Tag: лікарня

  • 11 – 17 серпня 2024 року

    11 – 17 серпня 2024 року

    15 серпня – День ВМС Румунії

     У четвер у великих портових містах на Чорному морі і Дунаї відзначили День ВМС Румунії. Найбільш вражаючі заходи відбулися в Констанці, де до тисяч глядачів приєдналися президент Клаус Йоганніс, спікер Сенату Ніколає Чуке, міністр оборони Ангел Тилвер та міністр внутрішніх справ Кетелін Предою. У демонстраційних навчаннях, найбільшому військово-морському заході року, взяли участь понад 2000 румунських і союзних моряків, 15 морських і річкових кораблів, кораблі берегової охорони, винищувачі F-16, два американських і французький патрульні і розвідувальні літаки, військові вертольоти «Пума» і парашутисти. Наприкінці навчань військові кораблі і літаки, вітрильники і цивільні катери пройшли парадом перед тисячами людей, які були присутні на заході. Глава держави заявив, що союзники вважають Румунію надійним стовпом регіональної безпеки і головним контрибутором у процес зміцнення сил стримування і оборони НАТО на східному фланзі. Він сказав, що, хоча ці часи позначені численними викликами безпеці, в контексті війни, розв’язаної Росією в Україні, Румунія сьогодні є безпечною і стабільною країною, а її громадяни захищені від будь-яких потенційних загроз. Глава держави додав, що Румунія продовжує бути важливим стовпом регіональної та євроатлантичної безпеки та є солідарною зі своїми союзниками по НАТО і партнерами з Європейського Союзу в їхніх зусиллях з надання допомоги Україні, яка вже понад два з половиною роки бореться проти жорстокої та незаконної агресії. У День Військово-морських сил глава держави сказав морякам, що відданість, наполегливість і дух самопожертви, які визначають їх, є прикладом досконалості, а Військово-морські сили Румунії – символом національної сили і стійкості.

     

    Румунські пожежники гасять пожежі в Греції та Албанії

    У вівторок Румунія направила другий контингент пожежників для підтримки зусиль по боротьбі з рослинними і лісовими пожежами, що охопили регіон Аттики в Греції. За даними Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій, 40 пожежників і два автомобілі пожежогасіння та швидкого реагування були доставлені до Греції повітряним транспортом, ще дві пожежні автоцистерни ємністю 3000 літрів і чотири рятувальники були доставлені наземним транспортом. Урешті-решт масштабну пожежу, що вирувала поблизу Афін, вдалося загасити, у тому числі за допомогою румунських вогнеборців. У понеділок інспекторат також повідомив, що один румунський пожежник, який допомагав гасити полум’я, отримав поверхневі травми обличчя, але не потребував спеціалізованого лікування. Місії продовжаться найближчими днями, залежно від ситуації на місцях. Цілі села в Греції були евакуйовані. Метеорологи оголосили «червоний» рівень небезпеки виникнення пожеж через високу температуру повітря, що досягає 40 градусів за Цельсієм у багатьох частинах країни, а також сильний вітер. З середи два румунські літаки також допомагають албанським вогнеборцям гасити лісові пожежі в цій країні. Згідно із заявою міністерства оборони, це літак Spartan, призначений для гасіння пожеж, і літак Hercules для логістичної підтримки.

     

    Розслідування підозрілих смертей у лікарні Святого Пантелеймона в Бухаресті

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку направив свою Контрольну службу до Міністерства охорони здоров’я, щоб визначити, чи це відомство належним чином провело перевірку в квітні в лікарні Святого Пантелеймона в Бухаресті після того, як медсестра відділення інтенсивної терапії повідомила про 17 підозрілих смертей пацієнтів протягом декількох днів. Тоді результати перевірки МОЗ показали, що звинувачення не підтвердилися і що були лише проблеми з комунікацією всередині лікарні. У середу голова контрольного органу Міністерства охорони здоров’я Сорін Лука подав у відставку на тлі розслідування прокуратури і арешту двох лікарок реанімаційного відділення лікарні Святого Пантелеймона, яких звинувачують у навмисному спричиненні смерті щонайменше одного пацієнта у важкому стані.

     

    Румунські футбольні клуби в європейських змаганнях

    Віцечемпіон Румунії CFR «Клуж» вийшов у плей-офф Ліги Конференцій, обігравши вдома в четвер увечері ізраїльський «Маккабі» (Петах-Тіква) з рахунком 1:0 у другому матчі третього попереднього раунду. CFR Клуж виграв і перший матч з аналогічним рахунком. У середу володар Кубка Румунії «Корвінул Гунедоара» у Лізі Європи на виїзді поступився з розгромним рахунком 6:1 казахстанській «Астані» і вибув з єврокубків. Також у вівторок чинний чемпіон Румунії з футболу бухарестський FCSB вибув з Ліги чемпіонів, після поразки від чеської «Спарти» Прага, з рахунком 3:2 вдома у другому матчі третього попереднього раунду. Перший матч завершився нічиєю 1:1. FCSB продовжить боротьбу в плей-офф Ліги Європи, де зіграє проти австрійського LASK Лінц. Тим часом, Олімпійський і спортивний комітет Румунії повідомив у середу про отримання від організаційного комітету Олімпійських ігор у Парижі бронзову медаль, яка буде передана гімнастці Ані Марії Бербосу, ​​за третє місце, зайняте у вільних вправах. Минулої суботи, перед завершенням Олімпійських ігор, Спортивний арбітражний суд вирішив, що Ана Марія Бербосу виграла бронзову медаль, а її співвітчизниця Сабріна Войня завершила змагання на 4-му місці. Це рішення скасувало рішення суддів від 5 серпня. Міжнародний олімпійський комітет постановив, що американка Джордан Чайлз, яка після оскарження результату була оголошена бронзовою призеркою змагання, повинна повернути медаль. Нагадаємо, Румунія завершила участь в Олімпійських іграх у Парижі з дев’ятьма медалями: трьома золотими, чотирма срібними і двома бронзовими, посівши 23 місце у медальному заліку.

  • 9 серпня 2024 року

    9 серпня 2024 року

    НАЦБАНК – Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4% з 4,9% раніше і очікує, що вона досягне 3,4% на кінець 2025 року. Про це повідомив голова НБР Муґур Ісереску, який представив сьогодні щоквартальний звіт про інфляцію. Днями Національний банк Румунії вирішив знизити облікову  на 0,25% до 6,5% на рік, головним чином через тенденцію до зниження інфляції.

     

    ЄС-Р.МОЛДОВА – Європейський Союз є головним інвестором Республіки Молдова, а також основним ринком збуту молдовської продукції. Віце-прем’єр-міністр Думітру Алайба, міністр розвитку в уряді Кишинева, каже, що майже дві третини експорту країни йде на ринок ЄС, а понад 80% прямих іноземних інвестицій надходить з країн ЄС. Румунія, Кіпр, Нідерланди, Італія та Німеччина є основними інвесторами в молдовську економіку. Завдяки заходам з лібералізації торгівлі з ЄС, експорт молдовських компаній досяг дійсно вражаючих показників, каже Алайба. Наприклад, експорт винограду та слив з 2021 по 2023 рік подвоївся, експорт яблук – зріс більш ніж у сто разів, а експорт черешні – майже в 40 разів.

