Tag: новини

САМІТ – Європейські лідери, які зустрілися в Будапешті, закликали новообраного президента США Дональда Трампа уникати торговельних війн, підтримувати Україну та утримуватися від руйнування світового порядку. Трансатлантичні відносини домінували на переговорах у п’ятницю, які були зосереджені на підвищенні конкурентоспроможності в блоці ЄС. Лідери ЄС прийняли Політичну декларацію щодо нового Пакту про конкурентоспроможність, яка відображає низку цілей, спрямованих на зростання конкурентоспроможності, і буде спрямовувати роботу інституцій ЄС у майбутньому періоді. Виступаючи на п’ятому саміті Європейського політичного співтовариства, президент Румунії Клаус Йоганніс попередив у четвер, що міграція залишається важливим викликом на європейському рівні, який вимагає спільної і всеосяжної відповіді. Дискусії європейських лідерів під час пленарного засідання саміту нагадали про значний вплив російської агресії проти України на весь континент, а також на весь світ. Вони підкреслили необхідність скоординованих дій на європейському рівні для продовження підтримки Києва. А на засіданні, присвяченому підтримці Молдови, європейські лідери пообіцяли продовжити підтримку, необхідну країні для продовження реформ і боротьби із зовнішнім втручанням.

ЗАРПЛАТА – Середньорічна скоригована заробітна плата за повний робочий день в Румунії є четвертою найнижчою в Європейському Союзі. Дані Євростату свідчать про щорічне зростання приблизно на 2.500 євро для 2023 року, але загальний показник залишається на рівні менше половини середнього показника в ЄС. З іншого боку, дані, опубліковані Національним інститутом статистики, показують, що більшість безробітних в Румунії – це дорослі у віці від 25 до 74 років. Національний інститут статистики звертає увагу на рівень безробіття серед молоді у віці від 15 до 24 років, який перевищує 23%. У вересні рівень безробіття на національному рівні становив 5,5%, що відповідає серпневому показнику, але дещо вище, ніж у попередньому місяці.

ІНФЛЯЦІЯ – Річний рівень інфляції дещо зросте в останні місяці цього року і буде різко коливатися в першій половині 2025 року, залишаючись вище цільового рівня і вище раніше очікуваних, – повідомляє Національний банк Румунії. Згідно з цитованим джерелом, значні невизначеності та ризики пов’язані з майбутнім проведенням фіскальної політики та політики доходів, враховуючи фіскально-бюджетні заходи, які можуть бути реалізовані, починаючи з 2025 року, з метою консолідації бюджету. Умови на ринку праці та динаміка заробітних плат в економіці також залишаються джерелом невизначеності та ризиків. Водночас значна невизначеність продовжує бути пов’язана з динамікою цін на енергоносії та продукти харчування, а також подальшою динамікою ціни на сиру нафту на тлі геополітичної напруженості. На засіданні в п’ятницю Рада директорів Нацбанку вирішила залишити облікову ставку на рівні 6,50% річних. Національний банк заявляє, що уважно стежить за внутрішніми і міжнародними подіями і готовий використовувати наявні в його розпорядженні інструменти для досягнення своєї основної мети – цінової стабільності в середньостроковій перспективі, зберігаючи при цьому фінансову стабільність.

ПОВЕНІ – Влада Іспанії оголосила, що 78 людей досі вважаються зниклими безвісти через 10 днів після найбільш руйнівних за останнє століття штормів у цій країні. Найбільше постраждав регіон Валенсія. Офіційна кількість загиблих становить 219 осіб. Лише у Валенсії було знайдено 211 тіл, інші вісім жертв були знайдені в сусідніх Кастилії-Ла-Манчі та Андалусії. Інші регіони Іспанії постраждали від інших епізодів негоди. Роботи з ліквідації наслідків стихії йдуть повним ходом, але деякі з 75 постраждалих міст і сіл все ще страждають. Багато будівель все ще недоступні або доступ до них ускладнений, оскільки під’їзди частково заблоковані уламками транспортних засобів і предметів побуту.

ЗАРПЛАТА – Мінімальна заробітна плата в Румунії зросте до 4050 леїв (що еквівалентно приблизно 810 євро) брутто, починаючи з 1 січня наступного року, згідно з рішенням уряду. Рішення виконавчої влади на практиці відповідає європейській директиві, яка вимагає від держав-членів забезпечити, щоб мінімальна заробітна плата становила не менше 50% від середньої заробітної плати брутто.

САМІТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав у четвер на круглому столі з питань міграції, організованому з нагоди саміту Європейської політичної спільноти в Будапешті, до «короткострокових і довгострокових» рішень. Клаус Йоганніс також взяв участь у засіданні, присвяченому підтримці Республіки Молдова, разом з президенткою Майєю Санду та іншими європейськими лідерами, а також провів двосторонню зустріч з Генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе. Глава румунської держави бере участь у п’ятому саміті Європейського політичного співтовариства та неформальному засіданні Європейської Ради в Будапешті, сусідній Угорщині, які тривають протягом двох днів. За повідомленням Адміністрації Президента, під час дебатів Клаус Йоганніс вкотре наголосить на необхідності єдиної та твердої позиції лідерів щодо безпекової ситуації в регіоні, а також на необхідності продовження підтримки суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України в контексті агресивної війни з боку Росії. Європейське політичне співтовариство є міжурядовим форматом політичного діалогу між європейськими державами з метою співпраці з питань, що становлять спільний інтерес, задля зміцнення безпеки та стабільності на європейському континенті.

ОБОРОНА – «Агресивні дії Росії в Чорноморському регіоні змушують нас мати спільну перспективу, яка дозволить дати рішучу відповідь на нові загрози на наших кордонах», – заявив міністр оборони Румунії Ангел Тилвар на зустрічі міністрів оборони країн Південно-Східної Європи в Тирані (Албанія). Згідно з прес-релізом Мінстерства оборони, зустріч дала можливість обговорити вплив агресивної війни Росії проти України та її наслідки для регіональної безпеки. У цьому контексті Ангел Тилвар підкреслив роль Румунії як опори стабільності в розширеному Чорноморському регіоні, який став життєво важливим для євроатлантичної безпеки. «Тільки завдяки єдиному підходу ми можемо забезпечити безпеку нашого регіону і стабільність на кордонах ЄС і НАТО», – додав міністр. У кулуарах засідання, під час двосторонніх переговорів зі своїм молдовським колегою Анатолієм Носатим, Тилвар підкреслив важливість твердої підтримки Республіки Молдова перед обличчям безпекових викликів та спроб дестабілізації, що є частиною гібридних дій Російської Федерації.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснить візит до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 12 та 13 листопада, де зустрінеться зі своїм колегою, спікером Палати громад Кейром Стармером та візьме участь в Економічному форумі Румунія-Великобританія. За словами прес-секретаря уряду в Бухаресті, з огляду на цей візит, румунська виконавча влада схвалила на своєму засіданні в четвер меморандум про оновлення Конвенції між двома країнами в галузі оподаткування та запобігання податковим ухиленням. Документ враховує зміни до румунського законодавства у 2023 році та зміни з огляду на мету Румунії приєднатися до Організації економічного співробітництва та розвитку.

США – Президент США Джо Байден запевнив у четвер, що виборча система США є справедливою і може бути дотримана, та що буде забезпечена мирна і впорядкована передача влади. Заява прозвучала у промові до американського народу про результати виборів та підготовку до передачі влади 20 січня, коли новообраний президент Дональд Трамп повернеться до Білого дому після перемоги над кандидатом від Демократичної партії Камалою Гарріс. «Ми приймаємо вибір, який зробила країна. Я багато разів говорив, що не можна любити свою країну тільки тоді, коли ти перемагаєш», – сказав Байден у своїй першій появі перед ЗМІ після перемоги Трампа. Що стосується цілісності виборчої системи США, Джо Байден назвав її «чесною, справедливою і прозорою». Їй можна довіряти, незалежно від того, виграєш ти чи програєш». Світові лідери відреагували після того, як Дональд Трамп оголосив про свою перемогу на президентських виборах у США.

КОМПЛЕКС PATRIOT – Внесок Норвегії у розмірі 127 мільйонів доларів США на придбання сучасного зенітно-ракетного комплексу Patriot для Румунії демонструє «не тільки її рішучу підтримку Румунії, а й відданість союзницькій безпеці», – заявив у вівторок міністр оборони Румунії Ангел Тилвар. Рішення норвезького уряду зробити значний внесок у цю закупівлю було оголошено на засіданні Ради північних держав у Рейк’явіку, яке триватиме до четверга, – повідомляє Міністерство оборони Румунії. За словами цитованого джерела, така тісна співпраця між Румунією та Норвегією відображає спільну і непохитну прихильність обох країн перед нинішніми викликами безпеці, а також постійну підтримку України щодо необґрунтованої агресії Росії. Деякий час тому Бухарест оголосив, що передає Україні систему Patriot та що натомість отримає аналогічну систему від США. У 2017 році румунська армія замовила сім комплексів Patriot в рамках найдорожчого в історії контракту на військові закупівлі вартістю 4 млрд євро. Чотири вже прибули, два були введені в експлуатацію, а третій має бути доставлений до кінця року. Також у Норвегії Румунія придбала 32 літаки F-16, дев’ять з яких вже приземлилися в країні. Наразі румунські ВПС мають на озброєнні одну ескадрилью з 17 модернізованих літаків F-16, придбаних у Португалії.

МВФ – Місія Міжнародного валютного фонду відвідає Бухарест 5 листопада, щоб проаналізувати останні економічні та фінансові події та переглянути макроекономічні прогнози. У своєму останньому звіті про перспективи світової економіки, опублікованому минулого тижня, МВФ переглянув свій прогноз зростання румунської економіки в цьому році до 1,9% з 2,8% у квітні. У понеділок Національний інститут статистики опублікував результати опитування бізнес-менеджерів щодо стану румунської економіки, в якому прогнозується зростання цін у будівництві та роздрібної торгівлі в найближчі місяці. Аналітики попереджають, що ситуація в економіці зміниться, як тільки уряд припинить підвищення зарплат і пенсій.

