Tag: мир

  • Круглий стіл «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    Круглий стіл «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    Союз українців Румунії (СУР) організував у вівторок, 25 лютого, в Бухаресті, круглий стіл на тему «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру».

     

    У заході взяли участь представники Парламенту Румунії, Верховної Ради України, Уряду Румунії, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти, інших урядових органів, установ та структур, Світового Конгресу Українців, Європейського Конгресу Українців, низки міжнародних організацій, експерти-міжнародники з Румунії та України, представники органів місцевого самоврядування з Румунії та України, представники релігійних конфесій з Румунії, члени Ради СУР.
    Цим заходом СУР хотів відзначити три роки від початку повномасштабної агресії Росії проти України, найкривавішого і найбільш руйнівного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, що спричинив сотні тисяч загиблих і поранених, мільйони біженців і переміщених осіб, зруйновані будинки, лікарні, школи, дитячі садочки, стерті з лиця землі міста.

     

    У своєму виступі голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив, що «тривалий мир в Україні не може бути забезпечений без постійних і солідних гарантій територіальної цілісності та суверенітету України. Не може бути тривалого миру в Україні без гарантій безпеки з боку її трансатлантичних партнерів. Європа і США є тими стовпами, без яких не може бути побудована архітектура безпеки для України, інших країн регіону і всієї Європи», – наголосив він. «Закінчення цієї збройної агресії на умовах, які не покарають агресора і не стримають його імперіалістичні та реваншистські територіальні апетити, ризикує заохотити майбутні імперіалістичні проєкти, жертвами яких можуть стати інші європейські країни. Несправедливий мир в Україні може відкрити двері для нової російської війни в регіоні та заохотити Росію до подальшої агресії в Європі. Мирні ініціативи Сполучених Штатів можуть створити передумови для справедливого і тривалого миру, якщо їхні підходи будуть збалансовані і з повагою до норм міжнародного права. Нові мирні ініціативи Сполучених Штатів можуть принести мир у цій війні, якщо вони будуть здійснені збалансовано і справедливо, вони повинні бути реалізовані на основі чітких і однозначних принципів: жодних обговорень миру в Україні без України і жодних обговорень безпеки в Європі, без Європи. Не можна побудувати тривалий мир в Україні без надійних і функціональних гарантій безпеки. Їхня роль полягає в тому, щоб запобігти спалаху нової подібної агресії. Для України надійні гарантії безпеки – це ті, що включають розбудову військового потенціалу, інституційний зв’язок з Європою та НАТО, а також негайне зовнішнє військове втручання та підтримку з боку партнерів у разі нової зовнішньої агресії.»

    Микола-Мирослав Петрецький також зазначив, що для Румунії продовження багатовимірної підтримки України є стратегічною інвестицією у власну безпеку. «Ми бачимо і вітаємо тверді ознаки продовження підтримки України з боку всього відповідального політичного класу Румунії», – додав голова СУР. «Майбутнє стратегічне партнерство між Румунією та Україною базується також на готовності української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні до розбудови, а не лише на добрій волі та політичних діях центральних та місцевих органів влади двох країн», – зазначив Микола-Мирослав Петрецький.

    Лідер Фракції національних меншин у Палаті депутатів Румунії Варужан Памбукчан нагадав, що в 1991 році Україна здобула незалежність і стала третьою за потужністю ядерною державою у світі. Але тоді Україна відмовилася від своєї ядерної зброї в обмін на гарантії передбачені Будапештським меморандумом, який також гарантував Україні повагу до її незалежності та суверенітету, а також до її міжнародно визнаних на той час кордонів. З точки зору міжнародних документів все виглядало дуже чітко, і це було добре для стабільності та миру у світі, адже стало на одну ядерну державу менше. Але в 2014 році Росія анексувала Крим, порушивши підписаний нею меморандум. Варужан Памбукчан: «Досягнення миру, на мій погляд є дуже важливим, але, в той же час, я думаю, що дуже важливо, щоб цей мир супроводжувався гарантіями. Я не дуже добре розбираюся в міжнародному праві, але вважаю, що це мають бути гарантії, які не можна буде порушувати так легко і без наслідків. Гадаю, що зараз найважливіше зосередитися саме на цьому – на гарантіях для України. Отже, я думаю, що зараз дійсно важливо, щоб будь-яка мирна угода в Україні, супроводжувалася реальними гарантіями того, що те, що в ній записано, буде дотримуватися протягом тривалого періоду часу.»

     

    Своєю чергою, генеральний директор Департаменту відносин зі східним сусідством Міністерства закордонних справ Румунії Дан Янку наголосив, що справедливий і тривалий мир в Україні означає й чітке встановлення того, хто несе відповідальність, хто є агресором і хто є жертвою в цій ситуації. Він сказав, що тривалий мир потрібен, щоб не допустити нової агресії проти України або проти іншої держави, а для цього потрібні реальні і, перш за все, надійні гарантії. «На додаток до цих речей, я вважаю, що нам також потрібні зусилля на багатьох інших рівнях, в тому числі національному та європейському. Нам потрібно продовжувати нашу підтримку України, тому що підтримка України зараз означає підтримку безпеки Румунії. Ми повинні посилити наші інвестиції в безпеку європейської оборонної промисловості, ми повинні докладати більше зусиль для зміцнення наших сил стримування й оборони на східному фланзі, і ми також повинні надавати більше підтримки вразливим партнерам, а тут я конкретно маю на увазі Республіку Молдова.»

    Дан Янку відзначив і стратегічні можливості в двосторонньому плані, які з’явилися на тлі цієї жорстокої та нещадної війни. «Розвиток наших відносин з Україною в напрямку стратегічного партнерства – це справді історична можливість, яка дозволила побудувати з Україною всеосяжні, відкриті та спрямовані на перспективу прагматичні відносини, засновані на взаємній довірі. Ці зусилля ми докладаємо разом з українською владою, щоб виправдати очікування, про підняття наших відносини на вищий рівень, а саме на рівень стратегічного партнерства. Другою історичною та стратегічною можливістю, яка відповідає інтересам Румунії, є європейська інтеграція, той факт, що Україна та Республіка Молдова є не тільки країнами-кандидатами, але вже розпочали переговори про вступ до ЄС.»

     

    У круглому столі, організованому СУР з нагоди третіх роковин від початку повномасштабної військової агресії Росії проти України, по відеозв’язку взяв участь і Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод. Він подякував українцям в Румунії, уряду Румунії за те, що вони продовжують рішуче стояти поруч з Україною. «Я знаю, що українці Румунії, ми знаємо, що провід держави Румунії, що більшість румунів розуміють, що Росія – це величезна, політична, військова, економічна загроза як для України, так і для цілого світу, зокрема і для сусідів. І ми бачимо, що дуже активно Росія втручається в політичний процес, як і в Румунії, так і всюди у світі, творить ворожнечу між етнічними групами, саботує інфраструктуру ваших країн. Водночас ми з великим засмученням дивимось і шоковані бачити, що російська дезінформація вкорінюється в політичний дискурс в Сполучених Штатах. Тому сьогодні нам дуже важливо говорити простою мовою і повторювати, що Україна є жертвою, а Росія є агресор, що Україна, незважаючи на передбачення, що програє війну проти Росії, вже третій рік стоїть і захищає себе від другого найбільшого війська у світі. Ми знаємо також і маємо повторювати те, чому Росія напала на Україну. І це не через розширення НАТО, а, щоб знищити український народ і, щоби відновити Російську імперію.»

    Серед учасників круглого столу був і голова Комітету з питань культури та засобів масової інформації Сенату Румунії Крістіан-Августин Нікулеску-Циґирлаш, один з тих румунських парламентаріїв, які особисто були на передовій в Україні, зокрема у Херсоні, Одесі, Миколаєві, Бучі тощо. «Я побачив трагізм такої війни і дикість росіян, які обстрілювали і руйнували будинок за будинком. Можу сказати, що мене вразило те, що по дорозі від Миколаєва до Херсона кожен будинок був уражений артилерією. Я думав, що дійсно падають бомби, які руйнують кілька будинків, але ні, тут, це було точкове, дике руйнування всього, як дуже чітке послання про знищення супротивника, а не про ведення бойових дій. Також, коли ти бачиш дитячі лікарні, атаковані кластерними бомбами, і бачиш дітей, поранених цими осколками, ти розумієш, що таке дикість режиму і народу, який не має нічого спільного з міжнародним правом, з міжнародними принципами. Не може християнський народ, нападати на когось на Різдво, на Святвечір. Така поведінка є абсолютно обурливою і образливою для будь-якого християнина.»
    Румунський сенатор заявив про необхідність зведення мостів, як символічних, так і справжніх, між Румунією та Україною. «Я і мої колеги з повітової державної адміністрації Марамуреша і Закарпаття боролися за реальні інвестиції, міцну інвестицію, я маю на увазі міст через Тису, міст, який слугуватиме інтересам двох народів і після війни. Тому що настане час після війни, коли ми сприятимемо відбудові і розвитку України, коли, крім мостів дружби і мостів почуттів, будуть потрібні й справжні мости, щоб підтримати цю логістику розвитку і будівництва.»

     

    Теж по відеозв’язку до учасників цього масштабного заходу приєдналася депутатка Верховної Ради України, заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, як наголосила, що в цей складний для Європи час, усі європейські країни мають продемонструвати більшу згуртованість. «Ми з вами усі спостерігаємо за такими певними сумами в міжнародній архітектурі безпеки в публічних висловлюваннях. Тому мені здається, що навіть більш важливо мати коаліції країн, які дійсно дуже близькі. І я вірю, і вважаю щиро, що ми дуже близькі з Румунією. Так нам не завжди подобається те, що відбувається публічному просторі, особливо за океаном, але я думаю що це наш час, це час Європи, стати сильнішою, стати більш суб’єктною. І мені здається, що ми, як і три роки тому, які п’ять років тому, і зараз є в цьому партнерами. І Румунія зацікавлена в тому, щоб Європа була сильною. І ми будемо дуже сильними партнерами, я дуже дякую за всю допомогу, яку Румунія надала, у нас дуже багато спільних інфраструктурних проєктів і вони будуть тільки розвиватися.»

