Tag: кібербезпека

  • 27 вересня 2024 року

    27 вересня 2024 року

    БЕЗПІЛОТНИКИ – Населення повіту Тулча, що на Дунаї, у четвер ввечері отримало повідомлення RO-Alert на свої мобільні телефони на тлі ударів російських безпілотників по території сусідньої України. Згодом Міністерство оборони в Бухаресті повідомило, що російські сили здійснили нові атаки на українські цивільні об’єкти та портову інфраструктуру поблизу річкового кордону з Румунією. З метою моніторингу ситуації 4 літаки ВПС Румунії та ВПС Іспанії були підняті на бойове чергування в режимі розширеного повітряного патрулювання. За даними Міноборони, один з безпілотників, можливо, ненадовго перетнув повітряний простір Румунії, але про його падіння на землю не повідомлялося. Міністерство оборони надіслало рішучий сигнал із засудженням цих нових російських атак проти українських цивільних об’єктів та інфраструктури, які є невиправданими і серйозно суперечать міжнародному праву.

    ХХХ – Федеральна служба безпеки Росії порушила кримінальні справи проти трьох журналістів, двох американців і одного румуна, які нібито незаконно перетнули російський кордон з України, щоб вести репортажі з окупованої Курської області, повідомили у п’ятницю російські інформаційні агентства, передає AFP. Румунський журналіст Мірча Барбу працює в редакції новинного сайту HotNews.ro. Загалом за подібними звинуваченнями розпочато розслідування проти 12 іноземних журналістів. Журналісти, які стали мішенню для нападів, не перебувають на території Росії, але за російським кримінальним кодексом їм загрожує до п’яти років ув’язнення.

    КІБЕРЗЕБПЕКА – У п’ятницю в Бухаресті була підписана угода про розміщення в Румунії штаб-квартири Європейського центру компетенцій з кібербезпеки в промисловості, технологіях і дослідженнях (ECCC), йдеться в заяві румунської виконавчої влади, в якій зазначається, що розміщення Європейського центру компетенцій з кібербезпеки в Бухаресті є великим досягненням для Румунії. «Вперше наша країна приймає європейське агентство, що підтверджує все більш важливу роль Румунії у зміцненні європейської кібербезпеки, особливо в нинішньому міжнародному контексті, позначеному численними викликами безпеці», – йдеться в прес-релізі.

    ЦИКЛОН – Влада Румунії мобілізує додаткові сили в повітах, які, як очікується, постраждають від дощів, принесених циклоном Ешлі з Середземномор’я. Починаючи з другої половини дня неділі, протягом щонайменше 24 годин по всій країні йтиме сильний дощ, а погода значно похолодає, з різким падінням температури з 34 до 15 градусів за Цельсієм. В уряді вже відбулося кілька оперативних нарад з метою підготовки місцевих органів влади до можливих екстремальних погодних умов. Паралельно ведеться моніторинг ситуації на Дунаї. Очікувані паводки на річці не створять жодних проблем – заявив генеральний директор компанії «Румунські води» Сорін Лукач. За розрахунками гідрологів, на початку наступного місяця потік Дунаю на вході в країну досягне 7600 кубометрів на секунду, а в поєднанні з дощами і водою, яку принесуть основні річки в постраждалих районах, він досягне максимуму в 9500 кубометрів на секунду, що є керованою позначкою.

    ДЕФІЦИТ – Згідно з даними, опублікованими в п’ятницю Міністерством фінансів, бюджетний дефіцит Румунії за перші вісім місяців цього року сягнув понад 80 млрд леїв (близько 16 млрд євро), або майже 4,6% ВВП, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. За цей період державні витрати перевищили 450 млрд леїв (близько 90 млрд євро), тоді як доходи склали лише 375 млрд леїв (близько 75 млрд євро). У нещодавно ухваленому урядом бюджетному коригуванні дефіцит на поточний рік був переглянутий з 5 до 6,94% ВВП.

    ДОСЛІДНИКИ – Ніч дослідників була відзначена у п’ятницю в Бухаресті та інших містах Румунії заходами, покликаними показати громадськості, що означає бути дослідником і наскільки цікавою може бути дослідницька робота. Зокрема, Національний музей природознавства імені Грігоре Антіпи в столиці запросив любителів науки відкрити для себе, серед іншого, невидимі деталі зразків за допомогою електронної мікроскопії. Астрономічний інститут Румунської академії виставив фрагменти метеоритів, знайдені в різних куточках планети, а також моделі основних типів космічних апаратів, що використовуються людиною для дослідження космічного простору. У столичному парку «Світ дітей» дослідники представили інноваційні проекти, оригінальні експерименти та унікальні демонстрації природних явищ і передових технологій. Щороку наприкінці вересня дослідники з 23 країн і понад 400 міст Європи відзначають внесок науки у сталий розвиток кращого суспільства на публічних зустрічах.

    ЗЕЛЕНИЙ ДІМ – У п’ятницю в Румунії розпочалася нова сесія фінансування для фізичних осіб в рамках програми «Фотоелектричний зелений дім». Адміністрація Фонду з питань довкілля виділила рекордний бюджет у розмірі 2 мільярдів леїв (близько 400 мільйонів євро), які допоможуть 67.000 домогосподарств зменшити рахунки за «зелену» електроенергію. Вперше фінансування також передбачає придбання акумуляторів для зберігання виробленої електроенергії. Бажаючі подати заявку повинні бути резидентами Румунії, володіти нерухомістю, на якій будуть встановлені панелі, нерухомість повинна бути виключно для житлового використання і не повинна мати жодних боргів перед державою.

    ІММІГРАНТИ – Румунія стає все більш привабливою країною для іноземних працівників завдяки економічному зростанню та дефіциту місцевої робочої сили в різних секторах. Минулого року кількість індивідуальних трудових договорів перевищила 200 000. Більшість з них походять з азіатських країн зі скромним рівнем життя. Експерти зазначають, що інтегрувати іноземних працівників нелегко, але їхній внесок у місцеву економіку є важливим для підтримки темпів розвитку. Румунська влада хоче запровадити правову базу для допомоги іммігрантам. За даними Національного інституту статистики, у квітні-червні робоча сила в Румунії становила близько 8,4 мільйона осіб, з яких 7,9 мільйона були зайняті, а 421 000 – безробітні.

  • Путівник з анти-діпфейку

    Путівник з анти-діпфейку

    Інформація чи маніпуляція? Використання цифрових технологій для створення систем, здатних виконувати завдання, які донедавна вважалися виключно людськими за своєю природою, безумовно, є історичною революцією. І за дуже короткий проміжок часу прогрес у розвитку того, що всі знають як «штучний інтелект» є величезним. Його вже використовують у багатьох сферах повсякденного життя – віртуальна допомога, медична діагностика, машинний переклад, навігаційні інструменти, контроль якості на виробництві або передбачення стихійних лих.

    Але переваги штучного інтелекту, на жаль, супроводжуються і потенційними ризиками. Передові методи штучного інтелекту можуть бути використані для створення оманливого фото- або аудіо-відеоконтенту, здатного маніпулювати великою аудиторією! У Румунії вже були випадки, коли публічні особи пропонували так звані фінансові поради і наполегливо рекомендували інвестувати в певну компанію або бізнес з високими прибутками і мінімальними ризиками.

    Якість зображення та звуку висока, публічні особи, про яких йдеться, виглядали щирими та переконливими, використовували доступну мову та переконливі аргументи. Таке відео швидко поширюється в соціальних мережах його переглядають мільйони людей і багато з тих, хто його бачить, можуть бути легко обмануті, інвестуючи в рекомендований, насправді незаконний бізнес. Таким чином вони ризикують втратити значні суми грошей на користь маніпуляторів, які створили ці відео.

    У понеділок Національний директорат з кібербезпеки Румунії випустив путівник про те, як розпізнати матеріали, згенеровані за допомогою алгоритмів машинного навчання. Основна мета – підвищення обізнаності про небезпеку діпфейку. Путівник містить детальну інформацію про те, що таке «глибокий фейк», процес його створення та як можна розпізнати такі матеріали. Він доступний на веб-сайті dnsc.ro та пояснює румунам, що робити, якщо вони стали жертвою діпфейку. Директорат з кібербезпеки Румунії також попереджає, що явище маніпуляції штучним інтелектом може мати шкідливі наслідки не тільки для окремої людини, але й для суспільства в цілому!

    Наприклад, що цього року в Румунії проходять чотири види виборів. У цифровій сфері, де межа між реальністю та вигадкою постійно розмивається, виборчий процес виходить за рамки простого протистояння ідеологій та політичних обіцянок і перетворюється на складне ідеологічне поле бою. Технології діпфейк, здатні майже ідеально відтворювати зображення та голоси, можуть, серед іншого, суттєво впливати на політичні вподобання та результати голосування виборців під час виборчих кампаній.

