Radio România Internațional

Tag: міграція

  • Шенген: Австрія вже не проти

    Шенген: Австрія вже не проти

    Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер оголосив, що його країна більше не виступатиме проти приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони і з сухопутними кордонами. Остаточне рішення  з цього питання буде прийнято на зустрічі міністрів внутрішніх справ та юстиції ЄС у Брюсселі цього тижня, де для його ухвалення потрібна згода всіх країн-членів ЄС. Австрія виступила проти розширення Шенгенської зони два роки тому, незважаючи на рекомендацію Європейської комісії (ЄК), оскільки вважала, що зовнішній кордон ЄС у Румунії та Болгарії недостатньо добре захищений від нелегальної імміграції.

    Герхард Карнер пояснив, що вимоги Австрії щодо боротьби з нелегальною імміграцією призвели до зменшення кількості мігрантів, перехоплених на кордоні з Угорщиною, найпоширенішому маршруті потрапляння біженців до його країни. “Такого значного скорочення кількості нелегальних перетинів кордону не відбулося б, якби ми не наклали вето до цього часу”, – сказав він. Минулого року лише до жовтня ми виявили 70 000 нелегальних мігрантів, а за той самий період цього року – лише 4 000, – сказав Герхард Карнер, – але немає жодної впевненості в тому, що нелегальні мігранти потрапляли до Австрії через Румунію.

    У грудні 2023 року Рада ЄС вирішила прийняти Болгарію та Румунію, членів ЄС з 2007 року, до зони вільного пересування. Однак ці дві країни частково приєдналися до Шенгенської угоди в березні 2024 року, скасувавши паспортний контроль у Шенгенській зоні для тих, хто перетинає кордон повітряним і морським транспортом. Міністри внутрішніх справ Австрії, Румунії та Болгарії, а також угорське головування в Раді ЄС нещодавно погодили новий пакет заходів з безпеки кордонів. Згідно з документом, підписаним у Будапешті, навіть після сухопутного вступу, на кордонах Румунії з Угорщиною та Болгарією протягом 6 місяців діятиме режим перехідного періоду прикордонного контролю – умова, висунута Австрією.

    Але на болгарсько-грецькому кордоні вони зникнуть. Румунія пройшла через кілька оціночних звітів Шенгену до 2011 року, першого крайнього терміну вступу до Шенгену. Протягом багатьох років такі країни, як Франція, Німеччина, Бельгія, Швеція, Фінляндія, Нідерланди та Австрія виступали проти вступу Румунії, посилаючись на проблеми з корупцією, організованою злочинністю, судовою реформою та міграцією. У травні 2022 року ЄК поновила свою рекомендацію прийняти Болгарію, Румунію та Хорватію до Шенгенської зони. Остання, член ЄС з 2013 року, приєдналася як до зони вільного пересування, так і до єврозони 1 січня 2023 року, тоді як Румунії та Болгарії довелося почекати більше.

    У жовтні 2024 року Європейський парламент ухвалив нову резолюцію – четверту за рахунком з 2011 року – із закликом негайно прийняти Болгарію та Румунію. Шенгенська зона є найбільшою в світі зоною вільного переміщення. Наразі вона охоплює понад 4 мільйони квадратних кілометрів з населенням майже 420 мільйонів осіб і включає 27 країн.

  • «Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя

    «Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя

    Нещодавно в кінотеатрах по всій країні вийшов новий вражаючий румунський фільм режисера Сабіна Дорохоя. 30 «Клара» знаменує собою особливу подію в румунському кінематографі, оскільки це перший повнометражний фільм, який розглядає тему міграції з соціальної перспективи дітей, залишених в Румунії з бабусями, дідусями чи іншими родичами.

    Кінокартина розповідає історію Клари, вчительки, яка доглядає за домом і маленькою донькою родини в Німеччині, як і мільйони румунів, які підтримують свої сім’ї, працюючи за кордоном. Коли її син, який залишився під опікою дідуся, зникає з дому в спробі зв’язатися з нею, Клара повертається до рідного села в Румунії. Там їй доводиться зіткнутися зі своєю материнською безпорадністю та спробувати відновити довіру сина.

    Сабін Дорохой: «Тема фільму народилася давно, приблизно в 2012 році, коли міграція набула великого масштабу. У той час я зрозумів, що це явище почало поширюватися на півночі Румунії. Тоді ж я прочитав у пресі про випадок маленького хлопчика, який наклав на себе руки через тугу за батьками. Ця новина здалася мені жахливою, вона глибоко мене вразила і я подумав, що про це треба зняти фільм. Так народилася короткометражна стрічка «Дунайський шлях», прем’єра якої відбулася в 2013 році, після чого я відчув потребу розвинути цю історію. Власне так і з’явився сценарій цього повнометражного фільму, написаний Руксандрою Ґіцеску.»

    Світова прем’єра «Клари» відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Котбусі у 2023 році, де кінострічка також отримала Приз глядацьких симпатій. Далі були нагороди, номінації, позитивні відгуки та теплий прийом глядачів на таких міжнародних кінофестивалях, як Міжнародний кінофестиваль в Калькутті, Індії, Південно-Східноєвропейський кінофестиваль у Лос-Анджелесі, Міжнародний кінофестиваль Донауфест в німецькому місті Ной-Ульмі, Чау Сінема в Тімішоарі, Вечори румунського кіно в Яссах та Бухарестський міжнародний кінофестиваль.

    Про головний меседж фільму розповів один з його продюсерів «Клара» Дан Бурлак. «Це фільм, який порушує важливе питання. Але в жодному разі ми не ставили собі за мету просувати сюжет, щоб засмутити історією Клари або зняти фільм, який би просто викликав сльози. Ми поставили собі за мету зосередитися на важливому питанні, а саме питанні, яке стає все більш важливим в усьому світі, а не тільки в Румунії або Європі. Про це свідчить реакція, яку викликав фільм «Клара» на прем’єрі в Індії, де майже 1000 людей, присутніх на прем’єрі, відреагували з великою емпатією і сприйняли фільм як особистий досвід. Ось чому я кажу, що історія Клари не прив’язана до місця, вона не залежить від країни, це історія всіх тих, хто опинився в такій ситуації і змушений покинути свої домівки, незалежно від того, чи вони з Латинської Америки, Європи чи Індії. Я вважаю, що великої цінності цьому фільму надає насамперед те, що йому вдається весь час залишатися чесним і справедливим. Оскільки це дуже важлива тема, ми також хотіли залучити якомога більше реакцій, щоб знайти вирішення проблеми, яка хвилює всіх нас. Оскільки питання міграції впливає на суспільство, це також стосуватиметься і наступного покоління, яке будуватиме Румунію. Це проблема, яка стосується всіх нас: батьків, дідусів, бабусь, дітей. Вона стосується не лише одного рівня, а як я вже казав, усіх верств суспільства. Це спільна проблема кожного з нас.»

    Після урочистої презентації в Бухаресті команда фільму вирушила в національний караван, який включав спеціальні покази, де режисери та актори фільму спілкувалися з глядачами під час сесій запитань і відповідей. Деякі з показів також відвідали експерти в галузі педагогіки та психології, завдяки важливому партнерству між знімальною групою та організацією «Врятуймо дітей», яка підтримує соціальні дебати, ініційовані з нагоди виходу у великий прокат фільму «Клара».

    Сабін Дорохой: «Показ у Тімішоарі був дуже емоційним, тому що ми практично повернулися додому. Як ви знаєте, більшість акторів з Тімішоари і, загалом, з Банату, за винятком Овідіу Крішана, батька Клари і дідуся Йонуца у фільмі, який родом з Клужу. У Тімішоарі, як на показі, так і на обговоренні після нього, кінотеатр був переповнений, і ми були дуже раді цьому, так само як і реакції глядачів та їхнім надзвичайно слушним запитанням. Але найцікавіші питання та конструктивні дискусії були в Яссах. І це не випадково, тому що схід Румунії – Молдова є територією, яка найбільше постраждала від міграції. Як я вже сказав, це знайшло свій відгук як у великій кількості глядачів, так і в дуже цікавих обговореннях.»

    Сценарій фільму «Клара» написала Руксандра Ґіцеску, оператор ̶ Лулу де Гіллерін, за сценографію відповідали Анка Мірон і Соня Константінеску, монтаж ̶ Мірча Лекетуш, музика ̶ Едуард Дабровський. Головні ролі виконують Ольга Тьорьок (Клара), Овідіу Крішан (Ніколає), Лука Пуя (Йонуц) та Еліна Лейтл (Джоанна).

     

  • 22 листопада 2024 року

    22 листопада 2024 року

    ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Австрії та Угорщини разом з комісаром ЄС Ілвою Йоганссон домовилися у п’ятницю в Будапешті, що Румунія та Болгарія приєднаються до Шенгенської зони вільного переміщення і з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року. Остаточне рішення буде прийнято на зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС в Брюсселі наступного місяця. «Румунія є постачальником безпеки в Європі, а вступ Румунії до Шенгенської зони зміцнить Шенгенську зону», – заявив міністр Кетелін Предою. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який також перебуває у Будапешті, привітав домовленість, досягнуту на рівні міністрів внутрішніх справ щодо повного приєднання Румунії до Шенгенської зони. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у соціальній мережі також привітала позитивний результат неформальних переговорів у Будапешті. «У 2025 році Шенгенська зона стане сильнішою», – написала глава ЄК. І спікерка Європейського парламенту Роберта Метсола привітала “позитивний розвиток подій щодо повного приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони”. Нагадаємо, що Румунія і Болгарія частково приєдналися до Шенгену наприкінці березня, призупинивши контроль на повітряних і морських кордонах. Але контроль на сухопутних кордонах залишився через вето Австрії, накладене з огляду на занепокоєння Відня щодо нелегальної міграції.

