Radio România Internațional

Tag: криза

  • Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба «від щирого серця» подякував Румунії

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба «від щирого серця» подякував Румунії

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба «від щирого серця» подякував Румунії за допомогу Україні з початку кризи, викликаної російською військовою агресією, і звернувся із закликом допомогти його країні отримати важке озброєння для стабілізації лінії фронту, наголосивши на тому, що «мужність має також межі» – передає агентство Аджерпрес.

    Я хотів би від щирого серця подякувати Румунії, нашому доброму другу і сусіду, за все, що вона зробила з початку цього широкомасштабного вторгнення в Україну, – сказав Кулеба в четвер під час відеоконференції на форумі безпеки, що проходив у Бухаресті.

    Йдеться про 22-ге видання Міжпарламентського форуму з питань безпеки під назвою «Війна в Україні: зміна карти глобальної безпеки», організованого у Палаці Парламенту.

    Виступаючи перед учасниками форуму, Кулеба наголосив на тому, що Путін хоче спровокувати кризу в Європі і керується «ненавистю до благополуччя європейців».

    «Ми зіткнулися з безпрецедентним викликом, коли постійний член Ради Безпеки розпочав агресію проти іншої держави. Ця війна є безпрецедентною в нашому столітті, і ми не повинні помилятися щодо справжніх намірів Росії. Путін готовий перекроїти кордони, знищити Європу» – сказав Дмитро Кулеба.

    Міністр закордонних справ України закликав демократичні держави надати Україні допомогу особливо з важким озброєнням, сказавши, що «мужність має межі, і мужність не може зробити все сама, якщо їй бракує засобів».

    «Україна, Молдова, Грузія та країни Балтії є головними цілями Росії, але й інші європейські країни вже зазнають нападів Росії різними засобами. Тому важливо продовжувати підтримувати Україну. Ми, українці, довели, що можемо перемогти росіян. Втрати на сході України пов’язані з використанням важкого озброєння. Існують також межі мужності, мужність не може зробити все сама, якщо їй бракує засобів. У деяких районах російські сили переважають українські в десять разів, тому всі інші країни повинні активізуватись і надати швидку допомогу Україні. Важке озброєння потрібне для стабілізації ситуації на всій лінії фронту. Нам потрібно мати достатньо військових засобів, щоб перемогти Росію. Будь-яка акція на підтримку України – це фактично інвестиція в регіональну стабільність», – зазначив глава МЗС України.

  • Допомога ЄС для автоперевізників

    Допомога ЄС для автоперевізників

    На тлі неухильного зростання цін на паливо, Європейська комісія вирішила допомогти румунським автоперевізникам, які неодноразово зверталися із закликом про підтримку. Так, Європейський виконавчий орган схвалив схему допомоги Румунії вартістю 60,7 млн євро для підтримки компаній, що працюють у сфері автомобільних перевезень вантажів і пасажирів. Комісія вважає, що ця допомога необхідна, доречна та пропорційна, щоб усунути серйозні проблеми в економіці держави-члена.

    Ця схема була затверджена як частина Тимчасових кризових рамок про державну допомогу, прийнятих Комісією в березні 2022 року відповідно до положень Договору про функціонування Європейського Союзу, в яких визнає, що економіка блоку зазнає серйозних проблем.Згідно з повідомленням Європейської комісії, за допомогою цієї схеми допомоги Румунія підтримуватиме сектор автомобільного транспорту, який сильно постраждав від зростання цін на паливо, на тлі нинішньої геополітичної кризи та санкцій, прийнятих у відповідь на неї. «Ця схема є важливим заходом для пом’якшення економічного впливу війни Путіна проти України», – заявила Маргрете Вестагер, виконавчий віце-президент з політики конкуренції.

    Захід буде доступним для всіх підприємств, незалежно від розміру, які працюють у сфері автомобільних перевезень вантажів та пасажирів, які мають діючу ліцензію та постраждали від поточної кризи. Бенефіціари матимуть право на отримання допомоги у формі прямих грантів обмеженої вартості.Європейська комісія уточнила, що допомога, яка не перевищуватиме 400 000 євро на компанію, буде надаватися до 31 грудня 2022 року. Щоб забезпечити юридичну визначеність, Комісія до цієї дати оцінить, чи тривалість рамок тимчасової кризи доведеться продовжити.

    Більше того, під час застосування цього заходу Комісія буде постійно контролювати її зміст і сферу застосування з огляду на розвиток подій на енергетичному ринку та інших ринках факторів виробництва, а також у світлі загальної економічної ситуації.Тимчасові кризові рамки включають низку гарантій, з-поміж яких пропорційну методологію, згідно з якою має існувати кореляція між розміром допомоги, що може бути надана компаніям, масштабом їх економічної діяльності та ступенем їх впливу на економічні наслідки кризи.

    Державам-членам Європейського Союзу комісія радить мати на увазі недискримінаційне встановлення вимог щодо захисту навколишнього середовища або безпеки постачання під час надання допомоги компаніям на додаткові витрати, спричинені високими цінами на енергоносії.

  • Координація щодо саміту НАТО

    Координація щодо саміту НАТО

    Напередодні саміту НАТО в Мадриді, що відбудиться в кінці місяця, інтенсивна дипломатична діяльність на найвищому рівні охопила Європу. Міністри оборони обговорили в середу в Брюсселі основні зміни в оборонному позиціонуванні Альянсу, а також динаміку військової підтримки України.

    У вівторок президент Румунії Клаус Йоганніс перебував у Гаазі на зустрічі у стислому форматі з організації саміту НАТО, де наголосив на необхідності консолідованої та ефективної присутності Альянсу на своєму Східному фланзі. Наприкінці зустрічі було прийнято спільну заяву, в якій країни-підписанти підтверджують солідарність з Україною та закликають президента Володимира Путіна припинити війну.

    Також у середу президент Франції Еммануель Макрон підтвердив на авіабазі Міхаїл Коґелнічану в Констанці (південний схід), що Румунія для Франції не абияка країна, і нагадав про альянс і двохсотлітню дружбу між двома державами. У центрі переговорів двох президентів була підготовка мадридського саміту, на якому будуть ухвалені ключові рішення для майбутнього Альянсу.

    Французький лідер розповів про спільні зусилля союзників щодо підтримки України та наступні кроки, які Європа має зробити, щоб допомогти у врегулюванні конфлікту. Еммануель Макрон: «Ми повинні продовжувати підтримувати Україну, допомагати їй захищатися у цій війні, допомагати їй економічно, фінансово, гуманітарно, допомагати їй інтегруватися в ЄС, приймати біженців, які тікають від війни. Це позиція Франції та Європи. Стратегія, яку ми прийняли, була зміцнена для подолання зростаючої загрози в Чорному морі і повністю ілюструє наші занепокоєння у цьому партнерстві. Разом із нашими румунськими друзями ми взяли на себе зобов’язання підтримувати Україну в усіх формах: політичній, гуманітарній, фінансовій, військовій».

