Radio România Internațional

Tag: кіно

  • 19 квітня 2016 року

    ШЕНГЕН – Президент Європейської
    комісії Жан-Клод Юнкер у вівторок в Страсбурзі заявив, що Румунія і Болгарія
    відповідають критеріям вступу до Шенгенської зони. Він також зазначив, що Єврокомісія
    підтримує приєднання цих двох країн до шенгенського простору вільногопересування, додавши,
    що було б елементарно визнати їхнє право на це. Передбачене спочатку на
    березень 2011 року приєднання Румунії до Шенгену неодноразово відкладалося, на
    тлі застережень, висловлених деякими державами-членами, щодо реформи системи
    правосуддя та ефективності боротьби з корупцією. Зі свого боку румунська влада весь час стверджувала, що повністю
    виконала технічні критерії вступу в Шенген.




    УРЯД – Новий
    міністр праці Румунії Драгош Пислару сьогодні приступив до виконання обов’язків. Колишній радник
    прем’р-міністра очолив відповідне відомство у досить важкий період, на тлі
    невдоволення профспілок текстом проекту нормативно-правового акту про Єдину тарифну сітку
    оплати праці в державному секторі. У понеділок приблизно 200 вчителів протестували
    перед урядом вимагаючи підвищення заробітної плати на 35%. Докладніше
    про виклики, що стоять перед новим міністром в уряді Дачіана Чолоша – ТУТ.

    МПС – Міністр закордонних справ Румунії Лазер
    Коменеску у вівторок зустрівся в Бухаресті з президентом Міжпарламентського
    союзу (МПС) Сабером Чоудхурі. Користуючись нагодою глава румунської дипломатії
    висловив вдячність за роль цієї організації в налагоджені діалогу, співпраці та
    дій парламентів. Так само Коменеску заявив, що Румунія приєдналася до Міжпарламентського
    союзу 125 років тому. У свою чергу, президент МПС підкреслив надзвичайний внесок
    упродовж часу румунських особистостей у діяльність організації. В даний час
    парламенти 162 країн є членами МПС, створеного в 1889 році.

    ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Міхня Моток у
    вівторок закликав свого британського колегу Майкла Фаллона підтримати ініціативу
    Бухареста щодо консолідації присутності НАТО в Чорноморському регіоні. Як
    повідомляє прес-служба Міністерства оборони Румунії в ході зустрічі, що
    відбулася в кулуарах Ради у закордонних справах на рівні міністрів оборони країн
    ЄС, були також розглянуті питання поглиблення двостороннього співробітництва в
    сфері оборони і підготовка до саміту НАТО, що відбудеться в червні у Варшаві. Міністри
    також обговорили деталі візиту румунського міністра оборони до Великобританії в
    травні ц.р.




    ВІЗИТ – Іспанський міністр юстиції
    Рафаель Катала перебуває з дводенним візитом в Румунії. Він проведе
    переговори з міністром закордонних справ Румунії Лазером Коменеску, з міністром
    юстиції Румунії Ралукою Пруне та з головним прокурором Національної
    антикорупційної дирекції ГПР Лаурою Кодруцою Кьовеші. Ці зустрічі вписуються в
    рамки інтенсивних двосторонніх відносин та судового співробітництва між двома
    країнами, з огляду на чисельну румунську громаду в Іспанії і зацікавленість
    двох країн створити Міжнародний трибунал по тероризму. Приблизно один мільйон
    румунів проживають в Іспанії, де складають найбільшу іноземну громаду.




    ТОРГІВЛЯ – Товари румунського
    виробництва будуть вільно продаватися на всій території ЄС починаючи з 1 травня
    2016 року, коли в Румунії почне діяти Митний кодекс Європейського союзу. Нормативно-правовий
    акт містить загальні процедури, узгоджені на всій території ЄС, з метою
    сприяння торговельній діяльності. Докладніше про це – ТУТ.

    ФІНАНСИ – Румунський фінансовий сектор має бути
    диверсифікований, – заявив у вівторок заступник губернатора Центрального банку Румунії
    Богдан Олтяну. За його словами, в даний час ставить занадто великий наголос на ощадних
    банках на шкоду інвестиційним, що створює проблеми для малого і середнього
    підприємництва. Таким чином, – каже він, – єдиним реальним варіантом для
    невеликих фірм є звернення до інвестиційних фондів. А для залучення такого роду
    фінансування, Румунія повинна стати стабільною і передбачуваною країною у
    фінансовому, політичному та правовому планах, – сказав заступник голови
    Нацбанку.




    ВИНАХОДИ – Румунія
    завоювала 19 золотих, 14 срібних і 2 бронзові медалі, а також 30 спеціальних
    нагород на Міжнародній виставці винаходів у Женеві. На цьогорічному заході румунські
    команди представили 30 винаходів, в тому числі спосіб утилізації броньованого
    скла і пристрій з визначення характеру пухлинних клітин. На виставці було
    представлено 1000 винаходів з 40 країн, близько половини з них – із Азії, зокрема
    з Китаю. У минулому році Румунія отримала 28 медалей, а два роки тому Гран-прі
    виставки було присуджено швейцарській компанії за технологію, розроблену групою
    румунських дослідників.




    КІНО – У Бухаресті триває ХІІ-ий Міжнародний кінофестиваль (BIFF). Упродовж семи фестивальних
    днів, мешканці Бухареста та гості столиці зможуть побачити 15 кінострічок з Іспанії,
    Франції, США, Ірану, Румунії, Бельгії, Боснії і Герцеговини, Аргентини та
    Болгарії. На цьогорічному кінофестивалі стартує нова позаконкурсна програма «Венеція».
    Любителі кіно зможуть побачити п’ять фільмів, що взяли участь в італійському
    кінофестивалі, в тому числі «Клан» аргентинського режисера Пабло Траперо, який
    виграв Срібного лева на минулорічному Венеціанському кінофестивалі.

    ПУЛІТЦЕР – У Нью-Йорку були оголошені переможці Пулітцерівської премії,
    найпрестижнішої нагороди в американській журналістиці. Нагороду в категорії
    Служіння суспільству отримало американське інформаційне агентство Associated
    Press за серію матеріалів про зловживання роботодавців в сфері рибної
    промисловості в Південно-Східній Азії. Премію За кращу новинну фотографію
    отримали агентство Reuters і публікація Нью-Йорк Таймс за висвітлення драми
    біженців. У категорії Новинний репортаж нагородили газету Los Angeles Times за статтю про стрілянину у Сан-Бернардіно, а публікації Tampa Bay Times і Sarasota Herald Tribune отримали
    Пулітцерівську премію За видатне розслідування.

  • 14 квітня 2016 року

    ВІДСТАВКА – Міністр праці Ана Костя у четвер оголосила про свою відставку. Рішення було прийнято на тлі невдоволення профспілками державного сектора текстом проекту постанови про заробітну плату в бюджетній сфері, в результаті чого міністр праці відкликав свою підтримку документа. Прем’єр-міністр Дачіан Чолош прийняв відставку й оголосив, що найближчим часом подасть кандидатуру нового керівника зазначеного відомства президенту Клаусу Йоханнісу. Теж у четвер Д.Чолош заявив, що наступного тижня почне переговори з профспілками на тему оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки у пошуку прийнятного для них рішення, але яке б було здійсненним з бюджетного та правового поглядів.

