Tag: нацменшини

  • 18 грудня 2024 року

    18 грудня 2024 року

    РЕЙТИНГ – Fitch підтвердило довгостроковий рейтинг Румунії в іноземній валюті на рівні «BBB мінус», але погіршило прогноз зі стабільного на негативний, що означає можливість подальшого зниження рейтингу, – йдеться в заяві рейтингового агентства. На думку Fitch, рейтинг відображає основні ризики, з якими стикається Румунія через додаткову політичну напруженість, що виникла на політичній сцені після скасування президентських виборів через зовнішнє втручання, а також парламентських виборів, в результаті яких парламент виявився більш розділеним з посиленням ультраправих і антиєвропейських партій, що відображає зростаючу поляризацію румунського суспільства. Ситуація ускладнюється фіскальними дисбалансами та зростанням державного боргу. Рейтинг Fitch, який вимірює здатність уряду виконувати свої фінансові зобов’язання, може призвести до підвищення відсоткових ставок за кредитами, які виконавча влада планує запозичити на зовнішньому ринку.

     

    САМІТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс, який бере участь у саміті ЄС-Західні Балкани та засіданні Європейської Ради, заявив у середу, що необхідний комплексний підхід і пошук інструментів та рішень, оскільки саме цього люди очікують від ЄС та національних лідерів. Глава держави, який провів першу зустріч з новим президентом ЄК Антоніу Коштою, обговорив з ним «важливість стійкості та стратегічної орієнтації для того, щоб мати можливість впоратися з усіма викликами». Президент Йоганніс сказав, що необхідно докласти зусиль для боротьби зі «зловмисним» втручанням Росії, щоб зменшити вразливість до цих віроломних атак. «Румунія зіткнулася з величезною проблемою і вирішила її», – сказав президент у середу, маючи на увазі іноземне втручання у виборчий процес. У четвер на порядку денному Європейської Ради будуть Україна, міграція, ситуація на Близькому Сході, цивільна і військова готовність ЄС та реагування на кризи, роль ЄС у світі та розширення, Молдова, Грузія, а також питання свободи, безпеки та правосуддя.

     

    ПАРЛАМЕНТ – Від сьогодні до п’ятниці в Бухарестському палаці парламенту працює центр прийому новообраних сенаторів і депутатів. Вони отримують консультації щодо формальностей, необхідних для того, щоб зайняти свої місця. Новий парламент, сформований в результаті парламентських виборів 1 грудня, був скликаний у п’ятницю на своє установче засідання. Тим часом з’являються перші конкретні результати майже півторатижневих переговорів між партіями, які хочуть сформувати майбутню парламентську більшість. У середу представники СДП, НЛП, ДСУР та фракції національних меншин окрім угорської продовжили обговорення з метою остаточного узгодження урядової програми та структури нової виконавчої влади. Лідери СПР залишили засідання, обумовивши свою участь в урядуванні від ухвалення низки заходів, включаючи термінове ухвалення державного бюджету на наступний рік та створення коаліційної слідчої комісії з розслідування умов проведення виборів та запобігання іноземному впливу. Намір проєвропейських партій полягає в тому, щоб формула майбутнього уряду була прийнята парламентом до святкових днів. У разі, якщо СПР вирішить не входити до складу майбутньої виконавчої влади, СДП, НЛП, ДСУР та франція національних меншин матимуть загалом 244 сенатори та депутати. Для приведення уряду до присяги необхідно 233 голоси.

     

    НАЦМЕНШИНИ – Румунія є прикладом доброго співіснування між громадянами, незалежно від того, чи належать вони до більшості, чи до національних меншин, а також просування прав на ідентичність – заявив у середу прем’єр-міністр Марчел Чолаку в посланні з нагоди Дня національних меншин в Румунії, 18 грудня. «Завдяки діалогу, повазі та розумінню, всі румунські громадяни зуміли гармонійно жити разом у своїх громадах і на національному рівні», – додав глава уряду в Бухаресті. Кілька заходів, присвячених Дню національних меншин, були організовані в середу Департаментом міжетнічних відносин Генерального секретаріату уряду у співпраці з Національним музеєм села ім. Дімітріє Густі. Всі 19 нацменшин, окрім угорської, визнаних румунською державою, представлені в Палаті депутатів Румунії своїм депутатом. ДСУР, головна політична партія угорської меншини, найбільша в країні, постійно присутня в посткомуністичному румунському парламенті з 1990 року. З 1996 року Союз входить до складу численних правих і лівих коаліційних урядів у Бухаресті.

     

    РЕВОЛЮЦІЯ – Сьогодні в Тімішоарі продовжились заходи, присвячені антикомуністичній революції грудня 89-го року. Вівторок був днем жалоби в західному румунському місті в пам’ять про загиблих під час революції. Після кривавого придушення повстання 17 грудня основні заводи оголосили страйк, а робітники вийшли на мітинги в центрі міста. 20 грудня Тімішоара стала першим вільним від комуністів містом Румунії, і звідти полум’я революції поширилося по всій країні, досягнувши кульмінації 22 грудня в Бухаресті з втечею диктатора Ніколая Чаушеску та його дружини Елени.

     

    ШПИГУНСТВО – Апеляційний суд Бухареста засудив громадянина Румунії, звинуваченого у шпигунстві на користь Росії, до 5 років і 6 місяців позбавлення волі за злочин державної зради в триваючій формі. Чоловік з 2022 року надсилав до посольства Росії в Бухаресті зображення румунських або натовських військових об’єктів, – йдеться в обвинувальному висновку Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму. Румуна взяли під варту в травні, потім цей запобіжний захід кілька разів продовжували. Згідно з кримінальним кодексом, за державну зраду передбачено від 10 до 20 років ув’язнення, але обвинуваченому було пом’якшено вирок після того, як він визнав свою провину в суді.

     

    КОДЕКС – Новий Лісовий кодекс, що є важливою віхою Національного плану відновлення та стійкості, був прийнятий Палатою депутатів у Бухаресті, як органом, що приймає рішення. Він передбачає, серед іншого, відеоспостереження за лісовими дорогами, до п’яти років позбавлення волі за фальсифікацію ІТ-даних лісогосподарського характеру та створення Національного лісового реєстру. Міністр навколишнього середовища Мірча Фекет заявив, що заплановані заходи забезпечують збереження лісів, економічний розвиток і нові робочі місця.

     

    TIKTOK – Європейська комісія розпочала офіційне розслідування проти TikTok через втручання Росії у президентські вибори в Румунії. Брюссельська виконавча влада збирає дані, щоб визначити, чи порушила ця платформа законодавство ЄС, включаючи ризики для громадянського дискурсу або платний політичний контент і рекламу. Тим часом, Комітет з питань зовнішньої політики Сенату США засудив втручання Росії та роль платформи TikTok, контрольованої Китаєм, у дестабілізації демократичного процесу в Румунії.

     

    КОНЦЕРТ – Двоє румунських музикантів, скрипалька Діана Жіпа та піаніст Штефан Доніга, вперше виступили в Антарктиці. Вони грали перед більш ніж 70 людьми, науковцями та співробітниками восьми наукових станцій. Їхній виступ став другою найбільшою музичною подією, коли-небудь організованою в Антарктиці, після концерту гурту «Metallica» у 2013 році. Ці двоє музикантів також є першими музикантами у світі, які виступили з професійними концертами на всіх семи континентах менш ніж за 100 днів. Тепер румунські артисти очікують, що їхній виступ буде занесений до Книги рекордів Гіннеса.