    Під час двосторонніх переговорів також було розглянуто питання енергетичної безпеки з точки зору стратегічних рішень Союзу щодо виключення залежності від російських енергоносіїв, а також питання глобальної продовольчої безпеки, що постраждала від блокади українських портів. Клаус Йоганніс каже, що Румунія докладає зусиль для покращення своєї інфраструктури, навіть якщо вона вже перевозить сотні тисяч тонн зерна з України в Констанцу і, далі, в інші країни. Клаус Йоганніс: «Румунська влада шукає комплексні рішення, щоб цей транзит був максимально ефективним, у тому числі за підтримки наших закордонних партнерів. Таким чином, ми домовилися з президентом Макроном тісно співпрацювати для досягнення цієї мети».

    Під час переговорів також було зосереджено увагу на можливостях надання допомоги Республіці Молдова протистояти численним викликам, з якими вона стикається в результаті безпекової кризи, спричиненої війною розв’язаною Росією в Україні. Власне, президент сусідньої держави Майя Санду отримала запевнення в підтримці в процесі вступу до ЄС від Еммануеля Макрона під час свого візиту до Кишинева, після візиту до Румунії.

  • Оперативна група в Бухаресті щодо України

    Оперативна група в Бухаресті щодо України

    Румунія виступає за негайне припинення російської військової агресії в
    Україні, щоб дати можливість відновити дипломатичні зусилля, – заявив прем’єр-міністр Ніколає Чуке. «Йде
    мова про неспровоковану агресію проти суверенної та незалежної держави-члена
    Організації Об’єднаних Націй. Російська Федерація обрала шлях збройного насильства для досягнення своїх ревізіоністських політичних цілей»,
    – додав Ніколає Чуке.

    Він підкреслив, що Бухарест перебуває у постійному діалозі зі союзниками по НАТО та європейськими
    партнерами. Прем’єр-міністр скликав у четвер на рівні виконавчої влади оперативну групу з управління ситуацією, спричиненою
    російською військовою агресією проти сусідньої України. Головними обов’язками цієї робочої групи є моніторинг ситуації, координація
    заходів на рівні державних структур для забезпечення функціонування всіх
    державних служб.

    За словами Ніколає Чуке, відповідальні державні структури також готові забезпечити
    вжиття
    необхідних заходів для прийняття біженців у разі потреби. «Ми солідарні з українським народом та готові надати
    гуманітарну допомогу тим, хто її потребує. Ми стежимо за ситуацією румунських
    громадян в Україні, яким ми готові надавати консульську допомогу та підтримку за
    допомогою Міжвідомчої кризової групи, створеної в рамках Міністерства
    закордонних справ Румунії», -
    додав глава румунського уряду.

    До речі, румунська влада стверджує, що Румунія може прийняти 500 тисяч
    українських біженців. Спочатку вони будуть розміщені в таборах, розташованих у
    чотирьох повітах: Марамуреш (північний захід), Ботошань
    (північний схід), Сучава (північний схід) і Тулча (південний схід). Але й інші
    повіти, такі як Брашов (центр), Галац (південний схід) або Васлуй (схід)
    висловили свою готовність прийняти біженців. Між часом багато громадян України,
    переважно румунського походження з прикордонних населених пунктів, вже в’їхати до
    Румунії, рятуючись від війни.

    З іншого боку, прем’єр-міністр Ніколає Чуке зазначив, що країна користується
    найсильнішими гарантіями безпеки в її історії. Він підкреслив, що Румунія разом зі
    союзниками по НАТО, особливо з точки зору Стратегічного партнерства зі
    Сполученими Штатами Америки, а також з своїми партнерами в Європейському
    Союзі, є складовою надзвичайно надійної парасольки безпеки, створеної демократичними країнами світу.

    «Безпека громадян Румунії жодним
    чином не зачіпається», – запевнив прем’єр-міністр
    Ніколає Чуке. Він також ствердив, що влада забезпечилась в тому, що Румунія
    має достатніх запасів газу на своїх сховищах для подолання холодної пори року.
    «Ми проводимо моніторинг
    та оцінку імпорту та експорту природного газу на всіх маршрутах в країні, щоб
    мати можливість вжити необхідних заходів залежно від розвитку ситуації. Ці заходи необхідні для забезпечення безперебійного
    постачання природного газу», – додав румунський прем’єр-міністр.

  • Румунія та криза в Україні

    Румунія та криза в Україні

    У нинішньому регіональному контексті в Румунії посилилися кібератаки,
    шпигунська діяльність та дії, що пов’язані з явищем фейкових новин, – заявив
    директор Румунської служби інформації Едуард Хелльвіг. Виступаючи перед членами комітетів Палати депутатів і Сенату Румунії
    з питань здійснення парламентського контролю за діяльністю Румунської служби
    інформації Едуард Хелльвіг представив аналіз безпекової ситуації в межах законних повноважень Румунської служби інформації та в
    контексті напруженої ситуації в сусідній Україні. Відповідно до прес-релізу Румунської служби інформації він наголосив на необхідності актуалізації пакету законів про національну безпеку, тим більше, що
    середовище регіональної безпеки постійно змінюється.

    Теж у Бухаресті, міністр оборони Васіле Динку заявив, що в разі збройного
    конфлікту, Румунія готова прийняти понад 500 тисяч біженців з України. «Для
    цього вже готовий план в усіх великих містах, а також у регіонах поблизу румунсько-українського кордону», – пояснив міністр. Румунія має понад
    600 кілометрів спільного кордону з Україною. Румунська громада в Україні налічує понад 400 тисяч осіб, більшість з яких зосереджена в Північній Буковині, Північній та Південній Бессарабії та в Герцаївському районі, румунських територіях, анексованих колишнім сталінським Радянським Союзом у 1940 році, які перейшли до складу України, як держави-правонаступниці в 1991 році, після розпаду Радянського Союзу.

    З іншого боку, Румунія вирішила відправити до України медичні засоби: анальгетики, антибіотики та дезінфікуючі засоби.
    Підтримка надається через Механізм ЄС із цивільного захисту та є відповіддю на
    запит від України до Європейської комісії про надання екстреної допомоги. Крім Румунії, гуманітарну допомогу Україні нададуть Австрія, Франція,
    Ірландія та Словенія. Оскільки геополітична криза може посилити енергетичну
    кризу, влада Румунії дає заспокійливі відповіді з цього приводу. Конфлікт в
    Україні не спричинить проблеми з газопостачанням Румунії, яка з приходом весни
    зможе покрити 100% споживання газу власним ресурсом, – стверджує міністр енергетики
    Вірджил Попеску. Керівники профільних структур, – додав він, – мають намір диверсифікувати
    маршрути імпорту та шукають інші джерела газу, ніж посередники російського
    енергетичного гіганта «Газпром».

    Місцевий аналітичний центр Expert Forum (EFOR) у своєму щорічному звіті за 2022 рік оцінює, що ціни на енергоносії зросли
    через дефіцит газу, який Газпром навмисно поглибив з літа минуло року дотепер. Російський концерн, за даними EFOR, на межі дотримувався своїх договорів з
    європейцями, з літа спустошивши свої газосховища в Європі та постачав мінімальну кількість газу через трубопроводи. Загалом «Газпром» фактично зловживав
    європейськими правилами, дотримуючись їх лише формально, аби продемонструвати, що нинішні проблеми на профільному ринку спричинені європейськими правилами, – підсумовують румунські експерти у документі.