    ВІЗИ – Міністерство закордонних справ Румунії висловило розчарування тим, що переговори довкола скасування візового режиму для румунських громадян, які відвідують Канаду не привели ні до яких результатів. МЗС вважає, що збереження візового режиму створює очевидні і невиправдані незручності для румунів порівняно з іншими європейськими громадянами. Румунське зовнішньополітичне відомство нагадало, що влада Канада неодноразово, починаючи з 2008 року, зобов’язалася скасувати візовий режим для Румунії з тим, щоб забезпечити свободу пересування для всіх без дискримінації європейських громадян. З іншого боку, Європейська комісія закликала Раду Європи і Парламент ЄС в терміновому порядку розпочати дискусію і прийняти, не пізніше 12 липня, рішення про введення візового режиму для громадян США і Канади. Відповідну позицію Єврокомісія прийняла на тлі відмови США і Канади скасувати візовий режим для громадян певних країн ЄС, включаючи Румунію.

    ПРАВА ЛЮДИНИ – У Румунії, найпоширенішими формами порушення прав людини є систематична дискримінація ромів, випадки жорстокого поводження з ув’язненими та умови утримання у в’язницях, що не відповідають міжнародним стандартам. Принаймні це випливає з доповіді Державного департаменту США з прав людини в світі. У документі, в розділі присвяченому Румунії, згадуються окремі антисемітські висловлювання і статті, опубліковані в пресі або расистські, ксенофобські і націоналістичні висловлювання в Інтернеті. Були виявлені і випадки тиску на приватні або державні засоби масової інформації з боку їх власників або політиків. З іншого боку, в доповіді наголошується на тому, що Національна антикорупційна дирекція ГПР продовжує розслідування, в досить прискореному темпі, справ щодо корупції на високому рівні. Хоча румунські закони гарантують права людини, влада не завжди забезпечує їх ефективне дотримання, – зазначається в доповіді.

    ІММІГРАНТИ – Кількість офіційно зареєстрованих румунських іммігрантів у Великобританії значно зросла, – повідомляють ЗМІ з посиланням на результати дослідження, проведеного Обсерваторією з питань міграції престижного Оксфордського університету. Таким чином їх кількість зараз перевищує 220 тисяч, хоча в 2011 році у Великобританії було зареєстровано лише 80 тисяч румунів. У документі наголошується, між іншим, що, в середньому, заробітна плата у Великій Британії в 4,2 рази більша ніж в Румунії. Автори дослідження також стверджують, що, в цілому, частка громадян південних і східних країн Європи, які працюють у Великобританії значно зросла, особливо в зв’язку з перевагами ринку праці Великобританії, на відміну від країн походження іммігрантів.

    СОЦОПИТУВАННЯ – Майже половина румунів (49,7%) вважають Сполучені Штати Америки головним союзником Бухареста у разі загрози національній безпеці, показує соціологічне дослідження, результати якого були сьогодні опубліковані. На значній відстані від американців знаходяться Німеччина – 9,2% опитаних і Франція – 4,5%. Автори дослідження вважають, що вибір румунів є природним, враховуючи те, що наша країна має стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами, а Вашингтон посилив свою військову присутність в регіоні після початку кризи в Україні. З найбільшою симпатією більшість респондентів ставиться до країн, що представляють основні напрямки румунської імміграції, зокрема до Італії – 83,5%, Іспанії – 83% і Великобританії – 82,3%. З-поміж сусідніх країн, найбільший рівень симпатії більшість опитаних (71,7%) продемонстрували до Р.Молдова. Водночас тільки 27,9% опитаних стверджують, що мають скоріше позитивні почуття по відношенню до Росії, а з найменшою довірою румуни дивляться на Сирію та Іран.

    ІНВЕСТИЦІЯ – У четвер, в присутності посла США в Румунії Ханса Клема, був офіційно відкритий новий завод, побудований неподалік міста Плоєшти в результаті американської інвестиції. Йдеться про завод з виробництва автозапчастин на якому працюватимуть 300 осіб. Нова виробнича лінія постачатиме європейським автовиробникам компоненти системи склоочистки транспортних засобів.

    КІНО – Фільми «Випускні іспити» режисера Крістіана Мунджіу та «Сьєрра – Невада» Крісті Пую були відібрані до офіційного змагання Каннського кінофестивалю, який пройде з 11 по 22 травня, оголосили в четвер організатори. Нагадаємо, що в 2007 році Крістріан Мунджіу отримав «Золоту пальмову гілку», головний приз Каннського кінофестивалю за кінострічку «4 місяці, 3 тижні і 2 дні». У 2012 році він знову увійшов до конкурсної програми цього престижного кінофестивалю з фільмом «За пагорбами», який отримав дві нагороди: «Кращий сценарій» і «Краща роль». У свою чергу Крісті Пую у 2005 році здобув головний приз кінофестивалю в Каннах в розділі «Особливий погляд» за фільм «Смерть пана Лезереску». Цього року за Гран-прі конкурсної програми «Особливий погляд» змагатиметься кінострічка «Собаки» румунського режисера Богдана Міріке. Крім цього в офіційному відборі на кінофестивалі цього року будуть представлені два румунські короткометражні фільми «4:15 вечора – кінець світу» режисерів Кетеліна Ротару і Габі Вірджинії Сарги та «Усі ріки впадають в море» режисера Александра Баді.

  • 27 березня – 2 квітня 2016 року

    27 березня – 2 квітня 2016 року

    Про Румунську службу інформації


    Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив, що Румунська служба
    інформації є поважним та надійним партнером в рамках євроатлантичного інформаційного
    співтовариства, додавши, що це робить Румунію постачальником безпеки в регіоні.
    На презентації підсумків роботи РСІ за 2015 рік глава держави привітав, між
    іншим, внесок секретної служби до боротьби з корупцією та мережами ухильників від
    сплати податків і організованої злочинності. РСІ повною мірою, ефективно і
    надійно виконала свій обов’язок, – сказав президент. У свою чергу, директор Румунської
    служби інформації Едуард Хелльвіг
    повідомив що в минулому році близько 350 осіб, підозрюваних у причетності до
    терористичної діяльності були вислані або отримали заборону на в’їзд на
    територію Румунії. З-поміж найбільш серйозних проблем, з якими стикається установа, він
    перелічив: наплив біженців, агресивність Росії, нестабільність в Україні і
    непередбачуваність Молдови. За словами Едуарда Хелльвіга одним їз недоліків РСІ
    залишається відсутність прозорості. З іншого боку, на цьому тижні секретна служба
    оголосила, що розслідує разом із західними партнерами використання передплачених
    румунських SIM-карток в районах де діють терористичні організації. Румунська
    служба інформації, яка вже давно наполягає на обов’язковій ідентифікації та
    реєстрації покупців всіх SIM-карток, повідомила, що з наявної інформації
    випливає, що такі SIM-картки використовувалися для обговорення можливих нападів
    на транспортну інфраструктуру європейської країни. Після недавніх кривавих терактів
    у Брюсселі румунський прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош сказав, що передплачені
    картки операторів мобільного зв’язку Румунії, однієї з небагатьох країн ЄС, де
    їх продаж здійснюється без необхідності надання персональних даних покупця,
    були використані при підготовці терактів у Європейському Союзі.




