Radio România Internațional

Tag: Конституційний Суд

  • Новий Кримінально-процесуальний кодекс

    Новий Кримінально-процесуальний кодекс

    Палата депутатів в Бухаресті поспішно
    прийняла, в понеділок, поправки до
    Кримінально-процесуального кодексу, після того, як минулого тижня Сенат зробив те ж саме. Серед проголосованих новин фігурує виправдувальний вирок першої інстанції, який може
    бути змінений лише в разі отримання нових доказів та ознак. Зізнання під час
    досудового слідства щодо
    правопорушень та осіб заборонено, а запобіжний арешт можливий лише за наявності ґрунтовних доказів.
    Депутати також вирішили, що тривалість досудового слідства
    не може перевищити один
    рік, а якщо прокурорам не вдається за цей
    період відправити справу до суду, тоді справа автоматично скасовується. Інша поправка встановлює, що доноси можуть призвести до скорочення покарання, лише якщо вони будуть зроблені протягом
    одного року від вчинення злочину.




    Голова Спеціального комітету з питань
    законів правосуддя,
    соціал-демократ Флорін Йордаке уточнив, що цими поправками до законів правосуддя, в тому числі до Кримінально-процесуального кодексу, правлячий
    альянс в Румунії (СДП+ АЛДЕ) хоче ліквідувати
    зловживання. Флорін Йордаке: Ми
    повинні перестати показувати людей з наручниками, які з плином часу виявляються
    невинними. Що стосується розподілу справ, ми також хочемо провести випадковий
    розподіл справ до суддів та прокурорів. Ми хочемо замінити поняття
    розумний сумнів із ґрунтовними доказами та ознаками. Ми живемо у
    реальній Румунії. Справи складаються на основі певних ознак, а по тому, 3 роки людина проходить через
    слідство, і нарешті суд виправдовує її. Хто сплачує тій особі всю ту напругу,
    ті ночі, дні та хвилювання, які він пережив? Ніхто.




    Опозиційні Націонал-ліберальна
    партія та Союз
    Рятуйте Румунію оголосили,
    що вони оскаржать проект закону у Конституційному суді, оскільки деякі зміни ставлять
    під загрозу судовий акт. Серед положень, підданих критиці опозицією, – це ті, що стосуються записів, отриманих у приватному приміщенні, які більше не можуть бути використані у якості
    доказів, всі докази мають бути повідомлені підсудному, свідок може відмовитися без причини від
    допиту, а також
    те що апеляційний суд не може більше змінювати
    рішення першої інстанції у відсутності нових доказів.




    Лідер депутатів Націонал-ліберальної
    партії Ралука Туркан: Практично, ви винайшли всі принципи права, які
    я навчала
    на курсах     Юридичного факультету. Тому існують вищі суди та вищі способи оскарження та прийняття
    рішень. Ви вважаєте, що достатньо мати лише одну судову інстанцію, де якщо можливо, ви б проводили переговори.




    Проект закону буде направлений для підписання
    Президенту Клаусу Йоханнісу лише після того, як
    Конституційний Суд висловиться щодо можливих спроб опозиції оскаржити зміни до Кримінально-процесуального
    кодексу.

  • Делегація Венеціанської комісії в Румунії

    Делегація Венеціанської комісії в Румунії

    Делегація
    Венеціанської комісії, консультативного органу Ради Європи з конституційних
    питань, побувала протягом
    двох днів в Бухаресті. Порядок денний делегації був надзвичайно навантажений. Незалежні експерти провели зустрічі з представниками
    багатьох важливих державних установ- з Президентом Клаусом Йоханнісом, з представниками Міністерства
    юстиції, Верховного суду,
    Конституційного суду, Генеральної прокуратури, Національної антикорупційної дирекції, Вищої ради магістратури, з представниками Парламенту, а також з асоціаціями
    суддів та прокурорів, а також з організаціями громадянського суспільства.




    Глава держави
    та Моніторинговий комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи просили думку цих
    фахівців на тему поправок внесених до трьох законів у сфері правосуддя: судоустрою,
    функціонування Вищої ради магістратури та статусу суддів та прокурорів.
    Експерти Венеціанської комісії слухали,
    протягом двох днів,
    діаметрально протилежні думки, які глибоко розділяють владу та опозицію з
    Румунії та, безумовно, суспільство
    в цілому. На основі зібраної інформації, вони повинні розробити попередній
    звіт у липні, а остаточний -
    у жовтні.

    Голова спеціального
    парламентського комітету, який займався внесенням змін до законів правосуддя,
    соціал-демократ Флорін Іордаке,
    вважає, що звіт не змінить
    зміст нормативних актів:
    Пояснення, які вони отримали, матеріал, який ми подали їм на розгляд і який має на меті
    вирішити багато брехонь, що були сказані в
    публічному просторі, допоможе
    представникам Венеціанської комісії як у складені цього
    попереднього звіту, так і осіннього остаточного звіту, і таким чином вони зможуть зробити найкращі
    зауваження та констатувати,
    що ці три закони у сфері правосуддя узгоджуються
    з поглядами, висловленими парламентським
    комітетом та рішеннями Конституційного суду.




    Опозиційні ліберали, натомість, висловлюють скептицизм щодо того, як влада СДП-АЛДЕ врахує остаточний звіт, який буде представлений
    Венеціанською комісією, з урахуванням стадії внесення змін до цих законів у Парламенті Румунії. Сенатор НЛП Аліна Горґіу:
    Тепер, стадія обговорення у
    парламенті цих законів наближається кінця, і експертам
    Венеціанської комісії буде досить важко вписатися в прискорений графік, так щоб
    вони могли скласти звіт, якого відповідна країна, в даному
    випадку Румунія, взяла би до уваги.




    Між часом, права опозиція в унісон з частиною преси та деякими громадськими організаціями піддали критиці той факт, що швидкістю, з якою були внесені зміни до трьох нормативних
    актів, урядова коаліція намагається зупинити антикорупційну боротьбу і
    підпорядкувати собі суддів і прокурорів. Представники влади стверджують, однак, що закони не були змінені довгий період, і що система правосуддя не була позбавлена зловживань та порушень закону. Представники влади, також, скаржаться на існування незаконної підпільної
    структури, яка називається паралельною державою, що паразитує державні установи та впливає на рішення суддів та прокурорів.

  • 6 червня 2018 року

    КСР – Конституційний Суд Румунії
    поскаржився Генеральному секретарю Ради Європи, Венеційській комісії та президенту Конференції європейських конституційних судів навірулентні напади проти Суду,
    якими представники органів державної
    влади та деяких парламентських партій дискредитують та ставлять під сумнів легітимність рішень установи. Конституційний
    Суд Румунії стверджує, що таким чином було поставлено під
    сумнів обов’язковість своїх рішень і, що були поширені заклики до
    населення і президента не виконувати
    недавнє рішення Суду, яким була встановлена наявність правової колізії конституційного характеру між
    Міністром юстиції та Президентом Румунії. За
    поданням міністра юстиції, Конституційний Суд зобов’язав Президента Клауса
    Йоханніса звільнити керівника національного антикорупційного управління Лауру
    Кодруцу Кьовеші. Раніше президент відхилив як необґрунтовану
    пропозицію міністра звільнити Лауру Кодруцу Кьовеші. Клаус Йоханніс у вівторок заявив, що прийме рішення щодо цього тільки після отримання мотивувальної частини рішення Конституційного Суду, яка
    має бути оприлюднена в четвер. Він наголосив, що дотримуватиметься
    принципів верховенство права та зробить
    все, аби прокурори залишалися незалежними, з
    дотриманням Конституції.
    Імперативна вимога КСР до президента звільнити головного прокурора антикорупційного відомства викликала шквал критики і
    підживлює спекуляції про те, що нинішній склад Суду є політично упередженим в своїх вироках.




    ВІЗИТ -
    Прем’єр-міністр Румунії
    Віоріка Денчіле, яка перебуває з дводенним офіційним візитом в Португалії, у
    середу зустрілася зі своїм португальським колегою Антоніо Костою. Глави урядів
    двох країн обговорили шляхи посилення економічних відносин та співробітництва у
    військовій галузі та в сфері кібербезпеки. Була розглянута й подальша співпраця
    на європейському рівні, в тому числі в перспективі головування Румунії в Раді ЄС у першому півріччі 2019
    року. Віоріка Денчіле запропонувала створення спільної робочої групи з питань освоєння
    європейських фондів, що має допомогти Румунії скористатися позитивним досвідом Португалії
    в цьому напрямку. Глава Румунського уряду подякувала своєму португальському
    візаві за ставлення офіційного Лісабона до румунської громади в Португалії. Вона
    також взяла участь у церемонії відкриття румунського ринку Ротонда да Ромінія в місті
    Ешторіл. Теж у середу міністри охорони
    здоров’я та досліджень двох країн підписали меморандуми про співпрацю у цих
    сферах.




