Tag: нацменшини

Новий закон про
освіту, прийнятий в Україні цієї осені, що вважається більшістю експертів
щонайменше недоречним, став темою обговорень у Страсбурзі. Термінові дебати
довкола суперечливого нормативно-правового акту стануть, відповідно до порядку
денного осінньої пленарної сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, однією
центральних подій четверга.

Дебати було
запропоновано румунською делегацією та мотивовано занепокоєнням, викликаним
різким обмеженням права осіб, які належать до національних меншин на навчання
рідною мовою. Відповідно до закону, діти етнічних нацменшин зможуть навчатися
рідною мовою лише в дитячому садку та початковій школі, після чого навчання
відбуватиметься лише українською мовою.

Колишній міністр
закордонних справ, сенатор Тітус Корлецян, який очолює румунську делегацію і є
віце-президентом ПАРЄ, розповів нашому кореспонденту в Страсбурзі, які
очікування має від дебатів, що пройдуть 12 жовтня: Я сподіваюся, що це будуть
чесні дебати, які призведуть до правильної реакції української влади з
переформулювання цього закону, прийняття висновків експертів Венеціанської
комісії щодо цього закону та внесення змін до закону, який різко обмежує права
та захист національних меншин в Україні, в тому числі румунської.»

Майже півмільйона
етнічних румунів живуть у сусідній державі, більшість із них на східних
румунських територіях, анексованих у 1940 році після ультиматуму колишнього
Радянського Союзу, які Україна успадкувала в 1991 році як
держава-правонаступниця. Аналітики кажуть, що, на тлі відкритого конфлікту з
Москвою, дії української влади фактично спрямовані проти мільйонів етнічних
росіян на сході та півдні України, а інші громади: румунська, угорська,
болгарська, грецька, стали побічними жертвами.

Минулого місяця
міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та його колеги з Будапешта,
Софії та Афін підписали спільний лист главі МЗС України та
керівникам низки європейських організацій з питань захисту нацменшин, в якому
висловили стурбованість та глибокий жаль у зв’язку із прийняттям нового
українського закону про освіту.

Теж у вересні, в
Бухаресті, румунські парламентарії продемонстрували незвичайну одностайність,
прийнявши декларацію, в якій закликають сусідню державу переглянути нормативно-правовий
акт. У документі зазначається, що румунські депутати та сенатори із
занепокоєнням та максимальною увагою стежать за розвитком подій після прийняття
закону і закликають до якнайшвидшого врегулювання ситуації, що утворилася,
добросовісно, в дусі співпраці та з суворим дотриманням європейських стандартів в сфері захисту національних меншин.

У свою
чергу Президент Клаус Йоханніс після зустрічі зі своїм українським колегою в
кулуарах Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку прийняв рішення відкласти на
невизначений термін запланований на жовтень візит в Україну.

Після того, як в березні 2015 року Президент
Румунії Клаус Йоханніс здійснив офіційний візит до Києва, його український візаві
Петро Порошенко у квітні минулого року відвідав Бухарест. Обидві сторони
назвали переговори плідними, всі питання були розглянуті в дусі добросусідства,
а Румунія підтвердила свою постійну та беззастережну політичну підтримку українській владі,
в контексті збройного конфлікту на сході країни.

Не оминули сторони й проблеми
національних меншин. Бухарест і Київ заявили
тоді про важливу роль для їх двосторонніх відносин румунської меншини в
Україні, яка налічує близько 500 тис. осіб, та української меншини в Румунії -
понад 50 тисяч осіб. Остання отримує значну фінансову підтримку від румунської
держави – більше 1,6 мільйона євро на рік.

Тоді Клаус Йоханніс сказав Петру Порошенку,
що й ​​Київ повинен краще реагувати на потреби та побажання румунів в Україні. Але
в понеділок глава української держави таки підписав суперечливий Закон України «Про
освіту», який раніше піддали критиці Румунія та інші країни регіону, через те,
що він обмежує права національних меншин на навчання рідною мовою. Жодні
аргументи не переконали Петра Порошенка ветувати закон, прийнятий Верховною
Радою на початку вересня.

