Tag: лікарня

В
Європі кількість нових випадків коронавірусу залишається великою, а відділення
реанімації переповнені людьми, інфікованими SARS-CoV-2. Всесвітня організація
охорони здоров’я неодноразово попереджала про перевантаження медичних закладів,
особливо в Європі. Цього тижня в Румунії був встановлений новий абсолютний
рекорд з початку пандемії за добовою кількістю людей, які померли від нового
коронавірусу – понад 200 осіб.

Проте
на
цьому тижні також була зафіксована найменша за останній
місяць кількість госпіталізацій з COVID-19. Станом на сьогодні у медичних закладах по всій країні
перебувають близько 12 000 пацієнтів, з них близько 1200 -
у відділеннях інтенсивної терапії. Наразі у
бухарестських лікарнях немає вільних місць у реанімаційних відділеннях і це
спричинило необхідність екстреного переведення пацієнтів до регіональних лікарень. Четверо людей у ​​важкому стані у вівторок спеціальним військовим
літаком були доставлені до Сучави (північ),
а звідти їх перевезли до Ботошань (північний захід) на
спеціальних швидких.

Це не перший випадок перевезення важкохворих пацієнтів. І
минулого
місяця Ботошанський повіт прийняв пацієнтів з важким перебігом COVID-19 зі всіх східних регіонів країни. Однак і
там лікарні вже переповнені. Влада заявляє, що докладає
постійних зусиль для розширення можливостей медзакладів, які
лікують пацієнтів з COVID-19. Вони обіцяють, що в столиці збільшиться
кількість ліжок у відділеннях інтенсивної терапії. Після схваленого у вівторок коригування бюджету, Управління лікарень отримало додаткові кошти на створення ще приблизно 50 місць у реанімаційних відділеннях трьох столичних лікарень.

У вівторок президент
Клаус Йоганніс проаналізував розвиток епідемії разом з тимчасово виконуючим обов’язки прем’єр-міністра Ніколаєм
Чуке та міністром охорони здоров’я Нелу Тетару. Після зустрічі
глава держави повідомив, що кілька сотень апаратів
штучної вентиляції легень і перша партія швидких
тестів на Covid-19 будуть незабаром поставлені до
медичних закладів країни. «Є близько 300
апаратів штучної вентиляції легень, які будуть доставлені
протягом наступних кількох днів і, отже, потужність відділень інтенсивної
терапії буде збільшена. Менш ніж за тиждень надійде перша партія з
трьох мільйонів швидких тестів, які вже були замовлені. Для допомоги пацієнтам
з більш тяжким перебігом захворювання вже
встановлено близько 500 концентраторів кисню.»

Нагадаємо,
що перелік лікарень для госпіталізації пацієнтів з
COVID-19
неодноразово збільшувався по всій країні, а в умовах зростання кількості пацієнтів з важкою формою
перенесення хвороби у
відділеннях інтенсивної терапії кілька разів було розміщено додаткові ліжкомісця.

Румунська медицина є однією з найменш ефективних систем охорони здоров’я в Європі. Проблема хронічного недофінансування
останніх десятиліть, яка залишилася невирішеною незалежно від того, яка партія
була при владі, відчувається
особливо зараз, у розпал
санітарної кризи, спричиненої
новим коронавірусом. Лікарень недостатньо порівняно з потребами людей – як
інфікованих Covid-19,
так і тих, хто страждає від інших захворювань, особливо хронічних.

У багатьох
випадках бракує належної медичної
апаратури. Деякі медичні заклади стикаються з браком медичного персоналу,
багато лікарів і медсестер упродовж років виїхали за кордон у пошуку кращих
зарплат та гідних умов праці. Ситуація стає катастрофічною в середніх
і малих містах, де не має ні
спеціалістів, ні обладнання для надання якісних та ефективних медичних послуг.
Отже, з огляду на велику кількість заражень новим коронавірусом, щоденно близько
10 тис нових випадків, румунській системі охорони здоров’я стає все складніше
справлятися з епідемією.