     

    ВІЙНА – Збройні сили України продовжують наземний прорив в Курській області Росії вже четвертий день поспіль. Губернатор Липецької області, сусідньої з Курським регіоном, заявив, що вчора ввечері Липецьк зазнав масованої атаки БПЛА, повідомляючи, що відбулася детонація вибухонебезпечних об’єктів «далеко від цивільних будівель». Як повідомляє Reuters у дійсності був уражений місцевий військовий аеродром. Це найбільша українська наземна атака на російську територію з моменту початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну два з половиною роки тому. На відміну від попередніх операцій, в яких пліч-о-пліч з українською армією воювали громадяни Росії, цього разу беруть участь регулярні війська Києва за підтримки танків і бронетехніки, в тому числі отриманих від США і Німеччини. Україна офіційно не підтвердила атаку, але президент Володимир Зеленський натякнув на неї. За даними Financial Times, українці захопили 11 сіл і загальну територію в 350 квадратних кілометрів.

     

    СЕРЕДНІЙ СХІД – Сполучені Штати, Єгипет і Катар звернулися до Ізраїлю і Хамасу з проханням направити своїх представників на переговори, заплановані на 15 серпня, щоб остаточно узгодити деталі припинення вогню в Газі. Переговори, які велися за посередництва трьох країн, були призупинені після того, як 31 липня в Тегерані було вбито колишнього лідера ісламістського угрупування ХАМАС Ісмаїла Ганію. Його вбивство і вбивство військового лідера Хезболли Фуада Чокра лише днем раніше посилили напруженість на Середньому Сході на тлі побоювань скоординованого нападу Ірану і Хезболли на Ізраїль. Тим часом в Ізраїлі триває підготовка до можливих атак.

     

    ОЛІМПІАДА-2024 – Румунські спортсмени змагаються сьогодні на Олімпійських іграх у Парижі у трьох дисциплінах: важкій атлетиці, веслуванні на байдарках і каное та вільній боротьбі. Чемпіон світу 2022 року і віце-чемпіон світу 2023 року з веслування на байдарках і каное Кетелін Кіріле має великі шанси на медаль, оскільки в середу він пройшов до півфіналу на 1000-метровій дистанції в каное-одиночці, вигравши третій заїзд з олімпійським рекордом. Наразі Румунія завоювала вісім медалей на Олімпійських іграх – три золоті, чотири срібні та одну бронзову. За підсумками 13 днів змагань Румунія залишається на 14-му місці в загальнокомандному медальному заліку.

     

    ЛІКАРНЯ – Дві лікарки бухарестської лікарні Святого Пантелеймона, звинувачені в умисному спричиненні смерті пацієнта, у четвер були взяті під варту. Слідство стверджує, що у 54-річного пацієнта, який перебував у важкому стані, у квітні сталася зупинка серця після того, як вони зменшили йому дозу норадреналіну, речовини, що використовується для підтримання кров’яного тиску. У цій же справі одній медсестрі було пред’явлено звинувачення у даванні завідомо неправдивих показань. Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Розслідування обставин смерті інших пацієнтів, які померли в той час у відділенні інтенсивної терапії лікарні, триває. Провадження було розпочато після того, як прокуратура отримала інформацію про підозрілу смерть 17 осіб. Директор лікарні Богдан Соча подав у відставку.

     

    UNTOLD – Найбільший музичний фестиваль Румунії – Untold стартував у четвер ввечері в місті Клуж-Напока (північний захід) і триватиме до неділі. У ньому беруть участь чимало найвідоміших імен місцевої та міжнародної електронної музики. Окрім концертів, відбудеться безліч тематичних заходів і вечірок, а також, як новина, на головній сцені працюватимуть перекладачі жестової мови для людей з вадами слуху. Влада запевняє, що робить усе для убезпечення учасників Untold. Особлива увага приділяється запобіганню продажу та вживанню наркотиків. При спробі продати наркотики вже було затримано кілька осіб.

     

    ФУТБОЛ – Дві румунські футбольні команди зіграли у четвер увечері в плей-офф Ліги Конференцій, третього міжконтинентального змагання. Віце-чемпіон ЧФР Клуж  переміг ізраїльський Маккабі з Петах-Тікви з рахунком 1:0 в Софії, Болгарія, в першому матчі третього попереднього раунду. Другий матч відбудеться 15 серпня в Клуж-Напоці. Володар Кубка Румунії «Корвінул Гунедоара», з іншого боку, обіграв вдома казахстанську «Астану» з рахунком 2:1 і зіграє свій другий матч третього попереднього раунду Ліги Конференцій 15 серпня на виїзді.

  • Регіональна лікарня в Клуж-Напоці

    Регіональна лікарня в Клуж-Напоці

    2024 рік обіцяє стати роком великих інфраструктурних проєктів у Румунії. Випадково чи ні, але цього року пройдуть чотири види виборів: місцеві, до Європарламенту, президентські та парламентські. У цьому контексті уряд знову привернув увагу громадян до тих сфер, які вони вважають недостатньо розвиненими, в тому числі до медичної інфраструктури.

    В останні десятиліття румунські політики весь час обіцяли сприяти будівництву регіональних лікарень, гігантських медичних центрів, які надають сучасні та централізовані послуги населенню великих регіонів країни. Однак, через бюрократичну тяганину і брак фінансування проєкти постійно відкладалися, але цього разу, схоже, ситуація почала змінюється на краще.

    Після того, як у березні розпочалося будівництво Крайовської регіональної лікарні швидкої допомоги на південному заході Румунії, а в квітні – Ясської регіональній лікарні швидкої допомоги на північному сході, наприкінці минулого тижня нарешті стартувало будівництво регіональної лікарні швидкої допомоги в Клуж-Напоці в центральній частині Румунії. Проєкт на суму понад 700 мільйонів євро має бути завершений за три роки. Медичний заклад буде розташований у місті Флорешть і матиме майже 850 ліжок, вертолітний майданчик і 22 операційні.

    У церемонії закладання першого каменю, яка символічно знаменує початок робіт взяв участь і міністр охорони здоров’я Александру Рафіла, який заявив, що якість охорони здоров’я в Румунії значно покращиться, в тому числі завдяки будівництву цих трьох регіональних лікарень. За його словами, лікарні будуються в Румунії дуже швидкими темпами і дуже якісно, завдяки коштам, отриманим від Європейського Союзу в рамках Національного плану відновлення і стійкості, а також тому, що багато місцевих чиновників виявляють великий інтерес до цих проєктів. Він зазначив, що в даний час є 20 лікарень, які будуються або будівництво яких розпочнеться найближчим часом і це також завдяки мерам і головам повітових рад, які мають виправдану зацікавленість у захисті здоров’я членів громад, які вони очолюють.

    Якщо Румунія хоче підвищити якість охорони здоров’я, їй потрібна не лише сучасна інфраструктура, а й достатня кількість добре підготовлених лікарів. На жаль, система охорони здоров’я країни стикається з гострим браком медичних працівників, багато з яких все ще виїжджають до країн Західної Європи. За даними Румунської колегії лікарів, 58% медиків у віці до 35 років мають намір покинути країну, і це в умовах нестачі 15 000 лікарів на національному рівні.

