Tag: новини

ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ ЄС на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ вирішили скасувати перевірки людей на внутрішніх сухопутних кордонах з Болгарією та Румунією та між ними з 1 січня 2025 року. «Завдяки скоординованим зусиллям румунської влади, завдяки політичним і дипломатичним демаршам, ми нарешті можемо користуватися заслуженим правом, законно отриманим Румунією», – привітав рішення, оголошене в Брюсселі, президент Клаус Йоганніс. «Переваги нашого членства в спільному просторі вільного пересування є численними і мають безпосередній вплив на наших громадян, економіку та зовнішній імідж нашої країни. Скасування внутрішнього прикордонного контролю означає більш швидке і просте пересування для подорожуючих, значно скоротиться час, проведений на кордонах, і знизяться логістичні витрати для компаній, що швидко підвищить конкурентоспроможність румунських товарів і послуг на європейському ринку. Водночас, Румунія стане значно більш привабливою для іноземних інвесторів», – додав глава держави. «Це історичне рішення, перемога справедливості та національної гідності і чіткий сигнал, що ми ніколи не погодимося бути другордними громадянами в Європі, – підкреслив також прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Це, перш за все, тріумф для всіх румунів, незалежно від їхнього політичного вибору або соціального становища, перемога командної роботи», – додав прем’єр-міністр. Європейська Комісія привітала одностайне рішення Ради з питань юстиції та внутрішніх справ, зазначивши, що «повний вступ обох країн не тільки зміцнює Шенгенську зону, але й сприятиме подальшому зміцненню внутрішнього ринку, збільшенню подорожей, торгівлі та туризму. Сильна Шенгенська зона зміцнює єдність ЄС і робить ЄС сильнішим у глобальному масштабі».  Посольства кількох країн-партнерів привітали Румунію з повним приєднанням до Шенгенської зони.

ПЕРЕГОВОРИ – У Парламенті Румунії тривають переговори щодо формування урядової програми проєвропейської коаліції. Переговори відбуваються між представниками Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Союзу «За порятунок Румунії», Демократичного союзу угорців Румунії та фракції нацменшин. Згідно з результатами переговорів, майбутній уряд матиме лише 15 або максимум 16 міністерств і невелику кількість державних секретарів. Поки що не вирішено, як ці портфелі будуть розподілені між партіями. Структура нової виконавчої влади має бути остаточно сформована до кінця тижня. Лідери чотирьох партій також мають вирішити, як працюватиме майбутня більшість у парламенті й хто очолить обидві палати. Новий парламент був скликаний наступної п’ятниці на першу сесію, на якій будуть затверджені сенатори і депутати.

ВІЗИТ – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер у четвер здійснив офіційний візит до Гааги в Нідерланді на запрошення свого колеги Рубена Брекельманса. Як повідомляє Міністерство оборони країни, під час двосторонньої зустрічі йшлося про поглиблення оборонного співробітництва між двома країнами, а також про координацію зусиль в рамках НАТО і ЄС щодо зміцнення безпеки. Пріоритетною темою порядку денного стала підготовка до саміту НАТО в Гаазі, запланованого на 2025 рік. Два міністри проаналізували шляхи реалізації прийнятих рішень щодо зміцнення східного флангу Альянсу. Вони також обговорили конкретні заходи підтримки України в контексті російської агресії та важливу роль співпраці між НАТО та ЄС. Під час зустрічі міністри також обговорили виклики, які створюють гібридні загрози європейській безпеці, наголосивши на важливості посилення національної стійкості та міжнародної координації для протидії їм. У цьому контексті було підтверджено важливість підтримки Республіки Молдова в її євроінтеграційних прагненнях. Оборонно-промислова співпраця була ще однією важливою темою зустрічі, яка підкреслила можливості для розвитку спільних проєктів.

ЗАРПЛАТИ – У Румунії середня чиста заробітна плата в жовтні склала 5.268 леїв (близько 1.050 євро), що на 12,3% більше, ніж у тому ж місяці минулого року, свідчать дані, опубліковані в четвер Національним інститутом статистики. Найбільші зарплати були зафіксовані в сфері інформаційних технологій, включаючи діяльність з обслуговування комп’ютерів, а найнижчі – у виробництві одягу. За даними Національного інституту статистики, у жовтні, порівняно з вереснем, у більшості видів діяльності в економічному секторі рівень середньої заробітної плати збільшився. У бюджетній сфері у жовтні показник зріс в освіті та державному управлінні. В охороні здоров’я та наданні соціальної допомоги середня заробітна плата дещо зменшилася порівняно з попереднім місяцем.

ЗУСТРІЧ – Президентка Республіки Молдова Майя Санду здійснила візит до Брюсселя, де вона також зустрілася з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Дискусії були зосереджені на регіональній безпеці, гібридних загрозах – в тому числі втручанні у вибори та виборча корупція – і необхідності спільних дій для захисту демократій в регіоні. Майя Санду зазначила з цього приводу, що Партнерство заради миру між Республікою Молдова і НАТО сприяло створенню безпечнішого середовища для громадян, зміцненню обороноздатності збройних сил і стійкості держави в цілому.

ІНФЛЯЦІЯ- Річний рівень інфляції в Румунії зріс до 5,11% у листопаді з 4,67% у жовтні. У порівнянні з листопадом 2023 року, продовольчі товари стали дорожчими на 5%, а послуги – більш ніж на 7,5% – згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики. Національний банк Румунії переглянув у бік збільшення свій прогноз інфляції на кінець року до 4,9%.

ШЕНГЕН – Повне приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони з 1 січня буде на порядку денному засідання Ради з питань юстиції та внутрішніх справ Європейського Союзу, у четвер. Нещодавно Австрія оголосила, що відмовиться від свого вето, яке блокувало приєднання цих двох країн до зони вільного пересування з наземними кордонами. Аргументом стало те, що наполеглива боротьба австрійської влади з нелегальною імміграцією призвела до зменшення кількості мігрантів, перехоплених біля кордону Австрії з Угорщиною, найпоширенішого шляху проникнення в країну. Єдина невизначеність полягає в тому, чи буде збережено контроль на сухопутних кордонах між Угорщиною і Румунією та Румунією і Болгарією після 1 січня принаймні на шість місяців. Такий контроль буде необхідний для пом’якшення можливої зміни міграційних маршрутів і запобігання будь-якій серйозній загрозі громадському порядку або внутрішній безпеці. Румунія і Болгарія частково приєдналися до Шенгенської зони з повітряними і морськими кордонами наприкінці березня 2024 року.

ПАРЛАМЕНТСЬКА БІЛЬШІСТЬ – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав у середу указ про скликання нового Парламенту Румунії, – повідомляє Адміністрація президента. Таким чином новий Парламент збереться 20 грудня. 1 грудня румуни обрали своїх представників у новому Парламенті. Лідери проєвропейської коаліції в майбутньому Парламенті, до складу якої входять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Союз “За порятунок Румунії”, Демократичний союз угорців Румунії та фракція національних меншин, зустрілися й в середу, щоб продовжити обговорення структури майбутнього уряду, – повідомляють певні політичні джерела. За їх словами, у майбутній виконавчій владі буде 16 міністерств, а кількість державних секретарів значно скоротиться. До кінця цього тижня нова структура уряду має бути сформована. Чотири партії та національні меншини, які разом складають близько двох третин законодавчого органу, працюватимуть над спільною урядовою програмою, заснованою на розвитку та реформах, спрямованих на скорочення державних витрат і бюрократії в управлінні. Вони також домовилися збільшити поточні темпи інвестицій та реформ, передбачених Національним планом відновлення та стійкості. Щодо президентських виборів, проєвропейські партії пообіцяли підтримати можливо спільного кандидата.

НАТО – Румунія залишається твердо відданою євроатлантичному курсу, який вона взяла на себе, і рішення зробити власний внесок у зміцнення безпеки в регіоні залишається твердим, – підтвердив міністр оборони Ангел Тилвар. Разом з послом США в Румунії Кетлін Кавалек він відвідав військово-повітряну базу «Міхаїл Когелнічану» (південний схід), де зустрівся з делегацією аташе з питань оборони країн-членів НАТО, акредитованих в Бухаресті, і військовослужбовцями НАТО, які там працюють.

ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики, річна інфляція в листопаді зросла до 5,11% у порівнянні з 4,67% у жовтні, оскільки продовольчі та непродовольчі товари подорожчали більш ніж на 5%, а послуги – більш ніж на 7%. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,9% з попередніх 4%. Національний банк Румунії також очікує, що інфляція досягне 3,5% до кінця 2025 року.

ФОНДОВА БІРЖА – Бухарестська фондова біржа завершила торгову сесію у вівторок зростанням усіх індексів третій день поспіль. Основний індекс BET, який включає 20 найбільш торгованих компаній, що котируються на біржі, зріс майже на 1%. Бухарестська фондова біржа оголосила, що вивчає можливості створення фондової біржі в Кишиневі для побудови потужного ринку капіталу в сусідній державі. Метою є активізація двостороннього співробітництва та розширення доступу до фінансування для молдовських компаній, які разом з румунськими компаніями з часом можуть стати регіональними лідерами.

ПАРТНЕРСТВО – Партнерство заради миру між Республікою Молдова і НАТО «сприяло створенню більш безпечного середовища для громадян, зміцненню обороноздатності збройних сил і стійкості нашого суспільства в цілому», – заявила президентка Республіки Молдова Майя Санду у вівторок під час візиту до штаб-квартири Північноатлантичного альянсу. Згідно із заявою Адміністрації президента Республіки Молдова, під час візиту глава держави зустрілася з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, з яким обговорила регіональну безпеку, гібридні загрози і необхідність спільних дій для захисту демократій в регіоні. Виступаючи на засіданні Північноатлантичної ради, головної структури НАТО, що приймає рішення, Майя Санду підкреслила зусилля Республіки Молдова з підтримки миру і стабільності в умовах прикордонної війни і зміцнення своєї стійкості щодо гібридних загроз», – йдеться в повідомленні. Майя Санду зустрілася в Брюсселі з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, яка після зустрічі оголосила про виділення 60 мільйонів євро на підтримку Республіки Молдова для реформування системи правосуддя та економічної стабільності.

