Tag: клімат

На тлі прискорення кліматичних змін літо 2024 року принесло новий набір тривожних глобальних і регіональних рекордів, що підкреслюють значний вплив глобального потепління на навколишнє середовище і суспільство. Більше того, в Румунії за останні сім десятиліть спостерігається посилення цього процесу і з’явилося явище «міського острова тепла». Після колективної наукової роботи групи з 11 авторів був опублікований звіт, в якому детально проаналізовано всі зміни клімату та їх наслідки в Румунії.

Згідно з доповіддю «Стан клімату. Румунія, 2024», між 1950 і 2023 роками тривалість і частота спеки значно зросла, причому в більшості регіонів було зафіксовано перевищення на 10-15 днів, а на південному заході і сході країни – на 25-30 днів. Прогнозується, що ця тенденція збережеться до кінця століття, впливаючи на здоров’я населення та економіку. Окрім хвиль спеки, посуха є ще одним серйозним викликом для Румунії. Площі, що страждають від помірних, сильних та екстремальних посух, збільшилися, з піками у 2018-2020 та 2021-2023 роках.

Посуха 2018-2021 років була найтривалішою за всю історію спостережень і мала руйнівний вплив на сільське господарство та продовольчу безпеку. Тенденція до аридизації продовжується, глибоко впливаючи на екосистеми та сільськогосподарське виробництво. Інші екстремальні погодні явища, такі як сильні шторми, також почастішали. У період з 1940 по 2023 рік спостерігалося збільшення сприятливих умов для таких явищ, особливо на сході та півночі країни. Прогнози на 2025-2050 роки та кінець століття вказують на посилення цих явищ, що матиме негативний вплив на сільське господарство та інфраструктуру.

Богдан Антонеску, один з авторів звіту, є дослідником в галузі метеорології та кліматології, викладачем Фізичного факультету Бухарестського університету та науковим співробітником Національного науково-дослідного інституту фізики Землі, який спеціалізується на вивченні сильних штормів та екстремальних погодних явищ в контексті зміни клімату. Його внесок включає розробку першої кліматології торнадо в Румунії та детальної кліматології торнадо в Європі.

«На жаль, звіт показує, що ми матимемо все більше таких наслідків. Це тому, що середня глобальна температура продовжує зростати. Європа теплішає більше, ніж інші регіони і ми відчуватимемо вплив цих кліматичних змін все більше і більше. Ми матимемо більше хвиль тепла, більш тривалих та інтенсивних. Кращим прикладом є те, що сталося цього року в Румунії, коли ми мали дуже сильну спеку. Тоді наслідки відчує безпосередньо населення міста. Це тому, що в містах існує так званий «міський острів тепла». Через те, що є бетонні, асфальтовані поверхні в містах, що випромінюють більше тепла, ніж у сусідній сільській місцевості. Тож будь-яка теплова хвиля, що насувається на місто, посилюється самим містом. Звідси – наслідки для здоров’я, економічні наслідки, але загалом теплові хвилі матимуть ще більші наслідки, адже ми говоримо про теплові хвилі, які накладатимуться на посухи, а отже, впливатимуть на сільське господарство. Тож протягом наступних кількох років ситуація продовжуватиме розвиватися в цьому напрямку. Більше хвиль спеки, більше посушливих періодів, на жаль, і більше штормів в Румунії, ніж ми бачили досі.»

І в минулому були періоди сильних посух і надмірної спеки, але зараз вони поєднуються з більшою кількістю парникових газів в атмосфері, що означає підвищення середньої глобальної температури. Таким чином, природна мінливість, тобто явища, які раніше відбувалися природним чином, тепер посилюються. Частота виникнення, тривалість і, перш за все, інтенсивність явищ змінюються, – пояснює дослідник Богдан Антонеску.

«Наприклад, посилення штормів, на кшталт шторму Борис, який спричинив опади в Центральній Європі. Цей шторм був детально проаналізований і кількість опадів була б на 20% меншою, якби не ці кліматичні зміни. А льодовики – це критична точка в кліматичній системі. Після того, як вони розтануть, вони не зможуть відновлюватися. Ми фактично говоримо про те, що льодовики зникнуть, а це означає підвищення рівня моря і затоплення прибережних територій. Це вплине в першу чергу на водні екосистеми, а також на прибережні споруди. На жаль, це саме той напрямок, але льодовики будуть танути протягом дуже тривалого періоду. Навіть якщо вони досягнуть критичної точки, як, наприклад, льодовики Гренландії, процес танення триватиме довгий час, мова не йде про кілька років.

Ще одна критична точка – корали. Підвищення температури в океанах сильно впливає на корали. Вони швидко опинилися у критичному положенні. Але для інших явищ мова йде про десятиліття, якщо не сотні років. На жаль, технологічні рішення ще тільки з’являються. Наприклад, вилучати вуглекислий газ з атмосфери. Але що ми можемо зробити, так це вплинути на причину, тобто спробувати зменшити викиди парникових газів, щоб не продовжувати змінювати кліматичну систему. Зміна вже відбулася і звідси є лише рішення, як пристосуватися до хвиль спеки, до періодів посухи. Наприклад, у сільському господарстві, це використання  інших видів рослин, які легше адаптуються до періодів посухи, нам потрібно діяти, щоб скоротити викиди парникових газів у великих масштабах, а не регіонально.»

Автори звіту «Стан клімату. Румунія, 2024» показують, що на національному рівні впроваджуються заходи з енергоефективності та просування відновлюваних джерел енергії, але відсутність національного кліматичного законодавства та погана імплементація підкреслюють необхідність комплексного бачення. Енергетичний сектор відіграє центральну роль у цьому переході. Хоча викопні види палива домінують, існують плани щодо збільшення потужностей відновлюваних джерел енергії та атомної енергетики до 2050 року. Електрифікація економіки та розвиток інфраструктури зберігання енергії також є ключовими для досягнення кліматичної нейтральності.

З іншого боку, громадська думка є неоднозначною. Хоча зміна клімату визнається як проблема, лише 4% румунів вважають її національним пріоритетом, при цьому домінують економічні проблеми. Усвідомлення впливу на сільське господарство, воду, економіку та здоров’я ще не перетворилося на потужний попит на кліматичні дії.