  • ВРОК вживає заходів щодо зміцнення збройних сил

    ВРОК вживає заходів щодо зміцнення збройних сил


    Серйозна
    безпекова ситуація в Чорноморському
    регіоні та наслідки для Румунії агресивної
    війни Росії проти сусідньої України
    стали головною темою засідання Верховної
    ради оборони країни
    в
    Бухаресті в середу. Для нашої країни
    військова ситуація в сусідній державі
    зберігає ризики інцидентів, які можуть
    вплинути на територію і громадян Румунії,
    а також небезпеки з точки зору безпеки
    судноплавства в Чорному морі через
    дрейфуючі міни і ворожі дії Росіїˮ, -
    оцінили члени ВРОК.

    У
    цьому контексті вони ухвалили рішення
    про заходи зі зміцнення румунських
    збройних сил. Члени Ради також вирішили
    продовжити дипломатичні зусилля з метою
    припинення військової агресії Росії
    в Україні. На засіданні також було
    схвалено звіт про прогрес у сфері
    оборонного планування. Він спрямований
    на узгодження з оперативним плануванням
    та інтеграцію національних пріоритетів,
    в тому числі тих, які не включені до
    поточного пакету спроможностей.

    Адміністрація
    президента пояснила, що плани Румунії
    з розвитку потенціалу адекватно
    відображені в Директиві оборонного
    планування до 2023 року і Програмі розвитку
    румунської армії до 2040 року. Обидва
    документи підкріплені національним
    політичним зобов’язанням, що дозволяє
    Румунії виконувати вимоги щодо виділення
    2,5% ВВП на оборону, з яких 20% – на озброєння.
    Члени Ради також оцінили роботу, проведену
    в галузі кібербезпеки.

    Так,
    було схвалено низку пріоритетних
    заходів, які Оперативна рада з питань
    кібербезпеки розгляне у 2024 році. Вони
    покликані сприяти розвитку національної
    системи кібербезпеки та посиленню
    можливостей запобігання і стримування.
    І останнє, але не менш важливе: члени
    Ради також проаналізували роботу ВРОК
    за
    минулий рік і вирішили подати звіт про
    діяльність на затвердження Парламенту.

  • Європейська кібербезпека в Бухаресті

    Європейська кібербезпека в Бухаресті

    У грудні 2020 року в результаті змагання, в якому також брали участь Бельгія, Німеччина, Іспанія, Люксембург, Польща та Литва, представники країн Європейського Союзу обрали Румунію для розміщення важливого агентства ЄС. Йдеться про Європейський центр кібербезпеки, призначений для захисту економіки та громадськості від кібератак, підтримки досліджень у цій галузі та допомоги європейському бізнесу в розвитку його спроможностей у сфері кібербезпеки.



    Серед козирів Бухареста були: високошвидкісний інтернет, звільнення центру та його співробітників від різних податків і зборів, а також той факт, що Бухарест був однією з небагатьох європейських столиць, де ще не було штаб-квартири європейського агентства. 9 травня було обрано днем запуску цього агентства – важливої ​​віхи Європейського Союзу, у присутності прем’єр-міністра Ніколая Чуке та деяких європейських чиновників, включаючи генерального директора департаменту технологій і комунікацій Європейської комісії Роберто Віолу.



    Європейський центр компетенції з кібербезпеки відповідає за управління коштами Європейського Союзу в рамках поточного довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки, зокрема за прийняття робочих програм з кібербезпеки, а також за управління кіберпроєктами в рамках програми Цифрова Європа і програми Горизонт Європа, – йдеться в прес-релізі Брюсселя. Крім того, він керуватиме проєктами щодо центрів операцій з безпеки в рамках пропозиції Комісії щодо європейського кіберщита, а також працюватиме з мережею національних координаційних центрів над створенням екосистеми для інновацій та конкурентоспроможності в галузі кібербезпеки по всьому ЄС.



    Кібербезпека є ключовим пріоритетом, і захист нашого цифрового суверенітету вимагає спільних зусиль, – наголосив комісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон, якого цитують у прес-релізі. Він нагадує, що Європейський центр компетенції з кібербезпеки об’єднує ресурси високого рівня та експертів з усього ЄС для розробки інноваційних рішень для протидії кіберзагрозам і підвищення нашої стійкості до атак. Працюючи разом, ми можемо побудувати безпечніший і надійніший цифровий світ для всіх європейців. Протягом наступних років Європейський центр кібербезпеки інвестує 4,5 млрд євро в проєкти з кібербезпеки. З цієї суми 2 млрд євро будуть європейськими грошима, а решта надійде від країн-членів ЄС.

  • Європейський центр кібербезпеки в Румунії

    Європейський центр кібербезпеки в Румунії


    Румунія входить до числа країн з найвищою швидкістю інтернету і, з плином часу, вона
    продемонструвала свій досвід і спроможність в цифровому
    секторі, а людський капітал Румунії в сфері інформаційних технологій визнаний
    одним з найкращих в Європі. Це лише деякі з причин, які схилили терези на
    користь Бухареста – перед такими містами як Мюнхен, Варшава, Вільнюс,
    Люксембург або Брюссель – на початку грудня минулого року, коли румунська
    столиця вийшла переможницею змагання щодо розміщення майбутнього Центру
    компетенції у сфері кібербезпеки ЄС.

    Ця установа, створена для розвитку високих
    технологій та інновацій, є першим європейським агентством, що базується в Румунії,
    державі-члені Європейського Союзу з 2007 року. Протягом наступних шести місяців
    кожна з країн ЄС створить національні центри кібербезпеки, які будуть
    координуватися з Бухареста. Майбутній центр буде розгортати проєкти у сфері кібер-захисту
    у розмірі мільярдів євро, причому фінансування буде виключно європейським, а
    кошти будуть призначені для всього Європейського Союзу. Цей центр отримає
    значні фінансові ресурси, які будуть надходити в основному з дослідницьких
    програм Співтовариства «Цифрова Європа» і «Горизонт Європа».


    Кіберцентр стане
    каталізатором інновацій, досліджень і співпраці у сфері кіберзахисту для
    держав-членів, сказав в інтерв’ю агентству Agerpres Дан Кимп’ян, генеральний
    директор Національного центру реагування на інциденти кіберзахисту (CERT-RO).
    Що стосується козирів Бухареста, то їх багато, – стверджує Дан Кимпян: Румунія
    багато інвестувала в сферу інформаційних технологій і домоглася багатьох
    результатів у галузі кібербезпеки. Що принесе це Румунії? Дан Кимп’ян: «Перш за
    все, це дуже важливий сигнал про те, що сфера кіберзахисту є пріоритетною для
    румунської держави, для Румунії. Я б додав, що це свідчення того потенціалу,
    яким володіють наші фахівці у цій передовій сфері. Європейське агентство такого
    рівня в цій галузі, як ви розумієте, ніколи не розмістилося б в країні, у якій
    не було б потенціалу, тобто в країні, де не було б фахівців, де не було б динамічної
    екосистеми, пов’язаної з кібербезпекою, адже саме ця екосистема і буде
    працювати, взаємодіяти з цим агентством ».





    Персонал майбутнього
    центру походитиме з усієї Європи, але тутешні робочі місця будуть чудовою можливістю,
    в тому числі для фахівців з Румунії – країни, яка може похвалитися великою кількістю
    випускників і фахівців, які закінчили профільні факультети. «Отже, мова йде про
    дуже велику кількість мозків, які будуть задіяні в проєктах, що реалізуються в
    цьому кіберцентрі», – каже ще Дан Кимп’ян. Прогнозується, що на початковому
    етапі в центрі буде близько 30 співробітників, а потім їх кількість поступово
    збільшиться приблизно до 80.

    У ексклюзивному інтерв’ю Румунському Радіо посол
    Румунії в Європейському Союзі пані Лумініца Одобеску розповіла про роль нового
    центру і про те, що для Румунії означає управління цією установою: «Цей центр в
    першу чергу призначений для підтримки зміцнення кібербезпеки на європейському
    рівні. Якщо ми подивимося на всі пропозиції Єврокомісії, що надійшли останнім
    часом по цифровому ринку, щоб посилити цю стратегічну складову – цифрову
    складову Європейського Союзу, ми побачимо, що кібербезпека займає надзвичайно
    важливе місце. І цей центр призначений для координації національних мереж,
    національних центрів у сфері кіберзахисту. На практиці, разом з цими
    структурами він допоможе убезпечити внутрішній цифровий ринок ЄС, буде брати
    участь у захисті електронної торгівлі та інтелектуальної мобільності і, по
    суті, допоможе підвищити автономію Євросоюзу у галузі кібербезпеки. Це
    надзвичайно важливо, актуально і має довгострокову складову розвитку. Практично
    завдяки цьому центру Румунія буде не тільки знаходиться на європейській карті,
    завдяки цієї координаційної діяльності, але, я б сказала, що поступово почне
    відігравати важливу роль на глобальному рівні в цій галузі».