Нещодавно міністр закордонних справ Румунії Теодор
Мелешкану та його колеги з Болгарії, Греції та Угорщини направили Міністру
закордонних справ України Павлу Клімкіну, Генеральному секретарю Ради Європи
Турбйорну Ягланду і Верховному комісару ОБСЄ у справах національних меншин
Ламберту Занніеру, спільний лист, в якому висловили заклопотаність законом про
освіту та закликали захисти права національних меншин.

У той же час Омбудсмен Румунії Віктор
Чорбя звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської
з проханням проаналізувати новий український освітній закон, який неминуче вплине
на румунську громаду, що проживає на території України. Парламент Румунії
одноголосно прийняв декларацію, в якій закликав українську владу до швидкого
врегулювання ситуації, що утворилась в сфері захисту національних меншин, а Президент
К.Йоханніс в знак протесту скасував візит, намічений на жовтень до Києва, про що
особисто повідомив свого колегу в кулуарах Генеральної Асамблеї ООН.

Що стосується членів румунської громади в
Україні, то вони говорять про ліквідацію румунських шкіл та «українізацію»
етнічних меншин. Щоправда, викладання українською мовою є важливим питанням на
сході України, проте, є немало й тих, хто стверджує, що нинішній законопроект
може викликати нові напруженості і нестабільність в країні. Київ, водночас, пообіцяв,
що його ставлення до національних меншин не зміниться і відповідатиме усім
міжнародним зобов’язанням та європейським стандартам.

Екстремальні погодні явища в Румунії та заходи з попередження

Уряд Румунії у четвер прийняв рішення про виділення фінансової допомоги на суму 36 мільйонів леїв (приблизно 8 мільйонів євро) для ліквідації наслідків буревіїв на заході, півночі та центрі країни. Гроші будуть використані для ремонту шкіл, лікарень,відділків поліції, церков та інших закладів суспільного інтересу. Минулої неділі 15-20-хвилинний буревій забрав життя 8 людей, понад 140 осіб отримали поранення. Сильний вітер, швидкістю подекуди понад 120 км/год вирвав повністю з корінням або повалив сотні дерев та електричних стовпів, зірвав дахи та білборди, розбив або навіть перекинув автомобілі. У деяких місцевостях було тимчасово перервано водо- й електропостачання, заблоковані автомобільні дороги. Через падіння дерев і стовпів на окремих ділянках сильно постраждала залізнична інфраструктура, унаслідок чого було скасовано багато маршрутів поїздів. Після недільного буревію прем’єр-міністр Міхай Тудосе заявив, що настав час створення і в Румунії сучасної системи оповіщення населення в разі стихійного лиха, як і в інших європейських державах. Через кілька днів негода знову вдарила, на цей раз по столиці та інших 38 населених пунктах. Підсумки – 3 померлих, десятки зірваних дахів та повалених дерев, тимчасово перекритий рух автотранспорту.

Президент Румунії Клаус Йоханніс на Генасмаблеї ООН

Насичена програма шестиденного візиту Президента Клауса Йоханніса в США з метою участі у 72-й сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку. У своєму виступі на Генасамблеї ООН глава румунської держави наголосив на необхідності зміцнення та підвищення ефективності ООН, яка має бути пристосована до сучасних проблем. Румунія, – сказав він, – вітає реформу антитерористичних механізмів ООН та її зусилля, спрямовані на те, щоб боротьба з тероризмом стала ключовим елементом її проектів попередження. Йоханніс виступив за необхідність створення Міжнародного суду проти тероризму. Глава румунської держави взяв участь у заходах високого рівня, організованих Румунією разом з іншими країнами та провів низку двосторонніх зустрічей: з Генеральним секретарем ООН, з Головою Генеральної Асамблеї, а також з лідерами багатьох країн світу. У четвер Клаус Йоханніс зустрівся з румунами у Філадельфії, яких закликав більш активно підтримувати поглиблення відносин між Румунією та США. Він сказав їм, що стратегічне партнерство між Румунією та Сполученими Штатами набуло нового виміру після візиту до Вашингтона влітку цього року. К.Йоханніс зазначив, що президент США Дональд Трамп дуже цінує румунську громаду в Сполучених Штатах. Теж у четвер Президент Румунії повідомив про скасування запланованого на жовтень візиту в сусідню Україну, а також про скасування зустрічі зі спікером Верховної Ради України Андрієм Парубієм, яка мала відбутися в кінці цього місяця в Бухаресті. Таке рішення глава румунської держави прийняв після прийняття Верховною Радою України нового закону про освіту, що обмежує право 400 000 етнічних румунів цієї країни навчатися рідною мовою.