  • Офіційний Бухарест та криза довкола України

    Офіційний Бухарест та криза довкола України




    Криза, викликана загрозою
    російського вторгнення в Україну є головним випробуванням єдності та
    солідарності європейських держав і до тепер останні успішно його пройшли.
    Президент Румунії Клаус Йоганніс після неформальної зустрічі лідерів ЄС щодо останніх
    подій, які стосуються ситуації в безпековій сфері заявив, що країни Євросоюзу
    повинні залишатися єдиними і ця єдність має бути проявлена ​​як у
    дипломатичних, так і в економічних зусиллях.

    За словами румунського лідера в
    Бухаресті, ризики для європейської безпеки є критично важливими та існує
    потреба в ефективній координації та єдності під час кризи, що підвищить безпеку
    в усьому євроатлантичному регіоні. Він також наголосив на необхідності
    продовження діалогу та пошуку дипломатичного шляху вирішення кризи. Але якщо
    ситуація з безпекою на кордонах України зміниться, Європейський Союз вже
    підготував пакет санкцій і країни-члени належними чином відреагують спільно.




    Румунія, – каже Клаус Йоганніс,
    – готова до найгіршого сценарію. «Ми маємо понад 600 км кордону з Україною,
    тому очікуємо можливий потік біженців і, так, ми готові до цієї ситуації. І в
    питаннях економічних наслідків ми готові, ми вже напрацювали конкретні заходи.
    Але хочу дуже чітко сказати, що ми прагнемо дипломатичного рішення, ніхто не
    хоче застосовувати санкції, усі ми хочемо розрядити нинішню ситуацію на
    східному фланзі шляхом деескалації та зниження напруженості.»     Румунія вкотре
    підтверджує свою рішучу підтримку суверенітету та територіальної цілісності
    України, а також її права вільно визначати свої європейські та євроатлантичні устремління,
    – написав президент Клаус Йоганніс у Twitter.




    З іншого боку, глава румунської
    дипломатії Богдан Ауреску в інтерв’ю телеканалу CNN піддав критиці вимоги
    Москви до НАТО вивести свою техніку та війська з країн східного флангу,
    включаючи Румунію і привітав категоричне відхилення цих вимог союзниками. «Ми не можемо дозволити собі мати дві категорії
    союзників, першорядних і другорядних – союзників на східному фланзі, без
    реальних військ і техніки інших союзників на їхніх територіях. Це неприйнятно,
    це вже було відкинуто, а НАТО зараз дуже об’єднане та солідне», – сказав Богдан
    Ауреску. Він висловив сподівання, що бойова група НАТО, яка буде створена в
    Румунії, матиме такий самий склад і розмір, як і бойові групи, які вже діють у
    північній частині східного флангу, у Польщі та в країнах Балтії.








    Відповідаючи на запитання про
    ініціативу Франції щодо реорганізації європейської безпеки Богдан Ауреску
    сказав, що спроби розвинути безпекову складову ЄС слід розглядати як доповнення
    до того, що робить НАТО. Ніхто не може замінити Альянс у забезпеченні
    колективної оборони та безпеки в Європі та в євроатлантичному регіоні в цілому,
    – сказав глава МЗС Румунії Богдан Ауреску.

  • Немає ризику продовольчої кризи

    Немає ризику продовольчої кризи


    Після
    світової кризи у
    сфері охорони
    здоров’я, викликаної COVID-19, фахівці
    зараз обговорюють питання
    ризику
    продовольчої кризи через вибухове
    зростання цін і відсутність підтримки
    фермерів. Проте роботодавці та профспілки
    у
    сфері харчової
    промисловості запевняють, що в Румунії
    немає ризику такої кризи. Голова
    Національної
    федерації профспілок у
    сфері харчової промисловості Драгош
    Фрумосу пояснив в
    інтерв’ю Радіо
    Румунія,
    що вжиття заходів щодо обмеження цін
    на продукти харчування
    поставить
    під загрозу постачання населення та
    стимулюватиме перепродаж
    товарів
    за завищеними цінами. Драгош Фрумосу:
    «Я вважаю, що раціоналізація певних
    основних продуктів харчування була б
    дуже великою помилкою, тому що, по-перше,
    це створило б велику паніку, а по-друге,
    це призвело б до надміної закупівлі цих
    продуктів населенням, а це означає
    харчові відходи».


    Виробники
    продуктів харчування вимагають
    стабільності, передбачуваності та
    підтримки з боку осіб, які приймають
    рішення, щоб вони
    могли продовжити
    свою діяльність, враховуючи зростання
    рахунків за електроенергію
    та газ та зростання цін на сировину.
    Міністр сільського господарства Адріан
    Кесною
    виключає появу продовольчої кризи в
    Румунії, а також раціоналізацію продуктів
    харчування.
    Він каже, що шукаються
    рішення для підтримки як громадян, так
    і фермерів. Адріан Кесною:
    «Ми
    аналізуємо кілька методів втручання
    з метою надання підтримки,
    з одного боку, виробникам, а
    з
    іншого боку, громадянину.
    Ми обговорюємо та аналізуємо рішення
    щодо захисту румунів
    з метою забезпечення
    їхнього щоденного кошика, а
    також аналізуємо
    й
    можливий вплив цього обмеження. Тобто можна
    обмежити ціни певних харчових продуктів,
    або можна стабілізувати та збалансувати
    ціни ще на рівні ланцюгів збуту».


    У
    свою чергу лідер
    Націонал-ліберальної партії
    (урядова коаліція)
    Флорін Кицу
    стверджує, що можливе обмеження цін на
    продукти харчування призведе до
    зубожіння,
    оскільки жоден виробник не захоче
    інвестувати в галузь, де ціни обмежені,
    а Румунія не може
    йти таким напрямком. Утім
    партнер ліберабів в коаліційному уряді, Соціал-демократична
    партія, не
    поділяє
    цієї думки.
    Соціал-демократи пропонують обмежити
    ціни на основні продукти харчування на
    певний
    період, за зразком рахунків за енергоносії.

    Однак
    лідер СДП Марчел
    Чолаку уточнює, що остаточне рішення
    ухвалить уряд після переговорів
    з виробниками та комерсантами.
    На європейському рівні після кризи,
    викликаної
    пандемією COVID-19, ЄС уже вживає заходів
    для того, щоб громадяни Європи не
    стикалися з нестачею продуктів
    харчування
    під час криз. Наприкінці минулого року
    Європейська комісія прийняла Надзвичайний
    план постачання та продовольчої
    безпеки та оголосила, що створить
    Європейський механізм готовності та
    реагування на кризу у
    сфері продовольчої
    безпеки.