 

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – Прем’єр-міністр і лідер керівної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку переміг у неділю в першому турі президентських виборів в Румунії. Після підрахунку 70% голосів, він має 23% голосів. На другому місці, з 22%, несподіваний кандидат, самовисуванець Келін Джоржджеску, якого звинувачують у проросійських настроях і в тому, що він вихваляв деяких представників ультраправих лідерів  у міжвоєнний період. За даними екзит-полів, Марчел Чолаку набрав 24% голосів виборців. На другому місці знаходиться  Елена Ласконі, лідерка правоцентристського Союзу «За Порятунок Румунії» – 19,6% голосів. На третьому місці опинився несподіваний кандидат, самовисуванець Келін Джорджеску – 17%. Ультранаціоналістичний і популістський лідер Альянсу за об’єднання румунів, сувереніст Джордже Сіміон – 14% посів четверте місце, а лідер іншої керівної Націонал-лібральної партії  Ніколає Чуке є п’ятим – 13%. Марчел Чолаку сказав, що це було позитивне голосування за стабільність і рівновагу. Елена Ласконі заявила, що кожен отриманий нею голос – це відповідальність, і закликала до формування правої більшості після парламентських виборів 1 грудня. Приблизно 9,4 мільйонів румунів, або понад 52% тих, хто внесений до постійних виборчих списків, прийшли в неділю на виборчі дільниці. Близько 800 тисяч румунів проголосували за кордоном. Кількість виборців, які проголосували у містах перевищила кількість виборців у сільській місцевості майже на 2 мільйони осіб. У президентських перегонах брали участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій і 4 незалежні. Очікується, що Чолаку та Ласконі зустрінуться у другому турі 8 грудня. 1 грудня, у Національний день Румунії, пройдуть вибори до парламенту. нагадаємо. що 9 червня ц.р. пройшли місцеві вибори та вибори до Європарламенту.

 

РЕФЕРЕНДУМ – Місцевий референдум, ініційований генеральним мером Бухареста Нікушором Даном перевищив 30-відсотковий поріг, необхідний для визнання його таким, що відбувся. Згідно з даними Постійного виборчого органу у ньому взяли участь понад 40% мешканців Бухареста, внесених до виборчих списків і переважна більшість з них відповіла “ТАК” на три запитання,
як показують екзит-поли. Вони мали  відповісти на два запропоновані генеральним мером  питання, які стосуються способу розподілу грошей між генеральною мерією міста та меріями шести районів, а також видачі дозволів на будівництво в столиці. Крім того, за ініціативою керівної Соціал-демократичної партії було додано третє питання, яке стосується боротьби з вживанням наркотиків у школах.

 

КУЛЬТУРА – Румунський інститут культури оголошує про офіційне відкриття 26 листопада свого представництва в Токіо, Японія. “Японія є центром інтересу для румунських культурних операторів і я переконаний, що представництво Румунського інституту культури у Токіо  зробить значний внесок у збільшення присутності Румунії на японській культурній сцені”, – сказав президент РІК Лівіу Жікман. У свою чергу, посол Румунії в Японії Овідіу Раєцкі заявив, що відкриття представництва Румунського інституту культури в японській столиці є стратегічною ініціативою, спрямованою на зміцнення культурних відносин між Румунією та Японією, підтримку міжнародного мистецького співробітництва та надання японській громадськості можливості відкрити для себе і оцінити багатство і різноманітність культурної спадщини Румунії. Першими культурними заходами нової структури стануть виставка робіт з колекції японського фотографа Косея Мія, які відображають чарівність Мараморощини та концерт японської артистки Фуміко Сакура, яка грає на флейті Пана. Після відкриття нової структури у Токіо, Румунський інститут культури матиме 19 центрів за кордоном.

 

КЛІМАТ – На кліматичному саміті ООН в Азербайджані – COP29, багаті країни пообіцяли надати країнам, що розвиваються, рекордні 300 мільярдів доларів, щоб допомогти їм підготуватися до зміни клімату та запобігти їй. Рішення було прийнято за підсумками переговорів, які затягнулися на 33 години, а саміт був близький до зриву. “Це був важкий шлях, але ми досягли домовленості”, – сказав голова кліматичного агентства ООН Саймон Стілл. Обіцяне фінансування до 2035 року “занадто мале, занадто запізніле і занадто неоднозначне”, сказав кенієць Алі Мохамед, виступаючи від імені групи африканських країн. Його колега з Малаві, який представляє 45 найбідніших країн планети, Еванс Н’єва, сказав, що ця угода “безамбіційна”.

 

СТРАЙК – Сьогодні в Італії страйкують залізничники. Профспілчани вимагають поновлення національного колективного договору, підвищення заробітної плати та покращення заходів безпеки на робочому місці. Протест розпочався в суботу ввечері і зачіпає кілька міжміських і регіональних маршрутів. За повідомленням кореспондента Радіо Румунія в Італії, скасовані також поїзди, що прямують до аеропортів Рима та Мілана. Через п’ять днів в Італії оголошено загальний страйк, який торкнеться повітряного і місцевого громадського транспорту.

 

ГАНДБОЛ – Збірна Румунії з регбі в суботу ввечері зазнала поразки від Уругваю з рахунком 23-21 (13-13) у товариському матчі на Національному стадіоні “Тріумфальна арка” в Бухарест. Румунська збірна зустрічалася з Уругваєм 13 разів. Румуни виграли десять матчів, один закінчився нічиєю і в двох поступилися південноамериканцям. Цього місяця, у двох в тестових матчах Румунія перемогла Тонгу (25-15) та Канаду (35-27).

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ  – Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку, кандидат на майбутніх президентських виборах, представив у неділю свій «Проєкт для Румунії». Серед його цілей – підвищення купівельної спроможності громадян, захист молоді та румунів у діаспорі, а також промисловий розвиток країни. Загалом у перегонах за посаду президента Румунії беруть участь 14 кандидатів – 10 від політичних партій і 4 незалежних. Серед них Ніколає Чуке, лідер Націонал-ліберальної партії, Елена Ласконі -лідер Союзу «Рятуйте Румунію», Джордже Сіміон – лідер Альянсу за об’єднання румунів, Келемен Хунор – лідер Демократичного союзу угорців Румунії та незалежний кандидат Мірча Джоане – колишній заступник генерального секретаря НАТО. Перший тур президентських виборів запланований на 24 листопада, а другий – на 8 грудня. Вибори до національного парламенту пройдуть між двома турами президентських виборів – 1 грудня. Нагадаємо, що цього року в Румунії були заплановані всі види виборів. Місцеві вибори та вибори до Європарламенту вже відбулися  у червні.