Реакція в Бухаресті на новий український освітній закон

У середу Сенат і Палата депутатів на спільному засіданні прийняли Декларацію щодо нового Закону України Про освіту, який за словами румунських парламентаріїв сильно обмежує право національних меншин, в тому числі румунської, на навчання рідною мовою. Румунський парламент закликав Київ переглянути
цей закон, який вступить в силу після його підписання Президентом Петром
Порошенком. Румунський законодавчий орган також просить забезпечити адекватний
захист мовної, культурної та релігійної самобутності майже півмільйона етнічних
румунів у сусідній країні. Парламент також прийняв рішення
створити парламентську делегацію, яка найближчим часом відбуде до Києва для обговорення
ситуації, що виникла довкола освіти рідною мовою осіб, які належать до
румунської меншини. У той же час румунська делегація в Парламентській Асамблеї
Ради Європи внесла пропозицію про включення цього питання до порядку денного
жовтневої сесії та прийняття резолюції про моніторинг України на предмет
забезпечення мовних прав національних меншин.

Візит міністра
оборони Румунії Міхая Фіфора до Вашингтона

Міністр оборони
Румунії Міхай Фіфор на цьому тижні здійснив робочий візит до Вашингтона. Під
час зустрічей з офіційними особами США міністр Фіфор заявив, що Бухарест
залишається солідним, передбачуваним і надійним партнером, зберігаючи свою
прихильність сприяти зміцненню регіональної безпеки і стабільності. Він
окреслив пріоритети уряду в оборонній сфері після виділення Міністерству оборони
2% ВВП. Переговори були зосереджені, так само, на зміцненні стратегічного
партнерства Румунія-США та на поглибленні двосторонньої співпраці у військовій
сфері. Румунський міністр також зустрівся з представниками американських
компаній, що діють в сфері оборонної промисловості. Міхай Фіфор підтвердив
бажання Бухареста прискорити модернізацію Збройних сил Румунії і нагадав, що
парламент вже схвалив ряд програм закупівель, серед яких придбання ракет Patriot
і систем HIMARS.

Парламент відхилив вотум недовіри міністру
освіти

Резолюція про
недовіру та відставку міністра освіти Лівіу Поп була відхилена в понеділок Сенатом,
верхньої палатою румунського парламенту. Під назвою Румунія без якісної освіти
є бідною Румунією, резолюція була ініційована основними опозиційними силами – Націонал-ліберальною
партією та Союзом Рятуйте Румунію. Ініціатори дорікають міністру освіти у
тому, що 2017/2018 навчальний рік почався без підручників для 5-го класу, більшість
шкіл не мають необхідних дозволів на
функціонування, а відсів у школах досяг рекордного рівня. Лівіу Поп представив
перед сенаторами доповідь про реалії румунської системи освіти, як того
зажадали ініціатори резолюції.

Президент Клаус
Йоханніс у четвер оголосив про скасування офіційного візиту наміченого на жовтень в Україну після прийняття закону про освіту, оскільки цей закон
суперечить взаємним благим намірам і
серйозно обмежує доступ меншини до навчання рідною мовою – повідомляє агентство
AGERPRES.

Коли я почув про цей закон вирішив відкласти свій візит в Україну і відклав
зустріч зі спікером Парламенту, намічену на кінець вересня, що є дуже
сильним дипломатичним сигналом. Скасування президентського візиту є надзвичайно
потужним сигналом, – заявив Клаус Йоханніс.

