Tag: мова

З нагоди Міжнародного дня рідної мови, який відзначається щороку 21 лютого починаючи з 2000 року з ініціативи ЮНЕСКО, у Бухаресті відбувся художньо-літературний вечір. Цей захід був організований 23 лютого Бухарестською організацією Союзу українців Румунії, на чолі з Ярославою Колотилою. У святковому концерті виступили музичний гурт Струни Орфея з Верховини, керований письменником Василем Нагірняком, бухарестський гурт Зоря та студенти Бухарестського університету. У заході взяли участь й радник-посланник Посольства України в Румунії Євген Левицький, голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк, заступник голови Союзу українців Румунії Михайло Трайста, представники української громади, громадських та культурних кіл, ЗМІ.

Голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії поділилася своїми враженнями від свята рідної мови: Всі прекрасно виступили, пролунали чудові пісні. Присутні відзначили важливість збереження рідної української мови. ЮНЕСКО дійсно мала причини привернути увагу на те, що численні мови знаходяться під загрозою зникнення. У Румунії, у регіонах компактного проживання української автохтонної меншини, українська мова зберігалася протягом 600-700 років, але в останній час через глобалізацію та інші причини, вона починає менш зберігатися як колись. Я наголошую на те, що по-перше треба зберігати мову, до чого додаються традиції та звичаї. Моя сім’я старається зберегти рідну українську мову, до речі мій внук декламував сьогодні поезію Мово рідна, слово рідне. Я задоволена тим фактом, що ми сьогодні мали таких гарних гостей з України та Румунії.

У своєму вітальному слові Голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк відмітив важливість збереження рідної мови: Мова це один із основних аспектів через який ми ідентифікуємось як нація. Це є той фундамент на якому стоїть держава, на якому стоїть народ, на якому стоїть державотворення. Кожна нація, кожен народ повинен цінувати, любити та поважати свою мову. Поки знаємо мову, поки ми її плекаємо, поки ми її любимо, поки ми її розмовляємо, ми великий народ. На жаль останнім часом дуже багато у світі мов зникають і це є проблема не тільки того народу якого мова зникає, забувається, а це проблема всіх людей, тому що кожна нація, кожен народ, кожна мова несе своє знання, звичаї й традиції. Отож цінуймо і поважаймо і навчаймось мови, поважаймо наших предків, які сформували націю, сформували етнос і саме основне що вони зародили мову. Спільно ми можемо багато зробити у світі. Я вірю те, що у майбутньому ми багато зробимо, як для українського народу, так і для румунського народу. У наших народів буде велике і славне майбутнє.

Майже у всіх повітах, де компактно проживає українська громада, були організовані заходи з нагоди Міжнародного дня рідної мови за фінансовою підтримкою Союзу українців Румунії. Серед цих заходів згадуємо наступні:

10 лютого у місті Клуж-Напока святкування присвячене рідній мові організували викладачі відділу україністики на кафедрі слов’янських мов при Клузькому Університеті імені Бабеша-Бойоя, Іван Гербіль та Міхаєла Гербіль. Виступив молодіжний хор Клузької сурівської організації, члени якого декламували українські і румунські вірші, присвячені рідній мові та співали українські народні пісні. Взяли участь також представники СУР-у та професори Клузького університету імені Бабеша-Бойоя.

18 лютого у місті Сігету-Мармацієй Мараморошська філія СУР-у віддала шану українській рідній мові. У культурній події взяли участь представники Союзу українців Румунії, Українського Православного Вікаріяту, представники Верховинської районної ради, Шкільного Повітового Інспекторату, директори шкіл, викладачі, родичі та учні з усіх шкіл, де викладається рідна українська мова. На сцені Музичної школи імені Джеордже Енеску виступали учні з Вишньої Рівне, Вишавської Долини, Бистрого, Реміт, Луга над Тисою, Кручунова та артистичні ансамблі з Вишньої Рівне, Великого Бичкова, Полян, Рускови, Кривого та Верховини (Україна).

22 лютого Арадська філія Союзу українців Румуніі також провела культурну подію з нагоди Міжнародного дня рідної мови, у якій взяли участь представники Міністерства освіти Румунії, Союзу українців Румунії, Повітового Шкільного Інспекторату, Міської держадміністрації, викладачі та учні шкіл Арадського повіту, де викладається українська мова.