    П’ять місяців від трагедії в рок-клубі «Колектив»



    Родичі, друзі та вцілілі вшанували пам’ять 64 людей, які
    загинули п’ять місяців тому під час пожежі в столичному рок-клубі «Колектив». У
    цьому контексті на цьому тижні спеціальна слідча комісія оприлюднила доповідь
    про організацію аварійно-рятувальних робіт при ліквідації наслідків пожежі та
    надання швидкої медичної допомоги в ніч трагедії, з якої випливає ряд
    невідповідностей в діях останніх. Однак Департамент Румунії з надзвичайних
    ситуацій стверджує, що багато даних у доповіді відповідної слідчої комісії не
    відповідають дійсності, а також різним законам, які регулюють національні або
    міжнародні процедури в таких випадках. Керівник служби з надзвичайних ситуацій
    Раєд Арафат, після зустрічі з представниками слідчої комісії, заявив, що готовий
    піти у відставку, якщо цього вимагатиме прем’єр-міністр Дачіан Чолош. У той же
    час Трибунал Бухареста змінив запобіжний захід для трьох власників клубу «Колектив»
    з домашнього арешту на особисте зобов’язання – підписку про невиїзд.







    Ще один комуністичний кат за ґратами


    Колишній комендант трудової колонії Періправа (південний
    схід Румунії), 87-річний Йон Фічор у середу був засуджений Верховним судом Румунії
    до 20 років ув’язнення за злочини проти людяності. Рішення не є остаточним і
    може бути оскаржене в апеляційному порядку. Генеральна прокуратура у 2014 році
    передала до суду кримінальне провадження з обвинувальним актом проти Йона
    Фічора за звинуваченням у тому, що з 1958 по 1963 роки, коли очолював трудову
    колонію Періправа, він запровадив репресивний, насильницький, нелюдський і
    дискреційний режим поводження з політичними ув’язненими, що призвело до смерті
    більше ста осіб. Фічор став другим комуністичним катом, засудженим за злочини
    проти людяності. У подібній справі, колишній начальник в’язниці в Римніку
    Серат, 88-річний Александру Вішінеску був засуджений так само до 20 років
    позбавлення волі за нелюдське ставлення до політв’язнів.





    Доповідь «AmCham»

    На цьому тижні Американська торгова палата в Румунії
    оприлюднила в Бухаресті Доповідь про конкурентоспроможність. У документі відзначено зростання румунської економіки у
    рейтингах глобальної конкурентоспроможності, але наголошується й на значному
    відставанні від більшості країни ЄС. Серед сфер, які зареєстрували позитивні
    зміни за час, що минув від публікації першої доповіді про
    конкурентоспроможність в 2011 році налічуються боротьба з корупцією та швидкість
    підключення до Інтернету. У документі перелічені й галузі, які вимагають
    негайних дій влади, зокрема охорона здоров’я, освіта, інфраструктура, демографічна
    політика і витік мізків. Присутній на презентації доповіді, віце-прем’єр Костін Борк
    заявив, що такі документи допомагають уряду поліпшити свою роботу.

    На Буковині відзначили 75-річчя білокриницької трагедії


    У п’ятницю в урочищі Варниця села Біла Криниця Чернівецької області відбувся мітинг-панахида з нагоди вшанування пам’яті розстріляних радянськими військами мирних жителів. 1 квітня 1941 року більше 2000 місцевих румунів повірили в поширені радянськими службами чутки про те, що в цей день буде відкритий кордон та всі бажаючі зможуть безперешкодно перейти його в Румунію. Величезна колона рухалася з церковними хрестами, сподіваючись, що у хрести стріляти не будуть. Їх зустріли, однак, військовики-прикордонники кулеметними чергами. У поминальних заходах взяв участь і міністр з питань зв’язків з румунами у всьому світі Дан Стоєнеску, котрий сказав, що цей трагічний момент залишиться в колективній пам’яті румунів і українців. Він сказав також, що так склалася історія, що по обидві сторони румунсько-українського кордону живуть компактні громади українців в Румунії та румунів в Україні. Дан Стоєнеску зазначив, що обидві країни зобов’язані працювати разом, щоб створити умови хорошого співжиття, в атмосфері поваги і довіри, сприяючи забезпеченню дуже потрібної стабільності в цій частині Європи.





    Церемонія вручення премії «Ґопо»

    Повнометражна кінострічка «Аферім!», режисера Раду Жуде став
    найкращим фільмом цьогорічної Х-ї кінопремії «Ґопо» за заслуги в галузі румунського кінематографу.
    Фільм переміг у всіх 12-ох категоріях, в яких був номінований, здобувши «Ґопо» в тому числі в номінаціях «Кращий
    фільм», «Кращій режисер» і «Краща чоловіча роль» (Теодор Корбан). Іоана Флора була названа «кращою
    актрисою в головній ролі» за гру у фільмі «Вдома у тата» режисера Андрея Кона.
    Приз за найкращий акторський дебют дістався Ніколаю Констанітну за роль у
    фільмі «Світ мій» режисера Ніколая Константіна Тенасе.

  • 18 березня 2016 року

    БІЖЕНЦІ – Лідери 28 країн ЄС і Туреччина у п’ятницю в Брюсселі досягли угоди, що має вирішальну роль у вирішення кризи
    з мігрантами, – заявив президент Європейської ради
    Дональд Туск. Згідно з
    домовленістю, починаючи з неділі всі мігранти, які прибувають на грецькі острови, буде     повернуті в Туреччину, якщо їх клопотання про надання притулку
    буде відхилено. Присутній на зустрічі Президент Румунії Клаус Йоханніс привітав угоду і висловив
    упевненість в тому, що вона дозволить значно скоротити або навіть
    зупинити потік нелегальних іммігрантів. Глава держави заявив, що     прийняті у п’ятницю рішення не запроваджують додаткові квоти мігрантів для Румунії. За словами Йоханніса перерозподіл мігрантів здійснюватиметься в
    межах затверджених минулого року квот. Президент Румунії заявив, що ЄС зобов’язався
    прискорити використання 3 млрд євро, що вже були виділені для надання допомогти Туреччині, а після їх вичерпання буде виділено ще 3 млрд євро. Взамін турецька влада зобов’язалася вжити всіх заходів для того, щоб запобігти створенню нових міграційних маршрутів. Клаус Йоханніс     наголосив у Брюсселі на необхідності ретельного моніторингу можливих альтернативних маршрутів для боротьби з незаконною імміграцією.




    КОРУПЦІЯ – Голова Національної антикорупційної дирекції ГПР Лаура Кодруца Кьовеші, в інтерв’ю нашій радіостанції, заявила, що
    технічні засоби спостереження і перехоплення розмов не використовувалися в
    половині проваджень, порушених прокурорами НАД в минулому році. Вона зазначила,
    що термінове розпорядження, прийняте урядом після того як Конституційний суд
    оголосив неконституційним прослуховування телефонних розмов у кримінальних
    справах працівниками секретних служб, відповідає принципам верховенства права.
    Згідно з відповідним нормативно-правовим актом відповідальність за перехоплення
    розмов переходить від румунської служби
    інформації до органів досудового розслідування, крім проваджень з розслідування
    злочинів у сфері національної безпеки та пов’язаних з тероризмом.




    СКУЛЬПТУРА – Румунська держава може втратити своє
    переважне право на придбання скульптури Константіна Бринкуша Мудрість Землі,
    – попередили власниці скульптури. Вони пояснили, що це станеться, якщо сума в 11
    мільйонів євро, погоджена раніше сторонами не буде перерахована урядом в
    повному обсязі протягом 14 днів, як передбачено в договорі. У четвер міністр
    культури Влад Александреску заявив, що уряд заплатить 5 мільйонів євро, а інша
    частина буде зібрана шляхом загальнонаціональних індивідуальних пожертв. Створена в
    1907 році скульптура Мудрість Землі була конфіскована комуністичним
    режимом в 1957 році і виставлена в Музеї мистецтва Румунії. Вона була повернута
    спадкоємцям останнього власника в 2012 році і належить тепер його сестрі і
    племінниці.




