Tag: МВФ

Міністр
фінансів Румунії Єуджен Теодорович під час зустрічі
з главою європейського департаменту Міжнародного валютного
фонду Полом Томсеном зазначив, що Румунія виконає зобов’язання,
взяті перед міжнародними фінансовими інститутами
щодо збереження дефіциту
державного бюджету на рівні до 3 %.

Як
повідомляється в прес-релізі відомства, міністр також
запевнив, що заходи, вжиті румунською владою в цьому
році забезпечать стале економічне
зростання в 2018 році і в наступні роки. Єуджен Теодорович 20-21
квітня взяв участь у щорічних весняних зборах Міжнародного
валютного фонду та групи Світового банку, яка відбулася у Вашингтоні.

«Румунія рухається
в правильному напрямку, відновлюючи зростання економіки завдяки інвестиціям.
Динаміка надходжень до бюджету у першому кварталі поточного року вища, планової
річної динаміки зростання Валового Внутрішнього Продукту, і є, за винятком показників,
зареєстрованих у першому кварталі 2015 року, найвищою за останні роки», -
сказав Єуджен Теодорович.

Міністр фінансів також зустрівся з віце-президентом
Світового банку регіонів Європи та Центральної Азії Кирилом Мюллером, з яким
він проаналізував поточні проекти у Румунії, що фінансуються банком, включаючи
проект модернізації Національного агентства податкового управління. Єуджен
Теодорович запропонував Світовому банку новий підхід до надання позик, що
призведе до гнучкості використання суми кредиту відповідно до ступеня
підготовки та реалізації проектів.

У рамках
візиту до США члени румунської делегації зустрілися з представниками
інвестиційних банків, рейтингових агентств та міжнародних фінансових установ. Були представлені аспекти щодо макроекономічного середовища, макропруденційного
нагляду, зростання інфляції, а також пріоритети на наступний період. Нещодавно
МВФ переглянув прогноз зростання економіки Румунії в цьому році з 4,4% до 5,1%.

У цьому році Румунія може зареєструвати найбільше економічне зростання в Європі
після Мальти. МВФ також змінив прогноз дефіциту рахунку поточних операцій
Румунії до 3,7% ВВП у 2018 році, з 2,9% у жовтні минулого року. А на наступний
рік експерти фонду передбачають, що дефіцит рахунку поточних операцій складе
3,7% ВВП.

Поради від
МВФ

Щоб зберегти минулорічні темпи економічного зростання Міжнародний валютний
фонд рекомендує Румунії забезпечити збалансоване
поєднання грошово-кредитної та фіскальної політик та заохочувати інвестицій. Під час робочого візиту до Бухареста експерти МВФ мали
зустріч з прем’єр-міністром
Віорікою Денчіле, на якій наголосили на важливості покращення системи збору
податків та збереження державних витрат в прийнятних рамках.
Глава уряду зазначила, що економічні та
фіскальні заходи, що вживаються урядом є ефективними,
додавши, що в цьому році прогнозує зростання економіки
на 6,1%, в основному за рахунок інвестицій, переважно з
фондів ЄС. Протягом майже двох тижнів місія МВФ провела аналіз економіки
Румунії – щорічна процедура
для держав-членів, які не мають постійної угоди з цією структурою. Члени місії мали зустрічі
з представниками як влади,
так і політичних партій, профспілок, бізнес-асоціацій, академічних кіл та банків.

Капризна весна

Сильні опади та швидке танення снігу, викликане раптовим
потеплінням, призвели до виходу з берегів багатьох річок Румунії. За даними
Міністерства внутрішніх справ, десятки населених пунктів постраждали від повені у
різних регіонах Румунії, а найгірша ситуація спостерігається в центрі країни. Глава
МВС Кармен Дан особисто відвідала постраждалі населені пункти, у спробі переконати місцевих жителів, покинути свої домівки,
поки небезпека повені не мине.

Регіональні зустрічі у Бухаресті

Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану прийняв своїх болгарського
та грецького колег, Екатерину Захарієву і Нікоса Котзіаса, з якими, в рамках вже традиційного тристороннього діалогу, Бухарест-Софія-Афіни, обговорив питання стратегічного характеру в
регіоні. Зокрема були розглянуті ситуація в країнах Західних Балкан, Східного
сусідства, Чорноморського басейну, Дунайську стратегію і перспективи середньосхідного
мирного процесу. Міністри зійшлись на тому, що фонди ЄС створені за принципом
європейської солідарності і майбутній бюджет ЄС має бути збалансованим без
скорочення субсидії для сільського господарства або згуртованості. Теж у Бухаресті
на цьому тижні відбулася зустріч міністрів оборони дев’яти колишніх
комуністичних країн, представників НАТО і Сполучених Штатів, під час якої була
підкреслена необхідність посилення східного флангу Північноатлантичного альянсу. «Станом
на сьогодні посилена союзницька присутність є на всьому східному фланзі Альянсу
як на північному сході, у Балтійському регіоні, так і на південному сході, на
національних територіях та в басейні Чорного моря», – заявив міністр оборони Румунії
Міхай Фіфор. Румунія разом з Польщею є стрижнем «Ініціативи Б-9», яка також
включає Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Словаччину та Угорщину. Їх
представники узгодили свої позиції перед самітом НАТО на вищому рівні, що
відбудеться в Брюсселі у липні.

