Tag: Конституційний Суд

  • 11 березня 2025 року

    11 березня 2025 року

    ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії сьогодні відхилив кандидатуру праворадикального екстреміста Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. В своєму поданні він оскаржив рішення Центрального виборчого бюро про визнання його кандидатури недійсною. Приймаючи це рішення, ЦВБ послалося на рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів наприкінці минулого року і заявило, що кандидатура Джорджеску не відповідає умовам законності, оскільки, не дотримуючись виборчої процедури, він порушив власне обов’язок захищати демократію, яка ґрунтується на справедливих, чесних і неупереджених виборах. Відхилення кандидатури Келіна Джорджеску членами ЦВБ викликало бурхливі протести його прихильників, в результаті яких 13 жандармів отримали поранення і були госпіталізовані. Так само були зафіксовані значні матеріальні збитки. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за публічне підбурювання, а позапарламентська опозиційна партія РЕПЕР подала заяву про кримінальне правопорушення за фактом публічного підбурювання та образливих заяв, зроблених лідером популістського, ультранаціоналістичного парламентського опозиційного Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміоном, найманцем Гораціу Потрою, оголошеним у міжнародний розшук, та Келіном Джорджеску, невдоволених рішення ЦВБ. КСР також відхилив подання щодо оскарження рішення Центрального виборчого бюро про реєстрацію кандидатури у президенти генерального мера столиці Нікушора Дана. Також у вівторок Центральне виборче бюро прийняло рішення зареєструвати кандидатуру Кріна Антонеску на президентських виборах, якого підтримує чинна правляча коаліція.

     

    НАТО – “НАТО має військові сценарії, підготовлені на випадок будь-якої безпекової ситуації, яка може вплинути на країни-члени, в тому числі на східному фланзі”, – заявив в.о. президента Румунії Іліє Боложан. Його заява пролунала після того, як адміністрація у Вашингтоні дала зрозуміти, що може зменшити свою присутність в Європі, а деякі американські війська можуть бути передислоковані. З іншого боку, румунські ЗМІ зазначають, що розширення військової бази НАТО в населеному пункті Міхаїл Когелнічану (південний схід) триває згідно з планом і немає жодних ознак того, що воно зупиниться. Близько 200 місцевих жителів вже працюють на базі, а їх кількість може зрости, враховуючи, що проєкт вартістю 2,5 млрд. євро передбачає створення в цьому районі справжнього військового містечка, в якому буде розміщено 10 000 військових і цивільних осіб.

     

    ВІЙНА РФ ПРОТИ УКРАЇНИ – Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн та Президент Європейської Ради Антоніу Кошта у вівторок на пленарному засіданні Європарламенту закликали до швидкого збільшення оборонного потенціалу Європи, що має йти пліч-о-пліч з підтримкою України, оскільки Кремль “витрачає на оборону більше, ніж уся Європа”. Як повідомляє Agerpres, глава ЄС заявила, що існує нагальна потреба надати Україні військові ресурси, яких їй не вистачає, та дати їй надійні гарантії безпеки. “Йдеться про всю Європу і безпеку всього нашого континенту”, – підкреслила Урсула фон дер Ляєн. Зі свого боку Антоніу Кошта заявив, що “ЄС переживає визначальний момент” і, що “відчуття нагальності є очевидним”. “Збройна агресія Росії проти України триває вже четвертий рік і небезпека, яку вона становить, має більш широкі наслідки”, – додав Президент Європейської Ради.

     

    ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Танцос Барна сьогодні взяв участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань у Брюсселі. Ключовими питаннями порядку денного були конкурентоспроможність та покращення бізнес-середовища, податкове співробітництво, збройна агресія Росії проти України, механізм відновлення та стійкості. Єврокомісія представила міністрам комплексний пакет, який має на меті допомогти досягти скорочення адміністративного тягаря щонайменше на 25%, а для малих та середніх підприємств (МСП) – щонайменше на 35%. Що стосується агресії Росії проти України, міністри обмінялися думками про стан справ щодо економічних та фінансових наслідків війни, включаючи впровадження санкцій, з особливим наголосом на їх практичному застосуванні в митній сфері. Міністри також підбили підсумки впровадження Механізму відновлення та стійкості.

     

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Палата депутатів і Сенат, на спільному засіданні у вівторок прийняли рішення про створення спеціальної спільної комісії з протидії торгівлі людьми. Серед завдань комісії: аналіз причин і факторів, що сприяють торгівлі людьми, включаючи трудову або сексуальну експлуатацію, торгівлю дітьми та інші форми жорстокого поводження, аналіз роботи установ та органів публічної адміністрації, відповідальних на центральному та місцевому рівнях за запобігання, виявлення, розслідування та протидію торгівлі людьми, оцінка ефективності вжитих заходів, підготовка законодавчих пропозицій щодо внесення змін до законодавства у цій сфері. Іншою метою є виявлення, оцінка та просування передових практик, інструментів та стратегій запобігання та протидії торгівлі людьми, включаючи трудову експлуатацію та інші форми зловживань, а також захисту, підтримки та реінтеграції постраждалих від торгівлі людьми.

     

    Р.МОЛДОВА – У вівторок Європейський парламент переважною більшістю голосів підтримав план економічної підтримки Республіки Молдова на суму 1,9 мільярда євро. За проголосували 499 депутатів Європарламенту, 117 – проти і 44 – утрималися. Під час дебатів у понеділок депутати Європарламенту підкреслили, що цей механізм допоможе Молдові стати енергетично незалежною від Росії, – повідомляє Радіо Кишинів. За словами цитованого джерела, європейський план для Республіки Молдова передбачає виділення 520 мільйонів євро у вигляді грантів, а ще 1,5 мільярда євро – у вигляді кредитів під низькі відсотки. Кошти виділятимуться двічі на рік за запитами молдовськго уряду, а Європейська комісія перевірятиме, чи були виконані умови плану реформ. План передбачає розвиток інфраструктури та збільшення фінансової допомоги, поступову інтеграцію Молдови до єдиного ринку ЄС та проведення фундаментальних соціально-економічних реформ.

  • Великі платформи та дезінформація в Інтернеті

    Великі платформи та дезінформація в Інтернеті

    «Свобода виборців формувати свою думку передбачає право на отримання достовірної інформації про кандидатів, тому втручання державних або недержавних суб’єктів у проведення передвиборчої пропаганди або дезінформаційних кампаній має бути виключено», – встановив Конституційний суд у п’ятницю, обґрунтовуючи рішення про скасування президентських виборів у Румунії.

    Згідно з інформаційними записками, представленими на засіданні Верховної ради національної оборони країни спецслужбами, згодом розсекреченими, «основними аспектами виборчого процесу щодо президентських виборів в Румунії в 2024 році є ті, пов’язані з маніпулюванням голосами виборців і спотворенням рівних можливостей для виборчих кандидатів, через непрозоре використання цифрових технологій і штучного інтелекту у виборчій кампанії, з порушенням виборчого законодавства, а також через фінансування виборчої кампанії з незадекларованих джерел, у тому числі в Інтернеті», – йдеться в повідомленні Конституційного суду Румунії.