    Кібербезпека є
    пріоритетом на порядку денному Європейського союзу, додала пані посол, нагадавши,
    що на європейському рівні цифрові технології відіграють ключову роль в плані
    економічного відновлення. Практично, підготовка до майбутнього здійснюється
    шляхом посилення цифрової складової в усіх секторах діяльності і у всіх
    стратегіях, а коли мова заходить про законодавчі пропозиції в кожному секторі
    діяльності, цифрова складова має особливе значення.




    Згідно заяві
    Міністерства закордонних справ в Бухаресті, Центр компетенції у сфері кібербезпеки
    ЄС стане ключовою структурою в контексті зусиль Союзу по створенню європейської
    екосистеми кібербезпеки. Він буде відігравати важливу роль у підтримці
    створення відносин між державними і приватними суб’єктами в цій галузі,
    академічними колами та промисловістю в Євросоюзі, забезпечуючи при цьому
    координацію між національними центрами кіберзахисту у державах-членах.
    Пропозиція про створення кіберцентру Євросоюзу була висунута Європейською
    комісією в 2018 році і обговорювалася під час румунського головування в Раді
    ЄС. Щодо місця розташування цієї установи був оголошений відкритий
    конкурс, в якому взяли участь сім країн.

  • 6 – 12 грудня 2020 року

    6 – 12 грудня 2020 року


    Румунська політична сцена після
    парламентських виборів


    За результатами виборів,
    які відбулися 6 грудня, до Парламенту
    Румунії нового скликання пройшли п’ять політичних сил: Соціал-демократична партія (СДП),
    Націонал-ліберальна партія (НЛП), Альянс із «Союзу за порятунок Румунії» та
    партії свободи, єдності та солідарності (USR-PLUS), Альянс за об’єднання
    румунів (АОР), який вперше входить парламенту, Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР) та представники
    національних меншин. Активність виборців склала трохи більше 33%. Це найнижча
    явка за всю історію проведення парламентських виборів в Румунії. За оцінками
    оглядачів основними причинами цього були: коронавірусна епідемія, через яку
    щодня надходять інформації про тисячі нових інфікованих людей, при цьому показник
    смертності через новий коронавірус, вже багато днів поспіль перевищує 100 випадків
    на день. Це спричинило владу продовжити на ще 30 днів режим надзвичайної
    ситуації, запроваджений усередині травня. Рішення було прийняте під час
    тимчасового виконання обов’язків
    прем’єр-міністра, міністром оборони Ніколаєм Чуке, після відставки прем’єр-міністра,
    ліберала Людовіка Орбана через незадовільні
    результати на парламентських виборів. Він вирішив зробити крок назад і очолити
    з позиції голови НЛП переговори щодо формування майбутньої парламентської
    більшості яка б підтримала майбутній правоцентристський уряд. Тим часом президент
    Клаус Йоганніс запросив на консультації, намічені на понеділок, представників
    партій, які подолали виборчий бар’єр для обговорення кандидатури нового
    прем’єр-міністра. Першими були запрошені представники СДП, яка набрала
    найбільше голосів – майже 30%. Несподіванкою виборів став результат, отриманий Альянс за об’єднання румунів (АОР),
    який всього за один рік від утворення отримав голоси понад півмільйона румунів,
    ставши четвертою політичною силою в румунському парламенті. Її керівники називають
    себе радикалами та прихильниками таких цінностей, як сім’я, нація та
    християнська віра. У діаспорі, яку представлятимуть 6 парламентаріїв, під час
    дводенного голосування близько 265 тисяч румунів прийшли на виборчі дільниці.




    Глава румунської держави взяв участь у
    засіданні Європейської Ради


    Президент Клаус
    Йоганніс взяв участь у зустрічі лідерів ЄС у четвер та п’ятницю, де було
    досягнуто консенсусу щодо бюджету ЄС на 2021-2027 роки та Фонду відновлення
    економіки після пандемії COVID-19, на суму понад 1,8 трлн євро, після того як
    Польща та Угорщина від свого наміру ветувати цей масштабний план фінансування. Обидві країни
    виступили проти обумовлення надання коштів з європейських фондів дотриманням
    принципу верховенства права, а досягнутий компроміс передбачає участь
    Європейського суду в цьому процесі. Унаслідок цієї угоди Румунія отримає із
    загального бюджету 46,7 мільярдів євро у різних сферах, від сільського
    господарства, згуртованості та розвитку сільських районів до інфраструктури і
    транспорту. Крім того, з Фонду ЄС з відновлення економіки після пандемії
    Румунія отримає 33,5 мільярдів євро у вигляді грантів та позик. Президент
    Йоганніс заявив, що Румунія готова використати ці кошти для реформ та
    інвестицій у ключових секторах на благо всіх румунів. Іншою обговорюваною темою
    було зменшення викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року. Глава
    румунської держави закликав створити гнучку систему, яка дозволить всім
    країнам-членам ефективно досягати цілі в боротьбі зі зміною клімату. З іншого
    боку, європейські лідери показали, що епідеміологічна ситуація залишається
    тривожною, незважаючи на появу вакцин, тому необхідно продовжувати зусилля щодо
    запобігання появи нової хвилі зараження вірусом SARS-CoV-2.




    Новий кіберцентр ЄС у Румунії


    Майбутній Європейський
    центр промислових, технологічних та дослідницьких компетенцій у сфері
    кібербезпеки буде розміщений у Бухаресті. Центр займатиметься розподілом
    європейських та національних фондів для фінансування дослідницьких проєктів з
    кібербезпеки по всьому ЄС. У змаганні за розміщення центру брало участь сім
    держав-членів, але Бухарест отримав перевагу над такими містами, як Мюнхен,
    Варшава, Вільнюс чи Люксембург. З Брюсселя пояснили для нашої радіостанції, до
    шортлиста увійшли два кандидати, а Румунія мала перевагу над Бельгією у цьому
    питанні. Розміщення в Румунії
    майбутнього Центру ЄС з кібербезпеки є великим досягненням для Бухареста і
    результатом великих дипломатичних зусиль, у тому числі на високому рівні, -
    заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску. Кіберцентр є першим агентством
    Європейського Союзу, що буде розташоване в Румунії.




    Румуно-американське співробітництво в
    галузі енергетики


    У середу в Бухаресті
    була підписана румунсько-американська угода про співпрацю над
    ядерно-енергетичними проєктами Чернаводської АЕС (на південному сході Румунії), Умови
    угоди були погоджені на початку жовтня під час візиту міністра економіки до
    США, коли було підписано меморандум з Ексімбанком США. Для досягнення цілей
    декарбонізації (скорочення викидів вуглекислого газу) та енергетичної безпеки
    Румунія має на меті модернізацію одного з ядерних реакторів Чернаводської
    атомної електростанції та будівництво ще двох енергоблоків. Вартість інвестиції
    в проєкт оцінюється у 8 мільярдів доларів США. Експортно-імпортний банк США виділить на
    фінансування цього проєкту до 7 мільярдів доларів. Після завершення
    модернізації та будівництва реакторів Чернаводська АЕС забезпечить приблизно
    40% потреб електроспоживання Румунії. Це вдвічі більше, ніж виробляє
    зараз. США також можуть профінансувати видобуток газу у Чорному морі. Ромгаз
    веде переговори щодо придбання пакету американської компанія Exxon з офшорної
    концесії Neptun Deep, і, щойно інвестиції в Чорному морі будуть розблоковані,
    Румунія має шанси стати найбільшим виробником газу та енергії в Європі.



  • Кібербезпека в Європі

    Кібербезпека в Європі


    В останньому щорічному звіті Агентства ЄС з
    кібербезпеки (ENISA) відзначається посилення кібератак, які стають все більш
    досконалими, краще націленими, широко розповсюдженими і часто залишаються
    безкарними. У
    більшості випадків мотивація має фінансовий характер. Наслідки таких атак важко
    визначити кількісно. Іноді вони навіть драматичні.




