Tag: конференція

ПРАВОСУДДЯ – Суд обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд під заставу в один мільйон леїв (еквівалент 200 тисяч євро), начальнику Командування Сил логістики Збройних Сил Румунії генералу Кетеліну Штефеніце Зісу за зловживання службовим становищем з особливо тяжкими наслідками, – повідомляє Національна антикорупційна дирекція (НАД). Обвинувачений повинен внести цю суму в розпорядження НАД протягом семи днів. Прокуратура також висунула звинувачення полковнику у відставці Лучіану Амореріцей за кілька злочинів, пов’язаних з підробкою документів, використанням підроблених документів і зловживанням службовим становищем, а також бізнесмену Йонелу Олтяну. Слідство встановило, що у 2022-2023 роках обидва військовослужбовці схвалили оплату виставлених рахунків-фактур, хоча знали, що частина робіт на військовому кладовищі Генча в Бухаресті насправді не була виконана. Збиток оцінюється в майже 12 мільйонів леїв.

 

МЮНХЕН – Необхідність досягнення справедливого, всеосяжного та сталого миру в Україні, є головною темою виступів міністра закордонних справ Румунії Еміля Гурезяну на 61-й Мюнхенській конференції з безпеки у Німеччині. Програма глави МЗС включала участь у заході «Вільне та відкрите Чорне море: оцінка викликів щодо сполучення, глобальної продовольчої безпеки та енергетики в регіоні», організованому Центром «Нова стратегія» та Центром аналізу європейської політики, на якому  Еміль Гурезяну наголосив на стратегічному значенні Чорного моря як з точки зору забезпечення євроатлантичної безпеки, так і з точки зору сприяння зв’язкам між Європою та Азією. Водночас, він вказав на подальше погіршення безпекової ситуації в Чорноморському регіоні на тлі зройної агресії Росії проти України. Глава румунського зовнішньополітичного відомства  представив регіональні проєкти та ініціативи, спрямовані як на зміцнення безпеки регіону, так і на реалізацію його потенціалу з точки зору сполучуваності. Він підкреслив важливість співпраці на європейському та євроатлантичному рівнях для досягнення цих цілей, в тому числі шляхом продовження потужної присутності НАТО в Чорному морі, прийняття Чорноморської стратегії ЄС та повної імплементації Чорноморської стратегії США. Програма румунського міністра також включала зустріч з групою українських ветеранів. З цієї нагоди він висловив вдячність за мужність і стійкість ЗСУ та українського народу, підтвердив солідарність Румунії з Україною та запевнив у готовності Румунії продовжувати надавати багатосторонню підтримку Україні.

 

ПРЕЗИДЕНТ – Місцеві підприємці зацікавлені в тому, щоб Румунія залишалася на проєвропейському та євроатлантичному шляху і підтримує прийняття заходів, які забезпечать стабільність і передбачуваність, що призведе до покращення спроможності державних інституцій проводити реформи та здійснювати інвестиції. Ці ідеї були представлені тимчасовому президенту Іліє Боложану в суботу членами Конфедерації роботодавців “Конкордія” та Фонду румунських бізнес-лідерів на зустрічі, організованій в Бухаресті. Бізнесмени також висловили своє занепокоєння щодо наслідків нещодавно прийнятих фіскально-бюджетних заходів та стійкості державних фінансів. Як повідомляє Адміністрація Президента, Іліє Боложан заявив, що він відкритий до діалогу між приватним сектором та політиками, які приймають рішення, з питань бізнесу та державної політики, що мають вплив на економіку. Він також запевнив, що зробить все від нього залежне для організації вільних, чесних і прозорих виборів та відновлення довіри до державних інституцій.

 

РОСІЙСЬКІ ДРОНИ – Румунія не є ціллю будь-яких атак з боку Російської Федерації, – стверджує Посольство РФ у Бухаресті після атаки безпілотників у четвер на румунсько-українському кордоні. На сторінці диппредставництва у Facebook з’явилося повідомлення, яке цитує бухарестська преса, згідно з яким «Цілями ударів російських збройних сил на території України є винятково військові об’єкти (…) Не можна виключати, що інциденти, які мали місце 13 лютого, могли виявитися провокацією української сторони на тлі мирних переговорів із врегулювання конфлікту в Україні». Нагадаємо, що 13 лютого, два безпілотники, на борту яких були вибухівки, порушили повітряний простір Румунії та впали на румунській території поблизу кордону з Україною. За розпорядженням міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасовий повірений у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті був терміново викликаний до МЗС аби передати йому рішучий протест румунської сторони у зв’язку з повторним порушенням повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні дії повинні припинитися, а Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Опозиційна партія “SOS Румунія” оголосила, що в понеділок подасть до парламенту ініціативу про вотум недовіри уряду, очолюваному соціал-демократом Марчелом Чолаку, документ, який також підтримав опозиційний Альянс за об’єднання румунів, який підписали 125 депутатів. Опозиційний Союз порятунку Румунії заявив, що вирішить, чи підтримає цю ініціативу, як тільки вона буде внесена на розгляд парламенту. Правляча коаліція, з іншого боку, заявляє, що пропозиція не має жодних шансів бути прийнятою. Жоден соціал-демократ не проголосує за вотум недовіри уряду Чолаку, – заявив віце-спікер Палати депутатів, соціал-демократ Даніель Сучу. Він додав, що цей крок, ініційований опозицією, поставить під загрозу стабільність в країні. Тимчасовий голова Націонал-ліберальної партії Келін Предою також заявив, що ліберали голосуватимуть проти відставки уряду. Також у понеділок у Палаті депутатів на вимогу опозиції на “Годину уряду” до парламенту прийде міністр освіти Даніель Давід. Депутати Альянсу за об’єднання румунів критикують запропоновані міністром заходи щодо скасування обов’язкового вивчення географії та історії учнями ліцеїв і вимагають, щоб ці предмети залишилися у шкільній програмі як основа для підготовки нових поколінь.

 

ОБОРОНА – Стимулювання співпраці між такими компаніями, як Lockheed Martin, і румунською оборонною промисловістю через спільні проєкти і передачу технологій є стратегічним пріоритетом Румунії, – каже міністр національної оборони Ангел Тилвер. У кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки він зустрівся з Джимом Тайклетом, генеральним директором американської компанії Lockheed Martin – одного з головних партнерів Румунії в галузі промислової кооперації та військової техніки. Згідно з прес-релізом міноборони переговори були зосереджені на аналізі стану програм оснащення румунської армії високотехнологічними системами, виробленими американською компанією і визначенні шляхів оптимізації процесів введення в експлуатацію тих, що вже знаходяться в польових умовах, як важливих аспектів для зміцнення національної обороноздатності.

 

РЕГБІ – У суботу в Ботошанах (північний схід) збірна Румунії приймає команду Португалії в останньому матчі в групі B Чемпіонату Європи з регбі 2025 року. Обидві команди вже кваліфікувалися на чемпіонат світу 2027 року в Австралії після перемог на цьогорічному ЧЄ: румуни перемогли Німеччину – 48:10 вдома та Бельгію – 31:14 на виїзді. Румунія пропустила лише один чемпіонат світу, у 2019 році, коли була дискваліфікована через помилку Федерації регбі Румунії у використанні натуралізованого, але не допущеного до змагань гравця з Тонгану.

Наприкінці квітня у Бухаресті відбулася конференція «Два роки вимушеного переміщення. Плани на майбутнє», присвячена підтримці українських громадян за кордоном в умовах широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Організаторами заходу виступили український благодійний фонд «Горєніє», Союз українців Румунії, чернівецький благодійний фонд «Суспільні ресурси та ініціативи», а також асоціація «Casa Mării Negre/Дім Чорного моря» з Констанци, Румунія, за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.

Ініціатори поставили собі за мету створити діалоговий майданчик для спільного обговорення поточної ситуації з допомогою українським переселенцям, які перебувають за кордоном та планують повернутися в Україну. Основним завданням конференції було здійснити оцінку готовності українських біженців залишатися довше та інтегруватися в суспільства, які вони обрали для життя після початку війни, а також їхньої готовності повернутися в Україну та визначити їхні очікування щодо послуг і програм з адаптації репатріантів до місць постійного проживання. Учасники конференції проаналізували результати роботи у сфері надання допомоги українцям з лютого 2022 року, визначили низку питань, які з об’єктивних причин не вдалося ефективно вирішити, намагалися ідентифікувати можливі спільні дії на найближче майбутнє. Особлива увага була приділена питанням освіти, зокрема, функціонування освітніх просторів (хабів) тощо.