Одна з наріжних проблем
стосується кількості лікарняних ліжок у відділеннях інтенсивної терапії. І
навіть якщо їх кількість буде збільшена, медичного персоналу для їх
обслуговування недостатньо. Крім того, згідно з відомим висловом, який
використовував близько п’яти років тому президент Клаус Йоганніс «лише після
смерті невинних людей», чинний уряд спромігся взяти бика за роги. Нещодавній
випадок у повітовій лікарні П’ятра-Неамц (на північному сході Румунії)
сколихнув всю країну: пацієнти, які перебували у відділені інтенсивної терапії,
згоріли заживо через, як вважається на цей час, несправність медичного пристрою.
В результаті глава держави скликав у середу представників уряду, лікарів та інженерів
медичного обладнання для оцінки інфраструктури та її недоліків у всіх
румунських лікарнях.

За підсумками зустрічі Клаус Йоганніс заявив: «Перш
за все, необхідно модернізувати газові системи, особливо систему подачі кисню,
та електромережі. Разом ми зійшлися на необхідності розробки програми
фінансування із використанням коштів з європейських фондів. По-друге, необхідно
переосмислити законодавчі та фінансові інструменти, які дозволять підтримувати
систему обслуговування обладнання лікарень. Важливу роль відіграють кадрові
ресурси – інженери медичного обладнання, які повинні бути присутніми та брати більш
активну участь в діяльності лікарень. Ці питання будуть включені до пакету
законів про реформу охорони здоров’я, який розробляється Міністерством охорони
здоров’я.»

Усі вище зазначені наміри, звісно,
варті похвали, але побачимо як і коли вони будуть застосовані на практиці.
Глава держави сказав, що мова йде про довгострокові зусилля.

Потужність
відділень інтенсивної терапії в Румунії збільшиться на цьому тижні, а уряд забезпечить
кошти для належної діяльності усіх реанімаційних відділень, запевнив
прем’єр-міністр Людовік Орбан після обговорення ситуації з міністром охорони
здоров’я Нелу Татару, в тому наслідків суботньої трагедії у П’ятра Нямц.

Людовік
Орбан: «На цьому тижні ми плануємо збільшити
кількість ліжко-місць щонайменше на 200 одиниць. Маємо рішення, продумані для
кожного регіону. Щодо Бухареста ми обговорили кілька можливих рішень. Погодили,
що скрізь, де існує можливість відкрити відділення інтенсивної терапії,
забезпечити всім необхідним: апаратами штучної вентиляції легень, інжектоматами
тощо. Ми також шукаємо ресурси, щоб виконати всі ці роботи в найкоротші строки.»

Прем’єр-міністр
також повідомив, що буде складено план дотримання правил безпеки, який
буде представлений директорам лікарень. Людовік Орбан: «Фактично
ми перевіряємо відповідність нормам у
тому що стосується роботи відділень інтенсивної терапії. Також ми обговорили
можливість покриття всіх цих витрат за рахунок європейських безвідплатних
коштів. Щодо збільшення лікувальних можливостей у відділеннях інтенсивної
терапії, ми детально обговорили ситуацію кожного регіону з тим, щоб збільшити
лікувальну спроможність, в тому числі за рахунок нових лікарень, які стануть
опорними для лікування пацієнтів, хворих на
COVID-19.»

У
свою чергу, міністр охорони здоров’я заявив, що в столиці ще дві лікарні стануть
опорними для лікування хворих наSARS-COV-2. Нелу Татару сказав, що основним завданням уряду у цей
період є збільшення кількості лікарняних ліжок у відділеннях інтенсивної
терапії. Він наголосив, що в цьому році багато лікарень пройшли швидку
модернізацію і тепер уряду необхідно перевірити чи ремонтні роботи були виконані
з дотриманням правил безпеки.

Після пожежі в лікарні П’ятра-Неамц, спільні групи
від Дирекцій охорони здоров’я та Генерального інспекторату з надзвичайних
ситуацій, починаючи з понеділка, проводять перевірки у відділеннях інтенсивної терапії
всіх лікарень, зокрема на предмет належного використання установок та експлуатації
медичного обладнання. Контроль, проведений до цього часу показує, що чимало
регіональних лікарень не мають необхідних дозволів щодо пожежної безпеки.