    Андрей Бозяну, спеціаліст
    Національного центру реагування на випадки кібербезпеки (CERT-RO),
    в інтерв’ю нашій радіостанції розповів про такий випадок – у вересні кібератака
    на лікарню в Дюссельдорфі призвела до смерті жінки, яка не отримала своєчасну
    допомогу. «Нещодавно, на жаль, перша людська жертва була
    зареєстрована в Німеччині, перша людина, яка втратила життя в результаті
    інциденту з вірусом-вимагачем (ransomware). Отже, Фактично це був вірус, який,
    отримавши доступ до мережі лікарні, зашифрував усі дані на комп’ютерах цієї
    лікарні, що негативно вплинуло на лікування, яке проходила людина. І я думаю,
    це повинно стати сигналом тривоги щодо цього інциденту, а саме того, що ми
    живемо у світі, де кібератака може мати наслідки для реального світу, для
    людського життя, саме тому я вважаю це дуже важливим, цю небезпеку треба сприймати
    дуже серйозно.
    »




    Серед
    найбільш небезпечних векторів кібератак на сьогодні є електронна пошта.
    Наприклад, кажуть, експерти CERT-RO, протягом останніх місяців низка державних
    та приватних організацій в Румунії зазнали серйозних послідовних хвиль
    шкідливих атак, таких як шкідлива програма Emotet,, яка заражає комп’ютери за
    допомогою операційної системи Microsoft Windows через заражені посилання або
    вкладення (PDF, DOC тощо). На європейському рівні зростає кількість фішингу,
    спаму та цілеспрямованих атак на соціальні медіа-платформи, – зазначається в аналізі
    Агентства
    ЄС з кібербезпеки. Ситуація в системі охорони здоров’я цього року також
    мав свій внесок у цю ситуацію, оскільки коронавірусна пандемія, спричинила
    масову міграцію до Інтернету. Зміни в структурі роботи, все більше використання
    режиму відеоконференції як методу професійної взаємодії або перехід на
    дистанційне навчання є факторами, що призвели до прискорення цифрової
    тенденції.


    Цю тенденцію
    також підтверджують постачальники цифрових рішень, які зазначають, що, якщо
    раніше вони стикалися з досить неохочим ставленням компаній, орієнтованих на
    пріоритети, то зараз спостерігається постійне зростання кількості компаній, які
    звертають всі більшу увагу на цю сферу. Однак фахівці в цій галузі зазначають,
    що зі зміною способу роботи, надшвидким пристосуванням до нових реалій, але без
    належного розуміння нових технологій, виникають безліч ризиків, починаючи від
    програмних забезпечень, які ми всі використовуємо для спілкування і завершуючи взаємодією.




    Потрібна
    реакція по мірі викликів, і це повинно включати важливу освітню складову, каже
    Міхай Себе, експерт Європейського інституту в Румунії. «На
    жаль, кібератаки можуть стати новим звичайним явищем і будь-які дії та
    інвестиції на європейському рівні повинні будуть враховувати цей ризик. Знадобляться
    більші інвестиції як у фізичну інфраструктуру, але особливо, на мій погляд, в
    освіту користувачів. Потужність будь-якої комп’ютерної системи залежить від
    рівня підготовки тих, хто нею користується. Крім того, важливим аспектом,
    висвітленим у звіті, є стрімке збільшення кількості сайтів фальшивих Інтернет-магазинів,
    які часто імітують легальні сайти та призводять до значних втрат для громадян.
    Також спостерігається збільшення використання платформ соціальних медіа для
    запуску різноманітних кібератак, на додаток до вже відомих проблем
    дезінформації в Інтернеті та поширення неправдивих новин у контексті пандемії.
    Зростає також цифрове переслідування – це кібербулінг, спрямований в першу
    чергу на молодих людей, але не тільки, а також низку різноманітних атак, передусім
    фінансового характеру, з метою вимагання грошей у різних користувачів. Це окрім
    недержавних або державних суб’єктів, які мають власні інтереси, не обов’язково
    фінансові.»


    У цьому контексті ЄС
    вирішив вжити рішучих заходів для посилення своїх можливостей в галузі
    кібербезпеки. Дуже важливим елементом є інвестиції у людські ресурси та у
    розробку нових додатків, а також у безпеку фізичної та віртуальної інфраструктури,
    – каже Міхай Себе. «Вживаються і заходи на
    політичному рівні, а саме – більша участь держав-членів в системі застосуванні
    санкцій щодо винних. Тому я хотів би відзначити дуже важливо, що цього літа,
    точніше в липні, ЄС застосував перші санкції проти шістьох осіб і трьох
    суб’єктів, відповідальних за різні кібератаки. Ці санкції включають заборону на
    виїзд та заморожування активів, а також заборону громадянам ЄС переказувати кошти
    на рахунки тих, хто був несений до відповідного списку. Я вважаю, що цей політичний
    компонент, крім освітнього, є не менш важливим для стримування потенційних кіберзлочинців.»


    ЄС
    оголосив про рішучі заходи щодо нарощування потенціалу у цій галузі: він
    оновить законодавство про кібербезпеку та прийме нову стратегію кібербезпеки до
    кінця цього року.





  • Кібербезпеча в часи пандемії

    Кібербезпеча в часи пандемії


    Відносно нова в
    Румунії, концепція гігієни в кіберпросторі визначає комплекс заходів, які кожен
    повинен вжити, щоб захистити себе у віртуальному просторі. Вони є тим
    більше необхідними, враховуючи те, що використання Інтернету значно зросло в
    контексті пандемії. Багатьом компаніям довелося дуже швидко перейти на режим
    віддаленої роботи, не встигнувши вжити належні заходи безпеки. Це зробило їх
    більш сприйнятливими до таких типів атак, оскільки їхні співробітники потребували
    підключення до ресурсів компанії з домашніх комп’ютерів, які найчастіше підключені
    до мереж з мінімальним захистом. По мірі того як режим віддаленої роботи триває,
    працівники повинні вжити додаткових заходів безпеки – починаючи від створення
    надійного пароля для інструментів віддаленого доступу, – стверджують фахівці
    компанії Kaspersky -
    глобальної компанії з кібербезпеки, заснованої 23 роки тому, і яка в даний момент
    захищає понад 400 мільйонів індивідуальних користувачів та 270.000 клієнтських
    компаній.




    Експерти
    рекомендують щоб, тоді коли користувачі підключаються до корпоративних мереж
    вдома – незалежно від використовуваних інструментів – вжили би кілька заходів. З-поміж
    них – використання різних і надійних
    паролів для доступу до ресурсів компанії, оновлення всього програмного
    забезпечення на пристрої до останньої версії, використання шифрування на
    пристроях, що використовуються для роботи, та резервне копіювання критичних
    даних. Аналіз компаній Kaspersky показує, що загальна кількість
    кібернападів типу грубої сили в карантинованих країнах у березні
    досягла майже 100 мільйонів, що втричі більше порівняно з лютневими даними,
    тобто кібернапади збільшилися ще з початку пандемії.






    Брутальні напади
    – це спроби з’ясувати ім’я користувача та пароль для RDP – одного з
    найпопулярніших інструментів віддаленого доступу для робочих станцій або
    серверів, випадково тестуючи різні варіанти, поки не буде знайдена правильна
    комбінація. І як тільки буде встановлено віддалений доступ до
    цільового комп’ютера в мережі, зловмисник може зробити з пристроєм практично
    все – від шпигунства до крадіжки інформації. Кібер-атаки посиляться в
    наступному періоді, попередив в ефірі Радіо Румунія директор Національного
    центру реагування на інциденти в сфері кібербезпеки (CERT.RO) Дан Кимп’ян.
    Під час пандемії змінився характер і рівень витонченості цих типів нападів, і,
    крім того, з’являються нові способи, що застосовуються злочинними мережами та
    державними суб’єктами, – пояснив Дан Кимп’ян: «Через коронавірус, ми всі починаємо
    працювати як прості користувачі, все більше й більше з дому. Ми використовуємо
    все більше й більше комп’ютери, додатки, використовуємо Інтернет. Очікується,
    що кількість нападів розвиватиметься в тому ж напрямку, отож їх кількість не
    зменшиться. Вони посиляться, будуть урізноманітнюватися за розмірами, за
    способом витонченості, складності і, крім того, вимагатимуть від кожного
    відповіді».




    Дан Кимп’ян
    підтримує ідею появи офіцера з кіберзахисту в установах та організаціях. Він
    повинен відіграти роль контакту з кібербезпеки, як це відбувається у випадку
    захисту персональних даних. Прес-секретар CERT.RO Міхай Ротаріу навів
    приклади останніх кібератак, що відповідають спробам шахрайства на румунські
    компанії. Міхай Ротаріу пояснив, що мішенями були працівники, уповноважені
    здійснювати виплати: «Одним із
    застосованих методів було «emails spoofing», тобто «підробка електронних листів», точніше фальсифікація зворотної адреси надісланих
    електронних листів, щоб приховати особу реальної адреси, звідки надходить меседж.
    Компанії повинні мати чітку політику безпеки, повинен бути чітко визначений
    порядок перевірки легітимності онлайнових платежів, і, звичайно, повинні бути
    встановлені деякі правила звітування про спроби шахрайства. І, як працівники,
    ми повинні ретельно перевіряти адреси електронної пошти, на які ми отримуємо
    такі запити, ніколи не відкривати сумнівні посилання чи вкладення, а також ми
    повинні проявляти обережність та обмежувати інформацію в соціальних мережах що
    стосується компанії».




