
Нас зачинають як щурів?»

«Свободу!», «Не
сидіть у помешканнях бо помрете з голоду!», «Без обмежень!», вигукували
протестувальники.

У Бухаресті, Сібіу, Араді, Галаці,
Констанці або Бреїлі протестувальники піддали
критиці спосіб схвалення та прийняття карантинних обмежень, стверджуючи, що
вони призводять до втрати робочих місць та вимагаючи відкриття шкіл, ресторанів
та фітнес-залів. Вони також вважають, що потрібно покращувати національну
систему охорони здоров’я, щоб допомогти якомога більшій кількості пацієнтів,
які ведуть боротьбу за своє життя з коронавірусом. Люди також скандували
антиурядові гасла та вимагали відставки начальника департаменту з надзвичайних ситуацій Раєда
Арафата та прем’єр-міністра, ліберала Флоріна Кицу.

Рік
тому, 15 березня, лише через три місяці після офіційного підтвердження в Китаї наявності
нового коронавірусу, який змінив життя на планеті, у спробі зупинити пандемію
COVID-19 уряд Румунії оголосив надзвичайний стан. Перший раз режим надзвичайного
стану тривав 60 днів і передбачав низку жорстких обмежень природних свобод та
нормального способу життя громадян. Усі навчальні заклади, переважна більшість
магазинів, ресторанів, кінотеатрів та значна частина економіки, крім тих
галузей, які вважалися життєво необхідними, призупинили свою діяльність
відповідно до військових постанов. Пересування осіб було різко обмежене, у
результаті чого люди були змушені проводити більшу частину часу вдома. Були
вжиті заходи з точки зору охорони здоров’я, а деякі медичні заклади були
визначені для госпіталізації лише пацієнтів з COVID-19.

У
світі стартував шалений пошук засобів індивідуального захисту медичних
працівників, на яких всі дивились з надією та повагою. Лікарі, медсестри та всі
працівники системи охорони здоров’я стали героями румунів – і це з поважних
причин. Вони були на передовій лінії у боротьбі
з майже невідомою хворобою, ризикуючи власним
життям та життям членів своїх родин. І не тільки лікарі, а й багато інших
людей, які мали забезпечити продовження життя в умовах пандемії. Водночас
виникла паніка через можливий дефіцит харчових та інших продуктів. Люди почали
запасатися їжею, ліками тощо, але зрештою ці побоювання виявилися марними.
Румунія зуміла, навіть краще, ніж інші країни, забезпечити своїх громадян всім
необхідним, можливо, за винятком медичних послуг – але це було болючим питанням
ще до пандемії. Також румунське суспільство не оминуло політичні та, звичайно, соціальні суперечки
між тими хто підтримував обмеження та їх опонентами.

Румуни
поставилися до всього цього досить спокійно, здебільшого дотримувалися
протиепідемічних правил, демонструючи високий рівень громадянської свідомості,
щоб уникнути зайвої напруженості у суспільстві. Після 60 днів надзвичайного
стану влада впровадила режим надзвичайної ситуації, який подовжує щомісяця, зумовлюючи
або нові обмеження або послаблення залежно від епідемситуації. Через рік
наслідки виявилися різноманітними у медичній, соціальній, економічній,
політичній галузях. Понад 21 000 людей програли боротьбу з хворобою. Близько
860 тис осіб перехворіли на COVID-19, з яких майже 90% одужали.

На сьогодні у Румунії почалася
третя хвиля пандемії коронавірусу, ковідні лікарні перевантажені, у відділеннях
інтенсивної терапії майже не залишилось вільних ліжко/місць. Зараз йде біг
наввипередки з коронавірусом: у грудні стартувала масштабна кампанія щеплення
населення проти COVID-19 як основний інструмент боротьби з пандемією. Центральним
питанням на порядку денного уряду Румунії є забезпечення необхідних доз вакцини,
проведення щеплення та встановлення пріоритетів для імунізації. Румунія, як
член Європейського Союзу, використовує три схвалені ЄС вакцини від
коронавірусу: препарати від компаній BioNTech/Pfizer, Moderna, а також
AstraZeneca, різні партії яких отримує періодично, відповідно до затвердженої в
Брюсселі схеми.

Румуни повернулися до роботи
після новорічної мінівідпустки, що пройшла, як і в більшості країн світу в
умовах пандемії. Традиційних концертів та святкових заходів просто неба у
великих містах цього разу не було, а більшість людей були змушені залишатися
вдома під карантином або дотримуватися заходів, введених урядом для припинення
поширення коронавірусу.

Чимало румунів, вирішили зустріти
Новий рік подалі від міської метушні, ближче до природи, особливо до сільських
або гірських регіонах – Бран, Моєчу, долина річки Прахова, Ватра Дорней, Марамуреш,
Буковіна, Гацег або Апусень. З точки зору розміщення вони віддали перевагу
невеликим пансіонатам, оскільки у них простіше дотримуватися протиепідемічних
правил. За словами представників профільних асоціацій, в багатьох випадках пансіонати
були заповнені на 100%.