    Колишній незалежний кандидат Келін Джорджеску, екстреміст, сувереніст і шанувальник Володимира Путіна, який пройшов у другий тур президентських виборів з позиції квазіневідомого, є тим, на кого спрямовані всі ці звинувачення. Починаючи з серпня, Національне управління з питань адміністрування та регулювання у сфері комунікацій (ANCOM) та Постійний виборчий орган (AEP) в офіційних листах інформували основні платформи про їхні зобов’язання разом з початком виборчого процесу.

    Згодом, Постійний виборчий орган надіслав платформі TikTok повідомлення про різні порушення і вимагав вжити необхідних заходів для забезпечення проведення виборчої кампанії в Румунії в законних умовах, але представники платформи не відреагували оперативно на прохання румунської влади, – зазначило Національне управління з питань адміністрування та регулювання у сфері комунікацій. Національна аудіовізуальна рада і ANCOM також повідомили платформи Meta, TikTok, X і Google про їхні зобов’язання щодо боротьби з дезінформацією, відповідно до європейського регулювання у цій сфері, і вимагали від них посилити механізми модерації контенту.

    Незважаючи на всі заклики та звернення, Міністерство оборони повідомляє про нову дезінформацію в Інтернеті, зокрема, на платформі TikTok. За даними порталу InfoRadar, який є інструментом Міністерства оборони країни для боротьби з фейковими новинами, мішенями є кордони та портова інфраструктура Румунії. Одна з публікацій неправдиво стверджує, що кордони Румунії будуть закриті і захищені військовими засобами, а інша неправдиво показує, що військова техніка, яка не належить румунській армії, зосереджена в порту Констанца, що, на думку авторів дезінформації, є доказом військової підготовки. Міністерство заявляє, що вся ця інформація є неправдивою і що його комунікаційні структури продовжать повідомляти про випадки дезінформації суспільства в міру їх виявлення.

  • Хто балотується на посаду президента Румунії

    Хто балотується на посаду президента Румунії

    Президентські вибори вийшли, цими днями, на фінішну пряму. Найочікуваніші вибори з усіх чотирьох, організованих цього року в Румунії, відбудуться у два тури: 24 листопада та 8 грудня. У неділю ввечері, зібравшись для аналізу останніх поданих документів, ЦВК відхилила 10 кандидатур і допустила реєстрацію ще 9. Таким чином, загалом у боротьбі за найвищу посаду в державі 16 допущених кандидатів.

    Список кандидатів стане остаточним 10 жовтня, після того, як будуть подані інші обов’язкові документи – заяви про власну відповідальність про те, чи не були вони співробітниками або колаборантами «Секурітаті», політичної поліції колишнього комуністичного режиму, а також декларації про майно та інтереси. Виборча кампанія з президентських виборів офіційно розпочинається 25 жовтня і, як очікується, буде запеклою, зважаючи на політичні ставки.

    Неофіційно, однак, кампанія розповалася вже кілька тижнів тому, і кожен з найвідоміших претендентів на посаду президента намагається максимізувати свою стартову позицію в перегонах. Це, згідно з порядком подання кандидатур до ЦВК, Джордже Сіміон від Альянсу за об’єднання румунів (АОР), Єлена Ласконі, що представляє Союз «Рятуйте Румунію» (СРР), та Ніколає Чуке, лідер Націонал-ліберальної партії. До них приєдналися Келемен Хунор з Демократичного союзу угорців Румунії, Мірча Джоане – незалежний кандидат і Марчел Чолаку, лідер Соціал-демократичної партії.

    Величезний скандал розгорівся в суботу ввечері після того, як судді Конституційного суду більшістю голосів задовольнили скарги на реєстрацію кандидатури Діани Шошоаке на президентських виборах. Скандально відома євродепутатка подала нову заяву на реєстрацію своєї кандидатури, яка також була відхилена в неділю, цього разу Центральним виборчим бюро. Рішення Конституційного суду (КС), яке є остаточним і безпрецедентним, усунути лідера «SOS Румунія» від участі у президентських виборах, поглибило розкол між СДП і НЛП, нинішніми партнерами в уряді.

    Діана Шошоаке звинуватила, що її усунення з перегонів сприятиме лідеру АОР Джордже Сіміону, який таким чином матиме більше шансів потрапити до другого туру, в той час як соціал-демократ Марчел Чолаку, якому опитування дають перший шанс, матиме легшого суперника у фіналі президентських виборів. Цю думку поділяють НЛП та СРР, лідери яких – Ніколає Чуке та Єлена Ласконі – вважають, що СДП могла б вплинути на відхилення кандидатури Діани Шошоаке.

    СДП відкинула звинувачення, а Марчел Чолаку підкреслив, що КСР повинен швидко опублікувати свою мотивацію, інакше можна буде говорити про вразливість демократичної системи в Румунії. Рішення Суду може мати конституційне прикриття, але воно, безумовно, має антидемократичні, нездорові наслідки для демократії», – заявив незалежний кандидат Мірча Джоане.

  • Реакція на політичну ситуацію в Кишиневі

    Реакція на політичну ситуацію в Кишиневі




    Запекла політична битва між
    проєвропейською президенткою Республіки Молдова, реформаторкою Майєю Санду та
    проросійською більшістю в молдовському парламенті наростає і виходить, з
    порушенням правил, на конституційне поле. Соціалісти та їхні союзники з партії «Шор»
    у п’ятницю прийняли декларацію про узурпацію Конституційним судом державної
    влади та про оголошення вотуму недовіри трьом суддям конституційного суду. Парламентська
    більшість, що ворогує з Майєю Санду, вважає «диктаторським» і «недемократичним»
    нещодавнє рішення Конституційного суду, який дійшов висновку про наявність
    підстав для розпуску чинного парламенту. Більше того, парламент, більшістю
    голосів скасував своє рішення про обрання Домніки Маноле головою КС. Усе це сталося
    після того, як КС постановив, що Майя Санду може підписувати указ про розпуск
    парламенту після невдалих спроб сформувати новий уряд.




    Політична ставка альянсу, створеного
    навколо колишнього президента Ігоря Додона, очевидна, а саме: будь-якою ціною уникнути
    дострокових виборів, бажаних Санду, але прийнятим у п’ятницю рішенням цей
    альянс перейшов червону межу дотримання Конституції. Європейський Союз та США
    говорять про це в унісон. Глава європейської дипломатії Жозеп Борелль нагадав,
    що Республіка Молдова зобов’язалася, в рамках Угоди про асоціацію з ЄС,
    поважати незалежність Конституційного суду. Він вважає результат голосування в
    п’ятницю кричущим посяганням на конституційний лад і спробою підірвати
    верховенство права. У свою чергу посол США у Р.Молдова Дерек Хоган вважає, що рішення
    парламентської більшості демонструє відсутність поваги до поділу влади в
    державі.


    Не менш гострою була й реакція
    Бухареста, твердого прихильника невеликої сусідньої держави з переважно
    румуномовним населенням. Прийнята у п’ятницю в парламенті Кишинева декларація
    про «захоплення» влади Конституційним
    Судом Республіки Молдова, демонструє зневагу до незалежності суду, – заявив міністр закордонних справ Богдан
    Ауреску. Він зазначив, що ці дії показують важливість уникнення будь-яких рішень
    або підходів, які ставлять під сумнів верховенство права. «Ми побачили й
    позицію Венеційської комісії з цього приводу, яка надзвичайно чітко підкреслила,
    що будь-яке посягання на Конституційний Суд, будь-яке недотримання рішень
    Конституційного Суду, в тому числі в цьому випадку, є порушенням верховенства
    права, – зазначив міністр закордонних справ Румунії.


