Tag: міністр

  • Румунія має новий уряд

    Румунія має новий уряд

    Новий уряд Румунії на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку був приведений до присяги, у присутності президента Клауса Йоганніса, у понеділок увечері. Це був напружений політичний день, перший за останні 35 років, протягом якого глава держави призначив прем’єр-міністра, парламент заслухав кандидатів у міністри, а потім на спільному засіданні двох палат затвердив склад нового уряду, який склав присягу на вірність народу і провів своє перше засідання. Раніше того ж дня лідери проєвропейських політичних сил  – Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії, а також лідер Фракції національних меншин у Палаті депутатів, підписали політичну угоду про формування коаліції більшості та створення уряду.

    Новий виконавчий орган є меншим за попередній. Він складається з 16 міністерств, вісім з яких очолюють соціл-демократи, шість – ліберали і два – угорці. Уряд також має трьох віце-прем’єр-міністрів, з яких один без портфеля. Уряд “Чолаку 2”, як його охрестили ЗМІ, отримав вотум довіри парламенту, набравши 240 голосів “за”, що на сім голосів більше, ніж мінімально необхідна кількість. Свої посади зберегли Кетелін Предою (міністр внутрішніх справ), Ангел Тилвер (міністр оборони), Сорін Ґріндяну (міністр транспорту), Александру Рафіла (міністр охорони здоров’я), Себастіан Бурдужа (міністр енергетики) та Сімона Букура-Опреску (міністерка праці).

    Були призначені й нові міністри, такі як Даніель Давід (міністр освіти) та Еміль Гурезяну (міністр закордонних справ), які не є членами партії, але користуються підтримкою націонал-лібералів. Нове Міністерство економіки та цифровізації очолив соціал-демократ Богдан Іван, тоді як депутат СДП Раду Марінеску очолив Міністерство юстиції. Представники Демократичного союзу угорців Румунії Чеке Аттіла і Танчош Барна очолили два важливих відомства – міністерство розвитку і, відповідно, міністерство фінансів.

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що швидке проведення президентських виборів та заходи щодо покращення бізнес-середовища є основними короткостроковими цілями нового кабінету міністрів. Він додав, що Румунія має повноцінний уряд, що посилає сигнал стабільності румунському приватному сектору та іноземним інвесторам.

    За словами прем’єр-міністра, вже є позитивні ознаки голосування в парламенті, а саме: зовнішні відсоткові ставки, за якими країна позичає, почали падати. Він також попереджає, що 2025 рік буде не легким і, що державні кошти витрачатимуться відповідально . “Нинішня економічна криза в розвинених країнах, звісно відчуватиметься й в Румунії в 2025 році. На нас чекає важкий економічний рік. Румунія не може надавати державні послуги, як на Заході, з доходами до бюджету, до яких не всі роблять внески.”

    Своєю чергою міністр внутрішніх справ Кетелін Предою заявив, що боротьба з незаконним обігом наркотиків є пріоритетом його другого терміну на цій посаді. “Виклики у сферах незаконного обігу наркотиків, торгівлі людьми, нелегальної міграції, кібербезпеки, мови ворожнечі та надзвичайних ситуацій є безпрецедентними за кількістю, складними та іноді виникають одночасно. Ця нова реальність також диктує пріоритети на найближчі роки.ˮ

    З іншого боку, міністр оборони Ангел Тилвер заявив, що військова база “Міхаїл Когелнічану” (південний схід) буде модернізована завдяки інвестиціям у розмірі 2,5 млрд. євро, що перетворить цей об’єкт на найважливіший військовий пункт НАТО в Європі. “Я представив низку заходів, вжитих Міністерством оборони і вважаю, що озвучені цифри є доказом того, що прийняті нами рішення були правильними і ми продовжуватимемо їх впроваджувати. В той же час ми прагнемо збільшення кількості заходів і дій, які призведуть до перетворення або збереження військової сфери як привабливої сфери для тих, хто хоче зробити кар’єру в цій галузі.”

    Уперше в Румунії Міністерство фінансів очолив представник угорської меншини, в особі Танчоша Барни. Останній запевнив, що у 2025 році податки не зростуть і, що буде збережена нинішня система оподаткування.

  • Відставка міністра та скандал з притулками для престарілих

    Відставка міністра та скандал з притулками для престарілих

    В
    результаті
    скандалу,
    пов’язаного з жорстоким поводженням з
    літніми та вразливими людьми в будинках
    для
    престарілих,
    міністр праці, соціал-демократ Маріус
    Будей,
    подав у четвер у відставку, хоча ще
    кілька днів тому він заявляв, що такий
    жест з
    його сторони не
    мав
    би
    значення. Заступник
    прем’єр-міністра
    Маріан Някшу
    буде тимчасово виконувати обов’язки
    міністра, а політичні джерела повідомляють,
    що наступного міністра праці з
    боку СДП (партії
    урядової коаліції) буде призначено
    наступного
    тижня, коли відбудеться засідання
    керівництва партії.



    Рішення
    про відставку оголосив прем’єр-міністр
    соціал-демократ Марчел Чолаку, за словами
    якого цей жест є нормальним у демократичній
    державі:
    У мене відбулася розмова з міністром
    праці Маріусом Будеєм, який наприкінці
    зустрічі повідомив про своє рішення
    піти у відставку. З моєї точки зору, це
    жест честі, за який я йому дякую, і я
    переконаний, що це природна реакція
    політичного керівника в такій кризовій
    ситуації. Це природна реакція в будь-якій
    консолідованій демократії в Європіˮ.

    Величезний
    скандал із притулками жахів, як їх
    називають у румунській пресі, спалахнув
    півтора тижні тому, але перші звинувачення
    були висунуті ще
    кілька
    місяців тому. Викриття показали, що
    понад 100 так званих бенефіціарів цих
    центрів були ізольовані, їх морили
    голодом, катували, експлуатували і
    позбавляли мінімальних гігієнічних
    умов. Тим часом влада продовжує
    загальнонаціональну перевірку соціальних
    центрів інтернатного типу. За останні
    дні було перевірено кілька таких
    будинків. З них понад 20 були закриті,
    більшість з них у Бухаресті. Також
    призупинено діяльність майже 30 центрів
    і
    накладено штрафів на суму майже 10 млн
    леїв (близько 2 млн євро).



    Було
    порушено низку кримінальних справ,
    деякі з яких стосуються економічних
    злочинів та
    злочинів проти особи.
    У той же час, два інспектори Агентства
    з виплат та Соціальної
    інспекції повіту Ільфов були затримані
    за те, що вони нібито не змогли належним
    чином оцінити ситуацію в центрі догляду
    за людьми похилого віку. Прем’єр-міністр
    Марчел Чолаку звернувся до неурядових
    організацій
    з проханням запропонувати нові імена
    для майбутнього керівництва Національного
    агентства у справах людей з інвалідністю,
    оскільки він вважає, що НУО швидше
    за все можуть висунути
    компетентних людей у цій сфері. Зі свого
    боку, опозиційний союз
    За
    порятунок Румунії вимагає
    скликання позачергової сесії парламенту
    для аналізу ситуації в соціальних
    центрах.

