Tag: МВФ

Експерти МВФ в Бухаресті

Делегація МВФ, яка перебуває в Бухаресті,
мала на цьому тижні ряд зустрічей з представниками румунської влади. Експерти
фонду вважають, що дефіцит державного бюджету Румунії наблизиться до 3% від ВВП
в 2016 році і перевищить цей рівень в 2017 році через заплановані скорочення
податків і збільшення заробітної плати. МВФ рекомендує на наступний рік
зберегти дефіцит на рівні 1,5%. Після зустрічі з Президентом Клаусом Йоханнісом
представники МВФ висловили стриманість щодо можливості укладення нової угоди. У
ході зустрічі з сенаторами і депутатами із комітетів з бюджетних питань, вони
представили висновки дискусій з представниками уряду: єдині зауваження членів
місії МВФ пов’язані зі структурними реформами і можливим перевищенням бюджетного
дефіциту. Прем’єр-міністр Віктор Понта заявив, що Румунія дотримуватимуться
затвердженого парламентом планового дефіциту на рівні 1,86% в цьому році.
Остання угода з МВФ, термін дії якої закінчився у вересні 2015 року, була
укладена на суму два мільярди євро, але румунська влада не використала ці
кошти.

Глава румунської дипломатії відвідав Палестину та Ізраїль

Міністр закордонних справ Богдан
Ауреску у понеділок і вівторок здійснив офіційний візит до Ізраїлю та Палестини.
У понеділок Богдан Ауреску був прийнятий в Рамаллі палестинським президентом
Махмудом Аббасом. В ході зустрічі були обговорені поточна ситуація на
Середньому Сході і перспектива відновлення мирних переговорів між палестинцями
та Ізраїлем. В Єрусалимі глава румунської дипломатії зустрівся з
прем’єр-міністром та міністром закордонних справ Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху.
Богдан Ауреску підкреслив важливість відновлення довіри як обов’язкової умови для
відновлення прямих переговорів між Ізраїлем і палестинською стороною і знову
закликав до де-ескалації ситуації. Водночас він відзначив наявність
привілейованих двосторонніх відносин та розвиток співпраці в різних областях,
зокрема військовій та кібербезпеки. Богдан Ауреску зустрівся з членами громади
громадян Ізраїлю родом із Румунії.

Парламент розглядає проект закону про поштове голосування

Проект закону про поштове голосування перебуває на розгляді Палати
Депутатів, яка має прийняти остаточне рішення в цьому питанні, після того як у
понеділок відповідний законопроект був прийнятий Сенатом. Законодавча
пропозиція була ухвалена більшістю голосів, з огляду на те, що як
соціал-демократи, які домінують в правлячій більшості, так і найбільша
опозиційна Націонал-ліберальна партія, підтримали законопроект, стверджуючи,
що цим самим виконують дану закордонним румунам обіцянку. Цей спосіб
голосування буде використаний на парламентських і президентських виборах, а
також на виборах представників Румунії в Євопарламенті, але тільки румунами,
які проживають за кордоном. За кілька місяців до чергових виборів, громадяни
Румунії з правом голосу, які проживають в інших країнах, повинні
зареєструватися в Реєстрі виборців. У проекті, ініційованому Постійним виборчим
управлінням, зазначається, що буде створено по одній виборчій дільниці на кожні
10000 виборців. Через численні організаційні дисфункції приблизно рік тому, на
президентських виборах тисячі румунів з діаспори були змушені по кілька годин
стояти в довжелезних чергах біля виборчих дільниць, а багато з них не змогли
проголосувати до закриття дільниць.