НОБЕЛІВСЬКІ ПРЕМІЇ – У вівторок у Стокгольмі та Осло відбулися церемонії вручення Нобелівських премій 2024 року. Премії з хімії, фізики, медицини, економіки та літератури були вручені у шведській столиці, а премія миру – в мерії норвезької столиці. Заходи на честь лауреатів премії миру – тих, хто пережив атомні бомбардування в Хіросімі та Нагасакі – продовжилися сьогодні в Університеті Осло. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія, темою Нобелівського форуму, який організовується на наступний день після церемонії вручення Нобелівської премії миру, є «Ядерна зброя – як їй протистояти». Три лауреати Нобелівської премії миру 1995, 2005 і 2017 років, двоє людей, які пережили атомні бомбардування в Хіросімі та Нагасакі, а також експерти з глобальної ядерної політики оголосили про свою участь.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Остаточні результати парламентських виборів у Румунії, які були централізовано підраховані у понеділок ввечері, показують, що до наступного Парламенту увійдуть сім партій. У Палаті депутатів перші два місця посіли правляча Соціал-демократична партія та сувереністський Альянс за об’єднання румунів, за ними йдуть Націонал-ліберальна партія (яка впродовж останніх кількох років перебуває в тандемі з СДП при урядуванні) та правоцентристський Союз «За порятунок Румунії». П’яте та шосте місця посіли екстремістська та сувереністська партія «SOS Румунія» та сувереністська Партія молодих людей. Сьоме місце зайняв Демократичний союз угорців Румунії. Ті самі партії в такому ж порядку посіли місця і в Сенаті. Між часом почалися переговори про створення парламентської більшості з метою формування наступного уряду. Виконуючий обов’язки прем’єр-міністра і лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку обговорив у вівторок з головою Союзу «За порятунок Румунії» Єленою Ласконі, кандидатом у другому турі президентських виборів, проєвропейську парламентську більшість і рішення для уряду, який би відстоював ті ж цінності. Ліберали, які зібралися на засіданні, вирішили, що підтримають формування коаліції, до складу якої б входили Соціал-демократична партія, Демократичний союз угорців Румунії, Союз «За порятунок Румунії» і парламентська група національних меншин шляхом переговорів між партіями. Тимчасовий лідер Націонал-ліберальної Партії Іліє Боложан зазначив, що фрагментована структура нового законодавчого органу означає, що ці партії повинні об’єднати зусилля для формування стабільної більшості. Між часом, румуни готуються до другого туру президентських виборів, який відбудеться  в неділю, 8 грудня.

TikTok – Платформа TikTok у вівторок захистила в Європейському парламенті заходи, яких вона вжила для боротьби з дезінформацією в першому турі президентських виборів у Румунії, і заперечила, що вона надавала перевагу незалежному кандидату Келіну Джорджеску, який посів перше місце. За словами представників платформи, «всі кандидати були враховані в системі без розрізнення між незалежними кандидатами та тими, хто був частиною партії». Водночас, за їхніми словами, платформа видалила понад 66.000 фейкових акаунтів у Румунії, близько семи мільйонів фейкових «лайків», близько десяти мільйонів фейкових підписників і близько 1.000 акаунтів, які імітували профілі кандидатів. Після результатів першого туру президентських виборів 24 листопада Румунія звернулася до Європейської комісії з проханням розпочати офіційне розслідування щодо платформи відповідно до правил ЄС щодо соціальних мереж.

НАТО – Країни-члени НАТО повинні посилити військову допомогу Україні, щоб зміцнити позицію Києва, якщо він розпочне переговори з Росією про припинення війни, – заявив у вівторок генеральний секретар НАТО Марк Рютте напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, – повідомляє Reuters. «Путін не зацікавлений в мирі. Він чинить тиск, він намагається захопити більше території, тому що думає, що може зламати нашу й українську рішучість, але він помиляється», – сказав генсекретар НАТО. Він додав, що глава російської держави просуває свою риторику,  використовуючи Україну як полігон для експериментальних ракетних випробувань і розгортаючи північнокорейські війська у своїй незаконній війні.  З іншого боку, Марк Рютте оголосив, що НАТО посилить обмін розвідувальною інформацією і покращить захист критичної інфраструктури від «ворожих» диверсійних актів Росії проти країн-союзників. Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску бере участь у зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі 3-4 грудня.

ДОПОМОГА – Сполучені Штати Америки нададуть Україні пакет озброєнь на суму 725 мільйонів доларів для захисту від російських атак, – заявив державний секретар Ентоні Блінкен, оскільки адміністрація президента Джо Байдена прагне посилити свою підтримку київському уряду перед тим, як залишити Білий дім у січні, – повідомляє Reuters. За словами Ентоні Блінкена, допомога включатиме, серед іншого, ракети Stinger, боєприпаси для високомобільних артилерійських ракетних систем (HIMARS), безпілотники і протипіхотні міни. Минулого місяця Вашингтон оголосив про першу поставку протипіхотних мін в Україну, і це рішення було розкритиковано правозахисними організаціями. З іншого боку, канцлер Німеччини Олаф Шольц також пообіцяв надати Україні додаткову військову техніку, про що він заявив під час несподіваного візиту до Києва. Шольц заявив, що, однак, не дозволить Україні використовувати німецькі ракети дальнього радіусу дії в Росії. Виступаючи на спільній прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським, канцлер Німеччини заявив, що пакет військової допомоги, що включає оборонні системи, артилерію та гелікоптери, буде доставлений в Україну до кінця грудня.

ШЕНГЕН – Основні події щодо Шенгенського питання та наступні кроки на шляху до досягнення цієї мети були проаналізовані під час зустрічі міністра внутрішніх справ Румунії Кетеліна Предою з послами Франції та Німеччини Ніколя Варнері та, відповідно, Пеером Гебауером у Бухаресті. «На переговорах був підкреслений внесок Румунії в забезпечення безпеки зовнішніх кордонів ЄС, боротьбу з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю», – йдеться в заяві, поширеній у вівторок Міністерством внутрішніх справ Румунії. Згідно із заявою, посли визнали важливі результати, досягнуті Румунією у сфері безпеки кордонів та управління міграцією, і підтвердили свою підтримку завершення процесу вступу до Шенгенської зони на засіданні Ради міністрів юстиції та внутрішніх справ 12 грудня. З іншого боку, включення Румунії до програми безвізового режиму було на порядку денному переговорів румунського міністра з послом США Кетлін Кавалек. Переговори підтвердили «добру співпрацю з американською владою і прогрес, досягнутий у справі про безвізовий режим, яку ми сподіваємося успішно завершити найближчим часом», – сказав Кетелін Предою, згідно із заявою Міністерства внутрішніх справ.

КРИЗА – Франція опинилася на порозі нової політичної кризи після того, як ліва та ультраправа опозиція оголосили про висунення вотумів недовіри уряду. У понеділок прем’єр-міністр Мішель Барньє взяв на себе відповідальність перед Національними зборами Франції за законопроєкт про фінансування соціального забезпечення у 2025 році, який доповнює закон про державний бюджет, що передбачає витрати на охорону здоров’я та соціальну сферу. Пропозиції про вотумів недовіри можуть бути обговорені в середу, і якщо будь-яке з них буде прийнято, це станеться вперше за понад 60 років. Відсутність абсолютної більшості в Національних зборах і тиск на правоцентристську правлячу коаліцію, яка опинилася посередині між двома опозиційними блоками, ультраправими і лівим альянсом, створюють складну ситуацію на французькій політичній сцені, – повідомляє паризький кореспондент Радіо Румунія.  Як ліві, так і ультраправі наполегливо вимагають відставки президента Еммануеля Макрона, якого вони вважають відповідальним за політичну нестабільність в країні.

ПЕКІН – Румунія вийшла до другого раунду чемпіонату світу з настільного тенісу серед змішаних команд у Ченду, Китай, після перемоги у вівторок над Тайванем з рахунком 8:4 у третій групі. В іншому матчі групи Південна Корея розгромила Сінгапур з рахунком 8:0. Румунія посіла друге місце в групі з 5 очками, поступившись Південній Кореї (6), але випередивши Сінгапур і Тайвань. Дві кращі команди кваліфікувалися до другого етапу, в якому всі команди зберігають свої результати з першого етапу і грають в одній групі.

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії визнав дійсним перший тур президентських виборів, що відбувся 24 листопада. Після підрахунку голосів на всіх виборчих дільницях в країні та на 161 виборчій дільниці за кордоном з 950, організованих в діаспорі, судді Конституційного суду дійшли висновку, що, незважаючи на деякі відмінності від першого підрахунку, вони не є результатом фальсифікацій. Вони також вирішили не чекати перерахунку всіх голосів, висловлених у діаспорі, оскільки вони не були оскаржені. Конституційні судді одноголосно відхилили як необґрунтовану скаргу Крістіана Терхеша, депутата Європарламенту, про те, що голоси, отримані кандидатом, який вийшов з перегонів в останню хвилину, були передані іншому кандидату. Вони також вирішили, що у другому турі президентських виборів братимуть участь незалежний кандидат Келін Георгеску, якого вважають проросійським екстремістом, і голова Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі. Конституційний суд також підтвердив, що другий тур президентських виборів відбудеться у попередньо встановлену дату 8 грудня.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – У новому парламенті Румунії будуть представлені сім політичних партій. На недільних виборах найбільше голосів отримала правляча Соціал-демократична партія – близько 22%, за нею йде сувереністський Альянс за об’єднання румунів – 18%, який подвоїв свій результат порівняно з чотирма роками тому. Націонал-ліберальна партія, яка впродовж останніх кількох років перебуває в тандемі з Соціал-демократичною партією при урядуванні – майже14% голосів, а на четвертому – правоцентристський Союз “За порятунок Румунії” – з близько 12%. Демократичний союз угорців Румунії, партія S.O.S. Румунія (екстремістська,сувереністська) суперечливої євродепутатки Діани Шошоаке та нова Партія молодих людей ,також подолали мінімальний прохідний поріг. Явка виборців перевищила 52%, що є найвищим показником за останні 20 років. У діаспорі проголосувало майже 800.000 румунів – втричі більше, ніж на попередніх парламентських виборах у 2020 році.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Національний день Румунії, що відзначається 1 грудня, був святкований у неділю по всій країні парадами, військовими та релігійними церемоніями, виставами, мистецькими заходами та феєрверками. Традиційний військовий парад пройшов у столиці, в якому взяли участь понад 2.500 румунських та іноземних військовослужбовців. Президент Клаус Йоганніс, який влаштував останній прийом з нагоди Національного дня на посаді глави держави, виступив із закликом до єдності і солідарності задля подолання криз і гідного руху вперед.

