Radio România Internațional

Tag: клімат

  • 28 вересня 2018 року

    ОДНОСТАТЕВІ
    СТОСУНКИ     – Стосунки
    між особами тієї ж
    статі підпадають під визначення
    «приватне життя» і поняття «сімейне життя», – постановили судді Конституційного суду Румунії, у справі за конституційним поданням румуно-американського
    подружжя на предмет конституційності статті Цивільного кодексу про невизнання
    одностатевих шлюбів. Конституційний суд, у мотивувальній частині рішення, стверджує,
    що одностатеві пари, які
    утворюють стабільне подружжя
    мають право висловлювати свою індивідуальність в рамках цих відносин і користуватися, з часом та у встановленому законом порядку, правовим визнанням відповідних прав
    та обов’язків. Румунія не надає жодної форми офіційного і правового визнання
    статусу одностатевого подружжя,
    ситуація, в якій перебувають лише
    п’ять держав-членів Європейського Союзу – Болгарія, Латвія, Литва, Польща та Словаччина, – зазначає Конституційний суд. Роз’яснення суду були опубліковані в розпал кампанії до референдуму за традиційну сім’ю, в рамках якого 6 і 7 жовтня румуни мають відповісти на запитання чи згодні вони зі зміною конституційного поняття
    «сім’я». Ініціатори плебісциту вимагають закріплення в Конституції синтагми,
    згідно з якою сім’я – це союз чоловіка і жінки, а не подружжя як зараз.
    Референдум відбудеться за народною ініціативою незважаючи на численні критики з
    боку правозахисних організацій.




    ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в країнах єврозони зросла у
    вересні 2018 року з 2% до 2,1% порівняно з попереднім місяцем. Про це йдеться в
    попередній оцінці, опублікованій сьогодні Євростатом. У вересні найбільше
    зростання цін у зоні євро було в сфері енергетики, де був зафіксований
    річний приріст в 9,5%. Потім йдуть ціни на продукти харчування, алкоголь та цигарки,
    які зросли на 2,7%, а також ціни на послуги, які зросли на 1,3%. За даними
    Євростату у серпні, вже сьомий місяць поспіль Румунія мала найвищий річний
    рівень інфляції серед держав-членів ЄС. В останній місяць літа індекс споживчих цін становив 4,7%, на 0,4%
    більше ніж у липні. Національний банк Румунії переглянув з 3,6% до 3,5%,
    прогноз інфляції на кінець поточного року.




    ГА ООН – Президент Румунії Клаус Йоханніс у четвер в
    кулуарах Генасамблеї ООН зустрівся з прем’єр-міністром Р. Молдови Павлом Філіпом.
    Під час зустрічі Клаус Йоханніс підтвердив прихильність Румунії щодо підтримки
    європейського вибору модернізації і демократичних перетворень молдовської
    держави. У свою чергу Павло Філіп подякував Бухаресту за підтримку і запевнив,
    що молдовська влада має намір продовжувати процес зближення з ЄС. Клаус Йоханніс
    також провів зустріч з прем’єр-міністром Грузії Мамукою Бахтадзе, з яким
    обговорив можливості посилення та диверсифікації торгівлі. Стосуючись співпраці
    Грузії з НАТО Президент Румунії високо оцінив її прогрес в статусі
    країни-аспіранта, розглядаючи його як внесок в євро-атлантичну безпеку. Нагадаємо,
    що виступаючи на ГА ООН, Йоханніс закликав присутніх підтримати кандидатуру
    Румунії на посаду непостійного члена Ради Безпеки в період 2020-2021 роки. Глава
    держави заявив, що Румунія буде відповідальним партнером у просуванні спільного
    порядку денного ООН, додавши, що під час свого головування в Раді ЄС Бухарест посилить
    партнерство між Євросоюзом та ООН.




    ГОЛОВУВАННЯ В
    РАДІ ЄС     – Румунський уряд повинен бути об’єднаним в перспективі головування в
    Раді ЄС, а внутрішні політичні суперечки є перешкодою на цьому шляху, – заявив
    посол Німеччини в Бухаресті Корд Мейер-Клодт. Німецький
    дипломат заявив, що в першому півріччі 2019 року, коли Румунія головуватиме в
    Раді ЄС, перед Бухарестом відкриються нові шанси, які румунська
    влада не повинна упустити. Ці заяви були зроблені в м. Клуж, де посол Німеччини
    взяв участь у конференції на тему «Головування Румунії в Раді ЄС – можливості
    та виклики». Серед присутніх також був посол Румунії в Німеччині Еміль Хурезяну.

    ПРОВАДЖЕННЯ
    – Управління по
    боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом в Румунії (DIICOT) в п’ятницю оголосило про закриття провадження за фактом державної зради
    в справі, порушеній за скаргою лідера опозиційної Націонал-ліберальної партії Людовика
    Орбана проти прем’єр-міністра Віорки Денчіле. За даними DIICOT справу
    було закрито через відсутність в діянні складу злочину. У травні Людовік Орбан
    подав відповідну заяву до Генеральної прокуратури, яка була перенаправлена до
    прокурорів Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом. За
    словами Людовіка Орбана, у заяві йшлося про меморандум, ухвалений урядом щодо переміщення
    Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму та про розголошення лідером
    керівної Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня державної таємниці.