Глава румунської
держави підкреслив, що закон про освіту, прийнятий в Україні суперечить
доброзичливим намірам. Дійсно, розвиток подій в Україні довкола закону про
освіту є досить неприємною темою. Ми запланували візит в Україну в жовтні цього
року, візит, деталі якого обговорювалися під час кількох раундів переговорів з
президентом Порошенком. Останній раунд переговорів мав місце з нагоди зустрічі
НАТО в Брюсселі. Я був дуже, дуже неприємно здивований подіями в українському
парламенті, який не повідомивши своїх партнерів, і ми є партнерами України,
прийняв закон, котрий на наш погляд суперечить взаємним добрим намірам.
Фактично цей закон, якщо він вступить в силу, серйозно обмежить доступ меншин
до навчання рідною мовою. Для нас це дуже болісно. Ми маємо дуже багато румунів
в Україні, – сказав президент.

Клаус Йоханніс
розповів, що збирався разом з Президентом України відвідати Буковину, де
проживають багато українських румунів. Цей закон був прийнятий в дуже
невідповідний момент і весь підхід, на мій погляд, має бути повторно
обговорений, – додав глава румунської держави.

Клаус Йоханніс
сказав, що в кулуарах ООН зустрівся з президентом Порошенком, якого повідомив
про своє рішення відкласти візит. Звичайно, ми зустрілися і я коротко йому про це сказав. Сказав прямо, що відкладаю цей візит доти, доки не буде
прогресу по цьому закону про освіту і, що був неприємно здивований таким
розвитком подій, з огляду на те, що він, принаймні зі мною, завжди був відвертим,
коли мова заходила про румунів в Україні. Я повідомив про свою позицію і по
дипломатичних каналах, і, ось, безпосередньо президенту Порошенку. Він досить
задумливо пішов далі і я сподіваюсь, що нам вдасться знайти такий підхід, який би
дозволив румунам в Україні в майбутньому продовжити навчання румунською мовою,
– зазначив Президент Румунії Клаус Йоханніс.

Зміни в
складі уряду

На цьому тижні в складі
чинного уряду Румунії була проведена невелика зміна. Колишній міністр економіки
Міхай Фіфор перейшов на посаду міністра оборони, а на його місце був
призначений депутат Георге Шімон. Перший очолив оборонне відомство після
того, як його попередник Адріан Цуцуяну подав у відставку тиждень тому на тлі
проблем з виплатою зарплат працівникам цього відомства. На другий день після
приведення до присяги Міхай Фіфор у четвер взяв участь у засіданні Верховної
Ради Оборони Країни, на якій була обговорена та схвалена участь Збройних сил
Румунії у військово-морській місії під командуванням НАТО у другій половині
2017 року. Так само була прийнята Національна стратегія у сфері запобігання
розповсюдженню зброї масового знищення на період з 2017 по 2019 роки. В
основному вона буде спрямована на посилення потенціалу швидкого реагування, а
також на зміцнення міжвідомчого співробітництва. Члени ВРОК також обговорили
енергетичну безпеку, розглянувши ризики та можливості в цій галузі та прийшли
до висновку, що для сталого використання енергетичних ресурсів Румунії
необхідна ефективна законодавча база та зміцнення повноважень державних
органів, які мають повноваження у цій галузі.

Перше в
цьому році коригування держбюджету

Румунський
уряд схвалив першу зміну до Державного бюджету 2017 року, з дефіцитом на рівні
до 3% ВВП. Міністр фінансів Йонуц Міша зазначив, що це позитивне коригування на
тлі економічного зростання в першому семестрі на рівні 5,8%. Згідно з Урядом
усі державні установи отримають необхідні кошти для покриття всіх поточних
витрат. Міністерства сільського господарства, охорони здоров’я, внутрішніх
справ та з питань бізнесу, торгівлі й підприємництва отримали додаткові кошти.
Водночас були дещо урізані бюджети міністерств регіонального розвитку,
транспорту, а також комунікації та інформаційного суспільства. З іншого боку на цьому тижні зріс акцизний податок на пальне, приблизно на
3,5 євроценти за літр, який буде збільшений на стільки же з 1 жовтня. Уряд
сподівається таким чином отримати додаткові бюджетні надходження. Перевізники,
однак, піддали гострій критиці це рішення уряду, попереджаючи, що його наслідки будуть відчутні в усій економіці.