    КІНО -
    Міжнародний фестиваль експериментального кіно (BIEFFE) проходить в ці дні в
    Бухаресті. Міжнародний конкурс експериментальних короткометражних стрічок
    уперше представив у столиці Румунії деякі з найскладніших та інноваційних
    візуальних експериментів останніх років, фільми, що отримали нагороди по всьому
    світу. Цього року фестиваль кидає виклик традиційним межам кіно, шляхом
    об’єднання цілої низки творів, які здійснені на межі між кіно та образотворчим
    мистецтвом, а також під впливом численних відомих діячів візуального мистецтва,
    чиї роботи представлені в музеях та художніх галереях, і дуже рідко в
    кінозалах.




    ЕКОЛОГІЯ
    – Уряд Румунії у суботу приєднається до інших державних установ і організацій
    по всьому світу, які беруть участь у щорічній міжнародній події Година Землі.
    У будівлі Уряду Румунії в суботу ввечері, світло буде вимкнене на
    одну годину з 20:30 до 21:30. Те саме відбудеться й в більшості міністерств і
    відомств, – повідомляє прес-служба, зазначивши, що таким чином кабінет
    міністрів хоче підтвердити свою рішучість у вирішенні екологічних проблем, про
    що заявляв ще на початку свого терміну. 42 міста Румунії оголосили про свою
    участь в цій міжнародній події, започаткованій Всесвітнім фондом дикої природи.
    Уперше ця акція була організована в Австралії дев’ять років тому, щоб
    привернути увагу до зміни клімату і з тих пір тисячі міст і населених пунктів
    по всьому світу приєдналися до цих зусиль.


    ІНФЕКЦІЯ – Молочні продукти від однієї румунської компанії, в яких
    була виявлена паличкоподібна бактерія E. coli, були зняті з продажу як в
    Румунії, так і за кордоном, – оголосив у п’ятницю в Бухаресті президент
    Національного управління з питань санітарно-ветеринарного контролю та безпеки
    харчових продуктів Андрей Бутару. У свою чергу, міністр сільського господарства
    Акім Ірімеску підкреслив, що це єдиний подібний випадок і додав, що всі румунські
    виробники молочних продуктів дотримуються європейських норм в цій галузі. Заяви
    були зроблені через кілька днів після того, як італійська влада ввела в систему
    ЄС зі швидкого попередження для захисту споживачів про високий ступінь ризику зараження кишковою паличкою молочних продуктів з Румунії. Таке рішення італійці
    прийняли після того, як до лікарні у Флоранції було госпіталізовано дитину віком
    один рік і два місяці з гемолітико-уремічним синдромом. За словами батьків, уродженців Румунії, дитина з’їла сир виробництва
    румунської молочної компанії. Нагадаємо, що за останні два місяці від цього
    синдрому, викликаного кишковою паличкою, померло три немовляти з повіту Арджеш
    (на півдні Румунії), а кілька десятків дітей
    знаходилися на лікуванні в столичній лікарні ім. Марі Кюрі з серйозними порушеннями травлення.


    ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу зустрічає сьогодні команду Данії в першому матчі передолімпійського турніру, який стартував в данському місті Орхусі. Незважаючи на те, що данки завжди вважалися фаворитками в світлі їх надзвичайної гандбольної традиції, вони виграли тільки один із 12 прямих матчів зі румунськими спортсменками. На турнірі в Орхусі Румунія, бронзовий призер чемпіонату світу 2015 року, під керівництвом головного тренера шведа Томаса Райда, зустріне Уругвай в суботу та команду Чорногорії у неділю. Дві кращі команди з чотирьох отримають путівку на Олімпійські ігри в Ріо в серпні цього року.

  • Запрошення до кінотеатру 9D в Румунії

    Запрошення до кінотеатру 9D в Румунії

    Сьогодні повернемося до
    Дино-парку з м. Ришнов, найбільшого тематичного парку з динозаврами з
    південно-східної Європи. Він розкинувся на площі 1,4 га, обладнаний у лісі
    впродовж дороги, яка веде до фортеці Ришнова. Дино-парк містить 45 примірників
    динозаврів у їхню натуральну величину, зроблених зі скловолокна і
    розташованих у хронологічному порядку.




    Сховані поміж деревами,
    динозаври постають перед відвідувачами по мірі того, як ті просуваються по
    маршруту. Дім птеранодона, дім овіраптора, диплодока, трицератопса, тиранозавра
    є місцями, які стимулюють у відвідувачів дух дослідника. До всього цього
    додається міст через час та зіплайн
    (канатна дорога), а нещодавно
    привабливість парку зросла ще більше: тут з’явилося два кінотеатри, один з яких
    9D, а також можливість відвідати парк уночі. В обидвох кінотеатрах показують
    тематичні художні й документальні фільми з і про динозаврів, а також інші
    пригодницькі, комедійні продукції чи фільми жахів. З подробицями Адріан Апосту,
    менеджер проекту: Ми хочемо його просувати, і тому вирішили відкрити його,
    коли почнеться школа. Ми спробуємо просувати його більше по школах, ми маємо й
    спеціально створену програму Dino Edu з освітньою стороною, де ми даватимемо можливість
    тим, хто приходить до нас, проводити уроки біології в неформальному середовищі
    чи лекції палеонтології для студентів, чи просто-напросто екскурсії. Ми маємо й
    цей кінотеатр 9D, який є останнім винайденим видом кіно, з багатьма привабами:
    дме вітер, дощить, йде сніг, стелиться туман, є вібрації, навіть лазерна
    стрілянина, адже кожне крісло оснащене свого роду пістолетом, з якого на деяких
    фільмах ти можеш захистити себе від динозаврів, які наступають на тебе. Тому що
    переважна частина фільмів стосується динозаврів.




    Кінозал 9 D є серед перших, якщо не першим в Румунії, що пропонує
    відчуття й виклики, які не можна з легкістю забути. Дощ, сніжинки, вітер,
    іскри, блискавки, дим та інтерактивні пістолети є лише кількома із спеціальних
    ефектів, які можуть відчути люди, які зупиняться в кінотеатрі Дино-парк.
    Гідравлічні рухи крісел і той факт, що весь поверх головної будівлі, де
    знаходяться кінотеатри, оснащений інтерактивною технологією від голограм до
    сенсорних екранів, роблять цей досвід унікальним, як сказав нам Адріан Апосту,
    менеджер проекту Дино-парк з Ришнова, і додав: Фільми будуть крутитися
    цілодобово. Тривалість фільмів 9D – від 5 до 10 хвилин, тому що їхня
    інтенсивність дуже велика і, гадаю, що ви навіть не зможете подивитися більше.
    Вони будуть показуватися регулярно, один за одним, тож немає необхідності в
    попередньому записі. І ми встановили одне правило: коли є групи з більш ніж 10
    осіб, вони можуть самі обирати фільм, який будуть показувати. Ми матимемо
    заздалегідь встановлену програму, але якщо є групи з понад 10 осіб, то гадаємо,
    що вони мають достатньо розсудливості і можуть обрати для себе фільм із нашої
    пропозиції. На першому етапі ми матимемо 100 фільмів, з яких можна буде обирати.