     

    F-35 – Підписання угоди з США про закупівлю літаків F-35 є ще одним рішучим кроком Румунії на шляху до сучасної, ефективної національної оборони, добре пов’язаної з нашими міжнародними партнерами, – заявив у четвер прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Глава уряду взяв участь у церемонії підписання протоколу про запуск програми переходу ВПС Румунії на літаки 5-го покоління F-35. Документ підписали міністр оборони Румунії Ангел Тилвер і посол США в Бухаресті Кетлін Кавалєк.

     

    ЕНЕРГЕТИКА – У четвер уряд схвалив Національну енергетичну стратегію до 2035 року, перший програмний документ такого роду, прийнятий урядом за останні 17 років. Документ встановлює чіткі напрямки розвитку сектору, а саме: енергетична безпека, чиста енергія, енергоефективність, доступність та економічна конкурентоспроможність, ефективні ринки, інновації та цифровізація. Згідно із заявою Міністерства енергетики, прийнявши цю стратегію, Румунія демонструє чітку прихильність до безпечного, доступного і чистого енергетичного майбутнього. Румунія прагне захистити критично важливу інфраструктуру, зменшити залежність від імпорту, використовуючи власні ресурси та оцифрувати енергетичний сектор.

     

    ВИБОРИ – У п’ятницю кордоном розпочалося голосування у першому турі виборів Президента Румунії. За даними Постійного виборчого органу, на даний момент проголосувало кілька десятків тисяч виборців у діаспорі, на додаток до понад 4200, які проголосували поштою. Голосування за кордоном відбувається протягом трьох днів з 22 по 24 листопада. Вдома румуни зможуть проголосувати за наступного президента в неділю з 7 ранку до 21 вечора, причому голосування буде продовжено лише в тому випадку, якщо на виборчій дільниці або в черзі за її межами все ще залишаться виборці. До цьогорічних виборів створено  майже 19 000 виборчих дільниць у Румунії та 950 за кордоном. Найбільше закордонних виборчих дільниць знаходиться в Італії – 158, Іспанії – 147 та Великобританії – 107. У президентських перегонах зареєстровано тринадцять кандидатів. Також у Бухаресті в неділю організовується місцевий референдум, на який виносяться три запитання адміністративного характеру  – розподіл податкових надходжень і видача дозволів на будівництво, а також про боротьбу з вживанням наркотиків. Для того, щоб референдум був визнаний дійсним, явка має становити 30%.

     

    НАВЧАННЯ – Військовослужбовці 57-го зенітно-артилерійського полку армії США проводять в Румунії навчання з протиповітряної оборони малої дальності, спрямовані на зміцнення і захист повітряного простору НАТО. Про це повідомило Міністерство оборони Румунії. За словами підполковника Андре Руффа “це звичайні, суто оборонні навчання, які підтримують можливості протиповітряної оборони Румунії і надають громадянам впевненості завдяки видимим і інтегрованим оборонним заходам”. Навчання “Південний щит”, які розпочалися 14 листопада і координуються Європейським командуванням Збройних сил США у співпраці з румунськими військовими структурами, демонструють непохитну прихильність США до Румунії і НАТО, – зазначається в прес-релізі міноборони.

     

    МКС – Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що продовжить захищати країну всіма можливими способами після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за звинуваченнями у воєнних злочинах і злочинах проти людяності. Нетаньягу назвав рішення суду антисемітським актом, а президент і голова парламенту Ізраїлю вважають це нападом на правосуддя і правду. Чинний президент США Джо Байден назвав ордери на арешт, видані Міжнародним кримінальним судом проти Нетаньягу і його колишнього міністра оборони Йоава Галланта, “обурливими”. Пан Галлант запевнив Ізраїль, що США залишаться на його боці перед обличчям загрози його безпеці. За словами Байдена, Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції у цій справі. Що стосується новообраного президента Дональда Трампа, то він ніяк не відреагував на рішення про видачу ордерів на арешт Нетаньягу і Галланта, але його новий радник з національної безпеки Майк Уолтц пообіцяв “рішучу відповідь” на антисемітський ухил МКС. У заяві з цього питання Міністерство закордонних справ Румунії наголосило, що не можна ототожнювати ставити  Ізраїль, демократичну державу, з терористичними організаціями ХАМАС і Хезболла.  У нинішньому контексті на Середньому Сході, коли всі зусилля повинні бути спрямовані на пошук політичних рішень, будь-яка ініціатива повинна бути спрямована на укладення угоди про припинення вогню, звільнення всіх заручників і пом’якшення гуманітарної кризи в Газі», – додає МЗС Румунії.

     

    ВІЙНА – Президент Володимир Путін заявив, що Росія завдала удару по українському місту Дніпро ракетою нового типу середньої дальності, призначеною для несення ядерних боєголовок, у відповідь на ракетні атаки Заходу на російську територію. У своєму зверненні до нації російський правитель заявив, що війна в Україні набула елементів глобального конфлікту після того, як США, Франція і Великобританія погодилися використовувати свої ракети проти Росії. Путін попередив, що його країна має право застосувати свою зброю проти військових об’єктів тих країн, які дозволяють використовувати свою зброю проти російської території. У разі ескалації, – додав Путін, я- Росія відповість рішуче і симетрично. США, які, за даними Reuters, були поінформовані незадовго до запуску російської ракети, заявили, що Москва ескалує конфлікт в Україні. Вашингтон, однак, заявив, що не має причин змінювати свою ядерну доктрину через безвідповідальну риторику Путіна.

     

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Бернадетт Соч сенсаційно пройшла кваліфікацію до півфіналу турніру  з настільного тенісу WTT, що проходить в Кітакюсю (Японія). Вона перемогла у чвертьфіналі в п’ятницю  Сацукі Одо (8-й номер світового рейтингу) з рахунком – 3:0 (14-12, 11-3, 11-5). Румунка зареєстрована в CSA Стяуа і посідає 17-е місце у світі. У суботу в півфіналі Соч зустрінеться з китаянкою Маню Ван, другою фавориткою і другою ракеткою світу з настільного тенісу. Бернадетт Соч бере участь у Турнірі чемпіонів вдруге поспіль після того, як олімпійська чемпіонка Мен Чень зняла свою кандидатуру. Румунці вдалося забезпечити собі бронзову медаль після того, як вона не змогла потрапити до 16-ти фіналісток на Олімпіаді 2023 року. У Турнірі чемпіонів у Кітакюсю, який завершує змагальний сезон, беруть участь 16 найкращих гравців в одиночному розряді  серед жінок і чоловіків, а також вісім найкращих чоловічих і жіночих команд. У жіночому одиночному розряді Європа мала лише двох представниць – австрійку Софію Полканову (14-е місце у світовому рейтингу) та Бернадетт Соч.

  • 11 липня 2024 року

    11 липня 2024 року

    НАТО – У четвер, у Вашингтоні, в кулуарах саміту НАТО, присвяченого 75-й річниці заснування організації, Президент Румунії Клаус Йоганніс та Президент України Володимир Зеленський підписали двосторонню безпекову угоду. Таким чином, загальна кількість двосторонніх угод, підписаних Україною зі своїми партнерами, досягла 23. Угода передбачає передачу сусідній Україні системи “Патріот” та подальшу підтримку України з боку Румунії. Румунія сприятиме швидкому транзиту необхідного обладнання через свою територію та підтримає розмінування Чорного моря. Угода також передбачає співпрацю у сфері розвідки, контррозвідки, кібербезпеки та інформаційної безпеки. Крім того, Румунія підтримуватиме оборонну промисловість України та допомагатиме у відновленні країни. Угода є частиною імплементації Спільної декларації G7 про підтримку України від липня 2023 року. “Сьогодні разом з президентом Володимиром Зеленським ми підписали у Вашингтоні двосторонню угоду про співпрацю у сфері безпеки. Ми приєднуємося до інших союзників і партнерів у виконанні зобов’язань, які ми взяли на себе у Вільнюській декларації G7”, – написав Клаус Йоганніс в мережі X.

     

    КОРИДОР МОБІЛЬНОСТІ – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер підписав у середу в кулуарах Вашингтонського саміту Лист про наміри щодо створення коридору військової мобільності між Румунією, Болгарією і Грецією, повідомило в четвер Міноборони. Згідно з цитованим джерелом «ця ініціатива знаменує собою значний крок вперед у зміцненні оборонних і стримуючих можливостей НАТО в регіоні». Проєкт спрямований на оптимізацію транспортних коридорів для задоволення потреб військової мобільності шляхом створення маршрутів постачання (автомобільних і залізничних) між країнами-учасницями, зменшення бюрократії в мирний час і максимізації ефективності в надзвичайних і кризових ситуаціях.

     

    ПАРТНЕРСТВО – Міністерство закордонних справ Румунії привітало святкування Дня дружби Румунія-США 11 липня. Нещодавні зустрічі на високому рівні, включаючи візити Президента Румунії Клауса Йоганніса до Вашингтона у травні та липні 2024 року, підтвердили рішучість обох країн розвивати партнерство, побудоване на спільних демократичних цінностях, тісній співпраці у сфері безпеки та оборони, диверсифікованих економічних та торговельних відносинах. 11 липня 1997 року відбулася знакова подія у розвитку відносин між Румунією та США, а саме візит президента Клінтона до Бухареста і виголошена ним з цієї нагоди промова, в якій були визначені основні віхи розвитку відносин між двома країнами та оголошено про намір встановити стратегічне партнерство між Румунією та США.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – Річний рівень інфляції в Румунії в червні знизився до 4,9% з 5,1% у травні, свідчать дані, опубліковані у четвер Національним інститутом статистики. За аналізований період продовольчі товари подорожчали на 1%, непродовольчі товари – трохи більше ніж на 6%, а послуги – майже на 9%. У порівнянні з червнем 2023 року, річний рівень інфляції в червні 2024 року, розрахований на основі гармонізованого індексу споживчих цін, склав 5,3%. Національний банк Румунії переглянув до 4,9%, з 4,7% свій прогноз інфляції на кінець цього року і очікує, що показник досягне 3,5% на кінець 2025 року.

