Radio România Internațional

Tag: міністр

  • Вотум недовіри міністру внутрішніх справ

    Вотум недовіри міністру внутрішніх справ

    Черговий вотум недовіри, четвертий, був обговорений і
    проголосований у вівторок у Бухаресті, на цей раз проти міністра
    внутрішніх справ, ліберала Марчела Вели.     Головна опозиційна Соціал-демократична
    партія, яка ініціювала вотум недовіри, дорікає йому, що через військові розпорядження, видані протягом двох місяців надзвичайного стану, були впровадженні ряд обмежень, які потім були скасовані, та що кожна скасована стаття є офіційним
    визнанням некомпетентності та непослідовності в управлінні кризою, спричиненою
    пандемією коронавірусу.



    Марчела Велу також критикують за те,
    що він запізнився з поданням законопроекту щодо регулювання режиму надзвичайної
    ситуації, що, на думку соціал-демократів, призвело до триденного законодавчого
    вакууму. За словами Соціал-демократичної партії, структури, координовані
    міністром внутрішніх справ, мінімізували ризик розвитку пандемії, не займалися придбанням засобів індивідуального захисту для медичного персоналу і тестів
    для визначення
    коронавірусної інфекції,     а Група стратегічних
    комунікацій навмисно фальсифікувала реальні дані про санітарну кризу.



    Втручання в основні права
    румунських громадян було занадто грубим через погані регулювання, незаконні
    штрафи та надмірний авторитет міністра Вели, – йдеться в тексті вотуму
    недовіри. Усі заходи, вжиті під час пандемії з
    новим коронавірусом, хоча вони були обмежувальні, були правильними та були     впроваджені для захисту здоров’я населення, – відповів міністр внутрішніх справ, який
    нагадав, що ця війна проти COVID-19 призвела людство, у тому числі Всесвітню
    організацію охорони здоров’я, до того моменту, коли воно не було підготовлене.





    Рішення потрібно було приймати дуже швидко, тому що здоров’я громадян залежало від них, пояснив міністр, згідно з
    яким все це виходило в результаті техніко-наукових аналізів, щоб обмежити
    розповсюдження нового коронавірусу шляхом прийняття виняткових заходів. Результати,
    – стверджує Марчел Вела, – показують, що заходи були правильними.




    Ми почали з того ж старту як Іспанія, Італія, Франція, Бельгія або Великобританія,
    які сьогодні зареєстровують трагічні показники, порівняно з Румунією, – ствердив міністр внутрішніх справ. Він додав, що будь-який
    крок, який призводить до зараження меншої кількості людей, меншої кількості
    смертей та вилікування більшої кількості людей, видається виграшною ситуацією.



    «Вірус не вибирає між лівими і
    правими, між Соціал-демократичною партією та Націонал-ліберальною партією, я не
    хочу вірити, що ви маєте намір скористатися цим важким моментом, щоб почати виборчу
    боротьбу з звинуваченнями, – додав міністр Марчел Вела.



    За вотум недовіри проголосувало
    65 сенаторів, 25 були проти, 5 утрималися. Вотум недовіри не призводить
    до звільнення міністра, незалежно від кількості голосів, висловлених за його
    відставку.

  • Вотум недовіри міністру фінансів

    Вотум недовіри міністру фінансів




    У понеділок члени нижньої палати румунського парламенту
    розглянули резолюцію про недовіру міністру фінансів, лібералу Флоріну Кицу. Це
    стало для ініціаторів новою нагодою висловити своє невдоволення заходами чинної
    влади щодо відновлення економіки. Опозиція стверджує, що після двомісячного
    надзвичайного стану, після відстрочок та внесення поправок до цілої низки нормативно-правових
    актів, міністр фінансів не запропонував жодних ефективних заходів підтримки
    економіки.




    Соціал-демократи кажуть, що вони ініціювали резолюцію про недовіру міністру,
    оскільки уряд не вжив жодних конкретних заходів щодо захисту підприємців та
    підтримання життєвого рівня населення, в той час як інші держави виділили до
    15% ВВП на відновлення економіки. Депутат від Соціал-демократичної партії Андрей
    Поп вважає, що, хоча отримав від попереднього соціал-демократичного уряду
    зростаючу економіку, з невеликим дефіцитом бюджету та з низьким рівнем частки
    боргу до ВВП, Флорін Кицу завів Румунію в тупик.




    Андрей Поп: «В той час, коли МВФ, Світовий Банк та Європейська Комісія кажуть
    що перспектива для Румунії погана, міністр фінансів, здається, живе в
    нескінченному маренні, стверджуючи, що в Румунії відбуваються фантастичні речі.
    Єдині фантастичні речі, які на нас чекають – це спад, безробіття, інфляція,
    банкрутство та бідність.»




    У свою чергу, лідер фракції СДП у Палаті депутатів Альфред Сімоніс
    розкритикував міністра фінансів за останні фінансові запозичення держави та їхній
    вплив на громадян до кінця року.




    Флорін Кицу, однак, відкинув усі звинувачення і відповів критикою щодо
    стану економіки країни, яку він отримав від соціал-демократичного уряду. Він
    пояснив, що останні запозичення уряду були потрібні для покриття витрат,
    здійснених під час перебування при владі СДП і сказав, що завдяки рішенням
    чинного кабінету міністрів економіка Румунії швидко відновиться після кризи. Говорячи
    про ефективність заходів, вжитих ліберальним урядом, Флорін Кицу навів приклад програми
    «МСП Інвест», оцифрування Національного агентства податкового управління або
    збільшення доходів до бюджету та звинуватив соціал-демократів у спробі
    скористатися нинішньою кризою для перешкоджання роботі уряду.




    Флорін Кицу: «Я знаходжуся
    тут, тому що румуни повинні знати, що, в той час, коли я та Націнал-ліберальна
    партія успішно боремося з цією кризою, ініціатори резолюції про недовіру намагаються
    нас зупинити. Упродовж двох місяців, протягом яких ми реалізовували заходи щодо
    відновлення економіки, вони в парламенті кримінально-популістськими рішеннями змінювали
    усі ці заходи.»




    Депутат від
    Націонал-ліберальної партії Лучіан Хеюш заявив, що текст резолюції є чорною хартією
    соціал-демократичних урядів, а депутат від Союзу «За порятунок Румунії» Клаудіу
    Несуй зазначив, що можливість здійснення в цей період у Румунії глибоких реформ була
    втрачена. Голосування щодо вотуму недовіри міністру фінансів намічене на середу.



  • Коли відновиться румунська економіка?

    Коли відновиться румунська економіка?




    Пандемія коронавірусу
    поляризувала глобальні дискусії довкола пошуку як медичних, так й економічних рішень
    виходу з кризи. Румунія, де через COVID-19 призупинено дію близько
    одного мільйона трудових договорів, не є винятком, а влада, яка вже вжила низку
    заходів для підтримки бізнес-середовища та, відповідно, працівників, продовжує пошуки
    рішень для зменшення пандемічного шоку для економіки. За офіційними даними, упродовж
    першого місяця надзвичайного стану, який
    був запроваджений у середині березня, економіка Румунії скоротилася на 30-40%.




    В інтерв’ю Румунському Радіо міністр
    економіки Вірджил Попеску пояснив, чому, на його думку, це скорочення не
    відображає реальну ситуацію: «Після виходу з надзвичайного стану і коли матимемо
    чітке підтвердження того, що пандемія сповільнюється, ми зможемо точно побачити,
    як почне економіка відновлюватися. Як відомо автопромисловість мало-помалу
    відновлюється, а індустрія автозапчастин відновила роботу з 13 квітня. Компанії
    в текстильній галузі, в швейній галузі, швидко адаптувалися до нових реаліq і
    почали виробляти матеріали першої необхідності, як я їх називаю,
    маски, комбінезони, халати, бахіли для медичної сфери.»