ЗАКОНОПРОЄКТ – Безпілотники, які без дозвілу входять у повітряний простір Румунії, можуть бути знищені, нейтралізовані або їх польоти можуть бути взяті під контроль – згідно з новими правилами, запропонованими Міністерством національної оборони. Проєкт закону про контроль за використанням національного повітряного простору був опублікований у понеділок на сайті Міністерства оборони і передбачає, що необхідні заходи будуть вживатися відповідно до рівня загрози, в рамках чинного міжнародного права, після аналізу всіх конкретних обставин події і з урахуванням пріоритету захисту життя людей – останнім можливим рішенням буде знищення безпілотного літального апарату, який без дозвілу використовує національний повітряний простір. Представники оборонного відомства нещодавно заявили про необхідність адаптації законодавства у цій сфері до ситуацій, що виникають поблизу кордону з Україною, де неодноразово з’являлися фрагменти російських безпілотників, але також у повітряний простір Румунії заходили безпілотники.

ВИБОРИ МОЛДОВА – Проєвропейська президентка Республіки  Молдова Майя Санду оголосила, що в разі перемоги в другому турі президентських виборів у неділю вона змінить уряд. Виступаючи в понеділок увечері на передвиборчих дебатах, організованих громадським телеканалом у Кишиневі, Майя Санду заявила, що планує змінити деяких міністрів кабінету Доріна Речана до кінця року. Її опонент – соціаліст Александр Стояногло, колишній проросійський генеральний прокурор країни, відмовився брати участь у дебатах на «Moldova 1», незважаючи на запрошення телеканалу. У першому турі виборів, що відбувся минулої неділі, Майя Санду отримала 43% голосів, а Александр Стояногло – 26%.

ООН – Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що він «глибоко стурбований» забороною ізраїльського парламенту (Кнесету) на діяльність Агентства ООН у справах палестинських біженців (UNRWA) в Ізраїлі та на окупованих територіях. Рішення Ізраїлю, який звинувачує головного постачальника гуманітарної допомоги в секторі Газа у нібито проникненні членів палестинського ісламістського угруповання ХАМАС та кількох його співробітників у причетності до нападів 7 жовтня 2023 року, викликало міжнародні протести. У своїй заяві Антоніу Гутерріш нагадав, що Ізраїль має зобов’язання за міжнародним правом і що жодне законодавство не може змінити ці зобов’язання. Інформаційні агентства нагадують, що офіс Агентства ООН у справах палестинських біженців у Східному Єрусалимі став мішенню ізраїльських демонстрацій, іноді насильницьких, після нападів ХАМАС 7 жовтня 2023 року.

ВИБОРИ ГРУЗІЯ – Виборча комісія Грузії оголосила, що деякі бюлетені будуть перераховані після суперечливих суботніх виборів. Згідно з повідомленням виборчої комісії, виборчі дільниці в кожному окрузі будуть обрані випадковим чином. Ця заява була зроблена в той час, коли тисячі протестувальників вийшли в понеділок на марш під стіни парламенту. Прозахідна опозиція звинуватила правлячу партію «Грузинська мрія» у фальсифікації результатів голосування. Місцева група спостерігачів під назвою «Мій голос» повідомила про систематичні фальсифікації і закликала скасувати результати з майже 200 виборчих дільниць, що еквівалентно 300. 000 голосів.

ВІЗИТ – 27-30 жовтня в Бухаресті перебуває делегація Комітету НАТО з оборонної політики та планування.  Згідно з прес-релізом Міністерства оборони, візит надає можливість поглибити відносини співпраці та оцінити внесок Румунії у зміцнення сил стримування і оборони НАТО. Делегацію НАТО прийняли в штаб-квартирі Міністерства оборони, де було підкреслено важливість зміцнення союзницької солідарності в нинішньому контексті безпеки, з наголосом на Чорноморському регіоні, і висвітлено пріоритети Румунії в НАТО. Порядок денний візиту також передбачає відвідування багатонаціональних структур, що мають стратегічне значення для оборони і стримування Альянсу на східному фланзі. Цей візит підкреслює відданість Румунії НАТО і відображає значний внесок, який вона зробила у зміцнення спільної безпеки, – йдеться в прес-релізі.

НАСЕЛЕННЯ – На середину цього року населення Румунії становило 21.779. 000 осіб, що на один відсоток менше порівняно з 1 червня 2023 року. За даними Національного інституту статистики, явище демографічного старіння прискорилося, так що люди старше 65 років майже на мільйон перевищують сегмент молодого населення у віці до 14 років. 55 відсотків румунів живуть у містах, але явище міграції до сіл продовжується, і протягом року майже 90.000 осіб переїхали до сільської місцевості. Жіноче населення на півмільйона переважає чоловіче, а середній вік по країні наближається до 43 років.

ГАЗИ – Румунія стала найбільшим виробником природного газу в Європейському Союзі, видобувши 2,3 мільярда кубометрів газу у другому кварталі. Про це заявив міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа, додавши, що Румунія випередила Нідерланди, які видобули 2,2 мільярда кубометрів газу. Себастьян Бурдужа додав, що основна заслуга в цьому належить виключно румунській газовій компанії Romgaz, яка за шість місяців видобула на 5% більше газу, ніж за аналогічний період минулого року. За словами Бурдужі, Romgaz планує виділити 600-800 мільйонів леїв на збільшення видобутку. Лише цього року румунська компанія ввела в експлуатацію сім нових свердловин. Міністр енергетики додав, що румуни мали четверту найнижчу ціну на природний газ, згідно з даними Євростату.

МВФ – Місія Міжнародного валютного фонду на чолі з Яном Кесом Мартіном відвідає Бухарест 5-8 листопада, щоб проаналізувати останні економічні та фінансові події та переглянути макроекономічні прогнози. У своєму нещодавно опублікованому звіті «Перспективах розвитку світової економіки» МВФ переглянув свій прогноз економічного зростання Румунії на цей рік у бік зниження до 1,9% з 2,8% у квітні. Згідно з новими даними, опублікованими МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, румунська економіка сповільниться до 1,9% в цьому році, перш ніж прискориться до 3,3% в 2025 році.

ПАЛИВО – Середня ціна літра бензину в Румунії за останні 30 днів зросла на 3,3%, сягнувши в Бухаресті 7,09-7,18 леїв. За цей же період середня ціна літра дизельного палива зросла на 2,3%, що означає, що літр стандартного дизельного палива в столиці продається за 7,10-7,19 леїв (1 євро = 5 леїв). За цей період Румунія посіла 7 місце в Європейському Союзі серед країн з найдешевшим бензином і 9 місце за найнижчою ціною на дизельне паливо.

ДЕРЖАНИЙ БОРГ – Згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів (Мінфін), у липні державний борг зріс до понад 876 млрд леїв (близько 175 млрд євро) порівняно з 860 млрд леїв у попередньому місяці. У відсотках до ВВП державний борг зріс до 52% порівняно з 51,1% у червні, за даними Національного інституту статистики. Більшу частину цього боргу, 738 млрд леїв (близько 147 млрд євро), складають кредити, отримані шляхом випуску державних цінних паперів.З іншого боку, очікуваний дефіцит бюджету на 2024 рік становить майже 8% ВВП. З 2020 року Румунія перебуває в процедурі надмірного дефіциту, внаслідок перевищення 3% ліміту, встановленого Пактом стабільності та зростання у 2019 році. Згідно з рекомендацією Ради ЄС від 2021 року, Румунія повинна була вийти з процедури надмірного дефіциту найпізніше до 2024 року.

ВИБОРИ МОЛДОВА – Проєвропейська президентка Республіки Молдова Майя Санду звинуватила свого опонента у другому турі президентських виборів, проросійського Александра Стояногло, в неділю під час передвиборчих дебатів, що він є «троянським конем», «людиною, через яку інші хочуть керувати країною». У відповідь Стояногло, якого підтримує Партія соціалістів Республіки Молдова, заявив, що він є «рішучим прихильником європейської інтеграції» країни і що він хоче «перетворити Молдову на активного постачальника миру і безпеки в регіоні». У першому турі президентських виборів чинна президентка набрала 42% голосів, а Стояногло – 26%. Другий тур президентських виборів відбудеться 3 листопада.

ШЕНГЕН – Якнайшвидше приєднання Румунії до Шенгенської зони й сухопутними кордонами є в національних інтересах Угорщини, – заявив у понеділок міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, – повідомляє угорське інформаційне агентство MTI. За його словами, угорський уряд сподівається, що це може статися до закінчення головування Угорщини в Раді ЄС 31 грудня. Петер Сійярто заявив, що «Румунія зробила всі необхідні підготовчі кроки» для того, щоб бути кооптованою, про що свідчать оцінки експертів у Брюсселі та майже одностайна підтримка країн-членів ЄС. Посилаючись на відмову Австрії підтримати повноцінний вступ Румунії до Шенгену, міністр сказав, що угорський уряд веде постійні консультації з австрійськими чиновниками.  Вступ Румунії до Шенгену також «повністю відповідав би» інтересам етнічної угорської громади в Румунії, – додав Петер Сійярто, повідомляє MTI.