  • Інвестиції в медичну інфраструктуру

    Інвестиції в медичну інфраструктуру

    Інфраструктура охорони здоров’я Румунії завжди була предметом суспільного інтересу і, відповідно, темою політичних спекуляцій, особливо якщо врахувати те, що за майже 35 посткомуністичних років у Румунії було побудовано всього 4 лікарні. У четвер уряд підписав новий договір про будівництво ще одного регіонального медичного закладу. Йдеться про Крайовську регіональну лікарню швидкої допомоги, масштабний проєкт, який включає восьмиповерхову будівлю, понад 800 ліжок для стаціонарних хворих, 19 операційних блоків, 38 приміщень для діагностичних і лікувальних послуг і майже 1 600 місць паркування.

    Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що нинішній румунській владі вдалося змити те, що він називає «національною ганьбою» і розпочати будівництво довгоочікуваних регіональних лікарень.

    Марчел Чолаку: «28 лютого ми підписали договори щодо будівництва двох регіональних лікарень в Яссах та Клужі, а сьогодні ми підписуємо договір щодо будівництва третьої – регіональної лікарні швидкої допомоги в місті Крайові. Регіональна лікарня в Крайові буде обслуговувати весь південно-західний регіон Румунії і надаватиме надскладні медичні послуги з використанням найсучасніших технологій діагностики та лікування. Регіональна лікарня зможе обслуговувати понад 800 осіб на день (…) Три регіональні лікарні в Яссах, Клужі та Крайові стануть великим кроком вперед для румунської системи охорони здоров’я.»

    Своєю чергою, міністр охорони здоров’я Александру Рафіла зазначив, що в даний час в системі охорони здоров’я реалізується багато проєктів, які фінансуються як з Національної програми відновлення та стійкості, так і з інших джерел.

    Александру Рафіла: «Усі ці проєкти не заблоковані, вони тривають і в даний час Румунія має інфраструктуру лікарень, що швидко розвивається. Ми прагнемо якнайшвидшого завершення цих проєктів, аби пацієнти в Румунії мали доступ до якісних медичних послуг.»

    Здійснюючи інвестиції, Румунія перейшла до нової парадигми, – заявив міністр інвестицій та європейських фондів Адріан Кичу. Він зазначив, що загалом 7 мільярдів євро доступні для інвестицій в охорону здоров’я. Міждисциплінарний медичний центр, який буде побудований в Крайові, являє собою інвестицію в розмірі понад 2 мільярди євро і обслуговуватиме повіти Долж, Олт, Горж, Мегедінць і Вилча, усі на південному заході Румунії.

    Проте, після завершення будівництва велетенських медичних центрів в Яссах, Клужі та Крайові уряд зіткнеться з іншою проблемою – браком медичного персоналу. Хоча зарплати медичних працівників закладів охорони здоров’я зросли з 2018 року приблизно на 80%, багато з них все ще виїжджають до країн Західної Європи, збільшуючи дефіцит лікарів. За даними столичної Адміністрації лікарень і медичних послуг, наразі в Румунії не вистачає 15 000 медиків.

  • Європейські гроші для румунських лікарень

    Європейські гроші для румунських лікарень

    Уряд Румунії у четвер затвердив календарний план процедур щодо підписання до кінця року договорів про фінансування кількох лікарень в Румунії. «Сфера охорони здоров’я – це сектор, що викликає найбільший інтерес і занепокоєння у всіх громадян і, якому ми повинні приділити належну увагу і відповідальне зобов’язання виконати те, що ми оголосили до цього часу», – заявив прем’єр-міністр Ніколає Чуке.



    За словами Дана Кербунару, прес-секретаря кабінету міністрів , програма спрямована на будівництво та оснащення 7 нових повітових лікарень та 20 муніципальних або міських державних лікарень, які будуть або новозбудовані, або відремонтовані та оснащені. Дан Кербунару: «Загальна сума, яка буде спрямована на фінансування цієї програми, становить майже 2 мільярди євро і буде отримана з європейських фондів через Програму охорони здоров’я та Європейський інвестиційний банк. Графік досить стислий і передбачає публікацію керівних принципів до 15 травня та запуск конкурсів до 10 липня, щоб усі договори про фінансування могли бути підписані до кінця року.»



    Згідно з заявою міністра з питань інвестицій та європейських проєктів Марчела Болоша, встановлені терміни відкривають перспективу доступу до коштів Оперативної програми з охорони здоров’я. Ця програма була затверджена Європейською Комісією наприкінці листопада і є багатофондовою програмою із загальним бюджетом у 5,8 млрд євро. «Вперше Румунія скористається перевагами від програми охорони здоров’я, яка підтримує масові інвестиції в інфраструктуру лікарень, якісні медичні послуги та підготовку медичного персоналу», – заявив Марчел Болош після схвалення проєкту Єврокомісією. За допомогою цього бюджету, сказав міністр, медична система Румунії буде перебудована таким чином, щоб румуни могли користуватися умовами, послугами та персоналом на рівні європейських країн з ефективними системами охорони здоров’я.



    Слід також зазначити, що інвестиції, від проектування до будівництва та оснащення лікарняних відділень, мають бути здійснені до червня 2026 року. Більше того, у нещодавньому аналізі експерти Світового банку попередили про «критично високий ризик» того, що Румунія може втратити три великі проєкти в рамках Національного плану відновлення та стійкості через затримки на різних етапах (дослідження, запуск тендерів, початок робіт). Це стосується і фінансування 27 лікарень.



    Румунська опозиція та експерти в цій галузі неодноразово звинувачували уряд у затягуванні процесу затвердження списку лікарень, включених до програми, який в лютому був нарешті ухвалений чинним урядом.

  • Лікарні переповнені ковідними хворими

    Лікарні переповнені ковідними хворими




    Пандемія коронавірусу показує свої гострі ікла. Криза, спричинена COVID-19,
    починає поглиблюватися і чинити ще більший тиск на лікарні та медицину загалом.
    У вівторок, коли в Румунії було зафіксовано два антирекорди, було оголошено, що
    у реанімаційних відділеннях більше немає вільних ліжок. Хоча Національний
    інститут громадського здоров’я прогнозував досягнення 15 000 нових випадків
    COVID-19 на день наприкінці жовтня, цей поріг був перевищений у вівторок, коли
    було зареєстровано понад 15 000 нових добових лабораторно підтверджених випадків
    зараження SARS-CoV-2. Ще одним антирекордом є кількість померлих від нового
    коронавірусу – понад 250 смертей за добу.




    Крім того, значно зросла частка позитивних тестів, перевищивши 19%. У
    сотнях населених пунктів рівень зараженості перевищив шість випадків на тисячу
    мешканців, а в багатьох містах, в тому числі в Бухаресті, цей показник перетнув позначку у 10 на тисячу жителів.
    Лікарі докладають значних зусиль, аби впоратися
    зі зростаючим напливом пацієнтів. У вівторок кількість ковідних пацієнтів у румунських
    лікарнях перевищила 14 400 осіб, з яких 1480 хворих у відділеннях інтенсивної
    терапії. Лікарі ще раз наголошують на важливості вакцинації, яка забезпечує
    захист від зараження новим коронавірусом. Насправді цифри говорять самі за
    себе. Фахівці відзначають, що 95% людей, які зараз перебувають у реанімації та
    понад 70% госпіталізованих – нещеплені особи.