    ЗАКОН -
    Палата депутатів Румунії у середу прийняла законопроект про створення
    Суверенного фонду розвитку та інвестицій. Відповідний фонд стане механізмом
    фінансування, що визначатиме можливості та здійснюватиме інвестиції, які
    сприятимуть сталому економічному розвитку країни та створенню нових робочих
    місць у довгостроковій перспективі. Проект був прийнятий після того, як в
    Комітеті з економічної політики було внесено низку поправок, в тому числі щодо
    збільшення грошового внеску до 9 млрд. леїв (приблизно 2 млрд. євро) та
    доповнення списку держкомпаній. Серед підприємств, акції яких стали складовою
    статутного капіталу Фонду налічуються Національна залізнична компанія, Пошта
    Румунії, Національна компанія радіозв’язку. Опозиція оголосила, що оскаржить
    закон у Конституційному Суді та звинувачує владу в підриві національної
    економіки.




    БІЗНЕС
    – У Бухаресті була започаткована Програма підтримки органів місцевої влади, що має допомогти закордонним румунам, котрі хочуть повернутися
    додому знайти бізнес-можливості в рідних населених пунктах. RePatriot є
    проектом репатріації через підприємницьку діяльність за підтримки Фонду Румунські
    бізнес-лідери. За даними останнього дослідження ООН майже 3,5 мільйона румунів
    покинули Батьківщину з 2007 по 2017 роки, тобто близько 17% населення країни. У дослідженні Румунія знаходиться
    на другій сходинці після Сирії, з точки зору відтоку населення.




    ООН – Постійний представник Румунії при
    Організації Об’єднаних Націй, Посол Йон Жинга був обраний Генеральною
    Асамблеєю, головою Комітету з міжнародного роззброєння та безпеки на період з
    вересня 2018 року по вересень 2019 року. Таким чином уперше румунський дипломат
    очолив цей комітет Генеральної Асамблеї ООН. До тепер румунські дипломати п’ять
    разів займали посаду заступника голови відповідного комітету: у 1972, 1983,
    2002, 2003 та 2014 роках.




    ОСВІТА
    – Освіта повинна бути адаптована до потреб ринку праці, у співпраці з діловим середовищем, але учні та студенти також повинні вивчати європейські цінності, такі як чесність, оскільки лише таким чином матимуть доступ до ринку праці, – заявив у Бухаресті Комісар ЄС з питань освіти, культури, молоді та спорту Тібор
    Наврачіч. У перший день робочого візиту до Румуні він зустрівся з міністром освіти Румунії
    Валентином Попою та міністром культури Джорджем Івашку. У четвер комісар відвідає місто
    Тиргу-Муреш, де візьме участь у форумі на тему освіти та в дебатах щодо
    культурної спадщини. Тібор Наврачіч зустрінеться й з лідером Демократичного
    союзу угорців Румунії Келеменом Хунором.






    ОБОРОНА – Міністр
    оборони Румунії Міхай Фіфору середу обговорив
    зі своїми колегами з Греції та Сербії ситуацію
    в галузі безпеки на Західних Балканах та регіональні можливості
    співпраці із наголосом на розвитку багатонаціональних військових можливостей,
    ініціатив, здійснених на рівні Європейського Союзу. Про
    це у середу повідомила прес-служба оборонного відомства Румунії. Зустріч трьох міністрів
    відбулася в грецькому місті Неа-Перамос з нагоди
    святкування Дня відпочиваючих та в рамках багатонаціональний військових навчань SALAMIS STORM-2018, в яких беруть участь болгарські, грецькі, румунські та сербські військовослужбовці. Навчання спрямовані
    на підвищення готовності до вирішення завдань в рамках миротворчих операцій та
    врегулювання криз, характерних для середовища безпеки.






    ТЕНІС -
    Перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп у середу вийшла у півфінал другого в сезоні турніру Великого Шолому – Ролан
    Гаррос, який проходить у Парижі. У чвертьфіналі
    румунська тенісистка перемогла представницю Німеччини німкеню Анхелік Кербер
    6:7, 6:3, 6:2. За вихід у фінал змагань Сімона Халеп посперечається з третьою
    ракеткою світу Гарбінє Мугурусою, яка напередодні обіграла Марію Шарапову з
    Росії.



  • 27 травня – 2 червня 2018 року

    27 травня – 2 червня 2018 року

    Кошти з Фонду згуртування для Румунії


    У бюджеті ЄС на період 2021-2027 роки передбачено більше коштів для Румунії
    з Фонду згуртованості, а саме: 27 млрд Євро,
    відповідно до пропозиції Європейської комісії, опублікованої у вівторок. Це означає на 8%
    більше, ніж в поточному періоді. Єврокомісія ініціювала модернізацію політики
    згуртування в майбутньому багаторічному бюджеті ЄС, що становитиме 373 млрд
    євро. Завдяки політиці згуртованості Європейський Союз прагне зменшити різницю
    у розвитку між державами-членами або між різними регіонами. В інтерв’ю нашій
    радіостанції Комісар ЄС з питань регіональної політики, румунка Коріна Крецу
    розповіла про деякі пріоритети в цьому секторі в період 2021-2027 роки.
    «По-перше це інноваційна політика, спрямована на підтримку малого бізнесу, а
    також цифрові технології, тобто розумна політика. Другим пріоритетом є
    інвестиції у всі регіони. Фактично протягом нового бюджетного періоду після
    2020 року ми надаватимемо більшу підтримки місцевим, міським, регіональним
    органам влади, які будуть більше долучені до управління коштами з європейських
    фондів, тому що ми вважаємо, що регіони і міста знають краще ніж ми, у
    Брюсселі, на що їм потрібні кошти і в що їх вкладати.»     За словами Коріни Крецу
    75% коштів з фондів згуртування майбутнього бюджету ЄС підуть у регіони,
    які найбільше потребують інвестицій.



    Принц Чарльз знову в Румунії


    Спадкоємиць британської корони, принц Уельський Чарльз у ці дні знову
    відвідує Румунію. Він був прийнятий президентом Клаусом Йоханнісом, який високо
    оцінив самовідданість і участь британського принца у благодійній діяльності в
    Румунії та в утвердженні її природної краси, традицій і біорізноманіття
    автентичного румунського сільського середовища. Під час розмови було
    підтверджено дуже високий рівень стратегічного партнерства між Румунією та
    Великою Британії, в основі якого лежить тісна співпраця у сфері економіки та
    безпеки. Президент Йоханніс підтвердив роль «сполучної ланки», яку відіграє в
    двосторонніх відносинах румунська громада, котра живе та працює у Великобританії.
    Принц Чарльз також зустрівся з прем’єр-міністром Віорікою Денчіле під час
    розмови з якою були порушені такі теми як: економічна ситуація Румунії,
    регіональний порядок денний, а також питання, що представляють спільний
    інтерес, такі як головування Румунії в Раді ЄС та загальна європейська
    архітектура після виходу Великобританії з ЄС. У цьому контексті Віоріка Денчіле
    заявила, що захист прав та інтересів громадян Румунії, які проживають у
    Великобританії є пріоритетом румунської влади. Принц Уельський зустрівся і зі
    спадкоємицею румунської корони принцесою Маргаретою, старшою дочкою колишнього
    короля Румунії Міхая I-го, який
    помер в 2017 році на 97 році життя. Принц Чарльз був присутній на похороні
    Короля Міхая I-го, який був двоюрідним братом
    у третьому ступені з королевою Великої Британії Єлизаветою II-ю. Протягом вже 20 років принц Чарльз приїжджає майже
    кожен рік в Румунію, де володіє кількома маєтками. Він створив і благодійний
    фонд, який заохочує збереження спадщини, сільського господарства та утверджує
    сталий розвиток Румунії. У минулому році принц Чарльз неодноразово відвідав
    Румунію як з приватними, так і з офіційними візитами. У 2017 році Клаус
    Йоханнінс нагородив спадкоємця британської корони орденом «Зірка Румунії» у
    ступені Великого Хреста за його діяльність в Румунії та за утвердження
    позитивного іміджу країни в світі.