    Міністр економіки також каже, що
    очікує, що інші галузі відновлять свою діяльність, а деякі з них зможуть дуже
    швидко перепрофілюватися. Вірджил Попеску: «Я думаю, енергетична галузь
    відновиться дуже швидко. Національна енергетична система працювала дуже добре,
    вона була дуже стабільною, проблем не було. Але відбулося значне зниження
    споживання і це зменшення споживання,
    явно призводить до зниження доходів, надходжень, рентабельності. Ми зажадали
    від енергетичних компаній розробити чітку інвестиційну програму на наступні
    п’ять років з чіткими термінами впровадження. Нагадаю, що
    Румунія бере участь у проєкті «Європейська зелена угода» і маємо здійснити значні
    інвестиції, а я передбачаю здійснення значних інвестиції у галузі енергетики.
    Так само й оборонна промисловість. Під час дискусій, проведених упродовж останніх
    двох тижнів з Міністерством оборони, ми вирішили продовжити ті стратегічні проєкти,
    які розпочали до цієї кризи. Я також з великим інтересом слідкую за процесом переміщення
    виробничих потужностей з азійського регіону, з Китаю, і не заспокоюся поки не зумію
    переконати певні компанії інвестувати і розпочати нове виробництво в Румунії.»




    Ще одна проблемна галузь в нинішньому контексті – це ГоРеКа (ред.
    готелі, ресторани, кав’ярні), тобто вся сфера гостинності. Міністр Вірджил Попеску сказав, що зараз не можна
    передбачити коли станеться
    перезавантаження румунського туризму, але каже, що в даний час у відомстві працюють над пакетом заходів, щоб допомогти власникам готелів, наприклад, скоротити витрати на утримання. Так само й власники ресторанів, кав’ярень, барів отримають державну допомогу для адаптації, з тим, щоб на момент відновлення роботи клієнти були в безпеці.

  • 22 – 28 березня 2020 року

    22 – 28 березня 2020 року

    Пандемія коронавірусу продовжує забирати людські
    життя в Румунії. Було схвалене третє військове розпорядження.





    У Румунії збільшується кількість заражених новим
    коронавірусом, а також кількість летальних випадків. Як і в інших країнах, особи
    віком понад 65 років, які мають слабший імунітет та хронічні захворювання, є найбільш
    уразливими до інфікування COVID-19. З огляду на це у середу вступили в
    силу нові, більш жорсткі обмеження, передбачені третім військовим
    розпорядженням, виданим після оголошення в Румунії надзвичайного стану минулого
    тижня. Нормативно-правовим актом передбачається продовження обмежень
    пересування для всіх категорій осіб з 06:00 до 22:00 години, які раніше діяли
    лише вночі. Водночас документом передбачені й винятки: мешканцям Румунії дозволено
    виходити з помешкання лише на роботу, за покупками та до лікаря, для догляду за
    дитиною або, щоб допомоги літнім, хворим людям або особам з вадами та на коротку
    прогулянку поблизу помешкання. Так само дозволяється виходити з дому чи
    подвір’я для здачі крові, в гуманітарних чи волонтерських цілях, для здійснення
    сільськогосподарської діяльності чи збуту агропродовольчих товарів або у разі
    смерті члена родини. Для перевірки
    заявленої мети переміщення особи зобов’язані пред’явити, на вимогу уповноважених
    органів, службове посвідчення чи видану роботодавцем довідку або заздалегідь
    заповнену декларацію під власну відповідальність. Усі
    громадяни Румунії, які в’їжджають в країну, будуть відправлені, в залежності
    від обставин, в самоізоляцію вдома або на карантин. Крім цього з 25 березня усі рейси до або з Франції та Німеччини були
    призупинені на 14 днів. Було також тимчасово припинено роботу всіх
    стоматологічних кабінетів і поліклінік, за винятком екстреної діяльності, а
    також закрито усі магазини в торгово-розважальних центрах, окрім харчових,
    звичайних та ветеринарних аптек та хімчисток. У храмах дозволяється здійснення
    богослужінь, але із закритими дверима і з можливістю трансляції через засоби
    масової інформації або в Інтернеті. У таїнствах хрещення та вінчання, а також у
    похоронах можуть брати участь не більше 8 осіб. Президент Клаус Йоганніс
    закликав громадян, особливо пенсіонерів, суворо дотримуватися вимог та
    рекомендацій влади, щоб виграти дорогоцінний час, упродовж якого медична
    система може лікувати заражених. Він запевнив, що влада робить все від себе
    залежне, щоб подолати ситуацію.




    Уряд та Національний банк Румунії вжили економічних
    та фінансових заходів для подолання кризи





    В умовах коронавірусної кризи в Румунії зросла
    кількість випадків тимчасового припинення трудових відносин. З огляду на це, уряд
    вирішив підтримати працівників, чиї договори були тимчасово припинені, яким
    виплачуватиме 75% зарплати з фонду страхування по безробіттю упродовж всього
    періоду надзвичайного стану. За офіційними даними, кількість активних
    працівників в Румунії становила на кінець лютого 5,6 мільйонів осіб. Кабінет міністрів
    розробив і інші програми допомоги. Таким чином, було прийнято постанову, яка
    передбачає, що як фізичні, так і юридичні особи можуть призупинити сплату
    платежів за банківськими кредитами до 31 грудня цього року, якщо на їх доходи
    безпосередньо чи опосередковано вплинула пандемія COVID-19. Важливі заходи для
    підтримки належного функціонування ринків у цей кризовий період вжив і Національний
    банк Румунії. Керівництво Нацбанку, на екстреній нараді з питань монетарної
    політики, прийняло рішення знизити облікову ставку на 0,5 процентного пункту, з
    2,5% до 2% річних. Пакет заходів НБР включає також забезпечення ліквідністю
    кредитних установ шляхом оборотних операцій з державними цінними паперами з
    метою забезпечення безперебійного функціонування грошового ринку. Ще одне
    рішення стосується купівлі державних облігацій на вторинному ринку з метою
    посилення структурної ліквідності банківської системи, що сприятиме належному фінансуванню
    реальної економіки та державного сектора.

    Ауреску
    телефоном переговорив із Кулебою




    Міністр
    закордонних справ Румунії Богдан Ауреску, у середу, провів телефонну розмову зі
    своїм українським колегою Дмитром
    Кулебою. Глави зовнішньополітичних відомств двох держав обговорили виклики,
    спричинені новим коронавірусом та заходи реагування на них. Також були
    розглянуті найважливіші теми двостороннього порядку денного, нинішню стадію та
    перспективи румунсько-українських відносин, а також можливість посилення двостороннього діалогу. Окрему увагу було приділено правам осіб, які
    належать до румунської меншини в Україні, особливо праву на освіту румунською
    мовою, відповідно до міжнародних норм та стандартів у цій галузі. Міністр
    закордонних справ Румунії наголосив на можливості співпраці в пунктуальних
    випадках транзиту румунської території громадянами України, які хочуть повернутися
    в Україну з третіх країн, при чіткому дотриманні правил, запроваджених владою
    Румунії в контексті зусиль управління та запобігання розширення SARS-COV-2.
    Глава румунської дипломатії наголосив на постійній підтримці, яку Румунія надає
    зусиллям української влади щодо європейської та євроатлантичної інтеграц ії
    України, а також її суверенітету та територіальної цілісності. У свою чергу,
    міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба подякував Румунії за підтримку,
    надану в контексті пандемії нового коронавірусу та за послідовну позицію
    Бухареста щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, а
    також за підтримку європейських та євроатлантичних зусиль. Він
    також висловив свою відкритість до співпраці для вирішення двосторонніх питань,
    згаданих Богданом Ауреску, глави румунської та української
    дипломатій домовившись підтримувати прямий контакт у наступний період у пошуку
    рішення проблеми права на освіту румунської меншини в Україні.