23 лютого Департамент з питань нацменшин при Марамурешському повітому шкільному інспектораті розгорнув освітній проект під назвою Шана рідній мові, який адресується всім нацменшинам Мараморощини. З цієї нагоди у концертному залі Сігетської мистецько-музичної школи імені Джордже Енеску пройшла концертна програма. Також, була організована виставка народних костюмів і традиційних страв нацменшин, які проживають у Марамуреському повіті.

24 лютого Сучавська Філія Союзу українців Румуніі та Повітовий шкільний інспекторат організували конкурс Свято рідної мови, який увійшов до програми позашкільних заходів. Конкурс проводиться на трьох розділах: Оригінальна творчість, представлення народних костюмів та артистичний момент, в якому взяли участь 253 учні з 20 шкіл, де вивчається українська мова.

Загалом у світі говорять приблизно на шести тисячах різних мов, але половині всіх мов загрожує зникнення. Мета відзначення Міжнародного дня рідної мови є привернути увагу до підтримки мовного та культурного різноманіття. підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, ЮНЕСКО вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. Українці в Румунії зберігають рідну мову, вони мають можливість вивчати українську мову в школі, можуть слухати богослужіння на рідній мові, читати українські газети та книги, які видаються за фінансуванням Союзу українців Румунії, також вони мають свого представника в Парламенті Румунії.

Новий Закон України Про освіту, прийнятий восени цього року викликав багато критики та вважається більшістю експертів, як мінімум, недоречним. На думку представників нацменшин в Україні, стаття 7 цього закону суттєво обмежує право навчатися рідною мовою.

Закон передбачає поступове запровадження нової системи освіти і, таким чином, заміну предметів, які вивчаються мовами нацменшин, предметами, які вивчаються українською мовою. Перший етап реформи заплановано на 1-е вересня 2018 року, другий – на 1-е вересня 2022 року, а третій, і останній – для вищих класів – на 2027 рік.

У середніх класах, відповідно 5-9-их, освіта буде проводитися державною мовою з елементами мови відповідної національної меншини, право навчання рідною мовою здійснюється – за законом – через деякі установи, класи (групи) з викладанням мовою національної меншини разом з викладанням українською мовою. Також передбачається можливість вивчення рідної мови меншин у деяких школах чи культурних товариствах та асоціаціях відповідних етнічних спільнот. Нормативно-правовий акт був підданий критиці владою Румунії, а також іншими країнами регіону, які мають етнічні громади в Україні, які нагадали, що відповідно до положень Рамкової конвенції про захист національних меншин країни зобов’язуються визнати право будь-якої особи, яка належить до національної меншини, навчатися рідною мовою.

Реакції румунської сторони були численними. Президент Румунії Клаус Йоганніс, навіть, скасував запланований візит в Україну. За словами критиків, закон може викликати напруженість, соціальні невдоволення та нестабільність в Україні. На засіданні Верховної Ради депутат Григорій Тиміш, етнічний румун, не брав участі у голосуванні та протестував проти прийняття цього закону. У рамках спеціальної програми на Радіо Румунія Григорій Тиміш заявив, що рішення української влади було прийняте на тлі русифікації східної частини країни, але вона завдає шкоди всім меншинам: До цих пір ми, румуни, пишались більш ніж 100 національними школами, до недавнього часу, тепер їх 70 і я не знаю, як вони зникають щороку. Особливо в Чернівецькій області залишилось приблизно 60 шкіл. Поточний закон передбачає викладання рідною мовою лише у дитячих садках та початковій школі. Потім всі предмети викладатимуться державною українською мовою і звичайно вивчатиметься рідна мова і література.

Близько півмільйона етнічних румунів живуть у сусідній державі, більшість із них на східних румунських територіях, анексованих після ультиматуму в 1940 році колишнім Радянським Союзом. Бухарест неодноразово критикував прийняття нового закону про освіту в Україні, зокрема Міністерство закордонних справ, Міністерство для румунів звідусіль та Парламент, та відбулося кілька зустрічей між посадовими особами двох сусідніх країн. Незважаючи на все це президент Петро Порошенко не передумав і підписав закон, прийнятий Верховною Радою на початку вересня. З ініціативи Румунії і за підтримки ще п’ятьох країн, це питання було донесене до Парламентської асамблеї Ради Європи, яка прийняла критичну резолюцію щодо нового українського закону про освіту.