Профспілка медичних працівників «SANITAS» попереджає, що трагедія в повітовій
лікарні П’ятра-Нямц, в якій десять пацієнтів хворих на COVID-19 загинули в
реанімації, може повторитися в будь-якій лікарні країни через перевантаження старого
обладнання та виснаження персоналу. Майже щоденно Румунія ставить нові антирекорди
за кількістю смертей та пацієнтів з важкою формою перебігу коронавірусу, що потрапляють
до реанімаційних відділень, в яких майже немає вільних місць.

У розпал пандемії нова трагедія сталася в Румунії: у суботу ввечері десятеро
пацієнтів з коронавірусом загинули в пожежі, що сталася в реанімаційному
відділенні лікарні швидкої допомоги міста П’ятра-Нямц (на північному сході).

Свідки кажуть, що вогонь поширився дуже швидко: загорівся інжектомат – автоматичний
шприц, підключений до електрики і запрограмований на автоматичне введення ліків
пацієнтам. Полум’я охопило захисний костюм медсестри, яка знаходилася поблизу, а
потім швидко поширилося на все відділення. Рятуючи пацієнтів, черговий лікар
отримав серйозні опіки 40% поверхні тіла, пізніше він був терміново прооперований
у Бухаресті, а потім перевезений до спеціалізованої лікарні в Бельгії.

Щойно після трагедії група прокурорів Генеральної прокуратури, слідчих та пожежних
експертів розпочала розслідування на місці, а очолює її прокурор Маріус Якоб.
Це той самий прокурор, який займався розслідуванням пожежі в рок-клубі «Колектив»
п’ять років тому, в результаті якої загинуло 65 людей, а також у столичному
пологовому будинку Джулешті в 2010 році, коли під час пожежі у відділенні
неонатології, шість недоношених дітей загинули, а ще п’ятеро отримали серйозні
травми.

Жахлива подія в м. П’ятра-Нямц ще раз показала, чому глибока реформа
системи охорони здоров’я Румунії є абсолютно необхідною, – сказав президент
Клаус Йоганніс, який висловив співчуття сім’ям загиблих у пожежі. На жаль, через
пандемію, яка обрушилася на нас, усій системі доводиться проходити справжнє
випробування і в цьому контексті усі техніки повинні переконатися, що пристрої працюють
належним чином, – додав глава держави, попереджаючи: зараз дуже важливо швидко
з’ясувати, що стало причиною виникнення пожежі, щоб уникнути подібних ситуацій
у майбутньому.

Прем’єр-міністр Людовік Орбан оголосив про здійснення перевірок у реанімаційних
відділеннях всіх румунських лікарень. «Я зажадав створення спільних груп
Дирекції громадського здоров’я, медичної інспекції та повітових інспекцій з
надзвичайних ситуацій, а також пожежників, для здійснення перевірок, починаючи
з понеділка, у всіх відділеннях інтенсивної терапії, щодо належної роботи установок
газопостачання, а також на предмет дотримання
норм безпеки як пацієнтів, так медпрацівників кожного відділення інтенсивної
терапії», – заявив глава уряду.

За фактом масштабної пожежі в П’ятра-Нямецькій лікарні прокурорами
розпочато кримінальне провадження. У лікарні швидкої допомоги м.П’ятра-Нямц слідчі
вже провели перші обшуки та допитали свідків, а також вилучили документи з
питань пожежної безпеки для реанімаційного відділення, враховуючи те, що
нещодавно було здійснено низку змін у структурі лікарні, в тому числі для
збільшення ліжкового фонду реанімаційного
відділення.

На тлі зростання кількості випадків інфікування коронавірусом та постійно
зростаючого тиску на систему охорони здоров’я, Уряд Румунії
прийняв нові протиепідемічні заходи.
Таким чином, носіння захисної маски у відкритому просторі стає обов’язковим у
всіх населених пунктах, де показник
зараженості COVID-19 за останні два тижні перевищив 1,5 випадки
на тисячу населення. Рішення було прийнято
в понеділок ввечері Національним комітетом з надзвичайних ситуацій. Дотепер носіння маски на вулиці було
обов’язковим, у населених пунктах, де показник зараженості COVID-19 за останні два
тижні перевищив 3 випадки на тисячу осіб, але влада знижує цей поріг у спробі обмежити кількість інфікувань.