    Директор столичного Інституту ім. Матея Балша, лікар Адріан Марінеску,
    сказав, що протягом останніх тижнів усі заклади для госпіталізації пацієнтів з
    COVID-19 працюють в умовах неймовірного тиску. «Очевидно, що цей тиск на
    медичний сектор спричинений невакцинованими особами», – сказав Адріан Марінеску,
    додавши, що як правило в середині дня у лікарнях вже немає місць для госпіталізації,
    і не тільки у відділеннях інтенсивної терапії. «Потрібен певний час для медичного
    сортування уражених коронавірусом Covid-19 і це має бути зроблено якомога краще,
    потім перенаправляти до інших лікарень, в яких також важко знайти вільне місце,
    часто протягом певного часу доводиться лікувати пацієнтів у прийомних
    відділеннях.»




    «Я не можу сказати, що ситуація вийшла з-під контролю», – сказала Беатріс
    Малер, менеджер бухарестського інституту ім. Маріуса Насти. За її словами, наразі
    ще є рішення, кожній особі, яка потребувала госпіталізіції знайшли ліжко, де
    можна було б лягти й отримати медичну допомогу, але, безумовно, потрібні
    набагато більші зусилля усіх лікарень, щоб подолати цей період.




    З іншого боку, Коаліція організацій пацієнтів з хронічними захворюваннями Румунії
    та асоціації хворих на ВІЛ незадоволені тим, що влада вирішила призупинити
    госпіталізацію хронічних пацієнтів. Вони закликають можновладців переглянути це
    рішення, знайти інші рішення для пацієнтів із COVID-19 і не ставити під загрозу
    життя хворих на хронічні захворювання та
    ВІЛ-інфікованих.

  • Ще одна пожежа у румунській лікарні

    Ще одна пожежа у румунській лікарні










    У
    перші години ранку п’ятниці Румунію сколихнула нова жахлива новина: в
    Інфекційній лікарні м.Констанца, найважливішому місті на узбережжі Чорного
    моря, у розпал четвертої хвилі пандемії сталася пожежа. Спершу влада оголосила,
    що з десяти пацієнтів з COVID-19 загинули дев’ять, але врешті решт повідомила,
    що жертвами стали семеро людей. Але це не робить трагедію менш болючою.




    Після
    пожежі в лікарні в П’ятра-Нямц (північний схід Румунії) у листопаді минулого
    року, коли померло більше десяти пацієнтів, а черговий лікар, який намагався їх
    врятувати, отримав опіки 2 та 3 ступеня понад 80% поверхні тіла, державна
    комісія, яка розслідувала обставини та причини пожежі виявила порушення роботи системи
    пожежної сигналізації та ознаки невідповідної експлуатації електроустановок. У
    звіті, складеному в результаті аналізу значної частини національної системи
    охорони здоров’я, було виявлено понад 2000 порушень правил пожежної безпеки.




    Було
    констатовано, що більше чверті румунських лікарень не мають пожежних резервуарів,
    у двох третинах перевірених відділень інтенсивної терапії не дотримувалися вимог
    щодо відстані між ліжками і менше половини відділень інтенсивної терапії мають достатню
    кількість медичних працівників, залучених до чергування. Через кілька місяців
    після трагедії у п’ятра-нямецькій
    лікарні сталася інша пожежа, цього разу в столичному Інституті ім. Матея Балша,
    флагманському медичному закладі, а жертвами вогню тоді стали понад 20 людей. Відтоді
    ЗМІ почали говорити про явище виникнення пожеж у румунських лікарнях.




    Згідно
    з даними, опублікованими центральними ЗМІ, за останній рік 10 медичних установ
    повідомили про пожежі на тлі перевантаження застарілої інфраструктури та напливу
    пацієнтів, інфікованих коронавірусом, що потребують госпіталізації. Після нової
    трагедії у п’ятницю в Констанці на місці проводиться експертне та судове пожежно-технічне
    дослідження з метою встановлення обставин виникнення і розвитку пожежі у відділенні
    інтенсивної терапії, де лікувалися хворі на COVID-19. Паралельно Префектура Констанци проводить
    адміністративне розслідування щодо заходів протипожежного захисту та безпеки. Увесь
    персонал згорілого відділення перейшов до Повітової лікарні
    швидкої допомоги.




    Тим
    часом сусідня
    Угорщина запропонувала допомогу та висловила готовність
    у разі потреби прийняти
    пацієнтів з Румунії. Але ні в Констанці, ні в румунській медичній системі
    загалом паліативна допомога не вирішить суть
    проблеми!
    Прем’єр-міністр Флорін Кицунаголосив
    на
    необхідності виправити всі помилки,
    допущені за останні 30 років, а президент Клаус Йоганніс
    визнав, що «румунська держава зазнала невдачі у виконанні
    своєї фундаментальної місії щодо захисту своїх громадян».



  • Новий нещасний випадок у бухарестській лікарні

    Новий нещасний випадок у бухарестській лікарні




    У понеділок через несправність кисневої
    установки мобільного відділення інтенсивної терапії, відкритого лише за три дні
    до того на території клінічної лікарні інфекційних та тропічних
    захворювань ім. доктора Віктора Бабеша у
    Бухаресті, три пацієнти, інфіковані новим коронавірусом,
    втратили своє життя. П’ять інших пацієнтів були переведені до інших медичних
    закладів. Керівник відділу з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат пояснив, що
    відбулося раптове підвищення тиску в систем подачі кисню, що призвело до
    зупинки апаратів штучної вентиляції легень.

    Прем’єр-міністр Флорін Кицу зажадав
    від міністра внутрішніх справ Лучана Боде проведення швидкого та прозорого
    розслідування та притягнення винних до відповідальності: «З того, що нам відомо
    на сьогодні, здається, це нещасний випадок, але було розпочато розслідування та я перебуваю на постійному зв’язку на цю тему з міністром внутрішніх справ. Ми продовжимо
    вкладати ресурси в систему охорони здоров’я та намагатимемось створювати нові
    ліжко-місця для інтенсивної терапії, як я вимагав ще два місяці тому, оскільки змушені
    боротися з пандемією.»



    На жаль, трагедія у лікарні ім. Віктора
    Бабеша не перший такий випадок. У листопаді загорілося реанімаційне відділення для
    ковід-пацієнтів у повітовій лікарні невідкладної допомоги П’ятра-Нямц (на північному
    сході країни), а в січні у Бухаресті, полум’я охопило перший поверх одного з корпусів
    найсучаснішої інфекційної лікарні країни: ім. Матея Балша, де були
    госпіталізовані пацієнти із середньою та важкою формою перебігу хвороби, тобто
    з кисневою залежністю.


    Обидві пожежі призвели до
    загибелі людей, деякі з них згоріли заживо. До стану невдоволення населення
    додається метушня під час евакуації пацієнтів з найсучаснішої ортопедичної
    лікарні Румунії «Фоїшор», яка у п’ятницю
    була терміново перетворена на ковід-лікарню.


    Навіть політики правоцентристської
    керівної коаліції, піддали критиці чинного міністра охорони здоров’я Влада
    Войкулеску. Опозиційна Соціал-демократична партія дорікнула прем’єр-міністру
    Флоріну Кицу за небажання відправити міністра Войкулеску у відставку. Вдруге під
    час цього парламентського скликання соціал-демократи планують оголосити вотум недовіри
    міністру охорони здоров’я як через переведення пацієнтів з лікарні Фоїшор,
    так і через його нездатність впровадити програму масового тестування населення від
    Covid-19 та збільшити кількість ліжко-місць в відділеннях інтенсивної терапії.