Відповідно до резолюції, коли держави вживають заходів для просування офіційної мови, вони не повинні суперечити заходам, спрямованим на захист та просування мов національних меншин. Бо якщо цього не дотримуватись, то результатом буде асиміляція, а не інтеграція, – застерегли члени ПАРЄ.

13 жовтня проблеми, викликані українським освітнім законом та шляхи їх вирішення були обговорені в
Бухаресті під час робочого візиту в стлицю Румунії міністра закордонних справ
України Павла Клімкіна. Глава українського зовнішньополітичного відомства провів зустріч зі спеціальною делегацією Парламенту Румунії, під час якої
було обговорене питання налагодження діалогу з українськими установами для
забезпечення захисту прав громадян, які належать до румунської меншини в
Україні. Румунські депутати знову висловили своюстурбованість забезпеченням права румунської меншин на
освіту рідною мовою, але наголосили на готовності до спільного пошуку
взаємоприйнятного вирішення цього питання. Після відвертого обміну думками
зустріч завершилася на оптимістичній ноті.

Павло Клімкін
провів переговори зі своїм румунським колегою Теодором Мелешкану по завершенню
яких глава МЗС Румунії озвучив готовність румунської сторони продовжити діалог з українською владою та висловив
сподівання, що Україна внесе деякі зміни до цього закону з метою врегулювання
ситуації.

Теодор Мелешкану: «Я знову озвучив заклопотаність з приводу негативних
наслідків закону для учнів, які навчаються румунською мовою в Україні і
закликав українську сторону знайти рішення, з тим, щоб навчання румунською мовою
було гарантоване для всього освітнього циклу щонайменше на нинішньому рівні. Вітаю
готовність міністра Клімкіна відповісти на цю пропозицію тісного та відвертого
діалогу на дуже делікатну тему у відносинах між нашими країнами. Ми переконані
в тому, що таким чином, шляхом зваженого і відповідального діалогу, в дусі
партнерства та європейських цінностей, які Румунія та Україна поділяють, ми
зможемо разом знайти стале і принципове рішення, що відповідатиме легітимним
інтересам громадян України румунської національності користуватись правом на
навчання рідною мовою і дозволить в повній мірі зіграти роль містка між нашими
країнами і суспільствами, яку природно виконують румунська меншина в
Україні та українська меншина в Румунії.»

У свою чергу Павло Клімкін підкреслив прихильність України до
забезпечення права румунської меншини на навчання рідною мовою та висловив
готовність активізувати діалог, в тому числі із залученням міністерств освіти
та представників української громади в Україні до пошуку відповідних рішень. Він
високо оцінив готовність румунської сторони до відкритого діалогу

БІЖЕНЦІ – У своїй щорічній промові «Нинішній стан Союзу», з якою виступив на пленарному засіданні Європейського парламенту у Страсбурзі, Президент Європейської комісії Жан-Клод
Юнкер закликав країни ЄС досягти домовленості щодо поділу 160.000 біженців, які
прибули до Греції, Італії та Угорщини. Водночас Юнкер закликав європейців не
розрізняти біженців за ознакою
віросповідання. Наш кореспондент у Брюсселі
повідомляє, що аварійна схема перерозподілу біженців між державами-членами ЄС передбачає, що Румунія прийме ще 4646 біженців, на додаток до тих 1785 осіб, яких Бухарест погодився прийняти спочатку. Румунський міністр
закордонних справ Богдан Ауреску заявив, що будь-які цифри висунуті
Європейською комісією у питанні біженців
мають пройти внутрішній інституційний аналіз, але уточнив, що
Румунія віддає перевагу добровільним квотам іммігрантів, а не обов’язковим. Міністри внутрішніх справ ЄС зустрінуться у Брюсселі 14 вересня для окреслення конкретних пріоритетів з
вирішення кризи з
іммігрантами. Вони
обговорять питання
термінового створення в
Греції та Італії центрів для реєстрації
мігрантів та біженців.

