Tag: криза

Мистецька галерея «Insula/Острів
42» у партнерстві з Французьким інститутом та Інститутом ім. Гете в Бухаресті
запустила проєкт «Європейський інкубатор». У першій онлайн-зустрічі, модераторкою
якої стала Коріна Шутеу, взяли участь директорка Французьких культурних
інститутів у Румунії Елен Роос та директор Інституту ім. Гете в Бухаресті Йоахім
Умлауф. Подія, до якої приєднався Культурний центр міста Клуж, порушила питання
проблем та викликів, з якими стикається культура в Румунії після кризи в сфері
охорони здоров’я, яку ми переживаємо, але й спосіб в який культурні партнерства
з Францією та Німеччиною можуть бути збережені і навіть зміцненні в результаті
цього досвіду.

Елен Роос вважає,
що культурні мережі, що були сформовані або розвинені в останні місяці, є
найбільшим надбанням для культурних інститутів Румунії. «Ми багато говоримо про
негативні наслідки ізоляції, але одним із наслідків є те, що наша команда
працює набагато більше в мережі інститутів. Ми створили мережу на національному
рівні, а «мережа», на мій погляд – це повторюваний термін, який не один раз, що
повернеться на перший план. З-поміж наших ініціатив згадаю програму, яку ми
щойно запустили FrenchMania, ми проводимо віртуальні презентації, онлайн або
телефонні зустрічі зі студентами, які бажають продовжити навчання у Франції.»

Культурні партнерства між Румунією
та Францією або іншими європейськими країнами тривали впродовж усієї змушеної
ізоляції. Події перейшли у віртуальне середовище, а дебати стали основною
стратегією, за допомогою якої ті, хто бере участь у культурних обмінах та
міжнародних проєктах, можуть разом знайти рішення, – каже Елен Роос: «Перший
пріоритет – це підтримка франко-румунських партнерств, зв’язків з нашими
партнерами у фестивалях, а другий – підтримка громадянського суспільства, аби
воно приєдналося до нас. Ми підтримуємо й сферу освіти, яка, незважаючи на кризу, продовжує
діяти у цифровому середовищі. Страх паралізує нас, звичайно, це нормально
хвилюватися, але лише якщо маємо проєкт, який намагаємося втілити у життя, ми
можемо позбутися страху і знаходити рішення.»

Французький
інститут у Бухаресті продовжує свої програми та проєкти для широкого загалу в
Інтернеті. Як і всюди в Європі, Елен Роос запрошує і румунських інтелектуалів
приєднатися до дискусій, що породжують нові ідеї підтримки культури. «Світ буде
розвиватися й завдяки проєктам, які ми розробили в ситуації, на кшталт
тієї, в якій ми опинилися зараз. Нам потрібно адаптуватися до цього досвіду,
який допоможе нам переосмислити майбутні проєкти. Нам потрібні представники румунської,
французької, німецької та європейської інтелігенції загалом, щоб сьогодні поговорити про те,
що може бути культурною моделлю як сьогодні, так і завтра. Для цього нам
потрібно об’єднати свої зусилля, бути разом.»

Йоахім Умлауф
очолює Інститут ім. Гете у Бухаресті. Під час дискусії, ініційованої Островом
42, він наголосив на впливі поточної кризи на громадянське суспільство. Як і Елен
Роос, він вважає, що партнерство є запорукою подолання цього складного періоду.
«Ми бачимо, наскільки сильно наслідки цієї кризи впливають на громадянське
суспільство з економічної та соціальної точок зору. Будемо сподіватися, що ці
наслідки будуть не дуже глибокими, хоча вони, безумовно, будуть непростими.
Одним із наших завдань є створення згуртованості в суспільстві та підтримка
культурного сектору. Ми хочемо, щоб наші румунські партнери змогли продовжити
свою діяльність, тому що ми працюємо разом багато років у дусі тотального
партнерства між Францією, Німеччиною та Румунією.»

Мовні курси є
однією з основних програм культурних інститутів. Як і всі культурні інститути
Румунії, Інститут ім. Гете також стикається зі скороченням бюджету, що обмежує
його діяльність. Однак, – зауважує Йоахім Умлауф, – в даний час пріоритетом є збереження
колективу установи в повному складі, а також актуальність інституту, який він
очолює в суспільстві, яке потерпає від кризи. «Треба сказати, що проблема, з
якою ми зараз стикаємося має й
економічну складову, оскільки ці мовні курси забезпечували бюджетну рівновагу нашого
закладу. Ми були змушені припинити певні програми, культурні проєктів, які
приносили нам доходи. Але у нас не було іншого вибору. Цього року нам довелося
скоротити майже на 40% бюджет, який ми виділили на культурні програми, щоб зберегти
весь колектив, щоб наші викладачі надалі отримували зарплатню, щоб зберегти
курсантів, щоб бути впевнені, що все буде гаразд.»

Зрозуміло, що формат
взаємодії виключно у віртуальному середовищі не може замінити безпосередню
взаємодію між людьми. Йоахім Умлауф вважає, що людям особливо важливо знайти
баланс між цими реаліями, викликаними новим станом речей, і старими культурними
звичаями. «У майбутньому нам потрібно знайти ідеальний баланс між цифровим
форматом, який ми використовуємо зараз і старими, фізичними взаємодіями.
Звичайно, з точки зору екології, мобільності, для румунських, французьких та
німецьких партнерів, які б мали сісти за один круглий стіл, буде кориснішою
можливість спілкуватися через Skype чи інші платформи. З іншого боку, навіть і зараз
є, а особливо після подолання кризи буде потреба у фізичному контакті.»

Тому Румунія
приєднується до найкращих практик та останніх стратегій, спрямованих на відновлення
сфери культури по всій Європі. А партнерство, діалог та пошук спільних рішень
залишаються важливими засадами.

«Одноколірний» ліберальний уряд розробляє план економічної реконструкції після пандемії коронавірусу, – заявив прем’єр Людовік Орбан у парламенті, куди його запросили представити заходи, вжиті очолюваною ним командою. На годині запитань до уряду в Палаті депутатів глава уряду нагадав, що в першому кварталі цього року Румунія мала найшвидше економічне зростання серед країн ЄС.