  • Уряд, запропонований СПР

    Уряд, запропонований СПР

    Керівництво Союзу «За порятунок Румунії» (правоцентристський, третя політична сила в парламенті Румунії) у неділю увечері схвалило склад уряду меншості та програму урядування, яку лідер партії Дачіан Чолош запропонує на затвердження сенаторам та депутатам. Тиждень тому, після консультацій з політичними партіями, останній був призначений главою держави Клаусом Йоханнісом кандидатом на посаду прем’єр-міністра. СПР, який вийшов з коаліційного уряду, до складу якого входили ще Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румунії, скаржачись на непоправні розбіжності з прем’єр-міністром лібералом Флоріном Кицу, згодом звільненого ухваленням резолюції про недовіру, була єдиною партією, яка запропонувала кандидата на пост президента.

    Тепер Дачіан Чолош йде в Парламент, не знайшовши партнера для створення більшості, ані у колишніх союзників, з якими він проводив переговори, ні з опозиційною Соціал-демократичною партією, яка ініціювала резолюцію, або з націоналістами від Альянсу за об’єднання румунів, які проголосували за резолюцію, з якими він навіть не вів переговори. Призначений прем’єр-міністр пропонує кабінет, до складу якого входять міністри СПР з колишньої виконавчої влади, серед яких Стеліан Іон для міністерства юстиції, Іоана Міхайле для міністерства охорони здоров’я або Кетелін Друле – в міністерстві транспорту, але, очевидно, й нові імена. На думку Чолоша, монохроматичний уряд СПР може бути рішенням для виходу з поточних політичної та санітарної криз, тому партія представила урядову програму з невідкладними заходами щодо боротьби з пандемією COVID-19, щодо припинення зростання цін на енергоносії, але також допомогу для МСП.

    Ми йдемо в парламент, тому що там ми побачимо, чи є підтримка для програми виходу з кризи, програми, яка потрібна Румунії. Я думаю про те, чого очікують люди, а не про спекуляції та розрахунки, – зазначив Дачіан Чолош. Згідно із заявами інших політичних партій, однак, затвердження такого уряду має невеликі шанси на успіх: НЛП та ДСУР не хочуть відновлювати співпрацю з СПР, оскільки колишній партнер по коаліції проголосував за резолюцію про недовіру уряду, частиною якого був. Лідер НЛП Флорін Кицу сказав, що призначений прем’єр-міністр повинен взяти на себе відповідальність за формування більшості з двома опозиційними партіями, з якими він звільнив уряд.

    Однак нещодавно СДП оголосила, що правильним рішенням є уряд аполітичних фахівців, який управлятиме пандемією та економікою до організації дострокових виборів. Лідер Альянсу за об’єднання румунів заявив минулого понеділка, що призначення Дачіана Чолоша на посаду прем’єр-міністра виглядає як проста політична гра, в умовах коли немає більшості, яка б його підтримувала. Союз «За порятунок Румунії» налічує 80 сенаторів та депутатів, і для того, щоб буде затверджений у парламенті, призначеному прем’єр-міністру необхідно зібрати щонайменше 234 голоси.

  • 5 – 11 вересня 2021 року

    5 – 11 вересня 2021 року

    Урядова
    криза у Румунії




    Резолюція про недовіру уряду, на чолі з лібералом
    Флоріном Кицу, ініційована партією USR-PLUS, колишньою «другою скрипкою»
    керівної коаліції, разом з ультранаціоналістичним опозиційним Альянсом «За
    об’єднання румунів», була зачитана в четвер на пленарному засіданні парламенту у
    досить напружений обстановці. Текст документа зосереджений на інвестиціях,
    охороні здоров’я, освіті та інфраструктурі. Обидві партії зазначають, що
    Румунію очолює уряд, який втратив підтримку парламентської більшості, а прем’єр-міністр
    загруз у внутрішньопартійній боротьбі за лідерство. Однак дебати та голосування
    з цього питання відбудуться після того, як Конституційний Суд висловиться у
    справі за конституційним поданням прем’єра, щодо наявності або ні правового
    конфлікту між Парламентом і Урядом. Спікер Палати депутатів та чинний голова
    Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан, суперник Флоріна Кицу у боротьбі за
    лідерство в НЛП, вважає, що рішення про відкладення голосування щодо недовіри
    уряду є неконституційним. У свою чергу, спікерка Сенату Анка Драгу, представниця
    USR-PLUS, каже, що ліберали вдаються до різноманітних хитрощів, щоб максимально
    відкласти дебати та голосування з цього питання. Прем’єр-міністр заявив, що
    вимагатиме відставки голів двох палат, якщо Конституційний суд задовольнить
    його клопотання. Нагадаємо, що партія USR-PLUS ініціювала резолюцію про
    недовіру уряду після того, як Флорін Кицу звільнив її міністра юстиції Стеліана
    Йона. Згодом усі міністри USR-PLUS подали у відставку, а потім прем’єр-міністр
    звільнив усіх державних секретарів та субсекретарів, а також префектів та субпрефектів
    цієї політичної сили.




    Візит
    Президента Румунії до Швейцарії


    Під час офіційного візиту до Швейцарії у четвер, говорячи
    про політичну ситуацію в Румунії, президент Клаус Йоганніс заявив, що урядова
    ситуація не є тривожною. У рамках зустрічей зі своїм колегою Гаєм Пармеліном,
    які відбулися з нагоди 110-ої річниці встановлення двосторонніх дипломатичних зав’язків,
    глава румунської держави згадав про великі та надзвичайно успішні інвестиції
    Швейцарії в Румунії та оцінив, що ця тенденція буде продовжена. Водночас
    президент Клаус Йоганніс подякував своєму швейцарському колезі за підтримку,
    яку його країна надає Румунії в частині приєднання до Організації економічного
    співробітництва та розвитку. У свою чергу, президент Швейцарії сказав, що у
    двох країн багато спільних поглядів та підстав для надії. Президенти також
    обговорили різні можливості співробітництва в сфері освіти, кібербезпеки,
    дослідження та інновації, де існує великий потенціал для співпраці.




    Щорічна
    нарада румунських дипломатів


    Щорічна нарада румунських дипломатів пройшла у змішаному форматі.
    Протягом трьох днів у Бухаресті відбулися кілька пленарних засідань, які
    проводив та модерував міністр закордонних справ Богдан Ауреску. Основна увага була
    зосереджена на таких темах як: безпека, стійкість під час пандемії та посилення
    співпраці з партнерами Румунії. Також було проаналізовано роль Румунії в обговоренні концепції
    Конференції про майбутнє Євросоюзу та елементи консульської реформи, проведеної
    на рівні МЗС протягом останнього року, разом із заходами, які планується вжити на
    цьому рівні в подальшому. Спеціальними гостями в цьому році були міністр
    закордонних справ Греції Нікос Дендіас та генеральна секретарка ОБСЄ Гельга
    Шмід. Глава румунської дипломатії підкреслив появу нових викликів безпеки як у
    регіоні, так і у світі, а грецький міністр сказав, що солідарність є важливим
    чинником у вирішенні транснаціональних загроз. Зі свого боку, генеральна
    секретарка ОБСЄ наголосила на тому, що багатостороння дипломатія – це єдине
    дієве рішення для ефективного управління поточними загрозами безпеці.
    Спеціальним гостем на зустрічі був і міністр закордонних справ Республіки
    Молдова Ніку Попеску. Республіка Молдова та усе східне сусідство ЄС продовжують
    стикатися з різним тиском з-за кордону, – сказав Богдан Ауреску. Молдовський
    міністр зазначив, що в останні роки його країна стикається з посиленням явища корупції
    й ослабленням держави та її інститутів, унаслідок чого стійкість знизилася, в
    тому числі під впливом різних наслідків пандемії.