Жан-Клод
Юнкер про Румунію та Європейський Союз

Адміністрація
Президента Румунії і Уряд привітали промову про майбутнє Європейського союзу, з
якою у середу Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер виступив в
Європейському парламенті в Страсбурзі.
Він запропоновував провести в румунському місті Сібіу 30 березня 2019 року
спеціальний саміт лідерів ЄС, на якому буде публічно висловлена єдність членів
співтовариства щойно після виходу Великобританії з ЄС. Жан-Клод Юнкер також
оголосив про запуск Європейською комісією спеціального інструменту технічної
підтримки країн, які прагнуть приєднатися до зони євро, серед яких і Румунія. У
той же час Юнкер заявив, що Шенгенську зону слід негайно відкрити як для
Румунії, так і для сусідньої Болгарії. З іншого боку він назвав неприйнятним
те, що на сьогодні в Європі досі вмирають діти від давно викорінених хвороб.
Діти в Румунії та Італії повинні мати рівний доступ до вакцин проти кору з
дітьми решти країн-членів, – сказав Президент Європейської комісії.

11
вересня почався новий навчальний рік

Після літніх шкільних канікул у понеділок 2
мільйони 300 тисяч дітей повернулися до шкіл та дитячих садків. У цьому році
Міністерство освіти зустріло їх численними змінами, в тому числі в тому, що
стосується іспиту на атестат зрілості, який, з поточного навчального року
проводитиметься набагато раніше. Точніше, випускники ліцеїв складатимуть усні
іспити в лютому, на початку другого семестру навчального року, а не в червні як
до тепер. При цьому роботи учнів, які складатимуть іспити будуть перевірятися
вчителями вдома в режимі он-лайн.
Присутній на відкритті навчального року в одному з найпрестижніших
столичних середніх навчальних закладів Президент Румунії Клаус Йоханніса,
колишній педагог, заявив, що закон про освіту має перестати бути пазлом,
елементи якого постійно змінюються. Будівництво освіченої Румунії не може
здійснюватися без зваженої і передбачуваної системи освіти, зосередженої на
учнях, – сказав глава держави.

Україна
обмежує право румунських дітей навчатися рідною мовою

Румунська влада на цьому тижні висловила
стурбованість новим законом України Про освіту, прийнятим Верховною
Радою України 5 вересня 2017 року, який обмежує право осіб, які
належать до національної меншини, в тому числі етнічних румунів, навчатися
рідною мовою.У Києві троє депутатів Верховної Ради України, румун Григорій
Тіміш, а також його угорський та болгарський колеги, закликали
Президента
України Петра Порошенка не підписувати новий закон. У той
же час, румунська делегація в Парламентській Асамблеї Ради Європи запропонує
невідкладно обговорити наслідки цього закону. Партія «Народний рух» зажадала
термінового скликання засідання Румунсько-української Спільної Президентської
Комісії, щоб переконати Київ переглянути прийняття нового нормативно-правового
акту , зокрема привести його у відповідність до міжнародних норм. У статті 7 закону передбачається,
що починаючи з середньої школи і до вищої освіти особи, які належать до
національних меншин будуть зобов’язані вчитися виключно державною мовою, а
мовою національних меншин дозволяється навчання лише в дитячих садах і початковій
школі. В Україні проживають майже 500 тисяч етнічних румунів.

На тлі недавньої дипломатичної напруженості між Румунією
та Угорщиною є мало тем, на які б міністри закордонних справ двох сусідніх
країн мали однакові погляди.

І все таки у четвер міністри закордонних
справ Теодор Мелешкану і Петер Сіярто, разом з їх колегами з Болгарії та Греції
Катериною Захарієвою і Нікосом Котзіасом, направили Міністру закордонних справ
України Павлу Клімкіну, Генеральному секретарю Ради Європи Турбйорну Ягланду і
Верховному комісару ОБСЄ у справах національних меншин Ламберту Занніеру,
спільний лист, в якому висловлюють заклопотаність і глибоке розчарування у
зв’язку з проектом Закону України «Про освіту».