Людовик Орбан: «Більшість румунських компаній, більшість сфер діяльності продовжили роботу, а найкращий доказ цього – ці дані. Дані, які показують, що в першому кварталі Румунія зафіксувала найшвидше економічне зростання. Так само, коли побачите дані другого кварталу, ви зрозумієте, що порівняно з іншими країнами економічна ситуація Румунії далеко не така серйозна, як дехто намагається її представити.»

Прем’єр-міністр заявив, що обмеження у певних сферах економічної діяльності були запроваджені через ризики для життя та здоров’я людей, але вони незначні. Робота на будівельних майданчиках не була зупинена, що видно із структури економічного зростання державних інвестицій. Щодо сфери ГоРеКа (готелі, ресторани та кав’ярні), що зазнала помітних втрат через спалах коронавірусу, Людовік Орбан заявив, що уряд підтримає поетапне відновлення діяльності шляхом активних заходів, коли це дозволить епідеміологічна ситуація.

Однак парламентська опозиція має зовсім іншу думку, вважаючи, що через економічну політику уряду десятки тисяч компаній не в змозі платити відсотки за банківськими кредитами, багато з них опинилися на межі банкрутства, а програма підтримки малого та середнього підприємництва виявилася неефективною.

Лідер лівоцентристської партії Про Румунія, експрем’єр Віктор Понта каже, що в дійсності кабінет Орбана немає рішень: «Сьогодні я вважаю, що Парламент Румунії повинен компенсувати відсутність дій та заходів уряду. Ми говоримо про економіку, про справжню кризу, яку Румунія вже переживає і яка, напевно триватиме ще багато часу після закінчиться кризи в галузі охорони здоров’я. Я хочу прямо запитати, Ви підете добровільно у відставку, чи ми, парламент, повинні знову скинути Вас?»

У свою чергу, Соціал-демократична партія, в особі тимчасового виконувача обов’язків голови Марчела Чолаку закликала уряд до конкретних дій, погрожуючи, в протилежному випадку вотумом недовіри: «Ви успадкували функціональну економіку, яка мала 4% зростання, і довели її до краху, до 2%. Понад 70% румунів вистачить грошей лише на місяць. Ви мали б піти у відставку вже сьогодні, але Вам бракує сміливості подати у відставку за всю шкоду, заподіяну цій країні.»

Інші парламентські фракції також вимагали від уряду конкретних кроків щодо подолання економічної кризи та закликали до відповідальності та діалогу з політичними партнерами.

Закінчення дії надзвичайного стану та перехід
до режиму надзвичайної ситуації

У Румунії завершився строк дії
надзвичайного стану, введеного у березні через пандемію коронавірусу. Починаючи
з 15 травня країна перейшла на режим надзвичайної ситуації, який триватиме
щонайменше 30 днів. Національний комітет з особливо тяжких надзвичайних
ситуацій під головуванням прем’єр-міністра Людовіка Орбана оголосив нові правила,
наголошуючи на тому, що усі дозволені заходи повинні здійснюватися відповідно
до чинних норм щодо запобігання поширенню інфекції. Йдеться, зокрема про обов’язковий
«масковий режим» у громадському транспорті, а також у торговельних та інших
закритих приміщеннях. Працівники державних установ та органів влади, а також
працівники державних та приватних компаній працюватимуть, у міру можливостей, в
режимі «дистанційної» роботи, а також проходитимуть регулярну перевірку
температури. Тераси, кав’ярні та ресторани залишаються закритими, так само й торгово-розважальні
центри, за винятком магазинів, які мають прямий доступ з вулиці. Знову
запрацювали готелі та всі стоматологічні кабінети, відкрилися музеї та парки, за
винятком дитячих майданчиків, а також було дозволене вільне пересування людей у
межах населеного пункту постійного проживання. Однак виїзд за межі населеного
пункту дозволяється лише з обґрунтованих причин. Були продовжені обмеження на
пересування повітряного, автомобільного та залізничного, транспорту. Водночас
усі румуни, які повертаються з-за кордону зобов’язані стати на карантин, але не
інституціоналізований, а вдома, у родинному колі. Ті, хто не має такої можливості
або не хоче наражати на небезпеку близьких, можуть обрати інституціоналізований
карантин у спеціальних центрах. Уряд продовжив на період надзвичайної ситуації деякі
заходи економічного характеру. Йдеться про виплату технічного безробіття працівникам
підприємств в економічних секторах, що залишаються закритими та виплати, до
кінця навчального року, спеціального грошового забезпечення батькам, змушеним залишатися
вдома зі своїми дітьми. Також пріоритетною залишається виплата лікарняних
особам, які перебувають на карантині та інфікованим COVID-19. Сімейна лікарі та
амбулаторно-поліклінічні заклади можуть надалі працювати дистанційно, а надання
медичних послуг здійснюватися без без фізичного використання медичної картки. З
іншого боку, юридичні та фізичні особи все ще можуть подавати заявку для
оформлення в банку відстрочки по кредиту. Президент Клаус Йоганніс подякував
румунам за дотримання карантинних обмежень, запроваджених після введення надзвичайного
стану два місяці тому та повторив, що найважливішою реформою, яка потрібна
Румунії, є реконструкція держави. «Охорона здоров’я, освіта, адміністрація,
системи, ігноровані і розкрадені упродовж багатьох років, мають стати нашими нашими
пріоритетами. Законодавство повинне бути розроблене узгоджено, щоб дозволити
швидке втручання держави у випадку надзвичайної ситуації», – заявив глава
держави, який попередив, що він не вагатиметься знову оголосити надзвичайний
стан,аби уникнути переповнення
лікарень, якщо ситуація погіршиться, а дані покажуть, що кількість інфікованих
стрімко зростає. Станом на сьогодні кількість підтверджених випадків
інфікування коронавірусом у Румунії перевищила 16500, понад тисяча людей
померли і близько 10 тисяч людей вилікувались.