    Румунія
    та четверта хвиля пандемії COVID -19


    Цього тижня у Румунії був зафіксований черговий добовий
    антирекорд кількості інфікованих COVID-19: понад дві тисячі нових підтверджених
    випадків коронавірусної хвороби. І кількість смертей зросла до кількох десятків
    на день, так само стрімко зростає кількість пацієнтів у відділеннях інтенсивної
    терапії. Експерти в галузі охорони здоров’я стверджують, що в країні настала четверта
    хвиля пандемії COVID-19 і вкотре рекомендують дотримуватися протиепідемічних заходів
    та щепитися від коронавірусу. Однак румуни не дуже поспішають з цим, так що
    загальнонаціональне охоплення вакцинацією проти COVID-19 населення віком від 12
    років, становить близько 31%. Наразі приблизно 5,2 мільйона людей були
    імунізовані за повною схемою. За даними Національного інституту громадського
    здоров’я у понад 80% випадків новим коронавірусом заразилися невакциновані
    особи. Водночас майже 93% зареєстрованих смертей припадало на неімунізованих
    осіб, а 5% – на осіб, які не пройшли повний курс вакцинації. Влада оголосила,
    що докладає зусиль для збільшення ліжко-місць у відділеннях інтенсивної терапії,
    а паралельно організовує пересувні центри вакцинації, особливо в селах, де бракує
    лікарів. Те саме відбуватиметься й в університетських кампусах, де студенти
    матимуть можливість отримати вакцину. Тим часом у понеділок, 13 вересня, стартує
    новий навчальний рік у закладах середньої освіти, наразі в очному режимі, а
    міносвіти каже, що школи працюватимуть у звичайному режимі доти, доки рівень
    зараженості в кожному населеному пункті не перевищить 6 випадків на тисячу
    жителів. Теж на цьому тижні уряд продовжив на ще 30 днів режим надзвичайної
    ситуації, але без додаткових обмежувальних заходів, як заявив держсекретар з
    надзвичайних ситуацій Раєд Арафат. У четвер Національний комітет з надзвичайних
    ситуацій оновив список країн із значним поширенням COVID-19, після повернення з
    яких необхідна самоізоляція, список, що набуде чинності 12 вересня. Серед
    іншого, до списку так званої «червоної» зони потрапила сусідня Болгарія, а
    Німеччина перейшла із «зеленої» в «жовту» зону. Від самоізоляції звільняються
    усі щеплені проти COVID-19 особи, навіть, якщо вони повертаються з країн з «жовтим»
    та «червоним» рівнями поширенням нового коронавірусу.



  • Політична криза в Румунії

    Політична криза в Румунії

    У
    румунській політиці це вже рутина: правоцентристські коаліції важко діють або
    зовсім не працюють. Не минуло ні року від коли була створена більшість
    Націонал-ліберальна партія-Партія СПР+ПЛУС-Демократичний союз угорців Румунії,
    і виникла перша велика політична криза, масштабу якої, здається, достатньо, щоб
    зруйнувати нинішній уряд. Міністри СПР+ПЛУС подали у відставку з уряду після
    того, як вони напередодні висунули резолюцію про вотум недовіри кабінету
    міністрів.


    Співголова
    СПР+ПЛУС Дан Барна, до вівторка віце-прем’єр-міністр в уряді, очоленого
    лібералом Флоріном Кицу, пояснив цей жест: «Більше неможливо так, не можна далі працювати так з нами, з
    СПР+ПЛУС, тому що ми бажаємо іншого для румунської політики. Флорін Кицу
    свідомо, бездоганно та з цинізмом знещив цю коаліцію. Флорін Кицу більше не
    може бути прем’єр-міністром, та з цієї причини міністри СПР+ПЛУС покидають уряд
    Флоріна Кицу.»




    Все
    почалося з несподіваним звільненням міністра юстиції Стеліана Йона,
    члена Союзу за Порятунок Румунії, якого прем’єр-міністр звинуватив у
    заблокувані масштабного плану з фінансування місцевої інфраструктури. На думку
    Союзу за Порятунок Румунії цей план служив безпосередньому інтересу
    прем’єр-міністра для задоволення мерій,
    якими контролює Націонал-ліберальна партія, і таким чином закріпити свою
    позицію фаворита у боротьбі за лідерство партії з нинішнім керівником
    Націонал-ліберальної партії Людовіком Орбаном.




    Стеліан
    Іон не є першим членом уряду від Союзу за порятунок Румунії, який був
    відкликаний прем’єр-міністром. У квітні міністр охорони здоров’я Влад
    Войкулеску мав ту саму долю. Тоді глава уряду аргументував своє рішення відкликати
    з посади міністра Войкулеску, тим що хоче зберегти довіру населення до
    державних установ аби подолати важкий період, породжений пандемією. Покидають
    уряд також Крістіан Гіня від Міністерства європейських інвестицій та проєктів ,
    Кетелін Друле від Міністерства транспорту, Клаудіу Несуй від Міністерства
    економіки, Чіпріан Телеман від Міністерства досліджень та Іоана Міхейле від
    Міністра охорони здоров’я.




    Однак
    Союз за порятунок Румунії не виходить з правлячої коаліції та заявляє, що
    готовий повернутися до складу уряду, якщо Флорін Кицу зробить крок назад.
    Користуючись політичною підтримкою, підтвердженою його власною партією, Флорін
    Кицу не дає жодних ознак того, що він залишить свою посаду. Крім того, він
    контратакує, спекулюючи на вразливості, яку партія СПР+ПЛУС викликала своїм
    незрозумілим жестом щодо підписання резолюції про недовіру уряду разом з
    ультранаціоналістичним Союзом за об’єднання румунів, лідери якого дотепер
    проявили себе лише похвалою на адресу суперечливих акторів історії Румунії
    крайнього правого напрямку, а також через боротьбу проти носіння захисних масок
    та проти вакцини.




    Прем’єр-міністр
    Флорін Кицу стверджує: «Коаліція правого спрямування – це та, яка може
    управляти, але, правда, що складно тоді коли, ті які вважають себе або про яких
    ми думали що є правого спрямування, асоціюються з екстремістською партією, та
    навіть коли вони хочуть, щоб поруч з ними були і соціалісти. Здається, що вони
    не поділяють ідеї правого спрямування. Ми хочемо керувати, і ми повинні
    керувати в Румунії. Тут не йде мова про примирення, а про інтереси румунів. Члени СПР+ПЛУС поводяться, з моєї точки зору, як розбещені діти».




    Політична
    криза виникла у дуже несприятливий момент: четверта хвиля коронавірусу вже
    відчувається в лікарнях, а наближення холодної пори року занепокоює людей на
    тлі тривожного зростання цін на енергоносії.