ЄВРОКОМІСІЯ – Виконавча віце-президентка Європейської Комісії Роксана Минзату сьогодні бере участь у своїй першій Раді з міністрами праці держав-членів ЄС. На порядку денному – директива про стажування, згідно з якою держави-члени намагаються знайти рішення, за яким молодим людям можуть платити за їхнє стажування в компаніях або установах. Роксана Минзату зазначила, що існує багато ситуацій, коли роботодавці експлуатують концепцію навчання та стажування і використовують молодих людей на потрібних їм роботах, але не платять їм за це. Минулого тижня Роксана Минзату отримала вотум довіри Європейського парламенту разом з усією командою Урсули фон дер Ляєн і відповідатиме за соціальні питання та готовність до криз у новій Європейській комісії.

КНИЖКОВИЙ ЯРМАРОК – Книжковий ярмарок ГАУДЕАМУС (Gaudeamus), організований Радіо Румунія, проходить з 4 по 8 грудня.  Цього року почесним головою ярмарку є письменник Мірча Кертереску. Офіційне відкриття 31-го ярмарку відбудеться у середу, 4 грудня, на стенді Радіо Румунія на ярмарку. У найважливішій літературній події року візьмуть участь 200 учасників, а також відбудуться сотні видавничих заходів.

США – Чинний президент США, демократ Джо Байден оголосив, що помилував свого 54-річного сина Хантера, засудженого за неправдиві свідчення прокурорам, незаконне володіння вогнепальною зброєю та визнання себе винним у справі про податкове правопорушення. Вступаючи на посаду, Джо Байден пообіцяв не втручатися в процес прийняття рішень Міністерством юстиції. Тепер президент, термін повноважень якого добігає кінця 25 січня наступного року, заявляє, що Хантера Байдена вибірково і несправедливо переслідують лише тому, що він є його сином. Новообраний президент, республіканець Дональд Трамп, назвав помилування зловживанням.

СПОРТ – Колишній великий румунський воротар Гельмут Дукадам, відомий як «Герой Севільї», помер на 65 році життя. Румунська федерація футболу підтвердила цю сумну вістку і висловила свої співчуття його родині та близьким. Гельмут Дукадам народився 1 квітня 1959 року в селі Семлак, повіт Арад на заході Румунії. Він почав грати у футбол у 1975 році в команді «Глорія Арад». До переходу в бухарестський «Стяуа» в 1983 році він грав вкоманді УТА (1977 і 1978-1983) та «Конструкторул Арад» (1977-1978). Він став «Героєм Севільї» у фіналі Кубка європейських чемпіонів 1986 року, коли відбив чотири поспіль 11-метрових удари у ворота команди «Стяуа », яка перемогла «Барселону» з рахунком 2:0. Цей виступ просунув його до Книги рекордів Гіннеса. Гельмут Дукадам також двічі захищав ворота національної збірної Румунії.

ПАРАЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Соціал-демократична партія «перша скрипка» в нинішній урядовій коаліції зайняла перше місце після недільних парламентських виборів у Румунії, згідно з результатами опитувань, проведених за годину до закриття виборчих дільниць і переданих бухарестськими телеканалами. За Соціал-демократичну партію проголосували 26% виборців. Друге місце посів опозиційний націоналістичний Альянс за об’єднання румунів з 19% виборців. Опозиційний Союз «За порятунок Румунії», а також Націонал-ліберальна партія (яка при владі з Соціал-демократичною партією) отримали кожна близько 15,5% голосів. Демократичний союз угорців Румунії, як завжди, долає необхідний п’ятивідсотковий порів. Здається, що і популістські партії «SOS Румунія» та «Партія молодих осіб» подолали необхідний поріг. Явка виборців перевищила 52%.

ЗАЯВИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що на недільних парламентських виборах проголосував за європейську країну. «Це дуже важливе голосування, тому що саме в Парламенті голосуються закони Румунії, саме в Парламенті голосується уряд», – сказав Клаус Йоганніс, який цього місяця закінчує свій другий і останній п’ятирічний президентський термін. Цьогорічне 1 грудня – це вибір між стабільністю і хаосом, між розвитком і жорсткою економією – сказав прем’єр-міністр СДП Марчел Чолаку у своєму дописі на Facebook. Він також висловився на користь Парламенту, який би «тримав ситуацію під контролем», щоб не скотитися «на небезпечний схил». Спікер Сенату Ніколає Чуке від НЛП також говорив про обов’язок поставити стабільність, діалог і повагу до громадян на перше місце в період, позначений викликами і важливими рішеннями. Лідерка опозиційного Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі заявила після голосування, що вона проголосувала з вірою в те, що румуни залишаться вільними і що наступний парламент прийме важливі закони для процвітання народу. Голова опозиційного націоналістичного Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон заявив, що голосував для дітей країни, для «румунів, які покинули батьківщину» і для людей похилого віку. Незалежний кандидат у президенти Келін Джорджеску, заявлений націоналіст, але якого звинувачують, що є проросійським, каже, що голосував «за Румунію, за повагу, за повну політичну відповідальність перед румунською нацією». Голова Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор заявив, що голосував за майбутнє угорської громади в Румунії і за сильне представництво в Парламенті.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Національний день Румунії в неділю був відзначений по всій країні парадами, військовими та релігійними церемоніями. Традиційний парад відбувся вранці в столиці, в якому взяли участь понад 2.500 румунських та іноземних військовослужбоців. 1 грудня, яке стало офіційним святом після антикомуністичної революції 1989 року, знаменує собою завершення процесу створення унітарної румунської національної держави наприкінці Першої світової війни в 1918 році. Під владу Бухареста перейшли всі провінції з румунським населенням, що перебували під владою сусідніх царської та австро-угорської багатонаціональних імперій: Басарабія (схід), Буковина (північний схід), Трансільванія (центр), Банат, Крішана і Марамуреш.

ВІТАННЯ – Представники іноземних посольств у Бухаресті привітали Румунію з Національним днем, яку вони назвали другом і надійним партнером. Посол Німеччини Пеер Гебауер написав на сторінці дипломатичної місії у Facebook, що його країну і Румунію об’єднує чудова дружба. Посол Великої Британії в Бухаресті Джайлз Портман назвав Румунію близьким союзником. А посол Ізраїлю Ліор Бен Дор нагадав, що його батьки, бабусі та дідусі походять з Румунії: «Румунія має багату історію, красиві пейзажі та гостинних людей. Для Ізраїлю Румунія завжди буде близьким другом з особливими відносинами. Я вдячний, що маю можливість зробити свій внесок у зміцнення відносин між нашими країнами», – сказав пан Ліор Бен Дор. Вітання через посольство США в Бухаресті також передав Державний секретар США Ентоні Блінкен, який зазначив, що «відданість Румунії безпеці та демократії в Європі є прикладом наслідування для всіх країн». Глава американської дипломатії зазначив, що його країна пишається співпрацею з Румунією у вирішенні глобальних проблем і забезпеченні процвітання і добробуту наших народів.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що всі бюлетені, зареєстровані на закордонних виборчих дільницях у першому турі виборів президента Румунії 24 листопада, були відправлені в країну. Для цього дипломатичні представництва та консульські установи Румунії використовували найшвидші та найбезпечніші транспортні рішення, визначені в залежності від географічних регіонів та часових поясів, – заявили в МЗС. У відомстві також зазначили, що понад 97% голосів, висловлених у діаспорі, будуть у понеділок у Бухаресті. У четвер Конституційний суд Румунії зажадав від Центральної виборчої комісії перерахувати всі дійсні і недійсні голоси, висловлені в першому турі президентських виборів, після скарги одного з кандидатів про можливі фальсифікації. У понеділок конституційні судді вирішать, чи визнати голосування дійсним або будуть скасувати його. Якщо вони визнають його дійсним, другий тур президентських виборів відбудеться у неділю, 8 грудня.

ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу програла в неділю ввечері матч з Чорногорією в групі B чемпіонату Європи – EHF EURO 2024, організованого в Австрії, Угорщині та Швейцарії, з рахунком 25-27. У п’ятницю, румунки перемогли Чехію 29:28. У вівторок вони завершують свої групові матчі з Сербією. Румунія 14 разів брала участь у жіночих чемпіонатах Європи, завоювавши лише одну бронзову медаль у 2010 році.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Понад 18 мільйонів румунів з правом голосу мають можливість голосувати в неділю, в Національний день, за наступний склад Парламенту. У діаспорі голосування відбуватиметься протягом двох днів, у суботу та неділю, на рекордних 950 виборчих дільницях. Найбільше проголосували в країнах з найбільшими румунськими громадами: Італії, Німеччині, Іспанії, Іспанії, Франції, Республіці Молдова.  Майже 7.000 осіб зареєструвалися, щоб скористатися своїм правом голосу на парламентських виборах поштою. 9 червня в Румунії одночасно відбулися місцеві та європейські парламентські вибори.

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії відклав до 2 грудня дебати щодо запиту одного з кандидатів про скасування першого туру президентських виборів. У четвер Конституційний суд вимагав повторного підрахунку всіх бюлетенів з першого туру президентських виборів. Незалежний кандидат, який посів перше місце після першого туру, Келін Джорджеску, якого майже одностайно вважають проросійським екстремістом, розкритикував рішення Конституційного суду і звинуватив правлячі Націонал-ліберальну та Соціаль-демократичну партії у використанні державних установ в особистих інтересах. Кандидатка у президенти від Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі, яка вийшла до другого туру президентських виборів також звинуватила Конституційний суд у грі з національною безпекою. Прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку, який посів третє місце після першого туру, заявив, що не хоче бути кандидатом після перерахунку голосів і вийде з президентських перегонів, навіть якщо буде на другому місці. Тимчасовий президент Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан заявив, що рішення суду може створити напругу в суспільстві, породити невизначеність і втрату довіри до державних установ. Центральне виборче бюро встановило 1 грудня як крайній термін для завершення перерахунку голосів. Але процес може затягнутися. Міністерство закордонних справ повідомило, що наразі тривають процедури передачі бюлетенів з-за кордону до Бухареста. Відправка розпочалася і триватиме 1, 2 і 3 грудня, додали в МЗС.

