8-10 листопада 2018 року в Бухаресті пройшли заходи, присвячені святкуванню Дня української мови. У рамках цих заходів пройшла й дводенна Міжнародна наукова конференція Українці Румунії – історія, сучасність та перспективи, ініційована письменником та головою комісії з питань культури Союзу Українців Румунії Михайлом Трайстою. Організатором був Союз українців Румунії, а партнерами виступили Посольство України в Румунії, Європейський конгрес українців, Українська всесвітня координаційна рада, Філологічний факультет Клузького університету ім. Бабеша-Бойоя, Сату-Марський повітовий музей, Суспільне телебачення Румунії та Всесвітня служба Радіо Румунія.
Тематика конференції охопила питання літератури й культури, міжетнічного діалогу та етнографічної інтерференції. Учасники виступили з доповідями у трьох секціях. У конференції взяли участь письменники, фольклористи, науковці, лінгвісти, журналісти та професори з Румунії та України, а також представники Посольства України в Румунії та Союзу українців Румунії. На відкритті робіт конференції з вітальними словами виступили: Микола Мирослав Петрецький – Голова Союзу Українців Румунії, Депутат Румунського Парламенту, Олександр Баньков – Посол України у Румунії, Михайло Ратушний – Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради, Дорін Йоан Кіра – Продекан Філологічного факультету Клузького університету ім. Бабеша-Бойоя, Борис Велімірович – головний редактор секції Інші меншини Суспільного телебачення Румунії, Василь Каптару – керівник Української редакції Всесвітньої служби Радіо Румунія, Лівіу Марта – менеджер Сату-Марського повітового музею, Ілля Альбічук – отець протопоп Української православної церкви у Лугожі, Мар’ян Гаденко – директор Міжнародного фестивалю Доля, Теофіл Рендюк – директор Інституту добросусідства, голови РДА з Верховини та Рахова та інші гості з України.
У своєму вітальному слові голова СуР-у, депутат Румунського Парламенту Микола Мирослав Петрецький сказав: Українці Румунії займають головне місце у житті українців всього світу, а це дає нам сили працювати далі й піднімати рівень таких подій. І бачивши скільки людей і скільки партнерів є у нас цього року, я впевнений, що наступними роками ця подія буде більш масштабною. Хочу ще раз подякувати вам всім, які підтримуєте Союз українців Румунії, українців Румунії. На мою думку, всі ці події є важливими не тільки для українців Румунії, а й для українців всього світу. Хочу вам побажати успіхів у вашій праці й ще раз подякувати Вам за вашу підтримку і за те, що ви знаходитися цими днями поряд з українцями Румунії.
Посол України в Румунії Олександр Баньков, у своєму виступі перед присутніми, зазначив, між іншим: Я хочу щиро привітати з такою ініціативою пана Трайсту й подякувати за підтримку голові СУР-у. Я переконаний, що ця конференція дійсно стане щорічною, набуватиме ваги, тому що говорити про історію, сучасність й, головно, про перспективи українства в Румунії, у нас завжди буде вистачати і сил і енергії. Дякую вам всім за присутність, за підтримку СУР-у українства в Румунії і бажаю від щирого серця вдалої гарної конференції й плідної роботи.
Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний у своїй промові говорив про важливий внесок українців Румунії в історію, культуру та науку українського народу, про роль Петра Могили у розвиток української науки та відмітив важливість цієї конференції: Я думаю, коли ми від Української координаційної ради погодилися виступити співорганізаторами цієї конференції, ми вважаємо, що це дуже велика і правильна робота, яка проводиться для того, щоб знати своє минуле, аналізувати своє теперішнє і, найголовніше, дивитись у майбутнє. Майбутнє нашого народу, майбутнє української громади Румунії – власне наше спільне майбутнє двох народів, румунського та українського. Вітаю вас від імені наших організацій по всьому світу з продовженням цього заходу і ще раз з тим, що ви добилися того що від цього року в Румунії відзначається щорічно, разом з Україною і не лише з Україною, День української рідної мови. Честь і слава Вам!
Письменник Михайло Гафія Трайста, голова комісії з питань культури СУР-у озвучив мету конференції: Минулого року ми зібрали багато матеріалів, тому що ми хочемо написати Історію українців Румунії. Дуже цікаво, коли приходять професори з Чернівців або з Ужгороду і виступають з цікавими доповідями різної тематики. Вони досліджують таких письменників українців про яких ми до тепер не знали. Наприклад професор Антофійчук пише про письменників українців, які жили в Румунії та працювали тут. Одні з них, хоча були українського походження, писали румунською мовою. Інші професори представили доповіді про різні історичні постаті та історичні події, як наприклад про рух УПА або інші, що діяли на території Румунії. Матеріали збереглися у їхніх архівах. Це дуже цікаві для нас доповіді, яких ми включимо до нашого збірника, щоб вони дійшли до читачів, до світу і таким чином мало-помалу, я думаю, що нам вдасться написати за допомогою цих доповідей Історію українців Румунії.
У рамках конференції відбулися також презентації книг, виданих цього року за кошти СУР-у, такі як Studii dialectologice si toponimie ucraineana din Romania (Cтудії з української діалектології й топоніміки Румунії) Івана Гербіля, Sub semnul iubirii (Під знаком кохання) Івана Кідещука, Intermezzo Михайла Коцюбинського у перекладі Міхаєли Гербіль. Слід уточнити, що упродовж 2018 року, за коштами СУР-у, побачили світ аж 12 книг, серед яких: Sangele ferigii (Кров папороті) Ігора Гургули, яку на румунську мову переклав Михайло Трайста, Pod fara balustrada (Міст без поруччя) Михайла Михайлюка у перекладі Аспазії Регуш, Oglinda (Дзеркало) Корнелія Ірода, Верхньорівнянські оповідання Михайла Трайсти, Екологічна політика Івана Дубовича. Також був перевиданий перший роман в українській літературі в Румунії «Лорана» автором якого є покійний Михайло Небеляк.