Серед учасників та спікерів конференції були представники української громади в Румунії, неурядові організації та державні агенції Румунії, представники міжнародних місій та дипломати. Президент Всеукраїнського благодійного фонду «Горєніє» Денис Гречко привітав присутніх і висловив велику вдячність всім румунським державним установам, які сприяють максимальному безболісному перебуванню українців у Румунії і створюють всі належні умови щодо працевлаштування, адаптації і все те, що дозволяє українцям відчувати себе тут в безпеці.

«Я вірю в те, що весь сектор неурядових організацій підтримає мої слова стосовно того, що ми будемо робити все, що в наших можливостях, все, що від нас залежить задля досягнення нашої мети, задля повернення українців в Україну і створення максимально безпечних, належних умов для адаптації тих, хто зараз приймає або прийняв рішення щодо повернення в Україну. Ми чекаємо вас вдома, а поки ви тут, ми будемо намагатись створити найбільш комфортні умови задля вашого безпечного та комфортного перебування. Я вважаю, що такі діалогові заходи максимально важливі, вони дозволяють почути один одного, вони дозволяють українцям почути про наявні сервіси, можливості, інструменти підтримки їх з боку румунського суспільства. Представники державних інституцій можуть побачити, що саме потребують українці, які знаходяться за кордоном і я впевнений, що спільними зусиллями ми зможемо посприяти безпечному та комфортному перебуванню українців тут і вкотре зауважую, що вдома чекають на вас.»

Надзвичайний та Повноважний Посол України в Румунії Ігор Прокопчук, у своєму виступі відмітив важливість консолідації суспільства та створення діалогових майданчиків для підтримки українських громадян закордоном та наголосив на тому, що Українська держава очікує на повернення вимушених переселенців і працюватиме над створенням необхідних умов та стимулів.

«Протягом вже понад 2 років з часу початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну українці, які опинилися на території Румунії, отримали підтримку з боку уряду, вони отримали підтримку з боку громадян Румунії, недержавних організацій. І спочатку цього року я брав участь неодноразово у заходах конференціях, де проводилася оцінка того, що було зроблено за останні два роки і того, що фактично зараз потребує особливого реагування. І саме в цьому контексті я вважаю, що конференція, яка відбувається сьогодні, вона дозволить так само з точки зору безпосередньо громадян України оцінити питання, які потребують вирішення і дозволять сформувати певний план дій, який дозволятиме нам рухатися вперед, реагувати на потреби і вирішувати проблеми. Хочу наголосити, що інтерес української держави полягає в тому, щоби відновити справедливий мир і щоби громадяни України, які зараз знаходяться поза межами нашої держави повернулися в Україну. Ми всіх чекаємо назад в Україні і це є базова позиція української держави. Тому ми підтримуємо, звичайно, максимально те, щоби проблеми, з якими зараз там можуть стикатися українці за кордоном, щоб вони вирішувалися, але по великому рахунку ми всіх чекаємо назад. Ми знаємо про те, що відбудова української держави, відновлення після всіх тих руйнувань, яких зараз завдали російські агресори, це потребуватиме зусиль всієї української нації. Нещодавно, під час проведення в Бухаресті зібрання Світового Конгресу Українців була участь з боку міністерства закордонних справ України, де було представлено проєкт стратегії МЗС України по роботі з глобальними українцями і власне він так само ставить за мету розширення практичної взаємодії центру всіх установ, центральних органів влади України, із закордонним українством з тим, щоби зберігати зв’язок зберігати підтримку для внутрішнього розвитку нашої держави І, звичайно, створювати умови для того, щоби українці повертались.»

Союз українців Румунії на  конференції представив голова столичної філії СУР Михайло Трайста, який нагадав, що етнічні українці Румунії з самих перших хвилин війни були душею та серцем поруч з переселенцями, які тікали в російських окупантів.

«Починаючи з 24 лютого, коли російська федерація розпочала несправедливо і негідно для демократичної держави, агресію проти мирної держави України, Союз українців Румунії через усі свої філії розпочав дії на підтримку сусідньої держави, а також громадян України, які перетнули кордони Румунії, рятуючись від російської агресії. У всіх своїх заходах Союз українців Румунії тісно співпрацював з румунською державою, яка також діяла оперативно ще раз підтвердивши свій статус надійного партнера України. Союзу українців Румунії вдалося негайно мобілізувати всіх своїх членів для закупівлі або збору продуктів харчування для відправки в Україну, для забезпечення центрів для біженців, які прихистили переселенців із зон бойових дій. Водночас СУР централізував наявні житлові приміщення, оснастивши їх усім необхідним для розміщення максимальної кількості українських біженців, а також мобілізувався для їх транспортування. Десятки тисяч біженців були розміщені в оселях приватних осіб, у більшості випадків членів Союзу українців Румунії, в різних пансіонатах, готелях, гуртожитках тощо. Ще з початкової фази агресії російської федерації, Союз українців Румунії мобілізував та координував роботу близько 2100 волонтерів, які постійно перебували на всіх митних пунктах у три зміни, надаючи гуманітарну допомогу, пакети з продуктами харчування та водою, а також забезпечували переклад для українських біженців. Завдяки контактам, які Союз українців Румунії має в Україні, він постійно підтримував зв’язок з представниками влади сусідньої держави, які були добре обізнані щодо потреб як українських воїнів, які захищають рідні землі, так і з тими, хто координував центр внутрішніх біженців. Таким чином, процес транспортування гуманітарної допомоги був надзвичайно ефективним, оскільки СУР точно знав про потреби чи нестачі в сусідній державі, та міг відповідним чином діяти при зборі та транспортуванні гуманітарної допомоги Україні.»

Під час конференції в онлайн та офлайн форматі було презентовано наявні програми підтримки українських переселенців в регіонах України, роль урядових та міжнародних організацій у процесах захисту прав українських біженців, економічні перспективи та можливості для українських переселенців, які повертаються додому, а також можливості міжнародних та українських неурядових організацій щодо сприяння реінтеграції переселенців після повернення в Україну.

Представник Уповноваженого Верховної ради України з прав людини у Дніпропетровської області Михайло Карпенко представив інструменти захисту порушених прав переселенців, які знаходяться за кордоном чи повертаються в Україну.

«Тільки об’єднавши наші зусилля, всього цивілізованого світу, завдяки підтримці небайдужих людей, благодійних фондів і урядів країн, які виступають за мир, за права людини, за те, щоби світ розвивався в мирі і безпеці, тільки разом, об’єднавшись, ми зможемо зупинити агресора і захистити права людей, не тільки українців, а й інших країн, тому що ми розуміємо, що Україна прийняла на себе перший удар і відстоює право світу бути вільним і з увагою ставитись до людей. На душі спокійно, що ви знаходитесь в безпечних умовах і, що Румунія надала, я впевнений, гідні умови для вашого тимчасового перебування в цій країні. Тому я вітаю всіх учасників сьогоднішньої конференції, прошу всіх бути щирими, не по протоколу, а говорити справді про те що болить, про ті обставини, з якими ви стикаєтесь, тому що ця конференція для того, щоб був позитивний результат і позитивні рішення.»

Президент румунської асоціації «Дім Чорного моря» Дорін Попеску висловив готовність підтримати українські організації у роботі, націленій на підтримці переселенців.

«24 лютого 2022 року громадяни України, багато українців, втратили країну, з якої були змушені тікати до інших країн. Україна, їхня країна, стала для них втраченим раєм. За кілька годин Румунія, моя країна, стала для них казковою країною. Тисячі людей мобілізувалися, за кілька годин вони прийшли з гарячим чаєм, бутербродами, вони прийшли з добротою, з любов’ю, з щедрістю. Центральна влада мобілізувалася повільніше, місцева влада мобілізувалася важче, але вони це зробили. Моя країна, яку я люблю, Румунія стала за кілька годин країною обітованою. Коли Денис з України запропонував мені зробити очолювану мною асоціацію «Дім Чорного моря» співорганізатором цього заходу, я погодився без застережень, тому що хочу, щоб зображення моєї Румунії з перших днів – відкритого дому, гостинного, теплого дому для українських біженців, продовжувала розвиватися. Давайте не втомлюватися і зберігати цю фотографію живою. Ми всі втомилися – і національна влада, і громадянське суспільство, наша реальна підтримка українських біженців зменшується, тоді як їхні потреби та кількість зростають. Ми не маємо права втомлюватись.»

Анна Сушко, представниця українських переселенців, які знайшли прихисток у Румунії та співзасновниця Асоціації українських вчителів в Румунії розповіла про румунську модель інтеграції українських дітей в систему освіти і наголосила на важливості забезпечення можливості продовжувати навчання за українською навчальною програмою.