 

КЛІМАТ – Тривалість і частота хвиль спеки в Румунії значно зросли за останні роки, і до 2040 року екстремальні температури впливатимуть на близько 50 відсотків міського населення – про це свідчить національний кліматичний звіт. У той же час, згідно з документом «Стан клімату – Румунія 2024», посуха є ще одним серйозним викликом, причому постраждалі райони збільшуються в останні роки, і ця тенденція продовжується, глибоко впливаючи на екосистеми і сільськогосподарське виробництво. Водночас, прогнози на 2025-2050 роки також вказують на посилення екстремальних погодних явищ, таких як сильні шторми, з негативним впливом на сільське господарство та інфраструктуру. У таких обставинах, хоча зміна клімату визнається як проблема, лише 4% румунів вважають її національним пріоритетом, при цьому домінують економічні проблеми, – додається у звіті.

 

ВИБОРИ У РЕСП. МОЛДОВА – У неділю молдовські виборці обирають президента і вирішують майбутнє своєї маленької румуномовної держави на референдумі щодо членства в ЄС. Вважається, що чинна президентка Майя Санду має найкращі шанси: опитування громадської думки показують, що більше половини виборців виступають за приєднання до блоку ЄС. Але вийти з-під впливу Росії виявляється так само складно, як і здобути незалежність від Радянського Союзу понад три десятиліття тому, оскільки Москва докладає значних зусиль для підриву демократичного процесу. Саме тому влада в Кишиневі вжила заходів для запобігання внутрішнім і зовнішнім провокаціям і можливим ворожим діям, у тому числі в російськомовному сепаратистському Придністров’ї. У Республіці Молдова було організовано понад 2200 виборчих дільниць, а також понад 230 виборчих дільниць для молдовських громадян, які проживають за кордоном, у 37 країнах, у тому числі 16 у Румунії.

 

ФЕСТИВАЛЬ – У Бухаресті триває Національний театральний фестиваль – культурна подія, що відбувається вже 34-й рік поспіль, цього року під назвою «Драматургія можливого». До 28 жовтня любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами кураторів, присвячений «можливостям». До офіційної програми увійшли понад 30 вистав з Бухареста та з усієї країни, серед яких: «Антологія зникнення» – автор і режисер Раду Афрім; «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра, режисер Андрей Шербан; «Гедда Габлер» Генріка Ібсена, режисер Томас Остермайєр. Цього року буде представлено п’ять гостьових вистав з-за кордону – Німеччини, Ірландії, Польщі та Бельгії. Організатором заходу виступає Асоціація UNITER – Румунська спілка театральних діячів. Національний театральний фестиваль – це культурний проєкт, що фінансується Міністерством культури.

 

ПОНТИФІК – У неділю у Бухаресті відбулася процесія з мощами Папи Івана Павла ІІ. Процесія розпочалася від пам’ятника колишньому Понтифіку, розташованого біля Апостольської Нунціатури, і попрямувала до собору Святого Йосипа, де відбулася літургія, яку відправив митрополит-архієпископ Бухареста Аурел Перке. Реліквія Папи являє собою шматочок тканини з кількома краплями його крові і була передана в дар бухарестському собору Святого Йосипа в 2011 році. Недільна подія відзначила 25-ту річницю історичного візиту Папи Івана Павла ІІ до Румунії, першого в історії візиту настоятеля Католицької Церкви до переважно православної країни.

 

ФУТБОЛ – У вівторок румунські арбітри Іштван Ковач та Хораціу Фешнік делеговані вести два матчі третього туру Ліги чемпіонів, повідомляється на сайті УЄФА. Іштван Ковач судитиме матч між мадридським «Реалом» та дортмундською «Боруссією», повтор фіналу минулого сезону, який виграли іспанці. Міхай Маріка та Джордже Флорін Неакшу призначені асистентами арбітра на матчі на стадіоні «Сантьяго Бернабеу», а четвертим рефері буде Марчел Бирсан, всі румуни. З іншого боку, на матч між «Жироною» та братиславським «Слованом» делегований Хораціу Фешнік. Асистентами арбітра будуть Валентин Аврам та Александру Черей, а четвертим арбітром буде Саболч Ковач, брат Іштвана Ковача.

 

НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС – Румунка Бернадетта Сьоч і австрійка Софія Полканова в неділю завоювали срібні медалі в парному жіночому розряді на чемпіонаті Європи з настільного тенісу в Лінці (Австрія). У фіналі вони були переможені чесько-словацькою парою Хана Мателова/Барбора Балазова з рахунком 3:2. Також у неділю Бернадетт Сьоч завоювала срібло у фіналі одиночного розряду. Вона програла своїй партнерці по парному розряду Софії Полкановій, яка перемогла з рахунком 4:1. Румунія мала 11 гравців – шість жінок і п’ять чоловіків – на чемпіонат Європи в Лінці.