    Ця невелика країна, що не має
    виходу до моря і межує з Україною та Румунією, прагне приєднатися до
    Європейського Союзу, але занепокоєння щодо корупції та демократії погіршило
    відносини з Брюсселем, зазначає Reuters. Це намагається виправити Майя Санду,
    але вона не може зробити цього без уряду та більшості у парламенті.

  • Хто буде прем’єр-міністром Республіки Молдова?

    Хто буде прем’єр-міністром Республіки Молдова?

    Перемога Майї Санду на минулорічних президентських виборах відкрила
    невеликій колишній радянській, переважно румуномовній, сусідній з
    Румунією державі європейський шлях. Перші наміри та дії нового президента
    Республіки Молдова, в тому числі прийом президента Румунії Клауса Йоганніса,
    підтвердили її намір відновити зв’язки з Бухарестом та Брюсселем, які практично
    були призупинені під час попередньої влади соціалістів.


    Однак ентузіазм, викликаний її обранням, був загальмований аналізом,
    який показав, що в умовах опозиції законодавчого органу та обмежених
    конституційних повноважень Майї Санду буде важко, якщо не неможливо, досягти
    успіху у впровадженні реформ. Розв’язкою цієї ситуації можуть бути дострокові
    вибори, а потім створення уряду, який би став її партнером. На даний момент
    такий сценарій здається малоймовірним. У вівторок Конституційний суд Республіки
    Молдова визнав неконституційним указ, яким Майя Санду повторно висунула кандидатуру Наталії Гаврилиці на пост
    прем’єр-міністра.



    Конституційний суд також закликав парламентські фракції та президента
    провести нові консультації, щоб подолати кризову ситуацію довкола призначення
    прем’єр-міністра, тим більше, що глава держави не висунула кандидата,
    підтриманого парламентською більшістю. Майя Санду заявила 11 лютого після
    консультацій з парламентськими фракціями, що вона повторно призначила
    кандидатуру Наталії Гавриліце, яка вже була відхилена, на посаду
    прем’єр-міністра, з метою добитися дострокових парламентських виборів.


    Після рішення Конституційного суду Майя Санду порівняла нинішню ситуацію
    в Республіці Молдова з ситуацією наприкінці 2015 року, коли колишній лідер демократів
    Влад Плахотнюк створив кишенькову більшість у парламенті, а президент Ніколає
    Тімофті був змушений висунути кандидата з боку цієї більшості на посаду
    прем’єр-міністра. Вона далі виступає за проведення дострокових парламентських
    виборів та закликала депутатів, цитуємо тих, хто не потрапив у мафіозні
    мережі піти цим шляхом.


    Президентка вважає, що в
    нинішньому парламенті немає більшості, яка б підтримувала боротьбу з корупцією,
    та скептично ставиться до намірів депутатів вивести країну з кризи. Їх
    так звана більшість не має нічого спільного з порятунком країни. Країна повинна
    бути врятована від злодіїв, – сказала Майя Санду.


    З протилежного табору
    лідер соціалістів, колишній президент Ігор Додон звинуватив Майю Санду у
    серйозному порушенні Конституції та закликав її негайно видати указ про
    призначення законного кандидата на пост прем’єр-міністра, нагадавши, що
    більшість, сформована навколо соціалістів, має свого кандидата на посаду
    прем’єр-міністра. В іншому випадку соціалісти погрожують протестами.


    Згідно з нещодавнім опитуванням громадської думки, опублікованим у
    Кишиневі, 42% опитаних вважають, що враховуючи нинішню політичну ситуацію
    формування нового уряду є пріоритетом, а 39% виступають за проведення
    дострокових виборів.

  • Чи будуть перенесені парламентські вибори?

    Чи будуть перенесені парламентські вибори?




    У Бухаресті
    питання дати, коли відбудуться парламентські вибори, продовжує хвилювати
    політичну сцену. У той час як Соціал-демократична партія, яка
    домінує у парламенті за результатами останніх парламентських виборів,
    дотримується думки, що законодавчий орган повинен вибрати дату виборів, ліберальний
    уряд і президент Клаус Йоханніс хочуть, щоб виконавча влада прийняла рішення з
    цього питання, як це сталося досі. Наприкінці липня Парламент прийняв Закон «Про
    заходи щодо організації виборів до Сенату та Палати депутатів після припинення
    мандату обраного парламенту в 2016 році», що дозволить Законодавчому органу визначити
    дату виборів. Закон був оскаржений в Конституційному суді Румунії, тим часом Уряд
    прийняв рішення, яким встановив, що парламентські вибори відбудуться 6 грудня.


    Наприкінці
    вересня надійшла відповідь від Конституційного Суду – він не задовольнив подання
    глави держави та виконавчого органу, а у середу, опублікував мотивацію свого
    рішення. Встановлення дати виборів після закінчення мандату Парламенту
    здійснюється за органічним законом, а до закінчення мандату, за звичайним
    законом – вказується у мотивації. У документі зазначається, що Урядове рішення
    про встановлення дати парламентських виборів на 6 грудня, хоч і було прийнято
    відповідно до закону, що діяв на цю дату, автоматично припиняє свою дію після
    набрання чинності нормативного акту прийнятого Парламентом. Суд зазначає, що як
    концепція відповідного закону, так і момент його прийняття є вираженням
    принципу правової визначеності, оскільки він заздалегідь вказує
    адміністративному органу з делегованою компетенцією встановити дату виборів – а
    саме Уряду – що дату виборів буде встановлено органічним законом.




    Не можуть
    одночасно встановити дату виборів обидва органи державної влади, тому що адміністративному
    органу було заздалегідь принесено до відома, що ця компетенція йому була
    відкликана, – також зазначено в мотивації. Спікер Палати депутатів і лідер домінуючої в
    парламенті партії, СДП, Марчел Чолаку заявив, що законодавчий проєкт щодо
    перенесення загальних виборів з 6 грудня увійде на розгляд Парламенту у
    понеділок: Надійшла
    мотивація від Конституційного суду. Ми повинні взяти до відома та виконати всі
    рішення Суду, і вже в понеділок закон про дату виборів може бути розглянутий у Парламенті.
    Проєкт нормативного акта вже був поданий на розгляд одним нашим колегою, і ми
    будемо обговорювати його в комітетах.


    Парламентські
    вибори відбудуться 6 грудня лише за умови, якщо президент
    Клаус Йоханніс направить,до 24 жовтня, на черговий
    розгляд прийнятий Парламентом закон і якщо Законодавчий
    орган не прийме новий нормативний акт до дати виборів, пояснює
    колишній голова Конституційного суду Августін Зегрян. Якщо закон
    набере чинності до 6 грудня, вся ситуація змінюється. Керівник канцелярії
    прем’єр-міністра Іонель Данке заявив, однак, що надалі діє графік, пов’язаний з
    організацією парламентських виборів 6 грудня, і що виконавчий орган вирішить подальші
    кроки.