  • Звільнення міністра фінансів

    Звільнення міністра фінансів

    Прем’єр-міністр, ліберал Флорін Кицу у четвер звільнив
    з посади міністра фінансів свого однопартійця Александра Назаре. Це друге звільнення
    у коаліції більшості, що складається з Націонал-ліберальної
    партії, партії «USR-PLUS» та Демократичного союзу угорців Румунії, після відставки
    у квітні тодішнього міністра охорони здоров’я Влада Войкулеску Заклики
    до відставки Влада Войкулеску тоді лунали звідусіль, на тлі серйозних
    інцидентів, які сталися у румунських лікарнях та його недоліків у комунікації,
    які важили більше, ніж добрі наміри ексміністра.





    На цей раз,
    однак, звільнення Александра Назаре застала усіх зненацька та підсилює спекуляції,
    що воно пов’язане з боротьбою за лідерство в НЛП між прем’єр-міністром Кицу та
    нинішнім головою, спікером Палати депутатів Людовиком Орбаном.




    Прем’єр-міністр
    Флорін Кицу зазначив, що рішення про звільнення Назаре є результатом аналізу
    діяльності міністра фінансів, який виявив затримку важливих проєктів з освоєння
    коштів з європейських фондів та боротьби з ухиленням від сплати податків.
    Флорін Кицу: «Міністр Назаре мав можливість піти у відставку за власним
    бажанням, але обрав варіант звільнення. У вівторок вдень про звільнення було поінформовано
    всіх лідерів коаліції.»




    Александру
    Назаре, однак, виклав зовсім іншу версію. У дописі на своїй сторінці в
    соціальній мережі вже колишній міністр фінансів заявив, що причина його звільнення полягає у його відмові приєднатися
    до команди, яка підтримує кандидатуру прем’єр-міністра Флоріна Кицу на посаду голови
    НЛП.


    Звільнення не
    має об’єктивних підстав, заявив суперник глави уряду у
    внутрішньопартійній боротьбі за лідерство Людовик Орбан, який став на захист ексміністра
    фінансів. Він зазначив, що кандидатура нового міністра фінансів має бути визначена
    на рівні керівництва НЛП та шляхом переговорів у рамках урядової коаліції. Людовик Орбан: «Немає
    серйозних підстав підтримати цю кадрову перестановку. Зазвичай будь-яке таке питання
    мало б обговорюватися як у середині Націонал-ліберальної партії, так і в рамках
    урядової коаліції.»


    Головна опозиційна
    Соціал-демократична партія не упустила нагоду піддати критиці чинну урядову
    коаліцію. Представники СДП вважають, що ці зміни в складі уряду робляться лише
    для того, щоб задовольнити політичну гординю окремих лідерів більшості. Раду
    Опря, речник СДП: «На жаль, чинний прем’єр-міністр «підпалює» країну, ціни ростуть, населення
    країни стає біднішим. Замість того, щоб керувати країною, він зайнятий лише
    внутрішньою виборчою кампанією.»




    Внутрішньопартійні
    баталії лібералів свідчить про повну незацікавленість урядовців до реальних
    проблем громадян, стверджують в СДП. Партії, яка чотири роки тому спричинила
    політичну кризу, оголосивши недовіру та відправивши у відставку власний уряд,
    оскільки тодішній прем’єр-міністр відмовився виконувати вказівки екслідера
    Лівіу Драгні, котрий керував партією «залізною
    рукою», а зараз перебуває за ґратами за корупційні дії.




    З конституційної точки зору звільнення члена кабінету міністрів є незаперечним повноваженням прем’єр-міністра.



  • Богдан Ауреску провів зустріч з міністром закордонних справ України

    Богдан Ауреску провів зустріч з міністром закордонних справ України

    Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску провів у суботу, 19 червня
    2021 року, на полях Анталійського дипломатичного форуму, зустріч з міністром закордонних справ України
    Дмитром Кулебою. Про це повідомила прес-служба МЗС Румунії.




    Міністри здійснили оцінку реалізації питань
    погоджених президентами Румунії та України під час телефонної розмови 12
    травня 2021 року, а також після зустрічі глав зовнішньополітичних відомств двох
    країн 23 квітня в Бухаресті, коли
    український міністр разом із грузинським колегою взяв участь у розширеному
    засіданні тристороннього форуму Румунія-Польща-Туреччина, який відбувся в румунській столиці.




    Міністр закордонних справ Румунії підкреслив необхідність якнайшвидшого
    визначення сталих рішень щодо прав осіб, які належать до румунської меншини в
    Україні. Міністри також обговорили ситуацію з безпекою в Чорному морі та
    європейські та євроатлантичні прагнення України.




    Богдан Ауреску наголосив на необхідності відновлення діяльності Змішаної
    міжурядової Румунсько-Української комісії та завершення переговорів щодо
    Протоколу про двостороннє румунсько-українське співробітництво в галузі освіти.
    Зі свого боку Дмитро Кулеба підтвердив готовність української сторони до якнайшвидшого
    виконання необхідних формальностей.




    Глава румунської дипломатії знов озвучив прохання до України, враховуючи визнання українською стороною в квітні 2021 року ідентичності
    румунської мови і так званої «молдавської» мови, офіційно визнати неіснування «молдавської»
    мови.




    Водночас міністри закордонних справ обговорили поточні кроки щодо
    розширення консульського представництва у двох державах шляхом створення
    консульського відділу в Ізмаїлі, як складової Генерального консульства Румунії
    в Одесі та Консульства України в Сігету Мармацієй.




    У зв’язку з пандемією COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Дмитро
    Кулеба подякував главі румунської дипломатії за гуманітарну допомогу, надану Україні 28 травня 2021 року у вигляді медичного обладнання та матеріалів на
    суму понад 1,1 млн євро, а також за рішення Уряду Румунії, прийняте 16 червня 2021
    року про надання Україні чергової гуманітарної допомоги з резерву Міністерства
    охорони здоров’я, безкоштовно, у вигляді 100 800 доз вакцини проти COVID-19.




    Міністри Румунії та України обмінялись думками з питань, що представляють
    регіональний інтерес, зокрема з приводу тривожної безпекової ситуації в Чорноморському регіоні. Богдан Ауреску висловив вдячність за
    стримане ставлення, проявлене в цьому контексті Україною, що може сприяти
    зменшенню напруженості. У той же час він підкреслив підтримку Румунією
    продовження та поглиблення співпраці України з Північноатлантичним альянсом на
    основі вже встановлених механізмів, виходячи з євроатлантичних прагнень
    України, а також із зобов’язань щодо всебічних реформ, взятих на себе українською
    державою. Міністри, також, обговорили результати Саміту НАТО, що відбувся 14 червня.