КОШТИ ЄС – Європейська Комісія (ЄК) у вівторок схвалила попередню оцінку шести цілей та 62 з 68 проміжних результатів, пов’язаних з третім запитом Румунії на отримання 2 мільярдів євро (без попереднього фінансування) в рамках Механізму відновлення та стійкості (МВС), який є центральним елементом програми NextGenerationEU. Гроші можуть бути використані на реформи та інвестиції в таких сферах, як зелений та цифровий перехід, сталий транспорт, податкова та пенсійна системи, бізнес-середовище, туризм, охорона здоров’я або освіта. ЄК виявила, що на даному етапі не було досягнуто шість проміжних цілей, зокрема, реформи управління державними підприємствами, а також інвестиції в транспорт і реформування податкового режиму для мікропідприємств. Румунія має один місяць, щоб надіслати свої коментарі до Єврокомісії. Якщо після отримання коментарів ЄК підтвердить свою оцінку, що відповідні контрольні показники не були досягнуті задовільно, частина виплат буде призупинена. Після цього Румунія матиме шість місяців, щоб виконати невиконані контрольні показники. План відновлення та стійкості Румунії включає широкий спектр інвестиційних та реформаторських заходів. План фінансуватиметься за рахунок 28,5 млрд євро, з яких 13,6 млрд євро – гранти і 14,9 млрд євро – кредити.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Румунії Себастіан Бурдужа сьогодні взяв участь у засіданні Ради з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики в Люксембурзі. Серед обговорюваних тем: внесок енергетичного сектору в конкурентоспроможність ЄС, оптові ціни на електроенергію, підготовка до зими, стан енергетичного союзу та REPowerEU. Раніше цього місяця Себастіан Бурдужа заявив, що Єврокомісія погодилася обговорити на Раді міністрів 15 жовтня спільний запит Румунії, Болгарії та Греції на створення функціонуючого енергетичного ринку, “енергетичного союзу, як того хотіли засновники ЄС”. “Якщо ми беремо на себе зобов’язання, а я вірю, що ми поважаємо європейські правила, в тому числі з точки зору процесу декарбонізації, зеленого переходу, то, звичайно, ми мусимо мати однакові права, фактично доступ до енергії за конкурентною ціною, порівнянною з ціною, яку платять інші країни”, – пояснив міністр.

 

ЕКОНОМІКА – Румунія може увійти до десятки найбільших економік Європейського Союзу, а протягом наступних десяти років її Валовий Внутрішній Продукт може сягнути 700 мільярдів євро, що вдвічі перевищить нинішній рівень. Такі прогнози оприлюднила у вівторок одна з найбільших банківських установ Румунії. На думку економістів установи, структурні зміни в економіці, іноземні інвестиції та вступ до ЄС призвели до прискорення економічного зростання за останні три десятиліття. Звіт також показує, що середні темпи економічного зростання Румунії протягом наступного десятиліття становитимуть від 3% до 3,5% на рік, з аналогічним середнім рівнем інфляції. Експерти зазначають, що однією з умов реалізації цих прогнозів є освоєння та ефективне використання 28 мільярдів євро, доступних в рамках Національного плану відновлення та стійкості (NRRP) протягом наступних років.

 

ЗСР – Постійні бюро двох палат Парламенту Румунії у вівторок дали попередню згоду на початок Міністерством національної оборони процедури укладання договору на закупівлю 44 десантно-штурмових машин AAV-7 від Корпусу морської піхоти США. Закупівля здійснюється в рамках програми безпекової допомоги США, а орієнтовна вартість договору без ПДВ становить 210 млн. доларів США. Поповнення парку десантно-штурмових машин було схвалено Вищою радою національної оборони Румунії у травні. Десантно-штурмові машини AAV7A1 використовуються Корпусом морської піхоти США з 1972 року. Ці машини також стоять на озброєнні збройних сил по всьому світу. Це рішення є важливим, оскільки Румунія не має таких машин.

 

КЛІМАТ – Зміна клімату є безпрецедентним викликом, а її наслідки виходять за межі національних кордонів. З такою заявою виступив Президент Румунії Клаус Йоганніс на відкритті триденного Саміту з питань зміни клімату, що проходить у Бухаресті. Глава держави заявив, що влада повинна працювати разом як на національному, так і на міжнародному рівні, щоб знайти рішення та ефективно боротися зі зміною клімату. Він нагадав, що лише за кілька місяців Румунія зіткнулася зі спекою, тривалою посухою та масштабними повенями. У цьому контексті, – за словами Клауса Йоганніса, – Румунія повинна покращити свою політику та фінансову підтримку досліджень, виробництва та використання зелених технологій. “Ми повинні об’єднати зусилля та знання, щоб побудувати безпечніше, більш зелене та сповнене можливостей майбутнє для всіх!”, – заявив глава держави.

 

ІММІГРАЦІЯ – Брюссель запропонує нове законодавство, яке сприятиме висилці нелегальних мігрантів. Про це  повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у листі до 27 країн-членів, опублікованому за кілька днів до саміту ЄС у четвер і п’ятницю, частково присвяченого питанням міграції. “Ми повинні досягти такого рівня гармонізації та довіри, щоб мігранти, які прийняли рішення повернутися в одну країну, не могли скористатися лазівками в системі в іншій країні, щоб уникнути повернення”, – пояснила президентка Єврокомісії. Пропозиція також спрямована на розвиток “стратегічних” відносин з країнами походження і передачі мігрантів, за прикладом того, що вже було зроблено з Лівією і Тунісом. З цими країнами ЄС підписав угоди, які повинні, серед іншого, обмежити виїзд мігрантів до ЄС з їхньої території або навіть репатріювати їх до країн походження. Кілька європейських країн закликали переглянути директиву про повернення 2008 року, яка гармонізує правила депортації на кордоні.

 

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Організація Північноатлантичного договору проводить щорічні ядерні навчання на тлі зростаючих погроз президента Росії Владіміра Путіна застосувати ядерну зброю в контексті війни проти України. Але джерела в НАТО заявили, що навчання жодним чином не є відповіддю на погрози Москви, оскільки такі військові маневри проводяться щорічно вже більше десяти років. У двотижневій операції в Бельгії і Нідерландах беруть участь 60 літаків з 13 країн, близько 2000 військовослужбовців, які імітують місії, під час яких літаки НАТО несуть американські ядерні боєголовки.

 

Р. МОЛДОВА – Європейський Союз оголосив про запровадження санкцій проти п’яти осіб та однієї асоціації, звинувачених у спробах дестабілізувати Молдову напередодні президентських виборів та референдуму про членство в ЄС, намічених на неділю. Рішення було прийнято на зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі і покликане підтримати Республіку Молдова перед обличчям спроб Росії підірвати її європейський курс, – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. Серед тих, проти кого спрямовані санкції, – чотири високопосадовці з Гагаузії, автономного регіону на південному заході Молдови.