ВИБОРИ МОЛДОВА – Проєвропейська президентка Республіки Молдова Майя Санду звинуватила свого опонента у другому турі президентських виборів, проросійського Александра Стояногло, у неділю під час передвиборчих дебатів у тому, що він є «троянським конем», «людиною, через яку інші хочуть керувати країною». У відповідь Стояногло, якого підтримує Партія соціалістів Республіки Молдова, заявив, що він є «рішучим прихильником європейської інтеграції» країни і що він хоче «перетворити Молдову на активного постачальника миру і безпеки в регіоні». Передвиборчі дебати проходили без модератора, оскільки журналіста, запропонованого на роль модератора табором «Стояногло», звинуватили у відсутності доброчесності та неупередженості. У першому турі президентських виборів чинна президентка отримала 43% голосів, а Стояногло – 26%. Другий тур президентських виборів відбудеться 3 листопада. Тиждень тому разом з першим туром президентських виборів також відбувся референдум щодо інтеграції в ЄС, який був визнаний дійсним і на якому виборців, які виступали за вступ, було на 12 тисяч більше. Майя Санду звинуватила у втручанні у виборчий процес кримінальні угруповання, які нібито діяли разом з іноземними силами, ворожими інтересам країни. Москва заперечує будь-яке втручання у вибори і референдум.

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ – Державний борг зріс до 876,288 млрд. леїв у липні з 860,331 млрд. леїв у попередньому місяці, згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів Румунії. У відсотках до ВВП державний борг зріс до 52% з 51,1% у червні. Більша частина цього боргу була в державних цінних паперах. Уряд Румунії в середу схвалив надзвичайну постанову про підвищення верхньої межі державного боргу, відповідно до методології Європейського Союзу, до 53% валового внутрішнього продукту до кінця 2024 року. За словами виконавчої влади, ця поправка має на меті забезпечити гнучкість у залученні фінансових ресурсів, необхідних для виконання фінансового плану на 2024 рік, а також для попереднього фінансування потреб на 2025 рік.

ВИБОРИ ГРУЗІЯ – Правляча партія Грузії «Грузинська мрія» виграла парламентські вибори у проєвропейської опозиційної коаліції, яка відмовилася визнати поразку, – оголосила в неділю вранці Центральна виборча комісія, повідомляють AFP та Dpa. Як повідомляється, «Грузинська мрія», консервативна і націоналістична партія на чолі з мільярдером Бідзіною Іванішвілі, отримала 54% голосів проти 37,58% за проєвропейську коаліцію, після підрахунку даних більш ніж 99% виборчих округів.  Проєвропейська опозиційна коаліція не визнала попередніх результатів і оголосила про протести. Опозиція звинувачує «Грузинську мрію», яка перебуває при владі з 2012 року, у проросійському авторитарному дрейфі та віддаленні Грузії від ЄС і НАТО, до яких вона планує вступити. Брюссель попередив, що шанси Грузії на вступ до ЄС залежатимуть від виборів у колишній радянській республіці на Кавказі, яка закріпила це прагнення у своїй конституції. У травні Грузію сколихнули протести проти закону про «іноземний вплив», створеного за зразком російського закону про «іноземних агентів», який використовується для придушення громадянського суспільства, зазначає AFP.

ООН – Рада Безпеки ООН збереться в понеділок, щоб обговорити напад Ізраїлю на Іран. Засідання було скликане на вимогу Тегерана за підтримки Алжиру, Китаю та Росії. «Дії ізраїльського режиму становлять серйозну загрозу міжнародному миру і безпеці та ще більше дестабілізують і без того нестабільний регіон», – заявив у листі до Ради міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі. Десятки ізраїльських літаків здійснили три хвилі ударів у п’ятницю ввечері по ракетних заводах та інших військових центрах поблизу Тегерана і на заході Ірану, – заявили ізраїльські військові. Ці удари були здійснені у відповідь на напад Ірану на Ізраїль 1 жовтня, коли Іран випустив близько 200 балістичних ракет. Ізраїль попередив свого добре озброєного супротивника, Ірана, щоб  не наносив ударів у відповідь після останнього удару. У неділю посол Ізраїлю в ООН Денні Данон відхилив скаргу Ірану, заявивши, що Іран «намагається діяти проти нас на дипломатичній арені з безглуздим твердженням, що Ізраїль порушив міжнародне право».

ЗИМОВИЙ ЧАС – У суботу ввечері Румунія перейшла на зимовий час. Стрілки годинника перевели на одну годину назад, тож неділя буде найдовшим днем у році – 25 годин. Зміна часу двічі на рік ґрунтується на ідеї економії енергії шляхом приведення діапазону людської активності у відповідність до тривалості денного світла. Хоча це і є основним аргументом на користь переведення годинників, дослідження показують, що економія енергії є незначною, а громадяни все частіше скаржаться на негативний вплив на здоров’я. Єврокомісія та Європейський Парламент намагаються поступово відмовитися від цієї системи ще з 2021 року, але країни-члени ЄС не дійшли згоди щодо того, який час слід зберегти.

ГАЗ – Румунія стала найбільшим виробником газу в Європейському Союзі, видобувши 2,3 мільярда кубометрів газу в другому кварталі, – заявив міністр енергетики Себастьян Бурдужа. За його словами, Румунія випередила Нідерланди, які зафіксували видобуток у 2,2 мільярда кубометрів, в той час як румунський видобуток газу збільшився на 1% порівняно з минулим роком. Міністр енергетики зазначив, що за цей же період румуни отримали вигоду від четвертої найдешевшої ціни на газ, згідно з даними Євростату. Він сказав, що Румунія фактично подвоїть видобуток газу з 2027 року завдяки глибоководному газу з Чорного моря. «Ми матимемо ще кращу ціну на газ, ми залучимо ще більше інвестицій в економіку, і ми будемо підтримувати весь регіон, щоб зменшити його залежність від російського газу», – підкреслив Себастьян Бурдужа.

НАГОРОДА – Румунська письменниця Ана Бландіана була нагороджена інспанською премією принцеси Астурійської у номінації «Література» за 2024 рік на церемонії, яку провела іспанська королівська родина в театрі Кампоамор в Ов’єдо, – повідомив у суботу Румунський інститут культури. Журі присудило премію письменниці Ані Бландіані, першій румунці, удостоєній цієї нагороди, на підставі того, що її творчість, в якій йдеться про поразку і надію, відображає глибоке знання румунського духу в історичний період пригноблення. «Премія Принцеси Астурійської, яку я отримала, є для мене, окрім радості і честі, яку мені надали, надзвичайним підтвердженням того, як мої книги були прийняті в Іспанії і результатом незліченних рецензій, які були написані, більше, ніж в інших країнах, тому що в Іспанії поезія знаходиться в центрі уваги більше, ніж в інших країнах», – сказала письменниця. Ана Бландіана, почесний доктор Університету Саламанки, має 11 книжок, перекладених іспанською мовою. Вона є автором понад 30 книг, перекладених 25 мовами, і отримала численні міжнародні нагороди.

ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Румунії Келін Предоюу обговорив зі своїм французьким колегою Бруно Рітейло питання повного вступу Румунії до Шенгену, а також актуальні питання європейського та двостороннього порядку денного, такі як боротьба з нелегальною міграцією та боротьба з незаконним обігом наркотиків. Згідно з прес-релізом Міністерства внутрішніх справ Румунії, ця зустріч є частиною серії дискусій, проведених з колегами з країн ЄС, з якими Румунія має Стратегічне партнерство або привілейовані відносини співпраці, метою яких є обмін результатами заходів, вжитих Бухарестом у сфері управління міграцією та безпеки кордонів, в контексті вступу Румунії до Шенгенської зони й сухопутним шляхом. Кетелін Предою підкреслив заходи, вжиті як на національному рівні, так і узгоджені з найближчими сусідами та країнами-членами ЄС, які призвели до майже нульового зниження міграційного тиску на румунських кордонах. Співпраця з європейськими агентствами також відіграла важливу роль у досягненні цих значних результатів. Румунія хоче завершити роботу щодо вступу в Шенген до кінця цього року і розраховує на підтримку всіх союзників у досягненні цієї важливої для країни мети. Французький міністр визнав важливі результати, досягнуті Румунією, та підтвердив підтримку Франції у якнайшвидшому досягненні цієї мети.

ЗИМОВИЙ ЧАС – Сьогодні вночі Румунія перейде на зимовий час; стрілки годинника будуть переведені на одну годину назад, так що 4:00 стане 3:00. Зміна часу ґрунтується на ідеї економії енергії шляхом приведення робочих годин у відповідність до тривалості світлового дня. Публічні консультації, проведені Європейською комісією кілька років тому, показали, що більшість громадян були проти переведення годинників. У Німеччині асоціація вчителів зазначила, що переведення годинників негативно впливає на організм і викликає стрес, особливо в сім’ях, де є діти-школярі. Виконавча влада ЄС намагалася скасувати цей захід, але відмовилася від нього після того, як європейські країни не змогли домовитися про те, який час слід зберігати. Однак кілька країн відмовилися від переведення годинників. Одна з них – Гренландія, яка перейшла на зимовий час минулого року. Мексика зробила цей вибір у 2022 році, а Туреччина відмовилася у 2016 році. Україна також вирішила, що з 2025 року більше не буде переходити на літній час, обґрунтовуючи це станом здоров’я.

ВИБОРИ – У п’ятницю в Румунії розпочалася передвиборча кампанія першого туру президентських виборів, яка завершиться 23 листопада о 7:00 ранку. Президентські вибори заплановані на 24 листопада – перший тур і 8 грудня – другий тур. Вибори до Парламенту відбудуться між двома турами президентських виборів 1 грудня, у Національний день. Нагадаємо, що вибори до місцевих органів влади та Європейського парламенту відбулися в Румунії 9 червня.

КОНГРЕС – На Європейському конгресі фермерів, який відбувся у Бухаресті, міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу закликав до організації загальноєвропейського референдуму щодо майбутнього Спільної аграрної політики після 2027 року. Румунський міністр хоче, щоб на цьому референдумі фермери вирішили, що Спільна аграрна політика повинна залишатися структурованою на двох основних базах і бути відокремленою від інших європейських фондів після 2027 року. Флорін Барбу пояснив, що Єврокомісія має намір інтегрувати Спільну аграрну політику в загальний обсяг коштів, що виділяються кожній державі-члені ЄС. Понад 500 представників фермерів з усієї Європи взяли участь у Європейському конгресі фермерів, який пройшов у Бухаресті з 23 по 25 жовтня.