     

    ЕНЕРГІЯ – Румунія наразі реєструє на ринку ціни на електроенергію, вищі за середні показники європейських країн, але це не має негативного впливу на рахунки, оскільки тарифи обмежені до 31 березня наступного року, – повідомляє міністр енергетики Себастьян Бурдужа на своїй сторінці в соціальній мережі. Він нагадує, що Євростат підтвердив у своєму останньому звіті, що ціна, яку населення Румунії сплачує за енергоносії, є п’ятою найнижчою в Європейському Союзі, а з аналізу, проведеного в міністерстві на основі інформації, отриманої від основних постачальників, ціни, виставлені в рахунках за останні місяці, також на 15% нижчі від максимальної межі.

     

    МІГРАЦІЯ – У Бухаресті було відкрито Інститут міграційної політики, який має на меті пов’язати дослідження та державну політику, розроблені на національному рівні, з міжнародними тенденціями у сфері міграції. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції, на кінець минулого року майже 75 000 іноземних громадян мали право перебувати в Румунії з метою працевлаштування. 70% з тих, хто прибув в останні роки, хочуть отримати румунське громадянство. Міграційна інтеграція є однією з умов, яку Румунія повинна виконати, щоб приєднатися до Організації економічного співробітництва та розвитку.

     

    УРЯД – Уряд Румунії затвердив Національну стратегію у сфері штучного інтелекту на період 2024-2027 років. Вона спрямована на впровадження цифрових технологій в економіку та суспільство, поважаючи права людини та керуючи ризиками, пов’язаними з розвитком штучного інтелекту. На сьогоднішньому засіданні уряду також було розглянуто в першому читанні проєкт термінової постанови про внесення змін до Дорожнього кодексу. Проєкт був опублікований у середу Міністерством внутрішніх прав і передбачає, що судово-медичні центри повинні надавати відповідь протягом 72 годин водіям, чиї водійські права були призупинені за звинуваченнями у вживанні наркотиків, після швидкого тесту на дорозі, проведеного співробітниками поліції. Цей крок був зроблений після того, як майже 200 000 водіїв висловили своє невдоволення в онлайн-петиції.

     

    СПЕКА – На всій території Румунії дуже спекотно. Помаранчевий код теплової хвилі поширюється на південну половину країни і захід, а в інших регіонах діє жовтий код спекотної погоди. Дискомфорт буде особливо сильним, а індекс температури-вологості перевищить критичний поріг у 80 одиниць. Максимальна температура – від 36 до 40 градусів. Найближчими днями спека посилиться. Із суботи – понад половина країни опиниться під червоним кодом небезпеки теплової хвилі. Це наймасштабніше попередження такого роду в Румунії, оскільки максимальна температура очікується в межах 37-41 градусів. Національні та місцеві органи влади готуються до подолання наслідків екстремальної спеки, яка посилюється по всій країні.

  • 5 червня 2024 року

    5 червня 2024 року

    ВИБОРИ – 19 мільйонів румунів  очікують на виборчих дільницях у неділю, 9 червня, коли пройдуть вибори до Європейського парламенту та до місцевих органів влади. На національному рівні  буде відкрито майже 19 000 виборчих дільниць, а за кордоном працюватимуть 915 виборчих дільниць – рекордна кількість, вдвічі більше, ніж на парламентських виборах п’ять років тому. Найбільше їх буде в Італії, Іспанії та Великій Британії. На виборах до Європейського парламенту всі громадяни Румунії з правом голосу, які перебувають за кордоном, незалежно від того, чи вони постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці за кордоном, за умови пред’явлення дійсного румунського посвідчення особи. Перша виборча дільниця відкриється в Новій Зеландії в суботу ввечері о 22:00 за румунським  часом, а процес голосування завершиться в понеділок вранці, коли закриються останні виборчі дільниці на західному узбережжі США та у Ванкувері, Канада. За даними Постійного виборчого органу, загальна кількість кандидатів на місцевих та європейських виборах наближається до 208 тисяч. Нагадаємо, що цього року на вересень також заплановані президентські вибори, а на грудень – вибори до парламенту.

    ПРАВОСУДДЯ – У Румунії затримано сімох осіб, а щодо інших трьох суд застосував запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд у справі, яку розслідують прокурори Караш-Северінського управління Директорату по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом. Обвинувачених, один з яких є іноземцем, звинувачують у створенні організованої злочинної групи, незаконному ввезенні мігрантів, сприянні нелегальному перебуванню в Румунії та відмиванні грошей. Рішення було прийнято після десятків обшуків у компаніях та фізичних осіб, підозрюваних у причетності до цієї схеми. Слідчі встановили, що угруповання незаконно отримало дозволи на роботу для понад 1100 іноземців, переважно з Пакистану та Бангладеш. Після видачі дозволів на роботу частину мігрантів забирали безпосередньо торговці людьми і переправляли через румунський кордон до країн Західної Європи. У цьому контексті міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою пообіцяв нульову толерантність до корупції.

    ВЗАЄМНИ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску обговорила в середу в Бухаресті зі своїм албанським колегою Іглі Хасані питання підтримки європейського курсу цієї західнобалканської країни. Глава бухарестської дипломатії підкреслила готовність Румунії до обміну досвідом у цій сфері. У той же час Лумініца Одобеску згадала про запуск прямого авіасполучення між Бухарестом і Тираною. Вона також підкреслила «важливість, яку Румунія надає збереженню етнічної, культурної та мовної ідентичності арумунської національної меншини в Албанії». Зі свого боку, глава албанської дипломатії зазначив, що «Румунія й Албанія є членами НАТО та партнерами на шляху до європейської інтеграції». Також у середу міністр праці Румунії Сімона Букура Опреску та міністр закордонних справ Албанії Іглі Хасані підписали Адміністративну домовленість про імплементацію Угоди про соціальне забезпечення між двома країнами.

    АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Міжнародний аеропорт імені Аврама Янку в місті Клуж-Напока, що на північному заході Румунії, має новий термінал, який відповідає стандартам Шенгенської угоди, площею 7 200 квадратних метрів, побудований за один рік. Термінал збільшив пропускну спроможність аеропорту Клуж з 3 мільйонів до 4,5 мільйонів пасажирів на рік. Керівники аеропорту кажуть, що вони реалізували загалом 14 проєктів, профінансованих ЄС, на загальну суму 578 млн. леїв (близько 116 млн. євро). Вони додали, що мають стратегію розвитку аеропорту, що передбачає зростання пропускної спроможності до 7 мільйонів пасажирів на рік протягом наступних 10 років.

    ДІТИ – Минулого року в Румунії було зафіксовано понад 17 700 випадків жорстокого поводження з дітьми. Про це повідомила організація «Врятуймо дітей». Більшість випадків – це так зване «зловживання через недбалість», але були також численні скарги на фізичну агресію, експлуатацію, емоційне та сексуальне насильство над дітьми. Кількість постраждалих дівчаток перевищує кількість хлопчиків, з різкою різницею у випадках сексуального насильства, де кількість постраждалих дівчаток у 10 разів перевищує кількість постраждалих хлопчиків. Організація «Врятуймо дітей» привертає увагу на те, що діти, які стали жертвами або свідками домашнього насильства, піддаються підвищеному ризику порушення психоемоційного розвитку.

    ШКОЛА – Учні, вчителі та працівники румунської освіти мали у середу вихідний, у День вчителя. Цей день відзначається 5 червня, в день народження Георгія Лазера, засновника сучасної румунської освіти. Цей вихідний для працівників освіти є першим національним святом, – сказав Маріус Ністор, президент Федерації профспілок освіти. Літні канікули в Румунії розпочняться 21 червня.

    КІР – За останній тиждень в Румунії було зареєстровано майже 800 нових випадків захворювання на кір. Про це повідомляє Національний інститут громадського здоров’я. Також повідомляється про один випадок смерті дитини у віці півтори року, без відомих супутніх захворювань. З початку минулого року було зареєстровано понад 17 000 випадків захворювання на кір. Більшість випадків захворювання припадає на два центральних повіти Румунії – Брашов і Муреш, а також на Бухарест. Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла нещодавно заявив, що епідемія кору в Румунії все ще розвивається, можливо, більше, ніж в інших країнах ЄС і закликав до вакцинації дітей і дорослих, які не мають щеплень або не перехворіли на цю хворобу.

    ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу зіграла внічию 0:0 з Болгарією у вівторок ввечері в Бухаресті в матчі підготовки до чемпіонату Європи в Німеччині. Ще один товариський матч Румунія проведе у п’ятницю, 7 червня, проти Ліхтенштейну, також у Бухаресті. «Чемпіонат Європи з футболу стартує 14 червня, а національна збірна потрапила до групи E турніру. Румунія зіграє проти України 17 червня в Мюнхені, Бельгії – 22 червня в Кельні та Словаччини – 26 червня у Франкфурті. Востаннє Румунія брала участь у фінальному турнірі чемпіонату Європи у 2016 році у Франції.

  • Неформальний європейський саміт

    Неформальний європейський саміт


    Неформальний
    саміт Європейського Союзу, організований
    у Гранаді іспанським
    головуванням в Раді
    ЄС, завершився прийняттям обмеженої
    спільної декларації, в якій не йшлося
    про складні питання. Передбачалося, що
    декларація міститиме елементи щодо
    міграції, розширення ЄС, національної
    безпеки та кібербезпеки,
    а також промислової автономії ЄС по
    відношенню до третіх країн, таких як
    Китай, Росія та Сполучені Штати. Основні
    розбіжності, як і очікувалося, виникли
    щодо загальноєвропейського міграційного
    пакту. Угорщина і Польща рішуче виступили
    проти його включення до підсумкової
    декларації, і преса повідомляє, що два
    лідери з Будапешта і,
    відповідно, Варшави використали
    дуже різкі слова.