    Дмитро Кулеба подякував румунській стороні за постійну підтримку Румунією зусиль
    України щодо євроатлантичної інтеграції. Він також подякував за запрошення
    України разом з Грузією на засідання міністерського трикутника
    Румунія-Польща-Туреччина (23 квітня 2021 року), а також за тверду підтримку
    партнерів у Спільній декларації саміту Бухарестської дев’ятки (10 травня 2021
    року).

  • Румунська школа після пандемії

    Румунська школа після пандемії




    Національні іспити будуть проводитись за встановленим календарем з фізичною
    присутністю школярів, якою б не була епідеміологічна ситуація, – оголосив
    міністр освіти Румунії Сорін Кимпяну. В прямому ефірі суспільного телебачення він уточнив, що будуть організовані дві сесії іспитів, як для Національного оцінювання 8-го класу, так і для атестату зрілості 12-го класу. Національне оцінювання розпочнеться 22 червня.

    чні, які не зможуть скласти іспит, мають ще один шанс
    скласти іспит через два тижні після цієї дати. Перша сесія для отримання
    атестату зрілості розпочнеться 28 червня, а друга – в середині серпня. Більше
    того, Сорін Кимпяну оптимістично розцінює початок навчального
    року 2021/2022, який має розпочатися 13 вересня, з фізичною присутністю
    школярів. До цього часу Міністерство освіти заохочує організацію літніх
    таборів, в яких проводитимуться заняття для заповнення прогалин за навчальною програмою.


    Тим часом у Румунії лише 7% від загальної кількості школярів досі вчяться в
    онлайн-режимі, адже в середині минулого тижня близько 100 000 школярів гімназій,
    ліцеїв та середніх форм навчання повернулися до школи. Це стало можливим після
    того, як рівень захворюваності на Covid-19 у всіх регіонах країни склав менше 1 випадку на тисячу населення. Згідно з офіційними
    даними, минулого тижня на Covid-19 захворіли 270 учнів із загальної кількості
    понад 2,7 мільйона, які повернулися до очної форми навчання.

    Ті самі дані
    показують, що до цього часу понад 55 000 учнів та школярів у віці 16, 17 та 18
    років були щеплені проти коронавірусу. Міністр освіти Сорін Кимпяну додав, що одним позитивним досвідом, отриманих під час пандемії, було
    вдосконалення цифрових навичок учнів та вчмтелів та усвідомлення
    важливості цифрового викладання предметів, які можна та бажано викладати таким
    чином.

    Однак Сорін Кимпяну підкреслив також й основні недоліки онлайн-навчання та втрати, яких зазнала
    система освіти під час пандемії: На додаток до проблем викладання в дистанційному режимі, були
    труднощі з точки зору соціально-емоційних розладів, стривоженості, стурбованості. Ці елементи,
    присутні після цього кризового періоду в Румунії, як і в будь-якій іншій країні.
    Хоча створилися дуже великі прогалини у знаннях учнів, всі розуміють що вони не можуть бути
    заповнені за п’ять тижнів, які залишились до закінчення цього начального року. Потрібно
    спробувати охопити всю навчальну програму, але я переконаний, що
    немає вчителів, які могли б собі уявити, що вони зможуть
    заповнити за кілька тижнів все те що було втрачено впродовж багатьох місяців. Заповнення освітніх прогалин потрібно робити поступово.


    Що стосується вчителів, то вони залишаються найбільшою вакцинованою
    соціально-професійною категорією. За офіційними даними, станом на сьогодні вакцину отримали близько
    160 000 учителів, а міністр освіти повідомляє, що розглядає
    можливість організації вакцинаційних караванів, особливо у сільській
    місцевості, де рівень імунізації серед вчителів нижчий, ніж у великих
    містах Румунії.



  • Зміна керівництва Міністерства охорони здоров’я

    Зміна керівництва Міністерства охорони здоров’я




    Президент Румунії підписав указ про звільнення міністра охорони здоров’я
    Влада Войкулеску. Важко сказати, чи цей факт поставить крапку в напруженій
    ситуації в румунському уряду або загострює кризу керівної коаліції. Хоча,
    здавалося, що Влад Войкулеску і надалі обійматиме цю посаду, прем’єр-міністр
    Флорін Кицу вирішив запропонувати президенту звільнення міністра охорони
    здоров’я. Здається, що останньою краплею, яка заповнила чашу терпіння глави
    уряду було встановлення та публікація нових правил оголошення карантину в населених
    пунктах без попередніх консультацій з прем’єр-міністром чи державним секретарем
    Раєдом Арафатом, який очолює Департамент з надзвичайних ситуацій, що забезпечує
    загальну координацію заходів проти пандемії COVID-19.


    Разом зі міністром з посади держсекретаря пішла й Андрея Молдован, яка
    викликала багато суперечок через прийняті раніше рішення. Саме вона підписала
    наказ щодо нових карантинних критеріїв. Останнім часом відставки Влада
    Войкулеску з посади міністра охорони здоров’я вимагали як окремі лідери думок,
    так і політичних партій. Міцну підтримку Владу Войкулеску забезпечив Союз
    «Рятуйте Румунію» – ПЛЮС, який запропонував його кандидатуру на цій посаді
    кілька місяців тому. Союз «Рятуйте Румунію» – ПЛЮС посідає друге місце за
    кількістю отриманих голосів на парламентських
    виборах після Національно-ліберальної партії, яка призначила прем’єр-міністра.




    Після парламентських виборів у грудні минулого року коаліційний уряд
    Флоріна Кицу складається з представників Націонал-ліберальної партії, Союзу
    «Рятуйте Румунію» – ПЛЮС та Демократичного союзу угорців Румунії, а в
    парламенті уряд Кицу також покладається на підтримку фракції депутатів
    національних меншин Румунії. Інакше кажучи, кабінету міністрів потрібна
    підтримка кожного парламентарія цих партій, щоб продовжити управляти країною за
    цією коаліційною формулою. Міністр Влад Войкулеску отримав міністерський мандат
    у дуже складному контексті пандемії COVID-19, а на сьогодні країна переживає
    пік третьої хвилі. Більше того, за ці майже 4 місяці управління країни урядом
    Кицу мали місце трагічні випадки, які викликали сильне хвилювання громадськості.




    Наприкінці січня спалахнула пожежа у відділенні хворих з важкої формою
    перебігу коронавірусу у Національному інституту інфекційних хвороб ім. Матея
    Балша, який знаходиться «на передовій»
    боротьби з пандемією. П’ятеро пацієнтів загинули у вогні, інші згодом
    загинули в лікарнях, куди їх перевели. У п’ятницю, 9 квітня, проблеми системи
    охорони здоров’я, яка і так привертає максимум уваги громадськості, знову
    з’явилася на екранах з кадрами метушні під час евакуації ортопедичної лікарні
    «Фоїшор», яка була в терміновому порядку перетворена на ковід-лікарню.