     

    Колишній радник президента з питань національної безпеки, експерт з міжнародних відносин та безпеки Юілан Фото також наголосив на тому, що потужна підтримка України в її протистоянні російській агресії відповідає національним інтересам Румунії. «Безпека України – це безпека Румунії, а це означає, що ми рухатимемося вперед. І, відверто кажучи, я хотів би, щоб ми просувалися вперед трохи швидше зі стратегічним партнерством, а також щоб ми краще використовували угоду про безпеку. Тому що це також дозволить нам набагато тісніше співпрацювати у сфері безпеки, ніж ми це робили до цього часу. Ще однією сферою, де Румунія та Україна повинні дуже добре співпрацювати, і де українська громада може простягнути дуже важливу руку допомоги, є курс на Європейський Союз. Європа не залишить Україну, справи в Європі йшли добре протягом останнього року, саме через війну Європа добре просунулася в напрямку, в якому вона не мала сміливості рухатися. І я вважаю, що той факт, що американці залишають нас трохи незахищеними, матиме позитивний вплив на нас, навіть якщо ми ще трохи розгублені, тому що це зобов’язує нас і ще раз показує нам, що ми повинні раз і назавжди взяти свою долю у власні руки.» Юліан Фота висловив переконання, що «Європа продовжуватиме наполягати на тому, що Україна і Республіка Молдова будуть членами ЄС у найближчому майбутньому». Він вважає, що ніхто не зможе зупинити Україну в своєю прагненні до вступу в НАТО, адже позиція адміністрації США може змінитися через чотири роки.

     

    Президент Європейського Конгресу Українців Богдан Райчинець розповів про масовий мітинг «Разом за Україну», який відбувся напередодні в центрі Праги і сказав, що українська діаспора в країнах Європи продовжує активно діяти на підтримку України. «Підтримка продовжується далі, вона не тільки теоретична, а й фінансова. Це збір коштів на Збройні сили України і передусім тиск на наші європейські суспільства, які, на жаль, останні кілька років не були спроможні створити реальний імпакт, як ми кажемо, для того, щоб Європа теж таки фундаментально допомогла Україні в тому, щоб російські сили були зупинені. І в цьому і наша потреба, і ми будемо далі відпрацьовувати, всі українці разом. Тому я радий, що наші місії також очолюють колеги з Румунії, одна з найбільших українських організацій в Європі чи взагалі в світі. Ми раді співпраці, я радий, що ми чітко визначили наступні точки роботи, не тільки в прямій підтримці Україні, а й в роботі з молоддю, в освітніх напрямках та інше.»

    Голова Асоціації «Дім Чорного моря», колишній дипломат і провідний аналітик Дорін Попеску, окреслив нинішню геополітичну ситуацію в більш оптимістичному ключі, стверджуючи, що зараз настав час взяти все у свої руки. «Ми маємо величезні можливості прокинутися від летаргії. Що може бути кращою новиною, ніж те, що наші амбіції, наші потреби, нарешті, можуть бути вирішені нами самими? Чи може бути щось краще, ніж можливість побачити, що нас об’єднує, наскільки згуртованими ми можемо бути, що ми можемо зробити в чутливих і вразливих військових місцях, звідки наші друзі і партнери обіцяють або погрожують вийти? У нас все ще є покликання будувати, перезапустити нашу спільну військову оборонну промисловість. У Румунії, в Європи, в України є чудова можливість чесно і відповідально взяти на себе здатність захищати наш світ принципів, цінностей і норм, в який ми віримо. Нарешті ми маємо можливість будувати, ставати сильними, ми, Європа, моємо можливість надати силу і життєздатність цьому благородному клубу, який завжди був схильний до спокуси забезпечити свою безпеку за рахунок свого більшого, сильнішого і мудрішого брата.»

     

    Під час круглого столу з провідними політиками та експертами, які представили змістовні аналітичні оцінки, чіткі діагнози поточного геополітичного контексту, прогнози щодо нової геополітичної парадигми, пропозиції та рішення щодо запропонованих для аналізу тем, були визначені найбільш ефективні шляхи підтримки України та спільної побудови майбутнього, заснованого на мирі, безпеці та взаємній повазі. Учасники підкреслили, що сьогодні, як ніколи раніше, ми повинні зміцнити нашу рішучість підтримувати Україну в пошуках справедливого і, перш за все, тривалого миру, який принесе спокій і процвітання на європейський континент.

     

    Захід завершився презентацією книги Михайла Гафії Трайсти «Герої не вмирають». У книзі представлено 155 історій письменників і журналістів, які загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

     

     

  • Зустріч на вищому рівні між Румунією та Республікою Молдова

    Зустріч на вищому рівні між Румунією та Республікою Молдова

  • Дискусії щодо війни Росії проти України

    Дискусії щодо війни Росії проти України

    У понеділок, 24 лютого, на третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у Києві  відбувся саміт «Підтримуй Україну» за участю лідерів ЄС і держав-партнерів. До столиці України прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта, лідери Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Канади, Латвії, Литви, Норвегії, Швеції та  Фінляндії,  міністр із європейських справ Французької Республіки, а також генеральний секретар ОБСЕ. До них по відеозв’язку приєдналися представники інших країн ЄС.

     

    У своєму відеозверненні до учасників саміту в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що підтримка України має бути продовжена і на наступних етапах мирного процесу та відбудови. Румунія готова підтримувати зв’язок з усіма європейськими, американськими та іншими союзниками і партнерами, щоб допомогти якнайшвидше знайти шлях до справедливого і тривалого миру”, – сказав Іліє Боложан.

     

    Румунія повторює, що будь-які переговори про припинення війни РФ проти України не можуть відбуватися без України, – заявило в понеділок,  у треті роковини повномасштабного вторгнення румунське Міністерство закордонних справ. Більше того, додало румунське зовнішньополітичне відомство, не може бути справедливого і тривалого миру без притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах, скоєних в Україні і проти неї. МЗС наголошує, що для Румунії безпечна, стійка, стабільна, демократична і процвітаюча Україна залишається фундаментальною зовнішньополітичною метою. Румунська дипломатія також заявляє, що жодна розмова про безпеку в Європі не може відбуватися без безпосередньої участі європейських держав.

     

    Остання думка, здається, набуває дедалі більшого поширення. Участь Європи в мирних переговорах щодо припинення війни проти  України зрештою буде необхідною, – визнав навіть диригент вторгнення, російський лідер Владімір Путін, додавши, однак що війна затягнеться. Новий лідер Білого дому Дональд Трамп також згодний з тим, що європейці повинні відігравати свою роль у мирному процесі в Україні, гарантуючи її безпеку. Президент США також заявив, що Путін погодиться на присутність європейських миротворців, хоча до тепер Москва неодноразово відкидала цю пропозицію.

     

    Президент США прийняв у Вашингтоні свого французького колегу Еммануеля Макрона, який заявив, що перемир’я може бути досягнуто протягом декількох тижнів. Тим часом президент Європейської Ради Антоніу Кошта та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відвідали Київ, щоб підтвердити свою підтримку Україні. ЄС дав зрозуміти, що продовжуватиме свою підтримку, в тому числі посилюватиме тиск новими санкціями проти російського агресора. Хоча не всі країни-члени ЄС вітають це рішення, на порядку денному Брюсселя також новий пакет військової допомоги у розмірі 20 млрд євро, який, за словами ЄС, спрямований на посилення переговорних позицій Києва, а не на досягнення миру.

  • Україна виграє війну. Не 20% території України може стати успіхом Путіна…

    Україна виграє війну. Не 20% території України може стати успіхом Путіна…

    Поки що Путін нічого не досяг у війні, яка носить його ім’я. Зовсім нічого. Через три роки після повномасштабного російського вторгнення Україна героїчно чинить опір і рухається до величезної, справді історичної стратегічної перемоги над загарбниками зі сходу. Це війна за незалежність України від Російської імперії та остаточне розвернення української держави і нації у бік Заходу.
    Про це пише колишній дипломат, професор міжнародних відносин Університету ім. Бабеша-Бойяйї у місті Клуж-Напока Валентин Наумеску в аналізі, опублікованому в «Contributors.ro».

    «20% території, на якій, ймовірно, залишаться російські війська, хоча і є несправедливою та болючою втратою, але це набагато менша ціна, ніж важливі переваги для майбутнього незалежної, демократичної, розвиненої, орієнтованої на Захід України. Майбутні покоління українців житимуть у вільній, європейській країні, набагато більш розвиненій (вона вже є такою), ніж відстала і жалюгідна російська диктатура, з більш щасливим життям і більшими можливостями, ніж росіяни в тюремній імперії “Русського міра”, які випадають з вікон, яких труять у в’язницях або розстрілюють на мостах, якщо вони наважуються відкрити рота і висловити свою думку про свого Лідера», – стверджує аналітик.

    Автор наголошує, що «навіть з цієї окупованої території більше половини (Крим і частина Донбасу) було фактично втрачено з 2014 року, коли політики в адміністрації Обами не рвали на собі сорочку аби захистити Україну від російських територіальних претензій і ніхто в Західній Європі, з Францією і Німеччиною на чолі, не демонстрував відчаю і гніву, які вони демонструють зараз, коли дехто, по суті, просто грає на антиамериканізмі, так само популістському, як і на трампізмі. «Після лютого 2022 року за допомогою американської та європейської зброї і хоробрості своїх солдатів Україна успішно захистилася від Росії і вистояла», – пише аналітик.

    Пропонуємо до вашої уваги уривок статті Валентина Наумеску під заголовком «Україна виграє війну. Не 20% пострадянської території України, а підрив трансатлантичних відносин може стати успіхом Путіна»

    «Отже, це була війна за визволення від московської домінації, війна, виграна задля утвердження національної та державної ідентичності і західної орієнтації Києва, тобто власне найбільшого кошмару Кремля. Зараз ми бачимо, як головний шпигун Москви розмахує картами, пропонуючи розпад України і “демонтаж української державності”, що є ознакою того, що саме цього вони хотіли з самого початку, а також, що вони розуміють, що їм це не вдасться. Лише кілька корисних, але маргінальних ідіотів у сусідніх країнах все ще потрапляють у кремлівську пастку, мріючи про ревізіонізм та українські території. Цей останній відчайдушний заклик Москви розчленувати Україну також не спрацював.