    Прем’єр-міністр
    Угорщини Віктор Орбан заявив, що Угорщина
    відчуває себе зґвалтованою
    та атакованою, коли країни-члени ЄС
    вводять міграційний поріг,
    а прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький
    заявив, що такий захід є диктатом
    Брюсселя, з яким він
    ніколи не погодиться. Але
    правила ЄС говорять, що рішення про
    міграційний пакт не вимагає одностайності,
    а лише більшості голосів, тому такий
    пакт в ЄС зрештою буде прийнято,
    незважаючи на запеклий опір з боку
    Угорщини та Польщі. Іншою важливою
    темою, яка збурила воду на саміті в
    Гранаді, було розширення блоку ЄС.

    Крайній
    термін прийняття нових членів ЄС до
    2030 року, встановлений Верховним
    представником ЄС із закордонних справ
    і політики безпеки Жозепом Боррелем,
    був відхилений. Європейські лідери, в
    тому числі президент Румунії Клаус
    Йоганніс, вважають його
    нереалістичним. Міністр закордонних
    справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес
    заявив, що країни-кандидати приєднаються
    до ЄС відповідно до зусиль і заслуг,
    і цю заяву підтримала
    голова Європейської комісії. Урсула
    фон дер Ляєн заявила, що розширення ЄС
    має залишатися процесом, заснованим на
    індивідуальних заслугах.

    Тож
    у фінальній декларації йдеться про те,
    що Європейський Союз матиме понад 30
    членів. Серед країн-кандидатів – Республіка
    Молдова, Україна, країни Західних Балкан
    і навіть Туреччина. Але рішення, яке
    може генерувати наслідки,
    очікується на саміті ЄС у грудні.
    Президентка Респ.
    Молдова Майя Санду
    заявила, що налаштована оптимістично,
    особливо після того, як Європейський
    парламент ухвалив резолюцію, що закликає
    розпочати переговори про вступ з
    Кишиневом до кінця року. До того часу,
    однак, Гранадська декларація зберігає
    прихильність 27 глав держав і урядів ЄС
    до сильної, динамічної, конкурентоспроможної
    і згуртованої Європи в мінливому світі.

  • Румунія, ще один крок до Шенгену

    Румунія, ще один крок до Шенгену


    Під
    час пленарного засідання Європарламенту
    в Страсбурзі в середу відбулися дебати,
    присвячені приєднанню Румунії та
    Болгарії до Шенгенської зони. Румунські
    депутати Європарламенту підтримали
    якнайшвидше приєднання двох держав до
    зони вільного пересування в контексті,
    в якому вони
    виконують усі необхідні технічні умови
    з 2011 року. «Цього року, з початку
    російського вторгнення в Україну,
    Румунія прийняла понад 1 мільйон
    українських біженців. Румунія може
    охороняти кордон Шенгенської зони за
    будь-яких умов. Включення двох країн
    зробить весь Європейський Союз
    безпечнішим, – ствердив
    у своєму виступі депутат Європарламенту
    Зігфрід Мурешан.

    Його
    колега Дан
    Ніка назвав поточну ситуацію «принизливою
    та нестерпною» для Бухареста та закликав
    до європейської солідарності. А депутат
    Європарламенту Єуджен
    Томак запитав, «кому служить утримання
    Румунії та Болгарії за межами ЄС?» «11
    років тому було зроблено висновок, що
    Румунія та Болгарія готові до Шенгену,
    але у 2022 році ми все ще маємо дебати
    на цю тему»,
    – додав Крістіан Терхеш у відповідь на
    заяви німецького депутата Європарламенту
    Гвідо Рейла, який стверджував, що Румунія
    та Болгарія не повинні бути прийнятими
    до
    Шенгену
    і що їх вступ до ЄС був би
    помилкою.

    Дачіан
    Чолош також
    відповів
    німецькому євродепутату, сказавши, що
    якби Румунія бездоганно не управляла
    ситуацією
    українських біженців на кордоні,
    то він дійсно побачив би, що означає
    «Дикий Захід», з яким німецький чиновник
    порівняв Румунію. Було
    лише кілька представників ультраправих
    партій з
    Італії,
    які виступили
    проти розширення Шенгенської зони,
    побоюючись масової міграції, але
    більшість євродепутатів, які виступили,
    погодилися з
    тим,
    що Румунія та Болгарія повинні приєднатися
    до Шенгену.


    Це
    вже не вперше коли євродепутати
    кажуть, що дві
    країни готові до такого
    кроку. Європейська комісія вже давно
    стверджує те саме. Проте
    рішення в руках Ради. Під час дебатів
    чеське головування в Раді ЄС запевнило,
    що докладає зусиль, щоб у грудні на
    зимовій зустрічі було прийнято рішення
    щодо вступу Румунії та Болгарії.


    За
    словами чеського міністра з європейських
    справ Мікулаша Бека, завершення розширення
    Шенгену стане важливим етапом у
    функціонуванні зони вільного пересування.
    У цьому контексті чеське головування
    оголосило, що наступного тижня організує
    місію експертів у двох країнах із
    представниками Комісії для оцінки
    виконання основних частин Шенгенського
    законодавства. А віце-президент ЄК із
    просування європейського способу життя
    Маргарітіс Шинас
    нагадав, що Румунія та Болгарія давно
    виконали технічні критерії для вступу
    до Шенгенської зони.

  • До побачення, Румунія!

    До побачення, Румунія!


    Румунська діаспора є
    п’ятою за чисельністю у
    світі та шостою серед
    країн Організації
    економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР),
    а явне
    скорочення населення нашої країни пов’язане з еміграцією. Такими є висновки звіту Організації
    економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Більшість румунських
    емігрантів мають низько кваліфіковані професії, а багато з тих, хто має вищу
    освіту, мають надмірну кваліфікацію. Майже половина румунів з вищою освітою,
    які емігрували до країн ОЕСР, займають
    низько кваліфіковані місця роботи. Чоловіки зазвичай працюють у сфері будівництва, а жінки знаходять роботу у сфері
    домашньої діяльності. Однак лікарі в діаспорі представляють велику і чітко визначену громаду. Ми відчуваємо на власній шкірі відсутність лікарів у
    лікарнях.




    Чому наші лікарі покидають батьківщину? Що
    ми можемо зробити, щоб їх зупинити? Як виглядає модель відносин між лікарем і
    пацієнтом у нашій країні? Соціолог Владімір Іонаш відповідає: «Можна сказати, що міграція найбільшої кількості лікарів
    відбувалася
    до підвищення зарплат для
    медпрацівників в нашій країні, що відбулося лише кілька років
    тому. На жаль, це головна проблема, з якою стикається система охорони здоров’я
    Румунії. Навіть сьогодні можна говорити про міграцію лікарів. Це стосується не
    лише рівня заробітної плати, а й умов у лікарнях, недоліків, які ми можемо
    виявити у лікарнях Румунії, недофінансування системи охорони здоров’я в
    Румунії. Ми можемо говорити про повагу, якою користуються лікарі в Румунії, про
    те, як у західних країнах будуються стосунки між пацієнтом і лікарем, і як це
    відбувається в Румунії. На жаль, у Румунії відносини між пацієнтом та лікарем
    ґрунтуються лише на потребах, тоді як відносини між пацієнтом та лікарем у західних
    країнах ґрунтуються на
    повазі та
    довірі до лікаря з
    боку пацієнта. Румуни не мають такої звички повністю довіряти лікарю, скоріше
    вони вважають, що лікар – це та людина, до якої вони звертаються, коли у них
    гостра, негайна потреба. Це чітко видно з результатів кампанії вакцинації проти
    Covid-19 у Румунії».




    У документі також йдеться про те, що 25% жителів
    Румунії (більшість із них – молоді люди)
    висловили бажання постійно оселитися за кордоном. Це один з найвищих відсотків
    у регіоні. Майже половина людей у ​​віці від 15 до 24 років оголосили про намір емігрувати.
    Наслідки для робочої сили колосальні. Молодь, каже Владімір
    Іонаш, емігрує не тільки заради грошей, а
    й заради іншого способу життя: «Щодо молодих людей ми можемо говорити в першу чергу про
    спосіб життя. Не слід думати, що більшість тих, хто виїхав жити закордоном,
    залишилися там через значно більший дохід, який вони отримали б за кордоном.
    Багато разів для тих, хто не має дуже хорошої професійної підготовки, рівень
    зарплати не є великим порівняно з тим, яким вони могли б отримати в Румунії.
    Йдеться про рівень життя, спосіб життя, послуги, від яких вони отримують
    користь при взаємодії з державними установами, систему охорони здоров’я, освіту,
    яку можуть отримати їхні діти. Ми говоримо про низку факторів, які зумовлюють
    бажання румунів виїхати та оселитися за кордоном. Очевидно, знову ж таки, як і
    у випадку з лікарями, це велика проблема для робочої сили. Факт, що дуже
    важливий відсоток тих, хто емігрує, належить до категорії осіб з вищою освітою
    не повинен бути несподіванкою, тому що, повторюю, спосіб життя, який вони
    набувають, виїжджаючи за кордон, викликає у них бажання залишитися там
    назавжди, особливо для них, але також і дати своїм дітям набагато безпечніше
    майбутнє».