    Суперечливе рішення Конституційного Суду Румунії


    Конституційний Суд Румунії у середу констатував наявність конфлікту між
    гілками влади у питанні про звільнення керівниці Національної антикорупційної
    дирекції (НАД) Лаури Кодруци Кьовеші. Міністр юстиції Тудорел Тоадер звернувся
    з поданням до Конституційного Суду після того як Президент Клаус Йоханніс
    відхилив як необґрунтоване подання міністра юстиції про звільнення головного
    прокурора НАД. Тудорел Тоадер, заявив, що через відмову президента виник
    інституційний конфлікт, але на думку президента, ця відмова не є інституційним
    конфліктом, а завершальним етапом відповідної процедури і виконанням
    президентом своїх повноважень. Міністр
    юстиції вважає, що рішення Конституційного Суду Румунії має в основі
    конституційний принцип, згідно з яким прокурори працюють під керівництвом
    міністра юстиції і наголосив на тому, що рішення суду є обов’язковим для всіх. Клаус
    Йоханніс сказав, що він очікує мотивувальної частини рішення Конституційного
    Суду і діятиме відповідно. Керівна коаліція назвала рішення суду природним, в
    той час як опозиція звинувачує Конституційний Суд в конфіскації повноважень
    Президента. Висновки суддів Конституційного Суду Румунії вивели на вулиці
    країни тисячі людей, які виступають проти звільнення головного прокурора
    антикорупційного управління. Відповідне рішення президент прийняв з урахуванням аналогічного рішення Вищої ради магістратури, яке має консультативний характер,
    але є обов’язковим в передбаченій законодавством процедурі.




    Міжнародний книжковий ярмарок «Bookfest» у Бухаресті




    У Бухаресті триває Міжнародний книжковий ярмарок «Bookfest-2018», що об’єднує понад 150 видавців, а почесним гостем
    в цьому році є Сполучені Штати Америки. Під гаслом «Святкування Півдня», ця
    подія ознайомлює румунську аудиторію з американськими авторами різних жанрів.
    Одночасно програмою заходу передбачено сотні презентацій книг, кінопоказів
    тощо. Третій рік поспіль «Bookfest» проходить
    під патронатом Президента Румунії Клауса Йоханніса.

  • Дебати щодо законодавства у сфері правосуддя

    Дебати щодо законодавства у сфері правосуддя

    Через півтора року від парламентських виборів, правосуддя стало лейтмотивом лівого урядування у складі СДП-АЛДЕ. Закони у сфері правосуддя, кримінальний і кримінально-процесуальний кодекси увійшли почергово у процес реконструкції. Цей процес є необхідним, на тлі узгодження національного законодавства із рішеннями Конституційного Суду та покращення з метою усунення зловживань у сфері правосуддя, неодноразово повторювали представники коаліції при владі.

    Ліберальна та консервативна опозиція піддає критиці, проте, дискреційний метод коаліції СДП-АЛДЕ нав’язувати свою політичну волю і змінювати законодавство у цій сфері. І, по суті, опозиція, до докорів якої додаються і критичні зауваження асоціацій судів та прокурорів та міжнародних структур, сприймає цей широкомасштабний законодавчий процес як прихований напад на незалежність правосуддя та спробу підірвати НАД, що є наконечником спису боротьби з корупцією.

    Президент Клаус Йоханніс, який послідовно піддає критикам правлячу коаліцію, вже оголосив, що повторно відправить до Конституційного суду закони про статус суддів і прокурорів, про судоустрій та про Вищу раду магістратури. Палата депутатів тепер повторно розглядає, після попереднього запиту, закон про статус суддів та прокурорів. Конституційний суд оголосив цей нормативний акт як таким що не відповідає Конституції, і парламентський спеціальний комітет на чолі з соціал-демократом Флоріном Йордаке вніс декілька змін, в тому числі зміну стосовно перевизначення поняття судова помилка. Таким чином, парламентська більшість СДП – АЛДЕ вирішила, що можна вважати судову помилку ту ситуацію, коли під час судового провадження було вирішено проведення процесуальних дій при грубому порушенні закону або коли суд виніс остаточне судове рішення, що явно суперечить чинному законодавству.

    Опозиція обвинуватила правлячу парламентську більшість у відсутності чіткого визначення та оголосила, що планує знову звернутися до Конституційного Суду. Сенатор НЛП Аліна Горгіу: У мене є серйозні сумніви в тому, що судова помилка регулюється стандартами, встановленими Венеціанською комісією, тому ми, очевидно, не пропустимо нового звернення до Конституційного суду. Це не просто, щоб образити пана Драгню (лідера СДП), але тому що ми вважаємо, що судова система заслуговує на кращі закони.

    У відповідь, Флорін Йордаке ствердив, що нове визначення відповідає зауваженням Конституційного суду та регулює кращу відповідальність суддів та прокурорів. Флорін Йордаке: Ми з самого початку заявили, що хочемо, щоб судді та прокурори відповідали тоді, коли йдеться про серйозну недбалість і недобросовісність, але водночас, ми бажаємо дуже добре визначити поняття судова помилка. У порівнянні з нашими колегами з опозиції, ми запропонували тексти законів, ми були конструктивними і зробили певні пропозиції під час дебатів.

    На порядку денному Парламенту перебувають, також, пропозиції про внесення змін до Кримінального кодексу. Вища рада магістратури вже поінформувала суди та прокуратури про те, що вона не підтримає варіант введення до нової редакції Кримінального кодексу злочинів недобросовісність та серйозна недбалість або інших злочинів, які можуть зашкодити незалежності судової влади.

  • 7 лютого 2018 року

    ПРАВОСУДДЯ
    – Комісар ЄС з питань юстиції Вера Юрова у середу на пленарному засіданні Європейського
    парламенту в Страсбурзі знову
    озвучила заклик
    Європейської комісії до парламенту Румунії розпочати дебати щодо судової реформи у відповідності до
    рекомендацій Брюсселя та шляхом
    консенсусу. Вера
    Юрова заявила, що Єврокомісія готова продовжити діалог з румунською владою і
    надати всю необхідну підтримку. Вона зазначила, що після 10 років безперервних
    зусиль Румунія має одну з найкращих судових систем. Комісар ЄС з питань юстиції
    також нагадала, що в грудні 2017 року в останньому звіті, складеному в рамках
    Механізму та контролю в
    сфері правосуддя, Європейська комісія висловила занепокоєння початою судовою реформою, але ця
    ініціатива була продовжена. Європейський парламент сьогодні розглянув ситуацію
    верховенства права та наслідки суперечливої судової реформи у Румунії. Це
    питання було внесене до порядку денного сьогоднішнього засідання 18 січня з
    огляду на те, що наприкінці минулого року, чинна румунська парламентська більшість
    внесла низку поправок до трьох нормативно-правових актів, що регулюють питання
    судоустрою та судочинства, попри гостру критику ЄС, суддів, прокурорів та
    опозиційних партій, останні звинувачуючи керівну коаліцію в спробі
    підпорядкувати собі судову гілку влади.




    КОРУПЦІЯ – Проблема корупції в Румунії не буде вирішена лише шляхом арешту
    обвинувачених, направлення до суду обвинувальних актів щодо посадовців або їх
    засудженням судами, – заявила сьогодні в Бухаресті голова Управління по
    боротьбі з корупцією Лаура Кодруца Кьовеші. Під час дебатів на тему «Шахрайство
    та корупція у сфері державних закупівель» Кьовеші наголосила, що слідчі зусилля
    прокурорів мають бути доповнені профілактичними заходами та серйозною
    антикорупційною освітою. У свою чергу Генеральний прокурор Румунії Августин
    Лазер заявив, що збереження довіри до румунського правосуддя має бути
    пріоритетом для тих, хто працює в системі. На його думку, будь-яка ініціатива
    щодо внесення змін до кримінального законодавства має базуватися на дослідженні
    їх можливих наслідків.




    ЕКОНОМІКА – За останніми підрахунками
    Європейської комісії темпи зростання економіки Румунії уповільняться до 4,5% в
    2018 році та до 4% у 2019 році. Принаймні це випливає з проміжного зимового
    економічного прогнозу на 2018 рік, опублікованого у середу в Брюсселі. Згідно з
    цим документом, зростання приватного споживання в цьому році буде більш
    помірним, оскільки інфляція більше впливає на реальні наявні доходи, а
    зростання заробітної плати сповільниться. Водночас приватне споживання надалі
    буде головним двигуном зростання у 2018 та 2019 роках. Так само інвестиції
    зростуть за рахунок реалізації проектів, що фінансуються з європейських фондів,
    – зазначають європейські експерти. Європейська комісія передбачає
    зростання інфляції під тиском зростання попиту, а наслідки скорочення податків
    стануть менш відчутними. За оцінками Брюсселя інфляція в Румунії становитиме
    4,1% у 2018 році та знизиться до 3% у 2019 році.