Солідарність з Великобританією

Міністерство закордонних справ Румунії у середу поширило заяву, в якій
зазначається, що Бухарест є солідарним з Великою Британією і рішуче
засуджує використання нейротоксичної речовини військового призначення на
території держави-союзника. Позиція Румунії була оприлюднена після того, як
прем’єр-міністр Тереза Май заявила, що Москва винна в отруєнні колишнього російського
агента Сергія Скрипаля, його доньки та британського поліцейського. Численні країни
заявили, що отруєння Скрипаля є серйозним порушенням міжнародних норм та угод
про заборону хімічної зброї.

Уніоністська акція в Республіці Молдова

Приблизно 120 міст і сіл Республіки Молдова прийняли
символічну декларацію про об’єднання з
Румунією. Мери і місцеві обранці, а також всі прихильники об’єднання, наприкінці місяця в Кишиневі візьмуть участь в урочистих зборах, щоб відзначити
100-у річницю об’єднання Бессарабії з Румунією. Їх ініціатор, «Альянс за Сторіччя»,
що складається з представників громадських організацій з Р.Молдова, Румунії та діаспори
стверджує, що ця акція покликана підтвердити упевненість учасників в тому, що
об’єднання з Румунією є єдиним способом відновити історичну правду, вступити в
ЄС і НАТО та забезпечити добробут і свободу людей. Нагадаємо, що Бессарабія відокремилася
від Російської імперії наприкінці Першої світової війни і згодом, 27 березня
1918 року, об’єдналася з Румунією. Однак у 1940 році Радянський Союз після
ультиматуму знову анексував цю східну румунську територію, на якій утворилася нинішня
Республіка Молдова.

Румунська
книга в Німеччині

Рівно через двадцять років від отримання цього статусу на цьому тижні Румунія знову стала почесним гостем Лейпцизького міжнародного книжкового ярмарку, в якому беруть участь понад 2500 експонентів з 48 країн. На заході, присвяченому просуванню читання, одному з найстаріших у своєму роді в
світі, присутні вже відомі в німецькому просторі румунські письменники – Нора
Юга, Мірча Кертереску, Норман Маня або Філіп Флоріан, а також молоді автори, такі як Лавінія Браніште та Богдан-Александру Станеску. Було представлено понад 40 перекладів
румунської літератури, переважно за підтримки Національного книжкового центру Інституту румунської культури.

Політична
ситуація в Бухаресті

Головна політична сила в правлячій коаліції Румунії -
Соціал-демократична партія зуміла розрядити напружену ситуацію в своїх лавах,
що ризикувала призвести до нової відставки уряду. Напруженість, що виникала
через розбіжності у поглядах між лідером соціал-демократів Лівіу Драгня і
прем’єром-міністром Міхаєм Тудосе була пов’язана з відставкою деяких міністрів,
які є фігурантами у справах за фактом
корупції та зникла після відставки трьох членів кабінету. Йдеться про
віце-прем’єра Севіль Шайде і міністра європейських фондів Ровану Плумб, звинувачених у корупції, а також про міністра транспорту Развана
Кука, які у четвер написали заяву про відставку. Прем’єр-міністр Міхай Тудосе
обумовив своє перебування на чолі уряду відставкою окремих членів свого
кабінету з кримінальними проблемами, посилаючись на їх негативний вплив на
імідж партії. Лідер СДП Лівіу Драгня стверджує, що ці проблеми виникли через
помилки у спілкуванні між ним і прем’єр-міністром. Нагадаємо, що в середині
року небажання тодішнього прем’єр-міністра Соріна Гріндяну виконувати вказівки
фактичного лідера соціал-демократів Лівіу Драгні, змусило СДП вдатися до
унікального в історії румунської політики кроку – оголосити вотум недовіри
власному уряду.