    В останні роки народжуваність
    помітно знизилась, але Владімір Іонаш
    каже, що у 2021 році несподівано ситуація
    покращилася: «Проблема народжуваності є актуальною для Румунії. Вона
    протягом багатьох років має тенденцію до зниження. 2021 рік – є роком, коли
    народжуваність зафіксувала незначне зростання, що, швидше, пов’язано з
    нинішньою пандемією. Важко сказати, чи можна цю тенденцію змінити. Держава має
    вжити дуже жорстких заходів у цьому плані. Ми можемо подивитися, наприклад, на
    такі країни, як Угорщина чи Франція, від яких ми можемо скопіювати заходи, які призводять
    до збільшення народжуваності. Угорщина – країна з однією з найжорсткіших
    політик щодо збільшення народжуваності, оскільки вони також мають великі
    проблеми зі демографічним зростанням. Це те, що повинен робити політичний клас
    – зрозуміти пріоритети країни, усвідомлювати, що демографічна ситуація вкрай
    тривожна, та просувати державну політику щодо заохочення народжуваності. Їх
    досить легко реалізувати. Румунія не є бідною країною, вона багата країна, яка
    має ресурси для створення таких програм. Потрібна перш за все політична воля».



    Чітко цілеспрямована та ефективно впроваджувана
    державна політика. Але в країні, де відсоток тих, хто отримує пенсії, більший,
    ніж відсоток
    працюючих,
    майбутнє не виглядає добре.
    Владімір Іонаш
    пояснює: «На жаль, що стосується цього, дуже важко повірити, що ми
    зможемо виправити цю тенденцію. Десь 20% людей старше 18 років хотіли б
    покинути Румунію в середньостроковій перспективі, а близько 50% студентів, які
    зараз навчаються на першому чи другому курсі факультету, хочуть після
    закінчення навчання поїхати до іншої країни аби мати більше шансів на розвиток
    та краще оплачувану роботу. Знову ж таки, я не знаю, чи посадовці державних
    установ подумали про вирішення цієї проблеми, але ми всі повинні знати і
    усвідомлювати, що така тенденція призведе до краху багатьох систем, насамперед
    пенсійної системи. Я не думаю, що у майбутньому держава зможе виплачувати
    пенсії людям, якщо лише 30% працюючись сплачуватимуть пенсії для 70% пенсіонерів
    та безробітних. Водночас система охорони здоров’я буде недофінансована та зазнає
    краху, тому у нас величезна проблема. Це повинно стати головною темою дискусій
    у румунському суспільстві, щоб визначити рішення для припинення цього відтоку працівників
    та недопущення тієї ситуації, що пенсіонерів буде вдвічі більше, ніж працюючих людей.
    Це має бути головною темою для дебатів між всіма державними установами    ».

  • Статистики та стратегії щодо мігрантів

    Статистики та стратегії щодо мігрантів

    У 2015 році ЄС зіткнувся зі значним напливом мігрантів на його території. Ця ситуація призвела до кризи, для вирішення якої необхідна була адаптована та скоординована реакція
    держав-членів ЄС.
    Рішення були знайдені, але вони не задовольнили всіх на 100%, особливо країни,
    що перебувають на передовій лінії прибуття
    мігрантів – Італія, Греція та Мальта, які скаржаться, що їм доводиться справитися з непропорційним тягарем.



    З самого моменту вступу на посаду, для голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн реформа міграційної політики ЄС стала одним із своїх пріоритетів, а в середині
    вересня у своїй перші промові Про
    стан Європейського Союзу, вона
    торкнулася також надзвичайно делікатного питання міграції.     Новий пакт з міграції та притулку
    був розроблений на європейському рівні, щоб знайти рівновагу між
    відповідальністю та солідарністю. Євродепутат Юліу Вінклер пояснює: «Звичайно,
    якщо ми подивимося статистичні дані, ми могли б відчути певне полегшення,
    оскільки з 2015 року, коли прибуло понад мільйон вісімсот тисяч людей в ЄС – я вживаю
    слово «прибуття», тому що нам, звичайно, доведеться спочатку розрізняти
    біженців та мігрантів, а потім говорити про законні та незаконні прибуття -
    отже, у нас було понад мільйон вісімсот тисяч людей у 2015 році, а це число скоротилося
    щороку, у 2019 році будучи зафіксовано десь до півмільйона прибуттів
    до ЄС. Комісар ЄС Йоханссон говорить про оцінку, згідно з якою близько двох
    третин з прибулих в останньому статистичному 2019 року, є людьми, які не мають
    права на отримання статусу майбутнього резидента будь-якої держави ЄС, в той
    час як приблизно третина – це особи, які відповідають існуючим критеріям та
    нормам щодо здобуття статусу резидента. Отже, якщо взяти до уваги ці цифри,
    ситуація не дуже погана. Але ми повинні усвідомлювати той факт, що питання
    біженців та мігрантів з економічної точки зору залишається проблемою, яка
    чинить тиск на ЄС. Перш за все тому, що у нас немає взаємно узгоджених правил,
    і ось ця пропозиція Європейської Комісії, стане основою для обговорень в
    найближчі місяці між Парламентом, Європейською Радою, державами-членами та
    всіма компетентними     установами у цій галузі. Водночас, ми повинні добре усвідомлювати той факт, що причини
    поділу між різними державами-членами ЄС стосовно питання міграції та притулку,
    не зникли. Це дуже, дуже складні причини, починаючи від традицій та історії, та
    ставлення урядів цих країн до питання міграції та притулку. Отож, на мою думку,
    ще потрібно багато діалогу».


    По суті, новий пакт переглядає основний принцип Дублінського регламенту, згідно з яким перша держава-член ЄС, в якому подано заяву
    про надання притулку, несе відповідальність за вимогу прохача. Згідно з новою пропозицією, країна, яка розглядатиме
    заяву про надання притулку, буде країною, де мігрант має родича або де він
    працював або навчався. В інших випадках перша країна прибуття залишатиметься
    відповідальною за вирішення цього запиту, але вона може вимагати від Єврокомісії
    у разі міграційного тиску активувати обов’язковий механізм солідарності. Після того, як Єврокомісія
    схвалить активацію цього механізму, вона також приймає рішення щодо кількості
    мігрантів, яку інші держави-члени мають перебрати від країни, яка знаходиться під тиском, та всі країни повинні зробити свій
    внесок, відповідно до їх економічної сили та чисельності населення. Держави ЄС
    зможуть вибирати між тим, чи приймати шукачів притулку, сприяти будівництву
    таборів біженців або фінансувати репатріацію тих, хто не має притулку, причому
    останні є переважно економічними мігрантами, які залишили свою країну не через якусь
    війну, а заради кращого життя в ЄС. Запропоновані рішення спрямовані на
    переконання країн, які відмовились від обов’язкових квот на прийняття мігрантів    , зокрема країн Вишеградської групи (Угорщина, Польща, Чехія,
    Словаччина), але і Австрії, які повторили, що розподіл мігрантів між державами
    ЄС не працює”.



    Чи новий пакт з міграції та притулку вирішує питання мігрантів? Знову біля
    мікрофону Юліу Вінклер: «Безсумнівно, є рішенням для зупинення або хоча б
    регулювання міграційних потоків. Однак ми повинні поставити запитання чи всі в
    ЄС хочуть зупинити ці потоки? Чи є держави-члени, економіки яких потребують
    припливу робочої сили? Звичайно, відповідь на це друге запитання є так. І тоді проблема полягає в управлінні
    очікуваннями та створенні передбачуваних процедур.     Оскільки на грецьких островах, та в інших регіонах є табори біженців, де – гуманітарні катастрофи. З цим ЄС не повинен погоджуватися
    й     толерувати. В основі
    Європейського Союзу лежать права людини. Водночас ми повинні взяти до уваги рішення
    кожної держави-члена, стосовно місце проживання, надання притулку та міграції.
    Нарешті, Європейська Комісія говорить про пекучу проблему     незаконного
    ввозу мігрантів. Всім нам відомо, що ті біженці, яких часто рятують з
    різних човнів у Середземному морі, прибувають завдяки ефективному та дуже доброму
    управлінню осіб, які займаються незаконним перевезенням людей. Деякі з них не є
    європейцями, але інші, члени цих нелегальних мереж, є громадянами ЄС. Всі ці
    операції з незаконним перевезенням людей караються законом або повинні каратися
    законом. У цьому напрямку ми робимо крок уперед».



    З іншого боку, Юліу Вінклер зазначає, що в новому пакті відсутня пропозиція
    про обов’язкових квот перерозподілу мігрантів, є лише альтернативні пропозиції.

  • 23 вересня 2020 року

    НАВЧАННЯ – Румунський корвет «Адмірал Петре
    Бербуняну» вийшов з порту Мангалія для участі з 23 по 25 вересня у
    військово-морських навчаннях спільно з українськими кораблями «Старобільськ», «Олександр
    Охрименко», «Сокаль», «Сапфір», судном берегової охорони та літаком Ан-26 Військово-Морських
    Сил України а акваторії Чорного моря. Про це у середу повідомило Командування
    Військово-Морських сил Збройних сил Румунії. За даними цитованого джерела, двостороння
    підготовка військово-морських екіпажів включає кілька відпрацювань різних
    ступенів складності, таких як прості та комплексні маневри, тактичні маневри,
    пошук і порятунок на морі, зв’язок за допомогою світлових сигналів та прапорів,
    буксирування, моніторинг морського руху та відбиття повітряного удару. Навчання
    проходять у міжнародних водах західної частини Чорного моря і мають на меті
    підвищити рівень підготовки екіпажів кораблів-учасників та посилити взаємодію
    між ними.