    Київ завдав величезних втрат російській військовій машині, в якій з’являються ознаки виснаження ресурсів. Кадри ослів, що несуть мішки через російські лінії, іржаві 50-60-річні радянські танки, витягнуті з запилених складів колишнього СРСР, старі військові вантажівки і кораблі, що загоряються навіть без бомбардування, орди північнокорейців, що атакують “як таргани” (за влучним висловом українських офіцерів), крадіжки загарбників з набагато заможніших будинків українців, громади бурят, які “процвітають за рахунок кремлівської премії в $4 000 на голову за кожного вбитого”, – все це свідчить про жалюгідний стан путінської Росії. Якби Трамп набрався терпіння ще на 2-3 роки, утримуючи Росію у війні на виснаження та посилюючи економічні санкції, російська колешня зазнала б краху. Але давайте не будемо робити поспішних висновків, угоди про припинення війни все ще немає, а європейці могли б допомагати Україні продовжувати «м’ясорубити» російські війська і нічого не підписувати.

    Те, що ми бачимо зараз, не є справжніми переговорами про припинення війни. Можливо, це просто переговори Трампа і Путіна про те, як вони бачать закінчення війни, але не реальні переговори. Тому що переговори про припинення війни в Україні та новий порядок європейської безпеки не можуть відбутися без українців та європейців. Миру прагне й Україна, не в цьому суть питання. Європейці також. Але не будь-якого миру, а справедливого, чесного миру. У цій війні є агресор (Росія) і жертва (Україна), і мирні домовленості повинні відображати цю відповідальність за вторгнення.

    Ключовим питанням майбутніх переговорів, справжніх, а не телешоу Дональда Трампа для аудиторії MAGA, яка їсть попкорн перед телевізором і чекає, коли Америка знову стане великою, будуть гарантії безпеки для України. Не території важливіші, як багато хто вважає, а гарантії безпеки. Вони набагато важливіші за території, тому що вони говорять про майбутнє України. Вони говорять про перспективи регіону й Європи. Це те, що насправді має на увазі президент Трамп, коли говорить про “міцний мир”. Не забуваймо, що Мінські угоди (2014 і 2015 років), укладені за посередництва Франції та Німеччини в епоху Меркель і Олланда, провалилися саме тому, що вони не надали Україні гарантій безпеки.

    Найбільш надійними гарантіями безпеки, безсумнівно, було б прийняття України до НАТО. Що ж, ми знаємо, що зараз це неможливо, принаймні в короткостроковій перспективі. І не через Трампа, давайте не будемо лицемірити. Україні всі ці роки не давали вступити до НАТО саме через війну. Адміністрація Байдена виключала можливість запрошення України. Уряд Олафа Шольца виключив можливість запрошення України. Президент Макрон виключив можливість прийняття України до НАТО всупереч бажанню Росії, говорячи про “європейський порядок безпеки, який враховує інтереси Росії”, хоча зараз він грає в хороброго антиамериканця, бо саме так це зараз личить в Європі. Єдиною реальною підтримкою в цьому питанні, щоправда, недостатньою, є підтримка з боку східного флангу НАТО.

    План Б гарантій безпеки може прийти від європейців. Країни Веймарської четвірки (Німеччина, Франція, Великобританія, Польща, Італія, Іспанія, плюс Європейська комісія як спостерігач), ядро майбутнього європейського стовпа НАТО, можуть вирішити відправити миротворців, розміщених безпосередньо перед замороженою лінією фронту. Важко повірити, що російські війська нападуть на британські, німецькі, французькі, польські та інші війська. План Б також нелегко реалізувати на практиці, юридична формула і координаційна парасолька незрозумілі (Веймар+, колишній “Веймарський трикутник” 1991 року з Німеччиною, Францією і Польщею як членами-засновниками, пізніше розширений, все ще є не організацією, а неформальною зустріччю), але і не неможливий. Якщо є політична воля, технічні рішення можуть бути знайдені.

    Веймар+ зробить багато інших важливих речей і сформулює важливі стратегії та рішення для майбутнього нашого континенту. Для нас також було б добре бути там, у цьому європейському ядрі тих, хто впливає на рішення щодо майбутнього Європи (…) Якщо перші шість країн демократичної Європи, всі члени НАТО, вже перебувають у цьому міні-форматі, то приєднання сьомої за чисельністю населення країни лише природно, корисно і натхненно доповнить це ядро на півдні Центральної Європи і біля Чорного моря.

    Отже, Україна може виграти війну, якщо отримає гарантії безпеки. Отже, якщо перспективи для України не такі вже й похмурі, то в чому проблема? Що ще нас лякає? Ну, ми навіть не очікували у 2022 році, коли почалося вторгнення, звідки може стрибнути злощасний “кролик” путінського успіху – з можливого і надзвичайно шкідливого розриву трансатлантичних відносин.
    Цього розриву не повинно статися. Незалежно від того, як ми розглядаємо розвиток або регрес відносин США і ЄС, стратегічна парадигма трансатлантичного Заходу повинна пережити перебування при владі адміністрації Трампа II. Відрив Європи від Америки або навпаки став би великим успіхом “війни Путіна проти Заходу”, яка розпочалася в 2008 році з пробного вторгнення в Грузію.

    Незабаром ми матимемо виклик “торговельної війни”, тарифної суперечки. Ймовірно, вона буде врегульована і пройде, я не передбачаю тривалого протистояння між Трампом і європейцями щодо торгівлі, а успішні переговори і нормалізацію в найближчі місяці. Інтереси бізнесу і торгівлі в євроатлантичному регіоні величезні по обидва боки Атлантики.

    Але ми також матимемо набагато більш нерозв’язну дилему щодо майбутньої парадигми безпеки Європи. США не вийдуть з НАТО і продовжать забезпечувати “ядерну парасольку” для європейських союзників. Але велике питання – це “конвенційна безпека”, тобто військова міць і можливості самооборони європейських країн, які повинні значно зрости.

    Я не бачу нічого поганого чи ненормального в тому, що говорить Трамп: “Ви вже великі діти, у вас пухкі бюджети”, ви більше не розорені, як у 1945 році, не знервовані й непідготовлені, як у 1989-му, у вас щедрі й наддорогі держави загального добробуту, які підтримують десятки мільйонів людей на соціальні виплати та спокійний вихід на пенсію у віці, неймовірно низькому за американськими трудовими стандартами, то чому ми, американці, маємо опосередковано субсидіювати соціальну метушню європейців? Ми не виходимо з НАТО, ми залишаємося з ядерною парасолькою, ми залишаємося “останнім стоппером”, як висловився секретар нового уряду, тобто останнім гарантом, але настав час вийти вперед, масово платити за власну безпеку і взяти на себе політичну і військову відповідальність за новий порядок європейської безпеки.

    “Європа – ваш континент!” – це, по суті, те, що говорить адміністрація Трампа II, яка зберігає прихильність до НАТО, але оголошує те, що ми всі давно знали: США готуються протистояти глобальному піднесенню Китаю і не допустити досягнення Пекіном і Комуністичною партією Китаю світового панування. Про можливу ідею (оману?) деяких республіканських стратегів відвернути Росію від союзу з Китаєм і залучити її на бік США за моделлю Кіссінджера-Мао 1971-1972 років, яка змусила КНР відвернутися від СРСР і зблизитися з США, ми поговоримо докладніше, в окремому аналізі. А поки завершимо питанням – чи варто, навіть за умов, викладених вище, з таким стилістично неприємним, угодовським й упертим президентом у Білому домі, термін повноважень якого, втім, закінчується не пізніше 20 січня 2029 року, розривати історичні, такі вигідні стратегічні відносини європейсько-американського альянсу? Я кажу, що ні. Треба заспокоїтися і мислити тверезо. Цей етап минає. І деякі речі, про які говорить нам президент Трамп, ми дійсно повинні робити, тому що вони в наших інтересах.»

     

     

  • Мир у Європі більше не є гарантією

    Мир у Європі більше не є гарантією

    Менш ніж за два тижні в Румунії відбудеться перший тур президентських виборів, а передвиборча кампанія продовжує розгортатися в незначній формі, з передбачуваними промовами і нападками між претендентами на найвищу посаду. Аналітики та коментатори нарікають на фактичну відсутність у програмах кандидатів таких важливих питань, як війна в сусідній Україні та підготовка країни до будь-яких безпекових викликів. Військові не беруть участі у передвиборчій кампанії, і такі чутливі теми їм доступні.

    І останнє, але не менш важливе: інституція, яку вони представляють, на відміну від політичних партій, має найвищий рівень довіри в суспільстві. Нещодавно начальник Генерального штабу Збройних сил Румунії генерал Георгіца Влад звернув увагу на малу кількість резервістів, які можуть бути призвані в разі конфлікту, а також на законодавчі прогалини, які обмежують здатність збройних сил реагувати в певних ситуаціях. Це був корисний публічний виступ, оскільки влада зрушила з місця проблеми, на які вказував генерал.

    У вівторок, на ювілеї Генерального штабу Збройних сил Румунії, генерал Влад виступив із серйозним попередженням: індикатори поточної безпекової ситуації попереджають, що мир на європейському континенті більше не є певністю. Він нагадав, що в дисонансі з нормами міжнародного гуманітарного права дії Російської Федерації підживлюють негативну прогресію потенційних загроз і безпекових ризиків. За словами генерала, ми маємо кризову ситуацію в галузі оборони в Чорноморському регіоні, що становить стратегічний інтерес для НАТО.

    Румунська армія, підкреслив Влад, змінила свою оборонну архітектуру. Були адаптовані процедури, переналаштована здатність реагування сил та посилені структури постійного бойового чергування, повітряної поліції і підвищена пильність .Водночас покращено ситуаційну обізнаність та можливості раннього попередження. Наші оборонні можливості і наші відносини з США в рамках євроатлантичного і стратегічного партнерства залишаються векторами національної політики стримування і оборони в Чорноморському регіоні, і Генеральний штаб має відігравати значну роль у зміцненні цієї політики, – сказав Влад.

    У середині вересня військові лідери НАТО присутні на засіданні Військового комітету Альянсу в Празі розглянули стан виконання оборонних планів, ухвалених на саміті 2023 року. З цієї нагоди генерал Георгіца Влад заявив, що з огляду на розвиток ситуації у війні, яку веде Росія проти України, стає дедалі очевиднішою необхідність послідовної присутності союзників у Чорноморському регіоні та пріоритетного збереження на порядку денному НАТО, актуальності Чорного моря для забезпечення стабільності цього регіону. Надійне і ефективне стримування полягає в забезпеченні силами і засобами, гнучкості бойових груп для швидкого досягнення, у разі потреби, організації бригадного рівня, наголосив начальник Генштабу.