Колишній президент
Румунії Іон Ілієску і ще кілька колишніх посадовців звинувачуються в злочинах
проти людяності

Проти колишнього президента
Румунії Іона Ілієску була порушена кримінальна справа за фактом злочинів проти
людяності під час походу шахтарів на столицю 13-15 червня 1990 року, щоб
розігнати масштабну акцію протесту проти тодішнього лівого проводу країни, що
прийшов до влади після падіння комуністичної диктатури. У цій справі проходять
ще кілька колишніх посадовців, серед яких колишній глава секретної служби Вірджіл Мегуряну, колишній прем’єр-міністр
Петре Роман і колишні міністри Віктор Атанасіє Стенкулеску і Джелу Войкан
Войкулеску. На тлі масових протестів, що частково переросли в сплеск
насильства, які військові встигли розігнати, Іон Ілієску заявив про спробу
державного перевороту з боку праворадикалів і звернувся до народу із закликом захистити
демократичні установи. На його заклик відгукнулися шахтарі з долини річки Жіу
(центр країни), які приїхали до Бухареста і вчинили погром в університеті,
приміщеннях опозиційних партій і редакціях ряду незалежних газет, в результаті
чого загинули чотири особи, а сотні осіб отримали поранення і понад тисячу
людей були незаконно затримані. Торік Європейський суд з прав людини виніс
рішення, що зобов’язує Румунію продовжувати розслідувати справу про вчинки
шахтарів у червні 1990 року.

Уряд схвалив другу в цьому році поправку до
Держбюджету

Уряд здійснив другу в цьому році корекцію
Державного бюджету Румунії на 2015 рік. Згідно з проектом Міністерства
фінансів, доходи і витрати зростуть приблизно на 2,6 млрд леїв, а дефіцит буде
збережений на рівні 1,85% від ВВП. Міністерство сільського господарства
отримає додатково близько 770 млн леїв.
Водночас буде виділено додаткові кошти в бюджет Єдиного національного фонду
медичного страхування, що мають покрити підвищення заробітної плати медиків з 1
жовтня. Додаткові кошти отримають також Міністерство регіонального розвитку та громадського
управління, Міністерство європейських
фондів, Міністерство освіти і Міністерство праці. З протилежного боку Міністерство
транспорту втратить 1,61 млрд леїв, але водночас будуть виділені додаткові кошти
національній залізничній компанії і компанії Metrorex. Ліберали піддали критиці
рішення уряду про чергове скорочення фінансування проектів розбудови дорожньої
інфраструктури.

Бюджетники, яким були урізані
зарплати в 2010 році отримають втрачені суми назад

Вчителі, судді та державні
службовці, які виграли судові позови проти колишнього уряду на чолі з Емілем
Боком отримають назад суми, зазначені в судових рішення, що підлягають виконанню.
Прем’єр-міністр Віктор Понта заявив, що профіцит бюджету в цьому році дозволяє
виділення грошей заздалегідь і таким чином бюджетникам не доведеться чекати до 2016 виплати відповідних сум. Нагадаємо,
що в 2010 році їх зарплати були скорочені на 25% через кризу.

Угода типу стенд-бай, укладена Румунією з МВФ у 2013 році, вартістю два мільярди євро, закінчилася в суботу, враховуючи, що з середини минулого року і до цих пір, вона була заблокована через розбіжності між посадовцями в Бухаресті і МВФ щодо податкових планів Уряду. У першій частині року, влада спробувала прийняти комплексний пакет податкових скорочень шляхом нового Податкового кодексу, однак представники міжнародних фінансових установ, але і Податкова Рада та Національний банк піддали критиці цей демарш.

Наступного дня після закінчення строку дії угоди, прем’єр-міністр Віктор Понта написав, у соціальній мережі, що в 2015 році економічна ситуація в Румунії зареєструвала важливі зміни у порівняні з 2009 р, коли почала діяти угода з міжнародними кредиторами, за цей період відбулося збільшення рівня життя і доходів румунів. Він представив кілька порівняльних даних у цьому сенсі. За словами прем’єр-міністра, якщо у 2009 році економічне зростання склало мінус 6,6%, у другому кварталі 2015 було зареєстровано зростання на 3,7%. Дефіцит бюджету в 2009 році склав 9% від ВВП, у той час як в 2015 році дефіцит бюджету прогнозується на 1,45% від ВВП.

Понта також написав, що Румунія вважається такою ж безпечною та економічно стабільною країною як і розвинені країни ЄС, посилаючись на інформацію рейтингового агентства Standard & Poors. Те ж агентство стверджує, що на даний момент Румунія ризикує припинення платежів на тільки 7,8%, у той час як в 2009-2011 роках країна займала одно з перших 10-ти місць у списку країн з найбільш високим ризиком небезпеки. МВФ нещодавно підтвердив, що, якщо поточний шлях буде збережений, Румунія зможе випередити економічно, у наступні три роки, такі країни як Португалія, Чехія та Греція.