    НІМЕЧЧИНА – Німецькі консерватори та
    соціал-демократи сьогодні домовились про створення коаліційної більшості через
    чотири місяці після парламентських виборів, повідомляють міжнародні
    медіа-агентства. Християнсько-демократичний союз, її баварський союзник
    Християнсько-соціальний союз і Соціал-демократична партія зуміли
    досягти компромісу щодо розподілу портфелів у новому кабінеті міністрів.
    Водночас сторонам у переговорах вдалося подолати розбіжності у поглядах на
    реформу системи охорони здоров’я та щодо трудових договорів, укладених на
    визначений строк. За підсумком заключного раунду переговорів, який тривав 20
    годин, німецькі соціал-демократи, які входили до «великої коаліції» з
    консервативним блоком в 2013-2017 роках, отримали міністерство праці та
    соціальних справ, на яке раніше претендував Християнсько-соціальний союз та
    міністерство закордонних справ. У майбутньому кабінеті вони також очолять
    міністерство юстиції та фінансів. Останнє відомство до тепер традиційно
    належало християн-демократам Ангели
    Меркель.

    КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД– Конституційний Суд Румунії переніс на середу, 6 березня, розгляд справи за поданням Президента Клауса Йоханніса щодо конституційності змін до закону, згідно з яким парламентарії, міністри, міські голови, префекти та голови повітових рад можуть паралельно займатися приватним підприємництвом. Глава держави стверджує, що ці зміни були прийняті з порушенням законодавчої процедури прийняття законів парламентом. Він також вважає, що скасовуючи цю несумісність, зменшуються стандарти доброчесності та завдається шкоди верховенству права. Президент також стверджує, що даний закон суперечить міжнародним зобов’язанням Румунії щодо доброчесності та Конституції.

  • 23 листопада 2017 року


    СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО – Президент Румунії Клаус Йоханніс у п’ятницю
    в Брюсселі візьме участь у п’ятому Саміті Східного партнерства, організованому під егідою естонського головування у Раді ЄС. Як повідомляє Адміністрація
    Президента Румунії, глава держави виступить за продовження міцної політики ЄС щодо своїх східних сусідів, які через незворотний прогрес повинні стати
    передбачуваними, стабільними і процвітаючими просторами, прив’язаними до
    європейських цінностей та принципів. З цієї нагоди буде схвалено 20 завдань,
    які будуть визначені у дорожній карті, що діятиме до 2020 року, – повідомляє
    прес-служба Президента Румунії. Східне партнерство, започатковане у 2009 році,
    має на меті сприяти політичній асоціації та економічній інтеграції між ЄС та
    шістьма країнами-партнерами у Східній Європі: Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією,
    Грузією, Республікою Молдова та Україною.

    ЗУСТРІЧ – Державний секретар МЗС Румунії Дан Некулаєску у четвер
    прийняв президента Світового конгресу українців Євгена Чолія. Як повідомляє
    прес-служба зовнішньополітичного відомства під час зустрічі румунський дипломат
    озвучив позицію Румунії щодо Закону України «Про освіту», від способу його
    прийняття, без консультацій з представниками румунської меншини в Україні, до
    його негативного впливу на чинні права румунської меншини в Україні вчитися
    рідною мовою. У цьому контексті Дан Некулаєску висловив сподівання, що українська
    влада в повній мірі виконає рекомендації Венеціанської комісії, відповідно до взятих на себе
    зобов’язань і вживатиме всіх необхідних заходів для забезпечення уникнення обмеження
    мовних прав етнічних румунів України. Так само сторони обмінялися думками щодо
    подій в Україні та співробітництва з ЄС і НАТО.

    КОРУПЦІЯ – Конституційний суд Румунії у
    четвер відхилив подання спікера Сенату Келіна Попеску-Терічану про можливий
    правовий конфлікт між Урядом та Генеральною прокуратурою щодо прийняття
    урядових постанов. Голова верхньої палати румунського парламенту ініціював це
    подання після того як Національний антикорупційний директорат порушив кримінальне
    провадження проти двох колишніх членів нинішнього уряду: колишнього
    віце-прем’єра та міністра регіонального розвитку Севіль Шайде і екс міністра
    європейських фондів Ровани Плумб. Минулого місяця останні пішли у відставку,
    після пред’явлення їм обвинувачень. НАД стверджує, що в 2013 році дві території
    в районі дунайської заплави були переведені незаконною постановою уряду з
    державної власності у власність Телеорманського повіту (південь) та управління
    Телеорманської повітової ради. У той час Шайде була державним секретарем у
    Міністерстві регіонального розвитку, а Плумп була міністром навколишнього
    середовища.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламент Румунії не
    підтримав вотум недовіри уряду, ініційований опозиційними партіями. Вотум
    недовіри підтримали лише 156 народних обранців з мінімально необхідних 223. Ініційований парламентаріями
    Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте Румнуію», Партії «Народний рух» та
    кількома незалежними депутатами й сенаторами, документ вимагав відставки
    кабінету міністрів на чолі з соціал-демократом Міхаєм Тудосе через
    спантеличення економіки та правової системи країни й погіршення життєвого рівня населення. У своєму виступі прем’єр-міністр заявив, що завдяки
    податковій реформі в наступному році буде більше коштів у держбюджеті й
    Пенсійному фонді, а компанії матимуть в розпорядженні спрощену процедуру роботи
    з державою.




    ПРАВОСУДДЯ – Спеціальна парламентська
    комісія з питань розгляду законопроектів про внесення змін до системи
    правосуддя сьогодні схвалила поправку, згідно з якою Президент Румунії не може
    відмовити в призначенні суддів і прокурорів. Таким чином, була скасована
    відповідна стаття чинного закону «Про статус суддів і прокурорів», згідно з якою
    президент має право один раз відхилити запропоновану кандидатуру на посаду
    судді чи прокурора. Представники Націонал-ліберальної партії розкритикували цю
    зміну, стверджуючи, що президент є главою Верховної ради оборони країни і повинен мати право відмовити в призначенні судді або
    прокурора. Комісія почала свою роботу в середу і вже викликала суперечки між
    владою та опозицією. Ліберали покинули роботу комісії через відхилення її
    головою пропозиції про розгляд закону в нормальній парламентській процедурі, а не
    спеціальною комісією. Ініційовані коаліційною більшістю зміни до системи
    правосуддя викликали шквал критики з боку громадянського суспільства, а
    президент Клаус Йоханніс сказав, що він дуже стурбований цим питанням.




    ФОНДИ ЄС – Румунія в даний час має в розпорядженні
    понад 5 мільярдів євро у рамках програми «Велика інфраструктура», але для
    ефективного освоєння цих коштів потрібні реалістичне планування, ретельна
    підготовки та ефективне здійснення транспортних проектів. Про це заявила
    Комісар ЄС з питань регіональної політики Коріна Крецу після зустрічі в
    Брюсселі з міністром транспорту Румунії Феліксом Строє, з якими обговорила
    транспортні проекти і проекти, що перебувають в стадії розробки, в рамках
    оперативної програми «Велика інфраструктура 2014-2020 роки», що
    співфінансується Європейським фондом регіонального розвитку та Фондом
    згуртування. Коріна Крецу зазначила, що румунське транспортне відомство має
    взяти на себе роль лідера в управлінні учасниками проекту, з огляду на те, що
    договірні суперечки між підприємцями і основними бенефіціарами призвели до
    затримок в реалізації проектів. У даний час румунська влада співпрацює з
    міжнародними експертами над розробкою нового типового договору з арбітражним
    застереженням щодо вирішення конфліктів.




    КНИГИ – У Бухаресті триває Міжнародний книжковий ярмарок – Гаудеамус, організований Румунським радіо. З-поміж найцікавіших подій другого дня ярмарку слід
    відзначити не тільки презентації книг, а численні зустріч та круглі столи.
    Серед них – круглий стіл на тему «Життя після життя – нерозшифровані долі». За
    п’ять днів ярмарку, що завершиться у неділю, у ньому візьмуть участь понад 300
    учасників та пройдуть більше 800 редакційних та професійних заходів. Традиційно
    у цьому заході беруть участь румунські видавництва, ВНЗ, книгорозповсюджувачі
    та публікації, професійні асоціації та неурядові організації, в тому числі Союз
    українців Румунії. Почесним головою Міжнародного книжкового
    ярмарку – Гаудеамус в цьому році є видатний румунський
    драматург і журналіст, який проживає у Франції Матей Вішнєк, а почесним гостем
    заходу в цьому році стала Європейська Комісія.