  • 21 серпня 2019 року

    ВІЗИТ
    У США
    – Президенти США Дональд Трамп і Румунії Клаус Йоханніс у вівторок у
    Вашингтоні підписали спільну заяву, в якій зобов’язалися діяти як друзі та
    союзники для просування міцного і сталого стратегічного партнерства між двома
    країнами. Лідери двох держав стверджують, що енергетична безпека – це
    національна безпека і заявили про опозицію проектам, які роблять союзників та
    партнерів США і Румунії енергозалежними від Росії. Клаус Йоханніс і Дональд
    Трамп наголосили на тому, що чудове партнерство у сфері співпраці між правоохоронними
    органами та боротьби з корупцією ґрунтується на взаємній відданості
    верховенству закону та незалежному правосуддю. Вони також підкреслили значне
    зростання товарообігу між двома країнами та спільний інтерес до створення
    інвестиційного клімату, який забезпечує прозорість, передбачуваність та
    стабільність. Президенти також обговорили питання приєднання Румунії до Програми безвізового в’їзду в США, а американська сторона підтвердила
    свою підтримку зусиллям Бухареста щодо отримання цього права, відповідно до
    вимог законодавства США. Це була друга зустріч Трампа та Йоханніса, а попередня
    мала місце теж у Вашингтоні два роки тому.




    ЕКОНОМІКА
    – Фактичні темпи зростання реального ВВП Румунії в першому півріччі 2019 року
    на рівні 4,8% у річному вираженні виявилися вищими за очікування. Про це заявила
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле у середу на початку засідання уряду. Румунія є
    другою країною ЄС за показником зростання ВВП, зазначила прем’єрка, додавши, що
    за перші шість місяців цього року прямі іноземні інвестиції зросли на 30%
    порівняно з аналогічним періодом минулого року. Таким чином, на даний момент в
    румунській економіці є майже 6,5 мільйонів активних робочих місць, – сказала
    Віоріка Денчіле. Прем’єр-міністр також зазначила, що уряд виділить необхідні кошти
    на реалізацію проекту «Інтегрована електронна система Національного офісу
    торговельного реєстру», на основі якого буде створений публічний портал
    взаємодії з клієнтами, що дозволить скоротити час, необхідний для реєстрації фірм.
    Проект матиме значні переваги для громадян та бізнес-середовища.




    НАЦМЕНШИНИ
    – У місті Сігішоара, єдиній заселеній середньовічній фортеці у південно-східній
    Європі, сьогодні стартував XVII-й
    Міжкультурний фестиваль «ProEtnica». Упродовж п’яти днів на головній сцені заходу виступатимуть понад 50
    художніх колективів усіх національних меншин Румунії, в тому числі української.
    На вулицях середньовічної фортеці розміщені стенди народних майстрів та
    презентаційні стенди національних меншин. За словами
    організаторів, у цьому році новинкою фестивалю є «Літературна зала», розділ, у
    якому письменники національних меншин, а також письменники, які пишуть про
    нацменшини, представлять свої твори, проведуть дебати, читання, презентації
    книг, виставки тощо. «ProEtnica» – це традиційний фестиваль, спрямований на заохочення соціальної взаємодії задля
    зміцнення міжетнічного миру в плюралістичному та демократичному суспільстві,
    сприяючи міжкультурному діалогу та мистецькій взаємодії.




    БРЕКЗИТ – Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон
    сьогодні проведе офіційну зустріч з канцлером Німеччини Ангелою Меркель,
    центральною темою якої є можливість внесення змін до угоди про вихід Великобританії з ЄС,
    повідомляє BBC. Борис
    Джонсон знову озвучить заклик до європейських лідерів щодо зміни положень щодо
    кордону між Ірландією і Північною Ірландією. Він вважає, що положення про
    уникнення встановлення «жорсткого кордону» в Північній Ірландії є
    «недемократичним» і має бути змінене, що дозволить уникнути Брекзиту без угоди.
    Європейський Союз відхилив будь-яку можливість внесення змін до угоди про вихід
    Великобританії зі співтовариства, узгодженої колишнім прем’єр-міністром
    Терезою Мей з європейськими лідерами. У четвер прем’єр-міністр Великобританії
    зустрінеться з президентом Франції Еммануелем Макроном, а в суботу візьме
    участь в саміті Великої Сімки у Франції.




    АЧС – Африканська чума свиней (АЧС) продовжує
    поширюватися територією Румунії швидкими темпами. На сьогодні карантин
    по АЧС діє у 280 населених пунктах країни. Про це сьогодні повідомило
    Національне ветеринарно-санітарне управління. По всій країні зафіксовано 950
    спалахів, з яких шість – у великих тваринницьких підприємствах. Загалом було
    забито понад 420 тис. уражених хворобою свиней та ліквідовано понад 1000
    спалахів, більшість у південно-східних повітах: Тульча, Бреїла, Яломіца, Келерашь
    та Констанца. Румунська влада компенсувала втрати понад 9200 власників свиней, а
    загальна сума платежів становила близько 250 мільйонів леїв. Перший спалах АЧС
    у Румунії був виявлений два роки тому у повіті Сату Маре (північний захід країни).




    ПАРЛАМЕНТ – Наступного тижня відбудеться позачергова
    сесія Парламента Румунії, скликана на
    прохання опозиції, яка вимагає скасування закону про амністію та помилування, а
    також суперечливої термінової постанови уряду №114, яку опозиція вважає
    надзвичайно «токсичною» для економіки Румунії. Постанова містить низку податково-бюджетних
    заходів, в тому числі так званий «податок на жадібність», запроваджучи додаткове оподаткування
    енергетичних компаній і банків, які, на думку керівної лівоцентристської
    більшості, отримують в Румунії неприродні і аморально високі прибутки.
    Представники Соціал-демократичної партії зауважують, що нормативно-правовий акт
    також передбачає підвищення пенсій з 1 вересня та обмеження цін на природний
    газ і електроенергію для населення.

  • У Бухаресті пройшла міжетнічна зустріч «Весняні симфонії»

    У Бухаресті пройшла міжетнічна зустріч «Весняні симфонії»

    13 квітня 2019 року в Національному музеї села Румунії імені
    Дімітріє Густі у Бухаресті відбувся міжетнічний захід Весняні
    симфонії, організований Бухарестською філією Cоюзу українців Румунії. Представники
    етнічних українців, татар, угорців, руських-липован, поляків та болгар розповіли про свої весняні традиції та обряди. Також відбувся
    концерт пісень і танців, на якому виступили Ансамбль
    Задунайська січ з Тульчі, керівник Дмитро Черненко,
    бухарестський дитячий гурт «Armonia», керівник Зеновія Мандюк, учні з Бухареста
    та Болгарії.

    grupul-de-copii-armonia.png


    Голова Бухарестської філії Союзу українців
    Румунії Ярослава Колотило скаже, якою була мета цього
    заходу: Я
    ініціювала цю зустріч п’ять років тому. Тоді я мала ідею зібрати всіх
    нацменшин, щоб поговорити про нашу специфіку, проблематику, а вже через рік, ми подумали організувати
    захід, який би нас об’єднав навколо весни, оскільки весна у кожного народу висвітлюється по-інакшому, але всі весняні звичаї нацменшин прекрасні. Цього року
    ми мали між нами крім українців, які гарно представили нашу громаду, татар, які дуже представили свої весняні звичаї,
    зокрема звичай
    Неврузул, що відзначає прихід весни до турецьких народів, поляків, які представили свої великодні традиції,
    руських-липован, які розповіли зокрема звичай «Масляница», болгар, які прибули
    з гостями з Болгарії. Крім ансамблю «Задунайська Січ», висвітлили наші українські
    традиції та звичаї мої внучки, які заспівали українську народну веснянку «Ой
    минула вже зима» та дитяча група з Бухареста, вони румуни, які представили гарний
    танець «Український віночок».


    participanti-simfonii-de-primavara.png


    Диякон бухарестської української
    православної церкви Володимир Малькович поділився своїми враженнями від участь
    у міжетнічному заході:
    Було дуже цікаве
    свято, яке зібрало багато нацменшин, що проживають у Румунії. Вони представили
    прекрасні, цікаві та дорогоцінні звичаї, що показують їхню ідентичність. Наші
    серця сповнилися весною, бо ми мали приємну радість бачити танці, чути багато поезій,
    пісень та думок про весняні звичаї нацменшин.


    simfonii-de-primavara-bucuresti.png




    Алла Мовіляну, музеограф Національного музею села імені Дімітріє Густі, зазначила, що
    організована подія Бухарестською філією СуР-у дуже корисна, оскільки нацменшини,
    які прибули до музею села представили свою культуру, свої прекрасні весняні
    звичаї. Вона уточнила, що чимало елементів народної традиційної культури
    нацменшин можна знайти у румунському фольклорі, є чимало схожостей, як наприклад обряди пов’язані
    з вогнем. Були
    представлені весняні звичаї, які досі збереглися, але й ті, які на жаль зникли або яким загрожує
    зникнення, додала музеограф Алла Мовіляну.