Хоча нинішня угода з МВФ закінчилася, і економічна ситуація країни є хорошою, міністр фінансів Еуджен Теодорович оголосив на цьому місяці, що Румунія планує почати переговори з міжнародними кредиторами щодо укладення нової кредитної угоди, теж типу стенд-бай, що набуде чинності в 2016 році. На його думку, вона необхідна для захисту фінансів Румунії від ударів на фінансовому ринку, і щоб країна була в змозі дешевше запозичуватися на світових ринках.

Експерти пояснюють наміри виконавчої влади, зокрема тим що положення нового Податкового кодексу і майбутнє підвищення заробітної плати працівникам бюджетного сектору призведуть до підвищення дефіциту бюджету на майже 3% в 2016 році. На їхню думку, переговори щодо укладення нової угоди будуть складнішими, враховуючи що румунські чиновники майже безперервно сперечалися з представниками МВФ в ході останньої угоди. Тим не менш, у наступний період, експерти очікують на окреслення чіткого напрямку розвитку відносин між двома сторонами.

Європейці балансують між стурбованістю і роздратуванням. Трохи більше
половини німців, наприклад, висловлюються навіть за так званий Grexit – вихід з
єврозони Грецької держави, яка перебуває на межі банкрутства. 30 червня Греція
повинна виплатити Міжнародному валютному фонду 1,5 млрд євро.

Але грецька державна скарбниця
порожня, тому Афінам конче необхідна чергова фінансова допомога в розмірі 7,2
млрд євро, яку ще минулого року пообіцяли виділити МВФ і Євросоюз, але за
однієї умови – здійснити низку реформ, передусім – пенсійної системи, необхідних, щоб заощадити бюджетні кошти .

Однак позиція ліворадикальних партій, які перебувають при владі в Греції,
нагадує про діалог глухих. З одного боку, на відміну від німців, які
виступають за режим жорсткої економії бюджетних коштів, греки вважають
неприйнятним нав’язування їм кимось певної економічної і соціальної політики. А
з іншого боку, вони покладаються на європейську солідарність.

Досить! – кажуть,
однак, європейці, які намагаються, проте, в ці дні, знайти рішення останнього
шансу. У четвер, в ході півторагодинної зустрічі в Люксембурзі міністри
фінансів країн-єврозони зійшлись на тому, що не можуть надати Греції фінансову
допомогу. Унаслідок цього, глави держав та урядів країн-членів Єврозони
зберуться у понеділок в Брюсселі на позачерговий саміт, присвячений грецькій
проблемі.

Черговий саміт намічений на кінець
червня, але тоді вже не буде часу для схвалення нової програми фінансової
допомоги Греції національними парламентами країн європейського співтовариства.
Без цих коштів Греція не зможе виплатити черговий транш МВФ і буде змушена
оголосити дефолт. До речі, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін
Лагард була категоричною, стверджуючи, що жодного пільгового періоду бути не
може.

Тим часом, Афіни теж шукають рішення балансуючи між Заходом і Сходом,
зокрема між Європейським Союзом і Росією, яка намагається продемонструвати свою
економічну і фінансову потужність, нібито незачеплену європейськими санкціями,
запровадженими через конфлікт в Україні.

Наприкінці цього тижня в Санкт-Петербурзі, грецький прем’єр Алексіс Ціпрас
мав другу за останні чотири місяці зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним.
Напередодні цієї зустрічі, в п’ятницю, кремлівський лідер заявив, що його
країна готова надати Греції фінансову підтримку, зокрема в рамках спільних
проектів розвитку енергетичної інфраструктури.

Точніше мова йде про будівництво
на території Греції газопроводу в продовження Турецького потоку, який
Газпром ініціював минулого року. США, однак, намагаються переконати Грецію не співпрацювати з Росією в цьому
проекті і зменшити енергозалежність Європи від Москви.