Цей спільний демарш, – зазначають глави
зовнішньополітичних відомств має в основі стійкий інтерес підписантів до
захисту прав осіб, що належать до національних меншин. Вони закликали українську
владу виявити конкретні рішення в цьому питанні, в дусі співробітництва та з
суворим дотриманням Україною міжнародних норм і стандартів в цій галузі

Відповідний закон, що набуде чинності після
його підписання президентом Петром Порошенком, суттєво обмежує доступ до освіти
рідною мовою багатьох меншин в Україні – російської, румунської, угорської,
болгарської, грецької, польської тощо. У статті 7 закону передбачається, що починаючи
з середньої школи і до вищої освіти особи, які належать до національних меншин
будуть зобов’язані вчитися виключно державною мовою, а мовою національних
меншин дозволяється навчання лише в дитячих садах і початковій школі.

Аналітики кажуть, що в умовах відкритого конфлікту з
Москвою, дії української влади фактично спрямовані проти мільйонів етнічних
росіян на сході та півдні України, а інші громади є побічними жертвами. За
чисельністю етнічні румуни в Україні посідають друге місце після росіян, штучно
поділені на румунів і молдован.

Близько півмільйона етнічних румунів живуть у
сусідній країні, переважно на колишніх румунських територіях, анексованих
Радянським Союзом в 1940 році, котрі перейшли до України в 1991 році як до
держави-правонаступниці. Від імені етнічних румунів України депутат Григорій Тіміш,
а також представники угорців та болгар у Верховній Раді, закликали Петра Порошенка
не підписувати закон, з прийняттям якого «громадяни України втрачають право вільно
вибирати мову, яку вони хочуть вивчати».

Раніше як МЗС Румунії, так і Міністерство закордонних
румунів висловили своє невдоволення
положеннями закону. Лідер опозиційної Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан
звинуватив владу у надто пізній реакції і зажадав відставки міністра з питань
закордонних румунів Андреї Пестирнак, а партія «Народний рух» зажадала термінового
скликання засідання Румунсько-української Спільної Президентської Комісії, щоб переконати
Київ переглянути прийняття нового нормативно-правового акту.

Міністр
закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану, а також його колеги з Болгарії -
Катерина Захарієва, Греції – Нікос Котзіас та Угорщини Петер Сіярто, направили Міністру
закордонних справ України Павлу Клімкіну, Генеральному секретарю Ради Європи Турбйорну
Ягланду і Верховному комісару ОБСЄ у справах національних меншин Ламберту
Занніеру, спільний лист, в якому глави зовнішньополітичних відомств чотирьох країн висловлюють
заклопотаність і глибоке розчарування у зв’язку з проектом Закону України «Про
освіту», прийнятим Верховною Радою 5 вересня 2017 року.

Цей спільний
демарш має в основі стійкий інтерес
підписантів до захисту прав осіб, що належать до національних меншин та є
закликом до української влади виявити конкретні заходи/рішення в зв’язку з цим,
в дусі співробітництва та з суворим
дотриманням Україною міжнародних норм і стандартів в цій галузі – зазначається в заяві МЗС Румунії.

У листі
наголошується на необхідності використати всі інструменти, наявні в
розпорядженні Ради Європи та ОБСЄ для того, щоб обмежувальні положення нового
Закону України «Про освіту» не вплинули на належний захист основних прав осіб, які
належать до національних меншин.

Зовнішньополітичне відомство нагадує, що Румунія завжди наполягала на захисті прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні в рамках постійного діалогу з українською стороною. Сприяння вирішенню
проблем, що стоять перед національними меншинами є зобов’язанням румунської
держави. З цієї точки зору Румунія вважає суттєвим забезпечення права на освіту
румунською мовою на всіх рівнях освіти і продовження діалогу з цього питання, в
тому числі в рамках Румунсько-української змішаної комісії з питань забезпечення
прав осіб, які належать до національних меншин.