Людська діяльність лежить в основі небезпечного
глобального потепління, процесу, що призводить до більш жорстоких погодних явищ
по всьому світу, – показують наукові дослідження та підтверджує реальність, у
якій ми всі живемо щодня. У звіті Національного управління океанічних та
атмосферних досліджень США зазначається, що 20 таких інцидентів лише минулого року стали причиною майже 700 смертей в США, а матеріальні збитки завдали шкоди
країні більш ніж 1 мільярд доларів. Дослідники Служби з питань зміни клімату
Copernicus ЄС ствердили, що влітку 2021 року Європа зіткнулася зі
спекотним літом у регіоні Середземного моря та повенями у центральній частині
континенту. За даними Центру Copernicus, 2021 став п’ятим найспекотнішим роком
з підвищенням літніх температур на 1,2 градуса Цельсія в порівнянні з
доіндустріальними температурами майже 150 років тому.

Вчені стверджують, що на тлі зростання концентрації парникових газів, таких як
вуглекислий газ та метан, у 2022 році паузи у підвищенні температури не буде.
Усвідомлення серйозності кліматичних змін це перший крок у процесі їх
вирішення. Діти та молодь добре реагують на екологічні проблеми. Можливо, це
одна з причин, що призвела до розробки в Румунії «Доповіді про освіту щодо
кліматичних змін та навколишнього середовища в школах», документа, який у цей
період є предметом громадських дебатів і призначений переважно для школярів.
Освіта є одним із «стовпів підвищення ефективності реагування» на зміну
клімату, – заявив на презентації доповіді глава румунської держави, який у 2021
році створив на рівні Адміністрації Президента Робочу групу з питань освіти в
галузі зміни клімату та навколишнього середовища, яка розробила цей документ.
Доповідь має прокласти шлях до зміни менталітету, – пояснив президент Клаус
Йоганніс: «Пропонована модель допомагає учню з набором привабливих цифрових
інструментів, додатків, інтерактивних підручників, адже ми звертаємося до
поколінь справжніх цифрових нативних. Водночас нам необхідно створити для учнів
можливості дізнатися про природу на природі, зрозуміти, що означає стійкість у
стійких школах, та усвідомити важливість захисту навколишнього середовища за
допомогою практичних заходів, спрямованих на захист довкілля.»

Серед пропозицій, що містяться в документі, є запровадження «Зеленого тижня» у
шкільний календар, оновлення шкільних програм з біології, географії,
природничих наук, поняттями про зміни клімату та навколишнього середовища, збільшення факультативних предметів та курсів у цій галузі. Звіт також включає
низку інструментів, таких як створення веб-платформи для полегшення участі
учнів у заходах, присвячених охороні навколишнього середовища, підручники та
допоміжні матеріали у цифровому та класичному форматах, безкоштовні комплекти
для вимірювання забруднювачів повітря, безкоштовні програми для шкіл для
вимірювання та аналізу забруднюючих речовин, у тому числі у рамках шкільних проєктах,
а також конкурси на екологічні теми.

Гіст Радіо Румунія університетський професор доктор Мірча Дуцу, голова
Бухарестського екологічного університету подає деталі: «Існує тенденція, що
освіта це здобуття знань. Ні. Це не нова дисципліна, якою вчитель біології пододає додаткові дані про довкілля. Мова йде про виховання, це означає передавати знання,
засвоювати їх, перетворювати на переконання та виражати у поведінці та
ставленнюдо природи, це набагато складніша діяльність, ніж звичайна дидактична.
Це має бути комбінована дія, що йде з кількох напрямків та у певній мірі спеціалізована.
Крім того, ми повинні усвідомлювати той факт, що навчання про зміни клімату
передбачає реструктуризацію всієї румунської системи освіти, з огляду на зміну цієї
моделі розвитку. Ми маємо враховувати те, що це нова концепція. Кліматична
освіта спрямована на те, щоб культивувати у молодих людей ідеї, спрямовані на
усунення їх недовіри по відношенню до дискурсу, який іноді офіційно
просувається, але не в тому вигляді, в якому він повинен бути сприйнятий кожною
людиною. Є дослідження, які показують, що доброзичливе ставлення до клімату
сприяє вирішенню проблеми до 20%, а це важлива частка. Покоління, яке зараз навчається, буде поколінням, яке зіткнеться зі зміною клімату.»

Є дослідження, – стверджує професор Мірча Дуцу, згідно з
якими ті, хто народився у 2020 році та кому буде 80 років у 2100 році, коли
буде пік екологічної проблеми, мають бути підготовлені діяти так, щоб
уповільнити це явище та адаптуватися до нових кліматичних умов.

Кліматична та санітарна кризи, з якими стикаємось, змушує нас об’єднати наші зусилля новими та інноваційними шляхами. Нам потрібна смілива та амбітна
політика, яка б встановила чіткі цілі для формування майбутнього, якого ми бажаємо – такою є позиція Брюсселя, який хоче знайти
відповіді на одні з найбільших викликів сьогодення.

Ми говоримо про боротьбу з раком, адаптацію до кліматичних змін, захист
океанів, морів та вод, проживання у більш зелених містах та забезпечення
здорового ґрунту та харчування. Для всього цього були розпочаті місії
Європейського Союзу. Навіщо потрібні спільні дії? Євродепутат
Віктор Негреску уточнює: «Я думаю, що пандемія ще раз показала, наскільки
важливо бути разом. Для глобальних викликів потрібна спільна відповідь. Ми
повинні були дати спільну відповідь у галузі медичного сектору, ми повинні були
дати спільну відповідь щодо відновлення економіки. І, звичайно, для того, щоб справитися
з новими викликами, пов’язаними з екологічним та цифровим переходом, також
потрібна спільна відповідь на європейському рівні. Я вважаю, що пандемія усіх нас більш об’єднала, ми краще розуміємо
значення європейського будівництва і є певною мірою спільною точкою, з якої ми
можемо вирушати незалежно від нашого політичного бачення. Тож я сподіваюся,що
ми скористаємось цим контекстом, який, на жаль, не зовсім сприятливий, щоб
зрозуміти важливість перезавантаження європейського порядку денного та суттєвої
еволюції всього, що означає Європейський Союз у майбутньому.»