ПАРАД – 1 грудня румуни святкують Національний день. У суботу в Бухаресті відбулася генеральна репетиція військового параду, присвяченого Національному дню Румунії, 1 грудня. У неділю в параді візьмуть участь близько 2.500 військовослужбовців армії і фахівців інших збройних сил, а також близько 190 технічних засобів і 45 літаків. Разом з румунськими військовими в параді візьмуть участь 240 іноземних військовослужбовців з країн-членів і партнерів НАТО. Загальна підготовка до недільного військового параду проходить також в Алба-Юлія. У місті Великого Обєднання в суботу розпочалися церемонії покладання вінків, а також концерти і заходи під вільним небом.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Прийоми з нагоди Національного дня Румунії відбулися в суботу в кількох румунських посольствах і дипломатичних місіях. В Італії святкування збіглося з 145-ю річницею встановлення дипломатичних відносин між двома країнами, а подвійна подія була відзначена гала-концертом у Венеціанській опері. У столиці Іспанії сотні представників центральної та регіональної влади, культурних кіл та румунських громад були присутні на прийомі, організованому посольством Румунії. В Австралії румунський прапор був спроєктований на емблематичних будівлях в декількох містах.

СВЯТО – Християни відзначають сьогодні день Святого Апостола Андрія Первозванного, духовного покровителя Румунії. Святий Андрій – єдиний апостол, який прибув до країни, в Добруджу, де заснував перші християнські громади. Святий Андрій – один з 12 апостолів Ісуса Христа. Він народився у Віфсаїді в Галілеї. Помер як мученик у Патрах (Греції), розіп’ятий на Х-подібному хресті. З 2001 року День святого Андрія Первозванного є національним святом у Церкві Близько 970.000 румунів святкують сьогодні свої іменини.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії в суботу висловило солідарність з грузинським народом: «Як член Європейського Союзу, Румунія повністю солідарна з грузинським народом у його законній боротьбі за гідність, свободу і європейське майбутнє», – йдеться в заяві румунського МЗС. У суботу Грузія оголосила, що понад 100 осіб було заарештовано на другий день протестів, викликаних рішенням уряду призупинити переговори про інтеграцію з ЄС. Ситуація в Грузії залишається напруженою з тих пір, як правляча партія «Грузинська мрія» заявила про перемогу на виборах наприкінці жовтня, які, за словами опозиції і президентка Саломе Зурабішвілі, були затьмарені фальсифікаціями. На цьому тлі Європарламент прийняв резолюцію, в якій визнав вибори нечесними і закликав до їх повторного проведення. Крім того, Європарламент закликає до міжнародного нагляду для забезпечення їхньої чесності.

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії оголосив у п’ятницю, що відклав до 2 грудня розгляд запиту одного з кандидатів у президенти про анулювання результатів першого туру голосування. Конституційний суд очікує на завершення перерахунку голосів. У четвер Конституційний суд вимагав повторного підрахунку всіх бюлетенів з першого туру президентських виборів і процес перерахунку вже розпочався. Незалежний кандидат, який посів перше місце після першого туру, Келін Джорджеску, якого майже одностайно вважають проросійським екстремістом, розкритикував рішення Конституційного суду і звинуватив правлячі Націонал-ліберальну та Соціаль-демократичну партії у  використанні державних установ в особистих інтересах. Кандидатка у президенти від Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі, яка вийшла до другого туру президентських виборів також звинуватила Конституційний суд у грі з національною безпекою. Прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку, який посів третє місце після першого туру, заявив, що не коментуватиме рішення Конституційного суду. Зі свого боку, тимчасовий глова Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан стверджує, що рішення суду, породжує напруження в суспільстві, невизначеність і втрату довіри до державних установ. 29 листопада мала розпочатися виборча кампанія до другого туру голосування, який має відбутися 8 грудня.

КІБЕРАТАКИ – Вища рада національної оборони Румунії на засіданні в четвер у Бухаресті  відзначила наявність кібератак, спрямованих на вплив на чесність виборчого процесу в першому турі президентських виборів в Румунії, що відбувся 24 листопада. На думку членів ВРНО Румунія стала пріоритетом для ворожих дій з боку державних та недержавних кібер-суб’єктів, зокрема Російської Федерації, яка все більше зацікавлена у впливі на громадський порядок денний в румунському суспільстві і соціальну згуртованість. Звинувачення у втручанні Росії в президентські вибори в Румунії є безпідставними, – заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, якого цитує Reuters. Він сказав, що Росія не має звички втручатися у вибори в інших країнах, особливо в Румунії, і не планує цього робити. Ще одним висновком засідання ВРНО стало те, що соціальна мережа TikTok надавала перевагу Келіну Джорджеску, кандидату, якого вважають проросійським, антиєвропейським і антинатовським екстремістом і який, зрештою, посів перше місце після першого туру президентських виборів. Таким чином, його видимість значно зросла порівняно з іншими учасниками виборчого процесу, яких алгоритми TikTok визнали кандидатами на президентських виборах, а контент, який вони просували, був масово відфільтрований, що експоненціально зменшило їхню видимість серед користувачів платформи.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Понад 18 мільйонів румунів з правом голосу мають можливість, у неділю, в Національний день, обирати наступний склад Парламенту Румунії. На 300 місць у Палаті депутатів та 166 у Сенаті  кандидують понад 8.000 осіб від 31 партії та альянсів. Також 19 організацій національних меншин сподіваються отримати голоси румунів. У діаспорі голосування відбуватиметься протягом двох днів, у суботу та неділю, на рекордних 950 виборчих дільницях, організованих за кордоном. За даними Постійного виборчого органу, майже 7.000 осіб зареєструвалися, щоб скористатися своїм правом голосу поштою на виборах 1 грудня. 9 червня в Румунії одночасно відбулися місцеві вибори та вибори до Європейського парламенту.

КОНФЕРЕНЦІЯ – Міністерка  закордонних справ Лумініца Одобеску взяла участь у п’ятницю у відкритті восьмої Бухарестської конференції з питань безпеки, заходу, присвяченого питанням безпеки і оборони в Центральній і Східній Європі. Бухарестська конференція, яка вже стала традиційною, зібрала офіційних представників НАТО і ЄС, академічних експертів і представників неурядового сектору. Лумініца Одобеску зробила огляд поточних конфліктів і криз, підкресливши, що вони є проявами перегляду або ігнорування міжнародного порядку, заснованого на правилах. Лумуніца Одобеску зазначив, що нелегітимна і неспровокована агресивна війна Російської Федерації проти України останнім часом посилилася, в тому числі за допомогою гібридної кампанії, яка включає кібератаки. У цьому контексті вона підкреслила, що такі кампанії спрямовані не лише проти України, але й проти союзників по НАТО, держав-членів ЄС та партнерів, які обрали європейський шлях, таких як Республіка Молдова.

ПРОТЕСТИ – У п’ятницю в Бухаресті відбулися акції протесту, на яких працівники та колишні працівники залізничного, лісового та гірничодобувного секторів, а також пенсіонери та військовослужбовці у відставці висловили своє невдоволення умовами праці, оплати та пенсійного забезпечення. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку зустрівся з представниками профспілок, які брали участь в акціях протесту, і повідомив їм, що будуть вжиті заходи для забезпечення дотримання прав нинішніх і колишніх працівників цих секторів. Щодо державних військових пенсій, прем’єр-міністр заявив, що уряд буде підтримувати просування та впровадження закону, спрямованого на усунення нерівності.

ПАРАД – У суботу в Бухаресті відбудеться генеральна репетиція військового параду, присвяченого Національному дню Румунії, 1 грудня. У недільному параді візьмуть участь близько 2.500 солдатів і фахівців Міністерства національної оборони, Міністерства внутрішніх справ, Румунської служби інформації, Служби спеціальних телекомунікацій, Пенітенціарної служби та Митної служби Румунії, а також близько 190 технічних засобів та 45 літаків. До румунських військових приєднаються близько 240 іноземних військовослужбовців з країн-членів і партнерів Альянсу.

ДЕМОНСТРАЦІЇ – Вчора ввечері грузинська поліція застосувала силу для розгону тисяч проєвропейських демонстрантів, які заблокували центр столиці Тбілісі. Люди вийшли на вулиці після того, як уряд оголосив, що призупиняє будь-які переговори про членство в ЄС до 2028 року і відмовиться від отримання грантів від ЄС. Президент Саломе Зурабішвілі звинуватила виконавчу владу в оголошенні війни власному народу. Правляча партія «Грузинська мрія», заснована олігархом Бідзіною Іванішвілі, який заробив свої статки в Росії в 1990-х роках, останнім часом займає все більш ворожу позицію щодо ЄС і США. Партія також запропонувала низку законів у російському дусі і нещодавно була звинувачена у фальсифікації парламентських виборів. Вчора Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій визнав вибори нечесними і закликав провести їх повторно – резолюція була прийнята 444 голосами «за» і лише 72 «проти», її підтримала більшість парламентських груп, окрім ультраправих. Крім того, Європарламент закликає до міжнародного нагляду за виборами, щоб забезпечити їхню чесність.

ФУТБОЛ – ФЧСБ, чемпіон Румунії з футболу зіграв внічию 0:0 з грецькою командою «Олімпіакос Пірей» у четвер ввечері на Національній арені в Бухаресті в п’ятому турі футбольної Ліги Європи, незважаючи на те, що майже півгодини грав у чисельній меншості. Після п’яти турів ФЧСБ посів 10-те місце в своїй групі з 10 очками, лише на три пункти відстаючи від лідера «Лаціо» (Італія, 13 очок). Чемпіони Румунії мають добрі шанси на вихід до 1/8 фіналу замаганння.

УРЯД – Уряд Румунії сьогодні прийняв національну енергетичну стратегію на наступні 10 років, з продовженням до 2050 року. Вона спрямована на поступовий перехід від вугільної генерації до більш чистого природного газу, а в середньостроковій і довгостроковій перспективі – до ядерної енергетики. Три економічні стратегії також були на порядку денному виконавчої влади. Перша – це стратегія індустріалізації Румунії на 2024-2030 роки. Вона передбачає перехід румунської промисловості на чисту енергію і містить загальні цілі, включаючи ретехнологізацію та інновації з акцентом на «зелені» галузі, стимулювання експорту, створення нових висококваліфікованих робочих місць, декарбонізацію енергоємних галузей і створення моделей циркулярної економіки. Друга прийнята стратегія стосується неенергетичних мінеральних ресурсів і спрямована на розвиток інтегрованого ланцюга в гірничодобувній промисловості, від досліджень, розвідки та розробки до переробки та валоризації. Третя національна стратегія – це стратегія ринкового нагляду: єдиний ринок і необхідність, з одного боку, гарантувати вільний рух продукції в межах Європейського Союзу, а з іншого – перевіряти, чи відповідає ця продукція стандартам якості.