    Загальна картина евакуації пацієнтів лікарні «Фоїшор», серед ночі, при
    досить низькій температурі, викликали сильні емоції в суспільстві. Однак ці емоції
    дещо заспокоїлися у понеділок, коли тверда підтримка Союзу «Рятуйте Румунію» -
    ПЛЮС своєму міністру переконала колег по керівній коаліції. Однак у вівторок у клінічній
    лікарні з інфекційних та тропічних хвороб ім. Віктора Бабеша стався новий
    трагічний випадок. Медичне обладнання в мобільному реанімаційному відділенні,
    де були госпіталізовані хворі на COVID-19 пацієнти, вийшло з ладу, в результаті
    три людини загинули через брак кисню.

  • 14 – 20 березня 2021 року

    14 – 20 березня 2021 року

    Епідеміологічна ситуація в Румунії


    Румунію «накрила» третя хвиля епідемії коронавірусу, а кількість інфікованих
    стрімко зростає. Офіційні дані показують, що за понад рік від дня, коли в Румунії
    виявили першого хворого на SARS-CoV-2, в країні перехворіло вже понад 880 тис. осіб, а близько 22 тис. румунів
    померли від ускладнень, викликаних новим коронавірусом. На цьому тижні уперше в
    цьому році, добовий показник інфікування перевищив 6 тис. Іншим показником, що
    викликає занепокоєння, є кількість пацієнтів, які перебувають у відділеннях
    інтенсивної терапії. Представники влади кажуть, що наразі епідеміологічна
    ситуація знаходиться під контролем, але закликають населення до
    відповідальності. Президент Клаус Йоганніс заявив, що ця третя хвиля може бути
    останньою, враховуючи те, що кількість імунізованих людей з кожним днем збільшується.
    Цього тижня стартував останній, третій етап кампанії вакцинації населення віком
    понад 16 років. Протягом поточного місяця Румунія має отримати загалом 2,6
    мільйона доз трьох затверджених в ЄС вакцин – Pfizer, Moderna та AstraZeneca. З
    іншого боку, теж на цьому тижні влада продовжила режим надзвичайної ситуації. Залишилися
    в силі усі попередні обмеження та були запроваджені й нові: комендантська година вночі була продовжена на годину з 22:00 і до 5:00 ранку, наповненість одиниць розміщення на гірськолижних
    курортах не може перевищувати 70%.




    Національний план відновлення та стійкості


    Президент Клаус Йоганніс після зустрічі з прем’єр-міністром Флоріном Кицу
    та кількома членами уряду, під час якої був обговорений спосіб розподілу коштів
    з Національного плану відновлення та стійкості, заявив, що система охорони
    здоров’я буде одним з основних бенефіціарів. Глава держави оцінив, що понад 30
    мільярдів євро, які отримує Румунія для впровадження цього плану,
    розробленого на рівні всього Європейського Союзу, є шансом на прискорення розвитку
    та впровадження багато часу відкладених реформ. Заплановані інвестиції
    призведуть до створення нових робочих місць, особливо у постраждалих від
    пандемії сферах, до нових можливостей для бізнесу, посилення підприємництва та
    підвищення конкурентоспроможності в економіці. Національний план відновлення та
    стійкості також дозволить фінансувати розбудову мережі швидкісних автомобільних
    доріг, паралельно із просуванням менш забруднюючого транспорту. Значне фінансування
    отримає й програма «Освічена Румунія». План має бути схвалений урядом наступного
    тижня, а потім надісланий до Європейської комісії.




    Заборона отримувати
    одночасно і пенсію і зарплату в державному секторі


    Уряд зробив перший конкретний крок до заборони одночасно отримувати пенсію
    і зарплату працівникам державного сектору та прийняв у першому читанні
    законопроєкт, який передбачає, що якщо особа, яка вийшла на пенсію, хоче надалі
    працювати, на час
    роботи втрачає право отримувати пенсію. За словами міністра праці Ралуки Туркан,
    продовження роботи є можливістю, правом і ні в якому разі не обов’язком.
    Близько 35 тисяч людей перебувають у такій ситуації і в близькому майбутньому
    будуть змушені обирати між пенсією та зарплатою.




    Вотум недовіри міністру економіки


    У вівторок Сенат більшістю голосів відхилив ініційовану найбільшою опозиційною
    Соціал-демократичною партією резолюцію про недовіру міністру економіки Клаудіу
    Несую, члену Союзу «За порятунок Румунії», якому соціал-демократи, серед
    іншого, дорікають у відсутності будь-якої стратегії на підтримку румунської
    промисловості, неефективності програми державної допомоги сектору ГоРеКа
    (готелі, ресторани, кав’ярні) скасуванні відпочинкових купонів або блокуванні
    платежів за програмою Start-Up Nation. Клаудіу Несуй відхилив усі висунуті йому
    звинувачення і вважає, що ця резолюція пов’язана з оприлюдненням переліку
    контрактів, укладених Міністерством економіки, і оголосив, що на цьому він не
    зупиниться у плані забезпечення повної прозорості роботи відомства та державних
    компаній. «Я закрутив багато кранів з державними грошима і робитиму це надалі, ми стимулюватимемо експорт та сприятимемо інтернаціоналізації компаній»,
    – сказав міністр економіки під час дебатів щодо резолюції про вотум недовіри.




    Механізму співробітництва та верифікації




    Румунія може отримати закриття в цьому році Механізму співпраці та верифікації
    в сфері правосуддя, якщо всі
    рекомендації Європейської Комісії будуть виконані, а з наступного року румунське
    правосуддя може бути вперше оцінене лише в контексті доповіді про верховенство
    права , як і всі інші країни ЄС. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Румунія заявила
    заступник голови Єврокомісії Вера Юрова, яка зазначила, що Брюссель все ще
    вважає, що Спеціальний відділ з розслідування злочинів вчинених магістратами (суддями
    та прокурорами) є дуже інтрузивною
    структурою, яка впливає на незалежність суддів. Вера Юрова провела
    онлайн-консультації з румунськими чиновниками, магістратами, парламентаріями та
    членами громадянського суспільства. У дописі на своєму Facebook після розмови з
    європейською чиновницею прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що уряд хоче
    усунути та виправити суперечливі законодавчі зміни, внесені до законів, що
    регламентують правосуддя між 2017 і 2019 роками, додавши, що він поділяє
    бажання Єврокомісії виконати у першій половині цього року зобов’язання щодо
    верховенства права. Уряд схвалив законопроект про розпуск Спеціального відділу
    з розслідування злочинів вчинених магістратами. Міністр юстиції Стеліан Йон
    уточнив, що хоче повернутися до ситуації, яка була до створення цієї суперечливої
    структури, а справи, порушені щодо магістратів будуть повернуті до компетентних
    прокуратур.