МЗС – Румунія просуватиме «амбітний» європейський порядок денний і братиме участь у процесах рефлексії щодо внутрішньої реформи Європейського Союзу, – заявила міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску. Згідно із заявою, поширеною в п’ятницю, «на початку нового європейського інституційного циклу я переконана, що наші спільні зусилля сприятимуть реалізації реального потенціалу Європейського Союзу», – заявила  глава румунської дипломатії. Лумініца Одобеску наголосила на нинішньому «особливо складному» контексті, позначеному «численними кризами і серйозними викликами», а також на необхідності реалізації «амбітного європейського порядку денного, який сприятиме підвищенню глобальної ролі ЄС та забезпечить безпеку, процвітання і благополуччя громадян у сталий спосіб».

ДЕНЬ РУМУНСЬКОЇ АРМІЇ – 25 жовтня відзначається День румунської армії. Цього дня проходять численні заходи, організовані в головних гарнізонах країни та на військових базах на театрах військових дій, де дислоковані румунські солдати. У Бухаресті урочистості відбулися біля могили Невідомого солдата, де президент Клаус Йоганніс заявив, що румунська армія є головною опорою національної системи оборони і повинна і надалі мати «міцну фінансову базу», що значно перевищує 2% від ВВП. Зі свого боку, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що Румунія «не буде втягнута в жодну війну» і що мир, стабільність і безпека країни гарантовані Стратегічним партнерством зі США і членством в НАТО. Міністр оборони Ангел Тилвар підкреслив, що армія перебуває в процесі оснащення сучасними технологіями, і згадав про інвестиції в людські ресурси. «Румунська армія потребує не лише інвестицій в оснащення найсучаснішою технікою, але й поколінь молодих солдатів, максимально підготовлених і мотивованих до викликів майбутнього безпекового середовища», – сказав він. День румунської армії відзначається з 1959 року 25 жовтня. У 1944 році 25 жовтня румунська армія звільнила північно-західну частину країни, окуповану Угорщиною.

МВС – Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою в середу і четвер на міністерській зустрічі Зальцбурзького форуму підтримав мету Румунії повністю приєднатися до Шенгенської зони, включаючи сухопутні кордони, вже цього року. Згідно із заявою Міністерства внутрішніх справ, Бухарест отримав «позитивну відповідь» і «підтримку» як під час неформальних дискусій на заході, так і на пленарному засіданні форуму. Кетелін Предою відмітив підхід Румунії до боротьби з незаконним ввезенням мігрантів, яка, посиливши співпрацю з сусідніми державами, а також з регіональними партнерами та європейськими інституціями, досягла важливих результатів у забезпеченні безпеки кордонів та управлінні міграцією. На засіданні була прийнята Спільна декларація, спрямована на подальшу співпрацю між державами-членами. За даними МВС, Зальцбурзький форум є важливим форматом роботи і співпраці в Центральній і Східній Європі для забезпечення безпеки кордонів, боротьби з нелегальним ввезенням мігрантів, наркотиків і організованою злочинністю.

ІМЕНИНИ – Майже 259. 000 румунів святкують свої іменини 26 жовтня, в день пам’яті святого Димитрія. Думітру є найпоширенішим чоловічим прізвищем, згідно з даними Головного управління реєстрації осіб Міністерства внутрішніх справ. З іншого боку, десятки тисяч православних християн, як кожного року, приходять поклянаятися мощям Святого Димитрія Нового, покровителя Бухареста, пам’ять якого вшановують 27 жовтня у дворі Патріаршого собору в столиці. Під час перепису населення Румунії 2022 року 85,3% людей, які вказали своє віросповідання, заявили, що є православними християнами. 4,5% назвали себе римо-католиками, 3,0% – реформатами і 2,5% – п’ятидесятниками. Частка людей, які заявили, що вони атеїсти або не мають жодної релігії, становила близько 0,3%.

ЗАХІД – У вівторок у Палаті депутатів румунського парламенту відбувся захід, присвячений пам’яті жертв трагічного теракту, що відбувся в Ізраїлі 7 жовтня 2023 року. У ньому взяли участь представники посольств, акредитованих в Бухаресті, високопосадовці, дипломати, жертви та постраждалі від нападу ХАМАСу 7 жовтня 2023 року. Учасники заходу рішуче засудили агресію ХАМАС проти держави Ізраїль і закликали до звільнення заручників у секторі Газа. Посол Ізраїлю в Бухаресті Ліор Бен Дор заявив, що теракт від 7 жовтня був найбільшою трагедією з часів Голокосту. Ізраїльські представники подякували румунській владі за беззастережні жести солідарності і дружби. У понеділок, через рік після нападів ХАМАС на Ізраїль, румунський уряд підтвердив своє рішуче засудження цих нападів і закликав до негайного і безумовного звільнення всіх заручників, які все ще утримуються в полоні терористичної організації.

ЗАКОНОПРОЄКТ – Палата депутатів Румунії прийняла у вівторок законопроєкт, який передбачає, що підбурювання до проституції  або сприяння проституції або отримання фінансової вигоди від проституції одним або кількома неповнолітніми каратиметься позбавленням волі на строк від 7 до 15 років і забороною мати певні права. За вчинення цього злочину особою, яка раніше вчинила злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, злочин щодо дитячої порнографії, злочин щодо торгівлі людьми, злочин щодо торгівлі неповнолітніми або сутенерство, передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Таким чином, проєкт вносить зміни та доповнення до Кримінального кодексу в частині криміналізації торгівлі людьми та сутенерства. Згідно з прийнятим законодавством, злочином експлуатації людини буде також вважатися примушування її до вчинення дій, передбачених кримінальним законодавством. Палата депутатів є органом, що приймає кінцеве  рішення.

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – Пріоритети державної політики щодо захисту культурної спадщини на рівні ЄС, мандат наступної Європейської Комісії та на рівні Румунії обговорювали провідні європейські експерти, високопосадовці Європи та Румунії, які зібралися в Бухаресті 6-8 жовтня на Європейському саміті з питань культурної спадщини. Захід був організований мережею Europa Nostra під патронатом Президента Румунії та за підтримки Європейської Комісії, Міністерства культури та Генеральної мерії Бухареста. У вівторок дослідники, політики, митці, історики та провідні діячі громадянського суспільства і спільноти європейської спадщини зібралися на заході «Агора європейської політики спадщини» – «Дотримання принципів якості у збереженні спадщини». Дискусії були зосереджені на концепції якості у відновленні та збереженні культурної спадщини, а також на пріоритетах майбутнього порядку денного Європейської Комісії. Учасники проаналізували зв’язок між основними політиками ЄС, такими як Європейський зелений пакт і Новий європейський Баухаус, та ключовими документами у сфері збереження спадщини, такими як Європейські принципи якості та Давоська система якості Baukultur.

ШЕНГЕН – Європейський комісар з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон виступає за приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони з наземними кордонами до кінця року. У понеділок вона заявила в Європейському парламенті в Страсбурзі, що саме з таким меседжем вона виступить на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ у Люксембурзі в четвер. Заява була зроблена під час дебатів в Європарламенті щодо відновлення прикордонного контролю деякими країнами Шенгенської зони та впливу цих рішень на зону вільного пересування. Ілва Йоханссон підкреслила, що це має бути тимчасовим заходом і крайнім заходом.

НОБЕЛЬ – Нобелівську премію з фізики за 2024 рік присуджено американському досліднику Джону Хопфілду та канадцю Джеффрі Хінтону за відкриття та винаходи, пов’язані з машинним навчанням за допомогою штучних нейронних мереж, – йдеться у повідомленні Стокгольмського Нобелівського комітету. У 2023 році Нобелівську премію з фізики присуджено дослідникам П’єру Агостіні, Ференцу Краушу та Анне Л’Юйє за експериментальні методи, які генерують аттосекундні світлові імпульси для вивчення динаміки електронів у речовині. Премії будуть вручені переможцям на спеціальній церемонії 10 грудня, в день смерті Альфреда Нобеля, винахідника динаміту. Цього року премії в кожній категорії передбачають грошову винагороду в розмірі 11 мільйонів шведських крон (трохи більше 1 мільйона доларів).

КАНДИДАТУРИ – 16 кандидатів були допущені до участі у перегонах за посаду президента Румунії. Список кандидатів буде остаточно сформований 10 жовтня, після того, як в найближчі дні будуть подані інші обов’язкові документи. Перший тур президентських виборів запланований на 24 листопада, а другий – на 8 грудня. Президентська виборча кампанія офіційно стартує 25 жовтня.

САМІТ – Близько 800 професіоналів, промоутерів збереження культурної спадщини в Європі та Румунії, а також офіційні особи зібралися в Бухаресті на Європейський саміт культурної спадщини 2024, захід, організований «Europa Nostra» (Наша Європа) – найбільшою федерацією неурядових організацій на континенті – з 6 по 8 жовтня. Фахівці в цій галузі обговорюють пріоритети державної політики на європейському рівні, а також у відносинах з румунською владою, і відзначать найкращі проєкти зі збереження культурної спадщини, які перемогли в конкурсі «Europa Nostra». Серед них два проєкти з Румунії – Саксонська церква в Алма-Віі (в центрі) і церква Святого Міхаїла в Клуж-Напоці (на північному заході). Загалом на здобуття цьогорічної премії було подано 206 заявок від організацій та приватних осіб з 38 європейських країн. 26 проєктів-переможців будуть нагороджені сьогодні.