    У своєму виступі, фахівець зі спадщини ЮНЕСКО Флорін Йонуц Філіп Някшу ствердив, що з 2003-го року ЮНЕСКО сприяє збереженню давніх
    традицій та звичаїв, заносячи їх до списку світової нематеріальної
    культурної спадщини. Він такої думки, що для запобігання зникненню цих звичаїв добре
    було б, щоб якомога більше звичаїв й традицій з Румунії були включені до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. У цьому сенсі, тепер докладаються
    зусилля для включення звичаю Ведмежий танець а також вишиту сорочку.

  • 21 травня 2019 року

    ДОВКІЛЛЯ -
    На тлі головування Румунії в Раді
    Європейського Союзу 20-21
    травня у Бухаресті пройшла неформальна
    зустріч міністрів навколишнього середовища країн ЄС. Були обговорені заходи,
    які мають бути вжиті на європейському та міжнародному рівнях щодо створення необхідних
    рамок для скорочення викидів парникових газів. Комісар ЄС з питань навколишнього середовища, морських справ і рибальства Кармену
    Велла оголосив, що Єврокомісія
    незабаром прийме нові керівні принципи щодо інтеграції екосистемних послуг у процесі прийняття зелених рішень та створення зеленої інфраструктури, задля
    стимулювання розвитку регенеративної,
    циркулярної економіки та сталої
    сільськогосподарської політики. Європейський чиновник заявив, що ЄС здобуде
    ефективний прогрес у сфері навколишнього середовища шляхом співпраці між відповідними
    міністрами.




    ЧОРНЕ МОРЕ – У Бухаресті сьогодні відбулася міністерська
    конференція щодо прийняття Спільного порядку денного заради Чорного моря,
    організована Міністерством закордонних справ Румунії та Європейською Комісією.
    Метою конференції є об’єднання представників чорноморських держав (Болгарії,
    Грузії, Румунії, Російської Федерації, Туреччини, України) та Республіки
    Молдова з метою прийняття спільної програми дій заради Чорного моря. Документ,
    який був погоджений за підтримки Європейської Комісії, зосереджується на різних
    секторах діяльності, які можуть сприяти сталому економічному розвитку регіону
    та, зокрема, прибережних районів. Йдеться зокрема про такі галузі як: морські
    справи, рибальство й аквакультура, дослідження та інновації, комунікації,
    навколишнє середовище, туризм, освіта, здобуття та розвиток навичок з морської
    економіки.




    УКРАЇНА – Віце-Прем`єр-міністр Румунії з питань
    імплементації стратегічного партнерства Ана Бірчал взяла участь у церемонії інавгурації Президента України Володимира
    Зеленського. Анна Бірчал провела двосторонню зустріч з главою української
    держави під час якої підтвердила рішучу підтримку Бухареста незалежності,
    суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних
    кордонів. Зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні є нашою спільною метою, -
    сказала Ана Бірчалл, додавши, що Україна є надзвичайно важливим партнером для Румунії та
    розширеного регіону Чорного моря. Під час
    розмови вона торкнулася ситуації з правами осіб, які належать до румунської
    меншини в Україні, наголосивши що румунська меншина в Україні та українська – в
    Румунії є мостом між двома країнами. Сторони підкреслили важливість пошуку
    рішень для забезпечення прав румунської громади в Україні. Майже 500 тисяч
    етнічних румунів мешкають в Україні, більшість на колишніх румунських
    територіях, анексованих Радянським Союзом у 1940 році й успадкованих Україною в
    1991 році.




    НАТО – Більше 1200 румунських та іноземних військовослужбовців у ці дні беруть
    участь у найбільших навчаннях НАТО у сфері комунікацій та інформатики – Steadfast
    Cobalt 2019, які проходять у місті Отопень, під Бухарестом. Метою навчань є спільна
    підготовка для надання міжнародної підтримки в операціях НАТО і виконання
    стандартних процедур, необхідних для досягнення взаємної сумісності людських і
    технічних ресурсів.




    ПРОТЕСТ – Профспілки працівників румунських
    пенітенціарних установ призупинили протест, початий цього місяця, після
    отримання запрошення на переговори з представниками уряду, намічені на середу,
    22 травня. У середині квітня члени профспілок діячі оголосили про початок
    безстрокової акції протесту через зменшення заробітної плати більшості
    працівників системи. Працівники в основному вимагають прийняття Статуту поліцейського
    пенітенціарної системи та негайного набуття чинності розпорядження міністра
    юстиції про оплату понаднормової роботи.




    МІГРАЦІЯ – Румунія у 2017 році надала понад 54 тис. дозволів
    на проживання громадянам країн з-за меж Європейського Союзу, що на понад 14%
    менше порівняно з попереднім роком, коли було надано майже 63 тис. таких
    дозволів. Як випливає з даних Євростату це найбільше скорочення зазначеного
    показника серед держав-членів. На відміну від цього, в Угорщині у 2017 році
    було надано понад 117 тис. дозволів на проживання, що більш ніж удвічі більше
    ніж у 2016 році. Кількість подібних дозволів значно зросла також у Болгарії – на
    41%, Мальті – 25% і Словаччині – 21%. На рівні ЄС станом на кінець 2017 року
    було видано понад 20 мільйонів дозволів на проживання особам, що походять з
    країн, що не входять до ЄС. Три чверті з них видали п’ять країн: Німеччина,
    Італія, Франція, Іспанія та Великобританія.

  • Румунія завжди готова до діалогу з Україною для вирішення проблемних питань

    Румунія завжди готова до діалогу з Україною для вирішення проблемних питань

    Румунія
    зацікавлена у обговоренні з Україною усіх спірних питань в усіх форматах та
    завжди підтримуватиме суверенітет, територіальну цілісність та незалежність
    України.


    Про
    це заявив у четвер Державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії та співголова румунської сторони Змішаної Румунсько-Української міжурядової комісії
    з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин Дан Себастіан Некулеєску на ХІ-му Безпековому
    Форумі у Києві.


    «Румунія
    вважає незаконною анексію Криму Росією та серйозним порушенням для міжнародного
    права. Хотів би підкреслити, що Румунія підтримує суверенітет, територіальну
    цілісність, незалежність України. Це наша принципова позиція, від якої ми не
    відмовимося, а також це чіткий сигнал,
    який би я хотів надіслати усім на цьому форумі, – заявив дипломат.


    Дан Себастіан Некулеєску сказав, що кожна
    країна повинна посилювати свою військову спроможність, а також впроваджувати європейські стандарти в
    політиці та у військовій сфері: «Україна може навчитися на досвіді Румунії, ми
    це пройшли і ми отримали переваги від натівських та європейських стандартів,
    оскільки ці стандарти служать самому народу», – зазначив держсекретар МЗС
    Румунії.