«Наша асоціація в минулому році мала змогу розпочати системний діалог з урядом Румунії за допомогою ЮНІСЕФ, за допомогою інших організацій, ми мали декілька зустрічей з представниками уряду і пропонували їм свою систему бачення м’якої інтеграції українських дітей до освітньої системи в Румунії. Цього року на базі мого хабу вдалося реалізувати цей підхід, діти мали змогу навчатися частково в румунській школі, відвідувати уроки разом з румунськими дітьми і румунськими вчителями, була допомога зі сторони українських вчителів і таким чином діти розпочали не тільки вивчати румунську мову, вони розпочали хоча б активно її використовувати і розуміти навіщо вони вивчають румунську мову. Цей рік дозволив українським батькам трохи м’якіше відноситися до тих змін, які чекають нас в майбутньому. Я відвідала цього року і минулого року ООН і презентувала унікальність нашої співпраці України та Румунії на сесії щодо статусу жінок. Я є членкинею незалежної делегації українських жінок в ООН і два роки поспіль маю нагоду виступати в стінах ООН і говорити і на державних зустрічах, і на зустрічах з NGO про ту колосальну роботу, яку робить саме сектор NGO в Румунії, наскільки ви впливаєте на рішення вашого уряду і вас чують. І це є прикладом і для нашого уряду насправді. Українці дуже люблять незалежність тому зараз ми маємо за це розплачуватися і виборювати цю незалежність і для нас українська школа це є зв’язок з Україною. Якщо ми будемо шукати дуже прості рішення і максимально дивитися на ті рішення, які приймаються сусідніми країнами, ви знаєте, Румунія, ще раз повторюсь, є дійсно унікальною країною, яка має право зараз показати, наскільки ви людяні, ну тобто це є прикладом зараз для кожної країни Європи, яка максимально інтегрує наших дітей, при цьому, не дивлячись на те, що діти тягнуть дві освітні програми. Те, в якому стані дитина буде повертатися, з якими емоціями і з якою пам’яттю про її роки тут в Румунії, це має дуже велику силу для майбутніх відносин наших країн. Я дуже вдячна уряду Румунії я дуже вдячна людям Румунії, які дійсно показали, що таке дружба, що таке підтримка, що таке розуміння і емпатія. Я дуже сподіваюся що Румунія і Україна надалі будуть партнерами і це унікальний досвід дійсно можна імплементувати до інших ситуацій.»

І віце-президент благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи» Сергій Гакман подякував румунам за прихисток українських жінок і дітей та наголосив на важливості подальшого зближення двох сусідніх народів.

«9 лютого 1996 року я був начальником Міграційної служби Чернівецької області і першим в Україні надав статус біженця. Я тоді ще не знав що пройде певна кількість років і потребу в захисті матимуть мої співгромадяни, які будуть також шукати притулку в інших країнах. І тому для мене ця тема є надзвичайно рідною і надзвичайно болючою. Я надзвичайно вдячний уряду Румунії, парламенту Румунії, всім громадянам Румунії, які з перших днів надали дуже серйозну допомогу нашим громадянам. Український і румунський народи ніколи не були такими близькими і ми маємо зараз докласти всіх зусиль для того, щоби ось ця теплота, яка зараз з’явилася між нашими державами, щоб ми їх перетворили на проєкти розвитку – економічні, політичні, культурні і так далі, і тому подібне. Користуючись нагодою, я ще раз хочу подякувати всім румунам за те, що вони допомагають нашим жінкам і дітям, допомагають їм знайти тут затишок, де вони можуть перебувати в безпеці, де вони зможуть зараз не турбуючись за своє життя думати про своє майбутнє.»

Дискусія під час заходу торкалась найбільш важливих тем, які стосуються громадян України закордоном, зокрема питання щодо продовження статусу тимчасового захисту та пов’язані з цим правові, гуманітарні питання та питання планування безпеки, питання соціальної підтримки українських переселенців у Румунії, виникаючі перешкоди на шляху інтеграції українців в європейські громади та безліч інших питань.

За результатами конференції будуть розроблені та запущені нові програми підтримки для українців, які вирішили залишитися в країнах ЄС на довший період часу, а також нові програми підтримки для українців, які вирішили повернутися додому.

ВИБОРИ – Альянс СДП-НЛП (партії правлячої коаліції) отримав майже 49% голосів на недільних виборах до Європейського парламенту, згідно з частковими даними, оприлюдненими Центральною виборчою комісією. За ним слідують Альянс за об’єднання румунів з майже 15%, Альянc об’єднаних правих – з 8,6% голосів, ДСУР –  6,5% і партія SOS Румунія – 5%. Один з 33 депутатів Європарламенту, які представлятимуть Румунію в законодавчому органі ЄС, є незалежним. У неділю також відбулися вибори до місцевих органів самоврядування. СДП виграла політичне голосування на виборах мерів і рад, за нею слідуює її ліберальний партнер і Альянс за об’єднання румунів. У Бухаресті нинішній генеральний мер, незалежний Нікушор Дан, отримав новий мандат.

 

ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річна інфляція в травні знизилася до 5,12% з 5,9% у квітні, оскільки продовольчі товари подорожчали на 1,24%, непродовольчі товари – на 6,38%, а послуги – на 9,29%, згідно з даними, опублікованими в середу Національним інститутом статистики. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% раніше і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. З іншого боку, чисті інвестиції в національну економіку склали 34,65 млрд леїв (близько 7 млрд євро) у першому кварталі цього року, що на 6,7% більше, ніж у першому кварталі минулого року, згідно з даними Національного інституту статистики.

 

НАВЧАННЯ – Збройні сили Німеччини у складі двох оперативних центрів, зенітних і касетних ракет, а також ескадрильї винищувачів PATRIOT беруть участь у міжнародних навчаннях НАТО з протиповітряної оборони «Рамштайн легасі 2024», які проходять в Румунії і Болгарії. Згідно з прес-релізом посольства Німеччини в Бухаресті, близько 260 німецьких військовослужбовців і 100 одиниць техніки були розгорнуті на узбережжі Чорного моря в Румунії. «Ми твердо стоїмо разом з нашими союзниками, щоб убезпечити Румунію і всю нашу союзну територію», – заявив посол Німеччини в Бухаресті Пеер Гебауер, який відвідав німецьких військовослужбовців. Після Румунії і Болгарії Німеччина є найбільшим постачальником військ для навчань цього тижня разом з підрозділами з Франції, Фінляндії, Великої Британії, Литви, Польщі, Португалії, Словаччини, Туреччини і Угорщини в районі Констанца (південний схід). З Болгарії в навчаннях також візьмуть участь підрозділи з Греції, Італії і Словенії. Метою навчань є посилення оперативної сумісності членів Альянсу в галузі наземної протиповітряної оборони, тобто «Інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО».

 

КОНФЕРЕНЦІЯ – 95 інвестиційних проєктів обговорюються на Міжнародній конференції з відбудови України в Берліні. Наразі Європейська комісія оголосила про угоди з різними банками на суму 1,4 млрд євро та пакет допомоги на суму 1,9 млрд євро. Канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент України Володимир Зеленський у вівторок закликали до посилення протиповітряної оборони від російських атак на основі німецької ініціативи. Присутня на конференції міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску заявила, що Бухарест підтримує Україну електроенергією і працює над поліпшенням взаємозв’язку. За її словами, Бухарест має регіональний підхід, включаючи сусідню Молдову. Вступ України до Європейського Союзу також стоїть на порядку денному Берлінської конференції.

 

ДОПОМОГА – Уряд Румунії продовжує надавати гуманітарну підтримку Україні у співпраці з європейськими партнерами. Вантаж з 16.000 гігієнічних наборів відправився у середу вранці в Україну, транспорт будучи забезпечений Генеральною інспекцією з надзвичайних ситуацій та Міністерством національної оборони. Рішення було прийнято Національним комітетом з надзвичайних ситуацій, скликаним прем’єр-міністром Марчелом Чолаку на запит Департаменту з надзвичайних ситуацій, з огляду на необхідність підтримання адекватного реагування при наданні гуманітарної допомоги сусідній країні, яка страждає від більш ніж дворічної війни, передає агентство Аджерпрес. Рішення також є відповіддю на заклик Європейського механізму цивільного захисту (ECHO-ERCC) надати Україні з резерву ЄС продукти першої необхідності.