Курорти, де є умови для зимових
видів спорту, також мали великий попит, оскільки в Румунії лижні
траси були відкриті. Ті, хто залишилися вдома, могли бачити по телевізору
нескінченні черги біля підйомників на курортах долини річки Прахова (у
центральній частині країни). Між цим регіоном та столицею знову утворилися традиційні
кілометрові черги автомобілів. Подекуди жандарми втручалися за запитом людей
для встановлення порядку щодо дотримання протиепідемічних заходів.

Місцеві жителі стверджують, що в окремих гірських зонах туристів було навіть більше, ніж у звичайні роки. Через скупчення
машин на дорогах в окремих регіонах багато туристів не змогли дістатися різних
туристичних об’єктів. Але не всі місця користувалися такою популярністю, наприклад
представники санаторно-курортного туризму кажуть про зменшення кількості
туристів до 80 %.

Уряд Румунії не запровадив
додаткових обмежень на Різдво та напередодні Нового року, але залишив в силі раніше
запроваджені заходи, характерні режиму надзвичайної
ситуації, залежно від рівня зараженості у кожному регіоні. Приватні вечірки чи
заходи, та святкові спільні столи були заборонені у закритих приміщеннях або просто
неба. Були закриті всі бари, клуби та
дискотеки.

У всіх населених пунктах пересування
людей було під забороною від 23.00 ночі
до 05.00 ранку, за винятком вмотивованих поїздок, передбачених законом. Туристи
могли харчуватися лише в готелях чи пансіонатах, де вони були розміщені, з
дотриманням соціальної дистанції та протиепідемічних правил. Навіть ті, хто
залишилися вдома, не могли весело провести час, через заборони багатолюдних приватних
вечірок. Порушникам загрожували штрафи до десяти тисяч лей, близько чотирьох
тисяч євро.

І хоча кількість туристів, які
виїхали закордон, була набагато меншою, ніж в попередні роки, були й румуни,
які обрали для святкування Різдва та Нового року закордонний відпочинок, а найпопулярнішими
напрямками були Єгипет або такі екзотичні місця, як Мальдіви чи Занзібар.

Незважаючи на оптимістичні новини про масову вакцинацію,
про закінчення кошмарного існування, повернення до нормального допандемічного життя
все ще залишається віддаленою перспективою.

З понеділка Румунія призупинила авіасполучення з Великою
Британією на 14 днів. Цього заходу дотримуватимуться всі аеропорти країни. У
той же час, згідно з рішенням, прийнятим у неділю ввечері Національним
комітетом з надзвичайних ситуацій, було встановлено обов’язкову 14-денну
самоізоляцію для осіб, які з понеділка прибуватимуть у Румунію зі Сполученого
Королівства.

Десятки інших
країн-членів Європейського Союзу
також вирішили припинити авіасполучення з
Великобританією, в тому числі Італія, Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Ірландія
та Франція.

Ці заходи були вжиті після того, як у Великобританії,
одній з найбільш постраждалих країн Європи від пандемії, що забрала життя майже
70 000 людей, було виявлено новий, набагато заразніший штам нового
коронавірусу. Британський прем’єр-міністр Борис Джонсон стверджує, що новий різновид
коронавірусу передається на 70% швидше, саме тому уряд вирішив відкласти намір
послабити обмеження на п’ять днів під час зимових свят.

Міністр охорони здоров’я Метт Хенкок зізнався, що
ситуація вийшла з-під контролю, що є регіони, в яких спостерігається різке
зростання нових випадків зараження, стверджуючи, що для виправлення ситуації
необхідні нові обмежувальні заходи.

Наразі жителі Лондона масово залишають місто через
жорсткий
карантин. Згідно з
повідомленнями ЗМІ, уніч проти суботи лондонці штурмували поїзди та автодороги,
аби встигнути покинути місто до введення
нових обмежень оголошених прем’єр-міністром. Борис Джонсон оголосив, що
в столиці та у регіонах південного сходу Англії, загальною чисельністю у 16
мільйонів жителів, у неділю будуть введені обмеження четвертого рівня, подібні
до обмежень введених навесні.

У поїздах, що відправляються зі столиці, не було вільних
місць, а пасажири скаржились, що не можуть дотримуватися соціальної дистанції у
переповнених купе. Політичний опонент прем’єр-міністра, мер Лондона Садік Хан, назвав
введення обмежень «руйнівними», стверджуючи, тиснява на вокзалах є прямим
наслідком хаотичного способу та запізнення, з яким було оголошено про карантин.

Паніка та хаос посилюються, зауважують ЗМІ, через глухий
кут, у який зайшли торговельні переговори між Лондоном та Брюсселем за десять
днів до Brexit. У разі, передбаченого багатьма оглядачами провалу у
перемовинах, введення тарифів і зборів серйозно порушить постачання товарів у Великобританії,
як визнають самі міністри уряду Бориса
Джонсона.