КОРУПЦІЯ – Проти Ромео Флоріна Ніколая, директора Національної дирекції по
боротьбі з шахрайством і віце-президента Національного агентства податкового управління було
порушено кримінальну справу. Прокурори Національної антикорупційної Дирекції
Плоєшть пред’явили йому звинувачення у торгівлі впливом. За даними слідства, на
посаді старшого радника румунської
податкової служби він вимагав і отримав еквівалент в румунських леях 5000 євро
від представника комерційного товариства, взамін на задоволення задоволення
заяви про перегляд рішення Національного агентства
податкового управління.

ПРОТЕСТИ – Президент Р. Молдова Ніколає Тімофті відмовився піти у відставку, якої вимагають учасники протестів у центрі Кишинева. Він заявив, що його відставка призведе до
нової політичної кризи і, на тлі вакууму влади,до зростання нестабільності. «Винуватими у цій ситуації є слабкі установи держави», – додав Тімофті, який
звинуватив Нацбанк, Генеральну прокуратуру та Національний центр по боротьбі з корупцією у неефективній роботі. Сотні протестувальників розбили наметове містечко в центрі Кишинева і вимагають відставки Президента й Уряду,проведення дострокових
виборів та притягнення до відповідальності осіб, винних у
пограбуванні банківської системи.

ГРОМАДЯНСТВО – Національне бюро з питань громадянства вітає
рішення Уряду Румунії внести низку змін до закону про румунське громадянство з
метою спрощення процедури надання громадянства культурним, спортивним і науковим
діячам. Ця ініціатива сприяє зміцненню іміджу Румунії, як безпосередньо завдяки
відкритості, проявленої румунськими державними установами, так і побічно, завдяки
результатам, які отримають нові румунські громадяни, зазначається в прес-релізі

ОСВІТА – У навчальних закладах Португалії
починаючи з 2015-2016 навчального року, будуть викладатися уроки з румунської
мови, культури та цивілізації. У цьому сенсі, уряд ухвалив, у середу,
Меморандум про підписання Заяви про намір між урядами двох держав. Ініціатива
зосереджена на румунських учнях, які вчаться
у португальських школах, і має наметі збереження культурної ідентичності
румунських дітей і полегшення їх реінтеграції в освітню систему Румунії у разі повернення на Батьківщину.

БІБЛІОТЕКИ – Міністр у справах румунів звідусіль Ангел Тилвер зустрівся, у середу, з
бібліотекарями Республіки Молдова, учасниками спеціальних курсів, організованих Інститутом з питань
румунів звідусіль імені Еудоксія Хурмузакі. Стажування триває з 7 по 11 вересня
2015 року та включає, на додаток до курсів навчання, відвідання різних
столичних бібліотек, а також багатьох культурних та історичних пам’яток
столиці Румунії. Дії спрямовані на просування культурної ідентичності шляхом
збільшення кількості людей, які беруть книги румунською мовою в бібліотеках
Республіки Молдова.

МІГРАЦІЯ – Румунська прикордонна поліція затримала
дві групи мігрантів, загальною кількість дев’ять осіб, які намагалися в ніч
проти середи, щоб незаконно перетнути румунсько-угорський кордон з метою
потрапити в Шенгенський простір. В обох випадках прикордонники розпочали
процедуру порушення кримінального провадження за фактом спроби незаконного
перетину державного кордону.

ТЕНІС– Друга ракетка світу,
румунка Сімона Халеп сьогодні побореться з Вікторію Азаренко з Білорусі за вихід
у півфінал Відкритого чемпіонату США з тенісу, заключного турніру року з серії
Великого шолома, який проходить в Нью-Йорку. У понеділок вона
перемогла німкеню Сабіне Лісіцкі (24 WTA) у трьох сетах: 6:7, 7:5, 6:2. У чоловічому розряді турніру, румун Хорія Тєкеу
у парі з Жаном-Жульєном Ройєром з Голландії програли у чвертьфіналі престижного
тенісного турніру французам П’єру-Юге Ерберу і Николя Маю. У півфіналі останні
зустрінуть переможців зустрічі Флорін Мерджя (Румунія) / Рохан Бопанна (Індія)
– Домінік Інглот (Великобританія) / Роберт Ліндштедт (Швеція)