Парламентська асамблея НАТО

У
Бухаресті на цьому тижні відбулася 63-я щорічна сесія Парламентської асамблеї
НАТО, яка зосередилася на безпековій ситуації в Чорноморському регіоні,
діях Росії в безпосередній близькості
від Альянсу і кібер-загрозах. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг
привітав значний внесок Румунії в НАТО, наголосивши на ролі румунських
військовослужбовців у місіях в Косовому та Афганістані і на виділенні
Бухарестом 2% ВВП на оборону. Столтенберг заявив, що Альянс не хоче нової
холодної війни або ізолювати Росію, але стурбований зміцненням військових
потужностей і відсутністю прозорості в цьому. Президент Румунії Клаус Йоханніс
після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО в Бухаресті заявив, що Румунія
стала важливим контрибутором у забезпечення безпеки на регіональному плані, в євроатлантичному
просторі та на міжнародному рівні і надалі буде відповідальним членом Альянсу.
Парламентська асамблея НАТО прийняла кілька резолюцій, які стосуються, серед
іншого, стабільності і безпеки в Чорноморському регіоні, посилення
співробітництва ЄС-НАТО і перетворення інформації на зброю.

Позиція Румунії щодо Закону України Про освіту

Парламентська асамблея Ради Європи в четвер
прийняла резолюцію з критикою відносно нового українського закону про освіту, який серйозно обмежує доступ до навчання рідною мовою для
національних меншин в Україні, в тому числі румунської. До ініціативи в ПАРЄ
Бухарест зробив ряд інших кроків в спробі переконати українську сторону внести
зміни до цього законопроекту. Зокрема міністр закордонних справ Румунії Теодор
Мелешкану та його колеги з Будапешта, Софії та Афін підписали спільний лист
главі МЗС України та керівникам низки європейських організацій з питань захисту
нацменшин, в якому висловили стурбованість та глибокий жаль у зв’язку із
прийняттям нового українського закону, а міністр освіти Лівіу Поп здійснив
робочий візит в Україну, щоб обговорити це питання зі своєю українською
колегою. Парламент Румунії одноголосно прийняв декларацію, в якій закликає
сусідню державу переглянути цей нормативно-правовий акт, а Президент Клаус
Йоханніс відклав на невизначений термін запланований на жовтень візит в
Україну. Майже півмільйона етнічних румунів проживають в Україні, більшість із
них на колишніх східних румунських територіях, анексованих у 1940 році, після
ультиматуму, Радянським Союзом й успадкованих в 1991 році Україною, як
держави-наступника.

Робочий візит Павла Клімкіна в Бухарест

У п’ятницю Міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснив робочий візит до Бухареста, центральною темою якого була реформа освіти в Україні і, зокрема права етнічних румунів України на навчання рідною мовою. Павло Клімкін провів зустріч зі спеціальною парламентською делегацією, під час якої було обговорене питання налагодження діалогу з українською стороною для пошуку взаємоприйнятного рішення щодо забезпечення захисту освітніх прав громадян, які належать до румунської меншини в Україні. Глава українського зовнішньополітичного відомства провів також переговори з Міністром закордонних справ Румунії Теодором Мелешкану. Останній заявив, що Бухарест поділяє стурбованість та невдоволення румунської меншини в Україні новим законом про освіту. Ми готові до діалогу з українською владою і розраховуємо на готовність [ред. – української сторони] вжити заходів, необхідних для врегулювання ситуації, – сказав Т.Мелешкану.. Глава МЗС України, з іншого боку, зазначив, що українська влада має обговорити як з румунською державою, так і з представниками нацменшин впровадження цього закону. Павло Клімкін також провів зустріч з представниками Союзу українців Румунії.

Прогноз МВФ щодо економіки Румунії

МВФ переглянув у бік збільшення з 4,2%
до 5,5% прогноз зростання ВВП Румунії в
2017 році. Так само, згідно з експертами МВФ у 2018 році румунська економіка
зросте до 4,4%, на один відсоток більше ніж передбачалося і квітні.
Оптимістичні показники викликані значним збільшенням інвестицій, торгівлі та
промислового виробництва в Румунії. Водночас рівень безробіття за прогнозами
МВФ залишиться незмінним порівняно з квітневими оцінками: 5,3% у 2017 році та
5,2% в наступному році. МВФ також змінив прогноз дефіциту поточного рахунку
Румунії – 3% в цьому році з 2,8 в квітні та 2,9% в наступному році з 2,5%
раніше. Документ також показує, що Румунія та Ісландія мають в цьому році
найбільше зростання ВВП в Європі – на рівні 5,5%. Оцінки МВФ значною мірою
підтверджують дані, надані Національним інститутом статистики.

Румунка Сімона Халеп стала першою ракеткою
світу

Вперше
в історії національного жіночого тенісу румунська спортсменка Сімона Халеп зайняла
найвищу позицію у світовому рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA). Вона
добилася цього результату після виходу у фінал Пекінського турніру,
де поступилася француженці Каролін Гарсія. У цьому сезоні Сімона Халеп мала ще три шанси стати першим номером
світу, але втратила їх. Румунська тенісистка стала 25-ою першою ракеткою в 44
річній історії WTA та другим представником Румунії в статусі світового лідера,
після Іліє Нестасе, який перший в історії ATP отримав титул першої ракетки
світу (23 серпня 1973 р.) і зберіг титул упродовж 40 тижнів до 2 червня 1974
року. 26-річна Сімона Халеп 12 разів дійшла до фіналу і виграла 15 турнірів
WTA, в тому числі в Індіан-Уеллсі та Мадриді.