    Ця криза COVID
    явно вплинула на нас як людей, як суспільство, як установи та організації, вона
    нагадує нам, наскільки ми залежні від цифрового домену, і ми повинні
    усвідомлювати, що кількість кіберзагроз для такого способу роботи збільшується,
    – наполягають фахівці Національного
    центру реагування на випадки кібербезпеки. Чим більше ми використовуємо
    технологій, тим більше ми піддаємося ризику. І нам потрібно зрозуміти загрози,
    вжити деяких основних заходів кібер-гігієни, не забувати правил, бути
    відкритими і вчитися значною мірою, не зациклюватися на концепції колишніх
    технологій, ми повинні погодитися сприймати цю еволюцію, кажуть ще фахівці.
    Вони прогнозують прискорення з точки зору цифрової трансформації, з точки зору
    швидкості появи нових технологій та їх використання всіма, усіма соціальними
    групами, усіма віковими категоріями, владою, громадянами. Цю швидкість зміни ми
    вже бачимо, ми повинні тільки навчитися жити з нею.

  • Круглий стіл з питань кібербезпеки у ЧНУ

    Круглий стіл з питань кібербезпеки у ЧНУ

    Між Сучавським університетом імені
    Штефана Великого та ЧНУ імені Юрія Федьковича існує плідна співпраця вже довгі
    роки. Крім педагогічних, обміну між
    студентами та стажуванням викладачів напрямків існує і науковий напрямок, коли
    магістри, аспіранти та викладачі обмінюються досвідом в різних напрямках
    власних досліджень. У ЧНУ імені Юрія Федьковича в листопаді організовано місяць
    кібербезпеки в рамках, якого проводяться різні заходи щодо розповсюдження
    інформації про те, що саме означає кібербезпека та про її позитивний вплив на
    розвиток суспільства.


    Більше деталей подає проректор
    Сучавського університету з міжнародних
    відносин Штефан Пурич: «У рамках цієї співпраці між нашими університетами
    делегація Сучавського університету в складі проректора з міжнародних відносин
    та викладача факультету комп’ютерних наук
    Овідія Германа брала участь у Круглому столі на Кафедрі радіотехніки Чернівецького
    національного університету імені Юрія Федьковича де були представлені різні
    наукові дослідження і винаходи наших колег з Чернівців в напрямку кібербезпеки.
    Так само, поряд з презентаціями
    чернівецьких колеги і представники Сучавського університету говорили і
    презентували, які саме наробки має Сучавський університет в галузі кібербезпеки.
    Було зазначено про те, що Сучавський університет вже три роки підряд організує
    спеціальний міжнародний конкурс в напрямку кібербезпеки для студентів.
    Також організовуються різні зустрічі у цьому напрямку. До співпраці
    заохочується також і приватний сектор,
    який має різні спільні точки з Сучавським університетом імені Штефана Великого.
    »




    «У рамках нашої зустрічі були обговорені
    і плани на майбутнє. Зокрема візити
    делегацій Чернівецького університету імені Юрія Федьковича до
    Сучавського університету щодо спільного обговорення проектів у рамках
    кібербезпеки, а також надання можливості Сучавським університетом щодо
    стажування викладачів і аспірантів з Чернівецького університету в лабораторіях
    Сучавського університету»
    – зазначив
    проректор з міжнародних відносин
    Сучавського університету імені Штефана Великого, професор Штефан Пурич.




    Основна мета організованого
    Сучавським університетом конкурсу з кібербезпеки – заохотити студентів вдосконалювати
    свої практичні та інтелектуальні навички в галузі кібербезпеки. Конкурс полягає
    у вирішенні різних викликів, використовуючи слабкі та вразливі місця
    веб-додатків та операційних систем, в обмежений час та в контрольованому
    середовищі.


    Консорціуму
    університетів з Румунії, України та Р. Молдова було створено у 2011 році. Членами цього Консорціуму є Сучавський університет імені
    Штефана Великого, Ясський університет імені Александру Іоана Кузи, Ясський
    університет імені Джордже Енеску, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Державний
    університет Молдови та Державний університет імені Алеку Руссо з Бельць. Представники Консорціуму
    університетів підтвердили спільну мету: розробляти проекти в галузі освіти,
    наукових досліджень, культури, мистецтва та студентської діяльності.



  • Нові глобальні виклики у сфері кібербезпеки

    Нові глобальні виклики у сфері кібербезпеки


    Останнім
    часом у різних колах все більше говорять про переваги мобільних
    мереж 5-го покоління – 5G, які, з технічної точки зору,
    приносять, серед інших, більшу експоненціальну
    швидкість та більш гнучку доставку послуг. Однак
    ці переваги приносять і великі ризики
    кібербезпеки. Це тому, що статистика вже показує, що більше половини
    європейських громадян стверджують, що відчувають для себе загрозу,
    70% компаній мають мінімальні знання про ці ризики, а 80% європейських компаній
    стикалися щонайменше з одним інцидентом кібербезпеки минулого року.




    Нещодавно
    понад 200 експертів з кібербезпеки зустрілися в Бухаресті на щорічній
    міжнародній конференції, організованій Національним центром реагування на кібернетичні
    інциденти (CERT-RO), а дискусії були присвячені безпеці
    мережі 5G та кіберзлочинності. З точки зору впровадження технології 5G,
    яка розпочнеться у Румунії наступного
    року, вже були здійснені значні кроки щодо
    застосування положень європейських документів у стратегічних сферах, таких як
    енергетичний сектор, транспорт, банківська справа, сфера охорони здоров’я,
    комунальні послуги, цифрова інфраструктура.




    У всіх, без
    винятку галузях впровадження технології 5G приносить чимало переваг, але й більше
    ризиків кібератак, – стверджує генеральний директор Національного центру реагування
    на кібернетичні інциденти (CERT-RO) Кетелін Араме. «Безперечно у нас буде
    технологія 5G, і не тільки у нас, вона буде у всій Європі та, зрештою, у всьому
    світі. Технологічний розвиток та впровадження нових технологій – це дорога з одностороннім
    рухом, адже 5G-технологія підтримає весь цей процес оцифрування, пропонує дуже
    високу швидкість і більшу кількість підключень, а це означає, що навколо нас
    буде значно більше підключеного до Інтернету обладнання, котре працюватиме зі значно
    більшою швидкістю. А це, фактично, збільшує ризики кібератак або створює нові
    можливості для зловмисників, тому що вони можуть отримати доступ до нашого
    обладнання швидше, за коротший час. Таким чином вони зможуть красти або
    спотворювати значно більший обсяг даних.»




    Фахівці
    зазначають, що будь-яка вразливість мереж 5G може бути використана для
    компрометації як цифрової інфраструктури, так і систем, підключених за
    допомогою цієї технології, ризикуючи завдати дуже серйозної шкоди. Вже були
    кібератаки з великими негативними наслідками, які призвели до порушення роботи
    енергетичної системі: у 2015 році в Україні та у 2019 році у Венесуелі, коли
    відключення електроенергії торкнулося сотень тисяч людей; транспортної системи
    в США цього року, коли вийшли з ладу комп’ютери громадського транспорту в
    Сан-Франциско; банківської системи в Естонії у 2007 році, що призвело до припинення
    банківських переказів і громадяни не могли зняти готівку з банкоматів; або
    медичної системи у Великобританії в 2017 році, коли лікарі не могли проводити операції,
    оскільки база даних була зашифрована.




    За словами
    директора CERT-RO, Кетеліна Араме в європейських країнах спостерігається
    зростаюча тенденція кіберзагроз, але є методи, за допомогою яких ми можемо захиститися,
    в тому числі у Румунії. «Ми повинні перейти до нового етапу в галузі безпеки.
    Перед підключенням до мереж обладнання слід ретельно перевірити. Ось чому на
    європейському рівні говорять про стандартизацію в цій галузі, вжиття низки
    заходів безпеки з архітектурної стадії для таких рішень, які, на мою думку,
    будуть вагомими або, принаймні, противагою вразливим місцям, які нестимуть ці
    рішення та нові технології. Швидкість передачі даних, безліч пристроїв, які нас
    оточують, створюють більше умов для зростання кількості кібератак. В основному
    загроз буде значно більше. Ось чому зростатимуть ризики у сфері кібербезпеки.»