У
Румунії запрацював один з шести нових командних центрів НАТО

Шість
нових командних центрів НАТО, розміщених вздовж східного флангу альянсу
запрацювали на цьому тижні, у відповідь на нові загрози безпеці з боку Росії.
Один з них знаходиться у Румунії, а решта – у Болгарії, Польщі, Естонії, Латвії та Литві. Основним завданням цих
структур буде координація розгортання сил швидкого реагування альянсу в разі
кризи в регіоні та управління військовими навчаннями.Близько 40 офіцерів діятимуть в кожному центрі, які
почали свою роботу на цьому тижні, але в повну силу запрацюють до наступного
саміту НАТО, що відбудеться у Варшаві в липні наступного року, заявив
прес-секретар Північноатлантичного альянсу.Кожна з цих шести структур підтримує зв’язок з Оперативним командуванням
Об’єднаних збройних сил НАТО в Неаполі та проводитиме планування операцій,
організацію військових навчань і координацію пересування військ швидкого
реагування НАТО в разі потреби. 42 військовослужбовці забезпечують
функціонування цієї структури з яких 27 є військовими з Румунії як приймаючої
країни. В інтерв’ю нашій радіостанції Генеральний директор зі стратегічних
питань Міністерства закордонних справ Румунії Дан Некулаєску сказав, що Румунія
зараз сягнула найвищого рівня безпеки після входження в НАТО, особливо на тлі
недавніх рішень про зміцнення східного флангу альянсу.

Румунія почала видачу дозволів малого прикордонного руху

1 вересня 2015 року
Радник-посланник Генерального консульства Румунії в Чернівцях Іонел Іван вручив
жителям прикордонної зони перші дозволи малого прикордонного руху, відповідно
до Угоди між Урядом Румунії та Кабінетом Міністрів України про місцевий
прикордонний рух. Міністерство закордонних справ Румунії привітало ефективне
впровадження положень угоди, що була підписана в Києві 2 жовтня 2014 року і набула чинності 14 травня ц.р. Завдяки цьому
документу близько 2 млн громадян Румунії та України, які проживають у
прикордонних районах двох країн, зможуть на пільгових умовах перетинати
румунсько-український кордон. МЗС Румунії повідомляє, що доклало значних зусиль
для вжиття всіх заходів, необхідних для вступу в силу і впровадження положень
відповідної угоди в рамках загальних зусиль Румунії, всіма засобами сприяти
спрощенню режиму поїздок громадян України і зближенню України з Європейським
Союзом. За даними румунського зовнішньополітичного відомства з З-го липня 2015
року, коли румунська сторона розпочала прийом заявок, до Посольства Румунії в
Києві та Генеральних консульств у Чернівцях та Одесі звернулося більше 1150 бажаючих
отримати дозвіл на перетин кордону.

Пріоритети
осінньої сесії парламенту

На
цьому тижні обидві палати румунського парламенту прийняли новий Податковий
кодекс, який на початку літа Президент Клаус Йоханніс повернув на доопрацювання.
Прийняття цього нормативно-правового акту було головним пріоритетом всіх
парламентських партій, як правлячих так і опозиційних, які напередодні досягли
політичного консенсусу щодо окремих положень кодексу. Зокрема румунські
політики домовились прийняти Податковий кодекс в тому вигляді, в якому він був прийнятий в парламенті два місяці тому, але з рядом поправок щодо поетапного
впровадження передбачених ним заходів. Передусім це
стосується скорочення ПДВ в два етапи – до 20% з січня наступного року і до 19%
в 2017 році. Розрахунки показують, що положення нового кодексу, а також недавнє
підвищення заробітної плати працівників системи охорони здоров’я, призведе до
підвищення дефіциту державного бюджету на близько 1,7%. Прем’єр-міністр Віктор
Понта, однак, запевняє, що не буде жодних проблем, додатковий бюджетний тягар,
унаслідок зниження ПДВ, зможе бути покритий за рахунок зростання надходжень до
держбюджету, зокрема завдяки покращенню збору податків. Закон про поштове голосування румунів, які проживають за кордоном та
закон про оплату праці працівників бюджетної сфери, що передбачає збільшення
зарплат з 1 січня, а також
Державний бюджет на 2016 рік є
іншими пріоритетами румунських парламентаріїв. До порядку денного осінньої сесії Парламенту
Румунії включені й пропозиції про прийняття ще ряду важливих
нормативно-правових актів, що стосуються професійно-технічної освіти та
запровадження нової системи збирання роялті.

