Tag: кібербезпека

  • Кримінальне провадження після масштабної кібер-атаки

    Кримінальне провадження після масштабної кібер-атаки

    Сервери румунських державних установ, в тому числі Уряду, Податкового управління та Державного управління митниць не постраждали від недавньої кібер-атаки – оприлюднила влада в Бухаресті.

    Керівник Національного центру Cyberint при Румунській службі інформації Антон Рог пояснив у зв’язку з цим: Система повністю функціонує, пункти митного контролю працюють, додатки Національного податкового управління, так само, не вийшли з ладу. Наша служба була поінформована про цей напад раніше і тому вжила всіх заходів, які могла вона вжити по відношенню до тих 54 державних установ, яких вона захищає. У зв’язку з цим, вона передала процедури, якими вони повинні були слідувати, а також пакети, які вони повинні були завантажити та встановити аби уникнути проблем. Це інший вид нападу, його метою було цілеспрямований фішинг (spear phishing), атака відправлена по електронній пошті, і доступом до неї запускався вірус, шкідлива програма, метою якої було отримання даних. Ситуація на даний момент тих установ, яких ми захищаємо, виглядає так, що вони завантажили ті програми, про які я вам розповів, вони зробили процедурні вказані нами кроки, і ми вважаємо, що ситуація покращилася. Що стосується розміру кіберудару, то це, безумовно, є найбільшою атакою по всьому світу. Такі напади стаються у розмірі тисяч щодня, і Румунія не є винятком.

    Ані Національний банк Румунії не постраждав. Навіть і так, необхідно вжити превентивних заходів, можливість нових кібер-атак є більшою загрозою, ніж світова фінансова криза. Губернатор Мугур Ісереску: «Багато центральних банків розробили справжні системи захисту у цій сфері, і ми докладаємо зусиль при органах влади аби контролювати це явище.»

    Хоча державні установи були убезпечені, жертв кіберудару все таки було! Йдеться про автовиробника Dacia Renault, який на початку минулого тижня, був змушений призупинити частину своєї діяльності і відправити робочий персонал додому. В цілому, Національний центр з реагування на інциденти комп’ютерної безпеки (CERT-RO) отримав більше 300 скарг. Ось що заявив Міхай Ротаріу, консультант з кібербезпеки CERT-RO: «До цих пір, ми отримали близько 322 IP-адреси, що не означає автоматично, що зареєстровано 322 випадки зараження вірусом. Ми не можемо підбити якихось підсумків у даний момент, тому що ніхто не зобов’язаний повідомляти про такі інциденти CERT-RO, але це є попередженням для всіх користувачів слідувати принаймні мінімальними порадами щодо безпеки, особливо коли мова йде про оновлення системи і здійснення резервних копій на зовнішніх носіях, яких би згодом видалити з відповідних серверів.

    Паралельно з цим, Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності і тероризму в Бухаресті розпочали кримінальне провадження in rem за злочини проти безпеки і цілісності комп’ютерних систем і даних. Вони розраховують отримати інформацію на цю тему від Румунської служби інформації, а й щоб ті, хто постраждав від кіберураду подавали кримінальні скарги.

  • Румунія та кібербезпека

    Румунія та кібербезпека

    Кіберпростір, який
    характеризується відсутністю кордонів, динамікою і відносною анонімністю,
    відкриває можливості для розвитку інформаційного суспільства на основі
    пізнання, але водночас збільшує потенційні ризики у сферах приватного, державного та транскордонного
    секторів. Іншими словами, крім незаперечних переваг, які приносить
    комп’ютеризація сучасного суспільства, наявні загрози в
    інформаційно-комп’ютерному просторі. Нещодавнім прикладом був французький
    телеканал TV5Monde, що мовить на закордонну аудиторію у майже всіх країнах
    світу, у тому числі в Румунії, зазнав кібератаки від прихильників Ісламської
    держави. Тоді зник ефір та наповнення інтернет-сайту і сторінок у соцмережах
    упродовж кількох годин.




    Отож, румунська держава
    вважає, що забезпечення кібербезпеки має бути мажорним завданням всіх залучених
    акторів, зокрема органів інформаційно-комп’ютерного захисту. Присутні на саміті
    в Бухаресті, представники 17-ох країн Центральної та Південно-Східної Європи, держав
    членів або ні ЄС та НАТО, представили свої політики щодо кібербезпеки та
    намагались ідентифікувати можливості регіонального та міжнародного
    співробітництва. За словами міністра закордонних справ Румунії Богдана Ауреску, Румунія бажає домогтися на зустрічі в Бухаресті тіснішої співпраці в регіоні
    та реального обміну даними. Богдан Ауреску: Співпраця буде по-справжньому
    ефективною, тільки якщо всі учасники готові поділитися наявною інформацією. Що
    стосується інцидентів у галузі кіберзахисту, обмін даними між державами-членами
    досі проводиться тільки в рамках двосторонніх обмінах, а дії щодо забезпечення
    кіберзахисту є тільки в ембріональній фазі.