  • 18 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – У
    Румунії, 1014 нових випадків зараження коронавірусом були повідомлені у
    вівторок Групою зі стратегічних комунікацій. В результаті,
    загальна кількість випадків зараження перевищує тепер 72 тисячі 200. З початку пандемії, більш 33.100
    пацієнтів були оголошені вилікуваними. Кількість смертей в останню добу
    становить 45, а їх загальне число досягло 3.074. Найбільше число випадків
    зараження коронавірусом було зафіксовано в Бухаресті, Сучаві, Арджеші і
    Брашові. Прем’єр-міністр Людовик Орбан повідомив, що буде збільшено кількість ліжко-місць
    у відділенні інтенсивної терапії Інституту інфекційних захворювань імені Матея
    Балша в Бухаресті. Він додав, що в Брашові (центр), Клуж-Напоці
    (північний-захід) і Яссах (північний-схід) буде також підвищена
    кількість ліжко-місць у відділеннях інтенсивної терапії та, що у Румунії наразі понад 1000 ліжко-місць у відділеннях
    інтенсивної терапії, обладнаних апаратами штучної вентиляції легень для надання
    допомоги пацієнтам у важкому стані.




    ЗАСІДАННЯ – Президент Румунії Клаус Йоханніс обговорив, у
    вівторок, з членами уряду питання розробки Національного плану з відновлення та
    стійкості, призначеного для залучення європейських коштів, необхідних для
    відновлення економіки. Після зустрічі він заявив, що уряд веде постійний діалог
    з Європейською Комісією, щоб усі запропоновані проєкти нарешті би реалізувалися.
    Наразі зусилля уряду зосереджені на інфраструктурі, наголосив глава держави,
    особливо на автомобільних та залізничних шляхах. Автобани є дуже важливими на
    цій фазі, і в цій галузі я можу сказати, що ми дуже розвинені, уточнив Йоханніс.
    Він також оголосив, що зміни до
    державного бюджету передбачають значні кошти для фермерів, постраждалих від
    посухи.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ -
    Резолюція про вотум недовіри, висунута в понеділок опозиційною
    Соціал-демократичною партією проти ліберального уряду, на чолі з Людовиком
    Орбаном, буде зачитана в четвер на спільному засіданні двох палат румунського
    парламенту, встановили об’єднані Постійні бюро. День обговорення і голосування резолюції
    буде встановлено згодом. По суті, ініціатори резолюції, під назвою «Уряд
    Націонал-ліберальної партії, від пандемії до загального панді-хабарництва»
    критикують спосіб управління урядом коронавірусною епідемією і вжиті ним заходи
    по відновленню економіки. Прем’єр-міністр Людовік Орбан вважає демарш
    соціал-демократів безвідповідальним і каже, що Націонал-ліберальна партія
    розглядає можливість звернення до Конституційного суду, оскільки резолюція про
    вотум недовіри не може бути ініційована під час парламентських канікул.




    ВИБОРИ – Сьогодні,
    в Румунії останній день висунення кандидатур для місцевих виборів, що пройдуть
    27 вересня. Передвиборча кампанія розпочнеться 28 серпня і завершиться 26
    вересня. У Бухаресті, чинний мер Габрієла Фіря від Соціал-демократичної партії
    висунула свою кандидатуру на новий мандат. Серед її контркандидатів числяться
    Нікушор Дан – єдиний кандидат правих сил, підтриманий Націонал-ліберальною
    партією та Альянсом Союзу Рятуйте Румунію і Партії свободи, єдності і солідарності,
    колишній прем’єр-міністр і лідер Альянсу лібералів і демократів Келін Попеску
    Терічану, колишній президент і мер Бухареста Траян Бесеску від Партії народний
    рух.




    РІШЕННЯ – Конституційний
    суд Румунії розгляне 15 вересня запити президента Клауса Йоханніса до Закону «Про
    деякі заходи щодо організації виборів до Сенату та Палати депутатів після
    закінчення мандату обраного Парламенту у 2016 році». У понеділок, президент
    Румунії Клаус Йоханніс оскаржив у Конституційному суді закон, згідно з яким
    парламент визначає дату проведення загальних виборів, а не уряд, як це було за
    останні 30 років. Нормативний акт, ініційований опозицією СДП, АЛДЕ та ДСУР,
    був прийнятий 27 липня обома палатами парламенту. Глава держави стверджує, що
    документ порушує конституційні положення, оскільки змінює компетенцію
    встановлення дати виборів лише за кілька місяців до виборів. Він, серед іншого,
    звертає увагу на те, що в контексті пандемії COVID-19, якщо з різних причин
    законодавча влада не ухвалить своєчасно закон, що визначає дату виборів,
    створюються передумови для того, щоб сенатори та депутати продовжили їх мандати
    нормативним актом, який вони самі приймають.




    СТАТИСТИКА – Найнижчі
    ціни на м’ясо в Європейському союзі в 2019 році були зафіксовані в Румунії – на
    37,3% менше середньої ЄС, вказують дані, опубліковані у вівторок Статистичною службою
    Європейського союзу – Євростат. Іншими державами з низькими цінами на м’ясо були
    Польща, Болгарія і Литва. Найвищі ціни на м’ясо в ЄС в 2019 році були зафіксовані
    в Австрії, Люксембурзі, Франції та Нідерландах.

  • Рішення щодо місцевих виборів

    Рішення щодо місцевих виборів




    У
    Румунії цього тижня очікується подання до Парламенту законопроекту щодо подовження терміну дії мандатів місцевих обранців, після того як судді Конституційного
    Суду визнали як такою що не
    відповідає Конституції постанову уряду з цього питання. Між часом Соціал-демократична партія (в
    опозиції) домовилася з
    усіма партійними лідерами підготувати
    законопроект, який передбачав би, крім подовження термінів дії мандатів місцевих обранців, і дату
    виборів. Тимчасово виконувач обов’язків
    голови СДП Марчел Чолаку: Якщо ми не втрутимося швидко, то місцеві обранці не зможуть виконувати
    свою діяльність. Я хотів би уточнити в законі також дату виборів, із поправкою,
    якщо експерти кажуть, що все-таки існує небезпека для населення, щоб її можна
    було перенести.


    З
    іншого боку, Лідер Націонал-ліберальної
    партії (при владі), прем’єр-міністр Людовик Орбан вважає
    рішення Суду щодо того, хто визначає дату місцевих виборів, незрозумілим.
    Людовик Орбан: Найкращим варіантом для
    проведення виборів ми вважаємо кінець вересня, початок жовтня. Тепер ми
    чекаємо на рішення Суду, бо ми його не зрозуміли, хто визначає дату виборів – уряд, шляхом рішення, парламент, шляхом закону… Поки ми не побачимо мотивації Конституційного суду, ми не зможемо точно знати рішення Суду.


    Місцеві
    вибори мають відбутися восени, а парламентські – вчасно – таким був висновок, який
    минулого тижня зробили політичні діячі в дебатах щодо сценаріїв
    політичних партій на цьогорічні
    вибори. Соціал-демократи закликали до консенсусу між усіма політичними силами, на основі діалогу, в тому числі з громадянським суспільством.
    Тоді лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна зазначив, що існує ризик найнижчої
    явки за останні 30 років на місцевих і парламентських виборах і виступив за варіант запровадження голосування поштою. Пропозицію цю також підтримали й ліберали. Інші пропозиції стосуються
    зменшення кількості підписів та можливості онлайнового висунення кандидатур.


