Tag: кіно

XI-ий Міжнародний фестиваль документального кіно про
права людини One World Romania проходить з 16 по 25 березня 2018
року. Упродовж цього періоду можна побачити найновіші документальні фільми з
усього світу в 8 бухарестських кінозалах.

І на цьогорічному фестивалі One World Romania розглядаються найбільш висвітленні
теми румунськими та міжнародними засобами масової інформації, такі як стан
правосуддя, оновлення методів
навчання та переосмислення сім’ї відповідно сучасним критеріям. Більше деталей
подає Александру Соломон, директор вищезгаданого фестивалю: Ці теми
актуальні в Румунії й
не лише. Хоча можливо вже нам надоїла, тема юстиції здається, що набула ще
більшої актуальності.
Хоча ми думали, що речі вже утихомирилися, здається, що ідея паралельної
держави ще багатьох дратує в Румунії. І питання прав ЛГБТ-спільноти все більш
обговорене в суспільстві, тим більше, що останніми місцями мали місце досить
неприємні інциденти, коли окремі групи фундаменталістів намагалися перешкодити
показу фільмів з відповідною тематикою. Про тему виховання та його ролі в
румунському суспільстві можна багато дечого сказати. Очевидним є той факт, що
якщо ми не приділятимемо освіті відповідної уваги, ми нічого не доб’ємося.

XI-ий Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини «One World Romania» містить розділ Архівна
кіно-пам’ять, що є своєрідною спробою ознайомлення з різними історичними
явищами, щоб виявити різні нюанси сьогодення. Насправді, однією з
постійних намагань асоціації One World Romania є відновлювання документальної
спадщини колишньої кіностудії «Александру Сахія». Андрей Рус помічник директора фестивалю стверджує: Мова йде про більш обґрунтовану
концепцію. Цей розділ Архівна кіно-пам’ять приділяє чимало уваги
зрозумінню способу впливу минулого на сучасність, включно й на майбутнє.
Створюючи цей розділ, ми мали на увазі сповнення 100 років від об’єднання
румунських історичних територій в єдину державу,
необхідність запобігти фестивізму, залучити глядачів до розуміння сутності
сучасності. До речі, гаслом цьогорічного фестивалю є: Повернімось до
реальності. Саме тому наявні
декілька розділів, у яких обговорюються кінострічки, різні аспекти
минулого, та способи його впливу на сучасність. Один з найбільш значущих
розділів називається Минула сучасність, що містить 10 кінострічок із
усього світу, які висвітлюють різні теми, зокрема вплив комунізму та фашизму на
життя різних суспільств.

У іншому розділі цьогорічного кінофестивалю
Культура протесту були показані п’ять документальних фільмів, які
представляють різні форми протесту у країнах світу, зокрема у Камбоджі (Камбоджійська Весна), в Ізраїлі ( Перед того як мої ноги
торкнули землю), в Франції (Асамблея), в США («На вулиці) та в
Румунії (Мегафон). Александру Соломон, директор кінофестивалю
One World Romania стверджує: Незважаючи на те, що упродовж
останніх двох років, вуличні протести були досить масштабними в
Румунії, вони на мою думку знаходяться в тупику, у пошуках певного
напрямку, певного лідера. Мене цікавила дискусія стосовно культури вуличних
протестів, обговорення за посередництвом кінострічок з різних частинах світу, починаючи Камбоджією й
кінчаючи Європою, тощо. На цьогорічному фестивалі був показаний і румунський
фільм Мегафон присвячений саме цій темі. Я вважаю гідним звернути
увагу на те як стоять справи в інших країнах, які наслідки вуличних
протестів там, у якій мірі сприяли вони та якщо дійсно сприяли появі
інших політичних засобів розв’язання злободенних проблем або іншого зразку політичного дискурсу? У зв’язку з цим, ми
показали фільм з Гонк-Конгу, в якому мова йде про вуличний рух, що
пізніше перетворився на організований політичний рух. Крім того, ми
прагнемо висвітлити події з точки зору близької нам історичної перспективи, показуючи фільми про протести 60-х
та 70-х років з Франції, Чехословаччини, Італії.

Інший розділ Міжнародного фестивалю документального кіно
про права людини One World Romania називається 1968 рік.
Після 50 років. Це нагадує нам, що виповнюється 50 років з моменту
відомих подій 1968 року, які позначились як на Заході, так і на Сході важливими
протестами, які призвели до мажорних змін у соціальному плані, в
суспільстві. Андрей Рус помічник директора кінофестивалю стверджує: У
рамках цього розділу розгортають декілька суміжних заходів, які я вважаю
важливими. Один з них присвячений студентському руху 50 років тому, метою якого
була зміна способу суспільного життя. Ми бажаємо проаналізувати, у якій мірі
вплинули ці протести на суспільство, якими були наслідки цих протестів. Цій темі присвячені дві дискусії, одна у суботу у Бухареському центрі культури, в якій запрошені Карел Кованда й Моніка Мек-Донаг-Пажерова,
протагоністи фільму «Протест чеських студентів», а також історик Лавінія Бетя та голова Національного Альянсу студентських організацій в
Румунії Маріус Дякону.

Інший захід під назвою 1968 рік між
Сходом та Заходом, відбудеться у неділю 25 березня у Французькому
інституті де глядачі зустрінуться з відомим французьким журналістом
Бернаром Гетта, який розповість про власні спогади щодо подій 1968 року в Парижі та про його враження стосовно впливу цих подій на сьогоденне
життя. Для участі в цьому кінофестивалі були відібрані 12 документальних
кінострічок, румунського або спільного виробництва.