ПОЛІТИКА – Президент Румунії Клаус Йоханніс
вважає, що процедура внесення змін до виборчого законодавства і фінансування політичних
партій в парламенті йде задовільними
темпами, але закон про участь у виборах членів румунської діаспори тупцює на місці. У повідомленні,
опублікованому на своїй сторінці в мережі
Фейсбук у понеділок, після консультацій з лідерами парламентських
партій, президент нагадав, що за кордоном проживають близько 4 мільйонів румунів і, що багато з них годинами стояли у довжелезних чергах перед виборчими
дільницями на президентських
виборах у листопаді 2014 року. Клаус Йоханніс написав, що уважно стежить за роботою законодавчого органу з цього питання і сподівається, що парламентські партії
виконають свої обіцянки. Докладніше про це після новин.

ЄВРО – Приєднання Румунії до єврозони 1 січня 2019 року є
дуже амбітною метою, а румунська влада має добре подумати над тим, чи варто
дотримуватися цієї мети, – заявив керівник Національного Банку Румунії Мугур
Ісереску. Він сказав, що однією з проблем Румунії є відсутність структурних
реформ. За його словами Бухарест в даний час відповідає всім критеріям вступу в
єврозону, але цього недостатньо і потрібна реальна конвергенція. Раніше і прем’єр-міністр Віктор Понта заявив, що Румунія в даний час відповідає
критеріям вступу в зону євро, але для здійснення цього кроку треба виконати
реальні критерії, пов’язані передусім з конкурентоспроможністю економіки.

НАВЧАННЯ – Міністр оборони Румунії Мірча Душа сьогодні в
Бухаресті мав зустріч із заступником Верховного головнокомандувача Об’єднаних
збройних сил НАТО в Європі, генералом Едріаном Бредшоу, який перебуває з
дводенним офіційним візитом в Румунії. Переговори були зосереджені на таких
питаннях як безпека в Чорноморському регіоні, участь Збройних сил Румунії у
місії НАТО в Афганістані, а також на двох командних центрах альянсу, що
запрацюють незабаром у Бухаресті. Мірча Душа та Едріан Бредшоу відвідали дві
військові бази в Галаці та Констанці, де проходять військові навчання Весняний
вітер, за участю понад 2200 військовослужбовців з Великобританії, Молдови,
Румунії та США. Вони є складовою спільних навчальних заходів, що відбуваються
як в країні, так і за межами національної території, в рамках операції
Атлантичне рішення, з допомогою якої НАТО і США демонструють свою підтримку
для забезпечення регіональної стабільності та безпеки, особливо в нинішньому
кліматі безпеки в регіоні.

КОРУПЦІЯ – Прокурори Національної антикорупційної
дирекції у вівторок передали до суду обвинувальний акт у кримінальному
провадженні проти екс-міністра регіонального розвитку Румнії Елени Удрі, в
якому вона звинувачується у хабарництві, зловживанні службовим становищем і
використанні документів для незаконного отримання коштів з європейських фондів. У цій
справі, відкритій за фактами проведення вечора боксу в Бухаресті,
проходять ще семеро осіб, у тому числі колишній міністр економіки Йон Арітон і
колишній президент Федерації боксу Румунії Рудель Обрежа. Елена Удря, людина з
близького оточення колишнього президента Румунії Траяна Бесеску проходить і в інших
кримінальних провадженнях про корупцію. Теж у вівторок прокурори направили до
Палати депутатів подання про надання згоди на затримання чи арешт депутата від
правлячої Соціал-демократичної партії Йона Окі, якого підозрюють у хабарництві
і зловживанні службовим становищем.

МВФ – Технічна місія
Міжнародного валютного фонду і Європейської комісії відвідає Бухарест з 19 по
26 травня, оголосив сьогодні міністр фінансів Румунії Єуджен Теодорович.
Технічні переговори з представниками румунської влади будуть зосереджені на
проекті нового Податкового кодексу та стані реалізації заходів, передбачених у
програмі, узгодженій з МВФ й Єврокомісією. Строк дії чинної угоди, третьої за
рахунком укладеної з МВФ після виникнення економічної кризи в 2009 році,
завершується восени цього року. Угода на загальну суму 2 млрд. євро була укладена у вересні 2013 року
строком на два роки.