ВИБОРИ – 24 листопада в Румунії відбудеться перший тур президентських виборів. Другий тур відбудеться 8 грудня, а між ними пройдуть вибори до Парламенту. Тринадцять кандидатів, з яких 10 від партій і троє незалежних – претендують на найвищу посаду. До виборчих бюлетенів було внесено 14 імен, але один кандидат зняв свою кандидатуру на користь іншого. Влада відкрила рекордні 950 виборчих дільниць для румунів, які проживають за кордоном. Вони можуть проголосувати в першому турі президентських виборів у п’ятницю, суботу та неділю.

ПОСОЛ США – Посол США в Румунії Кетлін Кавалек заявила в четвер, що рішення Румунії придбати новітні винищувачі F-35 є «важливим кроком» у поточній модернізації румунських збройних сил і зробить «значний внесок» у довгострокову оборону і колективну безпеку НАТО. «Провідна позиція Румунії на східному фланзі Альянсу продовжує відігравати важливу роль у зміцненні євроатлантичної безпеки», – сказала Кетлін Кавалек після підписання разом з міністром оборони Ангелом Тилваром Протоколу про початок програми переходу ВПС Румунії на літаки 5-го покоління F-35. За словами посла, США вітають Румунію з її зобов’язанням виділяти до 2,5% ВВП на оборону, і «це матиме тривалий вплив на обороноздатність країни та її внесок у колективну оборону НАТО». Нагадаємо, що минулого тижня Сенат Румунії схвалив, як орган, що приймає кінцеве рішення, законопроєкт про купівлю Румунією 32 винищувачів F-35 від США.

ЄВРОКОМІСІЯ – У середу ввечері праві, правоцентристські та соціал-демократичні партії Європейського парламенту досягли політичної домовленості про затвердження нового складу Європейської комісії, в результаті чого румунка Роксана Минзату стала виконавчим віце-президентом з питань людей, навичок та навчання в Єврокомісії, яку очолює Урсула фон дер Ляєн. Європейський Парламент проведе остаточне голосування щодо складу нової Європейської Комісії 27 листопада на пленарному засіданні в Страсбурзі.

ДОПОМОГА – У четвер Європейська комісія схвалила, відповідно до правил ЄС про державну допомогу, схему Румунії, спрямовану на зниження рівня податку на електроенергію для великих енергоспоживаючих підприємств. Програма діятиме до 31 грудня 2031 року і має бюджет у розмірі 578 мільйонів євро, – йдеться у заяві виконавчої влади ЄС. Податок покликаний стимулювати виробництво електроенергії з відновлюваних джерел. Схема має на меті зменшити ризик того, що енергоємні компанії перенесуть свою діяльність за межі ЄС з менш амбітною кліматичною політикою через цей податок. У 2011 році Румунія запровадила зелені сертифікати для стимулювання використання відновлюваної електроенергії, згідно з якими виробники електроенергії з відновлюваних джерел отримують зелені сертифікати за кожну вироблену та поставлену в мережу мегават-годину.

ВІДНОСИНИ – У першому півріччі цього року товарообіг між Румунією та Польщею склав понад 6,7 мільярда євро. Такі дані були представлені на Румунсько-польському економічному форумі, організованому сьогодні в Бухаресті з нагоди візиту польської економічної місії до нашої країни. Генеральний секретар Торгово-промислової палати Румунії Овідіу Сілагі повідомив, що дефіцит торгівлі Румунії з Польщею за перші шість місяців цього року склав понад 2,4 мільярда євро. За його словами, кількість компаній з польським капіталом в нашій країні становила понад 1.700 на кінець третього кварталу 2024 року. Також, сальдо польських прямих інвестицій в нашій країні на кінець 2023 року становило понад 1 мільярд євро і склало близько 1% від загального сальдо прямих іноземних інвестицій в Румунії.

ТУРИЗМ – Осінній румунський туристичний ярмарок – 2024 року відкрився сьогодні в Бухаресті. Відвідувачі мають доступ до широкого спектру рекламних пакетів, ексклюзивних знижок та ідей для відпочинку на будь-який смак та бюджет, – стверджують організатори. Понад 100 компаній-учасників пропонують канікули по всьому світі, а знижки на туристичні пакети під час ярмарку сягають 50%. Серед учасників – туроператори з Румунії, Болгарії, Туреччини, Греції, Ізраїлю, Австрії, Угорщини, Єгипту, В’єтнаму та Італії.

ЯПОНСЬКИЙ СТРАЙК – 1200 лікарів-реабілітологів і 400 лікарів-резидентів у Румунії оголосили японський страйк, незадоволені рішенням Комітету з питань охорони здоров’я Палати депутатів, яке включає положення про те, що фізіотерапевти зможуть надавати допомогу пацієнтам без необхідності направлення від лікаря-спеціаліста. Румунське товариство медичної реабілітації попередило, що поправка матиме серйозний вплив на безпеку і здоров’я пацієнтів, надаючи право приймати медичні рішення фізіотерапевтам, більшість з яких закінчили фізіотерапію не в галузі охорони здоров’я, а в галузі фізичного виховання і спорту. Представники лікарів стверджують, що таким чином пацієнти з інвалідністю в Румунії ризикують залишитися без доступу до фахівців з медичної реабілітації, які навчаються 11 років, в той час як фізіотерапевти – лише три роки.

МКС – Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, колишнього міністра оборони Йоава Галланта та лідера палестинського ісламістського угрупування ХАМАС Аль-Масрі, відомого як Мохаммед Дейф. Палата попереднього провадження Гаазького суду відхилила оскарження Ізраїлем своєї юрисдикції і заявила, що є достатньо підстав вважати, що Нетаньяху і Галлант скоїли воєнні злочини і злочини проти людяності, схвалюючи напади на цивільне населення в секторі Газа. Судді Міжнародного кримінального суду видали ордер на арешт Дейфа, хоча Ізраїль оголосив його загиблим після нападу в червні, смерть якого не була підтверджена ісламістським угрупуванням. Лідера збройного крила ХАМАСу вважають відповідальним за напад на Ізраїль 8 жовтня 2023 року. Рішення Гаазького суду було піддано різкій критиці в Ізраїлі. Президент держави Іцхак Герцог назвав його абсурдним, колишній прем’єр-міністр Нафталі Беннет – ганьбою, а лідер опозиції Яір Лапід засудив його як нагороду за тероризм. Натомість ХАМАС закликав поширити відповідальність за злочини на всіх ізраїльських лідерів.

ПОСОЛЬСТВО – Посольство Румунії в Києві вжило додаткових заходів для забезпечення захисту своїх співробітників. МЗС Румунії інформує, що діяльність була обмежена діями щодо надзвичайних ситуаціях, у координації з дипломатичними місіями інших країн-союзників та держав-членів ЄС, беручи до уваги розвиток подій у сфері безпеки в Україні. Ситуація постійно відслідковується і, у консультаціях з українською владою, заходи будуть адаптовані у залежності від розвитку подій. У вівторок Україна вперше застосувала американські балістичні ракети по цілі на російській території, отримавши дозвіл від адміністрації Байдена, мандат якого добігає кінця. Через тисячу днів після початку російського вторгнення в Україну, Європейський парламент обіцяє Україні, що ЄС буде стояти на її боці стільки, скільки буде потрібно. Київський лідер Володимир Зеленський заявив, що без європейської допомоги Україна потрапила б під російську окупацію.

ЗАСІДАННЯ – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвар взяв участь у вівторок у засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу у форматі міністрів оборони, що відбулося в Брюсселі. Порядок денний засідання включав дебати з таких питань, як підтримка України з боку Європейського Союзу, поточні справи ЄС у сфері Спільної політики безпеки і оборони, а також сесію, присвячену рівню готовності ЄС у цьому стратегічному секторі. Під час дискусії про майбутнє підтримки України з боку ЄС, яка відбулася в присутності Генерального секретаря НАТО Марка Рютте,  Ангел Тилвар підкреслив послідовний внесок Румунії та наголосив на необхідності більш ефективного колективного підходу. Враховуючи непевні часи, які ми переживаємо на глобальному рівні, ми повинні продовжувати демонструвати солідарність і забезпечувати стійкість підтримки, що надається нашому українському партнеру, сказав румунський міністр.

МВС – Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою провів у середу відеоконференцію зі своїм угорським колегою Шандором Пінтером на тему приєднання Румунії до Шенгенської зони й з сухопутними кордонами. Румунський міністр заявив, що були створені «добрі» передумови для зустрічі, яка відбудеться в Будапешті 22 листопада, в якій також візьме участь єврокомісар з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон. «Цією дискусією ми завершили серію з трьох послідовних зустрічей з австрійським міністром Герхардом Карнером, болгарським міністром Атанасом Ільковим та угорським міністром Шандором Пінтером, в ході яких ми мали на меті узгодити позиції, щоб зустріч у Будапешті стала новим кроком вперед для приєднання Румунії до Шенгенської зони й з наземними кордонами», – додав Кетелін Предою.

ПАРЛАМЕНТ – Парламент Румунії переважною більшістю голосів схвалив створення двох слідчих комісій для перевірки витрат Адміністрації Президента за останні 10 років та «розслідування мафії у галузі нерухомості». Перша комісія була ініційована соціал-демократичними фракціями, що входять до урядової коаліції з лібералами. Серед іншого, члени комісії хочуть з’ясувати, скільки Адміністрація Президента заплатила за оренду літаків, за внутрішні та закордонні поїздки президента, а також за облаштування полів для гольфу протокольних вілл. Інша слідча комісія, ініційована Націонал-ліберальною партією щодо справи Нордіс, має на меті виявити способи, за допомогою яких будинки на стадії планування були продані двом або більше особам, або механізми, за допомогою яких будинки, обіцяні добросовісним покупцям, згодом перепродаються через фіктивні компанії. Термін повноважень нинішнього парламенту закінчується наприкінці цього року, тож обидві комісії мають час для проведення розслідування лише до зимових канікул.

ОБЛІГАЦІЙ – Інтерес міжнародних інвесторів до випуску облігацій компанії «Ромгаз» є значним – стверджує генеральний директор компанії Резван Попеску. За його словами, кошти, отримані від лістингу на Бухарестській фондовій біржі, будуть спрямовані на інвестиційну програму компанії, зокрема, на стратегічний проєкт Neptun Deep у Чорному морі. Найбільша газовидобувна та основний постачальник природного газу в Румунії компанія Ромгаз розмістила на Бухарестській фондовій біржі свій перший випуск облігацій на місцевому ринку на суму 500 мільйонів євро. Облігації також зареєстровані на Люксембурзькій фондовій біржі.