    Ми запитали Адріана Апосту, чи існують
    протипоказання для перегляду таких фільмів, беручи до уваги те, що світ із
    фільму, повний вражень, де до тебе як до глядача безперервно і
    взаємодіє з тобою: Немає жодного протипоказання. Це кінотеатр по-справжньому
    більш інтерактивний, аніж звичайний, але протипоказань немає. Починаючи з
    вересня, Дино-парк налаштувався на шкільну й освітницьку сторону. Ми чекаємо
    тих, хто хоче трішки зайнятися неформальною освітою. Ми заключили контракти з
    деякими лекторами, які проводитимуть у нас лекції, як свого роду позакласні
    години, а ми пропонуватимемо знижки й кінематографічні бонус тим, хто
    приходитиме до нас проводити ці лекції.





    І так як організатори
    прагнуть постійно додавати нові приваби
    для любителів динозаврів, які переступають їхній поріг, то всіх тих, хто хоче
    спробувати нові відчуття, запрошують на прогулянку серед динозаврів після
    настання темряви. Ми дізналися, що маршрут обладнаний звуковою та світловою
    установкою, яка переміщає нас в давно зниклий світ Все тут ми знайдете й
    дино-ресторан, лазер-шутінг, будиночки з дерев палеонтологічного-наукового
    інтересу, де діти й дорослі можуть дізнатися більше про динозаврів та
    доісторичний період. Ціна квитка становить 22 леї для дітей (близько 5 євро) та
    28 леїв для дорослих (близько 6 євро), а з 15 вересня, відколи розпочалася
    школа, всі учні користуються істотними знижками.

  • Дні українського кіно в Бухаресті

    Дні українського кіно в Бухаресті

    З 10 по 14 червня у Бухаресті, в приміщенні Музею Румунського селянина, пройшли Дні українського кіно. Організатор, неурядова організація Земляки спільно з Союзом українців Румунії запропонувала громадськості низку документальних та мистецьких фільмів з метою кращого пізнання багатосторонності української культури і представлення конфлікту на сході України. Культурний захід був також благодійною акцією спрямованою на залучення коштів для постраждалих від конфлікту на Сході України. Водночас у ході цього заходу відбулись дебати про ситуацію на Сході України та про Український народ і його культуру.

    Взяла участь у заході Дні українського кіно і Голова Громадської організації Докутолока з Києва Уляна Осовська, яка розповідає: Я вперше в Румунії і вражена тим наскільки наші культури схожі. Для мене це було дуже дивно. На місці де проходить цей кінофестиваль, такий великий ярмарок, і ми коли зайшли вперше думаємо ось фестиваль української культури в Румунії. Ми побачили, що сорочки, писанки, сукні та інші речі,і вони румунські. Але це показує, що культури дуже близькі, але вони різні мають свої певні нюанси, певні відмінності. І це прекрасно, тому що це робить кожний народ особливим, але при цьому має якусь єдину загальну платформу для розвитку. Я думаю , що такий кінофестиваль дуже важливий, , тому що крос-культурний обмін це одна з найважливіших речей, які повинні бути у теперішньому світі. В Україні основною причиною війни мабуть було те, що люди не змогли порозумітись. Вони не змогли знайти спільного у своїй культурі. Вони шукали те, що їх роз’єднує. Можна знайти і такого, але є багато спільного. Коли ми приїжджаємо сюди показуємо як люди живуть у нас, і коли ми бачимо як люди живуть тут ми розуміємо, що між нами більше спільного ніж відмінного. Це прекрасно. Я думаю, що якраз мета таких заходів, фестивалів та міжнародних культурних програм- показати, що ми всі разом, ми всі однакові, особливі, але ми маємо спільну мету. Ми хочемо бути щасливими, жити в мирі. Тому я вважаю, що дуже добре, що такі заходи відбуваються.

    Ідея проведення Днів українського кіно в Румунії виникла вже майже 5 років тому, зазначила пані Ярослава Колотило, голова Бухарестської організації Союзу укранїців Румунії, причетна до організації цього заходу. Вона ствердила, шо головною метою цього заходу було: Передати за допомогою фільму про те, що відбувається в Україні. Тому, що в Румунії багато не знають про те, що відбувається в Україні у зв’язку з Євромайданом та війною на Сході України. Це фільми високої художньої якості. Вони отримали багато нагород за кордоном, у Європі. Протягом цих днів ми побачили багато цікавих документальних фільмів, зокрема про Євромайдан, який викликав багато сліз. Мої колеги сказали, що дивлячись цей фільм не могли вгамувати сліз. Також дуже цікавий був художній фільм Іван Сила. Останнього дня ми дивились фільм Красна Маланка про румунські зимові звичаї в Чернівецькій області. Це є доказом того, що наші культури переплітаються. А головна роль цих фільмів- пізнавати один одного, показати те, що відбувається в Україні, і щоб ми поїхали в Україну і показали румунські фільми. Було б дуже цікаво і корисно для наших відносин.

    Учасники дебатів про українську культуру зійшлися на думці, що ми мало знаємо одне про одного, про наші культури, і що такі спільні культурні заходи треба частіше проводити.

  • Культурний Бухарест

    Культурний Бухарест

    Столиця Румунії живе насиченим культурним життям. В ці дні особливу увагу любителів
    музики з країни на зарубіжжя привертає до себе ХХІІ-й Міжнародний фестиваль
    класичної музики імені Джордже Енеску, який розпочався у неділю 30 серпня і
    триватиме до неділі 20 вересня. Організатори підготували більше 70 різних
    заходів у концертних залах та під відкритим небом в Бухаресті та інших містах
    Румунії.

    Інтерес любителів музики до фестивалю ім. Дж.Енеску дуже великий, а
    найкращим доказом цього є те, що квитки на багато концертів були продані
    задовго до цього. Перший фестиваль був проведений у 1958 році, через три роки
    після смерті Джордже Енеску. Спочатку він проводиться кожні три роки
    і супроводжувався міжнародним конкурсом виконання протягом перших п’яти видань.
    Починаючи з 2001 року Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску та конкурс проводяться
    один раз на рік почергово.

    На цьому тижні, а саме в четвер ввечері на сцені концертного залу
    Королівського палацу витупив Оркестр Берлінської філармонії під проводом британського
    диригента сера Саймона Реттла. За день до цього на тій же сцені виступили 4 із
    6 колективів Румунського радіо – Національний оркестр радіо, Камерний оркестр
    радіо, Академічний хор радіо і Дитячий хор радіо, які разом з Філармонічним
    хором імені Джордже Енеску і вісьмома солістами міжнародного рівня та
    під керівництвом німецькиого диригента Корнеліуса Майстера блискуче виконали
    Восьму симфонію Густава Малера.

    Теж на цьому тижні у Бухаресті відбувся 10-й Фестиваль «Новий європейський
    театр дій». У всіх шести залах Бухарестського національного театру було
    представлено 13 театральних постановок з 10 країн. З 28 серпня комедії, драми і
    танцювальні вистави, класичні та сучасні твори, колективні і авторські твори, інноваційні
    режисерські бачення, порушили перед столичною публкою різні питання поточного
    життя.

    І кіно зайняло особливе місце на культурному порядку денному на цьому тижні
    в столиці Румунії. До неділі, 6 вересня, глядачі можуть подивитися у двох
    кінотеатрах Бухареста ретроспективу Міжнародного фестивалю незалежного кіно «Анонімул»,
    який цього року проводився в 12-те, як зазвичай у місті Сфинту Гьорге в дельті
    Дунаю. Кращі фільми фестивалю, відібрані шляхом голосування глядачів у Сфинту
    Гьорге будуть показані в останній день заходу. Серед них, кращий
    короткометражний фільм «Слухати», спільне виробництво Данії та Фінляндії,
    кращий румунський короткометражний фільм «Пристрій 0068» і, звичайно, фільм,
    який здобув головний приз фестивалю «Анонімул» у 2015 році – «Світ
    мій», режисера Ніколая Константіна Тенасе.