ФІНАНСИ – Дефіцит бюджету Румунії торік склав
1,5% від ВВП, що відчутно менше порівняно 2012 і 2013 роками, коли він склав
2,9%, відповідно, 2,2% від ВВП. Принаймні так випливає з попередніх даних,
опублікованих сьогодні європейським бюро статистики. Дефіцит бюджету ЄС в
цілому у 2014 році склав 2,9% від ВВП, на 0,3% менше порівняно з попереднім
роком, а в єврозоні бюджетний дефіцит
знизився торік з 2,9% від ВВП до 2,4%. У минулому році, найнижчій бюджетний
дефіцит був зафіксований в Литві, Латвії та Румунії, в той час як бюджети
Данії, Німеччини, Естонії і Люксембургу виявилися профіцитними. 12
держав-членів ЄС мали в минулому році, дефіцит бюджету вище 3% від ВВП серед
яких Іспанія, Великобританія, Франція та Греція.

ЄСПЛ – Європейський
суд з прав людини визнав Росію винною у справі про вбивство громадянина
Р.Молдова російським солдатом три роки тому.
Також суд зобов’язав Москву виплатити родині вбитого 35 тисяч євро і 5.580
євро – відшкодування судових витрат.
18-річний Вадим Пісарь був застрелений вранці 1 січня 2012 року,
недалеко від моста через річку Дністер, що розділяє проросійський
сепаратистський регіон Придністров’я
від решти території Р.Молдова. Молдовська влада почала кримінальне
розслідування, але російський військовослужбовець, який вбив юнака був
репатрійований в Росію і виправданий. Придністров’я вийшло де-факто з-під
контролю Кишинева у 1992 році, після збройного конфлікту, що призвів до сотень
загиблих, «замороженого» після втручання російських військ на боці сепаратистів.
Російські солдати досі перебувають у Придністров’ї, хоча в 1999 році на саміті ОБСЄ в Стамбулі Москва зобов’язалася їх вивести.

МАТЕМАТИКА -
Команда Румунії посіла третє місце на Європейській математичній олімпіаді для
дівчат (European Girls Mathematical Olympiad), що пройшла в Мінську 14-20
квітня. Чотири румунські школярки завоювали дві золоті, одну срібну та одну
бронзову медалі. Цього року в олімпіаді взяли участь учні з 23 європейських
країн та 7 країн-запрошених. Європейська математична олімпіада для дівчат є
міжнародним конкурсом, схожим за структурою з Міжнародною математичною олімпіадою.
На попередніх олімпіадах румунські школярки вигравали кожен раз по 4 медалі.

ТЕНІС – Третя ракетка світу, румунка Сімона Халеп у середу в 1/8 фіналу тенісного турніру в німецькому місті Штутгарті зустрінеться з іспанкою Гарбіньє Мугурусою. У парному розряді, Сімона Халеп в тандемі з швейцаркою Беліндою Бєнчіч програли парі Чин-Вей Чан (Тайвань)/Чень Лян (Китай). Нагадаємо, що посилаючись на дуже насичену програму підготовки до одиночних турнірів в Європі, Халеп не взяла участі, в минулі вихідні, матчах групового етапу Кубка Федерації-2015 у Монреалі, в яких жіноча команда Румунії перемогла збірну Канади з рахунком 3-2. У наступному році Румунія вперше за останні 23 роки зіграє в чвертьфіналі змагань.

В останні роки, в розпал фінансово-економічної кризи іноземні кредитори Румунії — Міжнародний Валютний Фонд, Світовий банк і Європейська комісія – мали важливу роль у процесі реформ, здійснених румунськими урядами. Багато аналітиків стверджують, що, якби Румунія не зобовязалася перед трійкою, багато із вжитих Бухарестом заходів, необхідних і непопулярних, не були б здійснені взагалі. Були, однак, і багато питань, по яких сторони не досягли консенсусу.

Так сталося й у вівторок, коли компроміс з представниками міжнародних кредитних установ став неможливим, принаймні з двох питань: лібералізації газового ринку Румунії та приватизації окремих енергетичних компаній, на чому наполягає МВФ, але що категорично відкидає румунська влада.

Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що лібералізація може призвести до різкого збільшення тарифів на газ як для населення, так і для субєктів підприємницької діяльності.