Також у понеділок прем’єр-міністр Людовік Орбан заявив, що розглядається можливість обмеження пересування громадян протягом ночі. Він також торкнувся
майбутніх різдвяно-новорічних вечірок, нагадавши, що там, де показник зараженості перевищує 3 випадки на тисячу населення, діяльність
ресторанів та кав’ярень заборонена. На питання про приватні вечірки прем’єр-міністр відповів, що якщо показник
зараженості не знизиться, такі вечірки будуть також заборонені. Щодо діяльності
ТРЦ, Людовік Орбан сказав, що вони не представляють небезпеки, а їх закриття не
наразі розглядається. У цей період найголовніше – мобілізувати людей. Якщо всі
дотримуватимуться санітарних правил, ми зможемо якомога швидше повернутися до нормального
життя, – підкреслив глава уряду.

Що стосується освіти, більше половини навчальних
закладів та дитячих садків Румунії увійшли під дію так званого червоно-жовтого сценарію, яких передбачає дистанційне
або гібридне навчання. Приблизно один мільйон румунських учнів, тобто понад
30%, навчаються виключно в онлайн режимі. Міністр освіти та дослідження Румунії
Моніка Анісіє закликала шкільних інспекторів уважніше стежити за проведенням
онлайн-уроків, після отримання численних скарг від учнів та батьків стосовно
відсутності належної викладацької діяльності. Усі змагання та шкільні олімпіади
на цей рік були призупинені. У Бухаресті навчальні заклади працюватимуть в режимі
дистанційного навчання щонайменше до 16 листопада.

Що стосується санітарних заходів, було оголошено,
що військова лікарня невідкладної допомоги в м.Клуж-Напока (північний захід
Румунії) стане опорною для пацієнтів,
хворих на COVID-19. Лікарня виділила 30 ліжко-місць для інфікованих на
SARS-Cov-2, з них 25 лікарняних ліжок для інфікованих
у випадку
перебігу захворювання у тяжкій або середньої формі та п’ять ліжок
у відділені інтенсивної терапії для
критичних випадків перебігу захворювання.

З іншого боку, Національний комітет з
надзвичайних ситуацій оновив перелік країн, зон і територій з високим епідеміологічним
ризиком, після прибуття з яких є обов’язковим 14-дений домашній карантин. Це:
Андорра, Бельгія, Чехія, Люксембург, Словенія, Вірменія, Швейцарія,
Ліхтенштейн, Франція, Нідерланди, Хорватія, Грузія, Гуам, Словаччина, Польща,
Іспанія, Боснія і Герцеговина, Австрія, Чорногорія, Сан-Марино, Італія,
Великобританія, Португалія, Північна Македонія, Аргентина, Гібралтар, Мальта,
Йорданія, Угорщина, Болгарія та Французька Полінезія.

Кількість
інфікованих новим коронавірусом щодня зростає у Румунії, де роками
недофінансована система охорони здоров’я є однією з найменш ефективних у Європі. У цьому контексті
є багато голосів, які, виходячи з цієї жорстокої реальності, б’ють на сполох і
критикують представників влади за те, як вони боряться з поточною кризою в
галузі охорони здоров’я. Проблем багато і на багатьох рівнях!

По
мірі збільшення кількості людей, які страждають на Covid-19, кількість вільних
місць у лікарнях стрімко зменшується. Водночас влада розгортає додаткові
ліжко-місця для пацієнтів з Covid-19, але для їх обслуговування недостатньо
медичного персоналу. Донедавна прихильники ідеї обов’язкової госпіталізації,
включаючи безсимптомних пацієнтів та пацієнтів з легкими формами Covid-19,
зараз керівники медичних установ змінили тактику і надають перевагу амбулаторному
(домашньому) лікуванню хворих з легким клінічним перебігом коронавірусної
хвороби. Це дозволить звільнити місця в медичних закладах, для пацієнтів із
середнім і тяжким перебігом Covid-19.