  • Перший Національний кінофестиваль для незрячих

    Перший Національний кінофестиваль для незрячих








    Десять
    старих і нових румунських фільмів були представлені на І-му Національному
    кінофестивалі для незрячих. Захід, проведений у Бухаресті з 15 по 19 травня,
    дав можливість незрячим та бажаючим отримати інший досвід побачити цілу низку
    гарних фільмів.

    Вони змогли подивитися кінострічки Аферім! румунського
    режисера Раду Жуде, У вівторок, після Різдва – Раду Мунтяну, Білі ворота – Ніколая Марджіняну, Роксанн – Валі Хоті, Орден за честь та Позиція дитини,
    обидва Келіна Петера Нетцера, За пагорбами – Крістіана Мунджіу, Про людей і
    равликів – Тудора Джурджу, LoveBuilding – Юлії Руджіни та Америка, ми йдемо – Резвана Севеску.




    Впродовж
    п’яти днів фестивалю його газдами були кінематограф ім. Ельвіри Попеску та
    кінематограф музею румунського селянина, де фільми були представлені зі
    звуковим описом, який лунав із навушників, схожими з навушниками для
    одночасного перекладу, вручених при вході до зали.




    Фестиваль
    був організований Фондом Подорожуюча
    книга в партнерстві з Асоціацією для просування
    румунського кіно. Ми запросили до мікрофона Габрієлу Діму, менеджера проекту й
    представника Фонду Подорожуюча книга, як розповіла як виникла ця ідея:
    Фільми із закадровим описом відеоряду або тифлокоментарем були створені в
    Румунії у 2007 році й були дуже добре прийняті незрячою публікою і не тільки
    нею. Починаючи з 2009 року, щороку на Міжнародному кінофестивалі Трансільванія
    проводяться й покази фільмів з тифлокоментарем. Але фестиваль проводиться один
    раз на рік і цього не достатньою. Саме тому що вони були дуже добре сприйняті, ми вирішили, що
    потрібно краще популяризувати й просувати цю можливість, як серед громадської
    думки, тому що дуже важливо, щоб прості люди знали, що є фільми й для людей із
    вадами зору, і особливо для кінематографічної галузі: продюсерів, режисерів,
    кінодистрибюторів, кінематографів. І це таким чином, щоб, коли створювався
    фільм, було взято до уваги можливість зробити його відразу ж адаптованим. Не
    працювати над його доступністю пізніше, а із самого початку його появи на ринку
    мати кінострічку у всіх доступних формах. Тому ми вирішили, що кінофестиваль
    для незрячих, організований у Бухаресті, скористався б кращим просуванням, мав
    би більше впливу на національному рівні, тож ми вирішили організувати його.




    Румунські
    кінопродюсери прийшли у захват, почувши про цей проект, оснований на ідеї, що
    життя не закінчується лише тому, що ти втратив зір, і що й надалі ти можеш
    насолоджуватися всіма видами мистецтва. З подробицями Габрієла Діма: Цей
    випуск фестивалю ми присвятили румунському кіно з двох причин: зараз є потяг до
    кінематографії, а з іншого боку – люди цієї галузі дуже добре відгукнулися на
    наше прохання робити фільми доступними. Було достатньо подзвонити чи надіслати
    електронного листа і відповідь була: так, і не було потрібно укладати багато контрактів. Ми
    знаходимося на початку, і для показу іноземних фільмів потрібно було докласти
    додаткових зусиль, щоб отримати дозвіл на авторські права. Ми вирішили, що на
    першому фестивалі поширюватимемо тільки румунські фільми, для яких набагато
    легше отримати дозвіл, а іншою причиною є те, що нашою метою є працювати, в
    першу чергу, з румунською
    кіноіндустрією.




    Тифлокоментар
    робить фільми доступними як для незрячих, так і для людей, які погано бачать.
    До саундтреку фільму додана стрічка, яка містить дуже важливі додаткові
    пояснення для справжнього розуміння дії фільму. Габрієла Діма розповідає: Це означає, що в перервах між репліками акторів вставляють елементи як міміка,
    жести, декорації, костюми, відносини між героями, будь-яку інформацію, яка
    допомагає зрозуміти фільм. Тому що в певний момент за допомогою декорацій,
    тіней, світла, певних емоцій режисер намагається передати щось всією цією
    конструкцією, а ми за допомогою закадрового опису відеоряду повинні підкреслити
    і це. Зізнаюсь, що кадри, які є комплексними і не містять діалогу, а лише
    зображення, найтяжче описувати. Наведу приклад: остання хвилина з Білих воріт потребувала 45 хвилин перегляду, щоб її можна було
    описати. 45 хвилин ми дивилися той уривок, щоб передати те, що хотів сказати
    режисер: зробити зв’язок із початком фільму, пов’язати історію до кінця. Це
    означає опис, і цей опис з’являється лише в перервах між репліками акторів,
    саме тому відповідні фільми адресуються усім.




    Окрім
    цього, наша співрозмовниця розповіла, що люди, які вже бачили фільм, сказали,
    що першого разу вони пропустили дуже багато цікавих і важливих речей, про які
    почули в тифлокоментарі. Чому так стається – пояснює Габрієла Діма: Ми зробили доступним фільм Аферім!, тому
    що він був представлений пізніше, а ми дуже хотіли мати його на фестивалі. Над
    ним працювало багато членів нашої команди. Там є уривок, де головного героя
    катують. І через звук у момент, який ти описуєш, ти маєш тенденцію припускати,
    що ті, хто дивиться на це мають ті ж самі емоції, що й ти. Ми
    усвідомили, що нам дуже заважає шум, крики катованого, через що ми вимкнули
    звук і подивилися тільки на верхню плівку. Ми побачили лише обличчя: на тих
    1835 людей, які дивилися на катування як на звичайну виставу, на їхніх обличчях
    не було й краплі співчуття. Якби не було того звукового опису, ти б припустив,
    що вони відчувають те ж саме, що й ти зараз, і це є помилковим. Знову ж, це ще
    одна перевага, яку дає тобі закадровий опис відеоряду.





    Якщо перший випуск
    фестивалю не мав премій, то наступного року організатори планують започаткувати
    змагання між продюсерами адаптованих короткометражних фільмів.

  • 7 червня 2015 року

    7 червня 2015 року

    КОРУПЦІЯ – Президент Румунії Клаус
    Йоханніс в понеділок матиме консультації з парламентськими партіями на тему Національної стратегії оборони Румунії, в ході яких обговорить і політичну ситуацію, що склалася після
    звинувачення у корупції прем’єр-міністра Віктора Понти. Теж у понеділок, Комітет з правових питань Палати депутатів має повідомити дату розгляду подання Національної антикорупційної дирекції ГПР про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Віктора Понти у справі, порушеній проти нього за фактом можливого конфлікту інтересів. В іншій справі за ознаками низки злочинів – підробка приватних документів,
    співучасть в умисному ухиленні від сплати податків і відмивання грошей, які
    нібито були скоєні Віктором Понтою в період, коли він був адвокатом, прокурорам
    НАД не знадобилася згода парламенту і вони розпочали кримінальне провадження в
    п’ятницю. Відповідні злочини пов’язані з кримінальною справою, порушеною проти
    сенатора Дана Шови, колишнього міністра транспорту в уряді Віктора Понти, за
    фактами корупції. У неділю прем’єр-міністр знову наполягав на своїй
    невинуватості, стверджуючи, що відповідна кримінальна справа пов’язана зі
    спробою змінити уряд. У п’ятницю глава держави зажадав відставки Віктора Понти,
    на що прем’єр відповів, що не збирається покидати свою посаду, стверджуючи, що
    тільки парламент може відсторонити його від виконання обов’язків
    прем’єр-міністра. Головна опозиційна Націонал-ліберальна партія, однак, піддала
    критиці рішення прем’єра не йти у відставку, а співголова лібералів Аліна
    Горгіу каже, що своїми діями Віктор Понта підриває довіру до Румунії.
    Соціал-демократична партія вважає, що її лідер очолює легітимний уряд і не має
    ніяких юридичних і конституційних підстав, які б виправдовували його відставку
    з поста прем’єр-міністра.