Віктор Понта: “Вимоги делегація Європейської комісії та Міжнародного валютного фонду стосуються збільшення з 1 квітня, досить різкого від 53,3 леїв за МВт до 62, але ми вважаємо цю вимогу неприйнятною. Другий пункт, щодо якого ми не зуміли домовитися стосується двох державних вугільних підприємств – Національної компанії Хунедоара та Національної компанії Олтенія. Європейська комісія, Міжнародний валютний фонд та Світовий банк вимагають масивної і радикальної реструктуризації, що, на наш погляд не врятує вугільну промисловість та робочі місця, а стане поштовхом для подальшої низхідної спіралі, що протягом декількох років призведе до значних скорочень в цій галузі Румунії.”

З прагматичної точки зору, наявність цих розбіжностей означає що Бухарест не направить до керівництва Міжнародного валютного фонду традиційного листа про наміри, а переговори довкола двох невирішених питань будуть відновлені в квітні. Голова комітету бюджетно-фінансових питань Палати депутатів Віорел Штефан пояснює: “Власне угода залишається в силі. Факт неузгодження тексту листа про наміри означає тимчасове припинення дії угоди доти, доки експерти уряду та міжнародних фінансових установ не домовляться щодо питань, які не були узгоджені в ході цієї місії.”

Опозиційна Націонал-ліберальна партія вважає, що переговори з МВФ провалилися. Колишній міністр фінансів, депутат Гьорге Яломіцяну сказав: “МВФ фактично каже, що чинний уряд не зробив нічого з того, до чого зобовязався, а уряд стверджує, що все безхмарно. Тобто ми знаходимося в складній ситуації, зайшли в глухий кут. Це створює невизначеність для бізнесу.”

Нагадаємо, що Румунія уклала з трійкою міжнародних кредиторів угоду про резервний кредит або попереджувальну кредитну лінію розміром у два мільярди євро на випадок непередбачених обставин, але до цих пір румунська влада не скористалася цими коштами.

Світовий банк переглянув у бік зниження прогноз зростання глобальної економіки цього року. Водночас він поліпшив прогнозовану динаміку валового внутрішнього продукту Румунії з 2,5% в січні до 2,8%. А наступного року економічний прогрес Румунії оцінюється в 3,2%. Ці показники схожі з прогнозованими макропоказниками у всьому регіоні Центральної та Східної Європи.

Згідно зі звітом цієї міжнародної фінансової установи, зростаючий зовнішній попит призведе до поліпшення ситуації на ринку праці в Румунії і до зростання споживання. У той же час, низький рівень інфляції дозволить центральному банку вести грошово-кредитну політику у такий спосіб, щоб підтримати економічне відновлення.

Румунський уряд і Міжнародний валютний фонд, представники якого в ці дні перебувають в Бухаресті для проведення нової оцінки стадії дотримання румунською владою положень угоди “стенд-бай”, укладеної восени минулого року, в своїх планах враховують зростання ВВП в межах 2,2% до 2,5% в 2014 році та на рівні 2,5% наступного року. Румунська влада намагається в основному продемонструвати міжнародним кредиторам, що має ресурси, необхідні для скорочення на 5% внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення з 1 липня.

З іншого боку уряд планує отримати щонайменше 435 мільйонів євро за 51% акцій компанії “Електріка”, розміщених на фондовій біржі. Відповідно до погодженого з МВФ графіка до 26 червня мають бути завершені приготування до лістингу, а 3 липня має початися продаж акцій “Електріка”. Премєр-міністр Віктор Понта впевнений в успіху цієї операції і каже, що отримані кошти будуть спрямовані на інвестиції: “Я впевнений, що лістинг акцій буде успішним, як це було у випадку акцій “Ромгаз” і “Транселектріка”. А весь залучений таким чином приватний капітал буде використаний для інвестицій в енергетичну інфраструктуру.”

Міністр з питань енергетики Резван Ніколеску заявив, що мова йде про найбільший лістинг на Фондовому ринку Румунії, а вартість акції становитиме 11 – 13,5 леїв. 85% акцій зможуть купити великі інвестори і 15% – дрібні інвестори. Якщо буде підвищений інтерес останніх, то цей відсоток буде збільшений від 15% до 22%, а також для всіх можуть бути деякі знижки. Резван Ніколеску сказав, з іншого боку, що з 1 липня виробники природного газу будуть зобовязані продавати частину своєї продукції на біржі і з 2015 року ця вимога буде поширена і на постачальників газу.