ПРОКУРОРИ – Прокурори з офісу Європейської прокуратури в місті Клуж-Напока розслідують можливе масштабне шахрайство з європейськими коштами, збитки від якого оцінюються в два мільйони євро, пов’язане з трьома проєктами з модернізації овочевої ферми в повіті Марамуреш (північ). Прокуратура підозрює використання фальшивих, неправильних або неповних документів для отримання коштів ЄС на придбання лінії для сортування та пакування томатів і встановлення фотоелектричних панелей. Підозрювані нібито підробили документи і підписи, щоб ввести в оману органи влади. У вівторок були проведені обшуки в будинку однієї особи та в офісах компаній, що фігурують у справі.

ПРОТЕСТИ – Федерація румунських енергетичних профспілок організувала в середу акцію протесту перед будівлею Міністерства праці та соціальної солідарності в Бухаресті проти нового пенсійного закону, який набув чинності 1 вересня. На думку профспілкових активістів, закон ставить під загрозу працівників інтегрованого ядерного сектору, оскільки він збільшує період сплати внесків для них, а також встановлює віковий поріг для виходу на пенсію не менше 45 років. Енергетичні профспілки закликають зберегти період сплати внесків та умови виходу на пенсію для осіб, які зазнали радіаційного опромінення в зонах I і II, що регулювалися попереднім законодавством, оскільки вони були визнані в румунському законодавстві з 1990 року і до набуття чинності новим Законом про пенсії. Чинне пенсійне законодавство призводить до дискримінації, несправедливості та значної різниці в розмірах пенсій для працівників, які працювали в подібних умовах, – зазначають протестувальники.

ОБШУКИ – Румунська прокуратура та поліція проводять десятки обшуків у рамках розслідування, спрямованого на ліквідацію мережі, яка через чиновників кількох мерій отримувала фальшиві румунські документи, що посвідчують особу, для громадян Республіки Молдова, України та Росії. Фіктивне місце проживання, ім’я та дата народження в основному використовувалися для отримання румунського громадянства. За даними слідства, бенефіціари нібито платили 350, навіть 400 євро в обмін на документи, які давали їм право проживати у власності громадян Румунії, які померли або виїхали за кордон. Так, в документах лише одного муніципалітету в повіті Ботошани, що на північному сході країни, фігурують 10.000 громадян з України, Республіки Молдова та Російської Федерації. Більшість з них проживають за різними адресами, але без формальної згоди власників житла.

СПІВПРАЦЯ – Румунська асоціація із забезпечення інформаційної безпеки у співпраці з Посольством США в Румунії організовує 20 та 21 листопада нову міжнародну конференцію CyberCon Romania 2024, яка є еталонним заходом у сфері кібербезпеки. Конференція відбудеться в Представництві Європейської Комісії в Румунії та об’єднає експертів з державного, приватного та академічного секторів. За словами організаторів, серед тем, які будуть висвітлені: поточні виклики та тенденції в цій галузі, підтримка стійкості для безпечної цифрової інфраструктури, покращення співпраці між оборонним та цивільним секторами, еволюція кіберзагроз та інноваційні рішення для боротьби з ними, а також найкращі практики для об’єднання кібербезпеки та запобігання кіберзлочинності.

ЛІТАКИ– Два літаки F-16 Fighting Falcon Королівських ВПС Нідерландів, які приєдналися до Європейського навчального центру F-16, приземлилися в середу на 86-й авіабазі у Фетешті (південний схід), – повідомило Міністерство оборони. За даними міністерства оборони Румунії, цей літак приєднався до 16 літаків, що вже знаходяться в Румунії, для посилення тренувального потенціалу центру, який наразі налічує 18 літаків цього типу. Створивши Європейський навчальний центр F-16, Румунія взяла на себе зобов’язання забезпечити високоякісне тренувальне середовище з доступом до найсучасніших технічних ресурсів і ноу-хау не лише для румунських пілотів, але й для пілотів з країн-союзників і партнерів, в тому числі з України. Центр F-16 робить свій внесок у створення спільних оперативних стандартів і посилення здатності Північноатлантичного альянсу відповідати на складні виклики в Чорноморському регіоні і Східній Європі.

ФУТБОЛ – Національна збірна Румунії з футболу виграла матч проти Косово з рахунком 3:0, – повідомила в середу Європейська футбольна асоціація. Косовські футболісти покинули матч Ліги націй у пятницю у Бухаресті за кілька десятків секунд до кінця, коли рахунок залишався 0:0. Вони виправдали свій вчинок тим, що деякі глядачі скандували «Сербія, Сербія». Косово проголосило свою незалежність, але її не визнають ні Сербія, ні Румунія. Косово залишило поле з тих самих причин у матчі між двома командами у вересні 2023 року в рамках відбіркового турніру до Євро-2024, але косовські футболісти повернулися на поле приблизно через годину, і матч можна було завершити (2:0 на користь Румунії). Згідно з рішенням УЄФА, прийнятим у середу, Румунія посіла друге місце в групі С2 з 18 очками і перейшла до Ліги Б. Косово посіло друге місце з 12 очками, Кіпр – третє з 6 очками, а Литва – останнє без жодного очка.

Візит прем’єр-міністра Румунії до Лондона

У вівторок та середу Марчел Чолаку здійснив перший за 17 років візит румунського прем’єр-міністра до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Дискусії зі своїм британським колегою Кейром Стармером були зосереджені на спільних економічних, енергетичних та безпекових проєктах. Стармер передав Румунії та іншим європейським країнам, особливо країнам східного флангу, послання про те, що Великобританія хоче більше співпрацювати з цими країнами в оборонному секторі, тобто відправляти солдатів на допомогу і тренуватися разом з військовими країн східного флангу в складному контексті безпеки і в умовах дедалі агресивнішої Росії. Румунія та Велика Британія підписали угоду про оборонну співпрацю, згідно з якою британці нададуть допомогу Регіональному морському навчальному центру в Румунії для підготовки українських солдатів. Глава румунського уряду Марчел Чолаку також взяв участь у румунсько-британському економічному форумі, зустрівся з мером Лондона сером Аластером Кінгом та спікером Палати громад сером Ліндсі Хойлом. Мер Лондона повідомив, що британці хочуть працювати і вести бізнес з румунами і хочуть підготувати кілька сфер для співпраці.

Слухання кандидатів на посади єврокомісарів

У Брюсселі відбулися слухання Роксани Минзату, кандидатки від Румунії на посаду виконавчого віце-президента з координації соціальної та освітньої політики. Роксана Минзату вважає, що Європейський Союз має найбільш збалансовану та ефективну соціальну модель у світі, але це не означає, що цей механізм не має недоліків, а деякі з них навіть стають все глибшими. Вона обіцяє, що протягом першого року проведе дискусії з усіма соціальними акторами в усіх країнах-членах, від урядів і профспілок до молодіжних організацій і пересічних громадян. Роксана Минзату каже, що її мандат буде зосереджений на трьох напрямках, таких як: навчання, якісні робочі місця та соціальна справедливість.

Звіт НБР

Не дуже добрі новини надійшли з економіки: у третьому кварталі цього року вона стагнувала порівняно з попереднім кварталом, а порівняно з аналогічним кварталом 2023 року валовий внутрішній продукт впав на 0,2%. У той же час, річна інфляція дещо зросла до 4,67% у жовтні з 4,62% у вересні. Крім того, Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4% у серпні. Голова Нацбанку Румунії Мугур Ісереску підкреслив, що спосіб, в який буде здійснюватися фіскально-бюджетна корекція з метою скорочення дефіциту, також вплине на інфляцію. Він сказав, що НБР очікує від наступного уряду надійної та послідовної програми макроекономічної корекції, яка матиме політичну підтримку та буде сприйнята суспільством. Мугур Ісереску підкреслив, що еволюція цін характеризується низкою ризиків і невизначеностей, пов’язаних з фіскальною політикою та підвищенням заробітної плати, а також із зовнішніми факторами, такими як еволюція європейських економік, з якими Румунія здійснює більшість торговельних відносин, динаміка міжнародних цін на нафту в контексті підвищеної геополітичної напруженості, а також як розвиватимуться конфлікти в Україні та на Близькому Сході.

F35 для Румунії та попередження начальника Генштабу ЗСР

Сенат Румунії у середу прийняв, в останньому читанні, законопроєкт про закупівлю літаків F-35 від уряду США. У вівторок Палата депутатів прийняла цей законопроєкт переважною більшістю голосів. Минулого тижня нормативно-правовий акт був направлений Урядом до парламенту для його прийняття за терміновою процедурою. Документ регулює програму, в рамках якої Румунія придбає 32 літаки нового покоління F-35, за які заплатить 6,5 мільярдів доларів, що зробить цю покупку найдорожчою в історії румунської армії. Вона включає в себе двигуни, матеріально-технічне забезпечення, послуги з навчання пілотів і персоналу, авіаційні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «повітря-земля». Кошти надійдуть з бюджету Міністерства національної оборони або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, чи за рахунок коштів з обох джерел. Перші літаки F-35 прибудуть до Румунії після 2030 року. У вівторок, на ювілеї Генерального штабу Збройних сил Румунії, генерал Влад Георгіце виступив із серйозним попередженням: індикатори поточної безпекової ситуації попереджають, що мир на європейському континенті більше не є певністю. Він нагадав, що в дисонансі з нормами міжнародного гуманітарного права дії Російської Федерації підживлюють негативну прогресію потенційних загроз і безпекових ризиків. За словами генерала, ми маємо кризову ситуацію в галузі оборони в Чорноморському регіоні, що становить стратегічний інтерес для НАТО. Румунська армія, підкреслив начальник Генерального штабу Збройних сил Румунії  Георгіца Влад, змінила свою оборонну архітектуру. Були адаптовані процедури, переналаштована здатність реагування сил та посилені структури постійного бойового чергування повітряної поліції і підвищена пильність. Водночас покращено ситуаційну обізнаність та можливості раннього попередження.

Про голосування румунів за кордоном

Румунія перебуває в режимі повної виборчої кампанії для першого туру президентських виборів 24 листопада та парламентських виборів 1 грудня. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску та голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле розповіли про технічні деталі організації голосування за кордоном. Румунські громадяни за кордоном зможуть проголосувати на 950 виборчих дільницях, які будуть організовані для них, що є рекордною кількістю. Майже 7.000 громадян отримали конверти для голосування поштою, і вони повинні відправити свій вибір не пізніше, ніж за два дні до початку фізичного голосування. 24 листопада, разом з голосуванням за президента, жителям Бухареста буде запропоновано відповісти на три питання на референдумі, скликаному генеральним мером, два з яких стосуються розподілу грошей між міською та меріями сектору, а третє – боротьби з вживанням наркотиків у школах.