    Міністр
    охорони здоров’я Румунії Віктор Костакє подав у
    відставку




    Румунія
    має нового міністра охорони здоров’я, після того, як у четвер колишній
    держсекретар Нелу Тетару склав присягу перед главою держави. Він був призначений на цю посаду після того, як його попередник Віктор Костакє подав у відставку. Як і в інших європейських
    країнах, постраждалих від коронавірусу, пандемія стала серйозним випробуванням для системи охорони здоров’я Румунії. Принаймні на даний момент у румунських лікарнях
    недостатньо засобів захисту, а наявні не є ефективними. Лікарі
    кажуть, що вони щодня ризикують власним життям рятуючи хворих. Приклад
    Сучавської повітової лікарні (північний схід) є емблематичним. Половина
    румунів, які до ранку четверга померли від коронавірусу, була пацієнтами цієї
    лікарні. У той же час, із приблизно 100 заражених румунських медпрацівників,
    понад 80 підхопили коронавірус у Сучаві – лікарі, медсестри та інші. Медичний
    заклад закрили на дезінфекцію, його керівника звільнили, а за цим фактом було
    порушене кримінальне провадження. До списку заражених медичних закладів також
    входять лікарні ім. Дмитра Джероти та ім. Александра Обреджи в Бухаресті,
    Галацька повітова лікарня (схід) та Лікарня швидкої допомоги в місті Дева
    (захід).




    Літні Олімпійські ігри 2020 в Токіо перенесли на
    рік




    Цьогорічні найбільші світові змагання – Літні
    Олімпійські ігри, які мали відбутися в японському Токіо, були перенесені на
    наступний рік через пандемію коронавірусу. Рішення є історичним, оскільки до тепер
    в мирний час Олімпійські ігри ніколи не були скасовані або перенесені.



  • Б.Ауреску провів телефонну розмову з Д.Кулебою

    Б.Ауреску провів телефонну розмову з Д.Кулебою

    Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску, у середу, провів телефонну розмову зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою.

    Про це йдеться у заяві МЗС.




    Глави зовнішньополітичних відомств двох держав обговорили виклики,
    спричинені новим
    коронавірусом та заходи реагування на
    них. Також були розглянуті найважливіші теми двостороннього порядку
    денного, нинішню стадію та перспективи румунсько-українських відносин, а також
    можливість посилення двостороннього
    діалогу.




    Міністр закордонних справ Румунії наголосив на можливості
    співпраці в пунктуальних випадках транзиту румунської території громадянами
    України, які хочуть повернутися в Україну з третіх країн, при чіткому
    дотриманні правил , запроваджених владою Румунії в контексті зусиль управління
    та запобігання розширення SARS-COV-2.




    Глава румунської дипломатії наголосив на постійній підтримці, яку Румунія надає зусиллям української
    влади щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також її
    суверенітету та територіальної цілісності.




    Богдан Ауреску також підкреслив особливу увагу,
    яку Румунія приділяє правам осіб, які належать до румунської меншини в Україні,
    особливо праву на освіту румунською мовою, відповідно до міжнародних норм та
    стандартів у цій галузі. Міністр Богдан Ауреску закликав відновити якнайшвидше,
    коли ситуація, пов’язана з SARS-COV-2 дозволить, формати двостороннього діалогу з цього приводу, підкресливши
    необхідність знайдення сталого
    рішення відповідно до інтересів осіб, які належать до румунської меншини в
    Україні.




    У цьому контексті глава МЗС Румунії також нагадав
    про дискусію між президентами
    Клаусом Йоганнісом та Володимиром Зеленським у кулуарах 74-ї сесії Генеральної
    Асамблеї ООН у вересні 2019 року, коли президент України запевнив свого румунського колегу в сприянні вирішенню проблем, утворених законом «Про
    освіту», прийнятим Україною у вересні 2017 року.




    Міністр
    Богдан Ауреску запросив свого українського колегу відвідати Румунію, запрошення
    яке Дмитро Кулеба із задоволенням прийняв.




    У свою чергу,
    міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба подякував Румунії за підтримку,
    надану в контексті пандемії нового коронавірусу та за послідовну позицію Бухареста
    щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, а також за
    підтримку європейських та євроатлантичних зусиль. Він також висловив
    свою відкритість до співпраці для вирішення двосторонніх питань, згаданих Богданом Ауреску, глави румунської та української дипломатій
    домовившись підтримувати прямий контакт у наступний період у пошуку рішення
    проблеми права на освіту румунської меншини в Україні.

  • Пенсійна система Румунії: загрози і виклики

    Пенсійна система Румунії: загрози і виклики




    Те, про що роками говорять демографи, соціологи та
    економічні аналітики, починають розуміти і політики: пенсійна система в Румунії
    перебуває під загрозою, враховуючи те, що кількість економічно активного
    населення зменшується. Про це заявила міністр праці в новому ліберальному уряді
    Віолета Александру. В інтерв’ю агентству Agerpres вона зазначила, що населення
    слід заохочувати заощаджувати гроші на пенсію через систему приватного
    управління.




    Міністерство праці розглядає можливість збільшити
    внесок до другого накопичувального рівня системи загальнообов’язкового
    державного пенсійного страхування, який за словами пані Александру є справедливою
    системою, що відображає внесок упродовж професійної
    діяльності та, завдяки прозорості, гарантує більшу соціальну захищеність
    платникам податків. Хоча стурбована наслідками для бюджету у результаті підвищення
    пенсій на 40% починаючи з вересня 2020 року, міністерка праці дала запевнення,
    що чинний закон, розроблений колишнім соціал-демократичним урядом, буде виконаний
    лібералами.




    Вона знову озвучила намір заборони одночасно
    отримувати пенсію і зарплати у державному секторі, за кількома винятками. Йдеться передусім про вчителів, які зможуть працювати після виходу на пенсію через брак
    персоналу, особливо у селах та невеликих містах. Віолета Александру також
    сказала, що наразі уряд не планує продовжувати пенсійний вік, хоча в Європі
    спостерігається тенденція до збільшення періоду трудової діяльності.




    Демографічна проблема серйозно непокоїть і центральний
    банк. В останньому звіті про стабільність Національний Банк Румунії застерігає,
    що високий рівень еміграції серед молоді, разом із явищем старіння населення,
    може суттєво впливати на майбутні економічні зміни. За даними Національного Інституту
    Статистики станом на середину цього року кількість пенсіонерів наближалася до
    5,2 мільйона осіб. До 2060 року буде близько 4,8 мільйонів осіб пенсійного віку,
    але якщо нинішня демографічна тенденція продовжиться, кількість економічно
    активного населення Румунії, здатного забезпечити функціонування пенсійної
    системи в майбутньому, різко зменшиться.




    А Національна стратегія сприяння активному старінню
    та захисту людей похилого віку попереджає, що роль пенсійної системи у
    забезпеченні доходу зменшиться як з точки зору охоплення населення, так і з
    погляду рівня пенсій. Тому необхідно заохочувати продовження трудової діяльності
    осіб похилого віку, оскільки результати можуть бути позитивними як для них, так
    і для економічного зростання Румунії.




    Хоча потреба в продовженні економічно активного
    періоду ще не є загальновизнаною у румунському суспільстві, деякі верстви
    населення позитивно ставляться до цієї ідеї, особливо жінки, особи з вищою
    освітою та люди, які мають фінансові труднощі, – також стверджують автори
    Національної стратегії сприяння активному старінню та захисту людей похилого
    віку.

  • Вотум недовіри міністру фінансів

    Вотум недовіри міністру фінансів




    Румунські сенатори з різницею в три голоси
    прийняли ініційований Соціал-демократичною партією вотум недовіри міністру
    фінансів, лібералу Флоріну Кицу. «Проти» проголосували народні обранці від
    Націонал-ліберальної партії (НЛП), Союзу «Рятуйте Румунію», Демократичного
    союзу угорців Румунії та неафілійовані сенатори, тоді як «за» голосували сенатори від Соціал-демократичної
    партії. Ініціатори резолюції дорікають міністру в тому, що його непродумані
    легковажні заяви на початку міністерського терміну призвели до знецінення національної
    валюти – лея по відношенню до євро та
    долара США, що призвело до збільшення цін і платежів за кредитами румунів.

    Флорін
    Кицу стверджує, що резолюція соціал-демократів, які були владі до жовтня, має суто
    політичний характер, додавши, що готовий піти у відставку, якщо цього зажадає від нього НЛП.
    Він додав, що колишній міністр фінансів, соціал-демократ Єуджен Теодоровіч з
    початку року знав, що без додаткових заходів дефіцит бюджету зросте до 4%. «Ця
    резолюція про недовіру не про мене і не має зі мною жодного зв’язку. Це політична
    ініціатива, спрямована на приховування реального економічного становища
    Румунії. Ініціатори цього документу, вочевидь, хочуть, щоб я перестав говорити про
    катастрофічний стан справ, який я знайшов у Міністерстві фінансів. Я скажу їм, а
    також усім соціал-демократам: Націонал-ліберальна партія обіцяла казати румунам
    правду будь-якою ціною. Баста! Минув той час, коли ви крали, а потім спокійно йшли
    по своїх справах.»