  • Війна в Україні: від ООН до другої мирної конференції

    Війна в Україні: від ООН до другої мирної конференції

    Однією з центральних тем порядку денного 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН була війна, яку Росія розв’язала проти України. Напередодні, під час візиту до США президент Володимир Зеленський представив власний план перемоги в оборонній війні проти Росії. У Нью-Йорку український лідер наполягав на тому, що Росію необхідно примусити до миру, що також є одним із пунктів його плану перемоги. У своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН Володимир Зеленський закликав до реального миру.

    З трибуни Генасамблеї ООН він попередив світ, що Росія планує напади на українські АЕС і при цьому використовує супутники іноземних держав, щоби вивчити інфраструктуру цих об’єктів в Україні. Президент  Зеленський подякував лідерам і країнам, які підтримують Україну у боротьбі з агресором, які розуміють безумство Росії, країни у понад 20 разів більшої ніж Україну за територією, котра далі хоче мати більше земель і захоплює їх день за днем, водночас прагнучи знищити свого сусіда.

    Після першої мирної конференції по Україні в Швейцарії в середині червня, очікується, що нова зустріч приведе за стіл переговорів важливі держави, які не брали участі в першій ініціативі. Росія вже оголосила, що не візьме участь у другому саміті щодо миру в Україні, запланованому Києвом на листопад. Натомість Володимир Зеленський поставив собі за мету мати всі елементи нового мирного плану до листопада. Хоча червневий мирний саміт більше нагадував чергову Генеральну Асамблею ООН, де різні країни говорили про статут ООН і повагу до міжнародного права, учасники дійшли консенсусу – війна в Україні повинна закінчитися справедливим і тривалим миром, а не миром за будь-яку ціну.

     

    Лумініца Одобеску закликала союзників посилювати підтримку Києва

    Участь у заходах в рамках 79-ої Генеральної асамблеї ООН, взяла і міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску, яка повторила, що Румунія підтримує  Формулу миру президента України Володимира Зеленського, як єдину відправну точку у відновленні миру. У зв’язку з цим пані Одобеску заявила, що будь-який мир в Україні має бути справедливим, заснованим на міжнародному праві та Статуті ООН, а саме на дотриманні суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України.

    Міністерка повідомила, що вона обговорила з країнами-партнерами та союзниками питання атак безпілотників по об’єктах в Україні, поблизу кордону з Румунією. Вона підкреслила, що Росія продовжує завдавати цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України і важливо зміцнювати оборону сусідньої країни, що зробила й Румунія, передавши Києву новітню систему Patriot.

    «Атаки Росії тривають, це удари по цивільній інфраструктурі, по енергетичній інфраструктурі (України – ред.), тому дуже важливо зміцнювати українську протиповітряну оборону, що Румунія вже зробила, передавши систему Patriot. А українська сторона високо оцінила це рішення. Як ви бачили, перший свій візит новий  міністр закордонних справ (України – ред.) здійснив до Бухареста. Проблеми на румунському кордоні були обговорені не лише з українськими партнерами, але й з нашими партнерами по НАТО, державним секретарем (Антоні – ред.) Блінкеном та іншими колегами», – сказала Лумініца Одобеску в інтерв’ю румунському агентству Agerpres. Вона також нагадала, що нещодавно торговельне судно, яке перевозило зерно, було атаковане Росією ракетою в Чорному морі: «Це впливає на безпеку судноплавства, свободу судноплавства і грубо порушує міжнародні правила», – сказала глава румунського зовнішньополітичного відомства.

     

    Клаус Йоганніс: Румунія підтримуватиме Україну так довго, як це буде потрібно

    У своїй промові на Генасамблеії ООН Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що яким би непередбачуваним не був сьогоднішній світ, відповіддю на усі проблеми завжди буде більша співпраця і більша солідарність. Він додав, що Румунія завжди підтримуватиме міжнародний світовий порядок, в центрі якого знаходиться ООН. «Наше головне завдання – знайти вкрай необхідні рішення для відновлення і захисту миру. Інакше міжнародний порядок і міжнародне право будуть змарновані. Коли дипломатія є найскладнішим інструментом, саме тоді ми повинні використовувати її найбільше. Погляньте на жахливі глобальні наслідки війни Росії проти України. Ця війна спричинила найбільшу кризу безпеки в новітній європейській історії, порушуючи міжнародне право і маючи наслідки далеко за межами Європи. У цьому контексті Румунія надала сильну і багатовимірну підтримку Україні та її народу, і ми зобов’язуємося підтримувати її так довго, як це буде потрібно. У той же час, Румунія продовжуватиме свою безумовну підтримку для зміцнення стійкості Республіки Молдова, другої країни, яка найбільше постраждала від цієї війни. Наша безпека є не регіональною, а глобальною. Ця жорстока війна вже зачепила країни та людей по всьому світу. Продовольча безпека є тому свідченням. Моя країна відіграє вирішальну роль у сприянні експорту зерна з України через наші дунайські та чорноморські порти. Довготривалий конфлікт є неприйнятним і ми повинні бути твердими. Україна потребує рішучої підтримки всіх держав-членів ООН, які сповнені рішучості поважати міжнародне право та Статут ООН. Румунія повністю підтримує Мирну ініціативу Президента Зеленського: це єдиний підхід, який може забезпечити справедливий і тривалий мир у повній відповідності до Статуту ООН і міжнародного права.»

     

    Водночас Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні в ООН неможливо по-справжньому й справедливо розв’язувати питання війни та миру, оскільки в Раді Безпеки надто багато залежить від права вето. «Коли агресор використовує право вето, ООН безсила зупинити війну. Але Формула миру може це зробити – знову ж таки, у ній немає права вето. Ось чому це найкраща можливість для досягнення миру – усі рівні, і вона ефективна та всеосяжна», – зазначив Президент України.

     

    ООН потребує глибинної реформи

    У цьому контексті особливої актуальності набуває питання можливості реформування Ради Безпеки ООН. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав до масштабних реформ Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій, щоб зробити міжнародне співтовариство більш спроможним діяти перед обличчям численних криз і війн та зробити світ більш справедливим. Водночас на Саміті майбутнього в Нью-Йорку, попри опір Росії, був схвалений план реформи ООН,  розроблений під керівництвом Німеччини.

     

    Александру Мурару, науковий співробітник та доцент ясського Університету ім. Александру Іоана Кузи нагадав, що дискусії про реформування Організації Об’єднаних Націй тривають вже багато років, а нездатність ООН виконувати покладену на неї місію – забезпечувати мир та безпеку у світі стала особливо помітною після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.  «Очевидно, що спосіб функціонування Організації Об’єднаних Націй з п’ятьма постійними членами Ради Безпеки, які є не ким іншим, як переможцями у Другій світовій війні, на практиці показує, що ми все ще діємо сьогодні, майже через 80 років після закінчення Другої світової війни, в повоєнній логіці Другої світової війни. Хоча світ змінився, минуло майже вісім десятиліть, змінилися держави, змінилися союзники й альянси. І те, як сьогодні функціонує Організація Об’єднаних Націй, свідчить про те, що вона не виконує своєї основної та історичної місії, яка полягає в тому, щоб бути посередником у системі, де панує хаос. І всі конфлікти, які сталися за останні 80 років, показують, наскільки неефективною була Організація Об’єднаних Націй.»

    Александру Мурау наводить приклад європейського континенту: масові вбивства в югославських війнах 1990-х років, збройна агресія Російської Федерації, яка триває вже третій рік і яка на практиці показує, що мир не може прийти через посередництво Організації Об’єднаних Націй або за посередництва Організації Об’єднаних Націй, а, як вважають багато аналітиків і спостерігачів, тільки через силу, тільки через рішучу перемогу, в першу чергу Києва, здатну принести довготривалий мир у регіоні.

     

    Своїм правом вето Росія зневажає ООН

    І бригадний генерал у відставці, професор Стан Петреску каже, що в умовах, коли Рада Безпеки є заручницею права вето Росії, ООН неспроможна прийняти резолюції на підтримку населення України. «За 80 років ми зіткнулися з численними особливими, серйозними ситуаціями, спричиненими діями Радянського Союзу, який посилався на положення статті 107 Статуту ООН, яка, до речі, діє і сьогодні. У ній зазначається, що якщо нацистські тенденції виникають на територіях відповідальності великої держави, де вони можуть призвести до конфронтації, експлуатуючи цю доктрину, ця велика держава, навіть без згоди інших чотирьох, може втрутитися і врегулювати ситуацію. Ми маємо приклад агресії проти Угорщини в 1956 році, потім проти Чехословаччини, Польщі, Німеччини. Це були гарячі періоди Холодної війни. Геополітика дала нам дуже чіткі приклади цього.» Стан Петреску додав, що Росія просто зловживає своїм правом вето і цинічно зневажає рішення всіх решти понад 190 держав-членів ООН.

     

    Захід поруч з Україною

    У Нью-Йорку західні партнери України підтримали її та підтвердили необхідність притягнення Росії до відповідальності за звірства в Україні.  Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі прямо звинуватив російського диктатора Володимира Путіна в тому, що він керує «мафіозною державою» і порівняв його з рабовласником у своєю виступі в Раді Безпеки ООН. «Володимире Путін, коли ви обстрілюєте ракетами лікарні в Україні, ми знаємо, хто ви!» – сказав Девід Ламмі. Глава МЗС Великої Британії сказав, що як чорношкірий, чиї предки були вивезені в кайданах з Африки, добре знає, що таке побудована на корупції імперія. «Імперіалізм: я впізнаю його, коли побачу. І я буду називати його тим, чим він є», – сказав Ламмі.

     

    А міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок жорстко звернулася до російського представника в ООН Василя Небензі, висміявши Володимира Путіна, який не може приїхати до США через ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом за скоєння воєнних злочинів в Україні. «Ви можете обманювати себе. Найсильніша людина у вашій країні може ховатися за викраденими нею дівчатками-підлітками. Але ви не можете обдурити весь світ», – сказала Анналена Бербок під час засідання Ради Безпеки ООН. Раніше глава МЗС ФРН закликала реформувати Раду Безпеки ООН, щоб наблизити її до реалій XXI століття.