Однак
у разі загрози життю хворих, які потребуватимуть інтенсивної терапії при гостро
виниклих ситуаціях, є небезпека того, що в реанімації для них не буде вільних
ліжко-місць. За таких умов лікар та дослідник Октавіан Журма в інтерв’ю Радіо
Румунія сказав, що влада повинна бути більш ініціативною: «Ми почали діяти,
виходячи з цифр, які ми бачимо зараз. Це означає, що якщо сьогодні ми маємо майже
5000 випадків, два тижні тому крива досить точно показувала, що цього слід
очікувати. Щоб не відставати від епідемії, ми повинні діяти сьогодні так, ніби
те, чого ми очікуємо через два тижні, вже сталося. Заходи, вжиті там, де був запроваджений
«червоний» рівень епідемічної небезпеки є добрими, але проблема в тому, що вони
завжди відстають від епідемії.»

В
умовах, коли вся увага влади прикута до боротьби з поточною епідемією, хронічно
хворі б’ють на сполох: вони також мають право на медичну допомогу!
Перетворення, іноді несвоєчасне, великих медзакладів, таких як лікарня «Колентіна»
в Бухаресті, на шпиталі для лікування виключно пацієнтів з коронавірусом
призводить до обмеження доступу до лікування людей, які мають хронічні
захворювання.

Президент Альянсу хронічних хворих Чезар Ірімія
зазначає: «Ці пацієнти маргіналізовані, занедбані системою охорони здоров’я і кинуті
на призволяще. Немає системи справедливого розподілу цих пацієнтів по лікарнях,
по лікарях.»

Яке рішення можна знайти, щоб задовольнити потреби цієї
категорії пацієнтів? На це запитання спробував відповісти президент Коаліції
організацій пацієнтів з хронічними захворюваннями Раду Ґенєску: «Рекомендації
Всесвітньої організації охорони здоров’я чіткі: будь-яка лікарня повинна мати
можливість лікувати як Covid-пацієнтів, так і решту пацієнтів. Усе що потрібно
зробити – це забезпечити необхідне обладнання, схеми і тестування.»

Наведемо лише один показовий приклад масштабів трагедії
– багато онкохворих, які у березні мали першу стадію захворювання, зараз мають III
стадію пухлинного процесу.

У Румунії, як і в більшості країн Європи, упродовж
останніх тижнів спостерігається тренд на зростання кількості хворих на COVID-19
і все більше інфікованих потрапляють до реанімації у важкому стані. На сьогоднішній
день в Румунії необхідне обладнання для догляду за цими пацієнтами мають лише
половина ліжок у реанімаційних виділеннях, тобто трохи більше тисячі, а влада попереджає, що майже всі місця
зайняті.

Багато лікарень країни скаржились на брак ліжко місць ще на
початку цього місяця. На даний час близько 10 тис інфікованих новим коронавірусом
госпіталізовані у румунських лікарнях. Влада шукає рішення, щоб доповнити місця
в лікарнях, визначених
для лікування хворих на COVID-19.

Через велику кількість пацієнтів влада вирішила, що всі повітові
та муніципальні лікарні країни, які в даний час не приймають хворих на SARS-CoV-2,
повинні забезпечити ліжковий резерв для таких пацієнтів, якщо кількість
інфікованих буде зростати. За словами міністра охорони здоров’я Нелу Тетару,
кожному лікувальному закладу доведеться виділити для інфікованих коронавірусом
пацієнтів 10% ліжок в реанімації та 15% в інших відділеннях. Нелу Тетару
запевнив, що жодного пацієнта, який потребує стаціонарного лікування не буде виписано
з лікарні.

Паралельно з цим впроваджується нова методика лікування
легких або безсимптомних випадків захворювання. Нелу Тетару: «На даний момент
ми працюємо над терміновою постановою, щоб олігосимптомні або безсимптомні хворі
залишалися вдома під наглядом та моніторингом сімейного лікаря, а Департамент з
надзвичайних ситуацій буде проводити попередні записи для забезпечення медичного
обстеження цих пацієнтів. У разі погіршення симптомів захворювання, пацієнтів доправлятимуть
до лікарень.»