Румунія знову
заявляє про свою готовність підтримати Україну в розширеному процесі реформ у
законодавчій, інституційній та економічній галузях та зробити свій внесок у міжнародні
зусилля з підтримки, разом з партнерами, для ефективного забезпечення потреб
української сторони.

Міністерство
закордонних справ Румунії із занепокоєнням взяло до уваги нову редакцію закону
«Про освіту», прийняту Верховною Радою України 5 вересня 2017 року, зокрема
статті 7, яка стосується освіти мовами
національних меншин.

У поширеній заяві румунське МЗС нагадує, що відповідно до положень Рамкової конвенції про
захист національних меншин, держави зобов’язуються визнати за кожною особою,
яка належить до національної меншини, право вивчати рідну мову. У рамках
діалогу з українською стороною щодо заохочення та захисту прав осіб, які
належать до румунської національної меншини в Україні, румунська сторона
постійно наполягала на необхідності дотримання міжнародних норм у цій сфері, зазначається в прес-релізі.

Тема навчання рідною мовою етнічних румунів в Україні буде
пріоритетною на порядку денному Держсекретаря Віктора Мікули, який наступного
тижня здійснить візит до Києва саме для обговорення ситуації румунської
меншини в Україні.

Румунське зовнішньополітичне відомство висловило сподівання, що права осіб, які належать до румунської
меншини в Україні будуть збережені та підкреслило постійну увагу влади Румунії
до цієї проблеми.

І Міністерство з питань закордонних румунів зі стурбованістю стежить за розвитком подій довкола законодавчих змін в сфері забезпечення права національних меншин України на
освіту рідною мовою, що
передбачають поступове введення нової системи освіти і переведення усіх шкіл та
ВНЗ національних меншин на українську мову викладання.

У цьому контексті
міністр Андрея Пестирнак наголосила на ролі освіти рідною мовою як важливого
елемента румунської громади в Україні, однієї з найбільших з культурної,
історичної та географічної точок зору.

Для точного ознайомлення з положеннями цього
закону, якщо він буде промульгований, міністр з питань закордонних румунів
Андрея Пестирнак найближчим часом планує провести зустріч з Послом України в Румунії, якому представить позицію румунської спільноти в Україні та її вимоги стосовно освіти рідною мовою .

СТАТИСТИКА – Середньорічна чисельність постійного населення Румунії залишається нижче
20 мільйонів осіб. Це випливає з даних,оприлюднених у п’ятницю Національним
інститутом статистики. Станом на 1 січня поточного року чисельність постійного
населення Румунії становила 19.861.000 осіб, що на 85.900 осіб менше порівняно
з тим же періодом попереднього року. На думку експертів, основною причиною
цього зниження є негативний природний приріст. Міське населення становить 53,8%, сільське – 46,2%. Жінки складають більшість
населення – 51,1%, водночас спостерігається тенденція демографічного старіння
населення, зокрема на 300.000 осіб зріс розрив між населенням у віці 65 років і
старше та молодими людьми у віці 0-14 років. Дослідження також показує, що
Румунія продовжує бути країною еміграції – минулого року кількість емігрантів
перевищила кількість іммігрантів на 42.000 осіб.

БІЗНЕС – Менеджери
румунських компаній вважають, що економічна ситуація країни трохи покращиться до
жовтня. Принаймні це випливає з опитування, проведеного Національним інститутом
статистики. У трьох з чотирьох досліджених галузей – промисловість, торгівля та
послуги – очікується збільшення обсягів діяльності на тлі відносної
стабільності цін, а також збільшення кількості працівників. В решті областей не
очікується істотних змін. Генеральний секретар Асоціації підприємців Румунії
Крістіан Пирван заявив Румунському радіо, що цей оптимізм викликаний зниженням
ставки ПДВ на продукти харчування і падінням цін на нафту на світовому ринку.