ВІЗИТ – У вівторок і середу прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснює робочий візит до Сполученого Королівства, в ході якого заплановані зустрічі з прем’єр-міністром Великобританії Кейром Стармером, спікером Палати громад сером Ліндсі Хойлом та лордом-мером Лондона Аластером Кінгом. Згідно з урядовим прес-релізом, прем’єр-міністр Марчел Чолаку також візьме участь в Економічному форумі Румунія-Великобританія та зустрінеться з членами румунської громади у Великобританії. «Уряд Румунії зацікавлений у зміцненні Стратегічного партнерства зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії в усіх сферах, що становлять двосторонній інтерес, і адаптований до поточних викликів і можливостей. Румунська громада у Сполученому Королівстві є численною, а просування прав наших співвітчизників є життєво важливим для двостороннього співробітництва», – сказав Марчел Чолаку. Це перший візит одного румунського прем’єр-міністра до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії за останні 17 років.

ЄВРОКОМІСАР – Призначена на посаду єврокомісара з боку Румунії Роксана Минзату заявила у вівторок на засіданні профільних комітетів Європейського парламенту, що в найближчі роки європейці зіткнуться з багатьма викликами і повинні будуть підготуватися до них, що є першим пунктом її програми. Другим пунктом, який вона назвала ключовим, є якісні робочі місця. Третім пунктом її програми буде соціальна справедливість. Роксану Минзату, призначену виконавчим віце-президентом Європейської Комісії з питань людей, навичок та навчання, заслухали депутати Європарламенту з Комітету з питань зайнятості та соціальних питань та Комітету з питань культури та освіти. Роксані Минзату 44 роки, у 2015 році (березень-вересень) вона була державним секретарем у Міністерстві європейських фондів, а в 2016-2020 роках – депутатом Європарламенту від Соціал-демократичної партії. У 2019 році (червень-жовтень) вона також була міністром європейських фондів.  Одночасно була державним секретарем у Міністерстві європейських інвестицій та проєктів (грудень 2021 – березень 2022) та державним секретарем  Департаменту з питань інтегрованої оцінки та моніторингу програм, що фінансуються з державних та європейських фондів (березень 2022 – липень 2024). У червні 2024 року була обрана депутаткою Європарламенту від СДП. Роксана Минзату є випускником Бухарестському університеті (1998-2002) відділ Політичні науки англійською мовою та є отримала ступінь магістра з європейської інтеграції (2003-2005) у Бухарестському університеті (2003-2005).

ЗАКОНОПРОЄКТ – Законопроєкт про закупівлю винищувачів F-35 від США був прийнятий у вівторок Палатою депутатів Румунії переважною більшістю голосів. Минулого тижня законодавчий акт був направлений виконавчою владою до парламенту для прийняття за терміновою процедурою. Документ регулює програму, в рамках якої Румунія придбає 32 літаки нового покоління F-35, за які заплатить 6,5 мільярдів доларів, що є найдорожчою покупкою в історії румунської армії. Вона передбачає двигуни, матеріально-технічне забезпечення, послуги з навчання пілотів і персоналу, льотні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «повітря-земля». Кошти надійдуть з бюджету Міністерства національної оборони або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, або за рахунок комбінації обох джерел. Перші літаки F-35 прибудуть до Румунії після 2030 року. Законопроєкт буде направлений до Сенату для термінового обговорення і голосування.

ВИБОРИ – Близько 200 конвертів для поштового голосування на парламентських і президентських виборах в Румунії вже надійшли з-за кордону і знаходяться «в режимі очікування» до підрахунку голосів, які будуть висловлені на виборчих дільницях, – заявив голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле. Він додав, що 6.650 громадян отримали конверти для голосування поштою і повинні відправити свій вибір не пізніше, ніж за два дні до початку фізичного голосування. Президентські вибори заплановані на 24 листопада – перший тур і 8 грудня – вирішальний тур, а парламентські вибори – на 1 грудня.

ЕКОНОМІКА – За даними Національного інституту статистики, річна інфляція в жовтні 2024 року зросла до 4,67% з 4,62% у вересні. Продовольчі товари подорожчали на 4,75%, а непродовольчі – на 3,45%. Послуги зросли на 7,66%. Національний банк Румунії (НБР) переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,9% з 4% раніше і очікує, що вона досягне 3,5% на кінець 2025 року, згідно з даними, представленими в понеділок головою НБР Мугуром Ісереску. З іншого боку, дефіцит торгового балансу Румунії збільшився на 15% за перші дев’ять місяців року до близько 23,5 млрд євро, згідно з даними Національного інституту статистики. Експорт перевищив 69 млрд євро, знизившись на 1,4%. Імпорт склав майже 93 млрд євро, збільшившись на 2,3%.

ВИСТАВКА – У вівторок представники уряду та бізнесу взяли участь у відкритті GoTech World 2024, події, організованої 12-13 листопада в Бухаресті. Цьогорічна В2В (Б2Б) – виставка-конференція об’єднує понад 120 галузевих експертів та близько сотні компаній-експонентів. Організатори очікують, що захід відвідають близько 15.000 осіб. GoTech World (раніше називалася Internet & Mobile World) – це найбільша виставка-конференція в Центральній та Східній Європі, де професіонали з усього регіону мають доступ до технологічних рішень для В2В (Б2Б), інформацію про різні цифрові сфери та можливості для налагодження зв’язків.

ЕНЕСКУ – Вперше в історії Румунії всі чотири скрипки, які належали композитору Джордже Енеску, зіграють разом на одній сцені в листопаді 2024 року в рамках національного турне. Чотири скрипки є надбанням Національного музею імені Джордже Енеску в Бухаресті і вважаються інструментами, віднесеними до категорії «Скарб». Тур розпочнеться у вівторок, 12 листопада, у Палаці культури в Яссах (північний схід). На чотирьох інструментах гратимуть Габріель Кроітору (на скрипці Гарньєрі дель Джезу «Catedrala» 1731 року), Сіміна Кроітору (на скрипці Пауля Клауля 1931 року), Паул Редукану (на скрипці Пауля Клауля 1930 року) та Мірча Думітреску на скрипці Фрер П’єра та Іпполіта Сільвестра 1835 року. Турне продовжиться в інших містах країни, а 4 грудня продовжиться для румунської діаспори в Болоньї (Італії). Чотири інструменти були подаровані румунській державі дружиною музиканта Марією Кантакузіно-Енеску під час заснування музею в 1956 році.

ВІЗИТ – У вівторок і середу прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснить робочий візит до Сполученого Королівства, де зустрінеться з прем’єр-міністром Великобританії Кейром Стармером, спікером Палати громад сером Ліндсі Хойлом та лордом-мером Лондона Аластером Кінгом. Згідно з прес-релізом уряду, румунський прем’єр-міністр Марчел Чолаку також візьме участь в Економічному форумі Румунія-Великобританія. Він також відвідає румунську церкву і зустрінеться з членами румунської громади у Великобританії. Уряд Румунії зацікавлений у зміцненні Стратегічного партнерства зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії в усіх сферах, що становлять двосторонній інтерес, і адаптований до сучасних викликів і можливостей», – заявив Марчел Чолаку. Це перший візит одного прем’єр-міністра Румунії до Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії за останні 17 років, – нагадав він. До складу офіційної делегації також увійдуть міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску, міністр оборони Ангел Тилвар, міністр економіки, підприємництва та туризму Раду Опря та міністр енергетики Себастьян Бурдужа.

ЗУСТРІЧ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у понеділок у робочій зустрічі з главами місій країн-членів ЄС, акредитованих у Бухаресті. Вони обговорили такі питання, як геополітичний контекст, розвиток політики розширення ЄС, конкурентоспроможність ЄС, трансатлантичне партнерство та вступ до Шенгенської зони, – повідомляється в прес-релізі МЗС. Румунська міністерка підкреслила важливість єдності в діях і спільних рішень у боротьбі з гібридними викликами і загрозами, спрямованими проти держав-членів і партнерів ЄС. Лумініца Одобеску також підтвердила незмінну підтримку Румунією європейського курсу Республіки Молдова та України, а також важливість зміцнення політичного діалогу з партнерами на Західних Балканах з метою просування євроінтеграційних процесів в регіоні.

НАЦБАНК – Національний банк Румунії прогнозує, що рівень інфляції повернеться до незначної тенденції до зростання до кінця року, коли інфляція очікується на рівні 4,9%, що майже на 1% вище, ніж прогнозувалося влітку. Але прогноз у 3,5% на кінець наступного року зберігається. Голова центрального банку Мугур Ісереску підкреслив, що експерти НБР зазначають, про значні невизначеності та ризики пов’язані з майбутнім проведенням фіскальної та доходної політики, враховуючи фіскально-бюджетні заходи, які можуть бути впроваджені з наступного року, а також ситуацію на ринку праці та динаміку зарплатні в економіці. З іншого боку, Національний банк Румунії вирішив зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних і процентну ставку, за якою комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, на рівні 7,5%.

ДЕНЬ ВЕТЕРАНІВ – День ветеранів війни відзначили сьогодні біля Пам’ятника загиблим героям на театрах воєнних дій,який розміщений  у Парку молоді в Бухаресті. З цієї нагоди відбулася військово-релігійна церемонія, покладання вінків та передача бойового салюту Командуванню Сухопутних військ «Генерал Александру Чернат». «Ветерани театрів бойових дій виконали всі місії, продемонструвавши професіоналізм, відданість, готовність вчитися, адаптуватися до умов на театрах бойових дій і співпрацювати з партнерами з НАТО, Європейського Союзу та ОБСЄ», – зазначив підполковник Нелу Кіріле, ветеран війн в Афганістані, Іраку та Боснії і Герцеговині. День 11 листопада був обраний через його символіку: набуття чинності в 1918 році перемир’я між державами Антанти та Німеччиною, яке поклало край Першій світовій війні і створило умови для Великого Обєднання Румунії. Значення цього дня для румунської армії також пов’язане з тим, що 11 листопада 2003 року при виконанні службових обов’язків загинув молодший лейтенант Йосип-Сільвіу Фогараші, перший румунський солдат, який загинув на театрі бойових дій в Афганістані.