ДОПОМОГА – У понеділок Європейська Комісія оголосила, що схвалила схему державної допомоги, про яку вимагала Румунія, згідно з якою уряд підтримає інвестиції у розмірі 500 млн. євро у виробництво біопалива в країні. Фінансування надійде у вигляді прямого гранту з фонду модернізації ЄС та буде спрямоване на виробництво передових видів палива з метою скорочення викидів парникових газів. Допомога, яка може бути надана до 31 грудня 2025 року, на думку Єврокомісії, допоможе прискорити розвиток відновлюваної енергетики та сприятиме досягненню екологічних та енергетичних цілей ЄС.

ЄВРОКОМІСІЯ – Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн в понеділок вшанувала пам’ять жертв теракту, здійсненого рік тому палестинським ісламістським рухом ХАМАС на півдні Ізраїлю, і повторила заклик ЄС до негайного припинення вогню в секторі Газа і безумовного звільнення всіх заручників. Атака ХАМАСу «завдала величезних страждань не тільки народу Ізраїлю, але й невинним палестинцям», – підкреслила глава ЄС, яка пообіцяла надати гуманітарну та фінансову допомогу палестинському народу та Лівану. У Бухаресті Міністерство закордонних справ та уряд вшанували першу річницю нападів ХАМАС і знову закликали до негайного укладення угоди про припинення вогню. У заяві МЗС йдеться, що цього року Румунія не припинила виступати за негайне звільнення заручників у секторі Газа, постійно наголошуючи на необхідності захисту цивільного населення. 7 жовтня 2023 року представники ХАМАС увійшли на південь Ізраїлю, де вбили понад 1.200 осіб і викрали близько 250. Армія оборони Ізраїлю відповіла інтенсивним бомбардуванням, після чого почалася комплексна наземна операція проти позицій ХАМАС в секторі Газа.

РЕПАТРІАЦІЯ – У понеділок літаком ВПС Румунії з Лівану було репатрійовано нову групу з 69 осіб, які були у вразливому становищі, громадян Румунії та членів їхніх сімей першого ступеня спорідненості. За даними Міністерства закордонних справ Румунії, 212 румунських громадян та членів їхніх сімей були евакуйовані з Лівану в контексті ескалації конфлікту на Близькому Сході. МЗС повторює наполегливу рекомендацію, адресовану румунським громадянам, зареєструвати свою присутність в румунській дипломатичній місії в Бейруті, щоб полегшити надання консульського захисту.

ШЕНГЕН – Угорське головування в Раді Європейського Союзу представить стан повного застосування Шенгенського законодавства в Румунії та Болгарії на зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ, що відбудеться у четвер. Міністри внутрішніх справ країн членів ЄС підведуть підсумки, а дискусія буде зосереджена на підвищенні стійкості зовнішніх кордонів. Наприкінці минулого року Рада вирішила скасувати контроль на повітряних і морських кордонах з Румунією та Болгарією, але для встановлення дати скасування контролю на внутрішніх сухопутних кордонах з цими двома країнами необхідне подальше рішення, яке може бути прийняте в будь-якому форматі. У суботу глава румунського уряду Марчел Чолаку заявив, що існує пряма комунікація з австрійською владою щодо цього питання, враховуючи, що Відень виступає проти вступу Румунії до Шенгену, і додав, що найближчим часом з’являться добрі новини. Нове засідання Ради міністрів юстиції та внутрішніх справ заплановане на початок грудня.

ФРАНКОФОНІЯ – Президент Клаус Йоганніс відвідав у неділю румунський павільйон у Селі франкофонії в Парижі. Концерти, фільми, дебати та інші культурні заходи були представлені протягом декількох днів більш ніж 30 представленими країнами. Глава румунської держави розпочав свій візит до Франції у п’ятницю, де взяв участь у Саміті франкофонії. Під час свого виступу він заявив, що франкомовна освіта є надзвичайно важливим додатковим інструментом для успіху та професійної мобільності молоді. Клаус Йоганніс додав, що як держава франкофонії в регіоні, Румунія усвідомлює свою відповідальність і місію, та що зобов’язання Румунії в рамках глобальної солідарності франкофонії активно підтримують мобільність молодих франкомовних студентів і дослідників, а також освіту дівчат і жінок. Президент Йоганніс нагадав, що в березні минулого року в Бухаресті відбулася Економічна і торговельна місія Міжнародної організації франкофонії.

ШЕНГЕН – Вступ Румунії та Болгарії до Шенгенської зони знову на порядку денному Ради з питань юстиції та внутрішніх справ на передостанньому засіданні цього року. Угорщина, яка на ротаційній основі головує в Раді ЄС і підтримує повний вступ Румунії та Болгарії до європейської зони вільного пересування, представить на засіданні Ради юстиції та внутрішніх справ у Люксембурзі стан справ щодо повної імплементації Шенгенського законодавства цими двома країнами після зняття 31 березня контролю на повітряних і морських кордонах. Нове одностайне рішення членів Ради необхідне для встановлення дати скасування контролю на внутрішніх сухопутних кордонах. Остання Рада з питань юстиції та внутрішніх справ у 2024 році відбудеться в першій половині грудня, але рішення про членство в Шенгенській зоні на сухопутних кордонах Румунії та Болгарії може бути прийняте в будь-якому форматі, як показав перший крок 30 грудня 2023 року, письмово схвалений країнами-членами.

САМІТ – З 6 по 8 жовтня в Бухаресті відбудеться Європейський саміт культурної спадщини, найважливіший захід, присвячений збереженню культурної спадщини в Європейському Союзі, а також церемонія нагородження переможців конкурсу «Europa Nostra 2024». (Наша Європа – 2024). Фахівці в цій галузі обговорять пріоритети суспільної політики на європейському рівні, а також у відносинах з владою Румунії та відзначать найкращі проєкти збереження будівельної спадщини, які перемогли в конкурсі «Europa Nostra». Серед них два проєкти з Румунії – Саксонська церква в Алма-Віі (в центрі) і церква Святого Міхаїла в Клуж-Напоці (на північному заході). Захід відбувається в Національному музеї мистецтв Румунії.

КАНДИДАТУРИ – У Румунії субота була останнім днем, коли кандидати на посаду президента могли подати свої кандидатури до Центральної виборчої комісії. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня.  Серед зареєстрованих кандидатів – лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку, голова Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, Елена Ласконі від опозиційного Союзу «За порятунок Румунії ». Згідно з виборчим календарем, остаточний список кандидатів у президенти буде оголошено 10 жовтня, після того, як будуть розглянуті скарги, подані до Конституційного суду.

ТЕНІС – Румунська пара Моніка Нікулеску / Габріела Русе перемогла сьогодні у фіналі парного розряду тенісного турніру категорії 125 у Гонконзі. Вони перемогли японську пару Нао Хібіно / Макото Ніномія з рахунком 6-3, 5-7, 10-5. Також сьогодні румунська тенісистка Ана Богдан (120-а ракетка світу) не потрапила в основну сітку турніру WTA 1000 в Ухані (Китай), призовий фонд якого становить понад 3.200 000 доларів. Ана Богдан програла японці Маї Хонтаму (116-а ракетка світу) з рахунком 6-3, 7-6.

XXX – Щонайменше 24 осіб загинули та 93 отримали поранення в ніч на суботу в результаті ізраїльського авіаудару по мечеті та школі в Газі, які надавали притулок людям, переміщеним внаслідок конфлікту. У понеділок виповнюється рік з дня нападу ХАМАС на Ізраїль, в результаті якого було вбито 1.200 осіб та викрадено 250 осіб, що призвело до війни. 42.000 палестинців – більшість з них цивільні – загинули, і майже все населення Гази було змушене покинути свої домівки в результаті конфлікту, який також призвів до гострої гуманітарної кризи. Ізраїль неодноразово критикували за ведення війни, і в суботу тисячі людей вийшли на вулиці в містах по всьому світу, в тому числі в Лондоні, Римі, Нью-Йорку, Вашингтоні і Кейптауні, щоб вимагати припинення кровопролиття в Газі та Лівані. Подібна демонстрація також відбулася в Парижі, де президент Еммануель Макрон закликав припинити продаж зброї Ізраїлю. У суботу в Парижі 88 країн-членів Міжнародної організації франкофонії одностайно закликали до негайного і тривалого припинення вогню в Лівані, країні-члені організації.

ВІЗИТ – Румунія просуває бачення Франкофонії, в якому освіта, дослідження, мобільність та доступ молоді до ринку праці є основою організації, – заявив президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. У п’ятницю він розпочав дводенний візит до Франції, де бере участь у Саміті франкофонії. 19-та конференція високого рівня глав держав і урядів 88 держав-членів, асоційованих членів і спостерігачів Міжнародної організації франкофонії (МОФ) пройде під гаслом «Творити, впроваджувати, здійснювати по-французьки». Участь президента в цій сесії Саміту франкофонії є можливістю підкреслити внесок країни в глобальні зусилля з трансформації та адаптації багатосторонніх відносин – зусилля, які також стосуються Міжнародної організації франкофонії, в контексті, позначеному серйозними викликами міжнародному порядку, заснованому на правилах, – зазначило джерело. Румунія просуватиме свої власні пріоритети щодо політичної та безпекової ситуації у франкомовному світі, що буде відображено в резолюції, яка буде прийнята на засіданні, – заявили в Адміністрації президента. Президент Клаус Йоганніс візьме участь у круглому столі на тему інтеграції молодих франкомовних громадян на ринку праці та в дебатах про політичні пріоритети у франкомовному регіоні. Серед іншого, він закликатиме до зміцнення академічної та наукової франкофонії, яка є одним з основних внесків Румунії в організацію.