Вотум недовіри міністру фінансів

Найбільша опозиційна Соціал-демократична
партія Румунії, ініціювала резолюцію про недовіру міністру фінансів, лібералу
Флоріну Кицу. На цьому тижні документ був обговорений у Палаті депутатів та схвалений
більшістю голосів. Соціал-демократи стверджують, що міністр Кицу довів свою неспроможність
розробити ефективні заходи з підтримки економіки. Вони кажуть, що хоча отримав
від попереднього соціал-демократичного уряду зростаючу економіку, з невеликим
дефіцитом бюджету та з низьким рівнем частки боргу до ВВ, Флорін Кицу завів
Румунію в тупик. Соціал-демократи розкритикували міністра фінансів і за останні
фінансові запозичення держави та їхній вплив на громадян до кінця року. У
відповідь Флорін Кицу відкинув усі звинувачення і відповів критикою щодо стану
економіки країни, яку він отримав від соціал-демократичного уряду. Він пояснив,
що останні запозичення уряду були потрібні для покриття витрат, здійснених під
час перебування при владі СДП і сказав, що завдяки рішенням чинного кабінету
міністрів економіка Румунії швидко відновиться після кризи. Говорячи про
ефективність заходів, вжитих ліберальним урядом, Флорін Кицу навів приклад
програми «МСП Інвест», оцифрування Національного агентства податкового
управління або збільшення доходів до бюджету та звинуватив соціал-демократів у
спробі скористатися нинішньою кризою для перешкоджання роботі уряду.

Перспектива економіки Румунії

Очікується, що цього року економіка
Румунії переживе спад у 4% через кризу, спричинену пандемією коронавірусу.
Принаймні це випливає зі звіту, оприлюдненого у середу Європейським Банком Реконструкції та Розвитку.
За оцінками ЄБРР у 2021 році ВВП Румунії зросте на 4%. У попередньому прогнозі, опублікованому в
листопаді минулого року, експерти банку передбачали
зростання реального обсягу ВВП Румунії на 3,2% у 2020 році. ЄБРР є основним
інституційним інвестором у Румунії, з інвестиціями у понад 8,6 млрд євро. Й Європейська
Комісія погіршила свій прогноз щодо ВВП Румунії в цьому році, стверджуючи, що
румунська економіка у 2020 році зазнає спаду на рівні 6%, уперше після кількарічного
сталого зростання. У свою чергу Міжнародний Валютний Фонд прогнозує, що
економіка Румунії зазнає в поточному році падіння в 5%, але відновиться у 2021
році, коли зросте на 3,9%.

Як і очікувалося, нинішня
пандемія та введення економічних, соціальних і медичних обмежень для
уповільнення темпів поширення вірусу ще більше погіршують стан вразливих категорій
населення. Однією з них є діти, а ЮНІСЕФ Румунія, у партнерстві з державними
установами та неурядовими організаціями, зробила швидку оцінку труднощів, з
якими стикаються найменші члени малозабезпечених громад. Найбільше страждають
діти з бідних родин, діти ромів, діти, батьки яких працюють за кордоном
та діти з обмеженими можливостями. Заходи, вжиті для обмеження наслідків
пандемії COVID-19, можуть навіть погіршити їх ситуацію через обмеження доступу до соціальних та медичних послуг, збільшуючи кількість випадків
домашнього насильства та безробіття. Закриття шкіл та продовження навчального
процесу в режимі онлайн також є додатковими проблемами, особливо в районах, де
найбільше дітей не ходять до школи.

Кармен Ліке, виконавчий директор Центру освіти та
професійного розвитку «Step by Step/Крок за кроком»,
оцінила вплив заходів, що вживаються в галузі освіті і зробила висновок: «Діти із
бідних та вразливих сімей, найбільше потерпають від останніх адаптацій у
наданні освітніх послуг в онлан-середовищі, оскільки у них обмежений доступ до
ІТ-пристроїв та Інтернету. Нерівності у доступі до освітніх послуг в Інтернеті сприяють
збільшенню вже наявних проваль. Ці нерівності пов’язані з відсутністю обладнання,
необхідного для онлайн-навчання, незалежно від того, чи їх немає в сім’ї або в
школах, звідки б їх можна було надати дітям у тимчасове користування, або
їх недостатньо. До цих проблем додається той факт, що є райони з поганим
підключенням до Інтернету або зовсім без зв’язку. Існують обмеження у
використанні цього обладнання, що в основному зумовлено низькою або
недостатньо розвиненою цифровою здібністю як у дітей, так і у батьків та
вчителів. Дуже важливий аспект пов’язаний з дітьми ромів, які стикаються з
додатковими труднощами, такими як відсутність доступу до ІТ-технологій та
Інтернету всієї громади. Тому інституційне втручання в цих випадках набагато
складніше.»

У цей період соціальна допомога, яку зазвичай
надають спеціалізовані управління місцевої адміністрації, також опинилася під загрозою.
Наприклад, соціальні працівники вже не можуть так часто навідуватися, до тих,
хто потребує їхньої допомоги, а також не завжди мають адекватні засоби індивідуального
захисту. Крім того, особи, які надають соціальні послуги, не мають достатньої
кваліфікації діяти в особливих умовах пандемії та надзвичайного стану. У цьому
контексті особливою є ситуація інституціоналізованих підлітків, – каже Андреас
Новакович, голова Ради інституціоналізованої молоді. «Основними проблемами є
обмеження навідувань для оцінки становища дітей в інтернатних центрах,
відсутність гігієнічно-санітарних матеріалів як для дітей, які перебувають у
центрах захисту дітей, так і для персоналу в центрах розміщення. Молоді люди із
системи захисту дітей, які контактували з нами протягом останніх тижнів,
скаржилися на те, що їм не дозволяють ходити до магазину та зустрічатися з друзями.
Ситуація не була їм адекватно описана, вони не були належним чином повідомлені,
щоб зрозуміти, що відбувається в цей період і чому певні права тимчасово
порушуються. Доступ дітей, які перебувають у державних установах, до медичних
послуг значно скорочений. Обмеження прямих консультацій лікарів у центрах та проведення
переважно онлайн- або телефонних консультацій, а також закриття стоматологічних
кабінетів стали головними проблемами медичного характеру, з якими стикалися ці підлітки,
до чого слід ще додати труднощі з придбанням ліків від хронічних та автоімунних
захворювань.»