Крім того міністр охорони здоров’я не
виключає можливості введення жорсткіших
обмежень в районах, які мають найбільший показник поширеності захворювання. У свою чергу, прем’єр-міністр Людовік Орбан вважає за можливе
призупинити збільшення кількості випадків COVID за 7-10 днів після вжиття
останніх заходів.

Цього тижня Румунія зафіксувала щодня нові антирекорди як
за кількістю хворих на COVID-19, так і за кількістю тих, хто потрапляє до реанімації
або програє битву із вірусом. Більше того, Румунія входить до списку сімнадцяти
країн із 27 членів Європейського Союзу, віднесених до «червоної» зони на новій
європейській карті епідемічного ризику COVID-19, опублікованій Європейським
центром з профілактики та контролю захворювань.

Станом на сьогодні у дирекціях громадського здоров’я кількість
працівників є достатньою, – заявив міністр охорони здоров’я Румунії Нелу
Тетару. Він сказав, що в кожному повіті шкільні
лікарі та медсестри були відряджені для надання допомоги у проведенні
епідеміологічних розслідувань на тлі збільшення випадків Covid-19. Це, на рівні
всієї країни, майже тисяча медичних працівників.

Міністр пояснив, що кожен випадок зараження слід моніторити
окремо, а епідеміологічне розслідування має бути завершене протягом доби.
Результати вводяться в базу даних, щоби відслідковувати будь-які спалахи та
вживати необхідних заходів. «Провівши правильні епідеміологічні розслідування,
зробивши правильні епідеміологічні маршрути в лікарнях у результаті належних перевірок,
ми матимемо зниження передачі коронавірусу, а також побачимо зменшення
кількості випадків», – пояснив Тетару по телебаченню.

Заява була зроблена, а відповідні заходи вжиті після
того, як ЗМІ повідомили про випадки, коли румунам з підозрою на коронавірус не
вдалося зв’язатися із працівниками дирекції громадського здоров’я. У понеділок
міністр охорони здоров’я без попередження відвідав лікарню швидкої допомоги у
місті Галац (схід), в якій є мобільне відділення інтенсивної терапії, котре, однак,
не працює через брак персоналу. І до цього відділення буде відряджено лікарів,
хоча на сьогодні лікарня справляється з потоком хворих на Covid-19 із власним
відділенням інтенсивної терапії.

Кількість захворювань новим коронавірусом може зменшитись
найближчим часом, якщо всі дотримуватимуться низки правил, – каже міністр Нелу
Тетару. «Усе сильно залежить від поведінки кожного з нас. Якщо ми дотримуватимемося
низки правил, дотримуватимемося фізичної відстані, носитимемо маску в закритих приміщеннях,
в людних місцях, в громадському транспорті, якщо використовуватимемо
дезінфікуючий засіб, то матимемо зменшення передачі від людини до людини. Це
означатиме, що через півтора тижні у нас буде плато з подальшим зменшенням
кількості випадків, ми можемо сподіватися на падіння, на низхідну криву першого
пандемічного епізоду. Якщо ми не дотримуватимемося цих кількох правил, матимемо
все більшу кількість випадків з дня на день, що перевантажать медичні заклади та
взагалі відділення інтенсивної терапії. Тоді буде складніше. Ми готуємо лікарні
до цього сценарію, створюємо третю та четверту лінію. Але сподіваємось, що цього
не знадобиться. У нинішньому контексті нам потрібно лише дотримуватися низки
правил. Якщо ми лише шукатимемо лікарні, але не дотримуватимемося кількох
простих правил, то кількість пацієнтів продовжить зростати, лікарні будуть перевантажені,
а медичний персонал – виснажений та втомлений.»

Міністр охорони здоров’я також заявив, що рішення щодо початку
нового навчального року буде прийнято у другій половині цього місяця.

Система охорони здоров’я знаходиться на передовій лінії запеклої боротьби з
вірусом SARS CoV-2, невидимим ворогом, якого дуже важко побороти. Хоча в
Румунії були вжиті жорсткі заходи щодо обмеження та запобігання коронавірусної
хвороби, в різних куточках країни виникли вогнища інфекції, які потребували рішучих
дій для попередження поширення інфекції.