ВІДНОСИНИ – За кілька тижнів до президентських виборів і референдуму про вступ Республіки Молдова до ЄС прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку пообіцяв у п’ятницю в Кишиневі продовжувати підтримувати європейський курс країни. Після прийому у президентки Майї Санду, яка має перші шанси отримати ще один мандат, глава румунської виконавчої влади заявив, що для утримання Республіки Молдова на європейському шляху важливо, щоб вона була переобрана і щоб референдум щодо ЄС пройшов успішно. Прем’єр-міністр Румунії також заявив, що спільні проєкти та інвестиції продовжаться і в найближчий період. Марчел Чолаку зустрівся також зі своїм кишинівським колегою Доріном Речаном, який вважає, що необхідно поглиблювати співпрацю в галузі інфраструктури, а також в економічній та торговельній сферах, оскільки все це наблизить Республіку Молдова до ЄС. На його думку, економічні та торговельні обміни постійно зростають, а Румунія є найбільшим і найстабільнішим ринком для молдовського експорту.

РУМУНИ З ВІДУСІЛЬ – Розвиток Румунії залежить від інвестицій та ініціативи, і наша країна потребує людей із західним ставленням до праці, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який був присутній у четвер на саміті для румунів за кордоном, організованому в Бухаресті. Глава румунської виконавчої влади повідомив, що тільки в період з 2008 по 2022 рік емігрувало понад 3 мільйони румунів, зазначивши, однак, що в минулому році 190.000 румунів вперше повернулися до країни. Присутній на заході спікер Сенату Ніколає Чуке заявив, що він дуже хоче, щоб румуни з діаспори повернулися додому, зазначивши, що участь держави у сприянні поверненню румунів до країни є «абсолютно необхідною і важливою».

ОПИТУВАННЯ  –  Основною причиною голосування румунів на виборах до Європейського парламенту була економічна ситуація, згідно з опитуванням Євробарометра, опублікованим Європейським парламентом. Іншою основною причиною було зростання цін. Опитування ставить румунів вище середнього показника серед 27 країн-членів ЄС, коли мова йде про оптимізм щодо майбутнього ЄС. Згідно з Євробарометром, іншими темами, які привели румунів на виборчі дільниці, були соціальний захист, добробут і доступ до охорони здоров’я, міжнародна ситуація, демократія і верховенство права, а також оборона і безпека.

ЄВРОКОМІСІЯ – Європейська комісія вирішила запровадити мита до 35% на електромобілі, що імпортуються з Китаю. Технічний комітет виконавчої влади ЄС та країни-члени ЄС вирішили, що тарифи будуть введені до кінця цього місяця. Десять країн проголосували за додаткові податки, 5 виступили проти і 12 утрималися. Запропоновані Єврокомісією мита стали результатом розслідування, в ході якого виконавча влада ЄС встановила, що виробники електромобілів у Китаї отримують субсидії, які не відповідають ринковим правилам, а низька ціна на ці транспортні засоби створює недобросовісну конкуренцію і завдає шкоди європейським виробникам у цьому секторі.

XXX – Державний департамент США заявив, що адміністрація Байдена вважає за доцільне продовження Ізраїлем повітряних і наземних ударів по «Хезболлі», але також визнає ризик поширення наступу на Ліван, – повідомляє ББС. З іншого боку, лідери країн «Великої сімки», в якій Італія головує, в четвер увечері висловили «глибоку стурбованість» «погіршенням ситуації» на Близькому Сході і застерегли від «неконтрольованої ескалації» в регіоні, повідомляє AFP. Лідери країн «Великої сімки» засудили «найрішучішим чином прямий військовий напад Ірану на Ізраїль», який представляє «серйозну загрозу регіональній стабільності». Що стосується Лівану, вони підкреслили необхідність якнайшвидшого припинення військових дій з метою створення простору для дипломатичного вирішення проблеми.

РЕПАТРІАЦІЯ – Більше румунських громадян та членів їхніх сімей будуть репатрійовані з Лівану, – оголосило сьогодні Міністерство оборони Румунії. Транспортний літак ВПС Румунії виконує нову гуманітарну місію в Лівані. Літак перевозить близько 10 тонн продовольства з державних запасів і буде репатріювати людей, які звернулися за допомогою до Міністерства закордонних справ. Місія здійснюється на прохання Департаменту з надзвичайних ситуацій, а допомога відправляється Румунією безкоштовно, як міжнародна допомога Ліванській Республіці в контексті погіршення ситуації з безпекою на Близькому Сході. У четвер 69 румунських громадян та членів їхніх сімей першого ступеня споріднення, в основному жінки, діти та хворі, були репатрійовані з Лівану. За даними румунських дипломатів у Бухаресті, понад 1.100 румунів та членів їхніх сімей зареєстрували свою присутність у посольстві Румунії в Бейруті.

ООН – Румунія виступає за розширення Ради Безпеки, де прозорість і відповідальність є нормою, а не винятком, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс у середу в Нью-Йорку під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН. Він також заявив, що Румунія надала потужну та багатовимірну підтримку Україні та її народу і готова продовжувати її так довго, як це буде необхідно, і що Бухарест повністю підтримує мирну ініціативу Президента Володимира Зеленського. Глава румунської держави підкреслив вирішальну роль, яку відіграє Румунія через свої дунайські та чорноморські порти у сприянні експорту зерна з України. Водночас Президент Клаус Йоганніс говорив про конфлікт у секторі Газа та закликав до припинення бойових дій, висловивши свою підтримку рішенню на основі принципу двох держав у межах безпечних та визнаних кордонів. Клаус Йоганніс взяв участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Центральною темою зустрічі була «Єдність у різноманітності в ім’я миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди».

МЗС – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у відкритті Генеральної Асамблеї ООН у складі делегації на чолі з президентом Клаусом Йоганнісом. Програма включала участь у брифінгу Ради Безпеки ООН щодо України. З цієї нагоди Лумініца Одобеску підкреслила важливість подальшої міжнародної підтримки України та наголосила на підтримці Румунією Мирної формули, запропонованої Президентом Володимиром Зеленським, яка є єдиною основою, що може призвести до справедливого та тривалого миру. Вона також підкреслила, що Бухарест підтримує і надалі підтримуватиме Республіку Молдова, стабільність якої має вирішальне значення для всього регіону. Глава румунської дипломатії також взяла участь у трансатлантичній вечері, організованій Державним секретарем США Ентоні Блінкеном. У цьому контексті вона підтвердила важливість трансатлантичної єдності в управлінні глобальними викликами.

УГОДА – У середу в Бухаресті міністр фінансів Румунії Марчел Болош та директор Агентства оборонного співробітництва США Майкл Міллер підписали угоду про надання кредиту на суму $920 млн від Фонду військового фінансування США. Це допоможе прискорити масштабну програму військової модернізації Румунії, в тому числі закупівлю американського оборонного обладнання, такого як бойові танки «Абрамс», а також спільне виробництво боєприпасів. Майкл Міллер підкреслив важливість Румунії на східному фланзі та готовність США продовжувати цю співпрацю. «Румунія є постачальником, а не лише споживачем безпеки в рамках альянсу НАТО», – підкреслила посол США в Румунії Кетлін Кавалек, яка була присутня на церемонії підписання разом з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку. Глава уряду, у свою чергу, заявив, що «підписання оборонної кредитної угоди є важливим моментом в еволюції стратегічного партнерства між Румунією та США і вагомим аргументом довіри та статусу, яким користується Румунія у відносинах з нашим стратегічним союзником».

УРЯД – Уряд Бухареста сухвалив у середу кілька рішень, прямованих на підтримку сімей, які постраждали від нещодавніх повеней на сході країни. Заходи включають надання 15.000 леїв (близько 3.000 євро) на придбання будівельних матеріалів, побутової техніки та палива. Румунська виконавча влада також вирішила, що кожна сім’я або окрема особа, яка постраждала в результаті повеней, отримає екстрену допомогу в розмірі 10.000 леїв. Водночас, 347 сімей та одиноких людей, які опинилися в складних ситуаціях в інших частинах країни, отримають підтримку на основі соціальних запитів. Також у середу уряд постановив, що верхня межа цін на поліси обов’язкового автострахування  буде збережена ще на три місяці до кінця року. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що це рішення дозволить запобігти «виникненню дисбалансу на ринку та зростанню цін» на автоцивілки.

ВИБОРИ МОЛДОВА – Центральна виборча комісія в Кишиневі затвердила участь 11 кандидатів у виборах на посаду президента Республіки Молдова. На думку аналітиків, чинний президент Майя Санду, яка балотується на новий термін, є фаворитом опитувань. Її головними опонентами є колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло, якого підтримують соціалісти, та колишній мер Бєльців Ренато Усатий, лідер «Нашої партії». Президентські вибори заплановані на 20 жовтня, і одночасно з голосуванням за найвищу посаду в країні відбудеться референдум про внесення змін до Конституції Республіки Молдова щодо вступу до ЄС. З 14 партій, зареєстрованих для участі у виборах, більшість підтримують ідею членства в ЄС. Але соціалісти бойкотують референдум, а комуністи і партія з політичного блоку, пов’язаного з олігархом Іланом Шором, заявили про свою опозицію до членства в ЄС.

ДУНАЙ – Прогнозований штормовий паводок на Дунаї не повинен створити жодних проблем, – стверджують румунські гідрологи, за оцінками яких максимальний рівень течії ріки в Румунії буде нижчим, ніж передбачалося спочатку. Очікується, що пік у 8.000 метрів на секунду (8.000 м/с) буде досягнутий 30 вересня, і це рівень, який влада може контролювати без будь-яких проблем, за словами представників усіх центральних і місцевих служб з надзвичайних ситуацій. Тим часом фахівці перевірили зони, що перебувають під загрозою підтоплення. Тисячі мішків були заповнені піском, частина з яких вже вивезена в зону захисту.