    А сенаторка від НЛП Аліна Горгіу стверджує,
    що у соціал-демократів немає реальних підстав для критики на адресу міністра фінансів.
    У свою чергу, соціал-демократ Штефан Опря засетріг Флоріна Кицу від дій, що
    призводять до зростання дефіциту бюджету, до показників, які він критикував,
    перебуваючи в опозиції. «Ви робите все, щоб ваше пророцтво, часто істеричне, про
    те, що робить Соціал-демократична партія при владі, здійснилося, та намагаєтеся
    вдатися до всіх засобів, щоб реальний дефіцит склав 4,4%. Не має значення, що в
    останні два місяці не збираються податки до бюджету, не має значення, що Ви
    дали «зелене світло» неконтрольованим державним витратам, тільки аби
    здійснилося Ваше пророцтво про дефіцит на рівні 4,4%.»



    Тимчасово виконуючий обов’язки голови Соціал-демократичної
    партії Марчел Чолаку вважає, що ліберали не зрозуміли сигнал тривоги, поданий у
    парламенті, коли профільний комітет відхилив кандидатуру Флоріна Кицу на пост
    міністра фінансів. Після прийняття вотуму недовіри Флоріну Кицу глава уряду Людовік
    Орбан заявив, що він не відмовиться від свого міністра фінансів і, що соціал-демократам
    краще утриматися від критики і від вимоги відставки після залишеної ними
    бюджетної катастрофи. Відповідно до Конституції Румунії, прийняття вотуму
    недовіри певному міністру не тягне за собою його звільнення.

  • 05 листопада 2019 року

    УРЯД – 16 членів нового ліберального кабінету міністрів, на
    чолі з Людовіком Орбаном сьогодні перейняли керівництво міністерств, після
    того як парламент напередодні призначив новий склад уряду меншості. Вже у
    понеділок, після складання присяги в присутності президента Румунії Клауса
    Йоганніса, урядова команда провела перше неформальне засідання, на якому
    Людовік Орбан попросив своїх міністрів якнайшвидше здійснити інвентаризацію
    нагальних проблем. Він пообіцяв, що кабінет міністрів буде відкритий до
    постійного діалогу та враховуватиме очікування румунів. Нагадаємо, що
    ліберальний уряд був призначений після оголошення вотуму недовіри та
    відправлення у відставку уряду соціал-демократів на чолі з Віорікою Денчіле.




    Р.МОЛДОВА – Блок ACUM проєвропейського прем’єр-міністра Майї
    Санду отримав найбільше мандатів у другому турі місцевих виборів, який відбувся
    в неділю в Республіці Молдова. Про це повідомив сьогодні голова Центральної
    виборчої комісії Дорін Чіміль. За
    озвученими ним даними блок ACUM виграв 91 з 384 посад мерів у населених пунктах, де відбувся другий тур
    виборів. Друге місце посіла партія соціалістів партія проросійського президента Ігоря
    Додона – 83 мандати, в тому числі мера Кишинева. На третій позиції знаходиться
    Демократична партія колишнього прем’єр-міністра Павла Філіпа, яка виграла 71
    мандат.






    СОЦМЕРЕЖІ – Уряди
    все частіше використовують соціальні мережі для маніпуляцій та шпигунства за
    виборцями у всьому світі, що є надзвичайно тривожною для демократії тенденцією,
    – зазначається у дослідженні, опублікованому у вівторок неурядовою
    організацією Freedom House. Організація знайшла докази існування
    «таємних програм спостереження у соціальних мережах» щонайменше у 40 із 65
    проаналізованих країн. У деяких державах влада просто вдається до відключення
    Інтернету, коли це відповідає її інтересам, а в інших – використовує «цілу
    армію» професіоналів для маніпулювання інформацією в Інтернеті та
    розповсюдження фальшивої інформації, поки вона не стане найбільш поширеною.
    Китай є найгіршим прикладом обмеження свободи в Інтернеті, на тлі посилення
    владою зусиль з контролю інформації про протести в Гонконзі або про 30-ту
    річницю придушення студентських протестів на площі Тяньаньмень у Пекіні. У
    США «правоохоронні органи та імміграційні служби розширили свої спостереження в
    обхід механізмів прозорості, контролю та підзвітності, які, могли б обмежити
    їхні дії», – стверджує Freedom House.




    СТРАЙК – Гірники
    двох шахт у долині річки Жіу, які вже більше тижня перебувають під землею і
    відмовляються підніматися на поверхню, продовжили протест і у вівторок, попри
    проблеми зі здоров’ям. Деякі з них були доставлені до лікарні після того, як
    лікарі виявили у них підвищений артеріальний тиск або рівень цукру в крові
    понад норми. Гірники, яких 1 січня будуть звільнені, вимагають від уряду
    прийняти термінову постанову про надання їм тих самих прав, що й інші
    звільнені працівники цього сектору: щомісячну виплату упродовж двох років та
    зарахування цього періоду до стажу роботи. За словами нового прем’єр-міністра
    Людовіка Орбана, у середу на порядку денному засідання уряду буде прийняття
    нормативно-правового акту про надання шахтарям відповідних компенсаційних
    виплат. Нагадаємо, що наприкінці 2017 року ці дві шахти були включені до
    програми закриття та екологізації.




    МІГРАЦІЯ -
    Працівники Прикордонної поліції Румунії виявили 11-ох нелегальних мігрантів у
    прикордонному пункті «Недлак-2» (захід). Вони приховувалися у мікроавтобусі,
    яким керував громадянин Болгарії, який прямував до Словаччини та перевозив
    автозапчастини. Мігранти – чотири чоловіки, одна жінка та шість підлітків -
    походять з Іраку, Еритреї та Ірану і планували потрапити до Шенгенської
    зони.



  • 27 жовтня – 2 листопада 2019 року

    27 жовтня – 2 листопада 2019 року

    Багатосерійна історія «Комісар ЄС»
    триває






    «Є серйозні сумніви в тому, що кандидатура Румунії на пост єврокомісара була
    внесена урядом «легітимно», оскільки вона не була узгоджена з президентом Клаусом
    Йоганнісом, – заявила речниця Єврокомісії Міна Андрєєва. Вона сказала, що «не йдеться про «так», або «ні», або про відхилення кандидатури», додавши,
    що ця проблема має бути вирішена в Румунії. «Враховуючи подальші виклики та
    можливості, усі зацікавлені у тому, щоб Європа рухалася вперед без зволікань, і
    хто б не був румунським кандидатом, він повинен бути прийнятним для голови
    Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і має, так само, заручитися необхідною
    підтримкою в Європарламенті», – наголосила Міна Андрєєва. Раніше відставлений прем’єр-міністр,
    соціал-демократка Віоріка Денчіле висунула кандидатуру колишнього міністра
    європейських справ Віктора Негреску на посаду європейського комісара від
    Румунії. Президент Клаус Йоганніс, однак, оцінив, що глава уряду, якому
    парламент 10 жовтня оголосив вотум недовіри та відправив у відставку, не має
    легітимності висувати кандидата у комісари. Це вже третя пропозиція соціал-демократів
    після Ровани Плумб та Дана Ніки. Кандидатура першої була відхилена комітетом з
    питань правової політики Європарламенту з міркувань доброчесності, а
    кандидатура другого навіть не була розглянута, після того як уряд, який висунув
    її провалив іспит вотуму недовіри в
    парламенті.