    «колектив» – перший румунський фільм, номінований
    на премію «Оскар»


    Цього тижня документальна кінострічка «колектив» режисера Александра
    Нанау стала першим румунським фільмом, номінованим на «Оскар», й одразу в двох
    номінаціях – «Найкращий документальний фільм» та «Найкращий іноземний повнометражний
    фільм». Ця стрічка, знята у співпраці Румунії та Люксембургу, представляє
    спільні зусилля лікарів, урядовців та журналістів-розслідувачів, які виявляють масштабне
    шахрайство в румунській системі охорони здоров’я після пожежі в рок-клубі «Колектив», що сталася в жовтні 2015 року, з десятками загиблих і поранених. Світова
    прем’єра відбулася у 2019 році на Міжнародному кінофестивалі у Венеції. Фільм
    був номінований в категорії «найкращий документальний фільм» на премії Європейської
    кіноакадемії та Лондонської премії кінокритиків. «Це історія про державу, про некомпетентну
    владу, яка брехнею і маніпуляціями розтоптала життя людей», – каже режисер фільму «колектив» .



  • Протести та реформа системи охорони здоров’я

    Протести та реформа системи охорони здоров’я








    Через
    накопичення протягом багатьох років серйозних структурних недоліків, румунська
    медична система повинна бути реформована. Пандемія, спричинена новим
    коронавірусом лише чітко та гостро висвітлила недоліки румунської системи
    охорони здоров’я: недофінансування, недостатня кількість ліжко-місць у лікарнях,
    невідповідні умови лікування, брак персоналу…


    Ось чому в понеділок
    члени Федерації профспілок «Санітас», близько 100 осіб, скільки наразі дозволяє
    закон, провели акцію протесту перед будівлею уряду. Вони звинуватили уряд у
    байдужості до проблем системи охорони здоров’я та висунули свої вимоги: від збільшення
    зарплат й усунення соціальної несправедливості в оплаті праці, до розблокування
    проведення конкурсів на заміщення вакантних посад медпрацівників. Профспілки
    також вимагають прийняття національної стратегії інвестицій в систему охорони
    здоров’я. Серед протестувальників була присутня й Аурелія Константін,
    віцепрезидентка організації «Пречиста Марія» «На щастя, я працюю в лікарні, де
    є майже всі необхідні умови, але є лікарні, в яких вже, мабуть, 30 років, не
    були зроблені інвестиції, для яких нічого не було зроблено.»


    У свою чергу Віорел
    Гушану, член столичної організації профспілки «Санітас», зазначив: «Конкурси на
    заміщення вакантних посад у лікарнях заблоковані, але потрібен додатковий
    персонал, щоб доглядати належним чином за хворими на коронаврус. Адже всі ми знаємо,
    що під час здійснення процедур для хворого на Covid -19 медпрацівники
    мають вдягатися в комбінезони і залишатися в них не більше чотирьох годин.
    Більше часу ніхто не може витримати.»


    Не роблять ремонт,
    не звертають увагу на проблеми, а результати очевидні – у лікарнях вмирають невинні
    люди, – підкреслив Віорел Гушану, натякаючи на трагедії, які сколихнули
    Румунію за останні кілька місяців. Йдеться про трагічну пожежу, яка спалахнула в
    листопаді минулого року у реанімаційному
    відділенні Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги (на північному сході
    країни), та про пожежу, що сталася минулого тижня на першому
    поверсі одного з корпусів Національного інституту інфекційних хвороб імені
    Матея Балша в Бухаресті. В обох трагедіях люди згоріли живцем.


    На тлі вимоги
    від опозиційних Соціал-демократичної партії та Альянсу за об’єднання румунів
    подати у відставку, чинний міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску оголосив
    про вжиття низки конкретних заходів: «Ми спробуємо зробити більш гнучкою
    процедуру набору медперсоналу та буде переглянута штатна чисельність
    працівників медзакладів, особливо тих, що приймають пацієнтів з Covid-19. Ми
    вважаємо, що все це має бути здійснено у терміновому порядку. Ми створимо
    національний фонд безпеки пацієнтів у лікарнях. Це буде фонд, кошти з якого
    будуть спрямовані на певні потреби, певні інвестиції, і не тільки на інвестиції, а
    й на фінансування окремих видів технічного обслуговування. Наразі ці питання
    перебувають на стадії обговорення.»



    Крім цього, за
    словами міністра Войкулеску, будуть прискорені проєкти будівництва регіональних
    лікарень в Яссах (на північному сході), Клужі (на північному заході) та в Крайові
    (на півдні).


  • Дмитро Кулеба привітав свого румунського колегу

    Дмитро Кулеба привітав свого румунського колегу

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба привітав Богдана Ауреску з повторним призначенням на посаду глави румунського зовнішньополітичного відомства.


    Про це Дмитро Кулеба написав у своєму Twitter.


    «Щирі вітання моєму другові Богдану Ауреску з нагоди призначення на посаду міністра закордонних справ Румунії. Я
    радий можливості продовжити наш плідний діалог і сподіваюсь на значно більші досягнення
    у наступному році!» – написав український міністр.

    Нагадаємо, що 7-8 вересня міністр закордонних справ України здійснив робочий візит до Румунії, під час якого зустрівся з прем’єр-міністром Румунії, провів переговори з міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску та виступив як почесний гість із промовою на щорічній нараді румунських послів.

    Поїздка Дмитра Кулеби стала першим візитом міністра закордонних справ України до Румунії з 2017 року і ознаменувала відновлення широкого діалогу між Україною та Румунією після кількох років спаду дипломатичної активності.

    ucra-kuleba-aurescu1.jpg

  • Нова стратегічна концепція НАТО

    Нова стратегічна концепція НАТО








    У середу міністри закордонних справ країн НАТО
    завершили дводенну зустріч. На порядку денному були такі питання, як відносини з Росією, адаптація Альянсу до нових умов
    безпеки або ситуація в Афганістані. Генеральний секретар Єнс Столтенберг заявив,
    що однією з глобальних проблем, з якими стикається НАТО є зростання впливу Китаю,
    який наближається до простору Альянсу, через значні інвестиції в інфраструктуру
    країн-союзників в Європі, включно й країни Чорноморського регіону.