«На крок позаду серафимів», дебютний повнометражний фільм Данієла Санду вийшов в прокат в Румунії наприкінці вересня, а в деяких з 35 міст, де він був демонстрований, на прохання глядачів, були організовані додаткові покази. Сценарист і режисер Данієль Санду говорить, що історія фільму в пропорції 80% реальна і виходить з його досвіду учня семінарії в 90-х роках. Габріель, роль яку виконує Штефан Янку, є підлітком, який бажає стати священиком і вчиться в православній духовній семінарії,

На початку він намагається пристосуватися до середовища, але кінець-кінцем він усвідомлює, що система є повністю корумпована і схильна до зловживання. «Я поставив за мету створити інший тип румунського фільму», говорить Данієль Санду про свій дебютний повнометражному фільм: «Головною умовою було створити румунський фільм, який публіка хотіла б дивитися більше одного разу. Бо є багато румунських фільмів, які користуються успіхом і отримали премії, але які раз побачивши вже не відчуваєш потреби побачити знову. З іншого боку, фільми, які надихають мене, в більшості американські, це ті фільми, які я можу дивитися десятки разів і мені не набридає. Це зі мною рідко трапляється, і я б хотів, щоб цей фільм був одним з таких фільмів, на які глядач повернувся б.»

У фільмі «На крок позаду серафимів» головні ролі виконують Влад Іванов, який виступає в ролі священика Івана і Штефан Янку, який вперше грає в повнометражному фільмі. Штефан Янку, виконавець ролі Габріела: «Коли я побачив, що Данієль зацікавлений такого роду американським кіно я зрадів і мій інтерес до цього фільму зріс. І я хочу уточнити, що ні я, ні він не маємо проблем з європейськими фільмами. Мені подобаються ці фільми, я відчуваю потребу бачити і щось інше. Так що мені було цікаво побачити фільм, знятий за зразком американського фільму, але на румунській мові. Коли я побачив куди хоче Данієль занести цей фільм, я був зачарований. І мені було дуже цікаво побачити, як йому вдасться зробити це. А коли я побачив фільм, я не міг повірити, що він так близький до того, що мені хочеться бачити в румунських фільмах. Я близький до американських фільмів, тому що я ріс головним чином з американськими фільмами.»

Незважаючи на те, що фільм натхненний з особистого досвіду режисера, як учня православної духовної семінарії, Данієль Санду з самого початку сказав, що його намір не було атакувати Православну церкву. Проте, існували священики, які відреагували в соціальних мережах, попереджаючи християн, що «На крок позаду серафимів» є наклепницьким фільмом на адресу Церкви. Данієль Санду: «Ми очікували подібні реакції, це були дійсно суб’єктивні реакції деяких священиків. Тут не йдеться про офіційну точку зору. Дивно те, що всі ці реакції надійшли за два тижні до запуску фільму. Ті люди нічого не знали про фільм, але це не завадило їм висловити свою думку про фільм і піддати його самій «православній» критиці. Найдивніші критики були мабуть і найбільш симпатичні, коли вони назвали мене і головного актора Сатаною. Коли я вирішив зробити фільм про цю історію, я не мав наміру зняти фільм про скандал заради реклами. Скандал народився довкола цієї історії і навколо незнання подробиць цієї історії.»

Штефан Янку про досвід першого свого повнометражного фільму: «Зйомки були розділені на три частини, десять днів для кожної частини, щоб можна було побачити, як проходить час, перехід від однієї пори року до іншої. Найважче для мене, крім періодів, коли не знімали, бо я нудьгував по зйомках, було те, що я спробував побудувати історію Габріела. Габріель починає з чогось, у нього є певні ідеї, але потім він починає змінюватися. І тому що ми не знімали фільм в хронологічному порядку, часом мені треба було зняти сцену до кінця фільму, в якій Габріель повинен був бути і виглядати інакше, а потім ми знімали сцену на початку фільму, де я повинен був носити окуляри і був інакше причесаний. І не завжди було легко переходити від одного Габріела до іншого.»

Інші ролі у фільмі «На крок позаду серафимів» виконали Алі Амір, Альфред Вегеман, Штефан Міхай, Ніко Бекер, Іліє Думітреску молодший, Крістіан Бота, Маріан Попеску і Раду Ботар.

З бажання закласти основи творчої індустрії танцювального
кіно, три роки тому народився Бухарестський міжнародний фестиваль танцювального
кіно, який швидко зібрав велику аудиторію.

Ініціатором фестивалю стала хореограф і режисер танцювального
кіно Сімона Дяконеску. «Усе це почалося з того, що я вирішила зняти фільм. І зняла кілька танцювальних кінострічок, що були добре зустрінуті на міжнародних фестивалях.
Один фільм користується успіхом досі. Будучи запрошеною на деякі з цих фестивалів,
я зрозуміла, яке це гарне співтовариство. На зустрічах можна побачити багато
нових речей, фільми дуже відрізняються один від одного, а аудиторія дуже
велика. Я думала, що це будуть нішеві фестивалі, але ми дійшли до показів у
кінозалах з сотнями, майже тисячами глядачів. Це вірна аудиторія, люди дуже багато
знали і говорили про цей кіножанр та є його пристрасними прихильниками. Мені здалося це дуже цікавим і
я подумала, що безумовно щось подібне можна зробити і в нас, тому що аудиторія
у нас дуже цікава. Допоки існує інтерес, і ми, як творча індустрія, можемо
запропонувати продукцію здатну задовольнити цей попит.»

«The Age of the Strange» – під цим гаслом фестиваль зібрав в цьому році, третій поспіль, цілу низку заходів, які пропонують повернення до природного
стану: 35 короткометражних фільмів, 20 – у міжнародному
конкурсі, 7 – у румунському конкурсі та 8 в категорії «Midnight Specials», виставка мистецтва, перформанс та семінари. Сімона Дяконеску, художній керівник фестивалю: «Ми живемо в епоху напруження, епоху, в яку ми відчуваємо небезпеку, навіть якщо усе це не відбувається в
безпосередній близькості. Так чи інакше ми відчуваємо загрозу. Іноді навіть складається враження, що наше життя своєрідна параноя. Ми спробували провести цьогорічний фестиваль навколо цього протиріччя: як тілу вдається залишатися природним, чи хоче воно залишатися природним в цю епоху, або обирає зміни, змінюється на гірше проти своєї волі і залишається заручником цього контексту?»