    Урядова команда перед голосуванням у
    парламенті




    13 із 16 кандидатів на міністерські посади,
    запропоновані призначеним прем’єр-міністром та лідером Націонал-ліберальної
    партії Людовіком Орбаном, були схвалені у результаті парламентських слухань у
    спеціалізованих комітетах законодавчого органу. Були відхилені, однак
    кандидатури Йона Штефана на пост міністра громадських робіт, розвитку та
    управління, Віолети Александру на посаду міністра праці та Флоріна Кицу на посаду
    міністра фінансів. За підсумками парламентських слухань призначений
    прем’єр-міністр назвав рішення про відхилення трьох кандидатів політично
    мотивованими, давши, що він задоволений тим, як показали себе кандидати. Він
    сказав, що постане перед парламентом з тим же складом уряду. Висновки спеціалізованих комітетів мають
    консультативний характер. У відповідь голова Палати депутатів, соціал-демократ
    Марчел Чолаку зазначив, що існує неписане правило, згідно з яким кандидатури,
    які не пройшли слухання у комітетах, мають бути замінені призначеним
    прем’єр-міністром. Людовіку Орбану необхідні голоси 233 парламентаріїв для
    затвердження свого кабінету міністрів. Для отримання необхідної підтримки у
    парламенті ліберали підписали політичні угоди з Союзом «Рятуйте Румунію»,
    Демократичним союзом угорців Румунії, партією «Народний рух», Альянсом
    лібералів і демократів та фракцією національних меншин, в тому числі української, у Палаті депутатів.




    14 кандидатів у президенти


    У Румунії триває кампанія виборів президента, яку
    оглядачі називають нецікавою і тьмяною. Остаточний список кандидатів на виборах Президента
    Румунії-2019 містить 14 осіб від усіх парламентських партій зокрема: чинний
    президент Клаус Йоганніс, кандидатуру якого підтримує Націонал-ліберальна
    партія, лідер Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле, лідер Союзу «Рятуйте
    Румунію» Дан Барна, Теодор Палеологу від Партії «Народний рух» колишнього
    президента Траяна Бесеску, Мірча Діакону, кандидатуру якого підтримують Альянс
    лібералів та демократів і партія Про Румунія, а також лідер Демократичного
    союзу угорців Румунії Келемент Хунор. Про бажання стати президентом також
    заявили кандидати від низки позапарламентських партій: Кетелін Іван, Нінел
    Пейя, Себастьян-Константін Попеску, Джон-Йон Бану, Рамона-Іоана Брюйнсельс та
    Віорел Катараме, а також двоє незалежних кандидатів – Богдан Станоєвіч та
    Александру Кумпенашу. Перший тур президентських виборів відбудеться 10
    листопада, а другий – 24 листопада. Відповідно до рішення уряду, закордонні
    румуни зможуть голосувати у першому турі виборів президента з 8 по 10
    листопада, а у другому турі з 22 по 24 листопада. Серед країн, де буде створено
    найбільше закордонних виборчих дільниць налічуються: Іспанія (148), Італія (142),
    Німеччина (84), Великобританія (73), Франція (48), США (38) та Республіка
    Молдова (36). Румуни які мешкають за кордоном і раніше зареєструвались на спеціальному порталі в
    Інтернеті, мають можливість голосувати поштою.




    «Колектив» – 4 роки по тому

    У середу панахидою та пішою ходою у Бухаресті відзначили четверті роковини найбільшої трагедії упродовж тридцятирічної
    посткомуністичної історії Румунії. 30 жовтня 2015 року під час рок-концерту у
    бухарестському нічному клубі «Колектив» спалахнула велика пожежа, після того як іскри феєрверку перекинулися на
    стіни і стелю переповненої зали, яка мала лише один вихід. Від опіків або від токсичного
    диму 64 людини загинули і майже 200 отримали травми. Кількість загиблих зросла до
    65 людей через два роки, коли ще одна особа, яка отримала сильні опіки через депресію
    покінчила життя самогубством. У порушених за цим фактом провадженнях досі не
    знайдено винних. Власникам клубу досі не
    оголошено вироку. Тодішній міністр охорони здоров’я Ніколає Бенічою не з’явився
    до Генеральної прокуратури для допиту в
    якості свідка у кримінальній справі в зв’язку з діями представників влади після
    пожежі. З іншого боку, громадська організація з Ясс написала заяву до
    прокуратури на посадовців Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій на
    чолі державним секретарем Раєдом Арафатом. Їх звинувачують у приховуванні важливих
    доказів, після того як електронна публікація виклала в Інтернет досі невідомий відеозапис,
    зроблений першим екіпажем рятувальників, який прибув на місце трагедії для
    ліквідації наслідків пожежі. «Ми всі знали, наскільки хаотичними були дії, з
    самого початку ми казали про непрофесіоналізм та відсутність емпатії «рятувальників»,
    а відеодокази лише підтвердили наші підозри», – зазначили активісти відповідної
    організації. Раєд Арафат заявив, що не бачив відозаписів і не подаватиме у
    відставку, додавши, що піде з посади, лише якщо цього зажадає прем’єр-міністр.

  • Політичні угоди на підтримку нового уряду

    Політичні угоди на підтримку нового уряду










    У спеціалізованих комітетах румунського парламенту у вівторок стартували слухання
    кандидатів на посади міністрів майбутнього ліберального монолітного уряду, на
    чолі з лідером лібералів Людовіком Орбаном. Слухання триватимуть два дні, а
    голосування за затвердження нового кабінету міністрів намічене на понеділок, 4
    листопада.




    Першими кандидатами, які озвучили свої плани та відповідали на запитання
    членів профільних комітетів двох палат, стали претенденти на крісло міністра
    європейських фондів та міністра охорони здоров’я. Теж у вівторок до розпорядку слухань
    були включені співбесіди з кандидатами на посади міністра культури та національної оборони. Особливу увагу політиків та громадськості до
    себе привернуло слухання кандидата на пост міністра фінансів на тлі чуток про його
    намір вжити заходи жорсткої економії, зокрема скорочення зарплат або звільнення
    у бюджетному секторі.






    Тим часом призначений прем’єр-міністр Людовік Орбан висловив своє переконання
    у тому, що його урядова команда отримає необхідну підтримку в парламенті,
    підписавши в цьому сенсі політичні угоди з кількома парламентськими партіями.
    Таким чином на пленарному засіданні ліберали мають великі шанси отримати необхідні
    голоси 233 парламентаріїв для затвердження нового кабінету міністрів, після
    оголошення недовіри та відправлення у відставку попереднього, на чолі з лідером
    соціал-демократів Віорікою Денчіле.




    Після підписання політичних домовленостей та угод з Союзом «Рятуйте
    Румунію», Демократичним союзом угорців Румунії, партією «Народний рух», Альянсом
    лібералів та демократів та фракцією національних меншин, в тому числі української, у Палаті депутатів,
    Людовік Орбан заявив: «Математично ми маємо більше мінімально необхідної
    кількості у 233 голоси для затвердження уряду. Звичайно, переговори тривають,
    тому що ми хочемо підстрахуватися на випадок несподіваних прогулів.»






    У політичній угоді, яку ліберали підписали з Союзом «Рятуйте Румунію»,
    обидві політичні сили зобов’язалися, серед іншого, підтримати прийняття
    громадянської ініціативи останніх «Без кримінальників на державних посадах» та
    повернення до обрання мерів у два тури. Угода, підписана з ДСУР передбачає, що уряд
    не прийматиме термінових постанов у судовій та виборчій сферах. А з АЛДЕ ліберали
    домовилися вносити зміни та поправки до законодавства, що регулює сферу
    правосуддя лише шляхом парламентських дебатів та заборонити міграцію
    парламентарів та місцевих обранців. І нарешті, партія «Народний рух» хоче
    скасування спеціальних пенсій, за винятком пенсій для військових та відновлення
    особливих відносини з переважно румуномовною Республікою Молдова.




    З іншого боку, партія ПРО Румунія, котра відкололася від соціал-демократів,
    заявила що вирішить брати або ні участь у голосуванні після слухання кандидатів,
    в той час як Соціал-демократична партія каже, що на слуханнях в комітетах не
    вдаватиметься до політичної вендети, додавши, що її парламентарії не братимуть
    участь у пленарному засіданні у сподіванні на відсутність необхідного кворуму. Висновки
    спеціалізованих комітетів мають консультативний
    характер, а остаточне рішення щодо долі уряду на чолі з Людовіком Орбаном буде прийняте
    4 листопада.