  • Судова система, злочинці, політики

    Судова система, злочинці, політики

    Тверда рука урядування, лідер правлячої Соціал-демократичної партії і спікер Палати депутатів Лівіу Драгня не приховав свого розчарування щодо дотеперішньої діяльності Юридичного комітету Сенату, що стосується помилування покарань за фактами корупції.

    Він оголосив також, що ситуація голови цього комітету, соціал-демократа Шербана Ніколає, буде вирішена керівництвом партії. В середу по обіді, сенатори юристи схвалили поправки, запропоновані Шербаном Ніколає, його колегою Лівіу Бреїлою і колишнім главою держави, нинішнім опозиційним сенатором Траяном Бесеску, про помилування засуджених за корупцію. У середу ввечері, тисячі румунів вийшли швидко, знову ж, на вулиці Бухареста і великих міст країни в знак протесту проти корупції політичного класу.

    Так що, на наступний день, у ті же комісії, очоленій Шербаном Ніколає відбулося нове голосування, на якому були відхилені пропозиції щодо помилування таких злочинів, як давання або одержання хабара, зловживання службовим становищем та торгівля впливом. Вирішили виправити результат початкового голосування сенатори НЛП, СРР та ДСУР та утрималися від голосування представники правлячої коаліції СДП – АЛД. Той факт, що Шербан Ніколає досі не подав у відставку, серйозно впливає як на імідж СДП, так і на повагу до нього особисто від своїх колег – зазначив, на Facebook, колишній прем’єр-міністр соціал-демократ Віктор Понта.

    Головний герой цього епізоду, якого оглядачі вважають типовим для дилетантизму, непослідовності і плутанини в Парламенті, намагався пояснити. Шербан Ніколає: Саме як було взято рішення вчора, так було взято рішення й сьогодні, тими ж самими демократичними засобами, що свідчить про те, що там не йшлося про жодне зумовлене політичне рішення. Ми утрималися, тому що ми не були згодні з цією процедурою. Відбулося регулярне голосування, але ми не змінили свій голос. Там не було ніякого іншого впливу. Вчора я проголосував за внесення цих поправок, сьогодні проголосував утриманням в тому сенсі, що не хотів брати участь в голосуванні за чи проти цієї процедури щодо нового голосування вже прийнятих поправок. Ось так!

    Хоча запропонована ним поправка була відхилена, Траян Бесеску, однак, залишився послідовним щодо своїх пропагандистських виступів стосовно помилування осіб, засуджених за зловживання службовим становищем: У нас ставлення до питання зловживання службовим становищем було помилковим. Якщо подивитися на останню доповідь керівниці НАД, де зазначено, що працівники цієї установи працюють над 2.150 справами, пов’язаними зі зловживанням службовим становищем. У той же час, як виглядає ситуація в Європі? Я не думаю, що у всіх державах-членах Європейського Союзу ми знайдемо 50-100 справ. У нас працюють над 2.150 справами.

    Теж у четвер, Конституційний суд не задовольнив, з більшістю голосів, подання Омбудсмена стосовно статті кримінального закону, що забороняє засудженим особам бути членами уряду. Це той закон, що заборонив лідеру соціал-демократів Лівіу Драгні доступ до головної посади у виконавчому органі, незважаючи на категоричну перемогу його партії на виборах в грудні 2016 року. У минулому році, він був засуджений до двох років позбавлення волі умовно за спробу фальсифікації результатів голосування під час референдуму від 2012 року про імпічмент Траяна Бесеску. Рішення суду, каже Драгня: Нічим не змінює моє ставлення, ані моє життя або політичну діяльність, ані політичні рішення. У нас є прем’єр-міністр, якого я підтримую і уряд, якого також підтримую. Це не рішення для мене.

    Широко висвітлені міжнародними ЗМІ, події в Бухаресті доводять, що боротьба між чистою частиною румунського суспільства та політичними відповідальними з низькими моральними стандартами триває без перепочинку.

  • 3 травня 2017 року

    ЗЛОЧИННІСТЬ – Слідчі та прокурори Управління
    по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом сьогодні провели обшуки в
    офісних приміщеннях Національного товариства залізничних вантажних перевезень
    ЧФР Марфе у Бухаресті та кількох повітах Румунії. Прокурори повідомили про
    звинувачення 40 осіб, в тому числі нинішнього і колишнього директорів держкомпанії, які підозрюються в створенні організованого злочинного
    угруповання, розкраданні державного майна в особливо великих розмірах, підробці
    документів та використанні завідомо підроблених документів. За даними
    прокуратури члени угруповання у 2016 році продали на утилізацію майже 2500 вагонів за заниженою вартістю. Слідчі
    стверджують, що різниця між реальною вартістю вагонів і фіктивною була
    перерахована на рахунки компанії з прийому металобрухту. Збиток, заподіяний
    державній компанії «ЧФР Марфе» перевищує 6,3 мільйони євро.




    ЗМІ -
    Використання преси як інструмент пропаганди та занепад якісної журналістики є
    основними особливостями румунських засобів масової інформації упродовж
    останнього року – зазначається у звіті про свободу преси, розробленому неурядовою організацією ActiveWatch. У документі, опублікованому у середу з нагоди
    Всесвітнього дня свободи преси зазначається, що головними проблемами ЗМІ є
    пропаганда, поширення фейкової інформації, дезінформація, погрози і так звані
    «гострі заяви» на адресу журналістів. Професія журналіста, як і раніше
    використовується окремими людьми для залякування, шантажу або зловживання
    впливом, а серйозні порушення етичних і професійних норм невинними телеканалами
    викликали гостру реакцію з боку глядачів і громадянського суспільства. Згідно
    зі звітом, колишнє керівництво суспільного радіо провело агресивну кампанію
    проти законопроекту про поділ функції президента і виконавчого директора
    Румунського радіо. Ця кампанія була санкціонована Національною радою
    телерадіомовлення через відсутність неупередженості у дебатах довкола
    відповідного законопроекту. Крім того, керівник суспільної радіостанції вдався
    до утисків журналістів, які повідомили про порушення редакційної політики і
    видав наказ про створення обов’язкових правил повідомлення про редакційні
    порушення співробітниками установи. Раніше аналогічний звіт, опублікований
    організацією Репортери без кордонів минулого тижня розмістив Румунію на
    46-му місці зі 180 країн у щорічному Всесвітньому індексі свободи преси. У
    цьому році Румунія піднялася на три сходинки у відповідному рейтингу, в
    порівнянні з минулим роком, коли посіла 49-е місце.




    ГОЛОВУВАННЯ В ЄС – МЗС Румунії в середу провело конференцію на тему румунського головування в
    Раді ЄС у першій половині 2019 року. Румунія має шанс принести свіжість і
    динаміку, сприяючи відродженню європейського проекту під час головування в Раді
    ЄС, – зазначив прем’єр-міністр Сорін Гріндяну у своєму зверненні до учасників
    заходу. У свою чергу міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану заявив,
    що під час головування в Раді ЄС
    Бухарест намагатиметься прискорити процес європейської інтеграції балканських
    країн і проведе саміт Східного партнерства. Міністр
    з європейських справ Ана Берчалл сказала, що головування в ЄС є національним
    проектом Румунії, додавши, що незважаючи на те, що Бухарест головуватиме в Раді
    ЄС у складний період, цей виклик може бути перетворений на перевагу.







    ПРИДНІСТРОВ’Я – Перебування на Території Р.Молдова будь-яких військ або військових баз, що
    контролюються іншими державами є неконституційним. До такого висновку у
    вівторок прийшли судді Конституційного суду Р.Молдова. Голова Конституційного
    суду Александру Тенасе пояснив, що, хоча чинним законодавством чітко зазначено,
    що «Республіка Молдова не допускає розміщення на своїй території військ, які
    належать іншим державам» в сепаратистському проросійському Придністров’ї перебувають
    російські війська, які він назвав окупаційними. Придністров’я вийшло з-під фактичного
    контролю Кишинева у 1992 році в результаті збройного конфлікту, що призвів до
    загибелі кількох сотень осіб, після того як російські війська заступилися за сепаратистів.
    Ці війська досі перебувають в придністровському регіоні, хоча Росія
    зобов’язалася вивести на саміті ОБСЄ в 1999 році.