    Румунський
    дипломат додав, що Бухарест готовий до діалогу з Києвом в усіх форматах – в ЄС,
    у НАТО, на двосторонньому рівні – і не блокуватиме діалог Україна-НАТО попри
    суперечку щодо мови освіти румунської меншини в Україні. Те,
    що румунська меншина в Україні та український уряд ще не дійшли згоди щодо мови
    меншин, на його думку, не є підставою блокувати розвиток відносин України з
    міжнародними структурами.





    «Румунія зацікавлена у продовженні обговорення з
    Україною в усіх форматах, в форматі ЄС, і в форматі НАТО, і двосторонньому
    форматі. Саме тому я тут. Ми маємо розв’язувати проблеми, які між нами
    існують, – додав Дан Себастіан Некулеєску.

  • Висновки Венеціанської комісії: погляд з Румунії

    Висновки Венеціанської комісії: погляд з Румунії


    8 грудня Венеціанська комісія схвалила експертний висновок щодо окремих
    положень українського закону «Про освіту», який викликав певні напруження у
    відносинах між Україною та Румунією.




    Реакцію Бухареста на зміни в загальноосвітній середній школі для представників
    національних меншин України спробував пояснити румунський аналітик Юліан Кіфу.
    Він стверджує, що Румунії, яка гарантує
    нацменшинам право на навчання рідної мови в закладах середньої освіти та навіть
    дозволяє навчання угорською мовою у вищих навчальних закладах, важко погодитися
    зі законодавчою зміною власне принципу. І це, попри наявність повної підтримки
    румунської сторони щодо необхідності скасування привілейованого статусу
    російської мови як мови міжетнічного спілкування або мови меншин в Україні, а
    також щодо необхідності володіння державною мовою на досить високому рівні
    кожним громадянином України румунського походження.




    Юліан Кіфу нагадує, що Румунія завжди виступала за належне представництво
    румунської меншини на всіх рівнях у керівних структурах держави, регіону та
    населених пунктів, де компактно проживають румуни, з тим, щоб їх інтереси були
    захищені на всіх рівнях виконавчої влади, у Верховній Раді або у місцевій
    державній адміністрації. Він наголошує на тому, що румуни завжди були лояльними
    громадянами України і повинні бути інтегровані в суспільство, в якому живуть, а
    не асимільовані.




    Слід відзначити, що Румунія, попри гостру реакцію на початку, коли
    президент Клаус Йоханніс відклав свій візит до Києва, на відміну, наприклад,
    від Угорщини зайняла конструктивну позицію, висловивши готовність до відкритого
    діалогу з Україною щодо «мовної» статті, на благо, передусім румунської громади
    в Україні. Готовність до діалогу у
    Бухаресті повторили й після оприлюднення висновків Венеціанської комісії.




    Румунське МЗС у своїй заяві з цього приводу зазначило, що «Румунія
    підтверджує свою готовність до діалогу з Україною, в тому числі для надання допомоги та обміну досвідом в окресленні
    системи, здатної забезпечити дотримання мовних прав усіх румуномовних громадян
    України, що залишається пріоритетом Румунської держави.»




    Міністерство закордонних справ привітало висновки Європейської комісії за
    демократію через право, що підтверджує оцінку Румунії щодо негативних наслідків
    статті 7 зазначеного закону на дотримання прав осіб, які належать до національних
    меншин в Україні, в тому числі
    румунської меншини. Згідно з румунським МЗС Венеціанська комісія рекомендує
    внести поправки до цієї статті з огляду на її юридичну невизначеність та
    двозначність, а також – на відсутність адекватних механізмів реалізації права
    на освіту мовами нацменшини, поправки, які замінили б ці положення іншими,
    більш збалансованими та чіткіше сформульованими. Венеціанська комісія, -
    зазначається в заяві румунського зовнішньополітичного відомства, – констатувала
    те, про що стверджувала румунська сторона, а саме: що цей закон може призвести
    до серйозного зменшення можливостей, що надаються особам, які належать до
    національних меншин, для навчання їхніми мовами, ставлячи навіть проблему
    конституційності закону.




    З іншого боку міністр з питань закордонних румунів Андрея Пестирнак
    заявила, що основною метою Румунії в діалозі з українською владою щодо навчання
    румунською мовою в Україні є збереження інтересу членів румунської громади до
    рідної мови. Вона зазначила, що в даний час очолюване нею відомство разом з
    Міністерством освіти і Міністерством закордонних справ працює над створенням
    освітнього пакету для учнів системи середньої освіти, а також програм
    стажування не тільки для вчителів румунської мови, а й для вчителів, які
    викладають румунською інші предмети, щоб зберегти інтерес румунської громади в
    Україні до шкіл з румунською мовою викладання.




    Загалом, з огляду на те, що румунська сторона закликала Київ звернутися до
    цієї комісії за оцінкою нового освітнього закону, а Павло Клімкін та Петро
    Порошенко запевнили своїх румунських візаві, що Україна виконає рекомендації
    європейських експертів, слід очікувати поступового зниження напруження у
    двосторонніх відносинах і відновлення конструктивного діалогу, який країни
    налагодили в останні три роки.




    Міністерство закордонних справ України вважає, що опубліковані рекомендації, які
    містяться в офіційному висновку, допоможуть впроваджувати закон в інтересах української мови як державної, а також з урахуванням
    важливості забезпечення розвитку мов національних меншин України для
    самоідентифікації та у місцях компактного проживання. Згідно з українським
    зовнішньополітичним відомством це дозволить перевести питання подальшої
    імплементації освітньої реформи в Україні виключно в експертне русло.




    У свою чергу Міністерство освіти і науки України, враховуючи рекомендації
    європейських експертів, запропонувало три моделі імплементації статті 7, що
    будуть прописані в Законі «Про загальну середню освіту». Одна з них стосується національних громад, мова яких
    належить до мов Європейського Союзу. Залежно від мовної групи та мовного
    середовища проживання, використання цієї моделі може мати 2 варіанти. Перший
    варіант стосується громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи, та
    які проживають у переважно українськомовному середовищі, а другий враховуватиме
    особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп та які
    переважно проживають у середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про румунську
    та угорську громади. Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення
    предметів українською відбуватиметься ще поступовіше, а відсоток предметів, що
    вивчаються державною, буде меншим. Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову
    іншої мовної групи значно складніше і потребує більше навчального часу, щоб
    досягти мовного рівня для вивчення інших предметів.




    Отож, з огляду на реакцію румунської та української сторін на висновки
    Венеціанської комісії, є підстави сподіватися, що в близькому майбутньому Київ
    і Бухарест зуміють подолати розбіжності
    у поглядах і знайдуть найкраще рішення проблеми шляхом конструктивного діалогу.





  • Румунія, Східне партнерство та відносини з Україною

    Румунія, Східне партнерство та відносини з Україною

    Європейський Союз повинен продовжувати послідовну підтримку зусиль з модернізації та здійснення реформ шістьма країнами «Східного партнерства». На цьому наполягав Президент Румунії Клаус Йоханніс на V-му Саміті «Східного партнерства», якій пройшов минулого тижня в Брюсселі. Клаус Йоханніс привернув увагу на той факт, що недостатньо лише вимагати від своїх партнерів здійснення реформ без надання Євросоюзом всієї необхідної підтримки з цього приводу.

    У Брюсселі глава Румунської держави представив конкретні досягнення, які, на його думку, мають бути досягнуті безпосередньо на користь громадян, які повинні бути основними бенефіціарами «Східного партнерства» у перспективі 2020 року. 20 завдань до 2020 року, виконання яких мають відчути громадяни східних сусідів ЄС – це найважливіший результат Саміту «Східного партнерства», – заявив Клаус Йоханніс.