Румыния подписала с МВФ и Еврокомиссией новый кредитный договор на общую сумму в 4 миллиарда евро. Соглашение заключено на два года и имеет предупредительный характер. Деньги будут выделены в равной мере обоими кредиторами и будут использоваться лишь по крайней необходимости, объяснил премьер-министр Виктор Понта. «Как мы, так и наши партнёры, уверены, что у Румынии не будет необходимости использовать даже одни евро из этого фонда, а наоборот, сейчас мы возвращаем, то что взяли в заем раньше. Если хотите, это просто запросто цифра, с помощью которой мы хотим доказать, что улучшение положения в Румынии, а также нашей кредитоспособности реальны, но мы не будем пользоваться этими деньгами. Всегда, в чрезвычайных случаях, и это не только в Румынии, к ним прибегают на короткий срок для финансирования дефицита. Однако в случае Румынии такой необходимости не было».

Румынский премьер заявил, что условия договора будут представлены Парламенту в сентябре, однако уточнил уже, что на этом списке не фигурирует обязанность приватизировать другие госкомпании. Глава миссии МВФ в Бухаресте, Андрея Шехтер рекомендовала Румынии рассматривать новую финансовую программу как поддержку оказанную для ускорения темпа реформ и укрепления экономической стабильности, а также назвала главные области с потенциалом развития в следующий период.

Андрея Шехтер: «Также как и в случае остальных программ, я подчёркиваю, что самыми важными являются энергетический и транспортный секторы. Румыния располагает изобилием ресурсов, однако сделанные до сих пор инвестиции в этих областях недостаточны и эти необходимые дополнительные инвестиции должны быть определены. Их можно определить путём более существенного вовлечения частного сектора в профильные компании, изначально в условиях минимального участия, что сделало бы их более транспарентными и впоследствии более эффективными».

С другой стороны, глава миссии МВФ в Румынии заявила, что новый договор содержит, на главных позициях, меры по сокращению задолженности и избежание новых случаев накопления долгов. Она уточнила, что отсроченные долги румынского государства частному сектору должны быть решены, чтобы предотвратить возможные блокировки в сфере экономики. Главным образом это сказывается на малые и средние предприятия, которые страдают от отсутствия доступа к финансовым ресурсам, несмотря на программы по гарантированию кредитования малого и среднего бизнеса.

Андрея Шехтер говорит, что Румынии необходимо определить и решить имеющиеся в этих областях проблемы и что Налоговое управление должно тесно сотрудничать с малыми и средними предприятиями и не отклонять случаи реструктуризации, пересмотра условий контрактов, чтобы помочь им выплачивать свои налоги. Другим приоритетом, намеченным в новом кредитном договоре является реформа в области здравоохранения. Чтобы стать действительным, новый кредитный договор должен получить одобрение со стороны руководства МВФ в ходе его осенней сессии.

Европейская комиссия представила доклад в рамках Механизма сотрудничества и проверки относительно прогресса, достигнутого румынской юстицией

Румыния только частично выполнила рекомендации Европейской комиссии, касающиеся правового государства. Это вывод доклада по юстиции в рамках Механизма сотрудничества и проверки, представленного в среду в Брюсселе. Комиссия отметила, что в Румынии Конституция была соблюдена, а также роль и решения Конституционного суда, тем не менее существует озабоченность в связи с нестабильностью, с которой сталкиваются судебные учреждения. Европейская комиссия похвалила деятельность Национального агентства по неподкупности и Национального управления по борьбе с коррупцией и отметила, что в последний период удвоилось число приговоров в случаях коррупции.

В докладе подчеркивается, также значение назначения нового генерального прокурора и нового руководства Национального управления по борьбе с коррупцией, которые проявили бы независимость, неподкупность и профессионализм. Европейская комиссия требует также, чтобы парламентарии, объявленные несовместимыми, подали в отставку, а те, которые подвергнуты уголовному расследованию были лишены неприкосновенности. Впервые комиссия обращает внимание на роль СМИ, упомянув, что судебная система была подвергнута давлению посредством прессы.