  • Склад і плани нового уряду

    Склад і плани нового уряду








    Призначений прем’єр-міністром Румунії Людовік Орбан вніс до парламенту номінальний
    склад в програму діяльності уряду нового кабінету міністрів, який очолить лідер
    Націонал-ліберальної партії.

    Відповідно до регламенту, протягом п’ятнадцяти
    днів постійні бюро Палати депутатів та Сенату повинні призначити дату спільного
    засідання членів двох палат парламенту, яке має відбутися після слухання кандидатів
    у міністри у спеціалізованих комітетах. Для затвердження нового ліберального уряду, який відкрито підтримує
    президент країни Клаус Йоганніс, необхідні голоси 233 парламентаріїв. Однак,
    принаймні, на сьогодні важко сказати, чи вдасться Людовіку Орбану знайти
    необхідну кількість голосів!






    Соціал-демократична партія вже розкритикувала оприлюднену лідером НЛП урядову
    програму. Відставлений прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, уряд якої був відправлений у відставку унаслідок оголошення вотуму недовіри, на своїй сторінці у Facebook написала, що
    новий уряд готує заходи жорсткої економії, особливо у бюджетному секторі. І ще з
    дня оголошення вотуму недовіри, 10 жовтня, соціал-демократи заявили, що не лише
    не голосуватимуть за уряд лібералів, а взагалі не братимуть участі засіданні парламенту,
    щоб унеможливити досягнення кворуму.




    Альянс лібералів і демократів, який спочатку оголосив про підтримку уряду
    Орбана, пізніше висловив невдоволення тим, що, наприклад, генерал очолюватиме оборонне
    відомство, стверджуючи, що збройними силами повинен керувати цивільний міністр,
    відповідно до євроатлантичних зобов’язань Румунії. Лідер партії «Про Румунія» Віктор
    Понта висловив сумнів, що Людовік Орбан здатний бути успішним
    прем’єр-міністром. Натомість, Союз «Рятуйте Румунію» вважає, що новий кабмін має
    шанси бути затвердженим, а Демократичний союз угорців Румунії стверджує, що, на
    перший погляд, нова урядова команда здається прийнятною.




    З дамоклевим мечем над головою призначений прем’єр-міністр Людовік Орбан
    дав запевнення, що він обрав свою команду міністрів шляхом суворого відбору, а урядова
    програма включає першочергові завдання. До них відносяться прийняття термінової
    постанови про зміну складу уряду, належна організація майбутніх президентських
    виборів 10/24 листопада, внесення поправок до держбюджету на поточний рік та
    розробка бюджету Румунії на наступний рік. Документ також передбачає збереження
    єдиної ставки оподаткування, удосконалення чинного законодавства, що регулює
    сферу правосуддя, а також скасування низки раніше прийнятих нормативно-правових
    актів, які ліберали вважають шкідливими для економіки.




    Людовік Орбан впевнений у своїх шансах та в шансах створеної ним команди, а
    для затвердження у парламенті він заявив, що продовжить переговори з
    незалежними або неафілійованими парламентаріями, а також з окремими соціал-демократами,
    щоб набрати необхідну кількість голосів.



  • 26 серпня 2019 року

    ПОЛІТИКА – Альянс лібералів і демократів у понеділок
    вирішив вийти з керівної коаліції і відкликати своїх міністрів з уряду. За
    словами лідера АЛДЕ Келіна Попеску Терічану, рішення було прийняте після того,
    як Соціал-демократична партія, «перша скрипка» у коаліції, не підтримала вимогу
    АЛДЕ провести глибоку реструктуризацію уряду та розробити нову програму дій. У
    той же час Терічану оголосив, що не балотуватиметься у президенти в листопаді,
    а його альянс підтримає незалежного кандидата Мірчу Діакону, якого підтримує й
    партія ПроРумунія. З іншого боку, Келін Попеску Терічану заявив, що піде у
    відставку з посади спікера Сенату. У свою чергу прем’єр-міністр Віоріка
    Денчіле, заявила, що Соціал-демократична партія залишиться при владі,
    стверджуючи, що СДП забезпечить «стабільність» уряду і наголошуючи на
    важливості збереження зовнішньої довіри.     З іншого боку на цьому тижні
    відбудеться скликана опозицією позачергова сесія Парламенту Румунії. На порядку
    денному буде скасування суперечливої термінової постанови уряду №114, що
    призвела до підвищення низки тарифів та податків, а також розгляд постанови №51
    про забезпечення перевезення учнів до місць навчання. Опозиційні партій також
    вимагають скасування закону про амністію та помилування, а також закону про право
    на повторне (компенсаційне) касаційне оскарження вироку. Представники
    Соціал-демократичної партії піддали критиці дії опозиції і зауважують, що терміновою
    постановою №114 передбачено підвищення пенсій з 1 вересня та обмеження цін на
    природний газ і електроенергію для населення.




    ВИБОРИ – На цьому
    тижні вступить в силу постанова уряду про президентські вибори. Документ містить інформацію щодо процесу голосуванням у Румунії та
    за кордоном, а також графік проведення виборів. Шляхом жеребкування буде
    визначено п’ятьох суддів, які увійдуть до складу Центрального виборчого бюро, а один з
    них буде обраний головою. Після цього Національна рада телерадіомовлення
    схвалить правила проведення передвиборчої кампанії. Згідно з нормативно-правовим
    актом термін подання кандидатур на посаду президента спливає 22 вересня, а
    власне передвиборча кампанія стартує 12 жовтня. Громадяни Румунії, які тимчасово
    перебувають за кордоном і хочуть голосувати заочно до 11 вересня можуть
    зареєструватися на порталі www.votstrainatate.ro. Члени діаспори матимуть змогу
    голосувати заздалегідь протягом трьох днів наступним чином: у першому турі – з 8
    по 10 листопада, а в другому турі – з 22 по 24 листопада. Як в країні, так і за
    кордоном виборчі дільниці відкриються о 7:00, а закриються о 21:00. Якщо на час
    планового закриття дільниці за її межами будуть бажаючі голосувати, роботу
    можна буде продовжити до 23:59. Перший тур виборів президента Румунії відбудеться
    10 листопада, а другий – 24 листопада.




    ДИПЛОМАТІЯ – У Бухаресті,
    сьогодні стартувала Щорічна нарада керівників закордонних дипломатичних установ
    Румунії. Центральними темами заходу є: майбутнє ЄС та його роль у світі,
    трансатлантичні відносини, відносини зі Східним сусідством, європейські справи,
    політичні та економічні відносини Румунії з країнами Азійсько-Тихоокеанського
    регіону, Близького Сходу, Африки та Латинської Америки, гуманітарна допомога та
    розвиток, мир та безпека у всьому світі. На церемонія урочистого відкриття заходу були присутні міністр
    закордонних справ Румунії Рамона Менеску, міністр європейських справ Джордже Чамба,
    керівники посольств та консульських установ Румунії, а також акредитовані в Румунії
    главами дипломатичних представництв інших держав. Спеціальними гостями є, серед
    інших, міністри закордонних справ сусідніх Болгарії та Республіки Молдова та державний
    секретар з питань європейських справ Хорватії. Унікальним елементом цьогорічної
    наради є поїздки в регіони та зустрічі з представниками органів виконавчої
    влади та місцевого самоврядування.

    УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у понеділок внесла на розгляд глави держави Клауса Йоханніса кандидатів на посади міністрів юстиції, освіти, внутрішніх справ та віце-прем’єра з економічних питань. Суддя Дана Гирбован може очолити Міністерство юстиції замість Ани Бірчалл, яка знову обійме посаду віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних партнерств, генеральний секретар СДП Михай Фіфор очолить Міністерство внутрішніх справ, сенатор Шербан Валека – Міносвіти, а на посаду віце-прем’єр-міністра з економічних питань запропонована кандидатура депутата Юліана Янку. Новина про висунення кандидатури судді Дани Гирбован на посаду міністра юстиції викликала жорстку критику опозиції, яка нагадує, що вона була гарячим прихильником суперечливої судової реформи, зокрема внесення ряду змін до законодавства, якими керівна коаліція намагалася підпорядкувати собі судову гілку влади і припинити боротьбу з корупцією.