 

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс прийняв у середу в Бухаресті президента Фонду Фрідріха Еберта, колишнього президента Європейського парламенту Мартіна Шульца. Згідно з прес-релізом Адміністрації президента, в контексті нещодавніх виборів до Європарламенту, сторони обговорили нову політичну конфігурацію Європейського Союзу та його пріоритети на наступний період. Вони також обговорили геополітичну ситуацію в регіоні та світі і дуже добрі відносини між Румунією та Німеччиною, засновані на тісній двосторонній співпраці на європейському, союзницькому та міжнародному рівнях. Було також підкреслено важливий внесок німецької громади в Румунії та румунської громади в Німеччині, – йдеться в прес-релізі.

 

РЕЙТИНГ – Бухарестська академія економічних наук посідає 401-600 місце з 1.963 університетів, включених до рейтингу Times Higher Education University Impact Rankings 2024. Рейтинг оцінює університети відповідно до Цілей сталого розвитку ООН. Згідно з прес-релізом вищого навчального закладу, у цьогорічному виданні Бухарестська академія економічних наук посідає 401-600 місце в загальному рейтингу і отримала 71,9 бала зі 100. 19 румунських університетів присутні у виданні рейтингу 2024 року.

 

КОНЦЕРТ – Відомий британський альтернативний рок-гурт Coldplay виступає  сьогодні і завтра з концертами в Бухаресті. На Національній арені в Бухаресті очікується близько 50 000 любителів музики у кожен з двох днів. Концерти відбудуться в рамках світового турне «Music Of The Spheres\ Музика сфер».

 

ФУТБОЛ  – Національна збірна Румунії з футболу перебуває у Вюрцбурзі, Баварія, де вона зупинилася для чемпіонату Європи в Німеччині, який відкривається у п’ятницю, 14 червня. Румунія потрапила до групи E і зустрінеться зі збірною України 17 червня в Мюнхені, збірною Бельгії – 22 червня в Кельні та збірною Словаччини – 26 червня у Франкфурті. Востаннє збірна Румунії брала участь у фінальному турнірі континентальної першості у 2016 році у Франції.

Міністерство закордонних справ
Румунії та Олімпійський і спортивний комітет Румунії організували нещодавно конференцію
на тему «Вплив війни в Україні на спорт». Конференція відбулася у гібридному
форматі та завершила серію спортивно-дипломатичних заходів, проведених в рамках
Кубку МЗС.

У нинішньому контексті,
відзначеному агресією Росії проти України, конференція запропонувала
багатосторонній погляд, як інституційний, так і особистісний, учасників панелі
щодо наслідків війни на спортивні змагання, підкреслюючи важливість
загальнолюдських спортивних цінностей і олімпійського духу. Водночас на
конференції були представлені зусилля Румунії з підтримки України, докладені протягом
цього року та досвід, пережитий спортсменами з України та Румунії.

На конференції виступили генеральний
директор з питань комунікацій та публічної дипломатії МЗС Румунії Андрей Церня,
державний секретар МЗС з питань зв’язків з Румунським інститутом культури та
культурної політики Андрей Новак, президент Румунського олімпійського та
спортивного комітету Міхай Коваліу, заступник міністра молоді та спорту України
з питань європейської інтеграції Андрій Чесноков, заступник державного
секретаря Міністерства спорту Румунії Раду Антохі, посол України в Румунії Ігор
Прокопчук, спортсмени Резван Рац та Анастасія Підпалова, а також менеджер з питань
громадської політики та соціальної відповідальності Федерації футболу Румунії
Флорін Шарі.

Президент Олімпійського і
спортивного комітету Румунії Міхай Коваліу підтвердив безумовну підтримку, яку
Румунія надає спортсменам з України, показуючи, що спорт є найкращим послом
цього часу, здатним вийти за рамки несправедливих і незаконних причин і рішень,
водночас наголошуючи на ідеї, що солідарність і олімпійський дух є спільним
вектором у подоланні цього моменту кризи, і здатний зруйнувати стіни, зведені
націями. Він зазначив, що з самого початку війни очолюваний ним комітет допоміг
українським спортсменам. «Румунський олімпійський та спортивний комітет
протягнув руку допомоги українському спорту з початку війни. Допоміг як фінансово,
через Червоний Хрест, так і безпосередньо відкриваючи спортивну базу «Ізворань»
для всіх українських спортсменів, котрі хотіли і могли готуватися в олімпійському
комплексі. Спеціально побачити та підбадьорити земляків приїхав президент
Олімпійського комітету України Сергій Бубка. До Румунії приїхали українські
спортсмени чоловічої збірної з баскетболу, фехтувальники з миколаївського
клубу, чемпіони України з триатлону серед юніорів, українські самбісти,
гімнасти, плавці, легкоатлети тощо», – заявив Міхай Коваліу.

«Ми перебуваємо на постійному
зв’язку з міністерством спорту і Олімпійським комітетом України у плані надання
необхідної допомоги. Не маю точної кількості українських спортсменів, які на сьогодні
знаходяться в Румунії, тому що вони тренуються тут, потім їздять на змагання.
Так чи інакше, їх понад 200, не маю точної цифри, тому що ми намагалися своєчасно
допомагали відповідно до запитів, які надходили від Олімпійського комітету
України та Міністерства спорту України», – додав Міхай Коваліу.

Своєю
чергою Посол України в Румунії Ігор Прокопчук заявив, що для українського
народу солідарність не є загальним поняттям, а має цілком практичне значення. «Війна
триває і вона глибоко впливає на різні сторони життя в Україні, а спорт не є винятком»,
– сказав він. Ігор Прокопчук розповів, що у лавах Збройних сил України на сьогодні
воюють не менше 3 тисяч спортсменів. «На жаль, частина з них загинула на війні,
частина потрапила в полон. Також спортсмени з України зіткнулися з відсутністю
тренувальних приміщень. Багато з них не маючи можливості тренуватися в Україні
мусили готуватися в інших країнах. Чимало полів, залів, стадіонів і спортивних
баз в Україні зруйновано російськими танками. Збитки, завдані спортивній
інфраструктурі в Україні, оцінюються в 1,26 мільярда доларів», – сказав Посол
України в Румунії. Ігор
Прокопчук подякував Румунії за допомогу надану українським спортсменам з перших
днів цієї війни, завдяки чому багато з них змогли продовжити тренування.

У своєму виступі державний
секретар Андрей Новак підкреслив, що Румунія продовжує найрішучішим чином
засуджувати невиправдану та неспровоковану агресію Росії проти України,
наголошуючи на важливості спорту як фактора згуртованості та підкреслюючи солідарність
румунського суспільства в цьому контексті. «Румунія рішуче засудила війну, яку
Росія розв’язала проти України. Ми віримо, що спорт може генерувати систему
цінностей, яка приведе до позитивних змін сучасних суспільств, еволюції, яка
може генерувати демократичні рішення і ні в якому разі не веде до агресії та
злочинів проти незалежних держав. Війна торкнулася не лише людської сторони, що
є найважливішим, вона торкнулася й спорту, вона призвела до припинення спортивних
змагань, які й так постраждали через пандемію», – сказав Андрей Новак.

Заступник держсекретаря в
Міністерстві спорту Раду Антохі заявив, що з початку війни в Україні представлене
ним відомство продемонструвало повну готовність допомагати своїм сусідам. «Усі
спортивні структури Румунії зробили все, щоб прийняти українських спортсменів і
забезпечити їм належні умови для тренувань, щоб вони могли продовжити свій шлях
на міжнародних змаганнях. Міністерство спорту кожного разу реагувало на запити
Міністерства спорту України і нам вдалося забезпечити їх житлом і всім
необхідним. Кожен з нас відчув потребу допомогти, долучитися, бо в тяжкий час, який
переживає Україна, вона повинна знати, що поруч є друзі. Ми залишимося тут і
надалі підтримуватимемо українських спортсменів», – сказав Раду Антохі.

Всесвітня метеорологічна
організація стверджує, що екстремальні погодні
явища, в тому числі сильні хвилі спеки та руйнівні повені, стали
новою нормою. Доповідь про стан клімату за
2021 рік «відзеркалює світ, який змінюється на наших очах». Згідно з дослідженням, глобальна середня температура за останні 20 років вперше перевищить
1 градус за Цельсієм вище доіндустріального
рівня, а рівень моря піднявся до нового максимуму в 2021 році. Дані були
оприлюднені напередодні 26-ої Конференції ООН
зі зміни клімату (COP26), яка була організована в Глазго. Конференція спочатку була запланована на 2020 рік, але була перенесена на рік через пандемію коронавірусу.

Був аналізований досягнутий прогрес у виконанні зобов’язань щодо досягнення цілей Паризької угоди з клімату, а саме утримання
зростання середньої світової температури на рівні значно нижче +2 градуси за Цельсієм від доіндустріальних показників та спрямування зусиль на
обмеження зростання температури до +1,5 градуса за Цельсієм від доіндустріальних
рівнів. Чому саме 1,5 градуса? Тому що, кажуть вчені, утримання
глобального потепління нижче цієї межі є найнадійнішим способом врятувати
планету від дестабілізуючих наслідків кліматичних змін.