    У
    свою чергу, лідер ПРО
    Румунія Віктор Понта вважає, що місцеві
    та парламентські вибори
    мають бути організовані в найкоротші терміни. Якщо миорганізуватимемо їх на відстані у два або один тиждень між
    ними, це найбільш логічно і з точки зору витрат, організації, ризику
    розповсюдження вірусу, але також політично це має багато сенсу, – заявив Віктор Понта. Він додав, що ПРО Румунія буде підтримувати будь-який сучасний
    метод голосування, дотримуючись усіх гарантій
    безпеки. З іншого боку, лідер
    АЛДЕ Келін Попеску-Терічану оголосив минулого тижня, що його партія разом із СДП
    та ПРО Румунія ведуть переговори
    щодо формування лівоцентристської коаліції для участі у наступних місцевих і
    парламентських виборах.

  • Криза випробовує румунське суспільство

    Криза випробовує румунське суспільство






    Нинішня
    криза в галузі охорони здоров’я в Румунії перекрилася ще однією кризою – політичною, яка не датується вчорашнім
    днем. Згадаймо лише,
    дуже коротко, що минулої осені соціал-демократи були відсторонені від влади в результаті резолюції про вотум недовіри і
    що, якби не виник був величезний виклик під назвою Covid-19, то в Румунії були б
    організовані, можливо, цієї весни, крім місцевих виборів, також і дострокові парламентські вибори, які, на погляд президента Йоханніса, мали б змінити (цитуємо) токсичну
    більшість СДП
    у
    Законодавчому органі. Вже близько
    два місяці квазі-ексклюзивної турботищодо
    боротьби зі
    зростаючою кількістю захворювань та смертей, спричинених новим коронавірусом, перенесла політичну боротьбу на другий план.




    Однак, на цьому тижні, вона знову вийшла на перший план, після рішення Конституційного суду
    Румунії, який одноголосно постановив, що основні права людини не можуть бути
    обмежені надзвичайною урядовою
    постановою, як це сталося в поточний період надзвичайного стану, а
    також те, що дуже великі штрафи за той самий період не відповідають Основному
    закону. Президент Клаус Йоханніс
    був здивований рішенням Суду, сказавши, що без цих штрафів кількість загиблих
    була б набагато вищою: Цілком дивно, що ці санкції вважають сьогодні сумнівними, хоча всім нам очевидно, що вони допомогли
    запобігти поширенню вірусу. Дивовижною є також перспектива деяких органів
    влади, які своєю місією чи юридичною природою несуть конституційний обов’язок
    не втрачати з поля зору, при
    прийнятті рішень,
    загальний інтерес суспільства.




    Президент
    також вказав пальцем на СДП, яка, на його думку, працювала у парламенті (цитуємо) по-справжньому
    токсично» і
    залишилася
    тією самою партією, зацікавленою лише врятувати своїх баронів.
    Соціал-демократи контратакували. Вони
    зазначили, що глава країни має (цитуємо) диктаторську поведінку, що він повинен бути завжди правий
    і що атакує основні
    державні установи.
    Тимчасовий лідер СДП Марчел Чолаку:
    ʺУряд більше не користуєтьсядовірою і більше не може позичатися. Незабаром уряд не матиме грошей для сплати зарплат
    та пенсій.
    Хоча румуни стикаються з цими проблемами щодня, Йоханніс не говорить про проект з відродження економіки. Він говорить лише про СДП. При
    кожному своєму виступі. Вже півроку якНЛП перебуває при владі, а СДП – в
    опозиції! Перестаньте звинувачувати інших! У ваших руках всі важелі влади – керуйте, вживайте заходів заради румунів!


    Криза важко випробовує румунське суспільство.

  • Рішення довкола передплачених карток

    Рішення довкола передплачених карток


    На відміну від диктатур, демократіям ніколи нелегко гарантувати громадську
    безпеку, не зачіпаючи права громадян,або досягти
    правильного балансу між свободою та безпекою. У Румунії термінова постанова, що регулює продаж передплачених карток для мобільних телефонів лише на основі посвідчень особи, була оголошена, у вівторок, Конституційним судом,неконституційною. Судді Конституційного суду одноголосно вирішили, що нормативний акт,
    виданий Урядом, очоленим на той час
    соціал-демократкою Віорікою Денчіле, порушує положення
    Конституції, тому що виконавча
    влада не мотивувала, чому для цього потрібно було винести термінову постанову, а
    лише аргументувала
    своєчасність та потребу таких урегулювань.Конституційний суд прийняв це рішення на звернення Омбудсмена,
    який вважав, що захист загрожує правам, свободам та обов’язкам
    громадян.




    Постанова, яка передбачає пред’явлення посвідчення особи при покупці передплаченої картки, була видана Урядом минулого літа після трагедії, відомої як «справа Каракал». Тоді одна із жертв серійного насильника та вбивці зателефонувала
    за номером Служби екстреної допомоги
    112, щоб попросити допомоги, скориставшись передплаченою карткою, якій не можна було негайно виявити місце знаходження. Дівчина була вбита, а драма в маленькому
    містечку на півдні країни налякала і розлютила громадськість. Поліцейські, прокурори, оперативники Служби екстреної допомоги 112, законодавці та урядовці стали мішенями розлюченої критики з боку ЗМІ та громадян.Першою реакцією
    політиків було видання Постанови №62/2019.




    Зараз правозахисна
    організація APADOR-CH привітала рішення про визнання неконституційною цю
    постанову. Обмеження основного права не може бути здійснене шляхом термінової
    постанови, і це повинні зрозуміти як політики, так і пересічні громадяни.
    Рішення продавати передплачені телефонні картки лише на основі посвідчення
    особи не мало нічого спільного з визначенням місце знаходження осіб, які
    телефонують за номером 112, і ми сподіваємося, що ми не повернемося до того, що
    влада все ще не справляється зі своєю роботою у трагічному випадку, так як це
    сталося у Каракалі»- пише на Facebook-сторінці APADOR-CH.




    У 2014 році закон,
    спрямований на визначення користувачів передплачених телефонних карток та
    користувачів мереж Wi-Fi, був також визнаний неконституційним. Тоді судді Конституційного
    суду вважали, що спосіб захисту персональних даних користувачів не є безпечним.
    М’яч зараз знову повернувся на поле політичного класу, який повинен буде знайти
    рішення цій проблемі, що відповідало б положенням Конституції. Однак оглядачі зазначають,
    що проблему передплачених телефонних карток потрібно вирішити, оскільки в
    усьому світі вони є улюбленим інструментом терористів, наркодилерів чи торговців
    людьми.

  • Дебати довкола державного бюджету на 2020 рік

    Дебати довкола державного бюджету на 2020 рік





    Прем’єр-міністр ліберал Людовик Орбан офіційно оголосив, що бухарестська виконавча влада візьме на себе відповідальність у парламенті за закон про державний бюджет та закон
    про державне соціальне страхування на 2020 рік.