    КЛІМАТ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану
    в кулуарах 73-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку провів зустріч зі
    своїми колегами з африканських франкомовних країн зустріч на тему «Зміни
    клімату та безпека». У цьому контексті були розглянуті способи, в які кліматичні
    зміни впливає на життєві умови населення Сахари та на південь від Сахари, а
    також створює ризики для внутрішньої та регіональної безпеки. У той же час були
    підтверджені традиційно добрі відносини між Румунією та франкомовними африканськими
    державами.

  • Хартія про зміни клімату

    Хартія про зміни клімату

    Підписана в 2015 році близько 200 державами і спрямована на обмеження підвищення глобальної температури, Паризька хартія про зміну клімату вступить в силу в листопаді цього року. Міжнародна угода, яка встановлює принципи глобального підходу до зміни клімату після 2020 року, є третім важливим документом в цій галузі, після Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату з 1992 року і Кіотського протоколу від 1997 року.

    У Вашингтоні Президент США Барак Обама підтвердив, що угода набуде чинності в листопаді після її прийняття найбільшими забруднювачами у світі. США і Китай, найбільші економіки світу і найбільші забруднювачі, приєдналися до угоди, і сьогодні, світ перетнув, офіційно, поріг щодо реалізації Паризької хартії. Сьогодні, цілий світ досягнув того моменту, коли, якщо ми будемо дотримуватися згаданих зобов’язань, цю угоду можна буде вважати в історії орієнтиром для нашої планети- вважає лідер Білого дому, назвавши паризький документ найкращим шансом врятувати планету.

    У Бухаресті, університетський професор Мірча Дуцу нагадав про контекст, в якому була укладена ця угода, представляючи ситуацію за останні кілька років з точки зору зміни клімату: Ми повинні визнати, що, незважаючи на погляди декотрих про те, що є зараз свідками уповільнення темпів кліматичних змін, в дійсності вони збереглися, і протягом періодів коли виникли глобальні явища, такі як Ель-Ніньо або Нінія, безсумнівно середні температури зазнали коливання, особливо перевищили звичайні середні показники. Проте, слід визнати, що після 2000 року ми пережили найтепліші 10 років в історії метеорологічних даних, екстремальні кліматичні явища стають правилом, і таким чином, деякі фахівці говорять про кліматичні розлади, інші про кліматичні зміни і, нарешті, найбільш песимістичні говорять про зміну клімату, про зміну кліматичної системи, так як ми до цього звикли в основному до середини минулого століття, 1960-их років. У будь-якому випадку, варто відзначити, що, в умовах коли концентрація вуглекислого газу в атмосфері перевищила критичний поріг 400 частин на мільйон, ми повинні очікувати далі, в умовах не втручання мажорних руйнівних природних факторів, на тенденцію зростання середньої глобальної температури. У цій ситуації, щоб не досягти дисбалансу, який викликав би швидкий темп кліматичних порушень і радикально змінив би умови існування людства, докладаються зусилля на міжнародному рівні. Перший документ у цьому смислі був укладений в Ріо в 1992 році – Рамкова конвенція про зміну клімату. Потім мали ми досвід Кіотського протоколу і ось в останні роки ставиться питання – Що робитимемо пост-Кіото?

    На відміну від попередньої угоди ООН про глобальне потепління – Кіотський протокол від 1997 року – якому потребувалося вісім років, щоб вступити в силу, і який був націлений тільки на багаті країни, Паризька угода повинна бути реалізована швидко. Можливо й тому що, згідно з прогнозами досліджень ООН, на основі поточних тенденцій, середня глобальна температура підвищиться на три градуси за Цельсієм або більше до 2100 року. А 2016 буде найтеплішим роком за всю історію метеоспостережень з 1880 року.

    Що приносить нового Паризька хартія? Знову ж, академік Мірча Дуцу: Паризька хартія, підписана 195 державами-членами, є першим успіхом переговорів, проведених під егідою ООН з 2000 року, отже в цьому столітті. Її масштаб є універсальним, і характер міжнародного права дозволяє застосовувати її у внутрішньому законодавстві, навіть якщо це переважно політична угода. Що є безпрецедентним, це те що громадянське суспільство мобілізоване поряд з державами для досягнення поставлених цілей – обмеження підвищення глобальної температури на два градуси за Цельсієм по відношенню до допромислових рівнів і, якщо це можливо, на 1,5 градуса за Цельсієм. Також, мається на увазі забезпечення нейтралізації викидів парникових газів починаючи з 2050 року. У той же час, однак, хартія встановлює добровільні національні внески, які повинні переглядатися кожні 5 років. Прийнята на основі консенсусу, Паризька хартія має, однак, ряд серйозних прогалин. По-перше, це не є обов’язковим, національні внески залишаються добровільними цілями, не передбачено ніякого механізму перевірки, все засновується на принципах прозорості та дотримання державами взятих зобов’язань.

    Що стосується Румунії, професор Мірча Дуцу нагадує, що наша країна не має ніяких проблем з прийняттям і виконанням зобов’язань по скороченню викидів парникових газів, вона перевищила стандарти і цілі щодо частки відновлюваних джерел енергії в загальному споживанні енергії і має потенціал для досягнення європейських цілей у галузі.