  • Рішення Конституційного Суду Румунії

    Рішення Конституційного Суду Румунії




    Уже майже місяць минув з дня прийняття суперечливої постанови №13, якою румунський уряд намагався послабити законодавство про кримінальну відповідальність за корупційні діяння, але викликане цією ініціативою суспільне
    невдоволення досі не вщухає, навіть якщо
    відповідний нормативно-правовий акт
    було скасовано.




    У понеділок Конституційний Суд Румунії прийшов до
    висновку
    про наявність конституційного правового конфлікту між антикорупційним управлінням і кабінетом міністрів. Цей конфлікт, – зазначають судді
    Конституційного суду – виник в результаті того, що прокурори привласнили собі право перевіряти
    законність та правомірність прийняття нормативно-правового акту, зокрема сумнозвісної постанови №13, з порушенням
    конституційних повноважень уряду і парламенту.

    Суд пояснив, що законодавча
    влада належить парламенту. Так само законодавча сфера діяльності входить і до
    компетенції уряду, який може приймати термінові постанови. В останньому випадку єдиним органом, який має право перевіряти законність урядових постанов є
    Конституційний Суд.




    Перевірка прокурорів Національної антикорупційної дирекції по боротьбі з корупцією на предмет
    правомірності постанови та наявності погодження з усіма компетентними
    відомствами виходить за рамки повноважень антикорупційного управління і входить
    до компетенції парламенту або Конституційного суду, – заявив голова суду Валер
    Дорняну. Ми вважаємо, що був порушений нормальний хід роботи Уряду, а також порушена взаємодія
    між між трьома гілками державної влади – судовою, виконавчою і законодавчою.
    За політичні рішення, міністри несуть політичну відповідальність, а не
    кримінальну, – наголосили судді.






    Після оголошення рішення Конституційного Суду спікер Сенату Келін Попеску
    Терічану, який є ініціатором конституційного подання, заявив, що відносини між
    гілками державної влади повернуться в нормальне русло, а рішення суду дозволить уникнути в майбутньому міжвідомчих конфліктів. Келін Попеску Терічану:
    Парламент може делегувати уряду право законотворчості та приймати термінові
    постанови. Лише парламент має компетенцію здійснювати перевірку на правомірність і тільки Конституційний Суд може приймати рішення на предмет законності, а не
    Прокуратура.







    У понеділок, напередодні оголошення рішення Конституційного суду,
    Національна антикорупційна дирекція передала розслідування справи, порушеної за
    фактом прийняття постанови №13 Генеральній прокуратурі. Прокурори
    антикорупційного управління в ході слідства встановили факт
    вчинення посадовцями низки злочинів, таких як пособництво, знищення документів
    або навмисне поширення неправдивих або неточних даних.

    Голова Конституційного
    Суду Румунії Валер Дорняну сказав, що відтепер прокурори зможуть розслідувати
    тільки діяння чільних посадовці, які визначаються законом про кримінальну
    відповідальність, а розслідування має здійснюватися тільки з дотриманням прерогатив
    Конституційного Суду, Парламенту й Уряду.

  • 3 лютого 2017 року

    ПРОТЕСТИ – Президент Румунії Клаус Йоханніс виступить у парламенті 7
    лютого з промовою на тему внесення урядом змін до кримінального законодавства і викликаними ними подіями. Глава держави звернувся до Конституційного суду з
    поданням про конституційність термінового розпорядження уряду, стверджуючи, що цей нормативно-правовий акт викликав правовий конфлікт
    конституційного характеру між урядом з одного боку і судовою
    системою та парламентом,
    з іншого. Після Вищої ради юстиції і глави
    держави, сьогодні й Уповноважений з прав людини звернувся з аналогічним поданням до Конституційного суду, а Генеральна прокуратура
    оскаржила це розпорядження в судовому порядку. Нагадаємо, що уряд у
    вівторок пізно ввечері прийняв проект закону про колективне помилування певної категорії ув’язнених і термінове
    розпорядження про внесення змін до Кримінального кодексу. Понад 200 тисяч людей в столиці та інших кількох десятках міст вже четвертий день поспіль
    протестують проти спроби уряду частково декриміналізувати деякі корупційні злочини. Усі органи судової влади в унісон виступили проти цієї ініціативи. Уряд, однак, не
    збирається скасовувати цей нормативно-правовий акт, після того як
    лідери головної правлячої Соціал-демократичної партії учора висловили вотум
    довіри кабінету міністрів на чолі з Соріном Гріндяну. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня говорить про кампанію з дезінформації з
    цього питання і вважає, що будь-яка спроба підірвати роботу уряду є спробою
    дестабілізувати правопорядок в Румунії. Докладніше про це ТУТ.

    КОРУПЦІЯ – Сполучені
    Штати     Америки
    глибоко
    стурбовані недавніми     ініціативами Уряду Румунії, які підривають верховенство права і обмежують
    відповідальність за
    вчинення
    фінансових злочинів, пов’язаних з корупцією,     – заявив
    в інтерв’ю нашому кореспонденту     речник
    Державного департаменту США Марк Тонер. Він додав, що     якщо
    скасує відповідне рішення     уряд може зберегти
    довіру міжнародного співтовариства до Румунії, зберегти привабливість країни
    для інвестицій і підтримати подальше економічне зростання. Прес-секретар
    Держдепартаменту США заявив, що Сполучені Штати віддані підтримці Румунії в зміцненні
    правової держави та боротьбі з явищем корупції.


    ТЕРОРИЗМ – Румунська служба інформації у п’ятницю підтвердила затримання у Німеччині громадянина Румунії, підозрюваного в
    підготовці теракту в цій країні. РСІ зазначає, що допомогла
    необхідною інформацією під час розслідування, проведеного
    німецькими партнерами, які провели арешт. За даними Прокуратури Карлсруе, 21-річний громадянин Румунії був
    затриманий в аеропорту Франкфурта. Він підозрюється в зв’язках з ісламістським
    рухом і листувався в Інтернеті з різними людьми з метою вчинення теракту в Німеччині.
    Він збирався виїхати в Румунію і був заарештований в четвер. Поліція
    Баден-Вюртембергської землі провела обшук в його помешканні в Гейдельберзькому
    регіоні і вилучила документи і дані на електронних носіях інформації.




    ЄВРОСОЮЗ
    – Глави держав і урядів країн
    ЄС, які зустрілися в п’ятницю на Мальті на неформальному саміті Ради ЄС, схвалили
    нові заходи, що мають на меті зупинити приплив мігрантів до Європи. Лідери 28
    європейських країн проаналізували, зокрема, міграцію з Лівії і маршрути центральної
    частини Середземномор’я. У саміті взяв участь президент Румунії Клаус Йоханніс,
    який наголосив на важливості зосередження уваги на причинах міграції та допомозі
    країнам, звідки походять більшість мігрантів. Іншою темою саміту були відносини
    ЄС – США. Голова Європейської ради Дональд Туск заявив, що ці відносини
    залишаються абсолютним пріоритетом для ЄС, тому що досі є важливою опорою
    вільного світу. У свою чергу, Клаус Йоханніс заявив, що Бухарест виступає на
    користь міцного партнерства ЄС – США. Він підкреслив, що для Румунії
    стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами має життєво важливе значення.




    ДЕРЖБЮДЖЕТ
    – Спеціалізовані комітети Парламенту Румунії сьогодні розпочали розгляд
    Державного бюджет на 2017 рік, за участі міністра фінансів Віорела Штефана. У
    проекті держбюджету на поточний рік передбачається зростання економіки на 5,2%,
    а дефіцит бюджету – на рівні 3% від ВВП, що дозволить Бухаресту виконати
    зобов’язання, взяті Румунією перед НАТО щодо виділення 2% від ВВП на оборону.
    Уряд прогнозує індекс інфляції на рівні до 1,4%, а рівень безробіття – 4,3%. За
    словами Віорела Штефана проект заснований на реальних економічних даних, на
    програмі дій уряду Соціал-демократичної партії, а також із врахуванням
    суспільних політик та національних проектів. У державному бюджеті на поточний
    рік основна увага приділяється освіті, охороні здоров’я, розвитку
    інфраструктурі та інвестиціям.