Недоліки комунікації, здається, є досить поширеним
явищем в цей період. Не тільки інституціоналізованим дітям та підліткам не було
достатньо добре пояснено необхідність дотримання обмежень, а й представникам ромської
громади. У цьому випадку втручання ромських неурядових організацій має велике
значення для надання допомоги одній з найбільш незахищених громад, що випливає
й з дослідження Світового банку, здійсненого у партнерстві з ЮНІСЕФ. Тетяна
Проскурякова, менеджер Світового Банку з питань Румунії та Угорщини, зазначила:
«Перше зауваження, яке я хочу зробити, – це те, що в ромських громадах були
недоліки ще до цієї кризи. Ми дуже добре знаємо, що люди живуть там у невідповідних
умовах і що доступ до мінімуму інфраструктури обмежений. Наприклад, близько 68%
ромських домогосподарств не мають доступу до систем комунального
водопостачання і водовідведення, тоді як 78% цих домогосподарств не мають
туалетів та ванних кімнат усередині помешкання. Очевидно, що в цих умовах важко
забезпечити необхідну гігієну. Крім того, перенаселеність житла унеможливлює збереження
соціальної дистанції і ми очікуємо, що рівень зараженості в ромських громадах буде
вищим за середній показник по країні. Водночас і раніше ромська громада
стикалася з проблемою доступу до освіти та медичних послуг. А перехід цих послуг
в онлайн-середовище ускладнює справи. Ми знаємо, що є й економічні наслідки
пандемії. Багато людей втрачають роботу, а у ромів справи ще складніші, адже
вони часто мають тимчасову роботу або працюють без легальних форм.»

Скорочення графіку роботи кабінетів сімейних лікарів також впливає на
здоров’я цих неблагополучних громад, а найбільше від цього потерпають діти, – зазначається
у висновку дослідження Світового Банку та ЮНІСЕФ.

Коронавірус
у Румунії

Майже
15 тис. підтверджених випадків захворювання на Covid-19 – таким є баланс коронавірусної
епідемії у Румунії станом на суботу. Президент Клаус Йоганніс попередив, що
ситуація не покращилася і що епідемія не минула, але повторив, що після 15
травня надзвичайний стан, запроваджений у середині березня, не буде продовжений,
а перейде в режим надзвичайної ситуації. Румуни зможуть знову вільно
пересуватися, без необхідності заповнювати і мати при собі декларацію під власну
відповідальність. Знову запрацюють салони краси, стоматологічні кабінети, відкриються
музеї, але за умови дотримання «масочного режиму» та соціальної дистанції. Водночас
румуни будуть надалі зобов’язані носити захисну маску в закритих громадських
місцях, а також під час проїзду в громадському транспорті. Заходи щодо послаблення
режиму обмежень не поширюються на закриті на карантин населені пункти: місто Сучаву
(північний схід), місто Цендерей (південь) та два мікрорайони міста Бузеу
(південний схід).

Неконституційні
штрафи

Конституційний
суд Румунії, що вже багато часу перебуває під шквалом критики, залишається суперечливим арбітром. У справі за
конституційним поданням Омбудсмена, судді КСР прийшли до висновку, що штрафи, виписані
за порушення режиму карантину та самоізоляції, є неконституційними. Однак вони
не будуть скасовані автоматично, а мають бути оскаржені в суді. Прем’єр-міністр,
ліберал Людовік Орбан вважає, що унаслідок цього рішення уряд та інші органи
влади опинилися в ситуації неможливості захищати здоров’я та життя румунів. Міністр
фінансів Флорін Кицу наголосив, що роль цих штрафів полягає не в поповненні
державної казни, а в зниженні ризику поширення епідемії. Раніше, однак, його колега
по уряду, міністр внутрішніх справ Марчел Вела визнав факти зловживання поліцейських під час перевірки дотримання режиму обмеженого пересування. З моменту запровадження
надзвичайного стану загальна сума штрафів, виписаних громадянам Румунії за
порушення карантину, становить 120 мільйонів євро.

ЄСПЛ
проти КСР

Прокурор
Лаура Кодруца Кьовеші виграла справу в ЄСПЛ проти Румунії. Європейський Суд з Прав
Людини прийняв рішення на користь колишнього головного прокурора Національного
антикорупційного директорату Румунії. Кьовеші оскаржила в ЄСПЛ рішення, яким Конституційний
Суд Румунії зобов’язав президента Клауса Йоганніса підписати указ про її звільнення
до завершення законного терміну на посаді. У цій справі ЄСПЛ одноголосно встановив,
що держава порушила права Кьовеші на справедливий суд та на свободу вираження
поглядів, позбавивши її можливості оскаржити в суді рішення про свою передчасну
відставку. Лаура Кодруца Кьовеші, яка сьогодні очолює Європейську прокуратуру,
створену для боротьби з шахрайством у витраті коштів ЄС, заявила, що не вимагала
сплати фінансових компенсацій, оскільки їх мали б сплатити румунські платники
податків.

Криза після пандемії

Економіка
Румунії скоротиться на 6% у цьому році.
Принаймні це випливає з весняних оцінок Європейської Комісії. До речі
Європейський Союз переживе найбільший у своїй історії економічний спад,
європейська економіка знизиться на рекордні 7,4%. Комісар ЄС з питань
економіки Паоло Джентілоні заявив, що за попередніми оцінками дефіцит бюджету
Румунії становитиме щонайменше 8%, додавши що в цій ситуації знаходяться більшість
країн ЄС, оскільки змушені підтримувати економіку ліквідністю та захистити
робочі місця. Єврокомісар попередив, що хоча вже було вжито низку заходів, а
інші будуть вжиті найближчим часом, потрібно ще більше таких ініціатив, оскільки безробіття зросте
та зменшиться кількість робочих годин.
За даними Європейської Комісії у Румунії рівень безробіття становитиме 6,5% в
цьому році та 5,4% в наступному. Що стосується інфляції, то в цьому році вона
досягне 2,5% та зросте наступного року, також повідомляє Єврокомісія.