  • Реакція на політичну ситуацію в Кишиневі

    Реакція на політичну ситуацію в Кишиневі




    Запекла політична битва між
    проєвропейською президенткою Республіки Молдова, реформаторкою Майєю Санду та
    проросійською більшістю в молдовському парламенті наростає і виходить, з
    порушенням правил, на конституційне поле. Соціалісти та їхні союзники з партії «Шор»
    у п’ятницю прийняли декларацію про узурпацію Конституційним судом державної
    влади та про оголошення вотуму недовіри трьом суддям конституційного суду. Парламентська
    більшість, що ворогує з Майєю Санду, вважає «диктаторським» і «недемократичним»
    нещодавнє рішення Конституційного суду, який дійшов висновку про наявність
    підстав для розпуску чинного парламенту. Більше того, парламент, більшістю
    голосів скасував своє рішення про обрання Домніки Маноле головою КС. Усе це сталося
    після того, як КС постановив, що Майя Санду може підписувати указ про розпуск
    парламенту після невдалих спроб сформувати новий уряд.




    Політична ставка альянсу, створеного
    навколо колишнього президента Ігоря Додона, очевидна, а саме: будь-якою ціною уникнути
    дострокових виборів, бажаних Санду, але прийнятим у п’ятницю рішенням цей
    альянс перейшов червону межу дотримання Конституції. Європейський Союз та США
    говорять про це в унісон. Глава європейської дипломатії Жозеп Борелль нагадав,
    що Республіка Молдова зобов’язалася, в рамках Угоди про асоціацію з ЄС,
    поважати незалежність Конституційного суду. Він вважає результат голосування в
    п’ятницю кричущим посяганням на конституційний лад і спробою підірвати
    верховенство права. У свою чергу посол США у Р.Молдова Дерек Хоган вважає, що рішення
    парламентської більшості демонструє відсутність поваги до поділу влади в
    державі.


    Не менш гострою була й реакція
    Бухареста, твердого прихильника невеликої сусідньої держави з переважно
    румуномовним населенням. Прийнята у п’ятницю в парламенті Кишинева декларація
    про «захоплення» влади Конституційним
    Судом Республіки Молдова, демонструє зневагу до незалежності суду, – заявив міністр закордонних справ Богдан
    Ауреску. Він зазначив, що ці дії показують важливість уникнення будь-яких рішень
    або підходів, які ставлять під сумнів верховенство права. «Ми побачили й
    позицію Венеційської комісії з цього приводу, яка надзвичайно чітко підкреслила,
    що будь-яке посягання на Конституційний Суд, будь-яке недотримання рішень
    Конституційного Суду, в тому числі в цьому випадку, є порушенням верховенства
    права, – зазначив міністр закордонних справ Румунії.


    Ця невелика країна, що не має
    виходу до моря і межує з Україною та Румунією, прагне приєднатися до
    Європейського Союзу, але занепокоєння щодо корупції та демократії погіршило
    відносини з Брюсселем, зазначає Reuters. Це намагається виправити Майя Санду,
    але вона не може зробити цього без уряду та більшості у парламенті.

  • Коаліція продовжує існувати

    Коаліція продовжує існувати


    Правоцентристська керівна коаліція продовжує працювати після того як лідери трьох політичних сил – Націонал-ліберальної
    партії, партії USR-PLUS та Демократичного союзу угорців Румунії, зуміли конструктивно
    домовитися про вихід з напруженої ситуації. Таким чином було покладено край першій
    кризі взаємодовіри між членами коаліції, після кількох днів взаємних
    звинувачень та переговорів, які, зрештою, привели до перемоги прем’єр-міністра,
    ліберала Флоріна Кицу, який залишається на своїй посаді.

    Скандал виник через непорозуміння
    між ним і міністром охорони здоров’я Владом Войкулеску, якого він звільнив без
    консультацій з партнерами по коаліції. У відповідь, партія ексглави МОЗ
    зажадала відставки прем’єра Кицу, висуваючи цю умову для продовження співпраці
    у рамках коаліції. Це призвело до різних
    сценаріїв, які, в свою чергу, активізували старі конфлікти між партіями.




    Компромісне рішення було досягнуте лише у вівторок ввечері, коли сторони підписали
    додаток до політичної угоди про коаліцію, «з метою зміцнення взаємодовіри між
    партнерами та поліпшення ефективності управління», заявив лідер НЛП Людовик
    Орбан наприкінці шестигодинних переговорів. У свою чергу, співголова USR-PLUS Дан Барна заявив, що коаліція подолала складний момент, а робота та успіх
    коаліції залежать від взаємної довіри, поваги та дотримання правил.

    Ця коаліція не має альтернативи, заявив лідер ДСУР Келемен Гунор,
    пояснивши, що нові правила забезпечать узгоджене функціонування як на урядовому
    рівні, так і в парламенті. Прем’єр-міністр Флорін Кіцу запевнив, що майбутні рішення будуть засновані
    на діалозі та прийняті в інтересах громадян, а основним пріоритетом уряду на
    сьогодні є успішне впровадження кампанії
    з імунізації населення від коронавірусу.




    Як повідомляє агентство Agerpresу зазначеному додатку передбачено, що глава уряду зможе звільнити міністра тільки
    після повідомлення про це партії, яка його призначила, та після обговорення
    цього питання усередині коаліції. Прем’єр-міністр також надасть необхідний проміжок
    часу для передачі справ міністрами. Згідно з документом, політичну
    відповідальність нестимуть усі члени коаліції, а основні рішення прийматимуться
    колегіально за згодою партій, які утворюють уряд. Крім цього, результати діяльності міністрів будуть періодично оцінюватися з
    метою перевірки виконання схваленого парламентом урядового Плану дій та обговорення
    подальших кроків.


    Вакцинація населення від COVID-19 є пріоритетом коаліції, йдеться в
    документі. Прозорість є правилом, а не винятком у роботі коаліції, а міністри
    повинні вжити заходів для підвищення доступу громадськості до публічної
    інформації та зробити прозорими видатки з держбюджету щодо тендерів та договорів.
    Реформа в галузі охорони здоров’я буде продовжена, а реформа спеціальних пенсій
    за пропорційним принципом буде завершена до кінця року, зазначається в додатку
    до угоди про створення коаліції. Так само сторони погодилися щодо прийняття ряду поправок
    до законів що регулюють сферу правосуддя.



  • Європейський союз охорони здоров’я

    Європейський союз охорони здоров’я

    Нинішня санітарна криза – це можливість
    для розвитку, повернення до звичної «старої» нормальності вже не є можливим варіантом
    – такою є позиція Брюсселя, висловлена комісаром ЄС з
    питань охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів Стеллою Кіріакідес: «Події
    цього року показали, що для кожного з нас дуже важливо мати міцне здоров’я.
    Також за останній рік ми переконались наскільки крихке наше суспільство і
    наскільки швидко може все змінити щось дуже мале, що не можна побачити
    неозброєним оком. Також ми навчилися, що здоров’я є необхідною умовою для функціонування
    нашого суспільства та економіки. І це нагадало нам про значення солідарності та
    співпраці та про єдність у різноманітті для подолання найбільшої санітарної кризи наших часів. Цей рік показав нам, що неузгодженість вжитих заходів робить держави-члени більш вразливими.»