20 фільмів із 14 країн
були відібрані з більш ніж 300 заявок, на міжнародний конкурс. Говорить Сімона Дяконеску: «Ми мали фільми, які говорять про політичне тіло … Наприклад, фільм «2-28»,
який отримав спеціальну відзнаку і який розповідає про наслідки диктатури
генерала Чана в Тайвані. У нас були фільми, які розповідають про концепцію свободи в
Ізраїлі, фільми, які розповідають про становище і права жінок в Ірландії… Тобто були фільми, які порушували дуже
конкретні проблеми, що існують в сучасному суспільстві або якимось чином
привернули до них увагу. Були й фільми, які на рівні художньої пропозиції порушували
ідею системи, того, що означає система. Але з іншого боку, ми мали й фільми, які
говорять про роль танців в суспільстві, про їх силу, про те, що вони можуть змінити,
фільми про сильних людей, про незвичайні події або про експерименти на рівні естетики і завдяки яким нам здавалося, що ми є свідками
інновації жанру танцювального фільму через художній підхід творців.»

Найбільш сміливою пропозицією на цьогорічному Міжнародному фестивалі танцювального
кіно було започаткування національного конкурсу, – каже Сімона Дяконеску. «Ми подумали,
що навіть якщо наразі у нас небагато румунських танцювальних фільмів, якщо ми зробимо
цей крок, присвячений вітчизняним творцям, можливо стимулюватимемо мистецьку
спільноту знімати такі фільми. Ми шукаємо танцювальні фільми, які мають сильну
ідею, які пропонують цікаву тему. Ми рекомендуємо румунським хореографам
співпрацювати з кінорежисерами або брати на себе роль режисера і знімати
танцювальні фільми. Ми відібрали сім фільмів, дуже різні з точки зору стилю, пропозиції,
а також кінематографічного і хореографічного підходу. Цікаво, що нагорода за
кращий румунський фільм була присвоєна кінострічці «Золоті бики», знятій двома
дуже молодими хореографами. Усі члени журі проголосували за і пояснили це тим,
що фільм має щось нове, свіже, можливо не є досконалим, але ніхто не бачив такого
раніше і відчувається щось інноваційне. Це фільм з недосконалими тілами, розміщеними
в недосконалому просторі. Але інші фільми були дуже добре інтегровані в
контекст. Мені здається, що це буде прецедентом і в Румунії будуть танцювальні
фільми у майбутньому.»

Два повнометражні фільми, запрошені на фестиваль, хоча різні за жанром,
заповнили кінозал. Прем’єра фільму «La Danseuse/Танцівниця», режисера Стефані
Ді Джусто відбулася в 2016 році на Каннському міжнародному кінофестивалі. Фільм
розповідає історію Лої Фуллер, зірки знаменитого паризького вар’єте та кабаре «Фолі-Бержер»
на початку двадцятого століття та музи братів Люм’єр і Тулуз-Лотрека. Другий
фільм «Вім» був знятий Лют Вандекейбус, сестрою відомого майстра танцю, хореографа та
режисера Віма Вандекейбуса. Починаючи з шоу, репетицій, інтерв’ю та сімейних
архівів, Лют досліджує невтомну творчість брата.

Третій Бухарестський Міжнародний фестиваль танцювального кіно відбувся з 7
по 10 вересня в кінотеатрі імені Ельвіри Попеску, Національному музеї сучасного
мистецтва, Бухарестському Національному центрі танцю та в кількох нетрадиційних
просторах.

Візит Президента Румунії Клауса Йоханніса до США

Центральною подією політичного тижня став шестиденний візит Президента Румунії Клауса Йоханніса до Сполучених Штатів Америки. Він є першим главою держави з Центральної та Східної Європи, прийнятим лідером Білого дому Дональдом Трампом після вступу на посаду. Основною метою візиту стало зміцнення Стратегічного партнерства між Сполученими Штатами і Румунією на тлі виповнення 20-ої річниці його укладення. Безпека і захист є ключовими складовими стратегічного партнерства, – заявив президент Йоханніс під час дискусії, що відбулася у Вашингтоні, в осередку престижного центру аналізу зовнішньої політики і стратегії «Heritage Foundation». Клаус Йоханніс нагадав, що Румунія виділила 2% ВВП на оборону, ставши шостим членом НАТО, який виділив відповідний відсоток на оборонні потреби. Говорячи про нинішні проблеми міжнародної та регіональної безпеки, президент Румунії заявив про необхідність узгодженого та стратегічного підходу, в поєднанні з імперативом збереження єдності, як всередині ЄС, так і у відносинах між ЄС та США. Він наголосив на важливості економічної складової румунсько-американських відносин, а також міжлюдської, та додав, що включення Румунії до безвізової програми США, якого давно очікують румуни, стане каталізатором, що стимулюватиме ці сфери. Під час зустрічі з представниками румунської громади в Сполучених Штатах, президент Йоханніс високо оцінив те, що румуни в США успішно інтегрувалися в американське суспільство, завдяки наполегливій праці, таланту і чесності, роблячи значний внесок в економіку США і зміцнення румунсько-американського партнерства.

Робочий візит прем’єр-міністра Соріна Гріндяну до Франції

Прем’єр-міністр Румунії Сорін Гріндяну на цьому тижні здійснив дводенний робочий візит до Парижа, де зустрівся зі своїм французьким колегою Едуардом Філіппе. Переговори зосередилися на підтримці Франції зусиль Румунії з приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також на Стратегічному партнерстві, що зв’язує ці дві країни і зміцненні ЄС після виходу Великої Британії зі співтовариства. Сорін Гріндяну: «Я подякував за підтримку, яку Франція надає нам в досягненні мети стати членом ОЕСР. Ми дуже цінуємо цю підтримку, як і підтримку, яку Франція надала Румунії протягом всієї історії. Вони завжди були поряд з нами, наприклад, коли ми прагнули стати членами НАТО і, коли ми стали членами ЄС. Ця країна підтримує приєднання Румунії до ОЕСР.» У Парижі прем’єр Гріндяну взяв участь у церемонії приєднання Румунії до Агентства з ядерної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку, де заявив, що входження до цієї організації є важливим кроком вперед для атомної галузі країни. Це приєднання дасть можливість румунським фахівцям приєднатися до еліти міжнародних експертів з країн, які мають найвищі стандарти в галузі ядерної енергетики, – сказав Сорін Гріндяну.