    Румунія прагне стати
    регіональним лідером у галузі кібербезпеки, яку можуть розвивати з Сполученими
    Штатами Амерки, – сказав прем’єр-міністр Віктор Понта. У свою чергу секретар з питань
    торгівлі США Брюс Ендрюс ствердив, що Румунія виявилася лідером у сфері
    інформаційних технологій через своїх фахівців, румунська мова будучи другою
    мовою, після англійської, якою розмовляють в офісах Microsoft. Ще один успішний
    приклад є румунська компанія Bitdefender, яка запустила революційне рішення для
    кібербезпеки. На зустрічі Понта-Ендрюс, досягнуто згоди організувати в рамках
    структур Стратегічного партнерства Румунія-США, робочої групи з питань
    кібербезпеки. Більше того, за словами Брюса Ендрюса, три американські компанії
    інформаційної технології планують розвивати бізнес в Центральній і
    Південно-Східної Європи, в тому числі в Румунії.

  • Обробка персональних даних в Румунії

    Обробка персональних даних в Румунії

    Румунські політичні діячі готують новий варіант для обробки
    персональних даних та захисту конфіденційності в секторі
    електронних комунікацій. Запрошені у
    середу на консультаціях з Президентом Клаусом Йоханнісом, лідери парламентських
    партій погодилися підтримати новий проект закону про доступ до персональних даних в секторі електронних комунікацій. Цей закон має заповнити
    прогалину в законодавстві, що викликана після того як минулого року Конституційний суд оголосив неконституційним пакет законів під
    назвою «Big Brother/Великий брат», оскільки вони порушували конституційний правопорядок і принцип
    законності, а також конфіденційність інтимного і сімейного життя людини, та
    листування.

    Новий проект закону, стверджує Адміністрація Президента, надає додаткові
    гарантії для захисту приватного життя. Представники громадянського суспільства
    наполегливо вимагали ухвалення закону в цьому сенсі. Здається, що політичні
    діячі згідні з новим варіантом. Прем’єр-міністр соціал-демократ Віктор Понта:
    Запропонований варіант Президентом є дуже добрим та поважає рішення
    Конституційного суду. З іншого боку, ми надаємо необхідні інструменти державним
    установам по боротьбі з тероризмом та для різних інших випадків, передбачених
    законом.

    Голова
    Національного союзу за прогрес Румунії Габрієль Опря, ствердив, що проект гарантує
    національну безпеку та поважає особисті права.



    Від імені головної
    опозиційної Націонал-ліберальної партії, співголова Аліна Горгіу, у свою чергу,
    ствердила, що узгоджений законопроект поважає рішення Конституційного суду та
    вимоги Конвенції про захист прав людини: Важлива внесена поправка до закону є та, згідно, якій доступ до
    персональних даних буде робитися лише в обмежених рамках та лише судом або з
    дозволу судді.

    Теж з опозиції, Демократичний
    союз угорців Румунії повідомив, що внесе поправки, згідно яким дані повинні
    бути збережені на мінімум шести місяців та максимум два роки. Цю ідею поділяє і
    парламентська група національних меншин.



    Після того, як новий закон буде
    прийнятий Парламентом та затверджений Конституційним судом, може завершиться
    політична законодавча трагікомедія, яка тримала перші шпальти газет від початку
    року. Запропоновані
    урядом, але за словами експертів, повністю натхненні спецслужбами,названі пресою законами Big
    Brother/Великий брат, які були відхилені Конституційним судом, викликали суперечку між
    членами Конституційного
    суду та колишнім директором Служби інформації Румунії Джордже
    Майором, який ствердив перед тим як піти у відставку, що якщо в Румунії були б
    скоєні замахи, він звинуватить суддів Конституційного суду, оскільки вони
    позбавили Румунську службу інформації законодавчих інструментів, які необхідні
    у боротьбі з тероризм.

    Все відбулося
    відразу після кривавого замаху на редакцію сатиричного журналу в Парижі Charlie Hebdo, коли
    викликані емоції по всьому світі здавалося, що виправдовували вимоги спеціальних
    служб. Справа в тому, що спецслужби виконують свою місію, навіть без законів Великий брат, оскільки в Румунії не були скоєні теракти.