    Альфред Сімоніс, заступник голови СДП зазначив: «Ми вже мали міністрів, неспроможних виконувати свою роль у міністерстві,
    але жоден з них не був настільки неспроможний впоратись із ситуацією як міністр
    Войкулеску.»
    Навіть якщо вотум недовіри міністру
    охорони здоров’я набере достатню кількість голосів у парламенті, це не призведе
    до його автоматичного звільнення.

  • У Румунії кількість випадків COVID-19 перевалила за мільйон

    У Румунії кількість випадків COVID-19 перевалила за мільйон






    У
    суботу загальна кількість офіційно зареєстрованих випадків зараження
    коронавірусом у Румунії перевищила один мільйон. З кінця лютого минулого року,
    коли влада повідомила про перший випадок хвороби більше мільйона румунів перехворіли
    на новий коронвірус. З них одужали понад 900 тисяч людей, але, на жаль, понад
    25 тисяч програли боротьбу з Sars-CoV-2. Показником вкрай важкої ситуації, яка склалася у
    медичних закладах є кількість пацієнтів, які перебувають у відділеннях
    інтенсивної терапії. Хоча деякий час ця кількість коливала на рівні 1200-1300 пацієнтів,
    на сьогодні у цих відділеннях госпіталізовано
    приблизно 1500 пацієнтів.


    Міністерство
    охорони здоров’я підтверджує напружену ситуацію в румунських лікарнях, а кількість
    вільних ліжко-місць у реанімаційних відділеннях зменшується з кожним днем: у
    деяких повітах їх практично немає. Хоча звучить сумно і жахливо, але, здається,
    лише смерть призводить до звільнення ліжок. Ще з початку 2020 року органи виконавчої
    влади у галузі охорони здоров’я взяли на себе зобов’язання створити більше ліжко-місць
    у відділеннях реанімації та інтенсивної
    терапії для важкохворих пацієнтів. Однак замість реальних рішень урядовці
    впровадили тимчасові заходи та наводили різні аргументи, які часто викликали суспільне
    невдоволення.




    З
    огляду на відсутність вільних місць у відділеннях інтенсивної терапії всіх ковідних
    лікарнях Бухареста, де надалі спостерігається найбільша в Румунії кількість
    підтверджених випадків інфікування, у п’ятницю було прийнято рішення перетворити
    найсучаснішу та найпопулярнішу ортопедичну лікарню Румунії «Фоїшор» на ковід-лікарню.
    Для цього понад 100 пацієнтів, які були там госпіталізовані з різними
    ортопедичними проблемами, або які перенесли операцію, були за бажанням перевезені
    до інших лікарень або виписані додому з продовженням лікування амбулаторно. Через погану
    організацію перед медичним закладом утворилася метушня, родичі пацієнтів скупчилися
    біля воріт, сталася сутичка між групою протестувальників та жандармами, які прийшли
    забезпечити порядок.




    Начальник
    управління з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат сказав, однак, що якби мав
    можливість знову подумати над кращим рішенням, поступив би так само. Міністр
    охорони здоров’я Влад Войкулеску сказав, що всі невідкладні операції будуть
    проведені найближчим часом тими ж хірургами в інших лікарнях, а прем’єр-міністр
    закликав винних зберегти залишки честі і подати у відставку, але не назвав
    жодного прізвища. Представники опозиції звинуватили владу в некомпетентності, а
    колишній голова Колегії лікарів Румунії, професор Васіле Астрастоає наводить у статті
    на цю тему численні прорахунки під час перевезення пацієнтів ортопедичної
    лікарні «Фоїшор» і стверджує, що «посадові особи повинні зрозуміти, що несуть
    повну відповідальність за прийняття таких важливих рішень».

  • Заклики до соціальної відповідальності

    Заклики до соціальної відповідальності






    Пандемія вражає все більше
    молодих людей без супутніх захворювань, включаючи дітей, а пріоритетом уряду є
    порятунок людських життів, – заявив міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску.
    Під час останнього публічного виступу він мав поруч керівників кількох великих бухарестських
    лікарень, щоб підкреслити той факт, що епідеміологічна ситуація наближається до
    критичної, та вкотре закликати населення підтримати систему охорони здоров’я демонструючи
    особисту соціальну відповідальність.




    Нова хвиля пандемії Covid-19 вражає
    швидкістю зараження та здатністю уражати категорії населення, які, здавалося, були
    менш вразливими до вірусу, – каже міністр Влад Войкулеску. «Можливо ви
    пригадуєте, що на початку кризи, коли говорили про пацієнтів, оприлюднювалися й
    дані про їх супутні захворювання. Ми всі знали що новий коронавірус найбільш
    небезпечний для людей, які мають певні супутні захворювання. На жаль, зараз ми
    бачимо здорових людей, які не тільки потрапляють у лікарню, а мають важкі форми
    перебігу хвороби. Ми також маємо хворих на коронавірус дітей. На відміну від ситуації
    на початку пандемії, коли частка пацієнтів з важкими та критичними формами
    перебігу хвороби була значно нижчою, на сьогодні більше третини критичних
    хворих потребують інтубації.»




    Державна секретарка Міністерства
    охорони здоров’я, лікарка Андрея Молдован, підтвердила зростання кількості
    уражених вірусом SARS-CoV-2
    дітей віком до 10 років. Вона наголосила на важливості дотримання протиепідемічних
    правил при здійсненні спільних заходів із залученням дітей. Міністр Войкулеску
    оголосив про ряд заходів, включаючи збільшення кількості ліжко-місць у
    відділеннях інтенсивної терапії деяких лікарень. Міністерство також має намір
    зменшити тиск на відділення невідкладної допомоги шляхом перенаправлення пацієнтів
    до медичних закладів, які до цього часу не надавали послуги невідкладної
    допомоги.




    Директори лікарень підтвердили
    те, що раціональні та «імунні» до фальшивих новин і теорій конспірації люди вже
    усвідомлюють: система охорони здоров’я перевантажена, а медпрацівники виснажені.
    Головний лікар столичного Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги
    Мобільної служби швидкої медичної допомоги, реанімації та вивільнення (SMURD) Богдан
    Опріца наголосив на необхідності більш відповідального ставлення населення та продовження
    вакцинації людей. «Якщо кількість пацієнтів збільшиться, ми не матимемо вільних
    ліжко-місць у реанімаційних відділеннях, ми не матимемо вільних ліжок з киснем.
    Якщо під час другої хвилі приблизно 50% пацієнтів мали легкий перебіг
    коронавірусу і могли лікуватися амбулаторно, то зараз ледве вдається виписати 10%
    пацієнтів. Більшість хворих потребують кисневої терапії та великого потоку кисню.
    Крім того, що динаміка захворюваності на Covid-19 демонструє висхідний тренд
    ми маємо й інших пацієнтів, якими ми не можемо нехтувати. У наказі міністра
    охорони здоров’я дуже чітко зазначено, що ми повинні піклуватися про всі
    категорії пацієнтів. Незалежно від кількості додаткових ліжко-місць у відділеннях
    інтенсивної терапії, вони швидко заповнюються. Незважаючи на всі вжиті заходи ми
    не зможемо справитися з цією ситуацією, якщо населення не буде співпрацювати з
    нами з епідеміологічної точки зору.»