  • 17 червня 2024 року

    17 червня 2024 року

    ЄВРО-2024 – Збірна Румунії завдала поразки Україні з рахунком 3:0 у першому матчі групи E на чемпіонаті Європи в Німеччині. Голи забили: Ніколає Станчу (30 хвилина), Резван Марін (53-тя хвилина), Деніс Дрегуш (57-ма хвилина). Також сьогодні ввечері Бельгія та Словаччина зіграють у Франкфурті в іншому матчі групи E, а Франція та Австрія зіграють в Дюссельдорфі в групі D. У турнірі беруть участь 24 команди в шести групах по чотири команди. Збірна Румунії також зустрінеться з Бельгією 22 червня в Кельні та Словаччиною 26 червня у Франкфурті. Це шоста участь Румунії в чемпіонаті Європи після 1984, 1996, 2000, 2008 і 2016 років. Румунія також представлена на ЄВРО-2024 суддівською бригадою у складі Іштвана Ковача (центральний арбітр), двох асистентів арбітра і одного відеоасистента.

    ЄВРОСОЮЗ – Президент Румунії Клаус Йоганніс сьогодні бере участь у неформальному засіданні Європейської Ради, на якому європейські лідери обговорюють склад майбутньої Єврокомісії після нещодавніх виборів до Європарламенту. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн є фавориткою на другий термін після того, як її висунула Європейська народна партія, яка залишається головною політичною фракцією в новому Європарламенті. Глави держав та урядів ЄС ведуть переговори щодо її кандидатури і паралельно кожна країна висуває в середньому по одному комісару для певної сфери. Також ведуться переговори про розподіл сфер або портфелів комісарів для кожної країни. Кореспондент Радіо Румунія у Брюсселі повідомляє, що іншою темою саміту є підтримка і ситуація в Україні, особливо після конференції у Швейцарії на вихідних і заяв президента Путіна про умови початку мирних переговорів. Поки що європейська реакція показує, що пропозиції Москви зовсім не відповідають принципам, які підтримують як Україна, так і демократії в Організації Об’єднаних Націй.

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку розпочав дводенний офіційний візит до німецької землі Баварія з нагоди 25-річчя румунсько-баварських відносин. У вівторок він разом з прем’єр-міністром землі Маркусом Содером проведе перше спільне румунсько-баварське урядове засідання. Обговорюватимуться питання зовнішньої та європейської політики, безпеки, співробітництва у внутрішніх справах, соціальних питань та праці. «Економічний вимір є основою нашої співпраці. Серед німецьких земель Баварія є найважливішим інвестором і торговельним партнером Румунії, з обсягом торгівлі понад 8 мільярдів євро», – підкреслив Марчел Чолаку. «Ми б хотіли, щоб великі компанії, які базуються в Баварії в автомобільній, машинобудівній та аерокосмічній галузях, інвестували в Румунію», – додав глава румунського уряду. Румунська громада є найбільшою іноземною громадою в Баварії. За офіційними даними, там проживає 213 000 румунів.

    ФОРМУЛА МИРУ – Президент України Володимир Зеленський заявив, що що РФ може розпочати мирні переговори хоч завтра, якщо окупанти виведуть війська із законних українських територій, але додав, що Володимир Путін не бажає закінчувати війну. На пресконференції за результатами Глобального саміту миру у Швейцарії, де лідери понад 100 країн та міжнародних організацій обговорили мирні пропозиції Києва, президент Зеленський заявив, що підсумкове комюніке про засади миру може послужити основою для майбутніх мирних переговорів. «Ми передамо наступним поколінням ефективний механізм імплементації Статуту ООН і комюніке, ухвалене днями на саміті, повністю відображає наш намір і залишається відкритим для приєднання всіх, хто поважає Статут ООН», – сказав Володимир Зеленський. У саміті взяли участь 93 країни, серед яких не було Росії та Китаю. Водночас підсумковий документ підписали лише 80 країн. Серед тих, хто не підтримав документ – Бразилія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка, Індія, Індонезія та Ватикан.

    ВИБОРИ – Центральне виборче бюро оголосило, що має обробити ще протоколи з 3 виборчих дільниць на виборах міських голів, які відбулися 9 червня. Згідно з останніми частковими даними, Соціал-демократична партія отримала майже 35% дійсних голосів на виборах мера, за нею йде Націонал-ліберальна партія – майже 30%. Альянс за об’єднання румунів посів третє місце здобувши трохи більше 6% голосів. Водночас ЦВД має ще опрацювати протоколи ще 11 виборчих дільниць на виборів до місцевих та повітових рад. СДП та НЛП також займають перші два місця. Що стосується виборів 33 членів Європейського парламенту, яких Румунія направить до Брюсселя та Страсбурга, то не були оброблені дані лише з однієї виборчої дільниці. У цьому випадку лідирує виборчий альянс СДП-НЛП – 48,55% голосів.

    ПРОМИСЛОВІСТЬ – Товарообіг у сфері промисловості Румунії за перші чотири місяці року зріс на понад 7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Про це повідомив Національний інститут статистики. Зростання відбулося в основному за рахунок промисловості засобів виробництва, де приріст обороту склав понад 13%. До цього сектору також належить виробництво зброї та боєприпасів. Найменше зросли енергетична промисловість та виробництво продуктів харчування – на 3% та 4% відповідно. За даними НІС, замовлення в обробній промисловості зросли на 3% як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, за звітний період, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ – Сьогодні у Франції стартувала передвиборча кампанія до дострокових парламентських виборів, які відбудуться у два тури 30 червня та 7 липня. Вибори були призначені президентом Еммануелем Макроном після того, як він розпустив Національні збори за підсумками виборів до Європарламенту, на яких ультраправі отримали приголомшливий успіх, а президентська партія була здула дуже низьку підтримку електорату, головним чином, через падіння купівельної спроможності. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія у Парижі, президент Макрон минулого тижня пояснив своє рішення про розпуск парламенту необхідністю внести ясність на французьку політичну сцену після двох років напруженості в парламенті, який блокував роботу уряду, що не має абсолютної більшості, особливо після результатів виборів до ЄП і закликав демократичні сили згуртувати ряди проти крайнощів, як лівих, так і правих. Опитування громадської думки поставили на перше місце ультраправе Національне об’єднання – 32-33% голосів, майже так само, як і на європейських виборах, за ним йдуть новий «Народний фронт» – 25% і правоцентристський президентський альянс – 19-20%.

     

  • Зовнішньополітичні думки

    Зовнішньополітичні думки



    Чорноморські
    прибережні держави і союзники НАТО
    протягом двох десятиліть, Румунія і
    Туреччина, також пов’язані стратегічним
    партнерством, яке вони вирішили
    поглиблювати. Міністр закордонних справ
    Туреччини Хакан Фідан нещодавно провів
    консультації в Бухаресті зі своєю
    колегою Лумініцою Одобеску. Глава
    дипломатії Анкари оголосив, що незабаром
    буде створена Рада стратегічного
    співробітництва високого рівня між
    двома країнами.


    Оборонна
    співпраця є важливим виміром відносин
    між двома країнами, – додав міністр
    закордонних справ Туреччини. Центральним
    пунктом дискусій був поточний контекст
    безпеки і те, як обидві країни можуть
    зробити свій внесок у зміцнення і
    посилення безпеки в Чорному морі, -
    зазначила
    глава румунської
    дипломатії.


    Вона
    подякувала Туреччині за участь у
    Повітряній поліції Північноатлантичного
    альянсу на румунській території, що
    сприяє зміцненню обороноздатності і
    стримування Альянсу на східному фланзі
    НАТО. Лумініца Одобеску також згадала
    про нещодавнє рішення створити
    військово-морську групу з розмінування
    Румунія-Туреччина-Болгарія в Чорному
    морі, що є конкретним проявом того, як
    ці три країни можуть співпрацювати в
    регіоні.


    Посилення
    економічної співпраці між Румунією та
    Туреччиною також було на порядку денному
    перемовин.
    За перші 11 місяців минулого року
    двосторонній товарообіг склав 9,4 млрд
    доларів
    США, а до 2025
    року очікується, що він досягне 15 млрд
    доларів.
    Обидва посадовці
    також обговорили ситуацію на Близькому
    Сході. Міністр закордонних справ
    Туреччини звинуватив Ізраїль у тому,
    що два мільйони людей у секторі Газа
    піддаються бомбардуванням і борються
    з голодом та інфекційними хворобами.


    Лумініца
    Одобеску наголосила на необхідності
    тісної координації міжнародних зусиль
    для досягнення тривалого миру на
    Близькому Сході. Вона також заявила, що
    потреби палестинського цивільного
    населення залишатимуться пріоритетом
    для Румунії, хоча, як і багато інших
    партнерів, Бухарест призупинив свій
    фінансовий внесок до Агентства ООН у
    справах палестинських біженців після
    викриття причетності його співробітників
    до терористичної атаки ХАМАС на Ізраїль
    7 жовтня 2023 року.


    Війна
    в сусідній Україні, куди майже два роки
    тому вторглася російська армія,
    залишається головним предметом
    занепокоєння для румунської дипломатії.
    Лумініца Одобеску підкреслила, що
    ситуація в Україні залишається пріоритетом
    європейського порядку денного, і
    закликала ЄС продовжувати підтримувати
    Київ. З початку війни понад сім мільйонів
    українців втекли від бойових дій через
    Румунію, а румунський порт Констанца
    став ключовим пунктом для експорту
    українського
    зерна.

  • Новорічне привітання Президента Румунії Клауса Йоганніса

    Новорічне привітання Президента Румунії Клауса Йоганніса




    «Початок року – це завжди момент, сповнений сенсу та емоцій, коли ми
    святкуємо кінець одного етапу та початок нового» – ствердив президент Румунії,
    Клаус Йоганніс у своєму новорічному привітанні.




    За його словами «незважаючи на те, що для всіх нас це був дуже важкий рік,
    позначений глибокими кризами та жахливою війною, яка точиться поблизу наших
    кордонів, румуни з надією та впевненістю дивляться у новий 2023 рік».