    Генеральний секретар НАТО сказав, що в даному
    випадку Китай не є ворогом, а конкурентом і це ще один аргумент на підтримку
    ідеї зміцнення глобальної ролі Північноатлантичного альянсу. «Китай має другий
    за величиною оборонний бюджет у світі та інвестує значні кошти у цій сфері», -
    сказав Єнс Столтенберг, додавши, що Пекін не дотримується прав людини,
    агресивно ставиться до інших країн і все частіше бере участь в систематичному
    змаганні з іншими країнами. Тому, на думку генерального секретаря НАТО,
    демократії з однаковими принципами повинні працювати разом, для просування
    спільних інтересів, захисту спільних цінностей, для зміцнення стійкості своїх
    суспільств, економік та установ та підтримки порядку, заснованого на правилах.




    З іншого боку, на сесії, присвяченій Чорноморському
    регіону, міністри закордонних справ країн НАТО проаналізували стан безпеки та
    роль Альянсу в цій зоні з точки зору політики стримування та ефективної
    оборони, а також партнерських відносин. На цих переговорах були присутні й
    глави зовнішньополітичних відомств Грузії та України, країн, яким союзники
    вирішили посилити допомогу.




    Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску наголосив
    на погіршенні ситуації в Чорноморському регіоні, викликаному збільшенням
    російської військової присутності та активізацією дій гібридного типу. За його
    словами, зусилля щодо посилення стримуючої
    та оборонної позиції НАТО в цьому регіоні мають бути продовжені. Він також
    наполягав на пильному моніторингу розвитку конфліктів, включаючи тривалі заморожені
    конфлікти, які можуть активізуватися та призвести до нестабільності у регіоні.




    Бухарест підтримуватиме та братиме активну участь
    у процесі створення нової стратегії Альянсу «НАТО 2030», що має окреслити справжнє
    стратегічне бачення Альянсу, сказав Богдан Ауреску. Він заявив також про намір
    Румунії створити та розмістити Євроатлантичний центр стійкості, який є одним з пріоритетів Румунії на наступний період.



  • Участь глав МЗС Румунії та України в онлайн-конференції Road2WSF

    Участь глав МЗС Румунії та України в онлайн-конференції Road2WSF


    У
    вівторок, 17 листопада, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску взяв
    участь в онлайн-конференції «Шлях до Варшавського безпекового форуму». Глава румунського зовнішньополітичного
    відомства взяв участь у рамках дискусійної панелі щодо безпеки регіону Чорного
    моря та шляхів її посилення (Assuring Security in the Black Sea Region:
    Solutions to Strengthen It) разом зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою,
    а модераторкою виступила Вєра Кобалія, колишня міністерка економіки та сталого
    розвитку Грузії (2010-2012 рр.) та молода глобальна лідерка Світового
    економічного форуму.


    Богдан
    Ауреску представив стурбованість Румунії щодо Чорноморського регіону, показавши,
    що упродовж часу він стикається з численними викликами, зокрема військовими.
    Він зазначив, що становище погіршилося після незаконної анексії Криму та початку
    війни на сході України, що продовжує негативно впливати на безпеку і
    територіальну цілісність цієї країни, а також на регіональну безпеку та
    європейську безпеку в цілому.




    Глава
    МЗС Румунії зазначив, що мілітаризація Криму та Чорного моря, насильство на
    сході України, ворожі дії щодо військових суден та літаків в Чорноморському
    регіоні, використання гібридної тактики для посилення впливу і тиску на країни НАТО
    та країни-партнери Альянсу в регіоні призводить до збільшення клімату нестабільності,
    незахищеності та напруженості в Чорноморському регіоні.




    Богдан
    Ауреску наголосив на важливості приділення НАТО постійної уваги розвитку
    безпеки в регіоні Чорного моря. Він зазначив, що поступово Альянс підвищив
    рівень усвідомлення важливості Чорного моря для трансатлантичної безпеки,
    головним чином завдяки зусиллям Румунії. Він підкреслив зусилля, спрямовані на
    зміцнення позицій союзників щодо стримування та оборони на Східному фланзі, в
    межах передової присутності союзників на півдні Східного флангу на суші, морі
    та в повітрі.

    Вітаючи досягнутий на сьогодні прогрес та підтримку союзників,
    він наголосив на необхідності продовження цих зусиль шляхом посилення
    присутності та реалізації всіх заходів, прийнятих на рівні НАТО. Міністр
    Ауреску також наголосив на необхідності забезпечити узгодженість присутності
    союзників на Східному фланзі шляхом комплексного підходу з півночі на південь, враховуючи
    постійний розвиток середовища безпеки в регіоні.




    Зі
    свого боку глава МЗС України Дмитро Кулеба нагадав,
    що більшість українців підтримують вступ України до НАТО і ця підтримка з року
    в рік зростає. На думку глави МЗС України, східний фланг НАТО має
    максимально активно взаємодіяти з Україною та Грузією, які прагнуть стати
    членами Альянсу та гарантують безпеку Європи, зокрема Чорноморського
    регіону. «Ми всі природні союзники по Чорному морю. Україна буде
    вітати всі інструменти та формати посилення присутності НАТО у регіоні Чорного
    моря, які також включатимуть активніше залучення України та Грузії», – додав міністр.




    Враховуючи зростаючу стратегічну важливість Чорноморського
    регіону, міністр Богдан Ауреску згадав
    про оборонні зусилля Румунії та важливість
    внесків інших союзників, повторюючи, в контексті, зростаючий інтерес нашої
    країни до посилення військової присутності союзників на території Румунії. За його словами,
    зустріч міністрів закордонних справ НАТО, яка відбудеться на початку грудня
    2020 року, стане гарною можливістю для предметних дебатів з питань безпеки в
    Чорноморському регіоні, в тому
    числі з огляду на те, що в ній
    візьмуть участь міністри закордонних справ України та Грузії. У цьому контексті
    він нагадав про предметнурозмову з міністром закордонних справ Грузії напередодні та
    привітав присутність українського колеги на панелі.




    Глава
    румунської дипломатії наголосив на
    важливості приділення належної уваги співпраці та підтримці партнерів у регіоні – Грузії,
    України та Р.Молдова – для заохочення процесів реформ, інституційного
    зміцнення, включаючи оборону, та підвищення стійкості цих держав до
    різноманітних викликів, з якими вони стикаються. Румунський дипломат сказав, що
    паралельно з практичними аспектами політичний діалог з Грузією та Україною є
    дуже важливим інструментом, який повинен бути й надалі використаний
    по лінії НАТО та ЄС. Користуючись нагодою він підкреслив зацікавленість та постійну підтримку, яку
    надає Румунія для зміцнення діалогу та співпраці з цими партнерами, в тому
    числі з питань, що стосуються забезпечення безпеки в Чорноморському регіоні, що
    є спільною метою Альянсу та цих двох партнерів НАТО.