    На цьому тлі є й хороша новина:
    кампанія вакцинації триває такими темпами, що роблять досяжною мету влади щодо імунізації
    10 мільйонів румунів до вересня поточного року.



  • Пандемія знову набирає обертів у Східній Європі

    Пандемія знову набирає обертів у Східній Європі






    Через рік від дня, коли Всесвітня організація
    охорони здоров’я визнала спалах нового коронавірусу SARS-CoV-2 пандемією, Європу
    «накриває» третьою хвилею пандемії. На
    сході старого континенту кількість випадків зараження продовжує
    стрімко зростати по висхідній кривій, збільшуючи тиск на систему
    охорони здоров’я. За останні дні Румунія
    досягла найвищого показника зараженості новим коронавірусом за останні три
    місяці – понад 6000 за добу. Також станом на сьогодні у країні було досягнуто максимальної
    кількості госпіталізованих з коронавірусом хворих – 11 000. У Румунії цей рівень востаннє
    був зафіксований наприкінці минулого року. Близько 1200 пацієнтів перебувають у
    відділеннях інтенсивної терапії.




    Міністерство охорони здоров’я провело нараду
    з директорами лікарень для розгортання додаткових ліжко-місць, необхідних для
    лікування хворих на SARS-COV-2, після зведення мобільних шпиталів при трьох ковідних
    лікарнях у Бухаресті. Міністерство заявило, що було прийнято рішення розгорнути
    у повітових ковідних лікарнях додатково близько 140 ліжок у відділеннях інтенсивної
    терапії для дорослих та близько 210 ліжок проміжної терапії для пацієнтів з
    COVID-19. У наступний період усі медичні заклади мають повідомити Міністерство
    охорони здоров’я про можливості подальшого збільшення ковідних ліжко-місць.




    Експерти в галузі охорони здоров’я стверджують,
    що зростання кількості хворих може бути
    також спричинене появою мутованих штамів, кожен з різними характеристиками поширення,
    зараження та різними та більш серйозними клінічними проявами, ніж первинний
    штам. Сусідні з Румунією країни, в свою чергу, стикаються з третьою пандемічною
    хвилею. Болгарія посідає четверте місце серед країн ЄС за кількістю смертей упродовж
    останніх 14 днів, після Словаччини, Чехії та Угорщини. Представники болгарських
    органів охорони здоров’я розглядають можливість призупинення на два тижні роботи
    всіх барів та ресторанів, торгових центрів та шкіл, щоб обмежити поширення
    вірусу.


    Словаччина також зареєструвала один з
    найвищих показників смертності у світі через новий коронавірус. Дуже складною є
    й ситуація в Угорщині, яка побила антирекорд госпіталізованих хворих на COVID-19.
    На сьогодні в Угорщині, яка має менше 10 мільйонів мешканців, госпіталізовано понад
    9800 людей, з яких близько 1000 – у реанімаційних відділеннях. В останні дні угорська
    влада неодноразово попереджала про складність ситуації, спричиненої пандемією
    і, за даними місцевих ЗМІ, планує запровадити в найближчі дні нові протиепідемічні
    обмеження. Чехія стала країною з найбільшою кількістю заражень в Європейському
    Союзі – понад 15 випадків на тисячу жителів, за останні два тижні. За цих
    обставин з 26 березня невеликі компанії, у яких працюють від 10 до 49 працівників,
    мають щотижня тестувати персонал на COVID-19.

  • Румунсько-українська співпраця у медичній та військовій сферах

    Румунсько-українська співпраця у медичній та військовій сферах

    Невідкладна допомога для дітей транскордонного регіону
    Румунія-Україна





    Нещодавно була підписана грантова угода про фінансування транскордонного
    проєкту в рамках спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020 рр. за
    пріоритетом «Підтримка розвитку послуг охорони здоров’я та доступу до сфери
    охорони здоров’я».




    Таким чином у рамках програми румунсько-української
    транскордонної співпраці Сучавська повітова лікарня швидкої медичної допомоги
    імені Св. Йоанна Нового та Чернівецька міська дитяча клінічна лікарня імені
    Ісидора Боді виграли грант 1 мільйон 320 тисяч євро. Цей проєкт під
    назвою «Невідкладна допомога для дітей транскордонного регіону
    Румунія-Україна» став першою інвестицією
    типу HARD (що має інфраструктурну складову понад 1 000 000 євро),
    котрий фінансується Програмою Румунія-Україна на 2014-2020 роки, впровадження
    якого вже розпочалося. Його тривалість становить 24 місяці, а метою є підвищення
    доступності та якості екстреної медичної допомоги, що надається дітям у
    Чернівецькій області та Сучавському повіті.




    Інфраструктурна складова буде здійснена в Україні та
    передбачає завершення будівництва термоблоку, який зможе приймати реанімобілі,
    а нове відділення оснастять сучасною апаратурою та обладнанням, що забезпечить
    доступ до невідкладної медичної допомоги дітям у віці 0-18 років. А сучавська
    лікарня, в рамках цього проєкту придбає нову повністю обладнану карету швидкої
    допомоги.




    Реалізація транскордонного проєкту є не тільки
    надважливою для галузі з погляду впровадження інноваційних лікувальних
    методологій та асиміляції багатьох протоколів, що регулюють надання
    невідкладної лікарської допомоги у прикордонних регіонах двох країн, але й для
    поглиблення інших напрямків співпраці, зокрема посилення ролі місцевого
    самоврядування двох прикордонних територій у налагодженні та поглибленні такої
    діяльності. У цьому контексті дуже корисним є досвід румунської сторони, адже українська
    сторона перебуває на початкових етапах реалізації подібних програм ЄС, а
    всебічна підтримка і сприяння офіційної румунської влади є визначальними для
    успішного просування спільних транскордонних інфраструктурних проєктів.




    Нові знання, набуті медичними працівниками, що візьмуть
    участь у тренінгах, організованих в рамках проєкту, а також система
    телемедицини, яка буде впроваджена Чернівецькою міською дитячою клінічною
    лікарнею, стануть практичними способами розвитку системи надання екстреної та
    невідкладної медичної допомоги у Сучавському повіті Румунії та Чернівецькій
    області України, а також посилення транскордонного
    співробітництва в географічному ареалі Спільної операційної програми
    Румунія-Україна 2014-2020 рр.


    ВМС ЗС України провели онлайн конференцію з Морськими
    Силами Румунії



    8 лютого відбулася румунсько-українська
    онлайн-конференція з питань розробки Положення про корабельну службу
    Військово-Морських Сил Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО.
    Метою заходу була організація надання дорадчої допомоги представниками
    румунської сторони й ознайомлення з досвідом Морських Сил Румунії – державою
    членом Північноатлантичного альянсу. Про це повідомила служба зв’язків з громадськістю Командування
    ВМС ЗС України.




    Представники румунської сторони підтвердили намір щодо
    надання всебічної консультаційно-дорадчої допомоги у питаннях організації
    переходу на нові для українських ВМС стандарти і порядок організації несення
    служби. Слід зазначити, що румунські військово-морські сили проходили шлях
    переходу від власних стандартів на стандарти Північноатлантичного альянсу і
    добре знайомі з проблемами, які можуть виникати під час переформатування
    порядку несення служби.