    КОРОНАВІРУС – У Румунії за останню добу зареєстрували 1.767 нових випадків захворювання на COVID-19. За даними Групи стратегічної комунікації за минулу добу було проведено 24.544 тестування методом ПЛР. Таким чином загальна кількість випадків коронавірусу в країні перевищує 116 тис., а понад 93.500 людей вже одужали. Теж за останню добу від коронавірусу було зареєстровано 47 летальних випадків, а загальна кількість померлих становить 4550 осіб. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 498 тяжко хворих. З іншого боку станом на сьогодні 300 навчальних закладів здійснюють навчальний процес за «червоним» сценарієм, тобто виключно в режимі онлайн. Водночас 4 400 шкіл працюють за змішаним «жовтим» сценарієм, а решта навчальних закладів працюють за «зеленим» сценарієм, тобто у звичайному режимі відвідування уроків. Тим часом за кордоном до тепер коронавірус було підтверджено в 6.612 румунів, найбільше в Німеччині, Італії та Іспанії, водночас в інших країнах померли 126 громадян Румунії.

    COVID-19 – У світі станом на ранок 23 вересня на коронавірус захворіли понад 31 700 000 людей, а 975 000 померли, – повідомляє сайт worldomters.info. Найбільше потерпають Сполучені Штати, де зафіксовано понад 7 мільйонів інфікованих та понад 200 000 смертей. Великобританія стала європейською країною з найбільшою кількістю смертей – 42 000 і стикається з другою хвилею поширення коронавірусу. Прем’єр-міністр Борис Джонсон вчора ввечері вчетверте з початку пандемії звернувся до населення із закликом до дотримання протиепідемічних правил, після того як уряд запровадив новий режим обмежень. Борис Джонсон закликав людей дотримуватися карантинних норм для уникнення драматичної ситуації як навесні. У Франції президент Еммануель Макрон скликав на сьогодні Раду національної безпеки охорони здоров’я після стрімкого зростання випадків захворювання на коронавірус – понад 10 000 випадків за добу.

    БЮДЖЕТ – Ліберальний уряд меншості оголосив, що використає всі наявні у нього важелі, щоб заблокувати набуття чинності закону про внесення поправок до Державного бюджету Румунії, ініційованих соціал-демократичною опозицією, що передбачає збільшення пенсій на 40% з 1 вересня, а також зростання зарплат вчителів, з цього року. Міністр фінансів Флорін Кицу заявив, що цей закон може викликати дефіцит в 24 млрд. леїв (еквівалент майже 5 млрд. євро). Натомість соціал-демократи стверджують, що необхідні кошти можна отримати за допомогою таких заходів, як створення нових робочих місць або надолуження заборгованості.

    МІГРАЦІЯ – Європейська комісія в середу презентувала
    ініціативу з реформування міграційної системи, яка не передбачає обов’язкових
    квот на біженців, але натомість запроваджує механізм «обов’язкової солідарності»
    між країнами-членами ЄС, який буде активований, коли одна з них перебуватиме
    під «тиском» або в «надзвичайній ситуації», – передає агентство Франс Прес.
    Держави ЄС зможуть обирати між тим, як приймати шукачів притулку, сприяти
    будівництву таборів біженців або фінансувати репатріацію тих, хто не отримав притулок
    чи дозвіл на постійне проживання. По суті, новий пакт переглядає принцип «Дублінських
    положень», згідно з яким перша країна ЄС, в яку потрапляє мігрант несе
    відповідальність за розгляд їх клопотання про надання притулку, що вимагається,
    зокрема, країнами прибуття мігрантів першої лінії, такими як Греція. або
    Італія. Після того, як Єврокомісія схвалить цей механізм, вона також прийме
    рішення щодо кількості мігрантів, яку повинні прийняти в себе інші держави-члени
    країни під тиском, і всі країни повинні будуть зробити фінансовий внесок
    відповідно до їх економічної потужності та чисельності населення. За кожного
    отриманого дорослого мігранта держави-члени отримають 10 000 євро з бюджету ЄС.
    Спроби переселення шукачів притулку всередині ЄС в останні роки наштовхувалися
    на жорстку відмову країн Вишеградської групи – Угорщини, Польщі, Чехії та
    Словаччини – прийняти мігрантів.

  • 05 листопада 2019 року

    УРЯД – 16 членів нового ліберального кабінету міністрів, на
    чолі з Людовіком Орбаном сьогодні перейняли керівництво міністерств, після
    того як парламент напередодні призначив новий склад уряду меншості. Вже у
    понеділок, після складання присяги в присутності президента Румунії Клауса
    Йоганніса, урядова команда провела перше неформальне засідання, на якому
    Людовік Орбан попросив своїх міністрів якнайшвидше здійснити інвентаризацію
    нагальних проблем. Він пообіцяв, що кабінет міністрів буде відкритий до
    постійного діалогу та враховуватиме очікування румунів. Нагадаємо, що
    ліберальний уряд був призначений після оголошення вотуму недовіри та
    відправлення у відставку уряду соціал-демократів на чолі з Віорікою Денчіле.




    Р.МОЛДОВА – Блок ACUM проєвропейського прем’єр-міністра Майї
    Санду отримав найбільше мандатів у другому турі місцевих виборів, який відбувся
    в неділю в Республіці Молдова. Про це повідомив сьогодні голова Центральної
    виборчої комісії Дорін Чіміль. За
    озвученими ним даними блок ACUM виграв 91 з 384 посад мерів у населених пунктах, де відбувся другий тур
    виборів. Друге місце посіла партія соціалістів партія проросійського президента Ігоря
    Додона – 83 мандати, в тому числі мера Кишинева. На третій позиції знаходиться
    Демократична партія колишнього прем’єр-міністра Павла Філіпа, яка виграла 71
    мандат.






    СОЦМЕРЕЖІ – Уряди
    все частіше використовують соціальні мережі для маніпуляцій та шпигунства за
    виборцями у всьому світі, що є надзвичайно тривожною для демократії тенденцією,
    – зазначається у дослідженні, опублікованому у вівторок неурядовою
    організацією Freedom House. Організація знайшла докази існування
    «таємних програм спостереження у соціальних мережах» щонайменше у 40 із 65
    проаналізованих країн. У деяких державах влада просто вдається до відключення
    Інтернету, коли це відповідає її інтересам, а в інших – використовує «цілу
    армію» професіоналів для маніпулювання інформацією в Інтернеті та
    розповсюдження фальшивої інформації, поки вона не стане найбільш поширеною.
    Китай є найгіршим прикладом обмеження свободи в Інтернеті, на тлі посилення
    владою зусиль з контролю інформації про протести в Гонконзі або про 30-ту
    річницю придушення студентських протестів на площі Тяньаньмень у Пекіні. У
    США «правоохоронні органи та імміграційні служби розширили свої спостереження в
    обхід механізмів прозорості, контролю та підзвітності, які, могли б обмежити
    їхні дії», – стверджує Freedom House.




    СТРАЙК – Гірники
    двох шахт у долині річки Жіу, які вже більше тижня перебувають під землею і
    відмовляються підніматися на поверхню, продовжили протест і у вівторок, попри
    проблеми зі здоров’ям. Деякі з них були доставлені до лікарні після того, як
    лікарі виявили у них підвищений артеріальний тиск або рівень цукру в крові
    понад норми. Гірники, яких 1 січня будуть звільнені, вимагають від уряду
    прийняти термінову постанову про надання їм тих самих прав, що й інші
    звільнені працівники цього сектору: щомісячну виплату упродовж двох років та
    зарахування цього періоду до стажу роботи. За словами нового прем’єр-міністра
    Людовіка Орбана, у середу на порядку денному засідання уряду буде прийняття
    нормативно-правового акту про надання шахтарям відповідних компенсаційних
    виплат. Нагадаємо, що наприкінці 2017 року ці дві шахти були включені до
    програми закриття та екологізації.




    МІГРАЦІЯ -
    Працівники Прикордонної поліції Румунії виявили 11-ох нелегальних мігрантів у
    прикордонному пункті «Недлак-2» (захід). Вони приховувалися у мікроавтобусі,
    яким керував громадянин Болгарії, який прямував до Словаччини та перевозив
    автозапчастини. Мігранти – чотири чоловіки, одна жінка та шість підлітків -
    походять з Іраку, Еритреї та Ірану і планували потрапити до Шенгенської
    зони.



  • 31 травня 2019 року

    АПОСТОЛЬСЬКИЙ
    ВІЗИТ     – Папа Римський Франциск у п’ятницю в Бухаресті заявив, що, незважаючи на
    численні труднощі і недоліки в останні 30 років Румунія зробила багато кроків
    вперед у своєму демократичному проекті, який зобов’язалася здійснити. Верховний
    Понтифік зустрівся з представниками румунської влади, громадянського суспільства
    і дипломатичного корпусу, акредитованого у Бухаресті. Під час зустрічі з
    президентом Клаусом Йоханнісом Папа Франциск віддав данину шани пожертві синів
    і дочок Румунії, які своєю культурою, спадщиною своїх цінностей та своїм
    трудом збагачують країни, в які вони емігрували, а плодами своїх зусиль
    допомагають своїм сім’ям на батьківщині. У свою чергу, президент Клаус Йоханніс
    сказав, що дипломатія Верховного Понтифіка продовжує бути фактором «забезпечення миру» та «рівноваги»
    у підході до вирішення глобальних проблем на світовому порядку денному. Він
    додав, що румуни вважають візит Папи Франциска новим стимулом до створення
    суспільства справедливості і миру, а також – світу людської любові. Румунської
    Православної Церкви Папа Франциск сьогодні розпочав триденний державний,
    пастирський та екуменічний візит до Румунії. Він проходить під гаслом «Ходімо
    разом!» і відбувається рівно через 20 років від історичного візиту до Румунії Папи
    Івана Павла ІІ-го, першого
    візиту Верховного Понтифіка до переважно православної країни. Програмою сьогоднішнього
    перебування у Бухаресті передбачено й відправлення літургії у католицькому соборі Святого Йосифа. У суботу
    Папа Франциск відвідає Шумулєу Чук, район у Трансільванії де зосереджені
    угорські католики та місто Ясси на північному сході Румунії, де компактно
    проживає велика громада румунських католиків. У неділю Верховний Понтифік
    відвідає місто Блаж, в самому серці Трансільванії, духовний центр румунського
    греко-католицтва, де здійснить беатифікацію семи греко-католицьких єпископів,
    які пожертвували своїм життям за віру під час комуністичного режиму.