Румунія на саміті НАТО

Румунія досягла своїх цілей на
саміті НАТО, – сказав у четвер президент Клаус Йоханніс, після завершення
саміту в Брюсселі. «Я переконаний, що ця зустріч сприяла забезпеченню
потужної оборони Румунії та видимої ролі нашої країни в забезпеченні безпеки в
нашому регіоні та євроатлантичному просторі.» Румунія, – сказав Клаус
Йоханніс, – прагне сильного, об’єднаного і згуртованого Альянсу, зміцнення
трансатлантичних відносин і збалансованого зміцнення східного флангу: «Я з
великою радістю констатував, що ця ідея була перейнята загалом і вже ведеться
робота над концепцією, яка приведе до збалансованого підходу до східного
флангу. Дуже важливим для нас, звичайно, є те, що Чорне море і, зокрема, Чорноморський
регіон залишається в центрі уваги і, звичайно ж, якщо ми говоримо про східний
фланг, то очевидно ми мусимо говорити і про Росію. А тут все дуже ясно: ми
хочемо мати єдиний підхід, не проти Росії, не за Росію, а єдиний підхід,
коли мова йде про Росію.» На саміті НАТО в Брюсселі Клаус Йоханніс також зазначив, що союзники
високо оцінили виділення Румунією 2% ВВП на оборону. Вони погодилися з тим, що
НАТО має бути більш активною в боротьбі з тероризмом і приєднатися до коаліції
проти «Ісламської держави», але не братиме безпосередню участь в бойових діях.
З іншого боку Президент Румунії привітав завершення процесу вступу Чорногорії в
НАТО. У кулуарах саміту глава румунської держави обговорив з його польським
колегою Анджеєм Дудою різні аспекти проведення в Бухаресті нової регіональної
зустрічі на найвищому рівні в рамках підготовки до саміту альянсу в 2018 році.
І з огляду на те, що зустріч у четвер в Брюсселі, була першою на високому рівні
і в ній взяли участь новий президент США Дональд Трамп і новий президент
Франції Еммануель Макрон, Клаус Йоханніс тепло привітав їх і запевнив у повній
підтримці Румунії, яка має потужні стратегічні партнерства з обома країнами.

Єврокомісія та МВФ про
економіку Румунії

Європейська комісія попередила на цьому тижні, що в 2016
році Румунія значно відхилилася від середньострокової бюджетної мети, а цього
року знову спостерігається ризик відхилень від максимально допустимих рівнів.
Єврокомісія прогнозує, що дефіцит бюджету Румунії становитиме 3,5% ВВП у 2017
році та 3,7% наступного року, вище допустимих в європейському співтоваристві 3%.
Брюссель стурбований, зокрема, що впровадження Єдиної тарифної сітки розрядів і
коефіцієнтів з оплати праці працівників державного сектору, яка зараз
розглядається в парламенті, може привести до значного збільшення витрат далеко
за межі того, що може собі дозволити чинний коаліційний уряд. У зв’язку з цим Єврокомісія рекомендує
Румунії використовувати будь-який додатковий дохід для зменшення дефіциту і
вжити заходів для поліпшення збору податків і боротьби з незаконним
працевлаштуванням. Той же нормативно-правовий акт викликав
стурбованість і Міжнародного валютного фонду, який вбачає в ньому значні ризики
для бюджетного дефіциту, який за оцінками МВФ становитиме в 2017 році 3,7%.
Водночас МВФ прогнозує, що ВВП Румунії в цьому році зросте на 4,2%.

Парламент розглядає
Закон про єдину тарифну сітку оплати праці бюджетників

Соціал-демократична партія, основна політична сила
правлячої коаліції, стверджує, що румунам потрібні більші зарплати, з тим, щоб
вони не покидали країну, що означатиме більші бюджетні витрати. Ґрунтуючись на
цій ідеї, уряд направив на розгляд парламенту проект закону «Про оплату праці працівників
бюджетного сектору на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів», який у вівторок вже був прийнятий
верхньою палатою Сенатом. Наступного тижня від буде обговорений
спеціалізованими комітетами Палати депутатів. Законопроект передбачає поетапне
підвищення заробітної плати державних службовців до 2022 року. Закон підтримали
сенатори від Соціал-демократичної партії, Альянсу лібералів і демократів та
Демократичного союзу угорців Румунії, в той час як опозиційні
Націонал-ліберальна партія, Союз Рятуйте Румунію і Партія Народний рух
піддали його гострій критиці, зокрема
через непередбачені наслідки для бюджету і відсутність інформації про джерела фінансування збільшення заробітної
плати. До законопроекту було запропоновано понад 300 поправок, з яких було
прийнято трохи більше більше половини, в тому числі й від опозиції. З іншого боку,
теж у вівторок президент Клаус Йоханніс підписав закон, що збільшує заробітки
військовослужбовців, що принесе більші доходи понад 46 тис. людей.