    Під час зустрічі було окреслено ключові аспекти, на які в
    першу чергу слід звернути увагу у перехідний період. Серед них система освіти і
    підготовки корабельно-катерного складу українських ВМС, зміна керівних
    документів. За результатами зустрічі румунські партнери зазначили свою готовність
    до тісної і плідної співпраці в подальшому та ведення прямого і відкритого
    діалогу.

  • Протести та реформа системи охорони здоров’я

    Протести та реформа системи охорони здоров’я








    Через
    накопичення протягом багатьох років серйозних структурних недоліків, румунська
    медична система повинна бути реформована. Пандемія, спричинена новим
    коронавірусом лише чітко та гостро висвітлила недоліки румунської системи
    охорони здоров’я: недофінансування, недостатня кількість ліжко-місць у лікарнях,
    невідповідні умови лікування, брак персоналу…


    Ось чому в понеділок
    члени Федерації профспілок «Санітас», близько 100 осіб, скільки наразі дозволяє
    закон, провели акцію протесту перед будівлею уряду. Вони звинуватили уряд у
    байдужості до проблем системи охорони здоров’я та висунули свої вимоги: від збільшення
    зарплат й усунення соціальної несправедливості в оплаті праці, до розблокування
    проведення конкурсів на заміщення вакантних посад медпрацівників. Профспілки
    також вимагають прийняття національної стратегії інвестицій в систему охорони
    здоров’я. Серед протестувальників була присутня й Аурелія Константін,
    віцепрезидентка організації «Пречиста Марія» «На щастя, я працюю в лікарні, де
    є майже всі необхідні умови, але є лікарні, в яких вже, мабуть, 30 років, не
    були зроблені інвестиції, для яких нічого не було зроблено.»


    У свою чергу Віорел
    Гушану, член столичної організації профспілки «Санітас», зазначив: «Конкурси на
    заміщення вакантних посад у лікарнях заблоковані, але потрібен додатковий
    персонал, щоб доглядати належним чином за хворими на коронаврус. Адже всі ми знаємо,
    що під час здійснення процедур для хворого на Covid -19 медпрацівники
    мають вдягатися в комбінезони і залишатися в них не більше чотирьох годин.
    Більше часу ніхто не може витримати.»


    Не роблять ремонт,
    не звертають увагу на проблеми, а результати очевидні – у лікарнях вмирають невинні
    люди, – підкреслив Віорел Гушану, натякаючи на трагедії, які сколихнули
    Румунію за останні кілька місяців. Йдеться про трагічну пожежу, яка спалахнула в
    листопаді минулого року у реанімаційному
    відділенні Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги (на північному сході
    країни), та про пожежу, що сталася минулого тижня на першому
    поверсі одного з корпусів Національного інституту інфекційних хвороб імені
    Матея Балша в Бухаресті. В обох трагедіях люди згоріли живцем.


    На тлі вимоги
    від опозиційних Соціал-демократичної партії та Альянсу за об’єднання румунів
    подати у відставку, чинний міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску оголосив
    про вжиття низки конкретних заходів: «Ми спробуємо зробити більш гнучкою
    процедуру набору медперсоналу та буде переглянута штатна чисельність
    працівників медзакладів, особливо тих, що приймають пацієнтів з Covid-19. Ми
    вважаємо, що все це має бути здійснено у терміновому порядку. Ми створимо
    національний фонд безпеки пацієнтів у лікарнях. Це буде фонд, кошти з якого
    будуть спрямовані на певні потреби, певні інвестиції, і не тільки на інвестиції, а
    й на фінансування окремих видів технічного обслуговування. Наразі ці питання
    перебувають на стадії обговорення.»



    Крім цього, за
    словами міністра Войкулеску, будуть прискорені проєкти будівництва регіональних
    лікарень в Яссах (на північному сході), Клужі (на північному заході) та в Крайові
    (на півдні).


  • 29 січня 2021 року

    ТРАГЕДІЯ – Пожежа, що сталася у п’ятницю, на світанку, в
    головній румунській інфекційній лікарні – Інституті їм. Матея Балша в Бухаресті,
    призвела до смерті п’яти пацієнтів. Полум’я охопило кілька палат, а решта будівлі
    була закутана густим димом. 120 пацієнтів було евакуйовано та перевезено до інших лікарень. Причини пожежі поки не
    відомі, проте прокурори порушили кримінальну справу за фактом вбивства через
    необережність. Президент Клаус Йоганніс висловив співчуття сім’ям загиблих і
    сказав, що в цьому випадку висновки повинні бути зроблені швидко і знайдені
    рішення для уникнення подібних трагедій. Прем’єр-міністр, ліберал Флорін Кицу
    заявив, що були вжиті всі заходи для швидкої стабілізації ситуації. Контрольна
    служба прем’єр-міністра вже розпочала перевірку в інфекційному інституті. Лідер опозиційної
    Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку заявив, що був шокований й обурений
    тим, що уряд не вжив жодних заходів після листопадової трагедії в Нямецькій
    повітовій лікарні швидкої допомоги, де в результаті пожежі 10 людей загинули.


    КОРОНАВІРУС
    – 2737 нових випадків інфікування SARS-CoV-2, було
    зареєстровано за минулу добу у Румунії в результаті проведення понад 31 000
    тестів на національному рівні, – повідомила у п’ятницю Група стратегічної
    комунікації. За той же період від нового коронавірусу 91 людина померла. Майже
    вісім тисяч пацієнтів з COVID-19
    госпіталізовані у медичних закладах, 996 з них – у відділеннях реанімації. З
    початку спалаху пандемії в Румунії коронавірусною інфекцією заразилося понад 723 тис. осіб, а близько
    90% вже одужали. Тим часом триває кампанія вакцинації, до цього часу було
    імунізовано понад півмільйона людей. Міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску
    заявив, що Румунія має менше доз, ніж потрібно. Він також повідомив, що у всіх центрах вакцинації будуть проведені перевірки, а у разі виявлення порушень винні понесуть
    адміністративну відповідальність. Відповідне рішення було прийняте після того,
    як багато людей було прищеплено, хоча не мали права на це на другому етапі
    кампанії щеплення населення.


    ГУМДОПОМОГА
    – Румунська делегація, яка перебувала з робочим візитом у Кишиневі у четвер обговорила з владою Республіки
    Молдова технічні та юридичні процедури, необхідні для доставки партії вакцини від
    Covid-19, яку Бухарест пообіцяв надати сусідній країні. Йдеться про близько 200
    000 доз, а також про інші ліки та захисне обладнання для догляду за пацієнтами,
    інфікованими новим коронавірусом. Рішення про надання відповідної гуманітарної допомоги було озвучене президентом Клаусом Йоганнісом
    під час офіційного візиту до Республіки Молдова наприкінці грудня минулого року.