Братська допомога

У четвер до столиці
Республіки Молдова прибув конвой з 20 вантажівок з гуманітарною допомогою з
Румунії, що включає 500 тис. захисних масок, 50 тис. захисних комбінезонів,
ліки, які використовуються в лікуванні пацієнтів з COVID-19 та інше. Конвой
супроводжувала офіційна делегація, до складу якої входили міністр охорони
здоров’я Нелу Тетару, начальник управління з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат
та державний секретар Департаменту з питань взаємодії з Республікою Молдова Ана
Гуцу. Уряд Румунії вирішив підтримати сусідню країну в боротьбі проти епідемії
COVID-19 та надати гуманітарну допомогу на загальну суму 3,5 млн. євро. Раніше Румунія
також направила кілька десятків лікарів і медсестер, які допомагають своїм молдовським
колегам лікувати хворих на коронавірус.

Автономія під
час пандемії

Сенат Румунії,
більшістю голосів, відхилив законопроєкт про автономію угорськомовного Секейського
краю, в центрі країни. Згідно з цим суперечливим проєктом ця територія мала
стати угорською автономією з правосуб’єктністю. Раніше
законопроєкт,
ініційований народними обранцями Демократичного Союзу Угорців Румунії (ДСУР), був
прийнятий Палатою
депутатів за процедурою «мовчазного схвалення». Єдиний регіон Румунії, де угорці складають
більшість населення, Секейський край,
мав об’єднати в своєму складі нинішні повіти Ковасна і Гаргіта та частину Муреського
повіту, в тому
числі місто Муреш, мав би отримати свого президента, власні установи, в яких угорська мова мала б стати офіційною, а
також право вільно використовувати
«символіку угорської нації».П ісля цього
настала черга
Палати депутатів відхилити проєкт внесення змін до Адміністративного кодексу
Румунії, який був раніше прийнятий у Сенаті за тією ж процедурою «мовчазного схвалення». Ініційовані тим
же ДСУР, поправки надавали право використовувати мову
національних меншин в органах місцевої влади та державних установах у населених
пунктах, де національні меншини становлять не менше, ніж 20% населення, а також право вивішувати
прапор Секейського
краю на державних установах.
Президент Клаус Йоганніс піддав гострій критиці опозиційну Соціал-демократичну
партію, яка має
більшість в обох палатах парламенту, звинувативши її у пособництві ДСУР та Будапешту. Соціал-демократи
відповіли не менш гостро, а політична атмосфера знову починає
загострюватися у перспективі намічених на другу половину цього року місцевих та парламентських виборів.

Дві Палати Парламенту Румунії працювали на пленарному засіданні у четвер,
але зі зменшеною фізичною присутністю парламентарів. Були також телефонні
втручання, і остаточне голосування відбулось в електронному вигляді. Палата
депутатів, де переважають опозиційні соціал-демократи, прийняла кілька
законопроектів, спрямованих на поточну кризову ситуацію. Серед них ініціатива СДП,
за якою пенсія призначається нащадкам лікарів та іншим категоріям медичного
персоналу, які втрачають життя в боротьбі з коронавірусною епідемією. Таким
чином, один з батьків, який вижив та діти отримуватимуть пенсію у зв’язку з
втратою годувальника у розмірі 75% від зарплати медичного персоналу, а за
відсутності спадкоємців половина пенсії у зв’язку з втратою годувальника
щомісяця буде виплачуватися батькам. Законопроект зібрав підтримку всіх
парламентських груп.

Палата також прийняла запропоновані СДП поправки до термінової постанови
уряду, яка відкладає виплату банківського кредиту на запит до 31 грудня,
усуваючи процентну ставку для всіх видів кредиту. Зможуть скористатися
положеннями закону ті, хто запізнив платити
за кредит, але також компанії, доходи яких через кризу зменшилися на 15%.
Правляча Націонал-ліберальна партія (НЛП) звинувачує соціал-демократів у
популізмі і заявляє, що оскаржить ці зміни в Конституційному суді. Ліберали
стверджують, що за цих нових умов всі клієнти банків вимагатимуть відстрочки
платежу, а їхні позики будуть вважатися ризиковими. Тепер, коли ресурси банків
є більш цінними, ніж будь-коли, банкам доведеться якнайшвидше заблокувати
значні суми, які повинні були піти в економіку, – сказав ліберальний депутат. СДП
відстоює свої зміни, стверджуючи, що вони підтримують населення та компанії,
постраждалі від кризи, і ніде у світі не стягують відсотки за відсотки.

Палата депутатів також прийняла закон, який передбачає продовження на шість
місяців мандату місцевих обранців з моменту припинення надзвичайного стану, а
також встановлення парламентом, через органічний закон, дати місцевих виборів.
До цього часу це було атрибутом уряду, і НЛП
вже оголосила, що оскаржить закон у Конституційному суді.
Прем’єр-міністр Людовик Орбан заявив у четвер, що місцеві вибори можуть
відбутися у вересні, якщо перша хвиля пандемії пройде на початку липня. Чим
швидше, тим краще, каже прем’єр-міністр, але наголошує, що епідеміологічний
контекст потрібно враховувати. Що стосується парламентських виборів, запланованих на грудень, глава уряду
заявив, що велику явку можна забезпечити шляхом запровадження в країні
голосування поштою, як в діаспорі, або
електронного голосування. Сенат також прийняв на пленарному засіданні кілька
законопроектів, включаючи той, який встановлює надання вихідних днів для
нагляду за дітьми, в тому числі під час шкільних канікул, якщо навчальні
підрозділи закриті внаслідок оголошення надзвичайного стану.