  • Законність і безпека

    Законність і безпека

    Різко розкритикований громадянським суспільством та прийнятий парламентом минулого місяця, закон про кібербезпеку Румунії був визнаний неконституційним. Судді Конституційного суду задовольнили подання від групи депутатів- лібералів, що в опозиції, котрі попередили, що нормативно-правовий акт порушує право на недоторканність приватного життя у віртуальному просторі. Крім відсутності згоди з боку Верховної ради оборони країни, судді виявили, що закон порушує низку положень Конституції, в тому числі тих, які повязані з вільним доступом до правосуддя та належної правової процедури, право на інтимнє, сімейне і приватне життя та право на таємницю листування,



    Це третій закон так званого “пакету Big Brother”, оголошений неконституційним, після того, як минулого року КС відхилив ще два закони. Йдеться про збір особистих даних користувачів Інтернету, мобільних і стаціонарних телефонів передоплачених SIM-карток та мереж Wi-Fi. Критики закону про кібербезпеку скаржилися, що він дозволить прокурорам та службам доступ до даних будь-якої компютерної системи, підозрюваної у тому, що причетна до незаконної діяльності, без ордера, виданого судом, але тільки за вмотивованим запитом. З іншого боку, його прихильники стверджували, що закон не буде застосовуватися до пересічних громадян, які володіють компютером або мережею, і що це необхідно в контексті безпрецедентного зростання кіберризиків і загроз.



    На думку Румунської служби інформації (РСІ), що є найбільшим його прихильником, закон є необхідним, оскільки він діє на захист і дотримання прав і свобод громадян. Побоювання, спекуляції та звинувачення на цю тему позбавлені будь-якої реальної основи, оскільки закон не дозволяє державним установам доступ до даних, повязаних з недоторканністю приватного життя, без попереднього дозволу судді, підкреслює РСІ. Тільки власники кібер інфраструктури (а не окремі особи) несуть відповідальність, дати в розпорядження компетентним органам тільки технічні дані про загрозу, що є предметом запиту, пояснюють представники служби.



    Після попередньої оцінки, в результаті необхідності розширення досліджень по конкретним особам, доступ до компютера, планшет або смартфонів буде здійснюватися тільки відповідно до дозволу, виданого суддею. Але про це не вказано в законі. РСІ пояснила, що не було необхідно додаткових положень про дотримання прав людини, в той час як процедура авторизації доступу до персональних даних вже регулюється як в Кримінально-процесуальному кодексі так і Законом про національну безпеку. Якщо вона була б введена в закон про кібербезпеку, то це спричинило б законодавчу надмірність, що суперечить добрій практиці в галузі технічного законодавства.

  • Румунія та кібернетична безпека України

    Румунія та кібернетична безпека України

    Румунія, відома у всьому світі своїми фахівцями з інформаційних технологій, починаючи від хакерів, з особливими здібностями, і завершуючи провідними спеціалістами у великих компаніях, таких як американський гігант Microsoft, як держава має великий досвід в сфері безпеки інформаційних ресурсів і кіберсередовища.



    І цей досвід високо оцінюють на найвищому міжнародному рівні, зокрема в Північноатлантичному альянсі, який надав Бухаресту керівництво в програмі повномасштабної допомоги Україні в галузі протидії кібератак, частота та масштаб яких збільшились на тлі суперечки з Росією.



    Відповідна програма є частиною пакету допомоги Україні у військово-технічній сфері, погодженого на останньому саміті Північноатлантичного альянсу у Великобританії. Офіційний Бухарест, в особі президента Траяна Бесеску, за підсумками засідання Верховної ради оборони країни напередодні саміту в Уельсі, висловив готовність очолити проект НАТО щодо забезпечення управління інформаційної безпеки сусідньої України, на тлі розширеного конфлікту, котрий Росія веде із Заходом на багатьох фронтах — політичному, торговельному, енергетичному, кібернетичному тощо.



    Як країна, що зголосилася очолити відповідний проект трастового фонду, Румунія, зокрема Румунська служба інформації, відповідатиме за політичну та фінансову підтримку щодо реалізації проекту, та, разом з українськими фахівцями, побудує архітектуру інформаційної системи, яка має захистити низку важливих установ української держави. Крім того, згідно з прес-релізом, поширеним прес-службою Румунської служби інформації, Бухарест зобовязався знайти серед членів НАТО, країни, готові наповнити відповідний трастовий фонд, в цілях забезпечення фінансових ресурсів, необхідних для реалізації проекту за стандартами Північноатлантичного альянсу. Так само, Румунія забезпечить і професійну підготовку українських фахівців для максимально ефективного використання створеної системи кібербезпеки.



    На думку аналітиків з питань зовнішньої політики, висловлюючи готовність поставити в розпорядження України досвід своїх фахівців в області кібероборони і безпеки даних, Бухарест ще раз продемонстрував свою послідовність та активну позицію в українській справі. З самого початку кризи в Україні, щойно після анексії Криму Росією в березні, Румунія відкрито озвучила свою стурбованість і обурення діями Москви. Бухарест наголосив тоді, що будь-яка присутність російських військ на території України без згоди останньої і за рамками двосторонніх угод, є агресією на адресу української держави. Неухильно підтримуючи державність, суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах, Румунія нагадала Москві, що кожна країна окремо визначає свій шлях у майбутнє.