Палата депутатів прийняла Закон про єдину тарифну сітку оплати праці бюджетників

Ініційований урядом проект закону Про єдину тарифну сітку оплати праці бюджетників, на цьому тижні був прийнятий Палатою депутатів. Протягом наступних чотирьох років зарплатня бюджетників збільшиться в середньому на 56%, що означає 32 млрд леїв (7 млрд євро) з державного бюджету, якими влада намагається підвищити рівень життя працівників бюджетного сектора. У прийнятій на цьому тижні редакції, закон передбачає, що з 1 січня 2018 року всім бюджетникам буде збільшена зарплатня на 25%, а з 1 березня вчителі та лікарі отримають обіцяну різницю. Міністерство фінансів запевняє, що бюджет витримає необхідні для збільшення зарплат 32 млрд леїв. Тим часом новий закон вже викликав невдоволення деяких категорій працівників. Профспілки органів місцевого самоврядування, управління захисту дітей і місцевої поліції минулого тижня протестували в Бухаресті та в інших кількох містах Румунії. Незадоволені і профспілки освіти, зокрема відкладенням підвищення заробітної плати на 6 місяців.

Театр і кіно в Трансільванії

У п’ятницю в місті Сібіу стартував Міжнародний театральний фестиваль, який вже давно завоював міжнародне визнання. Майже 70 тисяч осіб, як очікується протягом 10 днів візьмуть участь у понад 500 виставах і заходах. Теж Сібіу, а також частина повіту стане під час фестивалю великою танцювальною сценою, на якій виступатимуть більше 3000 танцюристів і гостей. Фестиваль в Сібіу відомий і своїми вуличними виставами. Теж у Трансільванії, але на цей раз в місті Клуж-Напока до 11 червня проходить XVI-й Міжнародний кінофестиваль «Трансільванія» – TIFF 2017. У п’ятницю в присутності відомого режисера і актора, французької зірки Алена Делона, відбувся спеціальний показ художнього фільму 1981 року випуску «За шкуру поліцейського». Почесний гість фестивалю отримає нагороду «За видатний внесок у розвиток кіномистецтва». 81-річний Ален Делон відзначає шістдесяту річницю свого дебюту в кіно. Більше 1200 румунських і іноземних гостей беруть участь у кінопоказах, концертах, семінарах, круглих столах і презентаціях, що відбуваються в рамках найбільшого румунського профільного фестивалю, медіа-партнером якого виступає Радіо Румунія.

«Нормальний
аутичний фільм»/«NormalAutisticFilm» – документальна стрічка чеського режисера Мирослава Янека, здобула головний
приз Х-го Міжнародного фестивалю документального кіно і прав людини «One World Romania»

«Ми вважаємо, що цей фільм не обмежується
світом дітей, які страждають аутизмом, а звертається до всіх нас. Від цих дітей
ми можемо навчитися цінувати унікальність. Обираючи цей фільм ми вибрали,
насправді, мужність бути собою. Нормальність кожного з нас виявляється
різною. Різними кадрами та героями фільм показує, що немає єдиної реальності, а
тільки її різні інтерпретації.» Так пояснило журі фестивалю, що складалося з
учнів старшокласників, присвоєння премії після перегляду 10 фільмів, які взяли
участь у конкурсі.

Режисер
Мирослав Янек, присутній у Бухаресті тільки на початку фестивалю, надіслав
глядачам та журі відеозверення-подяку. З огляду на те, що центральною темою Х-го
Міжнародного фестивалю документального кіно і прав людини «One World Romania» став страх він зазначив: «Ми живемо в глобальному світі і все таки, як правило схильні
повертатися у минуле, щоб встановити нові кордони або закритися в стінах.
Корумповані політики в усьому світі користуються нашими страхами і слабкостями
і завдяки їм приходять до влади. Дехто з них, більш сміливі, відважується йти
проти течії, жертвуючи всім. Фільми «OneWorldRomania» досліджують походження наших страхів і те, як можна їх подолати.»

У свою чергу директор
фестивалю Александру Соломон сказав: «У цьому році, страх далеко відірвався від всіх
інших питань, які були пов’язані з політикою, загальною атмосферою, яка відколи
ми почали відбір погіршилася в усьому світі. І мова йде, по-перше, про побоювання викликане популізмом, націоналізмом, гомофобією. Але, в той же
час йдеться і про більш пунктуальні питання, такі як, наприклад, недоліками
системи охорони здоров’я в Румунії та в інших країнах, проблеми, які, в свою
чергу, підживлюють наш страх.»

Дебати між публікою
і гостями фестивалю були, як і в попередні роки надзвичайно цікавими,
а деякі з них завершилися тільки через те, що настав
час для показу фільму. Фестиваль розвинувся одночасно з громадянським
суспільством, по мірі того як зросли занепокоєння у зв’язку з верховенством закону, боротьбою з корупцією і
свободою слова. Говорить директор фестивалю«One World Romania» Александру Соломон. «Фестиваль пішов у цьому напрямку упродовж багатьох років і ми
покладаємося на участь НУО та асоціацій, які
можуть вибрати певний документальний фільм, стрічку, що розповідає про їхні справи, про порушені ними проблеми. Таким чином
документальний можна розглядати і як своєрідний
ринок,
ринок ідей, де зустрічаються режисери, НУО та представники громадянського суспільства. Проте, роль документального кіно не полягає у вирішенні різних проблем. Документальний фільм, на відміну від звичайних засобів масової інформації,
представляє глибшу картину
та з
більш емпатичної перспективи суспільства, в якому ми живемо, тому що документалісти є людьми, які працюють
багато часу на своїми темами і наближуються
до людей, про яких знімають фільм. І теж на відміну від ЗМІ документалісти не перебувають під тиском часу. Очевидно, що ми зуміли
налагодити діалог на фестивалі «One World Romania», і не менш очевидним є те, що з часом наша публіка стала більш
відкритою, більш здатною висловлювати думки, в порівнянні з
тим, що було 9 років тому, коли ми ініціювали
фестиваль.»