Надзвичайний стан, запроваджений в середині березня у Румунії через пандемію нового коронавірусу, приніс різні
обмежувальні заходи, що застосовуються поетапно. Напевно, найбільш неприємними є
обмеження свободи пересування, що припускають як збереження соціальної дистанції,
так різкого скорочення поїздок. Відчуваючи спочатку страх зараження, а потім змушені
не виходити з помешкання, румуни, як і всі європейці, переживають складну
ситуацію, з якою не стикалися вже багато поколінь. Фахівці вже спостерігають за
індивідуальними та груповими психологічними реакціями, стверджуючи, що певний
рівень тривожності є нормальним у такій ситуації.

Соціолог Чіпріан Гредінару каже, що на
початку кризи системи охорони здоров’я багатьох румунів охопила паніка. «Це був
той ажіотаж навколо скуповування різних товарів, без нагальної потреби, у
результаті чого з полиць магазинів зникли різні товари, як наприклад туалетний
папір. Румуни створили довгострокові запаси, але така сама ситуація спостерігається
у всьому світі. Скрізь жартують про зникнення туалетного паперу. Так само
зникли дезінфікуючі засоби. Звичайний медичний спирт став неймовірно дефіцитним
товаром. На тлі паніки також спекулятивно
зросли ціни на певні продукти, передусім через зростання попиту. Протягом
усього цього періоду суспільство в цілому зосередилося на кризі, викликаній цим
вірусом. На першому етапі, перед введенням карантинних заходів була загальна
збентеженість. Навіть у гіпермаркетах спостерігалося неймовірне
скупчення людей, які кинулися поповнювати запаси їжі та предметів першої
необхідності. А це було ідеальним середовищем для передачі вірусу. Поступово
усі почали краще розуміти з чим мають справу і пристосувались. Тепер люди спокійно
чекають в черзі, біля входу в магазин. Однак ця збентеженість є природною,
оскільки ніхто з нас раніше не стикався з подібною ситуацією.»

Проте паніка має два можливі наслідки:
вона може принести шкоду, але може принести й користь, оскільки люди стають більш
обачними та уважнішими до інформації лікарів та рішень органів
влади. Серед них було й рішення про обмеження права на вільне пересування, що,
однак, не викликало жодних протестів, – зазначає Чіпріан Гредінару. «Були установи,
які розкритикували ці рішення, але не було сильної соціальної реакції саме
тому, що кожна людина знає, що може заразитися цим вірусом. Я вважаю, що з
часом люди звикнуть до цього і рівень стресу знизиться.»

Інші очікування соціологів стосуються
змін, які спричинить ця криза у колективній ментальності. Говорить соціолог Чіпріан
Гредінару. «Щось точно зміниться. По-перше, в довгостроковій перспективі
відбудуться зміни в економіці та з точки зору нашого права на вільне
пересування. Мабуть, зміняться і споживчі звички. А два місяці, проведені переважно
в помешканні, змінять уявлення про важливість соціального та сімейного життя.»

І на індивідуальному рівні відбудуться зміни,
разом з механізмами управління почуттям тривоги, – каже психолог Діана Стенкуляну.
«Певна доза відчуття страху є природною. Це адаптивна реакція мозку, яка
говорить нам, що щось не так і що нам потрібно підготуватися. Саме ці емоції
тривоги і страху є двигуном цієї підготовки. Це перший крок до усвідомлення
того факту, що ми не можемо повністю розслабитися в цей період. Потім, важливо знайти
ті види діяльності, якими ми можемо займатися вдома уникаючи посилення тривоги,
щоб уникнути паніки чи відчаю. З цієї точки зору, я рекомендую жити за певним
розпорядком, який допоможе нам мати певний контроль і передбачуваність. Він не
повинен бути надто складним і має об’єднати всі наші корисні звички. Наприклад,
нам потрібно переодягатися і не залишатися в піжамі цілий день. Крім того, слід
додати рутину догляду за мозком та душею, зайнятися чимось, щоб продовжити своє
професійне життя. В домашньому офісі ми також повинні ставити перед собою певні
службові завдання, але усвідомлюючи, що за цей період ми не можемо діяти в
звичайних параметрах ефективності. До всього цього треба додати розслаблення ,
наприклад почитати книгу або подивитися фільм. Важливо проводити вправи, які
дисциплінують тіло, шанують розум і дисциплінують душу, щоб зберігати контроль
за почуттям тривоги.»

Довгострокові зміни менталітету будуть
і на індивідуальному рівні, – каже психолог Діана Стенкуляну. «У вирі докарантинного
життя, ми завжди планували зустрітися з друзями, частіше дзвонити батькам,
робити більше перерв на каву, щоб поспілкуватися з колегами по роботі. Тобто ми
завжди усвідомлювали важливість цих речей, але не робили цього через брак часу
або робили досить рідко. Але зараз в ізоляції, ці прагнення стають для кожного
з нас ще важливішими. Ми починаємо шкодувати про дотеперішню рутину
соціалізації і тому важливо пам’ятати це, аби потім, коли повернемося до нормального життя, ми не тільки
теоретично усвідомлювали важливість соціалізації, а дійсно підтримували прямій
і постійній зв’язок з близькими нам людьми. До тих пір було б непогано зберігати
цифрові ритуали, тому що вони є єдиною на цей момент можливістю, частіше розмовляти
по телефону або в Інтернеті, якщо є така технічна можливість, з батьками, з близькими
родичами та з друзями. Я маю на увазі той вид взаємодії, який раніше втрачав
позиції перед щоденною метушнею.»

За словами експертів з психології та
соціології, це має бути одним із бажаних наслідків періоду соціального дистанціювання:
посилення дійсно важливих людських контактів та їх пріоритетність перед іноді гнітючою
професійною діяльністю.