Останні серйозні спалахи були зареєстровані у містах Фокшань та Галац
(схід), куди міністр охорони здоров’я Нелу Тетару вирушив особисто, аби
безпосередньо на місці оцінити ситуацію.
У Фокшанській повітовій лікарні швидкої допомоги на період надзвичайного стану було встановлено військове керівництво, оскільки керівник цього
медзакладу був інфікований новим коронавірусом, у результаті чого всі працівники
мають бути протестовані на COVID-19. Також у дев’ятьох медиків та всіх
працівників диспетчерської Служби швидкої допомоги повіту Вранча був
підтверджений коронавірус, в результаті чого уся діяльність цієї структури була
реорганізована.

Серйозні проблеми є й в місті Галац, де
міністр охорони здоров’я відвідав місцевий приватний пансіонат для людей похилого віку, який перебуває
на карантині, а також повітову лікарню, у відділенні інтенсивної терапії якої лікують
важкі випадки захворювань на коронавірус. З цього приводу міністр Нелу Тетару
заявив, що перші заходи щодо послаблення чинних обмежень будуть вжиті не раніше
другої половини травня і попередив, що для літніх людей заборону на пересування буде продовжено: «Ми враховуємо можливість
продовжити обмеження для них на понад один місяць, якщо ситуація не покращиться.
Треба зрозуміти, що вони найбільш уразливі. Ми мусимо захищати осіб похилого
віку і в цьому плані повинні вживати заходів, які потрібно вжити. Наразі у
нас немає термінів, в цей момент ми все ще наполягаємо на продовжені обмежень,
можливо навіть більш жорстких, адже на нас чекають три, чотири дуже складних тижнів. Говорити про послаблення обмежень можна
буде після 15-20 травня або навіть з 1 червня, але вони здійснюватимуться поступово,
окремо для кожного населеного пункту. І вони робитимуться одночасно, з деякими
обмеженнями, люди зможуть виходити з помешкання лише, якщо матимуть маску чи
рукавиці. Послаблення супроводжуватиметься запобіжними заходами.»

Ще один медичний заклад, що став
вогнищем поширення коронавірусу і де було тимчасово встановлено військове
керівництво, Повітова лікарня у місті Дева (захід), вийшов з карантину та
готова приймати хворих на COVID-19. Перед відкриттям було проведено дезінфекцію,
епідеміологи підготували необхідні схеми і на наступні два тижні була створена
перша робоча група, що складається з медиків, медсестер та допоміжного
персоналу.

Тим часом у Констанці (південний схід) був зведений наметовий
шпиталь, обладнаний всім необхідним для надання невідкладної допомоги та
підключений до комунальних водопровідних, каналізаційних та електричних мереж,
що працюватиме за модульною структурою ізоляції та лікування. Крім того він був
оснащений сучасним радіологічним апаратом та новим апаратом для тестування методом полімеразної ланцюгової
реакції (ПЛР).

У Румунії стрімко зростає кількість
лікарів, медсестер і санітарних працівників, які погрожують відставкою або вже
подали у відставку. Побоювання заразитися новим коронавірусом, а також
відсутність адекватних засобів індивідуального захисту є основними причинами
такої ситуації у кількох лікарнях країни.

В останні дні подібні ситуації були зафіксовані у Брашовській лікарні психіатрії та неврології (центр), Тімішоарській
залізничній лікарні (захід) та в Арадській повітовій клінічній лікарні швидкої
допомоги (захід). Багато працівників цих медзакладів оголосили про вихід на
пенсію, а десятки інших – лікарі, медсестри, санітарні працівники та
обслуговувально-допоміжний персонал, просто вийшли на лікарняний, що зробило
ситуацію в лікарнях дуже або надзвичайно складною. Для того, щоб впоратися з великим
напливом хворих на коронавірус, керівництво арадської лікарні почало наймати
медичний персонал на 6 місяців.