У Х-му Міжнародному фестивалі документального кіно і прав людини «One World
Romania» взяло участь шість румунських
кінострічок: три з них в розділі «RomaniaOntheMove» , а інші три в розділі «RomaniaWork-in-progress». Клаудіу Мітку та Іляна Бирсан представили на фестивалі уривок монтажу
документального фільму «Процес», що є розповіддю про справу Міхая Молдовяну,
колишнього офіцера румунської армії, засудженого до 25 років позбавлення волі за
злочин, який він стверджує, що не вчиняв. Іляна Бирсан: «Наша ідея полягала в
тому, щоб побачити чи ця тема когось зацікавить і чи цей уривок з нового фільму
викличе реакції та які саме. Ми намагаємося представити цю справу якомога
збалансованіше. Хотіли побачити реакцію і тому, що наш фільм має лише одного
героя, оскільки ми не мали доступу до інших голосів, але не з нашої вини, а
тому, що вони відмовилися говорити на камеру, і я маю на увазі людей системи -
прокурорів і суддів. Найважчим було
задумати фільм з одним героєм, і не вдаватися до інтерпретацій. Спробували
протягом 20 хвилин, що ми показали, представити матеріал, який би був когерентним та викликав інтригу, але не
надав всю інформацію. Це була корисна вправа і відповідна спроба допомогла нам
довести проект до кінця.»

Більше
11 000 глядачів були в цьому році на фестивалі «One World Romania», кількість яка змушує вже готуватися до ХІ-го фестивалю в 2018 році,
– кажуть організатори. Декілька фільмів цьогорічного та попередніх фестивалів
можна знайти у списку програми
альтернативної дистрибуції KineDok-2017.

Кінокритик Ілеана Бирсан і режисери документального кіно Александру Соломон, Оана Джурджу та Клаудіу Мітку говорили в рамках нового заходу Коло – проект Кертурешть у партнерстві з CINEPUB про документальні фільми та його аудиторію. Це сталося з нагоди Тижня документального фільму на CINEPUB.

Добре документована історія євреїв в Румунії. 133 роки тому, невелика громада з населеного пункту Мойнешть(схід) відбуває до Святої Землі, щоб створити одну з перших єврейських колоній в Палестині. З тих пір до сьогоднішнього дня шлях євреїв до Ізраїлю переплітається з історією сучасної Румунії, відносинами любові-ненависті, впливу яких ми не зможемо дати оцінку найближчим часом. Історія передається в дадаїстському візуальному стилі, як данина ініціаторам цієї течії, Трістану Тзара і Марселю Янко, двом євреям з коренями в Румунії. Це, коротко, історія документального фільму Аліях Дада (2015), режисера Оани Джурджу.

На запитання, чому обрала документальний фільм Оана Джурджу сказала, що фільм такого роду є спогадом минулого. І неприємно, що в 90-і роки в Румунії, була перерва для документального фільму. Оана Джурджу: Все, що я робила до цього фільму були переважно імпровізації та репортажі для телебачення. Для мене було важливо зробити щось інше. Тривало більше року, а можливо й два, щоб знайти формулу, яка б дозволила мені вирватись якимось чином, тому що я не могла вийти поза те, що я знала. Для цього фільму у мене було багато архівних матеріалів і численні фотографії. І якщо дадаїсти перевертали, я побудувала все за допомогою колажів.

Клаудіу Мітку зняв кілька документальних фільмів, в тому числі Австралія, який був нагороджений організацією UCIN, у 2010 році. Французьке Посольство в Румунії нагородило його Премією прав людини за документальні фільми Австралія і Ми два. У ході дискусій, що відбулись з нагоди Тижня документального фільму Клаудіу Мітку сказав, що для нього важливість документального фільму полягає в тому, що представляє реальні та актуальні історії, дуже важливі для суспільства. Клаудіу Мітку: Багато з моїх фільмів погані з візуальної точки зору, тому що часто я не звертаю увагу на режисуру. Просто знімаю і все. Але мені здається, що таким чином фільми є більш достовірними. І це є більш корисним для глядача, щоб побачити такі теми, розповіді, які я намагаюся донести до них. Навіть якщо фільм не знятий гарно, навіть якщо щось губиться через менш художні зйомки послання набагато сильніше і більш достовірне. З семи документальних фільмів, два схожі за стилем. Кожен документальний фільм має свій стиль, і специфіка теми дає стиль.

Режисер Александру Соломон зняв п’ятнадцять документальних фільмів, в тому числі Людина з тисячею очей (2001), Великий комуністичний грабіж (2004), Холодні хвилі – Війна на хвилях (2007), Капіталізм- Наш секретний рецепт (2010), Румунія: чотири батьківщини (2015). Повторюючи оголошене порівняння Оаною Джурджу, між пресою і документальним фільмом, Александру Соломон зазначив, що більшість історій про, які розповідає документальний фільм з’являються в засобах масової інформації, але це не применшує важливості документального фільму.

На його думку, преса є свого роду фаст-фудом, а документальний фільм є повільною їжею. Документальний фільм дає можливість суспільству показати себе з усіма своїми проблемами, і той факт, що весь перехідний період, в 90-і роки, не знаходиться в такому фільмі це величезна втрата, каже Александру Соломон: Дискусія про об’єктивність документального фільму є застарілою. Документаліст намагається дати перспективу щодо частини дійсності. Є можливість вибору, вирішити, в якому напрямку йдеш. Той факт, що ставиш камеру в певному місці, вже означає вибір. Але, часто виникає конфлікт між твоїм вибором і моментом, коли ти повинен зняти щось.

Александру Соломон займається і просуванням документального фільму, як директор Міжнародного фестивалю документального фільму і Прав людини One World Румунія, який проходить з 13 по 19 березня. Протягом цього періоду демонструються в Бухаресті, в кінотеатрах імені Ельвіри Попеску Ефоріє, Уніон, і студії імені Хорії Берня – у Музеї Селянина 60 документальних фільмів, відібраних з 1300 зареєстрованих. Крім того, протягом усього тижня організовано кілька паралельних заходів – дискусії, семінари, виставки. На 10-му випуску One World Румунія йдеться про страх – в загалі – і про його різні прояви в суспільстві.