Політичні лідери з майже 200 країн – але з
помітною відсутністю від основних забруднювачів – взяли участь у саміті ООН, якого вчені вважають останнім шансом запобігти катастрофічній
зміні клімату, що може призвести до серйозних змін у нашому
повсякденному житті. Ще з моменту відкриття саміту британський прем’єр-міністр Борис
Джонсон закликав учасників рішуче діяти з конкретними
результатами, попереджаючи, що провал конференції може викликати у світі нестримний гнів
та нетерпіння: «Пройшло багато часу з тих пір, як
людство відкладає боротьбу зі зміною клімату. Світ без однієї хвилини до півночі, тому для
уповільнення глобального потепління нам потрібно перейти від прагнення до дій». Якщо сьогодні ми серйозно не ставимося до зміни клімату, завтра нашим
дітям буде пізно. Я був із багатьма з вас у Копенгагені 11 років тому, коли ми домовилися, що у нас є проблема. Ми були в Парижі шість років тому, коли домовилися скоротити
викиди та спробувати утримувати рівень глобального
потепління якомога ближче до показника в 1,5 градуса за
Цельсієм. Усі ці обіцянки будуть
не що інше, як бла-бла-бла – перефразовуючи, гнів і
нетерпіння світу будуть неконтрольованими, якщо ми не зробимо саміт COP26 моментом, коли ми справді розуміємо зміну клімату».

Присутній на саміті світових лідерів, Президент Європейської ради Шарль Мішель також підкреслив,
що людство тепер має діяти, щоб обмежити глобальне потепління, та нагадав, що ЄС проклав шлях до кліматичної нейтральності
до 2050 року і до більш амбітних цілей на 2030 рік: «Ми,
людство, почали війну проти природи, і теж ми повинні зупинити
цю загрозу та дати надію майбутнім поколінням. Наука це дуже чітко вказує.
У Європі, як і скрізь, молодь пробудила нашу свідомість, і це наш обов’язок, а
також наша відповідальність – підійти до цієї нагоди. Європейський Союз чує цей
заклик і повністю відданий своїй справі з амбітними цілями».

Очікування країн, що розвиваються, полягають
у отриманні значних фінансових пакетів від багатих країн. «Не йде мова про те, щоб бути благодійним, а про ти, щоб
сплатити рахунок за прибирання, якщо ви зробили внесок у доведення планети
Земля, яку ми називаємо нашим домом, до тієї стадії, на якій вона перебуває тепер», – уточнив президент Малави Лазарус Чаквера. Заява була зроблена в
контексті, в якому, не маючи майже ніякої відповідальності за зміну клімату,
бідні країни, серед іншого, є одними з тих, які найбільше страждають від його наслідків. Але
наслідки є і будуть для всіх.

Готуючись до Кліматичного
саміту в Глазго, Білий дім, спецслужби США та
Пентагон нещодавно опублікували низку документів про те, як зміна клімату
вплине на глобальну безпеку. Звіти
вказують на зростаючу стурбованість американської адміністрації, наприклад, що
зміна клімату може змінити стратегічні інтереси США, може надати
нові можливості конкурентам Америки, таких як
Китай, та може посилити
нестабільність у ядерних державах, таких як Пакистан та
Північна Корея. Геополітична
напруженість зростатиме в найближчі десятиліття, оскільки країни відчувають
фізичні наслідки зміни клімату, а посуха та інші екстремальні
погодні явища можуть спричинити конфлікти та призвести до масового переміщення
населення: «Ми зустрічаємося з поглядом історії та глибокими
питаннями, які чекають нас попереду. Все просто: будемо діяти? Ми зробимо те,
що необхідно? Чи скористаємося ми величезними можливостями, які ми маємо? Або
ми приречемо на страждання майбутні покоління?» – наголосив у Глазго лідер
Білого дому Джо Байден.

Однак Сполучені Штати не входять до числа 190 держав і
організацій, які підписали зобов’язання відмовитися від вугілля, підписаного цими днями в Глазго. Інші великі залежні від вугілля країни, такі як Австралія,
Індія та Китай, також були відсутні серед тих, хто домовився поступово відмовитися від вугільної енергії – до 2030
року великі економіки, а бідніші країни до 2040 року. З
іншого боку, голова делегації Грінпіс на конференції ООН каже, що ці
зобов’язання все ще набагато нижчі від амбіцій, необхідних у критичне
десятиліття щодо відмови від викопного палива.

25 – 26 березня 2021 року транскордонний консорціум
«Митрополит Петро Могила» організував ІІ-гу міжнародну наукову
онлайн-конференцію під назвою «Разом, із вірою у наші вікові духовні цінності,
будуємо Європу процвітання». Впродовж двох днів на конференції, що пройшла в онлайн-режимі,
взяли участь науковці та церковні діячі з країн-організаторів – Румунії,
України, Р.Молдова, а також з Італії та Франції. Програма конференції була
розрахована на два дні та поділена на три панелі: «Ініціатива трьох морів -
Контактність – Транспортні коридори Північ-Південь», «Транскордонне
співробітництво, проєкти та фінансові ресурси» та «Духовність: Паїсій
Величковський – старець монастиря Нямц».

З вітальними словами до учасників конференції звернулися депутат Верховної Ради України, член Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Святослав Юраш, заступник голови Чернівецької обласної ради, кандидат політичних наук Михайло Павлюк, радник голови Сучавської повітової ради Віорел Середенчук, генеральний секретар Уряду Румунії Ніколає Бринзя, проректор Сучавського університету ім. Штефана чел Маре Штефан Пуріч та інші. Також зі словами благословення та привітання до присутніх звернулись архієпископ Ясський, митрополит Молдовський і Буковинський Теофан та архієпископ Сучавський і Редеуцький Калліник.

Про цей масштабний захід розповів один з ініціаторів
проведення конференції та один з модераторів дискусії генеральний директор ТОВ «BRK
SYSTEMS» і науковий співробітник Валентин Берка: «Під час першої панелі доповідачі
– представники академічних та бізнесових кіл, органів держуправління, а також
громадських організацій представили ґрунтовні доповіді, насичені різноплановими
матеріалами щодо геополітичних аспектів «Ініціативи трьох морів» та зв’язку
загальноєвропейських коридорів, створених у 1994-97 роках, до транс’європейської
транспортної мережі «TEN-T». Був обговорений і запропонований мною проєкт розбудови нового товарного залізничного північно-південного коридору від
Гданська (Польща) до Александруполіса (Греція) через Україну зокрема Чернівці
та Румунію зокрема Сучаву, і Болгарію. Також були розглянуті деякі аспекти
залізничного пасажирського транспорту в межах Єврорегіону Верній Прут між
Сучавою та Чернівцями, пропонуючи нові рішення щодо скорочення часу,
необхідного для перетину кордону між Румунією та Україною, таким чином роблячи його
більш привабливим для мешканців прикордонних регіонів.»

У роботі наступної панелі взяли участь не лише науковці,
а й фахівці-практики, які зауважили, що попри відсутність прогресу в
транскордонній співпраці в трикутнику Україна-Румунія-Молдова упродовж останніх
років, відчувається необхідність перезавантаження діалогу,
його підтримці й посиленні. Валентин Берка розповідає: «Провідні представники вищих
навчальних закладів, регіональних агентств розвитку, торгово-промислових палат
та організацій громадянського суспільства вкотре підтвердили широкі можливості для
співробітництва в рамках Єврорегіону Верхній Прут, відверто говорячи про різні
недоліки, що роками існують в управлінні єврорегіону, котрі можна усунути
навіть завдяки тісній співпраці з консорціумом «Митрополит Петро Могила»,
створеним влітку 2020 року.»

Другий день конференції став справжнім святом духовності
і був присвячений відомій постаті, яка об’єднує український та румунський народи
– Паїсію Величковському та його духовно-культурній спадщині. Він є уродженцем Полтавщини
і став настоятелем відомих молдовських монастирів Драгомірна, Секу та особливо Нямц (сучасна
Румунія), – розповів науковий співробітник Валентин Берка: «Однак найбільшого
розголосу здобула панель проведена 26 березня, присвячена прп. Паїсію Величковському,
старцю монастиря Нямц, наставнику та духовному батьку всіх православних ченців після XVIII
століття. У рамках марафонної онлайн-панелі, що тривала понад 4 години, відкритій
представником уряду Румунії, декани престижних факультетів православної
християнської теології, науковці, ченці та черниці з Румунії, України та
Республіки Молдова, а також з Франції та Італії, наголосили на ролі та духовно-культурній
спадщині Паїсія Величковського, від народження якого наступного року сповняться
300 років, що належним чином буде відзначено Румунським Патріархатом. Своїми змістовними
докладами учасники схилили коліна перед прп. Паїсієм Величковським, визначною
постаттю православно-християнського чернецтва, великого настоятеля Нямецького
монастиря, блаженного духовного батька ченців.» Адже ґрунтуючись на слові
святих отців, він проповідував рівність, взаємоповагу й безкорисливість. А мир,
духовна врівноваженість та конструктивний міжконфесійний діалог надзвичайно
потрібні й сьогодні у побудові Європи процвітання.