День румунської мови

Численні культурні заходи були проведені одночасно в
Румунії, Молдові та інших країнах, де є Численні румунські громади з нагоди Дня
румунської мови, що відзначається 31 серпня. У своєму посланні глава румунської
дипломатії Богдан Ауреску, нагадує, що День румунської мови, 31 серпня,
святкується в ці дні в країні і за кордоном, у тому числі дипломатичними місіями,
котрі проводять різні заходи, якими віддають данину історії та культурі Румунії
та значному внеску румунської мови, яка в даний час є офіційною мовою ЄС, до
європейської та світової культурної спадщини. Багато румунських посольств,
консульств та філій румунських інститутів культури організували різні заходи,
присвячені Дню румунської мови, зокрема концерти та вечори музики і поезії,
виставки, присвячені видатним румунським письменникам, лекції, покази фільмів,
театральні вистави, зустрічі з членами румунських громад в регіоні тощо.
Румунська мова є рідною мовою приблизно 30 мільйонів осіб, а як іноземна мова
вивчається у вищих навчальних закладах 45 країн світу в тому числі в Україні.

Фестиваль ім.Дж.Енеску

У Бухаресті проходить ХХІІ-й Міжнародний
музичний фестиваль імені Джордже Енеску, найбільший міжнародний культурний
захід Румунії та одна з найпрестижніших подій у своєму роді в Європі. Цього
року у ньому беруть участь приблизно 3000 іноземних і румунських музикантів.
Упродовж майже місяця на сценах фестивалю виступатимуть Симфонічний оркестр
Сан-Франциско, Ізраїльський симфонічний оркестр під керівництвом відомого
диригента Зубіна Мети, Віденський філармонічний оркестр, Мюнхенський оперний
оркестр, Дрезденська державна капела,
Лондонський симфонічний оркестр, Санкт-Петербурзький державний
академічний симфонічний оркестр, Філармонічні оркестри Монте-Карло та
Амстердама. Фестиваль імені Дж.Енеску буде існувати і є частиною нашої
національної ідентичності, – заявив міністр культури Іонуц Вулпеску на
офіційному відкритті культурного заходу. «Фестиваль ім. Джордже Енеску
народився в несприятливі часи, розвинувся, пройшов крізь важкі випробування і
знегоди, досяг зрілості і продовжує існувати. Його могутність і важливість
спричинені саме цією довготривалістю. Це наш обов’язок перед Енеску, і перед
Румунією, адже фестиваль став частиною нашої ідентичності як нації.» Фестиваль ім. Джордже
Енеску, що проводиться щодвароки, був заснований в 1958 році на знак визнання
надзвичайно важливих заслуг перед музикою видатного румунського скрипаля і
композитора. У 1971 році комуністичне керівництво Румунії вирішило припинити
фестиваль, але після падіння комуністичної влади у 1989 році цей захід було
відновлено.

З нагоди Міжнародного дня рідної мови, який відзначається з ініціативи ЮНЕСКО з 2000 року, 21 лютого поточного року в Будинку культури с. Шербівці учні та вчителі української мови Сучавського повіту віддали пошану рідній мові. Починаючи з 2011 року з цієї нагоди розгортається конкурс присвячений українській мові, який увійшов до програми позашкільних заходів, внаслідок розробки проекту восьмирічною школою Балківці у партнерстві зі Шкільним інспекторатом повіту Сучава та Союзом Українців Румунії. Координаторами проекту є вчительки Анка Штюбяну та Лекреміоара Грігорчук.