Спеціальна комісія з розслідування президентських виборів
2009 року

Спеціальна парламентська комісія розслідує обставин, в
яких у 2009 році колишній президент Траян Бесеску був переобраний на другий
президентський термін, перемігши в другому турі кандидата від
Соціал-демократичної партії Мірчу Джоане. Відповідне рішення було прийняте в
результаті низки викриттів у ЗМІ від суперечливого журналіста Дана Андроніка. У
понеділок під час слухань в парламенті він сказав, що не має іншої інформації,
крім того, що вже було представлено в засобах масової інформації, а також не має даних
про те, що вибори були сфальсифіковані. Нещодавно він сказав, що увечері другого
туру президентських виборів, що пройшли вісім років, він зустрівся в
неформальному колі з тодішнім Генеральним прокурором, нині керівником
Національного антикорупційного управління Лаурою Кодруцою Кьовеші, колишнім керівником Румунської служби інформації
Джорджем Майором, який в даний час є Послом Румунії в США, а також з першими
заступником останнього Флоріаном Колдею, додавши, що ця зустріч викладала як
засідання кризового штабу. Усі перелічені особи, – сказав Андронік, – могли
бути звільнені у разі перемоги на виборах Мірчі Джоане. У вівторок як Джоане,
так і його тодішній голова передвиборної кампанії, колишній парламентарій
Віорел Хрбенчук, постали перед комісією.
Мірча Джоане сказав, що тоді спостерігалися навмисні зусилля, скоординовані на
найвищому рівні румунської держави, для впливу на результати виборів.
Спеціальна парламентська комісія планує заслухати низку відомих політиків і
дипломатів, які були причетні до президентських виборів 2009 року.

Візит делегації Мініфнфраструктури України до Бухареста

Держсекретар МЗС Румунії Александру Віктор Мікула у
середу прийняв делегацію Міністерства інфраструктури України на чолі із
заступником міністра з питань європейської інтеграції Віктором Довганем.
Зустріч відбулася на тлі участі української делегації в засіданні представників
національних секретарів Постійного Секретаріату ТРАСЕКА, що відбулося в
Бухаресті 23 травня 2017 року. Сторони обговорили підготовку до наступного
засідання Румунсько-української спільної комісії з питань економічного,
промислового, технічного та наукового співробітництва. Румунський дипломат привітав відновлення в цьому році, після п’ятирічної перерви, засідань цієї
комісії, стверджуючи, що це створює необхідні рамки для обговорення різних
аспектів співробітництва в різних сферах. Був підтверджений інтерес румунської
сторони щодо обговорення різних питань двосторонньої співпраці, включно й
аспектів режиму судноплавства на Дунаї з метою погодження спільних підходів.

МВФ поліпшив свої прогнози щодо світової економіки в 2017 і 2018 році, згідно зі звітом, опублікованим у вівторок міжнародною фінансовою установою, перед її весняною сесією. МВФ прогнозує, що зростання світової економіки буде на рівні 3,5% в 2017 році ,від 3,1% в 2016 році, відповідно 3,6% у 2018 році. Прискорення буде відчуватися як в країнах з розвиненою економікою, так і в країнах з економікою, що розвивається, але і в більш слабких економіках, і зміцнення відбуватиметься особливо в мануфактурній промисловості і торгівлі. Позитивні оцінки засновані, зокрема, на прискоренні економічного зростання, і завдячується досягнутому прогресу в Європі, Японії, Китаї і США.

Крім того, багато банків, в тому числі в Європі і країнах з економікою, що розвивається, відновили капітал, отримуючи при цьому додаткову гнучкість. Є також і ризики, привертає увагу МВФ. Головний економіст установи, Моріс Обстфелд, каже, що найбільші ризики походять від двох найбільших економік світу – США і Китаю. Він пояснив, що політика Американського Центробанку відмовитися від нульової облікової ставки, і оголошення новою адміністрацією у Вашингтоні про масштабну інвестиційну політику може збільшити ризик інфляції, призвести до збільшення долара і поставити у скруту держави з економікою, що розвивається, які мають облігації в доларах.

Щодо Китаю, ризики випливають з наміру Пекіна збалансувати свій торговельний баланс і зменшити промислове виробництво на користь сектора послуг, а також розвитку кредитного ринку, які можуть вплинути на всю фінансову систему, з негативними наслідками для інших країн, говорить головний економіст МВФ, який попередив, що протекціоністська політика поставить під загрозу відновлення. Повертаючись до оцінок Фонду, економічне зростання в Європі складе 2%, і Європа країн, що розвиваються, регіон, який також включає і Румунію, зростання ВВП буде на рівні 3%. Фонд поліпшив прогноз зростання економіки Румунії в 2017 році, з 3,8% до 4,2% і у 2018 з 3, 3% до 3,4%.