    Пандемія
    коронавірусу показала наскільки важливим є унітарне реагування на кризові ситуації. Європейська Комісія запропонувала створити новий Європейський Союз з
    питань охорони здоров’я та, зокрема, нове спеціальне агентство, яке б гарантувало,
    що ЄС має необхідні засоби та інструменти справитися з майбутніми можливими кризами у
    галузі охорони здоров’я. Виступаючи, в середині вересня, на пленарному засіданні Європарламенту за Європейський
    союз з питань охорони здоров’я та за зміцнення європейської системи
    охорони здоров’я, голова Європейської комісії Урсула фон дер
    Ляєн в своїй промові про стан справ в Європейському Союзі ствердила: це глобальна криза, нам потрібно вчитися глобальні уроки, нам потрібно зробити
    так, щоб нова програма «Європейський Союз заради охорони здоров’я» витримала випробування часом. Європейський Союз скличе в наступному році в Італії глобальний саміт з питань охорони здоров’я, щоб
    краще підготуватися до майбутніх пандемій -
    ствердила пані Урсула фон дер Ляєн, яка також
    говорила про зміцнення Європейського агентства з лікарських засобів та Європейського
    центру з профілактики та контролю захворювань, а також про створення
    Європейського агентства передових біомедичних досліджень та розробок, за
    зразком потужного Управління з біомедичних
    досліджень та розробок (BARDA) США.

    Пакет пропозицій, підготовлений Єврокомісією, спрямований на зміцнення системи охорони здоров’я ЄС, підвищення рівня готовності до реагування на кризові ситуації та збільшення ефективності європейських агентств з питань охорони здоров’я. Комісар ЄС з питань охорони здоров’я та безпеки харчових
    продуктів Стелла Кіріакідес
    уточнює: «Це буде суттєвою зміною колективної спроможності ЄС реагувати та
    координувати свої дії. За допомогою цих пропозицій наша реакція буде сильнішою
    в майбутньому та, що ще важливіше, більш послідовною. Буде сильнішою, оскільки
    ми зможемо разом з Європейським центром з профілактики та контролю захворювань
    (ECDC) офіційно прийняти рекомендації щодо вжиття заходів реагування. Буде
    більш послідовною, оскільки наші заходи будуть прийняті на ту саму наукову
    основу. Це дозволить уникати плутанини, яку можуть відчувати громадяни,
    стикаючись з різними запровадженими заходами. Ми також зможемо разом оголосити надзвичайну
    ситуацію на рівні всього ЄС та активувати наші механізми реагування на
    надзвичайні ситуації, наприклад, для зберігання або придбання необхідного
    обладнання.»


    На основі нового Регламенту про серйозні транскордонні
    загрози здоров’ю будуть розроблені на рівні ЄС плани та рекомендації щодо
    готовності реагувати на кризи у галузі охорони здоров’я, та у випадку пандемії моніторинг буде
    вдосконалено за допомогою майбутньої інтегрованої та посиленої європейської
    системи. Крім того, держави-члени повинні будуть краще звітувати про показники
    системи охорони здоров’я     наприклад, про наявність лікарняних ліжок, можливості спеціалізованого лікування та інтенсивної терапії або про кількість медичного персоналу.


    ЄС також зможе координувати дії,
    створювати резерви та купувати необхідні лікарські засоби у разі оголошення надзвичайного
    стану. Європейська комісія оголосила, що до кінця наступного року вона також
    запропонує створення Управління з реагування на надзвичайні
    ситуації в галузі охорони здоров’я. Комісар Кіріакідес уточнює: «У разі виникнення надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я ми повинні швидко застосувати найсучасніші медичні чи іншого роду заходи. Ми повинні знати біомедичні
    інновації що стосуються кризи, ми повинні бути здатними     розробляти
    або придбати та зберігати необхідні елементи. Саме тому, наступного року ми
    запропонуємо створення Управління з реагування на надзвичайні ситуації у галузі
    охорони здоров’я на рівні ЄС (HERA). Ця ініціатива може змінити нашу стратегічну підготовку, нашу здатність передбачати загрози та посилювати нашу спільну реакцію в
    Європейському Союзі.»


    Переважною більшістю Європарламент схвалив пропозиції, надаючи потужний мандат для переговорів з Радою ЄС щодо розробки остаточного варіанту Програми з питань охорони здоров’я Європейського Союзу, EU4Health, яка матиме у розпорядження 5,1 млрд євро. Амбіція полягає в тому, щоб програма почала працювати на благо пацієнтів та медичних систем всіх державах-членів ЄС у січні 2021 році. Таким чином мають бути забезпечені достатні запаси ліків, вакцин, приладів та медичних засобів щоб справитися з санітарними кризами. EU4Health також стане потужним інструментом у боротьбі з раком та серцево-судинними захворюваннями, надасть кращі шанси пацієнтам, які страждають на хронічні та рідкісні захворювання, та допоможе краще лікувати хворих на цукровий діабет чи психічні захворювання. Це також допоможе запустити більше програм профілактики та скринінгу, підтримати вакцинацію та, нарешті, але не менш важливо, підтримати дослідження, інновації та оцифровування медичних систем.

  • Як виглядає держбюджет Румунії

    Як виглядає держбюджет Румунії








    Міністр фінансів Флорін Кицу заявив у вівторок, що
    дефіцит бюджету Румунії за перші дев’ять місяців цього року перевищив 6% ВВП,
    або, іншими словами, сягнув загальної суми 67 млрд. леїв (близько 13,7 млрд
    євро). Для порівняння, минулого року дефіцит бюджету Румунії був удвічі меншим,
    ніж сьогодні. «Румунія, як і вся світова економіка, переживає найбільшу за
    останні 100 років кризу», – заявив міністр Кицу, додавши, що цю думку широко
    поділяють всі, хто аналізує розвиток світової економіки. Водночас він поділяє
    їхню думку про те, що «Румунія переживає цей період із набагато кращою
    ситуацією, ніж оцінювали всі аналітики, Єврокомісія та інші. А основний
    сценарій V-образного відновлення економіки залишається в силі і підтверджується
    даними».




    Під час онлайн-конференції Флорін Кицу пояснив,
    звідки береться цей дефіцит бюджету. «Половина бюджетного дефіциту, зафіксована
    до цього часу, тобто 3,5% ВВП, – це кошти, що залишилися у суб’єктів
    підприємницької діяльності у вигляді податкових пільг, інвестицій або
    виняткових витрат, здійснених для боротьби з наслідками епідемії COVID-19. Виплата
    деяких податкових зобов’язань була відстрочена, сума відшкодованого ПДВ була більшою
    ніж протягом перших 9 місяців минулого року, бонуси за виплату при погашенні
    податку на прибуток становлять 570 млн. леїв (приблизно 116 млн. євро). У той
    же час ми інвестували більше, ніж минулого року на 6,83 млрд. леїв (близько 1,4
    млрд. євро). Звичайно, є також виняткові платежі, спричинені коронавірусною кризою
    у розмірі 10,35 млрд. леїв (2,11 млрд. євро). Якби не було цих витрат ми мали б
    ці гроші в бюджеті і тоді дефіцит був би набагато меншим.»