Корумповані політики в усьому світі користаються нашими страхами і слабкостями і використовують їх, коли приходять до влади. Найслабших з нас щодня дратують сильніші. Кілька більш рішучих йдуть проти течії, жертвуючи все, що у них є. Фільми One World Румунія досліджують витоки наших страхів, і як ми можемо подолати їх. З-поміж вже традиційних тем фестивалю є правосуддя, тема, яка стала надзвичайно актуальною як в Сполучених Штатах, так і в Румунії. У розділі під назвою «Правосуддя без страху можна знайти кілька випадків, в яких громадяни Росії, Чаду, Перу і Мексики шукають правду законним шляхом або об’єднуються, щоб відповісти на агресію держави.

Національне
антикорупційне управління Румунії: підсумки 2016 року

Прокурори Національного антикорупційного управління Румунії отримали в
минулому році більше 870 обвинувальних вироків у суді. У четвер на підсумковому
засіданні про результати діяльності в 2016 році, голова управління Лаура Кодруца
Кьовеші заявила, що упродовж минулого року були засуджені вісім парламентаріїв,
один міністр, депутат Європарламенту, п’ятеро голів повітових рад рад і кілька десятків
мерів, а відсоток виправдувальних вироків, постановлених судами залишалися
нижче середнього європейського рівня у 10%. Після рішення Конституційного суду щодо
зловживання службовим становищем, прийнятого влітку минулого року, суди по
різному застосували відповідне тлумачення і, таким чином, 71 особа була
засуджена за зловживання службовим становищем, а 15 осіб було виправдано, -
сказала Лаура Кодруца Кьовеші: «Сьогодні в суспільстві ведеться широка дискусія
щодо зловживання службовим становищем. Конституційний суд не декриміналізував зловживання
службовим становищем. Цей злочин не був оголошений неконституційним, як дехто стверджує
в даний час. Він був оголошений конституційним, якщо під словом «невідповідно»
мається на увазі «з порушенням закону».» Більше 226 мільйонів євро мають бути
повернуті до державного бюджету у відповідності до остаточних судових рішень
про конфіскацію відповідної суми у справах, направлених до суду прокурорами
управління по боротьбі з корупцією.

Зміна складу уряду

Теж у четвер у
присутності глави держави Клауса Йоханніса склали присягу чотири нових
міністри, запропоновані прем’єр-міністром Соріном Гріндяну, в результаті перших
кадрових перестановок після затвердження в грудні минулого року нового кабінету
міністрів. Йдеться про зміну керівників міністерств юстиції, економіки,
бізнес-середовища, торгівлі і підприємництва, а також з питань європейських
фондів. У середу, керівництво правлячої Соціал-демократичної партії одноголосно вирішило
зробити чотири зміни в структурі кабінету. Колишній суддя Конституційного суду
Тудорел Тоадер був призначений міністром юстиції, а його пріоритетами, за
словами прем’єра, будуть скасування Механізму контролю та співпраці румунського
правосуддя і узгодження кримінального законодавства з рішеннями Конституційного
суду. Міністерство з питань малого і середнього підприємництва та бізнес-середовища
очолив Александру Петреску, який поступився кріслом міністра економіки Міхаю
Тудосе, котрий обіймав цю посаду і в кабінеті Віктора Понти два роки тому. Рована Плумб стала міністром
з питань європейських фондів.

Крапка в скандалі про
внесення змін до кримінального законодавства

Президент Клаус Йоханніс
у п’ятницю підписав два закони, які напередодні були прийняті Палатою депутатів.
Йдеться про нормативно-правові акти якими було скасовано суперечливу постанову
уряду №13 про внесення змін до Кримінального кодексу і схвалено постанову №14,
якою була скасована попередня. Спроба кабінету міністрів внести поправки до
кримінального законодавства, зокрема частково декриміналізувати зловживання
службовим становищем, вивели на вулиці сотні тисяч румунів. Акції протесту почалися
увечері 31 січня, щойно після схвалення постанови № 13 і продовжилися кожного дня,
навіть і після її скасування. Відповідний нормативно-правовий акт викликав
гостру критику з боку президента, опозиційних партій, основних органів судової
влади і закордонних партнерів Румунії в ЄС і НАТО.

Звіт ЄК про прогрес Румунії
підтверджує зростання економіки

Європейська Комісія
опублікувала щорічний звіт про прогрес всіх країн-членів, що оцінює досягнення або заборгованості в ключових сферах, від економіки і соціальної політики, до
освіти і правосуддя. Аналіз Єврокомісії показує, що в останні два роки Румунія
мала стале зростання економіки, яке сягнуло 4,9% в 2016 році, зокрема завдяки зростанню
споживання, спричиненому змінами податкової політики. Водночас, значне зниження
податків призвело в минулому році до збільшення дефіциту бюджету до 2,8% ВВП, і
може зрости до 3,6% в 2017 році і до 3,9% в 2018 році. Ринок праці зміцнився,
заробітна плата збільшилася і знизився рівень безробіття. Рівень бідності, один
з найвищих серед країн Євросоюзу скоротився, але соціальна нерівність
зберігається, особливо серед молодих людей, сімей з великою кількістю дітей,
людей з обмеженими можливостями, членів ромської громади та сільського
населення. У галузі охорони здоров’я в 2016 році були розпочаті важливі
реформи, але система дедалі страждає від неефективності і корупції, а люди
мають обмежений доступ до медичних послуг, особливо в сільській місцевості.
Відносно освіти у звіті зазначається про недостатні заходи щодо попередження
відсіву учнів і про обмежений доступ сільської молоді до здобуття вищої освіти.

Румунська кінопроект отримав нагороду на Берлінале

Румунська кіномонтажниця
Дана Бунеску отримала на Міжнародному Берлінському кінофестивалі «Срібного
ведмедя» у категорії «найкраще художнє досягнення» за монтаж фільму «Ана, любов
моя» румунського режисера Келіна Петера Нецера. Ця кінострічка брала участь в
основній конкурсній програмі у змаганні за «Золотого ведмедя», головну відзнаку
кінофестивалю, яку отримав угорський фільм «Про тіло і душу» режисерки Ільдіко
Еньєді. Нагадаємо, що румунський режисер Келін Петер Нецер чотири роки тому
виграв головний приз Берлінського кінофестивалю за фільм «Положення дитини».