СТРАЙК – Трибунал міста
Бухареста сьогодні відхилив клопотання Національного управління обслуговування повітряного руху Румунії (ROMATSA) про
незаконність страйку, оголошеного працівниками служби. Профспілкові лідери
оголосили, що 1 вересня почнуть загальний страйк, якщо до кінця цього місяця не
буде досягнута домовленість з Міністерством транспорту. Авіадиспетчери
вимагають, зокрема, підвищення зарплати, скорочення пенсійного віку з 65 до 55
років, поліпшення умов праці і відставки нинішнього керівництва. 15 липня, працівники
ROMATSA вже провели попереджувальний
страйк протягом двох годин, що стало безпрецедентною акцією в сфері
обслуговування повітряного руху Румунії. За даними ROMATSA, яка в даний час має
близько 1500 працівників, повітряний простір Румунії щоденно перетинають
2500-3000 літаків. Нагадаємо, що в середу, профспілки працівників бюджетного
сектору заявили, що 85.000 бюджетників готові проявити солідарність та
приєднатися до страйку авіадиспетчерів.

МЕНШИНИ – Делегація
румунських сенаторів перебуває з робочим візитом в Чернівецькій області. Вони
відвідають Герцаївський та Сторожинецький райони та Чернівці. Члени делегації
на чолі з головою Комітету з питань румунів зарубіжжя Сенату Румунії Марчелом
Бужором обговорять з українськими урядовцями та депутатами ситуацію у сфері
забезпечення прав румунської меншини в Україні. В інтерв’ю нашій радіостанції
Марчерл Бужор заявив напередодні, що етнічні румуни в Україні не мають доступу
до освіти рідною мовою, не мають румунських газет, стикаються з труднощами в збереженні
своєї релігійної ідентичності і не мають свого представника у Верховній Раді
України.

МІГРАЦІЯ – В угорській
столиці проти 16 громадян Румунії було порушене два кримінальних провадження за
фактом торгівлі людьми. В ході прес-конференції, проведеній у п’ятницю в
Бухаресті, прес-служба МЗС Румунії повідомила, що ще дві особи румунської
національності були затримані в Угорщині за підозрою у вчиненні того ж злочину.
Що стосується тіл кількох десятків біженців, знайдених 27 серпня на сході
Австрії у вантажівці, припаркований на узбіччі шосе, МЗС Румунії підтвердило,
що власник вантажівки не є громадянином Румунії, і жоден румун не проходить в
цій справі.

МУЗИКА
– Румунський Молодіжний оркестр в неділю ввечері, в Бухаресті, відкриє XXII-й
Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску. Цього року у заході візьмуть участь
приблизно 2500 іноземних і 500 румунських музикантів. Упродовж майже місяця на
сценах фестивалю виступатимуть Симфонічний оркестр Сан-Франциско, Ізраїльський
симфонічний оркестр під керівництвом відомого диригента Зубіна Мети, Віденський
філармонічний оркестр, Мюнхенський оперний оркестр, Дрезденська державна
капела, Лондонський симфонічний
оркестр, Санкт-Петербурзький державний академічний симфонічний оркестр,
Філармонічні оркестри Монте-Карло та Амстердама. За словами організаторів
фестивалю, найбільшого міжнародного культурного заходу, організованого
Румунією, що утверджує творчість великого румунського композитора, Джордже
Енеску, з 30 серпня по 20 вересня пройдуть 58 концертів у залах, а також багато інших заходів під відкритим небом.

ФУТБОЛ
– Уперше за останні 12 років жоден румунський клуб не потрапив до групового
раунду європейських кубків футболу. У четвер, хоча одержала перемогу на виїзді
0:1 над норвезьким Русенборгом, бухарестська Стяуа вибула з боротьби у Лізі
Європи. Тиждень тому в Бухаресті у першому матчі норвежці перемогли з рахунком
0:3. Теж у четвер відбувся матч-відповідь раунду плей-офф кваліфікації Ліги
Європи, в якому Астра Джурджу зустрічалася з голландським АЗ Алкмаар і
програла з рахунком 0:2, поступившись також за сумою двох матчів (3:4) та
вибувши з числа учасників єврокубкового змагання. У першому матчі румунські
футболісти виграли з рахунком 3:2.