    У середу, на засіданні уряду він пояснив, що це найкращий метод для
    досягнення запропонованої мети, а саме прийняття бюджету до 31 грудня. Людовик
    Орбан заявив, що він погодиться із всіма поправками парламентарів, які
    покращать бюджет на наступний рік. Людовик Орбан: Взяття відповідальності за
    закон дозволить кожному парламентарію та кожній парламентській групі внести
    змін до проекту закону про державний бюджет та до проекту закону про державне
    соціальне страхування. Нам доведеться уважно переглянути кожну поправку. Відтепер
    я повідомляю вам, що маю всю відкритість щодо внесення змін до законопроектів,
    які дійсно можуть мати корисні наслідки.





    Він додав, що було б дуже важко доопрацювати державний
    бюджет до кінця року шляхом регулярних дебатів у парламенті так, як встановив
    Уряд. Людовик Орбан також заявив, що уряд НЛП готовий взяти на себе
    відповідальність за виправлення всіх економічних дисбалансів, викликаних
    безвідповідальною політикою колишнього соціал-демократичного уряду. Раніше
    прем’єр-міністр провів зустрічі у цьому сенсі з лідерами парламентських партій
    та представниками національних меншин у Парламенті Румунії.


    Незважаючи на те, що вважає позицію чинного уряду
    зрозумілою, СРР стверджує, що бажано було б обговорити проект цього закону в
    парламенті, щоб не створити прецедент антидемократичного відхилення. Депутат
    Іонуц Моштеану: Тепер ми знаємо, що Людовик Орбан та його уряд сповнені
    добрих намірів, але це небезпечний прецедент для того, що хто-небудь міг би
    зробити щоб інше, використовуючи цей приклад, а саме взяття на себе
    відповідальності.


    Марчел Чолаку, т.в.о. лідера СДП – найбільшої
    парламентської партії, яка зараз перебуває в опозиції – назвав дуже поганим
    можливе взяття на себе відповідальності уряду щодо закону про державний бюджет.
    Більше того, соціал-демократи погрожують оскаржити документ у Конституційному
    суді, якщо він обійде дебати та голосування в парламенті. Проект держбюджету на
    2020 рік будується на економічному зростанні на рівні 4,1%, бюджетному дефіциті у 3,59% та середньому рівні інфляції у 3,1%.

  • 17 – 23  лютого 2019 року

    17 – 23 лютого 2019 року

    Президент
    оскаржив в Конституційному суді державний бюджет



    Президент Клаус Йоганніс вирішив оскаржити в Конституційному суді державний бюджет Румунії на 2019 рік, який
    нещодавно був відправлений йому
    на підписання. За словами глави
    держави, бюджет, розроблений правлячою
    коаліцією СДП-АЛДЕ,
    ставить під загрозу румунську економіку і має чіткі аспекти неконституційності,
    що перешкоджатимуть Румунії виконувати свої обов’язки
    перед ЄС. Глава держави вважає, що бюджет нереалістичний, переоцінений і занадто відкладений, оскільки відповідно до
    закону він повинен був бути
    переданий на розгляд Парламенту
    15 листопада 2018 року. За словами президента, не можна характеризувати бюджет 2019 року як бюджет присвячений інвестиціям, так як назвала його прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, бо цифри вказують на бюджет суворої економії, з нульовими інвестиціями в певних сферах, з
    необхідністю реорганізації і навіть звільненням персоналу через відсутність коштів на поточні витрати. Президент
    звинуватив уряд у відсутності коштів для інвестицій,
    а також у виділенні великої суми грошей для партій,
    особливо для СДП, основної
    партії правлячої коаліції.
    У відповідь спікер Сенату, лідер АЛДЕ Келін Попеску Терічану
    назвав рішення Президента неприйнятним.


    Нові зміни у сфері юстиції та відгуки з Брюсселя


    Міністр юстиції Тудорел Тоадер утвердив, на цьому тижні, шляхом
    термінової постанови низку змін до законів правосуддя, що стосуються, серед іншого, призначення головних прокурорів або навіть
    обов’язків глави слідчого відділу. Тоадер пояснив, що ці посади також
    можуть бути зайняті прокурорами, які були суддями, а ті, хто зараз займає ці посади, можуть це робити лише
    протягом 45 днів. Національна антикорупційна дирекція вважає,
    що не існує надзвичайної ситуації, яка б виправдала прийняття шляхом термінової постанови положень щодо звільнення
    магістратів або зміни способу організації прокуратур. А прокурори Управління з розслідування
    злочинів організованої злочинності і тероризму – прокуратури антимафії – піддали критиці постанову, вважаючи, що зміни
    суперечать конституційній архітектурі і не дають змогу Генеральній прокуратурі виконати свої специфічні обов’язки. Вища рада магістратури, через Відділ прокурорів, звернула увагу на те, що останні зміни до законів правосуддя
    можуть серйозно вплинути на роботу прокурорів. Реакції надійшли також з боку
    Європейської комісії. Прес-секретар Єврокомісії Маргарітіс Шинас, заявив що Європейська
    Комісія зі стурбованістю стежить за розвитком ситуації у сфері верховенства
    права в Румунії і що, як зміст, так і порядок прийняття останніх змін, шляхом
    термінової постанови, без консультацій з представниками судової гілки влади та
    з безпосередньо зацікавленими сторонами, прямо суперечать рекомендаціям ЄК у
    рамках Механізму співпраці та контролю в сфері правосуддя, що підтримується
    всіма державами-членами. Єврокомісія вимагатиме пояснень від румунського уряду
    щодо останніх поправок, – додав прес-секретар. Він нагадав, що у своєму
    листопадовому звіті Європейська комісія закликала Румунію впровадити міцну та
    незалежну систему призначення прокурорів на керівні посади, на основі чітких і
    прозорих критеріїв, схвалену й Венеційською комісією. Єврокомісія також
    закликала Бухарест переглянути суперечливу судову реформу враховуючи всі
    рекомендації в рамках Механізму співпраці та контролю, сформульовані
    Венеційською комісією та GRECO. Основні опозиційні партії, НЛП та СРР, подали на
    розгляд Палати депутатів пропозицію про вотум недовіри міністру юстиції.
    Зміни ці також піддавалися критиці з боку глави держави. Магістрати вийшли на
    вулиці протестувати, стверджуючи, що зміни серйозно впливають на незалежність
    судової влади.


    Нові міністри
    в Румунії


    Президент Клаус Йоганніс підписав, на цьому тижні, укази про призначення Василя-Даніела Сучу на посаду віце-прем’єр-міністра
    і міністра регіонального розвитку та державного
    управління, та Александра-Развана Кука – на пост міністра транспорту. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле
    заявила, що вона зробила ці
    пропозиції для припинення
    ситуації блокування діяльності Уряду. «Регіональний розвиток і транспорт – це
    дві ключові сфери, для яких ми забезпечили шляхом закону
    про державний бюджет суми, необхідні реалізації інвестицій, які потрібні
    Румунії. Для належної реалізації інвестиційних проектів необхідна
    координація міністрів
    з повною відповідальністю при виконанні своїх функцій», – уточнила прем’єр-міністр.
    Раніше на дві зазначені посади були тричі запропоновані кандидатури Олгуци
    Васілеску та Мірчі Драгіча, але Клаус Йоханніс відхилив ці пропозиції.