    На
    європейському рівні тема кіберризиків, пов’язаних з технологією 5G, займає
    особливе місце, а європейські експерти працюють над низкою заходів з протидії подібним
    загрозам. Глава прес-служби представництва Європейської комісії в Бухаресті Штефан
    Турку зазначив: «Європейське агентство з кібербезпеки завершить картування, «флюорографію»
    конкретних загроз, пов’язаних з 5G мережами. З іншого боку, до кінця цього року
    група співробітництва має узгодити комплекс заходів щодо зменшення цих ризиків,
    а до осені наступного року у співпраці з Єврокомісією, держави-члени повинні
    провести оцінку наслідки рекомендацій, щоб визначити, чи потрібні додаткові дії.»




    І це тим
    більше, що ризики можуть варіюватися від тих, що стосуються особистої безпеки,
    до рівня національної безпеки, у все більш пов’язаному людстві, що сприяє
    швидкому поширенню загроз у всьому світі.

  • 9 жовтня 2019 року

    СИРІЯ – ЄС, НАТО
    та ООН відреагували на військовий наступ Туреччини на
    курдські загони на північному сході Сирії, початий всього через кілька днів після виведення
    американських військ з цього району. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер
    закликав припинити військову операцію і попередив, що, якщо Туреччина планує створити
    зону безпеки, ЄС не виділить на це фінансування. У свою чергу, генеральний
    секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що військовий наступ на півночі Сирії має
    бути «пропорційним та поміркованим». Важливо уникати дій, які можуть додатково
    дестабілізувати регіон, призвести до зростання напруженості та спричинити
    більше людських страждань», – сказав Столтенберг. Президент Ради Безпеки
    Організації Об’єднаних Націй, посол Південної Африки Джеррі Метьюс Матхіла
    закликав Туреччину «пощадити мирних жителів» та проявити «максимальну
    стриманість» у своїх військових операціях в Сирії. У четвер відбудеться
    екстрене засідання Ради Безпеки ООН для обговорення турецького наступу на
    північному сході Сирії. У середу Анкара завдала повітряних ударів по району
    Рас-аль-Айн, розташованому на кордоні між Туреччиною та Сирією. Президент
    Туреччини Реджеп Ердоган оголосив про початок операції Джерело миру
    в Сирії, спрямованої проти «Ісламської держави» і курдських Загонів народної
    самооборони (YPG), які Анкара вважає союзниками Партією робітників Курдистану
    (ПКК), забороненої в Туреччині. Ердоган також заявив, що зона безпеки, яка буде
    створена, дозволить сирійським біженцям повернутися до своєї країни. Союз
    курдських та арабських бійців повідомляє про загиблих та поранених.


    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Четвер стане вирішальним для долі чинного румунського
    уряду на чолі з соціал-демократкою Віорікою Денчіле. На тлі президентських
    виборів, які відбудуться в листопаді, парламентарії розглянуть резолюцію про
    вотум недовіри уряду, ініційовану опозицією минулого тижня. Опозиційні партії
    звинувачують уряд, серед іншого, у втраті європейських коштів, відсутності
    інфраструктури та дорікають за катастрофічний стан речей у сферах охороні
    здоров’я, правосуддя та освіти. Націонал-ліберальна партія, яка підтримує президента
    Клауса Йоганніса, стверджує, що готова як до проведення дострокових виборів,
    так і до перейняття влади до наступних парламентських виборів наступного року. І
    партія «Народний Рух» каже, що готова взяти на себе відповідальність за майбутнє
    управління державою, а Союз «Рятуйте Румунію» вважає перевибори єдиним шляхом виходу
    з політичної кризи. Партія «Про Румунія», що складається з перебіжчиків з Соціал-демократичної
    партії підтримає вотум недовіри, а її лідер Віктор Понта заявив, що у разі
    схвалення резолюції запропонує соціал-демократам створити уряд з незалежним
    прем’єр-міністром, з підтримки нової парламентської більшості, що складатиметься
    з соціал-демократів, Про Румунії та Альянсу лібералів і демократів.
    Представники цього альянсу, колишнього меншого партнера соціал-демократів по
    правлячій коаліції до серпня цього року, вважають, однак, що президент Румунії більше
    не прийме кандидатуру прем’єр-міністра, запропонованого більшістю, утвореною за
    участі Соціал-демократичної партії. У свою чергу Демократичний союз угорців
    Румунії підтримає за резолюцію недовіри, але збирається входити до складу
    перехідного політичного уряду. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле звинуватила опозицію в політичній
    безвідповідальності, висловивши водночас своє тверде переконання в тому, що
    очолюваний нею уряд вистоїть вотуму недовіри. Резолюцію підписали 237
    парламентаріїв, а для відставки уряду необхідно 233 голоси.




    СУСІДСТВО
    – Румунія залишається найщирішим і найбільш відданим партнером Республіки
    Молдова в регіоні і в Європейському Союзі, – заявила глава румунського
    зовнішньополітичного відомства Рамона Менеску під час офіційного візиту в
    сусідню країну. На спільній прес-конференції з її молдовським колегою Ніку
    Попеску, Рамона Менеску зазначила, що газопровід, що з’єднує східнорумунське місто
    Ясси із західномолдовським містом Унгень буде готовий до запуску навесні 2020
    року, у результаті чого Кишинів більше не буде залежним від єдиного джерела
    імпорту газу. Рамона Менеску і Ніку Попеску підписали документ, який також
    передбачає посилення співпраці в сфері транспорту, фінансів, сільського
    господарства, юстиції, освіти і внутрішніх справ. Глави румунського МЗС також планує
    зустрітися з прем’єр-міністром Республіки Молдова Майєю Санду.






    КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ
    – У щорічному рейтингу конкурентоспроможності, опублікованому у середу Всесвітнім
    економічним форумом, Румунія піднялася і на одну сходинку порівняно з
    минулим роком, посівши 51 місце із 141 країни. Загальний результат, отриманий
    Румунією, становить 64,4 бали зі 100. Румунію випереджають такі країни як
    Чехія, Польща, Словаччина, Росія, Угорщина та Болгарія. Водночас Румунія в
    згаданому рейтингу випередила Грецію, Туреччину, Сербію, Республіку Молдова та
    Україну. Лідером цьогорічного рейтингу став Сингапур, який зумів випередити США,
    а замикають рейтинг Демократична Республіка Конго, Ємен і Чад. Звіт вимірює
    конкурентоспроможність за 100-бальною шкалою з урахуванням таких показників, як
    інфраструктура, охорона здоров’я, ринок праці, фінансова система, якість роботи
    державних установ та економічний розвиток.




    НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – Дослідники Джон Гуденаф (США), Стенлі Уіттенгем
    (Велика Британія) та Акіра Йошино стали лауреатами цьогорічної Нобелівської
    премії з хімії. Шведська королівська академія наук присудила їм пермію «за
    розробку літій-іонних батарей». «Своїми дослідженнями цьогорічні лауреати з
    хімії заклали основу бездротового суспільства, вільного від викопного палива»,
    – оголосили в Нобелівському комітеті. Нагадаємо, що 10 жовтня буде оголошено
    лауреата Нобелівської премії з літератури 2019, а 11 жовтня стане відомо хто
    буде лауреатом Нобелівської премії миру. 14 жовтня буде оголошено ім’я особи,
    яка отримає в цьому році премію Шведського національного банку пам’яті Альфреда
    Нобеля з економіки.






    КІБЕРБЕЗПЕКА -
    З 9-го по 11-го жовтня,
    у Бухаресті відбудеться конкурс «Європейський виклик кібербезпеки», на якому 10
    молодих людей з Румунії змагатимуться з представниками 19 країн, серед яких Австрія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Польша, Іспанія та Велика Британія. Упродовж трьох днів командам-фіналістам доведеться діяти за
    сценаріям, який передбачає розвиток та захист певної інфраструктури. За словами
    організаторів, йдеться про таких сфери, як: веб-безпека, криптографія, зворотна
    інженерія та розслідування, програмування, напад та захист, безпека Linux/Windows/macOS та безпека мобільних
    телефонів. Метою змагання є виявлення, об’єднання та розвиток молодих талантів
    з кібербезпеки в Європі, щоб запобігти проблемі залучення фахівців з
    кібербезпеки. Румунія у 2016 та 2017 роках стала віце-чемпіоном Європи з
    кібербезпеки.

  • Європейський Союз та кібербезпека

    Європейський Союз та кібербезпека

    Ради ЄС із загальних справ.