У чому полягають ці місії? За словами Європейської Комісії, йде мова про
скоординовані зусилля для об’єднання необхідних ресурсів з точки зору програм
фінансування, політики та нормативних актів, а також інших заходів, спрямованих на сприяння досягненню цілей. Враховуючи дослідження та інновації як відправні
токи, місії Європейського Союзу ставлять амбітні, конкретні та вимірювані цілі,
які мають бути досягнуті у чітко визначені терміни, щоб досягти конкретних
результатів для всіх європейців. Метою місій також є мобілізація та активне залучення суб’єктів державного
та приватного сектору, таких як: держави-члени, регіональні та місцеві органи
влади, науково-дослідні інститути, підприємці та інвестори. Але і громадяни, щоб
заохотити прийняття нових рішень та підходів на рівні суспільства.

Не востаннє,
слід сказати, що місії є новиною найбільшої програми досліджень та інновацій за
рахунок державних грошей, «Горизонт Європа» (Horizon Europe), яка триватиме до 2027 року і про яку розповідає євродепутат Крістіан
Бушой: «Звичайно, ця програма «Горизонт Європа» не могла ігнорувати
виклики, що стоять сьогодні перед ЄС, та стратегічні цілі ЄС. Саме тому значна
частина цієї програми зосереджена на кліматичні зміни, оцифруванні, штучному
інтелекті та, звичайно, на охороні здоров’я з наголосом на рак.»

Підтримка
принаймні 150 європейських регіонів та громад, щоб вони стали стійкими до
наслідків кліматичних змін до 2030 року, – одна з цілей Європейського Союзу.
Для досягнення цієї цілі, місія «Адаптація до кліматичних змін» має намір
виділити, наприклад, 100 мільйонів євро на масштабні дії, пов’язані з великими
кліматичними небезпеками, такими як повені, з наголос на місцеві ситуації. Місія Рак має намір створити нову спільну модель управління
для забезпечення систематичної та ефективної інтеграції досліджень, інновацій
та розвитку політики стосовно раку в Європі. Цілі теж дуже амбітні:
співпрацювати з Європейським планом боротьби з раком, щоб покращити життя більш
ніж 3 мільйонам людей до 2030 року шляхом профілактики, лікування та пошуку
рішень, щоб жити довше та краще. Реалізація місії передбачатиме більше ніж
дослідження та інновації. І ця місія також бере свій початок із програми Horizon Europe.»

Місія Океани та моря створить мережу маяків на морі та на
рівні річкового басейну для розширення мереж морських заповідних територій. У
рамках місії Кліматично нейтральні та «розумні» міста», обрані міста залучатимуть
своїх громадян до складання кліматичних міських контрактів, щоб
допомогти досягти кліматичної нейтральності до 2030 року. Це також – амбітна мета, реалізація якої принесла б значні вигоди, тим
більше, що, за даними ООН, більше двох третин викидів вуглецю надходить з міст
та мегаполісів. За допомогою місії Грунтовий пакт люди
будуть заохочені брати участь у громадських наукових ініціативах для
колективного поліпшення здоров’я грунтів. Місії Європейського Союзу
підтримуватимуть перетворення Європи на більш зелений, здоровий, інклюзивний та
стійкий континент, – стверджує Брюссель.

«Йдеться про ряд заходів – дослідницьких та інноваційних проєктів, політичних заходів та законодавчих ініціатив, залучення громадян – для досягнення конкретних цілей, що мають великий вплив на суспільство. Ми маємо намір запропонувати рішення на основні глобальних викликів до 2030 року! » – сказала виконавчий віце-президент Маргрет Вестагер, що відповідає за політику в галузі конкуренції та за кластер «Європа, готова до цифрової епохи.»

Румунські ґрунтознавці неодноразово висловлювали занепокоєння явищем опустелювання, яке стрімко поширюється на півдні країни. Щороку тут сотні гектарів землі перетворюються на піщані дюни, а в найближчі 50 років нинішні родючі поля, за найбільш песимістичним сценарієм, повністю пересохнуть. Незначна кількість опадів та висока температура в останні роки налічуються серед причин, що сприяють появі явища опустелювання, а для запобігання ерозії ґрунту мають бути встановлені захисні смуги дерев на кожній великій ділянці, стверджують ґрунтознавці.

Нам потрібні зелені бар’єри, щоб захистити себе від посухи, повені, шторму, забруднення, привертають увагу представники Грінпіс Румунія, які ініціювали петицію на підтримку заліснення південних рівнинних регіонів країни. Вони попереджають, що протягом наступних 30 років понад 40% території Румунії стане посушливим степом. Понад 11 мільйонів румунів потерпатимуть внаслідок підвищення температури, різкого зменшення запасів води та опустелювання, а посуха стане звичайним явищем.

Чіпріан Гелушке є активістом, який присвятив себе боротьбі за збереження лісів та дикої природи. «Біотопів, які ми маємо на сьогодні на рівнинній території, замало, ми говоримо про природні біотопи, оскільки практично не маємо лісової рослинності чи інших видів рослинності, крім сільськогосподарських культур. Отже, біотопи, яких і так замало, потерпатимуть від браку опадів і підвищення температури. Цілком очевидно, що ця суміш генерує посуху, закислення, створює умови, які є несприятливими для життя, в будь-якому вигляді, незалежно від того чи йдеться про рослини, фауну чи навіть людські громади, які з часом потерпатимуть від нестачі води.»