    «Виклики історичного масштабу, з якими нам довелося зіткнутися, підкреслили
    нашу силу характеру, здатність бути солідарними, єдиними та сповненими рішучими
    успішно долати будь-які перешкоди», – ствердив Президент Румунії. І продовжив: «Тож
    давайте навчимося перетворювати кожну кризу на можливість стати кращою та
    сильнішою нацією!» «Румунія, – зазначив президент, – розвивається щодня і робить помітний прогрес у
    всіх сферах.»

    На завершення глава держави закликав румунів працювати разом заради процвітаючого майбутнього Румунії, в мирі і злагоді та побажав усім Щасливого Нового
    року!

  • Рішення ВРОК

    Рішення ВРОК

    Верховна рада оборони країни, скликана президентом Клаусом Йоганнісом та з Ніколаєм Чуке у подвійній ролі – прем’єр-міністра та тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони після відставки Василя Динку, була зосереджена на війні в сусідній Україні та її наслідках для Румунії. «Наслідки конфлікту, розв’язаного Російською Федерацією проти суверенної держави, також відчуваються на рівні розширеного Чорноморського регіону, на рівні держав цього регіону, а також євроатлантичної та глобальної безпеки в цілому», оцінюється в прес-релізі Адміністрації президента в Бухаресті, оприлюдненому наприкінці зустрічі.

    Члени Ради обговорили підтримку, яку Румунія й надалі надаватиме Україні, та проаналізували пропозиції щодо протидії потенційним загрозам, щоб зберегти мир у Чорноморському регіоні та уникнути розширення конфлікту. Пропозиції в основному були спрямовані на виконання рішень, ухвалених на саміті НАТО в Мадриді, зміцнення збройних сил, збільшення кількості навчань Альянсу на території Румунії, активізацію діалогу з Туреччиною, Болгарією та Грузією щодо безпеки Чорного моря, а також використання можливостей в економічній сфері та взаємозв’язку в розширеному Чорноморському регіоні.

    Учасники ВРОК також схвалили оновлення Програми «Армія 2040» за основними напрямками: бюджетування потреб персоналу, реконфігурація програм з оснащення, а також промисловості у сфері оборони. Також були схвалені пропозиції Міністерства енергетики щодо покращення енергетичної стійкості Румунії для захисту населення та забезпечення безперервності у постачанні електроенергії та природного газу за ціни, що не обтяжують громадян.

    Стимулювання коротко- та середньострокових інвестицій для розвитку видобутку природного газу, як на суші, так і на морі, короткострокове використання всіх енергетичних ресурсів на основі вугілля для подолання цієї енергетичної кризи, збільшення потужностей видобутку природного газу з підземних сховищ, а також конкретизація діалогу із зовнішніми партнерами для забезпечення доступу до альтернативних джерел природного газу з Азербайджану, Об’єднаних Арабських Еміратів, Сполучених Штатів Америки та Саудівської Аравії є іншими темами, які були розглянуті в рамках ВРОК.

    Водночас члени Ради дійшли висновку, що в середньостроковій перспективі дуже важливими є як впровадження малих і модульних ядерних реакторів четвертого покоління, так і консолідація інфраструктури передачі електроенергії та транспортування природного газу.

  • 75 років з дня підписання Паризьких мирних договорів

    75 років з дня підписання Паризьких мирних договорів

    Друга світова війна завершилася в 1945 року. Влітку 1946 року в французькій столиці стартувала мирна конференція, яка тривала до жовтня. Через кілька місяців, 10 лютого 1947 року, в Парижі було підписано мирні договори з країнами, які були європейськими союзниками нацистської Німеччини: Італія, Румунія, Угорщина, Болгарія та Фінляндія. Кожна з цих переможених країн прагнула якнайкраще вийти з важкого становища, в якому опинилася. Але всі втратили певні території, крім Болгарії, та всі були змушені виплатити військові репарації.

    На мирній конференції та підписанні договорів Румунію представляв контрольований комуністичною партією уряд, імпонований радянським окупантом. Румунське лобі та співробітники, які працювали над офіційною позицією, прагнули навести вагомі аргументи на користь власної позиції. Георге Апостол займав важливу посаду в ієрархії Комуністичної партії Румунії. В інтерв’ю Центру усної історії Румунського товариства радіомовлення, записаного у 1995 році, він заявив, що комуністи, які входили до складу уряду доклали багато зусиль для того, щоб Румунія добилася своїх власних інтересів: «Лукрецію Петрешкану також ввійшов до складу румунської делегації не лише як міністр юстиції, а й як відомий в країні політик. Відбулися кілька раунів переговорів, Петрешкану не мав виняткової ​​позиції. Георге Тетереску мав головну роль у переговорах із західними країнами, він був міністром закордонних справ та відомим політиком й за кордоном. Після обговорення мирного договору в Парижі в 1947 року, делегація повернулася і була прийнята з великим ентузіазмом, хоча головним виграшем було лише питання Трансільванії. Однак це право Румунії на Трансільванію було важко здобуте.»

    Георге Барбул був керівником штабу маршала Йона Антонеску, голови уряду в 1940-1944 роках. Йому було доручено підготувати два звіти, один про румунсько-угорський спір, та інший про становище єврейської меншини в Румунії: «Комісія мене попросила написати ці звіти. Комісія була створена для розроблення документів, які мали бути представлені на Мирній конференції. Головою цієї комісії була Анна Паукер. Зрозуміло, ​​мені було дуже важко скласти ці звіти. Відносини між Румунією та Угорщиною не були проблемою. Я зробив звіт так, як я думав, і ніхто мені не заперечив. Стосовно єврейської проблеми, то для мене ситуація була набагато складнішою, тому що, мені як колишній співробітник Йона Антонеску та Міхая Антонеску, було важко писати так як вимагалося в ті часи. Я сказав собі: якщо я напишу так, як вони хочуть, у мене немає характеру. А якщо я напишу так, як я думаю, то потрапляю в погану ситуацію. Але мені дуже пощастило: я отримав документацію від American Jewish Joint Distribution Committee, міжнародної єврейської організації, яка тоді цікавилася Румунією. Я дізнався, що євреїв, які залишилися в Румунії після відступу Бессарабії, Північної Трансільванії та Південної Добруджі, було майже 400 тисяч. Тому я зробив звіт, який показав, що в Румунії становище євреїв, порівняно з іншими країнами, які були під німецькою окупацією, було найкращим. Цей звіт був представлений Анні Паукер, яка його схвалила, а це для мене було несподіванкою.»

    Пaул Нікулеску-Мізіл був комуністичним сановником. У 1997 році він зізнався, що невизнання спільної войовничості Румунії, на мирному договорі, було несправедливим: «Найоголовнішим питанням переговорів була спільна войовничість. Ми підтримали ідею спільної войовничості. Справи зайшли так далеко, що великі сили навіть змінили дату, коли Румунія почала воювати проти Німеччини. У мирному договорі вказана дата 12 вересня, а ні 23 або 24 серпня 1944 року, коли ми почали боротися проти німців. Отож зайшлося так далеко, що реальність була спотворена! Це влаштовувало росіян, це влаштовувало також американців. Чому це влаштовувало росіян? Тому що вони хотіли показати себе як визволителями Бухареста, території Румунії. Я розповідав в одній зі своїх статей про момент, коли в 1959 році маршал Конєв приїхав передати нам бойовий прапор танкового полку, що визволив Бухарест. Я підготував документальні матеріали для Еміля Боднераша, міністра оборони. Більш чітким доказом є газетна збірка 29-30-31 серпня 1944 року яка описує коли радянські війська увійшли в Бухарест їх прийняли з квітами, та з балконів різних будинків їх вітали комуністи. Привітали румунських військ і соціал-демократи. Отож, радянські війська увійшли до Румунії парадом, а ні в бойовому порядку.»

    75 років тому підписання Паризьких мирних договорів засвідчувало кінець Другої світової війни. Переможені країни йшли різними історичними шляхами, для Італії та Фінляндії це означало процвітання та демократія. Однак для Румунії, Угорщини та Болгарії слідували тиранія та бідність, що приніс комуністичний режим.

  • 14 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС
    – Уряд Румунії на сьогоднішньому
    засіданні схвалив рішення про продовження режиму надзвичайної ситуації на 30
    днів, починаючи з 16 серпня, та затвердив перелік заходів, що застосовуватимуться упродовж цього періоду для запобігання та боротьби з наслідками епідемії COVID-19.
    Це третє подібне рішення з початку коронавірусної
    кризи, спрямоване на боротьбу з поширенням інфекції. У Румунії від початку
    епідемії було підтверджено понад 68 тис. випадків зараження новим коронавірусом,
    а майже 32 тис. осіб вже одужали. Група стратегічної комунікації також
    оголосила, що 473 тяжко хворих перебувають у відділеннях інтенсивної терапії, а
    загальна кількість летальних випадків від COVID-19 сягнула 2904.






    ЕКОНОМІКА
    – За другий квартал 2020 року у Румунії зафіксовано рекордний спад економіки, викликаний пандемією, – повідомляє Національний Інститут Статистики. Рівень ВВП
    скоротився на 12,3% в порівнянні з першим кварталом цього року і на 10,5%
    порівняно з другим кварталом 2019 року. На 3,9% впав і темп приросту реального
    ВВП за перші шість місяців поточного року. І Національна комісія з питань
    стратегії та прогнозу переглянула оцінки щодо розвитку економіки Румунії
    в 2020 році, зокрема станом на сьогодні установа прогнозує скорочення економіки
    на 3,8%, що на 2% більше порівняно з попередніми оцінками. Згідно з літнім
    економічним прогнозом, опублікованим Європейською Комісією, спад ВВП Румунії в
    2020 році становитиме 6%. Водночас влада Румунії передбачає, що дефіцит бюджету
    зросте з 6,7% до 8,6% Валового Внутрішнього Продукту. Так само, у липні 2020
    року споживча інфляція в річному вимірі зросла на 0,2% порівняно з попереднім
    місяцем і становила 2,8%. Зростання було викликане підвищенням цін на продукти
    харчування, послуги та непродовольчі товари.