Наостанок генеральний директор ТОВ «BRK SYSTEMS» і
науковий співробітник Валентин Берка підбив підсумки дводенної онлайн-конференції
«Разом, із вірою у наші вікові духовні цінності, будуємо Європу процвітання». «У
віртуальному просторі протягом двох днів учасникам ІІ-ої міжнародної наукової
конференції, організованої транскордонним консорціумом «Митрополит Петро Могила» вдалося
обговорити можливості запуску нових проєктів транскордонного транспортного
зв’язку, подальшого розвитку міжінституційного співробітництва в Єврорегіоні Верхній
Прут, із залученням представників наукових та бізнесових кіл та громадянського
суспільства. І невостаннє учасники наголосили на значимості іншого, але не менш важливого зв’язку – духовного, який протягом століть продовжує об’єднувати
мешканців Румунії, України та Республіки Молдова, у спільних зусиллях щодо
побудови Європи процвітання… Це були два повних дні, з обміном думками, часом
навіть протилежними, що також дуже добре. І я сподіваюсь, що ми продовжимо
діалог між представниками трьох країн.»

Співорганізаторами конференції
виступили BRK SYSTEMS SRL (Румунія), Факультет історії, політології та
міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія
Федьковича (Україна), Центр регіональної співпраці «Діалог» (Україна),
Благодійний фонд «Суспільні ресурси та ініціативи» (Україна), Культурологічна
асоціація «Про Бессарабія та Буковина» (Румунія), Центр політичних наративів
демократії (Україна), Торговельно-промислова палата «Трачія» (Молдова),
Прес-агентство «România Breaking News» (Румунія), Європейський інститут
регіонального розвитку (Молдова), Інститут Бессарабії (Україна), Міжнародний
інститут афонської спадщини (Україна).

Наприкінці травня у Військово-морській академії імені Мірчі Старого, що базується в місті Констанца, чорноморський порт, відбувся шостий випуск Міжнародної конференції «SEA-CONF 2020». Вперше обмін
ідеями та дискусії відбулися в
онлайн-середовищі, контекст, в якому власна платформа Військово-морської академії імені
Мірчі Старого виявилася дуже ефективною і піднялася до рівня міжнародних вимог у сфері віртуального
спілкування.

Цьогорічна Міжнародна конференція SEA-CONF проходила по чотирьох секціях: Електротехніка, автоматика та
інформатика, Фундаментальні, військові, лінгвістичні та соціальні
науки, Машинобудування та Транспорт і менеджмент. Взяли участь у
конференції учасники з
різних країн, серед яких нагадаємо Болгарію, Туреччину, Хорватію, Україну, а також з Румунії, які
представили 150 доповідей.

Конференція SEA-CONF – це амбітна
ініціатива для морської академічної та наукової спільноти на регіональному та
міжнародному рівнях, яка продовжує давній науковий підхід закладу -
Nav-Mar-Edu. Щороку захід залучає учасників з різних галузей, що цікавлять
морську освіту, в країні та за кордоном. Захід – це можливість
як для організаторів, так і для учасників бути в курсі найновішої інформації в
галузі досліджень.

Незважаючи на те, що проводилася в
Інтернеті, цьогорічна конференція вкотре висунула теми, що цікавлять академічну
та наукову спільноту в морській галузі, запустивши низку дебатів та заклавши
основи для майбутніх спільних науково-дослідних проектів. Доповіді, зареєстровані та представлені під час конференції, будуть
опубліковані у «Науковому віснику Військово-морської академії».

У січні цього року делегація експертів та викладачів
Одеського національного морського університету провела навчально-інформаційне стажування у
Військово-морській академії імені Мірчі Старого, в рамках програми мобільності
Erasmus +, KA107, реалізованій з університетами країн-партнерів програми. Під час мобільності українські
партнери пройшли навчання з питань організації та проведення мобільності для
студентів та викладачів з адміністративної та академічної точки зору.

Військово-морська академія імені
Мірчі Старого – це
установа з більш ніж 140-річною традицією морської вищої освіти в
Румунії, яка
користується хорошою міжнародною репутацією, з найкращим рейтингом румунського
університету в цій галузі (університет освіти та наукових досліджень),
згідно з національним списком
здійсненим MENCS.

У 2010 році Військово-морська академія
імені Мірчі Старого стала першим університетом,
акредитованим з максимальним ступенем (Високий ступінь довіри), присвоєним
Румунським агентством із забезпечення якості вищої освіти. Морська
академія має партнерські стосунки з понад 20 вищими навчальними закладами в
країні та за кордоном, а також майже 100 економічними агентами та державними установами
у військово-морській галузі.

У
Бухаресті, 8-9 листопада пройшла Третя Міжнародна
наукова Конференція «Українці Румунії-історія,
сучасність та перспективи», ініційована та організована
головою Бухарестської філії СУР, письменником Михайлом Трайстою. У ній взяли участь майже 80 науковців з Румунії та
Чернівців, Ужгорода, Києва, Івано Франківська та Львова. Роботи пройшли по
трьох секціях: література, міжкультурний діалог та етнографічні інтерференції. Партнерами заходу виступили Посольство України в
Румунії, Філологічний факультет Клузького університету ім. Бабеша-Бойоя,
Сатумарський повітовий музей, Суспільне телебачення Румунії та Всесвітня служба
Радіо Румунія.З вітальними
словами до присутніх виступили голова Союзу українців Румунії,
депутат Микола-Мирослав Петрецький, Посол України в Румунії Олександр Баньков, державний секретар МЗС Румунії
Віктор Мікула, професор українського відділення Клузького університету
імені Бабеша- Бойоя, Іван Гербіль та професор ЧНУ імені Юрія Федьковича, Володимир Антофійчук.

Організатор цього заходу письменник Михайло Трайста зазначив: «Доповіді були дуже цікаві.
Як ми побачили, у секції література, майже всі доповідачі підготували матеріали
про українську літературу в Румунії, про українських письменників в
Румунії-Степана Ткачука, Михайла Михайлюка, Михайла Трайсту, Корнелія Ірода,
Іван Ковача та Магдалину Ласло-Куцюк. Були дуже цікаві теми, які надіюсь,
допоможуть нам написати історію української літератури в Румунії. Ми створили цю
конференцію з цією метою, щоб зібрати і написати історію українців Румунії. У
рамках конференції відбулась презентація книг, виданих СУР та газет, яких ми
видаємо. Відкриття було досить цікаве. Було багато представників з телебачення,
від вас з радіо та від уряду. Бачимо, що рівень конференції росте як з
кількісної, так і якісної точок зору.»

Професор ЧНУ
імені Юрія Федьковича Володимир Антофійчук висловив свої думки про конференцію:
«Я вважаю, що ця Конференція, яку СУР
проводить вже втретє,надзвичайно важлива
подія для місцевого українства, оскільки така конференція притягує кращі
наукові сили з Румунії та поза її меж,
і дуже добре, що у доповідях науковців йдеться як про загальний стан розвитку
тієї культури, яку творять українці Румунії, так і про персоналії, конкретних
оісб. Я вже маю таке враження, можна
сказати повне, оскільки втретє беру участь у цих конференціях, бо втретє такі
конференції відбуваються. Учора на секційному засіданні, де я керував секцією,
йшлося про конкретних представників цієї культури, яку творять українці на
теренах Румунії. Зокрема була така
цікава доповідь про творчість Степана Ткачука, ліричне начало його поезії, а
також кілька доповідей, які стосувалися творчості Михайла Трайсти. І цілком
закономірно говорилося про творчий доробок М. Трайсти, оскільки це письменник
дуже широкого діапазону. Він поет, прозайк, публіцист і драматург. У цей такий
широкий жанровий спектр його творчості,
безумовно, привернтає увагу дослідників. Та не тільки цим цікава творчість М.Трайсти.
Це надзвичайно високий художній рівень. Ці твори читаються з інтересом. Не
випадково він користується таким широким арсеналом привернення читацької уваги
до своєї творчості.»