    КІНО
    – У п’ятницю, 31 травня, у місті Клуж-Напока (північно-західна Румунія) стартував ХХVІІІ-й Міжнародний кінофестиваль «Трансільванія». В офіційній програмі
    кінофестивалю змагаються 12 фільмів, але в рамках заходу відбудеться показ понад
    200 кінострічок. Цього року фестиваль присвячений кінематографам Франції, Китаю
    та Албанії. Водночас румунський кінематограф представлятимуть майже 40 фільмів.
    Почесним гостем кінофестивалю в цьому році є відомий актор Ніколас Кейдж, який
    отримає нагороду за свій внесок у розвиток світового кіно.



    МІГРАЦІЯ
    – Чотирьом громадянам Румунії і двом громадян Болгарії було оголошено про підозру
    у кримінальному провадженні за фактом незаконного переправлення мігрантів через
    державний кордон і створення організованого злочинного угруповання. Вони були затримані
    співробітниками поліції в районі міста Калафат (південний захід Румунії), коли намагалися
    переправити нелегалів в Румунію на човні через річку Дунай. Генеральний інспекторат
    прикордонної поліції у п’ятницю повідомив, що четверо румунів зізналися, що намагалися
    допомогти групі мігрантів дістатися західного кордону країни і незаконно
    потрапити до однієї з країн Шенгенського простору. За даними прикордонників семеро
    іранських нелегалів були передані болгарській стороні у відповідності до румунсько-болгарського
    протоколу про співпрацю.


    ДІТИ – Країни-члени Європейського Союзу у 2016 році витратили понад 350 млрд. євро (2,4% ВВП ЄС) на сімейні пільги, що становить 9% від загального обсягу соціальних видатків. Відповідні дані у п’ятницю оприлюднив європейський статистичний офіс – Євростат. Найменші щорічні витрати на сімейні пільги, менше 200 євро на особу, були зафіксовані у Румунії та Болгарії (обидві по 120 євро), Литві (150 євро) та Греції (170 євро), а найбільші у Люксембурзі (3000 євро/особу), Данії (1700 євро), Швеції (1400 євро), Німеччини та Фінляндії (1200 євро). Дані Євростату були опубліковані до Міжнародного дня захисту дітей, який відзначається в усьому світі 1 червня.


    ТЕНІС -
    Румунська тенісистка Сімона Хелеп вийшла до третього кола турніру серії Великого
    шолому – Відкритого чемпіонату Франції з тенісу (Ролан Гаррос) в Парижі із
    загальним призовим фондом понад 40 млн. євро. У поєдинку другого раунду турніру
    румунка обіграла Магду Лінетт з Польщі. За вихід до четвертого кола змагання
    третя «ракетка» турніру побореться з українкою Лесьою Цуренко, яка напередодні взяла
    гору над Александрою Круніч з Сербії. Інша румунка, яка вийшла до третього кола
    Ролан Гаррос 116-та «ракетка» світу Ірина Бегу зіграє в суботу проти американки
    Аманди Анісімової.


  • 21 травня 2019 року

    ДОВКІЛЛЯ -
    На тлі головування Румунії в Раді
    Європейського Союзу 20-21
    травня у Бухаресті пройшла неформальна
    зустріч міністрів навколишнього середовища країн ЄС. Були обговорені заходи,
    які мають бути вжиті на європейському та міжнародному рівнях щодо створення необхідних
    рамок для скорочення викидів парникових газів. Комісар ЄС з питань навколишнього середовища, морських справ і рибальства Кармену
    Велла оголосив, що Єврокомісія
    незабаром прийме нові керівні принципи щодо інтеграції екосистемних послуг у процесі прийняття зелених рішень та створення зеленої інфраструктури, задля
    стимулювання розвитку регенеративної,
    циркулярної економіки та сталої
    сільськогосподарської політики. Європейський чиновник заявив, що ЄС здобуде
    ефективний прогрес у сфері навколишнього середовища шляхом співпраці між відповідними
    міністрами.




    ЧОРНЕ МОРЕ – У Бухаресті сьогодні відбулася міністерська
    конференція щодо прийняття Спільного порядку денного заради Чорного моря,
    організована Міністерством закордонних справ Румунії та Європейською Комісією.
    Метою конференції є об’єднання представників чорноморських держав (Болгарії,
    Грузії, Румунії, Російської Федерації, Туреччини, України) та Республіки
    Молдова з метою прийняття спільної програми дій заради Чорного моря. Документ,
    який був погоджений за підтримки Європейської Комісії, зосереджується на різних
    секторах діяльності, які можуть сприяти сталому економічному розвитку регіону
    та, зокрема, прибережних районів. Йдеться зокрема про такі галузі як: морські
    справи, рибальство й аквакультура, дослідження та інновації, комунікації,
    навколишнє середовище, туризм, освіта, здобуття та розвиток навичок з морської
    економіки.




    УКРАЇНА – Віце-Прем`єр-міністр Румунії з питань
    імплементації стратегічного партнерства Ана Бірчал взяла участь у церемонії інавгурації Президента України Володимира
    Зеленського. Анна Бірчал провела двосторонню зустріч з главою української
    держави під час якої підтвердила рішучу підтримку Бухареста незалежності,
    суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних
    кордонів. Зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні є нашою спільною метою, -
    сказала Ана Бірчалл, додавши, що Україна є надзвичайно важливим партнером для Румунії та
    розширеного регіону Чорного моря. Під час
    розмови вона торкнулася ситуації з правами осіб, які належать до румунської
    меншини в Україні, наголосивши що румунська меншина в Україні та українська – в
    Румунії є мостом між двома країнами. Сторони підкреслили важливість пошуку
    рішень для забезпечення прав румунської громади в Україні. Майже 500 тисяч
    етнічних румунів мешкають в Україні, більшість на колишніх румунських
    територіях, анексованих Радянським Союзом у 1940 році й успадкованих Україною в
    1991 році.




    НАТО – Більше 1200 румунських та іноземних військовослужбовців у ці дні беруть
    участь у найбільших навчаннях НАТО у сфері комунікацій та інформатики – Steadfast
    Cobalt 2019, які проходять у місті Отопень, під Бухарестом. Метою навчань є спільна
    підготовка для надання міжнародної підтримки в операціях НАТО і виконання
    стандартних процедур, необхідних для досягнення взаємної сумісності людських і
    технічних ресурсів.




    ПРОТЕСТ – Профспілки працівників румунських
    пенітенціарних установ призупинили протест, початий цього місяця, після
    отримання запрошення на переговори з представниками уряду, намічені на середу,
    22 травня. У середині квітня члени профспілок діячі оголосили про початок
    безстрокової акції протесту через зменшення заробітної плати більшості
    працівників системи. Працівники в основному вимагають прийняття Статуту поліцейського
    пенітенціарної системи та негайного набуття чинності розпорядження міністра
    юстиції про оплату понаднормової роботи.




    МІГРАЦІЯ – Румунія у 2017 році надала понад 54 тис. дозволів
    на проживання громадянам країн з-за меж Європейського Союзу, що на понад 14%
    менше порівняно з попереднім роком, коли було надано майже 63 тис. таких
    дозволів. Як випливає з даних Євростату це найбільше скорочення зазначеного
    показника серед держав-членів. На відміну від цього, в Угорщині у 2017 році
    було надано понад 117 тис. дозволів на проживання, що більш ніж удвічі більше
    ніж у 2016 році. Кількість подібних дозволів значно зросла також у Болгарії – на
    41%, Мальті – 25% і Словаччині – 21%. На рівні ЄС станом на кінець 2017 року
    було видано понад 20 мільйонів дозволів на проживання особам, що походять з
    країн, що не входять до ЄС. Три чверті з них видали п’ять країн: Німеччина,
    Італія, Франція, Іспанія та Великобританія.

  • 23 квітня 2019 року

    УРЯД – Президент Румунії Клаус Йоханніс у вівторок
    відхилив усі три кандидатури керівної Соціал-демократичної партії на посади
    міністрів в уряді Віоріки Денчіле. Глава держави повідомив, що запропоновані
    кандидатури не відповідають кваліфікаційним вимогам даних посад і попросив
    прем’єрку надіслати інші пропозиції. Замість Тудорела Тоадера на
    посаду міністра юстиції керівництво СДП запропонувало кандидатуру заступника голови Палати
    депутатів Єуджена Ніколічу. Соціал-демократи відкликали свою політичну
    підтримку міністру юстиції після того, як він відмовився поставити свій підпис
    під суперечливими терміновими постановами про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів. Віоріка Денчіле повідомила Адміністрацію
    Президента і про відставки міністра європейських фондів Ровани Плумб і міністра
    румунів звідусіль Наталії Інтотеро, які балотуються в депутати Європейського
    Парламенту. На посаду міністра європейських фондів була запропонована
    кандидатура депутата Оани Флорі, а на пост міністра у справах румунів звідусіль -
    сенатор Лівіу Бреїлою. Пізніше прем’єр-міністр заявила, що рішення глави
    держави про
    відхилення трьох кандидатур є неприйнятним і невиправданим. У цьому контексті вона
    оголосила, що направить президенту пропозицію щодо призначення
    віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних партнерських відносин Румунії Ану Бірчалл на посаду т.в.о.
    міністра юстиції,
    міністра фінансів Єуджена Теодоровіча – т.в.о.     міністра європейських фондів та
    міністра з питань ділового середовища, торгівлі і підприємництва Раду Штефана Опрю- т.в.о. міністра з питань румунів звідусіль.