    ВОЛЕЙБОЛ – Жіноча збірна Румунії з волейболу зіграє проти
    Хорватії у вівторок у групі C чемпіонату Європи, який проходить у Будапешті,
    Угорщина. У неділю Румунія перемогла команду Естонії з рахунком 3:1. У перших двох матчах групового етапу румунки поступилися команді Голландії з рахунком 0:3 та перемогли збірну Угорщини з рахунком 3:1.
    У четвер Румунія зіграє проти Азербайджану. Таким чином, турнірна таблиця групи
    С має наступний вигляд: перше місце займають Нідерланди з 6 очками (після 2 ігор),
    друге – Румунія, яка набрала 6 очок після 3 ігор, а третю сходинку посіла Хорватія
    – 4 очки після 2 ігор. Далі йдуть Угорщина – 3 очки (2 ігри), Азербайджан – 2 очки
    ( 2 ігри), Естонія – 0 очок (3 ігри).

  • 25 серпня 2019 року

    ВИБОРИ – Колишній міністр культури Теодор Палеологу є
    кандидатом у президенти від партії «Народний рух (ПНР). Його кандидатура була одноголосно
    схвалена у неділю членами Національної колегії за пропозицією почесного голови
    ПНР, колишнього глави держави Траяна Бесеску. У суботу делегати з’їзду Соціал-демократичної
    партії, «першої скрипки» у керівній коаліції висунули кандидатом у президенти
    лідера партії та прем’єр-міністра Віоріку Денчіле. До тепер про намір
    балотуватися у президенти вже заявили чинний глава держави Клаус Йоханніс,
    якого підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, лідер
    опозиційного альянсу USR-PLUS Дан Барна, Рамона Йоана Брюнсільс від невеличкої
    позапарламентської партії, а також актор та колишній депутат Європарламенту Мірча
    Дякону. Згідно зі ЗМІ і лідер Альянсу лібералів і демократів (при владі) Келін
    Попеску Терічану незабаром оголосить про свій намір поборотися за крісло
    президента. Вибори Президента Румунії пройдуть у листопаді цього року.

    УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у понеділок
    внесене на розгляд глави держави Клауса Йоханніса кандидатів на посади міністрів
    юстиції, освіти, внутрішніх справ та віце-прем’єра з економічних питань. Суддя
    Дана Гирбован може очолити Міністерство юстиції замість Ани Бірчалл, яка знову
    обійме посаду віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних партнерств,
    генеральний секретар СДП Михай Фіфор очолить Міністерство внутрішніх справ,
    сенатор Шербан Валека – Міносвіти, а на посаду віце-прем’єр-міністра з
    економічних питань запропонована кандидатура депутата Юліана Янку. Новина про
    висунення кандидатури судді Дани Гирбован на посаду міністра юстиції викликала
    жорстку критику опозиції, яка нагадує, що вона була гарячим прихильником
    суперечливої судової реформи, зокрема внесення ряду змін до законодавства,
    якими керівна коаліція намагалася підпорядкувати собі судову гілку влади і
    припинити боротьбу з корупцією.




    ПАРЛАМЕНТ -
    Наступного тижня відбудеться позачергова сесія Парламенту Румунії,
    скликана на прохання опозиції, яка
    вимагає скасування закону про амністію та помилування, а також суперечливої
    термінової постанови уряду №114, яку опозиція вважає надзвичайно «токсичною»
    для економіки Румунії. Постанова містить низку податково-бюджетних заходів, в
    тому числі так званий «податок на жадібність», запроваджучи додаткове
    оподаткування енергетичних компаній і банків, які, на думку керівної
    лівоцентристської більшості, отримують в Румунії неприродні і аморально високі
    прибутки. Представники Соціал-демократичної партії зауважують, що
    нормативно-правовий акт також передбачає підвищення пенсій з 1 вересня та
    обмеження цін на природний газ і електроенергію для населення.




    ЗОЛОТИЙ ОЛЕНЬ – Головний
    приз фестивалю Міжнародного фестивалю естрадної музики «Золотий олень», який
    традиційно проходить у місті Брашов отримала
    італійська співачка Еліза Гайотто. 12 солістів з десяти країн, в тому
    числі двоє з Румунії, боролися за трофей фестивалю. За рішенням журі в суботу
    ввечері подіум зайняли: 1 місце – Сара Де Блу з Австрії, 2 місце – Ральфс
    Ейландс з Латвії, 3 місце – Моніка Марія з Литви. Продовжуючи півстолітню
    традицію, учасники виконували, крім пісні з власного репертуару, й одну
    румунську пісню. У суботу на урочистому гала-вечері було вручено й кілька
    спеціальних призів, у тому числі і за найкраще виконання румунської пісні, яку Національне
    телебачення та Радіо Румунія присудили австралійському співаку Альфі Аркурі. Сьогодні
    програмою заходу передбачено вечір фольклору з найвідомішими співаками, в тому
    числі леутарами. Міжнародний фестиваль «Золотий олень» дебютував у 1968 році і
    проходив 18 разів, востаннє у 2018 році, коли організатори відзначили 50-річчя
    створення фестивалю.




    НАЦМЕНШИНИ – У місті Сігішоара, єдиній заселеній
    середньовічній фортеці у південно-східній Європі, сьогодні парадом етнорізноманітності завершився XVII-й Міжкультурний фестиваль «ProEtnica». Упродовж п’яти днів на головній сцені заходу виступали понад 50 художніх
    колективів усіх національних меншин Румунії, в тому числі української. На
    вулицях середньовічної фортеці були розміщені стенди народних майстрів та
    презентаційні стенди національних меншин. У цьому році новинкою фестивалю була
    «Літературна зала», розділ, у якому письменники національних меншин, а також
    письменники, які пишуть про нацменшини, представили свої твори, провели дебати,
    читання, презентації книг, виставки тощо. «ProEtnica» – це традиційний фестиваль, спрямований на
    заохочення соціальної взаємодії задля зміцнення міжетнічного миру в
    плюралістичному та демократичному суспільстві, сприяючи міжкультурному діалогу
    та мистецькій взаємодії.

  • 23 серпня 2019 року

    РІЧНИЦЯ – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв фашизму та комунізму, поширив заяву, в якій підкреслює, що відзначення цього дня означає не лише вшанування пам’яті, а й більше рішучих дій в дусі справжньої демократії. Через 80 років від підписання, 23 серпня 1939 р., радянсько-нацистського таємного пакту, президент Румунії також зазначає, що перед усіма спробами релятивізації злочинів фашизму та комунізму, рішуче засудження двох ідеологій у будь-яких їх проявах є обов’язковим. Він також згадав про рятівні дії короля Михая I та Збройних сил 23 серпня 1944 року, коли було прийняте рішення про вихід Румунії із союзу з Німеччиною та долучення до антинацистської коаліції, поряд із традиційними союзниками – англо-американцями. Багато істориків стверджують, що його рішення скоротило війну в Європі на півроку і врятувало сотні тисяч життів. Через три роки, коли країна фактично перебувала під радянською військовою окупацією та під управлінням комуністично-маріонеткового уряду, король Михай І був змушений зректися престолу і покинути Румунію. Він повернувся на Батьківщину лише після антикомуністичної революції 1989 року і помер в 2017 році на 96 році життя.




    ПАКТ – Міністри
    закордонних справ Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Румунії у п’ятницю
    підписали спільну декларацію з нагоди 80-ої річниці підписання пакту
    Ріббентропа-Молотова, в якій закликають уряди всіх європейських країн надавати
    як моральну, так і матеральну підтримку в розслідуваннях злочинів тоталітарних
    режимів. Про це йдеться в офіційній заяві, поширеній у п’ятницю МЗС
    Румунії. «Діючи узгоджено, ми можемо більш ефективно протистояти кампаніям з
    дезінформації та спробам маніпулювати історичними фактами. Ми повинні разом боротися
    з тоталітаризмом. Чітка і тверда позиція міжнародного співтовариства прокладе
    шлях до подальшого примирення» – йдеться у заяві. «Ми переконані, що сучасна Європа
    є безпечнішим місцем для всіх народів і, що вона готова твердо протистояти
    будь-якому прояву несправедливості. Ми вважаємо, що європейці ніколи більше не
    потерплять тоталітаризму чи геноциду проти будь-якого народу», – вважають міністри
    закордонних справ Естонії – Урмас Рейнсалу, Латвії – Едгарс Рінкевич, Литви – Лінас
    Лінкявічус, Польщі – Яцек Чапутович та Румунії – Рамона Менеску. У спільній заяві зазначається,
    що пакт між Радянським Союзом та нацистською Німеччиною спровокував Другу
    світову війну і приречив половину Європи на десятиліття страждань.