Згідно з доповіддю МВФ, Румунія зазнає друге за величиною зростання в цьому році в Європі, поступаючись лише Ісландії (5,7%). Основним фактором зростання є споживання в результаті скорочення податків (ПДВ), зростання заробітної плати та більш низькі процентні ставки як в леях, так і в євро. З іншого боку, міжнародна фінансова установа переглянула у бік зниження оцінки про безробіття в Румунії, яке, як очікується, значно скоротиться в 2017 році, до 5,4% порівняно з 6,2% за попередніми оцінками, а в 2018 становитиме 5,2%. Експерти МВФ переглянули і прогнози інфляції, яка зросте від мінус 1,6% в минулому році до 1,3% в 2017 році і перевищить 3 відсотки в наступному році. Основні зауваження МВФ щодо розвитку румунської економіки пов’язані зі стійкістю державних фінансів в умовах підвищення заробітної плати.

Румунія матиме найбільше економічне зростання в цьому році, а потім Ірландія – 4,9%. Міжнародний валютний фонд переглянув у бік підвищення прогноз темпів зростання румунської економіки в цьому році. Згідно з новими оцінками, поширеними на світових фінансових ринках, ці темпи можуть досягнути 5% у цьому році. Попередня оцінка, зроблена у квітні, становила 4,2%. Навесні, Національна комісія з питань прогнозування, яка працює при Міністерстві фінансів, прогнозувала зростання економіки Румунії у цьому році на рівні 4,2%, скільки прогнозували і Міжнародний валютний фонд та Єврокомісія. Натомість, у вересні Національна комісія з питань прогнозування переглянула свій прогноз зростання валового національного продукту у цьому році убік підвищення з 4,2 до 4,8%.

Відповідно до доповіді Перспективи розвитку світової економіки (World Economic Outlook Update), опублікованій у вівторок, Міжнародний валютний фонд попереджає, однак, що після досягнення піку зростання в цьому році, у 2017 році в Румунії очікується уповільнення темпів розвитку економіки до 3,8%, але навіть і так в наступному році Румунія матиме найвищий темп економічного зростання в Європі. Водночас для 2018 року, Міжнародний Валютний Фонд прогнозує, що зростання румунської економіки становитиме 3,3%.

Що стосується еволюції споживчих цін в Румунії, МВФ переглянув свою оцінку до мінус 1,5% в цьому році, порівняно з мінус 0,4% у квітні 2016 року. Таким чином, Румунія та Болгарія займатимуть перші місця в Європі щодо негативного річного рівня інфляції. Все ж таки, на 2017 рік МВФ прогнозує зростання споживчих цін на 1,7%, а на 2018 рік на 2,5%.

Міжнародний Валютний Фонд також переглянув у бік підвищення свої оцінки щодо дефіциту поточного рахунку Румунії, від 1,7% в квітні до 2% в цьому році. Дефіцит рахунку поточних операцій Румунії збільшиться в 2018 році, коли він досягне 3,2%. Стосовно рівня безробіття, МВФ зберіг попередній прогноз, у 2016 році становитиме 6,4%, а у 2017 досягне 6,2%.

Міжнародний валютний фонд оприлюднив у
вівторок нову доповідь про перспективу світової економіки, за день до початку у
Вашингтоні щорічної весняної наради МВФ і Світового банку. У документі
прогноз розвитку економіки Румунії на 2016 рік був переглянутий у бік
підвищення, точніше, згідно з новими оцінками темпи зростання ВВП Румунії
можуть досягнути 4,2%.

Попередня оцінка, зроблена експертами
міжнародної фінансової установи становила 3,9%. За даними МВФ з-поміж країн
Європи тільки Ірландія матиме в цьому році більше ніж Румунія економічне
зростання – 5%. Міжнародний валютний фонд попереджає, однак, що після досягнення
піку зростання в цьому році, у 2017 році в Румунії очікується уповільнення
темпів розвитку економіки до 3,6%, але навіть і так в наступному році Румунія
матиме один з найвищих темпів економічного зростання в Європі, на тому ж рівні,
що й Ірландія, Латвія та Польща.

Державний секретар Департаменту з питань іноземних
інвестицій та державно-приватного партнерства Мануель Костестку в інтерв’ю
нашій радіостанції зазначив, що в цьому контексті прискорення темпів
зростання економіки румунська влада має зосередити свою увагу й на менш
розвинутих регіонах країни. Мануель Костеску: Я думаю, що тепер, коли
зростання становитиме 4,2% настав час подивитися, що можна зробити й для менш
розвинутих регіонів, як вони можуть скористатися економічним зростанням. Мова
йде про освіту, про інфраструктуру і це вимагає більш глибокого вивчення. Тепер
можна допомогти цим людям.