    З позапланових бюджетних видатків, викликаних
    пандемією COVID, значна частина коштів була спрямована на активні заходи, такі
    як технічне безробіття та виплата майже половини валової зарплати працівникам,
    які продовжують працювати. Міністр фінансів також уточнив, що за звітній період
    на інвестиції було виділено 30 млрд. леїв (понад 6 млрд. євро), з яких майже
    третина – це безвідплатні зовнішні кошти. Найбільші суми були спрямовані на
    транспорт, оборону, громадські роботи, охорону здоров’я, навколишнє середовище
    та сільське господарство Румунії. Міністр Флорін Кицу заявив, що з точки зору
    виплат понад 1 млрд. леїв (близько 224 млн. євро) – це додаткові суми,
    пов’язані зі збільшенням пенсій, починаючи з 1 вересня. За офіційними
    підрахунками, дефіцит бюджету цього року зросте до 8,6% ВВП, більше половини
    безпосередньо пов’язано з кризовим періодом, який переживає Румунія.

  • Який урок ми маємо засвоїти після пандемії?

    Який урок ми маємо засвоїти після пандемії?

    Криза, спричинена новою пандемією
    коронавірусу, виявила вразливості, змінила поведінку, сильно сколихнула економіку у всьому світі та поставила
    багато питань щодо майбутнього. Вже для сотень тисяч сімей, які втратили близьких, життя не те саме, що
    було, і якщо на першій
    фазі основні наслідки були зараховані в людських життях, те, що наступає сильно пов’язане з економічною кризою
    – найгіршою з часів Великої депресії минулого століття, згідно оцінкам фахівців. Майбутня архітектура влади буде
    позначена способом відновлення світової економіки, і кожна перестановка якось вплине, більшою чи меншою
    мірою, на життя кожного.


    Послабленими
    вийдуть всі, вважає
    Овідіу Нагой,
    головний редактор румунської секції Radio France International, який,
    запрошений на Радіо Румунія, зробив аналіз можливих наслідків: Тепер важко сказати, хто вийде слабший, а
    хто менше,
    і хто матиме передумови швидше встати. Звичайно, ми хочемо,
    щоб ліберальні економіки та креативні економіки зростали та одужували швидше,
    ніж авторитарні економіки та режими. Існувало, особливо на початку кризи – і тут
    ми говоримо про інформаційну війну – таке бачення, що авторитарні режими ефективніші в боротьбі з кризою, ніж
    демократичні режими. Це твердження починає виявляти свою помилковість. Побачимо, як ми будемо вставати
    відтепер і яким буде спосіб споживання, як зміняться звички людей, яка буде економічна
    організація далі та скільки грошей буде необхідно для цього. Наразі ніхто не може сказати, як
    швидко і як буде виглядати відновлення. Ми знаємо, що після криз слідує
    відновлення. Ми пережили
    фінансову кризу після чоговідбулось десятирічне зростання. Будемо сподіватися, що ця модель
    відновиться і що після кризи відбудеться відновлення. Яким воно буде, як швидко, і як буде виглядати, економісти теж
    не можуть сказати.


    Професор університету з
    економічних студій Мірча
    Кошя розповідає про
    глибокі зміни у так званому ланцюжку вартості. Ланцюг вартості – це поняття,
    яке з’явилося в західній економіці, переважно американській, більше
    року тому, спираючись на
    більш стару теорію, пояснює Мірча Кошя, і цей ланцюжок вартості означає, що продукт – від першого
    об’єкта, що входить до його складу і до останнього, проходить близько 35-40 інших виробників з різних країн: «У даний
    час в економіці нічого
    не можна виготовити на рівні сучасних технологій в одній країні. Проблема, яка
    виникає, – це лідерство, тобто хто веде цей ланцюжок вартості, хто буде
    керувати світом в кінцевому рахунку, оскільки ланцюжок вартості має деякі компоненти з різними
    значеннями. Той, хто складає продукт, бере менше, ніж той, хто складає невелику частину продукту, але який представляє найвищий
    технічний рівень. Наразі це лідерство має США, які ів китайському телефоні сприяють з чимось, що належить американським ідеям, концепціям та дослідженням, що китайці не можуть зробити. Якби
    справи були йшли цим шляхом ще протягом 20 років або якби ситуація, в якій вироблено
    в Китаї, доходило до зроблено
    Китаєм, то Китай став би
    світовим лідером. І цей процес відновлення Америки, іноді суперечливий.Наприклад, торгова війна пана Трампа, розпочалась кілька років тому, щоб зупинити Китай
    певним чином. Тепер я не знаю, чи прийшов цей вірус звідкись, від змії чи з лабораторії, ми
    не знаємо, але він відновлює цей ланцюжок вартості в тому сенсі, що він зберігає
    перевагу деяких країн, які думають у порівнянні з деякими країнами, які працюють.


    З цієї пандемії можна багато чого
    навчитись, – каже
    депутат Європарламенту Крістіан Бушой, посилаючись, головним чином, на ситуацію в ЄС. Мабуть, найважливіше
    те, що, хоча протягом багатьох років наполягалось на важливості системи охорони здоров’я, виявилося, що ніхто не
    був повністю готовий до таких випробувань, відмічає Крістіан Бушой: Я сподіваюся, що це зміниться, тому що, звичайно, сьогодні у нас
    коронавірусна
    криза, але можуть
    наступити й інші пандемії. Існують цілі теорії про те, що в найближчі
    десятиліття вони будуть найсерйознішими загрозами здоров’ю, стабільності,
    світовій економіці. Крім того, не будемо забувати, що, незважаючи на пандемію ми ще не повністю перемогли
    ВІЛ-СНІД і все ще значна кількість людей помирає від раку. У нас є багато
    викликів для вирішення, і, можливо, ця криза змусить політиків у всіх країнах
    світу зрозуміти, що система охорони здоров’я заслуговує на більшу увагу. І,
    можливо, другим великим викликом буде проблема, пов’язана з економікою,
    перезавантаженням економік у всьому Союзі. Такої спроби та тиску на економіку
    не було з Другої
    світової війни. Деякі аналітики, деякі економісти вважають, що цей тест є ще більшим, і тоді ця подія повністю змінила стан справ,
    але це сталося за більш тривалий період часу і не всі економіки одночасно закрилися.



    Однак,тепер, всього упродовж кількох тижнів, майже вся економіка ЄС
    зупинилася або деякі галузі економіки значно сповільнилися, і, додає
    євродепутат Крістіан Бушой, хоча існує важливий план порятунку ЄС, який включає вливання значного
    капіталу, і який перегукується з планами,
    встановленими на рівні кожної країни, залишається побачити, залежно від того,
    як довго триватиме криза, наскільки великим буде випробування для повернення до попереднього рівня.