    Зустріч
    міністрів торгівлі держав ЄС в Бухаресті


    Європейський комісар з торгівлі Сесілія Мальмстрем і
    генеральний директор Світової організації торгівлі Роберто Азевдо взяли участь,
    на цьому тижні, в Бухаресті, на неформальній зустрічі міністрів торгівлі
    країн-членів ЄС, що пройшла під час головування Румунією в Раді Європейського
    Союзу. Переговори були присвячені процесу модернізації Світової організації
    торгівлі та торговельним відносинам між ЄС та США. Також на цьому тижні, на
    засіданні Комітету постійних представників, країни-члени ЄС підтвердили політичну згоду,
    досягнуту Румунією з Європейським Парламентом, щодо Директиви про авторське
    право на єдиному цифровому ринку. Директива матиме значний вплив як на
    виробників, чиї права повинні бути повністю захищені, так і на європейських
    громадян, які користуватимуться перевагами Єдиного цифрового ринку. Директива
    матиме позитивний вплив на широке коло суб’єктів, таких як видавці преси,
    культурні установи, освітні установи, художники, виконавці, представники
    творчих та культурних кіл.

  • 30 січня 2019 року

    ГРИП – Сьогодні у Румунії була офіційно оголошена епідемія
    грипу, через який вже померли 58 осіб. Міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя заявила, що
    зростання захворюваності на грип спостерігається у всіх регіонах країни і жодних змін на краще в
    лютому не передбачається, але закликала румунів не панікувати. У всіх
    лікарнях був введений карантин, що припускає обмеження
    доступу для відвідувачів, забезпечення постійного запасу противірусних
    препаратів у лікарнях, на стаціонарі яких перебувають хворі на ГРВІ та грип і
    невідкладне щеплення всього медперсоналу. Міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя
    заявила, що захистити від грипу дійсно ефективно може лише щеплення. Клінічними
    ознаками грипу є висока температура, біль у м’язах і надзвичайна втома. Щонайменше
    двоє померлих були людьми без відомої
    історії хвороби, активними особами, які раптово захворіли і вдалися до
    самолікування приймаючи антибіотики, які протипоказані при цьому захворюванні.




    ДЕРЖБЮДЖЕТ -
    Проект Державного бюджету Румунії на 2019 рік буде презентований щойно після того,
    як представники уряду проаналізують пропозиції мерів щодо способу розподілу
    коштів місцевим органам влади. У вівторок на зустрічі з міністром фінансів Єудженом
    Теодоровичем мери великих міст зажадали виділення органам місцевої влади не
    менше третини коштів держбюджету. Між часом міністр Теодорович заявив, що
    проект Державного бюджету на 2019 рік побудований на дефіциті близько 2,55% і
    зростанні ВВП на 5,5%. За його словами, значні кошти підуть в такі ключові
    сфери, як охорона здоров’я, освіта та оборона.


    ОБОРОНА
    – У Бухаресті сьогодні стартувала дводенна неформальна зустріч міністрів
    оборони країн-членів Європейського Союзу. Вона проводиться в контексті
    румунського піврічного головування в Раді ЄС і очолюється Верховним представником
    ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федерікою Могеріні. Серед питань, що
    розглядаються: жінки, мир і безпека – сфера, що представляє спільний інтерес
    для Європейського Союзу, НАТО й ООН, а також стан і перспектива реалізації
    Глобальної стратегії із закордонної та безпекової політики Європейського Союзу.
    Були запрошені також Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг і заступник
    Генерального секретаря ООН з питань операцій з підтримки миру та безпеки
    Жан-П’єр Лакруа. Неформальні зустрічі на рівні міністрів є звичайною практикою
    кожного головування в Раді ЄС з метою забезпечення належної основи для
    спільного обговорення та обміну думками з питань, що становлять інтерес на
    європейському та міжнародному рівнях.

    ООН – «Румунія рішуче налаштована підтримати мирне вирішення всіх
    криз, з якими стикається міжнародна спільнота протягом у цей період, як робила це упродовж 27
    років участі своїх війська у місіях під егідою Організації Об’єднаних Націй. З 1991 року близько 10 тисяч
    румунських військовослужбовців взяли участь у більш ніж 25 таких місіях у різних куточках
    світу, – заявив міністр оборони Габрієль Леш під час зустрічі із заступником
    Генерального секретаря ООН з питань операцій з підтримки миру та безпеки
    Жаном-П’єром Лакруа. Габріель Леш нагадав, що
    Румунія чотири рази була непостійним членом Ради Безпеки ООН і подала свою кандидатуру на новий мандат у 2020-2021
    роках. Міністр оборони також зустрівся з виконавчим директором Європейського
    оборонного агентства Хорхе Домеком з яким обговорив питання зміцнення
    безпеки та оборони на рівні ЄС у повній координації з НАТО




    КЛІМАТ – У
    Тімішоарі, на заході Румунії, триває зустріч експертів Європейської робочої
    групи з питань адаптації до зміни клімату. Вона відбувається в контексті
    румунського головування в Раді ЄС і спрямована на розв’язання проблем, викликаних
    зміною клімату, у відповідності до положень Паризького договору 2015 року. У
    зустрічі, організованій Міністерством охорони навколишнього середовища Румунії,
    беруть участь 20 європейських та румунських експертів, які обговорюють висновки
    зустрічі у м.Катовіце (Польща) в грудні 2018 року, а також заходи, необхідні
    для продовження ініціатив, передбачених Паризьким договором.




    ЗАКОН -
    Конституційний суд Румунії сьогодні задовольнив клопотання опозиційних
    Націонал-ліберальної партії та Союзу «Рятуйте Румунію», Верховного суду і Президента
    Клауса Йоханніса оголосивши неконституційним закон про розсекречення окремих
    документів. Судді Конституційного суду визнали таким, що не відповідає
    Конституції закон про розсекречення всіх протоколів, укладених між Румунською
    службою інформації та прокуратурами, який був ініційованим і прийнятий керівною
    парламентською більшість «Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та
    демократів». Якби цей нормативно-правовий акт набув чинності , він би відкрив
    шлях до перегляду цілої низки остаточних судових рішень. У зв’язку з цим глава
    держави зазначив, що «у тій редакції, в якій був прийнятий, а також з точки зору
    нормативного змісту», цей закон суперечить конституційним нормам і принципам.
    Закон був прийнятий 21 листопада минулого року.




    ОРГАНІЧНЕ
    ЗЕМЛЕРОБСТВО
    – Мальта, Ірландія та Румунія є країнами ЄС, які виділяють
    найменшу частку землі для органічного землеробства – до 2% від загальної площі
    земель, що використовуються в сільському господарстві. Принаймні це випливає з
    даних, опублікованих сьогодні Євростатом. На протилежному боці цього списку
    знаходяться Австрія, Естонія та Швеція. Слід
    зазначити, що загальна площа сільськогосподарських земель з органічним статусом
    в Європейському Союзі в 2017 році становила 12,6 млн. га, тобто 7% від
    загальної площі земель, що використовуються в сільському господарстві. Це на
    25% більше ніж у 2012 році.

  • 26 вересня 2018 року

    ГА ООН -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні виступить з промовою на 73-й Генеральній
    асамблеї ООН в Нью-Йорку. Він торкнеться поточних викликів миру, рівності та сталого
    розвитку суспільств держав-членів, а також ролі, яку відіграє ООН в підході до
    них. Глава держави також озвучить зобов’язання Румунії як держави, яка в першій
    половині 2019 року головуватиме в Раді Європейського Союзу, з наголосом на посиленні
    відносин між ЄС та ООН. Так само Клаус Йоханніс порушить питання про
    кандидатуру Румунії на посаду непостійного члена Ради Безпеки ООН у період 2020-2021
    роки. Цьогорічна Генасамблея ООН зосереджується на гендерній рівності, міграції
    та біженцях, гідних умовах праці, ролі молоді у справі миру та безпеки, підтримці
    прав людей з обмеженими можливостями, кліматичних змінах та активізації роботи
    організації.