Влітку 2020 року румунські метеорологи оголосили 132 рази червоний рівень небезпеки через різні природні явища, найбільше за всю історію спостережень. У нас мало часу, щоб підготуватися до «оборони». Недостатньо захищати ліси, що залишились у горах, які також масово потерпають від незаконного вирубування. Нам потрібна національна лісова мережа для захисту міст, найбільш вразливих громад та сільськогосподарських угідь, – каже активіст Грінпіс Чіпріан Гелушке. «60% опадів у певному місці, обумовлені великими потоками повітря – мова йде про випаровування води з океанів тощо. Отже це пов’язано з глобальним кліматом. Натомість, 40% того, що означає опади та місцева вологість обумовлено рослинністю або відсутністю рослинності в певних районах. І тоді все стає цілком зрозумілим і простим. Без лісу ми не можемо утримувати воду в ґрунті, без лісу ми не можемо мати необхідної вологості навколо нас. Ліс допомагає нам захищати своє джерело води і тому ми вважаємо надзвичайно важливою наявність лісу на рівнинних територіях. Національна лісова мережа – це не ідея Грінпісу, це проєкт, який насправді є в Румунії вже давно, ця ідея виникла ще в міжвоєнний період, коли влада зрозуміла, що південь Румунії перебуватиме під сильним впливом вітру та сонця і потрібно захищати посіви та громади. Тодішня влада розпочала дуже великий і дуже амбіційний проєкт заліснення лісовими смугами. На жаль, пізніше комуністична влада мала іншу аграрну політику, вона вирубала лісові смуги, або значну частину з них, після 90-х років було вирубано те, що залишилося і так, зараз, через 100 років, ми залишилися без захисних лісосмуг.»

Зміна клімату вже відчутна. За відсутності лісів вся рівнинна територія Румунії, колишньої житниці Європи, швидко висихає. Лише за останнє десятиліття Румунія виплатила компенсацію в розмірі 330 мільйонів євро фермерам, які постраждали від посухи, що не є рішенням ні для держави, ні для їхнього добробуту, – зазначає Чіпріан Гелушке. У 2020 році багато криниць людей пересохли ще на початку літа, а наприкінці серпня ми рахували пересохлі озера. Ми все ще маємо тінь лише на 6% рівнин Румунії, а великі міста задихаються від забруднення та спеки. Заліснення цих територій є пріоритетною метою національної безпеки. Настав час відбудувати природне рішення, яке пропонують ліси, втрачене через незнання, жадібність та безгосподарність. За допомогою петиції, про яку ми говорили на початку, Грінпіс хоче посилити тиск на політиків, щоб змусити їх вжити заходів з відновлення та розширення національної мережі лісових смуг. Природоохоронна організація просить громадян підписати петицію, кожен підпис означає захистити ще одне дерево. На основі цієї ініціативи парламент створить робочу групу для розробки необхідного законодавства до кінця року. Грошей вистачить з амбіційних програм Європейського Союзу щодо охорони навколишнього середовища.

На зустрічі в
Брюсселі глави держав та урядів країн-членів ЄС досягли домовленості про
cскорочення викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року порівняно з
рівнем 1990 року. Угода відкриває шлях до вуглецевої нейтральності в 2050 році та додає впевненості інвесторам, діловому середовищу, державним органам влади та
громадянам, – заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн.

Угода була погоджена через рік від схвалення Європарламентом так-званого
Зеленого пакту для Європи – плану перетворення ЄС на справедливе, здорове,
стійке та процвітаюче суспільство та відновлення способу взаємодії з природою.
А для того, щоб громадяни, громади та організації могли брати участь у процесі
розбудови Зеленої Європи, нещодавно Єврокомісія запустила Європейський
кліматичний пакт, який забезпечує простір для обміну інформацією щодо
кліматичної кризи, для обговорення подальших дій та залучення тих, хто хоче
приєднатися до зростаючого європейського кліматичного руху.

Наш сьогоднішній
гість, президент бухарестського Екологічного університету, професор Мірча Дуцу
розповів про важливість рішень Євросоюзу у кліматичній галузі та про контекст,
в якому вони були прийняті. «11 грудня 2019 року ЄС обрав нову стратегію
розвитку і намагається перетворити екологічні пріоритети на можливості
економічного розвитку. Що це означає? Нам потрібно почати з ситуації, в якій
перебуває Європа – бідний на ресурси викопного палива регіон, який хоче
отримати вигоду з того, що низьковуглецеві технології стали достатньо
просунутими для забезпечення економічної вигоди. Євросоюз взяв на себе роль
глобального лідера в боротьбі зі зміною клімату та вирішив ініціювати
перехідний період у всіх сферах – змінивши спосіб виробництва, дії та
споживання, з тим, щоб поєднати та зробити якомога суміснішою боротьбу зі
зміною клімату з екологічним та економічним розвитком.»

Домовленість щодо
цілі ЄС зі зменшення викидів до 55% до 2030 року, більш амбітна, ніж початкова
ціль – 40%, але нижче 60%, бажаних Європарламентом, стала можливою після
тривалих дискусій, викликаних різними побоюваннями деяких країн. Оскільки може
відстати від амбіційного кліматичного стрибка, який готові зробити багатші
держави ЄС, Польща, країна з енергоємною вугільною системою, а також інші
країни Центральної та Східної Європи, такі як Угорщина, Чехія та Словаччина,
відмовились, наприклад, минулого року повністю підтримати мету Європейської
Комісії щодо досягнення кліматичної нейтральності в ЄС до 2050 року.

Зараз
угода включає кілька поступок, але залишає важливі питання для уточнення на
майбутні саміти, такі як обсяг європейських коштів, які будуть поставлені у
розпорядження держав-членів для успішного подолання енергетичного перехідного
періоду. Також буде відновлено дискусії щодо встановлення національних цілей
щодо зменшення викидів забруднюючих речовин. Європейські лідери вирішили
не просити кожну державу-члена зменшити викиди СО2 на 55%, а поставити цю мету перед ЄС в цілому шляхом «рівності та
солідарності, не залишаючи нікого позаду», з урахуванням «конкретних
національних обставин та потенціалу зменшення забруднюючих викидів» кожної
країни.

У Румунії в
найближчі роки буде впроваджено низку проєктів для досягнення цих цілей,
підтримуючи економічне зростання та добробут громадян, – наголосив президент
Клаус Йоганніс у заяві з нагоди п’ятої річниці схвалення Паризької кліматичної
угоди, подія, ознаменована віртуальним самітом з кліматичних питань.

Говорить професор
Мірча Дуцу. «Румунія оголосила 10 грудня 2020 року про своє прагнення стати
одним з лідерів у галузі боротьби з кліматичними змінами на регіональному,
європейському та міжнародному рівнях. Визнаючи, що для цього потрібна рішуча
прихильність у цій галузі, Бухарест заявив про свою рішучість у цьому
відношенні і поділяє європейську мету досягнення вуглецевої нейтральності до
2050 року. Він також підтримує скорочення викидів парникових газів до 2030 р. З
цією метою Румунія пропонує два важливі напрямки: гнучку європейську структуру,
яка дозволить кожній країні в залежності від свого рівня економічного розвитку
приймати та виконувати середньострокові та довгострокові цілі скорочення
викидів до 2030 року та кліматичну нейтральність до 2050 року і впровадження
конкретних, середньо- та довгострокових національних стратегій та планів із
кількісно вираженим та реальним впливом.»