    З іншого боку, європейський курс Республіки Молдова та освіта румунською мовою в Україні стали центральними темами, двосторонніх зустрічей, які Клаус Йоханніс провів в кулуарах саміту у Брюсселі з прем’єр-міністром Р.Молдова Павлом Філіпом та з Президентом України Петром Порошенком.

    Незважаючи на певне напруження в румунсько-українських відносинах в останні місяці, викликане українським «мовним законом» Клаус Йоханніс висловив готовність до діалогу зі своїм українським колегою для вирішення цього надто чутливого питання. «Я провів двосторонню зустріч і, звісно, порушив тему освіти румунською мовою для румунів в Україні. Ви знаєте, що тривають дискусії і має місце обговорення нового закону «Про освіту», який схвалив Парламент України. У цьому питанні, я сказав президенту Порошенку, що ця тема для нас дуже важлива і ми повинні знайти рішення. Він пообіцяв врахувати всі рекомендації Венеціанської комісії про внесення змін до законодавства в цій галузі. По-друге, я також попросив аби, перш ніж схвалювати законодавчі зміни щодо навчання румунською мовою, обговорити їх як у двосторонньому форматі, так і з представниками румунської меншини в Україні. Президент Порошенко погодився з моїми проханнями і я думаю, що ми зможемо рухатися по шляху вирішення.»

    На запитання журналістів чи була обговорена тема візиту до України, наміченого на жовтень, але який Президент Румунії відклав після прийняття Верховною Радою України нового закону «Про освіту» Клаус Йоханніс відповів: «Цей візит буде обговорений після того, як ми вирішимо проблему освіти румунською мовою. Водночас, аби уникнути неясності скажу, що я відклав свій візит, щоб дати дуже серйозний і чіткий сигнал про те, що це для нас дуже серйозна справа, але, очевидно, як я, так і інші, всі ми продовжуємо переговори, щоб вирішити цю проблему. Не подумайте, що хтось удає із себе ображеного і ми не говоримо. Ні, ми говоримо, у нас є спільні проекти, але це питання настільки важливе для нас, що інші теми були поставлені «в режим очікування» доти, доки не буде вирішена ця проблема.»

    Відповідаючи на запитання українського журналіста, чи може цей конфлікт мати вплив на взаємини України та ЄС Клаус Йоханніс сказав, що це викликає занепокоєння, але додав, що він оптиміст й сподівається на знайдення хорошого, гідного та досяжного рішення.

    Тим часом Румунія та Україна продовжують співпрацю в інших сферах, а в цьому році у військовому параді до Національного Дня Румунії – 1 грудня уперше візьмуть участь й українські військовослужбовці.

  • К.Йоханніс і П.Порошенко провели зустріч у рамках участі у Саміті Східного партнерства

    К.Йоханніс і П.Порошенко провели зустріч у рамках участі у Саміті Східного партнерства




    Президент Румунії
    Клаус Йоханніс у п’ятницю провів зустріч зі своїм українським колегою Петром
    Порошенком в кулуарах Саміту Східного партнерства в Брюсселі, повідомляє агентство Agerpres.




    Центральною темою
    розмови стала проблема освіти румунською мовою в Україні. «У цьому питанні я
    сказав Президентові Порошенку, що ця тема для нас надзвичайно важлива і, що ми
    повинні знайти рішення,» – заявив глава румунської
    держави.

    Клаус Йоханніс також попросив свого українського візаві перш ніж схвалювати законодавчі зміни щодо навчання румунською мовою, обговорити їх як у двосторонньому форматі, так і з представниками румунської меншини в Україні. За словами Йоханніса Петро
    Порошенко пообіцяв врахувати
    усі рекомендації Венеціанської комісії.
    «Президент Порошенко погодився з моїми проханнями і я думаю, що ми зможемо рухатися по шляху вирішення», – заявив Президент Румунії.

    У свою чергу Президент України
    Петро Порошенко під час зустрічі висловив вдячність Президентові Румунії за
    незмінну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента України. Глава Української
    держави подякував Клаусу Йоханнісу за співавторство Румунії українського
    проекту Резолюції ГА ООН «Становище у галузі прав людини в Автономній
    Республіці Крим та м.Севастополь (Україна)», який буде розглядатися Генеральною
    Асамблеєю ООН у грудні 2017 року.




    У вересні після прийняття Верховною
    Радою України нового закону про освіту Президент Румунії скасував намічений на
    жовтень офіційний візит до Києва, стверджуючи, що цей нормативно-правовий акт
    суперечить взаємним благим намірам і серйозно обмежує доступ меншини до
    навчання рідною мовою.

    Стосовно цього у
    п’ятницю Клаус Йоханніс зазначив, що відклав візит, щоб показати наскільки
    важливим є це питання для Румунії, висловивши водночас переконання, що проблема
    буде вирішена. «Не подумайте, що
    хтось удає із себе ображеного і ми не
    говоримо… Ні, ми говоримо, у нас є спільні проекти, але це питання настільки
    важливе для нас, що інші питання були поставлені «в режим
    очікування» доти, доки не буде вирішена ця проблема»
    – сказав румунський президент.




    Нагадаємо, що перед
    початком саміту Східного партнерства, відповідаючи на запитання журналістів
    Клаус Йоханніс сказав, що Румунія сповнена рішучості вести переговори з
    українською стороною доти, доки не буде вирішено питання освіти румунською мовою
    в Україні.

  • Президенти Румунії та України проведуть зустріч в Брюсселі

    Президенти Румунії та України проведуть зустріч в Брюсселі

    Президент Клаус Йоханніс
    сьогодні оголосив, що проведе зустріч зі своїм українським колегою Петром
    Порошенком в кулуарах Саміту Східного партнерства в Брюсселі, повідомляє агентство Agerpres.

    Він сказав, що
    Румунія сповнена рішучості вести переговори доти, доки не буде вирішено питання
    освіти румунською мовою в цій країні.




    Сьогодні я
    матиму кілька зустрічей. Звичайно, я привітаюся зі всіма лідерами, але проведу
    зустріч з Президентом України, паном Порошенком, оскільки для нас є дуже важливим
    Закон України «Про освіту» і ми рішуче налаштовані вести переговори доти, доки
    не буде вирішено питання освіти румунською мовою», – сказав глава держави перед
    початком саміту Східного партнерства у Брюсселі, відповідаючи на запитання
    журналістів.


    Нагадаємо, що
    напередодні прес-служба Адміністрації Президента Румунії повідомила, що на
    П’ятому саміті Східного партнерства Клаус Йоханніс виступить за продовження
    міцної політики ЄС щодо своїх східних сусідів, які через незворотний прогрес
    повинні стати передбачуваними, стабільними і процвітаючими просторами,
    прив’язаними до європейських цінностей та принципів.

    Після прийняття Верховною Радою освітнього закону президент Клаус Йоханніс скасував намічений на жовтень офіційний візит в Україну, стверджуючи, що він суперечить взаємним благим намірам і серйозно обмежує доступ меншини до навчання рідною мовою.

  • Конструктивний діалог як запорука розвитку двосторонніх відносин

    Конструктивний діалог як запорука розвитку двосторонніх відносин

    Після дуже
    складного і майже безрезультатного візиту до Будапешта, за підсумками якого Угорщина
    продовжила наполягати на змінах до українського закону про освіту, оскільки він порушує права етнічних
    угорців, 13 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін прибув у
    Бухарест, де на главу українського зовнішньополітичного відомства чекала досить
    насичена програма.