    ТЕНІС – У Мінську завершився
    перший ігровий день матчу I групи зони Європа/Африка між командами Румунії та
    Білорусі, які борються за вихід у плей-офф Світової групи Кубка Девіса. У
    другому матчі протистояння Маріус Копіл поступився Єгору Герсімову. Таким
    чином, рахунок після першого дня рівний – 1:1. Раніше Адріан Унгур переграв
    Іллю Івашка. У суботу відбудеться парний поєдинок на якому Хорія Тєкеу та Ніколає
    Фрунзе зіграють проти Макса Мірного та Єгора
    Герасімова. У неділю пройдуть четвертий і п’ятий матчі протистояння Румунії та Білорусі,
    зокрема Маріус Копіл щіграє проти Іллі Івашка, а Адріан Унгур зустріне Єгора
    Герсімова. З іншого боку
    краща тенісистка Румунії, четверта ракетка світу Сімона
    Халеп через травму коліна знялася з турніру в Санкт-Петербурзі, з призовим фондом 700 тис доларів США. У чвертьфінальному матчі Сімона мала зіграти з російською
    тенісисткою Наталією Віхлянцевою.

  • КС розгляне конституційність закону про скасування низки зборів

    КС розгляне конституційність закону про скасування низки зборів

    Президент Клаус Йоханніс відмовився підписувати прийнятий парламентом
    минулого місяця нашвидкоруч, закон, що передбачає скасування більше 100
    неподаткових зборів. Ініційований Соціал-демократичною партією,
    нормативно-правовий акт передбачає, зокрема, скасування з 1 січня 2017 року
    збору за забруднення навколишнього середовища, плату за видачу тимчасового
    паспорта, телерадіоподатку, платe видачу довідки про відсутність заборгованості
    з податків тощо.

    Глава держави у вівторок попросив Конституційний суд
    перевірити, чи відповідає цей нормативно-правовий акт Основному Закону. У
    своєму поданні президент Йоханніс стверджує, що закон порушує конституційні
    норми, що стосуються принципу поділу влади і законності, а також положення, що
    регулюють відносини між Парламентом і Урядом.




    Президент попередив, що цим законом Румунія ризикує перевищити узгоджену з
    міжнародними кредиторами межу дефіциту державного бюджету в 3% від ВВП. Клаус
    Йоханніс стверджує, що громадяни дійсно хочуть скасування багатьох зборів і
    податків, але це має робитися послідовно, ефективно і відповідально. Глава
    держави також вважає, що поспішність, з якою це питання було розглянуте
    парламентом призвела до порушення деяких конституційних норм.




    Клаус Йоханніс: З причин, які мені не відомі, парламент прийняв цей закон в
    надтерміновому порядку, з порушенням, навмисно або ні, певних процедурних
    вимог. Таким чином, я вважаю, що деякі аспекти процедурного характеру або по
    суті, не були в достатній мірі роз’яснені парламентом і зажадав перевірки на
    конституційність. Якщо Конституційний суд вирішить, що деякі положення мають
    бути реформульовані і парламент зробить це, після чого закон повернеться до
    мене, тоді я прийматиму рішення підписувати закон або повернути його на
    повторний розгляд парламенту.







    Чисто політичним рішенням назвав лідер Соціал-демократичної партії Лівіу
    Драгня звернення глави держави до Конституційного суду.
    У свою чергу, Націонал-ліберальна партія згодна з більшістю положень закону,
    але вважає за необхідне збереження збору за забруднення навколишнього середовища та абонентської плати за суспільне
    телерадіомовлення (телерадіоподатку). Скасування останнього викликала палкі
    дебати в суспільстві. Прихильники ідеї збереження телерадіоподатку, різні ЗМІ
    та експерти у справах засобів масової інформації, стверджують, що його скасування і
    перехід до виключно бюджетного фінансування цих двох суспільних закладів створить
    передумови для їх політичного підпорядкування.






    Конституційний суд Румунії проведе слухання справи за конституційним
    поданням Клауса Йоханніса 14 грудня.

  • 14 вересня 2016 року

    АВТОСТРАХУВАННЯ – Уряд Румунії сьогодні схвалив Термінову
    постанову про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності
    власників наземних транспортних засобів, що
    передбачає замороження на шість місяців вартості страхових полісів автоцивільної
    відповідальності, – оголосив прем’єр-міністр Дачіан
    Чолош. Він сказав, що
    Управління з фінансового     нагляду протягом 30 днів має встановити еталонну ціну
    в цій області. Попри це чотири із шести спілок роботодавців в сфері
    автоперевезень заявили, що не змінили рішення про проведення у четвер у
    Бухаресті протесту проти надмірно високих цін на обов’язкове автоцивільне
    страхування. З іншого боку сьогодні уряд прийняв Генеральний план розвитку
    дорожньо-транспортної інфраструктури Румунії. Міністр транспорту Сорін Буше
    заявив, що документ передбачає будівництво близько 6,800 км автодоріг, з яких
    понад 1500 км автомагістралі, а також модернізацію понад 5000 км залізничних
    шляхів, 15 аеропортів і більше 30 портів.




    ЗАКОН – Конституційний
    Суд Румунії у середу відхилив звернення Уряду щодо окремих положень закону про
    Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників
    державних установ, що передбачає, зокрема, надання доплати за науковий ступінь
    кандидата наук у розмірі 15%. Уряд стверджував, що це положення закону може
    призвести до суб’єктивного тлумачення і невідповідного застосування. Крім того,
    уряд стверджує, що положення нормативно-правового акту про збільшення на 10%
    зарплати працівників державних установах матиме фінансові наслідки, які не
    можуть бути покриті з держбюджету. Конституційний Суд задовольнив, проте,
    подання Уряду щодо неконституційності закону про підвищення заробітної плати
    працівників Міністерства транспорту. У своєму рішенні Конституційний Суд визнав
    таким, що не відповідає Конституції нормативно-правовий акт, що має
    дискримінаційні характер по відношенню до інших категорій посадових осіб і
    суперечить принципу рівності, закріпленому в Основному Законі Румунії.




    BREXIT – Прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош вважає, що
    Європейський Союз повинен зосередити увагу на таких питаннях, як безпека та
    економіка, щоб відновити довіру своїх громадян до себе. В інтерв’ю французькій
    газеті Ouest France він закликав Брюссель зробити все, щоб європейський
    проект залишився всеосяжним і, щоб рішення не приймалися невеликою групою
    держав. Чолош розкритикував імміграційну стратегію Євросоюзу, в рамках якої
    деякі країни-члени співтовариства намагалися нав’язати свої власні рішення, у
    результаті чого в інших країн ЄС склалося таке враження, що їх хочуть змусити
    замовкнути. «Недостатньо лише встановити максимальну кількість іммігрантів та їх квотний розподіл між державами. Потрібно врахувати нашу здатність інтегрувати цих
    іммігрантів», – зазначив глава румунського уряду. Він зробив ці заяви
    напередодні Саміту ЄС, який пройде у п’ятницю в Братиславі, що має
    перевизначити європейське співтовариство після рішення Великої Британії про
    вихід з нього.




    ЄВРОСОЮЗ – Президент
    Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер сьогодні у щорічному виступі в
    Європарламенті сказав, що ЄС шкодує, але поважає рішення Великої Британії про
    вихід зі співтовариства. Він підкреслив, однак, що цей крок британської влади
    не загрожує Євросоюзу. «Ми будемо раді, якщо Лондон якомога швидше почне
    процедуру виходу з ЄС, щоб зробити необхідні кроки, з тим щоб відносини з
    Великобританією могли набути нову форму», – сказав Жан-Клод Юнкер в
    Європарламенті. Він закликав до тіснішої інтеграції країн ЄС, але з урахуванням
    національних інтересів держав-членів.

    ВИБОРИ – Сьогодні останній день реєстрації громадян Румунії з-за кордону в Списку виборців напередодні парламентських виборів 11 грудня. За даними Постійного виборчого управління до тепер було зареєстровано понад 10 тисяч заявок, з яких понад 7.200 – на голосування поштою і близько 2,800 – на голосування на виборчих дільницях. Наразі точно відомо, що на прохання не менше 100 виборців, буде створено щонайменше п’ять додаткових виборчих дільниць – чотири в Республіці Молдова й одна в Іспанії.