    Міністр-делегат з європейських справ Джордже Чамба очолив у вівторок в Брюсселі засідання Ради ЄС із загальних питань, яке пройшло під егідою румунського головування в Раді Європейського Союзу. Відповідно до Міністерства закордонних справ у Бухаресті, важливою темою було питання багаторічних фінансових рамок на 2021-2027 роки. Румунський офіційний представник розглянув стан дискусій довкола цього питання та представив процес й графік роботи до квітня 2019 року.

    Джордже Чамба нагадав, що мета румунського головування полягає в тому, щоб продовжувати прискореними темпами дискусії, щоб таким чином поставити на розгляд засідання Європейської Ради від червня, спрощений і збалансований документ переговорів. Водночас, питання боротьби з дезінформацією є надзвичайно важливим для румунського головування в Раді ЄС, а висновки, прийняті у вівторок у Брюсселі, не занадто пізні для виборів до Європарламенту, які відбудуться у травні. Джордже Чамба: Це не занадто пізно, це комплексний підхід, який буде включений до висновків Європейської Ради від березня. Це чіткий сигнал про сприйняття речей та звідки може прийти зовнішній вплив, ми систематично обговорюємо питання дезінформації та кібербезпеки.

    Європейські міністри з європейських справ, присутні у вівторок у Брюсселі привітали порядок денний весняної Ради та наголосили на важливості дискусій довкола внутрішнього ринку, цифрового єдиного ринку, стратегії Європейського Союзу у галузі промислової політики, підкреслюючи роль цих дискусій з перспективи підготовки майбутньої стратегічної програми. На саміті від 21-22 березня, переговори європейських лідерів будуть зосереджені зокрема на питаннях зайнятості, економічного зростання та конкурентоспроможності, зміни клімату та підготовки Саміту Європейський Союз-Китай від 9 квітня, боротьби з дезінформацією, захисту цілісності європейських і національних виборів.

    На засіданні у вівторок, європейські чиновники також обговорили стан розпочатої процедури проти Польщі за невиконання принципів правової держави і проти Угорщини через недотримання цінностей співтовариства відповідно до статті 7 договору про ЄС. Також були офіційно ухвалені висновки Ради ЄС про вільні та чесні вибори, що є дуже важливим політичним сигналом на європейському рівні перед початком виборчої кампанії по виборах депутатів Європарламенту, яка відбудеться в країнах-членах ЄС протягом 23 – 26 травня. Водночас, Рада ЄC із загальних питань прийняла висновки щодо відносин між Європейським Союзом та Швейцарією. Вони приймаються Радою кожні два роки і мають на меті оцінити відносини між двома партнерами і є політичною заявою про розвиток майбутньої співпраці.

  • 8 листопада 2018 року

    ВІЗИТ – Міністр
    внутрішніх справ Румунії Кармен Дан перебуває з дводенним візитом у Вашингтоні,
    де бере участь у міністерській зустрічі ЄС – США з питань юстиції та внутрішніх
    справ. У рамках зустрічі на високому рівні Кармен Дан представить пріоритети
    майбутнього головування Румунії в Раді ЄС у галузі внутрішніх справ. Євросоюз у
    Вашингтоні представляють міністри закордонних справ та юстиції Австрії країни, яка головує зараз в Раді ЄС, члени
    делегації Румунії, яка має перейняти головування в Раді ЄС з 1 січня 2019 року,
    а також комісари ЄС з питань міграції, внутрішніх справ і безпеки.

    ЄВРОКОМІСІЯ – Європейська комісія у четвер прийняла рішення направити Румунії лист-повідомлення
    про невідповідність європейським нормам чинному механізму сплати податку на
    додану вартість та закликає румунську владу відмовитися від нього. Офіційний Брюссель повідомляє, що цей механізм суперечить чинним положенням європейського
    співтовариства в сфері ПДВ та порушує свободу надання послуг. З іншого боку,
    теж у четвер, Європейська комісія прийшла до висновку, що румунський виробник електроенергії
    – Енергетичний комплекс Хунедоара, отримав несумісну державну допомогу на суму
    близько 60 мільйонів євро. Згідно з представництвом Єврокомісії у Румунії
    державі має бути повернута вся сума разом з відсотками.

    ПРАВОСУДДЯ – Верховний суд
    Румунії у п’ятницю призначать, шляхом жеребкування, членів колегій з п’яти суддів
    на 2018 рік. Йдеться про чотири колегії – дві з розгляду кримінальних справ та
    дві з розгляду цивільних справ. Нагадаємо, що у середу Конституційний Суд задовольнив
    клопотання прем’єр-міністра Віоріки Денчіле, визнавши наявність конституційно-правового
    конфлікту між Парламентом і Верховним судом щодо тлумачення положень про
    створення колегій з п’яти суддів. Конституційний Суд постановив, що Верховний суд
    має негайно вжити необхідних заходів для повторного визначення складу зазначених
    колегій.




    КІБЕРБЕЗПЕКА – Міністр
    європейських справ Румунії Віктор
    Негреску представив у Брюсселі стратегію Румунії в сфері кібербезпеки у
    перспективі піврічного головування в Раді ЄС з 1 січня 2019 року. За совами
    міністра Румунія є лідером в цій галузі і має компанії, готові впоратися з
    наявними викликами. Під час свого головування Бухарест прагне створити
    платформу співпраці на міжнародному рівні в галузі кібербезпеки. Віктор
    Негреску також заявив, що Бухарест готовий взяти участь у проектах,
    ініційованих Європейською комісією, в реформуванні європейських структур у цій
    сфері, а також у поліпшенні співпраці на європейському рівні в галузі
    кібербезпеки. При цьому Румунія ставить собі за мету розвинути освіту в сфері
    кібербезпеки і реально підтримувати підприємців в цій галузі, – додав Віктор
    Негреску.




    КОРУПЦІЯ – Прокурори
    Національного антикорупційного
    управління Румунії стверджують, що спікер Сенату Келін Попеску Терічану у
    2007-2008 роках, коли був прем’єр-міністром отримав
    він австрійської компанії непряму фінансову
    неправомірну вигоду в розмірі близько 800 тис
    доларів. Про це зазначається у відповіді прес-служби управління на запит інформаційного
    агентства Agerpres. Ця сума
    становила комісію у розмірі 10% від суми, визначеної в додатках до низки
    договорів і нібито була використана в інтересах посадовця. Провадження було
    порушене у 2018 році після об’єднання трьох кримінальних справ, з яких одна
    порушена румунськими антикорупційними прокурорами за запитом про міжнародну
    правову допомогу від австрійських судових органів. Національне антикорупційне
    управління також нагадує, що відповідно до законодавства та Конституції Келін
    Попеску Терічану може бути притягнутий до кримінальної відповідальності лише з
    дозволу Сенату. Раніше Терічану заявив, що очолюваний ним уряд не здійснив
    жодного платежу за договором придбання ліцензій від компанії Microsoft. Нагадаємо, що
    у справі Microsoft прокурори
    пред’явили обвинувачення кільком колишнім чільним посадовцям, в тому числі
    кільком екс-міністрам, причетним до корупційних схем, пов’язаних із придбання ліцензій
    для шкіл на суму в сотні мільйонів євро. В цій справі вже було засуджено кілька
    осіб, включаючи колишніх високопосадовців.


    ТУРНЕ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у четвер завершила свій візит до Катару, після відвідання напередодні Оману. Головною метою візитів до цих двох країн було зміцнення двосторонньої політичної співпраці та економічного співробітництва з країнами-членами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. Глава румунського уряду запросила ділових людей з Оману та Катару інвестувати в ключові галузі Румунії, такі як інфраструктура, сільське господарство, туризм та охорона здоров’я. У середу Віоріка Денчіле очолила економічний форум у Досі, де представила основні проекти і ділові можливості, що можуть бути здійснені у публічно-приватному партнерстві, а також готовність румунської влади до тіснішої співпраці з бізнесменами країн регіону. Віоріка Денчіле підкреслила геостратегічне розміщення Румунії та наголосила на сталому економічному зростанні країни в останні роки.

  • Румунія та кібербезпека

    Румунія та кібербезпека

    Країна-член НАТО з 2004 року та Європейського Союзу з 2007 року, Румунія активно бере участь поряд з іншими країнами-членами в всьому, що пов’язано з політикою безпеки. В інтерв’ю Радіо Румунія, міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану нагадав, що Бухарест приділяє особливу увагу глобальній стратегії зовнішньої політики,безпеки та співпраці між ЄС і НАТО: Румунія сьогодні є не тільки бенефіціаром НАТО, а вона бере активну участь у вирішенні та досягненні цілей союзників, коли йде мова про зміцнення оборони і засобів стримування НАТО на східному фланзі, будучи забезпечена рівновага та узгодженість між північними та південними регіонами, або про розміщення елементів системи ПРО та важливий наш внесок в Афганістані, а також про підтримку, яку ми надаємо кібербезпеці України. Зростання оборонного бюджету до 2% від валового внутрішнього продукту в цьому році посилило нашу надійність і на міжнародному рівні. Ми повинні засвідчити ці можливості в перспективі саміту НАТО у 2018 році.