    УРЯД -
    Прем’єр-міністр Румунії та лідер соціал-демократів Віоріка Денчіле у п’ятницю
    після засідання Національного виконкому партії, оголосила кандидатів
    на посади міністрів юстиції, освіти, внутрішніх справ та віце-прем’єра з
    економічних питань, які будуть внесені на розгляд глави держави Клауса
    Йоханніса. Таким чином, суддя Дана Гирбован може очолити Міністерство юстиції
    замість Ани Бірчалл, яка знову обійме посаду віце-прем’єр-міністра з питань
    стратегічних партнерств, генеральний секретар СДП Михай Фіфор – Міністерство
    внутрішніх справ, сенатор Шербан Валека – Міносвіти, а на посаду віце-прем’єр-міністра
    з економічних питань запропонована кандидатура депутата Юліана Янку.




    ЗОЛОТИЙ ОЛЕНЬ -
    У місті Брашов (в центрі Румунії) триває Міжнародний
    фестиваль естрадної музики «Золотий олень». 12 солістів з десяти країн, в тому
    числі двоє з Румунії, боротимуться за головний трофей. Перші два вечори будуть
    присвячені конкурсу виконавців. Продовжуючи півстолітню традицію, учасники
    виконуватимуть, крім пісні з власного репертуару, й одну румунську пісню.
    Переможці будуть оголошені у суботу на гала-вечері вручення призів. У неділю
    пройде вечір фольклору з найвідомішими співаками, в тому числі леутарами. У той
    же час відбудуться концерти румунських і міжнародних зірок. Міжнародний
    фестиваль «Золотий олень» дебютував у 1968 році і проходив 18 разів, востаннє у
    2018 році, коли організатори відзначили 50-річчя створення фестивалю.

  • 21 – 27 квітня 2019 року

    21 – 27 квітня 2019 року

    Т.в.о. міністрів юстиції,
    європейських фондів та румунів звідусіль




    Президент Румунії Клаус Йоханніс у
    середу прийняв пропозиції прем’єр-міністра Віоріки Денчіле на посади тимчасово
    виконуючих обов’язки голів трьох відомств. Таким чином віце-прем’єр-міністр Ана
    Бірчалл взяла на себе повноваження т.в.о. міністра юстиції, міністр фінансів
    Єуджен Теодоровіч став т.в.о. міністра європейських фондів, а міністр з питань
    ділового середовища, торгівлі і підприємництва Раду Штефан Опря буде т.в.о.
    міністра з питань румунів звідусіль. Глава уряду пілся великодніх свят
    має визначитися з подальшим складом кабінету міністрів. Лідер соціал-демократів
    Лівіу Драгня запевняє, що чинна керівна коаліція СДП-АЛДЕ є стабільною і має на
    30 голосів більше ніж потрібно для зміни складу уряду. Опозиційна
    Націонал-ліберальна партія стверджує, що чергова зміна міністрів, спочатку
    особами, які на думку глави держави не відповідали кваліфікаційним вимогам
    даних посад, а потім тимчасово виконуючими обов’язки міністра, свідчить про
    безвідповідальність чинної влади. Нагадаємо, що міністр юстиції Тудрел Тоадер
    подав у відставку після того як соціал-демократи відкликали свою політичну
    підтримку оскільки той відмовився поставити свій підпис під суперечливими
    терміновими постановами про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів. Міністр європейських фондів Рована Плумб
    та міністр румунів звідусіль Наталія Інтотеро пішли у відставку, оскільки
    балотуються в депутати Європарламенту.




    Парламент вніс
    зміни до ККР та КПКР





    Палата депутатів
    схвалила законопроект про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів Румунії у тій редакції, в якій він був прийнятий
    минулого тижня Сенатом, верхньою палатою румунського парламенту. Таким чином
    були внесені поправки, які за словами опозиції, навіть якщо пройшли фільтр
    конституційності, заохочують явище злочинності. Серед таких положень -
    скорочення строків давності, скорочення мінімально необхідної частини строку,
    після відбуття якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення від
    відбування покарання та скасування статті про службову недбалість. Спікер Палати
    депутатів і лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня каже, що всі схвалені
    поправки є конституційними, але опозиція вважає ці зміни ударом по верховенству
    права. Опозиційні партії кажуть, що прийняті депутатами зміни до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів у затвердженій Сенатом формі підривають демократію.
    І президент Клаус Йоханніс розкритикував спосіб у який депутати схвалили ці
    поправки. На зустрічі у Бухаресті з представниками Венеційської комісії глава
    держави висловив жаль з приводу того, що в даний час Румунія перебуває в
    ситуації, коли уряд займається законодавчою діяльністю, а парламент лише бере
    до відома. У свою чергу, Європейська Комісія заявила, що ретельно проаналізує відповідний
    законопроект і вирішить, які кроки мають бути вжиті. Представник Єврокомісії
    заявив, що Брюссель дуже чітко озвучив свою позицію щодо верховенства права в
    Румунії, додавши, що Бухарест повинен терміново відновити процес реформ.




    Клаус Йоханніс оголосив
    питання, що будуть винесені на референдум 26 травня




    Президент Клаус Йоханніс
    у четвер оголосив два питання, що будуть
    винесені 26 травня на референдум щодо правосуддя. Це: «Чи згодні ви із забороною
    амністії та помилування за корупцію?» та «Чи згодні ви із забороною прийняття урядом
    термінових постанов у сфері корупційних правопорушень, паралельно з розширенням
    права оскаржувати ці постанови в Конституційному суді?». У середині квітня парламентарії
    на спільному засіданні двох палат законодавчого органу Румунії схвалили
    ініціативу президента Клауса Йоханніса про проведення референдуму 26 травня,
    одночасно з виборами до Європейського Парламенту. З такою ініціативою президент
    виступив на тлі численних суперечливих законодавчих змін у сфері правосуддя,
    здійснених парламентською більшістю і урядом СДП-АЛДЕ, які викликали гострі
    критики як в країні, так і з боку європейських партнерів Румунії. У березні
    глава держави обговорив це питання з представниками суддів та прокурорів, а
    також з представниками громадянського суспільства.




    Вибори до Європарламенту




    27 квітня у
    Румунії стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту. Майбутні
    вибори євродепутів, які пройдуть в країнах Євросоюзу з 23 по 26 травня, будуть
    надзвичайно важливими для майбутнього держав-членів і для європейського
    співтоварисвта загалом. Цього разу 751 депутат Європарламенту обиратимуться
    шляхом загального голосування громадян 28 держав-членів. Якщо Угода про Брекзит
    буде схвалена британським парламентом до 23 травня Великобританія не братиме
    участь у цих виборах, а кількість євродепутатів скоротиться до 705. Румунія
    матиме 33 депутати в Європарламенті нового скликання, на одного більше
    порівняно з попереднім складом ЄП. Міністерство закордонних справ Румунії на
    цьому тижні презентувало Довідник
    закордонного румуна щодо голосування на виборах до Європейського Парламенту.
    Він містить, серед іншого, інформацію для громадян Румунії, які проживають за
    кордоном щодо реалізації права голосу на виборах 26 травня, зокрема відомості
    про осіб, які мають право голосу, документи, які необхідно мати при собі для
    голосування і про процедуру голосування. Так само у ньому зазначені
    повноваження Міністерства закордонних справ та Постійного виборчого управління в
    контексті виборів до Європейського Парламенту.




    Румунські заробітчани
    масово повертаються додому на свята


    У цей період румуни
    які живуть і працюють за кордоном масово повертаються на Батьківщину на Великдень, щоб
    відзначити свято в колі родини і друзів. Передпунктамипропускуутворилисявеликічерги. Для ефективного
    управління потоками на митних пунктах Прикордонна поліція залучила додатковий
    персонал.