Чемпіон Румунії з
футболу Ф.К. Астра вибув з Ліги Європи

Чемпіон Румунії з
футболу Ф.К Астра «Джурджу» на виїзді в повторному матчі 1/16 фіналу Ліги
Європи програв бельгійському Генку з рахунком 1:0 та вибув з турніру. Перший матч
в Джурджу завершився нічиєю 2:2. Цей румунський клуб вперше пробився до відповідного
етапу європейської першості, із групи, в якій грав з італійською Ромою, чеською
Вікторією «Плзень» та віденською Аустрією, а в плей-офф турніру обіграв англійський
Вест Гем Юнайтед. Астра була останньою румунською командою, яка виступала в клубних
кубкових змаганнях Європи.

Кінострічка «Тоні
Ердманн» німецької режисерки Марен Аде, продюсером якого є румунка Ада Соломон нещодавно була номінована на отримання «Оскара» в категорії «Кращий фільм
іноземною мовою» на 89-ій церемонії вручення премії Американської кіноакадемії.
Захід відбудеться 26 лютого в театрі «Долбі» в Лос-Анджелесі.

Повнометражна комедія, що була знята майже повністю в Румунії, стала єдиною
кінострічкою 2016 року випуску, включеною редакцією BBC Culture до 100
найкращих фільмів XXI століття. «Тоні Ердманн», світова прем’єра якого
відбулася минулого року в Каннах сподобався як спеціалізованій пресі, так і
аудиторію, та був високо оцінений кінокритиками та журналістами. Фільм був удостоєний премії ФІПРЕССІ за кращий фільм
в офіційному конкурсі 69-го Каннського кінофестивалю та був одним з фаворитів кінокритиків
на головну премію кінофестивалю – Золоту пальмову гілку.

«Визнання фільму «Тоні Ердманн» є вражаючим. Номінації приходять і
забуваються, але фільм залишається. І те,
що після такого міжнародного визнання фільм дивляться більше глядачів є
найбажанішою винагородою для тих, хто працював над ним», – говорить Ада
Соломон, перший продюсер в історії румунського кіно, номінований на престижну
премію Американської кіноакадемії. «Для мене важливим є не комерційний
успіх, але фільм повинен щось сказати, порушувати певні проблеми різного характеру.
Можуть бути про наші особисті вибори, про шляхи історії, про те, що
відбувається в суспільстві сьогодні або не так давно. Це мої головні критерії
вибору проектів, в яких вирішую взяти участь. Що стосується міжнародних
проектів, спільні продукції або іноземні фільми, у виробництві яких я беру участь
і які стають фільмами з румунською участю, вони у більшості випадків пов’язані
з Румунією, або є своєрідним поглядом на Румунію. Не кожен фільм, що знімається
тут або має історію, пов’язану з Румунією, цікавить мене. Я ставлю на перше місце те, що він розповідає, передусім сценарій, який викликає інтерес глядачів. Можливо, урешті
решт, мова йде про фільми, які я особисто хотіла б побачити на великому екрані.»

«Тоні Ердманн» розповідає про Вінфреда, ексцентричного батька, який досяг
пенсійного віку і завжди любить жартувати.
Після виходу на пенсію він вирішує несподівано відвідати свою дочку, Інес, серйозну
кар’єрну жінку, яка працює над важливим проектом як корпоративний стратег у
Бухаресті. Престижне американське видання «Variety» вважає, що третій художній фільм Марен Аде, є «унікальним дослідженням відносин
батька і дочки, відчужених один від одного, але обидва депресивні» і називає
його «веселим людським тріумфом». У фільмі грають такі актори як Петер Сімонішек
і Сандра Хюллер, Майкл Віттенборн, Томас Лойбл, Трістан Пюттер, Хадевіх Мініс,
Люсі Рассел та румунські актори Влад Іванов, Інгрід Бісу, Александру Пападопол
і Вікторія Кочіаш.

Говорить продюсер Ада Соломон. «Мене цікавить і завжди цікавила ця тема віддалення, життя цих багатих
кочовиків, котрі є висококваліфікованими фахівцями, що працюють далеко від
своєї сім’ї, своїх друзів, культури, в якій вони виросли. Мене цікавить як відчуження
впливає на емоційний стан людини. Я спостерігала за життям експатів у Румунії і
планувала, у свою чергу, перетворити це на тему фільму, тому що, на мій погляд,
це багато говорить про світ, в якому ми живемо і як ми забуваємо про себе як
істоти заради якихось ідеалів, які надають лише фінансовий комфорт, соціальний
статус, але не дають нам емоційний комфорт. З одного боку, мова йде про вибір,
який ми робимо в житті, між кар’єрою, про яку мріємо та відносинами з близькими
людьми, про те, як ми забуваємо про їх, як часто забуваємо про них, як часто ми
реагуємо на їх спроби знову наблизитися до нас і наскільки ми шкодуємо про те,
що не дослухалися до їх порад, або що не почули їх у певний момент.»

Ада Соломон каже, що проект Марен Аде відразу
переконав її. «Марен Аде є режисером з дуже широкими поглядами і приділяє
особливу увагу документації. Документальна частина проекту, дослідження і
підготовка теми, заснованої на реальній події, спосіб в який вона вирішила задокументувати
сценарій і скільки тривала ця документація, з тим щоб все виглядало якомога
правдоподібнішим і ґрунтувалося на реалістичній конструкції стало для мене
надзвичайно цікавим досвідом тривалістю майже два з половиною роки. І упродовж
цього часу ми обмінювалися сотнями думок, мали незліченну кількість дискусій, а
вона провела багато часу в Румунії. Звичайно, це була величезна робота з документації
вдома, мені довелось прочитати багато матеріалів і статей на цю тему, опублікованих як в Румунії, так і в міжнародних засобах масової
інформації.»

Поряд з кінострічкою «Випускний» режисера Крістіана
Мунджіу, фільм «Тоні
Ердманн» входять до списку номінантів на отримання французької премії
«Сезар» в категорії«Кращий іноземний фільм». Ця комедія наприкінці минулого року отримала
премію «Lux», що
присуджується Європейським парламентом з метою сприяння поширенню європейських
фільмів в ЄС.