А поки деякі перелякані медпрацівники
покидають систему, є люди, які, незважаючи на всі незручності, хочуть
залишитися та допомагати. Так, наприклад, медсестри та санітарки, які через бюджетні обмеження були нещодавно звільнені яським Інститутом психіатрії «Сокола» (північний схід) кажуть, що готові працювати і просять направити їх туди, де
потрібна їхня допомога. З іншого боку великі зусилля для нормалізації ситуації докладаються
в Сучаві (північ), де, за словами тимчасового керівника найбільшої лікарні в повіті,
доктора Флоріна Філіпа, кількість людей, заражених новим коронавірусом, рахується
сотнями, а медпрацівників катастрофічно бракує, після того, як більшість лікарів
та медсестер заразилися вірусом CОVID-19 або перебувають в самоізоляції.

Президент Клаус Йоганніс подякував медпрацівникам,
які борються з коронавірусом, додавши, що влада робить все необхідне для
забезпечення засобів захисту та належних умов роботи. Клаус Йоганніс: «Ми
знаємо, що вам важко, але ви на передовій. Усі ми, румуни, дивимось на вас з
надією та впевненістю. Ви – лінія оборони населення від цієї епідемії. Я знаю, що
вам не легко і всі ми знаємо, що, на жаль, настануть все складніші дні, але всі вірять у вас, а ми, влада, політики, зробимо все необхідне, щоб забезпечити усі
потрібні вам засоби захисту.»

Глава держави також зазначив, що влада пріоритетно
займається найбільш уразливими категоріями. Але система охорони здоров’я
потребує більше грошей, – кажуть фахівці. У 2017 році видатки на охорону
здоров’я в Румунії склали 5,2% ВВП, це найнижчий відсоток серед країн ЄС і
майже половина середнього показника в ЄС.

Інформація, оприлюднена в понеділок Національним управлінням з питань якості в галузі охорони
здоров’я про призупинення напередодні Нового Року акредитації найбільшої лікарні
швидкої допомоги в Румунії, викликала відносну паніку серед мешканців Бухаресту
і не тільки.

Відповідне рішення було прийняте, оскільки керівництво вищезгаданої
лікарні не повідомило упродовж 24 годин про інцидент, внаслідок якого пацієнтку на операційному столі випадково
підпалили електроскальпелем. 22 грудня, під час операції з видалення
ракової пухлини 66-річній жінці, хірург скористався електроскальпелем,
просоченим дезинфікуючим спиртовмісним розчином. Пацієнтка отримала опіки 40%
тіла і померла через тиждень.

Поліція Бухареста проводить кримінальне провадження за фактом вбивства через необережність. У свою чергу, Колегія
лікарів проводить розслідування, а Контрольна комісія Міністерства охорони
здоров’я проводить перевірки, висновки яких будуть представлені на початку
наступного тижня.

Міністр охорони здоров’я Віктор
Костаке заявив, що попередній звіт свідчить про низку серйозних порушень: Протоколів
не дотримувалися. Існують стандартні протоколи. Це дуже серйозний інцидент, про
який потрібно було негайно повідомити. На щастя, такі інциденти трапляються
дуже рідко.

Між часом, на тлі побоювань,
що після припинення акредитації, лікарня Флоряска вже не зможе функціонувати або
більше не зможе укладати договори з Національним будинком медичного страхування
й через це пацієнти повинні будуть платити
за медичні послуги, представники медичної системи намагалися заспокоїти
населення. Призупинення акредитації -
це адміністративний захід, який не впливає на функціонування лікарні під час
зимових канікул або після канікул, а також ні на договори з Національним будинком
медичного страхування – зазначається у прес-релізі Міністерства охорони
здоров’я.

Менеджер лікарні Флоряска зобов’язаний протягом п’яти днів з моменту
призупинення акредитації представити план заходів щодо усунення проблем, а після
оцінки експертів Національного управління з питань якості у галузі охорони здоров’я,
санкція може бути скасована. Інцидент в під час операції у лікарні Флоряска
не є ганьбою для лікарні, ствердив державний секретар Хораціу Молдован, – який додав,
що професіоналізм лікарів не ставиться під сумнів.

Лікарня Флоряска
залишається тим самим елітним медичним закладом, де найкращі фахівці вирішують надзвичайні
ситуації цілодобово, а пацієнти повинні знати, що вони в безпеці.
Однак причини вищезгаданого інциденту мають бути ретельно аналізовані для застосування правильних заходів, щоб подібні ситуації не траплялися в майбутньому.