    G7 – Бої на сході України і переговори по грецькій заборгованості перед міжнародними кредиторами є центральними темами саміту Великої сімки в Німеччині, в якому беруть участь глави держав та урядів семи промислово найбльшрозвинених держав світу. Західні санкції проти Росії повинні залишатися в силі доти, доки Москва не виконає свою частину мінських домовленностей і не поважатиме суверенітет України, – заявили президент США Барак Обама і канцлер Німеччини Ангела Меркель. Водночас лідери ЄС заявили, що санкції проти Росії, термін дії яких спливає у липні, будуть продовжені до січня наступного року через причетність Москви до конфлікту в Україні на тлі погіршення ситуації на Донбасі та через збільшення інтенсивності боїв між проросійськими сепаратистами й урядовими силами, в результаті яких до тепер загинули понад 6400 осіб.



    КІНО – Головний приз Міжнародного кінофестивалю Трансільванія отримав фільм Пожежа (El incendio), аргентинського режисера Хуана Шнітмана. Премію Кращий режисер отримали Крістіна Грозева і Петар Вилчанов за спільний болгаро-грецький проект Урок. У рамках фестивалю німецька актриса Настасья Кінскі була удостоєна премії За внесок у світовий кінематограф, а румунський режисер Марін Морару отримав нагороду За видатні заслуги у кінематографі. У рамках Міжнародного кінофестивалю Трансільванія, що вважається найбільшою спеціалізованою кіноподією Румунії, було показано кілька сотень кінострічок, відбулися численні концерти, конференції та семінари, в яких взяли участь більше 65 тисяч осіб.

    ГАНДБОЛ – Національна жіноча збірна Румунії з гандболу у суботу, в місті Кралєво, здобула перемогу над срібним призером минулого Мундіалю, командою Сербії, в матчі за вихід до фінальної частини Чемпіонату світу 2015. Матч-відповідь відбудеться через тиждень в румунському місті Клуж-Напока (північний захід). Фінальний турнір Чемпіонату світу з гандболу 2015, відбудеться у грудні в Данії. Нагадаємо. Що на Євро-2014 румунські гандболістки посіли 9 місце, у той час як жіноча збірна Сербія не змогла пройти перший груповий етап, посівши передостаннє місце у турнірній таблиці європейської першості. Збірна Румунії є єдиною жіночою гандбольною командою, яка не пропустила жодного з 21 чемпіонату світу.

    ТЕНІС – Румунська
    тенісистка Моніка Нікулеску у неділю стала переможницею турніру серії ITF у Марселі, з призовим фондом в 100.000 доларів США. У фіналі змагання
    Моніка, яка займає 67-е місце в світовому рейтингу, обіграла в двох сетах: 6:2,
    7:5, француженку Паулин Парментьє, посіяну під восьмим номером. Румунська
    теністка планує взяти участь і в турнірі WTA на траві в Ноттінгемі, з призовим
    фондом у 226 тисяч доларів, який стартує в понеділок. У першому колі змагання
    Моніка зіграє з американкою Варварою Лепченко.

  • Продюсер Ада Соломон

    Продюсер Ада Соломон




    Після того, як фільм «Аферім!»
    завоював «Срібного ведмедя» в категорії «За найкращу режисуру» Берлінського
    кінофестивалю, продюсер Ада Соломон заявила, що ця премія є нагородою «за
    мужність», яку вона отримала разом з кінематографістом Раду Жуде за «доведення
    до кінця цього надзвичайно комплексного проекту».




    Один з найбільших
    румунських кінопроектів останніх років, «Аферім!» є історичним фільмом, дія
    якого відбувається у Валахії початку XIX століття, коли цигани були рабами.
    Один румунський військовий чиновник, роль якого зіграв актор Теодор
    Корбан, разом зі своїм сином, якого зіграв Міхай Коман, шукають
    раба-втікача, якого зіграв Кузін Тома. Стрічку «Аферім!» було знято
    в Добруджі, в Горах Мечінулуй та в зоні Джурджу, а його бюджет становив 1
    мільйон 400 тисяч євро. Переважну більшість декорацій було реконструйовано, щоб зобразити турецький вплив. Ада Соломон вважає повнометражну стрічку «Аферім!»,
    представлену в березні в румунських кінематографах, найбільш комплексним проектом
    її кар’єри продюсера. ««Аферім!» є фільмом з найширшою логістикою, порівняно зі
    всіма зробленими до цього часу проектами. Це історичний фільм, де багато
    статистів, що означало створення декорацій в пропорції до 70%, а існуючі
    декорації були адаптовані. Окрім цього, комплексність цього проекту походить і
    від того, що це фільм, який включає цілу низку соціальних тем, який містить
    дуже цінні історичні джерела, візуально недосліджені. Це фільм, чий сценарій
    було побудовано, маючи в основі народну літературу та класичну літературу ХІХ
    століття. Усе це робить цей фільм важливим не тільки для мене, а й для
    румунської кінематографії.»





    «Найважливіший румунський
    фільм від 2010 року й дотепер (тобто з року «Автобіографії Ніколае
    Чаушеску» Андрея Ужіке та «Аврори» Крістіана Пую, називається «Аферім!» (…) Цей твір мистецтва, який в майбутньому стане
    класикою румунської кінематографії, є ударним втручанням в порядок денний
    громадських дебатів моменту», – пише критик Андрей Горзо. Продюсер Ада Соломон: «Я не вірю, що артист ставить перед собою цілі, що
    робить речі програмно. Артист робить речі, які відчуває, так, як відчуває, в
    певний момент життя. Це справа критиків класифікувати, порівнювати, давати
    оцінювані судження. Про фільм було сказано надзвичайно почесні слова, і я
    вражена великою кількістю відгуків з Румунії стосовно цієї кінострічки. Я
    хотіла, щоб його добре сприйняли й він викликав інтерес, але я й не уявляла, що
    інтерес до нього буде настільки великим, що про нього буде стільки написано, що
    його будуть так глибоко аналізувати. Для мене найважливішою компетенцією цього
    фільму залишається передача вчень від батька до сина, і якимось чином це є й елементом
    наступності в творах Раду Жуде, тому що в центрі всіх його фільмів є сімейні
    відносини, зв’язок між батьками й дітьми. І цей фільм є природним продовженням.
    Хоча його дія й відбувається в іншу епоху, іншому декорі, фільм розповідає, в
    першу чергу, історію відносин між Йоніце та Константіном.»