Що стосується еволюції споживчих цін в
Румунії, МВФ переглянув свою оцінку до мінус 0,4% в цьому році,
порівняно з мінус 0,2% в жовтні 2015 року. Таким чином Румунія буде однією з
небагатьох держав ЄС з негативними річним рівнем інфляції. На 2017 рік МВФ
прогнозує зростання споживчих цін на 3,1%, найбільший темп росту відповідного
показника серед країн ЄС. Фонд також переглянув у бік підвищення свої оцінки
щодо дефіциту поточного рахунку Румунії, від мінус 1,5% в жовтні минулого року
до мінус 1,7% в цьому році. Дефіцит рахунку поточних операцій Румунії
збільшиться в 2017 році, коли він досягне мінус 2,5%.

Іншою доброю новиною є зниження рівня
безробіття, який, згідно з даними МВФ, зменшиться з 6,8% в 2015 році до 6,4% в
2016 році і досягне 6,2% в 2017 році. У свою чергу Світовий банк прогнозує, що
економічне зростання Румунії прискориться до 4% в 2016 році, за підтримки
фіскальної політики та реформ ринку праці, але застерігає про небезпеку входження Румунії в процедуру
надмірного дефіциту. З іншого боку у суботу міжнародне рейтингове агентство
Standard & Poor’s підтвердило довгостроковий рейтинг Румунії в іноземній та
національній валютах, зі стабільним прогнозом.

Висновки візиту делегації МВФ в Румунії

Експерти Міжнародного валютного фонду порекомендували румунській владі уникнути надмірного збільшення мінімальної заробітної плати та утримуватися від зниження податків та зборів, запланованих на наступний рік. Після завершення оціночної місії в Румунії, керівник делегації МВФ Реза Бакир підкреслив, що заходи щодо скорочення податків, передбачених у новому Податковому кодексі, є проциклічними і поставлять під загрозу здатність Румунії реагувати на майбутні періоди економічного спаду. Експерти МВФ вважають, що в нинішніх умовах, дефіцит бюджету буде перевищувати 3% від ВВП в наступному році, і рекомендують румунській владі повернутися до більш низького рівня дефіциту протягом наступних трьох років. МВФ звернув увагу щодо можливих наслідків закону Про заміну виконання на фінансовий сектор. Експерти вважають доречним, щоб такі заходи підтримки були спрямовані тільки на тих, хто дійсно потребує цього і не витрачалися даремно ресурси на підтримку тих, хто взяв кредити у спекулятивних цілях чи для інвестицій, або на підтримку тих, хто все ще може дозволити собі сплачувати свої ставки.

Підготовка до розгляду кримінальних справ

НАД адаптується до нових правил встановлених після рішення Конституційного Суду щодо прослуховування телефонних розмов і прийняття урядом термінового розпорядження, яке передбачає, що в підготовці кримінальних справ можна використовувати обладнання Румунської служби інформації, але не й персонал. Головний прокурор Лаура Кодруца Кьовеші пояснила, що, доки НАД не прийме на роботу приблизно 130 поліцейських і не отримає 10 мільйонів євро на обладнання, строк завершення досудового слідства у кримінальних справах буде довшим. Лаура Кодруца Кьовеші знову нагадала, що прослуховування телефонів у справах розроблених НАД завжди підкріплені іншими категоріями доказів, але залишається побачити які саме рішення винесуть судді в кожній справі про корупцію окремо, в яких обвинувачені подали запити про анулювання певних доказів. Установи, відповідальні за національну оборону і безпеку, реагували після недавнього рішення Конституційного суду Румунії. Тиждень тому, уряд прийняв термінове розпорядження, яке дозволяє продовжити прослуховування телефонних розмов у кримінальних справах, але не персоналом Румунської служби інформації.

Кількість жертв в результаті пожежі в клубі Колектив складає 64

Ще один із поранених в пожежі у бухарестському клубі Колектив помер у лікарні в Бухаресті, так що підсумок жертв в результаті трагедії складає 64 особи. 21-річний студент Бухарестської Академії економічних наук був останнім пацієнтом госпіталізованим в румунській лікарні. За словами лікарів, він помер від ускладнень кровотечі після того, як переніс кілька операцій протягом майже чотирьох місяців госпіталізації. В закордонних клініках ще госпіталізовано зараз 10 поранених з клубу Колектив. 30 жовтня 2015 року, спалахнула пожежа в Бухарестському клубі, де рок-група Goodbye to Gravity виступала з концертом з нагоди запису нового альбому. За словами очевидців катастрофи, полум’я в нічному клубі спалахнуло через використання піротехніки під час концерту і швидко поширилося. Звукоізоляція стін не була зроблена зі використанням вогнезахисних матеріалів та ніхто не займався евакуацією людей, так як того вимагає закон. За словами заступника голови Румунської асоціації з техніки безпеки Стеліана Аріона, Румунія не має достатньої культури безпеки та запобігання стихійним лихам, а підготовка професійного персоналу для контролю дотримання правил має багато прогалин. З іншого боку, не звертаючи увагу на можливі небезпеки, багато підприємців ризикують своїми бізнесами і ставлять під загрозу життя людей.