СТАТИСТИКА – Згідно з даними, опублікованими сьогодні Національним інститутом статистики, середня заробітна плата брутто в Румунії в 2023 році становила 7.042 леї на місяць, що на 15 відсотків більше, ніж у попередньому році. Це означає, що середня чиста заробітна плата становить 4.412 леїв на місяць, що на 611 леїв більше. Найвищі зарплати були в секторах інформації та комунікації, фінансового посередництва та страхування, а також у виробництві та постачанні електроенергії та тепла. З іншого боку, середній чистий заробіток, нижчий за середній по економіці, був у тих, хто працював у готелях, ресторанах, операціях з нерухомістю, розподілі води, санітарії та утилізації відходів. Дані Національного інституту статистики також показують, що минулого року жінки заробили в середньому майже на 9% менше, ніж чоловіки.

ЄВРОБАРОМЕТР – Більше трьох чвертей європейців стверджують, що Європейський Союз повинен відігравати сильнішу координуючу роль у сфері енергетики, згідно з опублікованим у вівторок Євробарометром Європейським Союзом. За його словами, громадяни Європи підтримують енергетичну політику ЄС. Переважна більшість європейців погоджується, що кліматичні цілі ЄС стимулюватимуть створення нових робочих місць і залучення інвестицій у сектор чистої енергії. Водночас три чверті вважають, що європейська політика зменшить залежність від імпорту енергоносіїв. Європа, на думку більшості опитаних, повинна диверсифікувати свої джерела енергії, в тому числі шляхом інвестицій у відновлювані джерела, і понад 50% кажуть, що ми повинні економити енергію, коли це можливо.

ЗАКОНОПРОЄКТ – Палата депутатів Румунії ухвалила проєкт закону щодо Угоди про військове співробітництво між Румунією та Республікою Молдова. Згідно з документом, обидві країни підтримуватимуть одна одну в усіх аспектах підготовки та участі в багатонаціональних місіях та операціях під егідою ООН, ОБСЄ, НАТО або ЄС. Депутат Данієль Георге заявив, що адміністрація Кишинева повинна відмовитися від нейтралітету, який тримає її в полоні пострадянського простору, а угода з Румунією є кроком до стандартизації з Північноатлантичним регіоном. Угода про ратифікацію була підписана в той час, коли Республіка Молдова готується взяти участь в операції Європейського Союзу в Боснії та Герцеговині, EUFOR, Алтея, у складі румунського контингенту.

ЄВРОКОМІСІЯ – Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні представила новий склад Колегії європейських комісарів. Кандидат від Румунії на одну з 27 посад, колишній міністр європейських фондів та нинішній депутат Європарламенту Роксана Минзату, була призначена виконавчим віце-президентом Європейської комісії з питань людей, навичок та навчання, а також матиме портфель комісара з питань зайнятості, соціальних прав та освіти. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку привітав той факт, що Румунія вперше з моменту вступу до ЄС отримує посаду віце-президента блоку, а також те, що Роксана Минзату координуватиме великий портфель, який управлятиме 235 мільярдами євро – однією п’ятою бюджету ЄС. Обраних Урсулою фон дер Ляєн комісарів заслухають депутати Європарламенту, і якщо вони отримають схвальні висновки, весь європейський законодавчий орган проголосує за всю команду. З огляду на тривалі процедури, нова комісія може розпочати роботу пізніше, ніж планувалося, можливо, в грудні.

ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛИМ – Уряд Румунії схвалив надання прямої фінансової допомоги постраждалим від повеней на сході країни, в результаті яких загинуло семеро людей та пошкоджено майже 6.500 будинків. Гідрологи кажуть, що небезпека повеней ще не минула і оголосили червоний, помаранчевий та жовтий коди попередження для водотоків, що стосуються повітів, які вже постраждали від сильних дощів і зливових паводків. Люди все ще залишаються на нічліг у спеціальних місцях, організованих місцевою владою, а сили МВС були доповнені працівниками інспекцій з надзвичайних ситуацій інших повітів, які прибули до постраждалих регіонів. Тим часом розпочався розподіл продовольчої та водної допомоги для постраждалих від стихійного лиха, як з державних резервів, так і з приватних ініціатив компаній і приватних осіб, які мобілізувалися і привезли в постраждалі населені пункти предмети першої необхідності, такі як одяг, взуття, ковдри і матраци. Червоний Хрест також відправив туди вантажівки з водою та продуктами харчування.

КОНФЕРЕНЦІЯ – Румунія продовжить підтримувати Республіку Молдова на двосторонньому рівні, на європейському рівні в переговорах про вступ до ЄС, а також у конкретних питаннях, пов’язаних з економічним розвитком, консолідацією інфраструктури і, перш за все, енергетичною безпекою, – заявила у вівторок в Кишиневі міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску. Глава румунської дипломатії була співголовою п’ятої міністерської конференції Платформи партнерства для Республіки Молдова. У цьому зв’язку вона нагадала, що Платформа була створена з метою надання як фінансової, так і секторальної підтримки Республіці Молдова, яка серйозно постраждала від наслідків війни Росії проти України. У цьому контексті було прийнято Спільну декларацію міністрів закордонних справ Румунії, Франції, Німеччини та Республіки Молдова, в якій підтверджується важлива роль цього формату співпраці та спільне зобов’язання підтримувати Республіку Молдова в процесі європейської інтеграції, а також у її зусиллях з розвитку економіки та зміцнення її стійкості. У Кишиневі главу румунської дипломатії разом з іншими міністрами прийняла президентка Республіки Молдова Майя Санду.

СУД – Конституційний суд Румунії відклав на четвер обговорення передачі до Високого касаційного суду та юстиції у зв’язку з «Законом про втікачів». Верховний суд подав подання на початку грудня минулого року, але Конституційний суд кілька разів відкладав його. Закон, ухвалений Палатою депутатів у листопаді 2023 року, передбачає, що остаточно засуджені особи, які не з’являться до поліції протягом семи днів для ув’язнення, вважатимуться втечею та їм загрожує покарання від 6 місяців до 3 років. На думку Верховного суду, цей закон порушує право на справедливий судовий розгляд і право на особисту свободу. Покарання, призначене за втечу, додається до покарання, яке не було відбуте на момент втечі, додає закон. Сорін Опреску, колишній мер столиці, та Аліна Біка, колишній головний прокурор Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму, є в списку засуджених в Румунії, яким вдалося покинути країну, щоб уникнути в’язниці. Італія та Греція є улюбленими країнами для засуджених втікачів.

КЛІМАТИЧНИЙ НЙТРАЛІТЕТ– Румунія має намір досягти кліматичної нейтральності до 2045 року, переносячи попередній дедлайн, встановлений на 2050 рік, згідно з новою версією Національного інтегрованого плану з енергетики та зміни клімату. Бухарест також хоче забезпечити 38% свого валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел до 2030 року. Міністерство енергетики оголосило у вівторок у своїй заяві, що опублікувало додаткову політику і заходи, спрямовані на збільшення частки відновлюваних джерел енергії, значне скорочення викидів парникових газів і впровадження інноваційних рішень у всіх секторах економіки. Переглянутий план включає заходи зі скорочення викидів у таких ключових секторах, як енергетика, транспорт, житлово-комунальне господарство та промисловість, і спрямований на впровадження передових технологічних рішень, таких як використання відновлюваного водню та енергоефективність.

ФЕСТИВАЛЬ – 19-й Міжнародний конкурс класичної музики імені Джордже Енеску проходить у Бухаресті до 27 вересня під патронатом Адміністрації президента Румунії. Цього року для участі у престижному музичному заході зареєструвалися рекордні 667 музикантів у віці від 13 до 35 років. Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску, започаткований у 1958 році, є однією з найважливіших музичних подій у світі, що пропонує молодим музикантам платформу для міжнародного визнання. З роками конкурс зміцнив позиції Румунії на світовій культурній арені, будучи єдиним конкурсом в країні, що входить до Всесвітньої федерації міжнародних конкурсів класичної музики, і відкрив численні таланти, які стали всесвітньо відомими артистами. Серед співпродюсерів – Румунське товариство радіомовлення.

УРЯД – Уряд Румунії виділив першу пряму фінансову допомогу людям, які постраждали від повеней на сході країни. На позачерговому засіданні, скликаному сьогодні, румунська виконавча влада вирішила, що кожна постраждала сім’я отримає екстрену допомогу в розмірі до 10.000 леїв (2.000 євро), а сім’ї загиблих – ще 10.000 леїв (2.000 євро). Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що першочерговим завданням є термінове проведення ремонтних робіт на зруйнованих будинках і господарських будівлях, а також на дорогах, мостах та інших об’єктах місцевої інфраструктури. Він оголосив, що Міністерство внутрішніх справ розпочало процедуру запровадження режиму підвищеної готовності в повітах Галац та Васлуй, які сильно постраждали від повені, що дозволить місцевим адміністраціям більш ефективно укладати контракти на виконання необхідних робіт.

ПОВЕНІ – Ситуація на сході Румунії, де останніми днями мали місце проливні дощі та повені, залишається критичною. Досі є недоступні дороги, затоплені будинки та евакуйовані люди. При Міністерстві охорони здоров’я організовано кризовий підрозділ для надання необхідної медичної допомоги жителям повітів Галац та Васлуй (східна Румунія), які найбільше постраждали від повеней. Міністерства внутрішніх справ та оборони мобілізували сотні пожежників, жандармів, солдатів і техніку для допомоги евакуації жертв катастрофи та відновленні інфраструктури, зруйнованої повенями. У найбільш постраждалих населених пунктах були створені табори на сотні місць. Щонайменше шестеро людей загинули і тисячі будинків були зруйновані в результаті повеней останніх днів. Учні 25 шкіл у повіті Галац також не відвідують заняття в понеділок і вівторок. Міністр освіти Ліджіа Дека сьогодні відвідує навчальні заклади в постраждалих від повені районах. Згідно з повідомленням міністерства, вона оцінить потребу в підтримці місцевих жителів, щоб навчальний процес міг відновитися якнайшвидше. Уряд розпорядився терміново виділити з державного резерву чотири модульні будівлі, в яких діти зможуть тимчасово навчатися, поки ситуація не нормалізується. 