    Зокрема: зустріч з делегацією Парламенту
    Румунії з питань ініціювання діалогу з українськими інституціями для
    забезпечення захисту прав громадян, які належать до румунської меншини в
    Україні, переговори з Міністром закордонних справ Теодором Мелешкану та зустріч з Міністром
    з питань румунів звідусіль Андреєю Пестирнак. Головним
    завданням Павла Клімкіна було переконати румунську сторону в тому, що цей
    закон ніяким чином не спрямований проти румунської та інших
    національних меншин України і наголосити на тому, що офіційний Київ готовий до
    діалогу в процесі його імплементації.






    Перша
    зустріч у парламенті почалася на тлі досить «холодних» переговорів, що мали
    місце за день до візиту Павла Клімкіна в Бухарест, між румунськими та
    українськими парламентаріями у Києві, під час яких українські депутати дали
    зрозуміти, що не готові йти на жодні поступки в цьому питанні. У Бухаресті
    румунські депутати знову висловили свою стурбованість забезпеченням права
    румунської меншин на освіту рідною мовою, але наголосили на готовності до спільного
    пошуку взаємоприйнятного вирішення цього питання. Після відвертого обміну думками зустріч завершилася на
    оптимістичній ноті, про що Павло Клімкін написав в своєму Twitter: «Важливий сигнал від парламентарів Румунії – ми партнери і
    за конструктивний діалог при обговоренні освітнього закону.»




    Пізніше глава МЗС України заявив: «Мені дуже сподобалась
    ця бесіда, оскільки це була бесіда з бажанням йти вперед, з взаємною симпатією,
    але зрозуміло з турботою про українських
    громадян румунського походження. Тому ми говорили про те, щоб можливо спільно
    відвідати румунські громади в Україні, можливо взяти з собою когось з
    парламентарів, звичайно представників наших міністерств освіти і разом чути їх,
    для того, щоб зрозуміти як вони також бачать механізм майбутньої імплементації
    цього закону.»




    Потім відбулися нелегкі, але відверто партнерські переговори між
    міністрами закордонних справ. З цієї нагоди глава румунської дипломатії знову
    підтвердив свою стурбованість з приводу ситуації, що склалася довкола українських
    шкіл з румунською мовою викладання після прийняття нового закону про освіту та
    наголосив на необхідності дотримання міжнародних норм та стандартів у сфері
    захисту прав осіб, що належать до румунської меншини. Він привітав рішення відправити
    цей нормативно-правовий акт на експертизу до Венеціанської комісії та висловив
    переконання, що рекомендації відповідного авторитетного органу будуть враховані українською
    стороною.




    Теодор Мелешкану пояснив, що рішення Румунії принципово
    реагувати на закон про освіту має в основі тверде переконання в тому, що
    використання інструментів, запропонованих Радою Європи та ОБСЄ зможе надати
    необхідні гарантії забезпечення та заохочення прав осіб, що належать до румунської
    меншини в Україні. «Я знову озвучив заклопотаність з приводу негативних
    наслідків закону для учнів, які навчаються румунською мовою в Україні і закликав
    українську сторону знайти рішення, з тим, щоб навчання румунською мовою було
    гарантоване для всього освітнього циклу щонайменше на нинішньому рівні. Вітаю готовність
    міністра Клімкіна відповісти на цю пропозицію тісного та відвертого діалогу на
    дуже делікатну тему у відносинах між нашими країнами. Ми переконані в тому, що
    таким чином, шляхом зваженого і відповідального діалогу, в дусі партнерства та
    європейських цінностей, які Румунія та Україна поділяють, ми зможемо разом знайти
    стале і принципове рішення, що відповідатиме легітимним інтересам громадян
    України румунської національності користуватись правом на навчання рідною мовою
    і дозволить в повній мірі зіграти роль містка між нашими країнами і суспільствами, яку природно
    виконують румунська меншина в Україні та українська меншина в Румунії.»




    Глава румунської дипломатії зазначив, що українська влада
    повинна постійно консультуватися з представниками національних меншин при
    розробці рішень, які стосуються їх безпосередньо.




    У свою чергу Павло Клімкін підкреслив прихильність України до
    забезпечення права румунської меншини на навчання рідною мовою та висловив готовність
    активізувати діалог, в тому числі із залученням міністерств освіти та представників
    української громади в Україні до пошуку відповідних рішень. «В Румунії все
    зовсім по-іншому, ніж в Угорщині. Є готовність до відкритого діалогу. Але треба
    предметно працювати з місцевою громадою», – зазначив глава МЗС України в своєму
    Twitter.




    Павло Клімкін: «Зараз ми маємо суміш радянської і
    пострадянської освіти, маємо разом йти до майбутньої, європейської логіки
    освіти. Цьому й присвячений закон. Тому я дуже вдячний, що у мене була
    можливість і з моїм другом, і з багатьма румунськими парламентаріями, і я до
    речі радий, що в румунському парламенті створена спеціальна парламентська група
    для того, щоб вести діалог. Ця група була вчора [ред. – 12 жовтня] в Україні і
    це реальна відмінність від деяких інших сусідів Румунії, які роблять особливі
    акценти, фокус саме на політичний аспект. Я дуже радий, що тут я бачу реальну
    турботу і занепокоєність щодо того як саме румунська громада буде почувати себе
    в результаті імплементації цього закону. І знову хочу сказати – ми маємо йти
    разом вперед європейським шляхом, але для мене дуже приємно відчувати, що Румунія турбується саме про румунську
    громаду, а не намагається побудувати поле для політичного розгляду цього
    питання.»




    Останньою була зустріч Глави МЗС України з Міністром з питань румунів звідусіль Андреєю Пестирнак. Вона розповіла про численні звернення від румунської громади в Україні, в яких йдеться про негативні наслідки освітнього закону, який може призвести до поступової втрати мовної ідентичності румунів. Вона наголосила й на процедурних недоліках в прийнятті нового закону, підкресливши, що процес його прийняття не включив публічні дебати, що позбавило представників румунської громади в Україні можливості подати свої зауваження та пропозиції щодо освіти рідною мовою. Павло Клімкін, у свою чергу, запевнив, що Україна особливо зацікавлена у збереженні двостороннього діалогу в цьому питанні та поважає мовну самобутність румунської національної меншини.

    Отож, попри розбіжності у поглядах, цей візит Павла Клімкіна до Румунії, точніше його результат, ще раз продемонстрував, що офіційний Бухарест зайняв не радикальну, а конструктивну позицію та, незважаючи на різні спекуляції в ЗМІ, Румунія та Україна, усвідомлюючи роль нацменшин в своїх суспільствах, готові до діалогу задля знайдення взаємоприйнятного рішення, оскільки компроміс є найкращою формою вирішення проблем.

  • Президент Клаус Йоханніс провів телефонну розмову з Петром Порошенком

    Президент Клаус Йоханніс провів телефонну розмову з Петром Порошенком

    У середу 18 жовтня відбулась телефонна розмова Президента Румунії Клауса
    Йоханніса та Президента України Петра Порошенка, на прохання останнього.


    Основною темою
    дискусії став нещодавно прийнятий Закон України «Про освіту», – повідомила прес-служба
    Адміністрації Президента Румунії.


    Клаус Йоханніс висловив різке незадоволення прийняттям закону,
    що негативно позначиться на праві осіб, які належать до національних меншин в
    Україні, включаючи румунської, навчатися рідною мовою. Він зазначив, що перед
    цим кроком мала б бути проведена консультація з представниками національних
    меншин в Україні та сусідніми країнами, з якими ці меншини пов’язані.




    Глава Румунської
    держави також підтвердив позицію румунської сторони стосовно тексту статті 7 закону,
    яка в нинішній редакції значно обмежує права осіб, які належать до румунської
    меншини на освіту рідною мовою. Він закликав Петра Порошенка сприяти виконанню Україною
    своїх зобов’язань перед румунською стороною щодо дотримання відповідних
    міжнародних норм та стандартів у сфері захисту прав нацменшин.