    ЗСР – Збройні Сили Румунії святкують 23 квітня День
    сухопутних військ. З цієї нагоди Президент Клаус Йоханніс надіслав лист-привітання,
    в якому зазначає, що участь і мужність військових цієї категорії сил є приводом
    для гордості і сприяє забезпеченню клімату безпеки і стабільності всіх румунів,
    а також безпеки і миру в регіоні та в Європі. Сухопутні війська продовжують робити
    послідовний внесок у місії, в яких бере участь Румунія, зокрема в Афганістані,
    Іраку та в західно-балканському регіоні, – зазначає Клаус Йоханніс. І
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле привітала румунських військовослужбовців.
    Відданість і професіоналізм румунських військових зміцнюють повагу до Румунію і
    демонструють, що наша країна є надійним союзником для своїх партнерів, – сказала
    Віоріка Денчіле.




    ПРАВОСУДДЯ – Спеціальна комісія з питань правосуддя сьогодні схвалила
    законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального
    кодексів Румунії у тій редакції, в якій він був схвалений минулого тижня Сенатом,
    верхньою палатою румунського парламенту. Таким чином усі пропозиції щодо
    внесення поправок від представників опозиційних сил були відхилені. За
    підсумками дебатів спеціальна комісія з питань правосуддя розробила звіт, який буде
    винесений завтра на голосування пленуму Палати депутатів. Нагадаємо, що раніше сенатори
    видалили з відповідного законопроекту усі статті, оголошенні суддями
    Конституційного суду Румунії такими, що не відповідають Основному закону. Водночас
    залишилися незмінними поправки, які за словами опозиції, навіть якщо пройшли
    фільтр конституційності, заохочують явище злочинності. Серед таких положень – скорочення
    строків давності, скорочення мінімально необхідної частини строку, після
    відбуття якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення від
    відбування покарання та скасування статті про службову недбалість.





    ТЕРАКТИ – У Шрі-Ланці сьогодні був оголошений
    національний день жалоби після цілої низки вибухів у неділю, в результаті яких
    загинуло щонайменше 320 осіб, а близько 500 – одержали поранення. Теж у вівторок почалися перші масові поховання жертв терактів. Магазини, в яких продаються
    алкогольні напої були закриті, прапори – приспущені, а на радіо і по телебаченню
    не транслювалися розважальні програми і
    передачі. У вівторок о 8:30 ранку за місцевим часом жертв терактів вшанували
    трьома хвилинами мовчання. У неділю влада ввела надзвичайний стан по всій
    країні після низки смертельних вибухів у кількох християнських
    церквах під час релігійних церемоній з нагоди католицького Великодня та в ряді
    розкішних готелів переповнених туристами. Більшість терактів були скоєні в
    столиці Коломбо. Поліція вже затримала 40 осіб, які можуть бути пов’язані з
    місцевим ісламським екстремістським угрупуванням, що підозрюють у скоєнні терактів.




    ВІЗИТ – Північна Корея підтвердила, що її лідер Кім Чен Ин
    найближчим часом відвідає Росію де вперше проведе переговори з президентом
    Володимиром Путіним. Згідно з Бі-Бі-Сі офіційне інформаційне агентство КНДР повідомило, що сторони мають намір провести спільні
    переговори, але не оприлюднило місце, дату зустрічі і заявлену тему для розмови
    лідерів двох країн, однак російські ЗМІ пишуть, що вони зустрінуться у четвер
    на острові Російський у Владивостоці. Бі-Бі-Сі також відзначає, що після
    провалу переговорів про денуклеаризацію Корейського півострова між Дональдом
    Трампом і Кім Чен Ином в Ханої в лютому, цей візит розглядається як шанс для
    Пхеньяна спробувати показати, що він має сильних союзників і, що його
    економічне майбутнє не залежить тільки від домовленості з Вашингтоном.


    МІГРАЦІЯ – В умовах, коли явище міграції, безпека кордонів
    та реформа політики притулку домінують в європейських дебатах, Румунське
    головування в Раді ЄС проводить на цьому тижні конференцію під назвою «Оперативні
    рішення для безперервного і безпечного перетину морських і наземних кордонів ЄС».
    Нещодавно посли держав-членів підтвердили від імені Ради ЄС досягнення неофіційної
    домовленості між представниками Європейського парламенту та Румунського
    головування в Раді ЄС щодо регламенту прикордонної поліції та берегової охорони
    на європейському рівні. Ця домовленість розширює мандат Фронтекту з надання підтримки державам-членам із захисту кордонів,
    перевірки вислання нерезидентів та у співпраці з третіми країнами. Європа має
    понад 13 000 км зовнішніх сухопутних кордонів і майже 66 000 км на морі, з чого
    й випливає необхідність зміцнення безпеки кордонів.

  • Проблеми міграції

    Проблеми міграції

    Зіткнувшись
    з найгіршою кризою біженців з часів
    Другої
    світової війни, Європейський Союз зумів
    радикально змінити систему управління міграційними процесами та кордонами.
    Проте, необхідні подальші зусилля
    для того, щоб міграційна політика ЄС могла дійсно справитися з майбутніми
    викликами. Нещодавно,
    Європейська Комісія повторила свій заклик щодо розробки спільної стратегії ЄС з
    міграції, включаючи складне
    питання прийому
    мігрантів після їхнього прибуття до ЄС.

    Європейська Комісія у своєму прес-релізі уточнила, що міграція
    залишається чутливим питанням в контексті європейських виборів, які викликають
    занепокоєння у зв’язку з підвищенням популярності євроскептичних партій,
    в той час як країни-члени ЄС далі мають розбіжні погляди стосовно реформ Дублінського
    Регламенту та розробки спільної політики щодо надання притулку, зокрема через різну
    позицію в поглядах на розподіл
    мігрантів і біженців між державами-членами, ініціативу, яку відхиляють окремі східноєвропейські країни, особливо країни
    Вишеградської групи.

    Сьогодні, Європа вже не стикається з міграційною кризою,
    порівнянною з тією,яка була в 2015 році, але продовжуються структурні проблеми, – відмітив перший віце-президент Комісії Франс
    Тіммерманс, нагадавши, що протягом останніх чотирьох років ЄС досяг значного
    прогресу та конкретних результатів у вирішенні міграційної
    проблеми.
    Ми діяли в унісон, незважаючи на надзвичайно складні обставини, ми будемо
    продовжувати працювати разом у всеосяжному підході, заснованому на солідарності
    та справедливому розподілі відповідальності – це єдине рішення для ЄС, щоб мати
    змогу добре справитися з міграційною
    проблемою,
    сказав Франс Тіммерманс.




    У своєму останньому звіті Єврокомісія зазначила, що в
    2018 році кількість людей, які намагалися перетнути Середземномор’я та
    дістатися до Європи, скоротилася майже на 90%. Централізовані дані також
    показують, що міграційна хвиля до ЄС зменшилася в Греції та Італії, але зросла
    в Іспанії, в західному Середземномор’ї.
    Європейський комісар з питань міграції Дімітріс Аврамопулос, пояснює: У західному Середземномор’ї, Іспанія страждає від
    особливого міграційного тиску. Ми й надалі будемо поряд з Іспанією, як
    це ми робили в минулому, і як ми будемо робити в майбутньому, оскільки ми
    допомагаємо всім державам-членам, які зазнають такого тиску. У минулому році ми вже надавали екстрену допомогу на суму
    майже 36 мільйонів євро й готові надати технічну, фінансову та політичну підтримку
    Іспанії, якщо це необхідно. Водночас, очевидно, що нам потрібно буде посилити
    нашу співпрацю з Марокко. Ми сподіваємося на розвиток набагато тіснішого партнерства,
    більш глибокого та більш амбітного з Марокко. Це розпочнеться шляхом розробки пакету
    допомоги в розмірі 140 млн. Євро для Марокко, приділяючи особливу увагу
    покращенню можливостей управління кордонами.




    Протягом останніх 3 років кількість мігрантів постійно
    зменшувалася, тепер вона складає приблизно 10% від піку, досягнутого в 2015
    році. Але це зниження не гарантовано для майбутнього, враховуючи міграційний тиск на кордонах. Тому необхідно
    вжити постійних заходів для кожного з чотирьох основних напрямків Європейської
    міграційної програми. Мова йде про боротьбу з факторами, що сприяють незаконній
    міграції, про краще управління кордонами, про захист та притулок, а також про законну
    міграцію та інтеграцію. Деталі подає Дімітріс Аврамопулос: Нашими зовнішніми кордонами краще управляють, вони будучи
    захищені краще ніж коли небудь. Європейське агентство прикордонної та берегової
    охорони впровадило радикальну
    зміну щодо принципів
    спільного управління кордонами, але ми
    хочемо допомогти державам-членам та надавати їм більше підтримки у забезпеченні
    безпеки на наших зовнішніх кордонах. Проте, незалежно від того, наскільки
    безпечні та захищені наші зовнішні кордони, Європі доведеться виконувати своє
    завдання допомогти всім тим, хто втік від конфліктів, воєн та переслідувань.
    Європа повинна краще управляти міграцією в середині Європі, вирішити питання
    тих, хто легально перебуває, але й тих, хто нелегально перебуває тут. Наприклад,
    нам доведеться припинити другорядні поїздки та шукати найбільш сприятливі умови
    для притулку. Ось чому нам необхідно завершити процес реформування Спільної
    європейської системи надання притулку. Я вітаю той факт, що Румунія, яка
    головує в Раді ЄС, вже розпочала роботу над цими вказівками, і закликаю держави-члени
    належно відреагувати на це.Крім того, Європейська Комісія закликає держави-члени
    заохочувати легальну міграцію та інтеграцію, щоб скоротити нелегальну міграцію.