СКАНЕРИ – На пунктах пропуску Румунії будуть встановлені від наступного місяця п’ять нові сканери, а ще вісім одиниць будуть встановлені до 2025 року, повідомляє Митна служба Румунії. Наразі в Румунії є чотири сканери на митницях, включаючи мобільні машини для перевірки вантажівок і легкових автомобілів. Митна служба повідомляє, що з моменту введення в експлуатацію сканерів митні інспектори виявили наркотики, сигарети, гроші і навіть зброю. З іншого боку, за перші дев’ять місяців цього року румунські поліцейські виявили тонни наркотиків. Поліція повідомляє, що було ліквідовано 33 злочинні угруповання, до яких входило майже 240 осіб.

ГАЗ – Статус Румунії як найбільшого виробника природного газу в ЄС ставить країну у вигідне становище як з точки зору забезпечення національних енергетичних потреб, так і з точки зору експорту, – заявив голова Національного агентства з регулювання енергетики Джордже Нікулеску. Він сказав, що очікує збільшення споживання газу в найближчий період, але підкреслив, що влада готова впоратися з цим попитом.

ВОТУМ ДОВІРИ – Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що готовий оголосити голосування про довіру в парламенті ще до Різдва, після того, як минулого тижня розпалася урядова коаліція. Дата голосування буде ранішою, ніж 15 січня, яку Шольц оголошував минулого тижня, і є відповіддю на тиск із вимогою провести голосування швидше. Після розпаду коаліції Шольц заявив, що готовий винести на розгляд Бундестагу питання вотуму довіри до німецького уряду. Політична криза має місце на тлі стагнації в деяких галузях німецької економіки або занепаду в інших, оскільки Дональд Трамп, який був перебраний  президентом США заявив, що виступає за підвищення податків на імпорт, що завдасть шкоди Німеччині, найбільшому європейському експортеру.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що, згідно з інформацією, наданою іспанською владою, ще троє громадян Румунії, які вважалися зниклими безвісти після повеней у Валенсії, були ідентифіковані як загиблі. За даними міністерства, на сьогоднішній день сім громадян Румунії загинули і троє вважаються зниклими безвісти в результаті погодних явищ, які вразили Іспанію. Представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою та сім’ями зниклих безвісти – додали в МЗС. У Валенсії тисячі людей вийшли на вулиці в суботу, щоб засудити хаотичне управління політичного класу з ситуацією, спричененою повенями, які минулого тижня забрали життя щонайменше 220 осіб на південному сході Іспанії.

ВІЗИТ – У вівторок і середу прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснить візит до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, де проведе переговори зі своїм колегою Кейром Стармером та візьме участь в Економічному форумі Румунія-Великобританія. За словами румунської виконавчої влади, з огляду на візит прем’єр-міністра до Лондона, уряд схвалив у четвер меморандум про оновлення Конвенції між двома країнами в галузі оподаткування та запобігання податковим ухиленням. «Новий документ враховує зміни, внесені до румунського законодавства протягом 2023 року, а також зміни, пов’язані з перспективою вступу Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку», – йдеться в повідомленні виконавчої влади.

НАЦБАНК – Голова Національного банку Румунії Мугур Ісереску представить у понеділок квартальний звіт про інфляцію. За його словами, інфляція дещо зросте наприкінці року, так що в наступному періоді очікується зростання цін, в той час як у першій половині 2025 року показник буде коливатися і залишатиметься вище рівня, бажаного для Центрального банку. Лише в 2026 році річна інфляція відновить своє зниження і опуститься нижче запропонованого цільового показника в 3,5%, – йдеться в доповіді, яку в п’ятницю проаналізувала і схвалила Рада директорів Нацбанку. У той же час, центральний банк вирішив зберегти ключову процентну ставку на рівні 6,5% річних, після прийняття аналогічного рішення на своєму жовтневому засіданні.

НАРКОТИКИ – За перші дев’ять місяців цього року румунські поліцейські виявили тонни наркотиків – майже 170 кілограмів наркотиків високого ризику і 800 кілограмів наркотиків ризику, чотири тонни зеленої маси конопель, сім тонн заборонених допінгових речовин, вилучених з підпільної фабрики, і, одне з найважливіших вилучень в порту Констанца (південний схід, на Чорному морі), 16 тонн фруктової м’якоті, що містить кокаїн. Поліція повідомляє, що 33 злочинні угруповання, до складу яких входило майже 240 осіб, були ліквідовані, а щодо близько 3000 осіб були проведені розслідування. Також за перші дев’ять місяців цього року поліція вилучила понад 21 мільйон сигарет і 6 тонн контрабандного тютюну. У рамках боротьби з контрабандою тютюну та тютюнових виробів до 119 осіб було застосовано запобіжні заходи, а 29 – заарештовано. У цих випадках співробітники поліції також наклали штрафи на суму майже 7 мільйонів леїв (еквівалент близько 1,4 мільйона євро).

ДЕРЖСЛУЖБОВЦІ – Кількість зайнятих посад у державних установах та органах влади Румунії у вересні 2024 року становила 1.266.808, з яких понад 63% припадало на центральну державну адміністрацію, згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів у Бухаресті. Із загальної кількості 799.932 працівників центрального публічного управління 585.494 працювали в установах, що повністю фінансуються з державного бюджету. Найбільша кількість зайнятих посад була зафіксована в Міністерстві освіти – 276.393, Міністерстві внутрішніх справ – 123.933, Міністерстві національної оборони – 76.961, Міністерстві фінансів – 24.548 і Міністерстві охорони здоров’я – 18.190. Станом на вересень цього року в місцевих органах державної влади працювало 466.876 осіб, з них 286.732 – в установах, що повністю фінансуються з місцевих бюджетів.

КОНФЛІКТ – Катар призупинив свою роль посередника в конфлікті між Ізраїлем і ХАМАС доти, доки сторони не продемонструють готовність і серйозність у відновленні переговорів, – оголосило Міністерство закордонних справ у Досі. Катар разом із США та Єгиптом протягом місяців докладає зусиль для припинення війни в Газі та звільнення ізраїльських заручників. ХАМАС та Ізраїль звинувачують один одного у блокуванні будь-якої угоди, при цьому кожна сторона відкидає умови іншої сторони щодо припинення війни, яка почалася 7 жовтня 2023 року з нападу палестинського ісламістського руху на Ізраїль. З іншого боку, в суботу в доповіді ООН міститься попередження про те, що на півночі Сектору Гази загрожує голод на тлі активізації операцій ізраїльської армії і майже повного припинення продовольчої допомоги. Ізраїльські військові відреагували, заявивши, що це «часткові та упереджені дані».

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії повідомляє, що, згідно з інформацією, переданою іспанською владою, двоє інших громадян Румунії, які спочатку вважалися зниклими безвісти після повеней у Валенсії, були ідентифіковані як загиблі. Міністерство закордонних справ висловлює співчуття сім’ям загиблих. За даними міністерства, на сьогоднішній день четверо громадян Румунії загинули і семеро громадян Румунії вважаються зниклими безвісти в результаті метеорологічних явищ, які відбулися в Іспанії. Посольство Румунії в Мадриді та консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана продовжують перевіряти інформацію, що з’явилася в ЗМІ про загибель румунських громадян, які стали жертвами нещодавніх метеорологічних явищ, що вразили Валенсійську область, але поки що не отримали жодних підтверджень від іспанської влади.

ШЕНГЕН – 22 листопада в Будапешті (Угорщині) відбудеться зустріч за участю Австрії, Румунії та Болгарії, на якій австрійська влада може відмовитися від своєї опозиції щодо повноправного членства двох країн у Шенгенській зоні вільного пересування, – повідомляє австрійська преса. Рішення про вступ може бути оголошене 12 грудня на наступному засіданні Ради юстиції та внутрішніх справ, – додає джерело. Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Кертнер підтвердив, що він і його румунські та болгарські колеги будуть присутні на зустрічі, і сказав, що переговори з обома країнами тривають. Він повторив, що для повного вступу Румунії та Болгарії до Шенгену необхідною умовою залишається ефективний захист зовнішніх кордонів і, за необхідності, внутрішній прикордонний контроль. Віденська преса стверджує, що зміна ставлення пов’язана зі скороченням міграції на Балканах і кількості прохань про надання притулку в Австрії.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку відвідає Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії 12 -13 листопада, де зустрінеться зі своїм колегою Кейром Стармером і візьме участь в Економічному форумі Румунія-Великобританія, – повідомив румунський уряд. Міхай Константін, прес-секретар виконавчої влади Румунії, повідомив, що напередодні візиту прем’єр-міністра до Лондона, уряд Румунії схвалив меморандум про оновлення Конвенції між двома країнами в галузі оподаткування та запобігання податковим ухиленням. За словами Константіна, новий документ враховує зміни, внесені до румунського законодавства протягом 2023 року, а також ті, що відповідають меті Румунії щодо вступу до Організації економічного співробітництва та розвитку. Лідер Соціал-демократичної партії Марчел  Чолаку балотується на посаду президента Румунії цього місяця від імені своєї партії.

ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики Жозеп Боррель запевнив Україну в суботу в Києві у непохитній підтримці Європи. Європейський Союз вже надав 122 млрд. євро для військової та фінансової підтримки Україні і підготував близько 60.000 українських солдатів, – сказав Жозеп Боррель, додавши, що блок має намір досягти 75.000 до кінця зими. Жозеп Боррель, термін повноважень якого закінчується в грудні, повідомив, що міністри оборони ЄС зустрінуться наступного тижня, щоб обговорити подальшу підтримку України, як військову, так і дипломатичну, і закличуть до «посилення підтримки в цей критичний момент». Зустрічаючись днями в Будапешті, європейські лідери закликали новообраного президента США Дональда Трампа продовжувати підтримувати Україну, уникати торговельних війн і зберігати глобальний порядок.

ТУРИЗМ – Понад 300 американських і канадських туристів прибувають цими вихідними до чорноморського порту Констанца на борту двох круїзних лайнерів, – повідомила в суботу Національна компанія з управління морськими портами. Це річковий круїзний лайнер Viking Kadlin, на борту якого 178 американських і канадських пасажирів, і River Adagio, на борту якого ще 144 американських туриста. «Туристична програма включатиме екскурсії дельтою Дунаю, дегустацію вин у Мурфатларі, прогулянки старим центром міста Констанца і в Мамая», – також повідомила Національна компанія з управління морськими портами Констанца.