«І загалом можна говорити про зацікавлення науковців і творчістю інших авторів. Але, дуже важливо,
що і самі українці Румунії творять той комплекс наукових праць, який стосується,
наприклад, визначних діячів української культури, як наприклад, Т. Шевченка. І
зрештою дуже цікава в цьому відношенні праця професора Івана Ребошапки «Румунська
Шевченкіана», від її початків аже до сьогодення. Учора була представлена дуже
цікава доповідь львівського науковця Тараса Пастуха про цей доробок румунських
шевченкознавців. І багато, багато іншого. Чому такий інтерес до цієї наукової
проблеми? Справа в тому, що тут досить потужна наукова основа. Тут учені, які
жили і працювали, і тепер живуть і працюють з таким великим науковим
інтелектом. Я вже згадував професора Івана Ребошапку. А перед тим працювала
дуже активно і плідно професор Бухарестського університету Магдалина Ласло-
Куцюк, яка так глибоко освоїла творчість багатьох українських класиків, а
передусім творчість Г. Сковороди, Т. Шевченка та І. Франка»-підкреслив професор
ЧНУ імені Юрія Федьковича Володимир Антофійчук.

Нещодавня конференція з проблем безпеки на східному
фланзі Північноатлантичного альянсу в Бухаресті висунула на перший план
необхідність зміцнення можливостей НАТО в Чорному морі, регіоні, який продовжує
стикатися з проблемою заморожених конфліктів і латентних напружень. А будь-яка проблема,
будь-яка вразливість в Чорноморському регіоні стає й проблемою Альянсу в
цілому.

Чи готовий Альянс до цих викликів? Це питання порушив президент
Румунії Клаус Йоханніс, який виступив за унітарну, консолідовану і цілісну
присутність союзників уздовж всього східного флангу НАТО: «Безпека в
Чорноморському регіоні і на східному фланзі безпосередньо відбивається на
євроатлантичній безпеці. Будь-який недолік, будь-яка вразливість у Чорному морі
впливають на Альянс в цілому і просто запрошує до ворожих дій. Чи готовий
Альянс справитися з цими викликами? До тепер було продемонстровано, що так, а
конкретними доказами цього є заходи, вжиті та впроваджені з 2014 року, схвалені
у 2016 році на Варшавському саміті, а потім на самітах у Брюсселі у 2017 та
2018 роках. Але цього недостатньо. Щодо Чорноморського регіону у подальшому
потрібен більш послідовний і скоординований підхід з політичної та оперативної
точок зору, а також спроможності відновлення рівноваги та стримування ворожих
дій.»

Стратегічний
підхід є життєво важливим, підкреслив румунський лідер, додавши,
що в плані оперативних дій це припускає здійснення
постійного моніторингу
розвитку регіональних подій, посилення
позиції НАТО та оборонного потенціалу, одночасно з посиленням
обороноздатності партнерів Альянсу: України, Грузії та Республіки Молдова. Згідно
з офіційним Бухарестом зараз
потрібна єдина, консолідована і послідовна присутність
союзників від Балтійського до Чорного морів для забезпечення
ефективного стримування і оборонного потенціалу НАТО. З
іншого боку, підвищення обороноздатності Європейського Союзу є й в
інтересах НАТО, а програми та операції мають бути взаємодоповнюючими,
– було також зазначено на міжнародній конференції «Посилення Східного
флангу НАТО: виклики та стратегії узгодження заходів у Балтійському та
Чорноморському регіонах».

Заступник
помічника Генерального секретаря НАТО з політичних питань і політики
безпеки Джеймс Аппатурай пояснив, що в нинішньому контексті безпеки НАТО й
Європейський Союз мають бути ближче. Це зближення після
погіршення безпекової ситуації як через тероризм, так і
через спричинену Росією нестабільність, необхідне для
безпеки всіх держав-членів.

«Більш
спроможна Європа в галузі оборони зможе взяти на себе більше відповідальності і більшу частку спільного тягаря. Це було б
на користь НАТО, оскільки держави-члени є власниками засобів,
які вони можуть поставити в розпорядження Альянсу.Тісне
та консолідоване партнерство між ЄС та НАТО і трансатлантичні відносини
залишаються важливими для належної відповіді на загрози та ризики безпеки з
якими стикаються обидві організації». Такою є позиція Європейської служби
зовнішніх справ, структури Європейського Союзу, офіційно створеної 1 грудня
2010 року, що підтримує Верховного представника ЄС з питань спільної зовнішньої
політики та політики безпеки у здійсненні його завдань. Цю службу в Бухаресті
представив заступник Генерального секретаря Жан-Крістоф Бельяр, який зазначив,
що Євросоюз має взяти на себе більшу відповідальність в забезпеченні власної
безпеки, наголошуючи на взаємодоповнювальних, а не конкурентних стосунках між
ЄС і НАТО.

На
конференції з питань безпеки Чорноморського регіону був присутній й американський
експерт з трансатлантичної оборони та енергетичної безпеки Пітер Доран, який
очолює Центр аналізу європейської політики. Він торкнувся необхідності
консолідації трансатлантичних зв’язків. «Наша організація присвячує свою роботу
кращому розумінню того, як можуть бути
посилені зв’язки Сполучених Штатів Америки зі своїми союзниками, особливо тут,
в Чорноморському регіоні. Я можу відразу навести три приклади, як ми можемо це
зробити: по-перше – це співпраця у сфері безпеки й оборони, по-друге -
енергетика і по-третє – незнищенний зв’язок: а саме свобода. Це ті зв’язки, які
зближують Румунію та США.»

Румунія приділяє особливу увагу безпеці на тлі останніх подій у регіоні, – заявив глава
румунської дипломатії Теодор Мелешкану, який пояснив, що не випадково це другий за
важливістю пріоритет головування Румунії в Раді Європейського Союзу, після згуртування. «У багатьох важливих питаннях у нашому регіоні, таких як Західні Балкани,
завжди існувало стратегічне зближення діяльності НАТО та Європейського Союзу. З цього ми можемо винести багато важливих уроків щодо стратегічної координації та розвитку
оперативної сумісності.» Румунія має у своєму політичному ДНК глибоко записано, що вона є сильним прихильником
партнерства ЄС-НАТО і трансатлантичних відносин як одного з основних напрямків
європейської безпеки, – наголосив Теодор Мелешкану.

8-10 травня у місті Сібіу відбулася міжнародна
конференція «Майбутнє Європи? Перспективи сучасного розвитку», яка пройшла під
високим патронажем Президента Румунії Клауса Йоханніса і під патронатом Румунського
головування в Раді ЄС. Конференція стала платформою для обговорення представниками
різних країн, академічних кіл, фахового та експертного середовища різних проблем,
що стоять перед Європою у рамках неформального саміту лідерів країн Євросоюзу.

У заході взяли участь 200 учасників, в тому числі чільні
посадовці ЄС, офіційні представники європейських країн, міжнародні експерти,
науковці з США, Великобританії, Туреччини і країн Західних Балкан та Східного
партнерства – України, Грузії, Молдови, Вірменії та Азербайджану. Організатором
конференції виступив Центр запобігання конфліктам та раннього попередження, один
із найпотужніших румунських аналітичних центрів у сфері досліджень та
підготовки кадрів у сфері міжнародних відносин, аналізу конфліктів та прийняття
рішень у кризових ситуаціях, а також Університет ім. Лучіана Благи у місті Сібіу.

Метою конференції було створення умов для проведення
дискусій щодо поточних подій в ЄС та за його межами у складному міжнародному
контексті, що мають великий вплив на майбутнє Європейського Союзу. На
конференції були обговорені передусім процеси, які вирішально впливають на Євросоюз, європейські країни та на їх
громадян. Результати дискусій мають окреслити стратегічний підхід до вирішення
цих питань із залученням зацікавлених сторін, що можуть вплинути на ці процеси,
особливо на стратегічному рівні і в сфері безпеки та оборони ЄС.