  • 3 – 9 липня 2016 року

    3 – 9 липня 2016 року

    Новий державний проект


    Президент Клаус Йоханніс оголосив про створення спеціальної групи з питань розробки нового державного проекту розвитку Румунії, через десять років після вступу в ЄС. Клаус Йоханніс: На жаль, у Румунії ми мали чимало так званих державних проектів, стратегій, які не були втілені в життя через відсутність політичного консенсусу. На цей раз, ми спільно розробимо державний проект, який має визначити курс Румунії в ЄС у середній та довгостроковій перспективах. Ми маємо визначати місце, роль і рівень амбіцій Румунії в ЄС. У свою чергу, уряд оприлюднив для громадського обговорення проект під назвою Конкурентоспроможна Румунія. Він спрямований на підвищення продуктивності праці, залучення капіталу та на інші елементи, які сприятимуть розвитку місцевого виробництва і безпосередньо вплине на рівень зайнятості населення країни та на якість життя.

    Зміни складу уряду

    Глава румунського уряду Дачіан Чолош оголосив про заміну чотирьох із 22 членів кабінету міністрів. Йдеться про міністрів освіти, комунікацій, транспорту та у справах румунів звідусіль. За словами прем’єра, відповідні міністри значною мірою виконали свою роботу, але додав Чолош, він хоче надати уряду нового імпульсу, нового дихання. Дачіан Чолош: «Пріоритети нових міністрів на чолі чотирьох відомств наступні: прискорити отримання результатів у вже початих проектах, які на мій погляд не впроваджувалися достатньо швидко. Я хочу нових людей, які б надали нового дихання, з новими підходами, щоб не гаяти часу, який цей уряд має в розпорядженні, щоб виконати дані обіцянки.» Міністром освіти став Ректор Бухарестського університету Мірча Думітру, а транспортне відомство очолив Сорін Буше, менеджер з досвідом роботи в автомобільній промисловості. Обов’язки міністра комунікації тимчасово виконуватиме глава канцелярії прем’єр-міністра Драгош Тудоракє, а Департамент з питань румунів звідусіль очолила екс-посол Румунії в Канаді Марія Лігор.

    Скасування віз для поїздок громадян Румунії до Канади


    Прем’єр-міністр Дачіан Чолош вважає, що у справі про скасування віз для румунів, які подорожують до Канади справи йдуть у правильному напрямку. Це питання буде обговорюватися на наступному тижні в Брюсселі, представниками Європейської Комісії, Румунії, Болгарії та Канади. У цьому контексті Дачіан Чолош нагадав, що Румунія, як член ЄС, а також Болгарія, не ратифікують торгову угоду між ЄС і Канади, підписання якої, намічене на жовтень ц.р., може відбутися тільки за умови попереднього ухвалення парламентами всіх країн ЄС: І ми, як держава-член ЄС, маємо важелі впливу, які безумовно використаємо, тому що я не можу собі уявити, щоб Румунія підписала договір з Канадою без надання румунським громадянам можливості користуватися положеннями цієї угоди на рівних з іншими громадянами ЄС. У квітні Євросоюз надав Канаді і США три місяці, щоб повністю забезпечити принцип взаємності візового режиму, згідно з яким країни, громадяни яких можуть подорожувати в ЄС без віз, повинні скасувати візові вимоги для громадян всіх країн-членів Євросоюзу. Нагадаємо, що Канада досі не скасувала візовий режим для громадян Румунії та Болгарії, а США вимагають візи від громадян Румунії, Болгарії, Польщі, Хорватії та Кіпру.

    Словаччина перейняла головування в ЄС


    Посол Словаччини в Румунії Ян Габор представив у Бухаресті пріоритети своєї країни, яка протягом наступних шести місяців виконуватиме функцію головуючої держави в Раді ЄС. Вони стосуються передусім зміцнення економіки Європи та підвищення її активності на глобальному рівні, розширення єдиного ринку та міграції. Міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску запевнив, що Румунія підтримуватиме Словаччину в зміцненні європейського проекту і додав, що в цей період ЄС має продемонструвати довіру і солідарність.

    Конституційний Суд прийняв – про відповідальність місцевих чиновників

    Місцеві обранці, засуджені до позбавлення волі умовно втрачають свій мандат. Таке рішення прийняв на цьому тижні Конституційний суд Румунії. З відповідним конституційним поданням звернувся президент Клаус Йоханніс після прийняття парламентом закону, що дозволяв місцевим обранцям обіймати свої посади у разі умовного засудження. Виконуючий обов’язки голови Конституційного суду Валер Дорняну пояснив, що відповідний закон створював дискримінаційний режим і суперечив кінцевій меті законодавчого органу – захистити цілісність і відповідальність місцевих обранців.

    Збірну Румунії з футболу очолив німець


    Німець Крістоф Даум став головним тренером збірної Румунії з футболу, – оголосила на цьому тижні ФФР. 62-річний німець став, таким чином, першим іноземним наставником на чолі румунської національної збірної команди. Даум замінить Ангела Йорденеску, який очолював збірну на Євро-2016 у Франції, де Румунія вибула з групового етапу після поразки від збірної Франції 1:2, нічиї 1:1 з Швейцарією та поразки з рахунком 0:1 від Албанії. У 1992 році німецький Штутгарт під керівництвом Даума став чемпіоном Німеччини і виграв Суперкубок. У 1994 році Даум очолив турецький Бешикташ, з яким вже у перший сезон зумів виграти кубок Туреччини з футболу, а потім Суперкубок. У наступному сезоні Бешикташ під керівництвом Даума став чемпіоном Туреччини. У жовтні 2002 р. він очолив віденську Аустрію і відразу ж переміг в чемпіонаті і виграв кубок Австрії. У 2003 році німець очолив турецький клуб Фенербахче, з яким двічі став чемпіоном Туреччини – в 2004 і 2005 роках.

  • РСІ і таємне спостереження

    РСІ і таємне спостереження

    Уряд Румунії прийняв термінове розпорядження, що дозволяє
    продовжувати прослуховування телефонних розмов у кримінальних справах, але не Румунській
    службі інформації. Документ отримав згоду Верховної ради оборони країни, скликаної
    на екстрене засідання у зв’язку з цим президентом Клаусом Йоханнісом.




    Нормативно-правовий акт був розроблений і схвалений
    в терміновому порядку, після того, як 16 лютого Конституційний суд прийняв ухвалу
    про неконституційність прослуховування
    телефонних розмов працівниками секретної служби у кримінальних провадженнях. Діяльність прокурорів могла бути серйозно уповільнена,
    а в деяких випадках навіть зупинена, – зазначається у мотивувальній частині
    термінового розпорядження. Глава держави зазначив, що новий нормативно-правовий
    акт передбачає, на першому етапі, рішення для продовження роботи системи
    правосуддя. Потім парламент може знайти й інші рішення.




    Клаус Йоханніс: «Є думки, згідно з якими
    діяльність прокуратур, при
    відсутності технічної інфраструктури, необхідної для проведення подібних заходів таємного спостереження, могла бути порушена, як з точки зору забезпечення
    оперативності досудового розслідування,так
    і з точки зору формування
    повної доказової бази. Терміноверозпорядженнявирішуєсамецюпроблему. Верховна рада оборони країни дала згоду на прискорене впровадження цього проекту, а його прийняття урядом стане рішенням, навіть якщо тимчасовим, проблеми,
    яка непокоїть як державні установи, так і
    громадськість.»

    Президент Йоханніс наголосив, водночас, на обов’язковості
    дотримання рішення Конституційного суду та необхідності узгодження з ним чинного законодавства. Глава держави сказав, що іншим важливим аспектом є
    необхідність забезпечення безперебійної правової бази для того, щоб правосуддя
    продовжило виконувати свій обов’язок, незалежно від того чи йдеться про випадки
    національної безпеки або корупції.




    З огляду на те, що єдина наявна в країні інфраструктура
    таємного спостереження належить Румунській службі інформації, уряд повинен був
    знайти рішення для її подальшого використання у кримінальних провадженнях, але
    без втручання людських ресурсів секретної служби, тобто виключно працівниками слідчих
    органів, заявила міністр юстиції Ралука Пруне: «Ми маємо одну єдину інфраструктуру, яка дозволяє виконання ордерів на таємне спостереження
    і ця структура належить Румунській службі інформації. Цим терміновим розпорядженням ми намагаємось
    знайти рішення, яке б усунуло законодавчу прогалину в процесі досудового
    розслідування, здійснюваного прокурорами.»


    Термінове розпорядження має силу закону, – додала Ралука Пруне. Вона зазначила, що керівники Національної антикорупційної дирекції та Дирекції по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом вже оголосили про те, що нові умови вимагають більше співробітників і більше коштів, щоб проводити таємне спостереження власними ресурсами, а темпи досудового розслідування в багатьох справах в найближчій перспективі можуть уповільнитися.