    Президент Румунії
    наголосив на необхідності уникнення негативних наслідків нового
    нормативно-правового акту на рівень та якість навчання румунською мовою, підкресливши,
    що викладання офіційної мови держави, в якій проживають меншини, не повинно здійснюватися
    на шкоду рідній мові меншин.




    З іншого боку Клаус
    Йоханніс скористався цією можливістю, щоб підтвердити підтримку Румунією європейського
    курсу й територіальній цілісності
    України.




    У свою чергу Президент
    України зазначив, що в повній мірі розуміє занепокоєння румунської сторони і
    передав тверду готовність української влади знайти рішення проблем, викликаних
    прийняттям закону, з тим, щоб на завадити праву румунської меншини навчатися рідною
    мовою. Петро Порошенко також запевнив, що висновки Венеціанської комісії щодо Закону
    «Про освіту» будуть впроваджені офіційним Києвом.




    У цьому контексті
    Петро Порошенко знову запросив Клауса Йоханніса відвідати Україну. Президент
    Румунії прийняв запрошення, але додав, що здійснить візит, який був намічений
    на жовтень та відкладений румунською стороною через прийняття закону про
    освіту, після усунення проблем, викликаних вказаним нормативно-правовим
    актом.

  • У місті Клуж-Напока відбулася зустріч українських вчителів Румунії

    У місті Клуж-Напока відбулася зустріч українських вчителів Румунії

    12-14 жовтня в місті Клуж-Напока відбулася Національна нарада українських педагогічних працівників Румунії.

    У ній взяли участь понад 100 вчителів, які викладають в місцевостях компактного проживання українців у повітах Арад, Ботошани, Караш Северін, Клуж, Марамуреш, Сучава, Сату Маре, Тіміш, а також шкільні інспектори з української мови, директори навчальних закладів, представники Міністерства освіти Румунії та Союзу українців Румунії.

    У роботі заходу взяли участь голова СУР, депутат Микола Мирослав Петрецький, радник Міністерства Освіти Ельвіра Кодря, продекан Філологічного факультету Іван Кірай тощо.

    Під час зустрічі обговорювалися нинішній стан та перспектива освіти українською мовою в Румунії. Організаторами виступили Союз українців Румунії, Міністерство освіти Румунії та Клузький університет імені Бабеша-Бойоя.

  • 8 – 14 жовтня 2017 року

    8 – 14 жовтня 2017 року

    Політична
    ситуація в Бухаресті


    Головна політична сила в правлячій коаліції Румунії -
    Соціал-демократична партія зуміла розрядити напружену ситуацію в своїх лавах,
    що ризикувала призвести до нової відставки уряду. Напруженість, що виникала
    через розбіжності у поглядах між лідером соціал-демократів Лівіу Драгня і
    прем’єром-міністром Міхаєм Тудосе була пов’язана з відставкою деяких міністрів,
    які є фігурантами у справах за фактом
    корупції та зникла після відставки трьох членів кабінету. Йдеться про
    віце-прем’єра Севіль Шайде і міністра європейських фондів Ровану Плумб, звинувачених у корупції, а також про міністра транспорту Развана
    Кука, які у четвер написали заяву про відставку. Прем’єр-міністр Міхай Тудосе
    обумовив своє перебування на чолі уряду відставкою окремих членів свого
    кабінету з кримінальними проблемами, посилаючись на їх негативний вплив на
    імідж партії. Лідер СДП Лівіу Драгня стверджує, що ці проблеми виникли через
    помилки у спілкуванні між ним і прем’єр-міністром. Нагадаємо, що в середині
    року небажання тодішнього прем’єр-міністра Соріна Гріндяну виконувати вказівки
    фактичного лідера соціал-демократів Лівіу Драгні, змусило СДП вдатися до
    унікального в історії румунської політики кроку – оголосити вотум недовіри
    власному уряду.




    Парламентська асамблея НАТО




    У
    Бухаресті на цьому тижні відбулася 63-я щорічна сесія Парламентської асамблеї
    НАТО, яка зосередилася на безпековій ситуації в Чорноморському регіоні,
    діях Росії в безпосередній близькості
    від Альянсу і кібер-загрозах. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг
    привітав значний внесок Румунії в НАТО, наголосивши на ролі румунських
    військовослужбовців у місіях в Косовому та Афганістані і на виділенні
    Бухарестом 2% ВВП на оборону. Столтенберг заявив, що Альянс не хоче нової
    холодної війни або ізолювати Росію, але стурбований зміцненням військових
    потужностей і відсутністю прозорості в цьому. Президент Румунії Клаус Йоханніс
    після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО в Бухаресті заявив, що Румунія
    стала важливим контрибутором у забезпечення безпеки на регіональному плані, в євроатлантичному
    просторі та на міжнародному рівні і надалі буде відповідальним членом Альянсу.
    Парламентська асамблея НАТО прийняла кілька резолюцій, які стосуються, серед
    іншого, стабільності і безпеки в Чорноморському регіоні, посилення
    співробітництва ЄС-НАТО і перетворення інформації на зброю.




    Позиція Румунії щодо Закону України Про освіту


    Парламентська асамблея Ради Європи в четвер
    прийняла резолюцію з критикою відносно нового українського закону про освіту, який серйозно обмежує доступ до навчання рідною мовою для
    національних меншин в Україні, в тому числі румунської. До ініціативи в ПАРЄ
    Бухарест зробив ряд інших кроків в спробі переконати українську сторону внести
    зміни до цього законопроекту. Зокрема міністр закордонних справ Румунії Теодор
    Мелешкану та його колеги з Будапешта, Софії та Афін підписали спільний лист
    главі МЗС України та керівникам низки європейських організацій з питань захисту
    нацменшин, в якому висловили стурбованість та глибокий жаль у зв’язку із
    прийняттям нового українського закону, а міністр освіти Лівіу Поп здійснив
    робочий візит в Україну, щоб обговорити це питання зі своєю українською
    колегою. Парламент Румунії одноголосно прийняв декларацію, в якій закликає
    сусідню державу переглянути цей нормативно-правовий акт, а Президент Клаус
    Йоханніс відклав на невизначений термін запланований на жовтень візит в
    Україну. Майже півмільйона етнічних румунів проживають в Україні, більшість із
    них на колишніх східних румунських територіях, анексованих у 1940 році, після
    ультиматуму, Радянським Союзом й успадкованих в 1991 році Україною, як
    держави-наступника.

    Робочий візит Павла Клімкіна в Бухарест

    У п’ятницю Міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснив робочий візит до Бухареста, центральною темою якого була реформа освіти в Україні і, зокрема права етнічних румунів України на навчання рідною мовою. Павло Клімкін провів зустріч зі спеціальною парламентською делегацією, під час якої було обговорене питання налагодження діалогу з українською стороною для пошуку взаємоприйнятного рішення щодо забезпечення захисту освітніх прав громадян, які належать до румунської меншини в Україні. Глава українського зовнішньополітичного відомства провів також переговори з Міністром закордонних справ Румунії Теодором Мелешкану. Останній заявив, що Бухарест поділяє стурбованість та невдоволення румунської меншини в Україні новим законом про освіту. Ми готові до діалогу з українською владою і розраховуємо на готовність [ред. – української сторони] вжити заходів, необхідних для врегулювання ситуації, – сказав Т.Мелешкану.. Глава МЗС України, з іншого боку, зазначив, що українська влада має обговорити як з румунською державою, так і з представниками нацменшин впровадження цього закону. Павло Клімкін також провів зустріч з представниками Союзу українців Румунії.