У Румунії набув чинності антитютюновий закон

З 17 березня, в Румунії заборонено курити у закритих громадських приміщеннях. Антитютюновий закон, прийнятий майже два місяці тому, передбачає, що заборонено курити на роботі або в громадських установах, в громадському транспорті та ігрових майданчиках для дітей. Також повністю заборонено курити в лікарнях, освітніх закладах, а також державних та приватних установах з питань захисту дитини. Ані в магазинах, виставках або ярмарках, торгових центрах або закритих ринках палити більше не дозволено. Норми застосування цього закону, опубліковані на сайті Уряду в Бухаресті передбачають, що іншими приміщеннями, де заборонено палити, є ресторани, бари, кав’ярні, закриті тераси або клуби, в тому числі ті з обмеженим доступом, казино, культурно-мистецькі установи, спортивні чи рекреативні установи, закриті автобусні станції, залізничні вокзали та аеропорти. Не підлягають антитютюновому закону камери ув’язнених у в’язницях максимальної безпеки і спеціальні місця в транзитних зонах міжнародних аеропортів.

Румунська держава придбає Мудрість землі, твір скульптора Костянтина Бринкуша

Власники скульптури Мудрість Землі Костянтина Бринкуша дали свою згоду продати цей твір румунській державі за 11 мільйонів євро, запропоновану Комітетом з питань ведення переговорів з боку уряду Румунії. Оголошення це було зроблено міністром культури Владом Александреску, який уточнив, що уряд заплатить 5 мільйонів євро, а для зібрання решти суми міністерство запустить публічний збір благодійних пожертв. Власники скульптури кажуть, однак, що румунська держава може втратити своє право першості на скульптуру Костянтина Бринкуша, якщо узгоджена сума не буде переказана повністю урядом протягом 14 днів, відповідно до договору.

Місія Міжнародного валютного фонду перебувала з 2 по 15 березня з візитом у Бухаресті для щорічної оцінки румунської економіки. МВФ прогнозує економічне зростання на 4,2% в цьому році і 3,6 відсотка в 2017 році за рахунок зниження податків і зростання доходів, що стимулює споживання. Проте, глава місії МВФ Реза Бакир, застеріг в кінці місії, що зниження податків, передбачено новим Податковим кодексом є проциклічним і поставити під загрозу здатність Румунії реагувати на майбутні періоди економічного спаду. Тому Фонд рекомендує Румунії відкласти заходи пом’якшення бюджетної політики, які повинні вступити в силу в 2017 році, з тим, щоб скоротити дефіцит бюджету до 2% від ВВП.

Експерти також вимагають відстрочення чергового зниження ПДВ з 20% в даний час до 19% та інших сприянь передбачених у Податковому кодексі, що може дозволить зекономити майже 1% від ВВП. Фонд, з іншого боку, просить в цьому році, зміцнити дисципліну щодо витрат і податкового управління. МВФ також попередив про небезпеку надмірного збільшення мінімальної заробітної плати, що може примусити роботодавців скорочувати персонал або використовувати неформальні методи оплати співробітників. МВФ застерігає і щодо можливого наслідку Закону Про заміну виконанняв його нинішньому вигляді, на фінансовий сектор.

Глава місії МВФ в Румунії: Важливо, щоб цим законом користувались тільки ті, хто дійсно потребує. Щоб не були витрачені даремно ресурси та не підтримати тих, хто взяв кредити для спекуляцій або інвестицій або тих, хто може дозволити собі продовжувати платити ставки. Важливо також уникнути ретроактивне застосування закону. Це мало б негативний вплив на сприйняття власності та ділового клімату.

Проект закону дозволяє людині позбутися боргу перед банком в обмін на будинок, на який взяла кредит. Що стосується структурних реформ, МВФ рекомендує румунській владі негайно прийняти зміни, пов’язані з поліпшенням корпоративного управління в державних підприємствах і скласти список пріоритетів для лістингу на фондовій біржі та приватизації. Ці реформи допоможуть поліпшити професійне управління в державних компаніях і більш ефективно розподіляти ресурси, підвищити рентабельність, скоротити переказ грошей з державного бюджету і обмежити заборгованість. Ще одна рекомендація, зроблена румунській владі – продовжити боротьбу з корупцією. На думку МВФ, зниження рівня корупції сприятиме боротьбі з ухиленням від сплати податків, поліпшенню бізнес-середовища і призведе до залучення іноземних інвесторів.