Після відкритого пленарного засідання, за участі Президента
Румунії Клауса Йоханіса протягом трьох днів відбулися шість тематичних панелей:
«Проекти та сценарії щодо майбутнього ЄС», «Перетворення сучасних великих викликів
на майбутні можливості», «Безпека й оборона Європи», «Трансатлантичні відносини»,
«Фундаментальні цінності – наріжний камінь єдності та майбутнього Європи», а
також «Європейський Союз – партнери і сусідство. Де закінчується Європа?», на
якій офіційний Київ представила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та
євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Радник Президента Румунії з питань зовнішньої політики Богдан
Ауреску зазначив, що Бухарест намагається перетворити східний кордон Євросоюзу
і НАТО на міст для підтримування та поширювання цінностей ЄС за його межами. «Ми знаходимося на східному кордоні НАТО й ЄС, і це не
тільки виклик, а й унікальна можливість. І оскільки ця панель називається «Європейський
Союз – партнери і сусідство. Де закінчується Європа?» слід сказати, що для нас
найбільшим викликом є перетворити цю лінію, цей кордон, на міст, по якому ми
зможемо передати такі цінності, як демократія, верховенство права, стабільність
і процвітання по іншу сторону мосту. Саме цього торкнувся й саміт у Сібу. Я зачитаю
короткий уривок із Декларації саміту: «З моменту свого створення Європейський
Союз, зі своїми цінностями і свободами як рушійна сила, забезпечив стабільність
і процвітання по всій Європі, у межах і за межами кордонів Союзу». Це важливе
питання, що обговорювалося в рамках саміту. Декларація також визнає європейську перспективу
інших держав, і це включено до керівних напрямків Стратегічного порядку денного
на наступні року, що були детально обговорені європейськими лідерами.»

У свою чергу Державний секретар МЗС Румунії Дан Некулеєску
наголосив на важливості політики Східного партнерства та озвучив дії Бухареста в
цьому сенсі під час румунського головування в Раді ЄС: «Я все ще вірю, що
Східне партнерство може бути дуже корисним інструментом у майбутньому, зокрема
в процесі зближення східних сусідніх країн з ЄС і бути краще підготовленими.
Під час румунського головування в Раді ЄС ми шукали шляхи зміцнення Східного
партнерства та підтвердження його важливості. Загалом ми переслідували три
цілі. Перш за все, ми поінформували громадськість у наших країнах і
країнах-партнерах про переваги членства у Східному партнерстві та, що принесло Східне
партнерство людям: вільне пересування, процвітання, зміцнення економіки, багато
інших переваг. По-друге – продовжити отримувати конкретні результати до 2020
року, як це було визначено на саміті ЄС у 2017 році, а ми, Румунія, приділили
особливу увагу зв’язку, оскільки ми дуже близькі до цієї сфери. Таким чином
були проведені зустрічі з країнами-партнерами щодо цифрового ринку, транспорту,
бізнесу, щоб переконатися, що ми краще пов’язані між собою. І третя мета нашого
головування – перспектива на майбутнє, аби передбачити, що буде далі. Ведуться
розмови про інституційні рамки усередині Східного партнерства, про порядок
денний до 2030 року, як і в ООН, йдеться про розрізнення між країнами, які
хочуть і можуть стати членами ЄС, а Румунія все більше підтримує цю ідею – тому
що є такі країни, як Молдова, Україна та Грузія, які зацікавлені стати членами,
та інші країни, які зацікавлені лише в перевагах. Отже, давайте зробимо різницю
між цими країнами. У будь-якому випадку Східне партнерство залишається
інструментом наближення країн до ЄС, враховуючи цінності ЄС, і не лише на
економічному або галузевому рівнях.» Дан Ніколеєску заявив, що Румунія, мабуть,
краще, ніж інші країни в регіоні, розуміє очікування та реалії в регіоні. Він
сказав, що було б справедливо сказати, що країни-партнери зобов’язані самі
зміцнювати демократичні цінності, переймати європейські стандарти для
наближення до ЄС, а не просто чекати подальших кроків ЄС їм назустріч.

Зі свого боку Віце-прем’єр-міністр України Іванна
Климпуш-Цинцадзе наголосила, що для майбутнього ЄС важливо зберігати відданість
принципу відкритих дверей. «Майбутнє Європи не може ґрунтуватися на нерішучості
та неоднозначності, особливо щодо східних сусідів: України, Р.Молдова, Грузії,
які чітко заявили про своє бажання стати членом ЄС, мають угоди про асоціацію з
ЄС, активно працюють над зближенням з ЄС, беруть на себе ті самі зобов’язання,
що й Румунія, Болгарія, Польща чи Угорщина, які вже є членами ЄС та
демонструють відданість демократичним цінностям. Східні сусіди ЄС, які чітко
заявили про свої європейські прагнення, заслуговують на той самий рівень уваги
та залучення з боку ЄС, що і країни Західних Балкан».

Водночас Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що посилення
політичного, дипломатичного та економічного тиску на Росію є єдиним способом
забезпечити стабільність та безпеку на Європейському континенті. «Якщо Євросоюз піде на компроміс щодо
цінностей та міжнародного права у відносинах з Росією, то проект ЄС не має
майбутнього.» Вона нагадала, що зараз в Європі йде війна, щодня забираючи
життя українських солдатів та мирних жителів. «За даними ООН з початку
російської агресії на Донбасі загинуло близько 13 тисяч осіб. Попри це, у
деяких європейських столицях виступають за зближення з Росією. Кремль шукає не
діалогу, а лише забезпечення власного домінування. Росія прагне поширити власні
принципи та «правила гри» на всю Європу,» – підкреслила Віце-прем’єр-міністр
України у своїй промові.

Державний секретар МЗС Румунії Віктора Мікула наголосив на
необхідності продовження та прискорення процесу реформ в Україні як передумови
для консолідації політичної асоціації та поглиблення економічної інтеграції
України до Європейського Союзу.

З такою заявою румунський дипломат виступив
на Міжнародній конференції з питань реформ в Україні, яка відбулася 1-2 липня у
місті Торонто (Канада).

На конференції
був обговорений прогрес реформ в Україні упродовж останніх 5 років, а також
вирішальний внесок Євросоюзу та інших міжнародних партнерів у зміцнення стійкості
української держави та заохочення процесу реформ, в умовах численних викликів
безпеки, з якими вона стикається.

У своєму виступі
Віктор Мікула наголосив на необхідності інклюзивного підходу, орієнтованого на громадян,
що дає змогу всім соціальним категоріям населення, включаючи осіб, що належать до
національних меншин, брати безпосередню участь в отриманні найкращих результатів
у процесі реформ, сприяючи зростанню згуртованості та зміцненню соціальної стійкості.

З цієї нагоди Державний секретар МЗС Румунії підтвердив тверду ще раз
підтвердив тверду й непохитну підтримку Бухарестом суверенітету і територіальної
цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Делегати з майже 200 країн розпочали, у місті Катовіце на півдні Польщі, двотижневі переговори у пошуку рішень на політичні розбіжності у ході найбільшої Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну
клімату, після укладення Паризької кліматичної угоди 2015 року. Паризька кліматична угода передбачає
амбітні цілі щодо скорочення використання твердого палива та
парникових газів у
атмосферу з метою усунення наслідків глобального потепління.

На конференції мають бути прийняті ряд
заходів для реалізації цих цілей, підхід зовсім не простий, враховуючи
по-перше фінансові кошти. Крім того, очікується чіткий сигнал країн щодо підтвердження взятих на себе зобов’язань на 2020 рік,
особливо після рішення президента
Дональда Трампа про вихід США з Паризької кліматичної угоди. США це одна з найбільших світових економік, що продовжуватиме використовувати всі види палива, в тому
числі найбільш шкідливі. Також очікується надання гарантій відповідного фінансування для сталого переходу до швидкого зменшення
викидів парникових газів у атмосферу до нульового рівня.

Віце-прем’єр
і міністр з питань навколишнього середовища Грацієла Гаврілеску, голова румунської делегації на конференції, підтвердила взяті на себе зобов’язання Бухарестом: Румунія підтримує всі цілі та, звичайно, в першу чергу, позицію Європейського Союзу
і по-друге, ми зберігаємо нашу позицію стосовно виконання статті 6 Паризької угоди. Це дуже амбітні цілі й ми їх підтримуємо.

Румунський міністр Грацієла Гаврілеску додала, що,
Бухарест не очікує ніяких змін стосовно прийнятих зобов’язань та має свою чітко визначену
стратегію: Румунія має стратегію по боротьбі зі зміною клімату заради низьковуглецевої економіки, одночасно розгортає політики щодо зниження викидів
парникових газів і, не в
останню чергу має стратегію сталого розвитку, яку ми хочемо реалізувати протягом найближчих
кількох років.

Міжнародні звіти,
опубліковані напередодні проведення
конференції показують перебільшення викидів парникових газів у
атмосферу, що може призвести до зростання
глобальної середньої температури більше 1,5-2°C. Наукові дослідження зазначають, що залишилося лише 12 років протягом яких людство може вдвічі
скоротити викиди парникових газів з метою запобігання в майбутньому кліматичної
катастрофи. Делегати конференції мають напрацювати
так звану книгу правил з імплементації Паризької кліматичної угоди, головна мета якої є не допустити зростання глобальної
середньої температури більше 2°C.