С другой стороны, Европейская комиссия продолжает считать, что Румыния выполняет специфические условия для присоединения к Шенгенскому пространству. Уточнение было сделано поскольку существуют страны, которые обусловливают присоединение Румынии к пространству свободного передвижения, неоднократно отсроченное, прогрессом в процессе реформы юстиции и борьбы с коррупцией.

Проект госбюджета и проект социального страхования на 2013 год был рассмотрен парламентскими комиссиями

На совместном заседании двух палат парламента, 5-го февраля, будут обсуждены проект госбюджета и проект социального страхования на текущий год. Эти два проекта были одобрены парламентскими комиссиями по специальности. Проект бюджета основывается на экономическом росте в один и 6 десятых процента, среднегодовой инфляции в 4 и 3 десятые процента, среднем обменном курсе в 4 с половиной процента и бюджетном дефиците в два и одну десятую процента ВВП.

Итоги совместной делегации МВФ – Всемирного банка — Европейской комиссии в Бухаресте

Оценочный визит в Бухарест совместной делегации МВФ — Всемирного банка — Европейской комиссии завершился на этой неделе. Представители МВФ сообщили, что предложат исполнительному руководству МВФ в Вашингтоне продление кредитного соглашения предупредительного типа на три месяца. Румынские власти потребовали этого продления из-за недостижения некоторых целей и опозданий в осуществлении структурных реформ. Правительство взяло на себя ряд предварительных условий, которые оно должно выполнить до обсуждения исполнительным руководством МВФ нынешней оценки, то есть до конца июня.

Новый Налоговый кодекс вступил в силу в Румынии 1 февраля

Новый Налоговый кодекс вступил в силу в пятницу в Румынии. Он содержит ряд поправок в области всех значительных такс и налогов — налога на доход, налога на прибыль, налога на добавленную стоимость, а также значительное изменение системы налогообложения в сельскохозяйственной деятельности. Новые регламенты указывают, что микропредприятия будут обязаны платить трехпроцентный налог на доходы, а предел доходов, для которых какая-либо фирма вступает в систему микропредприятий снизиля со ста тысяч до 65 тысяч евро. С другой стороны, новый Налоговый кодекс предусматривает рост минимальной зарплаты по экономике с 700 до 750 лей с 1 февраля, а с июля до 800 лей.

Комбинат Олтким в городе Рымнику Вылча вступил в состояние неплатежеспособности

Один из крупнейших нефтехимических комбинатов в Восточной Европе, Олтким в городе Рымнику Вылча, на юге Румынии, вступил в состояние неплатежеспособности, после того, как в среду, Трибунал города одобрил запрос о начале этой процедуры. Румынское правительство приняло решение об этом запросе, в условиях, в которых этот комбинат зарегистрировал в последние годы убытки в несколько сот миллионов евро. Правительство попыталось в 2012 году приватизировать компанию, однако организованный для этого тендер потерпел провал и с тех пор государство не представило больше конкретного срока для приватизации химического комбината.

Соплата в больницах с 1 марта

Румынские пациенты должны будут уплатить для госпитализации небольшую сумму в не более 10 лей. Это предусмотрение включено в проект Рамочного контракта об условиях оказания медицинской помощи, подвергнутый общественным дебатам на сайте Министерства здравоохранения. Согласно министру этого профиля, Эуджену Николэеску, эта мера необходима поскольку в больницах существуют самые большие расходы и было констатировано, что осуществляются необоснованные госпитализации, поскольку тариф очень мал.

Президент Румынии, Траян Бэсеску посетил Перу

Глава румынского государства, который принял участие в Латинской Америке в Саммите Государств Латинской Америки и Карибского бассейна, посетил на этой неделе Перу. По этому случаю он сообщил, что Бухарест и Лима заключат стратегическое партнерство. Документ будет вероятно подписан в 2013 году, по случаю визита в Бухарест его коллеги Ольянты Умалы. Это стало бы первым стратегическим партнерством Румынии со страной Латинской Америки. Оно будет иметь в виду не только торговые отношения, но даст возможность передачи технологии для промышленного производства в Перу.