    Прогноз МВФ щодо економіки Румунії


    МВФ переглянув у бік збільшення з 4,2%
    до 5,5% прогноз зростання ВВП Румунії в
    2017 році. Так само, згідно з експертами МВФ у 2018 році румунська економіка
    зросте до 4,4%, на один відсоток більше ніж передбачалося і квітні.
    Оптимістичні показники викликані значним збільшенням інвестицій, торгівлі та
    промислового виробництва в Румунії. Водночас рівень безробіття за прогнозами
    МВФ залишиться незмінним порівняно з квітневими оцінками: 5,3% у 2017 році та
    5,2% в наступному році. МВФ також змінив прогноз дефіциту поточного рахунку
    Румунії – 3% в цьому році з 2,8 в квітні та 2,9% в наступному році з 2,5%
    раніше. Документ також показує, що Румунія та Ісландія мають в цьому році
    найбільше зростання ВВП в Європі – на рівні 5,5%. Оцінки МВФ значною мірою
    підтверджують дані, надані Національним інститутом статистики.






    Румунка Сімона Халеп стала першою ракеткою
    світу


    Вперше
    в історії національного жіночого тенісу румунська спортсменка Сімона Халеп зайняла
    найвищу позицію у світовому рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA). Вона
    добилася цього результату після виходу у фінал Пекінського турніру,
    де поступилася француженці Каролін Гарсія. У цьому сезоні Сімона Халеп мала ще три шанси стати першим номером
    світу, але втратила їх. Румунська тенісистка стала 25-ою першою ракеткою в 44
    річній історії WTA та другим представником Румунії в статусі світового лідера,
    після Іліє Нестасе, який перший в історії ATP отримав титул першої ракетки
    світу (23 серпня 1973 р.) і зберіг титул упродовж 40 тижнів до 2 червня 1974
    року. 26-річна Сімона Халеп 12 разів дійшла до фіналу і виграла 15 турнірів
    WTA, в тому числі в Індіан-Уеллсі та Мадриді.















  • Павло Клімкін відвідає Румунію

    Павло Клімкін відвідає Румунію

    У п’ятницю, 13
    жовтня, Міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснить робочий візит
    до Бухареста, – повідомляє Посольство України в Румунії.




    Центральною темою
    візиту будуть права етнічних румунів України на навчання рідною мовою.




    Павло Клімкін
    проведе переговори з Міністром закордонних справ Румунії Теодором Мелешкану по
    завершенню яких буде проведена спільна прес-конференція.






    Глава українського
    зовнішньополітичного відомства зустрінеться й з Міністром з питань румунів
    звідусіль Андреєю Пестирнак та проведе зустріч з делегацією Парламенту Румунії,
    під час якої буде обговорене питання налагодження діалогу з українськими установами
    для забезпечення захисту прав громадян, які належать до румунської меншини в
    Україні.




    Глава МЗС України
    зустрінеться також з керівництвом та представниками Союзу українців Румунії.

  • 12 жовтня 2017 року

    УРЯД – Національний виконавчий комітет Соціал-демократичної партії, основної політичної сили урядової коаліції в Румунії, сьогодні обговорює ініціативу прем’єр-міністра Міхая Тудосеп про перестановку в
    складі уряду. На цьому ж засіданні мають бути прояснені взаємовідносини між
    урядом та партією. Прем’єр-міністр обговорив питання перестановки як з
    президентом Клаусом Йоханнісом, так і з лідером соціал-демократів Лівіу Драгня.
    ЗМІ пишуть, що мова йде про відставку віце-прем’єр-міністра та міністр
    регіонального розвитку Свіль Шайде і міністра європейських фондів Ровану
    Плумп, яким було пред’явлено звинувачення у корупції. В аналогічній ситуації
    перебуває й міністр по зв’язках з парламентом Віорел Іліє, член Альянсу
    лібералів та демократів, з яким соціал-демократи утворюють правлячу більшість.
    Оглядачі не виключають також можливість заміни ще кількох міністрів, які
    останнім часом перебувають під шквалом
    критики.




    НАЦМЕНШИНИ – Парламентська асамблея Ради Європи сьогодні, на прохання румунської делегації, провела термінові дебати на тему
    суперечливого українського закону про освіту. У прийнятій за підсумками дебатів
    резолюції, яку підтримали 82 делегати, 11 висловилися проти, 17 утрималися,
    ПАРЄ висловлює стурбованість прийняттям Верховною Радою нового закону Про
    освіту без консультацій із представниками національних меншин. На думку
    делегатів, закон не забезпечує права нацменшин навчатися рідною мовою, а
    навпаки, значно скорочує їхні права. Парламентська асамблея Ради Європи також
    звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації
    Венеціанської комісії, а також внести відповідні зміни до закону про освіту.
    Нагадаємо, що раніше міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та його
    колеги з Будапешта, Софії та Афін підписали спільний лист главі МЗС України та
    керівникам низки європейських організацій з питань захисту нацменшин, в якому
    висловили стурбованість та глибокий жаль у зв’язку із прийняттям нового
    українського закону про освіту, румунський парламент одноголосно прийняв декларацію, в якій закликає сусідню державу
    переглянути цей нормативно-правовий акт, а Президент Клаус Йоханніс відклав на
    невизначений термін запланований на жовтень візит в Україну.




    АВТОПРОМ – Президент Клаус Йоханніс та прем’єр-міністр Міхай Тудосе сьогодні взяли участь в офіційній церемонії запуску виробництва моделі Ford Ecosport на заводі Ford у Крайові (південна Румунія). Глава держави заявив, що своєю присутністю на цій події він хоче дати потужний сигнал підтримки румунській автопромисловості, яка стає все більш конкурентоспроможною і має кращу репутацію на європейському ринку. Після придбання заводу в місті Крайова у 2008 році американська компанія Ford інвестувала більше мільярда євро у виробничі потужності в Румунії. На заводі працюють понад 2800 осіб. Найбільшим виробником на румунському авторинку є Dacia Automobile, в місті Пітешть (південь), який з 1999 року належить французькій групі Renault. На цій компанії працюють понад 13500 осіб, а виторг складає понад 4,3 млрд. євро.




    ЄС-Р.МОЛДОВА – Європейський союз оголосив, що не надасть
    Республіці Молдова грошову допомогу на суму 28 млн євро, призначену для реформи в
    сфері правосуддя. Ця сума мала бути останнім траншем програми фінансування
    реформи, але Євросоюз вважає, що молдовський уряд не виконав необхідні для
    цього умови. Делегація Європейського Союзу в Кишиневі в поширеній заяві
    нагадує, що молдовська влада проявила недостатню прихильність до реформування,
    виділивши занадто мало коштів та персоналу, в результаті чого прогрес у
    реформуванні судової системи виявився недостатнім. Минулого тижня
    прем’єр-міністр Павел Філіп зазначив, що країна не отримає наступний транш
    фінансової допомоги на суму 100 млн євро, наданої Європейським Союзом. Він зізнався,
    що така позиція Брюсселя була викликана рішенням офіційного Кишинева змінити
    виборчу систему в перспективі парламентських виборів, що сприяє так званим
    великим партіям.




    СВЯТО – Іспанці сьогодні відзначають
    національний день в умовах, коли єдність країни перебуває під загрозою через
    напруженість у відносинах між сепаратистською владою Каталонії та центральним
    урядом в Мадриді. Прем’єр-міністр Маріано Рахой закликав каталонського
    регіонального лідера Карлеса Пучдемонта відмовитися від декларації про
    незалежність, якщо хоче уникнути призупинення місцевої автономії. Рахой
    звинуватив каталонський уряд у спричиненні з найбільшої кризи в історії
    іспанської демократії та в небезпечній атаки на Конституцію, єдність країни, на
    статус Каталонії та, що найгірше, на співжиття.