    ПРОТЕСТИ
    Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле завершила робочий візит до Брюсселя. Група
    соціал-демократів в Європейському Парламенті у присутності Віоріки Денчіле
    піддали критиці проведення референдуму за традиційну сім’ю, метою
    якого є заборона одностатевих шлюбів, кажучи, що такі ідеї суперечать поглядам європейської
    соціалістичної сім’ї. Європейські соціал-демократи також зажадали від влади
    Румунії ясності з ряду питань: від великих корупційних справ до референдуму з
    перевизначення сім’ї, в перспективі головування Румунії в Раді ЄС у першій
    половині наступного року. Теж у середу глава румунського уряду зустрілася з Францискою
    Марією Келлер і Філіпом Ламбертом, співголовами групи Зелені/Європейський вільний
    альянс в Європейському парламенті, яким представила внутрішньополітичну
    ситуацію та ініційовані урядом реформи. Раніше Віоріка Денчіле мала зустріч з
    головою групи Прогресивного альянсу соціалістів та демократів в Європарламенті
    Удо Бульманном та головою групи Європейської народної партії Манфредом Вебером.
    Прем’єр-міністр представила реформи, ініційовані урядом в пріоритетних галузях
    для Румунії і показала, що вони є результатом прозорого міжвідомчого
    співробітництва та за підтримки європейських партнерів.
    Зустрічі в Брюсселі мали місце напередодні пленарного засідання Європарламенту наступного тижня, на яке прем’єр-міністр
    був запрошений взяти участь в дискусії довкола антиурядового протесту 10 серпня
    в Бухаресті, що був жорстоко розігнаний правоохоронними органами Румунії.






    ЗАКОНОДАВСТВО – Конституційний суд Румунії переніс
    на 16 жовтня розгляд справи щодо конституційності закону про внесення змін до
    Закону про статус місцевих обранців, за конституційним президента Клауса
    Йоханніса. Глава держави стверджує, що ці зміни запроваджують покарання за конфлікт інтересів для членів
    місцевих і повітових рад, які передбачені іншим законом. Клаус Йоханніс у своєму поданні до КСР стверджує, що ці положення
    порушують положення Конституції стосовно правової визначеності.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Палата депутатів сьогодні
    відхилила ініційований опозиційною Націонал-ліберальною партією вотум недовіри міністру
    сільського господарства Петру Дайї. Резолюція про недовіру була обговорена у
    вівторок. Ліберали стверджують, що невідповідні дій міністра Дайї призвели до поширення
    африканської чуми свиней Румунією і зажадали його відставки. Націонал-ліберальна
    партія вважає, що нинішня ситуація стає загрозою продовольчій безпеці держави
    та скомпрометувала свинарство та румунську промисловість у цій галузі на
    невизначений період. У відповідь міністр сільського господарства заявив, що
    влада вжила всіх заходів, передбачених на європейському рівні у таких випадках,
    а епізоотична ситуація по захворюванню на африканську чуму свиней, проти якої
    немає вакцини і, яка є невиліковною, знаходиться під постійним контролем. Від першого
    спалаху африканської лихоманки наприкінці липня минулого року було зафіксовано близько
    900 спалахів АЧС у майже третині регіонів країни.




    ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Міхай Фіфор
    у вівторок, у Вашингтоні, представив зусилля Бухареста зі зміцнення безпеки
    Східного флангу НАТО. У той же час він підтвердив відданість Румунії принципу
    справедливого розподілу ролей, ризиків та відповідальності в Альянсі. Під час
    свого візиту до США міністр Фіфор провів низку зустрічей з представниками
    компаній оборонної промисловості, з якими обговорив можливості співробітництва в
    оборонній галузі. З цієї нагоди Міхай Фіфор підтвердив намір уряду здійснити
    всі національні програми стратегічних закупівель через румунську оборонну
    промисловість.

  • Рішення Коституційного суду

    Рішення Коституційного суду




    Симптом нечіткого законодавства у багатьох
    сферах та нестабільності діалогу між владою і опозицією у ході законотворчого процесу, звернення до
    Конституційного Суду стало правилом в Румунії. Суд поступово перетворився на арбітра, без якого не можна вирішити жодного спору, не лише законодавчого, а
    також інституційного, або навіть політичного
    характеру. Доказом цього є лавина скарг про неконституційність, більшість із них у сфері
    законодавства, що стосуються судової системи та кримінальних кодексів, модних тепер тем у Румунії. Середа була повним днем для Конституційного суду Румунії.




    Суд визнав неконституційним Закон «Про шкільний підручник», за поданням опозиційних НЛП та СРР, які скаржилися на встановлення монополії та відсутності нормативних правил. З іншого боку, судді Конституційного суду відхилили запит ДСУР та СРР щодо внесення змін до Закону «Про експропріацію в суспільних цілях», а також звернення НЛП та СРР щодо внесених змін до Закону «Про статус суддів та прокурорів». Конституційний суд відклав на осінь розгляд скарг опозиційних НЛП та СРР, а також Верховного суду у зв’язку з проектами змін до Кримінально-процесуального кодексу та Закону
    «Про судоустрій». Теж на осінь Суд відклав винесення рішення стосовно внесення змін та доповнень до Закону «Про організацію та функціонування Вищої ради магістратури».




    З іншого боку, той же Конституційний суд
    задовольнив запит про право на вільне пересування та проживання одностатевого подружжя, відповідно до рішення Суду ЄС, який постановив,
    що держави-члени не можуть перешкоджати свободі проживання громадянина ЄС,
    відмовляючись надавати його одностатевому супругу, який не є громадянином ЄС, право на проживання на їхній
    території.




    Іншим дуже очікуваним рішенням Конституційного суду, принаймні з точки зору лівої влади в Румунії, було рішення про створення Суверенного фонду розвитку та інвестицій. Новина для правлячої в нашій країні більшості у складі
    СДП-АЛДЕ не дуже добра. Суд задовольнив звернення президента країни та опозиції,
    згідно з якими створення Фонду є повноваженнями уряду, а не Парламенту, таким
    чином будучи порушене положення про розподіл повноважень у державі. Закон
    передбачав, що 33 компанії, акціонерами яких є Румунська держава, ввійдуть до
    портфелю Суверенного фонду розвитку та інвестицій, чий акціонерний капітал
    складе 9 мільярдів леїв (близько 2 мільярди євро).




    Для основної
    правлячої СДП, Фонд може буде інструментом розвитку великої
    інфраструктури та інвестиції в сільське господарство,
    індустріалізації Румунії та створення нових робочих місць.
    Опозиція, стурбована ризиком неправильного використання коштів з цього фонду та
    політизації процесу призначення керівництва, сприймала його як можливий шлях для корупції.
    Опозиційна НЛП попередила, що якщо Уряд знайде
    інший спосіб створити Фонд, вона оскаржить це
    рішення в суді.