    Ада Солоном є продюсером найважливіших фільмів
    Раду Жуде: «Лампа із шапкою» (2006 р.), найбільш нагороджений короткометражний
    фільм в історії румунської кінематографії, який є володарем понад 50 відзнак на
    міжнародних фестивалях, серед яких кінофестиваль «Санденс» та фестивалі у
    Сан-Франціско, Лос-Анджелесі, Упсалі, а також фільм «Александра» (2007 р.),
    відібраний до Клемон-Феррана й премійований в Оберхаузені. Говорить Ада
    Соломон: «Не знаю, чи я обрала Раду, або ми обрали одне одного. Гадаю, що все
    приходить із обох сторін, я дуже рада, що Раду повірив у мене і вирішив, що я
    найкраща людина для того, щоб допомогти йому втілити в практику його ідеї. Ці
    відносини розвинулися з часом, підтримуючи один одного, тому що речі
    відбуваються з обох сторін. Що вражає мене в Раду – це широта перспективи. Тому
    що завжди елементи з його фільмів аргументовані, завжди мають набагато більше
    ниток, ніж здається на перший погляд, тобто фундамент дуже солідний. Я дуже
    багато навчилася від Раду, з ним діалог та обмін ідеями є завжди задоволенням,
    навіть якщо ми не завжди згодні один з одним. Обмін ідеями породжує свого роду
    вправу на ставлення і це мене дуже цікавить. Усі фільми, які зняв Раду, є й
    прикладами ставлення. Це не тільки твори мистецтва, вони розповідають набагато
    більше, порушують ряд проблем. Окрім цього, мають і таку якість – вони не
    судять, не дають вироків, а залишають речі відкритими».





    Хоча і вважає неможливою відмову від упереджень
    про рромів, Ада Соломон є дуже задоволеною, що фільму «Аферім!» вдалося викликати безліч різних реакцій. «Це
    здається мені надзвичайним: люди зі всіх зон аналізують фільм із різних
    перспектив. Чи це політична сторона, чи соціальна, ясно одне – фільму вдалося
    привернути увагу не тільки людей зі світу кінематографії. Мені здається цікавим
    те, що на цей фільм відреагувало багато політичних аналітиків, а з
    соціо-антропологічної точки зору цей фільм є дуже добрим інструментом для
    вивчення, обговорення й вправ стосовно того, ким є ми, звідки походимо і якими
    ми є. Мене дуже цікавило ставлення більшості до меншості, і не має значення чи це
    рроми або євреї. У випадку рромів звичайно, що ці 500 років рабства залишили
    сліди, є нормальним, що меншина не наважується пройти повз деякі приниження.»




    Ада Соломон була продюсером короткометражних
    стрічок, створених Крістіаном Немеску («Марілена з П7»),
    повнометражної дебютної стрічки Резвана Редулеску («Фелічія, в першу чергу»),
    Паула Негоєску («Місяць у Таїланді»), Валі Хоті («Роксанн»), а також
    документальних фільмів Александру Соломона («Капіталізм, наш секретний рецепт»,
    «Холодні хвилі – війна на хвилях раідо»). У 2013 році Ада Соломон отримала
    премію «Євроімідж», відзнаку від Європейської кіноакадемії, яка визнає
    вирішальну роль співпродукцій у кіноіндустрії Європи. Також, Ада Соломон є ініціатором і директором бухарестського Міжнародного кінофестивалю «NexT», присвяченого
    пам’яті Крістіана Немеску та Андрея Тонки, який є найбільшим фестивалем
    короткометражних фільмів у Румунії.

  • Румунський режисер Раду Жуде отримав “Срібного ведмедя”

    Румунський режисер Раду Жуде отримав “Срібного ведмедя”

    Через два роки після того як перший румунський повнометражний художній фільм “Положення дитини” румунського режисера Келіна Петера Нецера був нагороджений “Золотим ведмедем”, Румунія знову здобула успіху на Міжнародному кінофестивалі у Берліні. Молодий режисер Раду Жуде отримав “Срібного ведмедя” за фільм “Аферім/Браво!”, який розповідає про рабство циган у Румунських князівствах у першій половині ХІХ-го сторіччя єдина румунська кінострічка відібрана до офіційного змагання в Берлінському міжнародному кінофестивалі. Золотого ведмедя – головну нагороду престижного цьогорічного Берлінале здобув фільм “Таксі” іранського режисера Джафара Панахі.



    “Якби я знав, що виграю такий важливий приз, я був би більш серйозним під час зняття фільму”, – пожартував румунський режисер у промові на врученні премії. Він уточнив, що “Срібний ведмідь” належить в рівній мірі команді, яка працювала над фільмом. Кінокритики ще від старту Берлінського міжнародного кінофестивалю стверджували, що румунський фільм має великі шанси здобути нагороду, завдяки оригінальності.



    Раду Жуде стверджує: “Це, велика радість, насамперед тому що визнані мої зусилля, але це здається менш важливим, ніж той факт, що були визнані зусилля і талант всієї команди. З іншого боку, я сподіваюся, що фільм матиме кращу дистрибуцію на міжнародному рівні, але зокрема в Румунії. Для румунської кінематографії може бути сигналом того факту, що авторські фільми, художні фільми, фільми, які ставлять деякі важливі питання, мають вирішальне значення і є більш важливими, ніж те, що зазвичай називають комерційним кіно.”



    Один з найбільших проектів румунської кінематографії в останні роки кінострічка “Аферім/Браво!” є історичним фільмом, який розповідає про рабство циган у Румунських князівствах у першій половині ХІХ-го сторіччя. Це історія одного румунського військового чиновника, який разом із сином шукає раба-втікача. У фільмі розглядаються багато тем: від дискримінації циган, рабства, становища жінки у суспільстві до інших більш чи менш суперечливих тем. Сценарій написали Раду Жуде та Флоріна Лезереску. Стрічку “Аферім!” було знято в Добруджі, в Горах Мечінулуй та в зоні Джурджі з бюджетом в 1 мільйон 400 тисяч євро. Серед акторів, які грають у цьому фільмі налічуються: Теодор Корбан, виконавець головної ролі у фільмі, який був номінований на “Срібного ведмедя” за кращу чоловічу роль, Кузін Тома, Віктор Ребенчук, Лумініца Георгіу, Шербан Павлу.



    Здійснена в копродукції з Чехією та Болгарією, прем’єра кінострічки “Аферім!” відбудеться в румунських кінематографах на початку березня. Це третій повнометражний фільм румунського режисера, після “Всі члени нашої сімї” та “Найщасливіша дівчина світу”, обидва фільми удостоєні міжнародними преміями.

  • Фільм “Майдан” здобув гран-прі румунського кінофестивалю

    Фільм “Майдан” здобув гран-прі румунського кінофестивалю

    Документальний фільм “Майдан” кінорежисера Сергія Лозниці отримав Гран-прі XXI-го Міжнародного кінофестивалю документальних фільмів Astra Film Festival.



    Ця кінострічка є хронікою подій в українській столиці під час революції 2013-2014 рр.: від мітингів на Майдані Незалежності до кривавих вуличних боїв між протестувальниками та правоохоронцями.



    Перемогу у номінації Найкращий документальний фільм — Європа” отримала картина “Кров” українки Аліни Рудницької, а фільм “В очікуванні серпня” румунки Теодори Ани Міхая переміг у номінації Найкращий документальний фільм — Румунія”.



    Кращим міжнародним документальним фільмом був призначений фільм німецького режисера Марка Баудера “Повелитель Всесвіту”, що розкриває секрети фінансових міжнародних корпорацій.



    У цьому ж розділі, кінострічка “Друга гра” румунського режисера Корнеліу Порумбою була нагороджена Спеціальною премією журі.



    Україна на престижному румунському кінофестивалі була представлена упереше відразу у двох розділах. Окрім кінострічки “Майдан” у спеціальній програмі «Фокус фестивалю» була представлена, також, збірка трьох ранніх фільмів Сергія Лозніци.