Анка Штюбяну, яка викладає українську мову в селі Балківці зазначає у чому полягає конкурс присвячений рідній мові: ”Цього року відбувся вже п’ятий випуск конкурсу, який охоплює чотири розділи, які надають можливість учасникам відкрити красу і багатство української мови і насамперед доказати як вони продовжують і удосконалюють те, що здобули їхні предки. У розділі “складання есе” на тему “Рідна мова у моїй школі”, учні та вчителі мали можливість представити працю, яка розгортається в їхніх школах на ниві української мови. У розділі “оригінальна творчість”, учні, які вивчають українську мову пишуть вірші та оповідання, в яких висловлюють свої почуття до рідної мови. Третій розділ конкурсу “представлення народних костюмів” дав можливість учасникам представити красу народного одягу та розвивати повагу учнів до цінностей своїх предків. Четвертий розділ культурного заходу це артистичний момент, коли “бринить-співає наша мова, чарує, тішить і пянить” як висловлюється поет Олександр Олесь. Учні виконують пісні, декламують вірші, представляють різні інсценізації, танцюють, грають на різних інструментах. Хочу уточнити, що учасники останніх двох розділів оцінюються під час конкурсу, а роботи учасників перших двох розділів (есе та оригінальна творчість) оцінюються до проведення заходу, а вже на конкурсі вони тільки отримують премії.”

Далі вчителька Анка Штюбяну розповість як пройшов цьогорічний конкурс: “21 лютого поточного року, в Будинку культури с. Шербівці, наша українська мова весело лунала з дитячих вуст і чарувала всіх присутніх своїми скарбами, милозвучними піснями, повчальними віршами, цікавими байками та чарівними танцями та струнами мандолін. Окрім учасників шкіл повітів Сучава та Ботошани взяли участь у розділі есе та оригінальна творчість учні з повіту Марамуреш і Тіміш. На мою думку є надзвичайно, що існує цікавість, бажання працювати і дбати про розвиток рідної мови. Щодо розділу “оригінальна творчість” бажаю перелічити кілька найкращих робіт учнів: “Мова – дорогоцінний скарб народу”, “Все минає тільки мова та любов залишаються”, “Рідна мова — то серце народу”, “Слово про рідну мову”, “Уклін рідному селу, де мова житиме вічно”. “Бережи мову, бо без мови немає народу”. Цього року роботи учасників були перевірені та оцінені й журналістами редакції українського журналу “Наш голос”, який видається Союзом українців Румунії. Я, як один із організаторів конкурсу, радію, що ця подія пройшла гарно на користь всіх присутніх. Доказом цього були щирі усмішки на дитячих обличчях та приємні слова із сторони вчителів. Цей конкурс фінансується Союзом українців Румунії, без підтримки якого ми не могли б провести таку корисну подію. Голова СУР Степан Бучута та голова Сучавської філії Сур-у Борис Петрашук надали повну підтримку для організування такої благородної мети як зберігання та забезпечення невмирушності української мови, обдарували дітей преміями, визначили роль вчителів у розвитку рідної мови.”

Далі вчителька Анка Штюбяну визначить ціль вищезгаданого проекту: ”На мою думку, такі події є корисними для нас всіх. Нам, як меншині, постійно треба дбати про нашу рідну мову, яка є зв’язком між минулим, сучасним і майбутнім. Ціль нашого конкурсу є допомогти учасникам усвідомити роль рідної мови у житті людини, розвивати уяви учнів шляхом складення письмової роботи на певну тему, викликати почуття поваги і любові до рідного слова у їхніх душах, тому що, як стверджував видатний педагог та письменник Василь Сухомлинський: “Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.“

Загалом у світі говорять приблизно на шести тисячах різних мов, але половині всіх мов загрожує зникнення. Мета відзначення Міжнародного дня рідної мови є привернути увагу до підтримки мовного та культурного різноманіття. підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, ЮНЕСКО вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. Українці в Румунії зберігають рідну мову, вони мають можливість вивчати українську мову в школі, можуть слухати богослужіння на рідній мові, читати українські газети та книги, які видаються за фінансуванням Союзу українців Румунії, також вони мають свого представника в Парламенті.

З нагоди Міжнародного дня рідної мови, який відзначається з ініціативи ЮНЕСКО з 2000 року, 21 лютого поточного року в Будинку культури с. Шербівці учні та вчителі української мови Сучавського повіту віддали пошану рідній мові. Починаючи з 2011 року з цієї нагоди розгортається конкурс присвячений українській мові, який увійшов до програми позашкільних заходів, внаслідок розробки проекту восьмирічною школою Балківці у партнерстві зі Шкільним інспекторатом повіту Сучава та Союзом Українців Румунії. Координаторами проекту є вчительки Анка Штюбяну та Лекреміоара Грігорчук.