Румуни потерпають від пандемії Covid-19

З понеділка, коли кількість
заражених на коронавірус перевищила 2000 осіб, Румунія перейшла до 4-го сценарію
управління кризовою ситуацією, викликаного Covid-19. Кількість захворювань та
смертей постійно зростає, а за прогнозами представників влади пік захворюваності
на коронавірус буде досягнутий наприкінці квітня. Багато хто скаржиться на
недостатнє тестування населення: за даними Групи стратегічної комунікацій до 2
квітня у Румунії було проведено 28500 тестів на коронавірус. З іншого боку,
румунські лікарні виявилися неготові і недостатньо обладнані для ефективного
напливу пацієнтів. Приклад Сучавського повіту (північний схід) є емблематичним.
Станом на понеділок із загальної кількості захворювань по всій країні, більше
чверті були зафіксовані в цьому регіоні. Відсоток є ще більшим, коли
мова заходить про загальну кількість смертельних випадків. Крім того, з усіх
медичних працівників, заражених у Румунії, приблизно дві третини є працівниками
Сучавської повітової лікарні. Йдеться про майже 200 лікарів, медсестер та
інших. Саме тому центральна влада вирішила запровадити у місті та вісьмох
навколишніх селищах жорсткий карантин. Пізніше лікарню очолив військовий лікар,
після того як попередній тимчасовий виконувач обов’язки директора медзакладу подав
у відставку через стрес, брак персоналу та нестачу медикаментів і засобів
індивідуального захисту. Президент Клаус Йоганніс закликав медпрацівників повернутися
до роботи: «Потрібно у терміновому порядку забезпечити тестування всіх медичних
працівників, коли вони, звісно, одужать і зможуть повернутися до роботи. Нам
потрібен додатковий апарат для тестування на кронавірус, який буде доступний у
найкоротші терміни. Ліки є, захисний матеріал є, процедури є. Я звертають до
лікарів та медичного персоналу сучавської лікарні: повертайтесь, будь ласка,
приймайте хворих, дотримуйтесь процедур! Ми покладаємося на вас!» Президент
також зажадав від уряду виділити додаткові кошти для медичного персоналу, який
працює з пацієнтами, інфікованими на Covid-19, у вигляді постійної премії. На
тлі пандемії коронавірусу багато лікарів і медсестер подали у відставку, побоюючись
заразитися новим коронавірусом, а також на знак протесту проти відсутності адекватних
засобів індивідуального захисту. У деяких містах з цієї причини відбулися акції
протесту медпрацівників.

Триває оснащення лікарень

Румунська влада вжила цілу низку
заходів щодо тих, хто знаходиться на передовій боротьби з новим коронавірусом.
Відтепер спеціалізовані медики, медсестри, санітари та інші працівники у
галузі не можуть відмовити у відрядженні протягом періоду надзвичайного стану і
зобов’язані працювати там, де бракує персоналу, в тому числі у державних лікарнях
з великим дефіцитом персоналу в інших повітах, – оголосив голова Управління з
надзвичайних ситуацій Раєд Арафат. Він також сказав, що лікарні не можуть
більше відмовляти у госпіталізації пацієнтів, мотивуючи це відсутністю підтвердження
або ні зараження новим коронавірусом. За цих обставин медичний персонал зобов’язаний
вжити заходів для самозахисту у всіх випадках. З іншого боку, літак C-17
Globemaster III НАТО доставив до Бухареста другий вантаж із 100 тис захисних
костюмів із Південної Кореї. З Туреччини прибули 100 тис. масок типу FFP2 і
FFP3 літаком C-27
J Spartan румунських ВПС. Поблизу Бухареста, польовий шпиталь типу
ROL 2, зведений ЗСР, був оголошений готовим до надання необхідної допомоги
пацієнтам. А в Констанці зводять модульний військово-польовий госпіталь, що
буде функціонувати при відділенні інфекційних хвороб Військового госпіталю
міста на березі Чорного моря. Крім цього у Румунії почали виробляти перші
хірургічні захисні маски, виробнича потужність нової лінії становитиме 15
мільйонів масок щомісяця.

Нові рішення щодо режиму в’їзду
до Румунії

На цьому тижні було прийняте нове, п’яте за рахунком Військового
розпорядження, яким було продовжене рішення про призупинення польотів з або до
Іспанії та Італії, європейських країн, які найбільш потерпають від нового
коронавірусу. У той же час, список країн, які потрапили до так званих «червоних
зон» через спалах коронавірусу був оновлений у четвер і налічує 12 країн. Таким
чином станом на четвер автоматично підпадають під 14-денний карантин усі
громадяни, які повертаються до Румунії з Австрії, Бельгії, Швейцарії, Італії,
Франції, Німеччини, Іспанії, Ірану, Великобританії, Нідерландів, США і Туреччини.
Крім цього усі румуни, які повертаються з-закордону зобов’язані стати на
14-денну домашню самоізоляцію. Нормативно-правовий акт вступив в силу 3
квітня, о 00.00 за бухарестським часом. Того ж дня набула чинності постанова
про підвищення в 20 разів штрафів за порушення правил надзвичайного стану. Для
фізичних осіб вони сягають 20 000 леїв (близько 4 100 євро), а для юридичних
осіб максимальний розмір штрафу становитиме 70 000 леїв (близько 15 000
євро).

Тривожні цифри від Міністерства праці

За даними Міністерства праці, станом на 2 квітня кількість
румунів, які залишилися без роботи, становила майже 174 тис., в результаті припинення
трудових правовідносин, тоді як ще понад 860 тис.осіб були відправлені в так зване
технічне
безробіття. Цифри тривожно зростають. Втратили роботу переважно особи,
які працювали у
таких сферах, як гуртова та роздрібна торгівля, ремонт автомобілів та
мотоциклів, готельний та ресторанний бізнес, а також будівництво. З огляду на це як уряд, так і парламент шукають
рішення для
підтримки як постраждалого населення, так і економічних секторів, що перебувають від кризи.

На тлі зростаючої стурбованості населення,
представники Румунської асоціації м’ясопродукції запевняють, що на ринку буде
румунська свинина, хоча переробна промисловість стикається з великим дефіцитом сировини.
Основними причинами є поширення африканської чуми свиней та її наслідки:
зростання цін на імпортне м’ясо.