    Міністри оборони держав-членів НАТО, які взяли участь на цьому тижні в Брюсселі у засіданні на тему адаптації НАТО до викликів XXI століття, проаналізували, зокрема заходи щодо поліпшення транзиту союзних військ через Атлантичний океан та їх переміщення територією Європи, посилення кіберзахисту, ситуація озброєння Північної Кореї та відправлення додаткових військ до Афганістану. Міністри домовилися про створення двох нових командних центрів у Європі. Йде мова про створення Атлантичного командування та логістичного командування, які даватимуть змогу більш оперативно реагувати на загрози у Європі.

    Крім того, під час зустрічі міністри країн НАТО домовились про розробку плану адаптованої командно-штабної структури Альянсу, яка стане основою для подальшої роботи, повідомив керівник НАТО Йенс Столтенберг. Також міністри погодили створення нового центру з операцій в кіберпросторі з метою ефективної боротьби з кіберзагрозами.

    З іншого боку, Єврокомісар з питань цифрової економіки Марія Габріель стведила в Бухаресті, що тема безпеки має новий вимір і це пов’язано з кібербезпекою. Жодна країна не може впоратися самотужки, саме тому в рамках Єврокомісії був запропонований пакет конкретних заходів, один з них будучи спільна сертифікація безпекових виробів.Для нас це крок вперед, сказала єврокомісар – з одного боку, споживачі повинні знати, який рівень безпеки має мати певний продукт, з іншого боку, ми хочемо допомогти європейським компаніям, а саме пропонуємо сертифікат, який би був визнаний в ЄС, знижуючи таким чином адміністративні та і фінансові витрати. Це питання обговорювалося на міжнародній конференції на тему Нові виклики у галузі глобальної кібербезпеки з наголосом на потенціал цифрового сектору. Наразі занадто багато інформації в Інтернеті, які закликають до тероризму чи радикалізації. 41% незаконного змісту ще не було вилучено, а 28% більше 24 годин залишається в інтернеті. Відомо, що найсильніший вплив цих матеріалів має місце у перші дві години , – додала європейський чиновник.

    За словами румунського міністра з європейських справ Віктора Негерску, кожного року втрати на відсутність онлайн захисту складають у випадку Румунії 400 мільйонів доларів. Якщо ми не в змозі робити те, що ми запропонували собі, на глобальному рівні втрати можуть скласти понад 2 трильйона доларів, що означає величезні витрати, які будуть сплачувати споживачі, а не тільки компанії та місцева адміністрація. Румунія повинна зробити більше, щоб створити реальний ринок кібербезпеки та зміцнити свою позицію регіонального лідера в цій галузі, – ствердив у свою чергу міністр комунікації Лучіан Шова. Він звернув увагу на те, що громадяни, і особливо компанії, повинні також усвідомлювати небезпеку, а не лише переваги швидкого обміну інформацією в Інтернеті. Лучіан Шова: Ми повинні заохочувати ділове середовище зрозуміти небезпеку в Інтернеті, а з іншого боку, треба активно сприяти створенню справедливого коректного ринку, який би вніс свій вклад у зміцнення безпеки в цій галузі.

    Цифри показують, що у 2020 році будуть понад 4 млрд інтернет-користувачів та понад 26 мільярдів пристроїв, практично в три рази більше ніж населення світу. У економічному плані це означає великий плюс для європейського та глобального розвитку. Однак, оцінки показують, що до 2020 року цифровий сектор може принести понад трильйон доларів. Але припускає й кошти. Статистичні дані показують, що більше половини європейських компаній вже зіткнулися з кібер-атаками.

  • 30 жовтня 2017 року

    ПОЖЕЖА – Сьогодні
    сповнюються два роки від жахливої пожежі в бухарестському рок-клубі «Колектив».
    Трагедія, що сталася 30 жовтня 2015 року забрала життя 64 людей: 27 осіб загинуло
    тієї ночі і 37 пізніше – у лікарнях Бухареста та за кордоном. Після ходи,
    організованої в п’ятницю, в пам’ять жертв пожежі, сьогодні відбулася поминальне
    богослужіння, а вечором – концерт
    рок-музики,. Багато румунів засмучені тим, що через два роки після пожежі винні
    не були покарані, а системні порушення не були усунені.




    АВАРІЯ – На шахті Урікань в долині
    річки Жіу сталася аварія, внаслідок, якої один гірник загинув, а інші троє були травмовані.
    Жертви проводили роботи для подальшого закриття шахти. Нагадаємо, що в цьому ж
    гірничому регіоні на початку місяця сталася інша аварія, на шахті Лупень, що призвела
    до загибелі двох шахтарів та поранення третього. Шахта Лупень буде працювати ще
    п’ять років, згідно з меморандумом, переданим Європейській комісії.




    ІСПАНІЯ – Каталонській лідер Карлес Пучдемон та низка місцевих лідерів і
    посадових осіб, які стали ініціаторами декларації про незалежність Каталонії звинувачуються Генеральною Прокуратурою Іспанії у вчиненні заколоту, повстанні
    проти уряду, розкраданні державних коштів та інших кількох злочинах. Сотні
    тисяч людей у неділю в Барселоні демонстрували за єдність Іспанії і вимагали
    арешту Пучдемона. Міністр закордонних справ Іспанії Альфонсо Дастіс в інтерв’ю телеканалу «SkyNews» заявив, що
    відставлений лідер регіонального уряду може брати участь в місцевих виборах,
    які прем’єр-міністр Рахой призначив на 21 грудня, якщо не потрапить за грати.








    КАТАЛОНІЯ -
    Міністерство з питань румунів звідусіль уважно стежить за ситуацією понад 130 000 румунів, які проживають в Каталонії, на тлі останніх подій в цьому іспанському регіоні. У поширеній сьогодні заяві міністерство
    рекомендує громадянам Румунії повідомляти румунську владу про будь-яку ситуацію, що несе загрозу для
    власної безпеки. Водночас
    румунам радять повідомляти дипломатичні місії Румунії в Іспанії про будь-які ситуації, що можуть вплинути на
    трудові відносини й стосунки з місцевими органами влади та установами. Міністерство
    нагадує, що Бухарест твердо і беззастережно відкинув односторонню декларацію
    про незалежність Каталонії і висловлює повну підтримку суверенітету і
    територіальній цілісності Іспанії. Румунія сподівається, що ситуація в іспанському регіоні якомога швидше повернеться в рамки конституційного ладу Іспанії.





    КІБЕРБЕЗПЕКА – Усі країни ЄС повинні тісно співпрацювати, якщо прагнуть міцної кібербезпеки, – попередила у понеділок в Бухаресті Комісар ЄС з питань економіки і цифрового суспільства Марія Габріель, під час VII-ої щорічної міжнародної конференції на тему Нові глобальні виклики в галузі кібербезпеки. Нам також потрібно інвестувати в
    технології, а держави-члени та установи повинні сприяти розвитку співробітництва,
    тому що ми побачили наскільки уразливими можемо бути, – зазначила Єврокомісар.
    Під час свого дводенного візиту в Бухарест Марія Габріель зустрінеться з
    представниками румунської влади, проведе зустрічі на тему незаконного контенту в Інтернеті, обговорить питання інвестицій в
    цифровій сфері, та відвідає поточні проекти: «Innovation Lab», що впроваджується
    Бухарестським Політехнічним університетом, «DReam» – з полегшення доступу до бібліотечних
    ресурсів для людей з вадами зору та «Codette» – з розвитку цифрових здібностей серед
    спільноти дівчат і жінок, захоплених інформаційними та комунікаційними технологіями.

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп вже четвертий тиждень поспіль очолює світовий рейтинг Жіночої асоціації професійного тенісу (WТА), оновлений варіант якого був опублікований сьогодні. Халеп, яка завершить цей сезон на першій позиції, випереджає на 40 очок другу ракетку світу Гарбіньє Мугурусу з Іспанії, а данійка Кароліне Возняцкі відстає від румунки на 160 очок. У Топ-100 найкращих тенісисток світу входять ще чотири румунки: Сорана Кирстя, яка посідає 37 місце, Ірина Бегу – 44 місце, Міхаєла Бузернеску, яка піднялася на 17 позицій і
    посіла 72 місце та Моніка Нікулеску, яка знаходиться на останній позиції в рейтингу WTA.