    Дмитро
    Кулеба, зі свого боку, висловив переконання, що залучення України
    до формату Бухарестської дев’ятки у прийнятному для усіх сторін форматі могло
    би сприяти додатковому розвитку регіону Центральної Європи та зміцненню безпеки
    Чорноморського
    регіону. «Потрібно сприймати
    Чорне море як простір нашої спільної відповідальності. Незалежно від
    протяжності узбережжя, спроможностей військово-морських сил чи обсягів
    торгівлі. Чорне море це наша спільна відповідальність і ми всі маємо бути
    віддані справі процвітання та безпеки регіону», – підкреслив Дмитро Кулеба.



  • Глава румунської дипломатії перебуває з офіційним візитом в США

    Глава румунської дипломатії перебуває з офіційним візитом в США

    Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску, який
    перебуває з офіційним візитом в США, зустрівся в понеділок у Вашингтоні з
    держсекретарем Майком Помпео. З цієї нагоди він привітав намір США збільшити свій
    військовий контингент на румунській території.

    У свою чергу, американський
    чиновник позитивно оцінив довготривалі
    партнерські
    відносини між двома країнами, закріплені нещодавно Міжурядовою угодою, підписаною 9 жовтня з метою ретехнологізаціі та будівництва нових реакторів на атомній електростанції в Чернаводі, на
    південному сході Румунії. Два чиновники обговорили можливість зміцнення
    відносин в галузі оборони,
    покращення енергетичної безпеки в
    Європі шляхом видобутку природного газу в Чорному Морі, а також потенціал розвитку «Ініціативи
    Трьох Морів».


    Офіційні особи відзначили
    також істотну участь США, в тому числі з фінансової точки зору, в проєктах щодо взаємопідключення півночі з півднем регіону, в якому
    знаходиться Румунія, які мають значні переваги, як
    з економічної точки зору, так і з точки зору військової мобільності. Глава
    румунської дипломатії пояснив в інтерв’ю Румунському Радіо, що проєкти будуть фінансуватись за рахунок
    Інвестиційного фонду «Ініціативи
    Трьох Морів».
    Богдан Ауреску: «До
    кінця року Інвестиційний фонд оприлюднить проєкти, відібрані для реалізації на першому етапі, за рахунок
    цього фонду. В ході дискусій була
    також порушена тема необхідності почати, якомога швидше, видобуток енергетичних
    ресурсів на континентальному шельфі Чорного моря за підтримки американської
    сторони, тому що ці ресурси
    дуже важливі для забезпечення енергетичної незалежності Румунії, Республіки
    Молдова, та інших
    країн регіону».


    З іншого боку, Бухарест і
    Вашингтон створять спільну робочу групу для включення Румунії до програми безвізового в’їзду Visa Waiver.
    Більше того, Європарламент має
    затвердити резолюцію, що закликає Європейську Комісію вжити заходів у зв’язку з тим, що румунам потрібна віза для в’їзду на територію США. Богдан Ауреску: «Ці
    дискусії проводяться регулярно, тому що ця ситуація відстежується, і між Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом дійсно ведеться діалог й на тему пересування, в тому числі питання
    безвізового в’їзду. У
    ході дискусій з
    держсекретарем США я особливо підкреслив значення, яке румунські громадяни надають цій програмі тавключення Румунії до програми безвізового в’їзду Visa
    Waiver,
    символічне значення, яке надають румуни цій меті. Я можу сказати, що держсекретар Помпео дуже добре зрозумів це прагнення і відреагував на представлені
    мною цілі та аргументи, тому ми вирішили створити робочу групу, щоб виявити елементи та заходи, які необхідно
    здійснити найближчим часом для досягнення
    цієї
    мети».


    Богдан Ауреску додав, що
    румунська і американська сторони готуються до 7-ої сесії двостороннього
    стратегічного діалогу, який відбудеться в першій частині наступного року в Вашингтоні.

  • Дирекція громадського здоров’я була укомплектована необхідним персоналом

    Дирекція громадського здоров’я була укомплектована необхідним персоналом




    Станом на сьогодні у дирекціях громадського здоров’я кількість
    працівників є достатньою, – заявив міністр охорони здоров’я Румунії Нелу
    Тетару. Він сказав, що в кожному повіті шкільні
    лікарі та медсестри були відряджені для надання допомоги у проведенні
    епідеміологічних розслідувань на тлі збільшення випадків Covid-19. Це, на рівні
    всієї країни, майже тисяча медичних працівників.




    Міністр пояснив, що кожен випадок зараження слід моніторити
    окремо, а епідеміологічне розслідування має бути завершене протягом доби.
    Результати вводяться в базу даних, щоби відслідковувати будь-які спалахи та
    вживати необхідних заходів. «Провівши правильні епідеміологічні розслідування,
    зробивши правильні епідеміологічні маршрути в лікарнях у результаті належних перевірок,
    ми матимемо зниження передачі коронавірусу, а також побачимо зменшення
    кількості випадків», – пояснив Тетару по телебаченню.




    Заява була зроблена, а відповідні заходи вжиті після
    того, як ЗМІ повідомили про випадки, коли румунам з підозрою на коронавірус не
    вдалося зв’язатися із працівниками дирекції громадського здоров’я. У понеділок
    міністр охорони здоров’я без попередження відвідав лікарню швидкої допомоги у
    місті Галац (схід), в якій є мобільне відділення інтенсивної терапії, котре, однак,
    не працює через брак персоналу. І до цього відділення буде відряджено лікарів,
    хоча на сьогодні лікарня справляється з потоком хворих на Covid-19 із власним
    відділенням інтенсивної терапії.




    Кількість захворювань новим коронавірусом може зменшитись
    найближчим часом, якщо всі дотримуватимуться низки правил, – каже міністр Нелу
    Тетару. «Усе сильно залежить від поведінки кожного з нас. Якщо ми дотримуватимемося
    низки правил, дотримуватимемося фізичної відстані, носитимемо маску в закритих приміщеннях,
    в людних місцях, в громадському транспорті, якщо використовуватимемо
    дезінфікуючий засіб, то матимемо зменшення передачі від людини до людини. Це
    означатиме, що через півтора тижні у нас буде плато з подальшим зменшенням
    кількості випадків, ми можемо сподіватися на падіння, на низхідну криву першого
    пандемічного епізоду. Якщо ми не дотримуватимемося цих кількох правил, матимемо
    все більшу кількість випадків з дня на день, що перевантажать медичні заклади та
    взагалі відділення інтенсивної терапії. Тоді буде складніше. Ми готуємо лікарні
    до цього сценарію, створюємо третю та четверту лінію. Але сподіваємось, що цього
    не знадобиться. У нинішньому контексті нам потрібно лише дотримуватися низки
    правил. Якщо ми лише шукатимемо лікарні, але не дотримуватимемося кількох
    простих правил, то кількість пацієнтів продовжить зростати, лікарні будуть перевантажені,
    а медичний персонал – виснажений та втомлений.»


    Міністр охорони здоров’я також заявив, що рішення щодо початку
    нового навчального року буде прийнято у другій половині цього місяця.