Ціна свинини в цьому році зросла вдвічі, а на
початку наступного року – може потроїтися, – стверджує президент Румунської
асоціації м’ясопродукції Раду Тіміш: «Ситуація є досить серйозною з точки зору
того, що відбувається у галузі. Якщо цього року ціни на свинину зросли вдвічі,
то наступного року я можу прямо сказати, що вони потрояться. Але проблема
полягає не в тому, скільки це коштує, а в тому, чи матимемо ми свинину.
Проблемою буде спроможність знаходити сировину, необхідну для нашого
виробництва ».

Наразі в Румунії зареєстровано понад 700 спалахів
африканської чуми свиней у 28 повітах. За останні три роки боротьби з АЧС у
Румунії було забито понад 540 тисяч свиней. Лише в двох північних регіонах
країни не зафіксовано цей вірус. Про загальну картину в Європі розповідає виконавчий
директор Румунської асоціації м’ясопродукції Дана Тинасе: «На європейському
рівні спостерігається невелике обмеження спалахів, десь у Польщі. У нашій
країні від оголошення епідемії африканської чуми свиней через обмеження,
накладені на переміщення тварин, поголів’я свиноматок зменшилося майже на 35
тис. Фактично, це означає щорічно мінус 900 тис. свиней. Імпорт свинини зріс з
306 тис. тонн у 2017 році до 458 тис. тонн минулого року, на тлі цієї кризи.»

З іншого боку, Раду Тіміш стверджує, що китайська
влада скуповує всю продукцію європейських компаній. За його словами, якщо в
Китаї кілограм свинини коштує 6 євро, то в Румунії – десь 4 євро. Він
констатує, що брак свинини збільшить ціни на курятину та яловичину, оскільки
споживання переміститься на інші джерела білка. У даний час, однак, в
румунських магазинах є достатня кількість свинини, оскільки на сьогоднішній
день великі виробники вже не можуть експортувати. Глава Румунської асоціації м’ясопродукції
вважає, що це глобальна проблема, не тільки Румунія, а й багато інших країн
світу стикатимуться з проблемою дефіциту свинини в магазинах, а продовольча
криза, про яку говорять вже 20 років, вже не за горами.

У звіті, оприлюдненому нещодавно Європейською
Комісією, зазначається, що щорічний експорт свинини в ЄС може досягти максимуму
у понад чотири мільйони тонн до 2022 року, залежно від того, наскільки швидко
буде відновлено свиновиробництво в Китаї, порівняно з експортом в близько 2,7
млн. тонн минулого року. Африканська чума свиней буде відповідальна за загибель сотень мільйонів голів свиней, а ціни на свинину можуть сягнути найвищого за
останні 15 років рівня, – зазначається й в аналізі інформаційного агентства
Bloomberg.

У Кишиневі сталося неминуче. Менше ніж через півроку від
призначення уряд на чолі з Майєю Санду пішов у відставку. Парламент висловив
кабінету міністрів вотум недовіри, а неприродний шлюб проєвропейського блоку ACUM з проросійськими соціалістами
завершився скандальним розлученням. 63 депутати із 101 підтримали вотум недоври, ініційований Партією
соціалістів, яку фактично очолює глава держави Ігор Додон. Соціалістам в
цьому допомогли депутати від Демократичної партії, яка перебувала при владі до
літа та контролювалася непопулярним олігархом Владом Плахотнюком.

Вже напружені
боротьбою за крісло мера столиці, яку нещодавно уперше виграв проросійський
кандидат, відносини між ACUM і соціалістами погіршилися
ще більше після того, як прем’єр-міністр вирішила змінити процедуру призначення Гнерального
прокурора. Оглядачі, однак, вже давно казали, що спроба
проросійських соціалістів відправити у відставку уряду, домінований проєвропейцями,
але в якому Додон здобув контроль над двома ключовими сферами: міністерством
оборони та посаду віце-прем’єра з питань реінтеграції придністровського
сепаратистського регіону, є питанням часу.

У своєму останньому виступі на
посаді прем’єр-міністра Майя Санду з трибуни парламенту сказала, що її уряду
вдалося підвищити зарплати для певних категорій населення та розпочати глибоку
реформу правосуддя. Вона нагадала, що всього за п’ять місяців уряд залучив
фінансову допомогу на суму понад 100 мільйонів євро, додавши, що Республіка
Молдова має отримати ще 30 мільйонів євро від Європейського Союзу до кінця
року. Це є життєво важливим для
держави, яку всі соціо-економічні рейтинги розміщують у категорії найбідніших
країн Європи. Брюссель відреагував на відставку уряду через кілька годин.

Звільнення уряду є тривожним сигналом для Європейської Комісії з точки зору
продовження процесу реформ. Необхідність реформ, особливо в судовій сфері, не
зникла після голосування за вотум недовіри уряду, – заявила речниця виконуючої
обов’язки глави європейської дипломатії Федеріки Могеріні. Вона підкреслила, що
відносини Євросоюзу з Кишиневом і надалі ґрунтуватимуться на дотриманні принципів
верховенства права та демократичних стандартів.

Нова політична криза в Кишиневі викликала й гостру реакцію Румунії, яка є найбільш енергійним та найбільш послідовним прихильником
незалежності, цілісності та європейських устремлінь сусідньої країни. Президент
Клаус Йоганніс попередив, що в нинішніх умовах підтримка Румунії, у тому числі фінансова, буде жорстко обумовлена продовженням необхідних реформ
задля зміцнення демократії та продовження європейського шляху. Прем’єр-міністр
Людовік Орбан зазначив, що румунському уряду буде дуже важко співпрацювати з
урядом у Кишиневі, без серйозних гарантій справжньої демократії.

Якщо новий кабінет міністрів не буде затверджений за
три місяці, президент Додон може розпустити парламент і скликати дострокові
вибори. У такому випадку, вважають аналітики, соціалісти можуть збільшити своє
представництво в наступному парламенті і стягнути на себе усі важелі влади.