    СЕРЕДНІЙ
    СХІД
    – Міністерство закордонних справ Румунії привітало оголошення
    про нормалізацію відносин між Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами, а
    також важливу роль Сполучених Штатів Америки у цьому процесі. У цьому контексті
    МЗС Румунії висловлює впевненість, що такий підхід
    до відносин між Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами, двома важливими
    регіональними партнерами Румунії, сприятиме стабільності та безпеці у Середньому
    Сходу. Це найбільше досягнення заради миру між
    Ізраїлем та арабським світом за останні 26 років і є основою для третьої угоди
    між Ізраїлем та арабською нацією, – заявив прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу. До
    тепер Ізраїль уклав мирні угоди з Єгиптом та Йорданією.
    Палестинська автономія назвала угоду про нормалізацію відносин
    між Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами «зрадою» палестинської справи
    і закликала до екстреної зустрічі країни Ліги арабських націй для денонсації
    цієї угоди.




    СВЯТО – 15 серпня традиційно відзначається День ВМС Румунії, одночасно з
    християнським святом Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Однак цього року урочисті
    заходи були пристосовані до нових умов, викликаних Covid-19. Таким чином, на відміну від попередніх років, у цьому році, коли
    відзначається 160-та річниця створення Військово-Морських Сил Румунії більшість
    заходів відбуваються переважно в Інтернеті. Офіційна сторінка
    Військово-морських сил у Facebook вже запустила тематичні конкурси та
    віртуальні проєкти, які пропонують громадськості краще ознайомитись з
    військовими моряками. В Інтернеті також транслюватимуть концерти духової
    військової музики у виконанні оркестрів ВМФ. А до Дня відкритих дверей були підготовлені
    віртуальні тури по румунських портах. У суботу, у День ВМС, пройдуть паради
    кораблів на Чорному морі та на Дунаї. Для уникнення скупчення людей доступ
    публіки буде обмежений.




    ТЕНІС – Друга ракетка світу, румунка
    Сімона Халеп, сьогодні вийшла до півфіналу турніру WTA у Празі з призовим фондом у понад 200 тис. доларів. У чвертьфінальному поєдинку Сімона здобула перемогу в двох сетах – 6:2, 6:0, над Магдаленою Фрех (174 WTA) з
    Польщі. Напередодні румунська
    тенісистка Ірина Бегу вийшла у чвертьфінал змагання, обігравши швейцарку Леоні Кунгз рахунком – 7:6, 5:7, 7:6.
    Інша румунка, Ана Богдан через травму знялася з турніру в Празі при рахунку 5:2 в двобої проти чешки Крістіни Плішкової, яка таким чином проходить у півфінал. У парному заліку румунський
    тандем Моніка
    Нікулеску – Ралука Олару пройшли до півфіналу та зіграють проти переможців поєдинку Барбора Крейцікова/Катерина Синякова (Чехія) та Вероніка Кудерметова/Анастасія Павлюченкова (Росія).



  • Мирний план США для Середнього Сходу

    Мирний план США для Середнього Сходу




    Палестинський лідер Махмуд Аббас на цьому тижні знову відкинув,
    на цей раз перед Радою Безпеки ООН, мирну пропозицію щодо Середнього Сходу, оприлюднену
    президентом США Дональдом Трампом. «Мирний план є подарунком Ізраїлю і неприйнятний для палестинців, у ньому Східний Єрусалим не є частиною
    Палестини, і цього достатньо, щоб його
    відкинути», – заявив Махмуд Аббас. Розмахуючи копією карти, на якій представлене рішення США з двома державами, Ізраїлем та
    Палестиною, Махмуд Аббас сказав, що держава, яка була окреслена для
    палестинців, схожа на роздроблений шматок «голландського сиру».

    На його думку, план робить
    Палестину «роздробленою державою», без
    повітряного контролю, без морського контролю. «Хто з вас погодився б з
    такою
    державою?», – риторично
    запитав палестинський лідер, звертаючись до представників 15 членів Ради Безпеки, говорячи про ситуацію
    аналогічну«апартеїду».
    Представлена ​​як «план століття», мирна
    пропозиція Трампа, опрацьована за три роки його радником і зятем Джаредом
    Кушнером, визнає владу Ізраїлю над ізраїльськими
    поселеннями та закликає
    палестинців виконати низку умов, щоб державу зі
    столицею в одному з міст на Західному березі Йордану,
    на схід від Єрусалиму.




    Кореспондент Радіо Румунія в Ізраїлі Драгош Чокирлан
    розповідає: «Палестинський лідер Махмуд Аббас заявив в Раді Безпеки ООН, що
    американський мирний план, який дозволяє створити палестинську державу на 70%
    території Західного берега Йордану порушує права палестинців на самовизначення
    та незалежність. На думку лідера Адміністрації в Рамаллі це превентивний ізраїльсько-американський
    план, що має на меті закрити палестинське питання. Він дорікнув у тому, що за
    планом Єрусалим не перебуває під суверенітетом Палестинської держави, хоча
    такої держави ніколи не було. Аббас привітав тих, хто вийшов на вулиці на Західному
    березі Йордану і в Секторі Гази на знак протесту проти американського мирного
    плану і сказав, що ізраїльтяни та палестинці повинні досягти миру без
    зовнішнього примушування. Посол Ізраїлю в ООН Денні Данон закликав до прямих
    переговорів між Ізраїлем та палестинцями, заявивши, що Махмуд Аббас каже
    неправду, коли заявляє, що хоче миру. Якби по-справжньому цього хотів, він не
    був би в Раді Безпеки, а в Єрусалимі для переговорів, – сказав посол згадуючи
    про колишнього президента Єгипту Анвара Садата, який виступив у Кнессеті перед
    тим, як підписати мирний договір з Ізраїлем.»




    Мир все ще можливий між палестинцями та ізраїльтянами,
    але не основі «несправедливого плану, розробленого адміністрацією Трампа», який
    намагається узаконити «те, що є незаконним», – підсумував лідер Палестинської
    адміністрації. З іншого боку, план США підтримали прем’єр-міністр Ізраїлю
    Беньямін Нетаньягу та його головний політичний суперник Бенні Ганц, лідер блоку
    «Кахоль-Лаван». «Якщо вони будуть по-справжньому готові до миру з єврейською
    державою, Ізраїль буде готовий негайно почати переговори», – сказав Нетаньягу,
    додавши при цьому, що спочатку потрібно роззброїти ХАМАС і демілітаризувати
    Сектор Гази. Попри ці заяви, інформаційні агентства відзначали, що вперше в
    цьому конфлікті було досягнуто домовленості з Ізраїлем про карту, яка окреслює
    кордони двох сусідніх держав.




    В інтерв’ю Румунському Радіо політичний аналітик Юліан
    Кіфу заявив, що, незважаючи на розбіжності в цьому мирному плані може бути
    достатньо елементів, з якими можуть погодитися особливо нові покоління
    палестинців, які не були втягнуті у ці внутрішні битви та котрі не обов’язково
    розглядають Державу Ізраїль як історичного ворога: «Я вважаю, що цей план не
    слід мінімізувати і не викидати, оскільки він має елементи, які можуть бути
    використані під час прямих переговорах, навіть якщо не обов’язково у тій формі,
    в якій він був поставлений широкому загалу та з урахуванням взаємовигідних для
    обох сторін аспектів. Повідомлення про перенесення Посольства США в Ізраїлі до
    Єрусалиму та визнання Сполучними Штатами Єрусалиму столицею держави Ізраїль не
    було схвально прийнято Палестинською адміністрацією та арабськими державами в
    цілому. Можливо, речі потрібно продумати більш ретельно, але план має кілька
    дуже цікавих елементів. Варто уважно подивитися на цей план і варто проаналізувати
    його до останнього наслідку. Це може бути нова спроба оцінити та вирішити один
    із найскладніших конфліктів у світі. Оскільки він дуже старий, цілі покоління
    пережили цей конфлікт.»




    Важко говорити про примирення, коли маємо четверте чи
    п’яте покоління, яке перебуває в постійній конфронтації з іншою стороною,
    минуло вже 70 років і, мабуть, настав настав час покласти край цій суперечці, -
    зазначив аналітик Юліан Кіфу.

    Офіційний Бухарест взяв до відома американський мирний план на Близькому Сході та проаналізує його. Про це зазначив у повідомленні, розміщеному в соціальній мережі, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску. Він також сказав, що Румунія підтримує рішення двох держав щодо забезпечення тривалого миру та безпеки, але що прагне брати участь у діалозі в межах ЄС та сприяти дипломатичним зусиллям з усіма партнерами. Ми вітаємо будь-які дії, спрямовані на
    вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту, що є на користь обох сторін і котрі стають поштовхом до Середньосхідного мирного процесу, – зазначив міністр, наголосивши на важливості залучення та координації дій з США у мирному процесі на Середньому Сході.
    Не можна добитися
    життєздатного мирного процесу та знайти стале рішення без участі Сполучених
    Штатів, – додав Богдан Ауреску.

  • Румунія та мирні переговори 1919 року

    Румунія та мирні переговори 1919 року

    Під
    кінець Першої світової війни, Румунія опинилася у таборі переможців. Наприкінці 1918 року території, на яких проживали переважно румуни, котрі входили
    до складу Російської та Австро-Угорської
    імперій, об’єдналися з Королівством Румунії, а мирні
    договори мали закріпити нові
    кордони.


    Але міжнародне визнання нової Румунії не відбулося так просто, розбіжності та узгодження інтересів
    ускладнили укладення мирного
    договору.
    Румунії довелося справитися з
    опозицією з боку своїх
    союзників, які дорікали їй, але Румунія відповідала союзникам виправданнями та своїми докорами. Таким чином, стан
    напруженості досяг того моменту, коли прем’єр-міністр ліберал Йон І.К. Бретяну, який вирішив вступ Румунії у війну,
    покинув мирні переговори, незадоволений тим, що
    у випадку Румунії не були дотримані повністю положення Конвенції від 1916 року,
    на підставі якої вона вступила у війну.


    Ми запросили історика Йоана Скурту розповісти про суперечки між
    Румунією та її союзниками Францією, Великобританією, Італією та США у 1919 році
    та про докори Румунії з боку Антанти. Ось, що він сказав:
    Румунії довелося укласти окремий мирний договір з Центральними силами оскільки Росія вийшла з війни, а Румунія залишилася сама на східному фронті. Однак, вона
    уклала мирний договір, принаймні так свідчать документи, за згодою союзників.
    Конвенція від 1916 року у великій мірі давала переваги Румунії, Йон І.К. Бретяну вів
    переговори дуже добре. Франція зазнала великих труднощів на західному
    фронті, і російська армія не змогла здобути перемоги в Галичині. І тоді
    вважалося, що Румунія повинна втрутитися, щоб залучати якомога більше німецьких
    та австро-угорських солдатів і таким чином поліпшити ситуацію на двох фронтах. У
    цих умовах були зроблені певні поступки, про які наприкінці війни Франція зокрема
    почала шкодувати.