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії попереджає румунів, які подорожують до Німеччини, щоб вони готувалися до довшого часу очікування. Уряд Німеччини вирішив продовжити з понеділка на шість місяців тимчасовий контроль на всіх сухопутних кордонах з метою скорочення нелегальної міграції. На додаток до тих, що вже діють на кордонах з Австрією, Швейцарією, Чехією  та Польщею, контроль буде також запроваджений на кордонах з Францією, Люксембургом, Нідерландами, Бельгією та Данією. Кореспондент Радіо Румунія в Німеччині зазначає, що кожна особа, яка перетинає кордон, може бути зупинена і перевірена федеральною поліцією в будь-якому прикордонному регіоні та в будь-який час. Під час прикордонного контролю може бути перевірена не тільки особа, а й транспортний засіб. Ваш багаж, товари та цінності також можуть бути перевірені співробітниками поліції. Румуни, які стикаються з особливими ситуаціями можуть телефонувати на гарячі лінії посольства в Берліні, а також румунських консульств у Німеччині.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Головний переговірник Європейського парламенту з питань бюджету ЄС, румунський євродепутат Зігфрід Мурешан оголосив, що він вимагатиме, щоб багаторічний бюджет блоку ЄС був більш гнучким, щоб він міг діяти швидше у випадку катастроф, таких як повені в Румунії. Мурешан додав, що завдані збитки повинні бути компенсовані, та що Європейський Союз через Фонд солідарності та Механізм цивільного захисту прийде на допомогу румунам і європейцям в інших державах-членах ЄС. Він зазначив, що необхідна швидша мобілізація і більше коштів, оскільки в даний час максимальні суми на випадок непередбачених катастроф затверджуються кожні сім років у багаторічному бюджеті ЄС, що забезпечує занадто мало гнучкості для фінансування, зосередженого на потребах.

ЛІТАКИ – Державний департамент США схвалив продаж Румунії 32 винищувачів F-35, а також двигунів та іншого обладнання відповідно до договору на суму близько 7 мільярдів доларів в рамках програми сприяння безпеці іноземних військових продажів. Про це йдеться в прес-релізі Пентагону. Міністерство національної оборони Румунії привітало це рішення. Тепер продаж має бути схвалений Конгресом. Цей крок підвищить стабільність союзника НАТО і зміцнить стабільність в Європі. Румунія займає стратегічну позицію по сусідству з Україною і в Чорному морі.

ПІДТРИМКА – Румунія стала першою країною в Європі, яка отримає фінансову підтримку США на загальну суму 10 мільйонів доларів для покращення національної системи запобігання та протидії торгівлі дітьми. Уряди Румунії та США підписали сьогодні в Бухаресті п’ятирічну рамкову угоду про партнерство у сфері захисту дітей. Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек заявила, що Сполучені Штати підтримають Румунію в її зусиллях з розробки стратегії запобігання торгівлі людьми, орієнтованої на жертв, посилення захисту дітей-жертв торгівлі людьми, а також покращення розслідувань з метою переслідування та засудження торговців дітьми. Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою заявив, що підписання цього партнерства свідчить про рішучість румунської влади боротися з жорстоким поводженням з дітьми в усіх його формах, оскільки кількість випадків жорстокого поводження з дітьми за останні роки зросла на тривожну тенденцію.

ГАНДБОЛ – Чемпіонки Румунії CSM Бухарест у неділю на своєму майданчику в другому матчі групи А жіночої Ліги чемпіонів обіграли Сторхамар Гандбол Еліт 32-28 (17-15). З трьома голами, забитими в цьому матчі, Крістіна Нягу додала 1.139 голів в загальній кількості в гонці за звання найкращого бомбардира змагань, в останньому сезоні своєї кар’єри, перебуваючи лише в трьох голах від здобуття цього титулу. Бухарестський CSM Бухарест програв у своєму дебютному матчі в групі А, в Румунії, Gloria Бістріца з рахунком 26:30. У третьому турі CSM Бухарест 21 вересня зіграє на виїзді проти Podravka (Хорватія), а Gloria Бістріца того ж дня вдома проти Krim (Словенія). Румунський Rapid Бухарест, який посів друге місце, також грає в групі Б. Дві кращі команди, що посядуть перші місця в обох групах, напряму потрапляють до чвертьфіналу, а команди, що посядуть 3-6 місця, зіграють у плей-офф за інші чотири путівки до чвертьфіналу, які будуть розіграні на турнірі «Фінал чотирьох» в Будапешті (31 травня – 1 червня).

ПОВЕНІ – При Міністерстві охорони здоров’я організовано кризовий штаб для надання необхідної медичної допомоги мешканцям постраждалих від повені повітів Галац та Васлуй, що на східній частинії Румунії. Члени групи триматимуть зв’язок з місцевими органами влади та управліннями охорони здоров’я цих двох повітах. Зі свого боку, міністерства внутрішніх справ і оборони мобілізували сотні пожежників, жандармів, солдатів і техніку для допомоги в евакуації постраждалих від стихійного лиха і відновлення інфраструктури, зруйнованої повенями. Десятки модульних будинків вже відправлені та готуються до відправки ще більше. У найбільш постраждалих населених пунктах розгорнуто табори для сотень людей. Щонайменше п’ятеро людей загинули і тисячі будинків були зруйновані в результаті повеней. Міністерство оборони також транспортує допомогу з державних резервів, затверджених Національним комітетом з надзвичайних ситуацій. У неділю міністр енергетики Себастьян Бурдужа скликав енергетичний штаб. За його словами, в повіті Галац мобілізовані всі аварійні бригади місцевого розподільчого оператора. У суботу кількість людей, що залишилися без електрики, перевищила 24.000. Кілька ділянок національних і повітових доріг у Галаці та Васлуй залишалися закритими і в неділю через повені.

ДОЩІ – Останніми днями на Центральну та Східну Європу обрушилися сильні дощі, що викликали розливи річок та попередження про повені в Чехії, Польщі, Австрії, Словаччині, Угорщині. У Празі були зведені протипаводкові дамби. Десятки тисяч домогосподарств у північних районах Чехії постраждали від відключення електроенергії. У Польщі одна людина загинула, а тисячі мешканців постраждалих від повені районів залишилися без електрики. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав постраждале населення до співпраці з рятувальниками. Екстремальні опади стають все частішими в Європі, як і в більшості частин світу, через зміну клімату. Тепліша атмосфера може утримувати більше вологи, що може призвести до більшої кількості опадів.

ФЕРМЕРИ – Фермери в Європейському Союзі отримають швидші авансові платежі, щоб допомогти їм впоратися з цьогорічною посухою та іншими екстремальними погодними явищами. Європейська Комісія заявила, що вона дозволила такі виплати на прохання кількох держав-членів. З 16 жовтня фермери зможуть отримувати до 70% прямих виплат авансом, порівняно з 50% зараз. За даними Єврокомісії, фермери в ЄС стикаються з проблемами ліквідності через екстремальні погодні явища останніх років, посухи і повені, високі процентні ставки на фінансових ринках і високі виробничі витрати. У Бухаресті міністр сільського господарства Флорін Барбу запевнив, що фермери, посіви яких постраждали від цьогорічної посухи, отримають компенсацію до 15 жовтня. За офіційними даними, через нестачу опадів у Румунії постраждали понад два мільйони гектарів посівів кукурудзи та соняшнику.

ВИБОРИ – Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати поштою на президентських і парламентських виборах, запланованих на листопад і грудень. Кінцевий термін подачі заявок – 24 вересня. Наразі на сайті Постійного виборчого органу зареєстровано близько 2.800 заявок на голосування поштою на парламентських виборах. Трохи більше 3.000 громадян Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, зареєструвалися для участі у президентських виборах. Перший тур президентських виборів запланований на 24 листопада, а другий – на 8 грудня. Парламентські вибори відбудуться у Національний день Румунії, 1 грудня.

НЛП – У неділю в Бухаресті Національна рада правлячої НЛП затвердила кандидатуру Ніколає Чуке на президентських виборах. Раніше для того, щоб президент партії міг балотуватися, необхідно було отримати дозвіл Центрального виконавчого бюро, оскільки він не мав п’ятирічного стажу роботи в партії, як того вимагає статут НЛП. Колишній генерал і начальник генерального штабу армії, Ніколає Чуке в даний час є спікером Сенату. Мірча Джоане (66), колишній президент СДП (в уряді) і колишній заступник генерального секретаря НАТО, нещодавно оголосив про своє балотування  на президентських виборах як незалежний кандидат. Також у президентських перегонах беруть участь прем’єр-міністр Марчел Чолаку, президент СДП, і мер міста Кампулунг Мусчель Елена Ласконі, лідер Союзу за порятунок Румунії. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії попереджає румунів, які подорожують до Німеччини, щоб вони були готові до більш тривалого очікування, оскільки німецький уряд вирішив продовжити тимчасовий контроль на всіх сухопутних кордонах з метою скорочення нелегальної міграції. З понеділка, на додаток до тимчасового контролю, який вже діє на сухопутних кордонах з Австрією, Швейцарією, Чехією та Польщею, на шість місяців буде запроваджено контроль на кордонах з Францією, Люксембургом, Нідерландами, Бельгією та Данією. В принципі, під час прикордонного контролю можуть перевіряти не лише документи, що посвідчують особу, а й сам транспортний засіб. Румуни, які опинилися в особливих ситуаціях, можуть телефонувати на гарячі лінії посольства в Берліні, а також румунських консульств у Німеччині. Міграційна політика стала гарячою темою в Німеччині на тлі зростання кількості правопорушень серед шукачів притулку і посилення ультраправих, особливо на сході країни.