    ПРОКУРАТУРА ЄС – Міністерство юстиції
    Румунії оголосило кандидатів на посаду європейського
    прокурора, делегованих у
    Румунії. Ними є
    Дана-Мануела Ана, Камелія-Елена
    Греку, Константін
    Ірина та Жан-Ніколає
    Ункешелу
    – усі четверо від Національного
    антикорупційного управління, Дана-Крістіна Буня – від Генеральної прокуратури та Флорін Богдан
    Мунтяну – від Прокуратури при Ясському суді. Вони будуть діяти від імені Європейської
    прокуратури в своїй
    країні і
    матимуть ті самі
    повноваження, що й національні прокурори, щодо розслідувань, порушення проваджень та передачі справи до суду.
    Європейська прокуратура буде розслідувати і представляти в суді справи за фактом шахрайства та інших злочинів, що завдають шкоди фінансовим
    інтересам Європейського Союзу. Прокуратура також може здійснювати свою
    компетенцію в разі правопорушень, що мають наслідки на рівні Євросоюзу, або якщо вони вчинені
    посадовими особами або членами установ ЄС.
    Нагадаємо,
    що главою Європейської прокуратури є румунка Лаура Кодруца Кьовеші.

  • SOS немовлята Румунії

    SOS немовлята Румунії




    У бухарестській дитячій клінічній лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги імені Марії Склодовської-Кюрі діє найсучасніше відділення інтенсивної терапії для новонароджених у Румунії та Південно-Східній Європі. 27 ліжко-місць, однак, недостатньо для дітей з усієї країни, що народились передчасно або з різними захворюваннями, котрі потребують медичної допомоги за найвищими стандартами. Через відсутність необхідної кількості ліжок багато немовлят із проблемами втрачають життя не маючи шанс на лікування. Точніше, десятки з них помирають щороку, чекаючи звільнення місця у відділенні інтенсивної терапії новонароджених.




    Саме
    тому завідувач відділення, лікар Кетелін Кирстовяну, якого називають «янголом
    дітей» та Асоціація «Серця дітей» в особі її голови Александра Поп докладають
    значних зусиль для розширення відділення інтенсивної терапії. У принципі лікар Кирстовяну
    самостійно бореться за те, щоб усі немовлята з проблемами здоров’я мали ліжко-місце
    у лікарні: «Румунії потрібно щонайменше 100 ліжко-місць, щоб не мати таких
    ситуацій, що тривають роками, які ніхто не спробував вирішити систематично,
    організовано, упорядковано. Тому ми створили це відділення сім років тому: від
    8-10 ліжок, ми маємо на сьогодні 27 ліжок. А інвестувала в це громада -
    компанії, приватні особи, фонди, асоціації… Ми зробили це й в Констанці
    (південний схід) таким же чином, зараз ми повторюємо це тут, а робимо це тому,
    що це багатопрофільна лікарня яка лікує набагато більше захворювань, ніж більшість
    лікарень країни, в результаті чого й тиск на неї набагато більший. Намагаючись
    дотримуватися меж банальної скромності, ми прагнули надихнутися від найкращих
    та застосувати на практиці добре відомі, функціональні, ефективні та
    суперпродуктивні моделі. Наприклад, ми, майже всім відділенням побували в США,
    у нашого наставника і друга Едварда Белла в Айові, який з великою щедрістю
    показав нам все, дав поради, розповів про його помилки, щоб ми не повторювали
    їх. Таким чином нам вдалось уникнути багатьох проблем, яких медична Румунія в
    цій сфері не розуміє або лише починає з’ясовувати.»




    У
    Лондоні, – каже координатор відділення інтенсивної терапії новонароджених Кетелін
    Кирстовяну, – ми попросили фахівців компанії Феррарі модернізувати план переведення дітей з операційного в
    реанімаційне відділення. Якщо ці люди можуть поміняти всі чотири колеса
    гоночного автомобіля за чотири секунди, чому б їм не знайти рішень щодо
    швидкого та безпечного переміщення прооперованих немовлят до реанімації? В
    інших великих лікарнях світу було вирішено розмістити МРТ (магнітно-резонансний
    томограф) або операційну залу прямо посеред реанімаційного відділення.




    Отже,
    аналізуючи тенденції в цій галузі, лікар Кирстовяну хоче застосувати найкращий
    досвід у Румунії, в лікарні «Марі Кюрі». Плани великі, в міру важливості місії.
    Буде побудовано новий корпус, що матиме 20 нових ліжко-місць, в одиночних
    палатах, в реанімації, операційній блок для новонароджених або з кращими
    умовами розміщення для батьків та медичного персоналу. Коротше кажучи, все найсучасніше і найкраще для румунських дітей, – каже доктор Кетелін Кирстовяну: «Це
    набагато більша будівля, ніж та в якій ми діємо зараз. Ми вирішили помріяти і спланувати
    сміливі речі не на рік, не на три, а на десять, двадцять, тридцять. Ми хочемо
    бути серед найкращих. Маємо ще одну серйозну проблему! Побачили, що
    лікарі та медсестри не мають достатньої підготовки для роботи руками, а не лише
    головою. Їм бракує спритності, майстерності і я сказав, що нам потрібен
    навчальний центр, тим більше, що у нас була програма з нашими колегами в
    лікарні, ми їздили по всій країні і побачили, що з цим є великі проблеми, Я
    сказав, що вони повинні вчитися на пластику, на манекенах, максимально схожих
    на людське тіло, на тіло дитини, щоб навчитися виконувати процедури на дітях у
    повній безпеці. Тому ми створюємо навчальний центр.»




    Вартість
    нового проєкту, який має запрацювати щонайбільше через два роки, становить близько
    5 мільйонів євро. Важливу допомогу у залученні необхідних коштів надає
    Асоціація «Серце дітей», яка, серед іншого, для дітей з важкими вадами
    серця, народжених у Румунії, створила відділення кардіохірургії новонароджених в
    бухарестській лікарні, де можуть бути прооперовані немовлята з вадами серця. Голова
    Асоціації Александру Поп розповів яким чином бажаючі можуть допомогти розширити
    відділення інтенсивної терапії новонароджених: «Для тих, хто в Румунії, це SMS
    на номер 8844 з текстом OK. Він фактично підписується на щомісячну пожертву у
    розмірі 2 євро. Водночас кожен бажаючий може надати спонсорську допомогу, або переказати
    бажану суму на наші рахунки, які можна легко знайти на веб-сайті
    inimacopiilor.ro. Є також варіант онлайн-платежів – можна здійснювати дуже
    безпечні транзакції. У нас також є друзі, які дарують свої дні народження або
    організовують заходи на galantom.ro і збирають гроші на цей проєкт або на інші наші
    проєкти. На жаль, ми змушені просити грошей, але робимо це не для себе. Вони
    призначені для дітей, яким ми допомагаємо і, на жаль, все коштує. А коли хочеш
    якісні речі, доводиться платити чималі гроші. Загалом, ми платимо менше, ніж
    платить держава, тому що ми ефективніше ведемо переговори, а з іншого боку,
    тому, що постачальники обладнання співчувають нам і часто раді бути частиною
    гуманітарного проєкту, оскільки бачать, що ми робимо і діти, які в інших місцях
    не мають жодних шансів, у створених нами відділеннях отримують другий шанс на
    життя. Тож це ми маємо на увазі, коли просимо грошей.»




    Щороку приблизно 300 новонароджених із
    серйозними захворюваннями з усієї країни лікуються у відділенні інтенсивної
    терапії новонароджених лікарні імені Марі Кюрі. А після майбутнього розширення
    ще близького 200 матимуть шанс на найкращу медичну допомогу. За підтримки всього
    суспільства!