Нова доповідь ЄС щодо правосуддя в Румунії

Євросоюз не планує згортати так званий Механізм
співпраці та контролю в галузі правосуддя Румунії. В оприлюдненій Єврокомісією у
середу доповіді з питань судової реформи та боротьбаи з корупцією підкреслено
продовження позитивних тенденцій останніх років і відзначено незворотній
характер ряду вжитих заходів. Згідно з документом, протягом 10 років членства в
ЄС, незважаючи на періоди уповільнення реформ, Румунії вдалося домогтися значного
прогресу в сфері юстиції. Європейська комісія має, однак, і деякі рекомендації,
яких Бухарест має дотриматися, якщо хоче скасування цього механізму ЄС,
запровадженого в 2007 році. Йдеться зокрема про впровадження солідної і
незалежної процедури призначення старших прокурорів, внесення чітких положень
до кодексу поведінки парламентаріїв, який перебуває в стадії розробки, чітких
положень про взаємну повагу між установами із зазначенням того, що законодавці
повинні поважати незалежність судової системи. Ще одна рекомендація стосується
необхідності продовжити впровадження стратегії по боротьбі з корупцією.
Президент Клаус Йоханніс привітав той факт, що Брюссель визнає прогрес румунської
влади. Він згадав, водночас, і стурбованість Єврокомісії у зв’язку з двома суперечливими
законопроектами: про колективне помилування і про внесення змін до кримінального
законодавства, ініційованими нинішньою правлячою більшістю, що складається з
Соціал-демократичної партії й Альянсу лібералів та демократів.

Колективне помилування та референдум

Намір кабінету міністрів прийняти два
термінові розпорядження про колективне помилування і про внесення змін до
Кримінального і Крмінально-процесуального кодексів спонукали президента Клауса Йоханніса
ініціювати на цьому тижні проведення референдуму, на якому громадяни мають
висловитися щодо продовження боротьби з корупцією і забезпечення доброчесності
у державному секторі. Соціал-демократична партія, головна політична сила правлячої коалції, каже,
що рішення президента Клауса Йоханніса має політичний характер і, що в
дійсності глава держави намагається повернути підтримку виборців, втрачену після
поразки опозиції на парламентських виборах. Опозиційні Націонал-ліберальна
партія та Союз «Рятуйте Румунію» заявили, що підтримують ініціативу президента.
У неділю Клаус Йоханніс на кілька хвилин
долучився до багатотисячної акції протесту, організованої в Бухаресті та інших
містах Румунії проти ініціативи уряду помилувати певну категорію засуджених. Протестувальники
стверджують, що влада намагається помилувати корупціонерів або частково
декриміналізувати зловживання службовим становищем. Міністерство юстиції
стверджує, однак, що зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості в’язниць
і приведення ряду положень Кримінального кодексу у відповідність до рішень
Конституційного Суду. Помилування
не може бути предметом законодавчої народної ініціативи, тому ще не відомо як
буде сформульоване запитання.

Візит президента К.Йоханніса до Страсбурга

Під час дводенного офіційного візиту до
Страсбурга президент Клаус Йоханніс обговорив тему проекту колективного
помилування з президентом Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Гвідо Раймондом.
Після зустрічі, президент заявив, що немає ніякого тиску з боку ЄСПЛ або
небезпеки можливого штрафу у розмірі 80 мільйонів євро, накладеного цим судом
через становище в румунських пенітенціарних установах. Пілотне рішення ЄСПЛ
буде опубліковане в першій половині цього року: у ньому буде вказано, що не
працює, які проблеми мають бути вирішені і термін, упродовж якого Румунія буде
зобов’язана знайти рішення, – сказав глава держави. Помилування, – сказав Клаус
Йоханніс, – є лише одним з можливих рішень, невеликою складовою цілого пакету
заходів, який ми маємо розробити. З іншого боку, згідно з доповіддю ЄСПЛ, опублікованою на цьому тижні, Румунія
займає 3-е місце за кількістю програних в ЄСПЛ справ, після Росії та Туреччини,
а більшість із них стосуються умов утримання у в’язницях. Президент ЄСПЛ Гвідо
Раймонд сказав, що ці проблеми мають постійний характер і вимагають комплексного
підходу Румунії до їх вирішення.

Секретні служби та парламентський контроль

Румунська служба інформації (РСІ) працює
над Кодексом професійної етики працівників установи, який буде опублікований в
Офіційному віснику за кілька днів – оголосив директор секретної служби Едуард
Хелльвіг. Він пояснив, що цей документ чітко визначить всі випадки несумісності
роботи офіцера розвідки з іншими видами діяльності та внесе прояснення щодо їх стосунків
з політиками, держслужбовцями, бізнесменами тощо. Це оголошення було зроблене
після заслухання у середу керівництва Румунської служби інформації членами
парламентської комісії з питань контролю над РСІ. Глава Румунської служби
інформації заявив, що в ці дні спостерігаються безпрецедентні нападки на адресу
установи, яку він очолює, але запевнив, що ця служба не брала і не братиме
участі в політичних іграх. Ці заяви та уточнення були зроблені на тлі
скандалу довкола генерала Флоріана Колді, який протягом 12 років обіймав посаду
першого заступника голови РСІ. Колишній депутат Себастьян Гіце, який є
суб’єктом кримінального провадження та перебуває в розшуку, висунув серйозні
звинувачення на адресу Флоріана Колді. Хоча спеціальна слідча комісія за
результатами внутрішнього розслідування прийшла до висновку, що Флоріан Колдя
своїми діями не порушував законодавство, він вирішив зробити крок назад,
відмовившись від посади, а президент за поданням Едуарда Хелльвіга підписав
указ про його звільнення у запас.

Румунка на церемонії вручення Оскара

Ада Соломон стала на цьому тижні першим
румунським продюсером, який бере участь у боротьбі за здобуття премії «Оскар» в
категорії «Кращий фільм іноземною мовою», з кінострічкою «Тоні Ердманн»
німецької режисерки Марен Аде. Комедія, що була знята майже повністю в Румунії,
стала єдиною кінострічкою 2016 року випуску, включеною редакцією BBC Culture до 100 найкращих фільмів XXI століття. «Тоні Ердманн»,
світова прем’єра якого відбулася минулого року в Каннах, був удостоєний премії
ФІПРЕССІ за кращий фільм в офіційному конкурсі.