    Через складну ситуацію, в якій опинилася Франція в 1916 році, необхідність
    вступу Румунії у війну стала терміновою. Йоан Скурту вважає, що в той момент Румунія
    знала скористатися своїм шансом та отримати важливі переваги. Які були ці
    переваги? Йоан Скурту уточнює: По-перше, йшлося про північний та західний
    кордони, які Йон І.К. Бретяну з надзвичайною ретельністю визначив. Він уточнив лінію
    кордону, беручи до уваги певний пагорб, певну річку, певне село, щоб
    тоді, коли довелося встановлювати кордони на Мирній конференції, вони б були вже вирішені. Цей кордон фактично поважав течу річки Тиси аж до її впаду в Дунай,
    що, з іншого боку, невдоволено Сербією, яка, в свою чергу, стверджувала, що кордон проходить занадто близько до Белграду, та що їй необхідний безпечний простір,
    хоча Румунія зобов’язалася не мілітаризувати відповідний кордон.


    У січні 1919 року почалася Мирна конференція в Парижі, і делегація Румунії поїхала
    туди, щоб отримати те, що їй обіцяли. Але були інтереси, яких треба було
    задовольнити через компроміси. Йоан Скурту: Була різниця між поглядами «чотирьох
    великих», тобто президентом США, прем’єр-міністром Великої Британії,
    прем’єр-міністром Франції, прем’єр-міністром Італії, з одного боку та Йоном І. К. Бретяну, з іншого боку, який вважав, що на підставі положення Конвенції від 4 серпня 1916 року,
    держави-підписанти мають бути рівними. Але на
    мирній конференції утворилася Вища рада, яка встановила, щоб держави-члени мали
    статус держав з необмеженими інтересами, в той час як інші держави, в тому
    числі Румунію відносили до держав з обмеженими інтересами. Беручи до уваги той факт,
    що президент США Вільсон боровся за рівноправність між державами, за
    демократію, за демократичне врегулювання суперечок між державами, Йон І.К. Бретяну
    наполягав на тому, щоб до Румунії ставилися як до решти країн-переможниць. Але навіть президент США Вільсон уточнив, що кожна
    країна вартує скільки вартує її військова сила.


    Хоча, врешті-решт
    прем’єр-міністр Йон І.К. Бретяну добився визнання нової Румунської держави, він подав у відставку й відмовився
    підписувати Мирний договір від імені Румунії. Александру Вайда Воєвод підписав мирні договори, які визнавали Велику Румунію. Йоан Скурту
    пояснює: Не можливо було щоб невеличка країна, яка хотіла об’єднати свої території, а це об’єднання мало бути укріплено договорами, мала претензії бути рівною з США,
    Францією, Великобританією та Італією. Навіть й Бретяну зрозумів це та залишив Александру Вайду Воєвода очолювати румунську
    делегацію, порадивши йому напередодні вступити до масонства. Бретяну
    дізнався, що багато рішень приймалися вночі, коли члени масонської організації зустрічалися. Бретяну не брав участь, оскільки він не був членом жодної масонської організації. Але, Вайда був більш придатним і зрозумів, що
    йому нікуди діватися. Вайда пояснив у парламенті,
    що він усвідомлював той факт, що кинувся в яму і потяг зі собою Румунію, але він відчував, що в тій ямі перебували також делегації США, Великобританії, Франції
    та Італії .




    Нарешті, Румунія добилася визнання об’єднання
    Буковини з Румунією через договір з Австрією, визнання об’єднання Трансільванії
    з Румунією та визнання об’єднання двох третин Банату через договір з Угорщиною. Таким чином, Румунія домоглася своєї мрії.

  • 11 жовтня 2019 року

    УРЯД -
    Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер після консультацій з
    представниками парламентських партій оголосив, що назве кандидата на посаду прем’єр-міністра на початку наступного тижня. Глава держави
    заявив, що країні терміново потрібен новий перехідний уряд, додавши, що, цілком зрозуміло, вже окреслюється варіант створення націонал-ліберального уряду або навколо Націонал-ліберальної
    партії. Президент додав, що підтримує ідею дострокових парламентських виборів, але щодо
    цього дуже важко досягти консенсусу. «Я віддаю перевагу політичному уряду і не буду шукати іншого
    рішення, ніж політичний уряд», – сказав Клаус Йоганніс. Президент
    провів перший раунд консультацій з парламентськими партіями, після оголошення вотуму недовіри та відставки уряду Соціал-демократичної
    партії на чолі з Віорікою Денчіле. Націонал-ліберальна
    партія, Союз «Рятуйте Румунію» та партія Про Румунія підтримали ідею перевиборів. Однак, у разі відсутності консенсусу з цього питання
    ліберали заявили про свою готовність взяти на себе управління країною, а лідер партії Людовік Орбан зазначив, що готовий зайняти пост прем’єр-міністра. Демократичний союз угорців Румунії підтримав
    варіант створення уряду навколо власного прем’єр-міністра або призначення
    незалежного кандидата. У свою чергу, Альянс лібералів та демократів заявив, що не має
    наміру входити до майбутньої керівної формули, але підтримуватиме новий уряд, який має сформувати НЛП, котра має
    дати й прем’єр-міністра. Партія «Народний рух» не впевнена в доцільності проведення дострокових парламентських виборів і запропонувала Клаусу Йоганнісу розглянути призначення
    прем’єр-міністра від цієї
    політичної сили.




    ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – У Румунії у суботу
    офіційно стартує президентська передвиборча кампанія. Остаточний список
    кандидатів на виборах Президента Румунії-2019 містить 14 осіб від усіх парламентських
    партій зокрема: чинний президент Клаус Йоганніс, якого підтримує
    Націонал-ліберальна партія, лідер Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле, лідер
    Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна, Теодор Палеологу від Партії «Народний рух» колишнього президента
    Траяна Бесеску, Мірча Діакону, кандидатуру якого підтримують Альянс лібералів
    та демократів і партія Про Румунія, а також лідер Демократичного союзу угорців
    Румунії Келемент Хунор. Про бажання стати президентом також заявили кандидати
    від низки позапарламентських партій: Кетелін Іван, Нінел Пейя,
    Себастьян-Константін Попеску, Джон-Йон Бану, Рамона-Іоана Брюйнсельс та Віорел
    Катараме, а також двоє незалежних кандидатів – Богдан Станоєвіч та Александру
    Кумпенашу. Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада, а другий
    – 24 листопада. Відповідно до рішення уряду, закордонні румуни зможуть
    голосувати у першому турі виборів президента з 8 по 10 листопада, а у другому
    турі з 22 по 24 листопада.




    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії базова інфляція
    уповільнилась і в річному вимірі у вересні знизилася до 3,5%, з 3,9% у серпні.
    За даними Національного інституту статистики, продовольчі товари подорожчали на
    4,07%, непродовольчі – на 2,78%, а вартість послуг зросла на 4,24%. Середня
    ставка споживчих цін за останні 12 місяців (вересень 2018 – серпень 2019 року)
    порівняно з попереднім періодом (жовтень 2018 – вересень 2019 року) становить
    3,8%. Згідно з прогнозом Національного банку Румунії річний рівень інфляції
    сягне 4,2% наприкінці поточного року і становитиме 3,3% у 2020 році.




    ГАЗ – Румунська компанія «Трансгаз» та російська «Газпром експорт»
    домовились продовжити на три місяці, до 31 грудня угоду про транспортування
    природного газу територією Румунії. За даними «Трансгазу», ця домовленість дозволить
    забезпечити безперервність постачання природного газу з Росії до Туреччини,
    Греції та інших країн Південно-Східної Європи. «Трансгаз» є технічним
    оператором Національної транспортної системи природного газу і забезпечує
    виконання з точки зору ефективності, прозорості, безпеки, недискримінаційного
    доступу та конкурентоспроможності положень національної стратегії внутрішнього
    та міжнародного транспортування природного газу, а також досліджень та проектування
    у цій галузі.




    НОБЕЛЬ – Прем’єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед
    став лауреатом Нобелівської премії миру-2019 рік. Норвезький Нобелівський
    комітет присудив йому цю нагороду за його «за його зусилля щодо досягнення
    миру та міжнародного співробітництва, а особливо за його рішучу ініціативу з
    врегулювання прикордонного конфлікту із сусідньою Еритреєю». Ефіопія та
    Еритрея, давні вороги, які вели прикордонну війну з 1998 по 2000 роки,
    відновили відносини в липні 2018 року. У четвер Нобелівська премія з літератури
    за 2018 рік була присуджена польській письменниці Ользі Токарчук, а за 2019 рік
    – австрійському письменнику Пітеру Гандке. 14 жовтня буде оголошено ім’я особи,
    яка отримає в цьому році премію Шведського національного банку пам’яті Альфреда
    Нобеля з економіки.

    ФУТБОЛ – 10 жовтня у рамках зустрічі 3-го туру відбору на молодіжний чемпіонат Європи в групі 8, молодіжна збірна Румунії (U21) вдома обіграла суперників з України з рахунком 3:0. У понеділок румуни зіграють, теж вдома, проти команди Північної Ірландії. У дебютному матчі відбору до молодіжного Євро-2021 румуни зазнали поразки 2:1 від однолітків з Данії. До 8-ої групи також входять Фінляндія і Мальта. У червні молодіжна збірна Румунія уперше пройшла кваліфікацію у півфінал Континентальної першості, що проходитиме в Італії та Сан-Марино, а також здобула путівку Олімпійські ігри наступного року в Токіо. З іншого боку основна збірна Румунії з футболу у суботу зіграє на виїзді проти команди Фарерських островів, а у вівторок, вдома прийме Норвегією, у групі F відбору до Євро-2020. Жеребкування фінального турніру відбудеться 30 листопада у Бухаресті, де пройдуть і чотири матчі фінальної стадії в червні 2020 року.