Відповідно до
Паризької кліматичної угоди майже всі країни світу зобов’язуються зменшити
викиди парникових газів. Перша серія цих національно визначених цілей поставила
планету на траєкторію між плюс 3 і плюс 4 градуси за Цельсієм порівняно з
доіндустріальним періодом, тоді як метою Паризької угоди є утримання
глобального потепління нижче 2 градусів Цельсія і, по мірі можливостей, навіть
нижче 1,5 градусів Цельсія. Під час віртуального саміту інші країни, такі як
Індія, Китай та Пакистан, дали обіцянки щодо заходів із боротьби зі зміною
клімату, що встановить параметри саміту, який відбудеться у Глазго наступного
року.

Людство
зобов’язане припинити вести війну проти природи, планета реагує, а точка
неповернення вже не за горами, -
попередив генеральний секретар ООН Антоніо Гутерреш у своїй промові
напередодні недавньої кліматичної конференції в Мадриді. Він сказав, що докладені до тепер зусилля з обмеження викидів парникових газів недостатні, висловивши своє переконання в тому, що на Мадридській конференції будуть схвалені більш рішучі зобов’язання.

Однак ряд великих країн, включаючи США та Бразилію, встояли під тиском наполягань на необхідності активізації зусиль у боротьбі з глобальним потеплінням, незважаючи на незадоволення
менших держав і незважаючи на протестні рухи, що вимагають
невідкладних заходів. Отже, Мадридський саміт, що розглядався як випробування на здатність урядів прислуховуватися до порад дослідників, спрямованих на те, щоб
глобальні температури не досягли порогу незворотних змін – не приніс сподіваних результатів.

Зустріч на
високому рівні відбулася після того наприкінці листопада Європейській Парламент прийняв резолюцію,
що оголошує надзвичайну ситуацію з кліматом та довкіллям у Європі та в усьому
світі. Євродепутати закликали ЄС розробити стратегію досягнення кліматичного
нейтралітету до 2050, довгострокової мети, відповідно до Паризької угоди.

Зміна клімату наражає нас на величезні ризики і
вони стали очевидними для всіх. Ми повинні інвестувати в чисті технології, щоб
реагувати на вимоги мільйонів молодих людей, які вийшли на вулиці, а також тих,
хто прийшов сюди, в зал засідань Європейського парламенту, щоб нагадати, що ми
не маємо другої планети», – сказав президент Давід Сассолі.

Паризьку угоду підписали 194 країни, а також Європейський
Союз. Нинішня мета Брюсселя – зменшити викиди вуглекислого газу на 40% до 2030
року, порівняно з показниками 1990 року. Однак останнім часом все більше
науковців та політиків, а також представників громадянського суспільства наполягають на встановленні все більш амбітного
рівня. Цю ідею підтримує й новий президент Європейської комісії Урсула фон дер
Ляйен: «Якщо говорити про сферу, в якій світ потребує лідерство Європі, то це сфера
боротьби зі зміною клімату. Це екзистенційна проблема для Європи та світу
загалом. Як може бути інакше, коли 85% людей живуть у крайній бідності у 20-ти
найбільш вразливих до кліматичних змін країнах? Як не вважати цю проблему екзистенційною?
Ми не маємо права втрачати жодної миті у
боротьбі зі зміною клімату.»

Європейська Комісія до березня планує розробити європейський
нормативно-правовий акт, щоб зробити незворотним нейтралітет клімату в
Європейському Союзі. Цей перший європейський закон про клімат передбачатиме
залучення всіх економічних секторів, – сказала Урсула фон дер Ляйен, – це
проект про чисту та доступну енергію та розробку стратегії біорізноманіття. Під
час круглого столу, в якому взяли участь багато світових лідерів, Фон дер Ляйен
розповіла про інвестиційний план щодо впровадження кліматичних заходів,
заснованих на дослідженнях, інноваціях та нових технологіях. Цей план буде здійснений
з допомогою інвестицій в мільярд євро протягом наступних десяти років, а
президент Європейської комісії зазначила, що якщо хтось скаржиться на занадто
високі витрати, нехай вони порахують в скільки може обійтися невжиття жодних
заходів і для зменшення шкідливого впливу викидів парникових газів.

Зміни клімату серйозно впливають на здоров’я та життя
людини, – попереджає Всесвітня організація охорони здоров’я. Все більше людей
страждають у світі через забруднення і стресу, викликаного спекою, спричиненою
екстремальними погодними умовами. Щороку фіксуються приблизно 7 мільйонів
передчасних смертей через забруднення повітря. Розповідає кореспондент Радіо
Румунія у Мадриді Аннамарія Даміан: «Астма, захворювання легень, рак легенів,
пневмонія, інфаркт, інсульт – це багато серйозних захворювань, викликаних забрудненням.
Представник Всесвітньої організації охорони здоров’я пояснив у Мадриді, що люди
платять здоров’ям відсутність заходів по боротьбі зі зміною клімату. Легені,
мозок, серцево-судинна система страждають від забруднення повітря. Основна
складність проблеми полягає в тому, що менше 1% міжнародного фінансування з
пом’якшення наслідків забруднення виділяється на сферу охорони здоров’я, що
експерти вважають неприйнятним.»

Європейська Комісія запропонувала створити перехідний
фонд, щоб не залишати позаду тих, хто повинен зробити найбільші кроки до
нейтральності клімату. Цей фонд, який включатиме як державні, так і кошти, а
також фінанси від Європейського інвестиційного банку. Однозначним залишається
те, що перетворення Європи на перший кліматично-нейтральний континент до 2050
року є найбільшим викликом. Для досягнення цієї мети Єврокомісія представила
Європейський екологічний пакт – найбільш амбітний пакет заходів щодо переходу
до зеленої та сталої економіки.