  • Вотум недовіри міністру праці

    Вотум недовіри міністру праці

    У Парламенті Румунії політичні ініціативи, спрямовані опозицією проти чинного уряду, примножуються. Після схвалення резолюцій про вотуми недовіри міністру фінансів, міністру сільського господарства, міністру внутрішніх справ та міністру освіти, у вівторок, румунські сенатори прийняли ініційовану Соціал-демократичною партією резолюцію про вотум недовіри міністру праці Віолеті Александру. За вотум недовіри проголосувало 76 сенаторів, 28 були проти.


    Соціал-демократична партія, котра має більшість у парламенті, серед інших, дорікає міністру праці, що термінова постанова про так зване технічне безробіття та заходи, пов’язані із наданням фінансової допомоги різним вразливим категоріям, була погано редагована та кілька разів необхідно було її виправляти. Віолету Александру також критикували за те, як вона провела реорганізацію структурних підрозділів міністерства, а також за спосіб, в який вона управляла ситуацією румунів, які виїхали на роботу за кордон. Водночас, Соціал-демократична партія стверджує, що міністр праці не має рішення на такі питання як підвищення пенсій та грошова допомога дітям, а також працевлаштування румунів, які повертаються додому. Раду Опря, сенатор Соціал-демократичної партії ствердив: «Ви не піклувалися про те, щоб рівень життя румунів не знизився на 10%. У вас немає жодного проєкту для понад мільйон румунів, які від початку пандемії повернулися в країну, щоб вони залишилися і працювали вдома».

    У свою чергу, міністр праці відкинула звинувачення, представленні в резолюції про вотум недовіри, що, за її словами, є неправдивою та зневагою на адресу людей, які чесно працюють. Міністр праці заявила, що від початку впровадження режиму надзвичайного стану було перевірено працю 4.000 роботодавців, будучи накладені штрафи на суму понад 4 мільйони леїв за незадекларовану роботу (понад 830 тисяч євро). Міністр Віолета Александру додала, що вона ставиться до пенсіонерів з повагою та що зменшить до нуля кількість недопрацьованих документів, які чекають на перерахування. Вона додала, що Національний пенсійний будинок стикався з багатьма проблемами та що люди здавна чекали документи про вихід на пенсію та перерахування пенсій. Віолета Александру: Вам були відомі всі ці речі та ви ставилися до них байдуже. Я наполегливо працювала над тим, щоб значно скоротити кількість неодопрацьованих документів про вихід на пенсію та перерахування пенсій.

    Що стосується румунських працівників за кордоном, Віолета Александру заявила, що був винесений на громадське обговорення законопроєкт про безпечніші умови для румунів, які їдуть на роботу за кордон. Діяльність міністра праці також була піддана критиці сенаторами партії «Народний рух» та партії «Про Румунія», які вимагали її відставки. Націонал-ліберальна партія та Союз «Рятуйте Румунію» проголосували проти вотуму недовіри. Однак, слід зазначити, що схвалення вотуму недовіри не призводить до звільнення міністра праці, незалежно від кількості голосів, висловлених за її відставку.


  • Від послаблення обмежень до щеплення

    Від послаблення обмежень до щеплення




    За нормального
    розвитку подій та за умови дотримання правил соціальної дистанції, торгово-розважальні
    центри можуть бути відкриті найближчим часом, – заявив міністр охорони здоров’я
    Нелу Тетару, говорячи про другий етап послаблення обмежень, запроваджених у
    Румунії через пандемію коронавірусу. Він зазначив, що вже було дозволено
    проводити спортивні змагання, спочатку без глядачів, а також концерти просто неба
    за участю до 500 осіб та з дотриманням соціальної дистанції, додавши, що в
    близькому майбутньому ця кількість може бути збільшена. Надалі аналізується можливість
    відкриття басейнів.




    Однак усі
    послаблювальні заходи знаходяться на початковому етапі, а подальші рішення
    прийматимуться за результатом оцінки поточної епідеміологічної ситуації.
    Міністр охорони здоров’я також заявив, що особам, які переносять коронавірус
    безсимптомно, можуть дозволити залишатися вдома під наглядом сімейного лікаря, якщо
    рівень поширення коронавірусної інфекції серед населення буде низьким.




    Щодо можливості скасування обов’язку дотримуватися
    масочного режиму Нелу Тетару уточнив: «Коли у нас буде майже нульовий рівень передачі
    коронавірусної хвороби на національному рівні, коли у нас більше не буде
    спалахів у лікарнях, центрах по догляду за людьми похилого віку та центрах
    психіатричної допомоги, тоді ми розглядатимемо скасування обов’язковості носіння
    захисних масок. Наразі вона зберігається, щонайменше в закритих приміщеннях діє
    обов’язковий масочний режим.»




    Нелу Тетару додав,
    що зараз триває тендер на закупівлю масок для населення. За декілька днів буде роздано
    115 мільйонів масок 2,3 мільйонам людей, які належать до малозабезпечених
    верств населення. В даний час носіння масок є обов’язковим у закритих
    приміщеннях, громадському транспорті та на роботі, за деякими винятками. Щодо
    перспектив цієї осені, міністр охорони здоров’я уточнив, що він враховує «у
    тому числі» сценарій співіснування з вірусом, «можливо, на дуже низькому рівні,
    з дуже низьким рівнем передачі вірусу від людини до людини». «Ми все ще
    збираємо необхідні дані, а дослідження серопревалентності дасть нам необхідні відповіді. Чим більша кількість
    імунізованих людей, тим легшим або майже нульовим буде другий епізод поширення.
    Чим менша кількість інфікованого населення, тим акцентованішим буде, за нашими припущеннями,
    другий епізод,»
    – пояснив Нелу Тетару.

    Міністр охорони
    здоров’я також сказав, що в даний час проводиться аналіз поетапного повернення
    у мережу медичних закладів тих лікарень, які були закриті або перетворені на
    підрозділи підтримки в боротьбі з поширенням COVID-19. Цього наполегливо вимагають представники
    пацієнтів з хронічними захворюваннями. З іншого боку він зазначив, що влада не
    зможе зобов’язати людей зробити щеплення від вірусної інфекції SARS-COV-2, але наполягатиме на імунізації населення. Міністр пояснив, що вакцина
    може з’явитися в середині наступного року і, що було б складно запровадити
    обов’язковість щеплення без попереднього випробувального періоду у два-три
    сезони.






    Водночас він підкреслив,
    що підтримує закон про схему обов’язкової вакцинації. «Обов’язкова вакцинація,
    така, яку ми маємо на сьогодні, абсолютно необхідна для формування стану
    здоров’я нашої нації. Усе протилежне, на мій погляд – це чиїсь інтереси з
    дестабілізації, не обов’язково медичні інтереси, які б мали наукове підґрунтя»
    ,
    – додав міністр охорони здоров’я Румунії Нелу Тетару.