Анка Штюбяну, яка викладає українську мову в селі Балківці зазначає у чому полягає конкурс присвячений рідній мові: ”Цього року відбувся вже п’ятий випуск конкурсу, який охоплює чотири розділи, які надають можливість учасникам відкрити красу і багатство української мови і насамперед доказати як вони продовжують і удосконалюють те, що здобули їхні предки. У розділі “складання есе” на тему “Рідна мова у моїй школі”, учні та вчителі мали можливість представити працю, яка розгортається в їхніх школах на ниві української мови. У розділі “оригінальна творчість”, учні, які вивчають українську мову пишуть вірші та оповідання, в яких висловлюють свої почуття до рідної мови. Третій розділ конкурсу “представлення народних костюмів” дав можливість учасникам представити красу народного одягу та розвивати повагу учнів до цінностей своїх предків. Четвертий розділ культурного заходу це артистичний момент, коли “бринить-співає наша мова, чарує, тішить і пянить” як висловлюється поет Олександр Олесь. Учні виконують пісні, декламують вірші, представляють різні інсценізації, танцюють, грають на різних інструментах. Хочу уточнити, що учасники останніх двох розділів оцінюються під час конкурсу, а роботи учасників перших двох розділів (есе та оригінальна творчість) оцінюються до проведення заходу, а вже на конкурсі вони тільки отримують премії.”

Далі вчителька Анка Штюбяну розповість як пройшов цьогорічний конкурс: “21 лютого поточного року, в Будинку культури с. Шербівці, наша українська мова весело лунала з дитячих вуст і чарувала всіх присутніх своїми скарбами, милозвучними піснями, повчальними віршами, цікавими байками та чарівними танцями та струнами мандолін. Окрім учасників шкіл повітів Сучава та Ботошани взяли участь у розділі есе та оригінальна творчість учні з повіту Марамуреш і Тіміш. На мою думку є надзвичайно, що існує цікавість, бажання працювати і дбати про розвиток рідної мови. Щодо розділу “оригінальна творчість” бажаю перелічити кілька найкращих робіт учнів: “Мова – дорогоцінний скарб народу”, “Все минає тільки мова та любов залишаються”, “Рідна мова — то серце народу”, “Слово про рідну мову”, “Уклін рідному селу, де мова житиме вічно”. “Бережи мову, бо без мови немає народу”. Цього року роботи учасників були перевірені та оцінені й журналістами редакції українського журналу “Наш голос”, який видається Союзом українців Румунії. Я, як один із організаторів конкурсу, радію, що ця подія пройшла гарно на користь всіх присутніх. Доказом цього були щирі усмішки на дитячих обличчях та приємні слова із сторони вчителів. Цей конкурс фінансується Союзом українців Румунії, без підтримки якого ми не могли б провести таку корисну подію. Голова СУР Степан Бучута та голова Сучавської філії Сур-у Борис Петрашук надали повну підтримку для організування такої благородної мети як зберігання та забезпечення невмирушності української мови, обдарували дітей преміями, визначили роль вчителів у розвитку рідної мови.”

Далі вчителька Анка Штюбяну визначить ціль вищезгаданого проекту: ”На мою думку, такі події є корисними для нас всіх. Нам, як меншині, постійно треба дбати про нашу рідну мову, яка є зв’язком між минулим, сучасним і майбутнім. Ціль нашого конкурсу є допомогти учасникам усвідомити роль рідної мови у житті людини, розвивати уяви учнів шляхом складення письмової роботи на певну тему, викликати почуття поваги і любові до рідного слова у їхніх душах, тому що, як стверджував видатний педагог та письменник Василь Сухомлинський: “Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.“

Загалом у світі говорять приблизно на шести тисячах різних мов, але половині всіх мов загрожує зникнення. Мета відзначення Міжнародного дня рідної мови є привернути увагу до підтримки мовного та культурного різноманіття. підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, ЮНЕСКО вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. Українці в Румунії зберігають рідну мову, вони мають можливість вивчати українську мову в школі, можуть слухати богослужіння на рідній мові, читати українські газети та книги, які видаються за фінансуванням Союзу українців Румунії, також вони мають свого представника в Парламенті.